94458

Поняття, значення і класифікація засад кримінального провадження

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Засади кримінально-процесуального права - це закріплені в правових нормах вихідні положення що відбивають панівні в державі політичні та правові ідеї і визначають сутність організації і діяльності компетентних державних органів щодо досудового розслідування і судового розгляду кримінальних справ.

Украинкский

2015-09-13

23.31 KB

0 чел.

Поняття, значення і класифікація засад кримінального провадження.

Засади кримінально-процесуального права - це закріплені в правових нормах вихідні положення, що відбивають панівні в державі політичні та правові ідеї і визначають сутність організації і діяльності компетентних державних органів щодо досудового розслідування і судового розгляду кримінальних справ.

Ознаки засад кримінально-процесуального права:

  1.  вони втілені у формі правових норм. Не можна вважати принципами ті наукові та політичні ідеї, що не дістали відображення у нормах права;
  2.  норми-принципи є не вивідними, а навпаки - із них виводяться всі інші норми кримінально-процесуального права (які перебувають «під нормами- принципами»);
  3.  вони є найзагальнішими, фундаментальними правовими положеннями;
  4.  на їх основі побудована і діє вся кримінально-процесуальна система (ця ознака принципів характеризує процес із середини);
  5.  вони характеризують кримінальний процес у цілому - ззовні;
  6.  норми-принципи діють на всіх або на більшості стадій кримінального процесу і обов'язково в його центральній стадії - судовому розгляді кримінальної справи;
  7.  порушення одного принципу, як правило, призводить до порушення інших принципів і тим самим до порушення законності при провадженні у кримінальній справі;
  8.  недотримання хоча б одного принципу спричиняє скасування прийнятих у справі рішень та інші негативні наслідки.

Кожна ознака і всі вони в цілому підкреслюють загальність положень, що є засадами кримінально-процесуального права. Однак у літературі триває полеміка вчених щодо наявності або відсутності специфічних загальних правових положень (засад), притаманних для окремих стадій.

Значення засад кримінально-процесуального права полягає в тому, що вони є:

  1.  гарантією дотримання прав і законних інтересів особи в кримінальному процесі;
  2.  гарантією прийняття законних і обґрунтованих рішень у кримінальній справі;
  3.  вихідними положеннями для тлумачення окремих кримінально- процесуальних норм;
  4.  засобом, завдяки якому досягається упорядкованість у розв’язанні питань, щодо яких є прогалини в праві, та у випадках застосування кримінально- процесуального права за аналогією;
  5.  підґрунтям для вирішення всіх суперечностей, що виникають під час провадження у кримінальній справі.

У КПК України 1960 року немає глави “Принципи кримінального судочинства”, яка б чітко визначила поняття та закріпила статус кримінально- процесуальних принципів, їх кількість. У новому КПК України міститься глава 2 “Засади кримінального провадження”, де в ст. 7 перераховуються усі принципи кримінального процесу.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться:

  1.  верховенство права;
  2.  законність;
  3.  рівність перед законом і судом;
  4.  повага до людської гідності;
  5.  забезпечення права на свободу та особисту недоторканність;
  6.  недоторканність житла чи іншого володіння особи;
  7.  таємниця спілкування;
  8.  невтручання у приватне життя;
  9.  недоторканність права власності;
  10.  презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини;
  11.  свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї;
  12.  заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення;
  13.  забезпечення права на захист;
  14.  доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень;
  15.  змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості ;
  16.  безпосередність дослідження показань, речей і документів;
  17.  забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності;
  18.  публічність;
  19.  диспозитивність;
  20.  гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами;
  21.  розумність строків;
  22.  мова, якою здійснюється кримінальне провадження.

Але не дивлячись на це, в ст.7 передбачено, що засади кримінального провадження, передбачені главою 2, не є вичерпними.

Іноді до засад кримінально-процесуального права відносять і такі положення, як економічність, планування, ефективність, науковість, гуманізм, справедливість, толерантність тощо. На нашу думку, їх не можна вважати засадами процесуального права, бо вони притаманні для всіх видів людської діяльності, в тому числі й тієї, що її не врегульовано нормами права.

Усі засади кримінального процесу тісно пов'язані між собою, взаємно обумовлюють один одного, а тому утворюють систему. В свою чергу, в цій системі можна виокремити засади, що мають однакові ознаки. В процесуальній літературі залежно від певних ознак засади кримінально-процесуального права поділяють на кілька груп.

За юридичною силою джерела, в якому їх закріплено:

  1.  конституційні — в Конституції України (головним чином у розділі 2 та в ст. 129);
  2.  спеціальні (інші) - в інших законах, передусім, у КПК. Поділ засад процесу на конституційні та спеціальні зовсім не означає, що одні із них (конституційні) є головними, а інші (спеціальні) - другорядними. Всі вони мають у кримінальному процесі однакові юридичну силу і значення.

Залежно від поширеності на функціональні частини кримінально- процесуальної діяльності розрізняють засади:

  1.  обвинувачення (переслідування); -захисту; -правосудця (вирішення справи).

Залежно від поширеності на галузі права засади поділяють на:

  1.  загальноправові, тобто ті, що діють у всіх галузях права (наприклад, засада законності), але виявляються з певними особливостями в кримінально- процесуальному праві;
  2.  міжгалузеві — діють у кількох галузях права (наприклад, засада змагальності) і також по-особливому - в кримінально-процесуальному праві;
  3.  галузеві - діють лише в межах кримінального процесу (наприклад, засада розумності строків).

Залежно від організаційної побудови кримінального процесу засади поділяють на:

  1.  суто організаційні (наприклад, призначення слідчих і прокурорів, централізація та єдиноначальність у системі органів прокуратури, виборність і призначення суддів тощо)
  2.  організаційно-функціональні (наприклад, засада одноособовості і колегіальності, нагляду вищестоящих суддів за судовою діяльністю нижчестоящих)
  3.  функціональні, суто кримінально-процесуальні (наприклад, засада презумпції невинуватості, змагальності тощо).

Засади кримінального процесу, як зазначав М. С. Строгович, це кримінально- процесуальні норми загального та визначального характеру, вони конкретизуються та деталізуються в нормах права, що стосуються тільки кримінального процесу.

Тільки реалізація всіх засад у їх сукупності, в системі, у взаємозв'язку і взаємодії сприятиме виконанню завдань кримінального судочинства. Можливість застосування кожної засади має бути так урегульовано в законі, щоб жодна засада не заперечувала інший. Необхідно забезпечити розумний компроміс між окремими засадами, і цим шляхом завжди йшов і йтиме законодавець. Все це зумовлює необхідність передбачити в законі розумні винятки майже з кожної засади кримінального процесу .


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

71983. Нумерация многозначных чисел. Сложение и вычитание многозначных чисел. Повторение 150.5 KB
  Повторить и закрепить знания учащихся по темам «Нумерация многозначных чисел», «Сложение и вычитание многозначных чисел», развивать умение читать, записывать числа в пределах млн., устный счет, логическое мышление, память; совершенствовать умение решать составные задачи, вычислять периметр многоугольника...
71984. Розв’язування прикладів і задач на додавання і віднімання круглих десятків. Задачі на знаходження третього доданка 49.5 KB
  Мета: вправляти учнів у розв’язуванні прикладів і задач на додавання і віднімання круглих десятків; формувати вміння розв’язувати задачі на знаходження третього доданка; виховувати любов до природи. Розвиток математичних умінь. Він пропонує нам розв’язати приклади № 315 самостійно.
71985. Одиниці вимірювання маси. Перетворення одиниць вимірювання маси. Задачі,що розв’язуються за допомогою відношення 44.5 KB
  Мета: систематизувати знання учнів про одиниці вимірювання маси, формувати уміння замінювати одиниці вимірювання маси іншими, вправляти у розв’язуванні задач способом відношення, повторити одиниці вимірювання довжини, дроби.
71986. Додавання двоцифрових чисел без переходу через десяток. Задачі, що містять відношення «на… більше» («на… менше») 43 KB
  Мета: учити учнів додавати двоцифрові числа без переходу через десяток творчо працювати із задачами що містять відношення на більше на менше; розвивати логічне мислення уміння працювати в парах; виховувати любов до природи інтерес до математики.
71989. Число й цифра 7. Утворення числа способом прилічення 1. Порівняння чисел у межах 7. Попереднє і наступне число. Написання цифри 7 88.5 KB
  Тож гаразд часу не гаєм І урок вже починаєм А урок сьогоднішній нехай всім принесе задоволення від дуже потрібної роботи. Сьогодні ми вивчимо цифру 7 яка позначає число сім. Цифра сім як кочерга це її стирчить нога. Сім яскравих кожен знає Кольорів веселка має.
71990. Знаходження невідомого дільника. Розв’язання задачі на три дії виразом 1.57 MB
  Обладнання: зошит з друкованою основою картка з буквеним виразом з домашнього завдання; відповіді математичного диктанту для перевірки зі словом спасибі; картки з виразами на предметних малюнках; таблиця для розв’язування рівняння в підручнику;...
71991. Число 8. Цифра 8. Склад числа 8. Розробка інтегрованого уроку математики (з елементами ознайомлення з навколишнім світом) 216 KB
  Мета. Познайомити учнів з числом і цифрою 8. Повторити і закріпити навички рахунку в межах 7. Розвивати логічне мислення, мову, творчі здібності. Збагачувати знання про навколишній світ. Виховувати пізнавальний інтерес до предмету математики.