94523

Возникновение русской журналистики. Петровские «Ведомости»

Доклад

Журналистика, издательское дело, полиграфия и СМИ

Содержание первой русской газеты сводилось к широкой пропаганде петровских реформ много места отводилось характеристике экономического потенциала страны обзору военных действий в Северной войне дипломатическим связям русского государства фактам национальной культуры открытию школ описанию торжественных...

Русский

2015-09-14

17.53 KB

0 чел.

Возникновение русской журналистики. Петровские «Ведомости».

Журналистика как особая сфера общественной деятельности возникала у каждого народа на достаточно высокой ступени социального развития. Феодальное общество с его разобщенностью и натуральным хозяйством практически не нуждалось в широком обмене информацией. Только с ростом капиталистических отношений — товарного обмена или, по крайней мере, развитием элементов капиталистического уклада в рамках феодализма — появлялись современные способы распространения информации с помощью тиражирования новостей на машинной основе, рождается журналистика. Вызревание этих условий падает в разных странах на различное время — конец XVI, XVII, XVIII вв. В России журналистика как индустрия информации появилась в начале XVIII в. История русской журналистики подтверждает это положения вполне.

«Куранты»

Русская журналистика заявила о своем существовании в 1702 г. с момента издания «Ведомостей» — первой русской печатной газеты. До этого в России издавались рукописные предшественники газеты «Куранты» или «Вестовые письма». Это были сводки политических новостей, переписанные в одном, редко в двух, экземплярах от руки и предназначавшиеся для прочтения царю и ближайшим боярам. Первые «Куранты» относятся к 1600-м годам.

«Ведомости»

Но подлинным первенцем русской печати были все же «Ведомости», которые стали издаваться по личному указанию и при личном участии русского царя Петра I типографским способом, т.е. широко тиражироваться. Указ об издании первой русской газеты был подписан в декабре 1702 г. Тогда же вышли пробные номера, но первый из дошедших до нас экземпляров газет датирован 2 января 1703 г.

Нужно сказать, что первая русская газета, будучи органом государства помещиков-дворян и купечества, явилась в то же время важным фактором развития национальной культуры, особенно если учесть, что она с 1710 г. стала печататься гражданским шрифтом вместо церковнославянского.

Содержание первой русской газеты сводилось к широкой пропаганде петровских реформ, много места отводилось характеристике экономического потенциала страны, обзору военных действий в Северной войне, дипломатическим связям русского государства, фактам национальной культуры, открытию школ, описанию торжественных праздничных актов, публикации проповедей сподвижников Петра I (Феофан Прокопович) и др. Тираж «Ведомостей» колебался от нескольких десятков до 4 тысяч экземпляров.

Следует отметить серьезное отличие первой русской газеты от первых газет других европейских стран. Первая русская газета была менее всего коммерческим изданием, каким были впервые возникавшие европейские газеты. Русская газета с первых шагов существования обнаружила свои важные потенциальные качества — быть проводником определенной политики, быть пропагандистом, а подчас и организатором общественного мнения в пользу государственных реформ, в пользу защиты национальной самостоятельности и независимости. Идеологический уровень первой русской газеты был несомненен и весьма ярок, несмотря на то что в ней первенствовали информационные материалы.

О том, что первая русская газета была весьма высока по своему уровню, по своим функциям, как тип информационной газеты, говорит косвенно дальнейшее успешное развитие русской журналистики, которое пошло неудержимым потоком в последующие времена.

Уже в 1728 г. появился первый опыт издания русского журнала под названием «Примечания». В том же году стала издаваться газета «Санкт-Петербургские ведомости» при Академии наук в Петербурге, сменившая петровские «Ведомости».

С первым русским журналом «Примечания» связаны и первые шаги М.В. Ломоносова как журналиста. Здесь в 1741 г. он работал в качестве автора и переводчика. Были опубликованы некоторые оды Ломоносова, переводы научных статей. С 1748 по 1751 г. Ломоносов являлся фактически редактором газеты «Санкт-Петербургские ведомости».

Сотрудничал Ломоносов и в журнале, издававшемся на латинском языке Академией наук «Комментарий» (с 1750 г. «Новый комментарий»). С участием в этом издании связана статья Ломоносова «О должности журналистов», в которой впервые был сформулирован моральный кодекс журналиста, пишущего на научные темы, и вообще человека, берущегося публично давать оценку научным или иным явлениям действительности. Правдивость, умение правильно понять противника были провозглашены важнейшими профессиональными качествами журналиста.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84526. Склад і властивості кишкового соку. Регуляція його секреції. Порожнинне і пристінкове травлення 42.9 KB
  Порожнинне і пристінкове травлення. Поняття про порожнинне та пристінкове травлення: Порожнинне травлення проходить в порожнині кишкового каналу за рахунок ферментів. Порожнинне травлення може забезпечити гідроліз до кінцевих продуктів але його тривалість дуже велика. Пристінкове травлення проходить на мембрані глікокалікса мікроворсинок ентероцитів за допомогою фіксованих ферментів активні центри яких направлені на субстрат.
84527. Всмоктування в травному каналі. Механізми всмоктування йонів натрію, води, вуглеводів, білків, жирів 44.89 KB
  Механізми всмоктування йонів натрію води вуглеводів білків жирів. Всмоктування це процес транспорту речовин із порожнини травного каналу у внутрішні середовища організму кров та лімфу. Найінтенсивніше процеси всмоктування проходять в верхніх відділах тонкого кишківника. Всмоктування в шлунку.
84528. Рухова функція кишок, види скорочень, їх регуляція 50.42 KB
  Рух тонкої та товстої кишок принципово не відрізняються хоча рухи товстої кишки складніші так як в ній хімус знаходиться протягом більш тривалого часу. Саме в цих місцях виникають мязеві скорочення що рухаються вздовж кишки в дистальному напрямку. Тонічні скорочення тривають близько 10 хв такі скорочення займають великі ділянки кишки. За рахунок тонусу зростає внутрішньокишковий тиск що покращує всмоктування і контакт хімусу та стінок кишки.
84529. Фізіологічні механізми голоду та насичення 40.95 KB
  Голод фізіологічний стан зумовлений зниженням концентрації поживних речовин у крові спрямований на відновлення їх балансу в крові. Насичення сума процесів що змушує організм відмовитися від приймання їжі при підвищенні рівня поживних речовин в крові до певного рівня. Активність обох центрів регулюється рівнем поживних речовин в крові інформація про котрий надходить від периферичних та центральних рецепторів глікорецептори ліпорецептори.
84530. Загальна характеристика системи кровообігу. Фактори, які забезпечують рух крові по судинах, його спрямованість та безперервність 43.29 KB
  Фактори які забезпечують рух крові по судинах його спрямованість та безперервність. СИСТЕМА КРОВООБІГУ ВИКОНАВЧІ ОРГАНИ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЯЦІЇ Нервові Гуморальні Серце Судини Хвилинний обєм крові ХОК який є адекватним потребам організму В залежності від потреби організму ХОК може змінюватися у дорослої людини від 5 л хв спокій до 30 л хв стан фізичного навантаження у добре тренованого спортсмена. Причиною руху крові по судинам та через камери серця є різниця градієнт тисків що створюється завдяки: нагнітальній насосній функції...
84531. Автоматія серця. Градієнт автоматії. Дослід Станіуса 45.23 KB
  Ця здатність є у структурах серця побудованих з атипічних кардіоміоцитів а саме в стимульному комплексі провідній системі серця: Пазуховопередсердний вузол nodus sinutrilis; Передсердношлуночковий вузол nodus trioventriculris; Передсердношлуночковий пучок або пучок Гіса; Ніжки пучка Гіса права та ліва; Волокна Пуркіньє. Ці елементи провідної системи серця носять назву центрів автоматії й мають певний порядок. Градієнт автоматії зменшення ступеня автоматії елементів провідної системи серця в напрямку від...
84532. Потенціал дії атипових кардіоміоцитів сино-атріального вузла, механізми походження, фізіологічна роль 43.38 KB
  Така зміна стану каналів мембран АКМЦ веде до повільного зменшення мембранного потенціалу деполяризація мембрани. Частота з якою центр автоматії генерує ПД залежить від двох факторів: 1 величина порогового потенціалу; чим вона більша тим частота менша; в звичайних умовах під впливом механізмів регуляції частіше змінюється рівень мембранного потенціалу спокою зміна порогового потенціалу зміна частоти генерації імпульсів збудження водієм ритму зміна частоти серцевих скорочень; 2 швидкість повільної діастолічної деполяризації ПДД;...
84533. Провідна система серця. Послідовність і швидкість проведення збудження по серцю 42.64 KB
  Послідовність і швидкість проведення збудження по серцю. Швидкість проведення збудження по структурах серця різна. Чинниками що впливають на швидкість проведення збудження по мязовим волокнам є: діаметр волокон амплітуда ПД величина порогу деполяризації швидкість розвитку піку ПД наявність нексусів між міокардіоцитами вони мають низький опір що сприяє швидкій передачі ПД з одного КМЦ на другий і збільшенню швидкості проведення збудження. Причинами великої швидкості проведення збудження по провідній системі серця є: великий діаметр...
84534. Потенціал дії типових кардіоміоцитів шлуночків, механізми походження, фізіологічна роль. Співвідношення у часі ПД одиночного скороченння міокарда 51.9 KB
  Типові кардіоміоцити ТКМЦ не мають властивості автоматії і генерують ПД під впливом подразника ПД що йде від водія ритму серця. ПД в ТКМЦ має особливості а саме він дуже тривалий в шлуночках до 300 мс в нервових волокнах 1 мс в скелетних мязах 25 мс. Фази ПД ТКМЦ: 1. Повязана з виходом із ТКМЦ йонів калію та вхід хлору 3.