94534

История: объектно-предметная область, функции

Доклад

История и СИД

По широте изучения объекта история подразделяется: история мира история континентов например Африки история отдельных стран и народов. Вспомогательные исторические дисциплины способствуют более глубокому пониманию исторического процесса в целом: хронология палеография нумизматика сфрагистика печати...

Русский

2015-09-14

14.54 KB

0 чел.

История: объектно-предметная область, функции

История – это наука о развитии человеческого общества. Предметом изучения истории явл. действия личностей, человечества, совокупность отношений в обществе.

По широте изучения объекта история подразделяется: история мира, история континентов (например Африки), история отдельных стран и народов. Отрасли исторических знаний выделяют: гражданскую, политическую, историю государства и права, государственного управления, историю хозяйства, религии, культуры, музыки, языка, литературы, военную, социальную. К историческим наукам относятся также этнография, изучающая быт и культуру народов, и археология, изучающая историю по вещественным источникам. Вспомогательные исторические дисциплины способствуют более глубокому пониманию исторического процесса в целом: хронология, палеография, нумизматика, сфрагистика — печати; эпиграфия — надписи на камнях, глине, металле; генеалогия — происхождение городов и фамилий; топонимика — происхождение географических названий; краеведение, источниковедение, историография,

История взаимодействует с другими науками, с такими, как психология, социология, философия, юридические науки,, литература и др. В отличие от них история рассматривает процесс развития общества в целом, анализирует всю совокупность явлений общественной жизни, все ее стороны (экономику, политику, культуру, быт и т.д.).

Главная задача истории состоит в изучении конкретных условий, стадий и форм развития явлений и процессов прошлого. История призвана отражать реальность прошлого в его узловых моментах.

История выполняет несколько социально значимых функции: первая - познавательная,интеллектуально развивающая, состоит в изучении исторического пути нашей страны, народа и в объективно-истинном, с позиций историзма, отражении всех явлений и процессов, составляющих историю России.

Вторая функция — практически-политическая. Сущность ее в том, что история как наука, выявляя на основе теоретического осмысления исторических фактов закономерности развития общества, помогает вырабатывать научно обоснованный политический курс, избегать субъективных решений.

Третья функция — мировоззренческая. История создает документально точные повести о выдающихся событиях прошлого, о мыслителях, которым общество обязано своим развитием. История, является фундаментом, на котором основана наука об обществе.

История обладает огромным воспитательным воздействием. Знание истории своего народа и всемирной истории формирует гражданские качества — патриотизм и интернационализм; показывает роль личности в развитии общества; видеть пороки общества и людей, их влияние на человеческие судьбы. Изучение истории приучает мыслить историческими категориями, видеть общество в развитии, оценивать явления общественной жизни по отношению к их прошлому и соотносить с последующим ходом развития событий.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23278. Едгар По Творчий доробок 19.49 KB
  По 373839 Творчий доробок його талант багатогранний – це проза поезія літкритичні статті рецензії науковоастрономічна поема засновник детективного жанру у літру ввійшов як новеліст 64 новели перша Рукопис знайдений у пляшці одне з найкращий оповідань Золотий жук двотомна збірка оповідань Гротески та арабески поезія Крук Оповідання По відрізняються одне від одного сюжетом настроєм тональністю так що здається важко знайти для них якийсь тематичний і стилістичний спільний знаменник за яким ми пізнаємо руку того...
23279. Творчість Еспронседи (байронізм) 20.43 KB
  Еспронседа не відразу знайшов свій поетичний шлях. Другий період творчості ЕспронседаіДельґадо розпочався у 1833 р. ЕспронседаіДельґадо поет пов'язаний з іспанською національною традицією. У своїй творчості ЕспронседаіДельґадо звертався до змалювання сучасного йому суспільства особливо яскраво це прослідковується у таких його поезіях як Злочинець засуджений до страти Кат Злидар.
23280. Естетичні засади романтизму 43 KB
  Якщо епоха Просвітництва найбільшим своїм здобутком вважала відкриття людини мислячої мірилом людяності якої є розум здатність мислити бажання пізнати таємниці землі та неба то найбільшим здобутком нового літературного напряму романтизму стало відкриття внутрішньої людини природу якої визначає не стільки її інтелект скільки багатство та глибина її душі. Індивідуальне Я людини було цінним для Просвітництва в тій мірі в якій воно було корисним для суспільства. Воно цікавило просвітителів не саме по собі а як засіб інструмент...
23283. Новелістика Ірвінга 16.42 KB
  Ірвінґ здобув визнання як один із найвидатніших американських гумористів Характерні риси новелістики Ірвінґа цікавість і гострота сюжету поєднання серйозного та смішного романтичної іронії з раціоналістичним первнем. Ірвінґ висміює те що було містичним іронізує над недосяжним незбагненним реалії побуту поєднує з вигадкою політ фантазії з умінням відтворити особливості місцевого колориту та національного характеру. Поєднавши ілюзію з реальністю Ірвінґ значною мірою визначив шляхи розвитку американського романтизму виступивши...
23284. Іспанська літ-ра 19 ст. 20.17 KB
  приверженный к эстетике предыдущего этапа осознавал необходимость перемен в художественном мышлении вплотную подводит к вопросу о генезисе романтизма в Испании романтизм в испанской литературе утверждается в начале 30х годов; в первые же десятилетия века налицо лишь теоретические предпосылки романтизма: первые статьи пропагандирующие европейские романтические доктрины не происходило решительного разрыва с идеологией Просвещения. Взлет испанского романтизма пришелся на те годы когда гребень романтической волны в Англии Франции...
23285. Естетичний ідеал Кітса 15.48 KB
  Поезій в дусі народної балади чи пісні у Кітса небагато. Романтичне протиставлення мрії і дійсності взагалі властиве поезії Кітса.