94547

Базовые ячейки, их разновидности и классификация. Параметры и характеристики матричного кристалла: элементная база; объем ячеек, вентилей; структура матрицы; библиотека функциональных элементов

Доклад

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Параметры и характеристики матричного кристалла: элементная база; объем ячеек вентилей; структура матрицы; библиотека функциональных элементов. Матрица базовых ячеек занимает основную площадку кристалла и состоит из отдельных ячеек выполняющих определенные функции.

Русский

2015-09-14

14.57 KB

1 чел.

Базовые ячейки, их разновидности и классификация. Параметры и характеристики матричного кристалла: элементная база; объем ячеек, вентилей; структура матрицы; библиотека функциональных элементов. Базовые матричные кристаллы состоят из нескольких основных элементов, расположенных на кристалле в зависимости от его конструктивно-технологического исполнения. Матрица базовых ячеек занимает основную площадку кристалла и состоит из отдельных ячеек, выполняющих определенные функции. Различают конструктивно однородную матрицу, состоящую из функционально-однородных или неоднородных ячеек. Неоднородная матрица имеет ячейки либо фиксированные по определенной координате, либо имеющие неодинаковые размеры. Базовые ячейки представляют собой определенные конструктивно-технологические варианты логических ячеек, ячеек памяти и т.п. Базовые ячейки группируются в макроячейки в виде группы из четырех симметрично расположенных ячеек либо в линейку ячеек. Выбор конфигурации оптимален в том случае, если все выводы сосредоточиваются на границах. Большинство выводов ячеек имеют эквипотенциальные пары на противоположных сторонах ячейки, что существенно облегчает последующую трассировку. В матрице могут быть размещены специальные буферные ячейки, микроячейки, реализующие типовые функциональные узлы, например, запоминающие устройства, регистры, аналоговые блоки и т.п. Многослойная система металлических проводников, соединяющая базовые ячейки в соответствующие функциональные структуры и подключающая их к шинам электрического питания, носит названия трасс, которые располагаются на нескольких уровнях. Вертикальные трассы располагаются в первом слое металлизации, горизонтальные – во втором. В ряде разработок трассировка производится и в большем числе слоев. Трассы межсоединений могут различаться емкостью каналов, а также конструктивным исполнением. Помимо алюминиевых тонкопленочных шин, используются поликремниевые шины. В конструкциях БМК на МОП-транзисторах с молибденовыми затворами используются молибденовые шины. Наиболее низкоомные электрические соединения формируют в наружном слое. Необходимые электрические контакты между шинами различных технологических слоев осуществляются в местах пересечения вертикальных и горизонтальных отрезков трасс. Подключение источника питания к ячейкам матрицы может быть как индивидуальным, так и групповым. Вспомогательные схемы (схемы обрамления) и контактные площадки, расположенные по периферии кристалла, представляют собой схемы контроля и диагностики, источники опорного напряжения, трансляторы уровней и т.п. Все схемы связаны с контактными площадками и через них осуществляется ввод-вывод информации. Элементной базой БМК служат различные варианты логических схем, ячеек памяти, расположенных в одном или двух ярусах. Существует большое число конструктивно-технологических решений схем базовых ячеек. Концепция построения базовой ячейки вентиля на БиКМОП-структурах основана на дополнении к стандартному КМОП-вентилю усилителя формирователя тока на биполярных транзисторах. Аналогично можно сформировать БиКМОП-инвертор. На основе таких элементов формируют схемы вентилей, применяемых в матричных кристаллах. В БиКМОП снижение тока стока МОП-транзисторов может быть компенсировано улучшением коэффициента усиления биполярных транзисторов.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

85350. Депривація і особливості розвитку особистості дітей і підлітків із відхиленнями розвитку 38.99 KB
  Якщо подивитися на дітей з відхиленнями в дитинстві то емоційноособистісне спілкування з матір’ю не стає визначальним у розвитку дитини. Особливість психологічного статусу дитини з невеликими відхиленнями в розвитку це те що на ранньому етапі не залягали передумови становлення його психіки. Якщо не займатися з такою дитиною спеціальним розвитком і навчанням то зміни в емоційновольовій сфері дитини не відбудеться. Стрес пов’язаний з етапами шкільного життя з підвищенням вимог до дитини викликає певне психологічне напруження що часто...
85351. Основні завдання психологічної реабілітації людей з різними психофізичними порушеннями 39.57 KB
  Друга група завдань вивчення аномалії формування и розвитку конкретних форм психічної діяльності та її психічних процесів у різних груп аномальних дітей тобто вивчення закономірностей формування особистості розумової діяльності мови сприймання пам’яті. Діагностика психічного розвитку дитини містить у собі: o всебічне клінікопсихологічне вивчення особистості дитини та її батьків системи їхніх відносин; o аналіз мотиваційнопотребностної сфери дитини й членів її родини; o аналіз розвитку сенсорноперцептивних і інтелектуальних процесів...
85352. Методи корекції в системі психологічної допомоги людям із обмеженими можливостями 40.37 KB
  Розвиваючий Розвиток комунікативних навичок особистості o розвиток експресивномовленнєвих якостей; o розвиток соціальноперцептивних особистісних якостей; o розвиток інструментальних якостей. Закріплюючий Моделювання комунікативних навичок в актуальних соціальних для підлітків умовах розвиток комунікативних якостей в умовах навчальної діяльності; розвиток комунікативних якостей в сімейних умовах; розвиток комунікативних якостей в позашкільних умовах. Робота з педагогами та батьками. Просвітницький Розвиток психологічного просвітництва...
85353. Соціально-психологічні особливості людини із порушеннями слуху 40.78 KB
  Втрата слуху навіть часткова створює бар’єр між людиною і суспільством утруднює оволодіння знаннями і спеціальністю обмежує трудову і суспільну діяльність зтримує розвиток особистості. Відсутність слуху серйозно обмежує й естетичне виховання особи адже людина позбавляється можливості нормально сприймати музику...
85354. Компенсація, корекція і реабілітація як категорії спеціальної психології 37.42 KB
  Перша фаза виявлення того чи іншого порушення в роботі організму. Сигнал про порушення може бути пов’язаний і з самим розладом і з його наслідками з різними відхиленнями в поведінці і діяльності. Друга фаза оцінка параметрів порушення його локалізації та глибини виразності. Не випадково одне і те ж порушення у тварин і людини може призвести до різних наслідків.
85355. Особливості розвитку людини з порушенням зору 40.34 KB
  Вроджені: захворювання й аномалії розвитку органів зору: патологія судинної оболонки захворювання рогової оболонки ока вроджені катаракти глаукоми окремі форми патології сітківки і таке інше. Аномалії зору також можуть виникнути в результаті зовнішніх і внутрішніх негативних впливів що мали місце в період вагітності: перенесені матір’ю вірусні захворювання токсоплазмоз краснуха й таке інше.
85356. Проблема «норми» і «патології» в сучасних науках про людину 40.46 KB
  Розрізнення психічної норми не норми і патології вимагає відповісти як мінімум на два принципових питання. Перший підхід привнесений в психологію з медицини і полягає у визначенні норми через заперечення: якщо людина психічно не хворий відсутні симптоми психічного захворювання значить він психічно здоровий. Другий підхід внесений в психологію з біологічних наук і полягає в розумінні психічної норми як здатності підтримувати гомеостаз або рівновагу від грец.
85358. Розвиток мови при ДЦП 42.08 KB
  Про поширеність порушень мовлення при ДЦП існують різні думки. Семенова відзначає що частота розладів мовлення залежить від форми паралічу. Враховуючи різноманітність порушень мовлення при ДЦП та складну структуру даної патології можна уявити що розвиток мовлення у цих дітей багато в чому залежить від проявів даного розладу. Так на розвиток мови впливають: ті ж обставини які викликають патологію мовлення у дітей без ДЦП; моторні порушення в периферичному мовному апараті.