94951

Здоров’я дітей та підлітків – основа здоров’я нації

Реферат

Медицина и ветеринария

Протягом багатовікової історії людства на різних етапах розвитку суспільства вивченню проблем здоров’я завжди приділялася велика увага. Представники різних наук та фахів робили спроби проникнути в таємниці феномену здоров’я визначити його сутність для того щоб навчитися вміло керувати ним економно використовувати...

Украинкский

2015-09-18

494 KB

1 чел.

Міністерство освіти і науки України

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Здоров’я дітей та підлітків – основа здоров’я нації

Реферат

виконала:

студентка 17 групи

ННІ педагогіки

денної форми навчання

(«дошкільна освіта»)

Жеревко Ольга Вікторівна

Житомир, 2015

У системі цінностей, якими дорожить будь-яка цивілізована нація, особливе місце відводиться здоров’ю людей. Протягом багатовікової історії людства на різних етапах розвитку суспільства вивченню проблем здоров’я завжди приділялася велика увага. Представники різних наук та фахів робили спроби проникнути в таємниці феномену здоров’я, визначити його сутність для того, щоб навчитися вміло керувати ним, економно «використовувати» здоров’я протягом усього життя та знаходити засоби для його збереження .

Здоров’я нації визначається насамперед станом здоров’я її дітей. Дані численних досліджень показують, що джерело виникнення відмінностей у здоров’ї дорослих треба шукати в їхньому дитинстві . Здоров’я дітей є інтегральним показником загального благополуччя суспільства, а також тонким індикатором усіх соціальних та екологічних негараздів .

Останнім часом ситуація зі здоров’ям дітей наблизилась до критичної: підвищується рівень загальної захворюваності та поширеність захворювань окремих органів і систем. Цьому сприяє зростання інтенсивності впливу на здоров’я дітей і підлітків факторів екологічного та медико-соціального ризику, погіршення структури харчування, зниження ефективності проведення традиційних профілактичних заходів. Важливою особливістю сучасності є стрімке зростання кількості та зміна співвідношення факторів ризику, які впливають на гомеостатичні, імунологічні показники, розвиток і стан здоров’я дитини.

У сучасних умовах стан здоров’я дітей має неабияке значення, оскільки саме від стану здоров’я підростаючого покоління залежить розвиток суспільства у майбутньому. Результати різноманітних досліджень свідчать про наявну тенденцію погіршення показників здоров’я дітей та підлітків в Україні . Спостерігається кількісне зростання функціональних розладів, гострої та хронічної соматичної захворюваності, синдрому дезадаптації, вроджених вад розвитку, морфофункціональних відхилень, зростає число дітей-інвалідів, викликає чималу стурбованість і той факт, що збільшується кількість дітей із розладами психіки та поведінки, відповідно зменшується група здорових дітей .

Це можна пов’язувати не тільки з погіршенням екологічної ситуації, зниженням рівня соціального забезпечення та медичної культури населення, а і з недостатніми можливостями поширених методик оцінки стану здоров’я дітей для виявлення патологічних відхилень у дитини на донозологічному етапі. Наявність виражених несприятливих тенденцій у стані здоров’я підростаючого покоління зумовлює потребу у прийнятті якісно нових рішень під час організації та проведення медикопрофілактичних заходів. Найбільш пріоритетним завданням сучасної педіатрії є розробка нових та удосконалення існуючих технологій щодо збереження здоров’я здорової дитини . Насамперед це пов’язано з тим, що, не вивчаючи ґрунтовно особливості стану здоров’я дітей у сучасних умовах, ми практично втрачаємо можливість ранньої профілактики його порушень .

Збереження і відновлення здоров’я дітей України стає надзвичайно важливою справою, оскільки це — наше майбутнє і одне з головних джерел повноцінного життя, щастя, радості, успіху. Воно є не лише особистим надбанням людини, але й суспільним багатством, одним із найважливіших показників добробуту народу .

У літературі існує багато визначень поняття «здоров’я». Вперше офіційне визначення здоров’я подав Річард Сігеріст (США) на початку 1940 р.: «Здоров’я — це не просто відсутність хвороб: це щось позитивне, радість життя, бадьоре сприйняття особистістю всієї відповідальності, покладеної на людину життям». Він зазначав, що ми повинні сприймати здоров’я не тільки як фізичний чи душевний стан людини, але і як соціальне явище. Це надихнуло експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) на визначення поняття «здоров’я» у контексті концепції Р. Сігеріста, що й було в 1946 р. прийнято як частину преамбули Статуту ВООЗ: «Здоров’я — це стан цілковитого фізичного, психічного та соціального благополуччя людини, а не лише відсутність хвороб» .

Отже, здоров’я — це природний стан організму, який характеризується врівноваженістю його з навколишнім середовищем і відсутністю яких небудь хворобливих станів , де врівноваженість організму із зовнішнім середовищем — це ступінь його пристосованості, адаптованості до умов біологічного та соціального середовища, дієздатності.

Такий підхід до характеристики здоров’я особливо важливий стосовно дітей, оскільки врівноваженість із зовнішнім середовищем забезпечує своєчасність росту та розвитку дитячого організму. Це дає можливість відвідувати дошкільні та шкільні заклади і оволодівати знаннями та навичками, відповідними до їх віку, без виникнення ознак дезадаптації.

У педіатрів завжди виникало питання стосовно критеріїв оцінки стану здоров’я дитини. Комплексне оцінювання стану здоров’я дитини — це інтегрований показник впливу на її організм як позитивних, так і негативних чинників . За даними відділення проблем здорової дитини Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України , найбільш суттєвими критеріями, що характеризують індивідуальне та колективне здоров’я дітей, є:

— досягнутий фізичний, нервовопсихічний та інтелектуальний розвиток дитини, що відповідає його хронологічному віку;

— достатня функціональна та соціальна адаптація дитини в досить широкому діапазоні пристосування;

— високий ступінь резистентності до несприятливих впливів з оптимальною імунологічною реактивністю та швидким подоланням стресових реакцій;

— відсутність у дитини пограничних станів та ознак хронічних захворювань.

Характеристика здоров’я дітей більш складна у порівнянні з характеристикою здоров’я дорослого населення. Вона включає рівень фізичного, розумового, функціонального розвитку в різні вікові періоди, фізичну та нервовопсихічну адаптацію до мінливих умов зовнішнього середовища, рівень неспецифічної резистентності та імунного захисту. Тому здоров’я дитини слід розглядати як відповідний біологічному віку стан життєдіяльності, гармонійної єдності фізичних та інтелектуальних характеристик, що зумовлені генетичними факторами і впливом зовнішнього середовища, формуванням адаптаційнопристосувальних реакцій у процесі росту .

Процеси зростання і розвитку дитини підпорядковані певним біологічним законам, але одночасно і детерміновані факторами зовнішнього середовища .

На сьогодні неможливо зрозуміти та визначити якість здоров’я дитини окремо від її соціального стану, конкретного середовища та місця проживання. Орієнтовну функціональноструктурну модель факторів, які впливають на здоров’я людини, запропонував Б.А. Кобринський (рис. 1) . Вплив цих факторів протягом життя дитини змінюється. Тобто здійснюється складна і постійна взаємодія, коли в одних випадках переважає спадкова основа, в інших — вплив оточуючого середовища. Так, у перші місяці життя дитини переважають біологічні фактори, а в наступні вікові періоди — соціальногігієнічні та медикоорганізаційні. Вплив біологічних та соціальногігієнічних факторів на процес формування здоров’я дитини в основному залишається на рівні сім’ї .

На думку Європейського регіонального бюро ВООЗ, школи є впливовим середовищем, яке може формувати і підтримувати здоров’я .

Протягом тривалого часу основним соціальнодетермінуючим фактором життєдіяльності дітей та підлітків виступає школа. У вітчизняній та зарубіжній літературі зазначається, що незамінним та практично єдиним (після сім’ї) органом, який спроможний впливати на стан здоров’я дітей та підлітків, є навчальний заклад . Високий темп та ритм життя, модернізація навчального процесу (перехід навчальних закладів на новий зміст, структуру і термін навчання) , інформаційні перенавантаження висувають високі вимоги до організму школярів. Тривалий вплив несприятливих чинників сприяє виникненню функціональних розладів, які з часом призводять до формування стійкої патології .

На сьогодні система сучасного навчання у школі вимагає відповіді на багато запитань, що виникають у лікарів, педагогів та батьків дітей різного віку. Можна багато говорити про ефективність і корисність освітнього процесу, але важко ігнорувати той факт, що більшість дітей закінчують школу з різноманітними захворюваннями, що формуються в період їхнього навчання .

У сучасній школі спостерігається висока інтенсифікація навчального процесу за рахунок істотного відновлення змісту освітніх програм, форм і методів навчання, створення нових моделей загальноосвітніх навчальних закладів. У той же час навчальна діяльність, як показують дослідження, здебільшого залишається неадаптованою до особливостей розвитку і стану здоров’я сучасних школярів. Педагоги недостатньо підготовлені до діяльності з формування і збереження здоров’я учнів. Зберігається пасивна позиція самих дітей, їхніх батьків стосовно власного здоров’я .

У зв’язку з погіршенням здоров’я дітей і підлітків шкільного віку в більшості країн світу, про що свідчать результати скринінгових досліджень, науковці звертають увагу на проблему адаптації дітей та молоді до умов навчання як у школі, так і у вузах . За даними досліджень В.Г. Майданника (2002), лише 1,1 % дітей є практично здоровими, а в середньому на одну дитину припадає 2,5 захворювання . Л.К. Пархоменко (2006) у своїй роботі дає аналіз поширеності всіх захворювань підлітків України за 1999–2004 роки: вона збільшилася на 10 тисяч дітей, а темп приросту становить 10,4 % (рис. 2) [30]. Ю.Г. Антипкін (2009) відмітив, що, як правило, в одного підлітка реєструється одразу декілька захворювань. За даними Державної медичної статистики, серед підлітків шкільного віку зростає поширеність усіх захворювань, але перші місця займають хвороби систем дихання, травлення, кістковом’язової та сечостатевої .

На сучасному етапі розвитку нашого суспільства однією з актуальних проблем є пошук дійових факторів оздоровчого впливу на школярів. Тривожні тенденції збільшення контингенту у спеціальних медичних групах свідчать не тільки про проблематичність їх подальшого всебічного розвитку, а й про можливі перспективи зростання кількості молоді зі зниженою працездатністю і ранньою інвалідністю .

За результатами досліджень Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України значно погіршився стан здоров’я дітей молодшого шкільного віку. Так, 70 % дітей, які готуються до школи, вже мають порушення стану здоров’я, а 30 % — хронічні захворювання; понад половину дітей цього віку мають таку розумову та фізичну працездатність, що не відповідає їхньому фізичному та психічному навантаженню в школі. Особливо це стосується тих, хто навчається у гімназіях, ліцеях, коледжах — стан їхнього здоров’я у 1,5 раза нижчий, ніж у дітей загальноосвітніх шкіл. Діти, які навчаються за ускладненими програмами, перебувають у стресових умовах , у стані постійного напруження, навіть перенапруження, що само по собі є преморбідним станом. В учнів гімназій у два рази частіше спостерігається підвищений артеріальний тиск, у більшої частини з них відмічена підвищена невротизація. При цьому протягом 5 років навчання у школі в 1,5 раза зростає частота порушень зору, у 3–4 рази — патології органів травлення, у 2–3 рази — порушень опорнорухового апарату, в 1,5 раза — нервовопсихічних розладів.

Ці факти доводять, що на стан здоров’я дітей впливає так званий шкільний фактор, про що свідчить суттєве збільшення різних захворювань під час тривалого навчання у школі. Так, у 70 % дітей молодшого шкільного віку індивідуальна, розумова та фізична працездатність не відповідає їх шкільному навантаженню. Надалі впродовж п’яти років навчання в школі у дітей у 3–4 рази зростає патологія органів травлення, у два рази — органів зору та нервової системи .

На сьогодні стан здоров’я дитини не може розглядатися без урахування процесів адаптації організму, які спрямовані на вироблення оптимальної стратегії живої системи для забезпечення її гомеостазу. Якщо раніше медицина була більш орієнтована на виявлення захворювань або грубих дефектів розвитку, то на сьогодні зусилля медиків мають бути скеровані на оцінку адаптації дитини до зовнішнього оточення, шкільного навчального процесу, пошуку ранніх ознак дезадаптації з проведенням відповідної цілеспрямованої корекції. Тому вивчення специфіки адаптації, управління адаптаційними процесами та їхня корекція є неодмінними умовами профілактики захворювань .

Погіршення здоров’я школярів та проблеми їхньої шкільної адаптації часто зумовлені не лише спадковістю, біологічним віком дитини та наявними мінімальними мозковими дисфункціями, але й комплексом соціальноекономічних причин, частина з яких є керованими. Серед них можна виділити соціальнонесприятливі умови у сім’ї, зміну харчової поведінки та низьку якість харчування, збільшення гострої респіраторної захворюваності (унаслідок суттєвого збільшення контактів із хворими дітьми) та відповідно пропусків занять, незадовільні санітарногігієнічні умови навчання, нераціональне навчальне навантаження, недосконалість медичного спостереження за дітьми, практичну відсутність системи психологопедагогічної підтримки школярів при наявності значної кількості стресових ситуацій, значний дефіцит ефективних освітніх програм, спрямованих на формування у дитини культури здоров’я .

У теперішній час однією з актуальних проблем є подолання станів дезадаптації у дітей молодшого шкільного віку, найбільш схильних до формування дезадаптації. Аналізуючи динаміку стану здоров’я першокласників загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл протягом навчального року, було визначено, що вже через декілька місяців навчання у них погіршилось самопочуття і з’явилися різноманітні скарги, які можна було трактувати як прояви шкільної дезадаптації. Серед них переважали швидка втомлюваність (50,7 %), пригнічення настрою (49,3 %), підвищена дратівливість (47,2 %), біль голови (43,2 %), порушення сну (40,7 %), періодичний біль у животі (38,6 %) та зниження апетиту (36,8 %) . Проблеми дезадаптації, які не були своєчасно вирішеними у молодшому шкільному віці, стають основою для усіляких відхилень психосоціального розвитку на наступних етапах онтогенезу. Особливо гостро вони проявляються в підлітковому віці, коли ефективність корекційної допомоги рідко досягає бажаного рівня (рис. 3) .

Шкільна дезадаптація — це не лише проблема дітей, які йдуть до першого класу. Значною мірою вона спостерігається в учнів молодших класів, а також у дітей, які переходять із молодшої школи в середню (5й клас) або закінчують середню школу (9й та 11й клас). Більшість дослідників сходяться на думці, що шкільна дезадаптація — це складний багатофакторний процес, який має як медикобіологічне, так і соціальнопсихологопедагогічне коріння .

Останнім часом доведено, що на стан здоров’я школярів суттєво впливають також різноманітні негативні екологічні фактори . Дитячий організм є найбільш чутливим індикатором ступеня екологічних негараздів довкілля . Висвітлюючи проблему негативного впливу екологічного забруднення довкілля на стан здоров’я дітей, доцільно акцентувати увагу на тому факті, що незалежно від характеру дії екологічно шкідливих чинників у більшості випадків страждають слизові оболонки респіраторного та травного трактів з подальшим розвитком різної екопатології та ускладнень .

Існує розроблена в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН комплексна оцінка функціонального стану найважливіших систем дитячого організму з урахуванням його індивідуальних характеристик (рис. 4). Така цілеспрямована робота дає можливість визначити функціональні особливості організму дитини та своєчасно спрогнозувати виникнення порушень його адаптації, а також розробити диференційовані схеми профілактики та реабілітації ранніх змін здоров’я у школярів .

Особливо важливим є використання методів донозологічної діагностики в дітей у критичні періоди їхнього розвитку, коли у них відбувається перебудова вищої нервової і вегетативної діяльності та багатьох обмінних процесів. Тому найбільш критичним періодом розвитку дітей є початок їхнього навчання у школі. Створення необхідних умов для сприятливого подолання дітьми критичного періоду перших років навчання є важливим медикопедагогічним завданням .

У процесі оптимізації та комплексному підході до організації наукових досліджень у такому важливому напрямі педіатрії, як збереження здоров’я дитини, важливу роль відіграє вивчення стану здоров’я дітей з урахуванням їх індивідуальних вікових особливостей на всіх етапах розвитку та вплив на дитячий організм різних факторів мікро та макросоціуму. Не враховуючи цього, неможливо створити ефективну систему профілактичних, організаційних та інших технологій, спрямованих на поліпшення та збереження здоров’я дітей .

         Ти – молодий, завзятий та кмітливий.

Ти сповнений сил та енергії.

Ти маєш багато мрій, бажань, задумів і планів на майбутнє.

Щодня ти пізнаєш життя, відкриваєш для себе світ

і розкриваєш світу себе.

Ти хочеш усе осягнути, все зрозуміти і бути зрозумілим.

Ти прагнеш усе спробувати, випробувати себе і свої сили,

ствердитись, як людина й особистість, усього досягти.

Ти рухаєшся вперед, наближаючи власне майбутнє.

Ти мрієш про успіх, кохання й щастя, бо ти – молодий.

Усе життя для тебе – попереду.

Уже сьогодні ти тримаєш у власних руках своє майбутнє.

І лише ти сам відповідальний за нього.

Вже від тебе – сьогоднішнього

і від твоїх сьогоднішніх рішень залежить,

яким  будеш ти – завтрашній  і ти – майбутній.

Із кожним роком усе більше свідомої прогресивної молоді, яка бере відповідальність за себе та своє життя, орієнтується на здоровий спосіб життя, спрямовує свої зусилля на збереження та зміцнення власного здоров’я. Адже саме здоров’я є тим чарівним ключем, який відкриває нові можливості чогось прагнути і досягати, омріювати і здійснювати, реалізовувати та розвивати себе, встановлювати орієнтири майбуття...  

Ти прагнеш насолоджуватися життя, крокувати в ногу із часом, не відставати від моди. Мода...

Мода – це більше, ніж музика, зачіска та сучасний „прикид”. Мода – це стиль, це спосіб життя. Ти – людина нового тисячоліття. Нове сьогодення несе нову моду. Хирляві зелено шкірі створіння, випускаючі клуби диму й пари перегару,- неактуальний еталон краси для молоді нового часу, нового тисячоліття. Сучасна мода одна – здоров’я! Бути здоровим – модно, стильно, красиво, класно!!! По-справжньому сучасний еталон краси – здорова людина, яка обирає здоровий спосіб життя.

Існує багато визначень поняття „здоров’я”.

„Здоров’я – це нічого, але все без здоров’я – ніщо”. Такий афоризм дійшов до нас ще з давніх часів, і він не потребує коментарів.

А ось класичне визначення цього поняття:

„Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або фізичних вад” (визначення Всесвітньої Організації Охорони Здоровя).

*  Хто така здорова людина?

Здорова людина – це така людина, яка життєрадісно й охоче виконує обов’язки, які покладає на неї життя, та повністю реалізує свої фізичні й розумові здібності.

*  Від чого залежить наше здоровя?

* Чи залежить воно від нас?

Фактори, що впливають на формування здоров’я:

спадковість – 20%;

рівень медицини – 10%;

екологія – 20%;

спосіб життя – 50%.

Спосіб життя – це той чинник здоров’я, який майже цілком залежить від нашої поведінки. Так що половина здоров’я залежить від тебе, тому своє здоров’я можна покращувати або псувати.

* Що таке здоровий спосіб життя?

Це такий спосіб, який забезпечує і покращує наше здоров’я.

Основні складові здорового способу життя:

  •  фізкультура – це і біг, і ранкова зарядка, і різноманітні види спорту, і аеробіка, і фітнес, і туризм, і ...;
  •  здорове харчування;
  •  особиста гігієна; режим навчання та відпочинку;
  •  загартування;
  •  відсутність шкідливих звичок.

* З чого починати і про що пам’ятати?

Фізкультура:

-   відвідувати уроки фізкультури; недарма це слово походить від двох слів „фізична” і „культура”; якщо людина вважає себе культурною, то вона буде підтримувати свою фізичну форму:

-  робити ранкову зарядку – це дає бадьорість на остаток пробудження;

-  кожен день знаходити 20-30 хвилин на активний рух (ходьба, біг);

-  у вихідні кілька годин присвятити спортивним іграм на свіжому повітрі, туристичним походам тощо.

Здорове харчування:

-   це коли 2-3 рази на добу ти вживаєш гарячі страви,

   а щодня – фрукти та овочі.

Режим навчання та відпочинку:

-  через 45 хвилин навчання робити 10-хвилинні перерви та переключатися з одного виду діяльності на інший;

-  спати не менше 8 годин на добу;

-  володіти основами релаксації (розслаблення) та аутотренінгу.

Загартування:

-  починати з умивання холодною водою;

-  влітку на природі ходити босоніж;

-  приймати контрастний душ та обливатися холодною водою;

-  спати з відчиненою кватиркою цілий рік;

-  не забувати, що загартування дають також баня та сауна;

-  бігати за будь-якої погоди легко одягненим.

Щоб зберегти своє здоровя на довгі роки, треба викреслити зі свого життя такі шкідливі звички:

-  тютюнопаління;

-  надмірний перегляд телепередач; ігри на комп’ютері;

-  переїдання;

-  вживання алкоголю;

-  вживання наркотичних речовин.

ВИСНОВКИ

Таким чином, аналізуючи дані літератури, можна зробити висновок, що в останні десятиріччя стан здоров’я та фізичного розвитку дитячого населення України погіршується. Серед факторів, що сприяють зниженню рівня дитячого здоров’я, чи не найважливіша роль належить навчальному навантаженню, стресогенна дія якого веде до дезадаптаційного синдрому з невротичними реакціями різного ступеня вираженості. Проблеми сьогодення ставлять перед нами нові завдання. Комплексний підхід до оцінки стану здоров’я дітей, впровадження нових оздоровчих технологій дадуть змогу попередити зростання функціональних порушень та органічної патології у школярів.

Важливим критерієм інтегральної оцінки здоров’я населення є показник захворюваності підлітків.За даними З.А.Шкіряк-Нижник, нині в Україні близько 70% новонароджених з 1-го дня життя мають ті чи інші відхилення у стані здоров’я,а серед контингенту дитячих дошкільних закладів таких дітей 75-81%.Тому,ми повинні пам’ятати,що діти – наше майбутнє.Бережімо їх!

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. КульчицькаВолочко М. Сімейні цінності здоров’я дітей // Ваш аптекар. — 2008. — № 21–22. — С. 5.

2. BenShlomo Y., Kuh D. A life course approach to chronic disease epidemiology: conceptual models, empirical challenges and interdisciplinary perspectives // Int. J. Epidemiol. — 2002. — 31. — P. 285293.

3. Лук’янова О.М. Медикосоціальні аспекти збереження здоров’я дітей, забезпечення їхнього гармонійного фізичного та інтелектуального розвитку // Журн. АМН України. — 2001. — Т. 7, № 3. — С. 408415.

4. Лук’янова О.М. Проблеми здоров’я здорової дитини та наукові аспекти профілактики його порушень // Мистецтво лікування. — 2005. — № 2. — С. 615.

5. Квашніна Л.В., Величко М.І. Методика визначення рівня здоров'я і адаптаційних можливостей дитячого організму // Перинатологія і педіатрія. — 2000. — № 2. — С. 4952.

6. Резніченко Г.І., Резніченко Ю.Г. Проблеми охорони здоров'я дітей та матерів на сучасному етапі та можливі шляхи їх вирішення // Современная педиатрия. — 2005. — № 2(7). — С. 2528.

7. Бесєдіна О.А., Котакова Т.М., Даниленко Г.М. Проблеми погіршення стану здоров'я дітей і підлітків в умовах навчального закладу // Актуальні проблеми і основні напрямки розвитку профілактичної науки і практики. — Харків, 1997. — С. 5155.

8. Гребнюк М.П., Вітріщак С.В. Соціальномедичні фактори ризику для здоров’я дитячого населення // Охорона здоров’я України. — 2002. — № 3–4. — С. 1214.

9. Неділько В.П., Камінська Т.М., Руденко С.А. Шляхи покращення здоров’я школярів // Гігієна населених місць. — К., 2004. — Вип. 44. — С. 546549.

10. Няньковський С.Л., Яцула М.С. Застосування полівітамінномінерального комплексу з пробіотиком Multitabs Імуно Кідс у школярів початкових класів у схемах покращення шкільної адаптації // Современная педиатрия. — 2008. — № 4(21). — С. 165168.

11. Сердюк А.М. Медична екологія і проблема здоров’я дітей // Журн. АМН України. — 2001. — Т. 7, № 3. — С. 437449.

12. Апанасенко Г.Л. Охрана здоровья здоровых: постановка проблемы в Украине и России // Укр. мед. часопис. — 2009. — № 4(72). — С. 122124.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20818. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ У ХОДІ УРОКІВ НАВЧАННЯ ГРАМОТИ 305 KB
  Розробити систему критеріїв та показників дослідження складових естетичної свідомості (мотивації щодо участі в естетичній діяльності та рівня знань щодо естетичної краси слова першокласників на уроках навчання грамоти). Отримати дані про наявний рівень мотивації першокласників щодо участі в естетичній діяльності, знань учнів про естетичну красу слова.
20819. Драматургічні особливості, сценічна історія, популярність в народі та значення п’єси І.Котляревського «Наталка Полтавка» 20.51 KB
  Народність твору полягає не тільки в тому, що він написаний живою народною мовою, а й у тому, який його зміст і чи поданий він з народних традицій, чи відображає погляди, настрої і прагнення народу.
20820. РОЛЬ МОРАЛЬНО-ЕСТЕТИЧНИХ ІДЕАЛІВ В ВИХОВАННІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕЛІТИ 72 KB
  Василь Пачовський писав: “Всі великі державні нації мають ідеї свого національного посланництва, які виростають з почуття самоповаги провідної верстви. Суть цієї ідеї – як каже В.Липинський – лежить в тому
20821. Организация бухгалтерского и налогового учета основных средств на ООО «Агро-Сибирь» 113.32 KB
  Отличительной особенностью основных средств является их многократное использование в процессе производства, сохранение первоначального внешнего вида (формы) в течение длительного периода. Под воздействием производственного процесса и внешней среды они снашиваются постепенно и переносят свою первоначальную стоимость
20822. Відповідальність за розголошення лікарської таємниці 210.5 KB
  Проаналізувати лікарську таємницю як елемент системи професійної таємниці; здійснити загальну характеристику інституту лікарської таємниці як об’єкта правового регулювання; визначити суб’єктів збереження лікарської таємниці та здійснити їх класифікацію; визначити в яких випадках відповідно до законодавства України може бути розголошена лікарська таємниця...
20823. Процессуальное право 38.51 KB
  Административный процесс — это порядок осуществления государственно-управленческой деятельности по реализации норм административного права. В более узком, специальном смысле административный процесс — это деятельность государственных органов по рассмотрению дел об административных правонарушениях. В данной главе речь пойдет именно об этом аспекте административного процесса.
20825. Вдосконалення протипожежного захисту головного виробничого корпусу ТзОВ Гайсинський молокозавод Вінницькій області 1.06 MB
  Кількість пожеж суттєво збільшується. Основними їх винуватцями стають обігрівачі, найчастіше саморобні, низької якості, що не мають сертифікату відповідності. Масове одночасне використання електроприладів, може призвести до значних електричних перенавантажень, а відповідно до масових пошкоджень електричних мереж. Нерідко пожежі виникають через несправність камінів та печей.
20826. Исследование формирования товарной политики предприятия 950 KB
  Улучшение качественных характеристик товара основывается на соответствии их запросам потребителей, повышении уровня конкурентоспособности, учете периода жизненного цикла на рынке, использовании достижений научно-технического прогресса и т.п. При этом совершенствуются сами полезные качества продукта, материальный вид товара...