9517

Память як багаторівневе, поліструктурне явище

Доклад

Психология и эзотерика

Сприймання та память. Псих.час та память. Сприймання в яких людина пізнає оточуючу дійсність зазавичай не зникають безслідно. Вони закріплюються, зберігаються та відтворюються надалі у формі впізнання предметів, що ми бачимо, спогадах. Змістовне спр...

Украинкский

2013-03-11

30.5 KB

33 чел.

Сприймання та память. Псих.час та память.

Сприймання в яких людина пізнає оточуючу дійсність зазавичай не зникають безслідно. Вони закріплюються, зберігаються та відтворюються надалі у формі впізнання предметів, що ми бачимо, спогадах. Змістовне сприймання предметів завжди предбачає і включає їх впізнання. Впізнавання має місце не лише там де ми впізнаемоі ототожнюємо визначений предмет, але і у випадку узагальненого впізнавання.Але сприймання в своїй конкретній діяльності не може обмежуватись узагальненим , безликим впізнаванням предметів поза простором і часом.Збереження послідовності між різними видами сприймання не менш суттева сторона памяті, ніж здатність запамятати визначене положення чи яку небуть операцію. Сприймання дійсності у кожної людинин істор.повязане з всією історією її життевого шляху.Але практ.реальність породжує  необхідність не лише в тому, щоб вкл.отримані в процесі сприйман.знання про дійсність в контексті визначеної ситуації особистого досвіду, але і в тому щоб витягнути їх з цього контексту, абстрагуватись від нього.При відтворенні сприйнятого, так як при відтвор.думок в певній єдності запамят.і почуття і зміст.Відображення чи відтворен.раніше сприйнятого в памяті вкл.ставлення осо-ті до того, що відтворюеться.Загальним для процесів відтворення, закарбовування та впізнання, які обєдн.терміном память ,є те, що вони відображають чи відтвор.минуле, попоредньоо пережите індивідом.Дякуючи цьому значно розширюються можливості відображ.дійсності, з теперішнього вона розходиться на минуле.Всі процеси памяті є сторонами,моментами, більш конкретної дія-сті, що повязана з впізнаванням(сприйм.) світу.

Психол.час.і П.(веккер)

Проблема спіівідношення часу і П.була поставлена ще Арістотелем в роботі «про П.та спогади»і в трактаті «Про душу».За думкою Арістотеля, сам відлік часу здійсн.через посередництво руху, властив.якого є час.Сама така оцінка руху робить можливим відлік, реальний вімір часу. Саму ж Ф виміру здійсн.душа, що рахує.Таким чином Арістотелем була висловлена думка про звязок  між П., псих.відображ.,і специфікою псих.часу.Концепція Канта. Він розумів, що природа псих.часу, як і простору, втілює в собі необхідну умову і передпосилку інтегративного, цілісного,організованого хар-ру люд-го досіду.Психічний час стає не виробничою, а висхідною предпосилкою організіції люд-го досвіду.-висновок Канта.Типова для традиц.¥ інтепритація співвідн.часу і П.веде до  висновків:1)час, як і простір, виявл.власт-тю не внутр.організ.психіки, в часності П.,а власт-тю, з 1 сторони О, а з ін.матер-го носія психічн.відображ.цього О. 2)мисл-ння і свід. Трактуються як висхідні форми псих.утвореннь, а память, як їх наслідок.

Висн.: Якщо псих.простір, і час і необхідним чином повяз.з ним психічна специфічність П.є не психолог.фікцією, не ілюзією, а спих.реальністтю, тому її основи і закономірності потрібно шукати в області висхідних рівнів організації психіки –в області сенсорно-перцептивних процесів, тбт в обл.сенсорного простору і часу.

Память як багаторівневе, поліструктурне явище.

П.відводиться середне. проміжне місце між сприйманням і мис-ням.І це визначає хар-р викладення та інтепритації сенсорно-перцепт.процесів, які фактично виявл.ізольваними від памяті.Але таке положення протирічитть природному висновку про «наскрізний»хар-р П., так само як і її відношення лише до когнітивних процесів.Головне в цьому загальн.компоненті і разом з тим в серединному варіатні багатообразних визначень полягає в тому, що П.явл.собою збереження і наступне відтворення люд-ною її досвіду.природньоо продовжує цю ж логіку виділення в П.процесів запамят., збереж, відтворен, забування. П.приписуеться явно надлишкова універсальність, що вона виходить за межі власне ¥.Ця універс.допускає декілька психоло.рівнів узагальненості в трактовці терміну «досвід».Реальністтю є психолог., нейрофізіолог., логічний та загальнобіолог. Рівні терміну «досвід» і відповідного терміну «паямять».П відношенню до всіх цих рівнів залиш.є досить справедливим визначення памяті, як «запечетление», збереження і наступного відтворення минулого досвіду.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

61428. Земля как планета. Физико-географическая картина зарубежной Европы 40.14 KB
  Возникновение цивилизаций Плейстоцен 2588 млн Вымирание многих крупных млекопитающих. Появление современного человека Неогеновый Плиоцен 533 млн Миоцен 230 млн Палеогеновый Олигоцен 339 01 млн Появление первых человекообразных обезьян.
61430. Поняття про Flash-презентації. Знайомство з середовищем Flash 2.66 MB
  Мета уроку: ознайомити учнів із Flash середовищем; ознайомити учнів із основними поняттями і термінами Flash; зацікавити учнів у використанні Flash для створення презентацій.
61432. Определение отношений между мерками. Фиксация этих отношений 18.16 KB
  Метапредметные: Умение контролировать свои действия Предметные: умение строить величины с помощью мерки и числа. Чего не хватает Почему Как рассказать о мерках если нельзя измерить или посчитать клетки...
61434. Город. Фрагмент урока по английскому языку в 3 классе 210.4 KB
  Дидактическая: закрепление навыков говорения, аудирования, чтения по теме “Город”. Развивающая: продолжить формирования навыков диалогической, монологической речи...
61435. Конспект уроков русского языка 46.49 KB
  Прогнозируемые результаты: Учащиеся опознают сложные предложения и определяют их роль в речи; употребляют в речи и конструируют как синтаксические синонимы сложносочинённые предложения с различными союзами а также сложноподчинённые и бессоюзные сложные предложения.