9517

Память як багаторівневе, поліструктурне явище

Доклад

Психология и эзотерика

Сприймання та память. Псих.час та память. Сприймання в яких людина пізнає оточуючу дійсність зазавичай не зникають безслідно. Вони закріплюються, зберігаються та відтворюються надалі у формі впізнання предметів, що ми бачимо, спогадах. Змістовне спр...

Украинкский

2013-03-11

30.5 KB

35 чел.

Сприймання та память. Псих.час та память.

Сприймання в яких людина пізнає оточуючу дійсність зазавичай не зникають безслідно. Вони закріплюються, зберігаються та відтворюються надалі у формі впізнання предметів, що ми бачимо, спогадах. Змістовне сприймання предметів завжди предбачає і включає їх впізнання. Впізнавання має місце не лише там де ми впізнаемоі ототожнюємо визначений предмет, але і у випадку узагальненого впізнавання.Але сприймання в своїй конкретній діяльності не може обмежуватись узагальненим , безликим впізнаванням предметів поза простором і часом.Збереження послідовності між різними видами сприймання не менш суттева сторона памяті, ніж здатність запамятати визначене положення чи яку небуть операцію. Сприймання дійсності у кожної людинин істор.повязане з всією історією її життевого шляху.Але практ.реальність породжує  необхідність не лише в тому, щоб вкл.отримані в процесі сприйман.знання про дійсність в контексті визначеної ситуації особистого досвіду, але і в тому щоб витягнути їх з цього контексту, абстрагуватись від нього.При відтворенні сприйнятого, так як при відтвор.думок в певній єдності запамят.і почуття і зміст.Відображення чи відтворен.раніше сприйнятого в памяті вкл.ставлення осо-ті до того, що відтворюеться.Загальним для процесів відтворення, закарбовування та впізнання, які обєдн.терміном память ,є те, що вони відображають чи відтвор.минуле, попоредньоо пережите індивідом.Дякуючи цьому значно розширюються можливості відображ.дійсності, з теперішнього вона розходиться на минуле.Всі процеси памяті є сторонами,моментами, більш конкретної дія-сті, що повязана з впізнаванням(сприйм.) світу.

Психол.час.і П.(веккер)

Проблема спіівідношення часу і П.була поставлена ще Арістотелем в роботі «про П.та спогади»і в трактаті «Про душу».За думкою Арістотеля, сам відлік часу здійсн.через посередництво руху, властив.якого є час.Сама така оцінка руху робить можливим відлік, реальний вімір часу. Саму ж Ф виміру здійсн.душа, що рахує.Таким чином Арістотелем була висловлена думка про звязок  між П., псих.відображ.,і специфікою псих.часу.Концепція Канта. Він розумів, що природа псих.часу, як і простору, втілює в собі необхідну умову і передпосилку інтегративного, цілісного,організованого хар-ру люд-го досіду.Психічний час стає не виробничою, а висхідною предпосилкою організіції люд-го досвіду.-висновок Канта.Типова для традиц.¥ інтепритація співвідн.часу і П.веде до  висновків:1)час, як і простір, виявл.власт-тю не внутр.організ.психіки, в часності П.,а власт-тю, з 1 сторони О, а з ін.матер-го носія психічн.відображ.цього О. 2)мисл-ння і свід. Трактуються як висхідні форми псих.утвореннь, а память, як їх наслідок.

Висн.: Якщо псих.простір, і час і необхідним чином повяз.з ним психічна специфічність П.є не психолог.фікцією, не ілюзією, а спих.реальністтю, тому її основи і закономірності потрібно шукати в області висхідних рівнів організації психіки –в області сенсорно-перцептивних процесів, тбт в обл.сенсорного простору і часу.

Память як багаторівневе, поліструктурне явище.

П.відводиться середне. проміжне місце між сприйманням і мис-ням.І це визначає хар-р викладення та інтепритації сенсорно-перцепт.процесів, які фактично виявл.ізольваними від памяті.Але таке положення протирічитть природному висновку про «наскрізний»хар-р П., так само як і її відношення лише до когнітивних процесів.Головне в цьому загальн.компоненті і разом з тим в серединному варіатні багатообразних визначень полягає в тому, що П.явл.собою збереження і наступне відтворення люд-ною її досвіду.природньоо продовжує цю ж логіку виділення в П.процесів запамят., збереж, відтворен, забування. П.приписуеться явно надлишкова універсальність, що вона виходить за межі власне ¥.Ця універс.допускає декілька психоло.рівнів узагальненості в трактовці терміну «досвід».Реальністтю є психолог., нейрофізіолог., логічний та загальнобіолог. Рівні терміну «досвід» і відповідного терміну «паямять».П відношенню до всіх цих рівнів залиш.є досить справедливим визначення памяті, як «запечетление», збереження і наступного відтворення минулого досвіду.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

37263. Микросхема ПЗУ и система BIOS 46.5 KB
  Комплект программ находящихся в ПЗУ образует базовую систему вводавывода BIOS Bsic Input Output System. Программы входящие в BIOS позволяют нам наблюдать на экране диагностические сообщения сопровождающие запуск компьютера а также вмешиваться в ход запуска с помощью клавиатуры. BIOS в общем случае представляет собой набор правил определяющих как происходит конфигурирование компонент компьютера при его включении как его устройства взаимодействуют друг с другом как осуществляется простейший ввод вывод данных.
37264. Гуманітарна підготовка в ЗС України 125 KB
  Розкрити роботу щодо організації гуманітарної підготовки в частинах та підрозділах ЗС України. Проаналізувати основні вимоги порядок підготовки і проведення занять з гуманітарної підготовки . Основна частина 70 Заслуховування доповіді 10 Обговорення відпрацювання першого питання: Організація гуманітарної підготовки в частинах та підрозділах ЗС України. 30 Обговорення відпрацювання другого питання: Основні вимоги порядок підготовки і проведення занять з гуманітарної підготовки 30 3.
37265. Техніка комунікабельності офіцера 172.5 KB
  Оголосити тему заняття, її актуальність та зв'язок з іншими темами, мету та навчальні питання, які будуть розглянуті. Особливу увагу на занятті необхідно звернути на те, що існує об'єктивна потреба в оволодінні всім офіцерським складом загальними поняттями про психологію спілкування у військовому колективі, а також розкрити сутність, функції та структура спілкування
37266. Методика виховного впливу на військовослужбовців в арміях НАТО 153 KB
  Заняття №20: Методика виховного впливу на військовослужбовців в арміях НАТО. Основна частина 70 Обговорення питання №1 âФорми методи і техніки виховання військовослужбовців в арміях провідних країн світу â 35 Обговорення питання №2 â Аналіз відео інформаційних матеріалів з мережі Інтернет щодо вирішення офіцерами проблемних питань щодо виховання підлеглих в арміях провідних країн світу â 35 3. Головною метою його роботи є оптимізація спільної військової діяльності міжособистісних взаємин а також моральнопсихологічного стану...
37267. Осветительные приборы автомобиля на основе светодиодов 3.83 MB
  Можно утверждать, что ни один из известных вариантов исполнения приборов системы освещения не решает всего комплекса проблем внешних осветительных приборов транспортных средств, при относительно невысокой стоимости изделий этого класса.
37268. Історія та традиції військового виховання в Україні 193.5 KB
  Спільне життя й діяльність людей передбачає регулювання та спрямування їхніх взаємодій. Універсальним засобом такого регулювання виступає спілкування. Через це воно є одним із центральних проблем у психологічній науці. Соціальна функція спілкування полягає в тому, що воно є засобом передавання суспільного досвіду
37269. Особистість військовослужбовця як вихованця 289.5 KB
  Проблема особистості  одна з центральних у курсі філософії, соціології, педагогіки, психології та ряду інших наук. Але кожна наука вивчає особистість згідно свого предмету дослідження. Педагогіка досліджує педагогічні закономірності формування й розвитку особистості.
37270. Військове середовище та його виховні функції 181 KB
  Охарактеризуємо більш глибоко проблему взаємозвязку соціального середовища й особистості. В історії проблема взаємозвязку суспільства та особистості вирішувалася порізному.Гельвецій визнавали визначальний вплив умов суспільного життя на розвиток особистості. Суспільство по відношенню до особистості індивіда проявляє себе як зовнішня незалежна примусова сила.
37271. Специфіка військового навчання 118 KB
  Процес навчання військовослужбовців, як специфічний вид діяльності, підпорядковується певним правилам, має свої закони та закономірності. Вони визначають порядок досягнення у дидактичному процесі цілей і задач навчання військовослужбовців