95176

Характеры и обстоятельства в военной прозе 1960-1980-х годов

Доклад

Литература и библиотековедение

После войны – пишут традиционные военные тексты. Своя правда войны отказ от масштаба. Повествование от лица человека прожившего много лет после Войны. Не желает поступать в суворовское училище до окончания войны.

Русский

2015-09-20

15.23 KB

0 чел.

Характеры и обстоятельства в военной прозе 1960-1980-х годов.

1. Симонов и Гроссман. Одновременно начинают работу над романами по истории ВОВ. Сходный биографический опыт: известны с конца 30-х, в Войну – военные корреспонденты. Оба работали в Сталинграде. После войны – пишут традиционные военные тексты. Середина 50-х создают большие тексты: «Живые и мертвые», «Жизнь и судьба».

В. Гроссман. «Жизнь и Судьба». Сталинградская битва. Он сами военные события рассматривает как материал для доказательства своей идеи: о внутреннем сходстве Сталинской и Гитлеровской идеи.

Ориентируется на «Войну и Мир» Толстого. История нескольких семей на фоне значительных исторических событий. (Шапошниковы и Штрумы)

Историософская концепция: смешивает годы.

Использует документы – письма своей матери из Гетто, где она была уничтожена. Главное преступление гитлеровцев: уничтожение евреев.

Почему победили?: Судьба – это человек в государстве. Жизнь – множество обстоятельств, то, что происходит с конкретным человеком, (она корректирует судьбу).     

2. Лейтенантская проза – форма лирико-псих. повествования.

Авторы – воевавшие в молодом возрасте. Война специалистов. Описана своими глазами. Герой автобиографичен. Используется только военный материал. «Своя правда войны» – отказ от масштаба. О военном быте во всей его неприкрашенности. Имеют право т.к. воевали и победили. Их упрекали в мелкотемии, дегероизации великого события, и т.к. снова обратились к военной теме (к. 50-х: военная тема была неактуальной). Но с 65 г. стали праздновать День Победы. Они (писатели) задали настрой: «Война. Беда. Мечта и Юность».

Первые эмоции ощущения товарищества, страха, собственной значительности, серьезной влюбленности. Герою: 18-19 лет. Повествование от лица человека, прожившего много лет после Войны. Война как неразбериха и суета. (Катаев «Сын Полка»)

Богомолов «Иван»: о разведчиках. Парень искореженный войной и взрослые, которые его используют. Тема вины перед погибшими. Тема о том, насколько реально состоялась победа. Победа была куплена ценой жизни нации. Горечь от того, что война осталась самым ярким и значительным событием в их жизни.

Герои: Старший лейтенант, Гальцев 21 год, временно исполняющий обязанности командира батальона «Я чувствовал себя перед ним (Иваном) виноватым. Он не отвечал на мои вопросы, действуя, несомненно, в соответствии с инструкциями, а я кричал на него, угрожал, стараясь выпытать то, что знать мне было не положено… … Теперь я готов был ухаживать за ним как нянька…»

Иван Буслов 11 лет. О себе: «Раньше говорил(во сне). А сейчас не знаю. Нервеность во мне какая-то». Переплыл Днепр при +5 градусах в воде на бревне. Не желает поступать в суворовское училище до окончания войны. Желает продолжать вести разведку, не смотря на приказ командующего. О нем: «он один делает больше чем вся разведрота». При этом остается ребенком – привязан к Катасонову (когда тот погибает – это от мальчика скрывают). У Гальцева был нож – оставшийся от друга. Иван просил его подарить нож ему. Гальцев не подарил – потом чувствовал себя виноватым, потом выяснил, что у парня был «этих ножей с десяток, не меньше. Целый сундучок собрал». Гальцев узнает, что после последней вылазки Иван вернулся, но потом сам ушел, чтоб в училище не отправили. «– Ненависть в нем не перекипела. И нет ему покоя… Может, еще вернется, а скорей всего, к партизанам уйдет…».  

Конец войны. Берлин. Гальцев обнаруживает документы ГФП – тайной полевой полиции. И находит бланк с фотографией Ивана. В приколотом к бланку листке спецсообщения было написано, что Ивана поймал Титков – чин вспомогательной полиции (немцы). «на допросах держался вызывающе: не скрывал своего враждебного отношения к немецкой армии и Германской империи. В соответствии с директивой Верховного командования вооруженными силами от 11 ноября 1942 года расстрелян 25.12.43 г. в 6.55. …Титкову … выдано вознаграждение… 100 (сто) марок. Расписка прилагается…». (Конец.)

           


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22917. Розв’язки системи лінійних рівнянь 50 KB
  Оскільки система сумісна ранги матриці A і рівні і дорівнюють r. Система переписується таким чином: Всі розв’язки системи можна одержати таким чином. Одержується система лінійних рівнянь відносно базисних змінних x1x2xr.
22918. Еквівалентні системи лінійних рівнянь 29.5 KB
  Дві системи лінійних рівнянь з однаковим числом змінних називаються еквівалентними якщо множники їх розв’язків співпадають. Зокрема дві несумісні системи з однаковим числом змінних еквівалентні. Еквівалентними перетвореннями системи лінійних рівнянь називаються перетворення які зводять систему до еквівалентних систем.
22919. Метод Гауса розв’язання систем лінійних рівнянь (метод виключення змінних) 84.5 KB
  Отже за теоремою Крамера система має єдиний розв’язок. Але на практиці цей розв’язок зручніше знаходити не за формулами Крамера. Система має нескінчену кількість розв’язків змінні системи діляться на дві частини – базисні та вільні змінні.
22920. Поняття підпростору 47 KB
  1 в підпросторі M існують два лінійно незалежні вектори a1 і a2. З іншого боку пара лінійно незалежних векторів утворює базис площини R2. Це означає що будьякий вектор простору лінійно виражається через a1 і a2. 2 в підпросторі M існує лише лінійно незалежна система що складається з одного вектора a.
22921. Однорідні системи лінійних рівнянь 49 KB
  Будемо розглядати однорідну систему лінійних рівнянь з змінними 1 Зрозуміло що така система рівнянь сумісна оскільки існує ненульовий розв’язок x1=0 x2=0xn=0. Цей розв’язок будемо називати тривіальним. Можна зробити висновок що якщо однорідна система лінійних рівнянь має єдиний розв’язок то цей розв’язок тривіальний. Однорідна система лінійних рівнянь має нетривіальний розв’язок тоді і тільки тоді коли її ранг менше числа невідомих.
22922. Поняття фундаментальної (базисної) системи розв’язків 55.5 KB
  Як показано вище множина M всіх розв’язків однорідної системи лінійних рівнянь утворює підпростір. Фундаментальною базисною системою розв’язків однорідної системи лінійних рівнянь називається базис підпростору всіх її розв’язків. Теорема про фундаментальну систему розв’язків.
22923. Теорема про розв’язки неоднорідної системи лінійних рівнянь 43 KB
  Теорема про розв’язки неоднорідної системи лінійних рівнянь. Нехай дана сумісна неоднорідна система лінійних рівнянь 3 L множина всіх її розв’язків а деякий частковий розв’язок M множина всіх розв’язків відповідної однорідної системи 4. Нехай a=γ1γ2γn і припустимо що b=λ1λ2λn довільний розв’язок системи 3 тобто b є L.
22924. ЛЕМА ПРО ДВІ СИСТЕМИ 37.5 KB
  bk – дві системи векторів кожен вектор першої системи лінійно визначається через другу систему. Якщо m k то перша система лінійно залежна. Нехай а1 а2 аm і b1 b2 bk – дві системи векторів кожен вектор першої системи лінійно виражається через другу систему. Якщо перша система лінійно незалежна то m≤k.
22925. Поняття базису 25.5 KB
  aik лінійно незалежна; Всі вектори системи a1 a2 am лінійно виражаються через ai1ai2. Базисом простору Rn називається система векторів a1 a2 an є Rn така що система a1 a2 an лінійно незалежна; Кожний вектор простору Rn лінійно виражається через a1 a2 an. Звідси α1= α2==αn=0 лінійна коомбінація тривіальна і система лінійно незалежна. Будьякий вектор простору лінійно виражається через e1e2en .