95207

Особенности международного движения финансовых ресурсов на современном этапе

Доклад

Международные отношения

Финансовые ресурсы – это денежные средства, имеющиеся в распоряжении хозяйствующего субъекта. Они направляются на развитие производства, содержание и развитие объектов непроизводственной сферы, потребление, а также могут оставаться в резерве.

Русский

2015-09-21

20.72 KB

0 чел.

15. Особенности мжд. движения фин. ресурсов на современном этапе

Фин-е ресурсы – это денежные средства, имеющиеся в распоряжении хозяйствующего субъекта. Они направляются на развитие производства, содержание и развитие объектов непроизводственной сферы, потребление, а также могут оставаться в резерве. В рамках государства: это совокупность всех ден. средств, которыми располагает государство, его предприятия, организации, учреждения как хозяйствующие субъекты в основном для покрытия своих затрат. А основным их источником являются национальный доход, прибыль организаций независимо от форм собственности.

В современном мире в условиях развития процессов интернационализации и глобализации большое значение приобретает мжд. движение капитала. Мировые фин. ресурсы обеспечивают фин. стабильность мжд. фин. системы. Они устраняют фин. дисбаланс между развитыми и развивающимися странами, помогают решать мжд. затруднения. Фин. (денежные) потоки через нац. границы, по сути, являются мжд. движением капитала. Это помещение и функционирование капитала за рубежом, прежде всего с целью его самовозрастания..

Зарубежное инвестирование бывает:

1)частное и государственное (субъект); 2) ПИИ, Портфель; (объект) 3) природа инвестиций: ссудный (м/н займы и кредиты) и предпринимательский (промышленный, банковский) капитал;

4) форма: товарная (товарные кредиты) и денежная (ноу-хау, патенты); 5) цель: портфельные и прямые.

В основном фин. ресурсы находятся в движении, перераспределяясь между различными участниками МЭО. Часть из них оседает в ЗВР, часть предоставляется на льготных условиях в виде помощи. Но большая часть финансовых ресурсов направляется на удовлетворение текущих потребностей мирового рынка.

Наиболее активно перераспределение финансовых ресурсов осуществляется в мировых финансовых центрах (Нью-Йорк, Лондон, Париж, Цюрих).

В последнее время наблюдается тенденция, когда мировые фин. центры постепенно превращаются в мощные информационно-аналитические и организационно-управленческие комплексы, обладающие значительным кредитным потенциалом. Эти центры специализированы (Лондон - евровалюта, Цюрих - рынок золота, Нью-Йорк - инвестиционные банки, M&A и т.д.).

Современные тенденции экспорта капитала:

1. Рост производительного капитала.

2. Переход от портфельных инвестиций к ПЗИ.

3. Переориентация с добывающих отраслей на обрабатывающую промышленность, НИОКР.

4. Рост инвестиций в услуги (из Германии и Японии).

5. Перекрестная миграция капитала в рамках промышленно развитых стран (США-Япония-Западная Европа). На долю пром. развитых стран приходится более 70% всех ин. инвестиций.

6. Вовлечение в процесс миграции капитала бывших соцстран (Польша, Венгрия, Чехия, Россия).

7. Рост роли ТНК как основного субъекта мжд. миграции капитала.

Положительные последствия:

  1.  рост всей МЭ,
  2.  углубление МРТ и специализации,
  3.  рост кооперации и сотрудничества,
  4.  решение проблем для стран,
  5.  увеличение объемов взаимного товарообмена.

Отрицательные:

  1.  Бесконтрольный импорт может лишить нац. производителя работы, на рынок могут попадать товары, прошедшие свой жизненный цикл;
  2.  Импорт ссудного капитала увеличивает внешнюю задолженность страны; может вытеснить местный бизнес из прибыльных отраслей, а это в свою очередь может привести к угрозе ее эк. безопасности и полит. зависимости от страны-экспортера.
  3.  Использование ТНК трансфертных цен ведет к потерям страны-реципиента в налоговых поступлениях и таможенных сборах.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80963. Складіть запитання для усного обговорення документа: «Договір про ненапад між Німеччиною та СРСР від 23 серпня 1939 року.» 33.04 KB
  СРСР почав переговори з Англією і Францією з метою підписання договору про відвернення агресії з боку Німеччини. Однак СРСР не довіряв західним державам що посилювало взаємну невпевненість. у Москві між СРСР і Німеччиною було підписано пакт про ненапад.
80964. Методика формування пізнавальних умінь в процесі навчання історії 38.4 KB
  За їх результатами визначаються і плануються основні напрями формування в учнів нових пізнавальних умінь і удосконалення вже освоєних. Учителям рекомендувалося збирати пам\'ятки в кабінетах історії як роздавальний матеріал для самостійної роботи учнів. Такими є повні етапи формування пізнавальних умінь учнів. Профільне навчання вид диференційованого навчання який передбачає врахування освітніх потреб нахилів здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення що забезпечується за...
80965. Проблема вивчення пізнавальних можливостей школярів у методиці навчання історії 36.03 KB
  Пізнавальні можливості учнів відносяться до основних факторів процесу навчання і безпосередньо впливають на цілі зміст і характер навчальної роботи. Зокрема з урахуванням пізнавальних можливостей учнів визначається рівень викладу навчального матеріалу у шкільних підручниках адаптується та опрацьовується учителем і учнями матеріал конкретних уроків готуються варіанти пізнавальних завдань і т. Відповідно до пізнавальних можливостей учнів даного класу формулюються й уточнюються завдання конкретного уроку. Без аналізу пізнавальних можливостей...
80966. Проаналізуйте розвиток шкільної історичної освіти в Україні в ХІХ-ХХ ст 35.13 KB
  Початок систематизованого викладання історії в Україні пов`язаний із створенням Харківської колегії. Започатковується вивчення історії і в Галичині. Левицький видав у 1821 році наказ семінаристам займатися вивченням рідної історії. Свій внесок у зародження методики вивчення історії внесли і повітові училища та гімназії навчальна база яких передбачала наявність у їхніх бібліотеках книг з історії.
80967. Пізнавальні процеси у навчанні історії 41.83 KB
  Найважливішим серед пізнавальних процесів є сприйняття - наочно- образне, просторово-часове відбиття у свідомості людини предмета, ( явища, яке базується на різних відчуттях (колір, звуки, запахи, форма, обсяг та інші), розумінні предмета чи осмисленні його на основі попереднього досвіду (далекість, швидкість, напрямок руху, тривалість процесів й інші властивості).
80968. Визначте методику роботи з історичними картами на уроках історії в школі 33.82 KB
  Важливим джерелом інформації є історична карта яка відображає особливості розвитку людства в минулому. Робота з історичними картами є наочним методом. Настінна карта зазвичай відображає великі території містить відомості щодо тривалих історичних періодів й різних аспектів історичного процесу.
80969. Особливості пізнавального інтересу учнів до історії 35.74 KB
  Метою розвитку мотиваційної сфери учнів у навчанні історії виступає формування стійкого інтересу до предмета що передбачає активне емоційнопізнавальне ставлення школярів до досліджуваних історичних подій до зясування їхніх причин і наслідків а також до оволодіння вміннями необхідними для всебічного вивчення минулоі о і сучасності на основі різноманітних джерел. Отже одним із важливих завдань навчання в умовах цілісної методичної системи є підвищення рівня розвитку інтересу. У числі загальних зовнішніх причин падіння інтересу...
80970. Організація самостійної роботи учнів при вивченні теми: «Виникнення та розвиток Київської Русі » (7 клас) 39.16 KB
  Проблема диференційованого підходу до учнів у навчанні історії. Диференційоване навчання організація навчальновиховного процесу з урахуванням типових індивідуальних особливостей учнів. Складнішим і ефективнішим видом диференційованого навчання є здійснення його в умовах поділу класу на групи залежно від рівня навчальних можливостей учнів.
80971. Планування роботи із контурною картою при вивченні теми: «Великі географічні відкриття: зустріч цивілізацій» (8 клас) 37.85 KB
  Розглядаючи тему: Великі географічні відкриття доба відкриттів європейськими мореплавцями невідомих раніше морів та океанів островів і континентів здійснення першої навколосвітньої морської подорожі колонізації заморських територій кінець XVсеред. Нові географічні відкриття зумовлювалися насамперед бурхливим розвитком продуктивних сил прагненням європейців задовольнити зрослі потреби в дорогоцінних металах і прянощах відповідно пошуками морських шляхів до Китаю та Індії. Великі географічні відкриття стали можливими завдяки значному...