95227

Чичерин и дипломатическая борьба за признание Советского государства

Доклад

Политология и государственное регулирование

В советской концепции внешней политики наблюдались противоречия: с одной стороны готовилась мировая пролетарская революция с другой необходимо было установить мирные отношения с другими государствами для поддержания существования СССР. Были установлены дипломатические и консульские отношения положен взаимный отказ то долгов.

Русский

2015-09-21

31.5 KB

1 чел.

Чичерин и дипломатическая борьба за признание Советского государства

Георгий Васильевич Чичерин (1872 – 1936). Второй после Троцкого советский нарком иностранных дел. Главными впечатлениями детства Чичерина были постоянные молитвословия, совместное пение религиозных гимнов, чтение библии вслух. Окончил историко-филологический факультет Петербургского университета. В 1897 поступил на службу в Министерство иностранных дел, работал в архиве МИД.

Подписал Брестский мир. После перехода Троцкого в военный наркомат, стал и.о. наркома иностранных дел, а потом и наркомом иностранных дел. Как нарком иностранных дел РСФСР и СССР (1918—1930) Чичерин внёс существенный дипломатический вклад в выведение Советской России из международной изоляции. В 1921 г. заключил договоры с Турцией, Ираном и Афганистаном, по которым отдавалась вся российская собственность в этих странах. В 1922 возглавил советскую делегацию на Генуэзской конференции, во время конференции подписал с германским министром иностранных дел Вальтером Ратенау Рапалльский договор. В 1923 г. возглавлял советскую делегацию на Лозаннской конференции, где был определен послевоенный статус турецких проливов. Подписал договоры СССР с Турцией и Ираном (1925, 1927). Чичерин находился в натянутых отношениях со своим заместителем М.М. Литвиновым. С 1930 на пенсии. Похоронен на Новодевичьем кладбище в Москве.

В советской концепции внешней политики наблюдались противоречия: с одной стороны готовилась мировая пролетарская революция, с другой – необходимо было установить мирные отношения с другими государствами для поддержания существования СССР. Были поставлены задачи вывести страну из экономического и внешнеполитического кризиса, привлечь иностранный капитал. Советская дипломатия столкнулась с неприязнью со стороны Запада. Но, несмотря на все трудности, Чичерину удалось наладить диалог с Западом. На Генуэзской конференции советское правительство согласилось выплатить часть царских долгов в обмен на возмещение ему ущерба от интервенции. Но это не устроила Англию и Францию. Компромисс не был достигнут. Гаагская конференция также не дала результата.

Был заключен двусторонний Рапалльский договор с Германией. Были установлены дипломатические и консульские отношения, положен взаимный отказ то долгов. Германия стала основным торговым и военным партнером СССР. Экономические и политические соображения требовали от Запада все-таки установить отношения с СССР. С 1921 по 1925 40 стран сделали это. Однако советско-британские и советско-французские отношения носили нестабильный характер. В 1927 были разорваны отношения с Англией по обвинению СССР в антибританской пропаганде.

В 1921году заключены советско-иранский и советско-афганский мирные договоры, договор о дружбе с Турцией, которой предоставлена финансовая помощь. В этом же году установлены советско-монгольские отношения. В 1924 установлены отношения с Пекином, а в 1925 – с Токио. Советская дипломатия активно боролась за разоружение на международных конференциях.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74551. Пакетный файл 20.46 KB
  После запуска пакетного файла программаинтерпретатор как правило COMMND. Командный интерпретатор в MSDOS а следом и в семействе Windows 9x имеет название COMMND.BT который автоматически исполняется COMMND.exe который частично совместим с COMMND.
74553. Теорія двоїстості 764 KB
  Економічну інтерпретацію кожної з пари таких задач розглянемо на прикладі виробничої задачі п.6 є двоїстою або спряженою до задачі 5. Як у прямій так і у двоїстій задачі використовують один набір початкових даних. Крім того вектор обмежень початкової задачі стає вектором коефіцієнтів цільової функції двоїстої задачі і навпаки а рядки матриці А матриці коефіцієнтів при змінних з обмежень прямої задачі стають стовпцями матриці коефіцієнтів при змінних в обмеженнях двоїстої задачі.
74554. Аналіз лінійних моделей оптимізаційних задач 408.5 KB
  Оцінка рентабельності продукції яка виробляється і нової продукції. Використання двоїстих оцінок уможливлює визначення рентабельності кожного виду продукції яка виробляється підприємством. Водночас можна оцінити інтервали можливої зміни цін одиниці кожного виду продукції що дуже важливо за ринкових умов. Це дає змогу перевірити
74555. Аналіз коефіцієнтів лінійних моделей 196 KB
  1 Аналіз коефіцієнтів цільової функції Під впливом різних обставин ціна виробленої на підприємстві одиниці продукції може змінюватися збільшуватися чи зменшуватися. Нехай змінюється ціна на одиницю продукції виду С тобто початкове значення 3 ум. подамо як де – величина зміни ціни одиниці продукції виду С. Отже ціна одиниці продукції виду С може збільшуватися чи зменшуватися на 1ум.
74556. КОНЦЕПТУАЛЬНІ АСПЕКТИ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ 262.5 KB
  Сутність методології математичного моделювання полягає в заміні досліджуваного об’єкта його образом математичною моделлю і подальшим вивченням дослідженням моделі на підставі аналітичних методів та обчислювальнологічних алгоритмів які реалізуються за допомогою комп’ютерних програм. Другий етап вибір чи розроблення алгоритму для реалізації моделі на комп’ютері. Зумовленість моделі об’єктом. Як модель для об’єкта так і об’єкт для даної моделі семантично та інтерпретаційно багатозначні: об’єкт описується не однією а...
74557. ОПТИМІЗАЦІЙНІ ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ 661.5 KB
  Постановка задачі економіко-математичного моделювання. Приклади задач економіко-математичного моделювання. Задача визначення оптимального плану виробництва. Задача про «дієту». Транспортна задача.
74558. Задача лінійного програмування та методи її розв’язування 2.06 MB
  Основні властивості розв’язків задачі лінійного програмування. Графічний метод розв’язування задач лінійного програмування. Називається допустимим розв’язком планом задачі лінійного програмування.
74559. СИМПЛЕКСНИЙ МЕТОД РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ ЛІНІЙНОГО ПРОГРАМУВАННЯ 278 KB
  Розв’язування задачі лінійного програмування симплексним методом. З властивостей розв’язків задачі лінійного програмування відомо: оптимальний розв’язок задачі має знаходитись в одній з кутових точок багатогранника допустимих розв’язків.