95227

Чичерин и дипломатическая борьба за признание Советского государства

Доклад

Политология и государственное регулирование

В советской концепции внешней политики наблюдались противоречия: с одной стороны готовилась мировая пролетарская революция с другой необходимо было установить мирные отношения с другими государствами для поддержания существования СССР. Были установлены дипломатические и консульские отношения положен взаимный отказ то долгов.

Русский

2015-09-21

31.5 KB

1 чел.

Чичерин и дипломатическая борьба за признание Советского государства

Георгий Васильевич Чичерин (1872 – 1936). Второй после Троцкого советский нарком иностранных дел. Главными впечатлениями детства Чичерина были постоянные молитвословия, совместное пение религиозных гимнов, чтение библии вслух. Окончил историко-филологический факультет Петербургского университета. В 1897 поступил на службу в Министерство иностранных дел, работал в архиве МИД.

Подписал Брестский мир. После перехода Троцкого в военный наркомат, стал и.о. наркома иностранных дел, а потом и наркомом иностранных дел. Как нарком иностранных дел РСФСР и СССР (1918—1930) Чичерин внёс существенный дипломатический вклад в выведение Советской России из международной изоляции. В 1921 г. заключил договоры с Турцией, Ираном и Афганистаном, по которым отдавалась вся российская собственность в этих странах. В 1922 возглавил советскую делегацию на Генуэзской конференции, во время конференции подписал с германским министром иностранных дел Вальтером Ратенау Рапалльский договор. В 1923 г. возглавлял советскую делегацию на Лозаннской конференции, где был определен послевоенный статус турецких проливов. Подписал договоры СССР с Турцией и Ираном (1925, 1927). Чичерин находился в натянутых отношениях со своим заместителем М.М. Литвиновым. С 1930 на пенсии. Похоронен на Новодевичьем кладбище в Москве.

В советской концепции внешней политики наблюдались противоречия: с одной стороны готовилась мировая пролетарская революция, с другой – необходимо было установить мирные отношения с другими государствами для поддержания существования СССР. Были поставлены задачи вывести страну из экономического и внешнеполитического кризиса, привлечь иностранный капитал. Советская дипломатия столкнулась с неприязнью со стороны Запада. Но, несмотря на все трудности, Чичерину удалось наладить диалог с Западом. На Генуэзской конференции советское правительство согласилось выплатить часть царских долгов в обмен на возмещение ему ущерба от интервенции. Но это не устроила Англию и Францию. Компромисс не был достигнут. Гаагская конференция также не дала результата.

Был заключен двусторонний Рапалльский договор с Германией. Были установлены дипломатические и консульские отношения, положен взаимный отказ то долгов. Германия стала основным торговым и военным партнером СССР. Экономические и политические соображения требовали от Запада все-таки установить отношения с СССР. С 1921 по 1925 40 стран сделали это. Однако советско-британские и советско-французские отношения носили нестабильный характер. В 1927 были разорваны отношения с Англией по обвинению СССР в антибританской пропаганде.

В 1921году заключены советско-иранский и советско-афганский мирные договоры, договор о дружбе с Турцией, которой предоставлена финансовая помощь. В этом же году установлены советско-монгольские отношения. В 1924 установлены отношения с Пекином, а в 1925 – с Токио. Советская дипломатия активно боролась за разоружение на международных конференциях.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

27263. Домогосподарство як економічний суб’єкт та його двоїста роль в економіці 16.24 KB
  На їх оплату використовується значна частина доходів. Отже розгляньмо структуру доходів домашніх господарств і їх використання. У ринковій економіці на основі функціонального розподілу доходів населення отримує їх у формі заробітної плати доходів від власності прибутків і ренти. Основним джерелом доходів населення є оплата праці.
27264. Підприємство(фірма), його ознаки та функції. Класифікація підприємств за різними класифікаційними ознаками 18.25 KB
  Підприємництво можна визначити як уміння починати та вести справу генерувати і використовувати ініціативу зважуватися на ризик долати протидію середовища тощо. Підприємництво це багатопланове явище що може бути описаним з економічної та політичної точок зору. У звязку із цим можна дати таке тлумачення терміна підприємництво. Щодо Закону України Про підприємництво то там зазначено що підприємництво це самостійна ініціатива систематична на власний ризик діяльність з виробництва продукції виконання робіт надання послуг та...
27265. Зміст, основні принципи, види та функції підприємства 75.87 KB
  Залежно від виконуваних функцій у найзагальнішому вигляді розрізняють такі види підприємництва за суб'єктами діяльності рис. Визначення змісту підприємництва Рис. Суб'єкти підприємництва Рис. Об'єкт підприємництва сукупність певних видів економічної діяльності в межах якої шляхом комбінації ресурсів підприємець домагається максимізації доходу.
27266. Недоліки ринку і необхідність сполучення ринкового механізму з державним регулюванням економіки. Економічні функції держави та система методів державного впливу на економіку 25.09 KB
  На сучасному етапі основними завданнями державних органів управління в Україні є: створення умов для зайнятості працездатного населення і забезпечення соціального захисту громадян; охорона навколишнього середовища та забезпечення раціонального природокористування; формування фінансовобюджетної політики та її реалізація; кредитногрошове регулювання контроль за грошовим обігом; проведення цінової політики; здійснення зовнішньоекономічної діяльності та організація міжурядових відносин створення державного валютного фонду; розвиток місцевого...
27267. Економічні потреби та їх класифікація. Закон зростання потреб 27.11 KB
  Економічні потреби та їх класифікація. Закон зростання потреб. Кінцевою метою виробництва є задоволення різноманітних потреб людини як особистості споживача і виробника. Виробництво яке працює не з метою задоволення потреб людини чи суспільства тобто заради власне виробництва є безглуздою витратою обмежених ресурсів землі корисних копалин довкілля економічних благ і робочої сили.
27268. Економіка як специфічна сфера людської діяльності та об’єкт наукового пізнання. Основні напрямки розвитку теоретичної економічної науки 20.58 KB
  До духовної сфери діяльності відноситься мистецтво сфера послуг і наука. У Віктора Гюго є таке висловлювання: Наука безперервно рухається вперед перекреслюючи саму себе. Наука є складовою частиною духовної культури людства.Отже наука виступає як: специфічна форма суспільної свідомості основою якої є система знань; процес пізнання закономірностей об'єктивного світу; певний вид суспільного розподілу праці; процес виробництва знань і їх використання.
27269. Предмет і функції політичної економії. Роль теоретичної і економічної науки у формуванні сучасного економічного мислення 20.56 KB
  Роль теоретичної і економічної науки у формуванні сучасного економічного мислення. Мислення це психологічний процес із відкриттям нового знання вирішення проблеми на основі переробки отриманої інформації. Мислення є найбільш загальною і опосередкованою формою психологічного відображення що встановлює звязок між пізнаваними обєктами. Економічне мислення складова мислення людини взагалі.
27270. Головні методологічні підходи до вивчення економічних явищ і процесів. Загальнонаукові та специфічні методи досліджень економічної дійсності 25.05 KB
  Як метод науки воно означає сукупність або систему прийомів та операцій які застосовуються економістами для збору систематизації та аналізу економічних фактів явищ і процесів. Під індукцією розуміємо виведення принципів законів э аналізу фактів. Метод індукції означає хід думок від аналізу фактів до теорії від часткового до загального. Важливим засобом пізнання економічних процесів і явищ є використання методів аналізу і синтезу.
27271. Закони, принципи і категорії політичної економіки. Етапи пізнання економічної діяльності. Позитивна і нормативна економіка 18.25 KB
  Кожна наука у процесі пізнання об'єктивної реальності займається систематизацією фактів подій процесів щоб виявити певні причини і наслідкові зв'язки між ними та відкрити і сформулювати економічні категорії закони і принципи. Економічні закони відображають внутрішні найсуттєвіші стабільні такі що постійно повторюються причиннонаслідкові взаємозв'язки і взаємозалежності між економічними процесами і явищами. Вони як і закони природи мають об'єктивний характер і виражають причиннопослідовний зв'язок між компонентами явища що...