9528

Кіммерійці, скіфи, сармати та інші народи на українських землях

Доклад

История и СИД

Кіммерійці, скіфи, сармати та інші народи на українських землях. Бронзовий вік в Україні був завершальною стадією первіснообщинного ладу. В ньому поступово визріли передумови для виникнення станово-класових відносин, які утвердилися в часи патріар...

Украинкский

2013-03-12

46.5 KB

19 чел.

Кіммерійці, скіфи, сармати та інші народи на українських землях.

Бронзовий вік в Україні був завершальною стадією первіснообщинного ладу. В ньому поступово визріли передумови для виникнення станово-класових відносин, які утвердилися в часи патріархату. Тоді в українських степах з'явилися племена кочівників: кіммерійці, скіфи, сармати, готи, гуни.Кіммерійці. Про кіммерійців згадують писемні джерела, зокрема «Одіссея» Гомера. Населяли вони межиріччя Дону й Дністра наприкінці II — на початку І тис. до н. е. Про кіммерійців згадується також у Біблії. Основою їхнього господарства було скотарство як головна передумова існування кінних загонів, які здійснювали походи аж у Середню Азію. Кіммерійці першими на території України освоїли технологію виробництва заліза з болотяних руд, а також металообробку, яка поліпшила їхнє озброєння.У кіммерійському середовищі, поряд з економічними, відбувалися важливі суспільно-політичні процеси, зокрема перехід від військової демократії до станово-класового суспільства, в основі якого був рабовласницький спосіб виробництва. Відчужуваний додатковий продукт нагромаджувався в руках «царів» (вождів міжплемінних союзів) та знаті.Ведучи безперервні війни, кіммерійці вдосконалювали воєнне мистецтво. Свідченням цього є їхні успішні походи на Близький Схід — в Ассирію та Урарту Військово-політичне об'єднання кіммерійців розпалося у VII ст. до н. е. під могутнім натиском скіфських племен. З часом кіммерійці асимілювалися зі скіфами.Скіфи. У середині VII ст. у степах на півдні України з'явилися іраномовні племена скіфів. Вони займали також лісостепову зону України. Скіфськими землями протікали Борисфен (Дніпро), Гіпаніс (Південний Буг), Тирас (Дністер)та інші ріки.Геродот (прибл. 490 — 480 рр. — прибл. 430—424 рр. до н. е.) — найвідоміший давньогрецький історик. У «Історії греко-перських воєн» висвітлив історію греко-пер-' ських воєн від 500 до 478 року до н. е. і коротко історію Ассирії, Персії, Вавилону, Єгипту, Самосу, Кірени, Лівії і Скіфії того часу. Описав племена, які жили на території теперішньої України. Головний твір — «Гісторійс аподей-ксіс» («Опис історії», або просто «Історії», або, в іншому варіанті, «Історіон бібліа еннеа» — «Історій дев'ять книг») — містить відомості про світ еллінів та навколишніх варварів і про взаємини між ними.Півн. Причорномор'ю присвячена четверта книга Геродота під назвою «Мельпомена». Геродот охарактеризував етноси, що проживали на землях Скіфії: борисфе-нітів, ольвіополітів, кал ліпідів, алізонів, андрофагів, савроматів, тіссагетів, ісседонів, гіперборів, амазонок, неврів, меланхленів, будинів і власне скіфів — царських, землеробів (орачів) і скотарів (кочових скіфів).Згідно з його твердженнями у пониззі Південного Бугу жили кал ліпіди («прекраснокінні»); вище від них — алазо-ни; далі на північ, між Дніпром і Дністром, — скіфи-орачі. Усі вони займалися рільництвом. Геродот зазначав, що скіфи-орачі вирощували зерно на продаж грецьким колоніям у Причорномор'ї, переважно Ольвії. Степовими просторами Лівобережжя й Правобережжя володіли скіфи-кочівники й царські скіфи. Вони також мали торговельні зв'язки з грецькими колоніями.Згадані річки, між якими розселялися скіфи та інші племена, в той час не зовсім відповідали сучасним уявленням про них. Зокрема, витоком Дніпра давні народи вважали річку Березину. Тому, якщо ця гіпотеза правильна, слід вважати, що давня назва Дніпра — Борисфен — збереглася до наших часів (острів Березань).Сусідами скіфів були народи, етнічно неспоріднені з прийшлими кочівниками. У лісостеповій та поліській зонах України, як вважав Геродот, проживали неври, меланхлени («чорноризці»), андрофаги («людожери»), гелони, будини та ін.Наприкінці VI ст. до н/е. в Причорноморському степу утворилося державне об'єднання, очолене скіфами, до якого увійшло населення степових і лісостепових регіонів. Правив державою цар. Йому і племінній верхівці належала вища влада. Столиця цієї могутньої держави розташовувалася на Нижньому Дніпрі (поблизу сучасного м. Кам'янка-Дніпровська). Влада передавалася у спадок від батька до молодшого сина. Суспільство формували найвища аристократія, общинники, воїни, жерці. Історики твердять, що ці соціальні відмінності могли зумовлюватися етнічними особливостями: нерідко траплялися випадки, коли владні або інші функції в багатоетнічному суспільстві повністю були зосереджені в руках одного з етносів. Розквіт скіфської держави припав на VIIV ст. до н. е., про що свідчать розкопки царських курганів.Значущою подією в історії скіфів була війна проти перського царя Дарія І (прибл. 513р. до н.е.). Цей народ регулярно вів війни проти своїх сусідів, особливо фракійців (з V ст. до н. е.), що стало причиною зіткнення з Македонією. У 339 р. до н. е. у битві з царем Філіппом II Македонським скіфи були переможені. У 331 р. до н. е. 30-тисячне військо Зопіріона (полководця Олександра Македонського) було повністю розгромлене.Скіфи за царювання Скілура і Палака намагалися встановити своє панування на території всього Кримського півострова. Проте здолати опір Боспорської держави і Херсонеса їм не вдалося. Не зумівши зберегти свою перевагу, скіфи поступово розчинилися в сарматському середовищі.Скіфська культура увібрала кращі досягнення цивілізацій Кавказу, Сходу, а найбільше — Греції та Риму. Сама ж Скіфія мала певний вплив на суспільний устрій, економіку, культуру та ідеологію лісостепової України. Однак тривала експлуатація цих земель виснажила скіфів, що й стало однією з головних причин зникнення їхньої держави.Наприкінці III ст. до н. е. розпочався завершальний період скіфської історії. Під натиском сарматів основна частина цього народу відступила в Нижнє Подніпров'я та степовий Крим. Була заснована нова столиця Неаполь, тобто Нове місто (грецька назва). Залишки міста збереглися на околиці сучасного Сімферополя. У згаданій місцевості постало нове державне об'єднання, відоме як Мала Скіфія. Історія цього царства пов'язана з успішною боротьбою за грецькі міста Північного Причорномор'я, зокрема Херсонес та Ольвію, з війнами проти сарматів та Понтійського царства.На останньому етапі історії скіфів став інтенсивнішим процес державотворення, зароджувалися міста, зміцніли зв'язки з грецькими колоніями Причорномор'я. Найвищого розквіту Мала Скіфія досягла у II ст. до н. е., а також у перших століттях нашої ери. Розпалася вона у III ст. н. е. під ударами сарматів з півночі та римських міст-держав з півдня і остаточно загинула внаслідок навали гунів у IV ст.Сармати. У III ст. до н. е. в Північне Причорномор'я почали проникати іраномовні сарматські племена зі Сходу. Відомо, що вони сформувалися у поволзько-приуральських степах у III ст. до н. е. Давньогрецький географ та історик Страбон (прибл. 63 р. до н. е. — прибл. 19 р. н. е.) згадує у творі «Географія» язигів, роксоланів, сіраків, аорсів. Пізніше інші автори називають ще й сарматське плем'я аланів, які у II ст. до н. е. зайняли межиріччя Дону і Дніпра, а на межі нової ери — Дніпра і Дністра. Шість столітьсармати панували в степах Північного Причорномор'я. Давні автори вбачали спорідненість між сарматами та скіфами. Як і багато інших кочівників, сармати були слабо cпорідненим союзом племен, котрі часто ворогували між собою (язиги, роксолани та алани).Економічні зв'язки з грецькими та римськими містами Північного Причорномор'я значною мірою сприяли формуванню у сарматів станово-класового суспільства, посиленню влади племінної знаті. Проникнення цих племен у причорноморські міста і входження до правлячих династій Боспорського  царства посилило їх вплив на античну культуру. У середині III ст. н. е. сармати втратили провідне становище в регіоні. На той час з'явилися вихідці з Прибалтики, готи, які й поклали край пануванню сарматів, а довершили цю справу нові кочівники — гуни — у IV ст. н. е. Готи.  Ними було  східногерманське  племінне  об'єднання, яке походило з  району Готланда (Ютландія). У І—III ст. вони захопили північні регіони сучасної Польщі й розділилися на остготів і вестготів. Перші переселилися у III ст. через Наддніпрянщину на Азовське узбережжя, а звідти на Балкани. Вестготи досягли кордонів римських провінцій. У другій половині III ст. готи захопили античні міста-держави Тіру, Ольвію, а також Боспорську державу. У другій половині IV ст. проти готів воювали анти. 375 року готський союз розгромили гуни, після чого основну його частину було витіснено з Північного Причорномор'я.

На території України готи жили з кінця II до рубежу IVV ст.  Вони створили державу Германаріха, до якої

входили підкорені слов'янські, скіфські, дакійські та сарматські племена.  Археологічним відповідником готів  на землях України є вельбарська та частина черняхівської культур. Гуни. УIV ст. кінець пануванню готів поклали гуни. Під тиском їх та слов'ян готи покинули українські землі.Кочовий тюркомовний  народ гунів, який у IV ст. з'явився в степах України, розпочав добу великого переселення народів, у процесі якого певною мірою сформувалася сучасна політична карта Європи. Розгромивши у IV ст. сарматів і оволодівши  Боспорським царством, гуни вторглися через Кубань у Північне Причорномор'я, перемогли остготів і досягли Наддністрянщини, де починалися володіння вестготів. На землях Північного Причорномор'я вони утворили свою  державу. Імперія розпалася після битви з римськими військами,  яку гуни, очолювані Аттілою, програли. Після цього, переселившись у степи України, гуни поступово розчинилися серед нових кочових народів.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22226. Советская государственная система в 30х годах ХХ столетия 21.98 KB
  МИЛИЦИЯ УЖЕ ОФИЦИАЛЬНО ВХОДИТ в состав угпу до этого было секретное постановление. Постановление ЦИК СССР. 17 ноября снк СССР принимает постановление где констатируется что при упрошенном ведение дела в 1937 1938г. Этим постановление осуждалась практика массовых арестов.
22227. Государство диктатуры пролетариата 22.61 KB
  советские нпа б. дооктябрьские нпа в. Нпа советского государства основной источник Нормы дооктябрьского права Правосознание Именно нпа советского госва будет постоянно расширяться. Советы всех уровней принимали нпа.
22229. Создание советского государственного аппарата 20.28 KB
  В связи с этим большевики стали проводить национализацию. Но что теперь делать Большевики думали что учредительное собрание передаст власть Советам. Большевики знали. Большевики обещали демократизацию.
22230. Возникновение советского государства и права 18.27 KB
  Иогп Лекция 1 Возникновение советского госва и права 1. возникновение госва 3. Политика очень важна для госва.Конечно в условиях мирного времени регулятором обществ жизни был рынок но вместо ее надо образовать государственный контроль.
22231. Анализ требований к отбору S блоков разработчиков стандарта 291 KB
  Введение в дифференциальный криптанализ Анализ требований к отбору S блоков разработчиков стандарта. Построение произвольной двухблочной характеристики обозначает левый полублок в скобках приводится вариант активизации на промежуточном цикле S блоков S7 и S8. Для того чтобы уйти от однобитного перехода на втором цикле можно взять левый полублок с битами попадающими на те же входы S блоков S блоки S5 и S6 что и использованные ранее входы  18 и 23 биты должна сохраниться идея активизации на каждом цикле не более двух S блоков. Для...
22232. Дифференциальны криптоанализ полного 16-циклового DES 279 KB
  Любая пара плайнтекстов дающая повышение промежуточных характерных XOR значений названа правильной парой. Предполагаемое изменение XOR соответствующих значений в течении шифрования правильной пары плайнтекстов в новой версии 16цикловой атаки проиллюстрировано на Рис.2 которое включает 15цикловую атаку в циклах со 2 до 16 с предшествующим новым 1ым циклом Наша цель сгенерировать без потери вероятности пары плайнтекстов чьи XOR выходы после первого цикла являются требуемыми XOR входов в 13цикловой характеристике в циклах со 2го по...
22233. Дифференциальный криптоанализ DES Атака на полный 16-цикловый DES со сложностью 219 551.5 KB
  В таблице 1 представлен фрагмент таблицы разностей для второго S блока Таблица 1 Входной Выходной XOR XOR 0x 1x 2x 3x 4x 5x 6x 7x 8x 9x Ax Bx Cx Dx Ex Fx 4x 0 0 0 0 0 6 0 14 0 6 10 4 10 6 4 4 8x 0 0 0 4 0 4 0 8 0 10 16 6 6 0 6 4 Рассмотрим ситуацию когда на входе второго S блока одной 16цикловой характеристики имеется входная разность 4x а на входе второго S блока другой 16цикловой характеристики имеется входная разность 8x. Убедимся прежде всего что и в этом случае используя известные входные пары и выходные XORы для пары S блоков...
22234. Криптографическая система 256 KB
  Замыслом который стал определяющим при формировании настоящей программы Вашей подготовки стала задача ознакомления Вас с двумя наиболее сложными в теоретическом да и практическом отношении криптоаналитическими атаками позволившими в свое время найти слабости в широко известном и все еще применяемом до настоящего времени стандарте симметричного блочного шифрования США алгоритме DES. Поэтому хотя сегодня уже шифр DES можно считать уходящим со сцены представляется целесообразным изучение принципов выполнения указанных выше...