9528

Кіммерійці, скіфи, сармати та інші народи на українських землях

Доклад

История и СИД

Кіммерійці, скіфи, сармати та інші народи на українських землях. Бронзовий вік в Україні був завершальною стадією первіснообщинного ладу. В ньому поступово визріли передумови для виникнення станово-класових відносин, які утвердилися в часи патріар...

Украинкский

2013-03-12

46.5 KB

18 чел.

Кіммерійці, скіфи, сармати та інші народи на українських землях.

Бронзовий вік в Україні був завершальною стадією первіснообщинного ладу. В ньому поступово визріли передумови для виникнення станово-класових відносин, які утвердилися в часи патріархату. Тоді в українських степах з'явилися племена кочівників: кіммерійці, скіфи, сармати, готи, гуни.Кіммерійці. Про кіммерійців згадують писемні джерела, зокрема «Одіссея» Гомера. Населяли вони межиріччя Дону й Дністра наприкінці II — на початку І тис. до н. е. Про кіммерійців згадується також у Біблії. Основою їхнього господарства було скотарство як головна передумова існування кінних загонів, які здійснювали походи аж у Середню Азію. Кіммерійці першими на території України освоїли технологію виробництва заліза з болотяних руд, а також металообробку, яка поліпшила їхнє озброєння.У кіммерійському середовищі, поряд з економічними, відбувалися важливі суспільно-політичні процеси, зокрема перехід від військової демократії до станово-класового суспільства, в основі якого був рабовласницький спосіб виробництва. Відчужуваний додатковий продукт нагромаджувався в руках «царів» (вождів міжплемінних союзів) та знаті.Ведучи безперервні війни, кіммерійці вдосконалювали воєнне мистецтво. Свідченням цього є їхні успішні походи на Близький Схід — в Ассирію та Урарту Військово-політичне об'єднання кіммерійців розпалося у VII ст. до н. е. під могутнім натиском скіфських племен. З часом кіммерійці асимілювалися зі скіфами.Скіфи. У середині VII ст. у степах на півдні України з'явилися іраномовні племена скіфів. Вони займали також лісостепову зону України. Скіфськими землями протікали Борисфен (Дніпро), Гіпаніс (Південний Буг), Тирас (Дністер)та інші ріки.Геродот (прибл. 490 — 480 рр. — прибл. 430—424 рр. до н. е.) — найвідоміший давньогрецький історик. У «Історії греко-перських воєн» висвітлив історію греко-пер-' ських воєн від 500 до 478 року до н. е. і коротко історію Ассирії, Персії, Вавилону, Єгипту, Самосу, Кірени, Лівії і Скіфії того часу. Описав племена, які жили на території теперішньої України. Головний твір — «Гісторійс аподей-ксіс» («Опис історії», або просто «Історії», або, в іншому варіанті, «Історіон бібліа еннеа» — «Історій дев'ять книг») — містить відомості про світ еллінів та навколишніх варварів і про взаємини між ними.Півн. Причорномор'ю присвячена четверта книга Геродота під назвою «Мельпомена». Геродот охарактеризував етноси, що проживали на землях Скіфії: борисфе-нітів, ольвіополітів, кал ліпідів, алізонів, андрофагів, савроматів, тіссагетів, ісседонів, гіперборів, амазонок, неврів, меланхленів, будинів і власне скіфів — царських, землеробів (орачів) і скотарів (кочових скіфів).Згідно з його твердженнями у пониззі Південного Бугу жили кал ліпіди («прекраснокінні»); вище від них — алазо-ни; далі на північ, між Дніпром і Дністром, — скіфи-орачі. Усі вони займалися рільництвом. Геродот зазначав, що скіфи-орачі вирощували зерно на продаж грецьким колоніям у Причорномор'ї, переважно Ольвії. Степовими просторами Лівобережжя й Правобережжя володіли скіфи-кочівники й царські скіфи. Вони також мали торговельні зв'язки з грецькими колоніями.Згадані річки, між якими розселялися скіфи та інші племена, в той час не зовсім відповідали сучасним уявленням про них. Зокрема, витоком Дніпра давні народи вважали річку Березину. Тому, якщо ця гіпотеза правильна, слід вважати, що давня назва Дніпра — Борисфен — збереглася до наших часів (острів Березань).Сусідами скіфів були народи, етнічно неспоріднені з прийшлими кочівниками. У лісостеповій та поліській зонах України, як вважав Геродот, проживали неври, меланхлени («чорноризці»), андрофаги («людожери»), гелони, будини та ін.Наприкінці VI ст. до н/е. в Причорноморському степу утворилося державне об'єднання, очолене скіфами, до якого увійшло населення степових і лісостепових регіонів. Правив державою цар. Йому і племінній верхівці належала вища влада. Столиця цієї могутньої держави розташовувалася на Нижньому Дніпрі (поблизу сучасного м. Кам'янка-Дніпровська). Влада передавалася у спадок від батька до молодшого сина. Суспільство формували найвища аристократія, общинники, воїни, жерці. Історики твердять, що ці соціальні відмінності могли зумовлюватися етнічними особливостями: нерідко траплялися випадки, коли владні або інші функції в багатоетнічному суспільстві повністю були зосереджені в руках одного з етносів. Розквіт скіфської держави припав на VIIV ст. до н. е., про що свідчать розкопки царських курганів.Значущою подією в історії скіфів була війна проти перського царя Дарія І (прибл. 513р. до н.е.). Цей народ регулярно вів війни проти своїх сусідів, особливо фракійців (з V ст. до н. е.), що стало причиною зіткнення з Македонією. У 339 р. до н. е. у битві з царем Філіппом II Македонським скіфи були переможені. У 331 р. до н. е. 30-тисячне військо Зопіріона (полководця Олександра Македонського) було повністю розгромлене.Скіфи за царювання Скілура і Палака намагалися встановити своє панування на території всього Кримського півострова. Проте здолати опір Боспорської держави і Херсонеса їм не вдалося. Не зумівши зберегти свою перевагу, скіфи поступово розчинилися в сарматському середовищі.Скіфська культура увібрала кращі досягнення цивілізацій Кавказу, Сходу, а найбільше — Греції та Риму. Сама ж Скіфія мала певний вплив на суспільний устрій, економіку, культуру та ідеологію лісостепової України. Однак тривала експлуатація цих земель виснажила скіфів, що й стало однією з головних причин зникнення їхньої держави.Наприкінці III ст. до н. е. розпочався завершальний період скіфської історії. Під натиском сарматів основна частина цього народу відступила в Нижнє Подніпров'я та степовий Крим. Була заснована нова столиця Неаполь, тобто Нове місто (грецька назва). Залишки міста збереглися на околиці сучасного Сімферополя. У згаданій місцевості постало нове державне об'єднання, відоме як Мала Скіфія. Історія цього царства пов'язана з успішною боротьбою за грецькі міста Північного Причорномор'я, зокрема Херсонес та Ольвію, з війнами проти сарматів та Понтійського царства.На останньому етапі історії скіфів став інтенсивнішим процес державотворення, зароджувалися міста, зміцніли зв'язки з грецькими колоніями Причорномор'я. Найвищого розквіту Мала Скіфія досягла у II ст. до н. е., а також у перших століттях нашої ери. Розпалася вона у III ст. н. е. під ударами сарматів з півночі та римських міст-держав з півдня і остаточно загинула внаслідок навали гунів у IV ст.Сармати. У III ст. до н. е. в Північне Причорномор'я почали проникати іраномовні сарматські племена зі Сходу. Відомо, що вони сформувалися у поволзько-приуральських степах у III ст. до н. е. Давньогрецький географ та історик Страбон (прибл. 63 р. до н. е. — прибл. 19 р. н. е.) згадує у творі «Географія» язигів, роксоланів, сіраків, аорсів. Пізніше інші автори називають ще й сарматське плем'я аланів, які у II ст. до н. е. зайняли межиріччя Дону і Дніпра, а на межі нової ери — Дніпра і Дністра. Шість столітьсармати панували в степах Північного Причорномор'я. Давні автори вбачали спорідненість між сарматами та скіфами. Як і багато інших кочівників, сармати були слабо cпорідненим союзом племен, котрі часто ворогували між собою (язиги, роксолани та алани).Економічні зв'язки з грецькими та римськими містами Північного Причорномор'я значною мірою сприяли формуванню у сарматів станово-класового суспільства, посиленню влади племінної знаті. Проникнення цих племен у причорноморські міста і входження до правлячих династій Боспорського  царства посилило їх вплив на античну культуру. У середині III ст. н. е. сармати втратили провідне становище в регіоні. На той час з'явилися вихідці з Прибалтики, готи, які й поклали край пануванню сарматів, а довершили цю справу нові кочівники — гуни — у IV ст. н. е. Готи.  Ними було  східногерманське  племінне  об'єднання, яке походило з  району Готланда (Ютландія). У І—III ст. вони захопили північні регіони сучасної Польщі й розділилися на остготів і вестготів. Перші переселилися у III ст. через Наддніпрянщину на Азовське узбережжя, а звідти на Балкани. Вестготи досягли кордонів римських провінцій. У другій половині III ст. готи захопили античні міста-держави Тіру, Ольвію, а також Боспорську державу. У другій половині IV ст. проти готів воювали анти. 375 року готський союз розгромили гуни, після чого основну його частину було витіснено з Північного Причорномор'я.

На території України готи жили з кінця II до рубежу IVV ст.  Вони створили державу Германаріха, до якої

входили підкорені слов'янські, скіфські, дакійські та сарматські племена.  Археологічним відповідником готів  на землях України є вельбарська та частина черняхівської культур. Гуни. УIV ст. кінець пануванню готів поклали гуни. Під тиском їх та слов'ян готи покинули українські землі.Кочовий тюркомовний  народ гунів, який у IV ст. з'явився в степах України, розпочав добу великого переселення народів, у процесі якого певною мірою сформувалася сучасна політична карта Європи. Розгромивши у IV ст. сарматів і оволодівши  Боспорським царством, гуни вторглися через Кубань у Північне Причорномор'я, перемогли остготів і досягли Наддністрянщини, де починалися володіння вестготів. На землях Північного Причорномор'я вони утворили свою  державу. Імперія розпалася після битви з римськими військами,  яку гуни, очолювані Аттілою, програли. Після цього, переселившись у степи України, гуни поступово розчинилися серед нових кочових народів.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

12879. Биологические ритмы и их влияние на здоровье 77 KB
  Урок валеологии: Биологические ритмы и их влияние на здоровье Цели: ознакомить учащихся с новым понятием – биоритмы суточные недельные месячные сезонные; рассмотреть каким образом биоритмы влияют на здоровье человека его работоспособность; с помощью анкеты ...
12880. ГОЛОС ЧУЖОЙ ПЛАНЕТЫ 71 KB
  ГОЛОС ЧУЖОЙ ПЛАНЕТЫ Вашему вниманию предлагается иградрама. Мы играли в нее не только со старшеклассниками но и с педагогами представителями администрации психологами. Игра эта сложная как для проводящих ее так и для игроков. Она предполагает создание ситуации в...
12881. ПУТЕШЕСТВИЕ К ВОЛШЕБНИКУ 96.5 KB
  ПУТЕШЕСТВИЕ К ВОЛШЕБНИКУ Предлагаемую ниже игру можно использовать и как самостоятельную процедуру и в рамках психологического тренинга для подростков. В последнем случае игра встраивается в программу тренинга в форме отдельного занятия в котором представлены все...
12882. Психологическая игра Война племен 37.5 KB
  Психологическая игра Война племен Цель: развитие внутригрупповых отношений; навыков коллективного взаимодействия снятие агрессии. Участники игры: учащиеся 68 классов. Время проведения занятия: 1час 30 мин. Предполагаемый психологический результат: улучшение взаи...
12883. Дороги, которые мы выбираем. Сценарий мероприятия по актуальным проблемам подросткового возраста 41 KB
  Сценарий мероприятия по актуальным проблемам подросткового возраста Дороги которые мы выбираем... В конкурсе принимают участие ученики 9 11го класса. Соревнуются 2 команды по 12 человек. Члены команды: капитан; прессцентр 2 чел.; выездная бригада 3чел.; члены команд
12884. Здоровье и моя будущая профессия 41 KB
  Здоровьесберегающие технологии в воспитании и развитии детей. Круглый стол Здоровье и моя будущая профессия Программное содержание. Учить детей снимать эмоциональное и физическое напряжение преодолевать чувство тревоги связанное с межличностным общением. Форм...
12885. Сценарий психологической игры: «Кораблекрушение» 69.5 KB
  Сценарий психологической игры: Кораблекрушение для учеников 11го класса В период ранней юности 1517 лет человек переживает кризис идентичности. Этот возраст сопровождается активным поиском самого себя в социуме сверстников и взрослых. Конфликты как эмоционально...
12886. Игра в работе педагогапсихолога. МЫ ЕДЕМ, ЕДЕМ, ЕДЕМ 105.5 KB
  Игра в работе педагогапсихолога: Мы едем едем едем Человек есть €œчеловек играющий€ homo ludens. Хейзенга. Игра: €œ МЫ ЕДЕМ ЕДЕМ ЕДЕМ€ Время игры: 1 час – 1 час 20 минут Возможности игры: игра разработана для детей в возрасте 10 – 14 лет. Цель: мотивация учащихся на и
12887. ПРОБУЖДЕНИЕ АКТИВНОСТИ 46.5 KB
  ПРОБУЖДЕНИЕ АКТИВНОСТИ Сценарий классного часа Вам приходилось слышать от взрослых в школе высказывания о том что современные дети ничего не хотят что растет поколение потребителей И действительно мы можем найти этому массу подтверждений. Чем лучше школа тем боль