95330

Підсистема прямого доступу до пам’яті

Доклад

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Прямий доступ до пам’яті – це метод безпосереднього звернення до пам’яті поза центральним процесором. В ІВМ РС сумісних комп’ютерах прямий доступ до пам’яті виконує контролер DMA, який для молодших моделей реалізується на мікросхемі Intel 8237A, а у сучасних комп’ютерах реалізується чіпсетом.

Русский

2015-09-22

118 KB

0 чел.

Підсистема прямого доступу до пам’яті.

Прямий доступ до пам’яті – це метод безпосереднього звернення до пам’яті поза центральним процесором. В ІВМ РС сумісних комп’ютерах прямий доступ до пам’яті виконує контролер DMA, який для молодших моделей реалізується на мікросхемі Intel 8237A, а у сучасних комп’ютерах реалізується чіпсетом.

Контролер має чотири незалежних канали, кожен з яких може обслуговувати один периферійний пристрій. Архітектура контролера DMA зображена на рис.

Рис. 2.2

де РРСЦ – робочий регістр лічильник циклів;

РРА – робочий регістр адреси;

РНА – регістр початкової адреси;

РНСЦ – регістр початкового лічильника циклу;

РТА – регістр поточної адреси;

РТСЦ – регістр поточного лічильника циклу;

РР – регістр режиму;

РС – регістр стану;

РБР – робочий регістр;

РК – регістр команд;

РМ – регістр масок;

РЗ – регістр запитів;

БСУ – блок синхронізації і управління;

БКП – блок кодування пріоритетів;

БУК – блок управління командами;

EOP – закінчення процесу обслуговування;

RESET – скидання контролера;

СS – вибір кристалу (вихід дешифратора старших розрядів);

READY – шина готовності ПП до наступного циклу DMA;

CLK – вхід синхроімпульсів;

AEN – дозвіл видачі старших рядків адреси з регістра на системну адресну шину;

ADSTB – строк старшого адресного байту в регістрі перемикача;

MEMR – читання з пам’яті;

MEMW – запис у пам’ять;

Сигнали MEMR і MEMW виробляються контролером DMA як команди читання-запису в пам’ять під час циклу обслуговування пристроїв.

IOR/IOW – читання/запис у порт


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32118. les comparaisons, leurs typoes et fonctions 12.88 KB
  L stylistique étudie les comprisons imgées qui peuvent être figées stbles ou occsionnelles. Les comprisons imgées rpprochent les rélités différentes pr leur nture elles se distinguent pr l'originlité de cette similitude. que tel comprble ressembler en de les verbes dire croire u Conditionnel etc.
32119. La metaphore. Se base sur le transfert de la nomination d’un referent sur l’autre liee au premier par la ressemblensce. C’est une comparaison en raccourci 12.18 KB
  On distingue : L metp 3 termes : vous n’etes qu’une pie bevrde 2 termes : le desert une mer de sble un terme : mon oiseux u point de vue grmmt les met puvent etre nominles Mon beu nvire o m memoire verble l’ombre violente des touffes de giroflee eclboussit le mur rugueux. djectivlemon esprit mer dverbileJ’i quitee Mdrid prcournt philosophiquement les des Cstilles L semntique des imges on distingue : l met sptile Une mer de sble nthropomorphique quel princesse nimlomorphique : Le troupeuconcret de ponts...
32120. La metonimie et ses variantes, la synecdoque et l’antonomase sont des figures basees sur la contiguitee(sur le rapport de voisinage, d’interdependance) et ne depend pas de la vision personnele de l’auteur 11.84 KB
  Types de metonimies : on prend le contennt pour le contenu et vice vers : boire une bouteille=boisson on prend le producteur pour le produit : un beu Millet=tbleu on prend le lieu d’origine pour le produit : un bordeuxvin fbriquee Bordeux on prend l consequence pour l cuse et vicevers : ce trvil est remrqubleresultt On prend le concret pour l’bstrit : l bottel’oppression l tyrnnie On prend l qulitee pour le porteur de cette qulitee :l bontee memeune femme tres bonne On prend le tout pour l prtie et...
32122. le style fonctionnele, theorie des souslangues 12.59 KB
  En fonction des fcteurs susmentionnes on distingue trditionnement les style suivnts: prle communiction quotidienne scientifique science officiel ffiresdroit publiciste Politique Style des belleslettres rts et litterture L theorie de souslngues.notion de discours les recherces dns le domine de l differencition slylistique de l lngue ont demontre que l theorie des styles fonct.ne decrit ps l lngue d'une mniere exhustive; elle ne met ps en vleur que des phenomenes “centrux†Chque souslngues comprend trois types...
32124. les traits specifiques du francais parle 26.5 KB
  Par le terme modalité on désigne les rapports qui existent entre le fait énoncé et la réalité ainsi que lattitude du sujet parlant envers ce fait. Pour traduire la modalité, le français dispose de moyens multiples qui relèvent de la grammaire, du lexique et de la phonétique
32125. Les notions principales de la sience sont apparues dans l’Antiquité 11.67 KB
  Les notions principles de l sience sont pprues dns l’ntiquité. Plusieurs procédés de style décrit pr les nciens ont grdé leurs noms grecs : tropes métphore métonymie etc. les etudes des svnts du Moyen ge ont pprofondi les idees des nciens mis un grnd essort est du ux linguistes des 1617 siecles qui ont posé le problème de l norme cthegorie neuve pour les etudes linguistiques. l linguistique connu un nouvel essor vec les trvux d’Humbolt et de Sussure l’opposition entre l lngue et l prole fit ressurgir le problème du style.
32126. la problematique de cette science est riche ce qui s’explique par le parcours assez long qu’elle a suivi avant de retrouver son autonomie 11.47 KB
  On peut essyer de controler les definitions de l’objet d’etude de l stylistique proposes pr des uteurs de mnuels : on ur chque fois une definition prticuliere. Les stylisticiens estimeent que cette science étudie les styles de l lngue les procédés expressifs propres ux unités linguistiques les styles des oeuvres littérires publicistes scintifiques et utres ; les prticulrités expressifs des styles fonctionnels. Guirud l’objet d’etudes de l stylistique est exprime comme c L tâche de l stque est de reconnître de décrire de définir et de...