95411

Форма правления государства: понятие, виды

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Форма правления – организация государства, включающая в себя порядок образования высших и местных государственных органов и порядок взаимоотношения между ними. Выделяют 2 формы правления: Монархия - верховная власть сосредоточена (полностью или частично) в руках единоличного главы государства и передается по наследству...

Русский

2015-09-23

60.5 KB

0 чел.

11. Форма правления государства: понятие, виды

Форма правления – организация государства, включающая в себя порядок образования высших и местных государственных органов и порядок взаимоотношения между ними.

Выделяют 2 формы правления:

Монархия - верховная власть сосредоточена (полностью или частично) в руках единоличного главы государства и передается по наследству; монарх является носителем и источником власти.

Республика - государство, в котором высшая власть принадлежит избранным на определенный срок государственным органом, а источником власти является народ.

Типология монархий:

  1.  рабовладельческие (характерны жесткая централизация, концентрация верховной законодательной, исполнительной и судебной власти в руках монарха):
  •  восточная деспотия (существовала в государствах Древнего Востока; ее существование обусловлено необходимостью создания и поддержания в порядке ирригационных сооружений, длительным сохранением общинного хозяйства):
  •  сакрализация правителя
  •  правитель – военный вождь
  •  правитель – верховный собственник в государстве
  •  власть правителя формально неограниченна, фактически ограничена военно–чиновничьей знатью, жрецами
  •  античная (Древний Рим, 27 г. до н. э.– 284 г. н. э. – этап принципиата (становление и развитие), 284 (начало правления Диолектиана) – 476 гг. н. э. – этап домината (разложение монархии как следствие разложения рабовладельческого строя)
  •  переход от республики к монархии осуществлялся через военные диктатуры
  •  существование на первых стадиях, наряду с монархическими, республиканских институтов
  •  основная опора монарха – армия
  1.  феодальные:
  •  раннефеодальная (в период становления феодализма):
  •  слабость центральной власти (власть короля ограничена крупными феодалами)
  •  наличие полусамостоятельных (только формально подчиненных центру) государств (княжеств, герцогств и т. п.)
  •  принцип иерархического соподчинения феодалов   
  •  сословно – представительная (в период расцвета феодализма):
  •  усиление центральной власти
  •  опора монарха на все слои населения (не только на феодалов) путем формирования сословно – представительных органов (Земский собор, Генеральные штаты, сейм, парламент), которые в известной степени ограничивали власть монарха
  •  абсолютная монархия (в период разложения феодализма и возникновения зачатков капитализма):
  •  вся полнота власти сосредотачивается в руках монарха
  •  сохранившиеся представительные органы носят формальный характер и фактически не ограничивают власть монарха
  1.  капиталистические
  2.  конституционная (результат эволюции абсолютной монархии; возникает в тех странах, где буржуазия не сразу приобретает всю полноту власти и вынуждена довольствоваться половинчатыми политическими и социально – экономическими преобразованиями, идти на компромисс с дворянством; буржуазии порой даже выгодна монархия, т. к. при монархической форме правления легче держать в подчинении пролетариат):
  3.  парламентарная (большинство современных монархий: все монархии Европы, Япония; Великобритания – особый тип, парламентская, но не конституционная монархия):
  •  власть монарха ограничена (как юридически, так и фактически) конституцией
  •  законы принимаются парламентом и формально утверждаются монархом (в силу сложившейся практики он не может отказаться от подписания принятых законов)
  •  правительство формируется партией, набравшей большинство голосов на выборах в парламент, и ответственно перед парламентом
  1.  дуалистическая (кайзеровская Германия (1871 – 1918 гг.), третьеиюньская монархия в России):
  •  монарх – глава исполнительной власти, он назначает и смещает правительство
  •  монарх имеет законодательные полномочия
  •  парламент двухпалатный: нижняя палата избирается, верхняя назначается монархом.


Типология республик:

  1.  рабовладельческие:
  •  аристократическая (Древний Рим, XI-IV вв. до н. э. – период становления, III-I вв. до н. э. – период расцвета и упадка):
  •  правом законодательной инициативы обладали магистраты – выборные должностные лица из числа феодалов
  •  законы принимались Народным собранием
  •  законы утверждались Сенатом, который избирался недемократическим путем из представителей крупной аристократии. Сенат также обладал правом вето, правом объявления войны и мира, широкими правоисполнительными полномочиями, распоряжался казной, мог устанавливать диктатуру
  •  демократическая (Афинское государство):
  •  принятие законов, суд, внешняя политика находились в ведении Народного собрания (его членами были все граждане Афин, т.е. взрослые свободные мужчины, родившиеся в Аттике)
  •  высший орган государственной власти – Совет пятисот (законодательная инициатива, финансовая политика, исполнительная власть)
  •  демократический порядок замещения должностей
  1.  феодальные:
  •  аристократическая (города–республики: Новгород, Псков, Венеция, Генуя и т. д.):
  •  вся высшая власть принадлежала городским советам, которые формировались из представителей знати, высшего духовенства и богатого купечества
  •  иногда существовали народные собрания, но они не имели реальной власти
  1.  капиталистические:
  •  парламентская (Австрия, ФРГ, Италия, Швейцария и др.):
  •  президент избирается либо парламентом, либо при участи парламента
  •  президент – только глава государства (не глава правительства)
  •  правительство формируется парламентом из числа лидеров победивших на выборах в парламент партий; правительство ответственно перед парламентом
  •  президент может распустить парламент
  •  президентская (США, Франция):
  •  президент избирается народом
  •  президент – и глава государства, и глава правительства
  •  правительство формируется президентом и ответственно только перед ним
  •  смешанная (Россия, Белоруссия, Грузия, Казахстан):
  •  президент избирается народом
  •  президент обладает широкими полномочиями, в т. ч. формирует правительство
  •  по сложившейся традиции, президент должен назначить премьер – министром лидера победившей на парламентских выборах партии. Если сам президент принадлежит к этой партии, то в лице премьер – министра он обретает, по сути, помощника, и в этом случае роль президента в административном управлении страной бывает велика. Если большинство голосов на выборах получила оппозиционная президенту партия, то у него есть два выхода: если он считает, что на повторных парламентских выборах большинство голосов снова получит оппозиционная ему партия, то он вынужден назначить главой правительства лидера этой партии, и в этом случае президент фактически во многом отстраняется от исполнительной власти; если президент считает, что при повторных парламентских выборах большинство голосов получит та партия, к которой он принадлежит, то он назначает премьер – министром своего сторонника (парламент после этого обычно выражает вотум недоверия правительству, и в этом случае президент имеет право распустить парламент и назначить повторные выборы)
  •  в ряде стран смешанная республика функционирует как парламентская, с тем отличием, что президент избирается народом (Финляндия, Болгария, Польша, Ирландия)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31724. Загальна характеристика праці вчителя 28.5 KB
  Загальна характеристика праці вчителя На основі системного підходу до аналізу педагогічної діяльності Н. До структурних компонентів належать суб'єкт та об'єкт педагогічної взаємодії предмет їх спільної діяльності цілі навчання і засоби педагогічної комунікації. Функціональними компонентами педагогічної діяльності на думку Н. Конструктивний компонент розкриває особливості конструювання вчителем власної діяльності та діяльності учнів з урахуванням близьких урок заняття цикл занять цілей навчання і виховання.
31725. Специфіка педагогічного мислення 27.5 KB
  Специфіка педагогічного мислення Педагогічне завдання є структурною одиницею мислення вчителя. Основним компонентом практичного мислення вчителя в якому найяскравіше проявляється внутрішня єдність інтелектуальних емоційних та вольових якостей особистості є процес прийняття педагогічних рішень. Ще одна важлива особливість мислення вчителя полягає в тому що теоретичні знання при розв'язанні педагогічних завдань використовуються як правило у знятому вигляді автоматично скорочено згорнуто. Зумовлено це поперше загальною тенденцією до...
31726. Педагогічне спілкування 28 KB
  Педагогічне спілкування Прагнення до людського спілкування виступає своєрідним внутрішнім стимулом рушієм діяльності особистості. Педагогічне спілкування це система органічної соціальнопсихологічної дії учителявихователя і вихованця в усіх сферах діяльності що має певні педагогічні функції спрямоване на створення оптимальних соціальнопсихологічних умов активної та результативної життєдіяльності особистості. Оптимальним треба вважати таке спілкування педагога з вихованцями у процесі навчальновиховної роботи яке створює найбільш...
31727. Методи педагогічної психології 29 KB
  Недоліки цього методу: пасивність спостерігача фіксація тільки зовнішніх проявів певних дій і вчинків складність кількісної обробки одержаних даних. Позитивні сторони методу – в його масовості швидкості одержання інформації легкої обробки даних можливості застосування математичних методів обробки даних і порівняльного аналізу декількох обстежень. Недоліки методу – важко розраховувати на повні правильні точні відповіді неможливість втручання в сам процес анкетування немає гарантій недобросовісного заповнення анкет тощо. Позитивні...
31728. Історія розвитку педагогічної психології 28 KB
  Історія розвитку педагогічної психології Становлення багатьох галузей наукового знання являє собою гетерогенний і гетерохронний і більше того розірваний у часі процес. поклала початок розвитку педагогічної теорії і цілеспрямованої організації шкільного навчання. Ця праця можна розглядати і як першу передумову тривалого суперечливого становлення педагогічної психології протягом більш ніж 250 років бо тільки в кінці 19 в. Весь шлях становлення і розвитку педагогічної науки може бути представлений трьома великими періодами етапами: Перший...
31729. Суспільна роль вчителя, його значення в перебудові суспільства 28.5 KB
  Діяльність педагога – вид соціально культурної діяльності спрямованої на передачу накопичених людством культури і досвіду від старших поколінь молодшим створення умов для їх всебічного гармонійного розвитку та підготовку до виконання певних соціальних ролей у суспільстві. Основою педагогічної діяльності є спільна діяльність людей у процесі якої кожен суб’єкт засвоює загальнолюдський досвід історично сформовані суспільні педагогічні комунікативні моральні та інші цінності знання і способи дій; формує себе як особистість. Метою...
31730. Вимоги педагогічної діяльності до особистості вчителя 27.5 KB
  Вимоги педагогічної діяльності до особистості вчителя Які ж особистісні якості необхідні для успішної педагогічної діяльності Ще Я. Перша така особливість – це педагогічні здібності тобто наявність внутрішнього натхнення до цієї діяльності. За відсутності цієї чутливості він неспроможний досягти в цій діяльності значних успіхів. Здібності до педагогічної діяльності можна виявити шляхом визначення темпів опанування педагогом професійних педагогічних знань глибини оволодіння основними прийомами та способами педагогічної діяльності.
31731. Педагогічні здібності вчителя та їх розвиток 28.5 KB
  Педагогічні здібності - це індивідуальні стійкі властивості особистості, що складаються в специфічної чутливості до об'єкта, засобів, умов педагогічної праці і створенню продуктивних моделей формування шуканих якостей в особистості воспитуемого.
31732. Психологічні передумови взаємин вчителя з учнями та колегами 30 KB
  Психологічні передумови взаємин вчителя з учнями та колегами Професіональне педагогічне спілкування комунікативна взаємодія педагога з учнями батьками колегами спрямована на встановлення сприятливого психологічного клімату психологічну оптимізацію діяльності і стосунків. Непрофесіональне педагогічне спілкування навпаки породжує страх невпевненість спричинює зниження працездатності порушення динаміки мовлення і внаслідок цього появу стереотипних висловлювань у школярів оскільки у них зменшується бажання думати і діяти самостійно....