9545

Військовослужбовці та відносини між ними. Військова дисципліна, її зміст та значення

Реферат

Военное дело, НВП и гражданская оборона

Військовослужбовці та відносини між ними. Військова дисципліна, її зміст та значення Більшість перемог, ще з часів Київської Русі були зумовлені принципами єдиноначальності. Князі приділяли увагу єдності дій. У критичні моменти вони скликали військо...

Украинкский

2013-03-12

220 KB

130 чел.

Військовослужбовці та відносини між ними. Військова дисципліна, її зміст та значення

Більшість перемог, ще з часів Київської Русі були зумовлені принципами єдиноначальності. Князі приділяли увагу єдності дій. У критичні моменти вони скликали військову раду, але прийняте князем рішення було уже обов’язковим для всього війська.

Також у них діяла система стягнень і заохочень. За військові заслуги та відзнаки дарували золоті гривни, ланцюги , хрести, які носилися на грудях. Іноді воїни нагороджувалися зброєю, обладунками, земельними наділами та ін..

Першою спробою створити єдиний порядок несення військової служби в різних умовах є Боярський вирок про станичну і сторожову службу (1571 р).

В 1716 році під керівництвом Петра 1 видається статут військовий. В ньому викладаються положення про організацію армії, правила проведення походів, розквартирування, несення вартової служби, проведення оглядів, а також положення, що стосуються військової дисципліни і внутрішньої служби.

Військовий статут про піхотну службу (1816 р) був розроблений з обліком досвіду війни 1812 року. На початку ХХ сторіччя статут допрацьовується, а також були введені нові – Стройовий піхотний статут, Статут польової служби.

В 1918 році створені Статут внутрішньої служби і Статут гарнізонної служби. В 1919 році затверджені Дисциплінарний і Стройовий статути.

За минулий час Статути неодноразово змінювались, доповнювались і удосконалювались. Діючі Статути ЗС України в структурі актів військового законодавства займають особливе місце. Вони створені на підставі та для виконання законів України, постанов Верховної Ради і Кабінету Міністрів та являються законом для особового складу ЗС України.

  1. Загальні обов’язки, права та відповідальність військовослужбовців. Військові звання.

Збройні Сили Українивійськове формування, на яке відповідно до Конституції України покладається оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності (ст. 1).

Військова служба у Збройних Силах України є державною службою особливого характеру, яка полягає в професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов’язаній із захистом Вітчизни.

Захист Вітчизни є обов’язком громадян України.

Порядок проходження громадянами України військової служби визначаються законами України, положенням про проходження військової служби відповідними категоріями, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Військовослужбовців ЗС України, якими можуть бути лише громадяни України, мають права й свободи громадян України з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, Статутами ЗС України та іншими нормативно-правовими актами (ст. 9).

Військовослужбовці перебувають під захистом держави, яка гарантує їм та членам їх сімей соціальний і правовий захист відповідно до законів та прийнятих до них нормативно-правових актів.

Під час виконання службових обов’язків військовослужбовці мають право носити, зберігати та застосовувати зброю в порядку, встановленому законодавством і Статутами ЗС України.

При цьому дотримуватись наступних вимог :

  •  застосуванню зброї повинно передувати попередження про намір її застосування.;
  •  вжити всі заходи, щоб не було завдано шкоди стороннім особам;
  •  негайно доповісти про використання зброї своєму безпосередньому начальнику.

Зброю мають право застосовувати:

  •  для захисту свого здоров’я і життя, а також життя і здоров’я  інших військовослужбовців і цивільних осіб від нападу, якщо іншими способами захистити їх неможливо;
  •  для затримання особи, яку застали при здійсненні злочину та яка намагається втекти або чинить опір;
  •  для відбиття нападу на об’єкти, що охороняються;
  •  у разі спроби насильного заволодіння зброєю.

На військовослужбовців покладаються обов’язки, що визначається Статутами ЗС України :

  •  загальні, посадові та при несенні служби у добовому наряді – Статутом внутрішньої служби;
  •  при несенні гарнізонної і вартової служби – СГ і В служби;
  •  по підтриманню військової дисципліни – Дисциплінарним статутом;
  •  перед шикуванням і в строю – Стройовим статутом.

Загальні обов’язки військовослужбовця (ст.11):

Необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, а також завдань міжнародних зобов’язань покладає на військовослужбовців такі обов’язки:

  •  свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов’язок;
  •  бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;
  •  беззастережно виконувати накази командирів і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;
  •  постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов’язки та додержуватись вимог Статутів ЗС України;
  •  знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;
  •  дорожити бойовою славою ЗС України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця ЗС України;
  •  поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;
  •  бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;
  •  вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;
  •  виявляти повагу до командирів і старших за військовим званням, сприяти їм у підтримці порядку і дисципліни;
  •  додержуватись правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягнутим за формою, чисто й охайно.

Кожен військовослужбовець також повинен:

  •  доповідати своєму безпосередньому начальнику про все, що з ним сталося і стосується виконання ним службових обов’язків, та про зроблені йому зауваження;

Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.  ( ст. 31 СВС ).

  •  додержуватись вимог безпеки, вживати заходів щодо запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватись від шкідливих для здоров’я  звичок;
  •  звертатись із службових і особистих питань до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити – до старшого начальника;
  •  знати і неухильно дотримуватись прийнятих Україною норм міжнародного гуманітарного права;
  •  держава гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей соціальний і правовий захист; відповідно до закону.

Військовослужбовці залежно від характеру вчиненого порушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності. За вчинення злочину військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

Кожний військовослужбовець має військове звання відповідно до Закону “Про загальний військовий обов’язок і військову службу”. Військові звання поділяються на армійські та корабельні, а також на рядовий, сержантський і старшинський та офіцерський склад.

Встановлюються такі військові звання:

Армійські

Корабельні

Рядовий склад

солдат

матрос

старший солдат

старший матрос

Сержантський і старшинський склад

молодший сержант

старшина 2 статті

сержант

старшина 1 статті

старший сержант

головний старшина

старшина

головний корабельний старшина

прапорщик

мічман

старший прапорщик

старший мічман

Офіцерський склад

Молодший офіцерський склад

молодший лейтенант

молодший лейтенант

лейтенант

лейтенант

старший лейтенант

старший лейтенант

капітан

капітан-лейтенант

Старший офіцерський склад

майор

капітан 3 рангу

підполковник

капітан 2 рангу

полковник

капітан 1 рангу

Вищий офіцерський склад

генерал-майор

контр-адмірал

генерал-лейтенант

віце-адмірал

генерал-полковник

адмірал

генерал армії України

Погони військовослужбовців ЗС України

2. Начальники та підлеглі. Старші та молодші. Порядок віддання та виконання наказів. Про військову ввічливість та поведінку військовослужбовців.  

Єдиноначальність– один із принципів будівництва ЗС України. ( ст. 28 СВС).

Єдиноначальність полягає в:

  •  наділенні командира всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладені на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця;
  •  наданні командирові права одноособово приймати рішення, віддавати накази;
  •  забезпеченні виконання зазначених рішень, виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і Статутів ЗС України.

За своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.

Начальник має право віддавати підлеглому накази і перевіряти їх виконання.  

Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.

Прямі начальники мають право віддавати накази підлеглому, контролювати їх виконання, оголошувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення.

Військовослужбовці також розподіляються на начальників і підлеглих за своїм військовим званням.

За своїм військовим званням начальниками є ( ст. 32 СВС ):

  •  сержанти, старшини – для рядових однієї з ним військової частини;
  •  прапорщики – для сержантів і старшин, рядових однієї з ним військової частини;
  •  молодші офіцери – для сержантів, старшин і прапорщиків однієї з ними військової частини,  рядових;
  •  старші офіцери (окрім полковника) – для прапорщиків, сержантів і старшин; рядових.
  •  полковники, генерал-лейтенанти, генерал-майори – для молодших офіцерів, сержантів, старшин, рядових.
  •  генерал-полковники, генерал армії України – для старших і молодших офіцерів, прапорщиків, сержантів і старшин, рядових.

Начальники за військовим званням мають право віддавати накази та контролювати їх виконання.

Запитання для контролю:

  •  Хто з даної категорії військовослужбовців має право відати наказ старшині роти в званні сержанта:

а) командир батальйону

б) прапорщик Скіба

в) капітан Біда.

  •  Хто з даної категорії військовослужбовців має право віддати наказ ст. л-ту Калина.

а) начальник штабу батальйону;

б) майор Пухов;

в) полковник Сідоренко.

Військовослужбовці, які за своїм службовим становищем і військовим званням не є стосовно інших військовослужбовців начальниками або підлеглими, можуть бути старшими чи молодшими.

Старші за військовим званням мають право вимагати від молодших за військовим званням додержання військової дисципліни, громадського порядку і форми одягу, а також правил поведінки і військового вітання. Молодші за військовим званням повинні беззастережно виконувати зазначені вимоги старших за військовим званням військовослужбовців.

У разі спільного виконання службових обов’язків військовослужбовцями, що не підпорядковані один одному, якщо їх службові відносини не визначені командиром, начальником є старший із них за посадою, а за рівних посад – старший за військовим званням.

Військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей.

Порядок поведінки військовослужбовців в громадських місцях.( ст. 54, 55, 56 СВС).

У громадських місцях, у міському транспорті при відсутності вільних місць військовослужбовець повинен запропонувати своє місце командирові або старшому.

Військовослужбовці повинні бути ввічливими у спілкуванні з іншими особами, виявляти особливу увагу до осіб похилого віку, жінок і дітей, поступатись їм місцевому громадському транспорті, сприяти захисту честі і гідності громадян, додержуватись громадського порядку, а також надавати допомогу при нещасних випадках, виникненні пожежі та стихійного лиха.

Якщо під час зустрічі немає можливості вільно розминутися з командиром, підлеглий повинен вітаючи, пропустити його. За потреби обігнати командира слід спитати у нього на це дозволу.

 

Військовослужбовцям забороняється:

  •  тримати руки в кишенях одягу;
  •  сидіти у присутності командира без його дозволу;
  •  курити дозволяється тільки у спеціально відведених для цього місцях.

Правила військової ввічливості, поведінки та військового вітання обов’язкові для офіцерського складу, які перебувають у запасі і відставці та студентів військової кафедри, якщо вони носять військову форму одягу.

Усі військовослужбовці повинні під час зустрічі вітати один одного, додержуючись правил, визначених Стройовим статутом ЗСУ. Відносини між військовослужбовцями повинні ґрунтуватися на взаємній повазі, і у питаннях служби вони звертаються один до одного на “Ви”.

Начальники й старші за військовим званням у питаннях служби до підлеглих і молодших звертаються за військовим званням і прізвищем або тільки за званням, додаючи в останньому випадку перед званням слово “товариш”, а підлеглі і молодші за військовим званням звертаються до командирів і старших додаючи перед званням слово “товариш”.

Військовослужбовці під час звертання до них командира або старшого за військовим званням повинні стати у стройове положення.

Приклади звертання військовослужбовців ( ст. 50 СВС).

  •  “Солдат Черняк”
    •  “Товаришу сержант”

До курсантів ВНЗ, які не мають звань сержантського і старшинського складу, звертаються "Курсант Сич", "Товариш курсант", до студентів кафедри військової підготовки "Товариш студент", "Студент Рева".

У разі коли необхідно звернутись до іншого військовослужбовця в присутності командира або старшого за військовим званням слід запитати на це дозволу командира або старшого за військовим званням.

У разі звертання один до одного поза строєм, а також у разі віддавання чи отримання наказу військовослужбовці повинні стати у стройове положення, а ті, що знаходяться у головному уборі, прикладають руку до нього.

Приклад звертання ( ст. 52 СВС) : “Товаришу підполковник, дозвольте звернутись до майора  Петренка”.

Доповідаючи чи вислуховуючи рапорт військовослужбовець прикладає руку до головного убору і опускає її після закінчення доповіді.

Коли перед доповіддю віддавалась команда “Струнко”, то доповідач за наступною командою “Вільно” повторює її і опускає руку.

Накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир, старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника, підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповіси своєму безпосередньому начальникові.  

Наказ смажна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв’язку.

Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.

Військовослужбовець після отримання наказу  відповідає: “Слухаюсь” - і далі виконує його. Для того, щоб переконатись, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ командир може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутись до командира з проханням уточнити наказ.

Військовослужбовець зобов’язаний неухильно виконувати наказ, у зазначений термін, а про його виконання доповісти командирові, який віддав наказ і своєму безпосередньому начальникові.

У  разі, коли військовослужбовець, який виконує наказ, отримав від іншого командира, старшого за службовим становищем чи військовим званням новий наказ, що стане перешкодою для виконання попереднього, від доповідає про це командирові, який віддав наступний наказ і після отримання його згоди припиняє виконання попереднього наказу.  

Командир, який віддав наступний наказ, повідомляє про це командира, який віддав попередній наказ.

Командир відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень.

( ст. 35, 36, 37, 38 СВС).

За віддання і виконання явно злочинного наказу винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом.

Навчальні приклади,

  •  Солдат Сайко чистив взуття, коли його командир відділення викликав його до себе. Солдат підбіг до командира і доповів: “Товаришу сержант, солдат Сайко за вашим наказом  прибув ”. Командир наказав рядовому прибрати в світлиці, на що солдат відповів: “Зрозумів” і приступив до виконання задачі. Чи були допущені порушення статуту?
  •  Солдат Іванов отримав наказ від старшини роти, користуючись міським телефоном, передати командирові взводу, що його викликає командир роти. Наказ виконаний в строк не був, тому що солдат переплутав цифри номера телефону”. Чи була допущена помилка при відданні та отриманні наказу?
  •  Солдат, виконуючи наказ командира роти, готував до випуску стінну газету в світлиці. Старшина роти, зайшовши в світлицю, поставив солдату задачу, підготувати дві заготовки до бойових аркушів. Солдат відповів: “Слухаюсь”. Чи були допущені порушення статуту?.

3. Військова дисципліна, її зміст та значення. Заохочення, стягнення за порушення військової дисципліни. Відрекомендування командирам та написання рапорту.

Військова дисципліна – це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених Статутами та іншим законодавством України (ст. 1 ДС).

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні свого військового обов’язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі (ст. 2 ДС).

За стан дисципліни  в підрозділі (частині) відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов’язують командира постійно вимагати їх додержання від підлеглих, не залишаючи поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

Кожний військовослужбовець, зобов’язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку і дисципліни.

Військова дисципліна зобов’язує кожного військовослужбовця (ст. 4 ДС):

  •  додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів;
  •  бути пильним, зберігати державну та військову таємницю;
  •  додержуватись визначених Статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;
  •  виявляти повагу до командирів та один до одного, бути ввічливим і додержуватись військового етикету;
  •  поводитись з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Військова дисципліна досягається шляхом ( ст.3 ДС):

  •  виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно - історичних традиціях українського народу та традиціях ЗС України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов’язку, вірності Військовій присязі;
  •  особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов’язків, вимог військових статутів;
  •  формування правової культури військовослужбовців;
  •  умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу;
  •  зразкового виконання командирами військового обов’язку, їх справедливого ставлення до підлеглих;
  •  підтримання у військових частинах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку;
  •  своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення;
  •  чіткої організації і повного залучення особового вкладу до бойового навчання.

Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не за кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов’язків з додержання вимог законів і військових статутів, повним використанням дисциплінарної влади для наведення  порядку і запобігання порушень військової дисципліни.

Заохочення є важливим засобом виховання військовослужбовців і зміцнення військової дисципліни. Кожний командир у межах прав, наданих йому Статутом, зобов’язаний заохочувати підлеглих за старанність, розумну ініціативу та сумлінне виконання військових обов’язків.

Заохочення має бути заслуженим. При визначенні виду заохочення враховується характер заслуг військовослужбовця та ставлення до служби за попередній час.

Заохочення, які застосовуються до рядових, сержантів ( ст. 15 ДС):

а) оголошення подяки;

б) зняття раніше накладеного стягнення;

в) надання одного додаткового звільнення з розташування військової частини позачергово військовослужбовцям строкової служби;

г) надання додаткової відпустки військовослужбовцям строкової служби строком до 5-ти діб;

д) повідомлення батьків або колективу за місцем роботи чи навчання військовослужбовця до його призову на службу про зразкове виконання ним військового обов’язку та про отримані заохочення;

е) нагородження грамотою, цінним подарунком або грошовою премією;

є) нагородження фотокарткою, в якій він знятий біля розгорнутого Бойового Прапору;

ж) присвоєння військового звання ст. солдат;

з) присвоєння сержантам строкової служби, які звільнюються в запас, чергового військового звання, вищого на одну ступінь за військове звання, передбачене штатною посадою, яку обіймав сержант під час звільнення;

і) занесення прізвища до Книги пошани частини;

ї) нагородження заохочувальними відзнаками МО України.

До офіцерів застосовуються заохочення (ст.27 ДС), визначені в пунктах а), б), е), ж), і), а  також:

  •  дострокове присвоєння чергового військового звання до полковника включно.

 У разі порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов’язки служби, а за необхідності – накласти дисциплінарне стягнення

У разі вчинення злочину військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності.

Командири, які не порушили кримінальну справу за наявності ознак злочину несуть відповідальність згідно із законом.

Під час накладання дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховуються (ст. 45, 86 ДС):

  •  характер та обставини вчинення правопорушення;
  •  його наслідки;
  •  попередня поведінка військовослужбовця;
  •  тривалість військової служби;
  •  рівень знань про порядок служби.

Стягнення, які накладаються за порушення військової дисципліни:

  •  на рядових ( ст.48 ДС) :

а) зауваження;

б) догана;

в) сувора догана;

г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини;

д) призначення поза чергою в наряд на роботу – до 5–ти нарядів;

е) позбавлення військового звання ст. солдат.

  •  на сержантів (ст. 50 ДС):

а) зауваження;

б) догана;

в) сувора догана;

г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини;

е) пониження у посаді;

є) пониження у військовому званні на один ступінь;

ж) пониження у військовому званні на один ступінь з переведенням на нижчу посаду;

з) позбавлення сержантського звання.

  •  на офіцерів ( ст. 68 ДС):

а) зауваження;

б) догана;

в) сувора догана;

г) попередження про неповну службову відповідність;

д) пониження в посаді;

е) пониження у військовому званні на один ступінь;

є) звільнення з військової служби за  службовою невідповідністю;

ж) позбавлення військового звання.

  •  на рядових військової служби за контрактом накладаються стягнення (ст.49 ДС):

а), б),  в), д), е), а також:

  •  попередження про неповну військову відповідність;
  •  звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю.
  •  на сержантів військової служби за контрактом (ст.51 ДС):

а), б), в), е), є), ж), з), а також:

  •  попередження про неповну службову відповідність;
  •  звільнення з військової  служби за контрактом за службовою невідповідністю.

Безпосередні командири зобов’язані доповідати по команді про заохочення та дисциплінарні стягнення:

а) щодо солдат, сержантів – командирам рот та їм рівним – щоденно;

б) щодо прапорщиків та офіцерів – командирам військових частин – щотижня.

Облік заохочень та дисциплінарних стягнень ведеться в усіх підрозділах (від роти і вище) та військових частинах.

Усі заохочення та дисциплінарні стягнення (крім зауважень), передбачені Дисциплінарним статутом, у тому числі і заохочення, оголошені командиром усьому особовому складу підрозділу (команди), військової частини, заносяться у тижневий строк до службової картки військовослужбовця.

У разі зняття дисциплінарного стягнення у службовій картці в розділі "Стягнення" робиться запис – коли й ким стягнення знято.

Службові картки ведуться:

а) у роті – на солдат, сержантів;

б) у штабі військової частини – на прапорщиків та офіцерів.

Кожний військовослужбовець один раз на рік, а також у разі переведення на нове місце служби повинен ознайомитись із своєю службовою карткою й розписатись про це. У разі переведення військовослужбовця службова картка пересилається до нового місця служби.

Лицьовий бік

СЛУЖБОВА КАРТКА

___________________ рота (підрозділ) військової частини ____________________________________

_______________________________________________________________________________________

1. Посада ______________________________________________________________________________

2. Військове звання ______________________________________________________________________

3. Прізвище, ім’я, по батькові _____________________________________________________________

4. З якого року перебуває на військовій службі _______________________________________________

І. Заохочення

Вид заохочення

(дата і номер наказу)

За що заохочено

Коли заохочено

Ким заохочено

Зворотний бік

ІІ. Стягнення

Вид стягнення

За що накладено стягнення

Коли вчинено проступок

Коли накладено стягнення (дата і номер наказу)

Ким накладено стягнення

Коли і ким скасовано стягнення

Підпис про ознайомлення __________________

Військовослужбовці самостійно відрекомендовуються своєму безпосередньому начальникові у разі :

  •  призначення на посаду і звільнення з неї;
  •  присвоєння військового звання;
  •  вручення нагороди;
  •  відбуття чи повернення з відрядження, відпустки або лікування;

Приклад відрекомендування ( ст. 40 СВС) : «Товаришу сержант. Курсант Ткаченко. Відрекомендовуюсь з нагоди повернення з чергової відпустки».

Порядок написання рапорту

Питання для самоконтролю.

  1.  Кому доповідає військовослужбовець про кожний випадок застосування зброї?

     2. В яких випадках військовослужбовці самостійно відрекомендовуються своєму безпосередньому   начальникові?

     3.  За що командир зобов'язаний заохочувати підлеглих?

     4.  Для яких категорій за своїм військовим званням молодші офіцери є начальниками?

5. Чи  може бути накладене стягнення  - призначення поза чергою в наряд на роботу  на сержантів строкової служби?

6. Кому зобов'язаний доповісти про виконання наказу військовослужбовець?

     7.  Дії військовослужбовців під час звертання до них старшого за військовим званням.

     8. До яких категорій військовослужбовців застосовується заохочення – «нагородження грошовою премією»?

     9. Чи  може бути накладене на рядових  строкової служби може бути накладене стягнення  - призначення поза чергою в наряд на роботу?

     10. Порядок звертання військовослужбовців до командира (начальника).

     11.  Хто несе відповідальність за виконання явно злочинного наказу?

     12.  Дати визначення хто є прямим  начальником.

     13.  Назвіть які військові звання входять до старшого офіцерського складу.

     14. Чи враховується при обранні виду дисциплінарного стягнення попередня поведінка військовослужбовця?

      15.  Яка мета  заохочення?

      16.  Які права мають старші за військовим званням по відношенню до молодших?

      17. Що повинен відповісти  військовослужбовець після отримання наказу?

      18. До кого повинен звертатися з особистих питань військовослужбовець?

      19. До яких категорій військовослужбовців застосовується заохочення – « дострокове присвоєння чергового військового звання.

       20. Коли були затверджені Статути Збройних сил України?

Рядовий, сержантський і старшинський склад

   

1             2             3            4            5              6  

1 – солдат; 2 – старший солдат; 3 – молодший сержант; 4 – сержант;

5 –старший сержант; 6 – старшина

Молодший офіцерський склад

 

1  1           2                3                4  

1 – молодший лейтенант; 2 – лейтенант; 3 – старший лейтенант; 4 – капітан

Старший офіцерський склад

1                2              3  

1 – майор; 2 – підполковник; 3 – полковник

Вищий офіцерський склад

1              2              3               4  

1 – генерал-майор; 2 – генерал-лейтенант;

3 – генерал-полковник; 4 – генерал армії України

Командиру взводу

Рапорт

Дата

Підпис

2 см

2 см

8,5 см

1 см


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

67207. Антонимия. Понятие антонимии 67 KB
  Антонимы греч. Антонимы образуют антонимические пары чаще и ряды: умный способный посредственный бестолковый глупый. Классификация по типу противоположности выражаемой антонимами 1 Градуальные антонимы Такие антонимы выражают качественную контрарную лат. Дополнительные антонимы Антонимы этого типа выражают контрадикторную лат.
67208. СУТНІСТЬ І РОЛЬ ДЕМОКРАТІЇ В ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА 91 KB
  Виникла демократія разом із появою держави. Вперше це поняття згадується в працях мислителів Давньої Греції (Демокріта). У класифікації держав, запропонованій Аристотелем, воно означало «правління всіх», на відміну від аристократії («правління обраних»), і монархії («правління одного»).
67209. Проектування, компонування та подання форм за допомогою CSS 863 KB
  Можна сказати, що використання великої кількості маркерів class та id порушує принцип KISS (принцип збереження максимальної простоти). Проте складні компонування часто створюють конфлікти в каскадуванні – конфлікти, які найпростіше вирішуються додаванням до елементів маркерів...
67210. Синтаксис. Предмет синтаксиса 175.5 KB
  Синтаксический ярус – самый высокий в системе языка. С фонетикой синтаксис связан посредством интонации: основная синтаксическая единица языка – предложение – всегда интонационно оформлено. Интонация выражает утверждение, вопрос, побуждение, восклицание; интонационно выделяются вводные слова, конструкции и т.д.
67211. ЭФФЕКТОРЫ 90 KB
  К эффекторам относятся мышцы скелетные гладкие и сердечная и железы внешней секреции. Скелетные мышцы называются также произвольными поскольку их сокращением и расслаблением можно сознательно управлять хотя частичное сокращение обеспечивающее мышечный тонус регулируется без участия сознания.
67212. Предмет психологии, ее задачи 99.75 KB
  Предмет психологии ее задачи. Общее представление о психологии как науке. Соотношение научной и житейской психологии. Система феноменов которые изучаются в современной психологии жизненная роль соответствующих явлений.
67213. Основные направления современной психологии 98.51 KB
  Все что происходит внутри человека изучить невозможно то есть человек выступает как черный ящик. Объективно изучать регистрировать можно только реакции внешние действия человека и стимулы ситуации которые эти реакции обусловливают. Основная задача бихевиоризма –подчеркивает Уотсон –заключается в накоплении наблюдений...
67215. Сознание и самосознание. Свойства сознания 102.02 KB
  Определение сознания. Основные признаки сознания. Психологические характеристики сознания человека. Соотношение сознания и бессознательного впервые было изучено в рамках теории и практики психоанализа.