95511

Аналіз ефективності виробництва зерна на ТОВ «Агрофірма Україна»

Курсовая

Лесное и сельское хозяйство

Розглянути науково-практичні основи підвищення економічної ефективності зерновиробництва; проаналізувати сучасний стан виробництва та економічної ефективності зерновиробництва; визначити шляхи удосконалення і підвищення ефективності виробництва зерна.

Украинкский

2015-09-24

532.5 KB

10 чел.

ЗМІСТ

Вступ                                                                                                                         

Розділ 1. Науково-теоретичні основи ефективності виробництва зерна в ринкових умовах господарювання
1.1. Сутність економічної ефективності та особливості її визначення у  зерновому господарстві
1.2. Методичні основи аналізу ефективності виробництва та формування ринку зерна

Розділ 2. Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.1. Організаційно-правовий статус підприємства

2.2. Економічна характеристика підприємства: розмір, його спеціалізація та організаційна структура

2.3. Основні економічні показники господарської діяльності підприємства  

Розділ 3. Аналіз ефективності виробництва зерна                                             

3.1. Аналіз валового збору пшениці                                                                         

3.2. Аналіз урожайності пшениці                                                        

3.3. Аналіз виробничих витрат і собівартості пшениці                                            

3.4. Аналіз результатів виробництва пшениці                       

3.5. Резерви і шляхи підвищення ефективності виробництва пшениці

Висновки і пропозиції                                                                                           

Список використаних джерел

ВСТУП

Ринкові відносини та глобалізаційні процеси значно впливають на динаміку вітчизняної економіки, але найсуттєвішого впливу зазнає сільське господарство та його основні галузі – рослинництво і тваринництво. Без перебільшення можна сказати, що основним сегментом, на якому формується сільське виробництво та його інфраструктура, є зернове господарство. Саме зерно і його продукти – це основні компоненти харчування, виробництва тваринницької продукції, яка споживається людиною, а також виробництво промислової продукції, лікарських препаратів тощо. Якщо не будуть розв’язані основні теоретико – методологічні проблеми, то зернове господарство може зазнати великих втрат, а це потягне за собою руйнацію рослинництва і сільського господарства в цілому. Воно стане залежним від зовнішнього впливу, а країна перейде на використання харчових продуктів іноземного походження. Тому виробництво зерна і шляхи підвищення його економічної ефективності є актуальною темою в наш час, яка потребує вивчення.

За об’єкт дослідження взяте ТОВ «Агрофірма Україна» Запорізької області, Мелітопольського р-ну, с. Новгородківка.

Предметом дослідження є питання підвищення економічної ефективності виробництва зерна.

Метою курсової роботи є аналіз сучасного стану виробництва зерна, визначення перспектив його розвитку та заходів щодо удосконалення виробництва з метою підвищення його ефективності.

Для досягнення цієї мети у курсовій роботі будуть вирішені наступні завдання:

  •  розглянути науково-практичні основи підвищення економічної ефективності зерновиробництва;
  •  проаналізувати сучасний стан виробництва та економічної ефективності зерновиробництва;
  •  визначити шляхи удосконалення і підвищення ефективності виробництва зерна.

Теоретичною та методологічною основою є праці економістів-аграрників з питань економіки і обліку виробництва зерна та аналізу його економічної ефективності. При виконанні поставлених завдань у роботі використані такі наукові методи і прийоми дослідження, як економіко-статистичний, балансовий і монографічний методи, прийоми обчислення різниць, прямих та обернених зв’язків та ін.

Вивчення питань економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції здійснювалося на базі багаторічних фактичних даних ТОВ «Агрофірма Україна».

Під час виконання курсової роботи були використані форми державної звітності:

  •  ф.№ 50-СГ,
  •  ф.№ 1 «Баланс»,
  •  ф.№ 2 «Звіт про фінансові результати»,
  •  інші матеріали.

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних літературних джерел. Загальний обсяг – 42 сторінки, в тому числі 21 таблиця та 5 рисунків.

РОЗДІЛ 1

НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА В РИНКОВИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

1.1.  Сутність економічної ефективності та особливості її визначення у зерновому господарстві

Україна здавна відома як країна з добре розвинутим зерновим господарством. Природно–кліматичні умови сприятливі для вирощування практично всіх відомих зернових і зернобобових культур. В кінці ХІХ сторіччя Україна займала одне із провідних місць в Європі за виробництвом високоякісного зерна різного призначення.

Сьогодні над проблемою покращення зерновиробництва працюють багато економістів–аграрників, фінансистів та аграріїв. Основна увага приділяється питанню повернення втрачених позицій за урожайністю та валовим збором зерна, ефективності зерновиробництва.

Зерно загальновживана назва насінин злакових культур, до яких відносяться і хлібні злаки. 

Зернові культури група рослин, оброблюваних для отримання зерна, яке є продуктом харчування людини та використовується для виробництва корму для тварин.

Сільське господарство є досить важливою сферою економіки України, тут виробляється майже 20% ВВП, створюється 17% доданої вартості в масштабах країни, а також  залучено майже  чверть  від загальної чисельності працюючих в  державі.

Українські виробники зерна утримують 2% світового ринку цієї продукції, посідаючи дев’яте місце в рейтингу виробників зернових світу (лідери у 2010 році – США з часткою 18,7% та Китай – 18,6%) [14, c; 47–48].

Незважаючи на те, що ситуація на світовому ринку зерна може швидко змінюватися, коли той чи інший фактор починає домінувати, поточна ситуація на ринку є досить вигідною для активізації експорту зернових, при чому не тільки для трейдерів, які можуть отримати значні прибутки, але й для виробників сільськогосподарської продукції.

Основними проблемами на шляху розвитку ринку зерна України є нерозвиненість логістики, проблеми з наявністю досвідчених фахівців, невикористання потенціалу земельних ресурсів, невизначеність політичної ситуації в країні. На сьогоднішній день Україна має проблеми з експорту зерна. Можливість введення квот на експорт зерна до цих пір залежить від обсягів експорту зерна з України. Різні державні структури, такі як Державна митна служба України і Генеральна прокуратура, часто використовують необґрунтовані і нецивілізовані методи роботи зі зниження обсягів експорту зерна.

Ринок зерна України показує досить спокійні темпи розвитку, що не є позитивним для будь-якого ринку взагалі. Для ринку мають існувати чіткі законодавчо закріплені правила, які повинні бути під безпосереднім наглядом, іншими словами – досить стабільний механізм роботи. Але в нинішній ситуації, уряд, як і раніше, орієнтує експорт на власні ситуаційні заходи регулювання, без введення будь-яких офіційних правил. Незважаючи на потенціал підйому сільськогосподарського виробництва в Україні, підтримка підвищення продуктивності на тепер не розглядається на державному рівні як актуальна [16].

Основною метою економічної стратегії розвитку агропромислового комплексу України є неухильне піднесення матеріального рівня життя населення. Досягнення цієї мети вимагає насамперед вирішення продовольчої проблеми на основі підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Тому основне завдання сільського господарства полягає в забезпеченні подальшого зростання і сталості виробництва для повнішого задоволення населення в продуктах харчування і промисловості – в сировині.

Проблема підвищення економічної ефективності агропромислового виробництва – визначальний фактор економічного і соціального розвитку суспільства на сучасному етапі розвитку економіки України.
Ефективність виробництва, як економічна категорія, відображає дію об’єктивних економічних законів, що проявляються в подальшому зростанні результативності виробництва. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних її вкладень на одиницю корисного ефекту [13].

Як економічна категорія, економічна ефективність дуже тісно пов’язана з необхідністю дедалі повнішого задоволення матеріальних і культурних потреб населення нашої країни. Тому підвищення ефективності суспільного виробництва характеризується збільшенням обсягів сукупного продукту та національного доходу з подальшим задоволенням потреб виробників галузей, а також суспільства в цілому при найменших сукупних витратах на одиницю продукції.

Сільське господарство має свої відмінності. Так, наприклад, в сукупності факторів досягнення високоефективного господарювання особливе місце відводиться землі – головному засобу виробництва.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з 1 га земельної площі при найменших затратах коштів на виробництво одиниці продукції. Сільське господарство має великий економічний потенціал, насамперед значний обсяг діючих виробничих фондів. Тому поліпшення їх використання є одним з найважливіших завдань, вирішення якого сприяє підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва [12].

Необхідність визначення ефективності будь-якої галузі народного господарства, в тому числі і зернового виробництва, об’єктивно випливає з можливості досягти при визначеному напрямку науково-технічного прогресу, великої економії засобів і праці.

Підвищення ефективності зернового господарства пов’язане з впливом на його розвиток великої кількості факторів: хімізація, меліорація, виведення нових сортів, підвищення загальної культури землеробства. В зв’язку з тим, що перелічені фактори не рівнозначні по ступеню впливу на збільшення виробництва зерна і потребують різних розмірів капіталовкладень та поточних затрат, важливо, куди будуть спрямовані ці капіталовкладення. Труднощі у визначенні економічної ефективності основних факторів, які впливають на ріст урожайності зернових культур, на відмінну від виявлення економічної ефективності різних варіантів проектних рішень в промисловості, коли головне завдання полягає у виборі більш ефективного варіанту, визначення групи показників, полягає в тому, що тут головне завдання встановлює найбільш правильне відношення факторів у комплексі з урахуванням економічної ефективності кожного із них [19].

Зернопромисловий комплекс являє собою досить складну структуризовану структуру, в яку, крім зернового господарства, входять борошномельна, круп’яна, комбікормова, хлібопекарська та інші галузі промисловості. Тому концепція його розвитку передбачає модернізацію всіх галузей і складових, удосконалення економічних і технологічних зв’язків між ними, їх збалансований розвиток, кооперування виробництва, використання найновіших технологій, збільшення асортименту і поліпшення кінцевої продукції, підвищення економічної ефективності її виробництва і зниження цін на неї.

В умовах переходу економіки України до ринкових відносин ефективність виробництва зерна визначає його конкурентноздатність, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, тобто здатність до розширеного відтворення, зростання обсягів виробництва, збільшення кількості робочих місць, підвищення заробітної плати працівників та інше.  

З цією метою розроблено ряд напрямків, що спрямовані на підвищення економічної ефективності зернового виробництва і передбачають збільшення виробництва, поліпшення якості зерна, забезпечення більшої сталості зернового господарства, ефективного використання його виробничих ресурсів. Основним напрямком подальшого зростання зернового господарства є інтенсифікація зерна на основі внесення оптимальної кількості органічних, мінеральних добрив, розширення посівів високоврожайних сортів і гібридів, впровадження комплексної механізації, інтенсивних та індустріальних технологій, застосування прогресивних форм організації і оплати праці з урахуванням кінцевого результату [17].

Велике значення має внесення оптимальних доз мінеральних добрив, які в конкретних природно-кліматичних та економічних умовах забезпечують найбільш повне використання потенційних можливостей високоврожайних сортів і гібридів зернових культур. Так, при комплексному поєднанні добрив з іншими заходами існує реальна можливість одержати урожайність озимої пшениці до 50-60 ц/га (середня урожайність озимої пшениці по Україні становить 30 ц/га).

В останні роки в АПК різко скоротилося застосування органічних та мінеральних добрив. Скорочення застосування добрив призвело до різкого зниження урожаїв польових культур. А тому збільшення норм внесення добрив і доведення їх до оптимального рівня є актуальним питанням для сільськогосподарських товаровиробників.  

Інтенсифікація зернового господарства неможлива без комплексної механізації виробництва зерна. Вона є основою впровадження інтенсивних технологій вирощування зернових культур і забезпечує зростання продуктивності праці при виробництві зерна. Забезпеченість господарства надійною системою машин дає змогу якісно і в оптимальні строки виконувати всі види робіт, що сприяє підвищенню врожайності зернових культур і значно зменшує втрати зерна [18].

Важливим напрямком підвищення економічної ефективності зернового виробництва є поліпшення якості зерна, особливо за рахунок сильних і твердих сортів пшениці з високим вмістом білка (15-17%) і клейковини (28-36%). Категорія якість продукції включає в себе сукупність властивостей, що характеризують міру спроможності даної продукції задовольняти потреби споживачів згідно з її цільовим призначенням. Якість зернових культур має важливе значення, оскільки закупівельні ціни на зерно встановлюються з урахуванням його якості. Збільшення виробництва і поліпшення якості зерна сприяють підвищенню дохідності зернового господарства, а отже, і зміцненню економіки сільськогосподарських підприємств.

Одним із шляхів підвищення економічної ефективності виробництва зерна є впровадження прогресивних форм організації і оплати праці. Підвищення рівня оплати стимулює особисту матеріальну заінтересованість у зростанні продуктивності праці і є реальною умовою збільшення виробництва продукції [15].

Отже, на основі комплексного використання всіх факторів інтенсивного розвитку зернового господарства (комплексної механізації, внесення оптимальних доз мінеральних добрив, гербіцидів, впровадження високоврожайних сортів, використання якісного насіння та інше), формується інтенсивна технологія виробництва зерна. Вона передбачає виконання комплексу агротехнічних іорганізаційних заходів, спрямованих на одержання високих урожаїв.

Важливими факторами впливу на урожайності зернових виступають хвороби, шкідники та бур’яни, що спричинюють щорічні втрати до третини врожаю. Необхідність застосування інтегрованої системи захисту рослин відзначав у програмі стратегічних аспектів реформування зернового виробництва в Україні академік УААН П.Т Саблук [36]. Він відмічає доцільність застосування комплексу агротехнічних та біологічних методів боротьби поряд з хімічними, а також включення у сівозміни азотонакопичувальних попередників.

Основним напрямом покращення стану виробництва, як зазначає М..Ю. Куліш [17] повинне бути впровадження нових сортів, а також повніше використання потенційних можливостей районованих сортів [13].

Проблему забезпечення високоякісним насінням піднімає у своїх працях І.П. Пазій [28]. Кожна 8 – 9 тон на валового збору зерна – це насіння і воно є одним із головних і незамінних засобів сільськогосподарського виробництва. На його думку, за рахунок високоякісного насіння можна одержати додатково 20 – 25% валового збору, тому запорукою високих врожаїв якісного зерна є використання насіння першої та другої репродукції.

В умовах переходу до ринкових відносин надзвичайно важливе значення має ефективність використання наявного виробничо-технічного потенціалу, окупності витрачених ресурсів, їх економії. Як зазначає П.Н. Рибалкін [29], аналіз технологій вирощування зернових у ряді країн (США, Канада та ін.) показує, що пріоритетними напрямками енерго- та ресурсозберігаючих технологій є нульовий та мінімальний обробіток ґрунту, його мульчування, використання комбінованих агрегатів. Останнє дає змогу скоротити у 1,5 рази витрати на енергетичні ресурси.

Важливим аспектом реформування зернового виробництва вважаємо оптимізацію структури зернових культур, що дозволяє без додаткових витрат підвищити його ефективність. Останнім часом чітко виражена тенденція до скорочення посівних площ жита, кукурудзи, ячменя, хоча, приймаючи до уваги їх високу урожайність і рентабельність, підстав для скорочення їх площ немає.

Ми поділяємо думку І. Нетіса, що значно підвищити рентабельність зерновиробництва можливо за рахунок вирощування високоякісного зерна. Одна тонна зерна третього класу майже в 1,6 разів більша ніж зерна п’ятого класу. Рентабельність виробництва при цьому зростає у 2,5 разів [23].

В умовах ринкових відносин в Україні актуальним є питання якісного зберігання і первинної обробки зернових безпосередньо у виробника. Розв’язання цього питання дозволить уникнути втрати майже 20% валового збору та дасть змогу виробнику бути незалежнішим і продавати зерно за найприйнятнішими цінами.

Останньому сприятиме також прийнятий у липні 2002 року Закон України «Про зерно та ринок зерна в Україні», який спрямований на створення правових, економічних та організаційних умов конкурентоспроможного виробництва і формування ринку зерна для забезпечення внутрішніх потреб держави, нарощування його експортного потенціалу [8].

Досвід багатьох господарств Півдня України свідчать, що ті господарства, які налагодили переробку зерна, збільшили прибутки від його реалізації у 1,5 – 2 рази.

За підрахунками зарубіжних вчених, сьогодні приріст урожайності зернових на 50% досягається за рахунок впровадження нових сортів, а 50 – за рахунок удосконалення технології вирощування. Відповідно до висновків експертів ФАО, протягом найближчих 30 років весь світовий приріст виробництва продукції рослинництва буде досягнуто за рахунок селекції, тобто нових сортів.

Досвід розвинутих країн свідчить, що зростання виробництва зерна можливе за рахунок подальшої інтенсифікації. За прогнозом наукового центру компанії ІСІ (Велика Британія) у перспективі приріст урожаю зернових культур здійснюватиметься в результаті впровадження нових сортів (8,6 ц/га), добрив (15 ц/га), зниження втрат при збиранні (0,5 ц/га), захисту від злакових бур’янів (17,5 ц/га), хвороб (16,5 ц/га) і шкідників (6 ц/га). Ці прогнози підтверджуються і даними кращих фермерських господарств. Кращі фермери в країні (більше 5%) одержують у середньому по 60 ц/га зерна [22].

1.2.  Методичні основи аналізу ефективності виробництва та формування ринку зерна

Проблема розвитку зернового господарства має бути в центрі уваги міжгалузевого управління, якого на сьогодні не існує. Метою такого втручання держави є розробка концепції її основних заходів щодо реалізації програми стабільного нарощування виробництва зерна, докорінного поліпшення його використання і створення експортноорієнтованих моделей зернового господарства.

З метою удосконалення економічних відносин на вітчизняному ринку зерна, збільшення його виробництва, Президент України ще у 2000 році підписав Указ “Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна” (Указ № 832 від 29.06.2000р). Даним Указом було започатковане створення системи заставних закупок сільськогосподарської продукції. З огляду на беззаперечну важливість для національної економіки зернової складової аграрного ринку за об’єкт закупок було обране саме зерно. З 31.07.2002 року набрав чинності Закон України “Про зерно та ринок зерна в Україні”. Даним Законом передбачені досить ефективні напрями державної політики по регулюванню ринку зерна [8].

Внутрішній попит на ринку зерна традиційно формується відповідно до таких напрямів витрат зерна: на насіння, продовольство, промислову переробку та фуражні цілі. Вони залишаються щороку визначальними. Аналіз свідчить, що ємність внутрішнього ринку зерна при харчуванні населення за купівельної спроможності становить 26,56 млн. тон [20, с.21]. Зовнішній попит формується, як правило, із залишкових ресурсів під значним впливом кон’юнктури, що склалася і прогнозується на світовому ринку зерна.

На даний час склалася ситуація, коли реальна пропозиція не задовольняє внутрішнього попиту на зерно. Таке становище потребує вжиття заходів щодо пом’якшення несприятливих кон’юнктурних коливань. Враховуючи постійне зростання попиту на зерно у світі, виникла потреба у визначенні зборів зерна в Україні. Однак, збільшення обсягів виробництва зернових на сьогодні залишається однією з найважливіших проблем агропромислового комплексу. Завдання полягає в отриманні високих урожаїв при якомога менших затратах праці і засобів.   

При оцінці економічної ефективності виробництва зерна в господарствах і підприємствах необхідно правильно визначити систему взаємопов’язаних показників, які повинні найбільш об’єктивно відображати її рівень. З цією метою широко використовуються як натуральні, так і вартісні показники виходу продукції з урахуванням її якості, які є вихідними при визначенні економічної ефективності виробництва зерна [12].

Система показників економічної ефективності виробництва зерна включає такі показники, як урожайність, продуктивність праці, собівартість, ціна реалізації, рівень рентабельності. Для одержання порівняних величин витрат і результатів обсяг виробленої однорідної і різнойменної продукції обчислюють у вартісному виразі. Найважливішими показниками, що характеризують обсяг виробництва зерна (результат) є вартість валової і товарної продукції господарства, на основі яких можна розраховувати чисту продукцію, а також прибуток.

Система показників економічної ефективності виробництва зерна першого порядку включає: урожайність – найважливіший результативний показник землеробства. Рівень урожайності відображає вплив економічних і природних умов, а також якість організаційно-господарської діяльності сільськогосподарських культур, її визначають на 1 га. Для зернових культур важливе значення має показник урожайності, що характеризує чистий збір на 1 га продуктивної площі, а також собівартість – індивідуальні витрати товаровиробника на одержання продукції.

Кількісне співвідношення валового збору зерна до понесених витрат на його виробництво або урожайність до витрат на 1 га посіву визначають рівень економічної ефективності виробництва зерна. Показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва розраховують і порівнюють за окремі роки або в середньому за останні три, п’ять років, які повинні характеризувати ефективність використання землі як основного засобу виробництва, рівень продуктивності праці, тобто ефективність використання трудових ресурсів, фондовіддачу і фондомісткість продукції, окупність виробничих витрат, рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва[21].

Показники ефективності визначаються за двома варіантами: співставлення валової продукції з трудовими та матеріальними затратами; співставлення чистої продукції з трудовими та матеріальними затратами. Виходячи із завдань економічного аналізу ефективності сільськогосподарського виробництва для визначення економічної ефективності необхідно використовувати в комплексі різні економічні і статистичні методи.

Особливо великого значення набуває виявлення і кількісна оцінка факторів, які в конкретних умовах найбільше впливають на рівень економічних показників. Найефективніше аналізувати фактори економічних показників за допомогою такого поєднання статистичних методів, як аналітичні індекси і групування, регресійно-кореляційний і дисперсійний аналіз.

Індексний метод застосовують в тих випадках, коли узагальнюючий показник рівня або його динаміки розкладається на складові субіндекси (фактори). Статистичні групування являють собою виділення з сукупності суспільних явищ якісно однорідних найважливіших типі. Групування – найважливіший етап всієї статистичної роботи з цифрами.  Кореляційний аналіз – це метод, який дає можливість кількісно оцінити залежність між показниками, що визначаються в умовах дії великої кількості факторів, частка яких невідома.

З усього вищесказаного можна зробити висновок, що на підвищення економічної ефективності зерна впливають зниження собівартості продукції,  затрат праці, а відтак – підвищення рівня рентабельності виробництва зерна.
Аналізуючи фактори зниження собівартості продукції, важливо виявити перевиконання чи недовиконання плану та виявляти резерви здешевлення виробництва продукції. До них можна віднести: підвищення урожайності культур, економне використання паливо-мастильних матеріалів, запасних частин тощо. При аналізі рентабельності основна увага звертається на окупність (прибутковість) окремих видів продукції та на їх собівартість. Для виявлення тенденції в зміні рівня рентабельності дані за поточний рік співставляються з даними за попередні періоди.

Таким чином, підвищення економічної ефективності виробництва зернових культур – це з однієї сторони, максимальне збільшення виробництва продукції, а з іншої – систематична боротьба за економію. Чим більше виробляється продукції і менше витрачатиметься ресурсів на її одержання, тим ефективніше виробництво і більша сума прибутку в господарстві [19].

РОЗДІЛ 2

     ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Організаційно – правовий статус підприємства

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) визнається товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. За своїми правовими характеристиками ТОВ належить до об’єднань капіталів, але має деякі елементи особових (персональних) відносин між учасниками [3].

Товариство з обмеженою відповідальністю за своїми зобов'язаннями відповідає належним йому майном. Поняття ж "обмежена відповідальність" тут означає, що при зверненні стягнення на майно товариства за його боргами, пайовик втрачає лише свій пай (внесок), а на решту його майна ця відповідальність не поширюється (наприклад, при банкрутстві) [2].

Переваги ТОВ:

-  спрощена система управління підприємством - повноваження виконавчого органу підприємства, як правило, одноосібного, обмежені повноваженнями вищого органу управління - зборів засновників (учасників);

- відсутність законодавчо встановлених вимог до складання та подання спеціальної звітності, а також її опублікування;

- формування статутного капіталу товариства внесками, що передаються товариству його засновниками у вигляді майна та/або грошових коштів, що спрощує процедуру реєстрації підприємства;

-  учасники товариства не відповідають по його зобов'язаннях і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості внесених ними внесків;

- відсутня необхідність здійснювати додаткові фінансові витрати на організацію обліку права власності і проведення операцій з цінними паперами акціонерів [18].

Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 100 осіб (зміни від 12.05.2011). Учасник може бути виключеним з товариства за рішенням зборів учасників, якщо систематично не виконує свої обов’язки або якщо його дії суперечать досягненню цілей товариства [1].

Відповідальність товариства в цілому і його учасників зокрема обмежується розміром та частками статутного капіталу. З 07.06 2011 року Законом України "Про господарські товариства" або іншими актами мінімальній розмір статутного капіталу не визначений, отже він може бути еквівалентним будь-якій сумі. Статутний капітал ТОВ може бути сформований декількома шляхами: за допомогою майнових внесків та/або за допомогою грошових внесків учасників ТОВ. Формування статутного капіталу майном передбачає відчуження майна засновників у власність ТОВ. Формування статутного капіталу за рахунок грошових внесків передбачає внесення відповідної суми грошових коштів на рахунок ТОВ. Законодавством України передбачена можливість формування статутного капіталу ТОВ не в повному обсязі від зазначеного [7, 9].

Для того, щоб визначити ефективність виробництва зерна в сільському господарстві, ми розрахуємо ряд відповідних показників ефективності виробництва продукції сільського господарства. Для цього скористаємося даними господарської діяльності ТОВ «Агрофірма Україна» і визначимо на його прикладі ефективність виробництва зерна.

ТОВ “Агрофірма Україна” знаходиться в Запорізькій обл., Мелітопольський р-н, с. Новгородківка. Товариство має колективну форму власності, головною його галуззю є сільське господарство. Органом державного управління є АПК України.

Діяльність підприємства: рослинництво, вирощування зернових та технічних культур, тваринництво, надання послуг у рослинництві і тваринництві, виробництво м'яса.

Отже, потрібно проаналізувати ефективність виробництва зерна та шляхи його підвищення в ТОВ “Агрофірма Україна”.

2.2. Економічна характеристика підприємства: розмір, його спеціалізація та організаційна структура

Щоб визначити ефективність виробництва зерна в сільському господарстві, в цьому розділі ми розрахуємо ряд певних показників ефективності виробництва продукції сільського господарства. Для цього скористаємося даними ТОВ «Агрофірма Україна» і визначимо на його прикладі, чи доцільне виробництво зерна. Обчислені дані дадуть змогу співставити  показники і порівняти зміни в ефективності виробництва ТОВ «Агрофірма Україна» на протязі 2012 – 2014 років. Визначимо на виробництві якого виду продукції спеціалізується це підприємство.

Характеристику діяльності ТОВ «Агрофірма Україна» варто розпочати зі складу та структури товарної продукції, що виробляє підприємство. За допомогою цих розрахунків ми дізнаємося розміри підприємства, його організаційну структуру.

Товарна продукція – це економічний показник, що характеризує в грошовому виразі обсяг виробленої та готової до реалізації продукції. До складу товарної продукції промислових підприємств включається вартість готових виробів, вироблених як із власного матеріалу, так і з матеріалу замовника, зданих на склад та призначених для реалізації; вартість напівфабрикатів власного виробництва, що відпускаються на сторону, і вартість робіт промислового характеру, які виконуються за замовленнями сторонніх організацій і для власних непромислових потреб [18].

Аналіз складу та структури товарної продукції ТОВ «Агрофірма Україна» наведений в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

 Склад і структура товарної продукції

в ТОВ “Агрофірма Україна” з 2012 по 2014 роки

Види продукції, галузі та підгалузі

2012 р.

2013 р.

2014 р.

2014 р. у % до 2012 року

Виручка від реалізації, тис. грн

Структура, %

Виручка від реалізації, тис. грн

Структура, %

Виручка від реалізації, тис. грн

Структура, %

Продукція рослинництва (всього)

7637,6

64,48

6111,6

55,58

6203,2

65,64

81,22

у т.ч.: зернові та зернобобові культури

3876,4

32,72

2180,5

19,83

2533,7

26,81

65,36

пшениця озима

2187,5

18,47

1372,6

12,48

1571,8

16,63

71,85

кукурудза на зерно

47,8

0,4

79,7

0,72

-

-

-

ячмінь озимий

195,1

1,65

-

-

-

-

-

ячмінь ярий

816,2

6,89

41,4

0,38

688,3

7,28

84,33

горох

174,4

1,47

69,7

0,63

50,5

0,53

28,96

овес

251,0

2,12

541,2

4,92

108,8

1,15

43,35

просо

204,4

1,73

75,9

0,69

114,3

1,21

55,92

соняшник

2900,4

24,49

2124,2

19,32

1525,1

16,14

52,58

соя

362,1

3,06

708,3

6,44

1002,6

10,61

276,88

ріпак озимий

-

-

203,1

1,85

348,3

3,69

-

овочі відкритого ґрунту

318,8

2,69

412,1

3,75

298,3

3,16

93,57

баштанні продовольчі (кавуни, дині)

148,4

1,25

321,3

2,92

375,2

3,97

252,83

інша продукція рослинництва

31,5

0,27

162,1

1,47

120,0

1,27

380,95

Продукція тваринництва (всього)

4052,5

34,21

4723,1

42,95

3171,4

33,56

78,26

ВРХ

812,0

6,85

1032,8

9,39

1143,2

12,1

140,79

свині

2815,5

23,77

3146,8

28,62

1954,6

20,68

69,42

молоко

377,9

3,19

491,2

4,47

54,5

0,58

14,42

мед,кг

-

-

4,6

0,04

0,3

0,003

-

інша продукція тваринництва

46,1

0,39

47,7

0,43

18,8

0,2

40,78

Послуги у с/г.

155,3

1,31

161,8

1,47

76,0

0,8

48,94

Продукція сільського господарства і послуги - всього

11845,4

100

10996,5

100

9450,6

100

79,78

З вище наведеної таблиці бачимо, що ТОВ «Агрофірма Україна» вирощує продукцію рослинництва, і виробляє продукцію тваринництва, а також надає деякі сільськогосподарські послуги. Виручка від реалізації ТОВ «Агрофірма Україна» зменшилася у 2014 році на 20,22 % порівняно з 2012 роком. Це скорочення характеризується зменшенням виручки від реалізації продукції рослинництва, тваринництва, а також від надання товариством певних послуг. Що стосується виручки від реалізації продукції рослинництва, то вона зменшилася у 2014 році на 18,78 %, у тому числі за рахунок зернових та зернобобових культур на 34,64 %, а товарна продукція сої збільшилася майже в 3 рази. Виручка від реалізації продукції тваринництва у 2014 році зменшилась на 21,74 %, порівняно з 2012 роком, а продукція ВРХ збільшилася на 40,79 %. Загалом ТОВ «Агрофірма Україна» надало послуг у 2014 році на 51,06 % менше ніж у 2012 році.

Відобразимо структуру товарної продукції за 2012 – 2014 роки на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Структура товарної продукції у 2012-2014 рр.

ТОВ «Агрофірма Україна»

З попереднього рисунку видно, що в структурі підприємства переважає продукція рослинництва, тому на наступному рис.2.2. більш детально  розглянемо структуру продукції рослинництва.

Рис. 2.2. Структура продукції рослинництва у 2014 р.

ТОВ «Агрофірма Україна»

Отже, підприємство спеціалізується на вирощуванні зернових та зернобобових культур.

На кожному підприємстві вартість товарної продукції розраховується за поточними цінами реалізації, рівень яких залежить від каналу і строків реалізації продукції, її якості, кон’юнктури ринку та інших факторів. Грошові надходження від продажу товарної продукції називають грошовим доходом або грошовою виручкою підприємства. Це важливий показник господарської діяльності, на основі якого визначають прибуток по кожній галузі і підприємству в цілому.

Спеціалізація аграрних підприємств — це переважаюче виробництво в них відповідного виду (видів) продукції, для якого на підприємстві існують найсприятливіші природно-економічні умови [19].

Вихідні дані для визначення спеціалізації ТОВ «Агрофірма Україна» наведені у табл. 2.2.

Таблиця 2.2

 Вихідні дані для визначення спеціалізації

ТОВ “Агрофірма Україна” з 2012 по 2014 роки

Види продукції, галузі та підгалузі

Вартість товарної продукції в середньому за 3 роки, тис. грн

Структура (Р), %

i

2i-1

P(2i-1)

Продукція рослинництва (всього)

6650,8

61,8

х

х

х

у т.ч.: зернові та зернобобові культури

2863,53

26,6

1

1

26,6

пшениця озима

1710,63

15,89

х

х

х

кукурудза на зерно

63,75

0,59

х

х

х

ячмінь озимий

195,1

1,81

х

х

х

ячмінь ярий

515,3

4,79

х

х

х

горох

98,2

0,91

х

х

х

овес

300,33

2,79

х

х

х

просо

131,53

1,22

х

х

х

соняшник

2183,23

20,28

3

5

101,4

соя

691

6,42

5

9

57,78

ріпак озимий

275,7

2,56

9

17

43,52

овочі відкритого ґрунту

343,07

3,19

6

11

35,09

баштанні продовольчі (кавуни, дині)

281,63

2,62

8

15

39,3

інша продукція рослинництва

104,53

0,97

10

19

18,43

Продукція тваринництва (всього)

3982,33

37

х

х

х

ВРХ

996

9,25

4

7

64,75

свині

2638,97

24,52

2

3

73,56

молоко

307,87

2,86

7

13

37,18

мед,кг

2,45

0,02

12

23

0,46

інша продукція тваринництва

37,53

0,35

11

21

7,35

Продукція сільського господарства - всього

10764,17

100

х

х

461,9

Аналізуючи вихідні дані таблиці для визначення спеціалізації підприємства можна сказати, що ТОВ «Агрофірма Україна» отримує найбільшу виручку від реалізації зернових та зернобобових, що в середньому за три роки складає 2863,53 тис грн. Виручка від реалізації соняшника в середньому за три роки складає 2183,23 тис.грн, а пшениці озимої1710,63 тис. грн. Що стосується виручки від реалізації сільськогосподарської продукції всього по товариству в середньому за три роки , то вона становить 10764,17 тис. грн, у тому числі за рахунок продукції рослинництва – 6650,8 тис. грн і продукції тваринництва – 3982,33 тис. грн.

Варто сказати, що ТОВ «Агрофірма Україна» спеціалізується на вирощуванні свиней та ще має пшенично-соняшникову спеціалізацію, адже отримує найбільшу виручку від реалізації продукції свиней, пшениці озимої та соняшнику.

Для кількісної оцінки рівня спеціалізації розраховуємо коефіцієнт спеціалізації :

                                                    ,                                              (1.1)

де 100 – сума питомої ваги товарної продукції окремих галузей;

р – питома вага продукції кожної галузі в структурі товарної продукції;

і с порядковий номер виду товарної продукції за питомою вагою, яку вона займає, починаючи з найвищої.

Тобто маємо: Ксп = 100/461,9 = 0,22

Коефіцієнт спеціалізації дорівнює 0,22. Прийнято вважати, що підприємство має слабкий рівнь спеціалізації, коли цей коефіцієнт є в межах-  0,21-0,30, із середнім - 0,31-0,40, вищим середнього - 0,41-0,50, високим- 0,51-0,60 і з глибоким - понад 0,60. В нашому випадку маємо підприємство із слабким рівнем спеціалізації.

Ступінь задоволення потреб населення в продуктах харчування і товарах широкого вжитку із сільськогосподарської сировини залежить від кінцевих результатів виробничої діяльності аграрних підприємств.

Валова продукція сільського господарства — це первісний результат взаємодії факторів виробництва, матеріальна і вартісна основа інших кінцевих результатів, що в натуральній формі представлений всіма виробленими протягом року первинними продуктами рослинництва і тваринництва, а у вартісній — оцінений за порівнянними цінами відповідного року [13].

        Вихідні дані для визначення вартості валової продукції в постійних цінах  2010 року наведені у табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Вартість валової продукції за 2012-2014 роки в постійних цінах 2010 року 

Види продукції

Валове виробництво продукції, ц.

Постійна  ціна 2010 року

Вартість валової продукції,     тис. грн

2014 р.

у % до 2012

року

2012

2013

2014

2012

2013

2014

Рослинництво-всього

109126

47670

57105

-

11418,7

6679,31

8406,3

73,62

у т.ч.: зернові та зернобобові

59452

19870

31390

-

6015,09

2029,02

3153

52,42

пшениця озима

33210

74174

57773

102,75

2986,3

4310,2

2299,1

60,24

кукурудза на зерно

2331

-

-

107,27

250,05

-

-

-

ячмінь озимий

6708

-

-

95,40

639,94

-

-

-

ячмінь ярий

13890

4167

7434

95,40

1325,11

397,53

709,2

53,52

горох

1663

413

351

107,27

178,39

44,3

37,65

21,11

овес

4300

1781

4452

112,78

484,95

200,86

502,1

103,54

просо

1493

757

1044

100,48

150,02

76,06

104,9

69,92

соняшник

6448

4643

6203

284,21

1832,59

1319,59

1762,95

96,20

соя

1636

1615

3552

236,29

386,57

381,61

839,3

217,11

ріпак  озимий

-

642

1052

276,39

-

177,44

290,76

-

овочі відкритого ґрунту

3622

3421

2629

648,39

2348,47

2218,14

1704,62

72,58

баштанні продовольчі

7125

7140

11850

54,37

387,39

388,2

644,28

166,31

кормові коренеплоди

12399

4901

429

26,54

329,07

130,07

11,39

3,46

силос

18444

5438

-

6,48

119,52

35,24

-

-

Тваринництво- всього

5593

6166

2632

-

3530,78

3822,44

2039,15

57,75

ВРХ

320

529

351

1164,16

372,53

615,84

408,62

109,69

свині

1546

1580

905

1273,46

1968,77

2012,07

1152,48

58,54

молоко

3611

3975

1316

248,66

897,91

988,42

327,24

36,44

мед,кг

116

82

60

2513,54

291,57

206,11

150,81

51,72

Всього по підприємству

114719

53836

59737

-

15241,14

10501,75

10445,45

68,53

Аналіз таблиці показав, що обсяги валового виробництва сільськогосподарської продукції ТОВ «Агрофірма Україна» у 2014 році зменшилися на 54982 ц. порівняно з 2012 роком. Це скорочення пов’язане зі зменшенням обсягів вирощування у 2014 році продукції рослинництва та виробництва продукції тваринництва. Що стосується вартості валової продукції сільського господарства ТОВ «Агрофірма Україна», то у 2014 році вона зменшилася на 31,47 %, в основному за рахунок зменшення вартості валової продукції рослинництва на 26,38 % та продукції тваринництва — на 42,25 %.

Розмір сільськогосподарського підприємства характеризують багато показників: вихід продукції (валової і товарної); наявність землі, основних виробничих фондів, техніки, поголів'я; площа багаторічних насаджень, культиваційних споруд та число зайнятих працівників.

Один з найбільш стабільних показників земельна площа підприємства. З цим фактором в більшій мірі, ніж з іншими, пов'язана потребу господарства в основних фондах і капітальних вкладень на виробниче будівництво, меліорацію, пристрій дорожньої мережі.

У ряді випадків для встановлення розміру підприємства доцільно використовувати і інші показники.

Розміри підприємства  відображені у табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Розміри ТОВ “Агрофірма Україна” з 2012 по 2014 роки

Показники

2012

2013

2014

2014 р. у % до 2012 року

Обсяги виробництва продукції в постійних цінах 2010 року, тис.грн - всього

14949,5

10501,7

10445,4

69,87

у т.ч.: рослинництва

11418,7

6679,31

8406,3

73,62

          тваринництва

3530,78

3822,44

2039,15

57,75

Обсяги продажу продукції, тис.грн - всього

11690,1

10834,7

9374,6

80,19

у т.ч.: рослинництва

7637,6

6111,6

6203,2

81,22

          тваринництва

4052,5

4723,1

3171,4

78,26

Власний капітал, тис.грн

14682

11871

15058

102,56

Авансовий капітал, тис.грн

16217

14815

10745

66,26

Середньорічна чисельність працюючих, чол.

109

131

104

95,41

Чистий прибуток, тис.грн

2128

-

-

-

Площа с/г. угідь, га

4158

4141

4118

99,04

у т.ч.: рілля

3778

3761

3738

98,94

Аналіз даної таблиці показав, що обсяги продажу продукції у 2014році зменшилися на 19,81 %, в основному за рахунок зменшення обсягу продажу продукції тваринництва порівняно із 2012 роком. У звітному році збільшився власний капітал на 376 тис грн., натомість авансований капітал зменшився на 5472 тис грн. Що стосується кількості працюючих, то вона зменшилась на 5 чоловік, площа сільськогосподарських угідь зменшилась на 40 га. У 2012 році підприємство мало чистий прибуток у розмірі 2128 тис.грн., а в 2013 та 2014 роках воно мало збитки.

Динаміку обсягів виробництва продукції в постійних цінах 2010 року відобразимо на рис. 2.3. Використаємо загальний обсяг виробництва, в тому числі рослинництво і тваринництво.

Рис. 2.3. Динаміка обсягів виробництва продукції в постійних цінах 2010 року ТОВ «Агрофірма Україна»

На рис.2.3 бачимо, що обсяги виробництва продукції рослинництва в постійних цінах 2010 року переважають продукції тваринництва. Найбільший цей показник по рослинництву був у 2012 році, а по тваринництву - у 2013 році. А у 2014 році він мав середні значення обсягів виробництва продукції по господарству.

2.3. Основні економічні показники господарської діяльності підприємства

Одним з основних показників діяльності підприємства є ефективність використання основних та оборотних фондів. Розглянемо ці показники у наступних таблицях.

Основні фонди – матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Основні виробничі фонди – частина продуктивного капіталу, яка повністю бере участь у процесі виробництва, але переносить свою вартість на новостворений продукт частинами, в міру свого зношування [18].

Структура основних фондів підприємства показана у табл. 2.5

Таблиця 2.5

Структура основних фондів ТОВ «Агрофірма Україна»

по сферам діяльності та галузям

Групи основних фондів

2012 р.

2013 р.

2014 р.

Зміна

тис.грн

%

тис.грн

%

тис.грн

%

тис.грн

питомої ваги

Виробничі основні фонди

2604,2

87,07

3904,17

86,74

5741,08

86,41

3136,86

-0,66

у т.ч.: основні фонди с.-г. призначення

2181,9

72,95

3276,73

72,80

4826,87

72,65

2644,97

-0,3

у т.ч.: основні фонди інших галузей

422,32

14,12

627,44

13,94

914,2

13,76

491,88

-0,36

Невиробничі основні фонди

386,73

12,93

596,83

13,26

902,92

13,59

516,19

0,66

Всього основних фондів

2990,9

100

4501

100

6644

100

3553,05

-

Структура основних фондів ТОВ «Агрофірма Україна» у 2012 році складалась з виробничих основних фондів на 87,07% та з невиробничих основних фондів на 12,93%. Всього виробничі основні фонди у 2014 році зросли на 3136,86 тис. грн, за рахунок основних фондів сільськогосподарського призначення - на 2644,97 тис. грн. і основних фондів інших галузей - на 491,88 тис.грн, а невиробничі основні фонди зросли на 516,19 тис.грн порівняно з 2012 роком. Питома вага виробничих основних фондів у структурі основних фондів у 2014 році знизилася на 0,66 %, за рахунок основних фондів сільськогосподарського призначення - на 0,3 %  і основних фондів інших галузей - на 0,36 %, а питома вага невиробничих основних фондів збільшилася на 0,66 % порівняно з 2012 роком.

Для визначення рівня оснащеності господарства основними фондами застосовують такі показники: фондозабезпеченість, фондоозброєність фондовіддача, фондомісткість.

Забезпеченість товариства основними фондами та ефективність їх використання зображені у табл. 2.6

Таблиця 2.6

Забезпеченість основними фондами та ефективність їх використання у ТОВ «Агрофірма Україна» з 2012 по 2014 роки

Показники

2012 р.

2013 р.

2014 р.

2014 р. у % до 2012 року

Фондозабезпеченість, грн/100 га (за основними засобами)

0,43

0,66

1,13

262,79

Фондоозброєність праці, тис. грн/чол.

12,33

26,21

59,59

483,3

Фондовіддача

17,6

14,26

8,32

47,27

Фондомісткість

0,06

0,07

0,12

200

Фондорентабельність

3,9

2,44

1,4

35,9

Аналізуючи таблицю, можна сказати, що збільшилися такі показники: фондозабезпеченість - в 2,6 разів, фондоозброєність праці - в 4,8 разів та фондомісткість - в 2 рази, чого не скажеш про фондовіддачу, яка знизилась  у 2014 році на 52,73 %  та фондорентабельність - на 64,1 %.

Ефективність використання оборотних коштів характеризується швидкістю їхнього обертання, оборотністю. Прискорення оборотності цих коштів зумовлює: по-перше, збільшення обсягу продукції на кожну грошову одиницю поточних витрат підприємства; по-друге, вивільнення частини коштів і завдяки цьому створення додаткових резервів для розширення виробництва.

Забезпеченість ТОВ «Агрофірма Україна» оборотними фондами та ефективність їх використання показана у табл. 2.7.

Таблица 2.7

Забезпеченість підприємства оборотними фондами та ефективність їх використання з 2012 по 2014 роки

Показники

2012

2013

2014

2014 р. у % до 2012 року

Середньорічна вартість оборотних активів, тис. грн.

8418,7

10924,5

11314,5

134,4

Фондозабезпеченість, грн. /100 га (за оборотними засобами)

1,67

2,19

2,64

158,1

Коефіцієнт забезпеченості основних засобів оборотними

0,77

0,76

0,73

94,81

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів

1,16

1,35

1,14

98,28

Тривалість обороту оборотних засобів, днів

314,65

270,37

320,18

101,76

Бачимо, що протягом аналізованого періоду зросли такі показники, як: середньорічна вартість оборотних активів на 34,4 %; фондозабезпеченість - на 58,1 %. Коефіцієнт забезпеченості основних засобів оборотними у 2014 році порівняно з 2012 роком дорівнює 94,81 %, а коефіцієнт оборотності оборотних засобів зменшився приблизно на 0,2 %.

Головним показником звітності підприємств та організацій по праці є середньоспискова чисельність працівників. Її використовують для розрахунків значної кількості важливих якісних показників роботи підприємств (продуктивність праці, середня заробітна плата, фондоозброєність та ін.). Середньоспискова чисельність характеризує розміри робочої сили, яку мало підприємство у звітному періоді, і за своїм змістом являє собою середню арифметичну зі спискового складу; працівників за кожен день періоду. Рух робочої сили являє собою процес поповнення, вивільнення та переміщення спискової чисельності працівників. Цей процес вивчається статистикою по окремих підприємствах, галузях та територіях за допомогою балансів руху робочої сили [13].

          Чисельність персоналу та рух робочої сили показано у табл. 2.8.

Таблиця 2.8

Чисельність персоналу та рух робочої сили у

ТОВ «Агрофірма Україна» з 2012 по 2014 роки

Показники

2012 р.

2013 р.

2014 р.

2014 р. у % до 2012 року

Середня чисельність працівників, зайнятих в с.-г. виробництві (всього)

109

131

104

95,41

у т.ч.: у рослинництві

65

86

75

115,38

          у тваринництві

44

45

29

65,91

Прийнято працівників за рік, чол.

4

2

6

150

Вибуло працівників за рік, чол.:

3

6

5

166,67

з них: за рахунок скорочення штатів

1

2

0

-

з них: за власним бажанням, звільнено за прогули та ін. порушення трудової дисципліни

2

4

5

250

Коефіцієнт найму

0,02

0,02

0,07

350

Коефіцієнт вибуття

0,01

0,03

0,06

600

Коефіцієнт плинності

0,02

0,05

0,06

300

Аналіз таблиці показав, що середня чисельність працівників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві у 2014 році зменшилась на 5 чол. За 2014 рік було прийнято 2 чоловіка, коефіцієнт найму збільшився в 3,5 рази, коефіцієнт плинності - в 6 разів та коефіцієнт вибуття - в 3 рази порівняно з 2012 роком.

У ринкових умовах важливого значення набуває аналіз фінансових результатів діяльності підприємств і їх фінансового стану, при цьому дещо змінюється методика його проведення. Фінансові результати відображуються показниками прибутку та рівня рентабельності підприємства. Чим більше величина прибутку і вище рівень рентабельності, тим ефективніше функціонує підприємство, тим сталішим є його фінансовий стан.

Фінансові результати та склад прибутку наведені в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9

Фінансові результати та склад прибутку в ТОВ «Агрофірма Україна» з 2012 по 2014 роки

Стаття

2012

2013

2014

2014 р. у % до 2012 року

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

14386

18494

18395

127,87

Податок на додану вартість

2324

3082

2787

119,92

ЧИСТИЙ дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

12062

15412

15608

129,4

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

9009,0

12956

11728

130,18

Валовий:

прибуток

2017,1

2456

3880

192,36

збиток

-

-

-

-

Інші операційні доходи

1414,7

387

720

50,89

Адміністративні витрати

859,8

1171

1274

148,17

Витрати на збут

57,9

34

128

221,07

Інші операційні витрати

263

387

49

18,63

Фінансові результати від операційної діяльності:

прибуток

2251,1

2384

3149

139,89

збиток

-

-

-

-

Інші фінансові доходи

38,3

1

97

253,26

Фінансові витрати

1642,5

2154

2852

173,64

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:

прибуток

596,5

159

335

56,16

збиток

-

-

-

-

Фінансові результати від звичайної діяльності:

прибуток

596,5

159

335

56,16

збиток

-

-

-

-

витрати

281,2

50

280

99,57

Чистий:

прибуток

315,3

109

55

17,44

3биток

-

-

-

-

Протягом досліджуваного періоду дохід від реалізації продукції збільшився на 27,87 %, чиста виручка від реалізації продукції - на 29,4 %, податок на додану вартість збільшився приблизно на 20%. Варто сказати, що собівартість реалізованої продукції у 2014 році зросла аж на 2719 тис. грн. Валовий прибуток збільшився на 92,36 %, а чистий прибуток зменшився на 260,3 тис.грн.

РОЗДІЛ 3

АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА

3.1. Аналіз валового збору пшениці

Валова продукція сільського господарства – це первісний результат взаємодії факторів виробництва, матеріальна і вартісна основна інших кінцевих результатів, що в натураьній формі представлений всіма виробленими протягом року первинними продуктами рослинництва і тваринництва, а у вартісний – оціненний за порівнянними цінами відповідного року [19].

Динаміка валового виробництва пшениці та її урожайність на підприємстві показана в табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Динаміка валового виробництва пшениці в ТОВ «Агрофірма Україна» з 2012 по 2014 роки

Показник

2012 р.

2013 р.

2014 р.

2014 р. у % до 2012 року

Валовий збір

33210

74174

57773

173,96

Проаналізувавши динаміку валового виробництва пшениці ми бачимо, що показник у звітному році зріс порівняно з базовим. Валовий збір  збільшилася  на 73,96%.

Для аналізу динаміки валового виробництва пшениці проведемо індексний аналіз.

y = 2086,7t + 48709

        Отже, щорічний приріст валового виробництва складає 2086,7 ц.

Іу=

1,623

22188

Іп=

1,072

2380

Іпу=

1,740

24568

Зобразимо динаміку валового збору на рисунку 2.1.

   

Рис. 3.1. Динаміка валового виробництва пшениці

На рис.3.1 бачимо, що динаміка валового виробництва пшениці в ТОВ «Агрофірма Україна» має тенденцію до зростання з 2010 по 2014 роки.

Таблиця 3.2

Вихідні та розрахункові дані для проведення індексного аналізу 

Посівна площа, га

Урожайність, ц/га

Валовий збір, тис.ц

Умовний валовий збір, тис.ц

Базисний

період

Звітний

період

Базисний

період

Звітний

період

Базисний

період

Звітний

період

П0

П1

У0

У1

П0У0

П1У1

П1У0

1605

1720

20,69

33,59

33207

55775

35587

3.2 Аналіз урожайності пшениці

Урожай – це валовий (загальний) збір продукції рослинництва, одержаної у результаті вирощування певної сільськогосподарської культури з загальної площі її посіву в господарстві.

З урожаєм пов’язано економічне поняття урожайність, яке визначається, як кількість продукції рослинництва, одержаної з одиниці площі. Урожайність сільськогосподарських культур – середній розмір певної продукції рослинництва з одиниці фактично зібраної площі даної культури [14].

Динаміку урожайності пшениці розрахуємо за допомогою табл. 3.3.

Таблиця  3.3

Динаміка урожайності пшениці в ТОВ «Агрофірма Україна»

Показник

2012 р.

2013 р.

2014 р.

2014 р. у % до 2012 року

Урожайність, ц/га

20,69

30,44

33,59

162,51

        З розрахунку вище наведеної таблиці бачимо, що урожайність пшениці в 2014 році, порівняно з 2012 роком збільшилася на 12,9 ц/га, або на 62,51%.

      За допомогою кореляційного методу простежимо динаміку урожайності пшениці за певний період.

Кореляційний метод не встановлює причини зв’язків, а констатує їх наявність чи відсутність. Роль кореляційного методу зводиться до кількісної оцінки взаємозалежностей між статистичними ознаками, що характеризують досліджувані явища.

Вплив витрат праці  на одиницю площі на рівень урожайності озимої пшениці можна визначити використовуючи кореляційний аналіз.

Результативною ознакою є  урожайність озимої пшениці, факторною – обсяг внесення добрив на 1 га посівів.

Таблиця  3.4

Вихідні і розрахункові дані для проведення кореляційного аналізу

Роки

х

у

х2

у2

xy

Ух

2008

32,15

1,7

1033,62

2,89

54,66

1,56

2009

22,78

1,2

518,93

1,44

27,34

1,16

2010

28,14

1,2

791,86

1,44

33,77

1,39

2011

24,45

0,9

597,80

0,81

22,01

1,23

2012

20,69

1,3

428,08

1,69

26,90

1,07

2013

30,44

1,6

926,59

2,56

48,70

1,48

2014

33,59

1,6

1128,29

2,56

53,74

1,62

Сума

192,24

9,5

5425,17

13,39

267,12

9,51

Середнє значення

27,46

1,4

775,02

1,91

38,16

1,36

3.3 Аналіз виробничих витрат і собівартості пшениці

Витрати виробництва — витрати різних видів економічних ресурсів (сировини, праці, основних засобів, послуг, грошей), безпосередньо пов'язані з виробництвом економічних благ.

До складу виробничих витрат, а отже, і в собівартість продукції не включають вартість виконуваних за рахунок коштів державного бюджету робіт із захисту рослин від шкідників і хвороб, тварин – від інфекційних хвороб; витрати з участі господарства у будівництві й ремонті місцевих автомобільних доріг, на підготовку кадрів, охорону праці й техніку безпеки, на культурно-побутове обслуговування населення; витрати, здійснювані за рахунок фондів економічного заохочення і коштів соціального страхування; витрати на виконання господарських робіт, не пов’язаних з його виробничою діяльністю.

Витрати підприємства на спожиті засоби виробництва, предмети праці й оплату праці працівників, виражені в грошовій формі, утворюють собівартість продукції.

Собівартість продукції – це основний якісний показник роботи підприємства. Її рівень відбиває досягнення та недоліки роботи як підприємства в цілому, так і кожного структурного підрозділу [22].

Розглянемо структуру основних витрат на виробництво продукції рослинництва на підприємстві ТОВ «Агрофірма Україна».

Розрахунок структури основних витрат на виробництво проведемо в табл.3.5.

Таблиця  3.5

Структура основних витрат на виробництво продукції рослинництва ТОВ «Агрофірма Україна» з 2012 по 2014 роки

Статті витрат

2012 р.

2013 р.

2014 р.

Зміна, %

Сума витрат, тис.грн

Структура,%

Сума витрат, тис.грн

Структура, %

Сума витрат, тис.грн

Структура,%

Суми витрат

Структури

Витрати на оплату праці

599,4

6,67

991,1

11,94

621,9

6,76

111,2

101,3

Відрахування на соціальні заходи

97,6

1,09

227,2

2,74

184,9

2,01

189,4

184,4

Матеріальні витрати

7276,5

80,92

5723

68,94

6770,5

73,59

93,05

90,94

у тому числі: насіння та посадковий матеріал

1693,4

18,83

1424,4

17,16

165.3

1,8

9,8

9,6

Інша продукція с/г

-

-

-

-

-

-

-

-

мінеральні добрива

1498,8

16,67

2327,3

28,04

2681,9

29,15

178,9

174,9

нафтопродукти

648,5

7,21

1212,9

14,61

1065.1

11,58

164,2

160,6

електроенергія

187,6

2,09

53

0,63

47,3

0,51

25.2

24,4

паливо

-

-

-

-

-

-

-

-

запасні частини, ремонтні та будівельні матеріали для ремонту

211,8

2,36

354,5

4,27

289,2

3,14

136,5

133,1

оплата послуг і робіт

3056,4

33,99

350,9

4,22

1321,7

14,37

43,2

42,2

Амортизація основних засобів

193,5

2,15

369,1

4,45

745,5

8,1

385,3

376,7

Інші витрати (включаючи плату за оренду)

824,8

9,17

990,9

11,94

878

9,54

106,5

104,03

у т.ч. орендна плата за:

земельні частки (паї)

508

5,65

896,9

10,8

345,2

3,75

68

66,4

майнові паї

0,4

0,004

-

11,94

6

0,07

1500

1750

Всього витрат

8991,8

100

8301,3

100

9200,1

100

102,3

100

Аналізуючи дану таблицю можна зробити такі  висновки, саме витрати на оплату праці зросли на 11,2 % у 2014 р. у порівнянні до 2012 роком. Відрахування на соціальні заходи також зросли на 89,4%. Це було зумовлено зростанням наступних факторів: нафтопродукти на 64,2%, запасні частини, ремонтні та будівельні матеріали для ремонту на 36,5%, мінеральних добрив на 78,9%, амортизаційних витрат майже в 4 рази. Хоча витрати на насіння та інший садівний матеріал зменшились на 91,2%.  Загалом всі витрати збільшилися на 2,3%.

Собівартість — вартість факторів виробництва, які необхідно витратити для виробництва продукції.

Виробнича собівартість  це витрати підприємства, пов'язані з процессом виробництва продукції. Фактично виробнича собівартість збігається з цеховою собівартістю.

Повна собівартість – економічно обґрунтовані витрати звичайної діяльності суб’єктів господарювання, які включають витрати операційної діяльності, фінансові витрати, пов’язані з основною діяльністю [18].

Результати витрат на виробництво та повну собівартість реалізованої пшениці в ТОВ «Агрофірма Україна» відобразимо в табл. 3.6.

Таблиця 3.6

Витрати на виробництво та повна собівартість реалізованої пшениці

Вид продукції

2012 р.

2013 р.

2014 р.

Зміна, %

Витрати виробництва, т. грн

Повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн.

Витрати виробництва, т. грн

Повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн.

Витрати виробництва, т. грн

Повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн.

Витрати виробництва, т. грн

Повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн.

Пшениця

3119,9

2360,6

3699,5

7097,7

4185

5178,7

134,14

219,38

Аналізуючи таблицю 3.6 видно, що повна собівартість реалізованої продукції у 2014 році збільшилася більш ніж в 2 рази, це відбулося і за рахунок збільшення витрат виробництва на 34,14 % порівняно з 2012 роком.

Таблиця 3.7

Динаміка виробничої та повної собівартості 1 ц. пшениці

Показники

2012 р.

2013 р.

2014 р.

2014 р. у % до 2012 року

Виробнича собівартість 1 ц

94

55

72,4

77

Повна собівартість 1 ц

75,5

91,75

86,2

113,9

З розрахунків динаміки виробничої та повної собівартості 1ц. пшениці можна зробити висновки, що виробнича собівартість в звітному році зменшилася порівняно з  базисним на 23 %, натомість повна собівартість зросла на 13,9%.

Таблиця 3.8

           Рівень і структура виробничої собівартості 1 ц пшениці

Статті витрат

2012 р.

2013 р.

2014 р.

2014 р. у % до 2012 р.

грн.

%

грн.

%

грн.

%

Прямі матеріальні витрати

76,1

80,99

38,96

70,87

56,55

78,06

74,31

з них: насіння та посадковий матеріал

7,2

7,7

8,16

14,85

10,21

14,1

141,81

мінеральні добрива

20,2

21,56

15,92

28,95

25,96

35,84

128,51

нафтопродукти

6,2

6,63

6,43

11,7

6,53

9,02

105,32

оплата послуг і робіт сторонніх організацій

38,6

40,61

6,13

11,15

11,01

15,2

28,52

решта матеріальних витрат

4,2

4,5

2,3

4,22

2,83

3,91

67,38

Прямі витрати на оплату праці

5,4

5,72

5,35

9,73

4,04

5,58

74,81

Інші прямі витрати  – всього

12,5

13,28

10,67

19,4

11,85

16,36

94,80

з них: амортизація необоротних активів

2,2

2,29

0,81

1,47

4,16

5,74

189,09

відрахування на соціальні заходи

0,8

0,9

1,12

2,02

1,2

1,66

150,00

решта інших прямих

9,5

10,08

8,75

15,91

8,96

8,96

94,32

Виробнича собівартість всього

94

100

55

100

72,4

100

77,02

Вивчивши рівень і структуру виробничої собівартості 1 ц. пшениці видно, що загальні витрати у 2014 році порівняно з 2012 роком зменшилися на 22,89%. Це призвело через зниження прямих матеріальних витрат на 25,69% та прямих витрат на оплату праці 25,19%.

3.4. Аналіз результатів виробництва пшениці

В умовах ринкової економіки кожний суб’єкт підприємницької діяльності намагається максимізувати прибуток, найбільш ефективно використати всі виробничі ресурси й домогтися найвищої рентабельності. Рентабельність — найважливіша економічна категорія, якої намагаються досягти всі, хто займається підприємництвом. Рівень рентабельності визначається відношенням прибутку до повної собівартості реалізованої продукції і виражається у відсотках [21].

Таблиця 3.9

Економічна ефективність виробництва пшениці в

ТОВ «Агрофірма Україна»

Показники

2012 р.

2013 р.

2014 р.

Відхилення

2014 р. від

2012 р., +/-

Площа посіву, га

1605

2437

1720

115

Виробничі витрати на вирощування, тис. грн.

3119,9

4078

4185

1065,1

Повна собівартість реалізованої продукції, тис.грн.

2360,6

7097,7

5178,7

2818,1

Виручка від реалізації, тис. грн.

2660,6

7493,3

5711,1

3050,5

Валовий збір, ц

33210

74174

57773

24563

Реалізовано, ц

31185

77360

60093

28908

Рівень товарності, %

93,4

104,3

104,2

10,8

Урожайність, ц /га

20,69

30,44

33,59

12,9

Виробнича собівартість 1ц, грн.

94

55

72,4

-21,6

Повна собівартість 1 ц, грн.

75,7

91,75

86,2

10,5

Ціна реалізації 1ц., грн.

85,32

96,86

95,04

9,72

Одержано прибутку від реалізації, всього, тис. грн.

300

395,6

532,4

232,4

в т.ч. на 1га посіву, грн.

180

160

300

120

на 1ц., грн.

100

60

90

-

Рівень рентабельності виробництва, %

11,28

5,57

10,28

-1

Проаналізувавши дану таблицю, можемо зробити висновок, що підприємству економічно не ефективно виробляти пшеницю, так як рівень рентабельності виробництва у 2012-2014 роках, має негативне значення. Протягом  2012 - 2014 р. р. було збільшення площі посіву культури на 115 га, виручка від реалізації озимої пшениці збільшилась  на 3050,5тис.грн., повна собівартість реалізованої продукції пшениці зросла на 2818,1тис.грн. Валовий збір, у 2014 році порівняно з 2012 роком, зріс на 24563 ц. Рівень товарності збільшився на 11,5%. Урожайність зросла на 12,9 ц/га, що обумовлено великим зростанням витрат на вирощування пшениці.

Факторний аналіз — статистичний метод аналізу впливу окремих факторів (чинників) на результативний показник. Добір факторів для аналізу того чи іншого показника здійснюють на основі теоретичних і практичних знань, набутих у цій галузі. При цьому звичайно керуються принципом: чим більший комплекс факторів досліджують, тим точнішими будуть результати аналізу. Разом з цим необхідно мати на увазі, що якщо цей комплекс факторів розглядають як механічну суму без урахування взаємодії їх, без виділення головних, визначальних, то висновки можуть бути помилковими [13].

Таблиця 3.10

Факторний аналіз виручки від реалізації в ТОВ «Агрофірма Україна» з 2012 по 2014 роки

Продукція

2012 р.

2014 р.

Умовна виручка від реалізації, тис.грн

Відхилення виручки від реалізації, тис.грн

Кількість реалізованої продукції, ц

Ціна реалізації, грн/ц

Виручка від реалізації, тис.грн

Кількість реалізованої продукції, ц

Ціна реалізації, грн/ц

Виручка від реалізації, тис.грн

Всього

в т.ч. за рахунок

Кількості реалізованої продукції

Ціни реалізації

Пшениця

19661

142,3

2167,5

12510

145

1571,8

1780,2

-595,7

-387,3

-208,4

Проаналізувавши факторний аналіз виручки від собівартості , ми бачимо, що у 2014 році порівняно з 2012 роком цей показник зменшився на 595,7 тис.грн за рахунок кількості реалізованої продукції — на 387,3 тис.грн та ціни реалізації — на 208,4 тис.грн.

3.6. Резерви і шляхи підвищення ефективності виробництва пшениці

Останнім часом за умови розширення посівних площ пшениці його урожайність різко зменшилась. Низький рівень урожайності зумовлений екстенсивним типом господарювання. Замість більш ефективного використання землі, збагачення її добривами, поліпшення агротехніки господарства йдуть на дальше розширення площі посіву.

   В ТОВ «Агрофірма Україна» пропонуємо замінити вже існуючі сорти пшениці на більш ефективні гібриди, а саме на такі як Смуглянка, Золотоколоса, Фаворитска. Ці сорти мають більшу урожайність (115,2 – 124,1 ц/га), а отже при їх впровадженні в проектному році можна отримати більший валовий збір пшениці. Всі ці гібриди мають високу та дуже високу стійкість ураження грибковими хворобами та до посухи. Однією з головних переваг впровадження саме цих сортів є те, що вони мають різні вегетаційні періоди, що в свою чергу при зборів врожаю не викличе у виконавців технологічного процесу зайвих труднощів.

При визначенні потреби господарства в насінні пшениці на 1920,67 га площі з нормою висіву в грунт по 195 кг/га в ТОВ «Агрофірма Україна» знадобиться 374,53т. культури. Таким чином, господарству з вартістю насіння, яка складає в середньому 29 грн./кг, на закупівлю всього посадкового насіння знадобиться 10861, 39 тис. грн.

Далі в проекті на 2016 рік розрахуємо, який валовий збір пшениці можна отримати за рахунок впровадження нових сортів культури. (табл. 2.10)

Таблиця 3.10

Розрахунок валового виробництва нових сортів пшениці на перспективу

Сорти

Площа, га

Урожайність, ц/га

Валовий збір, ц.

В порівняних цінах 2010 р. грн.

існуюча

проект

Смуглянка

640,22

115,2

73753,34

2234,03

2992,9

Золотоколоса

640,22

117,3

75097,81

2234,03

3047,5

Фаворитка

640,23

124,1

79452,54

2234,03

3224,18

Всього

1920,67

118,87

228303,7

-

-

У виробництві пшениця в ТОВ «Агрофірма Україна» при впровадженні нових високоврожайних сортів культури в плановому році можна збільшити валовий збір пшениці. Наприклад, при вирощуванні сорту “Смуглянка” з урожайністю 115,2 ц/га валовий збір пшениці становитиме 73753,34 ц. середня урожайність нових сортів складатиме 118,87 ц/га. А загальний валовий збір складе 228303,7 ц.

Для того, щоб точно відповісти на питання. Чи доцільно вирощувати впроваджені сорти пшениці, необхідно також визначити затрати на їх виробництво. Для цього розглянемо наступну табл. 3.11.

Таблиця 3.11

   Визначення витрат на вирощування нових сортів пшениці на перспективу в ТОВ «Агрофірма Україна»

Статті витрат

В середньому

Проект

Відхилення

+, -  

%

Прямі матеріальні витрати

2894,67

13337,52

10442,85

462,14

з них: насіння та посадковий матеріал

478,54

10961,39

10482,85

2290,5

мінеральні добрива

1117,63

1117,63

0

100

нафтопродукти

353,77

353,77

0

100

оплата послуг і робіт сторонніх організацій

786,03

786,03

0

100

Решта матеріальних витрат

158,7

158,7

0

100

Прямі витрати на оплату праці

269,6

269,6

0

100

Інші прямі витрати та загальновиробничі витрати – всього

630,03

630,03

0

100

з них: амортизація необоротних активів

123,93

123,93

0

100

відрахування на соціальні заходи

59,93

59,93

0

100

решта інших прямих та загальновиробничих активів

646,17

646,17

0

100

Виробнича собівартість всього

3794,3

14277,15

10482,85

376,28

З таблиці ми бачимо, що витрати на вирощування нових сортів пшениці збільшилися майже в 4 рази. Чи доцільне їх вирощування, дізнаємося,  розрахувавши таблицю 3.12.

Таблиця 3.12

          Економічна ефективність вирощування на перспективу

Показники

В сер. за 3 роки

Проект

Відхилення

2011 р. від

2009 р.,

+, -

%

Площа посіву, га

1920,67

1920,67

0

100,00

Виробничі витрати на вирощування, тис. грн.

3794,3

14277,1

10482,8

376,28

Повна собівартість реалізованої продукції, тис.грн.

4879

15705,1

10826,1

321,89

Виручка від реалізації, тис. грн.

5288,33

21478,8

16190,4

406,16

Валовий збір, ц

55052,3

228303

173251

414,70

Реалізовано, ц

56212,6

228303

172091

406,14

Рівень товарності, %

102,11

100

-2,11

97,93

Урожайність, ц /га

28,24

118,87

90,63

420,93

Виробнича собівартість 1ц, грн.

73,8

62,54

-11,26

84,74

Повна собівартість 1 ц, грн.

84,55

68,79

-15,76

81,36

Ціна реалізації 1ц., грн.

94,08

94,08

0

100,00

Одержано прибутку від реалізації, всього, тис. грн.

409,33

5770,81

5361,48

1409,82

в т.ч. на 1га посіву, грн.

0,21

3,00

2,79

1428,57

на 1ц., грн.

0,07

0,25

0,18

357,14

Рівень рентабельності виробництва, %

8,4

36,75

28,35

437,50

Проаналізувавши таблицю 3.12 робимо висновок, що доцільно впроваджувати вирощування нових сортів пшениці. Тому що, з їх введенням прибуток збільшився в 14 разів, порівняно з минулими роками, а рівень рентабельності - в 4 рази.  Виручка від реалізації збільшилася на 16190,49 тис.грн, при тому, що повна собівартість - на 10826,01 тис. грн. 

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ   

ТОВ «Агрофірма Україна»  вирощує продукцію рослинництва і виробляє продукцію тваринництва, а також надає деякі сільськогосподарські послуги. Виручка від реалізації ТОВ «Агрофірма Україна» зменшилася у 2014 році на 20,22 % порівняно з 2012 роком. Це скорочення характеризується зменшенням виручки від реалізації продукції рослинництва, тваринництва, а також від надання товариством певних послуг. Що стосується виручки від реалізації продукції рослинництва, то вона зменшилася у 2014 році на 18,78 %, у тому числі за рахунок зернових та зернобобових культур на 34,64 %, а товарна продукція сої збільшилася майже в 3 рази. Виручка від реалізації продукції тваринництва у 2014 році зменшилась на 21,74 %, порівняно з 2012 роком, а продукція ВРХ збільшилася на 40,79 %. Загалом ТОВ «Агрофірма Україна» надало послуг у 2014 році на 51,06 % менше ніж у 2012 році.

ТОВ «Агрофірма Україна» отримує найбільшу виручку від реалізації зернових та зернобобових, що в середньому за три роки складає 2863,53 тис.грн. Виручка від реалізації соняшника в середньому за три роки складає 2183,23 тис.грн, а пшениці озимої – 1710,63 тис. грн. Що стосується виручки від реалізації сільськогосподарської продукції всього по товариству в середньому за три роки , то вона становить 10764,17 тис. грн, у тому числі за рахунок продукції рослинництва – 6650,8 тис. грн і продукції тваринництва – 3982,33 тис. грн.

Варто сказати, що ТОВ «Агрофірма Україна» спеціалізується на вирощуванні свиней та ще має пшенично-соняшникову спеціалізацію, адже отримує найбільшу виручку від реалізації продукції свиней, пшениці озимої та соняшнику.

Обсяги валового виробництва сільськогосподарської продукції ТОВ «Агрофірма Україна» у 2014 році зменшилися на 54982 ц. порівняно з 2012 роком. Це скорочення пов’язане зі зменшенням обсягів вирощування у 2014 році продукції рослинництва та виробництва продукції тваринництва. Що стосується вартості валової продукції сільського господарства ТОВ «Агрофірма Україна», то у 2014 році вона зменшилася на 31,47 %, в основному за рахунок зменшення вартості валової продукції рослинництва на 26,38 % та продукції тваринництва — на 42,25 %.

Структура основних фондів ТОВ «Агрофірма Україна» у 2012 році складалась з виробничих основних фондів на 87,07% та з невиробничих основних фондів на 12,93%. Всього виробничі основні фонди у 2014 році зросли на 3136,86 тис. грн, за рахунок основних фондів сільськогосподарського призначення - на 2644,97 тис. грн. і основних фондів інших галузей - на 491,88 тис.грн, а невиробничі основні фонди зросли на 516,19 тис.грн порівняно з 2012 роком.

Фондозабезпеченість, фондоозброєність праці та фондомісткість товариства зросли у 2014 році, чого не скажеш про фондовіддачу та фондорентвбельність.

Середня чисельність працівників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві у 2014 році зменшилась на 5 чол. За 2014 рік було прийнято 2 чоловіка, коефіцієнт найму збільшився в 3,5 рази, коефіцієнт плинності - в 6 разів та коефіцієнт вибуття - в 3 рази порівняно з 2012 роком.

Проаналізувавши динаміку валового виробництва та урожайність пшениці ми бачимо, що обидва показника у звітному році зросли порівняно з базовим. Урожайність збільшилася на 62,51%, а валовий збір на 73,96%. Витрати на оплату праці зросли на 11,2 % у 2014 р. у порівнянні до 2012 роком. Відрахування на соціальні заходи також зросли на 89,4%. Це було зумовлено зростанням наступних факторів: нафтопродукти на 64,2%, запасні частини, ремонтні та будівельні матеріали для ремонту на 36,5%, мінеральних добрив на 78,9%, амортизаційних витрат майже в 4 рази.

З розрахунків динаміки виробничої та повної собівартості 1ц. пшениці бачимо, що виробнича собівартість в звітному році зменшилася порівняно з  базисним на 23 %, натомість повна собівартість зросла на 13,9%.

Проаналізувавши дану таблицю, можемо зробити висновок, що підприємству економічно не ефективно виробляти пшеницю, так як рівень рентабельності виробництва у 2012-2014 роках, має негативне значення. Протягом  2012 - 2014 р. р. було збільшення площі посіву культури на 115 га, виручка від реалізації озимої пшениці збільшилась  на 3050,5тис.грн., повна собівартість реалізованої продукції пшениці зросла на 2818,1тис.грн. Валовий збір, у 2014 році порівняно з 2012 роком, зріс на 24563 ц. Рівень товарності збільшився на 11,5%. Урожайність зросла на 12,9 ц/га, що обумовлено великим зростанням витрат на вирощування пшениці.

Для підвищення економічної ефективності можна вжити такі заходи:

-   для максимального збільшення виробництва зерна, а також враховуючи високу техногенну забрудненість промислових регіонів, виникла гостра необхідність в розробці і впровадженні у сільгоспвиробництво системи одержання зерна зернових культур, яка б передбачала урахування двох головних чинників – енергозбереження та екологічних підхід.

 - доцільно замінити вже існуючі сорти пшениці на більш ефективні гібриди, а саме на такі як Смуглянка, Золотоколоса, Фаворитска. Ці сорти мають більшу урожайність (115,2 – 124,1 ц/га), а отже при їх впровадженні в проектному році можна отримати більший валовий збір пшениці.

-   зниження трудомісткості продукції і підвищення продуктивності праці, а саме, збільшення виробітку продукції на одного працівника може бути досягнуто за рахунок здійснення організаційно-технічних заходів, завдяки чому змінюються норми виробітку і розцінки за виконання робіт та послуг.

- збільшення об'єму випуску продукції, через це прибуток сільськогосподарського підприємства збільшується не тільки за рахунок зниження собівартості, але і за рахунок збільшення кількості випускаємої продукції. Таким чином, чим більші об'єми виробництва, тим більше сума прибутку.

   СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.

Конституція України. — К.: Видання інституту законодавства Верховної Ради України, 1996. — 249 с.

2.

Закон України «Про підприємства в Україні» (27.03. 1991 р., із змінами і доповненнями). — В кн.: Посібник по реформуванню сільськогосподарських та переробних підприємств. 2-е доповнене видання. — К.: ІАЕ УААН, 2000. — С. 205—224.

3.

Закон України «Про господарські товариства» (19.09.1991 р., зі змінами і доповненнями). — В кн.: Посібник по реформуванню сільськогосподарських та переробних підприємств. 2-е доповнене видання. — К.: ІАЕ УААН, 2000. — С. 224—244.

4.

Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"» // Урядовий кур'єр. — 1997, — 12 червня. — № 105—106.

5.

Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок» // Урядовий кур'єр. — 1999. —ЗО березня. —№ 18.

6.

Закон України «Про інвестиції"» // Голос України. — 1992. — 21 листопада. — № 226.

7.

Закон України «Про режим іноземного інвестування» // Урядовий кур'єр. — 1996. —25 квітня. — № 77—78.

8.

Закон України «Про зерно та ринок зерна в Україні» // Урядовий кур'єр. — 1998. — 22 липня. — № 135—136.

9.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»//Урядовий кур'єр.— 1999.— 15 вересня. — № 172.

10.

Закон України «Про підтвердження відповідності» // Урядовий кур'єр. — 2001. —20 червня, —№ 108.

11.

Указ Президента України «Про заходи щодо підтримки цін і доходів сільськогосподарських товаровиробників» // Урядовий кур'єр. — 1998. — 11 червня.—№128.

12.

Андреєва Л.І. Аналіз господарської діяльності. 2010 р. – 396с.

13.

Андрійчук В.Г. Економіка аграрного підприємства: [підручник] / В.Г.Андрійчук. – К.: КНЕУ, 2004. – 624 с.

14.

3. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. – 2-ге вид., доп. і перероб./ К.: КНЕУ, 2002. – 624с.

15.

Бабенко А. Фактори підвищення ефективності виробництва зерна // Тваринництво України – 1994. – №4. – с.29-32

16.

Бойко В.І. Національні проблеми виробництва зерна // Економіка АПК. – 2000. – №7. – с. 25-29

17.

Долинський В.П., Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств.– К.: Вища школа, 1999. – 328с.

18.

Економіка підприємства. – К.: КНЕУ, 2001. – 528 с .

19.

Економічна ефективність виробництва зерна [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.f-mx.ru/selskoe_lesnoe_xozyajstvo_organizaciya.html

19.

Зінченко О.І. Рослинництво, К.: „Аграрна освіта”, 2001.

20.

Колодка С.І. Підвищення ефективності виробництва зерна// Вісник ХНАУ. Сер. Економіка АПК. Вип.3 – Х., 2004 – с. 106-110  

21.

Підвищення виробництва зерна [Електронний ресурс]. – Режим доступу : –  http://knowledge.allbest.ru/economy/2c0b65625a3ac68b4c43b88421316d27_0.html

22.

Шляхи підвищення виробництва зерна [Електронний ресурс]. – Режим доступу : – www.stattionline.org.ua

23.

Шляхи підвищення виробництва зерна та його аналіз  [Електронний ресурс]. – Режим доступу : – http://2dip.ru

24.

Щербина В.С. Основні напрями розроблення стратегії розвитку агропромислового комплексу в Україні  : Навчальний посібник : Київ – 2001 – с.66




 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

55043. Объекты, цели, методы государственного регулирования экономики 19.59 KB
  Продажа государственной собственности частным физическим и юридическим лицам позволяет: уменьшить дефицит бюджета, пополнить его доходами и увеличить средства, направляемые в другие сектора экономики; расширить сферу действия рыночного механизма и развить конкурентную среду; привлечь частный капитал в совместный с государством бизнес
55044. Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови та літератури 242.5 KB
  Комп’ютерна презентація на уроках української мови та літератури. Це уможливлює: удосконалення методології і стратегії добору змісту методів і організаційних форм навчання що відповідають задачам розвитку особистості того кого навчають у сучасних умовах інформатизації суспільства; створення методичних систем навчання орієнтованих на розвиток інтелектуального потенціалу того кого навчають на формування умінь самостійно здобувати знання здійснювати інформаційнонавчальну...
55045. Навчальний посібник для самостійної роботи та самоконтролю 2.9 MB
  Те саме стосується й швидкості світла бо вимога щодо знання одиниць швидкості також висувається лише у 8-му класі. Саме такими є промені що їх викидає точкове джерело світла. Непідкріпленою тож необґрунтовано завищеною виглядає також вимога щодо опанування учнями поняттям сила світла та їхньої здатності розв'язувати задачі із застосуванням цієї фізичної величини с.
55046. Математика в біології 2.95 MB
  На допомогу тим хто розв’язує задачі з біології Кожна біологічна задача складається із сукупності даних умови задачі й запитань що вказує її вимогу. Якщо це задача з генетики використовуй генетичні символи; якщо вона стосується обміну речовин – складіть ланцюг живлення...
55047. Науково-методичного забезпечення професійного становлення молодого вчителя 4.85 MB
  Випускники педагогічних ВНЗ здебільшого мають непогану фахову підготовку але їм бракує знань і досвіду в питаннях методичної підготовки діяльності учнівського колективу ведення шкільної документації у роботі з батьками. Випускники педагогічних ВНЗ здебільшого мають непогану фахову підготовку але їм бракує знань і досвіду в питаннях методичної підготовки діяльності учнівського колективу ведення шкільної документації у роботі з батьками. Рецепту для кожної окремої педагогічної ситуації не існує але їх розв'язанню могли б сприяти такі...
55048. Курс загальної географії для 6 класу 364 KB
  Сучасне суспільство вимагає від школи підготовки підростаючого покоління, яке враховуючи власні можливості, зможе самостійно вирішувати складні проблеми власного життя. При цьому творчо мислити, використовуючи шкільні знання. Особливого значення, в цьому випадку, набуває креативність особистості.
55049. Формування ключових і предметних компетентностей учнів початкової школи засобами ІКТ (інформаційно-комп’ютерних технологій) 11.04 MB
  Використовуючи на уроці розвитку зв’язного мовлення “Твір опис†матеріали медіапосібника “Культурна спадщина України†здійснюємо з учнями віртуальну екскурсію до Києва занурюємося в культурний простір столиці поглиблюємо знання з історії. Аудюювання Тренажер для зору Вірші про осінь Вгадай казку Чехов “На весніâ€ Короткі оповідання зимавесна літо осінь 5 Математика Арифметикамалятко DVD Навчаємось рахувати відеоурок ЕДМ: Геометрія Задачі в віршах Тренажер “Рахуємо в межах 10†Тест “Порівняння чисел†Ознаки...
55050. Способи розв’язування функціональних рівнянь зі шкільного курсу математики 6.23 MB
  Цей навчальний посібник стане в нагоді школярам, які прагнуть розширити свої знання з математики та бажають самостійно оволодівати знаннями, та вчителям математики, які працюють зі здібними учнями.
55051. Використання елементів здоров’язберігаючих технологій на уроках інформатики 4.33 MB
  Мета уроку: Закріпити знання уміння навички учнів щодо роботи в середовищі графічного редактора; Розвивати художні здібності дітей; Виховувати почуття прекрасного уміння творчо мислити працювати в колективі; Тип уроку: узагальнення знань. Перед початком роботи проводимо з учнями експрес – розминку для повторення правил роботи з файловою системою і способів передачі інформації на комп’ютери через локальну мережу. Інструктаж з техніки безпеки основні правила...