95631

Заходи адміністративного стягнення

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Органи уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. Обставини що пом’якшують відповідальність за адміністративні правопорушення. Обставини що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення. Органи уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення...

Украинкский

2015-09-25

40.81 KB

0 чел.

Лекція 3. Заходи адміністративного стягнення

План

1. Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.

2. Поняття та система адміністративних стягнень.

3. Характеристика адміністративних стягнень.

4. Обставини, що пом’якшують відповідальність за адміністративні правопорушення.

5. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення.

1. Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення

Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення:

адміністративні  комісії при виконавчих органах міських рад;

виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад;

– районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді);

– місцеві господарські та адміністративні суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд України;

органи внутрішніх справ (міліція);

органи Державної прикордонної служби України;

– Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб;

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку;

  1.  органи залізничного транспорту;

органи морського і річкового транспорту;

центральний орган виконавчої влади з питань цивільної авіації;

– Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю;

органи автомобільного транспорту та електротранспорту;

– Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці;

  1.  органи державного фінансового контролю;

органи доходів і зборів;

– Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;

– Національний банк України;

– військові комісаріати;

 Військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;

органи державної санітарно-епідеміологічної служби;

– Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, ветеринарна міліція;

– Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин органи державного контролю в галузі насінництва та розсадництва;

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин;

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;

органи рибоохорони;

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства;

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства;

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;

– Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації;

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі;

органи, які здійснюють державний пробірний контроль;

– органи Пенсійного фонду України;

органи державної статистики;

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів;

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами;

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю;

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації, метрології та сертифікації;

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів;

– Органи Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

– органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України;

– органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

– органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки;

– органи центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного нагляду;

 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики;

– Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг;

 Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг;

– органи ринкового нагляду (ст. 218-24419 КпАП).

2. Поняття та система адміністративних стягнень

Адміністративна відповідальність реалізується шляхом застосування до винних осіб адміністративних стягнень, тобто у своїй сукупності вони становлять систему заходів адміністративної відповідальності.

Загальною особливістю адміністративних стягнень є їх виховний, репресивний, каральний та профілактичний характер. Вони застосовуються лише до винних у вчиненні адміністративних проступків осіб.

Адміністративні стягнення, як правило, полягають у позбавленні або обмеженні певних прав, благ. Цим досягається мета покарання порушника, запобігання вчиненню нових правопорушень. Проте покарання не є самоціллю, воно є необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням. За вчинений проступок громадянин або позбавляється певного суб’єктивного права, або обмежується його правосуб’єктність, або на нього покладаються спеціальні «штрафні» обов’язки. Тобто можна дати наступне тлумачення поняття адміністративного стягненняце заходи примусу, що застосовуються уповноваженими державними органами, як правило, виконавчої влади, від імені держави до осіб, винних у вчиненні адміністративного правопорушення.

Систему адміністративних стягнень закріплено в ст. 24 КпАП, в якій їх перераховано з урахуванням порядку зростання суворості:

– попередження (ст. 26 КпАП);

– штраф (ст. 27 КпАП);

– оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом правопорушення (ст. 28 КпАП);

– конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення (ст. 29 КпАП);

– позбавлення спеціального права, наданого громадянинові (ст. 30 КпАП);

– виправні роботи (ст. 31 КпАП);

– громадські роботи (ст. 301 КпАП);

– адміністративний арешт (ст. 32 КгіАП).

До осіб, які не є громадянами України, може бути застосоване видворення за межі України.

Система адміністративних стягнень дозволяє виділити з їх переліку види адміністративних стягнень:

1. За порядком застосування адміністративні стягнення поділяються на такі, що:

– можуть застосовуватись як основні та як додаткові (оплатне вилучення та конфіскація предмета, який став знаряддям учинення чи безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, видворення іноземців та осіб без громадянства за межі країни);

– можуть застосовуватися лише як основні (всі інші види адміністративних стягнень).

2. За характером впливу на особу адміністративні стягнення поділяються на:

– особисті, які спрямовані на особу правопорушника (попередження, адміністративний арешт, громадські роботи);

– майнові, які спрямовані на майновий стан правопорушника (штраф, оплатне вилучення предмета, конфіскація предмета, виправні роботи);

– особисто-майнові (позбавлення спеціального права).

3. Залежно від суб’єкту застосування адміністративні стягнення поділяються на такі, що:

– застосовуються лише судами (оплатне вилучення предмета, конфіскація предмета, позбавлення спеціального права, виправні роботи, громадські роботи, адміністративний арешт);

– застосовуються іншими органами та посадовими особами (попередження, штраф, видворення за межі України).

3. Характеристика адміністративних стягнень

Попередження полягає в офіційному осуді вчиненого проступку і застереженні правопорушника від його повторення. Це найменш суворе адміністративне стягнення, яке застосовується за незначні адміністративні проступки. Воно спрямоване на поінформування правопорушника, що його поведінка має антигромадський характер і засуджується нормами адміністративного права, і що йому слід припинити вчинення таких дій, в протилежному випадку він буде притягнутий до більш суворого покарання. Це офіційне попередження правопорушника щодо недопустимості таких діянь у майбутньому.

Попередження вважається тільки тоді адміністративним стягненням, якщо воно оформлене у відповідному порядку письмовою постановою або у передбачених законодавством випадках фіксується іншим встановленим способом. Тобто якщо попередження оформляється усно, це не є адміністративним стягненням.

Порівняно з іншими стягненнями попередження – найбільш мякий захід адміністративної відповідальності. Воно має, передусім, виховний характер і не спричиняє обмеження майнових та інших прав порушника, однак має елемент покарання.

Штраф – найбільш поширений вид адміністративного стягнення майнового характеру. Він накладається на правопорушників в адміністративному або судовому порядку у випадках і межах, передбачених актами вищих органів державної влади і управління. Розмір штрафу визначається переважно щодо офіційно встановленого розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян або, в окремих випадках, у кратному розмірі до вартості проїзду або товару. Щодо посадових осіб, на відміну від громадян, чинним законодавством встановлені, більш високі розміри стягнень.

Адміністративні штрафи можуть встановлюватись у відносно визначеному розмірі (за наявності верхньої межі) – ст. 2111 КпАП; з визначенням верхньої та нижньої межі – ст. 173, 1731 КпАП; у твердому розмірі, що визначає конкретний розмір штрафу.

Таким чином, створюються умови для накладення стягнень, виходячи із самого виду правопорушення, з урахуванням особи, майнового стану винного. Крім цього, на розмір штрафу впливає вид суб’єктів правопорушення (громадяни, посадові особи тощо), посада суб’єкта, який накладає штраф, або вид органу адміністративної юрисдикції.

При врегулюванні розмірів адміністративних штрафів законодавець підвищує їх за необхідності посилення відповідальності за повторність вчинення правопорушень: зростають штрафні санкції.

Штраф в адміністративно-юрисдикційній практиці – домінуюча форма адміністративної відповідальності, оскільки він передбачений як єдиний або альтернативний захід стягнення за більшість адміністративних правопорушень, що містяться в Особливій частині КпАП.

Оплатне вилучення предмета – специфічний вид грошово-матеріальних стягнень, накладених за вчинення адміністративних проступків з використанням спеціальних предметів, приладів, або безпосереднім об’єктом яких є заборонений предмет. Оплатне вилучення цього предмета полягає у його примусовому вилученні у особи, яка правомірно ним володіє, та подальшій реалізації з передачею одержаної суми колишньому власнику за винятком відшкодування збитків з реалізації предмета (ч. 1 ст. 28 КпАП).

В законодавстві цей захід стягнення застосовується в основному за порушення, які становлять найбільшу суспільну шкідливість. У більшості випадків оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення правопорушення, застосовується як додатковий захід (разом зі штрафом та позбавленням спеціального права, наданого особі). КпАП передбачає оплатне вилучення як основний та додатковий захід стягнення (ст. 25 КпАП).

Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, означає безоплатну передачу майна у власність держави. Конфіскації також можуть підлягати гроші, одержані внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; конфіскація як вид адміністративного стягнення є завжди спеціальною (має спеціальний характер), бо конфіскується не все майно, не будь-які предмети, гроші, а чітко визначені. Цей вид стягнення характеризується тим, що конфіскується не все майно порушника, не будь-які речі, що мають споживчу вартість, а лише предмети, що повязані із вчиненням адміністративного правопорушення, і які знаходяться в приватній власності порушника. Конфіскований може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України. Цей вид стягнення вважається більш суворим заходом, ніж оплатне вилучення, і застосовується виключно за рішенням суду.

Позбавлення спеціального права, наданого громадянинові, застосовується за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом. Фактичне позбавлення спеціального права дістає вияв у вилученні відповідного документа, який надає таке право (посвідчення водія, свідоцтва, диплома, мисливського квитка).

Позбавлення спеціального права керувати транспортним засобом, річковими та маломірними судами, права на мисливство та рибальство в системі адміністративних стягнень займає особливе місце. Цей захід полягає в позбавленні правопорушника раніше наданого йому права займатися певною діяльністю, виконувати певні види робіт або користуватися певними фондами держави за умови, що особа грубо, систематично порушує порядок користування наданим їй правом.

Позбавлення спеціального права – за своєю суттю захід тимчасовий, відносно-визначеного характеру, що дістає вияв у визначенні законодавцем вищої межі цієї санкції, що дає можливість правозастосовним органам в кожному конкретному випадку призначати її з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, обставин, що помякшують або обтяжують відповідальність, тощо.

Виправні роботи – захід адміністративного стягнення, який поєднує 2 аспекти матеріального та обмежувального характеру. Матеріальний аспект дістає свій вияв в тому, що правопорушник протягом строку до 2 місяців працює за постійним місцем роботи і з його заробітку за рішенням суду (судді) відраховується до 20% заробітку в доход держави. Мета цього заходу стягнення – грошове покарання, вплив на матеріальні інтереси порушника та його перевиховання в умовах трудового колективу. Стягнення не може бути застосоване до військовослужбовців та призваних на збори військовозобов’язаних, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, народних депутатів України.

Громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

Громадські роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від 20 до 60 годин і відбуваються не більш як 4 години на день. Громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами І або II груп, вагітним жінкам, жінкам старше 55 років та чоловікам старше 60 років. Громадські роботи виконуються не більше 4 годин на день, а неповнолітніми – 2 годин на день.

Адміністративний арешт – найбільш суворий захід адміністративного стягнення, який застосовується у виключних випадках. Призначається лише за постановою суду (судді) у тому разі, якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, суддя дійде висновку, що застосування інших видів стягнення буде недостатньо. Призначається цей захід на строк до 15 діб (ст. 32 КпАП).

Винятковість адміністративного арешту дістає вияв у тому, то він встановлюється за вчинення адміністративних проступків з особливою антигромадською спрямованістю, які найбільш наближені до кримінально-караних. В КпАП адміністративний арешт призначається за вчинення таких правопорушень:

 незаконне вироблення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах;

 дрібне хуліганство;

 розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і поява в громадських місцях у пяному вигляді;

 злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, військовослужбовця, члена громадського формування з охорони громадського порядку;

 порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій;

– прояв неповаги до суду.

Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до 12 років, до осіб, які не досягли 18 років, до інвалідів І та II груп (ч. 2 ст. 32 КпАП), військовослужбовців та призваних на збори військовозобов’язаних, осіб рядового та начальницького складів органів внутрішніх справ (ст. 15 КпАП).

Застосування адміністративного арешту не тягне судимості, не є підставою для звільнення з роботи і не перериває трудового стажу. Однак час перебування під арештом не включається до стажу, який надає право на щорічну відпустку, і заробітна плата за період утримання під арештом не сплачується.

Видворення за межі України як захід адміністративного стягнення застосовується за рішенням органів внутрішніх справ або СБУ виключно до іноземців, осіб без громадянства, якщо:

– їх дії суперечать інтересам забезпечення безпеки України або охорони громадського порядку;

– це необхідно для охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України;

  1.  вони грубо порушили законодавство про правовий статус іноземців.

Іноземець та особа без громадянства можуть бути видворені за межі України за рішенням органів охорони державного кордону – щодо осіб, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону України.

Іноземець та особа без громадянства, які вчинили злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного покарання чи виконання адміністративного стягнення можуть бути видворені за межі України. Рішення про видворення за межі України після відбуття покарання чи виконання адміністративного стягнення приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України може супроводжуватися забороною подальшого в’їзду в Україну строком до 5 років.

Сьогодні чинним законодавством видворення за межі України як вид адміністративного стягнення належним чином не регулюється.

4. Обставини, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення

Обставинами, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:

1) щире розкаяння винного;

2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;

3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;

4) вчинення правопорушення неповнолітнім;

5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом’якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

5. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення

Обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:

1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;

2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення;

3) втягнення неповнолітнього в правопорушення;

4) вчинення правопорушення групою осіб;

5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;

6) вчинення правопорушення в стані сп’яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою.

Питання для самостійного вивчення:

1. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх.

2. Порівняння попередження як заходу адміністративного стягнення та зауваження.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

72696. Знайомство з можливостями баз даних Excel 103 KB
  Уявіть себе власником невеличкого магазину. Необхідно вести постійний облік приходу і витрати товарів, щодня мати перед очима реальний залишок, мати можливість роздрукувати найменування товарів по відділах і т.д. Допомогти у цьому може Excel.
72697. ДОСЛІДЖЕННЯ НАПІВПРОВІДНИКОВИХ ВИПРЯМЛЯЧІВ 823 KB
  Трансформатор використовується для перетворення напруги мережі до необхідної величини а також для розділення кіл постійного і змінного струмів. Електричний вентиль здійснює перетворення змінної напруги в пульсуючу де частота пульсації залежить від використання схеми за якою побудовано випрямляч.
72698. ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДСИЛЮВАЧА НА ТРАНЗИСТОРІ 650 KB
  Схема підсилювача із загальним емітером наведена на рис. Так як схема підсилювача містить у собі реактивні елементи а якості транзистора залежать від частоти то коефіцієнт підсилення має різнізначення на різних частотах. Це явище називається частотними викривленнями підсилювача.
72699. Дослідження транзисторів по схемі із спільним емітером 104 KB
  Зняти вхідну і вихідну статичні характеристики визначати коефіцієнт підсилення по струму і вхідний опір транзистора. Як основну схему включення біполярного транзистора застосовують схему включення із спільним емітером. Схема для зняття характеристик транзистора із спільним емітером приведена на малюнку.
72700. Электричество и магнетизм 16.86 MB
  Сила тока проходящего через организм зависит от приложенного напряжения и от сопротивления того участка тела через который проходит ток. Необходимо помнить что предел безопасной величины переменного тока с частотой 50 Гц равен 10 мА.
72701. Исследование демографической структуры популяции 263 KB
  Популяция представляет собой группу организмов одного и того же вида, занимающих определенную территорию и обладающих особыми признаками, которые поддаются статистической обработке. Эти признаки - плотность, рождаемость, смертность, биотический потенциал, расселение...
72702. Определение относительной и абсолютной влажности воздуха 277 KB
  Насыщенный пар. В закрытом сосуде жидкость и ее пар могут находиться в состоянии динамического равновесия, когда число молекул, вылетающих из жидкости, равно числу молекул, возвращающихся в жидкость из пара, т. е. когда скорости процессов испарения и конденсации одинаковы.