95633

Зведена і консолідована фінансова звітність

Лекция

Бухгалтерский учет и финансовый аудит

В ринкових умовах, які супроводжуються постійною конкурентною боротьбою виникає необхідність створення дочірніх підприємств, або об’єднання підприємств чи їх придбання. При цьому виникають економічні відносини між такими підприємствами, що накладає особливості на зміст фінансової звітності.

Украинкский

2015-09-25

441.5 KB

0 чел.

Тема 7. Зведена і консолідована фінансова звітність

  1.  Зведена фінансова звітність
  2.  Фінансова звітність при обєднанні підприємств
  3.  Вимоги до консолідованої фінансової звітності
  4.  Методика складання консолідованої фінансової звітності

1. Зведена фінансова звітність

В ринкових умовах , які супроводжуються постійною конкурентною боротьбою виникає необхідність створення дочірніх підприємств, або об’єднання підприємств чи їх придбання. При цьому виникають економічні відносини між такими підприємствами, що накладає особливості на зміст фінансової звітності.

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначає, що зведену фінансову звітність подають:

- міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства, засновані на державній власності, та органи, які здійснюють управління майном підприємств, заснованих на комунальній власності, крім власних звітів, складають та подають зведену фінансову звітність щодо усіх підприємств, що належать до сфери їх управління;

- зазначені органи також окремо складають зведену фінансову звітність щодо господарських товариств, акції (частки, паї) яких перебувають відповідно у державній та комунальній власності;

- об’єднання підприємств крім власної звітності складають і подають зведену фінансову звітність щодо усіх підприємств, які входять до їх складу, якщо це передбачено установчими документами об’єднань підприємств відповідно до законодавства.

Види діяльності, щодо яких складається зведена фінансова звітність:

1) основна діяльність підприємств промисловості;

2) основна діяльності будівельних, монтажних, ремонтно-будівельних і бурових організацій, пошукових та геологічних організацій і топографогеодезичних підприємств (експедицій);

3) капітальне будівництво;

4) основна діяльність наукових організацій;

5) основна    діяльність     постачальницько-збутових    організацій;

6) основна діяльність підприємств і організацій торгівлі та громадського харчування;

7) основна діяльність підприємств з виробництва сільськогосподарської продукції;

8) основна діяльність підприємств побутового обслуговування, ЖКГ;

9) основна діяльність підприємств транспорту, зв'язку;

10) основна діяльність організацій з ремонту і утримання автомобільних шляхів;

11) основна діяльність правлінь громадських організацій та їх підрозділів;

12) інші види діяльності.

Головні  розпорядники  коштів  державного бюджету подають квартальну  та  річну  зведену фінансову звітність Казначейству за встановленим  ним  графіком  та  Рахунковій палаті.

    Органи місцевого самоврядування,  які  здійснюють  управління майном   підприємств   комунальної   власності,   подають  зведену фінансову звітність про використання бюджетних коштів  відповідним місцевим  органам  виконавчої влади щокварталу не пізніше 25 числа місяця, що настає за  звітним  кварталом,  та  щороку  не  пізніше 25 лютого наступного за звітним року.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади подають зведену фінансову звітність про фінансовий стан, результати   діяльності   та   рух грошових   коштів   щодо   всіх підприємств, які належать до сфери їх управління, а також зведену фінансову звітність про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів щодо господарських товариств, акції (частки, паї), яких перебувають у державній власності, Мінекономіки і Мінфіну щокварталу не пізніше 45 днів після  закінчення звітного кварталу та щороку не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Об’єднання підприємств, утворені за рішенням Кабінету Міністрів України або центрального органу виконавчої влади, який здійснює управління майном підприємств, подають крім власної зведену фінансову звітність відповідно Мінфіну та Мінекономіки або відповідному центральному органу виконавчої влади.

Органи місцевого самоврядування подають зведену фінансову звітність про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів щодо всіх підприємств комунальної власності, а також зведену фінансову звітність про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів щодо господарських товариств, акції (частки, паї) яких перебувають у комунальній власності, відповідним місцевим органам виконавчої влади щокварталу не пізніше 30 днів після закінчення звітного кварталу та щороку не пізніше 10 березня року, що настає за звітним.

Укоопспілка подає Мінфіну та Мінекономіки зведену фінансову звітність щодо споживчих товариств, їх спілок та всіх утворених ними підприємств.

Зведені звіти складають по всіх показниках форм, передбачених для підприємств і організацій як по типових, так і внутрішньовідомчих формах.

Така звітність організацій, складається шляхом підсумовування звітів всіх підвідомчих підприємств. Як правило, зведені бухгалтерські звіти складаються за допомогою ПЕОМ за спеціальною програмою, в якій закладено взаємозв'язок між показниками форм. Дані машинограм переносяться на бланки форм фінансової звітності.

Зведена фінансова звітність розглядається і затверджується в установленому порядку.

2. Фінансова звітність при об’єднанні підприємств

П(С)БО 19 “Об’єднання підприємств” визначає порядок відображення в обліку і звітності придбання інших підприємств  та/або  об'єднання видів їх діяльності,  гудвілу,  який виник при придбанні,  а також розкриття інформації про об'єднання підприємств  та/або  видів  їх діяльності.

Це положення розповсюджується на підприємства,   організації   та   інші  юридичні  особи  (далі  - підприємства)  усіх  форм  власності  (крім  бюджетних  установ та підприємств,  які  відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Це положення  не  застосовується  до  обліку часток  у  спільних  підприємствах  та до операцій щодо об'єднання підприємств та/або видів їх діяльності, які:

- поєднуються для створення спільного підприємства.

- перебувають під спільним контролем.

- поєднуються шляхом злиття.

Необхідно знати такі терміни:

Гудвіл - перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів, зобов'язань і непередбачених зобов’язань на дату придбання.

Дата придбання - дата, на яку контроль за чистими активами і діяльністю підприємства, що купується, переходить до покупця.

Дочірнє підприємство - підприємство, яке перебуває під контролем материнського (холдингового) підприємства.

Материнське (холдингове)  підприємство  -  підприємство,  яке здійснює контроль дочірніх підприємств.

Дата  угоди - дата досягнення домовленості між учасниками про об'єднання  підприємств  та/або видів їх господарської діяльності.

Ідентифіковані  активи  та  зобов'язання - придбані активи та зобов'язання,   які   на  дату  придбання  відповідають  критеріям визнання  статей  балансу.   

Контроль  -  вирішальний  вплив  на фінансову, господарську і комерційну   політику  підприємства  або  підприємництва  з  метою одержання  вигод  від  його діяльності.

Немонетарні активи  -  всі активи,  крім грошових коштів,  їх еквівалентів та  дебіторської  заборгованості  у  фіксованій  (або визначеній) сумі грошей.

Дата  обміну  -  дата  придбання, якщо об'єднання підприємств та/або  видів  їх  господарської  діяльності  досягається  в одній операції  обміну.  Якщо  таке об'єднання здійснюється більш ніж за однією  операцією  обміну  (зокрема,  коли об'єднання здійснюється поетапно  шляхом  послідовного  придбання  пакетів  акцій),  датою обміну  вважається  дата, на яку кожна окрема фінансова інвестиція відображена покупцем у бухгалтерському обліку.

Об’єднання   підприємств   та/або   видів   їх  господарської діяльності   -  поєднання  окремих  підприємств  та/або  видів  їх діяльності в одне підприємство з метою одержання доходів, зниження витрат  або отримання економічних вигод у інший спосіб. Поєднання може відбуватися шляхом приєднання одного підприємства  (його компонента)  до  іншого,  придбання  всіх  чистих  активів (деяких чистих активів),  прийняття  зобов’язань  або  придбання  капіталу іншого підприємства з метою одержання контролю одним підприємством над чистими  активами  та  діяльністю  іншого  підприємства.  Якщо об’єднання підприємств та/або видів їх господарської діяльності контролюється тією самою стороною (сторонами) до і після поєднання і цей контроль не є тимчасовим, то це не є обєднанням підприємств та/або  видів  їх  господарської  діяльності.  

Справедлива  вартість - сума, за якою можна продати актив або оплатити  зобовязання  за  звичайних  умов на певну дату.

Частка меншості - частина чистого прибутку (збитку) та чистих активів дочірнього підприємства,  яка  не  належить  материнському підприємству (прямо або через інші дочірні підприємства).

Чисті активи  -  активи  підприємства  за  вирахуванням  його зобов'язань.

Облік придбання

Якщо підприємство внаслідок придбання його чистих активів іншим  підприємством (покупцем) ліквідується, то, починаючи з дати придбання,  покупець  відображає  в балансі активи та зобов'язання придбаного   підприємства   та  будь-який  гудвіл,  що  виникає  в результаті   придбання.  

Порядок обліку та списання гудвілу, який виник у процесі приватизації    (корпоратизації) підприємства, визначається Положенням про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських   організацій,  які  володіють  та/або  користуються об’єктами державної,  комунальної власності.

У  разі  придбання  контрольного  пакета  акцій (капіталу) іншого підприємства покупець,  починаючи з дати придбання, повинен відображати придбані акції (частку в капіталі) у складі фінансових інвестицій.

Об’єднання  підприємств  та/або  видів  їх  господарської діяльності  відображається  в  обліку  за  вартістю,  яка  є сумою сплачених  грошових  коштів  або  їх еквівалентів. Якщо об’єднання підприємств  та/або видів їх господарської діяльності здійснюється шляхом  передачі інших активів або прийняття на себе зобов’язання, то  вартість  дорівнює  справедливій  вартості  (на  дату  обміну) активів  або  зобов’язань, наданих покупцем в обмін на контроль за чистими  активами  іншого підприємства, збільшеної на суму витрат, які  безпосередньо  пов'язані  з придбанням.

Придбані  покупцем  ідентифіковані активи, зобовязання і непередбачені зобовязання визнаються окремо на дату придбання  та відображаються  за  їх  справедливою  вартістю,  крім  необоротних активів,  утримуваних  для  продажу,  які  оцінюються  за чистою вартістю реалізації. Справедлива     вартість    придбаних ідентифікованих активів,  зобовязань і непередбачених зобовязань визначається  у встановленому порядку (додаток П(С)БО 19. Коригування   справедливої    вартості    придбаних ідентифікованих активів, зобов'язань і непередбачених зобов’язань, якщо це передбачено угодою про об’єднання,  здійснюється  протягом 12  місяців  з  дати  придбання за умови, що сума коригування може бути   достовірно   визначена.   

Якщо об’єднання підприємств та/або видів їх господарської діяльності  здійснюється  поетапно (наприклад, шляхом послідовного придбання  акцій),  покупець оцінює фінансові інвестиції в об’єкті придбання  (раніше  утримувану  частку  у власному капіталі) за їх справедливою  вартістю  на дату придбання та відображає суму зміни вартості  відповідно  у  складі  доходів  або витрат.

Зарахований  на  баланс  гудвіл  надалі  оцінюється  на наявність    ознак   можливого   зменшення   його   корисності   в порядку,  передбаченому  П(С)БО  28  Зменшення  корисності  активів”.

Покупець  визнає лише ті придбані ідентифіковані активи, зобовязання  і  непередбачені  зобовязання,  які  були  на  дату придбання   та  якщо  їх  справедливу  вартість  можна  достовірно оцінити.  

Якщо  гудвіл на кінець року не відповідає ознакам активу, то він списується з включенням залишкової вартості до витрат.

Якщо  на  дату  придбання  або  на  дату обміну вартість частки покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів, зобов’язань і   непередбачених   зобов’язань  об’єкта придбання  перевищує  сукупність  витрат на об'єднання підприємств та/або  видів  їх  господарської  діяльності,  то сума перевищення визнається  доходом.  

Вартість  частки чистих активів дочірнього підприємства, що   не   належить   материнському   підприємству,  відображається материнським підприємством за їх справедливою вартістю.

Відображена  в  бухгалтерському  обліку на дату набрання чинності Змінами до деяких положень  (стандартів)  бухгалтерського обліку,  затвердженими  наказом  Міністерства фінансів України від 31.05.2008 р. № 756:

1. Вартість  негативного  гудвілу  списується з одночасним коригуванням нерозподіленого прибутку.

2. Сума  накопиченої  амортизації  гудвілу  списується  зі зменшенням його первісної вартості.

По  гудвілу  амортизація  не нараховується.

Після  об’єднання   підприємств   складається   фінансова звітність  кожним  підприємством (індивідуальна) та материнським - за групу підприємств (консолідована).

У Примітках за період, в якому відбулося об’єднання підприємств та/або  видів  їх господарської діяльності,  покупцем вказуються:

1) назва та загальна характеристика підприємств, що обєдналися;

2) дата об’єднання;

3) інформація про закриття або продаж складової частини діяльності об’єднаних підприємств та/або видів їх господарської діяльності.

Також у Примітках за період, в якому відбулося придбання підприємства (контрольного пакету акцій), наводиться така інформація:

1) відсоток придбаних акцій з правом голосу;

2) вартість   об’єднання  підприємств  та/або  видів  їх господарської  діяльності  і  опис  активів  або  зобов’язань,  що надаються  або  повинні  бути  надані  покупцем  у порядку оплати.

У  разі,  коли  емісія  акцій  відбувається  на  частину  вартості об’єднання  підприємств  та/або видів їх господарської діяльності, наводиться інформація про:

- кількість випущених   та  фактично  розміщених  акцій  (інших інструментів власного капіталу);

- справедливу вартість таких акцій (інших інструментів власного капіталу) та обґрунтування її визначення;

3) характер і сума забезпечення реструктуризації та інших витрат на закриття підприємства, які виникають в результаті придбання і визнані на дату придбання.

У  примітках  до фінансової звітності також зазначається інформація про зміни  балансової  вартості  гудвілу  з  наведенням даних  про  балансову вартість гудвілу на початок і кінець року та розкриттям інформації про:

1) накопичену суму втрат від зменшення корисності на початок і кінець періоду;

2) визнаний за звітний рік гудвіл, за винятком гудвілу, що увійшов до  групи  вибуття,  яка  на  дату  придбання  відповідала критеріям  утримуваних  для  продажу  активів  згідно з П(С)БО 27 “Необоротні активи, утримувані  для  продажу,  та припинена діяльність”;

3) гудвіл, включений до групи вибуття, яку класифікують як утримувану  для  продажу  відповідно  до   П(С)БО 27 “Необоротні  активи, утримувані  для  продажу,  та припинена діяльність”.

У  примітках  до  фінансової  звітності наводиться також інформація   про   групи активів, зобов’язань і непередбачених зобов’язань придбаного    підприємства    та/або компонента підприємства,  визнані  на  дату  придбання,  а також їх балансову вартість  на дату балансу, що передує даті придбання.

3. Вимоги до консолідованої фінансової звітності

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначає, що підприємства, які мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність - це звітність, яка відображає фінансовий стан і результати діяльності юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Вимоги і методика складання консолідованої фінансової звітності регламентується НП(С)БО 2 “Консолідована фінансова звітність”.

Це положення застосовується групою юридичних осіб (далі - група підприємств), яка складається з материнського (холдингового) підприємства та дочірніх підприємств (крім групи підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності, або групи підприємств, у якій материнське (холдингове) підприємство складає фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Необхідно знати такі терміни:

1) владні повноваження - повноваження, обсяг яких надає можливість підприємству-інвестору, як правило, одноосібно управляти найбільш значущими видами діяльності, які суттєво впливають на формування фінансового результату підприємства, яке є об’єктом інвестицій, зокрема через формування уповноваженого органу управління, визначення фінансової, інвестиційної і комерційної політики, та контроль за їх реалізацією;

2) внутрішньогрупові операції - операції між материнським та дочірніми підприємствами або між дочірніми підприємствами однієї групи;

3) внутрішньогрупове сальдо - сальдо дебіторської заборгованості та зобов’язань на дату балансу, яке утворилося внаслідок внутрішньогрупових операцій;

4) група - материнське (холдингове) підприємство та його дочірні підприємства;

5) неконтрольована частка - частина чистого прибутку (збитку), сукупного доходу та чистих активів дочірнього підприємства, яка не належить материнському підприємству (прямо або через інші дочірні підприємства);

6) нереалізовані прибутки та збитки від внутрішньогрупових операцій - прибутки та збитки, які виникають внаслідок внутрішньогрупових операцій (продажу товарів, продукції, виконання робіт, послуг тощо) і включаються до балансової вартості активів підприємства;

7) права захисту інтересів інвесторів - повноваження, обмежений обсяг яких дає підприємству-інвестору лише можливість захистити свої права та інтереси стосовно підприємства, яке є об’єктом інвестицій, без надання можливості управляти найбільш значущими видами діяльності.

Консолідовану фінансову звітність подає материнське підприємство.

Материнське підприємство не подає консолідовану фінансову звітність за наявності всіх таких умов:

1) якщо воно є дочірнім підприємством іншого підприємства (повністю або частково належить іншому підприємству);

2) власники неконтрольованої частки поінформовані про це і не заперечують;

3) якщо воно не є емітентом цінних паперів;

4) якщо його материнське підприємство складає консолідовану фінансову звітність, яка є загальнодоступною.

До консолідованої фінансової звітності включають показники фінансової звітності материнського підприємства та всіх дочірніх підприємств.

Дочірнє підприємство вважається контрольованим з боку материнського підприємства за наявності всіх таких умов:

1) материнське підприємство має владні повноваження щодо дочірнього підприємства;

2) результати діяльності дочірнього підприємства безпосередньо призводитимуть до змін у складі і вартості активів, зобов’язань, власного капіталу материнського підприємства;

3) материнське підприємство має фактичну можливість для здійснення владних повноважень.

Наявність прав захисту інтересів інвестора не є ознакою контролю.

Приклади владних повноважень, ознак наявності владних повноважень у підприємства-інвестора, найбільш значущих видів діяльності, прав захисту інтересів інвесторів наведені в додатку до НП(С)БО 2.

У разі якщо дочірнє підприємство перестає бути контрольованим, материнське підприємство:

1) не включає показників такого дочірнього підприємства до консолідованої фінансової звітності;

2) визнає фінансові інвестиції в дочірнє підприємство за справедливою вартістю та відображає їх, а також будь-яку дебіторську заборгованість та зобов’язання у розрахунках з дочірнім підприємством згідно з відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;

3) припиняє визнавати інший сукупний дохід, пов’язаний з таким дочірнім підприємством, у порядку, передбаченому відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку для вибуття активів та зобов’язань;

4) визнає доходи і витрати, пов’язані з втратою контролю.

4. Методика складання консолідованої фінансової звітності

Фінансова звітність материнського підприємства та його дочірніх підприємств, що використовується при складанні консолідованої фінансової звітності, складається за той самий звітний період і на ту саму дату балансу.

Консолідовану фінансову звітність складають з фінансової звітності групи підприємств з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій та інших подій за схожих обставин. Якщо при складанні консолідованої фінансової звітності неможливо застосувати єдину облікову політику, то про це повідомляється у примітках до консолідованої фінансової звітності.

Консолідована фінансова звітність складається шляхом впорядкованого додавання показників фінансової звітності дочірніх підприємств до аналогічних показників фінансової звітності материнського підприємства.

При складанні консолідованої фінансової звітності підлягають виключенню:

1) балансова вартість фінансових інвестицій материнського підприємства в кожне дочірнє підприємство і частка материнського підприємства в капіталі кожного дочірнього підприємства;

2) сума внутрішньогрупових операцій та внутрішньогрупового сальдо;

3) сума нереалізованих прибутків та збитків від внутрішньогрупових операцій (крім збитків, які не можуть бути відшкодовані).

Материнське підприємство для складання консолідованої фінансової звітності визначає неконтрольовану частку у власному капіталі, чистому прибутку (збитку) та сукупному доході дочірніх підприємств. Неконтрольована частка визначається як добуток відсотка наявних голосів, які не належать материнському підприємству, відповідно до власного капіталу, чистого прибутку (збитку) та сукупного доходу дочірніх підприємств з урахуванням суми нереалізованого прибутку (збитку) від внутрішньогрупових операцій (крім випадків, пов’язаних з об’єднанням (придбанням) підприємств).

Якщо дочірнім підприємством випущені привілейовані акції, що класифікуються як інструменти власного капіталу, за якими накопичується сума дивідендів та які перебувають у володінні за межами групи, то материнське підприємство розраховує свою частку прибутку або збитку після коригування на суму дивідендів за привілейованими акціями дочірнього підприємства незалежно від оголошення дивідендів.

Вартість гудвілу, що виникає при консолідації фінансової звітності материнського підприємства і фінансової звітності дочірніх підприємств, та вартість неконтрольованої частки при об’єднанні (придбанні) підприємств визначаються згідно з П(С)БО 19.

Курсові різниці, що виникають під час переобрахунку показників фінансової звітності дочірніх підприємств, які розташовані за межами України, у валюту України визначаються згідно з П(С)БО 21.

Розкриття інформації у фінансовій звітності

1. У консолідованій фінансовій звітності неконтрольована частка у власному капіталі, чистому прибутку (збитку) та сукупному доході в консолідованій фінансовій звітності наводиться окремо.

2. У примітках до консолідованої фінансової звітності наводиться інформація про:

1) перелік дочірніх підприємств, які контролюються материнським підприємством, із зазначенням назви дочірніх підприємств, країни реєстрації та місцезнаходження, частки в капіталі, частки в розподілі голосів (у разі якщо вона не збігається з часткою в капіталі), іншої форми контролю;

2) причини, з яких показники фінансової звітності дочірнього підприємства не включено до консолідованої фінансової звітності;

3) перелік дочірніх підприємств, над якими втрачено контроль протягом звітного періоду;

4) назви підприємств, у яких підприємству, яке звітує, прямо або опосередковано (через дочірні підприємства) належить більше половини голосів, але яке з причин відсутності контролю не є дочірнім підприємством;

5) вплив придбання або продажу дочірніх підприємств на фінансовий стан (на дату балансу), фінансові результати звітного періоду та такі самі показники попереднього періоду;

6) статті консолідованої фінансової звітності, до яких застосовувалася різна облікова політика.

Тема 8. Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва

  1.  Особливості складання фінансової звітності суб’єктами малого підприємництва
  2.  Зміст і методика заповнення фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва
  3.  Зміст і методика заповнення спрощеного фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва

1. Особливості складання фінансової звітності суб’єктами малого підприємництва

Зміст і форму Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-м) та порядок заповнення його статей, а також зміст і форму Спрощеного фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма № 1-мс) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-мс) та порядок заповнення його статей встановлює П(С)БО 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”.

Показники цих звітів наводяться у тисячах гривень з одним десятковим знаком.

Норми  П(С)БО 25 застосовуються (крім підприємств,  які  відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами  фінансової звітності):

1) для складання Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва:

- СМП  - юридичними особами, які визнані  такими відповідно до законодавства;

- представництвами іноземних субєктів господарської  діяльності;

2) для складання Спрощеного фінансового  звіту  субєкта  малого
підприємництва:

- СМП  -  юридичними  особами,  що відповідають встановленим ПКУ критеріям,  та  мають право  на застосування спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат,  а  також  платниками  єдиного  податку,  які відповідають встановленим ПКУ критеріям.

Новостворені підприємства та підприємства, які за результатами  діяльності  за  минулий рік відповідають встановленим критеріям, застосовують П(С)БО 25 у  поточному (звітному) році. Якщо підприємство за результатами діяльності   протягом року втратило  ознаки відповідності таким критеріям, то фінансовий звіт таким підприємством складається за звітний період, у якому це відбулось, і подальші періоди поточного (звітного) року відповідно  до НП(С)БО.

Субєкти малого підприємництва середню кількість працівників наводять у річному звіті, яку визначають у порядку, установленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики. Представництва іноземних субєктів господарської діяльності показники про середню кількість працівників не подають.

Субєкти малого підприємництва  не розкривають інформацію щодо сукупного доходу.

Згортання статей активів та зобовязань є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними П(С)БО. У графі 4 Звіту про фінансові результати (форма № 2-м і № 2-мс) наводяться дані за аналогічний період минулого (попереднього) року.

СМП, які мають право на застосування спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат можуть:

  1.  обліковувати необоротні активи тільки за первісною вартістю, без урахування зменшення корисності та переоцінки до справедливої вартості;
  2.  не створювати забезпечення наступних витрат і платежів (на виплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобовязань), а визнають відповідні витрати у періоді їх фактичного понесення;
  3.  визнають витрати і доходи з урахуванням вимог ПКУ і відносять суми, які не визнаються ПКУ витратами або доходами, безпосередньо на фінансовий результат після оподаткування;
  4.  поточну дебіторську заборгованість включають до підсумку балансу за її фактичною сумою.

СМП, які мають право на застосування спрощеного обліку доходів і витрат та які не зареєстровані платниками ПДВ, можуть систематизувати інформацію, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, в регістрах бухгалтерського обліку без застосування подвійного запису.

2. Зміст і методика заповнення фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва

У балансі відображаються активи, зобовязання та власний капітал. Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобовязань та власного капіталу.

У статті Незавершені капітальні інвестиції відображається вартість  незавершених на дату балансу капітальних інвестицій в необоротні активи на  будівництво,  реконструкцію, модернізацію    (інші    поліпшення,    що   збільшують   первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об’єктів матеріальних   необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених   для заміни діючих, і устаткування для монтажу).

У статті “Основні засоби” наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу, довірчого управління об'єктів і орендованих цілісних державних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також вартість інших необоротних матеріальних активів, державні (казенні) та комунальні підприємства відображають вартість майна, отриманого на праві господарського відання чи праві оперативного управління, та об'єктів інвестиційної нерухомості. У цій статті також наводиться вартість нематеріальних активів.

У статті наводяться окремо первісна (переоцінена) та залишкова вартість основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів, а також нарахована в установленому порядку сума їх зносу (у дужках). До підсумку балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю вказаних необоротних активів і сумою їх зносу на дату балансу.

У статті “Довгострокові біологічні активи” наводиться вартість довгострокових біологічних активів, облік яких ведеться відповідно до П(С)БО 30 “Біологічні активи”. У цій статті наводиться справедлива або первісна (переоцінена) вартість, сума накопиченої амортизації (у дужках) і залишкова вартість довгострокових біологічних активів. До підсумку балансу включається справедлива або залишкова вартість, яка дорівнює різниці між первісною (переоціненою) вартістю і сумою накопиченої амортизації.

У статті “Довгострокові фінансові інвестиції” відображаються фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інші фінансові інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який час.

У статті Інші необоротні активи наводяться суми інших необоротних активів, які не можуть бути включені до згаданих вище статей розділу Необоротні активи.

У статті Виробничі запаси відображається вартість запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектувальних виробів, запасних частин, тари (крім інвентарної), будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для використання в ході нормального операційного циклу. У цій статті також наводяться витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги), валова заборгованість замовників за будівельними контрактами.

У статті “Поточні біологічні активи” відображається вартість поточних біологічних активів тваринництва (дорослі тварини на відгодівлі і в нагулі, птиця, звірі, кролі, дорослі тварини, вибракувані з основного стада для реалізації, молодняк тварин на вирощуванні і відгодівлі), а також рослинництва (зернові, технічні, овочеві та інші культури), облік яких ведеться відповідно до П(С)БО 30.

У статті “Готова продукція” відображається собівартість виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками та відповідають технічним умовам і стандартам, сільськогосподарська продукція в оцінці, визначеній відповідно до П (С)БО 30. У цій статті наводиться також покупна вартість товарів, придбаних підприємствами для подальшого продажу.

У статті Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги відображається заборгованість покупців або замовників за реалізовані їм продукцію, товари, роботи або послуги, включаючи забезпечену векселями заборгованість. У підсумок балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів, сума якого наводиться у дужках.

У статті “Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом” відображається визнана дебіторська заборгованість казначейських, фінансових і податкових органів, державних цільових фондів.

У статті Інша поточна дебіторська заборгованість відображається заборгованість дебіторів, яка не включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів. Показники цієї статті наводяться за чистою реалізаційною вартістю.

У статті “Поточні фінансові інвестиції” відображаються фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

У статті Грошові кошти та їх еквіваленти відображаються кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу, або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, відображаються у складі інших необоротних активів.

У статті Інші оборотні активи наводяться суми оборотних активів, які не включені до згаданих вище статей розділу Оборотні активи. У цій статті наводяться, зокрема, вартість грошових документів і сальдо субрахунку 643 Податкові зобовязання рахунку 64 Розрахунки за податками й платежами.

У складі витрат майбутніх періодів відображаються витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.

У складі необоротних активів та груп вибуття відображається вартість необоротних активів та груп вибуття, які утримуються для продажу, що визначається відповідно до П(С)БО 27 “Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність”.

У статті Статутний капітал наводиться зафіксована в установчих документах сума статутного капіталу підприємства. Підприємства, для яких не передбачена фіксована сума статутного капіталу, відображають у цій статті суму фактичного внеску власників до статутного капіталу підприємства.

У статті “Додатковий капітал” відображаються сума дооцінки необоротних активів, вартість безоплатно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб необоротних активів та інші види додаткового капіталу. У цій статті також наводяться сума пайового капіталу (пайових внесків) членів споживчого товариства, спілок та інших організацій, внески засновників підприємства понад статутний капітал.

У статті Резервний капітал наводиться сума резервів, створених відповідно до законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

У статті Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) відображається сума нерозподіленого прибутку або непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

У статті Неоплачений капітал відображається сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Господарські товариства у цій статті також відображають вилучений капітал, тобто фактичну собівартість часток, викуплених у своїх учасників, державні (казенні) та комунальні підприємства - передачу майна відповідно до Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної власності. Суми за цією статтею вираховуються при визначенні підсумку власного капіталу.

У складі забезпечень наступних витрат і платежів відображаються суми  забезпечення для відшкодування наступних витрат і платежів (на виплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов'язань тощо), а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень з бюджету та інших джерел, у тому числі кошти, вивільнені від оподаткування у зв’язку з наданням пільг з податку на прибуток підприємств.

У статтях розділу “Довгострокові зобов’язання” наводиться сума заборгованості підприємства банкам за отримані від них позики, яка не є поточним зобов’язанням, сума довгострокової заборгованості підприємства за зобов’язаннями щодо залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки, та за іншими довгостроковими зобов'язаннями.

У статті Короткострокові кредити банків відображається сума поточних зобов'язань підприємства перед банками щодо отриманих від них короткострокових позик. Зобовязання за кредитами банків наводяться у балансі з урахуванням належної на кінець звітного періоду до сплати суми процентів за їх користування.

У статті “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями” наводяться суми зобов’язань, які утворилися як довгострокові, але з дати балансу підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців.

У статті Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги відображається сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги, включаючи заборгованість, забезпечену векселями. У цій статті також відображається заборгованість постачальникам за невідфактуровані поставки і розрахунки з надлишку товарно-матеріальних цінностей, який встановлено при їх прийманні.

У статті Поточні зобовязання за розрахунками з бюджетом відображається заборгованість підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи суму податку з працівників підприємства.

У статті “Поточні зобов’язання за розрахунками зі страхування” відображається сума заборгованості, за відрахуваннями на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуального страхування його працівників.

У вписуваному рядку 605 відображаються зобовязання, повязані з необоротними активами та групами вибуття, які утримуються для продажу, що визначаються відповідно до П(С)БО 27.

У статті Поточні зобовязання за розрахунками з оплати праці відображається заборгованість за нарахованою, але ще не сплаченою сумою оплати праці, а також за депонованою заробітною платою. Заборгованість працівників перед підприємством за операціями з оплати праці наводиться у статті Інша поточна дебіторська заборгованість.

У рядку 665 наводиться сума заборгованості на кінець звітного періоду з виплат працівникам, що не погашена (не виплачена) у встановлений колективним договором строк.

У статті Інші поточні зобовязання відображаються суми зобовязань, які не включені до інших статей, наведених у розділі Поточні зобовязання, зокрема заборгованість за одержаними авансами, заборгованість засновникам у звязку з розподілом прибутку, заборгованість повязаним сторонам, сальдо субрахунку 644 Податковий кредит рахунку 64 Розрахунки за податками й платежами і сума валової заборгованості замовникам за будівельними контрактами.

До складу доходів майбутніх періодів включаються доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів.

У звіті про фінансові результати наводиться інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Показники про непрямі податки та інші вирахування з доходу, податок на прибуток, витрати і збитки наводяться в дужках.

У статті “Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)” відображається загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг.

У статті “Непрямі податки та інші вирахування з доходу” відображається сума податку на додану вартість, акцизного податку та інших вирахувань з доходу (надані знижки, вартість повернутих товарів та інші обов'язкові збори).

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) непрямих податків та інших вирахувань з доходу.

У статті “Інші операційні доходи” відображаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та груп вибуття тощо. Дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції та дохід від зміни вартості поточних біологічних активів наводяться лише довідково у вписуваному рядку 201.

У статті “Інші доходи” відображаються: дивіденди, відсотки, доходи від участі в капіталі та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій; дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць; інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

У статті “Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)” показується виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) та/або собівартість реалізованих товарів, визначена відповідно до П(С)БО 16 “Витрати”.

У статті “Інші операційні витрати” наводяться загальновиробничі витрати, адміністративні витрати, витрати на збут, а також собівартість реалізованих оборотних активів (крім готової продукції, товарів і фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та груп вибуття; відрахування на створення резерву сумнівних боргів і сума списаних безнадійних боргів; втрати від знецінення виробничих запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; відрахування для забезпечення відшкодування наступних операційних витрат; інші витрати, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства. У цій статті також відображається належна до сплати за звітний період відповідно до законодавства сума податків і зборів. Конкретна назва податку або збору і відповідна сума наводяться у рядку 091.

Витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції та витрати від зміни вартості поточних біологічних активів наводяться лише довідково у вписуваному рядку 202.

У статті “Інші витрати” відображаються: витрати на сплату процентів та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями; втрати від участі в капіталі; собівартість реалізації фінансових інвестицій; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати, які виникають у процесі діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

У статті Фінансовий результат до оподаткування відображається різниця між чистими доходами та витратами підприємства.

У статті Податок на прибуток відображається сума податку на прибуток, яка визначається в розмірі податку на прибуток за звітний період.

У статті Чистий прибуток (збиток) відображається чистий прибуток або чистий збиток - різниця між сумою фінансового результату до оподаткування і сумою витрат з податку на прибуток.

У зведених фінансових звітах показники фінансового результату до оподаткування, чистого прибутку і збитку наводяться розгорнуто як сума відповідних показників юридичних осіб, фінансова звітність яких включена до зведеного фінансового звіту.

3. Зміст і методика заповнення спрощеного фінансового звіту СМП

Зміст статей Балансу

У статті “Основні засоби” наводиться вартість власних та отриманих  на  умовах  фінансового  лізингу,  довірчого управління об’єктів і орендованих цілісних державних майнових комплексів, які віднесені  до  складу  основних  засобів,  а  також вартість інших необоротних матеріальних активів, державні (казенні) та комунальні підприємства  відображають  вартість  майна,  отриманого  на праві господарського  відання  чи праві оперативного управління, та об’єктів інвестиційної нерухомості. У цій статті також наводиться вартість нематеріальних активів, довгострокових біологічних активів та  незавершені  капітальні  інвестиції.  

У статті наводяться окремо первісна та залишкова вартість основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів, а також нарахована в установленому порядку сума їх зносу (у дужках). До підсумку балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною вартістю вказаних необоротних активів і сумою їх зносу на дату балансу. Облік основних засобів і нематеріальних активів та нарахування амортизації здійснюються відповідно до П(С)БО 7 “Основні засоби” та П(С)БО 8 “Нематеріальні активи”.

У статті Інші необоротні активи наводяться суми інших необоротних активів, у тому числі довгострокові фінансові інвестиції. Інші необоротні активи відображаються за первісною вартістю (історичною собівартістю).

У статті “Запаси” відображається вартість запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектувальних виробів, запасних частин, тари (крім інвентарної), будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для використання в ході нормального операційного циклу. У цій статті також наводяться витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги), валова заборгованість замовників за будівельними контрактами, поточні біологічні активи, готова продукція, сільськогосподарська продукція.

У статті “Поточна дебіторська заборгованість” відображається фактична заборгованість покупців або замовників за реалізовані їм продукцію, товари, роботи або послуги, включаючи забезпечену векселями, інших дебіторів, а також відображається заборгованість засновників з формування статутного капіталу, визнана дебіторська заборгованість казначейських, фінансових і податкових органів, державних цільових фондів.

У статті Грошові кошти та їх еквіваленти відображаються кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу, або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, відображаються у складі інших необоротних активів.

У статті Інші оборотні активи наводяться суми оборотних активів, які не включені до згаданих вище статей розділу Оборотні активи, зокрема, поточні фінансові інвестиції.

У статті Капітал наводиться сума фактично внесеного засновниками (власниками) статутного капіталу підприємства. Також відображаються вартість безоплатно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб необоротних активів та інші види додаткового капіталу. У цій статті також наводяться сума пайового капіталу (пайових внесків) членів споживчого товариства, спілок та інших організацій, внески засновників підприємства понад статутний капітал, сума резервного капіталу.

У статті Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) відображається сума нерозподіленого прибутку або непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

У складі цільового фінансування відображаються залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень з бюджету та інших джерел, у тому числі суми коштів, що не перераховані до бюджету при застосуванні ставки податку на прибуток нуль відсотків.

У розділі “Довгострокові зобов’язання” наводиться сума заборгованості підприємства банкам за отримані від них позики, яка не є поточним зобов’язанням, сума довгострокової заборгованості підприємства за зобов'язаннями щодо залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки, та за іншими довгостроковими зобов’язаннями.

У статті Короткострокові кредити банків відображається сума поточних зобовязань підприємства перед банками щодо отриманих від них короткострокових позик. Зобов'язання за кредитами банків наводяться у балансі з урахуванням належної на кінець звітного періоду до сплати суми процентів за їх користування. У цій статті також наводиться суми зобов'язань, які утворилися як довгострокові, але з дати балансу підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців.

У статті Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги відображається сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги, включаючи заборгованість, забезпечену векселями. У цій статті також відображається заборгованість постачальникам за невідфактуровані поставки і розрахунки з надлишку товарно-матеріальних цінностей, який встановлено при їх прийманні.

У статті Поточні зобовязання за розрахунками з бюджетом відображається заборгованість підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи суму податку з працівників підприємства.

У статті “Поточні зобов’язання за розрахунками зі страхування” відображається сума заборгованості з відрахувань на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуального страхування його працівників.

У статті Поточні зобовязання за розрахунками з оплати праці відображається заборгованість за нарахованою, але ще не сплаченою сумою оплати праці, а також за депонованою заробітною платою. Заборгованість працівників перед підприємством за операціями з оплати праці наводиться у статті Поточна дебіторська заборгованість.

У рядку 665 наводиться сума заборгованості на кінець звітного періоду з виплат працівникам, що не погашена (не виплачена) у встановлений колективним договором строк.

У статті Інші поточні зобовязання відображаються суми зобовязань, які не включені до наведених вище статей розділу Поточні зобовязання, зокрема заборгованість за одержаними авансами, заборгованість засновникам у звязку з розподілом прибутку, заборгованість повязаним сторонам, сума валової заборгованості замовникам за будівельними контрактами.

Зміст статей звіту про фінансові результати

У статті “Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)” відображається загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг.

У статті “Непрямі податки та інші вирахування з доходу” відображається сума акцизного податку й інших обов'язкових зборів та надані знижки, вартість повернутих товарів, інші вирахування з доходу.

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) непрямих податків та інших вирахувань з доходу.

У статті “Інші доходи” відображаються суми інших доходів від операційної та звичайної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від реалізації оборотних активів, дивіденди, відсотки, доходи від участі в капіталі та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій; дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів; дохід від неопераційних курсових різниць; інші доходи.

У статті “Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)” наводиться виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) та/або собівартість реалізованих товарів.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з таких витрат, прямо повязаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг:

- прямих матеріальних витрат;

- прямих витрат на оплату праці і соціальне страхування;

- амортизації основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з їх виробництвом (наданням);

- інших прямих витрат;

- загальновиробничих витрат;

 зменшених на вартість залишку незавершеного виробництва і готової продукції, який визначається на підставі первинних документів, якими оформляється рух (придбання, виготовлення, передача в місця зберігання, відпуск на сторону, реалізація) запасів, або за результатами інвентаризації на кінець звітного періоду. Залишок готової продукції оцінюється за ціною реалізації, за вирахуванням непрямих податків, витрат на збут і суми очікуваного прибутку, а залишок незавершеного виробництва оцінюється за матеріальними витратами і витратами на оплату праці.

У статті “Інші витрати” наводяться інші витрати операційної діяльності та інші витрати звичайної діяльності: загальновиробничі витрати, адміністративні витрати, витрати на збут, собівартість реалізованих оборотних активів (крім готової продукції, товарів); сума списаних безнадійних боргів; втрати від знецінення виробничих запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; інші витрати, що пов’язані з операційною діяльністю підприємства, витрати на сплату процентів та інші витрати підприємства, пов’язані із запозиченнями; втрати від участі в капіталі; собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів; втрати від неопераційних курсових різниць; інші витрати підприємства. У цій статті також відображається належна до сплати за звітний період відповідно до законодавства сума податків і зборів. Конкретна назва податку або збору і відповідна сума наводяться у рядку 101.

У статті Фінансовий результат до оподаткування відображається різниця між чистими доходами та всіма витратами підприємства.

У статті Податок на прибуток відображається сума податку на прибуток, яка визначається в розмірі податку на прибуток за звітний період.

У статті “Витрати (доходи), які зменшують (збільшують) фінансовий результат після оподаткування” відображається різниця між витратами і доходами, які не визнаються витратами або доходами Податковим кодексом України та не відображені у складі витрат і доходів в інших статтях.

У статті “Чистий прибуток (збиток)” відображається чистий прибуток або чистий збиток - різниця між сумою фінансового результату до оподаткування, сумою витрат з податку на прибуток та сумою, яка зменшує (збільшує) фінансовий результат після оподаткування.

 

Тема 9. Податкова звітність

  1.   Поняття податкової декларації

2. Порядок складання та подання податкової декларації

1. Поняття податкової декларації

Податкова  декларація,  розрахунок -  документ,  що подається платником податків (у тому числі  відокремленим  підрозділом) контролюючому органу у строки,  встановлені законом,  на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата  податкового зобовязання,   чи   документ,   що   свідчить  про  суми  доходу, нарахованого  (виплаченого)  на  користь  платників   податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Митні декларації прирівнюються до податкових  декларацій  для цілей нарахування та/або сплати податкових зобовязань.

Додатки до податкової декларації є її невідємною частиною.

Платник податку на прибуток подає разом  з  відповідною податковою  декларацією  квартальну  або річну фінансову звітність (крім малих підприємств)  у  порядку,  передбаченому  для  подання податкової декларації.

Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу  України, подають  разом  з  річною  податковою  декларацією річну фінансову звітність  у  порядку,  передбаченому   для   подання   податкової декларації.

У складі   фінансової  звітності  платник  податків  зазначає тимчасові та постійні податкові різниці  за  формою,  встановленою Міністерством фінансів України.

Якщо  згідно  з  правилами,  визначеними  ПКУ, податкова звітність з  окремого  податку  складається  наростаючим підсумком,   податкова   декларація   за  результатами  останнього податкового  періоду  року  прирівнюється  до  річної   податкової
декларації. У такому разі річна податкова декларація не подається.

Якщо  платник  податків  вважає,  що  форма  податкової декларації,  визначена центральним контролюючим органом,  збільшує або  зменшує  його  податкові зобов’язання,  всупереч нормам ПКУ з такого податку чи збору,  він має  право  зазначити  цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

У разі  необхідності  платник  податків  може  подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої  декларації,  які складені   за   довільною  формою,  що  вважатиметься  невідємною частиною  податкової  декларації.  Таке  доповнення  подається   з поясненням мотивів його подання.

Форма  податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України.

У такому ж порядку встановлюються форми податкових декларацій з місцевих податків і зборів,  що є обовязковими для застосування їх платниками (податковими агентами).

Форма декларації  про  майновий  стан  і  доходи  (податкової декларації) встановлюється з урахуванням особливостей,  визначених пунктом 179.9 статті 179 ПКУ.

Форма спрощеної податкової декларації та  порядок  переходу  платників податків  на  подання  такої  декларації  встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Форма, порядок та строки подання митної декларації,  а  також порядок  прийняття митним органом митної декларації визначаються з урахуванням вимог митного законодавства України.

Державні органи,  які встановлюють відповідно до цього пункту форми  податкових  декларацій,  зобов'язані оприлюднити такі форми для використання їх платниками податків.

Якщо в  результаті  запровадження  нового  податку  або зміни  правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган державної податкової служби, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення   нових   форм  декларацій  (розрахунків),  які набирають чинності для складання звітності з податкового  періоду, що   настає   за   податковим   періодом,  у  якому  відбулося  їх оприлюднення,  є чинними форми декларацій (розрахунків),  чинні до такого визначення.

Після внесення  змін  до  нормативно-правових  актів з питань оподаткування  центральний  орган  державної   податкової   служби повинен   здійснити   заходи,   повязані   з   оприлюдненням   та застосуванням таких змін.

Відповідальність   за   неподання,   порушення  порядку заповнення документів податкової звітності,  порушення строків  їх подання    контролюючим   органам,   недостовірність   інформації, наведеної у зазначених документах, несуть:

1) юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які  відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків,  а також їх посадові особи. Відповідальність за   порушення   податкового   законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа,  до складу якої він входить;

2) фізичні особи - платники податків та  їх  законні  чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом;

3)  податкові агенти.

Форма податкової   декларації   повинна   містити   необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та  змісту  відповідних податку та збору.

Обов’язкові  реквізити  -  це  інформація,  яку повинна містити  форма  податкової  декларації  та  за  відсутності   якої документ  втрачає  визначений  цим  Кодексом  статус  із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити  такі  обовязкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий)  період,  за  який  подається  податкова декларація;

- звітний (податковий) період,  що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування  (прізвище,  імя,  по  батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків  згідно  з  Єдиним  державним  реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер  облікової  картки  платника податків або серію та  номер  паспорта  (для  фізичних  осіб,  які  через  свої релігійні  переконання  відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків  та  повідомили  про  це відповідний  орган  державної податкової служби і мають відмітку у
паспорті);

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування органу державної  податкової  служби,  до  якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища  та  реєстраційні  номери облікових карток посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної  особи  та/або  посадових осіб   платника   податку,  визначених  цим  Кодексом,  засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

В окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або   збору  та  є  необхідним  для  його  адміністрування,  форма податкової декларації  додатково  може  містити  такі  обов’язкові реквізити:

- відмітка про звітування за спеціальним режимом;

- код виду економічної діяльності (КВЕД);

- код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

- індивідуальний податковий   номер   та  номер  свідоцтва  про реєстрацію платника податку на додану  вартість  згідно  з  даними реєстру   платників   податку   на   додану  вартість  за  звітний (податковий) період.

Податкова декларація повинна бути підписана:

1) керівником  платника   податків   або   уповноваженою особою,  а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку  та  подання  податкової  декларації  до  органу  державної податкової  служби.  У  разі  ведення  бухгалтерського  обліку  та
подання податкової декларації  безпосередньо  керівником  платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку
. Достатнім  підтвердженням  справжності  документа  податкової звітності  є  наявність  оригіналу  підпису уповноваженої особи на
документі у паперовій формі або наявність в електронному документі
електронного цифрового підпису платника податку
;

2) фізичною  особою  -  платником  податків   або   його законним представником;

3) особою,  відповідальною  за  ведення  бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно  із  договором  про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

Якщо    податкова   декларація   подається   податковими агентами -  юридичними  особами,  вона  повинна   бути   підписана керівником  такого  агента  та  особою,  яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та  подання  податкової  декларації  такого
агента,  а  якщо  податковим  агентом є платник податків - фізична особа - таким платником податків.

2. Порядок складання та подання податкової декларації

Податкова декларація  подається  за  звітний  період  в установлені   цим  Кодексом  строки  органу  державної  податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобовязаний  за  кожний  встановлений звітний  період  подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку,  платником якого він  є, незалежно  від  того,  чи  провадив  такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються
за  ставкою  нуль  відсотків,  подають  органам  державної   податкової   служби декларації  (розрахунки)  з  податку  на  прибуток  підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому ПКУ.

Податкова  декларація  подається  за  вибором платника податків в один із таких способів:  

а) особисто  платником  податків  або  уповноваженою  на   це особою;

б) надсилається  поштою  з  повідомленням  про  вручення та з описом вкладення;

в) засобами  електронного  зв'язку  в  електронній  формі   з дотриманням  умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Платники податків,  що належать до великих та  середніх підприємств,  подають  податкові  декларації  до  органу державної податкової служби в електронній формі  з  дотриманням  умови  щодо реєстрації   електронного   підпису  підзвітних  осіб  у  порядку, визначеному законодавством.

У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку   зобовязаний   здійснити  таке  відправлення  на  адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж  за десять  днів  до  закінчення  граничного строку подання податкової декларації,  визначеного  цією  статтею,  а при поданні податкової звітності  в  електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

У разі втрати або псування  поштового  відправлення  чи затримки  його  вручення органу державної податкової служби з вини оператора поштового звязку,  такий оператор несе відповідальність відповідно до закону.  У такому разі платник податків звільняється від  будь-якої  відповідальності  за  неподання  або   несвоєчасне подання такої податкової декларації.

Платник податків  протягом пяти робочих днів з дня отримання повідомлення  про  втрату  або  зіпсуття  поштового   відправлення зобов'язаний   надіслати  поштою  або  надати  особисто  (за  його вибором)  органу  державної  податкової  служби  другий  примірник податкової  декларації  разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.

Незалежно  від  факту  втрати   або   зіпсуття   такого поштового  відправлення чи затримки його вручення платник податків зобовязаний сплатити суму  податкового  зобовязання,  самостійно визначену  ним  у  такій податковій декларації,  протягом строків, установлених цим Кодексом.

Прийняття податкової  декларації  є  обовязком  органу державної   податкової   служби.   Під  час  прийняття  податкової  декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової  служби,  в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових
реквізитів.  Інші  показники,  зазначені  в   податковій   декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Посадова особа органу державної податкової служби,  в якому перебуває  на  обліку платник податків,  зобовязана зареєструвати податкову  декларацію  платника  датою  її  фактичного   отримання органом державної податкової служби.

Податкова  декларація,  надана  платником,   також вважається прийнятою:

- за  наявності  на  всіх  аркушах,  з яких складається податкова декларація та,  за бажанням  платника  податків,  на  її копії,  відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація,  із зазначенням дати її  отримання, або  квитанції  про  отримання  податкової  декларації  у  разі її
подання засобами електронного зв’язку,  або поштового повідомлення з  відміткою  про  вручення органу державної податкової служби,  у разі надсилання податкової декларації поштою;

- у разі,  якщо орган державної  податкової  служби  не надає платнику податків  повідомлення  про   відмову   у   прийнятті   податкової декларації  або  у випадках,  визначених цим пунктом,  не надсилаєйого платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Відмова посадової особи  органу  державної  податкової служби  прийняти  податкову  декларацію  з  будь-яких  причин,  не визначених цією статтею,  у  тому  числі  висунення  будь-яких  не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну  показників  такої  податкової  декларації,  зменшення   або скасування   від’ємного   значення   об’єктів  оподаткування,  сум бюджетних   відшкодувань,   незаконного   збільшення    податкових зобов’язань тощо) забороняється.

У  разі подання платником податків до органу ДПС декларації,  заповненої з  порушенням встановлених вимог,  такий орган державної податкової служби зобовязаний  надати  такому  платнику податків  письмове  повідомлення  про  відмову  у  прийнятті  його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у  разі  отримання  такої   податкової   декларації, надісланої  поштою  або засобами електронного звязку,  - протягом пяти робочих днів з дня її отримання;

- у  разі  отримання   такої   податкової   декларації особисто  від  платника  податку  або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

У разі отримання відмови органу  державної  податкової служби  у  прийнятті  податкової  декларації  платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 ПКУ.

У разі якщо  в  установленому  законодавством  порядку буде  встановлено  факт  неправомірної  відмови  органом державної податкової  служби  (посадовою  особою)  у  прийнятті   податкової декларації,  остання  вважається  прийнятою  у  день її фактичного
отримання органом державної податкової служби.

За кожною  заявою  платника  податків  щодо  порушення посадовою  особою органу державної податкової служби цієї статті в обов'язковому   порядку   проводиться    службове    розслідування відповідно до закону.

За результатами  такого  розслідування  винна  посадова особа органу    державної    податкової    служби    притягується     до відповідальності відповідно до закону.

Податкова  декларація,  надіслана  платником податків або його представником поштою або засобами  електронного  звязку, вважається  неподаною  за  умови  її  заповнення з порушенням встановлених та  надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації   платник   податків  зобовязаний  погасити  податкове зобов'язання,  самостійно  визначене  ним   у   такій   податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Центральний орган виконавчої влади,  відповідальний за процеси  інформатизації   в   Україні,   впроваджує   та   утримує автоматизовану систему Єдине вікно подання електронної звітності для надання послуг  з  подання  за  допомогою  мережі  Інтернет  в
електронному   вигляді   звітності,  обов'язковість  подання  якої встановлено  законодавством,   до   міністерств,   інших   органів державної   влади   та   фондів  загальнообов
язкового  державного страхування.

Автоматизована система  Єдине  вікно   подання   електронної звітності   повинна   забезпечувати   підтримку   роботи  засобів електронного  цифрового   підпису   всіх   акредитованих   центрів сертифікації  ключів,  що  працюють на ринку України відповідно до чинного законодавства.

Опис форматів (стандартів), структура електронних документів, що  забезпечує  подання  електронної  звітності до автоматизованої системи  “Єдине  вікно  подання  електронної  звітності”, повинні розміщуватися та підтримуватися в актуальному стані на безоплатній для  користувачів  основі   на   загальнодоступних   інформаційних
ресурсах  Міністерства  фінансів  України та тих органів державної влади,  до  яких  обов’язковість  подання  звітності   встановлена законодавством.

Автоматизована система   Єдине   вікно  подання  електронної
звітності
та всі її компоненти є державною власністю.

За допомогою автоматизованої  системи  Єдине  вікно  подання
електронної  звітності
 або її компонентів можуть надаватися інші послуги.

Податкові декларації,  крім випадків, передбачених цим Кодексом,  подаються  за  базовий звітний (податковий) період,  що дорівнює:

1) календарному місяцю (у  тому  числі  в  разі  сплати місячних  авансових  внесків)  - протягом 20 календарних днів,  що настають  за  останнім  календарним  днем  звітного  (податкового) місяця;

2) календарному  кварталу  або календарному півріччю (у тому числі в  разі  сплати  квартальних  або  піврічних  авансових внесків)  - протягом 40 календарних днів,  що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

3) календарному  року -  протягом  60 календарних  днів,  що  настають  за  останнім  календарним   днем звітного (податкового) року;

4) календарному  року  для  платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним;

5) календарному року для платників  податку  на  доходи фізичних  осіб  -  підприємців - протягом 40 календарних днів,  що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Якщо податкова декларація за  квартал,  півріччя,  три квартали  або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів,  з яких  складаються  такі квартал,  півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків),  зазначена податкова  декларація подається у строки,  для такого базового звітного (податкового) періоду.

Під  терміном   “базовий   звітний (податковий)  період”  слід  розуміти  перший звітний (податковий) період року. Якщо   останній   день   строку   подання   податкової декларації  припадає  на вихідний або святковий день,  то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день,  що  настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки  подання  податкової  декларації  можуть бути збільшені за  правилами  та  на  підставах,  які  передбачені  ПКУ.

У   разі   якщо  у  майбутніх  податкових  періодах  (з урахуванням  строків  давності) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у   раніше  поданій  ним  податковій  декларації,  він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання  уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації  за  будь-який  наступний  податковий період,  протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник  податків,  який  самостійно  виявляє  факт заниження податкового     зобовязання    минулих    податкових    періодів, зобовязаний:

а) або  надіслати  уточнюючий  розрахунок  і  сплатити   суму недоплати  та  штраф  у  розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у  якому  виявлено  факт   заниження   податкового   зобовязання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання  з цього податку.

Якщо після   подачі  декларації  за  звітний  період  платник податків подає  нову  декларацію  з  виправленими  показниками  до закінчення  граничного  строку  подання  декларації за такий самий звітний  період,  то  штрафи,  визначені  у   цьому   пункті,   не
застосовуються.

Платник  податків  під  час  проведення документальних планових  та  позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше  податкових  декларацій за  будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

У  разі  якщо   платник   податків   подає   уточнюючий розрахунок   до  податкової  декларації,  поданої  за  період,  що перевірявся,  відповідний  контролюючий   орган   має   право   на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний
період.


Тема 10. Статистична і спеціальна звітність

  1.  Порядок складання окремих форм статистичної звітності
  2.  Звітність по відрахуваннях на соціальні потреби

1. Порядок складання окремих форм статистичної звітності

Звітність підприємства це система показників, які характеризують роботу підприємства за період. Крім того, звітність – останній етап облікового циклу.

В сучасних умовах наряду з фінансовою (бухгалтерською) звітністю підприємства заповнюють і статистичну звітність. Статистичний звіт - документ, в якому наведено статистичні дані про роботу підприємства; він представляється до спеціальної установи (регіональний орган державної статистики) в затверджені терміни за підписами уповноважених осіб.

Ціллю статистичних звітів є надання інформації державі про соціально-економічні явища на конкретному підприємстві. Базою для складання статистичних звітів є дані бухгалтерського обліку, тому в бухгалтерії поряд з фінансовою (бухгалтерською) звітністю заповнюють, або надають інформацію для статистичних звітів.

В сучасних умовах одночасно діють такі види статистичної звітності.
Державна статистична звітність - це статистична звітність, форми якої затверджуються Державним комітетом статистики, або за його згодою, регіональними органами державної статистики. Для державної статистичної звітності характерні показники, загальні для різних видів діяльності - звіт з праці, про використання робочого часу та інші.

Державна статистична звітність може бути:

  •  регулярна,  яка збирається з певною періодичністю (як правило, місячна, квартальна, піврічна, річна);
  •  разова, коли статистичні спостереження проводяться лише на певну дату.

Форми державної статистичної звітності розробляються органами державної статистики. Така звітність має забезпечувати загальнодержавні інтереси і нести в собі інформацію переважно соціально-економічного характеру, що забезпечує обґрунтований аналіз розвитку народного господарства України або її регіонів та задовольняє потреби управління на державному рівні.

Форми регулярної державної статистичної звітності на наступний рік, як правило, затверджуються до 1 травня поточного року; форми, що вводяться в оперативному порядку, не пізніше ніж за 3 місяця до моменту введення їх у дію.

Форми і програми одноразових державних спостережень затверджуються не пізніше, ніж за 5 місяців до початку обстеження.

Строк дії форм регулярної державної статистичної звітності, як правило, має бути розрахований не менш як на 3 роки. Кожна пропозиція про внесення будь-яких змін діючої форми повинна впливати з конкретних реальних соціально-економічних обставин і бути в достатній мірі обґрунтована.

Обсяг державної статистичної звітності в цілому по народному господарству України визначається в Загальнодержавному табелі форм державної статистичної звітності. До табелю щорічно вносяться зміни та доповнення.

Галузева статистична звітність розроблюється та затверджується безпосередньо відповідними міністерствами, відомствами, державними комітетами, концернами, за погодженнями з Держкомстатом України. Вони мають міжгалузевий або обмежений галузевий характер. Форми такої звітності розповсюджують відповідні міністерства і відомства.

Наказом Державної служби статистики “Про затвердження Загального табеля (переліку) форм державних статистичних спостережень на 2013 рік” від 28.12.2012 р. № 547 затверджено Загальний табель (перелік) форм державних статистичних спостережень на 2013 рік, який має такі розділи:

  1.  Статистика промислового виробництва
  2.  Статистика виробництва та розподілення електроенергії, тепла, газу, води 
  3.  Статистика дозволів на будівництво 
  4.  Статистика діяльності будівельних підприємств
  5.  Статистика капітальних інвестицій
  6.  Статистика інвестицій зовнішньоекономічної діяльності
  7.  Статистика інвестиційних проектів
  8.  Статистика основних засобів
  9.  Статистика сільського господарства
  10.  Статистика рибного господарства
  11.  Статистика ринкових нефінансових послуг
  12.  Статистика транспорту
  13.  Статистика зв′язку та інформатики
  14.  Статистика науки
  15.  Статистика інновацій
  16.  Статистика внутрішньої торгівлі
  17.  Статистика енергетики
  18.  Статистика зовнішньої торгівлі товарами
  19.  Статистика зовнішньої торгівлі послугами
  20.  Статистика споживчих цін
  21.  Статистика цін виробників
  22.  Статистика фінансів підприємств
  23.  Структурні обстеження підприємств
  24.  Статистика екології
  25.  Статистика лісового, мисливського господарства та природно-заповідного фонду
  26.  Статистика нерухомості
  27.  Правова та політична статистика
  28.  Статистика освіти
  29.  Статистика охорони здоров′я
  30.  Статистика культури
  31.  Статистика зайнятості  населення
  32.  Статистика оплати праці та соціально-трудових відносин
  33.  Обстеження умов життя домогосподарств
  34.  Статистика ділової активності підприємств
  35.  Статистика туризму
  36.  Статистика оборонно-промислового комплексу
  37.  Ведення реєстру статистичних одиниць

ЗАГАЛЬНИЙ ТАБЕЛЬ (ПЕРЕЛІК) ФОРМ ДЕРЖАВНИХ СТАТИСТИЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ
НА 2013 РІК 

Статистика промислового виробництва


з/п

Найменування форми

Індекс форми

Періодичність

Хто подає

Кому подає

Строк подання

1.

Звіт  про виробництво та реалізацію промислової продукції

1П-НПП

річна

Юридичні особи, відокремлені підрозділи юридичних осіб, які займаються промисловими видами діяльності

Органу державної статистики за місцезнаходженням (місцем здійснення виробничої діяльності)

не пізніше

9  лютого

2.

Терміновий звіт про виробництво промислової продукції (товарів, послуг) за видами

1-П

місячна

Юридичні особи, відокремлені підрозділи юридичних осіб, які займаються промисловими видами діяльності

Органу державної статистики за місцезнаходженням (місцем здійснення виробничої діяльності)

не пізніше

4 числа після звітного періоду

Фізичні особи-підприємці, які займаються промисловими видами діяльності

Органу державної статистики за місцезнаходженням (місцем здійснення виробничої діяльності)

не пізніше

4 числа після звітного періоду

3.

Місячний звіт про економічні показники за видами економічної діяльності, що відносяться до добувної промисловості і розроблення кар’єрів, переробної промисловості, постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, водопостачання, каналізації, поводження з відходами

1-ПЕ

місячна

Юридичні особи, відокремлені підрозділи юридичних осіб, які займаються промисловими видами діяльності

Органу державної статистики за місцезнаходженням (місцем здійснення виробничої діяльності)

не пізніше

12 числа після звітного періоду

Статистика внутрішньої торгівлі

№ з/п

Найменування форми

Індекс форми

Періодичність

Хто подає

Кому подає

Строк подання

1.

Звіт про товарооборот

1-торг

місячна

Юридичні особи (підприємства), їх відокремлені підрозділи, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, за переліком, встановленим органами державної статистики

Органу державної статистики за місцезнаходженням

не пізніше

2 числа після

звітного періоду

2.

Про продаж світлих нафтопродуктів і газу

1-торг (нафтопродукти)

місячна

Юридичні особи (підприємства), їхні відокремлені підрозділи, які здійснюють діяльність із роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами та газом через АЗС і АГНКС

Органу державної статистики за місцезнаходженням

не пізніше

2 числа після

 звітного періоду

Фізичні особи-підприємці, які здійснюють діяльність із роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами та газом через АЗС і АГНКС

Органу державної статистики за місцезнаходженням

не пізніше

2 числа після

 звітного періоду

3.

Звіт про продаж і запаси

товарів у торговій мережі та мережі ресторанного господарства

3-торг

квартальна

(I квартал,
II квартал,
III квартал,
рік)

Юридичні особи (підприємства), їх відокремлені підрозділи, які здійснюють діяльність із роздрібної торгівлі та ресторанного господарства

Органу державної статистики за місцезнаходженням

квартальна – не пізніше 25 числа після звітного періоду;

річна  - не пізніше 9 лютого

4.

Звіт про наявність торгової мережі та мережі ресторанного господарства

7-торг

річна

Юридичні особи (підприємства), які здійснюють діяльність із роздрібної торгівлі та ресторанного господарства

Органу державної статистики за місцезнаходженням

не пізніше

9 лютого

5.

Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них

12-торг

річна

Юридичні особи, які мають ринки

Органу державної статистики за місцезнаходженням

не пізніше

20 січня

Фізичні особи-підприємці, які мають ринки

Органу державної статистики

за місцезнаходженням

не пізніше

20 січня

6.

Про обсяги продажу сільгосппродуктів і худоби на міському ринку

А

місячна

Юридичні особи, які мають ринки з продажу сільгосппродуктів і худоби, за переліком, встановленим органами державної статистики

Органу державної статистики

за місцезнаходженням

23 числа кожного місяця

Фізичні особи-підприємці, які мають ринки з продажу сільгосппродуктів і худоби, за переліком, встановленим органами державної статистики

Органу державної статистики за місцезнаходженням

23 числа кожного місяця

7.

Бланк щомісячної реєстрації цін на міському ринку

2

місячна

Органи державної статистики за

місцезнаходженням стосовно ринків, на яких здійснюється продаж сільгосппродуктів і худоби

Головним управлінням статистики в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Управлінню статистики в м. Севастополі

23 числа кожного

місяця

8.

Звіт про проведення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти

1-торги

квартальна

Юридичні особи, на яких поширюється дія Закону України "Про здійснення державних закупівель":

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації – головні розпорядники бюджетних коштів (з урахуванням зведеної інформації щодо розпорядників коштів відповідних місцевих бюджетів, а також підприємств, щодо яких здійснюються функції з управління комунальним майном)

Головним управлінням статистики в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Управлінню статистики в місті Севастополі

не пізніше

16 числа після звітного періоду

центральні органи виконавчої влади – головні розпорядники бюджетних коштів, розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня, розпорядники державних кредитних ресурсів, коштів Національного банку України, Пенсійного фонду України, державних цільових фондів, державних та місцевих фондів, коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування, Фонду соціального захисту інвалідів (з урахуванням зведеної інформації по всіх підпорядкованих їм установах, організаціях, а також державних, комунальних, у тому числі казенних підприємствах, установах та господарських товариствах, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірніх підприємствах, а також підприємствах і господарських товариствах, у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків належить державним, у тому числі казенним, комунальним підприємствам і господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, об'єднання таких підприємств (господарських товариств),  щодо яких здійснюються функції з управління державним майном або корпоративними правами держави)

Головному міжрегіональному управлінню статистики у м.Києві

9.

Звіт про виконання державного замовлення

1-держзамовлення

квартальна

Юридичні особи:

міністерства, інші органи державної влади, установи та організації, які визначені Кабінетом Міністрів України як державні замовники

Головному міжрегіональному управлінню статистики у м.Києві

не пізніше

 7 числа після звітного періоду

10.

Звіт про продаж і  запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі

1-опт

річна

Юридичні особи, основним видом економічної діяльності яких є оптова торгівля

Органу державної статистики

за місцезнаходженням

не пізніше

 9 лютого

11

Звіт про продаж і  запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі

1-опт

квартальна

( І, ІІ і ІІІ квартали)

Юридичні особи, основним видом економічної діяльності яких є оптова торгівля

Органу державної статистики

за місцезнаходженням

на 25 день після звітного періоду

12

Звіт про обсяг оптового товарообороту

1-опт

місячна

Юридичні особи, основним видом економічної діяльності яких є оптова торгівля

Органу державної статистики

за місцезнаходженням

на 3 день після звітного періоду

13

Звіт про діяльність біржі

1-біржа

квартальна

(1 квартал,

1 півріччя,

9 місяців,

рік)

Товарні біржі

Органу державної статистики за місцезнаходженням

не пізніше

25 числа

14

Звіт про продаж і запаси автотранспортних засобів, деталей та приладдя до них

2-торг (авто)

річна

Юридичні особи (підприємства), основним видом діяльності яких є торгівля автотранспортними засобами, мотоциклами, деталями та приладдям до них

Органу державної статистики за місцезнаходженням

не пізніше

9 лютого

Структурні обстеження підприємств

№ з/п

Найменування форми

Індекс форми

Періодичність

Хто подає

Кому подає

Строк подання

1.

Структурне обстеження підприємства

1-підприємництво

річна

Юридичні особи (підприємства) за переліком, установленим органами державної статистики

Органу державної статистики за місцезнаходженням

не пізніше

9 лютого

2.

Структурне обстеження підприємства

1-підприємництво

(коротка)

річна

Юридичні особи (підприємства) за переліком, установленим органами державної статистики

Органу державної статистики за місцезнаходженням

не пізніше

9 лютого

Статистика оплати праці та соціально-трудових відносин

№ з/п

Найменування форми

Індекс форми

Періодичність

Хто подає

Кому подає

Строк подання

1.

Звіт з праці

1-ПВ

місячна

Юридичні особи, їхні відокремлені підрозділи, визначені за переліком органів державної статистики

Органу державної статистики за місцем здійснення діяльності

не пізніше

7-го числа після звітного періоду

2.

Звіт з праці

1-ПВ

квартальна

Юридичні особи, їхні відокремлені підрозділи за переліком, установленим органами державної статистики

Органу державної статистики за місцем здійснення діяльності

не пізніше

7-го числа після звітного періоду

3.

Звіт про кількісний та якісний склад державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, які займають посади керівників та спеціалістів

9-ДС

річна

Установи (організації), на працівників яких поширюється дія законів України «Про державну службу» та «Про службу в органах місцевого самоврядування»

Органу державної статистики за місцезнаходженням

не пізніше

8-го січня після звітного року

4.

Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання

6-ПВ

річна

Юридичні особи, їхні відокремлені підрозділи за переліком, установленим органами державної статистики

Органу державної статистики за місцем здійснення діяльності

не пізніше

9 лютого після звітного року

5.

Звіт про заробітну плату за професіями окремих працівників

7-ПВ

один раз на чотири роки

Юридичні особи, їхні відокремлені підрозділи, визначені за переліком органів державної статистики

Органу державної статистики за місцем здійснення діяльності

не пізніше

31 березня після звітного року

Відповідальність

Згідно статті 13 Закону України “Про державну статистику” органи статистики мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати штрафи.

Накладання штрафів здійснюється відповідно до статті 1863 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в якій зазначено :

1. Неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, чи із запізненням; незабезпечення належного стану первинного обліку; порушення порядку ведення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України - тягне за собою накладання штрафу:

- на громадян - від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

- на посадових осіб та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності - від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу:
     - на громадян - від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
     - на посадових осіб та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності - від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

2. Звітність по відрахуваннях на соціальні потреби

Звіт до органів Пенсійного фонду подається особисто фізичною особою, страхувальником або відповідальною особою фізичної особи або страхувальника за місцем взяття на облік в органах Пенсійного фонду.

Звіт подається одним із способів:

- в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП) через центр обробки електронних звітів згідно з Порядком подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі, затвердженим постановою правління ПФУ від 19.04.2007 № 7-7 (звіт на паперових носіях не подається); 

- на паперових носіях, завірених  підписом  керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;

- на паперових  носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не більше п’яти.

Електронна форма звіту до органів Пенсійного фонду формується  страхувальником з використанням спеціалізованого  програмного забезпечення, актуальні  версії  якого  безкоштовно  надаються  в органі ПФУ за місцем взяття на облік та розміщені на офіційному сайті ПФУ.

Паперовий звіт подається в друкованому вигляді або заповнюється  українською мовою друкованими літерами без помарок та виправлень кульковою ручкою з синім або чорним чорнилом. У разі незаповнення того чи іншого рядка звіту через відсутність операції цей рядок прокреслюється.

При заповненні полів, що складаються з клітинок, кожен із необхідних символів  каліграфічно вписується  до відповідної окремої клітинки. Символи не повинні виходити за межі клітинок, а також накладатись на сусідні клітинки. Символи: крапка, апостроф, кома, дефіс тощо - проставляються в окремих клітинках.

При заповненні поля без клітинок записи в цих полях не повинні накладатися на сусідні поля і перекривати службові  написи бланка.

На паперових носіях звіт формується у двох примірниках та подається страхувальником  до органу Пенсійного фонду за місцем взяття його на облік.

Один примірник звіту з відміткою органу Пенсійного фонду про його прийняття зберігається  у страхувальника.

Грошові суми в таблицях звіту заповнюються в гривнях з копійками.

Якщо страхувальник здійснює реєстрацію вихідної кореспонденції, на кожному аркуші звіту зазначається реєстраційний номер відповідно до журналу реєстрації вихідної документації страхувальника. Усі аркуші документів нумеруються та комплектуються відповідальною особою страхувальника.

Таблиці  звіту завіряються  підписами керівника та головного бухгалтера (за наявності такої посади у страхувальника). Якщо страхувальник є юридичною особою, таблиці звіту засвідчуються печаткою страхувальника. Якщо страхувальник є фізичною особою, таблиці звіту засвідчуються печаткою страхувальника за її наявності.

Звіт повинен містити такі обов'язкові реквізити:

- тип документа (початкова, скасовуюча, призначення пенсії, додаткова);

- звітний період, за який подається звіт;

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) страхувальника згідно із Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

- для юридичних осіб зазначається код за ЄДРПОУ;

- для фізичних осіб зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) (далі - реєстраційний номер облікової картки);

- код основного виду економічної діяльності, відповідно до якого встановлено клас професійного ризику;

- клас професійного ризику виробництва;

- місцезнаходження (місце проживання) страхувальника;

- код органу Пенсійного фонду України, до якого подається звіт;

- дата подання звіту;

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб страхувальника;

- середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період (за наявності);

- кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати (за наявності);

- штатна чисельність працівників (за наявності);

- підписи страхувальника - фізичної особи та/або посадових осіб страхувальника, засвідчені печаткою страхувальника (за наявності).

Зазначені вище реквізити мають бути обов'язково заповнені в усіх таблицях додатків до звітів, де вони передбачені.

Електронна форма звіту повинна відповідати звіту на паперових носіях.

Звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. Звіт, складений з порушенням вимог цього Порядку, у тому числі без обов'язкових реквізитів, та поданий без всіх необхідних таблиць, не вважається звітом і вважається таким, що не подавався. Звіт, надісланий поштою, не вважається поданим.

У випадку припинення без правонаступника або зняття з обліку в органах Пенсійного фонду страхувальник зобов'язаний подати звіт за останній звітний період до дати зняття з обліку та звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались.

У разі якщо при припиненні страхувальника є правонаступник, звіт до органу Пенсійного фонду подається правонаступником, якщо правонаступництво підтверджено установчими документами.

У разі якщо юридичні особи не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, звіт до органів Пенсійного фонду ними не подається.

ФО - підприємці зобов'язані подавати звіт незалежно від того, чи ведуть вони підприємницьку діяльність, крім фізичних осіб - підприємців, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. 

Якщо останній день строку подання звіту припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, то останнім днем подання звіту вважається перший після нього робочий день.

Керівник органу Пенсійного фонду з метою раціонального перерозподілу навантаження протягом періоду звітування може ініціювати розроблення та затвердження рекомендованого графіка подання звіту  для страхувальників. Після затвердження керівником органу Пенсійного фонду такого графіка відповідальна особа Пенсійного фонду повідомляє страхувальника про рекомендовані терміни подання звіту не пізніше ніж за 10 днів до рекомендованої дати подання звіту.

Під час прийняття звіту, що подається особисто страхувальником або уповноваженою на це особою, відповідальна особа органу Пенсійного фонду України зобов'язана візуально перевірити наявність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктом 2.8 цього розділу, на паперових носіях. 

Відповідальна особа органу Пенсійного фонду, яка приймає звіт від страхувальника, реєструє його та проставляє реєстраційний номер із зазначенням дати реєстрації та обов`язково засвідчує власним підписом із зазначенням прізвища та ініціалів.

Розписка про одержання звіту заповнюється відповідальною особою  органу Пенсійного  фонду, що прийняла пакет документів. При прийнятті документів розписка про одержання звіту завіряється печаткою для довідок відповідальною особою органу Пенсійного  фонду та повертається страхувальнику.

Форми та строки подання звіту

1. Страхувальники, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФО - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у частині подання звіту за таких осіб зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом.

Звітним періодом є календарний місяць.

Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

2. ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.

Звітним періодом є календарний рік.

Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

3. ФО - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Звіт зазначеними особами не подається.

4. ФО, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом.

Звітним періодом для них є календарний рік.

Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

5. Особи, які досягли 16-річного віку та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 2 - 14 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та уклали договір на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, а також члени фермерського господарства, особистого селянського господарства - на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та пенсійне страхування та уклали договір на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, формують та подають самі за себе звіт протягом 30 календарних днів після закінчення строків дії договору.

Звітним періодом є тривалість дії договору, а у разі якщо договором про добровільну участь передбачено одноразову сплату особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), - період, за який одноразово сплачено єдиний внесок за попередні періоди.

Звіт подається за формою згідно з додатком 6 до цього Порядку.

6. Особи, які на підставі частини третьої статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" здійснюють доплату до суми страхових внесків з тим, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок, формують самі за себе звіт та подають його протягом одного календарного місяця після здійснення доплати через установи банків.

Звіт подається за формою згідно з додатком 6 до цього Порядку.

7. У разі настання нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання із застрахованою особою страхувальники, зазначені в пунктах 3.1, 3.2 цього розділу, та члени фермерського господарства, особистого селянського господарства, які зазначені в пункті 3.5 цього розділу, формують та подають звіт протягом п'яти робочих днів після дати складання акта настання нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, або з дати складання акта розслідування професійного захворювання за формою П-4.

Звіт подається за формою згідно з додатком 7 до цього Порядку.

8. У випадках, коли страхувальник, у звітному періоді змінює місцезнаходження, або місце реєстрації, або місце проживання (поза межами територіального обслуговування органу Пенсійного фонду, в якому він перебував на обліку), звіт за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до органу Пенсійного фонду за новим місцем взяття на облік.

Формування звіту

Звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок.

Звіт повинен містити основні дані про страхувальника  та перелік таблиць звіту.

Звіт формується страхувальником або відповідальною особою  страхувальника та включає таблиці, що наведені у додатках 4-6 до Порядку № 22-2.

У додатках 4-6 до цього Порядку навпроти таблиць, які не подаються до органів Пенсійного фонду, проставляються прочерки.

У графі “Кількість аркушів” зазначається кількість аркушів документів однієї таблиці.

У графі “Кількість рядків” зазначається кількість заповнених рядків на  аркушах документів однієї таблиці для таблиць 5-9 додатка 4 до цього Порядку.

У графі “Усього” зазначаються загальна кількість аркушів документів та загальний підсумок рядків у цих аркушах.

Таблиця 1 додатка 4 формується та подається страхувальниками, що використовують працю найманих осіб.

Таблиці 2 та 8 додатка 4 формуються та подаються лише районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення про нарахування сум єдиного внеску (грошового забезпечення) батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства, та за осіб, які відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та за одного непрацюючого працездатного батька, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд  за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.

Таблиці 3 та 9 додатка 4 формуються та подаються до органів Пенсійного фонду страхувальниками, які нараховують та сплачують єдиний внесок за осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших, утворених відповідно до закону, військових формувань, Службі безпеки України, органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту.

Таблицю 4 додатка 4 формують та подають до органів Пенсійного фонду страхувальники, які нараховують та сплачують єдиний  внесок за осіб із числа військовослужбовців  (крім  військовослужбовців  строкової та альтернативної служби),  осіб  рядового  і начальницького  складу.

Таблиця 5 додатка 4 призначена для реєстрації застрахованих осіб у реєстрі застрахованих осіб. Вона подається страхувальником у разі, якщо  протягом звітного періоду:

- було укладено або розірвано трудовий договір (цивільно-правовий договір, крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) із застрахованою особою;

- було укладено або розірвано трудовий договір із застрахованою особою, яка працевлаштована на нове робоче місце;

- особі надано відпустку по догляду за дитиною від трирічного віку до досягнення нею шестирічного віку;

- особі надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

- особі надано відпустку по вагітності і пологах.

У разі коли за даними страхувальника протягом звітного періоду не було зафіксовано фактів укладання та розірвання трудових угод (цивільно-правового договору), таблиця 5 додатка 4 до цього Порядку не формується та не надається до органу Пенсійного фонду.

Таблиця 6 додатка 4 призначена для формування страхувальником у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у звітному місяці.  Такі відомості формуються з урахуванням  кодів категорій застрахованих осіб, визначених у додатку 2 Порядку № 22-2.

Графа 10 Код типу нарахувань заповнюється страхувальником лише у випадках, передбачених переліком кодів типу нарахувань 1 - 10.

Код типу нарахувань 1 зазначається лише для осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць і єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована, а також особам, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул.

Коди типу нарахувань 2 - 9 зазначаються лише у випадках донарахування або зменшення суми страхових внесків.

У разі якщо донараховують або зменшують суму єдиного внеску на суму заробітної плати (доходу), нарахованої у попередніх звітних періодах, застосовують коди типу нарахувань 2 - 5:

2 - сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно донараховано суму єдиного внеску;

3 - сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно зменшено зайво нараховану суму єдиного внеску;

4 - сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку при перевірці органом Пенсійного фонду донараховано суму єдиного внеску;

5 - сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку при перевірці органом Пенсійного фонду зменшено зайво нараховану суму єдиного внеску.

У разі якщо донараховують або зменшують суму внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період до 01 січня 2011 року, на суму заробітної плати (доходу), нарахованої у попередніх звітних періодах, застосовують коди типу нарахувань 6 - 9:

6 - сума заробітної плати (доходу), нарахована в попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно донараховано суму внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період до 01 січня 2011 року;

7 - сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно зменшено зайво нараховану суму внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період до 01 січня 2011 року;

8 - сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку при перевірці органом Пенсійного фонду донараховано суму внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період до 01 січня 2011 року;

9 - сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку при перевірці органом Пенсійного фонду зменшено зайво нараховану суму внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період до 01 січня 2011 року.

Суми, нараховані за дні щорічних та додаткових відпусток, вносяться до графи “Загальна сума нарахованої заробітної плати (доходу) (усього з початку звітного місяця)” із зазначенням відповідного місяця тільки в сумі, що припадає на дні відпустки у цьому місяці, з кодом типу нарахувань 10.

Суми, що припадають на дні відпустки наступних місяців, включаються до поля наступних місяців і відображаються в окремих рядках за першим рядком з кодом типу нарахувань 10.

Графа “Загальна сума  нарахованої заробітної плати (доходу) (усього з початку звітного місяця)”  по кожній окремій застрахованій особі формується  з урахуванням наступної черговості відображення виплат за умови їх нарахування цій особі в одному звітному періоді:

а) сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”;

б) сума винагороди за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця);

в) сума допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

Суми виплат, нараховані за дні тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, відображаються в окремих рядках з кодами категорій застрахованої особи, визначених у додатку 2 до цього Порядку, у полі відповідного місяця тільки в сумі, що припадає на такий місяць.

Графа “Сума нарахованої заробітної плати (доходу) у межах максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок” по кожній застрахованій  особі формується  виключно з урахуванням вищезазначеної черговості виплат.

Якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони включаються до заробітної плати того місяця, у якому були здійснені нарахування.

 Внесення відємних значень сум нарахованої заробітної плати (доходу) допускається лише:

  •  при відображенні сум перерахунків заробітку (доходу), що пов'язані з уточненням кількості відпрацьованого часу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами, нарахованих у попередніх періодах;
  •  при відображенні сторнованих сум відпускних, допомоги з тимчасової непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, нарахованих у попередніх періодах.

Щомісячні суми нарахованої заробітної плати застрахованій особі за роботу на посадах, які дають право на призначення пенсії згідно із Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, відображаються окремими записами (рядками) із зазначенням ознаки наявності підстави для обчислення спеціального стажу. Відомості про заробітну плату або винагороду за роботу цій самій застрахованій особі за роботу на посадах, що не належать до науково-технічних, відображаються в окремому рядку.

Нарахування відображаються за календарний місяць (з першого до останнього числа місяця).

На одну застраховану особу допускається декілька записів у таблиці 6 додатка 4 до цього Порядку, якщо протягом одного звітного періоду застрахованій особі були здійснені нарахування виплат, у яких відрізняються база нарахування єдиного внеску та розміри ставок єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно із Законом (додаток 2), а також якщо нарахування здійснювалися за поточні та майбутні (відпускні, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами), за минулі (лікарняні та нарахування сум заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, а також за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду - середня заробітна плата за вимушений прогул) періоди.

ФО - підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт згідно з таблицею 1 додатка 5 до цього Порядку. Протягом року у разі призначення пенсії подається звіт з позначкою призначення пенсії за період до дати формування заяви на призначення пенсії.

ФО - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт згідно з таблицею 2 додатка 5 до цього Порядку. Протягом року у разі призначення пенсії подається звіт з позначкою призначення пенсії за період до дати формування заяви на призначення пенсії.

Особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт згідно з таблицею 3 додатка 5 до цього Порядку. Протягом року у разі призначення пенсії подається звіт з позначкою призначення пенсії за період до дати формування заяви на призначення пенсії.

Таблиця 7 додатка 4 та таблиця 4 додатка 5 до цього Порядку формуються та подаються страхувальниками у разі визначення страхувальниками періодів (строків) трудової або іншої діяльності, що відповідно до законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховуються при визначенні права на відповідну пенсію, а також періоди страхового стажу, не пов'язані з трудовою та/або професійною діяльністю.

Якщо у страхувальника відсутні робочі місця, робота на яких зараховується до спеціального стажу, таблиця 7 додатка 4 та таблиця 4 додатка 5 не формуються і не подаються до органу Пенсійного фонду.

Код підстави для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства зазначається у вигляді восьмирозрядного коду,  що складається з чотирьох частин.

Для кодування підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства використовуються серійно-порядкові коди із Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.

У разі виявлення помилки у звіті страхувальник має право до закінчення терміну подання цього звіту повторно сформувати та подати звіт до органу Пенсійного фонду за місцем взяття на облік.

Чинним вважається останній електронний  або  паперовий  звіт, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності, визначених цим Порядком.

У разі виявлення страхувальником самостійно недостовірних відомостей, які подані після закінчення звітного періоду та/або накопичені в електронних базах даних персоніфікованого обліку, страхувальник подає до відповідного територіального органу Пенсійного фонду необхідні скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу та одночасно початкові документи із зазначеними вірними відомостями на одну застраховану особу разом з пояснювальною запискою щодо зміни відомостей.

У разі якщо потрібно повністю скасувати відомості, зазначені в таблицях 5 та 7 додатка 4 до цього Порядку, подаються тільки скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу.

Якщо звіт подано помилково не за звітний період, а за попередній період, страхувальник повинен подати два звіти: звіт за попередній період та звіт за поточний період.

У разі виявлення органом Пенсійного фонду недостовірних відомостей про застрахованих осіб, які подані та/або   накопичені  в електронних  базах  даних персоніфікованого  обліку, Пенсійний фонд протягом двох робочих днів повідомляє страхувальника про виявлення недостовірних даних. Страхувальник  подає до  відповідного  органу  Пенсійного  фонду  протягом наступних десяти робочих днів необхідні скасовуючі  документи  щодо  виявлених  недостовірних  даних про застраховану  особу та одночасно початкові документи із зазначеними правильними відомостями на одну застраховану особу.

Скасовуючі документи до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб надаються, якщо страхувальником було допущено помилку у реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи. Зміни в сумах нарахованої заробітної плати або доходу та у зв'язку з цим нарахованих сум єдиного внеску за звітний місяць при формуванні та поданні скасовуючих документів не допускаються. 

У разі якщо в таблиці 5 додатка 4 до цього Порядку страхувальник не зазначив застраховану особу, з якою  було укладено або розірвано трудовий договір за попередній період, він подає разом із звітом за поточний звітний період звіт за попередній період, який містить: титульний аркуш (перелік таблиць звіту), дані на цю застраховану особу із зазначенням статусу таблиці 5 – додаткова.

Аналогічно подається таблиця 7 додатка 4 до цього Порядку.

У разі якщо страхувальником були допущені помилки, зазначені в пункті 5.5 розділу V цього Порядку, страхувальник повинен сформувати та подати разом із звітом за поточний звітний період звіт за попередній період, який містить: перелік таблиць звіту, відповідну таблицю зі статусом – скасовуюча з відомостями, які були помилкові, на одну або декількох застрахованих осіб та відповідну  таблицю зі статусом – початкова із зазначеними правильними відомостями на одну або декількох застрахованих осіб. Звіт, сформований для виправлення помилок за попередні звітні періоди, не повинен містити таблиць 1-4 додатка 4 до цього Порядку.

У разі якщо страхувальник подає за один і той самий звітний період таблиці зі статусом - скасовуюча та додаткова, вони подаються з окремими титульними аркушами (як два окремих звіти).

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82857. Часи дієслова 185 KB
  Актуалізувати знання учнів про дієслово навчитися визначати часи дієслова засвоїти українські терміни. Давайте подивимось як сумно стало Вовченяті без Капітошки та під час перегляду знайдемо дієслова і запишемо їх у зошит Діти дивляться уривок із мультфільму Капітошка та знаходять дієслова...
82858. Прислівник як частина мови 74 KB
  Мета: ознайомити учнів з новою частиною мови прислівником його граматичними ознаками; формувати вміння знаходити прислівники у тексті; розвивати зв’язне мовлення вміння аналізувати і порівнювати мовні явища; виховувати бажання активно працювати на уроці.
82859. Прикметники – синоніми, прикметники – антоніми. Пряме й переносне значення прикметників 237.5 KB
  Мета: ознайомити учнів з прикметниками із синонімічними та антонімічними значеннями; вчити вживати прикметники в прямому та переносному значеннях, розкривати багатозначність; розвивати вміння добирати та використовувати прикметники – синоніми та антоніми у мовленні...
82860. Які бувають рослини 39 KB
  Ці рослини кольорові Запашні такі чудові. На скільки груп розподілено рослини Назвіть рослини першої групи другої третьої Як можна назвати одним словом березу дуб тополю клен Як можна одним словом назвати смородину калину бузок малину Чим відрізняються кущі від дерев...
82861. Что за прелесть эти сказки! Учимся сочинять сказку 68 KB
  Цели: Обучающие: Учить различать виды русских народных сказок Формировать представление о традиционных началах и концовках как неотъемлемой части художественного построения волшебной сказки. Сформировать представление о таком характерном приеме в построении сказки как троекратные повторы...
82862. Незвичайна яблуня. А.М’ястківський «Казка про яблуню». В.Коломієць «Не лови метелика» 71 KB
  Мета: удосконалювати навички усвідомленого, виразного читання художніх творів; навчати правильно оцінювати вчинки дійових осіб; формувати вміння знаходити за допомогою вибіркового читання уривки тексту, які характеризують дійових осіб; збагачувати словниковий запас учнів...
82863. Урок-путешествие. Дорогою добра 49.5 KB
  Цель: формировать представление о добре о доброте о способах их проявления; развивать умение анализировать сравнивать делать выводы; воспитывать стремление совершать добрые поступки. Оборудование: проектор компьютер слайд-презентация звукозапись песни раздаточный материал выставка книг.
82864. Творчість генія українського народу – Т. Г. Шевченка 81 KB
  Мета. Розширити знання учнів про життя і творчість генія українського народу – Т. Г. Шевченка, про його прагнення допомагати пригнобленим; викликати гордість за талановитих дітей з простолюду, за їхнє бажання вчитися, служити своєму народу.
82865. О. Донченко «Лісовою стежкою» 1.14 MB
  Мета. Познайомити з оповіданням О. Донченка «Лісовою стежкою»; розвивати вміння знаходити в текстах описи, роздуми; формувати уміння аналізувати, узагальнювати, характеризувати головну героїню з опорою на текст і малюнок, складати словесний портрет, удосконалювати вміння складати план і переказувати прочитане...