95637

ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

Лекция

Лесное и сельское хозяйство

Економічна ефективність використання землі і шляхи її підвищення. Всі землі України складають єдиний земельний фонд держави. Згідно Земельного кодексу України земельний фонд поділяється на наступні категорії: землі сільськогосподарського призначення 4675 млн. га...

Украинкский

2015-09-25

115 KB

0 чел.

ТЕМА № 3. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ.

ПЛАН

  1.  Земельний фонд, його склад і структура.

  1.  Земельний кадастр і рента в сільському господарстві.

  1.  Економічна ефективність використання землі і шляхи її підвищення.


  1.  ЗЕМЕЛЬНИЙ ФОНД, ЙОГО СКЛАД І СТРУКТУРА. ЕТАПИ ЗЕМЕЛЬНОЇ РЕФОРМИ.

Всі землі України складають єдиний земельний фонд держави. За своїм розміром весь земельний фонд України складає 60,4 млн. га.

До речі, за загальним розміром земельного фонду, серед країн ближнього зарубіжжя, Україна займає 3-е місце, після Російської Федерації (1709,8 млн. га) і Казахстану (270,0 млн. га). Після Україна йде Туркменістан (48,8 млн. га).

Згідно Земельного кодексу України земельний фонд поділяється на наступні категорії:

  1.  землі сільськогосподарського призначення (46,75 млн. га);
  2.  землі промисловості, транспорту, оборони, зв'язку і іншого призначення;
  3.  землі населених пунктів;
  4.  землі курортів і заповідників;
  5.  землі лісового фонду;
  6.  землі водного фонду;
  7.  землі державного запасу.

По характеру використання у виробничому процесі земельний фонд поділяють на 2 групи земель:

  •  до першої групи відносяться землі сільськогосподарського призначення і лісового фонду, тобто ті землі, де головним засобом виробництва виступає земля.
  •  До другої групи відносяться всі інші категорій земель, тобто землі, де саме земля є просторовим базисом для розміщення промисловості і інших галузей. 

Оскільки земля в сільському господарстві, на відміну від інших галузей народного господарства, є головним засобом виробництва, то тут слід зазначити, що земельні ресурси в сільському господарстві володіють рядом особливостей, які істотно відрізняють їх від інших засобів виробництва і роблять великий вплив на економіку сільськогосподарського виробництва.

Особливості землі:

  1.  Земля – це не продукт людської праці, а продукт самої природи.

Тобто на відміну від інших засобів виробництва, які є результатом праці людини, земля представляє продукт багатовікового природно-історичного розвитку природи.

  1.  Земля в сільському господарстві виступає одночасно і як засіб праці, і як предмет праці. 

Як предмет праці земля виступає в той момент, коли людина впливає на її верхній горизонт, тобто грунт, і створює необхідні умови для зростання і розвитку сільськогосподарських культур. (наприклад: оранка землі)

Як засіб праці земля виступає в той момент, коли ми використовуємо механічні, біологічні і фізичні властивості землі для зростання рослин.

  1.  Земля територіально обмежена. Вона не може бути збільшена або створена знов. 

В межах окремих країн земельні ресурси визначаються їх межами, а в цілому на планеті вони обмежені поверхнею суші.

Загальна площа суші складає 149,1 млн.км.2  або 29,2%  від сукупної поверхні землі.

З них:

  •  на частку ріллі доводиться біля 10%;
  •  на частку пасовищ і сінокосів – 17%;
  •  на частку лісів доводиться – 23%;
  •  8% знаходиться під спорудами міст, населених пунктів, промислових підприємств і т.д.
  •  42% землі вважається непридатними для використання в сільському господарстві через відсутність достатнього тепла.

Таким чином, під сільськогосподарськими угіддями у всьому світі зайнято трохи більше 10% суші.  

  1.  Землю, на відміну від інших засобів виробництва, неможливо замінити більш досконалим в технічному відношенні засобом виробництва.

Наприклад:   багато  засобів виробництва в процесі прискорення НТП істотно змінилися. І через свій моральний знос були замінені на інші, більш нові, більш досконалі.

Землю ж ми не можливо замінити ніяким більш новим засобом виробництва, навіть за допомогою НТП.

  1.  Землю не можна переміщувати з одного місця на інше.

Її можна використовувати тільки там, де вона знаходиться. Так, трактори, автомобілі, комбайни ми можемо переміщувати з місця на місце. Землю – ні.

  1.  Земля не однорідна за своєю родючістю.

Так, одні ділянки землі містять більше живильних речовин, інші краще забезпечені вологою, треті мають абсолютно іншу структуру ґрунту.

В слідстві цього, при рівних вкладеннях праці і засобів на одиницю площі виникають відмінності в кількості одержуваної продукції.

  1.  Земля є вічним засобом виробництва, вона не зношується, не погіршується, а навпаки при правильному її використанні – поліпшується.

Всі відзначені особливості землі як засобу виробництва лежать в основі теорії і практики землеробства.

Як вже наголошувалося, земля не однорідна по своїй родючості. І у зв'язку з цим в економічній науці виділяють декілька видів родючості ґрунту.

Види родючості ґрунту:

  1.  Природна
    1.  Штучна
      1.  Економічна

 Природна родючість сформувалася в результаті почвоутворювального процесу під впливом природних сил природи – сонця, вітру, води.

 Штучна родючість - це родючість, яка створена у результаті активної діяльності людини.

 Вона залежить від рівня розвитку продуктивних сил і тому неоднакова на різних ступенях розвитку суспільства.

В сільськогосподарському виробництві штучна родючість забезпечується шляхом проведення зрошування, внесення органічних і мінеральних добрив і інших заходів.

Таким чином, оброблені ґрунти стають більш родючі, а врожайність на них незмінно зростає.

 Економічна родючість – це сукупність природної і штучної родючості.

У свою чергу економічна родючість підрозділяється на:

  1.  Абсолютну
    1.  Відносну

  Абсолютна родючість (або натуральні показники ефективності використання землі) (ц.) характеризується врожайністю сільськогосподарських культур.

 Відносна родючість (грн.) характеризується кількістю одержаної продукції в розрахунку на одиницю виробничих витрат (тобто окупністю витрат).

Повертаючись до категорій земель земельного фонду України відзначимо, що існує також категорія земельного фонду підприємства, яка також складається майже з усіх відповідних категорій земельного фонду України.

Тому і зупинимося на цих категорії більш детально, а саме  розглянемо її склад і структуру.       

На сільськогосподарських підприємствах прийнято розрізняти дві такі категорії земель – це:

- загальна земельна площа(земельний фонд підприємства), тобто вся площа землі, яка закріплена за господарством;

- площа сільськогосподарських угідь, тобто площа, яка використовується тільки для виробництва сільськогосподарської продукції.

Сільськогосподарські угіддя у свою чергу поділяються на наступні категорії земель (склад сільськогосподарських угідь):

- рілля (посівна площа + чорний пар);

- сінокоси;  

- пасовища;

- багаторічні насадження.

Відсоткове співвідношення окремих видів сільськогосподарських угідь в загальній земельній площі прийнято називати структурою земельних угідь.

Відсоткове співвідношення окремих видів сільськогосподарських угідь в загальній площі сільськогосподарських угідь прийнято називати структурою сільськогосподарських  угідь.

Як вже зазначалось, за останні роки загальна площа сільськогосподарських угідь по всіх категоріях господарств складає 46,75 млн. га.

В її складі на частку ріллі доводиться 79,6% або 33,4 млн. га;

- сінокосів – 5,5% або 2,3 млн. га;

- пасовищ – 12,3% або 5,5 млн. га;

- багаторічних насаджень – 2% або 0,8 млн. га.

Ці дані можуть свідчити про інтенсивне використання землі в сільському господарстві.

В середньому на одного жителя України в 2001 році доводилося 0,85 га с/г угідь, у тому числі 0,66 га рілля.

В цілому структура сільськогосподарських угідь залежить від зональних особливостей  і характеризується значними відмінностями по економічним районам. В Україні існує три економічних райони:

- Донецько-придніпровський;

- Південно-західний;

- Південний.

При порівнянні економічної ефективності сільськогосподарського виробництва підприємств і регіонів рекомендується використовувати не площу сільськогосподарських угідь, а показник сумірна рілля, який визначається за допомогою коефіцієнта родючості або бала бонітету (тобто враховує те, що землі за своєю родючістю різні, а відповідно з 1 га землі ми можемо отримати різний розмір валової продукції).

Сумарна рілля (С.Р.) = Бал бонітету   х   S усл. Ріллі                   (1) або,

 

                 С.р. = коефіцієнт родючості х S усл. Ріллі               (2)

Середня ур-ть зернових в господарстві (районі)

         К.р. = ---------------------------------------------------------------------          (3)

Середня ур-ть зернових в районі (області)

                                 S усл. Ріллі = СПу  +  РБ                                     (4)    

Де - СПу - площа сінокосів і пасовищ в  перерахунку на умовну;

       РБ - площа ріллі і багаторічних насаджень

                        СПу = КУП х S сінокосів і пасовищ (5)

Де – КУП –коефіцієнт переводу природних сінокосів чи пасовищ в умовну ріллю.

Ур-ть 1га природних сінокосів і пасовищ, ц.к.од.

КУП = -----------------------------------------------------------------      (6)

Ур-ть 1га сіяних трав, ц.к.од.

 Всі відносини щодо використання і охорони  земельних ресурсів регулюються Земельним кодексом України, який визначає їх

- правові

- економічні і

- організаційні принципи.

Землі сільськогосподарського призначення, згідно земельного законодавства надаються:

  1.  Громадянам – для ведення фермерського господарства, особистого підсобного господарства, садівництва, городництва;
  2.  Кооперативам громадян – для садівництва, городництва, тваринництва;
  3.  Сільськогосподарським підприємствам – для сільськогосподарського виробництва;
  4.  Науково-дослідним, учбовим і іншим сільськогосподарським  установам – для дослідницьких, учбових цілей, сільськогосподарського виробництва;
  5.  несільськогосподарським підприємствам для ведення підсобного сільського господарства.


  1.  ЗЕМЕЛЬНИЙ КАДАСТР І РЕНТА В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ.

В окремих регіонах і господарствах України сільськогосподарські угіддя значно відрізняються між собою по рівню родючості, який впливає на ефективність їх використання і результати сільськогосподарської діяльності.

У зв'язку з цим в сільському господарстві однакові витрати виробництва об'єктивно дають різні результати.

А отже, для забезпечення науково обґрунтованого рівня використання земельних ресурсів і регулювання земельних відносин необхідний державний земельний кадастр, який передбачає систему агроекономічних способів, направлених на ефективне використання і збереження землі.

Земельний кадастр – це сукупність необхідних і обґрунтованих даних про природні властивості землі, їх господарський і правовий стан.

Основними складовими частинами Земельного кадастру є:

  1.  Державна реєстрація землеволодіння, тобто оформлення юридичного права  на володіння і користування землею з метою виробництва сільськогосподарської продукції.
  2.  Кількісний і якісний облік земель.
  •  Кількісний  облік землі передбачає виявлення наявності і розподілу землі по видах угідь, а також землекористувачів (скільки і якої землі кому належить). Цей облік ведеться на 1 листопада кожного року.
  •  Якісний облік землі ведеться по ознаках, які визначають її господарську цінність як природного ресурсу і засобу виробництва. (тобто придатність землі до її використання в сільському господарстві)

             Такими ознаками можуть бути:

  •  Рельєф;
  •  Схильність до водної і вітрової ерозії;
  •  Рослинність;
  •  Види і різновиди ґрунтів;
  •  Забезпеченість живильними речовинами і т.д.
  1.  Бонітування ґрунту.

Бонітування ґрунту – це оцінка землі за її природними ознаками, які необхідні для зростання і розвитку рослин.

 Такими ознаками можуть бути:

  •  Наявність гумусу;
  •  Кислотність ґрунту;
  •  Зміст допустимих форм азоту, фосфору, калію і т.д.

 Оцінка бонітету землі (родючості) в Україні здійснюється за 100 бальною шкалою.

Як визначити бонітет ґрунту.

1. Вся земля підприємства розбивається на декілька ділянок.

2. Потім на кожній ділянці кожну ознаку за спеціальною шкалою оцінюють в балах.

3. Після цього виводиться середній бал оцінки ґрунту в господарстві по кожній ознаці, шляхом підсумовування всіх балів по цій ознаці і ділення їх на кількість оцінюваних ділянок в господарстві.

 Сума балів по ознаці

Середній бал = -------------------------------------------

Кількість ділянок в господарстві

  1.  Потім визначається середній бал бонітету по всіх ознаках, шляхом ділення суми середніх балів по кожній ознаці на їх кількість.

Сума середніх балів по кожній ознаці

Бал бонітету = ----------------------------------------------------------

Кількість ознак

4.Економічна оцінка характеризує  здатність землі не як природного тіла, а як засобу виробництва.

Це означає, що однакові в природному відношенні ґрунти  можуть дістати різні бали економічної родючості через різні умови господарювання (місцеположення, спеціалізацію, дорожні умови тощо).

Оцінку проводять по таких ознаках:

  •  Врожайність з 1 га (ц/га);
  •  Вартість валової продукції (грн.);
  •  Окупність витрат (вартість ВП : витрати на її одержання);
  •  Диференціальний дохід, який є додатковим чистим доходом на землях кращої якості і місцерозташування.

Р.S.  Тобто економічна оцінка землі, яка враховує не тільки природну родючість землі (тобто бонітет), а й місце розташування земельної ділянки, спеціалізацію підприємства, окупність витрат, може не співпадати з природною родючості землі по балах.

Дані економічної оцінки землі є основою для грошової оцінки земельної ділянки, яка  визначається на рентній основі.

Тепер спочатку розглянемо види ренти, а потім розглянемо грошову оцінку землі!!!!

Земельна рента

Рента безпосередньо пов'язана з появою і розвитком земельної власності.

Рента – це вид доходу регулярно одержуваного власником землі.

В умовах розвитку ринкових відносин земельна рента виступає у формі оренди.

Оренда – це форма землекористування, при якій власник землі здає її в тимчасове користування іншій особі (орендарю) за відповідну винагороду (орендну платню).

Але земельну ренту не слід ототожнювати з орендою.

На практиці в оренду можуть включатися платежі не тільки за користування земельним наділом, але і за споруди, які розташовані на ній (склади, іригаційні системи і інші засоби).

 Земельна рента, як економічна категорія, представлена в наступних формах:

  1.  диференціальна земельна рента, яка поділяється на:
  •  диференціальну ренту І;
  •  диференціальну ренту ІІ.

  1.  абсолютна рента.

Щодо диференціальної ренти зазначимо, що за розрахунками економістів її розмір в Україні складає 7,4 ц/га зернових культур, тому що майже 50% у структурі посівних площ усіх регіонів складають саме зернові культури.

 Умовами утворення диференціальної земельної ренти є:

  •  наявність відмінностей в рівні родючості землі (природна родючість);
  •  місце розташування ділянок по відношенню до ринків збуту;
  •  віддача додаткових вкладень капіталу в земельні ресурси (штучна родючість).

 1-і дві умови утворення диференціальної земельної ренти служать основою для утворення диференціальної земельної ренти І.

 3-а умова утворення диференціальної земельної ренти служить основою для утворення диференціальної земельної ренти ІІ.

 Джерелом диференціальної земельної ренти виступає чистий дохід, який утворюється:

- на відносно кращих і

- зручно розташованих  землях або

- при продуктивності додаткових інвестицій в землю.

Абсолютна земельна  рента пов'язана виключно з існуванням приватної власності на землю (тобто, якщо диф. рента виникає і за відсутності приватної власності, то абсолютна – тільки при її наявність).    

 Абсолютна земельна  рента – це понад вартість сільськогосподарського продукту над ціною його виробництва.

Розмір абсолютної ренти в Україні складає 1,6 ц/га зернових культур.

Відомо, що власник навіть найгіршої землі здаватиме її в оренду тільки за платню. У зв'язку з цим, орендар повинен забезпечити собі отримання не тільки середнього прибутку, але і понад прибуток, який піде власнику землі. Інакше ведення виробництва буде не вигідним для нього.

  1.  Грошова оцінка землі — це розрахункова величина, і її не можна ототожнювати з поняттям ціни землі.

Ціна землі визначається в процесі купівлі-продажу земельних ділянок з урахуванням на них попиту і пропозиції, місцеположення, бонітету тощо.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється для визначення розміру земельного податку, орендної плати, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

В світовій практиці існують різні підходи до грошової оцінки землі. В більшості така оцінка зводиться до капіталізації земельної ренти.

За вище згаданою офіційною методикою грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення здійснюється за одержаним сукупним рентним доходом, що є сумою диференціального і абсолютного рентного доходу

(тобто 7,4 ц/га +1,6ц/га = 9 ц/га) – це в цілому по України.

Диференціальний рентний дохід, в свою чергу, визначається за формулою:

Дрд = [(У · Ц – В) – (В · Кр)] : Ц,    (ц/га)    

Де, У — урожайність зернових з 1 га;

Ц — ціна реалізації 1 ц зерна, грн;

В — виробничі витрати на 1 га, грн;

Кр — коефіцієнт рентабельності, що береться на рівні 0,35.

Р.S.  Свого часу, в період розпаювання КСП, по кожному підприємству був визначений диференціальний рентний дохід (тобто він може бути більшим або меншим ніж 7,4 ц/га зернових культур) і саме розмір цього доходу був покладений в основу грошової оцінки землі кожного підприємства.

Після чого кожному працюючому в КСП був виданий сертифікат, в якому і вказується розмір земельного паю з відповідною грошовою його оцінкою.

Повертаючись до сукупного рентного доходу відмітимо, що завдяки визначенню сукупного рентного доходу завжди можна здійснити грошову оцінку землі відповідно до зміни ціни на зерно як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Грошова оцінка сільськогосподарських земель (орних, багаторічних насаджень, сінокосів і пасовищ) з урахуванням фактора капіталізації рентного доходу здійснюється за формулою:

ГО = (Дрд + Ард) Тк · Ц,

де, Дрд – диференційний рентний дохід (7,4 ц/га)

Ард — абсолютний рентний дохід (постійна величина 1,6 ц/га);

Тк — строк капіталізації рентного доходу, встановлений з урахуванням світового досвіду (дорівнює 33 рокам);

Ц — поточна ціна 1 ц зерна, у грн. або доларах США.


3. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЛІ І ШЛЯХИ  ЇЇ  ПІДВИЩЕННЯ.

Система показників використання земельних ресурсів в сільському господарстві поділяється на:

  •  Показники рівня інтенсивності використання земельних ресурсів;
  •  Показники економічної ефективності використання земельних ресурсів.

До числа перших показників відносять:

  •  коефіцієнт використання земельних ресурсів (коефіцієнт с/г освоєння);

S с/г угідь

                                                      До = -------------- (1)

ЗЗП

Де – ЗЗП – загальна земельна площа.

  •  коефіцієнт використання сільськогосподарських угідь  (коефіцієнт розораності);

                                                  S ріллі

                                                    Кр = ----------- (2)

                                                  S с/г угідь

  •  коефіцієнт використання площі ріллі.

S посівів

Кв.р. = ----------- (3)

S ріллі

До числа другої групи показників відносяться:

  •  землевіддача;

ВП

Зв = ----------------- (4)

S с/г угідь

ВП : Зугіддя

Зв = ----------------- (5)

ГОЗугідь

Де, ВП : Зугіддя – вартість валової продукції отриманої з 1 га земельних угідь;

     ГОЗугідь – грошова оцінка цих угідь

Р.S.  Другий показник землевіддачі враховує економічну оцінку землі.

  •  землемісткість.

S с/г угідь

Зм = ---------------- (6)

П

Додатковими показниками ефективності використання сільськогосподарських угідь є натуральні та вартісні показники, а саме:

  •  натуральні: вихід ВП в натуральному виразі з одиниці площі або100га відповідних угідь, а саме:
  •  продукція скотарства, вівчарства  розраховується на 100га с.-г. угідь;
  •  продукція свинарства – на 100га ріллі;
  •  продукція птахівництва – на 100га посіву зернових;
  •  продукція рослинництва – на її посівну площу (урожайність).
  •  Вартісні: вихід ВП в порівняних цінах, ТП в поточних цінах, чистої продукції, прибутку з одиниці або 100га площі сільськогосподарських угідь.

Шляхи підвищення економічної ефективності землі.

У зв'язку з тим, що земля обмежена і не відтворюється необхідно розробляти цілий комплекс заходів щодо її поліпшення.

Основними шляхами підвищення економічної ефективності використання землі є наступні:

  1.  охорона ґрунту від ерозії і інших руйнівних процесів;
  2.  скорочення площі земель, які випадають з сільськогосподарського обороту;
  3.  система заходів щодо підвищення родючості землі.

 

Система заходів щодо підвищення родючості землі включає цілу систему землеробства.

Система землеробства – це комплекс взаємопов'язаних агротехнічних, меліоративних і організаційно-економічних засобів, направлених на ефективне використання землі, збереження і підвищення родючості землі, отримання високих урожаїв сільськогосподарських культур.

Основними елементами цієї системи є:

  •  раціональні сівозміни;
  •  грунтозахистна  обробка землі;
  •  хімізація землеробства;
  •  науково-обгрунтована система насінництва;
  •  ресурсозберігаючі і екологічно чисті технології обробітку сільськогосподарських культур.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32320. Цивилизационный подход к типологии государств. Понятие цивилизаций. Виды цивилизаций и соответствующих типов государств при различных разновидностях цивилизационного подхода (Тойнби, Ростоу, Сорокин) 45 KB
  Цивилизационный подход – это исследование состояния и развития общества закономерностей смены исторических типов государств с точки зрения качественных изменений в социокультурной среде общества в духовной культуре народа его религии и нравах. Цивилизационный подход выделяет три принципа соотношения государства и духовнокультурной жизни общества: Природа государства определяется не только реальным соотношением сил но и накопленными в ходе исторического процесса представлениями о мире ценностями образцами поведения. Цивилизация есть...
32321. Внешние функции государства. Их виды и характеристика в различных типах государства 45 KB
  Внешние функции государства. Их виды и характеристика в различных типах государства. Внешние функции государства представляют собой основные направления деятельности государства непосредственно связанные с решением стоящих перед ним на международной арене целей и задач. Они зависят от характера существующего в стране политического режима и типов государств от этапов развития одного и того же государства от складывающейся в мире международной обстановки от характера взаимоотношений сосуществующих друг с другом государств.
32322. Функции государства. Их понятие, соотношение с целями и задачами, виды функций 51.5 KB
  Функции государства. Функции государства это основные направления деятельности государства по решению стоящих перед ним целей и задач. Именно в функциях проявляется сущность конкретного государства его природа и социальное назначение. Как основные направления деятельности государства они не должны отождествляться с самой деятельностью или отдельными элементами этой деятельности.
32323. Экономические и социальные функции государства. Их изменение и особенности в государствах различных типов 46.5 KB
  Экономические и социальные функции государства. Их изменение и особенности в государствах различных типов. В данной функции наиболее полно проявляется современная роль государства в области хозяйствования. Вместе с тем возникла необходимость поиска оптимальных способов участия государства в экономических процессах а также налаживания эффективного государственного регулирования совместимого с рыночными механизмами.
32324. Функции государства в сфере науки, образования культуры. Их изменение и особенности в государствах различных типов 49 KB
  Функции государства в сфере науки образования культуры. Их изменение и особенности в государствах различных типов. Функция развития культуры науки и образования сложилась вместо ранее осуществлявшейся культурновоспитательной функции со свойственным ей доминированием монопольной государственной идеологии. 13 идеологического многообразия согласно которому никакая идеология не может устанавливаться в качестве государственной или обязательной.
32325. Организационные и правовые формы осуществления функций государства. Их понятие и характеристика 34 KB
  Организационные и правовые формы осуществления функций государства. Формы осуществления функций государства это однородная деятельность органов государства посредством которой реализуются его функции. В настоящее время принято деление форм осуществления функций государства на правовые и организационные неправовые. Такая классификация помогает понять как механизм государства осуществляет его функции каким образом государство использует для выполнения своих задач и функций право.
32326. Механизм государства: понятие структура и ее эволюция в государствах различных типов. Основные принципы деятельности в современных государствах 54 KB
  Механизм государства: понятие структура и ее эволюция в государствах различных типов. Основные принципы деятельности в современных государствах. Граждане могут принимать то или иное участие в делах государства но в конечном итоге государственные органы должностные лица несут персональную ответственность за эффективность своей работы В. Подобная система государственных органов профессиональных коллективов и называется механизмом государства.
32327. Органы государства: понятие, признаки и виды органов государства 37 KB
  Органы государства: понятие признаки и виды органов государства Анализ государства с позиций его механизма позволяет выявить место и роль каждого элемента в системе государственного властвования определить его оптимальную структуру иерархические связи с иными элементами и т. Признаки органа государства: 1 представляет собой самостоятельный элемент механизма государства выступая неотъемлемой частью единого государственного организма; 2 действует от имени государства и по его поручению; 3 образован и функционирует на основе...
32328. Основные положения теории разделения властей и ее значение в современных условиях 47.5 KB
  Основные положения теории разделения властей и ее значение в современных условиях. В современном мире разделение властей характерная черта признанный атрибут правового демократического государства. Сама же теория разделения властей итог многовекового развития государственности поиска наиболее действенных механизмов предохраняющих общество от деспотизма. Теория разделения властей была создана несколькими исследователями политики: идея высказывалась Аристотелем теоретически была развита и обоснована Джоном Локком 16321704 гг.