95686

Особливості функціонування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

Курсовая

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Поняття та історія створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Правові основи діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Порядок формування та склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Завдання та компетенція Вищої кваліфікаційної комісії суддів України...

Украинкский

2015-09-28

154.5 KB

0 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT32

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ВИЩОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ СУДДІВ УКРАЇНИ………………………………………………………..5

1.1 Поняття та історія створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України………………………………………………………………………………...5

1.2 Правові основи діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів

України…………………………………………………………………………..8

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ВИЩОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ СУДДІВ УКРАЇНИ……………………………..11

2.1. Порядок формування та склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України……………………………………………………………………………….11

2.2. Завдання та компетенція Вищої кваліфікаційної комісії суддів

України…………………………………………………………………………16

2.3 Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо атестації та дисциплінарної відповідальності суддів…………………………….18

2.4. Організація роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України…..21

РОЗДІЛ 3. МІЖНАРОДНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ СУДДІВ УКРАЇНИ……………………………………………………….24

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...29

ВСТУП

Актуальність дослідження. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, що закріплено в Конституції України. Призначенням на посаду професійного судді займається Вища кваліфікаційна комісія суддів. Злагоджене функціонування системи судоустрою можливе лише за умов високої організованості при вирішенні питань професійної підготовки, добору та кваліфікаційної атестації суддів, призначення на посаду судді вперше, обрання на посаду судді безстроково, ротації й просування в суддівській та адміністративній діяльності, притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, звільнення з посади судді.

Досягти цього – дуже важливо для України сьогодні. На даний момент діяльність Вищої кваліфікаційних комісій суддів є досить актуальною. Зокрема, актуальним є дослідження проблеми створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка обумовлена процесами становлення судової влади в Україні як незалежної гілки влади, а відповідно – необхідністю оптимізації структури органів, які безпосередньо не належать до органів судової влади, але виконують важливі функції із формування корпусу професійних суддів і наділені повноваженнями стосовно професійної кар`єри суддів.

В Україні вперше за роки незалежності запроваджено відкриті, прозорі процедури кадрового добору та відбору на посаду судді, відповідні Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Вища кваліфікаційна комісія суддів України - постійно діючий орган у системі судоустрою України, відповідальний за формування суддівського корпусу, переведення суддів, забезпечення їх належного кваліфікаційного рівня, застосування дисциплінарної відповідальності суддів.

Все вищевикладене зумовило обрання для дослідження дану тему.

Метою написання курсової роботи є вивчення особливостей функціонування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Мета даного дослідження зумовлена виконанням поставлених завдань:

  •  з’ясувати поняття та історію створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
  •  визначити правову основу діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
  •  дослідити порядок формування та склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
  •  ознайомитись із завданнями та компетенцією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
  •  проаналізувати повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо атестації та дисциплінарної відповідальності суддів;
  •  охарактеризувати організацію роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
  •  ознайомитись із міжнародною діяльністю Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

      Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що склалися в процесі створення та діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

      Предметом дослідження є особливості функціонування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Теоретична основа курсової роботи. Над становленням та злагодженим функціонуванням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України слід відзначити Самсіна Ігора Леоновича, Козьякова Сергія Юрійовича, Фадєєва Ніна Миколаївна, Маслія Володимира Івановича, Патрюка Миколу Васильовича, Тітова Юрія Георгієвича та багатьох інших.

Структура курсової роботи. Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, шести підрозділів, висновків та списку використаних джерел.

РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ВИЩОЇ    КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ СУДДІВ УКРАЇНИ

1.1 Поняття та історія створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

В Україні вперше за роки незалежності запроваджено відкриті, прозорі процедури кадрового добору та відбору на посаду судді, відповідні Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Практика проведення цих процедур показала спроможність гарантувати ретельний з професійної точки зору відбір кандидатів на набуття статусу судді завдяки поетапному проходженню тестування та складання кваліфікаційного іспиту. Однак запровадженням тільки таких процедур складно вирішити усі проблеми гарантування відправлення правосуддя високопрофесійними суддями. Необхідна також оцінка рівня професійності судді, його моральних якостей як достатніх для виконання професійних обов’язків.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України — постійно діючий орган у системі судоустрою України, відповідальний за формування суддівського корпусу, переведення суддів, забезпечення їх належного кваліфікаційного рівня, застосування дисциплінарної відповідальності суддів [8].

Статус Комісії визначається Законом України «Про судоустрій і статус суддів». До 2010 року вона діяла на громадських засадах.

Вперше тринадцять кваліфікаційних дисциплінарних комісій суддів було об’єднано в єдиний орган - Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, на яку покладено функції наповнення суддівського корпусу кадрами, добір кандидатів на посаду судді вперше, в тому числі проведення щодо них спеціальної перевірки та прийому кваліфікаційного іспиту; внесення до Вищої ради юстиції рекомендації про призначення кандидата на посаду судді для подальшого внесення відповідного подання Президентові України; надання рекомендації про обрання на посаду судді безстроково або відмови в наданні такої рекомендації; визначення потреби в державному замовленні на професійну підготовку кандидатів на посаду судді у Національній школі суддів України; прийняття рішення про відсторонення судді від посади у зв’язку з притягненням його до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованої постанови Генерального прокурора України; розгляд заяв та повідомлень про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих та апеляційних судів та за наявності підстав порушення дисциплінарних справ і здійснення дисциплінарного провадження; прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав застосування дисциплінарного стягнення до суддів місцевих та апеляційних судів; прийняття рішення про дострокове зняття застосованого до судді дисциплінарного стягнення; здійснення інших повноважень, передбачених законом [1, c. 115].

Працюючи до прийняття Закону на громадських засадах, кваліфікаційні комісії постійно наштовхувалися на певні проблеми у здійсненні своїх функцій. Зокрема, слабким місцем у процедурі добору суддівських кадрів вважалися кваліфікаційні іспити.

Втім, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» чітко окреслив функції і повноваження Комісії як постійно діючого органу в системі судоустрою. Свою роботу Комісія розпочала з досить непростого і, на мою думку, виваженого кроку - 28 березня 2011 розпочався прийом документів кандидатів на посаду судді вперше. Анонімне тестування, у якому, як уже відомо, взяли участь 3400 претендентів, довело, що орієнтири обрані правильні, підтвердженням цьому став і кваліфікаційний іспит, що передбачав виявлення високого рівня знань майбутнього судді як у теоретичному, так і практичному аспекті. Особливо імпонує, що таким неупередженим, попри всілякі закиди, шляхом судова система отримає кваліфікованих спеціалістів. Вважаю цілком логічним суттєве розширення повноважень, завдяки чому Комісія отримала право звертатися до підприємств, установ, організацій, судів із запитами щодо діяльності кандидатів на посаду судді вперше[6, c. 28-29]. Така форма іспитів та ускладнення процедури призначення на посади суддів господарських судів у найближчому майбутньому дасть відчутний позитивний результат у їх кадровому забезпеченні.

Варта уваги система розподілу кандидатів, що ґрунтується на результатах моніторингу забезпечення кадрами судових установ та кваліфікаційному відборі на заміщення вакантних посад у судах. У цьому контексті зазначу, що встановлення додаткових кваліфікаційних вимог щодо стажу для окремих категорій суддів не позбавляє рівних можливостей доступу до посади, а навпаки - стимулює кандидатів до професіонального вдосконалення.

Однією з особливих функцій, покладених на Комісію, є контролююча. Гарантією реалізації права на доступ до правосуддя є можливість притягнути служителя Феміди до дисциплінарної відповідальності, і це той дієвий профілактичний захід, який якщо не унеможливить, то суттєво зменшить кількість порушень законодавства з боку суддів. До того ж служба дисциплінарних інспекторів має змогу вивчити обґрунтованість скарги на дії судді безпосередньо на місцях [5, c. 132].

У 2011 році у структурі секретаріату було сформовано службу дисциплінарних інспекторів, до складу якої увійшли керівник служби, тридцять три дисциплінарних інспектори та два консультанти. Її повноваження полягали у здійсненні перевірки наявності підстав для притягнення суддів місцевих та апеляційних судів до дисциплінарної відповідальності та підготовці документів за її результатами для прийняття Комісією відповідного рішення. За кожним членом Комісії закріплено три дисциплінарних інспектори, які за дорученням члена Комісії попередньо аналізують заяви та повідомлення про неправомірні, на думку заявника, дії суддів з метою виявлення підстав для відкриття дисциплінарних справ та здійснення перевірок; готують проекти висновків про наявність підстав для притягнення суддів місцевих та апеляційних судів до дисциплінарної відповідальності, виконують інші доручення члена Комісії під час дисциплінарного провадження відповідно до Закону [7, c. 145].

Тож Вища кваліфікаційна комісія суддів України - це інституція, повноваження якої дозволяють змінити формат судової системи таким чином, щоб суддя, пройшовши всі етапи відбору, рекомендацій, переведень, був підготовлений здійснювати судочинство на належному рівні, а національна судова система відповідала високим світовим стандартам.

Своєю діяльністю, що за роки незалежності набула нового змісту, судова влада сьогодні конкретними діями демонструє прагнення до змін. Власне, цього від неї очікує суспільство, яке хоче жити у демократичній державі європейського типу, найбільшою цінністю якої є верховенство права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини [10, c. 76-77].

Робота Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, без сумніву, - одна із найвідповідальніших ділянок судоустрою і її активна участь у реформуванні державного механізму з метою інтеграції в світову та європейську правові системи заслуговує на високу оцінку.

1.2 Правові основи діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

Правовий статус Вищої кваліфікаційної комісії суддів визначається такими суттєвими моментами. По-перше, Комісія - постійно діючий орган у системі судоустрою. По-друге, Комісія є невід'ємним елементом судової гілки влади, яка виконує специфічні внутрішні завдання судової влади і при цьому взаємодіє з іншими органами держави у випадках і порядку, визначеному законом. По-третє, Комісія є незалежною від будь-яких зовнішніх впливів при виконанні покладених на неї законом повноважень.

Правовою основою діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є Конституція України, Закон України «Про судоустрій і статус суддів», Регламент та інші нормативно-правовими актами [8; 11; 17].

Основними засадами діяльності Комісії є: відкритість, гласність, законність, рівність прав учасників засідань, право на оскарження рішень Комісії у передбачених Законом випадках, право на захист, колегіальність прийняття рішень, незалежність, об’єктивність, повне з’ясування обставин, обов’язковість рішень Комісії.

Стаття 100 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає Вищу кваліфікаційну комісію суддів України як постійно діючий орган у системі судоустрою України. Вища кваліфікаційна комісія суддів України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державного казначейства України. Не може не здивувати запропоноване законодавцем [8].

Вища кваліфікаційна комісія суддів України має офіційний веб-сайт та офіційний друкований орган, які є офіційними джерелами інформації про роботу Комісії.

Згідно Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вища кваліфікаційна комісія суддів України бере безпосередню участь у доборі, перевірці та підготовці кандидатів на посаду судді вперше та при обранні на посаду судді безстроково.

Прозорість діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів забезпечує демократичний порядок прийняття її рішень. Згідно зі ст. 108 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"- рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України приймається більшістю від установленого цим Законом складу Комісії. Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої вирішується питання, та інших осіб, які не є членами Комісії.

Рішення палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України приймаються більшістю від установленого цим Законом складу палати з урахуванням членів іншої палати в разі їх залучення до роботи [15, c. 111].

Прийняття Верховною Радою України 7 липня 2010 року Закону України «Про судоустрій і статус суддів» заклало якісно новий правовий фундамент для запровадження в Україні системи добору професійних суддів на засадах загальноприйнятих та апробованих європейських стандартів і підходів. Ключову роль у цьому процесі Закон надав Вищій кваліфікаційній комісії суддів України як єдиному органу, відповідальному за організацію та проведення добору кандидатів на посаду судді вперше, оскільки до повноважень Комісії віднесено проведення добору кандидатів на посаду судді, у тому числі організацію в рамках добору анонімного тестування (іспиту), спеціальної перевірки та кваліфікаційного іспиту [8].

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ВИЩОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ СУДДІВ УКРАЇНИ

2.1. Порядок формування та склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

Вища кваліфікаційна комісія суддів України формується на основі принципів верховенства права, гласності, публічності та політичної нейтральності в порядку, передбаченому цим Законом.

У разі необхідності обрання нового члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з’їздом суддів України або з’їздом адвокатів України, або з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ орган, який скликає з’їзд, не пізніше ніж за сорок п’ять днів повідомляє секретаріат Комісії про дату та місце проведення з’їзду.

Не пізніше наступного робочого дня після надходження повідомлення про дату та місце проведення з’їзду секретаріат Комісії оприлюднює оголошення на своєму веб-сайті, в якому зазначаються:

1) дата і місце проведення з’їзду;

2) інформація про початок прийняття документів від кандидатів на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Особа, яка відповідає вимогам, передбаченим Законом до членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, та має намір бути обраною членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з’їздом суддів України або з’їздом адвокатів України, або з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, звертається до секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не пізніше ніж за тридцять днів до дати проведення відповідного з’їзду із заявою про намір бути обраним членом Комісії відповідним з’їздом. Форма заяви затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України [11].

Разом із заявою про намір бути обраним членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідна особа подає:

1) автобіографію;

2) мотиваційний лист, в якому викладаються мотиви бути обраним членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;

4) копію трудової книжки;

5) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

6) копії документів про освіту, вчені звання та наукові ступені;

7) довідку медичної установи про стан здоров’я кандидата із висновком щодо його придатності до роботи на посаді, пов’язаній із виконанням функцій держави;

8) копію військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов’язаних);

9) письмову згоду на обробку персональних даних та оприлюднення копій документів;

10) письмову заяву про відсутність обмежень щодо членства у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, а також про відповідність вимогам щодо несумісності або зобов’язання виконувати вимоги щодо несумісності у разі обрання членом Комісії;

11) заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади";

12) згоду на проведення спеціальної перевірки відповідно до закону.

У разі якщо особа виявила бажання бути обраною членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з’їздом суддів України, секретаріат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України зобов’язаний також установити наявність статусу судді.

Секретаріат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України приймає документи у хронологічному порядку надходження заяв та не пізніше наступного робочого дня оприлюднює отриману інформацію разом із копіями поданих документів. Прийом документів завершується о 24 годині останнього дня строку, визначеного частиною третьою цієї статті [8].

Секретаріат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не має права відмовити в прийнятті документів з інших підстав, ніж закінчення зазначеного строку.

Не пізніше наступного дня після завершення прийому документів секретаріат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України формує:

1) перелік кандидатів - суддів та суддів у відставці;

2) перелік кандидатів, які не є суддями або суддями у відставці.

Ці переліки невідкладно оприлюднюються на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та публікуються у газеті "Голос України", а також невідкладно надсилаються органу, який скликає відповідний з’їзд. Секретаріат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України забезпечує проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів.

Голосування на відповідному з’їзді проводиться виключно по кандидатах у члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які подали документи у порядку, встановленому Законом, та які обрані делегатами такого з’їзду [19, c. 243].

Голосування також проводиться по кандидатах для призначення членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів, які подали документи у порядку, передбаченому цим Законом, та висунуті безпосередньо на з’їзді не менше ніж 20 відсотками обраних делегатів з’їзду.

Кожен із кандидатів для обрання членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України має право виступити перед делегатами відповідного з’їзду до початку голосування. Рішенням відповідного з’їзду може бути встановлене розумне обмеження часу для виступу, однакове для всіх кандидатів. Кандидат надає делегатам відповідного з’їзду за їх запитом будь-яку інформацію про себе, крім інформації, яка стосується його приватного життя і щодо якої відсутні розумні підстави вважати, що вона може бути важливою для визначення здатності кандидата належним чином виконувати обов’язки члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також інформації, яка становить державну таємницю [8].

Після виступів кандидатів та обговорення кандидатур проводиться голосування. Обраним на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів обраних делегатів відповідного з’їзду. За результатами голосування головуючим і секретарем відповідного з’їзду підписується рішення про обрання членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Порядок скликання з’їзду адвокатів України визначається Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Порядок проведення з’їзду адвокатів України визначається Радою адвокатів України та рішеннями з’їзду.

У з’їзді представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ беруть участь представники вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі навчальні підрозділи, що на дату проведення з’їзду здійснюють підготовку фахівців зі ступенем вищої освіти "магістр" протягом не менше десяти років, а також науково-дослідних установ, які на дату проведення з’їзду здійснюють наукову діяльність у галузі права як основну не менше десяти років. У з’їзді беруть участь по три представники від кожного вказаного навчального закладу та наукової установи [2, c. 89].

Час і місце проведення з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ визначаються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, а у разі неможливості прийняття рішення Комісією через відсутність достатньої кількості обраних членів Комісії - центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Повідомлення про час і місце проведення з’їзду не пізніше ніж за сорок п’ять днів до його проведення публікується у газеті "Голос України" та оприлюднюється на веб-сайті Комісії або центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, якщо ним визначені час і місце проведення з’їзду, а також невідкладно надсилається навчальним закладам та науковим установам, які делегують своїх представників на з’їзд. З’їзд має проводитися в приміщенні навчального закладу або наукової установи. Порядок проведення з’їзду визначається рішенням з’їзду. Для вирішення організаційно-технічних питань підготовки з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ може бути створено організаційний комітет з їх представників у кількості до десяти осіб. Запрошення до участі в роботі організаційного комітету надсилає орган, який скликає з’їзд. До складу організаційного комітету не можуть входити посадові особи центрального органу виконавчої влади у сфері освіти та науки [4, c. 65].

         Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Державної судової адміністрації України призначають члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з числа суддів у відставці або інших осіб за результатами проведення публічного конкурсу.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України вважається повноважною за умови обрання до її складу не менше восьми членів. При цьому кваліфікаційна і дисциплінарна палати повноважні за наявності в їх складі не менше чотирьох членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

До складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України обираються (призначаються) чотирнадцять членів, які є громадянами України, мають повну вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менше п’ятнадцяти років [8].

Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє у складі двох палат - кваліфікаційної та дисциплінарної. До складу Комісії обираються (призначаються):

1) з’їздом суддів України - по чотири члени дисциплінарної і кваліфікаційної палат з числа суддів, обраних на посаду судді безстроково або суддів у відставці;

2) з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ - по одному члену дисциплінарної і кваліфікаційної палат;

3) з’їздом адвокатів України - по одному члену дисциплінарної і кваліфікаційної палат;

4) Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини - один член дисциплінарної палати з числа осіб, які не є суддями;

5) Головою Державної судової адміністрації України - один член кваліфікаційної палати з числа осіб, які не є суддями.

2.2. Завдання та компетенція Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

Завдання кваліфікаційних комісій суддів полягають у забезпеченні формування корпусу професійних суддів, здатних кваліфіковано, сумлінно й неупереджено здійснювати правосуддя, шляхом відбору і рекомендування осіб для обіймання посади професійного судді та визначення рівня фахової підготовленості професійних суддів, а також у розгляді питань про дисциплінарну відповідальність суддів і складання висновків про звільнення судді з посади. При формуванні високопрофесійного суддівського корпусу кваліфікаційні комісії суддів є незалежними, самостійними у прийнятті рішень і керуються виключно законом [8].

Серед завдань Вищої кваліфікаційної комісії суддів, можна виділити наступні:  проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді вперше, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит; надає рекомендацію про обрання на посаду судді безстроково або відмовляє у наданні такої рекомендації; вносить до Вищої ради юстиції рекомендацію про призначення кандидата на посаду судді для подальшого внесення відповідного подання Президентові України; вносить подання про переведення судді відповідно до цього Закону; затверджує порядок проходження спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді; визначає потреби у державному замовленні на професійну підготовку кандидатів на посаду судді у Національній школі суддів України; проводить кваліфікаційне оцінювання суддів; розглядає в порядку дисциплінарного провадження звернення стосовно суддів місцевих та апеляційних судів ат ін..

Вища кваліфікаційна комісія суддів України виконує функції та здійснює повноваження:

1) з питань призначення суддів на посади та кваліфікаційного оцінювання суддів - у складі кваліфікаційної палати;

2) з питань дисциплінарної відповідальності суддів - у складі дисциплінарної палати;

3) з питань організації діяльності Комісії та інших питань, що стосуються діяльності обох палат Комісії, - у спільному складі обох палат.

У разі необхідності Вища кваліфікаційна комісія суддів України у спільному складі обох палат може прийняти рішення про залучення членів однієї палати до роботи іншої палати.

Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України приймаються кожною з палат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у межах їх повноважень та складом обох палат з питань організації діяльності Комісії та інших питань, що стосуються діяльності обох палат [12, c. 122].

Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, обрані з’їздом суддів України, не можуть здійснювати правосуддя. При цьому за ними зберігається право брати участь у вирішенні питань, що розглядаються органами суддівського самоврядування, а за суддями Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів - також у вирішенні питань, що розглядаються пленумами цих судів.

Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не мають права суміщати свою посаду з будь-якими посадами в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, зі статусом народного депутата України, депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради, підприємницькою діяльністю, будь-якою іншою оплачуваною роботою або отримувати винагороду (крім здійснення викладацької, наукової і творчої діяльності в позаробочий час та отримання винагороди за неї), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради юридичної особи, що має на меті одержання прибутку. Особи, які є власниками акцій або володіють іншими корпоративними правами чи мають інший майновий інтерес у діяльності будь-якої юридичної особи, що має на меті одержання прибутку, зобов’язані передати такі акції (корпоративні права) в управління незалежній третій особі на час перебування на посаді члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України [14, c. 98-99]. Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України можуть отримувати відсотки, дивіденди та інші види пасивних доходів від майна, власниками якого вони є.

2.3 Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо атестації та дисциплінарної відповідальності суддів

Комісія проводить кваліфікаційне оцінювання з метою визначення професійного рівня судді, а також з метою прийняття рішення щодо можливості здійснення суддею правосуддя у відповідному суді.

Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання судді визначаються Комісією за погодженням з Радою суддів України.

Кваліфікаційне оцінювання  проводиться публічно, у присутності судді, який оцінюється. У розгляді питання про кваліфікаційне оцінювання судді можуть брати участь представники органу суддівського самоврядування. Комісія створює умови для присутності під час кваліфікаційного оцінювання будь-яких заінтересованих осіб [16, c. 76].

Кваліфікаційне оцінювання судді проводиться у разі:

  •  первинного кваліфікаційного оцінювання;
    •  обрання судді на посаду безстроково;
      •  переведення судді до іншого суду;
      •  накладення на суддю дисциплінарного стягнення.

Підставами для проведення кваліфікаційного оцінювання є:

  •  заява судді про проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження його здатності здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня, у тому числі заява про проведення первинного кваліфікаційного оцінювання;
    •  заява про проведення кваліфікаційного оцінювання кандидата для обрання на посаду судді безстроково;
    •  рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення в порядку, передбаченому Законом;
    •  проходження перепідготовки в Національній школі суддів України після непідтвердження можливості здійснення суддею правосуддя у відповідному суді за результатами первинного кваліфікаційного оцінювання.

Кваліфікаційне оцінювання здійснюється прозоро на основі об’єктивних критеріїв, з урахуванням заслуг, кваліфікації та сумлінності судді, його вмінь та ефективності роботи, якісних і кількісних показників роботи судді у порядку та за методологією, що визначаються  Комісією за погодженням з Радою суддів України [17].

        Первинне кваліфікаційне оцінювання суддів Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих судів здійснюється кваліфікаційною та дисциплінарною палатами Комісії спільно шляхом формування колегій із трьох членів за принципом змішаного представництва кожної з палат, у строки, визначені законодавством.

Кваліфікаційне оцінювання судді проводиться Комісією не пізніше двох місяців з дня надходження заяви судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, заяви судді про обрання безстроково, заяви судді про переведення у випадках, передбачених Законом.

Кваліфікаційне оцінювання судді, тимчасово відстороненого від здійснення правосуддя, здійснюється після проходження суддею курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України та до закінчення терміну тимчасового відсторонення. Комісія може встановлювати графіки проведення первинного кваліфікаційного оцінювання, про що інформує на своєму офіційному веб-сайті [17].

     Кваліфікаційне оцінювання (первинне кваліфікаційне оцінювання) включає такі етапи:

1) складення суддею іспиту;

2) дослідження суддівського досьє;

3) проведення співбесіди.

Порядок складення іспиту та методика його оцінювання визначаються положенням, що затверджується Комісією за погодженням з Радою суддів України.

Комісія забезпечує ведення суддівського досьє. Положення про порядок ведення суддівського досьє затверджується Радою суддів України.

За результатами складення суддею іспиту та проведення співбесіди Комісія складає мотивований висновок щодо судді. На підставі мотивованого висновку Комісією може бути прийнято одне із таких рішень: підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Якщо можливість здійснення суддею правосуддя у відповідному суді не підтверджена, рішенням Комісії такий суддя відстороняється від здійснення правосуддя у відповідному суді та направляється  для перепідготовки  до Національної школи суддів України [3, c. 323].

      Непідтвердження можливості здійснення правосуддя у відповідному суді за результатами кваліфікаційного оцінювання, у тому числі повторного, є підставою для висновку Комісії про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади з підстав порушення присяги.

Дисциплінарне провадження передбачає:

1) здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності;

2) вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення.

Перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи та притягнення судді до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом Комісії (палати) у порядку, встановленому Законом, або за його дорученням інспектором [13, c. 112].

За результатами перевірки член Комісії (палати) складає висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки, та пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи. Рішення у дисциплінарній справі стосовно судді складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частини.

З метою виконання рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, проведення пов’язаних з цим організаційних заходів керівником відповідного структурного підрозділу секретаріату Комісії забезпечується розміщення на офіційному  веб-сайті Комісії та на веб-сайті суду, в якому працює суддя, інформації про суддю, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, про накладення дисциплінарного стягнення та копію рішення Комісії (палати) [17].

      Дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахуванням часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.

2.4. Організація роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

Вища кваліфікаційна комісія суддів України на спільному засіданні палат за наявності кворуму обирає таємним голосуванням більшістю голосів від загального складу Голову Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і заступника Голови, які є головами кваліфікаційної та дисциплінарної палат відповідно, та секретарів палат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Головує на цьому засіданні член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який має найбільший стаж роботи у галузі права.

Зі спливом двох років повноважень хоча б одного із голів палат відбувається їх ротація між собою на посадах Голови та заступника Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України [18, c. 27].

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України організовує роботу Комісії, визначає обов’язки заступника Голови, веде засідання Комісії, здійснює підготовку засідань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та організовує діловодство. Обов’язки Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в разі його відсутності виконує заступник Голови Комісії, а за відсутності заступника Голови - член Комісії, обраний за квотою з’їзду суддів України, який має більший стаж роботи на посаді судді.

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України видає накази та доручення, які є обов’язковими до виконання.

Секретарі палат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснюють підготовку засідань палат та несуть відповідальність за організацію діловодства у цих палатах.

Для здійснення розподілу справ у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України діє автоматизована система визначення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який проводить підготовку до розгляду і доповідає справу. Положення про автоматизовану систему визначення членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для підготовки до розгляду і доповіді справ затверджується Радою суддів України [17].

Голови палат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України організовують їх роботу та ведуть засідання палат. Обов’язки голів палат у разі їх відсутності виконують члени палат, призначені за квотою з’їзду суддів України, які мають більший стаж роботи на посаді судді.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України затверджує Регламент, в якому регулюються відповідно до цього Закону процедурні питання її діяльності.

Засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та її палат проводяться відкрито, крім випадків, установлених законом. Засідання Комісії, її палат є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від установленого законом складу Комісії або палати відповідно [20, c. 118].

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначає дату, час і місце проведення засідання Комісії, перелік питань, що виносяться на засідання, і не пізніш як за десять днів до засідання повідомляє про це особу, щодо якої має розглядатися питання, та оприлюднює цю інформацію на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (крім засідань з організаційних питань). Голови палат Комісії визначають дату, час і місце проведення засідань відповідних палат, перелік питань, що виносяться для розгляду на засіданні, і не пізніш як за десять днів до засідання повідомляють про це осіб, щодо яких має розглядатися питання, та оприлюднюють цю інформацію на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України [17].

РОЗДІЛ 3. МІЖНАРОДНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ СУДДІВ УКРАЇНИ

У межах визначених у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» повноважень Вища кваліфікаційна комісія суддів України розпочала активну міжнародну діяльність у суддівській сфері, встановила міжнародні зв’язки з державними інституціями інших країн з метою обміну досвідом та розпочала плідну співпрацю з міжнародними програмами та проектами у підготовці і реалізації спільних заходів [8].

Основними пріоритетами Комісії у сфері міжнародного співробітництва є налагодження співпраці з іноземними державними та недержавними органами, урядовими і неурядовими установами та організаціями, світовими та європейськими інституціями задля вивчення і впровадження у вітчизняну практику кращого з доробку зарубіжних правників, обміну досвідом у сфері добору кандидатів на посаду судді вперше, переведення судді, обрання кандидата на посаду судді безстроково та дисциплінарної практики.

Комісія є реципієнтом Спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу «Прозорість та ефективність судової системи України», що стартувала 1 липня 2008 року та є однією з декількох спільних програм Європейського Союзу і Ради Європи, яка надає допомогу Україні. Сфера діяльності Програми охоплює цілі Європейської політики сусідства Плану дій Україна–Європейський Союз, а також Плану дій для співробітництва Ради Європи з Україною. Мета Програми полягає у забезпеченні трансформації судової системи України в прозору і справедливу, доступну для усіх громадян, таку, що працює ефективно і відкрито як важлива ланка громадянського суспільства.

Програми реалізовується за чотирма основними напрямами: правова база судоустрою; загальнодоступність до правосуддя; ефективність судової системи і якість судових рішень; прозорість і відповідальність судової системи. Для досягнення запланованих результатів Програма забезпечує експертну оцінку законодавства і надає допомогу в розробці законопроектів та поправок до чинних законів, здійснює моніторинг досягнень і проблем, що виникають у процесі реформування судової системи. У рамках реалізації Програми представники Комісії взяли участь у спільних міжнародних конференціях, круглих столах, офіційних візитах та робочих зустрічах з метою обговорення актуальних для діяльності Комісії питань. Також за підтримки Програми представники Комісії, Вищої ради юстиції, Верховного Суду України та Конституційного Суду України відвідали з робочим візитом Королівство Іспанію з метою ознайомлення з досвідом роботи судової гілки влади цієї країни, а також провели три навчальні сесії за участю експертів Ради Європи для суддів Верховного Суду України, вищих спеціалізованих та апеляційних обласних судів із методології тлумачення нормативно-правових актів.

Також Комісія активно співпрацює з Проектом Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Україна: верховенство права», який реалізовується в Україні в кілька етапів з травня 2006 року по вересень 2011 року. Мета його - допомогти Україні вдосконалити правове поле судової системи, зокрема його регуляторну складову; вирішити проблеми професійної підготовки, підвищення кваліфікації суддів, їх підзвітності; запровадити принцип прозорості у діяльність судів і залучити представників громадянського суспільства як партнерів у реформуванні та вдосконаленні процесу судочинства.

З часу набуття Комісією статусу постійно діючого органу в системі судоустрою України семінар на тему «Робота Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в нових умовах» став наймасштабнішим заходом за рівнем представництва, проблематикою запропонованих до обговорення питань і кількістю прийнятих учасниками рішень для подальшого впровадження у практичну роботу Комісії [9].

Зокрема, окрім іноземних експертів у роботі семінару взяли участь представники Адміністрації Президента України, Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя, Вищої ради юстиції України, Ради суддів України, рад суддів загальних судів, адміністративних судів, господарських та вищих спеціалізованих судів України, Національної школи суддів України, Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України та Національного університету «Юридична академія імені Ярослава Мудрого».

У подальшому в межах повноважень Комісія має намір брати участь у нових проектах Ради Європи та інших європейських інституцій з метою імплементації міжнародних правових норм в національне законодавство, що регулює функціонування судової системи України.

ВИСНОВКИ

Відповідно до проведеного досліду стаття 100 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає Вищу кваліфікаційну комісію суддів України як постійно діючий орган у системі судоустрою України. Вища кваліфікаційна комісія суддів України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державного казначейства України. Не може не здивувати запропоноване законодавцем.

Правовий статус Вищої кваліфікаційної комісії суддів визначається такими суттєвими моментами. По-перше, Комісія - постійно діючий орган у системі судоустрою. По-друге, Комісія є невід'ємним елементом судової гілки влади, яка виконує специфічні внутрішні завдання судової влади і при цьому взаємодіє з іншими органами держави у випадках і порядку, визначеному законом. По-третє, Комісія є незалежною від будь-яких зовнішніх впливів при виконанні покладених на неї законом повноважень.

Правовою основою діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є Конституція України, Закон України «Про судоустрій і статус суддів», Регламент та інші нормативно-правовими актами.

Основними засадами діяльності Комісії є: відкритість, гласність, законність, рівність прав учасників засідань, право на оскарження рішень Комісії у передбачених Законом випадках, право на захист, колегіальність прийняття рішень, незалежність, об’єктивність, повне з’ясування обставин, обов’язковість рішень Комісії.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України формується на основі принципів верховенства права, гласності, публічності та політичної нейтральності в порядку, передбаченому цим Законом.

У разі необхідності обрання нового члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з’їздом суддів України або з’їздом адвокатів України, або з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ орган, який скликає з’їзд, не пізніше ніж за сорок п’ять днів повідомляє секретаріат Комісії про дату та місце проведення з’їзду.

Серед завдань Вищої кваліфікаційної комісії суддів, можна виділити наступні:  проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді вперше, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит; надає рекомендацію про обрання на посаду судді безстроково або відмовляє у наданні такої рекомендації; вносить до Вищої ради юстиції рекомендацію про призначення кандидата на посаду судді для подальшого внесення відповідного подання Президентові України; вносить подання про переведення судді відповідно до цього Закону; затверджує порядок проходження спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді; визначає потреби у державному замовленні на професійну підготовку кандидатів на посаду судді у Національній школі суддів України; проводить кваліфікаційне оцінювання суддів; розглядає в порядку дисциплінарного провадження звернення стосовно суддів місцевих та апеляційних судів ат ін..

У межах визначених у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» повноважень Вища кваліфікаційна комісія суддів України розпочала активну міжнародну діяльність у суддівській сфері, встановила міжнародні зв’язки з державними інституціями інших країн з метою обміну досвідом та розпочала плідну співпрацю з міжнародними програмами та проектами у підготовці і реалізації спільних заходів.

Основними пріоритетами Комісії у сфері міжнародного співробітництва є налагодження співпраці з іноземними державними та недержавними органами, урядовими і неурядовими установами та організаціями, світовими та європейськими інституціями задля вивчення і впровадження у вітчизняну практику кращого з доробку зарубіжних правників, обміну досвідом у сфері добору кандидатів на посаду судді вперше, переведення судді, обрання кандидата на посаду судді безстроково та дисциплінарної практики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1.  Балакірєва Р.С. Конституційне право України [Підручник] / Р.С. Балакірєва. – Київ. : Центр навч. літератури, 2003. – 210с.
  2.  Бойко В. Судова влада в Україні// Право України, № 1,Київ., 2010, - 201с.
  3.  Бринцев В.Д. Стандарти правової держави: втілення у національну модель організаційного забезпечення судової влади [Книга]: монографія/В.Д. Бринцев; Нац. юрид.акад. України ім. Ярослава Мудрого - Харків: Право, 2010. - 464 с.
  4.  Виноградова Л.Є. Юридична відповідальність суддів загальних судів України [Текст]: дис. канд. юрид. наук: 12.00.10/ Виноградова Людмила Євгенівна; Одеська національна юридична академія. –Одеса , 2004. — 187 с.
  5.  Годованець В.Ф. Конституційне право України. Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. В. П. Колісника та Ю. Г. Барабаша. – Харків.: Право, 2008. – 416 с.
  6.  Данилюк Ю. Визначення поняття суб’єктів конституційних правовідносин / Ю. Данилюк // Юридична Україна. – 2008. - № 5. – С. 28-31.
  7.  Демків Р.Я. Конституційне право України. Курс лекцій / Р.Я. Демків. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2012. – 332 с.
  8.  Закон України «Про судоустрій і статус суддів»: Верховна Рада України; Закон від 07.07.2010 № 2453-VI  [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2453-17/page2?nreg=2453-17&find=2&text=%EC%E5%E4%E8%F7%ED%E5&x=0&y=0
  9.  Казакевич П. Міжнародна діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів/Вісник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України/Науково-практичний, юридичний журнал. – Київ. -  2011 р.
  10.  Ковальський В.С. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України. - Київ: Юрінком Інтер, 2011. - 368 с.
  11.  Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР [Електронний ресурс] / Верховна Рада України // Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 
  12.  Марочкін І. Є. Організація судових та правоохоронних органів: Навч. посібник./ за ред. І.Є. Марочкіна, Н.В. Сібільової, О.М. Толочка. – Харків: Право, 2007. 272 с.
  13.  Марочкін І. Є., П.М. Каркач, О.М. Овчаренко. Організація роботи суду в Україні/ Навч. Посібник за заг. ред. І. Є. Марочкіна. - Харків: Право, 2009. 312 с.
  14.  Мельник М. І., Хавронюк М. І. Суд та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність: закони і коментарі: Навч. посібник. — Київ.: Атіка, 2000. — 512 с.
  15.  Олійник А.Ю. Актуальні проблеми конституційного права України. Підручник /За заг. ред. професора Олійника А. Ю. – К.: Видавничий дім «Скіф», 2012. – 552 с.
  16.  Організація судових та правоохоронних органів: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів/ І.Є. Марочкін, Н.В. Сібільова, В.П. Тихий та ін.. За ред.. І.Є. Марочкіна і Н.В. Сібільової. - Харків.: Одісей, 2010. — 320 с.
  17.  Регламент Вищої кваліфікаційної комісії суддів України/Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 8 червня 2011 року № 1802/зп-11/ рішенням від 3 квітня 2015 року № 13/зп-15 цей Регламент викладено у новій редакції
  18.  Стрижак А.А. Державне управління забезпеченням діяльності судів загальної юрисдикції: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.07 — теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право/ Стрижак Андрій Андрійович; законодавство Верховної Ради України. — Київ., 2005. — 27 с.
  19.  Фрицький О.Ф. Конституційне право України [Підручник] / О.Ф. Фрицький. – Київ.: Юрінком Інтер, 2002. – 536 с.
  20.  Юзікова Н. С. Судові та правоохоронні органи України: Навчальний посібник. - Київ.: Істина, 2009. - 320 с.
  21.  Судова реформа в Україні: поточні результати та найближчі перспективи : інформаційно-а- налітичні матеріали до Фахової дискусії на тему «Судова реформа 2010 року: чи наближає вона право- суддя в Україні до європейських норм і стандартів» (4 квітня 2013 року) // Режим доступу. – [Електрон- ний ресурс] : http://www.razumkov.org.ua/upload/Sudova_reforma_2013.pdf.
  22.  Мельник М.Г. Статус Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у процесі призначення на посаду судді : генезис, проблемні питання, шляхи вирішення / М.Г.Мельник // Наше право.- 2010. -№4 ч.2. 18 с.
  23.  Василяка К.Л.Українська модель професійної підготовки суддів : проблеми і перспективи / К.Л.Василяка // Вісник господарського судочинства. - №4.- 2012. 128 с.
  24.  Самсін І. Судити повинна чесна, порядна людина, а не бездушний, хамовитий, хоча й високо- кваліфікований юрист / І. Самсін. – Режим доступу. – [Електронний ресурс] : http://www.vkksu.gov.ua/ua/ about/zmi-pro-komisiu/golova-vkksu-igor-samsin-suditi-povinna-chesna-poryadna-ludina-a-ne-bezdushniyhamovitiy-hocha-y-visokokvalifikovaniy-urist/.
  25.  Проблемні питання формування суддівського корпусу та можливі шляхи їх вирішення // Вісник Верховного Суду України. – 2005. - №2(54). 5 с.
  26.  Шкурат А.М. Система кваліфікаційних комісій суддів як складовий елемент незалежної влади в Україні // Держава і право : юридичні і політичні науки. – 2006. -  вип.. 31. 95 с.
  27.  Національна школа суддів України. Програма перевірки фахового рівня кандидатів на посаду судді. – К.: Унів. Вид-во Пульсари, 2007. 308 с.
  28.  Ярмакі В. Щодо особливостей правового статусу судових органів України / В. Ярмакі // Вісник прокуратури. - 2010 - №4. 112 с.
  29.  Молдован В. В. Судоустрій України : навч. посіб. для вузів [Рекомендовано МОН України] / В. В. Молдован. - К.: Алеут, 2010. - 360 с.
  30.  Короленко М. П. Судова влада, правосуддя та проблеми реформування судоустрою в Україні / М. П. Короленко, Г. П. Тимченко // Судова апеляція. -2006. - № 2. - С. 23-34.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83792. Налоговая тайна. Порядок получения информации, содержащей налоговую тайну 42.15 KB
  Порядок получения информации содержащей налоговую тайну. Налоговую тайну составляют любые полученные налоговым органом органами внутренних дел следственными органами органом государственного внебюджетного фонда и таможенным органом сведения о налогоплательщике за исключением сведений: 1 являющихся общедоступными в том числе ставших таковыми с согласия их обладателя налогоплательщика; 2 об идентификационном номере налогоплательщика; 3 о нарушениях законодательства о налогах и сборах и мерах ответственности за эти нарушения; 4...
83793. Взаимозависимые лица: общие положения 40.7 KB
  Взаимозависимыми для целей налогообложения являются: 1 организации в случае если одна организация прямо и или косвенно участвует в другой организации и доля такого участия составляет более 25 процентов; 2 физическое лицо и организация в случае если такое физическое лицо прямо и или косвенно участвует в такой организации и доля такого участия составляет более 25 процентов; На заметку Долей участия физического лица в организации признается совокупная доля участия этого физического лица и его родственников п. 3 организации в случае...
83794. Общие положения о ценах и налогообложении. Особенности признания цен рыночными для целей налогообложения 45.02 KB
  Для целей настоящего Кодекса цены применяемые в сделках сторонами которых являются лица не признаваемые взаимозависимыми а также доходы прибыль выручка получаемые лицами являющимися сторонами таких сделок признаются рыночными. При определении налоговой базы с учетом цены товара работы услуги примененной сторонами сделки для целей налогообложения далее в настоящем разделе цена примененная в сделке указанная цена признается рыночной если федеральным органом исполнительной власти уполномоченным по контролю и надзору в...
83796. Общие положения о методах, используемых при определении для целей налогообложения доходов (прибыли, выручки) в сделках, сторонами которых являются взаимозависимые лица 41.35 KB
  Метод сопоставимых рыночных цен является приоритетным для определения для целей налогообложения соответствия цен. Применение иных методов допускается в случае если применение метода сопоставимых рыночных цен невозможно либо если его применение не позволяет обоснованно сделать вывод о соответствии или несоответствии цен примененных в сделках рыночным ценам для целей налогообложения. При отсутствии общедоступной информации о ценах в сопоставимых сделках с идентичными однородными товарами работами услугами для целей определения полноты...
83797. Контролируемые сделки. Подготовка и представление документации в целях налогового контроля 41.33 KB
  Контролируемыми сделками признаются сделки между взаимозависимыми лицами. К сделкам между взаимозависимыми лицами приравниваются следующие сделки: 1 совокупность сделок по реализации перепродаже товаров выполнению работ оказанию услуг совершаемых с участием при посредничестве лиц не являющихся взаимозависимыми с учетом особенностей предусмотренных настоящим подпунктом. Сделка между взаимозависимыми лицами местом регистрации либо местом жительства либо местом налогового резидентства всех сторон и выгодоприобретателей по которой...
83798. Налоговый контроль в связи с совершением сделок между взаимозависимыми лицами 41.14 KB
  17 НК РФ проверка полноты исчисления и уплаты налогов в связи с совершением сделок между взаимозависимыми лицами проводится федеральным органом исполнительной власти уполномоченным по контролю и надзору в области налогов и сборов по месту его нахождения на основании уведомления о контролируемой сделке полученного от налогоплательщика или извещения полученного от территориального налогового органа выявившего в ходе проверки факт осуществления контролируемой сделки а также в случае выявления контролируемой сделки в результате повторной...
83799. Соглашение о ценообразовании для целей налогообложения: общие положения; стороны соглашения о ценообразовании; порядок заключения соглашения 41.59 KB
  Соглашение о ценообразовании для целей налогообложения представляет собой соглашение между налогоплательщиком отнесенным к категории крупнейших налогоплательщиков и ФНС России о порядке определения цен и или применения методов ценообразования в контролируемых сделках. Заключение соглашения о ценообразовании позволяет налогоплательщикам и налоговым органам. Предметом соглашения о ценообразовании являются: 1 виды и или перечни контролируемых сделок и товаров работ услуг в отношении которых заключается соглашение; 2 порядок...
83800. Общие положения об ответственности за совершение налоговых правонарушений: понятие, лица подлежащие ответственности за их совершение. Условия привлечения к ответственности за совершение налогового правонарушения 39.43 KB
  Условия привлечения к ответственности за совершение налогового правонарушения. Ответственность за совершение налоговых правонарушений несут организации и физические лица. Физическое лицо может быть привлечено к ответственности за совершение налоговых правонарушений с шестнадцатилетнего возраста.