95708

Мотивація навчання студентів з різним рівнем працездатності

Контрольная

Педагогика и дидактика

Потреба в пізнанні – одна з провідних людських потреб, на основі якої відбувається освоєння індивідом багатовікового людського досвіду. У різні періоди життя людини змінюються об’єкти її інтересу, форми і способи придбання знань, проте потреба в пізнанні як внутрішньо властива людині властивість, з роками не тільки не зменшується...

Украинкский

2015-09-29

431 KB

0 чел.

Мотивація навчання студентів з різним рівнем працездатності

ВСТУП

Потреба в пізнанні – одна з провідних людських потреб, на основі якої відбувається освоєння індивідом багатовікового людського досвіду. У різні періоди життя людини змінюються об'єкти її інтересу, форми і способи придбання знань, проте потреба в пізнанні як внутрішньо властива людині властивість, з роками не тільки не зменшується, а й набуває щораз більшого значення

Останніми роками в психологічній науковій літературі питанням мотивації навчальної діяльності приділяється особлива увага. Це не випадково, оскільки питання про мотивацію – це, по суті, питання про якість учбової діяльності. Переважання зовнішніх мотивів веде до того, що навчання набуває формальний характер, відсутні творчий підхід, самостійна постановка навчальних цілей, прагнення до пошуків нового, навчання відбувається не для отримання знань, а для задоволення другорядних цілей: отримання диплому, винагороди, схвалення іншими і т.д. Відомо, що саме негативне або байдуже відношення до навчання є найчастішою причиною низької успішності або неуспішності учня.

Працездатність  визначається  як здатність  людини до виконання конкретної розумової діяльності в рамках заданих часових лімітів і параметрів ефективності. Основу  працездатності  складають  спеціальні знання, вміння, навички, а також певні психофізичні особливості – пам'ять, увага, мислення  і  т.д.; фізіологічні  – стан серцево-судинної, дихальної,  м'язової та інших систем; фізичні – рівень розвитку витривалості , сили, швидкості та ін. Але чи не найбільш вагома залежність рівня працездатності спостерігається від мотивації і поставленої цілі.

Завжди буде актуальним дослідження мотивації навчання, пошуки найбільш оптимальної для кожного студента, пошук тієї, яка буде сприяти розвитку особистості, збільшувати кількість знань, пробуджувати бажання до пошуку нових знань. Високий рівень працездатності приносить найкращі результати у своїй діяльності, важливо з’ясувати, яка саме мотивація є найбільш оптимальною для збільшення цього рівня. Врешті-решт, всю отриману інформацію можна використовувати у власній навчальній діяльності, знайти для себе оптимальних шлях для підвищення працездатності.

Метою цієї роботи є теоретичне ознайомлення та емпіричне дослідження особливостей навчальної мотивації студентів з різним рівнем працездатності. Об’єкт дослідження – психологія мотивації та працездатності, предмет – особливості мотивації навчальння студентів з різним рівнем працездатності.

Гіпотеза дослідження: 

  1.  студентам з високим рівнем працездатності є характерними мотивація на досягнення успіху,  мотивація на отримання знань, адекватні цілі, засоби та результати навчальної діяльності;
  2.  студенти з низьким рівнем працездатності, характеризуються мотивацією уникнення невдач, мотивація на отримання диплому, неадекватні цілі, засоби та результати навчальної діяльності;
  3.  вищий рівень працездатності спостерігатиметься у дівчат.

Завдання дослідження:

  1.  Теоретичний огляд проблеми мотивації навчання та працездатності студентів.  
  2.  Проведення дослідження для визначення особливостей навчальної мотивації студентів та їх зв’язок з рівнем працездатності.
  3.  Аналіз та інтерпретація отриманих даних.
  4.  Формування висновків.

Для дослідження використовували чотири методики: диференціальна діагностика станів зниженої працездатності (ДОРС) А. Б. Леонової та С. Б. Величковскої, методика вивчення мотивації навчання у вузі Т.І. Ільїної, "Мотивація успіху і боязнь невдачі" (МУН) А.А. Реана та методика «Ціль-Засіб-Результат» (ЦЗР) А.А. Карманова. У дослідженні взяли участь 42 особи, віком від 19 до 21 року, 10 – чоловічої статі, 32 – жіночої.

2.2. Аналіз даних

Перш за все варто звернути увагу на результати щодо рівня працездатності студентів у досліджуваних.

Рис. 2.1. Особливості рівня працездатності у досліджуваній групі

Лише для 5% досліджуваних характерним є дуже високий рівень працездатності, 60%  –  високий рівень, для 33% - низький і для 2% - дуже низький рівень працездатності (Рис. 2.1.). Середнім значенням рівня працездатності (94,14 балів) у досліджуваних студентів є низький рівень працездатності

Такі результати можна пояснити тим, що дослідження проводилось під час другого семестру навчального року, який є скороченим і значно інтенсивнішим, тому можна припустити, що саме в цей час студенти мобілізували всі свої сили, яка проявляється у високій працездатності.

Аналізуючи отримані бали по методиці МУН, отримані результати можна зобразити так:

Рис. .2. Особливості спрямованості мотивації за методикою МУН у досліджуваній групі

Вказує на те, що 48% опитуваних характеризуються мотивацією, спрямованою на досягнення успіху, 12% - на уникнення невдач, решта 40% мотиваційна спрямованість чітко не виражена.

У своїй роботі було використовували методи статистичного  опрацювання  емпіричних  матеріалів. Зокрема  було використано кореляційний аналіз. Для перевірки першої та другої гіпотези, чи залежить рівень працездатності від спрямованості мотивації, слід звернути на отримані дані кореляційного аналізу (див. додаток В.1.).

З отриманих результатів, з’ясовано, що зв’язку між тим, чи мотивація у досліджуваних спрямована на досягнення успіху чи уникнення невдач та рівнем працездатності немає.

Оскільки рівень працездатності ми отримали на основі трьох шкал методики ДОРС (втома, монотонія, перенасичення, стрес), то можна окремо розглянути зв’язок типу мотивації (мотивація успіху і мотивація боязні невдачі) з кожною шкалою. Знову ж таки, звертаючись до кореляційного аналізу (див. додаток В.1.), бачимо, що кореляційні зв’язки відсутні. Лише між результатами методики  МУН і шкалою «монотонія» існує зворотній зв’язок (r = -0,39; р≤0,05). Чим більше людині буде характерна мотивація успіху, тим рівень монотонії буде нижчий. І навпаки: високий рівень монотонії спостерігається у досліджуваних з мотивацією спрямованою на уникнення невдач.

Для перевірки гіпотези, що студентам з високим рівнем працездатності характерна мотивація на отримання знань та гіпотези, що студентам з низьким рівнем працездатності є характерною мотивація отримманнядиплому потрібно знову звернутись до кореляційного аналізу (див. додаток В.1.). З отриманих даних бачимо, що відсутній будь-який зв’язок між рівнем працездатності та будь-яким з видів навчальної мотивації у ВНЗ: чи мотивацією на отримання знань, чи мотивацією на оволодіння професією,  чи мотивацією на отримання диплому. Таким чином дві гіпотези щодо зв’язку рівня працездатності з мотивацією тримання знань в першій, чи отримання диплому в другій можна вважати непідтвердженими.

Також важливо перевірити зв’язок рівня працездатності студентів з їхніми цілями, засобами та результатами навчальної діяльності. І   цього разу бачимо, що жодних кореляційних зв’язків не спостерігається (див. додаток В.1.). Але можна глянути, чи існує зв’язок між окремими шкалами станів зниженої працездатності та окремо з цілями, засобами та результатами навчальної діяльності.

З’ясовано, що існують зворотні зв’язки між шкалою «втома» і шкалою «ціль» (r = -0,32; р ≤ 0,05);  шкали «втома» з шкалою «ціль» (r = -0,36; р ≤ 0,05); між шкалами  «перенасичення» і шкалою «ціль» (r = -0,39; р ≤ 0,05):

  •  чим вищий рівень втоми, тим більш сильний фрустрований стан, що виражається в неможливості ставити перед собою конструктивні цілі;
  •  чим вищий рівень втоми, тим менш адекватна реакція на отриманий результат: схильність переоцінювати результат своєї діяльності. Удача викликає  напади  сильної  радості, невдачі  провокують неадекватне горе.
  •  Чим вищий рівень перенасичення у досліджуваного, тим менш адекватна постановка цілей: неможливість ставити перед собою конструктивні цілі.

Враховуючі ці дані, можна сказати, що перша гіпотеза частково підтвердилась. Зовсім же не підтвердилась та частина щодо зв’язку рівня працездатності та засобів, які досліджуваний використовує у досягненні цілей навчальної діяльності. Також підтвердилась частково друга гіпотеза, тут теж та частина, щодо зв’язку з засобами навчальної діяльності не підтвердилась, бо немає зв’язку між ними.

На основі даних, отриманих в результаті кореляційного аналізу, побудували  кореляційні плеяди (рис.2.3.).

Рис. 2.3. Кореляційні плеяди всіх шкал

Визначено, що в центрі такої плеяди знаходиться стан зниженої працездатності – втома. Між нею і статтю існує прямий зв’язок, а з цілями (Ц) та результатами (Р) навчальної діяльності – зворотній зв’язок. В свою чергу шкала цілі (Ц) має зворотній зв’язок з станом зниженої працездатності – перенасиченням. Окремо від попередніх зв’язків, бачимо, що існує зворотний зв’язок між монотонією, як станом зниженої працездатності, та спрямованістю мотивації: на успіх чи уникнення невдач (МУН).

Залишається проаналізувати третю гіпотезу щодо того, що вищий рівень працездатності спостерігатиметься у дівчат. Для цього слід глянути на результати статистичної обробки за допомогою критерію «T-test» (див. додаток  В.2.). отримані дані зображуємо за допомогою діаграми:

Рис. 2.4. Відмінності за статтю показників "втома" та "стрес"  методики диференціальна діагностика станів зниженої працездатності (ДОРС) А.Б. Леонової та С. Б. Величковскої

З’ясовано, що зв’язку з рівнем працездатності немає, проте, якщо дивитись на кожну шкалу по дослідженні працездатності окремо, то бачимо відмінності у двох параметрах:

  •  Вищий рівень стресу і напруженості спостерігається у дівчат, ніж у хлопців.
  •  У дівчат індекс втоми вищий, ніж у хлопців.

Також можна побачити отримані результаті у вигляді діаграми (Рис. 2.4.). Проаналізувавши результати, можна стверджувати, що ця частина гіпотези абсолютно спростувалась.

Для того, щоб знати чи існує зв’язок між рівнем працездатності та будь-якими іншими характеристиками, які досліджувались у студентів, які брали участь у цьому ньому, ми провели кластерний аналіз за чотирма шкалами ДОРС (втома, монотонія, перенасичення, стрес) (див. додаток В.3.). Відповідно отримали два кластери: перший кластер має більшу кількість балів по шкалах, відповідно рівень працездатності є нижчий. Другий кластер навпаки – це досліджувані з вищим рівнем працездатності. Далі, відповідно до кожного кластеру (перший з них позначили цифрою 1, а другий – 0) додали до статистичних даних колонку «Кластер» і зробили кореляційний аналіз (див. додаток В.4.). Визначено, що існує зворотній зв’язок лише зі шкалою «Ц» (ціль), що означає наступне: чим вищий рівень станів зниженої працездатності (тобто, чим нижчий рівень працездатності), тим цілі, які ставляться в навчальній діяльності, є менш адекватними. Це підтверджує частину нашої гіпотези.

Далі, ввели нові дані у статистику, де відповідно до кожного кластеру, позначили, хто з досліджуваний має високий (цифрою 1) та низький (цифрою 0) рівні працездатності. Відповідно ті студенти, які мали високий і дуже високий показники рівня працездатності – позначили цифрою 1, ті що низький і дуже низький – цифрою 2. далі, за Т-тестом (див. додаток В.5.) отримали дані, що немає жодної статистично важливої різниці по всіх критеріях.

Опрацювавши отримані дані, а потім, проаналізувавши їх, слід описати, які психологічні механізми стоять за такими результатами, що могло на них повпливати.

2.3. Інтерпретація отриманих результатів

Проаналізувавши дані, з’ясовано, що 27 осіб з 42 мають високий рівень працездатності. Дослідження проводилось посередині другого семестру навчального року, коли пройшло достатньо часу від канікул, проте ще збереглись деякі енергетичні резерви. Сесії ще немає, особливих навантажень теж, тому є достатньо часу для пасивного та активного відпочинку. Семестр – скорочений, тому є потреба в акумулюванні своїх сил для високої працездатності. Також можна припустити, що саме в цей період навчального семестру, студенти використовують свою працездатність на ті цілі, які викликають в них інтерес. Таким чином, можна спробувати пояснити отримані результати щодо рівня працездатності студентів.

При досліджені спрямованості навчальної мотивації студентів (мотивація успіху чи уникнення невдач), отримали дані, що більшість досліджуваним все ж характерна мотивація на досягнення успіху. Зв’язку з рівнем працездатності не виявлено, проте є зв’язок з однією з шкал – монотонією. У студентів з мотивацією уникнення невдач є вищий рівень монотонії, ніж у студентів з мотивацією досягнення успіху. Оскільки таким студентам характерними є зниження самоконтролю діяльності, нудьга та незацікавленість завданням, вважають навчальні задачі одноманітними, тому вони виконують їх лише для того, щоб уникнути покарання. Не втратити наявні ресурси, особливо якщо мова йде про втрату стипендії, – головний стимул навчальної діяльності. вони не зацікавлені у досягненні успіху в тих ситуація, коли їм вони не цікаві, коли виконували їх вже неодноразово.

І навпаки, коли у студентів низький рівень монотонії, тобто робота не видається одноманітною, а цікавою, корисною для себе, присутній самоконтроль своєї діяльності, то відповідно і мотивацією буде – досягнення успіху. Є прагнення отримання нових знань, досягнути кращих результатів, бути кращими від однокурсників і т.д. Також важливим тут є позитивне підкріплення: отримання матеріальних благ, визнання збоку однокурсників, викладачів, батьків і т.д.

Неочікувані результати отримали після опрацювання даних, отриманих за допомогою методики вивчення мотивації навчання у вузі Т.І. Ільїної. Очікувалось, що буде зв’язок рівня працездатності з особливими навчальними мотивами: чи отриманням знань, чи оволодінням професією, чи отриманням диплому. Проте жодного кореляційного зв’язку не було виявлено. Можна припустити, що працездатність і саме такі види навчальної мотивації «проходять паралельно» і не залежать між собою. Перша з вказаних мотивацій вказує нам на внутнрішню спрямованість навчання, для себе, інші два – на зовнішню спрямованість. Можна припустити, що в разі проведення дослідження з більшою кількістю студентів, зв’язок би спостерігався. Отже, не залежно від того, чи студент спрямовує виконує навчальну діяльність для отримання знань чи професійних навичок, чи диплому, рівень працездатності буде однаковим, або ж залежати від інших показників (наприклад від спрямованості мотивації).

Варто звернути увагу, що все ж більшість отриманих студентів надають перевагу мотивації на отримання диплому, менше – на отримання знань і найменша кількість студентів характеризуються мотивацією оволодіння професією. Можна зробити висновок, що на сьогодні студентам значно важливіше отримати диплом про вищу освіту, а не здобути знання. Часто студенти вважають, що далеко не вся інформація буде використовуватись в майбутньому, а без диплому про вищу освіту, про кар’єрний ріст можне і не задумуватись. Не зважаючи на це, різниці між такими студентами у рівні працездатності особливо не спостерігається.

Проаналізувавши дані, ми з’ясували наступне: чим вищий рівень втоми, тим більш сильний фрустрований стан, що виражається в неможливості ставити перед собою конструктивні цілі; чим вищий рівень втоми, тим менш адекватна реакція на отриманий результат: схильність переоцінювати результат своєї діяльності. Удача викликає  напади  сильної  радості, невдачі провокують неадекватне горе; чим вищий рівень перенасичення у досліджуваного, тим менш адекватна постановка цілей: неможливість ставити перед собою конструктивні цілі.

Коли студенти переживають значні навантаження, зокрема у навчальній діяльності, коли вже останні сили були використанні на виконання попередніх завдань, відчуття втоми яскраво виражене, то постановка цілей виконується зі значними утрудненнями. Особа може почувати фрустрованість, страх перед новими завданнями, можу бути характерна емоційна нестійкість через постійне напруження, то ставити цілі для виконання нових задань дуже важко, особливо, коли такі завдання вже виконувались раніше безуспішно.

Також можна припустити, що такий зв’язок може бути оберненим: навпаки, неможливість постановки адекватних цілей  своїй діяльності може спричиняти втому, як стан зниженої працездатності. Адже постановка цілей – первинний етап при виконанні навчальної діяльності. В таких випадках відбувається ланцюгова реакція і досягти високих результатів вкрай важко, або ж і зовсім неможливо. Тому виникає постійне відчуття втоми, затрачаються ресурси,які не призводять до результату.

Подібні результати отримали при пошуку кореляційних зв’язків між постановкою цілей та пересиченням. Можна зробити припущення, що, оскільки студент боїться поставити цілі, яких потім не зможе досягти, то ставить відповідно елементарні цілі. Після цього може створюватись протиріччя, що це занадто легке завдання, щоб затрачати свої сили, проте вже на більш складну діяльність ресурсів не вистачає. Як наслідок – людина може відмовитись від виконання поставленого навчального завдання.

Обернений зв’язок між втомою та результатами. Або ж стан втоми у студентів спричиняє неадекватну реакцію на отримані результати (надмірне переоцінення), або ж навпаки, таке переоцінення власних результатів призводить до подальшої втоми. Адже, коли особа неадекватно високо оцінює свої результати, то може ставити собі вищі цілі, досягнути які вже не має змоги. Далі відбувається конфлікт між власними очікуваннями і реальними результатами, особа може покладати останні ресурси для їх досягнення, повністю втомлюючись.

Отримані дані чітких зв’язків між зцілями, які ставить перед собою студент у навчальній діяльності, засобами їх досягнення, та реакцією на отримані результати не показують. Методика була розрахована на результати полюсні від негативно неадекватних цілей, засобів, результатів діяльності, до позитивно неадекватних. Тобто посередині були результати, коли студенти ставлять конструктивні цілі, доцільно використовують засоби для їх досягнення, та помірно ставляться до отриманих результатів.

Статистична обробка показала лише незначні зв’язки цілей, засобів, результатів навчальної діяльності з рівнем працездатності. Тобто значна більшість опитаних студентів все ж ставлятьсь до власної навчальної діяльності адекватно. Можна це пов’язати і з тим, що опитувані – студенти від третього курсу і вище, тобто за проведені роки в університеті, навчились ставити потрібні цілі, використовувати доцільно засоби – витрачати їх там, де потрібно чи там, де цікаво, та розумно ставитись до результатів своєї діяльності – тут відбувається аналіз, скільки сил було потрачено для результативності, скільки потрібно ще їх докласти для покращення результату, а де можна затрачати їх менше.

Ми отримали дані, що вищий рівень стресу і напруженості спостерігається у дівчат, ніж у хлопців; у дівчат індекс втоми вищий, ніж у хлопців. Таким чином можна стверджувати, що дівчата надають більше значення навчанню, і при недосягнення цілей, відчувають стрес, напруження. Прагнуть потратити більше ресурсів ніж вони є наявні, прагнуть досягнути успіху, а в результаті мотивація перетворюється на уникнення невдач. Таким чином виникає стан втоми. Мобілізуючи всі своє сили, а потім їх витративши, енергії на досягнення нових цілей вже зовсім обмаль. Для хлопців характерними є більш лояьне ставлення до своїх невдач і вони готові вчасно зупинитись, зберігаючи свої ресурси на майбутню навчальну діяльність. Відповідно і втомлюватись вони будуть менше в порівнянні з дівчатами, адже сил було затрачено менше, або ж більш доцільно.

Кілька разів спробували перевірити залежність рівня працездатності, а не за окремими шкалами станів зниженої працездатності, проте жодних статистично важливих зв’язків не помітили.

Після аналізу можна стверджувати, що чіткого зв’язку рівня працездатності з видами навчальної мотивації не простежується. Тут можна врахувати те, що працездатність є досить динамічною, змінюється на протязі дня, тижня, семестру, року. Тому можна говорити про ситуативність зв’язку рівня працездатності та навчальної мотивації. Також важливо і враховувати кожну індивідуальність. В одних випадках, при виконанні завдань з одного навчального предмету мотивація може бути внутрішньо особистою (отримання знань) і працездатність буде висока, а в той самий час з іншої дисципліни мотивація буде зовнішньо спрямована – лише на отримання заліку, проте працездатність може і в цьому випадку бути високою.

ВИСНОВКИ

Мотивація навчання – головний рушій у досягненні успіху студентів. В залежності від того, яку навчальну мотивацію обере студент, можна досягти різних результатів. Значно краще, якщо ця мотивація внутрішньо спрямована, коли орієнтується на здобутті нових знань, а не зовнішня: отримання диплому чи оволодіння професією.

Кожен студент характеризується працездатністю, яка перебуває в постійній динаміці: змінюється протягом робочого дня, тижня, семестру, навчального року. Вважається, що правильна мотивація буде сприяти підвищенню працездатності. Але важливо пам’ятати, що це індивідуальний процес, важливо, щоб кожен студент зумів прослідкувати, яка саме мотивація сприяє найкращій ефективності навчальної діяльності.

Головною метою нашого дослідження було встановлення особливостей навчальної мотивації студентів з різним рівнем працездатності.

Ми провели дослідження студентів 3-5 курсів ЛНУ ім. І. Франка. У дослідженні взяло участь 42 студенти віком від 19 до 21 року. Серед них 32 дівчини та 18 хлопців.

Для проведення дослідження було використано чотири методики:

  1.  диференціальна діагностика станів зниженої працездатності А.Б.Леонової та С. Б. Величковскої;
  2.  методика вивчення мотивації навчання у вузі Т.І.Ільїної;
  3.  "мотивація успіху і боязнь невдачі" А.А. Реана;
  4.  методика «Ціль-Засіб-Результат» А.А.Карманова.

Нами було висунуто три гіпотези. Перша про те, студентам з високим рівнем працездатності є характерними мотивація на досягнення успіху,  мотивація на отримання знань, адекватні цілі, засоби та результати навчальної діяльності. Друга – студенти з низьким рівнем працездатності, характеризуються мотивацією уникнення невдач, мотивація на отримання диплому, неадекватні цілі, засоби та результати навчальної діяльності. І третя гіпотеза про те, що вищий рівень працездатності спостерігатиметься у дівчат.

Перша гіпотеза підтвердилась частково. Навчальна мотивація досягнення успіху характерна для людей з низьким рівнем монотонії, тобто з вищим рівнем працездатності. Зв’язку рівня працездатності та мотивації на отримання знань виявлено не було. Також встановлено, що чим вищий рівень працездатності (чим нижчі рівні втоми та перенасичення як станів зниженої працездатності), тим цілі та результати будуть більш адекватні. Зв’язку між рівнем працездатності та засобами, які студенти використовують у своїй діяльності – не виявлено.

Друга гіпотеза також підтвердилась частково: справді, для студентів з низьким рівнем працездатності більш характерною є мотивація на уникнення невдач, ніж у студентів з високим рівнем; зв’язку зниженого рівня працездатності та мотивації на отримання диплому виявлено не було; встановлено, що чим нижчий рівень працездатності (чим вищі рівні втоми та перенасичення як станів зниженої працездатності), тим цілі та результати будуть менш адекватними. Зв’язку між низьким рівнем працездатності та засобами, які студенти використовують у своїй діяльності – не виявлено.

Третя гіпотеза – спростувалась у ході дослідження. Було встановлено, для дівчат характерними є вищі рівні втоми та напруження/стресу як станів зниженої працездатності, а, отже – характеризуються нижчою працездатністю, ніж хлопці.

З власного дослідження ми встановили, що студентам з високим рівнем мотивації більш характерні мотивація успіху, та адекватна постановка цілей, реакція на отримані результати, ніж студентам з нижчим рівнем.

Існує потреба подальшого вивчення зв’язку між рівнем працездатності та навчальною мотивацією студентів, адже в такому випадку ми отримаємо інформацію, яка саме мотивація є найбільш доцільною для досягнення високого рівня працездатності, а отже – кращої результативності навчальної діяльності.

ДОДАТОК Б

Лист позначень:

Пере-ня – пересичення;

Р-нь прац. – рівень працездатності;

Отр. Знань – отримання знань;

Овол. Пр. – оволодіння професією;

Отр. Дипл. – отримання диплому;

Ц – ціль;

З – засіб;

Р – результат.

ДОДАТОК Б

Отримані дані, результати опрацьованих методик

Вік

Стать

Втома

Монотонія

Пере-ня

Стрес

Р-нь прац.

Р-нь прац.

Отр. Знань

Овол. Пр.

Отр. Дипл.

МУН

Ц

З

Р

1

19

1

26

20

22

26

3

1

3,6

8

10

14

3

1

-3

2

19

1

29

28

29

35

2

0

4,8

9

8,5

10

-1

-7

-3

3

20

1

31

22

32

33

2

0

9

3

7,5

13

-1

3

-9

4

19

1

26

19

32

32

2

0

3,6

3

7,5

13

-3

-3

-3

5

20

1

23

20

17

25

3

1

12,6

10

7,5

16

-1

3

-5

6

21

1

30

27

35

29

2

0

6,6

0

6

10

-3

1

-5

7

19

1

18

18

17

21

3

1

10,8

5

4

14

-1

1

-7

8

19

1

22

22

16

26

3

1

9

2

0

15

3

5

-3

9

19

1

24

18

19

20

3

1

6

9

7,5

16

-1

3

-5

10

19

1

30

25

28

28

2

0

6

6

7,5

8

1

1

1

11

19

1

25

18

22

21

3

1

8,4

4

5

12

1

1

-1

12

20

1

27

23

23

26

3

1

4,8

4

6

7

1

3

-7

13

19

1

24

19

26

23

3

1

9

6

8,5

16

-1

5

-1

14

19

1

30

19

24

31

2

0

5,4

9

8,5

14

-3

3

1

15

19

1

28

22

28

31

2

0

9

8

6

12

5

-3

3

16

19

1

35

27

35

37

1

0

5,4

5

8,5

12

1

7

-9

17

21

1

29

17

26

27

3

1

10,2

3

10

19

-5

-1

-5

18

20

1

22

18

19

20

3

1

5,4

8

7,5

16

-1

3

1

19

20

1

26

22

22

25

3

1

6

5

7,5

14

-1

3

-3

20

21

1

25

24

21

26

3

1

3,6

4

8,5

13

-1

3

-7

21

21

1

22

20

19

20

3

1

5,4

5

9

15

1

7

-3

22

19

1

23

24

27

23

3

1

2,4

4

7,5

12

-1

3

-3

23

20

1

26

22

25

25

3

1

9

4

3,5

7

-3

1

-1

24

20

1

26

21

26

29

2

0

3

3

1,5

14

-3

5

1

25

20

1

26

23

21

24

3

1

7,2

5

7,5

12

-1

1

-7

26

21

1

27

22

26

27

2

0

6

6

2,5

10

-1

1

-3

27

20

0

19

22

19

15

3

1

3,6

5

5

13

1

-3

-3

28

20

0

21

22

20

21

3

1

2,4

6

6

6

3

1

3

29

21

1

25

23

28

24

2

0

7,2

2

7

12

-1

1

-5

30

20

1

18

14

18

15

4

1

1,8

0

8,5

6

3

3

-1

31

20

0

17

18

18

21

3

1

7,2

5

5

16

3

1

1

32

20

1

30

22

22

28

2

0

9

4

8,5

15

-1

3

-3

33

20

1

24

18

19

23

3

1

5,4

7

8,5

13

1

3

-3

34

19

1

23

17

15

21

3

1

6

6

5

12

1

5

-3

35

20

0

21

25

27

27

2

0

7,2

5

3

15

-3

5

-1

36

19

1

17

14

16

18

4

1

5,4

4

8,5

20

1

-1

1

37

19

0

27

26

32

20

2

0

3,6

8

6,5

14

-3

3

-5

38

19

0

22

25

27

16

3

1

6

4

4

7

-1

5

-1

39

19

0

27

26

29

30

2

0

0

3

9

14

-1

1

-3

40

21

0

24

20

21

24

3

1

7,2

8

8,5

10

1

1

-3

41

19

0

21

15

15

24

3

1

5,4

8

8,5

16

-1

5

-1

42

20

0

21

24

25

21

3

1

7,2

7

8,5

10

1

5

-1

ДОДАТОК В

Таблиці опрацювання даних за допомогою статистичних методів

ДОДАТОК В.1

Результати кореляційний аналізу отриманих даних за всіма шкалами

Кореляція (софія_дані) Відмічені кореляції мають значення при p < ,05000 N=42 (Прострочене видалення ПД)

Вік

Стать

Втома

Монотонія

Пере-ня

Стрес

Р-нь прац.

Отр. Знань

Овол. Пр.

Отр. Дипл.

МУН

Ц

З

Р

Вік

1,00

Стать

0,01

1,00

Втома

0,01

0,38

1,00

Монотонія

0,05

-0,18

0,52

1,00

Пере-ня

-0,00

0,02

0,71

0,69

1,00

Стрес

-0,06

0,31

0,80

0,45

0,61

1,00

Р-нь прац.

0,05

-0,03

-0,75

-0,64

-0,77

-0,78

1,00

Отр. Знань

0,12

0,25

0,06

-0,15

-0,12

0,08

0,02

1,00

Овол. Пр.

-0,28

-0,16

0,01

-0,06

-0,22

0,02

-0,03

0,13

1,00

Отр. Дипл.

0,03

0,09

0,22

-0,13

0,06

0,10

0,09

-0,17

0,25

1,00

МУН

-0,10

0,10

-0,14

-0,39

-0,25

0,01

0,07

0,26

0,18

0,19

1,00

Ц

-0,18

-0,08

-0,32

-0,17

-0,39

-0,24

0,30

-0,10

0,10

-0,01

-0,24

1,00

З

0,04

-0,06

-0,06

-0,05

-0,15

-0,17

0,05

0,03

-0,06

-0,11

0,07

-0,02

1,00

Р

-0,21

-0,25

-0,36

-0,27

-0,22

-0,25

0,19

-0,17

0,18

-0,16

-0,06

0,28

-0,12

1,00

ДОДАТОК В.2.

Порівняння усіх шкал за статтю, за допомогою T-тесту

T-тест; Групування: Стать (Spreadsheet1_(Recovered)) Група 1: 1 Група 2: 0

Mean - 1

Mean - 0

t-value

df

p

Valid N - 1

Valid N - 0

Std.Dev. - 1

Std.Dev. - 0

F-ratio - Variances

p - Variances

Вік

19,719

19,700

0,069

40

0,945

32

10

0,772

0,675

1,308

0,702

Втома

25,531

22,000

2,564

40

0,014

32

10

3,959

3,197

1,534

0,511

Монотонія

20,875

22,300

-1,129

40

0,266

32

10

3,424

3,683

1,157

0,711

Пере-ня

23,594

23,300

0,147

40

0,884

32

10

5,512

5,478

1,012

1,000

Стрес

25,594

21,900

2,087

40

0,043

32

10

4,970

4,581

1,177

0,845

Р-нь. Прац.

2,656

2,700

-0,195

40

0,846

32

10

0,653

0,483

1,827

0,343

Отр. Знань

6,469

4,980

1,617

40

0,114

32

10

2,553

2,499

1,044

1,000

Овол. Пр.

5,031

5,900

-1,005

40

0,321

32

10

2,533

1,792

1,999

0,274

Отр. Дипл.

6,859

6,400

0,544

40

0,589

32

10

2,380

2,145

1,232

0,782

МУН

12,875

12,100

0,648

40

0,521

32

10

3,200

3,635

1,290

0,563

Ц

-0,375

-0,000

-0,486

40

0,630

32

10

2,121

2,160

1,037

0,868

З

2,000

2,400

-0,390

40

0,699

32

10

2,874

2,675

1,154

0,872

Р

-3,125

-1,400

-1,648

40

0,107

32

10

3,045

2,271

1,799

0,356

ДОДАТОК В.3.

Графік результатів кластерного аналізу за шкалами втома, монотонія, перенасичення, стрес

Кластерний аналіз за шкалами втома,  монотонія, перенасичення, стрес методики диференціальна діагностика станів зниженої працездатності (ДОРС) А.Б. Леонової та С. Б. Величковскої

Кластерні значення (софія_дані.sta)

Cluster - No. 1

Cluster - No. 2

Втома

27,30435

21,52632

Монотонія

22,82609

19,26316

Пере-ня

27,17391

19,10526

Стрес

27,91304

20,84211

ДОДАТОК В.4.

Кореляційний аналіз даних, отриманих за кластерним аналізом шкал шкалами втома,  монотонія, перенасичення, стрес

Кореляція (софія_дані) Відмічені кореляції мають значення при at p < ,05000 N=42 (Прострочене видалення ПД)

Кластер

Вік

0,04

Стать

0,28

Отр. Знань

-0,12

Овол. Пр.

-0,17

Отр. Дипл.

0,09

МУН

-0,06

Ц

-0,42

З

-0,16

Р

-0,17

ДОДАТОК В.5.

Результати порівняння усіх шкал за рівнем працездатності студентів, за допомогою T-tests, де перший парметр (0) - низький рівень працездатності, другий (1) - високий рівень працездатності

T-тест; Групування: Р-нь прац. (софія_дані) Група 1: 0 Група 2: 1

Mean - 0

Mean - 1

t-value

df

p

Valid N - 0

Valid N - 1

Std.Dev. - 0

Std.Dev. - 1

F-ratio - Variances

p - Variances

Вік

19,67

19,74

-0,31

40,0

0,761

15,0

27,0

0,816

0,712

1,315

0,529

Стать

0,80

0,74

0,42

40,0

0,675

15,0

27,0

0,414

0,447

1,163

0,788

Отр. Знань

5,72

6,33

-0,73

40,0

0,469

15,0

27,0

2,503

2,659

1,128

0,837

Овол. Пр.

4,93

5,41

-0,61

40,0

0,544

15,0

27,0

2,712

2,223

1,487

0,370

Отр. Дипл.

6,53

6,87

-0,45

40,0

0,656

15,0

27,0

2,379

2,306

1,064

0,859

МУН

12,40

12,85

-0,42

40,0

0,674

15,0

27,0

2,098

3,810

3,299

0,023

Ц

-1,13

0,19

-2,01

40,0

0,051

15,0

27,0

2,200

1,942

1,283

0,564

З

1,40

2,48

-1,21

40,0

0,235

15,0

27,0

3,562

2,260

2,485

0,043

Р

-2,87

-2,63

-0,25

40,0

0,806

15,0

27,0

3,502

2,662

1,731

0,220


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

4769. Решение задач линейного программирования с помощью инструмента Поиск решения 184 KB
  Решение задач линейного программирования с помощью инструмента Поиск решения Рассмотрим следующую задачу распределения ресурсов. Для производства двух типов продукции (x1=Прод.1, x2=Прод.2) требуется два вида ресурсов количество которых ограничено...
4770. Методи вирішення завдань лінійного програмування в економіці 1.41 MB
  На практиці для випуску асортименту своєї продукції виробничі підприємства мають у своєму розпорядженні деякий запас, як правило, обмежених ресурсів (сировинних, трудових, енергетичних, паливних, грошових), деякий набір взаємозамінних технолог...
4771. Нелинейное программирование. Ограничения на допустимое множество. 468.5 KB
  Нелинейное программирование. Общая постановка задачи нелинейного программирования Нелинейное программирование – это раздел математического программирования, изучающий задачи, где требуется определить значение некоторых параметров, при которых ...
4772. Алгоритмы и программы. Понятие алгоритма и его характерные свойства 68.5 KB
  Алгоритмы и программы Понятие алгоритма. Характерные свойства алгоритмов. ЭВМ как универсальный Исполнитель. Внешние устройства ЭВМ. Центральные устройства ЭВМ. Понятие о машинном языке. Понятие алгоритма...
4773. Сложные типы данных: записи и файлы 146 KB
  Сложные типы данных: записи и файлы Сложные типы данных в языке Pascal. Записи. Примеры. Записи с вариантами. Оператор присоединения. Строки и средства их обработки. Процедуры и функции типа String. Файлы. Управление файлами. Основные ...
4774. Динамические структуры данных 151 KB
  Динамические структуры данных. Динамические информационные структуры. Ссылочный тип данных. Ссылки. Программирование информационных динамических структур. Списки. Задачи на списки. Деревья. Бинарные деревья. Задачи на деревья. В предыдущих параграфа...
4775. Операторы повторения с параметром и массивы 113 KB
  Операторы повторения с параметром и массивы. Оператор цикла с параметром. Циклические программы. Сложность циклической программы. Оптимизация циклических программ. Ограниченные типы. Сложные (составные) типы. Регулярный тип. Массивы. Пои...
4776. Итерационные циклы в программировании 77 KB
  Итерационные циклы. Операторы повторения While и Repeat. Алгоритмы поиска и сортировки. Линейный поиск в массиве. Улучшенный алгоритм сортировки обменами. Бинарный поиск в упорядоченном массиве. Алгоритмы сортировки массивов (продолжение). Сортировк...
4777. Процедуры и функции в программировании 123.5 KB
  Процедуры и функции Описание процедур. Формальные параметры. Локальные и глобальные объекты. Оператор процедуры. Фактические параметры. Функции. Примеры описаний функций. Рекурсивно-определенные процедуры и функции. Примеры рекурсивных описаний проц...