95884

Греческая скульптура высококлассического периода. Поликлет (статуя «Дорифора» и «Канон» Поликлета, статуя Амазонки, «Диадумен»)

Доклад

Культурология и искусствоведение

Поликлет известен как теоретик. В своем трактате «Канон» Поликлет впервые пытается установить общезначимые законы пропорций, в иллюстрации к которым находились скульптуры Дискофора и Дорифораю Принципы Поликлета были основаны на взаимоотношениях между отдельными частями фигуры, например, голова должна была умещаться 7 раз...

Русский

2015-09-30

333.9 KB

1 чел.

Греческая скульптура высококлассического периода. Поликлет (статуя «Дорифора» и «Канон» Поликлета, статуя Амазонки, «Диадумен»).

Поликлета называли антиподом Фидия. Пелопонесская школа. Он родился либо в Аргосе, либо в Сикионе. Искусство Поликлета считается вершиной высокой классики.

Поликлет известен как теоретик. В своем трактате «Канон» Поликлет впервые пытается установить общезначимые законы пропорций, в иллюстрации к которым находились скульптуры Дискофора и Дорифораю Принципы Поликлета были основаны на взаимоотношениях между отдельными частями фигуры, например, голова должна была умещаться 7 раз в росте фигуры человека, ладонь 6 раз. Для человеческого лица Поликлет также устанавливает принцип деления на три равные доли — лоб, нос и губы с подбородком. Такие пропорции установились уже в архаической скульптуре, но были вытеснены строгим стилем. Поликлет возвращается к архаическому идеалу. На античных ценителей искусства Канон Поликлета производил впечатление несколько тяжеловесных, приземистых пропорций, близкое к дорическому стилю. Для Поликлета характерна и центростремительная пластика (центр – торс).

Дискофор и Дорифор (40ые гг 5 в. до н.э.)

С помощью свободно отставленной назад ноги Поликлет заставил все тело статуи прийти в движение. Тело Дорифора двигается во всех трех измерениях. Оно двигается вертикально— потому что средняя ось тела изгибается непрерывной кривой линией. Оно двигается горизонтальном направлении — потому что все горизонтальные оси тела находятся на разных уровнях: правое колено выше левого, напротив, правое плечо ниже левого. И, наконец, оно двигается из глубины — посредством копья и шага левой ноги. Это непрерывное движение Поликлетова Дорифора совершается не случайно, а подчинено определенному, строго продуманному ритму. Главным стержнем этого ритма является так называемый контрапост — то есть противоположение и равновесие правой и левой стороны тела: опирающейся правой ноге соответствует свободно свисающая правая рука, а свободной левой ноге — напряженно согнутая левая рука. Таким образом, равновесие напряжений, баланс энергий совершается крестообразно, по принципу хиазма.

Так же продуманно, так же синтетически абстрактно разработаны отдельные формы Дорифора. Поликлет избегает деталей мускулатуры трактует тело в больших обобщенных плоскостях, ограниченных ясными, твердыми гранями. Голова Дорифора сконструирована удивительно просто и энергично, но не имеет никаких признаков индивидуального выражения, не наделена никакой эмоциональной жизнью. Характерна для Поликлета трактовка волос. Они  обладают своей собственной пластической массой и своим собственным движением.

Раненая амазонка.

Самые знаменитые из этих мастеров встретились в испытании своего умения в «Амазонках», которых они, надлежащим образом сделали. Затем эти статуи были помещены в храм Дианы Эфесской, и было решено, что решение — каковая статуя самая лучшая, будет оставлено на суд самих художников. (...) Соответственно, первое место было у Поликлета, второе — у Фидия, третье — у Кресилая, четвертое — у Кидона, и пятое — у Фрадмона. (Плиний Старший)

Диодумен.

Атлет, повязывающий вокруг головы победную повязку. Юношеская фигура, относится ко времени, когда Поликлет работал в Афинах (датируется не ранее 420 года).

В Диадумене мы имеем дело с таким же абстрактным каноном, с таким же синтетическим образом атлетического тела, как и в Дорифоре. Но сильно меняется пластическая концепция. формы стали гораздо круглее, мягче, поверхность богаче, живописнее.

Главное же — что самым радикальным образом эволюционировала идея контрапоста, понятие пластической динамики. Шаг Диадумена гораздо эластичней, решительней и шире шага Дорифора. Плоский силуэт Дорифора обратился в трехмерное тело Диадумена. В Диадумене все конечности стремятся как бы преодолеть гнет передней плоскости и развернуть свои движения в трехмерном пространстве. Тем не менее, совершенное пренебрежение содержанием образа - во имя выразительного контрапоста Поликлет совершенно жертвует органической натуральностью мотива движения, например, рук, слишком далеко раскинутых, чтобы завязать повязку.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22632. Хвилі у пружному середовищі. Хвильове рівняння. Звукові хвилі 66 KB
  Хвилі у пружному середовищі. Звукові хвилі. Хвильовий процес характеризується фазовою швидкістю або швидкістю розповсюдження хвилі с груповою швидкістю або швидкістю розповсюдження хвильового пакету довжиною хвилі частотою або періодом коливань; між цими величинами існує простий зв’язок: . Довжина хвилі це відстань між частинками які коливаються з однаковою фазою.
22633. Рух ідеальної рідини. Рівняння Бернуллі 75 KB
  Рух ідеальної рідини. Ідеальна рідина внутрішнє тертя відсутнє сила тертя між окремими шарами рідини що тече рідина нестислива. Рівняння 1 для такої рідини має вигляд: Лінії потоку це лінії дотичні до яких в кожній точці співпадають за напрямом з вектором . При стаціонарному русі рідини її частинки при своєму русі не перетинають трубку потоку.
22634. Рух в’язкої рідини. Число Рейнольдса 39.5 KB
  Рух в’язкої рідини. Розглянемо стаціонарну течію в’язкої рідини в прямій горизонтальній трубі з постійним перерізом. Модуль сили внутрішнього тертя що прикладена до площини S яка лежить на границі між шарами:; або оскільки вісь z напрямлена вздовж радіусу η – коефіцієнт в’язкості залежить від природи і стану рідини. Виділимо з об’єму рідини що тече циліндр радіусу r довжини l та запишемо умови його руху.
22635. Принцип найменшої дії та рівняння Лагранжа 80.5 KB
  Принцип найменшої дії та рівняння Лагранжа. функцією Лагранжа системи. Ці рівняння називаються рівняннями Лагранжа. Властивості функції Лагранжа: Якщо домножити функцію Лагранжа на деяку константу вигляд рівнянь руху не зміниться; Якщо система складається з двох не взаємодіючих частин A і B з функціями Лагранжа та то система описується функцією Лагранжа .
22636. Гамільтонова форма рівнянь руху класичної механіки 75.5 KB
  Тут величина являє собою енергію системи що виражена через координати і імпульси і називається функцією Гамільтона системи. Ці шукані рівняння в змінних і називаються рівняннями Гамільтона. Розглянемо повну похідну фції Гамільтона по часу . Підставимо сюди та з рівнянь Гамільтона.
22637. Основні положення і головні результати спеціальної теорії відносності 77 KB
  Ейнштейн побудував спеціальну теорію відносності на постулатах: фізичні закони формулюються однаково в усіх інерціальних системах відліку ІСВ; швидкість світла у вакуумі не залежить від руху джерела і є однаковою в усіх ІСВ. Якщо простір ізотропний і однорідний то виконується рівність де константа залежить від швидкості ІСВ. Для нерухомої другої ІСВ . Для оберненого перетворення перехід до першої ІСВ: .
22638. Основні закони термодинаміки. Статистичне означення ентропії 74.5 KB
  Функція що зв’язує тиск об’єм і температуру фізично однорідної системи яка перебуває в термодинамічній рівновазі називається рівнянням стану. Другий закон ТД Не існує періодично діючого пристрою що виконував би роботу лише за рахунок відбору теплоти від одного і того ж джерела існує однозначна функція стану системи яка залишається постійною при адіабатичних процесах S. При рівноважних процессах зміна ентропії системи пов`язана з кількістю тепла що передається співвідношенням : Для адіабатичного циклічного процесу і тобто ...
22639. Розподіл Максвела та Больцмана. Їх експериментальна перевірка 121 KB
  Розподіл Максвела та Больцмана. Використаймо великий канонічний розподіл Гіббса де . Тобто можна відокремити де розподіл по швидкостям а розподіл по координатах. Розглянемо розподіл молекул по швидкостям.
22640. Міжмолекулярна взаємодія та її прояви 49.5 KB
  Міжмолекулярна взаємодія та її прояви. Міжмолекулярна взаємодія – це взаємодія електричнонейтральних молекул або атомів. Взаємодія молекул визначається потенціалом взаємодії для сферично симетричних молекул. На великих відстанях визначальною є слабка взаємодія.