96029

УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ, АУДИТУ БЕЗГОТІВКОВИХ ГРОШОВИХ РОЗРАХУНКІВ ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «ЕНЕРДЖИ-ПРОДАКТ»

Дипломная

Бухгалтерский учет и финансовый аудит

Економічна сутність, класифікація та особливості безготівкових грошових розрахунків. Види рахунків у банках, порядок їх відкриття та закриття. Загальна методика проведення аудиту безготівкових грошових розрахунків. Фінансово-економічна характеристика діяльності підприємства. Первинний облік наявності та руху безготівкових грошових розрахунків...

Украинкский

2015-10-02

257.27 KB

13 чел.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ БЕЗГОТІВКОВИХ ГРОШОВИХ РОЗРАХУНКІВ

  1.  1.1. Економічна сутність, класифікація та особливості безготівкових грошових розрахунків

1.2. Види рахунків у банках, порядок їх відкриття та закриття

1.3. Загальна методика проведення аудиту  безготівкових грошових розрахунків

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ, ОБЛІК ТА АУДИТ  БЕЗГОТІВКОВИХ ГРОШОВИХ РОЗРАХУНКІВ НА ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ«ЕНЕРДЖИ-ПРОДАКТ»

2.1. Фінансово-економічна характеристика діяльності підприємства

2.2. Первинний облік наявності та руху  безготівкових грошових розрахунків

2.3. Організація внутрішньогосподарського контролю  безготівкових грошових розрахунків  на приватному підприємстві

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ, АУДИТУ БЕЗГОТІВКОВИХ ГРОШОВИХ РОЗРАХУНКІВ ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «ЕНЕРДЖИ-ПРОДАКТ»

3.1. Підвищення ефективності використання  безготівкових грошових розрахунків на підприємстві

3.2. Удосконалення методики обліку, аудиту та аналізу  безготівкових грошових розрахунків на підприємстві

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ НА ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «ЕНЕРДЖИ-ПРОДАКТ»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Однією із важливих складових фінансово-кредитного механізму є розрахунковий механізм, на основі якого здійснюються розрахунки між підприємствами з приводу купівлі-продажу товарів, послуг, з фінансовими органами при сплаті податків, з кредитними установами при погашенні позик тощо. Широке розгалуження господарських зв'язків, територіальна віддаленість підприємств, розвинута мережа банківських установ сприяли розвитку саме безготівкових розрахунків.

Безготівковий оборот грошей має ряд переваг у порівнянні з готівковим обігом. По-перше, при використанні безготівкових грошей відпадає потреба у витратах на друкування грошових знаків, їх транспортування і зберігання. По-друге, розрахунки здійснюються через банківські установи, і за умови їх стабільності і високо рівня технічного оснащення суттєво прискорюють платіжний оборот. По-третє, з точки зору державного контролю за грошовим оборотом безготівкові розрахунки дозволяють контролювати законність грошових операцій, виявляють приховані доходи суб'єктів підприємницької діяльності. Тому більше 90% всієї грошової маси у розвинутих ринкових країнах складають безготівкові (депозитні) гроші.

За допомогою дипломної роботи, висвітлюються питання теорії безготівкових розрахунків: економічна сутність, організаційний механізм їх проведення, роль, сфери застосовування у народному господарстві. Розглядаються принципи побудови системи безготівкових розрахунків, форми і способи розрахунків як за умови стабільної економіки, так і в умовах кризи платежів. Приділяється увага розвитку електронної системи розрахунків, введення якої в Україні у 1994 р. дозволило підвищити швидкість, якість і надійність проведення платежів.

Необхідно також відмітити, що ефективна організація безготівкових розрахунків на підприємстві сприяє покращанню фінансового становища підприємств і послабленню кризи платежів. У дипломній роботі, також розглядається організація, метод та шляхи вдосконалення аудиту безготівкових розрахунків, надається економічне обґрунтування вибору форм безготівкових розрахунків та досліджено їх вплив на фінансове становище підприємства, аналізується рух грошових коштів на підприємстві.



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ БЕЗГОТІВКОВИХ ГРОШОВИХ РОЗРАХУНКІВ

1.1. Економічна сутність, класифікація та особливості безготівкових грошових розрахунків

Перш ніж перейти до розглядання сутності безготівкових розрахунків, необхідно визначити їх місце у грошовому обороті. Невід'ємним атрибутом господарської діяльності у сучасних умовах є гроші. За умови товарного виробництва продукт окремого виробника, призначений для споживання іншим господарським суб'єктом, може дійти до споживача і дати право виробнику на отримання іншого продукту тільки після його оплати. Під час реалізації продукції з'ясовується відповідність між обсягом і структурою виробництва та суспільною потребою в ньому.

Ринковим відносинам властивий вільний рух товарів, послуг, капіталу і ресурсів. Саме цей момент необхідно враховувати, розглядаючи рух товарів і пов'язаний з ним оборот грошей. Отже грошовий оборот - це виявлення сутності грошей у русі.

Гроші надходять в обіг для обслуговування реалізації товарів, а їх кількість, необхідна для обігу, зумовлюється кількістю товарів, рівнем товарних цін і швидкістю обігу грошей. Взаємозв'язок товарних і грошових потоків виражається наступним рівнянням, відомим як рівняння обміну:

MV = PQ

де М - кількість грошей (грошова маса);

V - швидкість обігу грошей;

Р - рівень товарних цін;

Q - кількість товарів.

Грошовий оборот відрізняється від товарного тим, що кожний товар тільки тимчасово знаходиться у сфері обігу, тоді як гроші, постійно.

При покупці товарів у кредит, гроші виступають як засіб платежу, при цьому не грають безпосередню роль у товарообміні, а тільки завершують його. Грошова готівка, нарахована тій чи іншій особі як засіб платежу, нерідко використовується на покупку товарів, тобто функціонує як засіб обігу, а кошти, отримані від реалізації товарів, нерідко використовуються для погашення боргових зобов'язань і виконують функцію засобу платежу.

Кошти, виконуючи функції обігу і платежу, у своєму безперервному русі у цілому забезпечують грошовий оборот. В економічній літературі існують різні тлумачення грошового обороту. Більшість економістів розуміють під грошовим оборотом, сукупність грошових платежів, що здійснюються у порядку безготівкових перерахувань та за допомогою готівки.

Відносно самостійна ланка грошового обороту уявляє собою рух грошей від покупця до постачальника. Цей процес відбувається по різному. Поперше, гроші списуються з рахунку платника і зараховуються на рахунок одержувача. Подруге, гроші спрямовуються банком на рахунок одержувача і потім стягуються з рахунку платника. Потретє, гроші бронюються на окремому рахунку, забезпечуючи гарантію платежу, а потім перераховуються на рахунок одержувача і т. д. У даних випадках ланка грошового обороту складається із ряду послідовних етапів здійснення платежів: від його виникнення до моменту закінчення і відповідної зміни кредитних відносин між банком та іншими економічними контрагентами платежу.

Зв'язок одиничних ланок грошового обороту створює його систему, але вона також створюється завдяки руху кредиту, коли, наприклад, позика видається платнику і спрямовується на погашення позикової заборгованості одержувача коштів. У цьому випадку платник отримав від банку для платежів не гроші, а кредит, який використовується як засіб платежу. Іншими словами, у сфері обігу немає системи грошового обороту у чистому вигляді, а є система грошово-кредитного обороту. Але тут виникає питання, чи складають ці платежі за сумою свій платіжний оборот? Здавалося би, що оборот складається із ланцюга взаємопов'язаних безготівкових перерахувань за рахунками банківських установ. Однак перерахування складають один з двох безупинних пов'язаних елементів обороту за платежами; перерахування відображають або відносини контрагентів платежу, або відносини між різними підрозділами підприємств, що складаються при розподілі або перерозподілі вартості. Другий елемент обороту за платежами проявляється у тому, що безготівкові перерахування неможливі без руху кредитних ресурсів. Тут розкриваються відносини між підприємствами і банками.

У загальній грошовій масі можна виділити активні гроші, що даний момент беруть участь в обороті, і пасивні, що є лише потенційним платіжним засобом, так як знаходяться на рахунках юридичних і фізичних осіб, у фондах нагромадження і зберігання. Маса грошей, яка перебуває в обороті, має дві форми, готівкову і безготівкову.

Приріст або скорочення кількості грошей на банківських рахунках може відбуватися внаслідок трансформації готівкових грошей у безготівкові і навпаки. Трансформація це той процес, у якому реалізується єдність готівкових і безготівкових грошей, і разом з цим вона виражає своєрідний спосіб платежу. Процес трансформації грошей розпадається на дві стадії. При внесках готівки підприємства в банківську установу, наприклад, на його поточний рахунок, перша стадія полягає у передачі готівки банку, на другій стадії банк виконує платіж безготівковими грошима шляхом їх зарахування на поточний рахунок підприємства. Для отримання готівки з банку підприємство виконує платіж безготівковими грошима банку, а потім отримує готівку. Зменшення або збільшення грошової суми на банківських рахунках, викликані їх трансформацією, є безготівковим результатом готівково-грошових відносин між банком і підприємством.

Функція грошей, як засобу платежу, може проявлятися у трьох формах, у безготівкових розрахунках, у частині готівково-грошового обігу, а також у залишках коштів на банківських рахунках, що призначені для платежів по зобов'язанням їх власників. Головний грошовий потік при функціонуванні грошей як засобу платежів відбувається у першій формі, безготівкових розрахунках. Таким чином, платіжний оборот підвладний більш широкій області грошово-кредитних відносин, а саме обороту безготівкових коштів платежу.

У процесі виробничо-фінансової діяльності підприємства різних форм власності тісно пов'язані один з одним. На договірних умовах вони представляють один одному сировину, машини, обладнання, надають різноманітні послуги тощо. У зв'язку з існуванням у суспільстві товарного виробництва і товарно-грошових відносин, продукти виробництва надходять до споживачів у процесі здійснення актів купівлі – продажу, тобто стають товарами. Природно, процеси купівлі - продажу, надання послуг, а також задоволення різного роду претензій і зобов'язань супроводжуються грошовими розрахунками, які обслуговують платіжний оборот.

Грошові розрахунки являють собою систему організації, регулювання і здійснення платежів за грошовими вимогами і зобов'язаннями.

Грошові розрахунки можуть здійснюватися як готівковою, так і у безготівковій формі. Розрахунки готівковою пов'язані насамперед зі обслуговуванням споживчого ринку. Так, на сьогодні більшість готівки використовується при виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій (утворення доходів населення), а також при купівлі товарів і послуг у роздрібній торгівлі, розміщенні вільних коштів на банківських рахунках тощо (при витрачанні доходів населення).

Безготівкові розрахунки обслуговують сферу господарських зв'язків підприємств між собою та їх взаємовідносини з фінансово-кредитною системою, а також зовнішній торговий оборот. Крім того, деякі види розрахунків підприємств і організацій з населенням здійснюються у безготівковій формі. Наприклад, перерахування сум пенсій, заробітної плати на поточні банківські рахунки тощо.

За економічним змістом безготівковий грошовий оборот підрозділяється на два види:

- оборот, який безпосередньо відображає процес реалізації продукції (товарний);

- оборот, що виникає у зв'язку з проведенням грошових розрахунків нетоварного характеру (нетоварний).

Розрахунки за товарними операціями становлять переважну частину всього грошового обороту в державі й обслуговують поточну фінансово-господарську діяльність підприємств. Від організації розрахунків за товарними операціями залежать розрахунки за нетоварними операціями.

Розрахунки за нетоварними операціями пов'язані з фінансовими операціями: з кредитною системою, з бюджетами різних рівнів, зі сплатою фінансових санкцій. Ці розрахунки здійснюються після реалізації продукції, тобто за результатами завершення кругообороту коштів підприємств.

На території України порядок проведення розрахункових операцій у сфері безготівкового грошового обороту регулюється "Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженою Постановою Правління НБУ 29.03.2001 року №135.

Поперше, залежно від територіального розміщення підприємств (покупців-продавців) і банків, що їх обслуговують безготівкові розрахунки поділяються на внутрішньодержавні і міжнародні.

Внутрішньодержавні, у свою чергу, поділяються на:

- міжміські - це розрахунки між постачальниками і платниками, яких обслуговують банківські установи, розташовані в різних населених пунктах;

- місцеві - розрахунки між підприємствами, які обслуговують одна чи різні банківські установи, але в межах одного населеного пункту.

Прикладом внутрідержавних розрахунків є розрахунки платіжними дорученнями, платіжними вимогами-дорученнями, вексельна форма розрахунків тощо.

Міждержавні, розрахунки між господарськими суб'єктами, які знаходяться на територіях різних держав. До них можна віднести розрахунки акредитивами, банківським переказом, вексельні тощо.

Подруге, залежно від забезпечення виконання платежу безготівкові розрахунки можна поділити на:

- гарантовані, тобто такі, що забезпечують гарантію платежу за рахунок депонованих грошових коштів. Наприклад, це чекова, вексельна, акредитивна форма розрахунків.

- негарантовані, тобто такі, за яких платіж не гарантується. До них можна віднести, наприклад, платіжні вимоги, платіжні вимоги-доручення тощо.

Потретє, залежно від способу реалізації продукції, послуг, безготівкові розрахунки поділяються на прямі, які здійснюються безпосередньо між постачальниками і покупцями, і транзитні, що здійснюються за наявності проміжних структур (ланок).

Що стосується особливостей безготівкових розрахунків, то на відміну від розрахунків готівкою, вони не знеособлені. Зміст безготівкових розрахунків полягає в тому, що вони (всі платіжні операції) у безготівковому порядку здійснюються за відповідними документами, від правильності оформлення яких залежить чіткість взаємовідносин між платником, одержувачем коштів і банками, що їх обслуговують. До таких документів відносяться: розрахункові, платіжні та комерційні.

Розрахункові документи - це складені за встановленою формою документи, що подаються до банку юридичними або фізичними особами і містять письмове доручення (чи вимогу) про перерахування певної суми грошей у безготівковій формі за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) та інші платежі з рахунку платника на рахунок одержувача.

Розрахункові документи можуть подаватися до банку як на паперових носіях, так і в електронному вигляді. Розрахунковий документ в електронному вигляді являє собою документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, включаючи відповідні реквізити документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами.

Платіжними називають складені за установленою формою документи, що передаються одною особою іншій із зобов'язанням (або з наказом) сплатити певну суму грошей пред'явникові документів, прикладом є вексель.

Комерційними прийнято називати документи, у яких надається характеристика відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) і, які супроводжують їх переміщення від постачальника до платника. До них відносяться рахунки-фактури, їх реєстри, товарно-транспортні документи, сертифікати якості страхові поліси тощо. Як правило, на основі комерційних документів визначається сума і правомірність платежів, що здійснюються за розрахунковими чи платіжними документами.

Як ми вже з'ясували, головна особливість безготівкового обороту полягає у використанні спеціальної форми здійснення самого акту платежу. Так як гроші платника знаходяться у банку, він власно не може здійснити платіж; перерахування грошей за його дорученням здійснює сам банк. Це передбачає створення спеціальної системи безготівкових розрахунків як форми організації руху грошей за розрахунками у банку. Вона ґрунтується на основних принципах організації банківської діяльності, які полягають у відповідальності банку за збереження грошей на рахунках клієнтів і безумовне виконання його розпоряджень відносно використання цих грошей.

Зосередження грошових коштів господарських суб'єктів у банках і здійснення розрахунків через банки дозволяє:

- здійснювати контроль за дотриманням платіжної і договірної дисципліни;

- запропонувати господарським суб'єктам використання найбільш ефективної форми розрахунків;

При різноманітності форм власності і підприємницької діяльності сучасна система безготівкових розрахунків в Україні передбачає вільний вибір підприємствами форм і способів безготівкових розрахунків, регламентованих банківськими інструкціями. Можливість застосування тієї чи іншої форми або способу безготівкових розрахунків визначається за згодою сторін і фіксується в умовах договору, а також встановлюється у міжбанківських кореспондентських угодах, які укладаються як між вітчизняними банками, так і з іноземними банками. При цьому необхідно використовувати найбільш доцільні форми розрахунків, які відповідають господарським зв'язкам, відображають характер продукції, що реалізується, порядок і умови відвантаження її покупцям, місцезнаходження постачальників і платників, джерела коштів, за рахунок яких будуть здійснюватися платежі тощо.

Вибір форм безготівкових розрахунків потребує визначення критеріїв їх ефективності як основних важелів управління організаційною структурою безготівкового платіжного обороту. Проблема критеріїв ефективності форм розрахунків носить дискусійний характер. Деякі економісти дають оцінку формам розрахунків шляхом порівняння часу, що витрачається постачальником продукції на одержання відповідного платежу, з тривалістю виробничого процесу. Вони вважають, якщо, наприклад, тривалість виробництва товару складає один день, а тривалість розрахунків - десять і більше днів, то обрана форма розрахунків є неефективною.

Тривалість виробництва і тривалість обігу тісно взаємопов'язані у єдиному кругообігу. Більш того, зменшення оборотних засобів у сфері обігу дозволяє збільшити їх обсяг у сфері виробництва. Але ця взаємозалежність не може бути підставою для оцінки економічного обґрунтування тривалості розрахунків шляхом порівняння її із тривалістю виробництва. Так, у сільському господарстві тривалість виробництва може вимірятися місяцями, а тривалість розрахунків - декілька днів. Однак ця обставина ще не свідчить про високу ефективність обраної форми розрахунків.

Не враховуючи трудомісткість розрахункових операцій, слід відмітити, що питання про критерій ефективності форм розрахунків поставлено у залежність від швидкості зарахування коштів на рахунок постачальника. Однак цей критерій сам по собі не може характеризувати ефективність форм розрахунків через те, що час надходження коштів на рахунок не завжди охоплює всього періоду розрахунків. Наприклад, при розрахунках чеками врахування коштів на рахунок їх одержувача ще не означає завершення розрахунків. Вони завершується лише в момент списання коштів із рахунку платника. У зв'язку з тим, що тривалість розрахунків охоплює тривалість повного документообігу, який включає тривалість платежу покупцем і зарахування коштів на рахунок їх одержувача, то тривалість надходження коштів на рахунок підприємства не можна вважати основним критерієм ефективності форм розрахунків. Крім того, використання сучасної системи електронних платежів, якою користуються майже всі підприємства, дозволяє скоротити тривалість розрахунків до одного дня.

Для продавця і покупця завжди вигідно, щоб продукція оплачувалася у момент її надходження до покупця. Якщо продукція буде оплачуватися раніше її надходження, то прискорення розрахунків буде фіктивним, так як оборотність оборотних засобів від цього не прискорюється. Припустимо, продукція від продавця до покупця надходить на сьомий день. Внаслідок, кошти з рахунку покупця повинні також списуватися на сьомий день. Якщо оплата буде виконана пізніше, припустимо на дев'ятий день, це призведе до затримки надходження коштів на рахунок продавця, і у покупця створюється кредиторська заборгованість, яка називається "невідфактурованими поставками". Це явище є ненормальним як для продавця, так і для покупця.

Однак використовуючи таку форму безготівкових розрахунків як акредитив, випередження у часі акту одержання товару у порівнянні з актом його оплати супроводжується утворенням такої кредиторської заборгованості, яка уже у момент свого виникнення є вилученою і заброньованою на акредитивному рахунку. І така кредиторська заборгованість не є джерелом функціонуючих оборотних засобів підприємства.

Якщо оплата буде зроблена раніше прибуття її до покупця, припустимо на четвертий день, то, це, у першу чергу, призведе до збільшення потреби покупця в оборотних засобах. В результаті у покупця створюється дебіторська заборгованість, яка називається "матеріальними цінностями у дорозі" (після його оплати). Ця заборгованість покривається за рахунок його власних оборотних засобів і передбачається при їх нормуванні у вигляді транспортного запасу. Це так звана запланована дебіторська заборгованість. Однак при значному розриві оплати і надходження товарів виникає вже незапланована дебіторська заборгованість, яка негативно відображається на фінансовому положенні підприємства.

Крім того, продавці від такого прискорення розрахунків одержують фіктивну вигоду. Кожне підприємство виступає одночасно і як постачальник, і як покупець. У деяких випадках підприємство може вигравати у ролі постачальника і втрачати у ролі покупця. Оскільки, як продавці підприємства будуть одержувати платежі у даному прикладі на три дні раніше строку, а як покупці вони також на три дні раніше строку вимушені оплачувати матеріальні цінності, які надходять до них. Таким чином, ефективність розрахунків залежить від швидкості руху продукції від продавця до покупця.

Збіг моментів надходження покупцю продукції та її оплати, тобто виконання платежу за продукцію у день її надходження до покупця, забезпечує найбільш ефективні розрахунки.

Розглядаючи цей аспект сфери обігу, можна зробити висновок, що ефективність вибору тієї чи іншої форми розрахунків не можна розглядати лише на підставі визначення тривалості виробництва і надходження платежу. Можна скоротити час, необхідний для розрахунків, до мінімуму, але нижче вартості реалізованої продукції не вдається зменшити потребу в оборотних засобах для сфери обігу.

Необхідно звертати увагу також і на величину оборотних засобів, залучених у розрахунки. У сфері розрахунків безперервно відбувається процес суперечливого, взаємовиключного руху оборотних засобів постачальників, покупців і ресурсів банків. За інших рівних умов чим більше оборотних засобів постачальників відволікається у товари відвантажені, тим менше оборотних засобів покупців залучається у матеріальні цінності в дорозі і тим менше банківських ресурсів безпосередньо вкладається у розрахунки. Це, звісно, не виключає необхідності кредитування постачальників під розрахункові документи у дорозі. Чим більше банківських ресурсів безпосередньо приймає участь у розрахунках, тим менше підприємства як постачальники, так і покупці відволікають оборотні засоби у сферу обігу.

Мінімальне відволікання засобів у розрахунки за товар, що реалізується, досягається при розрахунках чеками. Розрахунки чеками за одержаний товар дозволяє скоротити обсяг оборотних засобів, що відволікаються у розрахунки як постачальником, так і покупцем при одночасному збільшенні кількості вкладених ресурсів банку.

Розглядати обсяг коштів, вкладених у розрахунки, лише з точки зору постачальника, означає охарактеризувати їх тільки з одного боку. Так, відволікання засобів у розрахунки відбувається не тільки у постачальника, але і у покупця у випадках, коли він виконує платіж до отримання товарно-матеріальних цінностей. Це означає, що при визначенні величини засобів у розрахунках необхідно ураховувати не тільки товари відвантажені, але і ті матеріальні цінності, які відображають платежі, що відбуваються до надходження і відвантаження товару покупцеві. Це обумовлено наступними обставинами: товарно-матеріальні цінності оплачені, але ще не надійшли до покупця; кошти вже вкладені у розрахунки за виробничі запаси, але протягом якогось часу покупець не розпоряджається ні коштами, ні виробничими запасами. Якщо так звані "матеріали у дорозі" не включати до обсягу коштів, вкладених у розрахунки, то це може викривляти справжню оцінку стану засобів у сфері обігу. Адже, чим триваліше період відволікання коштів у розрахунки, тим більше збитків несе підприємство.

Вкладення оборотних засобів у товари відвантажені і матеріальні цінності у дорозі мають певну схожість і відмінність, їх подібність визначається тим, що вони функціонують у розрахунках, забезпечуючи процес реалізації товарів. Суттєва відмінність полягає у тому, що товари відвантажені являють оборотні засоби, вкладені у розрахунки постачальником, а матеріальні цінності у дорозі, оборотні засоби, які вкладені у розрахунки покупцем.

У формі "матеріальні цінності у дорозі" оборотні засоби відволікаються із сфери виробництва у сферу обігу, і межі цього відволікання окреслені часом руху товару від постачальника до покупця.

Вкладення оборотних засобів у розрахунки у формі товарів відвантажених не має таких чітко виражених меж. За умови значного випередження надходження товару покупцю строків його оплати, можуть скластися такі обставини, коли реалізований постачальником товар переходить із сфери обігу у сферу виробництва готового продукту підприємства-покупця. При цьому оборотні засоби підприємства-постачальника залишилися зв'язаними у розрахунках із товарами відвантаженими. Тоді частина оборотних засобів постачальника залучається у кругооборот засобів покупця у вигляді його кредиторської заборгованості. І навпаки, коли оплата товарів випереджує надходження цих товарів, як було вже зазначено у покупця виникає запланована дебіторська заборгованість.

Таким чином, вибір найбільш ефективних форм розрахунків у безготівковому платіжному обороті підприємства скорочує обсяг оборотних засобів, що залучається до обігу. І навпаки, застосування менш ефективних форм розрахунків призводить до необґрунтованого залучення оборотних засобів у розрахунки, що супроводжується рядом негативних явищ.

Отже, ефективність форм безготівкових розрахунків можна визначити формулою (1.2):

Ер = Тт / Тр                                                                  (1.2)

де Ер - ефективність форм безготівкових розрахунків;

Тт - тривалість руху товару від постачальника до покупця;

Тр - тривалість відволікання оборотних засобів у розрахунки.

Співвідношення у часі руху товарів і коштів у розрахунках може мати і вартісне вираження. Коефіцієнт ефективності форм розрахунків визначається як відношення вартості товару, який реалізується, до суми оборотних коштів і банківських ресурсів, залучених у процес його реалізації, тобто обчислюється за формулою (1.3):

Ep = Bт/(B о.к + B б.p.)                                            (1.3)

де Вт - вартість товару, який реалізується;

В о.к. - сума оборотних коштів, залучених у розрахунки;

В б.р.- сума банківських ресурсів, залучених у розрахунки.

Вартісний аспект вираження коефіцієнта ефективності форм безготівкових розрахунків дозволяє виявити резерви оборотних коштів, які підлягають вилученню із обігу і направляються у сферу виробництва. Вибір форм безготівкових розрахунків за допомогою даного коефіцієнту сприяє вкладенню коштів у сферу обігу до рівня, який необхідний для організації безперебійного кредитно-грошового обороту у народному господарстві, що значно може скоротити неплатежі підприємств і тим самим підвищити роль безготівкових розрахунків у прискоренні оборотності оборотних засобів, а значить і в покращанні фінансового становищі підприємства.

Застосування найбільш економічних форм безготівкових розрахунків з покупцями і постачальниками сприяє прискоренню платежів підприємства за товарно-матеріальні цінності, що надійшли до нього, і надходження до нього коштів за реалізовану продукцію, що позитивно відображається на його фінансовому становищі.

Вибір найбільш оптимальної форми розрахунків на підприємстві можна здійснити з допомогою економічно-математичних методів, зокрема методом лінійної оптимізації, яку запропонував О.Т. Левандівський.

Будь-яка організація розрахункових відносин пов'язана з певними витратами, які, у свою чергу, визначаються показниками ефективності використання оборотних засобів на підприємстві. Чим більший строк відволікання із господарського обороту оборотних засобів, тим більше зростає у підприємства потреба в оборотних засобах і воно несе додаткові витрати.

Термін відволікання оборотних засобів із обороту підприємства, у свою чергу, залежить від часу документообороту тієї чи іншої форми безготівкових розрахунків. Документооборот уявляє собою систему оформлення, використання і руху розрахункових документів (рис. 1.1).

t  

А________________________________________________________Б

Постачальник                                                                             Покупець

t2

А1___________________________________________________Б2

Банк постачальника                                                             Банк покупця

t1

Рисунок 1.1 - Технологія руху розрахункових документів та здійснення розрахунків

де: А - дата відвантаження продукції постачальником;

Б - дата надходження продукції покупцеві;

А1 - дата надходження платежу на рахунок постачальник;

Б - дата списання коштів з рахунку постачальника;

t - час руху продукції від постачальника до покупця;

t1 - часу руху розрахункових документів від постачальника до покупця;

t2 - час руху розрахункових документів від покупця до постачальника.

З аналізу даної схеми, можна визначити в технології розрахунків такі функціональні залежності: Б =А, t; Б1 =А, Б, t1, t.

Коли оплата постачальнику відбувається після відвантаження продукції, то А1=Б1, t2. Коли у розрахунках використовується такий розрахунковий документ як платіжна вимога-доручення, то між постачальником та платником форма приймає вид: А1= t1, Б1, t2.

Для визначення витрат постачальника (В,), які пов'язані з відсутністю в його обороті коштів протягом певного періоду потрібно враховувати таку залежність: В1 = t, t1, t2.

Покупець, у свою чергу, також може визначити свої витрати (В2), які пов'язані з відсутністю в його обороті коштів протягом певного часу. Для цього він може використовувати таку залежність: В2 = t2, t, А, Б.

Використовуючи акредитивну форму розрахунків необхідно мати на увазі, що кошти перераховуються з рахунку покупця у банк постачальника і депонуються на окремому рахунку до появи розрахункових документів, які підтверджують фактичне відвантаження продукції. Таким чином, дата відвантаження продукції постачальником і дата надходження платежу на рахунок постачальника співпадають, тобто А = А1, при цьому витрати постачальника В1 = 0. Це означає, що при використанні даної форми розрахунків вилучення коштів з кругообороту  відбувається тільки у покупця на термін використання акредитиву.

Таким чином, на основі порівняння витрат постачальника чи покупця при здійсненні розрахунків можна визначити найбільш ефективну форму безготівкових розрахунків для конкретних умов. До них слід віднести вартість продукції, яка поставляється, показник ефективного використання оборотних засобів, нормативний термін руху товару і термін товарообороту, розташування постачальника і покупця тощо. Вибір оптимальної форми безготівкових розрахунків дозволить прискорити їх швидкість і зменшити відповідно витрати підприємств.

  1.  Види рахунків у банках, порядок їх відкриття та закриття

Взаємовідносини суб’єктів підприємницької діяльності з банками щодо відкриття рахунків регулюються Законом України «Про внесення до деяких законів України змін щодо відкриття банківських рахунків» та Інструкцією №3 «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті».

Суб’єкти підприємницької діяльності (юридичні та фізичні особи) для зберігання коштів і здійснення всіх видів банківських операцій відкривають рахунки в банках на власний вибір і за згодою цих банків.

Передумовою існування різних форм розрахунків є можливість відкриття та ведення операцій за рахунками юридичних і фізичних осіб в установах банків.

Суб'єкти господарської діяльності, учасники безготівкових розрахунків, за власним розсудом обирають банківську установу. Після згоди цієї банківської установи у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Національного банку України (НБУ) та іншими актами чинного законодавства, здійснюються безготівкові розрахунки. Рахунки, передбачені Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті, а також рахунки для обліку коштів, у розрахунках за конкретними операціями.

Рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями відкриваються підприємству на підставі заяви про відкриття рахунка. Рахунки відкриваються відповідно до нормативної бази, що регулює цей вид правовідносин, і договору між установою банку та власником рахунка. Підприємства відкривають рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення банківських операцій у будь-яких банках за умови згоди останніх.

Суб'єкти господарювання незалежно від форми власності, а також їх відокремлені підрозділи, мають право відкрити поточні, бюджетні, кредитні та депозитні рахунки.

Поточні , відкриваються підприємствам усіх видів та форм власності, а також їх відокремленим підрозділам для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів банківських операцій відповідно до чинного законодавства України.

Бюджетні, відкриваються підприємствам та їх відокремленим підрозділам, яким виділяються кошти за рахунок державного або місцевого бюджету для цільового їх використання.

Кредитні, відкриваються на договірній основі як юридичним, так і фізичним особам у будь-якій установі банку, яка має право видавати кредити з дотриманням вимог чинного законодавства. Нерезидентам, юридичним та фізичним особам кредитні рахунки в національній валюті не відкриваються.

Депозитні, відкриваються підприємствам та їх відокремленим підрозділам на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунка та установою банку на визначений у договорі строк. Кошти на депозитні рахунки перераховуються з поточного рахунка і після закінчення строку зберігання повертаються на поточний рахунок. Відсотки за депозитними вкладами перераховуються в такому самому порядку або зараховуються на поповнення депозиту. Проведення розрахункових операцій та видача коштів готівкою з депозитного рахунка забороняється.

Для відкриття поточних рахунків до установи банку подають:

- оформлену заяву на відкриття рахунка встановленого зразка;

- свідоцтво про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію;

- копію статуту або положення, засвідчену нотаріально чи реєструючим органом;

- довідку, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;

- картку зі зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємства надано право розпорядження рахунком та підпису розрахункових документів;

- зразок відбитки печатки, присвоєної підприємству;

- копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, засвідчену нотаріально або органом, що видав відповідний документ.

При відкритті поточних рахунків відокремленим підрозділам підприємств в установу банку, в якій відкривається поточний рахунок відокремленому підрозділу, подаються такі документи:

- заява на відкриття поточного рахунка встановленого зразка;

- копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, засвідчена нотаріально чи органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;

- копія положення про відокремлений підрозділ засвідчена нотаріально чи органом, що створив відокремлений підрозділ;

- картка з відбитком печатки та зразками підписів службових осіб підрозділу, яким згідно з чинним законодавством та відповідними документами підприємства надано право розпорядження рахунком та підписування розрахункових документів;

- клопотання підприємства або відповідного органу організації до банку, в якому відкривається поточний рахунок відокремленому підрозділу, про відкриття рахунка із зазначенням місцезнаходження підприємства.

Договір на відкриття та обслуговування банківського рахунка укладається відповідно до «Типового» договору на обслуговування комерційним банком.

Фізичним особам, суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, поточний та інші рахунки відкриваються на їх ім'я. Вони подають до установи банку:

- заяву про відкриття рахунка, підписану підприємцем;

- копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;

- картку зі зразком підпису, засвідчену нотаріально.

За довіреністю підприємця, що засвідчена нотаріально, рахунком підприємця можуть розпоряджатися інші особи.

  1.  Загальна методика проведення аудиту  безготівкових грошових розрахунків

На ознайомчому етапі аудиту безготівкових розрахунків необхідно встановити, які рахунки відкриті суб'єкту господарювання і в яких банках, ознайомитись із договорами на банківське обслуговування, з депозитними договорами, встановити наявність грошових коштів на момент перевірки.

Інформацію про наявність рахунків у банках необхідно відобразити в робочому документі, зразок якого наведений нижче.

Зразок

Аудиторська Фірма___________________________________

Підприємство________________________________________

Період перевірки_____________________________________

Термін перевірки_____________________________________

Інформація про наявність рахунків у банку

№ з/п

Номер балансового рахунка

Назва рахунка

№ рахунка в банку

Банк, у якому відкрито рахунок

Договір

Дата

1

2

3

4

5

6

7

1

2

3

4

5

6

і т. ін.

Виконав____________________________________________________

Перевірив __________________________________________________

Ознайомився________________________________________________

Система контролю має бути економічно вигідною, тобто затрати на її функціонування мають бути меншими за витрати підприємства через її відсутність. Якщо система внутрішньогосподарського контролю буде функціонувати ефективно, це дасть змогу скоротити витрати на проведення внутрішнього аудиту.

На подальшому етапі з метою встановлення кількості аудиторських процедур і складання робочої програми необхідно вивчити й оцінити систему внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку.

Аудит системи внутрішнього контролю безготівкових розрахунків повинен підтвердити або спростувати такі вимоги щодо здійснення безготівкових розрахунків:

-   несумісні обов'язки розподілені;

- безготівкові операції здійснюються у відповідності з чинним законодавством;

-  усі операції з витрачання грошових коштів із рахунків у банках санкціоновані відповідною особою;

-   усі безготівкові операції за надходженням відображаються в обліку;

- усі бартерні операції відповідають чинному законодавству і санкціоновані відповідною особою.

При оцінці системи внутрішнього контролю і системи обліку слід пам'ятати, що більшість розрахунків здійснюється через банк, тому довіряти цій системі можна лише після ретельного її вивчення.

Для оцінки системи внутрішнього контролю пропонується виконати відповідне тестування, зміст якого наведений нижче.

Зразок

Аудиторська фірма______________________________

Підприємство___________________________________

Період перевірки________________________________

Термін перевірки________________________________

Тест внутрішнього контролю безготівкових розрахунків

з/п

Зміст питання

Варіант відповіді

Примітка

Так

Ні

Інф.відсутня

1

2

3

4

5

6

І. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ

1.1

Безготівкові розрахунки здійснюються:

- у національній валюті;

- в іноземній валюті;

- платіжними документами через банки;

- з використанням векселів;

- бартерні розрахунки

II. ПОТОЧНИЙ РАХУНОК У НАЦІОНАЛЬНІЙ ВАЛЮТІ

2.1

Наявність договору на банківське обслуговування

2.2

Наявність у працівників бухгалтерії нормативних документів, що регулюють безготівкові розрахунки в національній валюті

2.3

Форми розрахунків у національній валюті:

- інкасова;

- акредитивна:

- вексельна;

- за розрахунковими чеками

2.4

Доручення на перерахування грошей із рахунка в національній валюті подаються: - на паперових носіях; в електронному вигляді за допомогою системи "Банк-клієнт"

2.5

Наявність реєстрації платіжних доручень

2.6

Право підпису на банківських документах (електронного підпису) має:

- тільки керівник;

- керівник і головний бухгалтер;

- делеговано іншим посадовим особам

2.8

Регістри з обліку операцій на поточному рахунку в національній валюті формуються:

- автоматизовано;

- вручну

2.9

Банківські виписки з додатками групуються і підшиваються в хронологічному порядку

2.10

Доступ до комп'ютеризованого обліку операцій із руху коштів мають тільки особи яким він необхідний у межах службових обов'язків

2.11

Чи є в наявності акти (довідки) перевірок безготівкових розрахунків у національній валюті:

- внутрішніх контрольних органів;

- зовнішніх контрольних органів;

2.12

Чи були встановлені порушення в обліку безготівкових розрахунків у національній валюті:

- внутрішніми контролюючими органами;

- зовнішніми контролюючими органами

III. ПОТОЧНИЙ РАХУНОК В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ

3.1

Наявність у працівників бухгалтерії нормативних документів, що регулюють безготівкові розрахунки в іноземній валюті

3.2

Наявність пропусків у нумерації платіжних доручень на перерахування коштів в інвалюті

3.3

Наявність договору на банківське обслуговування

3.4

Право підпису на банківських документах в іноземній валюті має:

- тільки керівник;

- керівник і головний бухгалтер;

- делеговано іншим посадовим особам

3.5

Наявність окремих синтетичних регістрів для обліку руху коштів у різних валютах

3.6

Наявність суцільної реєстрації платіжних доручень на перерахування коштів в інвалюті

3.7

Форми розрахунків в іноземній валюті:

- банківський переказ;

- документальне інкасо;

- розрахунковими чеками;

- документальний акредитив

3.8

Регістри обліку операцій на поточному рахунку в іноземній валюті формуються:

- автоматизовано;

- вручну

3.9

Банківські виписки з додатками фіксуються і підшиваються в хронологічному порядку

3.10

Облік руху коштів в іноземній валюті ведеться у двох валютах: в іноземній валюті розрахунків і національній валюті

3.11

У звітному періоді здійснювалися операції з продажу іноземної валюти

3.12

Наявність замовлень на продаж іноземної валюти

3.13

Наявність рахунків, в іноземних банках

3.14

Наявність кредитів в іноземній валюті

3.15

Наявність актів перевірок безготівкових розрахунків в іноземній валюті:

- внутрішніми контролюючими органами;

- зовнішніми контролюючими органами

3.16

Чи були встановлені порушення в обліку безготівкових розрахунків в іноземній валюті:

- внутрішніми контролюючими органами;

- зовнішніми контролюючими органами?

Виконав____________________________________________________

Перевірив __________________________________________________

Ознайомився________________________________________________

Проведене тестування дає змогу дати оцінку системі внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку, встановити ризик контролю й обліку та ризик невиявлення.

При низькому рівні ризику невиявлення аудитор може покластися на результати роботи суб'єктів внутрішнього контролю і зменшити кількість аудиторських процедур, при високому, кількість аудиторських процедур планується за максимумом, і, за необхідності, може плануватися суцільна перевірка.

Перелік питань, які підлягають перевірці, визначається в Програмі аудиту безготівкових розрахунків.

Зразок

Аудиторська фірма_______________________________

Підприємство____________________________________

Період перевірки_________________________________

Термін перевірки_________________________________

Програма аудиту безготівкових розрахунків

№ з/п

Перелік аудиторських процедур

Виконавець

Термін перевірки

Примітки

1

2

3

4

5

1. Рахунки в національній валюті

1.1

Перевірка наявності всіх прибуткових і видаткових документів, відображених у банківських виписках по рахунку

1.2

Перевірка наявності всіх банківських виписок

1.3

Перевірка відповідності дат платіжних доручень датам у банківських виписках

1.4

Перевірка повноти оприбуткування коштів, зданих із каси на поточний рахунок

1.5

Перевірка правильності заповнення платіжних доручень

1.6

Звірка відповідності контрагентів за платіжними документами і за журналом-ордером

1.7

Таксування оборотів у виписках банку

1.8

Розрахунок залишків по рахунку на кінець дня

1.9

Перевірка правильності застосовуваної кореспонденції рахунків і повноти відображення операцій по розрахунковому рахунку в журналі-ордері

1.10

Звірка оборотів і залишків у виписках банку та в Головній книзі

1.11

Зіставлення сум, відображених у фінансовій звітності, із залишком у регістрах бухгалтерського обліку й у Головній книзі

2. Рахунки в іноземній валюті

2.1

Перевірка наявності всіх банківських виписок

2.2

Перевірка наявності всіх прибуткових і видаткових документів, відображених у банківських виписках по рахунку

2.3

Перевірка відповідності даних виписок банку сумам, зазначеним у прикладених до них первинних документах

2.4

Звірка відповідності контрагентів за платіжними документами і за журна-ломордером

2.5

Перевірка своєчасності зарахування валютного виторгу на транзитний рахунок

2.6

Перевірка своєчасності відображення в обліку обов'язкового продажу валюти

2.7

Перевірка правильності відображення в обліку доходів і витрат від реалізації іноземної валюти

2.8

Перевірка правильності сплати банку комісійної винагороди за проведення розрахунків в іноземній валюті й здійснення конверсійних операцій

2.9

Перевірка правильності застосування курсу валюти при відображенні операцій у національній валюті

2.10

Перевірка правильності визначення курсових різниць на дату операції і на кінець звітного періоду

2.11

Звірка оборотів і залишків у виписках банку та в Головній книзі

2.12

Зіставлення сум, відображених у фінансовій звітності, із залишком у регістрах бухгалтерського обліку й у Головній книзі

2.13

Складання Переліку виявлених порушень

2.14

Направлення запиту на підтвердження залишків на рахунках

Виконав___________________________________________________________

Перевірив _______________________________________________________

Ознайомився_____________________________________________________

Для підтвердження банками залишків на рахунках суб'єкта господарювання аудитор із відома керівника клієнта готує запит до банку про підтвердження залишків. Запит готується на бланку клієнта за двома підписами (клієнта й аудитора). Зразок запиту наведений нижче.

Зразок

Аудиторська фірма ____________________________________________

Підприємство________________________________________________

Період перевірки ______________________________________________

Термін перевірки ___________________________________________

Запит про пыдтвердження залишків на поточних рахунках

(друкований бланк клієнта)

_____________________________________________________________

(дата)

___________________________________________________________

(назва та адреса фінансової установи)

На даний момент аудиторська фірма______________________________

проводить аудит нашої фінансової звітності. Просимо Вас затвердити точність цієї інформації або вказати на виявлені розбіжності.

Інформація про залишки грошових коштів на рахунках у ______________ банку.

№ з/п

Номер рахунка

Вид валюти

Залишки

Розбіжності

примітки

За данними субєкта господарювання

За данними банку

1

2

3

4

5

6

7

1

2

тощо

Підписи:

Представник суб’єкта господарювання  ________________________________

Просимо надіслати Вашу відповідь безпосередньо ___________________  _________________________________________________________________

(назва та адреса аудиторської фірми)

З повагою _________________________________________________________

(підпис і посада посадової особи клієнта)

_________________________________________________________________

(підпис аудитора)

У разі встановлення розбіжностей у залишках на певну дату проводиться глибинний тест, при якому аудитор проводить такі процедури:

1) простежує, з якого часу спостерігаються розбіжності залишків по рахунку;

2) у періоді, в якому встановлено розбіжності, проводить суцільну перевірку господарських операцій щодо руху грошових коштів;

3) при встановленні господарських операцій, які не знайшли відображення в бухгалтерському обліку або відображені неправильно, аудитор вимагає пояснень у відповідальних осіб з метою встановлення абсолютної істини;

4) готує інформацію клієнту про встановлені розбіжності та рекомендації про їх усунення (виправлення).

На наступному етапі аудитор перевіряє відповідність залишків і оборотів грошових коштів у національній валюті в синтетичних і аналітичних регістрах обліку і фіксує інформацію в робочому документі.

Зразок

Аудиторська фірма__________________________________________________

Підприємство ______________________________________________________

Період перевірки ___________________________________________________

Термін перевірки ___________________________________________________

Під час отримання доказів ефективного функціонування системи внутрішнього контролю аудитору необхідно враховувати професійний досвід особи, яка отримала такі докази.

Відхилення від діючих і запланованих систем контролю можуть викликатися такими факторами та ознаками, як зміни в основному складі співробітників підприємства, значні сезонні коливання в обсязі операцій, помилки окремих співробітників. Виявивши певні відхилення, аудитору необхідно зробити запити щодо них, наприклад, уточнити терміни звільнення та прийняття на роботу співробітників, які виконували основні функції внутрішнього контролю.

Перевірка відповідності залишків та оборотів грошових коштів у національній валюті у регістрах синтетичного й аналітичного обліку

№ з/п

Місяць

Залишок на початок року

Обороти по дебету

Обороти по кредиту

Залишок на кінець місяця

Відхилення

За випискою банку

У журналі-ордері

У Головній книзі

За виписками обліку

За регістром обліку

За даними Головної книги

За виписками обліку

За регістром обліку

За даними Головної книги

За випискою банку

У журналі-ордері

У Головній книзі

Показник

Сума

Примітки

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

Поточний рахунок у національній валюті

Січень

Лютий

і т.ін

Інші рахунки

Січень

Лютий

і т.ін

Виконав___________________________________________________________

Перевірив _______________________________________________________

Ознайомився_____________________________________________________

При перевірці банківських операцій, здійснених за поточним рахунком у національній валюті та рахунком у іноземній валюті, аудитори визначають, чи відповідають суми по банківських виписках сумам, вказаним у доданих до них первинних документах, а також чи правильно відображаються в бухгалтерському і податковому обліку здійснені операції. Залежно від оцінки системи внутрішнього контролю аудитор встановлює вибірку банківських виписок, за якими вивчає відповідність записів у банківських виписках і інших документах. Тест вибіркового контролю банківських документів на відповідність наведений нижче.

Зразок

Аудиторська фірма___________________________________________

Підприємство_______________________________________________

Період перевірки______________________________________________

Термін перевірки____________________________________________

Тест вибіркового контролю банківських документів на відповідність

№ з/п

Елемент вибірки (дата)

Відповідність дати

в банківській

виписці даті

додатка

ДО Неї

Відповідність суми в банківській виписці

сумі додатка до неї

Відповідність суми цифрами в платіжному дорученні

сумі прописом

Відповідність суми отриманих коштів у касовому звіті і виписці банку

Відповідність суми зданого виторгу в касовому звіті і виписці банку

Разом відхилень за елементом вибірки

Примітки

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

2

4

5

6

і т. ін.

Разом відхилень за кожним рівнем контролю

Примітка: Якщо відхилень за одним елементом більше трьох, то варто провести тести по суті.

Виконав___________________________________________________________

Перевірив _______________________________________________________

Ознайомився_____________________________________________________

Перевіряючи відповідність залишків у регістрах синтетичного й аналітичного обліку безготівкових коштів в іноземній валюті, необхідно пам'ятати, що, згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", монетарні статті в іноземній валюті на кожну дату балансу відображаються з використанням валютного курсу на дату балансу, а визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення розрахунків і на дату балансу.

Тому при перевірці достовірності інформації за господарськими операціями по розрахунках грошовими коштами в іноземній валюті необхідно перевірити правильність застосування валютного курсу, встановленого Національним банком України, та правильність відображення в бухгалтерському обліку курсових різниць.

Курсові різниці згідно з П(с)БО 21 "Вплив змін валютних курсів" відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

Нижче запропоновано робочі документи щодо відображення результатів перевірки правильності відображення в бухгалтерському обліку залишків коштів на валютних рахунках в іноземній валюті.

Зразок

Перевірка відповідності залишків коштів у іноземній і синтетичним і аналітичним регістрам обліку

Рахунок 312 "Поточний валютний рахунок в іноземній валюті"

№ з/п

Показники

Значення на відповідну дату

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

1

Залишок по виписці банку:

а) в іноземній валюті;

б) у перерахунку на національну валюту

2

Залишок у журналі-ордері

3

Залишок у Головній книзі

Рахунок 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті"

№ з/н

Показники

Значення на відповідну дату

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

1

Залишок по виписці банку:

а) в іноземній валюті;

б) у перерахунку на національну валюту

2

Залишок у журналі-ордері

3

Залишок у Головній книзі

Виконав___________________________________________________________

Перевірив _______________________________________________________

Ознайомився_____________________________________________________


РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ, ОБЛІК ТА АУДИТ  БЕЗГОТІВКОВИХ ГРОШОВИХ РОЗРАХУНКІВ НА ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «ЕНЕРДЖИ-ПРОДАКТ»

2.1. Фінансово-економічна характеристика діяльності підприємства

Об'єктом економічного аналізу в даній дипломній роботі є підприємство ТОВ «ЕНЕРДЖИ-ПРОДАКТ».

Місцезнаходження та юридична адреса:

74900, м Нова Каховка, вул. Першотравнева 79,  

тел. +380952775171,

Email: sale@energy-product.com

Підприємство утворена 01 січня 2012 року із статутним капіталом 2000000 гривень.

Виробнича база розміщена на вже наявних площах загальною площею 30000 кв. м., розташованих у м. Нова Каховка з облаштованою системою комунікацій і під'їзними шляхами. Не всі приміщення готові для налагодження виробництва і не потребують додаткових коштів для ремонту.

Устаткування для виробництва молочної промисловості поставляється голанськими, російськими, та вітчизняними фірмами Aircrete, Моторсіч, та інші. Вартість обладнання становить 6545542 гривень.

Амортизація нараховується методом прискореного зменшення залишкової вартості за формулами:

Сума амортизації річна:

Ар = ЗАЛ(ПВ)*На, де:

Ар Річна сума амортизаційних відрахувань;

ЗАЛ - Залишкова вартість;

ПВ - Первісна вартість;

На - Норма амортизації;

Додаткові показники:

На=(АмВ/Т)*2, де:

АмВ – Вартість що амортизується;

Т – Строк корисного використання обєкта;

Промислове підприємство ТОВ «ЕНЕРДЖИ-ПРОДАКТ» є товариством з обмеженою відповідальностю, скорочена назва ТОВ «ЕНЕРДЖИ-ПРОДАКТ».

У статуті підприємства відображені такі основні види діяльності:

- Виробництво та реалізація ніздрюватого бетону;

- Маркетинг товарів;

- Торгово - закупівельна діяльність;

- Оптова, дрібнооптова і роздрібна торгівля;

- Зовнішньоекономічна діяльність;

ТОВ «ЕНЕРДЖИ-ПРОДАКТ» зобов'язане:

  1.  нести відповідальність відповідно до законодавства України за порушення законодавства та інших правил господарювання;
  2.  забезпечити своїм працівникам безпечні умови праці;
  3.  здійснювати оперативний та бухгалтерський облік, вести статистичну звітність.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться за журнально-ордерною формою обліку. В обліковій політиці підприємства відображені такі основні методи і способи бухгалтерського обліку:

Нарахування амортизації здійснюється за методом прискореного зменшення залишкової.

При визначенні фактичної вартості матеріалів, списаних у виробництво, використовується метод за фактичноюою собівартістю

Застосовується метод визначення виручки від реалізації робіт, послуг - у міру виконання робіт і пред'явлення розрахункових документів.

Засновниками є громадяни України, фізична особа, Скотінков Савєлій Маратович.

Він має не великий досвід роботи в промисловій сфері, не має досвіду в  сфері управління.

Управління підприємством здійснює Савєлій Маратович, якому безпосередньо підпорядковуються завідуючий виробництвом, головний бухгалтер і завідувач складу. Виробничий відділ, підпорядкований завідуючому виробництвом, він займається питаннями виробництва,його заступник займаеться укладанням договорів на постачання сировини і матеріалів. Головний бухгалтер несе відповідальність і користується правами, встановленими законодавством України для головних бухгалтерів підприємства, якому підпорядковується бухгалтерія, відповідає за здійснення бухгалтерського обліку на підприємстві. Перевірка узгодженості економічних показників показала, що річний звіт складається вірно, перевірений і може використовуватися для проведення аналізу фінансової діяльності підприємства.

Збільшення обсягів виробництва продукції в значній мірі сприяє достатня забезпеченість підприємства необхідними трудовими ресурсами, їх раціональне використання.

Вимоги до співробітників і працівникам досить високі. Кожен з них має відповідну освіту і досвід роботи в даному діловодстві. На підприємстві працюють 346 осіб.

На підприємстві ВАТ «Корівка» використовується система посадових окладів. Загальний ФОП складає – 1234025.00 грн.

Робочий день починається о 8.00 і закінчується о 17.00. У головному цеху виробничий процес без зупинок, таким чином організований 2-ох змінний робочий день по 12 годин робочого дня з одного робочою зміною, з двома вихідними,але працюють 4 зміни з графіком,щоб 2 зміни працювали в один день,перша з 08.00 до 20.00,а друга з 20.00 до 08.00, в наступний день працюють інші дві зміни.(15-16 робочих дні на місяць).

На підприємстві здійснено дивізіональна структура управління, структура управління будується за принципами групування виробничих підрозділів за продуктами, групами споживачів, за місцем розташування.

Вид діяльності ВАТ «Корівка» - виробництво ніздрюватого бетону та його реалізація.

Для здійснення виробничого процесу потрібно наступне сировина:

- пісок 

- гіпс 

- вапно не гашене

- алюміній порошковий

- сульфанол

- цемент 

Уся сировина закуповується без посередників.

Замовлення на придбання робиться заздалегідь, щоб виключити всі можливі причини недоставки сировини в строк.

Після доставки потрібних продуктів на виробництво проводиться розподіл в залежності від терміну зберігання. Частина зберігається на складі, решта вантажиться з лінії виробництва у вантажівки. 

Особливе значення на підприємстві надається контролю якості, щоб виключити різні неприємності, пов'язані з умовами виробництва товару.

Будь-які шкідливі викиди в навколишнє середовище виключені,так як виробництво без відходів.

Ринком збуту продукції є підприємства оптової і роздрібної торгівлі.

Конкурентоспроможність фірми забезпечується низькими внутрішньовиробничими витратами внаслідок організації виробництва фірми по замкнутому технологічному ланцюгу, та найбільшою виробничою потужністб у східній Європі

Потенційні конкуренти – ТОВ «Аерок», Корпорація «Харківські будматеріали».

Фінансово-економічний стан залежить від результатів виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності підприємства.

Аналіз фінансово-економічного стану підприємства здійснюється на основі таких документів фінансової (бухгалтерської) звітності підприємства.

Баланс - документ, який відображає фінансовий стан підприємства на певну дату. В ньому наводяться активи і пасиви підприємства. Активи - це те, чим володіє підприємство, і те, що йому винні; пасиви - це суми заборгованостей цього підприємства. Величина активів завжди повинна дорівнювати величині пасивів.

Розглянемо баланс підприємства на 01 січня 2014р. (табл. 2.1).

Актив

Код рядка

На початок звітного періоду 

На кінець звітного періоду

2

4

I. Необоротні активи 

Нематеріальні активи

1000

   первісна вартість 

1001

112040

11994

   накопичена амортизація 

1002

110884

111568

Незавершені капітальні інвестиції

1005

203864

125000

Основні засоби

1010

   первісна вартість 

1011

6545542

2618217

   знос 

1012

3927325

1570930

Інвестиційна нерухомість

1015

26000

30000

Довгострокові біологічні активи

1020

Довгострокові фінансові інвестиції:

які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств

1030

інші фінансові інвестиції 

1035

5000

6000

Довгострокова дебіторська заборгованість 

1040

Відстрочені податкові активи 

1045

Інші необоротні активи 

1090

Усього за розділом I 

1095

2854237

1208713

II. Оборотні активи 

Запаси 

1100

Поточні біологічні активи 

1110

Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги

1125

15000

25666

Дебіторська заборгованість за розрахунками:

за виданими авансами

1130

з бюджетом

1135

у тому числі з податку на прибуток

1136

12000

12000

Інша поточна дебіторська заборгованість 

1155

Поточні фінансові інвестиції 

1160

Гроші та їх еквіваленти

1165

11000255

23008867

Витрати майбутніх періодів

1170

444000

680000

Інші оборотні активи 

1190

15555

24500

Усього за розділом II 

1195

11486810

23751033

III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття

1200

Баланс 

1300

14341047

24959746

Пасив

Код

рядка

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

1

2

3

4

I. Власний капітал 

Зареєстрований (пайовий) капітал 

1400

2000000

2000000

Капітал у дооцінках

1405

790000

790000

Додатковий капітал 

1410

150000

350000

Резервний капітал 

1415

154980

1000000

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 

1420

7454000

8101000

Неоплачений капітал 

1425

(       0      )

(      0       )

Вилучений капітал 

1430

(       0      )

(      0      )

Усього за розділом I

1495

10008980

12241000

II. Довгострокові зобов’язання і забезпечення

Відстрочені податкові зобов’язання

1500

Довгострокові кредити банків

1510

52548

15654

Інші довгострокові зобов’язання

1515

1215466

116545

Довгострокові забезпечення

1520

Цільове фінансування 

1525

39002

23000

Усього за розділом II

1595

1307016

155199

IІІ. Поточні зобов’язання і забезпечення

Короткострокові кредити банків 

1600

Поточна кредиторська заборгованість за:

довгостроковими зобов’язаннями

1610

1102000

2454547

товари, роботи, послуги 

1615

600250

2553100

розрахунками з бюджетом

1620

23400

23900

у тому числі з податку на прибуток

1621

розрахунками зі страхування

1625

400000

4000000

розрахунками з оплати праці

1630

899401

1532000

Поточні забезпечення

1660

2000000

Доходи майбутніх періодів

1665

Інші поточні зобов’язання

1690

Усього за розділом IІІ

1695

3048451

12587447

ІV. Зобов’язання, пов’язані з необоротними активами,

утримуваними для продажу, та групами вибуття

1700

Баланс

1900

14341047

24959746

Керівник

Головний бухгалтер

Таблиця 2.1 Баланс підприємства на 1 січня 2015 р., тис. грн

Фінансово-економічний стан підприємства необхідно систематично оцінювати з використанням різних методів, прийомів і методик аналізу.

Основними напрямками аналізу фінансово-економічного стану підприємства є:

- економічна оцінка балансу підприємства;

- характеристика майна підприємства та джерел його формування;

- аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства;

- аналіз фінансової стійкості та стабільності підприємства;

- аналіз ділової активності підприємства;

- аналіз фінансових результатів і прибутковості діяльності.

Фінансовий стан підприємства оцінюють за показниками, поданими в табл……..

Таблиця…... Класифікація основних показників оцінки фінансового стану підприємства, за станом на кінець року

Показник

Порядок рядку

1

2

Оцінка майнового етапу підприємства

1. Сума господарських коштів, якими розпоряджається підприємство

Валюта балансу (підсумок балансу) 6457,3 тис. грн

2. Структура активів підприємства

Співвідношення між групою активів та їх загальною вартістю:

- частка нематеріальних активів:

5,3: 6457,3 100 = 0,1;

- частка основних засобів:

3157,8 : 6457,3 o 100 = 48,9;

- частка оборотних активів:

1639,0 : 6457,3 o 100 - 25,3 %

3. Коефіцієнт зносу основних засобів

Сума зносу : Первісна вартість основних засобів за балансом

751,5 : 3909,3 o 100 = 19,2 %

За станом на 1 січня 2002 р. загальна сума активів, які контролює підприємство, становить 6457,3 тис. грн, з них переважну більшість - 48,9 % - становлять основні засоби, ступінь спрацювання яких 19,2 %. Майже 1/4 частина (25,3 %) ресурсів припадає на оборотні активи

Оцінка ліквідності та платоспроможності

Ліквідність підприємства - здатність підприємства швидко реалізувати активи та одержати гроші для оплати своїх зобов'язань. Ліквідність характеризується співвідношенням високоліквідних активів підприємства і короткострокової заборгованості. Платоспроможність - здатність підприємства своєчасно і повністю виконати свої платіжні зобов'язання.

1. Обсяг власного капіталу

Підсумок розділу 1 пасиву балансу 5765,8 тис. грн

2. Маневреність грошових коштів

Грошові кошти : Власний капітал 85,2 : 5765,8 = 0,15

3. Коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття загальний)

Оборотні активи : Поточні зобов'язання 1629,0: 691,5 = 2,36 >1

4. Коефіцієнт швидкої ліквідності (коефіцієнт покриття проміжний)

(Грошові кошти та їх еквіваленти + + Дебіторська заборгованість) : Поточні зобов'язання

(85,3 + (499,9 + 19,9 + 14,3)): 691,5 = 0,9

5. Коефіцієнт платоспроможності (коефіцієнт абсолютної ліквідності)

Грошові кошти : Поточні зобов'язання 85,3 : 691,5 = 0,12 < 0,2

6. Частка запасів в оборотних активах

Запаси: Оборотні активи

636,4:1639 100 = 38,7%

7. Коефіцієнт критичної оцінки

(Гроші + Ринкові цінні папери + Дебіторська заборгованість): Поточні зобов'язання

(85,3 + (499,9 + 19,9 + 14,3)): 691,5 = 0,9

Обсяг власного капіталу підприємства станом на 1 січня 2002 р. становить 6765,8 тис. грн. Значення коефіцієнта поточної ліквідності (2,36) значно перевищує одиницю, що вважається нормальним. Проте коефіцієнт абсолютної ліквідності (0,12) нижчий за рекомендовану величину (0,2) і вказує на те, що лише 12 % від суми поточних зобов'язань підприємство спроможне погасити негайно

Оцінка фінансової стійкості та стабільності підприємства

1. Коефіцієнт автономії (незалежності)

Власний капітал : Валюта балансу 5765,8: 6457,3 = 0,89 > 0,5

2. Коефіцієнт фінансової стійкості

Власний капітал: (Поточні зобов'язання + Доходи майбутніх періодів)

5765,8 : (691,5 + 0) = 8,3 > 1

3. Коефіцієнт фінансової незалежності

Власний капітал : (Забезпечення майбутніх витрат і платежів + Довгострокові зобов'язання + Поточні зобов'язання + + Доходи майбутніх періодів)

5765,8 : (0 + 0 + 691,6 + 0) = 8,3

4. Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів

(Цільове фінансування + Довгострокові зобов'язання + Поточні зобов'язання + + Доходи майбутніх періодів): Власний капітал

(0 + 0 + 691,5 + 0): 5765,8 - 0,12

5. Коефіцієнт маневреності власних коштів

(Власний капітал - Необоротні активи):

Власний капітал

(6765,8 - 4816,5); 5765,8 = 0,16

6. Коефіцієнт фінансової залежності

Активи: Власний капітал

6457,3:5765,8 = 1,12

Значення коефіцієнта автономії (0,89) вказує на те, що 89 % активів підприємства сформовані за рахунок власних коштів, що свідчить про суттєву фінансову стійкість підприємства і незалежність від кредиторів. Коефіцієнт фінансової стійкості (8,3) вказує на те, що власний капітал перевищує у 8,3 раза поточні зобов'язання підприємства. Коефіцієнт фінансової незалежності характеризує частку власного капіталу в загальній сумі заборгованості підприємства. В цьому випадку його значення збігається з величиною коефіцієнта фінансової стійкості, так як підприємство не має довгострокових зобов'язань. Про низький рівень запозичень свідчить і значення коефіцієнта співвідношення позикових та власних коштів. Усього 12 % становлять позикові кошти від величини власного капіталу підприємства

Оцінка ділової активності підприємства

1. Коефіцієнт обертання активів

Чистий дохід від реалізації: Активи 12 734,1 : 6457,3 = 1,97

2. Коефіцієнт обертання мобільних коштів (оборотних коштів)

Чистий дохід від реалізації : Підсумок II та III розділів активу балансу

12 734,1: (1639,0 + 1,8) - 7,76

3. Середній час обертання оборотних коштів

Кількість днів у періоді: Коефіцієнт обертання оборотних коштів

360: 7,76 = 46,4 днів

4. Коефіцієнт обертання готової продукції

Чистий дохід від реалізації : Готова продукція

12 734,1 : 318,3 = 40,0

5. Коефіцієнт обертання власного капіталу

Виручка від реалізації: Власний капітал 12 734,1:5765,8 = 2,2

6. Віддача необоротних активів

Виручка від реалізації: Необоротні активи 12 734,1: 4816,5 = 2,65

Значення коефіцієнтів обертання свідчить про кількість оборотів, яку здійснили за рік певні активи чи капітал підприємства. Наприклад, оборотні кошти підприємства обернулися зарік 7,76 разів. Тривалість одного обороту становила відповідно 46,4 днів. Примітка. У знаменниках коефіцієнтів обертання необхідно використовувати середньорічні значення вартості активів або капіталу підприємства

Оцінка прибутковості

1. Рентабельність операційної діяльності

Прибуток від операційної діяльності: : Поточні витрати, пов'язані з операційною діяльністю

828,5 : 13 515,6 o 100 = 6,1 %

2. Рентабельність активів підприємства

Прибуток підприємства до оподаткування : Підсумок балансу

791,9 : 6457,3 o 100 = 12,3 %

Прибуток підприємства після оподаткування : Підсумок балансу

553,6:6457,3-100 = 8,6%

3. Рентабельність власного капіталу

Прибуток підприємства до оподаткування : Власний капітал

791,9 : 5765,8 o 100 = 13,7 %

Прибуток підприємства після оподаткування : Власний капітал

553,6: 5765,8- 100 = 9,6%

Для комплексної оцінки фінансового стану підприємства необхідно розглянути тенденції динаміки показників, які з різних боків характеризують фінансово-економічний стан підприємства.

Стійка платоспроможність, ефективне використання капіталу, своєчасні розрахунки, наявність стабільних фінансових ресурсів - ознаки високого фінансового стану підприємства.

Звіт про фінансові результати - звіт про доходи, поточні витрати і фінансові результати, отримані підприємством за певний період.

Звіт про рух грошових коштів - документ, який відображає надходження і витрачання грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді.

Звіт про власний капітал - звіт, який характеризує зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Примітки до річної фінансової звітності.


2.2. Первинний облік наявності та руху  безготівкових грошових розрахунків

Юридичні особи при проведенні безготівкових розрахунків використовують розрахункові чеки, зібрані і зброшуровані в чекові книжки по 10, 20, і 25 листів кожна. Чекова книжка, як і розрахункові чеки у ній, є бланком суворої звітності і виготовляється на спеціальному папері на банкнотній фабриці НБУ.

Розрахунковий чек містить письмове доручення власника рахунку обслуговуючому його банку на перерахування зазначеної в чеку суми грошей із його рахунку на рахунок одержувача коштів.

Щоб одержати чекову книжку, підприємство повинно подати в обслуговуючий його банк заяву в одномі екземплярі за підписами уповноважених осіб підприємства, що мають право підпису документів для здійснення розрахунково-грошових операцій, із відтиском печатки даного підприємства.

Розрізняють наступні види валюти, використовувані в межах торгового обороту при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності:

– українська національна валюта, грн.;

– вільноконвертована валюта, що може вільно і необмежено обмінюватися на будь-які іноземні валюти;

– валюта клірингу — це валюта. узгоджена учасниками безготівкових розрахунків на основі взаємного заліку зустрічних вимог і зобов’язань;

– валюта з обмеженою конвертацією (рос. карбованець).

Порядок відображення валютних операцій визначений положенням “По бухгалтерському обліку операцій в іноземній валюті” затвердженому наказом мінфіну України від 14.02.96 № 29 з наступними змінами і доповненнями.

Відповідно до нормативних актів облік іноземних валют здійснюється в національних грошових одиницях (грн.) і у валюті платежів.

Облік наявності і руху ін. Валюти ведеться на рахунку 31, якому відкриваються наступні субрахунку:

311 — поточні рахунки у національній валюті;

312 — поточні рахунки в іноземній валюті;

313 — інші рахунки в банках у національній валюті;

314 — інші рахунки в іноземній валюті.

Для відкриття валютного рахунку необхідно:

1) копія установчих документів;

2) картка зі зразками підписів осіб, уповноважених розпоряджатися рахунком і з відбитком печатки підприємства;

3) копія документів про реєстрацію підприємства;

4) довідка про реєстрацію в податковій інспекції;

тощо.

Бухгалтерський облік готівки в ін. валюті ведеться на субрахунку 302 „Каса в іноземній валюті” рахунку 30 „Каса”.

Бухгалтерський облік валютних операцій в Україні ведеться в перерахунку на національну валюту за курсом НБУ.

На відміну від розрахункового рахунку підприємство може мати кілька валютних рахунків залежності від виду ін. валюти. З р/р гроші знімає тільки касир, а з валютного рахунку іноземну валюту можуть видати працівнику підприємства, відрядженому за кордон, за заявою власника рахунку з дорученням на надходження їм валюти.

Основні види операцій по русі коштів на валютному рахунку.

1) Зараховані на поточний рахунок наявні, що надійшли з каси: Дт 312 Кт 302

2) Зарахування на поточний рахунок сум, отриманих от іноземних покупців і замовників в оплату за відвантажені товарно-матеріальні цінності:Дт 312 Кт 362

3) Зарахування на поточний рахунок сум повної чи часткової передплати, що надійшла від іноземних покупців (замовників):Дт 312 Кт 681

4) Списання з поточного рахунку сум готівки, виданих банком у касу:Дт 302 Кт 312

5) Списання з поточного рахунку сум за відвантажені ТМЦ: Дт 632 Кт 312

6) Списання з поточного рахунку сум у порядку передплати, перерахованої іноземним постачальникам (підрядникам): Дт 371 Кт 312

Документальне оформлення валютних операцій на ТОВ «РІА» показано на схемі (рис. 2.2):

Рисунок 2.2. Схема документального оформлення валютних операцій на ТОВ «РІА» 

2.3. Аудит готівково-розрахункових операцій

Метою аудиту готівково-розрахункових операцій на ТОВ «РІА» є встановлення об'єктивної істини щодо достовірності та об’єктивності відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності готівкове розрахункових операцій та доведення цієї істини через висновок до користувачів

При здійсненні аудиту готівкове розрахункових операцій аудитору необхідно

- дати оцінку стану внутрішнього контролю за рухом і збереженням грошових коштів та інших цінностей в касі підприємства

- залежно від оцінки стану внутрішнього контролю встановити метод організації аудиту: суцільний, вибірковий чи комбінований та встановити необхідність проведення фактичного контролю;

- перевірити за обраним методом:

- забезпечення умов зберігання готівки та інших цінностей в касі при надходженні їх з банку і при здаванні їх у банк;

- забезпечення порядку збереження чекових книжок;

- забезпечення контролю за випискою чеків і отримання за ними грошей;

- дотримання порядку документального надходження грошей у касу і їх видачі;

- своєчасність оприбуткування готівкових грошей;

- дотримання ліміту готівки в касі й умов видачі грошей під звіт на операційні та інші потреби;

- стан обліку касових операцій;

- застосування реєстраторів розрахункових операцій.

При аудиті операцій з грошовими коштами на ТОВ «РІА» використовуються наступні джерела інформації: касові плани, прибуткові і видаткові касові ордери і виправдовуючі документи, додані до них, касові книги і звіти касира, банківські виписки по поточних та інших банківських рахунках, інші банківські документи, чекові книжки, корінці використаних чеків і анульовані чеки, журнали реєстрації касових ордерів, а також дані синтетичного й аналітичного бухгалтерського обліку по всіх операціях з грошовими коштами, звіти про використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок), акти перевірок каси контролюючими органами.

В своїй роботі на ТОВ «РІА» аудитор значну увагу звертає на рівень внутрішнього контролю на підприємстві, від якого в значній мірі залежить обсяг перевірки, її особливості тощо. Для цього аудитор вивчає наступні питання:

- наявність на підприємстві налагодженої системи проведення раптових перевірок каси з повним перерахуванням грошової готівки і перевіркою інших цінностей, які знаходяться в касі;

- наявність на підприємстві наказу керівника, який встановлює періодичність перевірок;

- наявність ознак формального проведення перевірок каси: призначення в комісію по проведенню перевірок постійно одних і тих же осіб, відсутність робочих записів ревізійної комісії, що додаються до акту та свідчать про перерахування банкнот, проведення перевірок каси на звітні дати, коли касир знає про них і заздалегідь готується, та ін.;

- надання права підпису прибуткових і видаткових касових ордерів іншим особам, крім головного бухгалтера і керівника підприємства, не відображене в розпорядженнях керівника підприємства;

- формальне проведення перевірок каси при зміні (звільненні) касирів;

- відсутність в штаті касира, коли ці функції покладені на облікового робітника без письмового розпорядження керівника підприємства;

- наявність договорів про повну матеріальну відповідальність з касиром;

- застосування на підприємстві РРО та внутрішній контроль за їх використанням.

Відповідальність за дотримання порядку ведення касових операцій покладається на керівника ТОВ «РІА», головного бухгалтера і касира.

При проведенні перевірки стану внутрішнього контролю аудитор використовує різні аудиторські процедури, в тому числі опитування. Результати опитування відповідальних осіб можуть бути різноманітними: касир може не знати, чи є на підприємстві наказ про проведення раптових ревізій каси, керівник підприємства — про необхідність укладання договору про повну матеріальну відповідальність з касиром. Неспівпадання у відповідях на поставлені аудитором запитання також можуть свідчити про слабкі сторони внутрішнього контролю.

З метою виявлення слабких сторін в питаннях дотримання нормативних документів по готівковому обігу аудитору необхідно детально вивчити акти перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою контролюючими органами. При необхідності аудитор може приймати участь в інвентаризації готівки в касі.

http://ua.textreferat.com/referat-2982-16.html

2.2 Облік операцій по розрахункових рахунках 

Облік руху коштів на розрахункових рахунках у ВАТ «Корівка» здійснюється на активному рахунку розрахункових рахунків. За дебетом цього рахунка відображається надходження грошових коштів, за кредитом - їх списання з розрахункових рахунків. 

Списання грошових коштів з розрахункових рахунків здійснюється банком на підставі розпорядження ВАТ «Корівка». Без згоди організації воно може виробитися тільки за рішенням суду, а також у випадках, встановлених законом, наприклад при стягненні податкових санкцій. 

Оскільки у підприємства ВАТ «Корівка» грошових коштів достатньо для задоволення поточних потреб в платежах оплата рахунків та інших грошових документів здійснюється у порядку календарної черговості. 

Суми, помилково віднесені в кредит або дебет рахунку Розрахункових рахунків і виявлені при перевірці виписок банку у ВАТ «Корівка», відбивають до з'ясування причин на рахунку Розрахунків з різними дебіторами і кредиторами (субрахунок «Розрахунки по претензіях»). Про всі виявлені помилки письмово сообщеют установі банку. 

Обороти по рахунку Розрахункових рахунків реєструють за виписками банку в спеціальному реєстрі (машинограмме). 

2.3 Облік операцій по валютних рахунках 

Бухгалтерський облік операцій з іноземною валютою на підприємстві ВАТ «Корівка» організується у відповідності з правилами, встановленими Центральним банком Російської Федерації. 

Оскільки організації ВАТ «Корівка» дозволено здійснювати валютні операції їй в банку відкривають валютні рахунки на кожний вид валюти, операції з яких враховують на рахунку Валютних рахунків. До цього рахунку можуть бути відкриті субрахунки «Транзитні валютні рахунки", "Поточні валютні рахунки» і «Валютні рахунки за кордоном». 

Порядок обліку операцій по рахунку Валютних рахунків у ВАТ «Корівка» такий же, що й за рахунком Розрахункових рахунків: підставою для записів за рахунком є виписка банку. При цьому в аналітичному обліку операції відображають у конкретній іноземній валюті та в російських рублях за курсом, що встановлюється Банком Росії. 

2.4 Облік операцій за іншими банківськими рахунками 

Облік руху коштів на спеціальних рахунках у ВАТ «Корівка» ведеться на відокремленому бухгалтерському рахунку Спеціальних рахунків у банках, який призначений для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів у вітчизняній валюті, що знаходяться на території країни і за кордоном, в акредитивах, чекових книжках, депозитних рахунках та інших платіжних документах, крім векселів. 

Товарний (документарний) у ВАТ «Корівка» акредитив застосовується для розрахунків між покупцем і постачальником товарів. Покупець дає письмове доручення обслуговуючому його банку про відкриття акредитива, вказуючи в ньому найменування та адресу постачальника, суму акредитива і термін його дії, рід товарів, що підлягають оплаті, документи, які повинні бути пред'явлені для отримання платежу (транспортні накладні, страхові поліси, сертифікати якості і т. д.), і ін Повідомлення про проведені з акредитива виплатах надсилаються банку покупця для списання сум з рахунку платника. 

Зарахування грошових коштів в акредитиви відбивається бухгалтерської записом 

Д-т рах. Спеціальних рахунків у банках 

К-т рах. Розрахункових рахунків, Валютних рахунків, Розрахунків за короткостроковими кредитами і позиками та ін - на суму виставленого акредитива. 

У міру використання акредитива на основі даних виписок банку проводиться запис 

Д-т рах. Розрахунків з постачальниками і підрядниками 

К-т рах. Спеціальних рахунків в банках - на суму витраченої частини акредитива. 

Не використані кошти в акредитивах після повернення їх на той рахунок в банку, з якого вони були перераховані, відображаються в бухгалтерському обліку записом, зворотної зарахування. 

Для зручності користування у ВАТ «Корівка» платіжні чеки об'єднують в особливі чекові книжки. Їх облік ведеться на окремому субрахунку до рахунку Спеціальних рахунків у банках. Депонування коштів при видачі чекових книжок відображається за дебетом рахунка Спеціальних рахунків у банках і кредитом рахунків обліку грошових коштів або короткострокових кредитів. Суми за отриманими в банках чекових книжках списуються в міру оплати виданих організацією чеків бухгалтерським записом 

Д-т рах. Розрахунків з різними дебіторами і кредиторами та ін 

К-т рах. Спеціальних рахунків у банках. 

Суми за чеками, виданими, але не сплаченим банком або не пред'явленими до оплати, продовжують обліковуватися на окремому субрахунку до рахунку Спеціальних рахунків у банках. 

На окремих субрахунках, що відкриваються до цього рахунку, враховують і рух відокремлено що зберігаються в банках коштів цільового фінансування (на утримання установ соціального призначення; на фінансування капітальних вкладень, що акумулюються і витрачених за бажанням організації з окремого рахунку; субсидій урядових органів і т. д.) . 

Аналітичний облік акредитивів у ВАТ «Корівка» і чекових книжок ведеться по кожному об'єкту, тобто в розрізі окремих виставлених акредитивів та отриманих книжок. 

До спеціальних рахунках відносять і поточні рахунки в установах банків, що відкриваються для фінансування поточних витрат на виплату заробітної плати, відрядних сум і на оплату інших господарських витрат. Вони відокремлюються в бухгалтерському обліку на окремому субрахунку, операції на якому відображають так само, як на розрахунковому рахунку організації. 

Платежі з розрахункових рахунків на підприємстві ВАТ «Корівка» можуть здійснюватися шляхом резервування коштів на невідкладні і чергові виплати і по календарній системі розрахунків. Всі платежі, включаючи відрахування до бюджету і розрахунки з персоналом з оплати праці, роблять у порядку встановленої черговості. Це зобов'язує організацію розробляти особливі графіки платежів, чітко дотримуватися термінів оплати, оперативно планувати грошові потоки. 

Для відкриття та обслуговування банківського рахунку складається договір, що має містити реквізити сторін, номер та вид рахунка, умови відкриття та закриття рахунку, види послуг, що надаються банком, зобов'язання сторін, відповідальність за невиконання зобов'язань, інші положення за домовленістю сторін та умови, за якими договір може бути розірвано. Для відкриття рахунку господарство подає установі банку такі документи: заяву про відкриття рахунку, копію свідоцтва про державну реєстрацію, статут, картку із взірцями підписів та відбитком печатки встановленого зразка, довідку про реєстрацію в ДПА та органах Пенсійного фонду України. На вимогу установи банку в окремих випадках можуть подаватися: копія договору оренди, копія установчого договору, заява на переоформлення рахунку тощо. Заява про відкриття рахунку встановленого взірця підписується керівником господарства та головним бухгалтером власника рахунку. Рахунок відкривається з письмового дозволу керівника установи банку на заяві. Копія свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади має бути засвідчена нотаріально або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію.

Також при відкритті рахунку в банку, господарство подає у двох примірниках встановленого взірця карту із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства і установчих документів господарство надало право розпорядження рахунком та підпису розрахунково-платіжних документів, і відбитком печатки. Картка із взірцями підписів та відбитком печатки має бути засвідчена підписом керівника. У випадку заміни чи доповнення підписів подається нова картка взірців підписів на всіх осіб, які мають право першого та другого підписів. При відкритті рахунку банк, в триденний термін, зобов'язаний повідомити про це податкову адміністрацію за місцем реєстрації власника рахунку.

Поточний рахунок може бути закритий за наступних умов: на підставі заяви власника рахунку; на підставі рішення органу, на якого покладено законодавчими органами функції щодо ліквідації чи реорганізації підприємства;

на підставі відповідного рішення суду або арбітражного суду про ліквідацію підприємства чи визнання його банкрутом;

при відсутності записів на рахунку протягом встановленого договором на відкриття та обслуговування банківського рахунку терміну;

на інших підставах, передбачених чинним законодавством України або договором між установою банку та власником рахунку. Взаємовідносини між банком та їх клієнтами здійснюється на платній основі з укладанням договору про розрахунково-касове обслуговування. Укладання такого договору регулюється Порядком організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтів.

В процесі господарської діяльності підприємства безперервно відбувається зміна - збільшення або зменшення його грошових залишків. Цей процес відображений на рис. 7.6.

Рис. 7.6. Рух грошових коштів підприємства

Залишок грошей на рахунку зменшується при придбанні матеріалів та оплаті одержаних послуг для виробництва готової продукції, при погашенні заборгованості постачальникам тощо. Після реалізації запасів готової продукції виникає заборгованість покупців перед підприємством. При оплаті рахунків покупцями дебіторська заборгованість зменшується, а потік грошових надходжень збільшується. Але боржники часто зволікають з оплатою поставок відвантаженої їм готової продукції, тому надходження грошових коштів може виникнути лише через деякий час. В зв'язку з цим керівник підприємства повинен постійно слідкувати за рухом грошових коштів, звертати увагу на будь-які зміни і передбачати їх наслідки для фінансового стану підприємства.

З поточного рахунку здійснюються різноманітні платежі, при цьому дотримуються порядку календарної черговості платежів. Юридичною підставою для зарахування чи списання з поточного рахунку коштів є платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, розрахункові чеки, оголошення на внесення готівки на рахунок та інші документи, які регламентовані діючими інструкціями. При нагромадженні в касі підприємства готівки понад ліміт її здають на поточний рахунок за оголошенням па внесення готівки в банк, яке виписують в одному примірнику. Цей документ є наказом підприємства у письмовому вигляді відділенню банку, яке його обслуговує, про зарахування готівки на поточний рахунок. Надходження готівки підтверджується квитанцією, яку видає установа банку. Відразу після здачі готівки необхідно провести відповідні записи в Касовій книзі господарства. Загальний порядок внесення готівки до банку зображено на рис. 7.7.

Рис. 7.7. Порядок внесення готівки до банку

Підставою для одержання готівки з поточного рахунка є грошовий чек встановленої форми. Бланки грошових чеків господарство отримує у відділенні банку, яке його обслуговує, у зброшурованому вигляді у формі книжечки, яку видають на підставі письмової заяви. Кожний аркуш чекової книжки складається з двох частин - чека і його корінця. При необхідності отримання готівки підприємство виписує чек в одному примірнику. Суму записують цифрами і прописом. Підписують чек керівник і головний бухгалтер. Правильно оформлений чек відрізається і є юридичною підставою для одержання готівки у банку, а його корінець залишається у чековій книжці і служить основою для контролю за повнотою одержання і оприбуткування грошей в касу. Грошові чеки - документи суворої звітності. Виправлення і підчистки у ньому не допускаються. Якщо чек з якоїсь причини зіпсовано, його не викидають, а перекреслюють і залишають у чековій книжці.

Загальний порядок одержання готівки в банку представлено на рис. 7.8.

Рис 7.8. Порядок одержання готівки в банку

Для оплати одержаних товарно-матеріальних цінностей від постачальників, перерахування коштів у доходи бюджету і на відрахування платежів податкового характеру до державних цільових фондів, страхових платежів, профспілкових внесків, торгової виручки тощо застосовують розрахункові платіжні доручення. Платіжне доручення - це наказ власника рахунка відділенню банку, яке його обслуговує, про перерахування вказаної суми коштів зі свого рахунку на рахунок одержувача. Банки приймають до виконання доручення протягом десяти календарних днів з дати його заповнення і в сумі, що може бути оплачена за наявними коштами на рахунку або за рахунок кредиту. У платіжному дорученні вказують номер, дату, повну назву платника і одержувача коштів, їхні коди, підставу для проведення платежу, суму цифрами і прописом, номери кореспондуючих рахунків, по яких проводять зарахування і списання коштів.

Платіжні доручення обов'язково складаються у двох примірниках. Якщо платника і одержувача коштів обслуговують різні установи банків, платіжне доручення складається у трьох примірниках. На перших двох примірниках повинні бути підписи керівника і головного бухгалтера підприємства, які відповідають зразку, що зберігається у банку, і чіткий відбиток печатки господарства. Платіжне доручення для різних видів платежів виписують на суму не меншу, встановленої банком. При необхідності одночасного перерахування коштів зі свого рахунку декільком одержувачам, використовують зведене платіжне доручення, яке застосовують для розрахунків із постачальниками і підрядниками, фінансовими органами як одного міста, так і з іногородніми.

Інструкція №7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" передбачає застосування платіжної вимоги-доручення, що виписується постачальникам. Платіжна вимога-доручення - це комбінований документ, який складається з двох частин: верхньої - вимоги постачальника (отримувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) оплатити вартість відпущеної йому за договором продукції, виконаних робіт, наданих послуг; та нижньої - доручення платника своєму банку про перерахування з його рахунку визначених сум. Платіжна вимога-доручення заповнюється постачальником і передається покупцеві разом з відвантаженою продукцією або після надання послуг. При отриманні покупцем даного документу і при наявності коштів на його поточному рахунку він вказує прописом суму, що поточного рахунку. Після цього даний документ передається до банку на оплату. Якщо в момент отримання платіжної вимоги-доручення грошові кошти відсутні в потрібному обсязі, то в міру їх накопичення виписуються платіжні доручення з посиланням на номер платіжної вимоги-доручення.

Забезпеченню своєчасності та оперативності оплати розрахунків між підприємствами сприяє застосування розрахунків чеками. їх використовують як при місцевих, так і при іногородніх розрахунках. Для одержання чекової книжки підприємство подає до банку заяву. Чек є письмовим розпорядженням його власника банку, який обслуговує рахунок, оплатити пред'явникові чека вказану суму. При видачі чеків банк вписує у кожен чек наступні реквізити: назву, місце знаходження, номер (код) банку власника чека, номер кореспондуючого рахунку, назву юридичної або фізичної особи, якій видано чек та номер її рахунку. На обкладинці чекової книжки банк проставляє цифрами і прописом ліміт грошової суми та засвідчує її підписом уповноваженої особи банку та печаткою.

У момент здійснення платежу чекодавець або його Представник вписує у чек наступні реквізити: суму цифрами та прописом, мотив для перерахування, назву одержувача платежів, дату і місце складання. Чек завіряється чекодавцем або його представником у момент здійснення оплати. Чекодавець реєструє видані чеки на спеціально відведених сторінках у кінці чекової книжки, де вказує дату виписки, номер чека, кому видано чек і на яку суму, залишок ліміту за чековою книжкою. Чек має бути пред'явлений в установу банку протягом десяти днів з моменту його заповнення, не враховуючи дня його заповнення. Після закінчення вказаного терміну чек банком не приймається. На три і більше чеків складається реєстр чеків. Перелік чеків розташовують на зворотній стороні реєстру. Реєстр складають у двох примірниках, якщо рахунки чекодавця і одержувача знаходяться в одному відділенні банку. Якщо ж вони обслуговуються різними відділеннями банку, то на кожне відділення складають окремий реєстр.

Перелік та призначення інших первинних документів для обліку безготівкових операцій представлено в табл. 7.7.

Таблиця 7.7. Документування безготівкових розрахунків

Первинний документ

Призначення документа

Платіжне доручення

Письмове доручення банку, який обслуговує підприємство, на перерахування певної суми коштів з поточного рахунку в банку на рахунок постачальника

Гарантійне доручення

Використовують для перерахування коштів одержувачу, який не має рахунку в установі банку або якщо розрахунки безпосередньо з ним платіжними дорученнями неможливі, у разі проведення розрахунків через послуги "Укрпошти"

Платіжна вимога-доручення

Виписує постачальник і надсилають з розрахунковими та відвантажувальними документами в банк платника (або безпосередньо платнику) з вимогою сплатити вартість поставлених за договором товарів, виконаних робіт, наданих послуг

Банківська платіжна картка (БПК)

Пластиковий ідентифікований засіб, за допомогою якого одержувачу БПК надають можливість здійснювати операції сплати за товари, послуги й отримати готівкові кошти

Виписка банку

Видає банк підприємству, документ відображає рух грошових коштів на поточному рахунку підприємства

2.3. Організація внутрішньогосподарського контролю  безготівкових грошових розрахунків  на приватному підприємстві

Внутрішньогосподарський контроль операцій на рахунках в банку передбачає систематично здійснювати перевірки їх законності та доцільності, а також достовірності банківських документів.

Об'єктами контролю є операції з відкриття рахунків в банках та переказу грошових коштів із рахунків підприємства на рахунки його контрагентів в установах банків.

Особливого значення тут набуває попередній контроль, здійснюваний головним бухгалтером.

При акцептній формі безготівкових розрахунків із постачальниками та підрядниками отримання цінностей або послуг випереджують оплату за них, тому головний бухгалтер має можливість відмовитись від оплати повністю або частково, якщо для цього є обґрунтовані причини. При розрахунках платіжними дорученнями важливо систематично контролювати законність та економічну доцільність перерахування коштів.

У зв'язку з цим, головний бухгалтер і керівник підприємства, підписуючи платіжні доручення на перерахування коштів для погашення кредиторської заборгованості, повинні переконатись в реальності даної заборгованості.

Джерелами даних для контролю операцій на рахунках у банку є облікова інформація:

- виписки банку з прикладеними виправдовувальними документами;

- записи в облікових регістрах за рахунком 31: Журнал 1 і відомість 1.2, (або журнал-ордер і відомість № 2 с.-г.);

- баланс (ф. №1);

- звіт про рух грошових коштів (ф. №3);

- примітки до річної фінансової звітності (ф. №5). Послідовність наступного контролю операцій на рахунках у банку представлена на рис. 7.6.

Рис. 7.6. Послідовність наступного контролю операцій в банку

Під час контролю реальності банківських операцій головний бухгалтер (його заступник) підтверджує автентичність (справжність) документів. Бувають випадки, коли їх підробляють або прикладають до виписок не повністю, що дає можливість, застосовуючи неправильну кореспонденцію приховувати зловживання.

У разі виникнення сумнівів у справжності документа (відсутність банківського штампа, виправлені перерахованих сум, найменування одержувача коштів, дати здійснення операції) проводиться зустрічна перевірка платіжних документів, що зберігаються у справах підприємства із платіжними документами банку або контрагента з операції.

Відповідно до вимог Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів, розрахунків та інших статей балансу затвердженої наказом МФУ № 90 від 30.10.1998 р. підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію реєстраційних, бюджетних, валютних та поточних рахунків - у міру отримання виписок з банку.

Повноту банківських виписок встановлюють за нумерацією їх сторінок перенесеного залишку коштів на рахунку. Якщо у виписці виявлені необумовлені виправлення, підчищення або закреслення, слід провести зустрічну звірку даних виписки із записами в першому примірнику особового рахунку, що знаходиться в установі банку.

У процесі контролю зіставленню підлягають залишки коштів відображені у виписках з рахунків в банках із залишками, що значаться за обліковими й звітними даними. Однак рівність залишків не гарантує тотожності оборотів за виписками банку й за балансовим рахунком, оскільки при обробці може бути допущене навмисне зменшення оборотів за дебетом і кредитом рахунка на однакові суми з метою приховання зловживань. Тому слід контролювати відповідність оборотів за дебетом і кредитом розрахункового рахунка з виписками банку за кожний місяць даним оборотів за обліковими регістрами.

Перевірка банківських операцій проводиться хронологічним способом, тобто характер окремої операції аналізується за видами надходжень і видатків розрахункового рахунку. Контроль операцій з надходження та перерахування готівки здійснюється шляхом зіставлення записів виписки за рахунком в банку з документами, прикладеними до неї.

Повноту надходження грошей на розрахунковий рахунок встановлюють шляхом порівняння суми, належної до надходження на розрахунковий рахунок за певний період, із фактичними надходженнями.

Суму доходів розраховують наступним чином:

o за даними з реалізації продукції, товарів та послуг встановлюють суму виручки, належної до отримання. Вона може бути збільшена за рахунок погашення дебіторської заборгованості на початок періоду й зменшена за рахунок її зменшення.

o до розрахунку слід також врахувати кошти, що надходять за різноманітні штрафи, пені, неустойки, суми банківських кредитів та інші надходження від звичайної діяльності підприємства.

Розрахована сума надходжень зіставляється з надходженням за розрахунковим рахунком за певний період. У випадку відхилення слід здійснити перевірку повноти надходження грошей, їх відображення на розрахунковому рахунку, правильності ведення обліку за розрахунковим рахунком та іншими банківськими операціями.

Контроль видатків за рахунками в банку здійснюється двома етапами (рис. 7.7).

Рис. 7.7. Етапи контролю видатків за розрахунками в банку

Порядок контролю правомірності видаткових операцій аналогічний розглянутій вище перевірці операцій за надходженнями. Перевіряючи витрати на придбання сировини та матеріалів, оплату за виконані послуги, вивчають документи, що підтверджують закупку цінностей, повноту виконання робіт, надання послуг.

В деяких випадках за результатами документальної перевірки таких операцій може бути прийнято рішення про проведення інвентаризацій, контрольних обмірів, аналізів якості закупленої сировини та матеріалів.

Окремо досліджують операції з перерахування коштів за погашенням довготермінової кредиторської заборгованості. В умовах налагодженої роботи заборгованість протягом певного проміжку часу повинна погашатись.

Зволікання з погашенням заборгованості свідчать про незадовільну роботу окремих служб і посадових осіб підприємства. Також перевіряють окремо випадки погашення кредиторської заборгованості не стягненої вчасно. Встановлюють також кому була перерахована сума заборгованості й чи не було випадків неоприбуткування отриманих цінностей, придбаних за рахунок погашення кредиторської заборгованості.

Неоприбуткування цінностей може бути виявлено ретельною перевіркою використання довіреностей, проведенням інвентаризації на складах та інших місцях зберігання матеріальних цінностей, зустрічними перевірками у постачальників, контрольними замірами обсягів виконаних робіт, під час виконання яких були використані такі цінності.

Одночасно з'ясовують правильність кореспонденції рахунків і записів в облікових регістрах.

Інколи зловживання може бути приховане шляхом складання неправильних бухгалтерських записів (проводок) не підтверджених документами, а також сторнувальних записів без документальних підтверджень і без дійсної потреби, або неправильним підрахунком чи перенесенням підсумків з однієї сторони регістру на іншу.

Під час контролю операцій з валютними коштами також слід перевірити:

- наявність перекладу українською мовою текстів платіжних документів, що стали підставою для оплати їх в іноземній валюті з валютного рахунку;

- правильність розрахунків перевідного курсу інвалюти в гривні;

- дотримання строків та порядку декларування валютних цінностей, доходів та майна за межами України;

- дотримання термінів повернення валютної виручки (поставки товару) за експортно-імпортними операціями.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням, (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей від 6 червня 1995 р. № 217/95-ВР збитки завдані підприємству, установі, організації працівниками внаслідок недостачі іноземної валюти, а також платіжних документів та інших цінних паперів у іноземній валюті відшкодовуються в сумі еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день виявлення завданих збитків.

Обґрунтованість відкриття й використання акредитивів, чеків з лімітованих і нелімітованих чекових книжок перевіряють окремо за кожним аналітичним рахунком відкритих акредитивів, отриманих чекових книжок. На основі зіставлення дебетових і кредитових записів за субрахунками 313 "Інші рахунки в банку в національні валюті", 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті" із записами субрахунків 311 "Поточні рахунки в національні валюті", 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті", 601 "Короткострокові кредити банків в національні валюті", 602 "Короткострокові кредити банків в іноземній валюті" з'ясовують достовірність відображення в обліку відкритих акредитивів, одержаних чекових книжок та операцій закриття акредитивів, повернення невикористаних чекових книжок.

Правомірність використання коштів акредитиву, оплати банком пред'явлених чеків перевіряють за аналітичними даними субрахунків 313, 314 Журналу 1 і відомості 1.2 (журналу-ордеру й відомості № 2 с-г.) та рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками" Журналу 3 і відомості 3.3 (журналу-ордеру й відомості № 6), 68 "Розрахунки за іншими операціями" Журналу 3 і відомості 3.5 (журналу-ордеру й відомості № 8) й інших рахунків відповідно до напрямку проведеного платежу.

Перевірка фінансово-господарської діяльності за рік повинна передбачати зіставлення суми сальдо за рахунком 30 у відомості 1.1 (відомість № 1 с.-г.) і сальдо рахунку 31 (відомість 1.2 або відомість № 2 с.-г.) із даними форми № 1 "Баланс" (стаття "Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті; в іноземній валюті" коди рядків 230, 240) та форми № 3 "Звіт про рух грошових коштів" (стаття "Залишок коштів на кінець року" код рядка 430). Сальдо рахунку 31 (відомість 1.2 або відомість № 2 с.-г.) має бути тотожним даним форми № 5 "Примітки до річної фінансової звітності" (стаття "Поточний рахунок у банку" код рядка 650 та стаття "Інші рахунки в банку (акредитиви, чекові книжки)" код рядка 660).

Юридичні особи при проведенні безготівкових розрахунків використовують розрахункові чеки, зібрані і зброшуровані в чекові книжки по 10, 20, і 25 листів кожна. Чекова книжка, як і розрахункові чеки у ній, є бланком суворої звітності і виготовляється на спеціальному папері на банкнотній фабриці НБУ.

Розрахунковий чек містить письмове доручення власника рахунку обслуговуючому його банку на перерахування зазначеної в чеку суми грошей із його рахунку на рахунок одержувача коштів.

Щоб одержати чекову книжку, підприємство повинно подати в обслуговуючий його банк заяву в одномі екземплярі за підписами уповноважених осіб підприємства, що мають право підпису документів для здійснення розрахунково-грошових операцій, із відтиском печатки даного підприємства.

Розрізняють наступні види валюти, використовувані в межах торгового обороту при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності:

– українська національна валюта, грн.;

– вільноконвертована валюта, що може вільно і необмежено обмінюватися на будь-які іноземні валюти;

– валюта клірингу — це валюта. узгоджена учасниками безготівкових розрахунків на основі взаємного заліку зустрічних вимог і зобов’язань;

– валюта з обмеженою конвертацією (рос. карбованець).

Порядок відображення валютних операцій визначений положенням “По бухгалтерському обліку операцій в іноземній валюті” затвердженому наказом мінфіну України від 14.02.96 № 29 з наступними змінами і доповненнями.

Відповідно до нормативних актів облік іноземних валют здійснюється в національних грошових одиницях (грн.) і у валюті платежів.

Облік наявності і руху ін. Валюти ведеться на рахунку 31, якому відкриваються наступні субрахунку:

311 — поточні рахунки у національній валюті;

312 — поточні рахунки в іноземній валюті;

313 — інші рахунки в банках у національній валюті;

314 — інші рахунки в іноземній валюті.

Для відкриття валютного рахунку необхідно:

1) копія установчих документів;

2) картка зі зразками підписів осіб, уповноважених розпоряджатися рахунком і з відбитком печатки підприємства;

3) копія документів про реєстрацію підприємства;

4) довідка про реєстрацію в податковій інспекції;

тощо.

Бухгалтерський облік готівки в ін. валюті ведеться на субрахунку 302 „Каса в іноземній валюті” рахунку 30 „Каса”.

Бухгалтерський облік валютних операцій в Україні ведеться в перерахунку на національну валюту за курсом НБУ.

На відміну від розрахункового рахунку підприємство може мати кілька валютних рахунків залежності від виду ін. валюти. З р/р гроші знімає тільки касир, а з валютного рахунку іноземну валюту можуть видати працівнику підприємства, відрядженому за кордон, за заявою власника рахунку з дорученням на надходження їм валюти.

Основні види операцій по русі коштів на валютному рахунку.

1) Зараховані на поточний рахунок наявні, що надійшли з каси: Дт 312 Кт 302

2) Зарахування на поточний рахунок сум, отриманих от іноземних покупців і замовників в оплату за відвантажені товарно-матеріальні цінності:Дт 312 Кт 362

3) Зарахування на поточний рахунок сум повної чи часткової передплати, що надійшла від іноземних покупців (замовників):Дт 312 Кт 681

4) Списання з поточного рахунку сум готівки, виданих банком у касу:Дт 302 Кт 312

5) Списання з поточного рахунку сум за відвантажені ТМЦ: Дт 632 Кт 312

6) Списання з поточного рахунку сум у порядку передплати, перерахованої іноземним постачальникам (підрядникам): Дт 371 Кт 312

Документальне оформлення валютних операцій на ТОВ «РІА» показано на схемі (рис. 2.2):

Рисунок 2.2. Схема документального оформлення валютних операцій на ТОВ «РІА» 

2.3. Аудит готівково-розрахункових операцій

Метою аудиту готівково-розрахункових операцій на ТОВ «РІА» є встановлення об'єктивної істини щодо достовірності та об’єктивності відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності готівкове розрахункових операцій та доведення цієї істини через висновок до користувачів

При здійсненні аудиту готівкове розрахункових операцій аудитору необхідно

- дати оцінку стану внутрішнього контролю за рухом і збереженням грошових коштів та інших цінностей в касі підприємства

- залежно від оцінки стану внутрішнього контролю встановити метод організації аудиту: суцільний, вибірковий чи комбінований та встановити необхідність проведення фактичного контролю;

- перевірити за обраним методом:

- забезпечення умов зберігання готівки та інших цінностей в касі при надходженні їх з банку і при здаванні їх у банк;

- забезпечення порядку збереження чекових книжок;

- забезпечення контролю за випискою чеків і отримання за ними грошей;

- дотримання порядку документального надходження грошей у касу і їх видачі;

- своєчасність оприбуткування готівкових грошей;

- дотримання ліміту готівки в касі й умов видачі грошей під звіт на операційні та інші потреби;

- стан обліку касових операцій;

- застосування реєстраторів розрахункових операцій.

При аудиті операцій з грошовими коштами на ТОВ «РІА» використовуються наступні джерела інформації: касові плани, прибуткові і видаткові касові ордери і виправдовуючі документи, додані до них, касові книги і звіти касира, банківські виписки по поточних та інших банківських рахунках, інші банківські документи, чекові книжки, корінці використаних чеків і анульовані чеки, журнали реєстрації касових ордерів, а також дані синтетичного й аналітичного бухгалтерського обліку по всіх операціях з грошовими коштами, звіти про використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок), акти перевірок каси контролюючими органами.

В своїй роботі на ТОВ «РІА» аудитор значну увагу звертає на рівень внутрішнього контролю на підприємстві, від якого в значній мірі залежить обсяг перевірки, її особливості тощо. Для цього аудитор вивчає наступні питання:

- наявність на підприємстві налагодженої системи проведення раптових перевірок каси з повним перерахуванням грошової готівки і перевіркою інших цінностей, які знаходяться в касі;

- наявність на підприємстві наказу керівника, який встановлює періодичність перевірок;

- наявність ознак формального проведення перевірок каси: призначення в комісію по проведенню перевірок постійно одних і тих же осіб, відсутність робочих записів ревізійної комісії, що додаються до акту та свідчать про перерахування банкнот, проведення перевірок каси на звітні дати, коли касир знає про них і заздалегідь готується, та ін.;

- надання права підпису прибуткових і видаткових касових ордерів іншим особам, крім головного бухгалтера і керівника підприємства, не відображене в розпорядженнях керівника підприємства;

- формальне проведення перевірок каси при зміні (звільненні) касирів;

- відсутність в штаті касира, коли ці функції покладені на облікового робітника без письмового розпорядження керівника підприємства;

- наявність договорів про повну матеріальну відповідальність з касиром;

- застосування на підприємстві РРО та внутрішній контроль за їх використанням.

Відповідальність за дотримання порядку ведення касових операцій покладається на керівника ТОВ «РІА», головного бухгалтера і касира.

При проведенні перевірки стану внутрішнього контролю аудитор використовує різні аудиторські процедури, в тому числі опитування. Результати опитування відповідальних осіб можуть бути різноманітними: касир може не знати, чи є на підприємстві наказ про проведення раптових ревізій каси, керівник підприємства — про необхідність укладання договору про повну матеріальну відповідальність з касиром. Неспівпадання у відповідях на поставлені аудитором запитання також можуть свідчити про слабкі сторони внутрішнього контролю.

З метою виявлення слабких сторін в питаннях дотримання нормативних документів по готівковому обігу аудитору необхідно детально вивчити акти перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою контролюючими органами. При необхідності аудитор може приймати участь в інвентаризації готівки в касі.

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ, АУДИТУ БЕЗГОТІВКОВИХ ГРОШОВИХ РОЗРАХУНКІВ ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «ЕНЕРДЖИ-ПРОДАКТ»

3.1. Підвищення ефективності використання  безготівкових грошових розрахунків на підприємстві

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ НА ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «ЕНЕРДЖИ-ПРОДАКТ»


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

45022. Цели математического моделирования 22 KB
  Определение факторов оказывающих существенное влияние на свойства и характеристики изучаемого объекта. Прогнозирование будущего поведения объекта дальнейшего развития процесса явления: а при варьировании условий испытания объекта влияние внешних электрических и магнитных полей вибрации колебания температуры давления наличие источника радиактивного излучения и т.; б при имитации экстремальных режимов работы исследуемого технического объекта.
45023. Сочинение-рассуждение на лингвистическую тему 91 KB
  Напишите сочинение-рассуждение приняв в качестве тезиса слова известного лингвиста Степанова Георгия Владимировича: Словарь языка свидетельствует о чём думают люди а грамматика – как они думают. Однозначные слова Грамматические связи между словами в словосочетании
45024. Перевірка високовольтної частини блоку живлення ATX 15.92 KB
  Перевірка джерела чергового живлення Джерело чергового живлення служить для живлення TL494CN і 5 VSB. Перевірка схеми управління Для цього знадобиться стабілізований блок живлення 12В. Перевірка вихідних параметрів блоку живлення Після всіх перерахованих вище робіт необхідно перевірити вихідні напруги блоку.
45026. Разговорный стиль 35.48 KB
  Языковые черты разговорного стиля определяют особые условия его функционирования: неофициальность непринужденность и экспрессивность речевого общения отсутствие предварительного отбора языковых средств автоматизм речи обыденность содержания и диалогическая форма. Большое влияние на разговорный стиль оказывает ситуация реальная предметная обстановка речи. Разговорные и просторечные фразеологизмы придают речи яркую образность; от книжных и нейтральных фразеологизмов они отличаются не значением а особой выразительностью и сниженностью....
45028. Понятие языка программирования. Классификация языков программирования 29.44 KB
  Классификация языков программирования. И такое средство было найдено: различные символические языки и соответствующие им трансляторы системы программирования. Также система программирования может включать в себя: библиотеки стандартных подпрограмм отладчик компоновщик и другие сервисные средства.
45029. Интерфейс и основные приемы работы c САКК Magister-2000 456 KB
  Задание может содержать как текстовые фрагменты так и объекты статической графики поддерживаемые rtfформатом; задания могут включать следующие типы анализаторов ответа учащегося: выбор одного верного ответа из нескольких предложенных выбор нескольких верных из предложенных слово последовательность символов; задания на установление соответствия двух списков; задания на установления последовательностей действий или событий; задания сохраняются во внутреннем формате исключающем возможность их просмотра с целью выяснения верных...
45030. Интонация как единица фонетического уровня языка 17.03 KB
  Повышения тона вверх вниз называются интонацией. В русском языке можно выделить 6 интонационных конструкций. Основными различительными признаками ИК является направление движения тона в центре и уровень тона в постцентровой части.