96061

Рак легень

Реферат

Медицина и ветеринария

Етіологія: Широке розповсюдження куріння і забруднення повітряного середовища; Професійна шкідливість пил хімічні канцерогени дія малих доз іонізуючої радіації; Забруднення повітря сполуками миш’яку хлору кадмію; Сприяють розвитку раку хронічні захворювання легень туберкульоз бронхіт різні рубцеві зміни легеневої тканини...

Украинкский

2015-10-02

60.5 KB

0 чел.

Реферат на тему:

Рак  легень


Визначення
: рак  легені- пухлина, яка  розвивається  з  епітеліальної  тканини  бронхів, або  альвеол, невелика  частина  має  мезенхімальну  і  нейрогенну  природу (мезотеліоми  плеври, саркоми, нейробластоми). В  даний  час  рак  легені  займає  перше  місце  в  структурі  онкологічних  захворювань. Частота  раку  легені  у  чоловіків  у віці  48 – 77 років  вища  ніж  у  жінок.

Етіологія:  

  1.  Широке  розповсюдження  куріння  і  забруднення  повітряного  середовища;
  2.  Професійна  шкідливість (пил, хімічні  канцерогени, дія  малих  доз  іонізуючої  радіації);
  3.  Забруднення  повітря  сполуками  миш’яку, хлору, кадмію;
  4.  Сприяють розвитку раку хронічні захворювання легень (туберкульоз, бронхіт, різні  рубцеві  зміни  легеневої  тканини);
  5.  Генетичні  фактори  ризику.

Патогенез. У людини розрізняють 6 основних видів  клітин  епітелію  бронхів, які  можуть  в  процесі  канцерогенезу  трансформуватися  в  ракові :

  1.  Миготливі  клітини;
  2.  Гландулоцити, які  виділяють слиз;
  3.  Базальні  клітини;
  4.  Щіткоподібні  клітини;
  5.  Шпилькоподібні  апокринові  клітини  термінальних  бронхіол;
  6.  Нейросекреторні  клітини  Кульчицького, які  виділяють  біогенні аміни, поліпептиди.

Появі  ракових  пухлин  в  легені  передують передракові зміни: епідермоїдна метаплазія епітелію  бронхів, гіперплазія, проліферація  епітелію, утворення  мікропапілом, внутріепітеліальний  рак, рубці  на  фоні  хронічних  захворювань  легень (туберкульозу, інфаркту, запального  процесу, механічного  пошкодження).

Класифікація.

В  Міжнародній  класифікації  хвороб, травм  і  причин  смерті  Х  перегляду (1992) рак легень знаходиться в рубриці  C 34 

C34 – Злоякісне новоутворення бронхів та легенів

C34.0 – Головного бронха

Кіля трахеї

Легенів

C34.1 – Верхньої частки бронха, або легені

C34.2 – Середньої частки бронха, або легені

C34.3 – Нижньої частки бронха, або легені

C34.8 – Ураження бронхів та легені, локалізація яких частково збігається

C34.9 – Бронхів або легені, неуточнене

Первинні пухлини легень виходять з клітин бронхолегеневої тканини, плеври, вторинні  розвиваються  із занесених  током  крові або лімфи  пухлинних  клітин, метастази,  а  також  вростання  в  бронхи, легені  і  плевру  пухлини з сусідніх органів і тканин. До злоякісних пухлин  легень  і  плеври  відносять  рак, мезотеліоми  плеври  і  різні  види  сарком.

Згідно  Міжнародної  класифікації  пухлини  легень  поділяють:

Плоскоклітинний  або  епідермальний (епідермоїдний) рак.

Дрібноклітинний  рак:

  •  Вівсяноклітинний (лімфоцитоподібний).
  •  Проміжноклітинний.
  •  Комбінований  вівсяно клітинний.

ІІІ. Аденокарцинома:

  •  Ацинарна
  •  Папілярна
  •  Бронхоальвеолярний  рак
  •  Солідний  рак  з  утворенням  муцину

ІV.  Крупноклітинний  рак:

  •  Гігантський.
  •  Світлоклітинний.

V. Залозисто – плоскоклітинний  рак.

VI. Карциноїдна  пухлина.

VII.  Рак  бронхіальних  залоз :

  •  Аденокістозний,
  •  Мукоепідермоїдний,
  •  Інші  види.

 VIII.  Інші  пухлини.

Клінічна  класифікація  TNM.

Т – первинна  пухлина.

ТО – первинна  пухлина  не  виявляється;

Т і S – преінвазивна  карцинома (carcinoma  in  situ);

Т1 – пухлина  не  більше  3  см, оточена  легеневою  тканиною  або  вісцеральною  плеврою, без  видимої  інвазії  проксимально – долькового  бронху  при  бронхоскопії;

Т2 – пухлина  більша  3  см  або  пухлина  будь-якого  розміру, яка  супроводжується  ателектазом  долі  або  обструктивною  пневмонією, яка  розповсюджується  на корінь  легені. Проксимальний  край  пухлини  розташовується  не  менше  ніж  за  2  см  від  каріни;

Т3- пухлина будь-якого  розміру  безпосередньо  переходить  на сусідні  анатомічні  структури, або  пухлина  знаходиться  менше  ніж  за  2  см  від  каріни; пухлина  з  супутнім  ателектазом  або  обструктивною  пневмонією  всієї  легені  або  з  геморагічним  випотом;

Тх – будь-яка  пухлина, яка  може  бути  виявлена, або  пухлина, доказана  цитологічно, але  невидима  рентгенологічно  і  бронхоскопічно.

N – регіонарні  лімфатичні  вузли (внутрігрудні  лімфовузли)

N0 – немає  даних  про  ураження  регіонарних  лімфатичних  вузлів.

N1 – є  пораження  не бронхіальних  і  (або)  лімфатичних  вузлів  кореня  легені  на  стороні  ураження, включаючи  безпосереднє  розповсюдження  пухлини  на  лімфатичні  вузли.

N2 – уражені  лімфатичні  вузли  середостіння.

N3 – недостатньо  даних  для  оцінки  стану лімфатичних вузлів.

М – віддалені метастази.

М0 – немає  ознак  віддалених  метастазів.

М1 – є  віддалені  метастази.

Мх – недостатньо  даних  для  визначення  віддалених метастазів.

Групування  раку  легень  по  стадіях:

1) Скритий  рак - Тх0

Стадія 1а   Т1 N0Т2 N0М0 

Стадія 1б   Т1 N1М0

Стадія 2     Т2 N1М0

Стадія 3     Т3 N0-1 Мо, Т0-3 N2М0

Стадія 4      Т0-3 N0-2 М1

Приклади  формулювання  діагнозу.

  1.  Центральний  дрібноклітинний  рак  правої  легені  з  пораженням  верхньодольового  і  головного  бронхів,   плеври  правої легені з метастазами  в  печінку, головний  мозок.
  2.  Периферичний  рак (аденокарцинома) IV сегмента  лівої  легені  з  метастазами  в  лімфатичні  вузли  середостіння, лівої  надключичної  ділянки (Т2 N 2М1).
  3.  Плоскоклітинний рак верхньодольового бронха з ателектазом  верхньої долі і метастазами в бронхопульмональні і трахеобронхіальні    лімфатичні вузли (Т2 N 1М0)
  4.  Бронхоальвеолярний  рак  лівої  легені, дифузно – вузлова  форма, з  ураженням  нижньої  долі (Т2 N 0М0).

Клініка. Симптоматика  раку  легень  визначається  локалізацією  пухлини  в  легені, розповсюдженістю  процесу  і  відсутністю  захворювань, які  часто  передують  розвитку  раку  легень.

При  периферичному  раку  ранніми  симптомами  є:  кашель (спочатку  сухий, потім з незначним харкотинням), біль в  грудях  на  стороні  пораження (60 – 70%). В  міру  прогресування процесу в клініці захворювання  з’являються симптоми, зв’язані з пораженням великих ділянок  бронхолегеневої тканини, проростанням в органи середостіння, грудної  стінки, діафрагми, розвитком специфічних плевритів, розпадом  пухлини, з  виявленням  метастазів, наростанням  пухлинної  інтоксикації. Інколи  прямими  клінічними ознаками раку легень є  збільшені лімфовузли  надключичних  ділянок, параліч  гортані  у  зв’язку  з  ураженням  поворотного  нерва, поява  метастазів  в  підшкірній  клітковині, патологічні  переломи  кісток. Особливе  місце  в  клініці  раку  легень  займають  перанеопластичні  синдроми, які  можуть  спостерігатися  на  початкових  етапах  росту  пухлини, остеоартропатії, синдром “барабанних паличок”, гінекомастія, ревматоїдний синдром, гіперкальціємія, гіпонатріємія, що  зв’язано  з продукцією  при  раку  легень  гормоноподібних  речовин.

Рентгенологічне  дослідження  навіть  при  безсимптомному  перебігу  дозволяє  запідозрити  пухлинний  процес: виявляють  пухлинні  вогнища, ознаки порушення бронхіальної прохідності, симптоми вторинних  пневмонічних  змін  навколо  пухлини  в  легеневій  тканині, збільшені  лімфатичні  вузли  в  корені  легень  і  середостінні.

Бронхіолоальвеолярний  рак відзначається  порівняно  повільним  перебігом. Хворі  відмічають  кашель, біль  в  грудях, задишку. Інформативний  рентгенологічний  метод  з  допомогою  якого  виявляють периферичну пухлину, множинні пухлинні вузлики або  пневмонієподібні  зміни  легень. Методами  верифікації  пухлини  служить  дослідження  харкотиння  на  пухлинні  клітини  і  трансторакальна  пункційна  біопсія.

Діагноз  і  диференціальний  діагноз. В діагностиці раку легень використовується комплексне  рентгенологічне  дослідження, яке  передбачає  використання  рентгенографії, томографії, пневмомедіастінографії, ангіопневмографії, комп’ютерної  томографії, або  томографії  на  основі  ядерно-магнітного  резонансу.

Для  оцінки  вентиляції  легень  застосовують  радіопневмографію  з  Хе133, що  дозволяє  виявити  ділянку  зниженої  пневматизації  в  різних  зонах  легень.

Бронхоскопія дозволяє провести цитологічне і гістологічне  дослідження, встановити  розповсюдження  пухлини  по  бронхіальному дереву. З  інших  ендоскопічних  методів  використовують  медіастіноскопію  і торакоскопію. Медіастиноскопія  показана  при  виявленні  в  середостінні  збільшених  лімфатичних  вузлів, підозрілих  на  метастази. Торакоскопія  дозволяє  виключити  метастатичне  пораження плеври, полегшує  диференціальну  діагностику  з  мезотеліомою  плеври. При  лікуванні  хворих з раком  необхідна  чітка    гістологічна  або  цитологічна  діагностика. В складних  для  діагностики  випадках  певне  значення  має  систематичне  дослідження  харкотиння  на  атипові  клітини. Завершальною  процедурою  у  випадку  неясного  діагнозу  в  окремих  випадках  стає  діагностична  торакотомія.

В  останні  роки  широке  застосування  отримали  радіоімунологічні   тести  і  визначення  раково – ембріонального  антигену (РЕА), кальцитоніну  і  β2 – мікроглобуліну, концентрація яких  в  крові  хворих  на  рак  легень  значно  перевищує  нормальну  концентрацію.

Диференційний  діагноз  раку  легень  слід  проводити  з доброякісними пухлинами  туберкуломою, кистою легень. Для доброякісних пухлин легень характерний непомітний, безсимптомний початок хвороби, відсутність загальної слабості, задишки, болей у грудях і лише пізніше появляється ознаки стискання інших органів. Гематологічні зміни на відміну від раку легень відсутні. Рентгенологічно виявляються округла тінь з рівними контурами, лімфатичні вузли не збільшені. Ріст дуже повільний або відсутній. Цитологічно на відміну від раку легень, при якому виявляють атипові та ракові клітини в харкотинні, і в пунктаті при доброякісних пухлинах легень виявляють однотипні клітини, мономорфність структури клітин, мітози відсутні. Для туберкульозу легень характерні поступовий початок з помірним перебігом, симптомами туберкульозної інтоксикації, помірною ШОЕ і лейкоцитозом. Рентгенологічно: округла негомогенна тінь, ознаки туберкульозу (вогнищеві кальцинати). Ріст повільний або відсутній. Верхньодолева локалізація процесу. Цитологічно: епітеліоїдні клітини (10-20%). Киста легень: характеризується непомітним безсимптомним початком, відсутністю клінічних симптомів, які можуть появитися в результаті нагноєння кисти (гарячка, харкотиння, кашель). Гематологічні показники відсутні (за винятком нагноєння кісти). Рентгенологічно: округла або овальна з чіткими контурами тінь. Позитивний синдром Нємєнова. Цитологічні дані без особливостей.

Лікування. Існує хірургічний, комбінований (хірургічний + променевий), променевий, хіміотерапевтичний і  комплексний  методи  лікування  раку  легень.

При  не дрібноклітинному  раку  легень  основний  метод  лікування – хірургічне  втручання. Воно показане  при  І-ІІ  стадіях хвороби  і  заключається  в  проведені  пневмонектомії, лобектомії, або  розширених  операціях. В  ряді випадків покращити результати  лікування  хворих  раком  легень  дозволяє  передопераційна  і  післяопераційна  променева  терапія. Її  використовують  у  хворих  з  ІІ-ІІІ  стадією  пухлинного  процесу. Проведення  комбінованого  лікування  з  включенням  променевої  терапії  обгрутовано  високою  частотою  нерадикальних  операцій.

Хіміотерапію  при  не дрібноклітинному раку легень застосовують  при відмові хворого від інших методів лікування або неможливості  їх  проведення через розповсюдженість  процесу, а  також при рецидивах  хвороби, коли  інші  методи  лікування  вичерпані. Використовуються  комбінації  активних  по  відношенню  до  раку  легень  препаратів метотрексату, андріаміцину, циклофосфану, цисплетіну, прокарбазину, фторурацилу, мітоміцину – С, вінкристіну. Поєднання  променевої  і хіміотерапії  при  недрібноклітинному  раку  легень  застосовують  протягом  ряду  років.

При  дрібноклітинному раку легень хірургічне  лікування  застосовують  обмежено. Лікування  починають з променевої  терапії  або  комбінованого  лікування (опромінення  і  поліхіміотерапія). При  місцево – розповсюджених  формах  лікування починають з поліхіміотерапії, а  потім  підключають  променеву  терапію. У випадках генералізації  і  дисемінації  процесу  основним  методом  є  поліхіміотерапія.

Поліхіміотерапія дрібноклітинного раку легень повинна бути  інтенсивною і тривалою. Найбільш  ефективні  препарати є  етопозид, вінкристін, натулан, ембіхін, метотрексат, циклофосфан, гексаметилмеланін, адріаміцин, мітоміцин – С, ССNU, цисплатин. Після  досягнення  ремісії  необхідна  підтримуюча  терапія, яка  проводиться  протягом  1-2  років.  В  стадії  ремісії  має  сенс  застосувати  імуномодулятори: тимозин, Т-активін, левамізол.

У  хворих  з  досягнутою  ремісією  показане  профілактичне  опромінення  головного  мозку, що  обумовлено  великою  частотою  мікрометастазів (у  25-60%), які  до  певного  часу  при  клініко – рентгенологічному  досліджені  не  виявляються, а  цитостатики  у  зв’язку  з  наявністю  гематоенцефалічного  бар’єру  не  завжди  можуть  припинити  їх  розвиток.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23184. Поняття природи 115 KB
  природаангл. В побуті слово природа часто вживається у значенні природне середовище в якому живе людина все що нас оточує за винятком створеного людиною. 4 Друга природа створені людиною матеріальні умови її існування. У широкому розумінні природа органічний і неорганічний матеріальний світ Всесвіт у всій сукупності і зв'язках його форм що є об'єктом людської діяльності і пізнання основний об'єкт вивчення науки включно з тим що створене діяльністю людини.
23185. Народонаселення як природне явище 45.5 KB
  Народонаселення як природне явище Насе́лення лю́дність сукупність людей що постійно живуть в межах якоїсь конкретно вказанної територіїрайоні місті області частини країни країні континенту чи всієї земної кулі тощо. Наука яка вивчає розмір структури динаміку руху і розвиток населення зветься д е мо г ра фі я. Сукупність людей які здатні до самовідтворення та саморозвитку й проживають на певній територіїкраїна регіон континент чи будьяка інша частина планети називають населенням або народонаселенням. Населення в...
23187. Поняття глобалізаціїї та форми її існування 43 KB
  Поняття глобалізаціїї та форми її існування. Історичні етапи глобалізації: Сучасна глобалізація підготовлена багатьма історичними процесами: 1. Деякі дослідники вважаютьщо початковими формами глобалізації була торгівля та захоплення нових територій5 тис.Інші знаходять елементи глобалізації в епоху античності а саме у створенні імперії Олександра Македонського 1V ст.
23188. Глобальні проблеми сучасності 53 KB
  В загальному вигляді всі ці ресурси можна умовно віднести до трьох груп: матеріальніповітря вода їжа одяг засоби виробництва пересування матеріали для житла та ін. енергетичнірізноманітні форми енергії що дозволяють перетворювати матеріальні ресурси та інформаційнімова знання досвід тощо. Всі ці ресурси людина в своїй повсякденній та виробничій діяльності отримує з навколишнього середовища яке по суті є системою що включає природний антропогеннийстворений людиною та соціальнийприродноантропогенний компоненти....
23189. Екологічні проблеми та шляхи їхрозв’язання 35.5 KB
  Екологічні проблеми та шляхи їхрозв’язання Екологічні проблеми це проблемипов’язані з впливом на природне середовище діяльності людини що спричинює порушення структури та функціонування природних системекосистем ландшафтів і викликає негативні соціальні економічні та інші наслідки. Поняття екологічної проблеми є антропоцентричним тому що всі негативні зміни оцінюютьс яз точки зору значимості для людини та умов її існування. З огляду на порушення певних компонентів середовищачи екосистеми екологічні проблеми розділяють на такі...
23190. Інтелект,почуття,пам»ять і воля як здатності людини 49.5 KB
  Пам'ять є складною системою процесів що здійснюють повний цикл перетворень інформації суб'єктом: запам'ятовування зберігання відтворення і забування. Запам'ятовування–це процес пам'яті який забезпечує приймання відбір і фіксацію інформації завдяки утворенню й закріпленню тимчасових нервових зв'язків. Запам'ятовування як і інші психічні процеси буває мимовільним і довільним. А Мимовільне запам'ятовування має місце тоді коли людина не ставить собі за мету щось закріплювати і в подальшому використовувати цю інформацію.