96063

Технологія лазерного друку

Реферат

Информатика, кибернетика и программирование

Перевага такого підходу полягає до того що комп’ютер пересилає порівняно компактні інструкції в контролер принтера а контролер потім перетворить їхні у зображення на сторінці. Таким чином передача системою досить складних сторінок відбувається дуже швидко; поки контролер принтера зайнятий інтенсивною чорновою роботою...

Украинкский

2015-10-02

65.5 KB

0 чел.

                                                 Рава-Руський                    професійний ліцей

Реферат на тему: « Технологія лазерного друку»

                                             Учениця групи №15

                                              Виконала: Галань І. М.

                                             Викладач: Щигол М. В.

2015р.

вступ

Незважаючи на настання струминних принтерів, панування лазерних пристроїв на робочих місцях у даний годину не підлягає сумніву. За даними фірми експертів, майже дві третини всіх застосовуваних у сфері бізнесу принтерів - лазерні. Причин, що пояснюють популярність лазерних принтерів, багато. Але вони використовується апробована технологія, що зарекомендувала собі високою надійністю; друкування швидке, безшумна й цілком доступна за ціною, її якість у більшості випадків наближається до типографського.

Виготовлювачі лазерних принтерів також не стояли місці, продовжуючи підвищувати швидкість й якість друку, домагаючись при цьому зниження ціни. У 1994 р. номінальна швидкодія типового лазерного принтера було б дорівнює 4 стор./хв, дозвіл - 300 крапка/дюйм при ціні 800 дол. У 1995 р. ми стали свідками збільшення числа виробів, що друкують зі швидкістю 6 стор./хв при дозволі 600 крапка/дюйм й мають реальну роздрібну ціну 350 дол. Більш того, два рокта тому механізми, що забезпечують швидкість друку 8 стор./хв, були відмітною рисою пристроїв, призначених для спільного використання робочими групами. Нові моделі зі швидкодією 8 стор./хв стали цілком доступними й перейшли в розряд персональних пристроїв; такою швидкістю володіли 4 принтери із 17, розглянутих в огляді, а один із них коштував всього 500 дол. Кожні два-три року виготовлювачі підвищують швидкість друку на 1 чи 2 стор./хв. До кінця десятиліття персональні лазерні принтери, можливо, досягнуть швидкодії 12 стор./хв.

Крім того, зменшуються габарити лазерних принтерів - у такий спосіб виготовлювачі домагаються зниження ціни й можливості установку їхніх виробів на тісному робочому столі. Одним із наслідків цого найчастіше стають обмежені в порівнянні із великогабаритними моделями засобу для роботи із папером. Вхідні ємності вміщають, як правило, не более 100 аркушів, а кишеня для папера нерідко одночасно призначений й для ручної подачі аркушів - для цого треба спочатку видалити із нього стопу папера. Ємкість вихідних лотків теж обмежена - якщо принтер взагалі обладнань таким пристосуванням. У деяких принтерів тракт подачі папера настільки звивистий, що постачальники не рекомендують використовувати машини для друку на липких наклейках.

Випливаючи приклада виготовлювачів струминних принтерів, постачальники лазерних пристроїв теж прагнуть підвищити цінність, включаючи до комплекту постачання програмне забезпечення. Ряд розглянутих нами принтерів поставляється із допоміжним програмним забезпеченням, у склад якого входять шрифти, ілюстрації й довідкові матеріали.

Перше й найважливіше із технологічних нововведень - перехід на принтерні архітектури, що базуються на використанні ресурсів ведучого ПК. Раніш у друкувальних пристроях для формування (растризації) виведеного на друкування зображення, як правило, застосовувалися мови керування принтерами. Лазерні принтери підрозділялися на двох категорій: працюючі под керуванням PCL (Printer Control Language - мова керування принтерами) компанії Hewlett-Packard й PostScript фірми Adobe. У струминних принтерах застосовувався в основну мову PCL чи один зі стандартних командних мов для матричних принтерів (таких, як емулятори режимів Epson й IBM).

Перевага такого підходу полягає до того, що комп'ютер пересилає порівняно компактні інструкції в контролер принтера, а контролер потім перетворить їхні у зображення на сторінці. Таким чином, передача системою досить складних сторінок відбувається дуже швидко; поки контролер принтера зайнятий інтенсивною чорновою роботою (форматуванням зображення), комп'ютер може повернутися до виконання інших завдань. Недолік - функції контролера може виконувати лише дуже зроблений мікрокомп'ютер із могутнім процесором й великим обсягом пам'яті. А це обходитися недешево.

З появою Windows новий підхід стала цілком здійсненним. Перш ніж вивести на екран комп'ютера зображення чи документа інші дані, прикладна програма Windows винна створити їхній ікону в пам'яті. Виконується це за допомогою GDI (Graphics Device Interface - інтерфейс графічних пристроїв), складової частини системи Windows. як виявилося, такий ж підхід застосуємо й до друку: якщо можна передати отформатироване зображення на екран, ті чому б не переслати його на принтер?

Такий підхід володіє поруч серйозних переваг. Головне із них - виграш у ціні: GDI-принтер набагато дешевше, бо для нього годити значно менш інтелектуальний контролер, ніж для принтерів PCL й PostScript. Всі операції по форматуванню перебувають у віданні комп'ютера. Крім того, вам якщо легше домогтися відповідності друкованого зображення виведеному на дисплей, бо та ж підсистема GDI, що відповідає за висновок образу на екран, форматирує його й для принтера. А оскільки сьогоднішні комп'ютери стали более могутніми, то, імовірно, у ЦП бувають й неодружені цикли, под годину які може виконуватися така додаткова робота.

Даний підхід не позбавлений й недоліків. По-перше, друкувати на GDI-принтері можна лише із програм Windows й Windows NT чи із вікна DOS у середовищі Windows. Користувачам OS/2 й переконаним прихильникам DOS варто уникати застосування чи GDI-принтерів для успішної роботи пошукати модель, у якій реалізована версія мови PCL. Метод GDI приводити до збільшення потоку даних, тому передача інформації в принтер займає более тривалий годину. Крім того, для друку в режимі GDI необхідна виділена системна пам'ять, тому, якщо ві вибрали цей метод, можливо, вам доведеться розширити ОЗУ вашого комп'ютера. Незважаючи на фантастичні швидкості сьогоднішніх КП, завдання форматування й пересилання в принтер даних GDI може істотно знизити продуктивність системи под годину друкування складних документів.

Від цих недоліків урятоване нове покоління машин, що з'явилися на ринку; відповідно до їхньої гібридної архітектури обчислювальні навантаження поділяються між процесором ПК й спрощеним процесором принтера. Найбільш примітним прикладом такого підходу в даному огляді ставши один з принтерів, відзначених відмінності "Редакція радить" - NEC SuperScript 860, що демонструє завдяки новій описовій мові PrintGear фірми Adobe й відносно простій платі контролера гарну продуктивність при конкурентноздатній ціні. Більш докладно архітектури принтерів на базі обчислювальних можливостей головного комп'ютера обговорюються в урізанні "Друга пришестя GDI".


перший лазерний принтер був створений фірмою IBM у 1976 році.

Бо ж працює лазерний принтер? Насамперед кілька слів про принцип дії. У лазерних принтерах використовується електрографічний принцип створення зображень (такий ж, як й в копіювальних машинах Xerox).

Серцем лазерного принтера є фотопровідний циліндр (organic photoconduction cartridge), що часто називають друкуючим барабаном. За допомогою барабана виробляється перенесення зображення на папір. Він являє собою металевий циліндр, покритий тонкою плівкою фотопровідного напівпровідника, звичайно оксидом чи цинку чим чи подібним. Поверхні цого покриття можна додати позитивний чи негативний заряд, що зберігається на поверхні, але й лише доти, поки барабан не освітлений. Якщо якої чи частина барабана проекспонувать, то покриття здобуває провідність й заряд стече із освітленої ділянки, утворивши незаряджену зону. Даний момент дуже важливий для розуміння принципу роботи лазерного принтера.

Наступною важливою його частиною є лазер й презиційно оптико-механічна система, що переміщає промінь.

Малогабаритний лазер генерує тонкий світловий промінь, що відбивається від обертового дзеркала (як правило, шестигранного) розряджає позитивно заряджену поверхню барабана. Щоб вийшло зображення, лазер включається й виключається керуючим мікро контролером. Обертове дзеркало розвертає промінь у ряд на поверхні друкуючого барабана. Усе це разом створює на його поверхні ряд схованого зображення, у якому тих ділянки, що повинні бути чорними, мають один заряд, а білі протилежний. Після формування рядка зображення, спеціальний презиційний кроковий двигун повертає барабан так, щоб можна було б формувати наступну ряд. Цей зсув дорівнює здатності принтера, що дозволяє, й звичайно складає 1/300,1/600 дюйма . Цей етап друку нагадує побудова зображення на екрані телевізійного монітора.

Алі яким чином на поверхні барабана з'являється заряд, необхідний для створення зображення? Для цого служити тонкий чи дріт сітка, називаний "коронирующим дротом". Алі чому "коронирующий"? Праворуч в тім, що на цей провід подається висока напруга, що викликає виникнення світної іонізованої області довкола нього, що й називається короною й додає барабану необхідний статичний заряд.

Отже, на барабані сформоване зображення начебто статичного заряду й незаряджених ділянок. Коли далі? Далі барабан проходити повз валик, що подає зі спеціального контейнера чорний барвний порошок заправку. Часточки тонера, заряджені позитивно, прилипають лише до нейтральних ділянок, відштовхуючи від позитивно заряджених. Це схоже тих, як на екрані телевізора збирається пив.

Невелике зауваження: тут мова йде про принтери типу Hewlett Packard LazerJet. Однак існує і інший метод формування зображення. Він використовується в принтерах Epson й інших подібних, що використовують двигун фірми Ricon. У цих принтерах розряджаються ділянки, що повинні бути білими. У цьому випадку заправку, заряджений негативно притягається до позитивно заряджених ділянок барабана. Відбитки, виготовлені на таких принтерах, мають ледь уловимі розходження в якості: при використанні Першого способу досягається передача деталей, а при роботі із іншим более якісні чорні області.

Наступним етапом є перенесення тонера (а, виходить, й зображення) на папір. Папір витягається із лотка, що подає, й за допомогою системи валиків переміщається до друкуючого барабану. Перед самим барабаном паперу повідомляється статистичний заряд за допомогою ще одного коронирующего дроту, подібного бо використовується для підготовки барабана до експонування. Потім папір притискається до поверхні барабана. Заряди різної полярності, накопичені на поверхні папера й на поверхні барабана, викликають перенесення часток тонера на папір й їхній надійне прилипання до останнього. Після переносу тонера папір залишає поверхню барабана.

При цьому валики продовжують переміщати папір до вихідного лотка принтера. Наступним ланкою принтера, що зустрічає папір з зображенням на цьому шляху, є вузол фіксації зображення. Тонер містить речовину, здатну легко плавитися. Звичайно це який-небудь чи полімер смола. При нагріванні до 200-220 градусів й підвищенні тиску порошок розплавляється й намертво з'єднується із поверхнею папера. Аркуші котрі лише що вийшли із принтера теплі, а занадто нетерплячий користувач, що вистачає листок, що з'явився, ризикує обпекти пальці.

Далі папір протаскується до вихідного лотка. При цьому, якщо аркуші виводяться прямо, верхнім у стопі відбитків виявляється останній лист. Багато принтерів, однак, перевертають папір обличчям униз, складаючи стопу в правильному порядку, тобто верхнім якщо перший лист, нижнім останній.

Відбиток готовий, залишилася не розглянутої остання важлива позиція очищення барабана. При переносі зображення на папір не усі часточки тонера прилипають до неї й невелика кількість їхні залишається на барабані. Для цого на нього подається електричний заряд, барабан очищається й готовий до друку наступного аркуша.

Важливим є пристрій керування, як правило, мікро контролер на базі мікропроцесора. Контролер обслуговує порти, оперативну пам'ять, здійснює діагностику принтера, видає повідомлення на панель керування, эмулирует різні стандарти підключення й, звичайно, видає десятки сигналів, керуючих усіма вузлами принтера.

ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ ЛАЗЕРНИХ ПРИНТЕРІВ.

Перші лазерні принтери, що з'явилися в 1984-85 роках, були настільки складні, що розробки прийнятного програмного забезпечення довелося чекати майже два рокта. До цого години єдиним способом доступу до всієї безлічі технічних можливостей нових принтерів було б використання спеціальних команд послідовностей символів, одна частка які викликав страх у недосвідчених користувачів. Перші програми, вирішивши у ті мері проблеми роздруківки текстів, не дозволяли користувачу вичерчувати прямі чи лінії прямокутники, наносити чи тіні показувати відтінки, а також використовувати для роздруківки текстів різні гарнітури шрифти. Тому з'явилося кілька основних стандартів обміну із принтерами й програмні драйвери для роботи в цих стандартах. Дві найбільш значимі мови PCL фірми Hewiet Packard й мова PostScript, розробка фірми Adob.

Ці стандарти скоріше доповнюють один одного, чим конкурують між собою. перший відрізняється тім, що працює із побитими шрифтами й растрированною (ще в комп'ютері) графікою. Це дозволяє працювати лише зі шрифтами обмеженого розміру (бо шрифти великих розмірів вимагають значних обсягів оперативної пам'яті в принтері). Іншою складністю є ті, що кожний кегль шрифту повинний розроблятися окремо. Друга мова дозволяє працювати зі шрифтами кеглем від 1 до 999 пунктів, бо використовуються математичні опису форми літер, конкретне розташування крапок на відбитку розраховується в принтері. Комі того, графічне зображення також описується математично, а принтер оптимальним чином будує результуюче зображення. PostScript залишає простір для якості він дозволяє працювати із будь-яким дозволом вивідний пристрій завжди прагне цілком використовувати свої можливості. Недоліком є ті, що розробка шрифтів є значно более трудомісткою справою.

Серед лазерних принтерів маються два основних типи: сумісні із HP LaserJet фірми Helett Packard й "розуміючі" мова PostScript, розроблений фірмою Abobe.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23325. Обработка запросов 95.5 KB
  Отчет по работе: Исходные базы данных: Простые запросы для одной базы данных: SELECT Table1.зарплата Table1.фамилия; FROM db6table1; WHERE Table1.зарплата 20000; SELECT Table1.
23326. Создание отчетов 143 KB
  Лабораторная работа №7: Создание отчетов По дисциплине: Базы данных. Цели работы: научиться быстро составлять отчет на основе стандартного; освоить технику разработки отчетов вывода отчетов на экран в файл; изучить все особенности работы в диалоговых окнах генерации отчетов; составить отчеты по теме самостоятельного проектирования. Отчет по работе: Контрольные вопросы: Объяснить структуру выполненных отчетов. Назначение инструментов для конструирования отчетов.
23327. Проектирование этикеток 76.5 KB
  Лабораторная работа №8: Проектирование этикеток По дисциплине: Базы данных. Цели работы: научиться быстро проектировать этикетки; освоить технику разработки этикеток вывода этикеток на экран в файл; составить этикетку по теме самостоятельного проектирования. Задание: Определите структуру этикетки: база данных для этикетки; название этикетки; порядок размещения полей в этикетке; порядок размещения этикеток на листе; размер этикеток.
23328. Локальные сети. Структура стандартов IEEE 802.x 158.5 KB
  Стандарты семейства IEEE 802.х охватывают только два нижних уровня семиуровневой модели OSI — физический и канальный. Это связано с тем, что именно эти уровни в наибольшей степени отражают специфику локальных сетей. Старшие же уровни, начиная с сетевого, в значительной степени имеют общие черты, как для локальных, так и для глобальных сетей.
23329. Макросы. Создание макросов 36.5 KB
  Отчет по работе: Открыть таблицу CtrlF1: USE{SPACEBAR}table1{SPACEBAR}AGAIN{SPACEBAR}IN{SPACEBAR}0{ENTER} SELECT{SPACEBAR}Table1{ENTER} BROWSE{SPACEBAR}LAST{ENTER} Удалить таблицу CtrlF2: Remove{SPACEBAR}Table{SPACEBAR}table1{ENTER} Установить отношение между таблицами CtrlR: SET{SPACEBAR}RELATION{SPACEBAR}TO{SPACEBAR}фамилия{SPACEBAR}INTO{SPACEBAR}Table2{SPACEBAR}ADDITIVE{ENTER} Модифицировать отчёт CtrlM: MODIFY{SPACEBAR}REPORT{SPACEBAR} c: artamonov базы данных visual foxpro9 save artlab10 report1.frx {SPACEBAR}NOENVIRONMENT{ENTER}...
23330. Генератор прикладных программ 91 KB
  Цель работы: научиться создавать стандартные приложения с помощью генератора FoxApp. Задание: Перед началом работы создать отдельный каталог для файлов приложения. Выполните генерацию стандартного приложения создавая или указывая базу данных на шаге 1. Проверьте работу стандартного приложения: стандартный экран форма ввода кнопки управления; меню стандартного приложения.
23331. Интегрированная cреда FoxPro for Windows 39 KB
  Задание на лабораторную работу: Создайте на диске Х: каталог под именем FOXPRO для хранения примеров. Войдите в среду FoxPro. Ознакомьтесь с интерфейсом FoxPro: изучите систему главного меню пункты Файл Правка База Запись Программа Запуск Текст Окно; изучите способы выбора пунктов меню с помощью мыши комбинаций клавиш; повторите правила работы с окнами: закрыть открыть свернуть развернуть распахнуть переместить изменить размеры переключиться между окнами; ознакомьтесь с командами пунктов меню Окно и ; повторите...
23332. Создание структуры базы данных в СУБД FoxPro 166 KB
  Задание на лабораторную работу: Создайте структуру базы данных в соответствии с вашей темой расчетнографического задания. Изучите возможности среды СУБД FoxPro for Windows для создания структуры базы данных. Выполните просмотр содержимого базы данных.
23333. Сортировка и индексирование баз данных 244 KB
  Задание на лабораторную работу: Выполните сортировку по одному полю базы данных содержащей не менее 15 записей. Повторите сортировку для полей содержащих разные типы данных. Просмотрите результат сортировки в новой базе данных.