96075

Водоснабжение в древнем Риме

Реферат

Архитектура, проектирование и строительство

Агриппа активно участвовал в строительстве различных сооружений в столице в ремонте древних водопроводов Анио Ветус Аква Апиа Аква Тепула Аква Анция. Кроме того Агриппа провел 2 новых водовода Аква Вирго и Аква Юлия. Аква Вирго снабжал водой термы общественные бани Агриппы возведенные на Марсовом поле.

Русский

2015-10-02

296.08 KB

3 чел.

МИНИСТЕРСТВО СЕЛЬСКОГО ХОЗЯЙСТВА РФ

Федеральное государственное бюджетное образовательное

учреждение высшего профессионального образования

"Пермская государственная сельскохозяйственная академия

имени академика Д.Н. Прянишникова"

Кафедра Строительства,

производства и материаловедения

РЕФЕРАТ

по дисциплине "История Строительной техники"

на тему: "Водоснабжение в древнем Риме"

Выполнила студентка 1 курса

        Направление подготовки  

"Строительство"   

Грехова Елена Сергеевна  

Сб-2014(Аб-2979-10)  

Проверил: Зав. кафедрой  

 Зекин Валерий Николаевич  

Пермь 2015

Водоснабжение в Древнем Риме.

1. Инициатором создания этого водного сооружения выступил цензор Аппий Клавдий, он даже вложил свои средства в строительство.

                                Особенности водоснабжения.

а) Четыре водоснабжения в Риме.

б) Рабочие руки.

в) Расход воды.

2. Со вступлением на престол Октавиана Августа строительство водопроводов возобновилось. Их сооружением занимался Марк Агриппа, ближайший друг и соратник правителя. Агриппа активно участвовал в строительстве различных сооружений в столице, в ремонте древних водопроводов Анио Ветус, Аква Апиа, Аква Тепула, Аква Анция. Кроме того, Агриппа провел 2 новых водовода Аква Вирго и Аква Юлия.

Аква Вирго снабжал водой термы (общественные бани) Агриппы, возведенные на Марсовом поле. Вокруг терм были разбиты сады, украшением которых служили многочисленные скульптуры и скульптурные композиции, портики и бассейны. Для постоянного дренажа заболоченной почвы Марсова поля были созданы специальные каналы.

а) В Древнем Риме первый водопровод  был длиной 16,5 км появился в 312 г. до н.э.

Согласно письменным источникам второй водопровод (длиной около 70 км) был построен в Риме в 274 г. до н. э.

Длина третьего составляла 91,33 км, причем последние 10 км водопровода располагались на специально возведенных мощных аркадах, которые сохранились до наших дней.

Четвертый водопровод был совсем коротким. Он брал свое начало в 15 км от Рима, а его строительство оказалось последним в Римской республике.

б) Для обслуживания водопроводов Агриппа создал так называемую водяную команду, состоявшую из 700 владеющих разными специальностями рабов. Управляли этой командой архитекторы-гидравлики. У них в подчинении находились обходчики, каменщики, специалисты по работе со свинцом, мостовщики и др.

Рабочие-мостовщики занимались тем, что разбирали и вновь укладывали мостовые на подходах к жилым домам. Дело в том, что под городскими мостовыми тянулась сеть свинцовых труб. Римляне, имевшие право пользования водопроводом, не могли передать его ни своим наследникам, ни новым жильцам при продаже дома. Поэтому трубы то подводили к дому, то убирали, при этом каждый раз приходилось разбирать мостовую, чтобы провести необходимые работы.

В исторических документах имеются упоминания о сверлильщиках. Но это не название рабочей специальности. Так называли воров воды, которые по просьбе горожан, не имевших права пользования водопроводом, пробивали трубы, помогая жильцам в краже драгоценной влаги.

в) В период империи поступавшая в Рим вода распределялась между 3 основными потребителями: императорским дворцом, общественными учреждениями и большими фонтанами. На каждого человека ежедневно расходовалось от 600 до 900 л воды, это при том, что все столичные водопроводы поставляли по 1,5 млн м3 воды в день.

3. + и -  Водопровод значительно облегчил водоснабжение жителей столицы, которые ранее пользовались речной, ключевой и дождевой водой, принося ее в свои дома в специальных сосудах и храня в больших емкостях.

Следует отметить, что водопроводная система Рима, в отличие от акведуков, была технически несовершенна. От каждого распределителя к центрам потребления воды тянулись линии подземных труб, не сообщавшихся между собой. По сей день остается загадкой, почему умнейшие римские инженеры не замкнули эти трубы в единую водопроводную систему.

Кроме того, не поддается логическому объяснению тот факт, что умевшие изготавливать краны, римляне ими практически не пользовались и вода текла из водопроводных труб непрерывным потоком.

4 . Современники свидетельствовали, что общественные купальни были очень тесными и грязными. Для того чтобы скрасить негативное впечатление от посещения подобных заведений, для богатых людей по приказу императоров были построены за счет государственной казны грандиозные термы.

Необходимо отметить, что система водоснабжения, созданная в Риме, по сей день исправно действует.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25238. Проблеми єдності онтології та гносеології 23 KB
  Критика марксизму виявила неприйнятність в межах філософського осмислення буття науки тези Леніна про єдність онтології та гносеології оскільки людина як суб’єкт без їх відокремлення нездатна встановлювати осмислене відношення до буття на основі методів. Онтологія дає нам знання про буття а гносеологія про пізнання цього буття. Кожній частині буття відповідає своє адекватне пізнання. Постмодерний дискурс критикуючи раціонально зцентровану гносеологію виявляє ірраціональні елементи як онтологічні ознаки людського буття.
25239. Життєвий світ і система 32 KB
  Габермас досліджує шлях уречевлення комунікації визначаючи його як роз'єднання системи і життєвого світу. Концепція життєвого світу дістає своє емпіричне втілення за Габермасом в архаїчних суспільствах де структури нормативної інтеграції опосередковані мовленнєвою комунікацією водночас становлять системні структури. Тому архаїчне родове суспільство Габермас розглядає як втілення єдності системи й життєвого світу. Однак ця система зберігає своє відношення хоча й перетворене до життєвого світу.
25240. Життєвий світ та система 22 KB
  Поняття життєвого світу пов’язане з горизонтом. Розрізняють внутрішній та зовнішній горизонти. Внутрішній горизонт – це сукупність припущень якими ми керуємося в сприйнятті та розумінні речей. Зовнішній горизонт – це сукупність речей через яку ми сприймаємо річ.
25241. Філософія “критичного раціоналізму” К.Поп пера 25.5 KB
  логічна теорія наукового методу – є теорією дедуктивного методу перевірки згідно з якою гіпотезу можна перевірити тільки емпірично і тільки після того як вона була висунута. Процедура перевірки передбачає що з даної теорії за допомогою інших раніше прийнятих положень виводяться деякі одиничні положення €œпрогнози€ з них вибираються ті положення які не виводяться з попередньо прийнятої теорії і шляхом порівняння їх з результатами практичних застосувань і експериментів виноситься рішення стосовно них. При цьому позитивне рішення може...
25242. Основні концепції історико-філософського процесу 29.5 KB
  Основні концепції історикофілософського процесу. Можна виділити 3 історикофілософські парадигми: негативістську класичнугегелівську та пост класичну. Він будує свою систему як свбоме усвідомлення всього попереднього історикофілософського досвіду. Стрижнем історикофілософського наслідування її внутрішнім механізмом є діалектичне заперечення яке одержує значення найважливішого методологічного принципу аналізу поступального руху філософського знання наступна філософська система не просто відкидає попередню а діалектично заперечує її...
25243. Співвідношення понять метафізики та діалектики 28 KB
  Співвідношення понять метафізики та діалектики. Предмет метафізики – надемпіричний. Кантівська критика метафізики: €œстара мф – це наука про надчуттєви принципи буття €œнова€ – умоглядна картина світу. Помилка старої метафізики – некритичне розповсюдження діяльності розсудку за межі можливого досвіду.
25244. Сучасна лінгвістична філософія 33 KB
  Ніцше: оманливість мови та критика незмінності і однаковості подвійного суб’єкта. Платон €œКратил€: Проблема називання об’єктів позначає початок витоків людської мови. Задля опису функціонування мови Сосюр розрізнив поняття мови загальної системи правил і мовлення конкретного застосування мови. Хомський: пристосовує картезіанську метафізику до структури мови.
25246. Поняття трансцендентальної єдності аперцепції у Канта 25.5 KB
  Зв’язок багатоманітного не міститься в чистій формі чуттєвого споглядання це дія виключно розсуду. – вищий принцип всякого застосування розсуду і об’єктивна умова всякого пізнання – це те завдяки чому все дане в спогляданні багатоманітне об’єднується в понятті про об’єкт.Ап застосування категорій розсуду до чуттєвого споглядання призводить до конструювання для люд. – другий вид синтезу чуттєвого матеріалу поруч з категоріями який є властивим розсуду.