96098

ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ КОМПРЕСОРНОЇ УСТАНОВКИ

Курсовая

Энергетика

Будова, принцип роботи компресорної установки. Вимоги до електроприводу та автоматизації компресорних установо. Вибір електропривода, пуску, напруги живлення. Розрахунок потужності двигуна компресора. Розрахунок механічної характеристики двигуна. Розрахунок та вибір окремих апаратів схеми...

Украинкский

2015-10-02

95.9 KB

1 чел.

Форма № Н-6.01

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  І   НАУКИ  УКРАЇНИ

Державний  вищий  навчальний  заклад

“  Нововолинський  електромеханічний  коледж ”

Електромеханічне  відділення

Циклова  комісія  електротехнічних  дисциплін

КУРСОВИЙ   ПРОЕКТ

з предмету:   Електроустаткування  підприємств  та цивільних  

споруд

на тему:  ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ  КОМПРЕСОРНОЇ  УСТАНОВКИ

Виконав студент  IV курсу,  групи  1-Е-11 спеціальності    5.05070104  “  Монтаж і експлу-атація електроустаткування  підприємств і ци-вільних споруд ”

                                                  О. Г. Бик

Керівник                                   О. С. Білінчук

Оцінка:

Члени комісії                            В.А Олексюк

                                                          

м. Нововолинськ - 2015 рік

ЗМІСТ

     Вступ………………………………………………………….…………......4

1.   Вихідні дані на проектування………..……………………….…………....5

2.   Будова,  принцип роботи компресорної установки………………….......6

3.   Вимоги до електроприводу та автоматизації компресорних установо...8

4.   Вибір електропривода, пуску, напруги живлення. ……………………...9

5.   Розрахунок потужності двигуна компресора ……………………..........10

6.   Розрахунок механічної характеристики двигуна ………………………12

7.   Розрахунок та вибір окремих апаратів схеми……………………..….....14

7.1 Вибір комутаційних автоматів……………………..……………….........14

7.2 Вибір силових контакторів…………………………….............................15

8.   Розрахунок та вибір провідників живлення……………..…………........15

9.   Розрахунок освітлення компресорної камери……..………....................17

10. Розрахунок захисного заземлення установки ………………..................18

11. Робота схеми керування………………………………………………......21

12. Монтаж, ремонт та налагодження окремих апаратів схеми……………23

13. Ремонт та налагодження апаратів схеми……………….…..……..…......24

14. Окремі положення з техніки безпеки ………………..…………….........26

15. Енергозбереження паливних ресурсів………….. ….……………….......28

16. Графічна частина ……………………………………………………........32

17. Література. ……..…………………………………………………………33

Додаток А – специфікація елементів схеми…. ……………………............34

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

3

КП 5. 05070104. 01. 11. 01. 27. 000. ПЗ

Розроб.

Бик О.Г.

Перевір.

Білінчук О. С.

Реценз.

Н. Контр.

Затверд.

ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ

КОМПРЕСОРНОЇ

УСТАНОВКИ

Літ.

Акрушів

34

НЕМК гр. 1-Е-11

  


ВСТУП

 До числа механізмів, щонайбільш поширені на промислових підпримств-вах, електричних станціях, шахтах,  комунальних  господарствах відносять компресори,  помпи, вентилятори, котрі споживають близько 20% виробленої електроенергії. Особливе місце вони займають у зв'язку з будівництвом і експлуатацією  газо – і нафто-проводів, з експлуатацією зрошувальних систем, оскільки перепомпування великої кількості нафти, газу,  води вимагає застосування компресорів і помп великої продуктивності, а отже і великої встановленої потужності приводних електродвигунів. Тиск  в таких механізмах і їх подача знаходяться в широких межах.

За принципом роботи їх поділяють на :поршневі, відцентрові,  ротаційні.

Поршневі компресори призначені для створення великого тиску при відносно  невеликій продуктивності. У поршневому компресорі при обертання кривошипного вала і переміщенні поршня газ спочатку засмоктується у циліндр а у наступному такті стискається до певної величини і далі подається у нагнітальний трубопровід до споживачів. Поршневі компресори відрізняються нерівномірністю подачі газу. Вони бувають одно та багатоступеневі. У компресорі одинарної дії подача енергоносія здійснюється тільки під час ходу поршня вверх. У компресорі подвійної дії - подача газу здійснюється під час ходу поршня в обидва боки.

Миттєва потужність на валу таких механізмів змінюється за синусоїдальним законом. Для вирівнювання  навантаження на валу приводного двигуна встановлюють маховик. Для зменшення коливань тиску у споживача  встановлюють ресивери. Поршневі компресори мають більш складну конструкцію, ніж відцентрові, і створюють тиск до 1x108 Па з відносно невеликою продуктивністю.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

4

КП 5. 05070104. 01. 11. 01. 27. 000.ПЗ

1. ВИХІДНІ ДАНІ

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

5

КП 5. 05070104. 01. 11. 01 .27. 000. ПЗ

НА ПРОЕКТУВАННЯ:

1.1  Продуктивність компресора..................................Q = 3,0 м3 / хв.

1.2  Носій енергії  ..........................................................стисле повітря

1.3  Тиск повітря на виході компресора......................Р2 = 7.0 x 105  Па.

1.4  Початковий тиск повітря.......................................Р1 = 1,1 x 105  Па.

1.5  Коефіцієнт запасу...................................................Кзап = 1,1

1.6  Індикаторний К.К.Д. компресора..........................h = 0,78

1.7  К К Д передачі.........................................................hпер = 0.96

1.8  Число компресорів в установці..............................N = 2 шт.

1.9  Розміри приміщення компресорної........А x В x С = 9 x 6,0 x 4,0м.  


Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

6

КП 5. 05070104. 01. 11. 01 .27. 000. ПЗ

2. БУДОВА, ВИБІР, ПРИНЦИП  РОБОТИ КОМПРЕСОРА ТА КОМПРЕСОРНОЇ УСТАНОВКИ

На рис. 2.1 показана технологічна схема компресорної установки з двома поршневими компресорами  2, що приводяться в рух асинхронними двигунами з короткозамнутим ротором. Стисле повітря, після компресора, проходить через повітряочищуючий пристрій 6, в якому очищається від пилу вологи, масла. По трубопроводу 8 повітря надходить у ресивеир 10, звідки по трубопроводу 12, надходить до споживачів. Зворотні клапани 5 не дають можливості передавати стисле повітря з одного компресора на інший при різниці у створенні тиску. Трубопроводи 3 та 4 призначені для циркуляції охолоджуючої води. Датчиками автоматичного керування служать два електроконтактні манометри 11, рухомі контакти яких встановлюються на певні величини тиску–верхній та нижній тиск повітря у ресиверах. Верхня межа тиску, для обох манометрів, може бути однаковою і при досягненні межі верхнього тиску двигуни компресорів відключаються від мережі. Нижні межі тиску встановлюють різними. При зниженні тиску у ресивері автоматично вмикається у роботу тільки один компресор, якщо тиск продовжує знижуватись - то вмикається у роботу і другий компресор.

При пуску компресора спочатку вмикають воду для охолодження , а потім двигун компресора. З метою запобігання зниження тиску в ресиверах при зупинці компресора у системі передбачені зворотні клапани 9.

Для заданих умов на проектування компресорної установки прймаємо пор-шневий компресор типу  ВП–20/8, що характеризується слідуючими даннми:

  1.  Продуктивність компресора Q = 20 м3 / хв. = 0,333 м3 / с.
  2.  Тиск повітря на виході компресора Р2 = 8 кг\ см2
  3.  Nном = 500 об./ хв.

Завищена продуктивність  компресорів буде компенсуватись менш частим вмиканням в роботу двох компресорів одночасно, заданий тиск можна відрегулювати датчиками тиску. Для узгодженної роботи компресора та приводного асинхронного двигуна необхідно встановити пасову передачу із відповідним передаточним числом.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

7

КП 5. 05070104. 01. 11. 01 .27. 000. ПЗ


Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

8

КП 5. 05070104. 01. 11. 01 .27. 000. ПЗ

3. ВИМОГИ ДО ЕЛЕКТРОПРИВОДУ ТА АВТОМАТИЗАЦІЇ КОМПРЕСОРНИХ УСТАНОВОК

Для компресорних установок режим роботи двигуна є довгочасним. Компресори  мають невеликі пускові статичні моенти які становлять 20-25% від номінального.  В залежності від призначення, потужності і характера  виробництва компресори можуть потребувати регулювання продуктивності при відхиленні продуктивності повітря або газу від заданного значення. Продуктивність компресора можна міняти трьома способами: зміною кутовової швидкості приводного двигуна, зміною опору трубопровода за допомогою засувки, а також конструктивними змінами робочих органів механізма.  Плавно регулювати швидкість обертання компресора непотрібно


    4 ВИБІР ЕЛЕКТРОПРИВОДУ, ПУСКУ НАПРУГИ ЖИВЛЕННЯ

Згідно рекомендацій технічної літератури ( табл. 1 – 20 стр. 37; Справочник по проектированию электропривода, силовых  и осветительных установок М.; Энергия 1976. под редакцией  Большама  Я. М.) в якості електропривода приймаємо асинхронний двигун з короткозамкнутим ротором, способ пуску – прямий, регулювання швидкості обертання компресора, по технології, не потрібне. Напруга мережі живлення – змінна, трифазна  380 / 660 В, пуск двигуна прямий.  

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

9

КП 5. 05070104. 01. 11. 01. 27. 000. ПЗ


Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

10

КП 5. 05070104. 01. 11. 01. 27. 000. ПЗ

5. РОЗРАХУНОК ПОТУЖНОСТІ ДВИГУНА КОМПРЕСОРА

Компресори відносяться до механізмів з довгочасним режимом роботи, а тому при відсутності електричного регулювання швидкості обертання у ком-пресорних  агрегатах застосовують асинхронні двигуни з короткозамкнутим ротором.

Визначаємо потужність двигуна  компресора  за формулою:

                         К зап. ˟  Q ˟ А ˟ 103 

           Рдв. =  --------------------------------                                         ( 4.1 )

                                 hк  ˟  hп

       де       Кзап. = 1,1... ......…коефіцієнт запасу,

    Q =3.0  м 3 / с….…продуктивність компресора,

                 А = 230˟103 Дж.\ м3 -робота ізотермічного та адіабатичного стискання

   h к  = 0,78... ...............  індикаторний  К. К. D. компресора.

   h п  = 0.96 ................. К К D  передачі.

                              1,1 ˟ 3.0 ˟ 230 ˟ 103 ˟ 10-3

                   Рдв. = ------------------------------------------- =  113,5 квт.      

                                                0,78 ˟ 0,96    

  Приймаємо асинхрон. двигун з короткозамкнутим ротором типу 4А355М12У3, що має слідуючі дані:  Рном.=132 квт.; KKD= 0,97 %;

  NO =500 об\ хв.   М мах / М ном.= 1,8;  М пус/М ном.=  0,9;    пус/  ном = 3,6 ;

  1.  Напруга  статора  змінна, трифазна 380 в.

Технологічна схема компресорної установки передбачає пасову передачу від двигуна до компресора. Приймаємо пасову передачу з передаточним числом 1 = 1, тоді колінвал компресора буде обертатись зі швидкістю ~ 500  об / хв.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

11

КП 5. 05070104. 01. 11. 01 .27. 000. ПЗ

У якості збудника приймаємо двигун постійного струму типу В-18 - 1У3, у якого: Pном = 5,5 кВт; N0 = 3000 об/хв ; Uзб =26 В; Iзб=153А тип регулятора  збудження РВ3 - 11БУ3.

Для збудника приймаэмо асинхронний двигун типу 4А1001L2У3, у якого ; Pном= 5,5 кВт; N0 = 3000 об/хв ; Uном=660/380В; f=50Гц.


6. РОЗРАХУНОК  МЕХАНІЧНОЇ ХА

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

12

КП 5. 05070104. 01. 11. 01. 27. 000. ПЗ

РАКТЕРИСТИКИ  ДВИГУНА

    6.1. Визначаємо критичне ковзання двигуна на природній  характеристиці.

                         S кр = Sн x ( + √ 2 - 1 )                                                      ( 6.1 )

                       S кр =  0,02 x ( 1,9 +√ 1,92 – 1 )  = 0,0703

  1.  Визначаємо   моменти  двигуна:

                                            9556 x Рном

                               Мном =  ---------------                                                           (6.2 )

                                               n ном

                                             9556 x 160

                              Мном =  --------------- = 1040,1 H x m.

                                                 1470                                                                

                                Мпуск = Мном x 1,0                                                          ( 6.3 )

                              Мпуск = 1040,1 x 1,0 = 1040,1   H x m.

                                Ммах = Мном x 1,9                                                           ( 6.4 )

                              Ммах = 1040,1 x 1,9 = 1976,2  H x m.

    де - вищезазначені  величини вказані у технічній характеристиці двигуна.                     

 6.3.  Розрахунок механічної характеристики  виконаємо за  спрощеною форму-лою Клосса. Надаючи різні значення ковзанню, визначаємо  обертові моменти. Результати обчислень зводимо у таблицю 6.1.

                                       2 x М мах                                                               

                              М =  --------------                                                   ( 6.5 )

                                       S       S кр                           

                                      ----  +  ----

                                      S кр      S               

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

13

КП 5. 05070104. 01. 11. 01. 27. 000. ПЗ

    Таблиця 6.1            Дані механічної характеристики двигуна                                

   S

   --

0,00

0,02

 0,0703

0,3

0,5

   1,0

   M

 H * m.

000

1040,1

1976,2

 

 

1040,1  

 N рот.

об / хв.

1500

1470

1394,5  

  1050

  750

     0

     6.4.  Будуємо природну механічну характеристику двигуна

Масштаб:

M(M) - 1см. =200  [ H*m.]

M(n) - 1см. = 150  [ об/хв.]

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

14

КП 5. 05070104. 01. 11. 01. 27. 000. ПЗ

7. РОЗРАХУНОК ТА ВИБІР ОКРЕМИХ АПАРАТІВ СХЕМИ

7.1 ВИБІР  КОМУТАЦІЙНИХ  АВТОМАТІВ

   Автоматичні вимикачі призначені для вмикання \ вимикання та захисту від струмів короткого замикання електричних двигунів компресора.

   Для вибору автоматів визначаємо струми двигуна компресора.                 

                                              Рном. x 10 3                       

                      I ном  = --------------------------------------                                        (7.1)

                                  1,73 x Uном. x h ном. x cos  ном.     

  де                 Pном. = 15  квт.  - номінальна потужність двигуна

                       Uном. = 380 В.  -  номінальна напруга

                       h ном. = 87,5 %   -  К. К. Д.  двигуна,     cos  ном. =  0,87

                                                 132  x 10 3

                      I ном. =    --------------------------------  = 29,93 A .

                                        1,73 x 380 x 0,97 x 0,9

          -   Приймаємо  автомат  типу  А3710Б, у якого:

-  Розщеплювач максимального струму - електромагнітний

-  Номінальний струм розщеплювача максимального струму  40А

-  Номінальна напруга - 380 В.,  

-  Частота змінного струму - 50 та 60  Гц.

-  Номінальний струм вимикача –40  А.

-  Максимальна  комутаційна  здатність –18 кА  при напрузі 380в.

ВИБІР СИЛОВОГО КОНТАКТОРА

  Силовий контактор призначений для вмикання / вимикання електродвигу- нів, а також для захисту їх від можливого зниження напруги.

 Для управління двигунами  компресора  приймаємо  пускач  типу ПМА-400, на дві величини який комутує  потужнвстю двигуна до 10 кВт при напрузі  380В у якого Uном = 380В; Іном = 40A.

   Контактор  працює  при температурі  навколишнього  середовища  від -40С до +40С. Контактори потрібно розмістити у пилевологозахищеному  корпусі – шафі, виконання  РП.

                  

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

15

КП 5. 05070104. 01. 11. 01 .27. 000. ПЗ


Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

16

КП 5. 05070104. 01. 11. 01 .27. 000. ПЗ

8. РОЗРАХУНОК ТА ВИБІР ПРОВІДНИКІВ ЖИВЛЕННЯ

  Згідно із  умовою розподільчий щит подає електроенергію на 3 (три)  асинхронні двигуни з короткозамкнутим  ротором, які  мають слідуючі дані:

                  тип  двигуна ДСК -12-24- 12УХЛ4  у  якого:

                  Р ном  =132 квт                   Nном  = 500 об / хв

                  U мережі = 380 В               І ном. = 243 A

                  К .К. Д. =  0,97 %                cos. = 0,9        I пуск. / I ном. = 3,6

     Для живлення двигунів компресорів приймаємо мідний чотирьохжильний кабель напругою до 1000 в                                                                      

М1

                                                                                                L1=30m

      

                                                                                L2=30m

РП

М2

       

М2

      L3=30m

  

Рисунок. 8.1  Розрахункова схема  живлення  двигунів компресора.

            Згідно  із  потужністю  приводних  двигунів  компресора  маємо:  

        I ном 1 = 243 А          

        І пуск1 = 874.8 A   

  Із таблиці навантажень [ Липкин Б.Ю. стр.140  табл.5.12] приймаємо мідний  чотирьохжильний кабель січеням S1=25 мм , який  прокладено в повітрі, допустиме  струмове  навантаження  складає   І доп1 =100 A. Вибране січення кабеля перевіряємо на втрату напруги для найбільш  віддаленого двигуна  М1.

                                        100 x Р1 роз x L1    

                            Е1 =  ------------------------                                          (4.9 )

                                             x S1 x U 2 н

де     Р1роз  = 84,46 квт  - розрахункова потужність двигуна.

        L1 = 20  м  - довжина  кабеля від  РП до двигуна.                                   

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

17

КП 5. 05070104. 01. 11. 01. 27. 000. ПЗ

                     = 57 м / ом x мм 2 -  питома провідність міді  при  t = 15 0с.

                    S 1 = 95 мм 2 - січенням мідного чотирьохжильного  кабеля

                                            100 x 85.3 x 1000 x30                                                                                                  

                               Е1  =  -------------------------------------  =  0,216                                                                     

                                                   57 x 25 x 380 2

Таким чином попередньо вибране січення кабеля S1 = 25 мм 2  проходить по втраті напруги, так  як  0,216 %  <  допустимих  5 %.

   


       9.РОЗРАХУНОК ОСВІТЛЕННЯ КОМПРЕСОРНОЇ КАМЕРИ

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

18

КП 5. 05070104. 01. 11. 01 .27. 000. ПЗ

  Розрахунок освітлення  виконаємо методом питомої потужності.

     Приймаємо лампи розжарення типу НБ - 220 параметри якої:

Uжив.=220В -напруга живлення,  Рл.=100вт- потужність лампи, Фл.=1240лм-світловий потік,  d к.=66мм-діаметр колби,  Lл.=125мм-повна довжина лампи.

Для даних ламп розжарення приймаємо світильники підвищеної надійності проти  вибуху типу  НОБ - 300,  які мають слідуючі дані:

     Рл =300 вт .. найбільша потужність лампи, св= 60 % ... К.К.Д. світильника,

     mсв = 7,8 кг  ... маса світильника,    d = 210  мм  ...  діаметр світильника,

 H = 450 мм  ... висота світильника,   спосіб монтажа - підвісний, на гак.

Приймаємо розміри компресорної камери:

Довжина L= 14 м, ширина h = 6 м, висота підвісу світильників H = 4 м,    задана освітленість Е = 100 лк

  Визначаємо площу освітлення.    

                                S =  L х h                                                                          (9.1)    

                               S = 14 х 6 = 84 м2    

     Визначаємо число ламп для освітлення компресорної камери.

                                          S х W

                                  N =  --------------                                                                 (9.2)

                                         Pл. х  св.    

де              S =  84 м2. ......... площа освітлення                                

                 W = 14 Вт./ м 2…. питома потужність освітлення

                 Pл  = 100 вт . …...потужність лампи у світильнику

                 св   = 60 % ……К. К. Д. світильника

                                          84 х 14

                               N = ----------------  =  19.6 шт.

                                         100 х 6

 Приймаємо  20 ламп та 20 світильників, спосіб розміщення – два рядки по 10 штук  в рядку. Світильники підвішені на гаках.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

19

КП 5. 05070104. 01. 11. 01 .27. 000. ПЗ


Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

20

КП 5. 05070104. 01. 11. 01 .27. 000. ПЗ

10. РОЗРАХУНОК ЗАХИСНОГО ЗАЗЕМЛЕННЯ УСТАНОВКИ

Захисне заземлення - необхідне електричне з'энання з землею або її еквівалентом металічних не струмоведучих частин, котрі можуть опиниться під напругою внаслідок порушення ізоляції електроустановки.

Призначення заземлення - перетворення замикання на корпус у замикання на землю з метою зниження напруги дотику та напруги кроку до безпечних величин вирівнювання потенціалів. Розташування заземлення – виносне, електроди заземлючого пристрою розташовують в межами встановлення електрообладнання компресорної установки.

  Мета розрахунку – визначити кількість електродів заземлювача і заземлювальних провідників, їхні розмірі і схеми розміщення в землі, при яких опір заземлюючого пристрою розтіканню стуму або напруга дотику при замиканні фази на заземленні частини електроустановок не перевищують допустимих значень.

УМОВА: Розрахувати штучний заземлюючий пристрій  стаціонарної  установки.

 В И Х І Д Н І  Д А Н І:

1. Захищуваний обєкт .......................стаціонарний.

2. Напруга мережі –................. .........змінна, трифазна  380 в.

3. Виконання мережі – ......................з глухозаземленою нейтраллю.

     4. Тип заземлюючого пристрою.........горизонтальний зі стрічкової сталі.

     5. Розміри заземлювачів; довжина   Rc= 25 м, ширина стрічки Bc=0,04м

6. Розташування заземлювачів......... паралельне.

7 Відстань між заземлювальними.... стрічками Lс = 4 м.

8. Глибина закладання заземлювачів – h з = 0,8 м.

9. Грунт– суглинок;  вологість – нормальна; агресивність – нормальна.

10. Кліматична зона -    , природні заземлювачі відсутні.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

21

КП 5. 05070104. 01. 11. 01 .27. 000. ПЗ

Р О З В  Я З О К

  1. За табл.7.4 [ Жидецький В. Ц. стр. 261]  визначаємо коефіцієнт сезонності для грунту нормальної вологості при кліматичній зоні      для горизонтального заземлення  К с.г.= 2.

  2.  За табл.7.4 [ Жидецький В. Ц. стр. 260]  визначаємо коефіцієнт сезонності для грунту нормальної вологості при кліматичній зоні 111 для горизонтального заземлення К c r .=2.

 3. Визначаємо розрахунковий опір грунту  горизонтальних заземлювачів.

      R розр.гр  = R табл. х К с.г.;     

R розр.гр. = 100 х 2 = 200 ом.х м.

4. Визначаємо теоретичний опір розтікання струму в одному горизонтальному  заземлювачі

                                  R розр  гр                  2 х L с

         Rг = 0, 366    ------------------ х Lg  ---------------                                 

                                       L с                       h з  х b c 

                                             200                   2 х 25

                  R г = 0, 366 х ------------ х Lg  ---------------- = 8,4 Ом   

                                                4                   0,8 х 0,04  

  5. Визначаємо теоретичну кількість горизонтальних заземлювачів Нг. з вра хуванням, що h в г = 1 

                                                   R г

                                   Нг  = -----------------                                                   

                                                Rд х h в г             

де    h в г = 0,78 – коефіцієнт використання паралельно вкладених гори-зонтальних заземлювачів [ табл.7.7, Жидецький В. Ц. стр 263 ]

                                                  8.4          

                                   Нг  = --------------- = 2.1

                                              4 х  0,78

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

22

КП 5. 05070104. 01. 11. 01 .27. 000. ПЗ

6. Визначаємо h в г - коефіцієнт використання паралельно вкладених горизонтальних заземлювачів при Нг = 2, L = 50 м. За табл. 7.7,[ Жидецький В. Ц. стр.263]  h в г = 0,78.

 7. Визначаємо n г н - необхідну кількість горизонтальних  заземлювачів - стрічок.

                                                      R г                          

                                    n г н =  ---------------                                                     (4.14)

                                                 Rд  х h в г    

                                                8,4   

                                n г н = --------------- = 2.7

                                              4 х 0,78 

Приймаємо n г н = 3

8. Визначаємо R розр г – розрахунковий опір розтікання струму в заземлювальному пристрої при  n г н = 3 та   ή в г  = 0,78:               

                                                      R г  

                               R розр. г. = ---------------                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     

                                                  n г н х ή в.г

                                                            8,4

                                R розр. г. =  --------------- = 3,6 Ом.

                                                       3 х 0,78

Отриманий розрахунковий опір розтікання струму відповідає вимогам ПУЕ, ПТЕ, ПТБ, так  як  3.6  4,0 Ом.


Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

23

КП 5. 05070104. 01. 11. 01 .27. 000. ПЗ

12. МОНТАЖ, Ремонт та налагодження ОКРЕМИХ апаратів схеми

12.1 ВИДИ І  ПРИЧИНИ  ПОШКОДЖЕНЬ  

ПУСКОРЕГУЛЮЮЧОЇ  АПАРАТУРИ

Пускорегулююча апаратура може мати слідуючі пошкодження:

  1.  Нагрів та перегрів котушок пускачів, контакторів, автоматів.
  2.   Коротке замикання між витками у котушках та замикання на корпус
  3.  3. Нагрів та зношення контактів.
  4.  Зниження опору ізоляції.
  5.  5. Неполадки механічної частини.

Причини перегріву котушок змінного струму – низька напруга живлення або заклинювання якоря електромагніта у його розімкнутому положенні, при цьому котушка споживає великий струм внаслідок чого вона швидко перегрівається і горить.

Замикання між витками  виникають внаслідок неякісної  намотки котушки.

Замикання на корпус може виникнути у випадку нещільної посадки котушки на залізне осердя, виникаючі вібрації призводять до перетирання ізоляції котушок, внаслідок чого відбувається замикання на заземлений сталевий корпус апарата.

На нагрів контактів впливає струмове навантаження, тиск пружин, розміри контактів, а також умови охолодження і окислення їх поверхонь, механічні дефекти у контактній системі. При сильному нагріву контактів підвищена тем- пература передається на сусідні частини апаратові і як наслідок руйнується ізо-ляція інших частин. При  гасінні електричної дуги контакти окислюються.

Зношення контактів залежить від сили струму, напруги горіння дуги між кон тактами, частоти вмикань, якості і твердості матеріала контактів.

Пошкодження ізоляції проявляється у вигляді утворення на її поверхні стру-мів витікання, ( пробої ізоляції дуже рідкісні ), тому необхідно захищати її від накопичення бруду та пилу. Велику частину усіх пошкоджень викликає зволоження ізоляції під час монтажних робіт та транспортуванні.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

24

КП 5. 05070104. 01. 11. 01 .27. 000. ПЗ

Механічні пошкодження в апаратах виникають в результаті утворення іржі,

поломок  пружин, підшипників і інших механічних елементів. Механічні пош-кодження викликані зношенням або утомою матеріалів, виникають через погане змащення рухомих частин, накопичення вологи, застосування крихких та м'яких матеріалів.

13   РЕМОНТ  ТА  РЕГУЛЮВАННЯ  КОНТАКТІВ  

КОНТАКТОРА

Перед ремонтом оглядають основні частини контактора для того щоб встано-вити які деталі підлягають заміні, ремонту. Краще всього використати заводські запасні частини, а вразі їх відсутності виготовити нові, або ті, що були у вжитку і можуть працювати.

Ремонт контакторів починають з відновлення контактів. При невеликому під-горанні контактних поверхностей їх очищають від напливу мілким напильни-ком, та мілким наждаком. Зачистку треба робити обережно, знімаючи невеликий шар металу. Змащувати контакти не рекомендується. В разі покритя контактів слоем срібла, чистити їх напильником не рекомендується. Коли контакти сильно обгоріли їх потрібно замінити.

Після заміни контактів їх перевіряють і регулюють тиск головних контактів. Ступінь натиснутих контактів перевіряють у двох положеннях:

Коли вони розімкнені ( початкове положення ).

Коли вони замкнуті (кінцеве положення ).

  В першому положенні між рухомим контактом і його упором прокладають тонкий папір або фольгу. Відтягуючи рухомий контакт, при допомозі динамометра, визначають при якому зусиллі папір вільно можна витягти. Покази динамометра, в цей момент, відповідають зусиллю «початкового тиску» контакта.   У другому положенні папір прокладають між замкнутими головним нерухомим і рухомим контактами. Відтягуючи рухомий контакт, динамометром фіксують момент, коли папір вільно виймається. Це зусилля називають «кінце-вим натиском» контакта». Для достовірних замірів потрібно щоб напрям тяги динамометра був перпендикулярним площині дотику контактів.

  Величини початкових і кінцевих натисків наведені у відповідних таблицях для

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

25

КП 5. 05070104. 01. 11. 01 .27. 000. ПЗ

контакторів змінного і постійного струму. Тиск між контактами регулюють за допомогою контактної пружини. Розтягувати пружину не рекомендуеться.

У роботі контактів має значення відстань, на яку можна змістити рухомий контакт у замкнутому положенні. Якщо забрати нерухомий контакт, то ця відстань буде називатись «провалом» контакта.  


14. ОКРЕМІ ПОЛОЖЕННЯ З ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

26

КП 5. 05070104. 01. 11. 01 .27. 000. ПЗ

Для забеспечення тривалої роботи компресорних агрегатів з високими техніко–економічними показниками необхідно:

1.  Висока кваліфікація технічного обслуговуючого персоналу.

2.  Максимально - можлива автоматизація  установок.

3.  Своєчасне виконання профілактичних оглядів, планово – попереджувальних та капітальних ремонтів.

ОПЕРАТИВНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА ВИКОНАННЯ  

РОБІТ

Б 11 - 1 -1. До оперативного обслуговування електроустановок можуть бути допущені спеціалісти, які знають схеми електроустановок, посадові та експлуатаційні інструкції, особливості роботи обслуговуючого обладнання, та які пройшли навчання і перевірку знань з  ПТЕ та ПТБ.

Б 11-1-1. Оперативне обслуговування може виконуватись одним або декіль-кома особами.

До оперативно - ремонтного персоналу відноситься ремонтний персонал, який наділяється усіма правами та обовязками оперативного персоналу при огляді електроустановок, при підготовці робочих місць та допуск бригади до роботи згідно із діючими правилами.

ТЕХНІЧНІ МІРОПРИЄМСТВА, що створюють безпечні умови роботи з частковим або повним зняттям напруги.

Б 11-1 -1. Для підготовки робочого місця повинні виконуватись слідуючі технічні міроприємства:

а) виконати необхідні відключення та прийняти міри, які виключають подачу напруги  до місця роботи внаслідок помилкового або самодіючого вмикання комутаційної аппаратури.

б) розвісити плакати :  НЕ  ВМИКАТИ - ПРАЦЮЮТЬ  ЛЮДИ ,   НЕ  ВМИКАТИ - РОБОТА  НА  ЛІНІЇ ,   НЕ  ВІДКРИВАТИ - ПРАЦЮЮТЬ  ЛЮДИ ,  та при необхідності встановити загородження.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

27

КП 5. 05070104. 01. 11. 01 .27. 000. ПЗ

в) підєднати до “ землі “  переносні заземлення. Виконати перевірку від-сутності напруги на струмоведучих частинах, на які повинно бути  підєднано заземлення.

г) накладення заземлення ( після перевірки відсутності напруги ), тобто вмикання заземляючих ножів, або там де вони відсутні, накладення переносних заземлень.

д) огородження робочого місця та розвішення плакатів   С Т І Й - В И С О К А  Н А П Р У Г А,   Н Е   З А Л І З А Й  -  В Б  Є ,   П Р А Ц Ю В А Т И   Т У Т.    



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

28

КП 5. 05070104. 01. 11. 01 .27. 000. ПЗ

15. ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ПАЛИВНИХ РЕСУРСІВ

У теперішній час в Україні  переглядається відношення до темпів і перспектива використання природного палива для виробітку енергії. Уряд приймає  міри по скороченню нафти та газу на енергетичні потреби промисловості, з метою використання цих енергоносіїв для побутових потреб населення.

Сучасна енергетика, в якості палива, на 70% використовує природні поклади, які у свій час акумулювали сонячну енергію. Якщо виходити із відомих запасів органічного палива то за прогнозами оптимістів їх вистачить на 140 – 150 років, а за прогнозами песимістів на 50–75 років і тоді перед людством постане проблема енергетичного голоду.  Вже зараз фінансові витрати, пов'язані з енергетикою дуже великі, які ведуть до підриву економіки   промислово розвинуті країни.

Перспективи великої енергетики пов'язують з атомною та термоядерною енергією, але сучасні темпи будівництва атомних  електростанцій не відповідають наростаючим темпам споживання енергії. За станом на 1980р. на земній кулі діяло 200 АЕС, одинична потужність реакторів  не перевищувала 1 Млн. квт., а вироблена енергія цими станціями склала 6% від усіх енерго потужностей.

Уряд України, у 1998р. розробив програму розвитку атомної енергетики на найближчі 30 років, але ці матеріали у повному обсязі не опубліковані.

ОДИНИЦІ ВИМІРЮВАННЯ  ЕНЕРГЕТИЧНИХ ВЕЛИЧИН – на протязі століть різні форми енергії представлялись незалежними одна від іншої, тому для кожної з них застосовувались свої одиниці вимірювання. Так, для механічної енергії і роботи на протязі довгого часу застосовувалась одиниця кілограмометр, потужність вимірювалась в кінськіх силах, одиницею тепла була калорія, елект-рична енергія вимірювалась в кіловат*годинах, а потужність в кіловатах.

Відкриття закону збереження та перетворення енергії дало можливість вста -новити кількісні співвідношення між всіма цими одиницями. Міжнародна система одиниць “СИ”, що прийнята в жовтні 1960р. містить в собі одиниці для всіх галузей науки та техніки.  

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

29

КП 5. 05070104. 01. 11. 01 .27. 000. ПЗ

В таблицях 14.1, 14.2  показані числові співвідношення  між одиницями енергії та потужності.         

Таблиця  15.1    ОДИНИЦІ  ЕНЕРГІЇ

О Д И Н И Ц І

1Дж.

1 квт/год.

1кгм.

1ккал.

1ев.

1 Дж.

1

2,78x10-7

0,102

2,39x10-4

6,24x1018

1 квт*год.

3,6x106

1

3,37x105

860

2,25x1025

1 кгм.

9,81

2,72x10-6

1

2,34x10-3

6,12x1019

1 ккал.

4,19x103

1,16x10-3

427

1

2,61x1022

1 ев.

1,6x10-19

4,45x10-24

1,63x10-20

3,83x10-23

1

 

1ев–електрон-вольт – енергія, що отримує електрон при проходженні різниці потенціалів в 1 Вольт.

Таблиця  15.2    ОДИНИЦІ ПОТУЖНОСТІ

О Д И Н И Ц І

1вт.

1квт.

1кгм.\сек.

1к.с.

1 ккал.\сек.

1 вт.

1

1x10-3

0,102

1,36x10-3

0,239x10-3

1кгм./сек.

9,81

9,81x10-3

1

1,33x10-2

2,34x10-3

1 к.с.

736

0,736

75

1

0,176

1 ккал.\сек.

4,1x103

4,19

427

5,69

1

Для порівняльної оцінки різних видів палива між собою застосовують 1 (одну) тону  умовного палива – 1т.у.п., енергетичний (тепловий) еквівалент якої скла-дає:

                     1 т.у.п. = 7 x 106 ккал.= 29,33 x 109 Дж. = 8120 квт*год.

 ЕНЕРГЕТИЧНИЙ (ТЕПЛОВИЙ) ЕКВІВАЛЕНТ 0КРЕМИХ ВИДІВ ПАЛИВА при їх згоранні у робочій масі:

   1 кг ядерного палива з ізотопом U – 235 …….22900000 квт * год.

1 тона вугілля …………………………………...6976 квт * год.

   1 тона мазута ……………………………………11046,5 квт * год.

   1 тона дерева …………………………………….4651,2 квт * год.

   1 м3 газу …………………………………………..9,444444 квт * год.

МІРОПРИЄМСТВА   ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

   Відомо, що в Україні на одиницю випуску внутрішнього валового продукту споживається енергоносіїв у три рази більше ніж у промислово розвинутих краї

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

30

КП 5. 05070104. 01. 11. 01. 27. 000. ПЗ

нах. Це говорить про те, що ефективність використання паливно – енергетичних У нас на Волині значна частина енергоресурсів у вигляді газу споживається на  80% у приватному секторі.

З метою економії енергоресурсів необхідно застосовувати слідуючі техно-логії:  

У  П О Б У Т І :

  1. Встановлення лічильників на споживання води, газу, тепла, електроенергії, це веде до самоконтролю та економного споживання цих благ цивілізації і в кінцевому результаті зменшує сплату за спожиті енергоносії.
  2. Встановлення індивідуального опалення у своєму житловому приміщенні.
  3. Утеплення житлових, адміністративних, виробничих приміщень, тепло-трас.  

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

31

КП 5. 05070104. 01. 11. 01. 27. 000. ПЗ

Н А  В И Р О Б Н И Ц Т В І :

1. На транспорті – заміна тепловозів на електровози ( консервуючи тепловози як стратегічний недоторканий запас держави ).

2. Перехід від бензинових до дизельних двигунів (К.К.Д. перших 22 –24%, К.К.Д. других 32 – 34%).

3. Не допускати роботу технологічного обладнання вхолосту або з неповним навантаженням.

   4. Запроваджувати двигуни внутрішнього згорання, запроваджувати побутові прилади, запроваджувати опалювальні системи, що працюють на водні.

ЗАСТОСУВАННЯ    ВОДНЮ,  ЯК   ЕНЕРГОНОСІЯ,   ЗНІМЕ   ПЕРЕД  ЛЮДСТВОМ     ПРОБЛЕМУ    ЕНЕРГЕТИЧНОЇ    ЗАЛЕЖНОСТІ.


16.  ГРАФІЧНА ЧАСТИНА 

   Графічна  частина – на 1 (одному) листі:

 Лист 1 а–Схема електрична принципова управління компресорною установкою.

 Лист 2 б–Схема електричних з'єднань апаратів управління.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

32

КП 5. 05070104. 01. 11. 01 .27. 000. ПЗ


Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

33

КП 5. 05070104. 01. 11. 01 .27. 000. ПЗ

17. Література

  1.    Жидецький В. Ц., Джигирей В. С., Сторожук В. М., Туряб Л. В., Лико Х. І., Практикум із охорони праці, ЛЬВІВ: “АФІША”, 2000.

2.0    Зимин Е. Н. , Преображенский В. И. , Чувашов И. И.  Электрооборудование промышленных предприятий и установок.  М.: ЭНЕРГОИЗДАТ, 1981.

3.0    Копылов И. П. Справочник по Электрическим машинам  Том 1. М.: ЭНЕРГОАТОМИЗДАТ, 1988.

4.0    Липкин Б. Ю. Электрооборудование промышленных предприятий и установок.  М.: ВЫСШАЯ ШКОЛА,  1972.

  1.    Львов А. П.  Справочник  Электромонтера. К.: ВИЩА  ШКОЛА, 1980.

   6.0    Цигельман И. Е. Электроснабжение гражданских зданий и комунальных предприятий.- М.: Высшая школа, 1982.

   7.0    Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей и Правила техники безопасности при эксплуатации электроустановок потребителей. Промінь.  Днепропетровск,1974.


 16. СПЕЦИФІКАЦІЯ  ЕЛЕМЕНТІВ  СХЕМИ

Позиційне позначення

МЕХАНІЗМИ,  АПАРАТИ,  ЕЛЕМЕНТИ                               

Кіль-

кість

ПРИМІТКА

КЯ - 7У5

 Шафа з електрообладнанням

2

U = 500 в

HL1 - HL2

 Сигнальні  лампи

2

ТЛО - 3

HА1

 Сигнальна сирена

2

VD1– VD2

 Діоди

2

Д7Ж

KV1

 Проміжне  реле

2

РП - 2

SB1 – SB4

Кнопочні  пости  

4

КУ-92-РВ

SР1в – SРн

 Контакти маном. тиску, верхн, нижнього.  

4

Спец. апар.

SА1 – SА3

 Трьохпозиційні  перемикачі

3

ПКУ - 3

КТ

 Реле часу

3

Ел. Магніт.

КР1 – КР4

 Електромагнітні реле

4

РП - 2

KM1–KM2

 Силові контактори

3

ПАЕ-400

QF1-  QF2

 Автоматичні вимикачі

2

А3730Б  

К1 – К2

 Поршневі компресори типу ВУ – 3 \ 4

2

Nн.=1000

M1-  M2

 Асинхронні  двигуни  4А160М6У3

2

Рном=15квт

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

34

КП 5. 05070104. 01. 11. 01 .27. 000. ПЗ


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75095. Родословная моей семьи 791 KB
  Цель моей работы: изучить значение фамилий моего генеалогического древа, узнать как жили, чем занимались мои предки, кем они были по профессии. Задачи: выяснить, кто является моими предками; установить, где они проживали и чем занимались; изучить их биографию, значение фамилий моего рода.
75098. История про Стобеда 70.5 KB
  Цель: повторить правила дорожного движения, предупредить наиболее распространенные ошибки поведения детей на дороге, выяснить, как учащиеся запомнили названия дорожных знаков, развить внимание, творческие способности детей.
75099. Исследовательская деятельность учащихся – условие развития компетентной личности 44 KB
  Работа над проектом включает в себя: подбор темы исследования которая должна быть интересна выполнима решение должно быть полезно; ситуацию поиска информации что создаёт прекрасную почву для привлечения ребёнка на основе его собственных исследовательских познавательных потребностей...
75100. Морковь – культурное растение 96 KB
  Морковь как овощ мы взяли для исследовательской работы, так как она востребована любой хозяйкой на кухне, любима очень детьми и является популярным овощем в нашей местности. Кроме этого, она источник витаминов. Цель: Рассмотреть морковь с точки зрения истории, медицины, растениеводства и кулинарии.
75101. Исторические задачи 67.5 KB
  Решение исторических задач на составление уравнения. При решении уравнения Если в части одной Безразлично какой Встретится член отрицательный Мы к обеим частям С этим членом сличив Равный член придадим Только с знаком другим И найдем результат нам желательный.
75102. Реально ли стать футбольной знаменитостью, на примере голкипера С.В. Рыжикова 644 KB
  Объект исследования: футболисты действующих российских команд на примере представителя команды Рубин Казань Рыжикова С. Цель: выяснить возможность роста начинающего футболиста ДЮСШ в условиях малого города.