96102

Системи обліку оренди торговельних площ

Курсовая

Информатика, кибернетика и программирование

Метою нашої роботи є розробка програми з обліку студентської успішності і відвідуваності, яка покликана автоматизувати роботу деканату по роботі з даними супроводжуючими навчальний процес груп студентів. Програма повинна забезпечувати формування необхідних звітів для аналізу успішності і відвідуваності навчальних груп і кожного студента окремо.

Украинкский

2015-10-03

85.5 KB

0 чел.

"Системи обліку оренди  торговельних  площ" (пояснювальна записка)

ЗМІСТ

1. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ 4

1.1. Аналіз предметної області 4

1.1.1. Опис бізнес-процесів в предметній області 4

1.1.2. Вхідна інформація. 4

1.1.3. Вихідна інформація 5

1.1.4. Зразки документів, облік яких автоматизується 5

1.2. Постановка задачі 6

1.2.1. Цілі і призначення системи 6

1.2.2. Функції системи 6

2. СПЕЦІАЛЬНИЙ РОЗДІЛ 8

2.1. Розробка внутрішніх структур даних 8

2.2. Проектування структури програми і взаємодії модулів 9

2.2.1. Специфікація підзадач і способів їх взаємодії 9

2.2.2. Узагальнений алгоритм логічної структури програми 13

2.3. Опис засобів програмування 14

2.3.1. Структурне програмування 14

2.3.2. Мова програмування С++ 15

2.3.3. Інструментальне середовище програмування 15

Список використаної літератури 16

Додаток А. Код програми 17


Однією з проблем сучасного ВНЗ є контроль. У зв'язку з великою кількістю студентів університету та безліччю дисциплін є необхідність вести облік за даними, які супроводжують навчальний процес груп та студентів. В даний час існують безліч видів обліку і контролю за даними про студентів, які ведуться старостами груп, кураторами, викладачами, проректорами з навчальної роботи та деканами факультетів. Це такі види контролю як: поточна успішність студента, інформація про успішність студента за кожен місяць, відомості про академічної заборгованості й абсолютної успішності студентів за станом на останній день сесії, результати іспитів і заліків, накази про зарахування студентів на стипендію на наступний після екзаменаційної сесії семестр , облік відвідуваності студентами лекцій, семінарів, лабораторних робіт та інші. Ці дані зберігаються в журналах груп, екзаменаційних та залікових відомостях, довідках, наказах, списках і т.д. Дані про студентів одночасно можуть знадобитися старості, викладачеві, деканові. Складнощі обліку успішності обумовлюють:

- Значна кількість документації;

-Розподіленість споживачів та інформації.
ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

  1.  Аналіз предметної області

Метою нашої роботи є розробка програми з обліку студентської успішності і відвідуваності, яка покликана автоматизувати роботу деканату по роботі з даними супроводжуючими навчальний процес груп студентів. Програма повинна забезпечувати формування необхідних звітів для аналізу успішності і відвідуваності навчальних груп і кожного студента окремо. Робота викладена на 31-й сторінці, містить 2 додатки та 5 малюнків.

  1.  Опис бізнес-процесів в предметній області

  1.  Вхідна інформація.

База даних повинна містити наступну інформацію  про конференції:

- реєстраційний номер конференції;

- назва;

- країна;

- місто;

- поштовий індекс;

- адреса;

- телефон;

-e–mail;

- дата початку, дата закінчення;

На кожного учасника конференції в базу даних заносяться наступні відомості:

- реєстраційний номер особи;

- ПІБ(прізвище, ім'я, по батькові) ;

- вчене звання;

- науковий напрям;

- інформація, пов'язана з участю в конференції (доповідач або учасник);

- сума оргвнеску.

  1.  Вихідна інформація

Інформаційно - пошукова сисиема надає можливість вирішити наступні завдання:

  1.  надати можливість додавання, зміни і видалення інформації про конференції та учасників конференцій;
  2.  для вказаної дати конференції вивести список запрошених і порахувати їх кількість;
  3.  для вказаної дати конференції вивести список запрошених, з вказівкою дати про сплату оргвзноса. Записи відсортувати в  алфавітному порядку;
  4.  для вказаного інтервалу дат, вивести список учасників, які не сплатили оргвзнос;
    1.  Зразки документів, облік яких автоматизується

БД по конференції

Код конференції

Дата початку конференції

Дата закінчення конференції

Країна, місто

БД клієнтів

ПІБ

Реєстраційний номер особи

Науковий напрям

Сума оргвнеску

  1.  Постановка задачі
    1.  Цілі і призначення системи

Метою створення системи є підвищення ефективності і якості роботи фірми, яка займається обслуговуванням роботи конференцій. Ця мета досягатиметься шляхом оптимізації отримання, зберігання, обробки інформації. Призначена  система для автоматизації роботи співробітників фірми.

Автоматизована система повинна підвищіти якість проведення наукових конференцій.

  1.  Функції системи

Мають бути автоматизовані наступні функції:

  1.  Ведення журналу реєстрації клієнтів :
  •  введення інформації;
  •  зберігання даних;
  •  зміна і відображення даних.

У таблиці мають бути відбиті відомості про кількість клієнтів, що брали участь в конференції. Згідно статистичних даних, максимальна кількість клієнтів дорівнює 50 (з урахуванням зберігання даних терміном 5 років).

  1.    Створення і редагування списку конференцій:
  •  введення інформації;
  •  зберігання даних;
  •  зміна і відображення даних.

Кількість записів буде залежна від кількості клієнтів. Максимальна кількість укладених договорів дорівнює 100  (з урахуванням зберігання даних терміном 5 років).

  1.  мати зручний інтерфейс для роботи з базою даних для користувача, який  не є фахівцем в області обробки даних;

  1.  
    СПЕЦІАЛЬНИЙ РОЗДІЛ
    1.  Розробка внутрішніх структур даних

База даних  - це набір текстових файлів, кожен з яких має свою структуру.  Кожен запис будь-якого з файлів складається з декількох складових частин, кожна з яких має свій тип. Кількість записів у файлах обмежена виходячи з постановки завдання.

Визначимося з типами даних, які ми будемо використовувати для складових частин запису кожного з файлів.  Для кожного елементу запису потрібно підібрати такий тип, який би забезпечував представлення в пам'яті його значення з достатнім діапазоном і достатньою точністю.

Опис структури файлу  "Журнал реєстрації клієнтів".

  •  Код клієнта. Ці дані є цілими числами в діапазоні від 1 до деякого   максимального значення. Згідно постановки завдання, це значення дорівнює 50.  Ці значення формуються програмою автоматично.
  •  Назва організації. В усіх фактичних даних цей стовпець є символьним рядком з 20 символів. Останній символ  резервується для позначення кінця символьного рядка.
  •  Індивідуальний  податковий номер - ці дані є цілими числами. Кількість цифр числа - 14.
  •  Адреса. Ці дані є символьним рядком з 20символів.  Останній символ  резервується для позначення кінця символьного рядка.
  •  Телефон. Ці дані є цілими числами. Максимальна кількість цифр - 7.

Структура таблиці "Журнал реєстрації клієнтів" представлена в таблиці 2.1.

Для роботи програми, дані повинні розташовуватися в оперативній пам'яті. Тому, необхідно вирішити, чи зберігати в оперативній пам'яті одночасно усю інформацію з файлу або можна обійтися буфером на один рядок. Якби відомості, наприклад,  про клієнтів,  запрошувалися одноразово, можна було б зупинитися на другому варіанті, але оскільки пошук по базі виконуватиметься більше одного разу, усю інформацію будемо зберігати в оперативній пам'яті, оскільки багатократне читання з файлу нераціонально.

Таблиця 2.1. Структура таблиці  "Журнал реєстрації клієнтів".

Найменування поля

Ширина поля

ПІБ

45

Реєстраційний номер особи

3

Науковий напрям

50

Сума оргвнеску

10

  1.  Проектування структури програми і взаємодії модулів
    1.  Специфікація підзадач і способів їх взаємодії

Узагальнений алгоритм логічної структури програми При розробці великих проектів, з програмою дуже незручно працювати, коли увесь  її початковий код знаходиться в одному файлі. Тому, для зручності, має сенс розбити  увесь проект на декілька файлів з початковим кодом, які називаються модулями. Тим  самим полегшується завдання наступного аналізу такого коду і внесення до нього змін. Якщо зміни будуть внесені тільки до одного модуля, то потрібно буде перекомпілювати тільки його, і потім виконати повторну зборку усієї програми компонувальником. В цілому, можна сказати, що перекомпонування об'єктних модулів програми  виконується набагато швидше, ніж компіляція великого початкового файлу.

При створенні багатомодульної програми, зазвичай, виконують декілька  стандартних дій, описаних нижче :

Створюють основний початковий модуль проекту. В нього поміщають   процедуру початкового запуску та ряд інших допоміжних процедур.

Для кожної великої процедури проекту створюють окремий модуль. При використанні невеликих процедур має сенс зібрати їх в одному модулі.

В окремому модулі необхідно описати за допомогою директив препроцесора прототипи усіх функцій.

Визначимо модульний склад нашої програми.

Розподіл функцій між модулями зробимо за таким принципом:

Перший модуль складатиме головна функція. Це відповідає деяким загальноприйнятими підходами до конструювання програм: в такому модулі розміщується програма-монітор, яка управляє порядком виконання функціями програмного продукту.

у другому модулі  визначимо ті функції, які  забезпечують виконання основних пунктів програми при роботі з базою даних (додавання нових рядків в таблицю; видалення рядка із заданим номером з таблиці;  і тому подібне).

У третьому модулі - допоміжні функції (введення номера елементу; перевірку правильності номера елементу; висновок на екран одній або декілька рядків таблиці; висновок на екран лінії, яка підкреслює таблицю,  вивід на екран заголовка таблиці).

у заголовному файлі визначимо прототипи функцій і деякі іменовані константи. Це визвано тим, що функції розташовані в різних модулях.  Для того, щоб можна було б викликати функцію до того, як вона буде формально визначена, необхідно задати для кожної з них прототипи. Для зручності використання, створимо заголовний файл користувача (h - файли), в якого помістимо опис усіх функцій, які в цьому модулі визначені.  Можна сказати, що заголовний файл  містить інтерфейс для деякого набору функцій, а початковий файл з розширенням  містить реалізацію цього набору.

Опис модулів програми.

Проектування  програмної системи вимагає декілька рівнів детальності (рис. 2-1).

Рисунок 2-1. Модульний склад програми.

Модуль 1. Програма - монітор.

У цей модуль входить тільки одна функція – управляюча програма.

На екран необхідно вивести меню - перерахування можливих дій. Для зручності оператора кожній дії можна призначити числовий код.  Залежно від вибраного коду викликаються ті або інші функції.

Також необхідно забезпечити вихід з програми. Крім того, необхідно забезпечити обробку помилкових ситуацій: введення оператором якогось непередбаченого коду. В цьому випадку необхідно  вивести повідомлення про помилковий код і перейти на наступну ітерацію циклу.

Обробка помилок - одна з найскладніших проблем сучасної інформатики, і до неї не можна відноситися зі зневагою.

Модуль 2. Підсистема доступу до бази даних.

   У цьому модулі розташовані функції, які вирішують наступні завдання:

Додавання в базу даних нового запису.

Видалення з бази даних запису із заданим номером.

Сортування записів бази даних по заданому полю.

Запис даних у файл (оновлення файлу бази даних).

Зчитування даних з файлу.

Модуль 3.  Підсистема інтерфейсу користувача .

У цьому модулі розташовані функції, які здійснюють уведення-виведення і інші допоміжні дії:

виведення на екран  записів бази даних, починаючи з деякого початкового значення до деякого кінцевого значення .

введення з клавіатури номера запису.

виведення  на екран заголовка таблиці.

  1.  Узагальнений алгоритм логічної структури програми

Наш проект реалізує систему зберігання і обліку даних для таблиці "Клієнти". Загальна структурна схема програми зображена на рис. 1 ??? Реалізація системи для  таблиць «Інформаційно-пошукової системи обслуговування роботи конференцій» - відсутня.

Мій проект складається з 7 функцій:

Головна функція

Додавання даних про  нового клієнта в базу даних

Видалення даних про клієнта

Сортування записів БД по імені клієнта

Читання записів з таблиці "Клієнт" і занесення їх а оперативну пам'ять

Запис інформації з оперативної пам'яті у файл

Висновок інформації про клієнта(клієнтах) на екран

Введення з клавіатури номера запису


Список використаної літератури

  1.  Шилдт Г. Самоучитель С++, 3-е издание.– СПб.: Питер, 2005. -  688 C.
  2.  Подбельский В.В. Программирование на Си Учебн. пос./
  3.  В.В. Подбельский, С.С. Фомин.-2-е изд., доп.-М.:Финансы и статистика, 2002.-600с.:ил.
  4.  Березин Б.И. Начальный курс С и С++.-М.: ДИАЛОГ-МИФИ,2004.-288с.
  5.  Иванова Г.С. Основы программирования Учеб. для вузов/ Г.С.Иванова .-М.МГТУ им Н.Э.Баумана, 2001 – 392с
  6.  Павловская Т.А. С/С++. Программирование на языке високого уровня – СПб.: Питер, 2006.- 461с.: ил.
  7.  Подбельский В.В. Язык Си++ Учебн. пос./ -5-е изд., доп.-М.: Финансы и статистика, 2003.-560с.:ил.
  8.  Подбельский В.В. Практикум по программированию на языке Си (+CD).: Учеб. пособие.-М.: Финансы и статистика, 2004.-576с.:ил.
  9.  С/С++. Структурное программирование: Практикум / Т.А.
  10.  Павловская, Ю.А. Щупак.- СПб.: Питер, 2007.- 239с.: ил.
  11.  Прата, Стивен Язык программирования С++. Лекции и упражнения. Учебник: Пер. с англ./Стивен Прата – СПб.: ООО «ДиаСофтЮП», 2003. – 1104 с.



Программа -монитор

одсистема доступа к БД

Подсистема пользовате - льского интерфейса


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33218. Классификация режимов работы судового электрооборудования в зависимости от продолжительности рабочего цикла 83.58 KB
  Судовое электрооборудование будет работать надежно, если оно не только правильно сконструировано, но и правильно используется. СЭО используется правильно, если оно соответствует условиям работы судового механизма, устройства и т.п.