96117

Створення лісових культур в Боярському лісництві

Курсовая

Лесное и сельское хозяйство

Загальна площа лісового фонду України складає близько 10 млн. гектарів, в т.ч. покрита лісом - 8,6 млн. га. Нерівномірність розміщення лісових ресурсів є наслідком різноманітних природних умов, але в більшій мірі - впливу господарської діяльності людини, яка призвела до знищення лісів.

Украинкский

2015-10-03

719.5 KB

2 чел.

Відокремлений  підрозділ національного університету біоресурсів і природокористування України Боярський коледж екології і природних ресурсів

Циклова комісія лісогосподарських та садово-паркових дисциплін

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Лісові культури і лісомеліорація”

на тему: Створення лісових культур в Боярському лісництві

Студента 3 курсу Л групи

Напрямку підготовки 6.09103

«Лісове і садово – паркове господарство»

спеціальності 5.09010301 «Лісове господарство»

Сліпченка В.В.

Керівник:Татарчук В.М.

Національна шкала ___________________

Кількість балів: _____  Оцінка: ECTS ____

 

Члени комісії

______________  _______________________
(підпис)                                        (прізвище та ініціали)________
______________  _______________________
(підпис)                                        (прізвище та ініціали)________
______________  _______________________
(підпис)                                        (прізвище та ініціали)________

                                  

м. Боярка-2013 рік

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………… 3

Розділ 1. Природні та економічні умови розташування території створення лісових культур ………………………………………………….. 5

1.1.Місце знаходження лісівництва, та ділянок

які підлягають залісненню……………………………………………………..5

1.2. Характеристика природних умов………………………………………....6

1.3. Економічні умови району ………………………………………………..11

1.4. Висновки…………………………………………………………………...17

Розділ 2.  Підбір посадкового матеріалу …………………………………..19

  1.  Характеристика ділянок відведених під лісові культури, та
    черговість їх заліснення ………………………………………………………19
  2.  Підбір деревних видів для створення лісових культур в даних
    умовах …………………………………………………………………………..20
  3.  Визначення необхідної кількості посадкового матеріалу……………..21

Розділ 3.  Основи агротехніки створення лісових культур……………..25

  1.  Підготовка площі під посадку…………………………………………...
  2.  Посадка садивного матеріалу……………………………………………

Розділ 4. Догляд за створеними культурами

Розділ  5. Технологія вирощування сіянців для створення
культур

5.1.Вирощування сіянців

5.2. Агротехніка вирощування сіянців

Розділ 6.  Економічна оцінка створення лісових культур.
Розділ 7.  Організація й охорона праці.

  1.  Організація праці
  2.  Охорона праці та техніка безпеки

Використані літературні джерела


Вступ

Лісові ресурси посідають одне з чільних місць в ресурсній базі економіки України. Серед міжгалузевих комплексів вага лісовиробничого комплексу по обсягам виробництва складає  - 2,8%, по чисельності працюючих-4,6%, по вартості основних виробничих фондів-близько-2%. Поставками готової продукції і лісоматеріалів комплекс зв'язаний більш ніж з 100 галузями. Україна не має значних запасів лісових ресурсів, які є базою для розвитку лісопромислового комплексу.

Загальна площа лісового фонду України складає близько 10 млн. гектарів, в т.ч. покрита лісом - 8,6 млн. га.

Нерівномірність розміщення лісових ресурсів є наслідком різноманітних природних умов, але в більшій мірі - впливу господарської діяльності людини, яка призвела до знищення лісів.

Для розв'язання проблеми безперервного і невиснажливого лісокористування, вирощування високопродуктивних лісових насаджень відповідно до типу лісорослинних умов, одержання максимального лісівничого ефекту при мінімальних затратах, першорядне значення має відтворення лісових ресурсів шляхом створення лісових культур. Навіть у багатьох типах лісу, де природне відновлення порід відбувається добре, щоб запобігти заміні головних порід другорядними, доцільно вдатися до штучного лісовідновлення. Саме лісові культури повинні збагатити породний склад лісів, не допустити його збіднення. Склад штучного насадження мусить відповідати конкретному типу лісу, інакше знижується продуктивність, цінність культур, погіршується їх санітарний стан. Крім того, слід брати до уваги складні взаємозв'язки між деревними породами: цінні породи з меншою конкурентоздатністю можуть випадати зі складу насадження або рости погано.

На найближчу перспективу (10 – 15 років) можливо значно розширити площу лісів, використав, еродовані або низькопродуктивні землі.

Найбільша кількість резервних земель знаходиться в південних та південно-східних районах,

Заселення цих земель забезпечило б підвищену врожайність сільськогосподарських культур, захист грунту, водних басейнів та доріг, покращення екологічної ситуації.

Важливим напрямком збереженням лісів є пошук резервів деревинної сировини на засаді його більш раціональної хіміко-механічної переробки, використання замінювачив, комплексне використання листя, гілок, кори, стружки, тирси, коріння та інше.

РОЗДІЛ  1. ПРИРОДНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ УМОВИ РОЗТАШУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ СТВОРЕННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР

  1.   Місцезнаходження ділянок, які підлягають залісненню

Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування «Боярська ЛДС» (далі ЛДС) розташований в центральній частині Київської області на території Києво-Святошинського, Васильківського і Макарівського  адміністративних районів, Голосіївського району м.Києва.

Поштова адреса: 25510

                               Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м.Боярка

                             вул.Лісодослідна, 12.

  1.  Адміністративно-організаційна структура та загальна площа

Найменування лісництв, місцезнаходження контор

Адміністративний район

Загальна площа, га

Жорнівське

Києво-Святошинський

1109

Макарівський

1063

Разом по лісництву

2172

Боярське

Києво-Святошинський

3604

Хотівське

Києво-Святошинський

1984

Голосіївський р-н м.Києва

328

Разом по лісництву

2312

Дзвінківське

Васильківський

5503

Мотовилівське

Васильківський

4343

Разом по ЛДС

17934

в т.ч.по адміністративних

районах

Васильківський

9846

Києво-Святошинський

6697

Макарівський

1063

Голосіївський р-н м.Києва

328

1.2. Природні умови

1.2.1 Клімат господарства

Клімат господарства помірно-континентальний з м'якою зимою і теплим літом та відносно високими середньорічними температурами та значною кількістю опадів, яка є достатньою для вегетації лісової рослинності. Негативно впливають на ріст і розвиток лісових насаджень, особливо в молодому віці пізні весняні і ранні осінні заморозки на початку і в кінці вегетаційного періоду.

Тривалість безморозного періоду становить 180-187 днів. Нерівномірний розподіл опадів створює змінний режим вологості повітря у ґрунті, який негативно впливає на рослинність. Так різке зниження рівня ґрунтових вод в окремі роки призводить до зниження приросту, ослаблює деревостани внаслідок ушкоджень їх ентомологічними шкідниками і хворобами лісу, знижується приживлюваність лісових культур, погіршується якість і вихід сіянців в лісових розсадниках та ін.

В середньому за вегетаційний період випадає 380 мм опадів або 65 % від загальної кількості опадів за рік, що становить приблизно 70 днів. Нерівномірність температурних умов і опадів призводить до черговості морозів і відлиг в зимовий період, що часто спричиняє випарювання сходів, а влітку - до посух. Так взимку випадає 145-155 мм опадів у вигляді снігу, а стійкий сніговий покрив утворюється не кожного року. Розподіл снігового покриву нерівномірний, оскільки він залежить від рельєфу, сили вітру, а також від наявності рослинності. На відкритих місцях висота снігового покриву в середньому становить 9 см., а в насадженнях до 20. В малосніжні зими під час сильних морозів відбувається глибоке промерзання ґрунту, яке інколи сягає 151см, а середня глибина промерзання становить 85 см., найменша — 22 см. Сніг лежить приблизно 112 днів, з відхиленням від 98 до 142 днів. Вітри на території ЛДС Пн.Зх. і Зх. При середній швидкості 3.3 м/с. Більшість опадів приноситься Пн.Зх. вітрами і розподіляється нерівномірно: більше в червні, менше в жовтні та грудні.


Таблиця. 1.2.1 Кліматичні показники

Найменування показників

Одиниці вимірю-вання

Значення

Дата

1.Температура повітря:

–середньорічна

градус

+6,7 оС

–абсолютна максимальна

-*-

+36 оС

липень-вересень

–абсолютна мінімальна

-*-

-33 оС

лютий

2.Кількість опадів на рік

мм

400-800

3.Тривалість вегетаційного періоду

днів

182

з 9.04 до 15.10

4.Останні заморозки весною

5-21.04

5.Перші заморозки восени

1-27.10

6.Середня дата замерзання рік

грудень

7.Середня дата початку паводку

10.04

8.Сніговий покрив:

–потужність

см

20

–час появи

15.11

–час сходження у лісі

20.03

9.Глибина промерзання ґрунту

см

85

10.Напрям переважаючих вітрів по сезонах:

–зима

румб

ПнЗ,З

–весна

-*-

ПнЗ,ПС

–літо

-*-

Пз

–осінь

-*-

ПнЗ,ПС

11.Середня швидкість переважаю-чих  вітрів по сезонах:

–зима

м/сек

3,8

–весна

-*-

3,5

–літо

-*-

2,8

–осінь

-*-

3,2

12.Відносна вологість повітря

%

65-70

Вітри на території ЛДС є північно-західні і західні при середній швидкості біля 3,3 м/сек . Більшість опадів приносяться північно-західними вітрами, розподіляються нерівномірно, більше в червні, менше в жовтні та грудні.

В цілому клімат району розташування ЛДС сприятливий для успішного росту деревних і чагарникових порід (сосни, дуба, берези, вільхи чорної, ліщини, горобини, крушини, бузини і інших), а також інтродукції ряду цінних порід. Це підтверджується наявністю високобонітетних насаджень основних лісоутворюючих порід.

1.2.2 Геоморфологічні умови

Територія ЛДС характеризується як південна частина Київського Полісся на межі з Лісостепом, де зустрічаються ділянки, які являють собою типові зандрові рівнини Полісся і чітко виражені еродовані форми рельєфу Лісостепу. Найбільш виражені ерозійні форми рельєфу зустрічаються в Хотівському лісництві в місцях корінних плато. Територія цього лісництва чередується з глибокими балками і підвищеннями.

1.2.3 Геологічна будова

В геологічній будові територія ЛДС, в основному, представляє собою товщину (до 16 м) четвертинних відкладів, що підстилається породами третинного періоду. Четвертинний покрив являє собою комплекс давньоалювіальних і воднольодовикових відкладів, які часто підстилаються мореною на різній глибині.

1.2.4 Умови грунтоутворення

Різні умови ґрунтоутворення і особливості ґрунтоутворюючих підстилаючих порід та глибина їх залягання обумовили значну мозаїчність ґрунтового покриву. Найбільш поширеним типом ґрунтів є підзолистий (дерново-підзолисті підтипи), значно менше — сірі лісові, дернові і чорноземи опідзолені, а також дернові розвинені, лучні і болотні, різного механічного складу і фізико-хімічних властивостей. Все це в тій чи іншій мірі обумовило формування різних умов місцезростання. В Пн.Зх. частині ЛДС протікає і розділяє територію Жорнівського лісництва на дві рівні частини і є Пн.Зх. границею Дзвінківського лісництва річка Ірпінь. В північній частині Мотовилівського лісництва протікають притоки р. Дніпро — Стугна і Ірпінь. Інші річки, які перетинають територію ЛДС: Бобриця, Унава, Плиска, Трубище, Віта Поштова, Глеваха, Хотівка, Пирогівка, Оріховитка та інші, які можуть частково пересихати в літній період. За ступенем зволоження основна частина ґрунтів належить до свіжих. На долю земель з надмірним зволоженням приходиться 1,6 % площі вкритих лісовою рослинністю земель. Болота займають площу 52,2 га. Глибина залягання ґрунтових вод коливається в діапазоні 2,0-8,0 м, залежно від рівня залягання ґрунтоутворюючих підстилаючих порід: якщо, наприклад, морена і флювіогляційні відклади залягають близько до поверхні, то відповідно і ґрунтові води також близько до поверхні, і навпаки.

В цілому кліматичні та ґрунтові умови району розташування Боярської ЛДС сприяють для успішного росту деревних і чагарникових порід (сосна, дуб, береза, вільха чорна, ліщина, горобина, крушина, бузина та ін.). Рельєф району розташування Боярської ЛДС являє собою типові зандрові рівнини Полісся і чітко виражені еродовані форми рельєфу Лісостепу. Найпоширенішими ґрунтами є: дерново-слабопідзолисті грунти, які займають 78% від всієї площі земель лісового фонду Боярської ЛДС. Ступінь дренування району гідрографічною сіткою в цілому слід вважати задовільною. Рівень підгрунтових вод коливається від 4 до 10 м. Площа боліт складає 52,2 га.

Лісове господарство в економіці району займає другорядну роль, основним напрямом ведення якого є відновлення і підвищення водозахисних, захисних, естетичних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих і інших корисних властивостей лісу. Аналізувавши вікову структуру лісового фонду видно, що найбільшу питому вагу займають середньовікові насадження(62%по площі, і 64% по запасу), відповідно молодняки (13% по площі і 6% по запасу), пристигаючі (15% по площі і 18% по запасу),стиглі (5% по площі і 6% по запасу). Оптимальним по площі є: 34,5% молодняки, 37,9% середньовікові, 17,5% пристигаючі, 10,1% стиглі.

Аналізуючи відповідність лісостанів щодо типів лісорослинних умов по двом головним породам (С3 і Д3) можна зробити висновок, що їх площі можуть бути збільшені (для сосни звичайної на 5,9% для дуба звичайного на 9,1% віл їх фактичної площі).Площа вкритих лісом земель високобонітетних насаджень (І і вище бонітету) складає 88,3%, ІІ клас бонітету – 9,9%, ІІІ і нижче класи бонітету – 1,8%. Площа лісів створених штучним шляхом складає 69,3%, природним насіннєвим 24,6%, природним порослевим 6,1%від загальної площі вкритих лісом земель. Найбільшу питому вагу серед шкідників має соснова стовбурова губка (57,5%)та коренева губка (28,8%) від площі вкритих лісом земель. Таким чином в разі покращення породного складу, вирівнювання вікової структури деревостану, підвищення успішності лісовідновлення, покращенню охорони і захисту лісу, підвищення точності обліку і раціонального відпуску деревини є можливість підвищити продуктивність лісових земель в межах 10-20%.

1.3 Економіка району

1.3.1 Основні галузі народного господарства в районі

розташування ЛДС

Територія розташування ЛДС охоплює міста приміського значення: Боярку, Васильків, Пирогів, селища міського типу Борова, Хотів, села Дзвінкове, Жорновка та інші.

В районі розташування ЛДС промислове господарство багатогалузеве з добре розвинутим сільськогосподарським виробництвом, основу якого складає мясомолочне та зерново-овочеве виробництво. Добре розвинута машинобудівна, хімічна, легка і харчова промисловість.

Надання технічної допомоги і контроль за веденням лісового господарства колективних і державних господарств в зоні розташування ЛДС виконує ДП «Київський лісгосп».

Лісистість зони діяльності ЛДС 22,5 % з коливанням по адміністративних районах від 12,3 % до 32,0 %.

1.3.2 Обсяги заготівлі деревини та її реалізація

В 2007 р. в лісах ЛДС було заготовлено 49,96 тис.м3 ліквідної деревини, в т.ч. ділової – 29,60 тис.м3.

Основні сортименти, які заготовлюються в ЛДС: пиловник,
будівельний ліс, дрова.

Найбільшими споживачами деревини є споживачі адміністративних районів Київської області, а також споживачі з різних регіонів України, їхня потреба в деревині задовольняється на 24 %, в тому числі на власні потреби 100 %. Покриття дефіциту деревини проводиться за рахунок інших лісокористувачів області.

1.3.3 Характеристика шляхів транспорту

Район розташування ЛДС характеризується  розвинутою мережею шляхів транспорту загального користування. Основними транспортними магістралями в зоні діяльності ЛДС є залізниця південно-західного напрямку, автомобільні дороги державного значення: Київ-Одеса, Київ-Черкаси, дороги районного та місцевого значення різних напрямків.

1.3.4 Лісові такси

Ліси ЛДС віднесені до І лісотаксового поясу. Розподіл за лісотаксовими  розрядами  проведено  у  відповідності  з  прейскурантом    № 07-01, який введено в дію з 20.01.1997 р. № 44 постановою Кабінету Міністрів України і затверджено рішенням облвиконкому № 104 від 10.05.98 року.

Існуючий розподіл площі на лісотаксові пояси і розряди відповідає сучасним економічним умовам і не потребує перегляду.

Запропонований розподіл площі за лісотаксовими поясами і розрядами приводиться на карті-схемі.

Пунктами вивезення деревини на території ЛДС є нижній склад Дзвінківського лісництва і Боярський лісопильний цех при лісодослідній станції.


Таблиця.1.4  Розподіл лісів ЛДС на лісотаксові пояси і розряди такс

Лісництво

Лісотаксо-вий пояс

Номери кварталів

Розряд такс

Загальна площа

Жорнівське

І

1-76

І

2172

Разом

1

2172

Боярське

І

1-125

І

3604

Разом

3604

Хотівське

І

41-48,51,52,70-72

І

817

7-10,31-40,49,

50,53-61,73-75

ІІ

1495

Разом

2312

Дзвінківське

І

1-189

І

5503

Разом

5503

Мотовилівське

99-101,107-135,137-147, 153-162,171-179

І

1755

І

136,148-152,163-170,180-259

ІІ

2588

Разом

4343

Усього

17934

1.3.5 Рівень інтенсивності ведення лісового господарства і виробнича потужність ЛДС

Господарська діяльність ЛДС спрямована на покращання водозахисних, кліматорегулюючих, оздоровчих, захисних, рекреаційних і інших  корисних природних властивостей лісу в інтересах охорони здоров’я людей, покращання навколишнього природного середовища; безперервне невиснажливе раціональне використання лісів для задоволення потреб населення в деревині і іншій продукції лісу, покращання породного складу і якості деревини, збільшення продуктивності лісових насаджень, охорону лісів від пожеж, шкідників і хвороб лісу, раціональне використання бази ЛДС для навчання студентів, проведення наукових досліджень.

Показники інтенсивності ведення лісового господарства приведені в табл.1.3.5.

Технічне і транспортне забезпечення достатнє для ведення лісового господарства, але систематично потребує поновлення та ремонту.  Забезпечення транспортними засобами становить 100 %. Виробничим фондом ЛДС забезпечений на 95 %,  житловим на 95 %. Кадрами постійних робітників ЛДС забезпечений на 100 %. При потребі для виконання сезонних робіт наймались тимчасові робітники. Лісова охорона залучалась для виконання рубок догляду за лісом.


Таблиця 1.3.5 Рівень інтенсивності ведення лісового господарства

Найменування показників

Одиниця вимірю-вання

На початок ревізій-ного періоду

На кінець ревізій-ного періоду

В серед-ньому за 1 рік ре-візійного періоду

1.Річний розмір лісокористу-вання (ліквід) – усього

тис.м3

58,241

56,107

99,518

в т.ч. від рубок головного користування

тис.м3

23,403

38,086

37,786

2.Середній розмір лісокористу-вання разом вкритих лісовою рослинністю земель

м3

3,6

3,45

6,12

в т.ч. по головному користуванню

м3

1,44

2,34

2,32

2.6 Значення лісового господарства в економіці району розташування ЛДС і охороні довкілля

Лісове господарство в економіці району займає важливе місце. Основні напрямки його розвитку це відновлення і підвищення водозахисних,  захисних, естетичних, санітарно-гігієнічних функцій, оздоровчих і інших корисних властивостей лісу, який є місцем відпочинку громадян м.Києва і інших населених пунктів області.

Наявні в лісовому фонді сільськогосподарські угіддя використовуються для потреб лісової охорони, ведення підсобного господарства ЛДС, потреб мисливського господарства. Значення лісових сіножатей в кормовому балансі району незначне, заготівля сіна проводиться на сіножатях 42,4 га, в обсязі – 36 тонн.

З побічних лісових користувань збирання лікарської сировини та грибів проводиться місцевим населенням для своїх потреб. Збирання і заготівля коренів женьшеня проводиться на плантації 3,3 га загальною щорічною продуктивністю 30 кг. Продукція садів до 10 тонн щорічно на площі 9 га.

Мисливська фауна в лісах ЛДС: лось, козуля, кабан, заєць-русак та інша мисливська фауна. Полювання носить спортивний характер.

Крім задоволення потреб народного господарства в деревині і продукції побічних лісових користувань, лісові насадження мають важливе природоохоронне і рекреаційне значення, знижують негативний вплив на навколишнє природне середовище.

1.4 Висновки

Стан справ в якому сьогодні знаходиться лісовий комплекс можна назвати дійсно критичним. Комплекс у сьогоденні зіткнувся з рядом таких проблем – екологічна криза, дефіцитність лісових ресурсів, конкуренція з закордонними виробниками (якість відчизняної продукції у порівнянні із закордоною, показує не на нашу користь), недостача інвестиційних ресурсів, застрарілість техники тощо.

Розвиток ринкових умов господарювання поставив перед працівниками лісу складні завдання в зв’язку з приватизацією державного майна і можливою зміною форм організації виробництва в комплексних лісогосподарських підприємствах.

Основними напрямками розв’язання проблем розвитку лісового комплексу  (лісогосподарського і лісопромислового виробництв) є: вдосконалення форм управління цим комплексом; комплексне використання наявних деревних ресурсів (власних і завізних); інтенсифікація вітдворення лісів і користування лісом.

При ситуації, що складається в нашій державі (корпоратизації лісопромислових підприємств і державної власності на ліси), визначальним стає вибір форм організації виробництва в комплексних підприємствах, і в тому числі – забезпечення реалізації основних принципів відтворення лісів, користування лісом, ефективної переробки лісосировинних ресурсів.

Сьогодні лісогосподарським і лісопромисловим виробництвом управляють ті самі відомства з виконанням тих самих функцій, що й раніше. Звичайно, за час своєї діяльності існуючі форми управління мали певні здобутки, але їх структура громіздка, їх функції не сприяють розвиткові самостійності підприємств входять у суперечність з економічними методами управління виробничими процесами, а зовнішьоекономічна діяльність оріентується на експорт продукції, головним чином сировинного напрямку.

З огляду на стан навколишнього средовища, лісового фонду і користування ним, на необхідність комплексної переробки лісосировинних ресурсів, вітчизняний і зарубіжний досвід, на особливості економіки лісового комплексу в умовах ставновлення ринкової моделі господарювання, у правління лісогосподарським і лісопромисловим виробництвом в Україні доцільно організувати з урахуванням чіткого поділу функцій між структурними формуваннями: Міністерством лісів України, Міністерством промисловості України, Міністерством охорони навколишнього середовища України.

Реалізація запропонованої моделі управління лісовим комлексом можлива за умови розробки концепції господарювання в галузі та пакета нормативних матеріалів, відповідного доопрацювання Лісового Кодексу, а також становлення основних інститутів ринку, які в цілому повинні забезпечити ведення робіт по відтворенню лісів, коритсуваннюлісосировинними ресурсами та їх промисловій переробці на науковій основі. Трансформування існуючої системи може бути і частковим – у порядку експерименту у певних природно-економічних зонах.


РОЗДІЛ 2. ПІДБІР ПОСАДКОВОГО МАТЕРІАЛУ

2.1 Характеристика ділянок відведених під лісові культури

Деревні рослини менш вимогливі до хімічної родючості та вологи грунту, ніж сільськогосподарські трав’яні і навіть деревні рослини. Зімкнуті лісові насадження з одиниці площі повертають в повітря значно більше кисню, ніж трав’яні посіви. До того ж лісові насадження сприятливіше впливають на оточуючу місцевість. Це і зумовлює залісення всіх вільних ділянок землі, особливо непридатних для вирощування сільськогосподарських культурі Лісові штучні насадження створюють і на одвічних лісових землях. Отже, під облісення відводять різні категорії лісокультурних площ.

Вируб (зруб) — це лісова площа, на якій материнський деревостан вирублений, а молодого покоління лісу ще немає або воно ще не зімкнулося. Після вирубу материнського деревостану різко змінюється мікроклімат, що суттєво впливає на інтенсивність розростання і склад трав’янистої рослинності. Тип зрубів поєднує ділянки, однорідні за комплексом лісорослинних умов, що характеризуються певним надґрунтовим покривом, мікрокліматичними, грунтово-гідрологічними режимами, які визначають загальні тенденції зміни лісовідновлення.

За віком зруби поділяють на свіжі (через 1—2 роки) і старі (через 3—6 років, але не більш ніж 10 років після вирубу материнського деревостану) . Останні, у свою чергу, поділяють на невідновлені і незадовільно відновлені зруби. Трав’янистий покрив на одних свіжих зрубах відсутній, на інших — інтенсивно розростається. Невідновлені зруби, як правило, задерновані, і у трав’яному покриві переважають світлолюбні види. Природного відновлення деревних рослин тут не спостерігається, а якщо іноді і трапляється, то рослини розташовані куртинами.

Незадовільно відновлені зруби відрізняються природним відновленням, яке не задовольняє вимоги господарства за складом або повнотою. У першому випадку — через зміну порід, у другому — через те, що відновлення відбулося куртинами, хоча у складі його значна домішка головних порід.

До площ, які відійшли від сільськогосподарського використання, належать рілля та сіножаті. Ріллю можна використати тимчасово
(до 5—7 років) чи протягом тривалого періоду (понад 8 років) під вирощування сільськогосподарських культур. Тривале використання ділянок для вирощування цих культур супроводжується різким зниженням родючості грунту й утворенням підорної підошви. Після вирощування зернових культур трав’янистих рослин спостерігається більше, після просапних — менше. В обох випадках на поверхні ґрунту лишається багато насіння трав’янистих рослин.

Ділянка 1.Зруб не розкорчований   без природного поновлення.Рельєф похилий 7°.Кількість пнів 350 шт\га. Ґрунти легкі слабо задернілі
дерново-підзолисті. Середній діаметр пеньків 25см. Розміри ділянки 100×320м.Площа ділянки 3.8 га. Тип умов місцезростання (сухі субори).

Ділянка2.Землі,що вийшли з під с\г користування. Рельєф похилий 5°.Грунти слабо задернілі важкі.Розміри ділянки 100×280.Площа ділянки 2,8 га.Тип умов місцезростання (сирі субори).

2.2 Підбір деревних видів для створення лісових культур в даних умовах

Субори  поширені на багатших ґрунтах. Перший ярус у них утворює сосна, другий — дуб звичайний. У підліску ростуть бруслина бородавчаста, крушина ламка. На більш збагачених ґрунтах зустрічаються складні субори (сугрудки) — сосняки дубово-грабові й грабові. У їх деревному ярусі до сосни і дуба домішуються граб, липа, клен гостролистий, ясен. У підліску крім бруслини бородавчастої і крушини ламкої, зустрічаються ліщина, бруслина європейська. У трав'яному покриві переважають орляк, копитняк європейський, зірочник, куничник очеретяний, чорниця та ін. Суборові й сугрудкові ліси займають 25 % лісового фонду. В зоні мішаних лісів вони займають до 45 %, а в лісостеповій зоні — до 14 % всієї лісопокритої площі.

На першій ділянці(сухі субори) створюємо склад насадження 4 ряди сосни і 1 ряд берези. Оскільки це дуже бідні ґрунти,то доцільним буде створення культур сосни та створення 1 ряду берези через 4 ряди сосни,як підгінну породу для кращого росту сосни,та покращення родючості ґрунту.

На другій ділянці(вологі бори) створюємо склад насадження 4 ряди сосни, 1 ряд дуба, з буферними рядами: 1 ряд берези 1 ряд вільхи чорної. Тому, що цей тип ґрунтів більш родючий ніж попередній і треба більш продуктивно його використовувати створюючи більш різноманітне та багатоярусне насадження. Переважаючою породою буде сосна, а головною дуб, тому для пришвидшення його росту створюються буферні ряди (береза та вільха чорна).

2.3 Визначення необхідної кількості посадкового матеріалу

Густота лісових культур визначається кількістю рослин на 1 га лісокультурної площі. При нормальному природному відновленні на 1 га налічуються сотні тисяч сходів деревних порід. Але у міру того як вони ростуть і розвиваються, їх кількість постійно зменшується й у віці головної рубки на 1 га залишається 300— 600 дерев.

Із практики ведення лісового господарства відомо, що невигідно вирощувати загущені або зріджені лісові культури. Густі насадження повною мірою використовують сонячну енергію, але через сильну конкуренцію за поживні речовини, а часто й за вологу дерева ростуть ослабленими, пригніченими, бонітет насадження знижується. Рідкі насадження більшою мірою пошкоджуються і вітровалами, стовбури дерев збіжисті та сучкуваті, знижується продуктивність, втрачається лісова ситуація.

Густота залежить насамперед від категорії лісокультурної площі, типу лісу, біологічних особливостей порід, з яких створюється насадження, складу культур, виду садивного матеріалу, наявності природного відновлення, економічних умов, методу створення лісової культури. Культури, що створюються садінням, менш густі, ніж створені сівбою. Те ж саме стосується часткових і суцільних штучних лісових насаджень.

Основним критерієм успішного створення лісових культур, які б максимально використовували потенційні ґрунтово-кліматичні умови, були б високопродуктивними і біологічно стійкими, є оптимальна густота деревостанів, яка, крім перелічених вище факторів, залежить також від цільового призначення деревостанів, використання засобів механізації для створення і догляду за лісовими культурами, віку головної рубки насаджень тощо. Ширина міжрядь повинна становити переважно 2,5—3,0 м. Це обмежує густоту культур 5,5—6,6 тис. шт/га. При меншій ширині міжрядь робочими органами механізмів пошкоджуються фізіологічне активні корені й ріст культур погіршується. При більшій ширині міжрядь і відсутності природного відновлення ґрунт швидко задернується і потребує додаткового обробітку.

При оптимальній кількості деревних порід на 1 га забезпечується зімкнений намет насадження на весь період його вирощування, максимальне використання енергії сонячних променів фотосинтезуючою поверхнею листя (хвої), а також потенційної родючості ґрунту. Слід мати на увазі, що оптимальна густота порід змінюється з віком деревостану. Для визначення оптимальної густоти лісових насаджень у розрізі окремих вікових груп створюються дослідні лісові культури.

Густота часткових лісових культур повинна бути такою, щоб на кінець 2-го — початок 3-го класу віку головна порода могла утворити зімкнутий намет, рівномірно розміщуючись на всій ділянці. Густота суцільних культур визначається шириною міжрядь і відстанню між посадковими (посівними) місцями.


Таблиця 2 Розрахунок необхідності в посадкових матеріалах

Характеристика ділянки

Загальна площа,

га

Довжина, м

Ширина,

м

Склад насадже-ння

Схе-ма розмі-щення

К–сть на 1 га.

тис. шт.

По породах на всю площу, шт.

Разом

20% на доповнення

Разом

Всього,

тис.  шт.

С

В

Д

С

В

Д

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

1. Ділянка зруб нерозкорчо-ваний. Рельєф похилий 7°

3,2

320

100

4рС1рБ

8С2Б

2×0,5

10

25,6

6,4

32

5,12

1,28

6,4

38,4

2. Ділянка, що вийшла з-під с/г користува-ння. Рельєф похилий 5°

2,8

280

100

4рС1рД1рБ1р

6С2Д1Б1

2×0,75

6,7

10,72

2,86

2,86

2,86

18,76

3,2

0,8

0,8

0,8

5,6

33,6

Всього по ділянках

_

_

_

_

_

_

36,32

9,26

2,86

2,86

50,76

8,32

2,08

0,8

0,8

12

75

Кількість посад матеріалу на 1 гектар (тисяч штук)- колонка 7 визначається за формулою: N=

Де  N-кількість посад матеріалу на одному гектарі; П- площа одного гектару;α- ширина міжрядь; β-відстань в ряду.


РОЗДІЛ З ОСНОВИ АГРОТЕХНІКИ СТВОРЕННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР

3.1 Підготовка площі під посадку

Технологія вирощування лісових культур — це система
агро-технічних, лісівничих, біологічних, санітарно-захисних та інших заходів, спрямованих на створення та вирощування, лісових культур з використанням машин, механізмів, матеріалів, та організація їх виконання.

Агротехнічні прийоми створення лісових культур визначаються характером рельєфу, типом лісорослинних умов, категорією лісокультурної площі, лісівничі — формуванням насадження відповідно до його цільового призначення, біологічні — використанням засобів боротьби зі шкідниками, санітарно-захисні — проведенням санітарно-вибіркових рубок та інших заходів для оздоровлення лісових насаджень.

Найбільш широко застосовувана технологія створення лісових культур у рівнинних умовах Західного Лісостепу передбачає осінній обробіток ґрунту за допомогою плуга ПКЛ-70, підновлення ґрунту весною дисковим культиватором КЛБ-1,7, садіння сіянців лісосадильними машинами (СБН-1А, МЛУ-1, ПЛА-1), догляд за культурами за допомогою культиваторів КЛ-2,6, КРЛ-1, КБЛ-1, КЛБ-1,7 або ДКЛН-6/8.

Підготовчі роботи полягають у розмітці технологічних смуг згідно з запроектованим розміщенням рядів майбутніх культур. Щоб агрегати пересувалися у цих смугах безперешкодно, пні понижують бензомоторними пилами до висоти 5—10 см. Пониження пнів у технологічних коридорах необхідно починати відразу ж після рубки, поки вони не висохли. Великі пні звичайно не понижують. Якщо вони опиняються на лінії садіння, ряд переривається, але не викривлюється. Оптимальна ширина смуг, в яких проводиться пониження пеньків, становить 4 м, хоча це і вимагає певних затрат. Починаючи з віку прохідних рубок відмічають і вирубують дерева зі зниженою висотою пнів, які ростуть у межах майбутніх технологічних смуг, де будуть створюватися лісові культури.

Ґрунту обробляють тільки в технологічних смугах знаряддями з дисковими робочими органами в два сліди або з активними робочими органами розпушування (фрези).

При відсутності трав'яної рослинності на незадернілих зрубах ґрунт можна не обробляти. Необхідне для росту і приживлення рослини розпушування садивного місця виконується сошником лісосадильної машини або сівалки в процесі створення культур.

У сухих типах лісорослинних умов на зрубах з кількістю крупних пнів до 250 шт./га ґрунт обробляють за системою чорного пару або борознами, підготовленими безполицевим плугом. Обробіток проводять улітку або восени, а культури створюють навесні наступного року.

У сирих типах обробіток ґрунту полягає в наорюванні борозен у технологічних смугах з пониженими пнями.

Культури створюються звичайно садінням сіянців, іноді — саджанців. Дуб можна вводити і висіванням жолудів, але лише в місцях, де нема кабанів і гризунів.

Після садіння сіянців перевіряють якість роботи, а також оправляють погано посаджені сіянці. У місцях, де машина не посадила сіянці, їх садять уручну.

Агротехнічний догляд з метою створення умов для росту і розвитку культур проводиться після садіння (сівби) до змикання сіянців (саджанців) у рядах і міжряддях. Догляд полягає в розпушуванні ґрунту та знищенні трав'яної рослинності, а також в освітленні деревець при затіненні їх порослю малоцінних порід.  Догляд за лісовими культурами передбачає також оправлення сіянців після садіння.

Розпушування ґрунту, знищення бур'янів і природного відновлення малоцінних порід у міжряддях за межами захисних зон рядів культур проводиться знаряддями з дисковими робочими органами (КЛБ-1,7) в агрегаті з трактором методом сідлання рядів. Трав'яну рослинність у рядах і захисних зонах видаляють головним чином уручну. Внесення гербіцидів у зв'язку з їх негативною дією на навколишнє середовище повинно бути обмеженим.

Залежно від категорії лісокультурної площі та головної породи, що культивується, розробляють типові технологічні карти створення лісових культур, де наводяться всі операції щодо їх створення та вирощування — від обробітку ґрунту до останнього догляду за культурами з зазначенням затрат на створення лісової культури.

3.2 Посадка садивного матеріалу

Розрізняють наступні методи створення лісових культур: сівба, садіння і комбінований метод.

Сівба лісу — це створення лісових культур шляхом висівання насіння деревних і чагарникових рослин на лісокультурну площу. Цей метод створення лісових культур менш трудомісткий, ніж садіння, однак і менш ефективний. Сіють восени або навесні. Краще сіяти навесні в найбільш ранні строки з тим, щоб сіянці краще використовували наявну в грунті вологу, швидше вкорінювалися і накопичували максимальну кількість фітомаси протягом вегетаційного періоду.

Культури, створені висіванням, у перші роки життя важко переносять несприятливі погодно-кліматичні умови, терплять від конкуренції трав'яної рослинності і природної порослі й тому вимагають довготривалого й ретельного догляду. Добрі результати дає весняна сівба насінням, що вже наклюнулося. Метод сівби відповідає самій природі лісовідновлення: ліс, створений сівбою, більш довговічний, ніж створений садінням. Це пояснюється насамперед відсутністю деформації кореневої системи та інших пошкоджень сіянців, які неминуче виникають при викопуванні, транспортуванні та садінні. Сівбу доцільно також проводити під наметом деревостану (попередні культури), який через два-три роки буде вирубуватися.

Ефективність створення культур сівбою передусім залежить від оптимального поєднання екологічних факторів — тепла, вологи та аерації ґрунту, від строків, норми висіву, глибини та способів висівання насіння, від ретельності доглядів за ґрунтом і сходами. Після появи сходів необхідною стає наявність ще двох екологічних факторів — світла й поживних речовин у ґрунті. Забезпечити в необхідній кількості усі перелічені фактори, що зумовлює обмеженість застосування посіву лісу, здебільшого не вдається.

При осінній сівбі нема потреби стратифікувати насіння і зберігати їх протягом зими, сходи з'являються ранньою весною і ростуть інтенсивно. Однак основні недоліки — поїдання насіння гризунами, пошкодження посівів весняними заморозками або вимокання їх — можуть звести нанівець усі зусилля лісівників.

Глибина сівби залежить від розміру насіння, часу сівби, механічного складу ґрунту. Дрібне насіння висівають на меншу глину, ніж крупне, восени насіння висівають більш глибоко, ніж навесні, на глинистих ґрунтах — мілкіше, ніж на суглинкових або супіщаних. На легких ґрунтах — піщаних, супіщаних — насіння шпилькових порід висівають на глибину 1,5—2,0 см, на суглинкових — 1,0—1,5 см, жолуді — на глибину 4—8 см, горіхи — 6— 10 см.

При створенні лісових культур використовують п'ять способів сівби насіння.

Рядкова сівба передбачає висівання насіння рядами з однаковими шириною міжрядь і глибиною сівби.

Стрічково-лункова сівба передбачає висівання насіння в лунки, розміщені в рядку на однаковій відстані одна від одної, по декілька насінин в одну лунку.

При сівбі біогрупами насіння висівають гніздами-площадками переважно квадратної форми, площею 1 м2, на яких міститься кілька лунок (наприклад, п'ять, у вигляді конверта). Уперше цей спосіб був запропонований В.Д.Огієвським під назвою густої культури дуба місцями.

При стрічковій сівбі два або декілька рядків зближуються між собою в стрічку. Відстань між рядками в стрічці становить 30—40 см, а відстань між стрічками значно більша — 3—5 м.

При сівбі врозкид насіння висівають на всю лісокультурну площу. Одним з видів цього способу є аеросівба.

Садіння лісу — створення лісових культур шляхом висаджування сіянців або саджанців на лісокультурну площу. Близько 95% культур у західному регіоні України створюються садінням. Цей метод має певні переваги над сівбою: у 5—7 разів скорочуються витрати насіння, сіянці (саджанці) майже не пошкоджуються гризунами і птахами, забезпечуються їх рівномірне розміщення і висока приживлюваність, вони меншою мірою пригнічуються трав'яною рослинністю та порослю деревних порід. Зменшується також число доглядів за культурами і скорочується термін їх зімкнення. Сіянці та саджанці на лісокультурній площі в перші роки ростуть швидше, ніж сходи, оскільки стадію сповільненого росту вони вже пройшли в розсаднику.

Кращий час для садіння — рання весна до початку вегетації рослин, тому що вони швидше оправляються після садіння, швидше заживають пошкодження кори та коріння, відновлюються всмоктуючі корінці. Рідше практикується осіннє садіння у період скидання листя у листяних і здерев'яніння пагонів у шпилькових порід, але не пізніше ніж за два-три тижні до перших заморозків. Садивний матеріал із закритою кореневою системою можна висаджувати протягом усього вегетаційного періоду. При викопуванні, транспортуванні та зберіганні садивного матеріалу слід забезпечити його життєдіяльність, не допускаючи висихання або запрівання підземної і надземної частин.

Існує п'ять способів садіння: рядкове, стрічкове, коридорне, біогрупами, широкосмугове. Лісові культури насаджують лісосадильними машинами, а здебільшого — вручну через нестачу технічних засобів. На землях меліоративного фонду, а також на схилах крутістю понад 12° садіння здійснюють лише вручну.

При садінні вручну сіянці (саджанці) можна висаджувати:

1) з оголеним корінням під звичайні або спеціальні лопати в ямки ;

2) із защемленням оголеного коріння в створені щілини під клиноподібну лопату, меч Колесова, коли коренева система защемлюється у вертикальній площині;

3) У штучні мікропідвищення на утворюються шляхом перекидання дернини на дернину;

4) саджанці з закритою кореневою системою («Бріка», «Брикет») ручним посадковим інструментом «Ліліпут».

Весною лісові культури створюють насамперед на ділянках з легким і добре прогрітим ґрунтом. На схилах північної експозиції з важкими непрогрітими ґрунтами культури створюють пізніше. В однакових умовах спочатку створюються культури листяних, пізніше — шпилькових порід. Приживлюваність рослин різко знижується при садінні сіянців або саджанців з бруньками, які вже пішли в ріст. Тоді як надземна частина активно випаровує вологу, кількість її не поповнюється корінням, яке тільки починає приживатися, і внаслідок порушення нормального водообміну сіянці гинуть.


Таблиця 3.1 Розрахунок необхідної кількості людино-днів та ПМ матеріалів на підготовці площі окремо по                                                             операціях( ділянка 1)

 

Операції

Машини і механізми

Кількість обслуговуючого

персоналу

тарифний розряд

Площа ділянки,

га

Додаткові дані

Норма виробітку,га,

Витрати пального,кг/га

Необхідно

Машино змін

Людино днів

Корчування пеньків

Т – 170

МП - 18

1 чол

3,2

Сосна звичайна,

350 шт/га

0,73

4,4

4,4

5 розряд

161

515,2

Трелювання пеньків

Т – 170

МП - 18

1 чол

3,2

Віддаль трелювання 160 м,діаметр пеньків 25 см. Кількість пнів 350 шт/га.

1,6

2

2

5 розряд

756

241,92

Дискування

МТЗ – 80/82

Бдт – 3,0

1 чол

3,2

Грунти легкі,слабо задернілі. Довжина гону 320 м.

14,5

0,2

0,2

5 розряд

4,8

15,4

Розрахунок Л/з,м/з,ПММ

Усі 5 розряд

-

-

-

-

6,6

6,6

772,5


Таблиця 3.2 Розрахунок необхідної кількості людино-днів та ПМ матеріалів на підготовці площі окремо по операціях (ділянка 2)

Операції

Машини і механізми

Кількість обслуговуючого

персоналу

тарифний розряд

Площа ділянки,

га

Додаткові дані

Норма виробітку,га,

Витрати пального,кг/га

Необхідно

Машино змін

Людино днів

Оранка грунту

Т-160

ПЛН-5-35

1 чол.

2,8

Ґрунти важкі, слабо задернілі

6,4

0,4

0,4

5 розряд

21,8

61,04

Культивація ґрунту

ДТ-75МВ

КРН-5.6

1 чол.

2,8

Ґрунти важкі, слабо задернілі

24,6

0,11

0,11

5 розряд

4,1

11,48

Фрезерування ґрунту

ДТ-75МВ

БЗСС-1

1 чол.

2,8

Ґрунти важкі, слабо задернілі

63,0

0,04

0,04

5 розряд

1,2

3,36

Розрахунок Л/з,м/з,ПММ

-

У 5 розряд

-

-

-

0,55

0,55

7,8

Таблиця 3.1 Розрахунок необхідної кількості людино-днів та ПММ на садінні лісу( ділянка 1)

Операція

Машина,

знаряддя

Обслуговуючий персонал

Площа

Ділянки,

га

Норма виробітку

Необхідна

кількість

Тарифний розряд

Витрати

пального

М/змін

Л/днів

Посадка

садивного

матеріалу

ДТ – 75 МВ,

2 ССН,1

1 тракторист,5 розряд механізованих робіт

3,2

5,2

0,6

0,6

2 саджальника,5 розряд ручних робіт

1,2

1 оправщик,3 розряд ручних робіт

5,52

17,66

0,6

1 піднощик на 2 садильні машини, 3 розряд ручні роботи

0,3

Разом людино – днів по т.розрядах

5 - й механізований

0,6

5 – й ручний

1,2

3 – й ручний

0,3

Разом

0,6

2,7

Пального

17,66


Таблиця 3.2 Розрахунок необхідної кількості людино-днів та ПММ на садінні лісу( ділянка 2 )

Операція

Машина,

знаряддя

Обслуговуючий персонал

Площа

Ділянки,

га

Норма виробітку

Необхідна

кількість

Тарифний розряд

Витрати

пального

М/змін

Л/днів

Посадка

садивного

матеріалу

ДТ – 75 МВ,

2 ССН,1

1 тракторист,5 розряд механізованих робіт

2,8

5,76

0,49

0,49

2 саджальника,5 розряд ручних робіт

0,98

1 оправщик,3 розряд ручних робіт

4,56

12,77

0,49

1 піднощик на 2 садильні машини, 3 розряд ручні роботи

0,25

Разом людино – днів по т.розрядах

5 - й механізований

5 – й ручний

3 – й ручний

Разом

0,49

2,21

Пального

12,77



РОЗДІЛ 4 ДОГЛЯД ЗА СТВОРЕНИМИ КУЛЬТУРАМИ

Так як лісові культури в процесі свого росту та розвитку повинні конкурувати з трав’янистими рослинами та небажаною деревною порослю за поживні речовини, в результаті чого сповільнюється збільшення їх кількісних та якісних показників, то необхідно проводити догляд за культурами. Специфіка доглядів полягає у тому, що у будь-якому випадку повинно бути комбінування механізованих та ручних доглядів. Механізми та знаряддя для механізованого догляду підбираються в залежності від території, а саме наявності та кількості пеньків, схеми розміщення рядів, ґрунтових умов, а також величини культур. Ручний догляд повинен супроводжувати механізований в 15 сантиметровій захисній зоні. Саме така відстань в кожну з сторін від рядка культур залишається в процесі механізованого догляду для запобігання серйозного ушкодження кореневої системи рослин.

Розпушування грунту в міжряддях поліпшує обмін повітря і поглинання атмосферних опадів, зменшує випаровування вологи з грунту і сприяє розкладу органічних залишків. Основною метою догляду за культурами (до змикання крон) є утримання грунту в рядах і міжряддях у чистому від бур’янів і пухкому стані. Грунт завжди містить багато насіння бур’янів, які за сприятливих умов здатні прорости протягом вегетаційного періоду. Чимало бур’янистої рослинності з’являється навесні і на початку літа, тому в цей період дуже важливим стає своєчасний догляд за культурами, від якого багато в чому залежить приживлюваність і ріст саджанців. Наприклад, у свіжих дібровах Лісостепу середня висота саджанців дуба у 3-річних культурах на ділянках, що систематично прополюють, досягає 98 см, а без прополювання — 61 см.

Основна маса коріння трав’яних рослин розвивається у верхніх горизонтах грунту. Тому від бур’янистих трав страждають деревні рослини з поверхневою кореневою системою (сосна звичайна, ялина звичайна, ясен звичайний та ін.).

Наприкінці вегетативного періоду виявляється, що відновлене коріння не еквівалентне відрізаному. Загальна довжина відрізаного провідного коріння у 5,4-6,4 раза, а число корінців на них товщиною до 1 мм у сотні разів переважає відновлене. Знищення тонкого провідного і фізіологічно активного коріння позначається на стані саджанців не тільки у посушливі періоди, а й після дощу, оскільки легкі ґрунти характеризуються слабкою вологоутримувальною спроможністю. Регулярні і тривалі догляди за ґрунтом в культурах призводять до диспропорції між розвитком надземної частини і корінням. У 3-4-річних саджанців сосни звичайної обрізування коріння призвело до послаблення виділення кисню у процесі фотосинтезу на 11,5-40,4 %, особливо однорічними шпильками на початку літа.

На будь-якій стадії розвитку у рослин спостерігається чітко пропорційна залежність у розвитку надземної частини і кореневої системи. Тому заходи по догляду за культурами визначаються глибиною поширення


та інтенсивністю росту бічного коріння. У саджанців сосни ріст провідного бічного коріння посилюється лише на третьому, а в дуба — на четвертому році після садіння, що необхідно враховувати при визначенні глибини розпушування грунту в міжряддях. Щоб попередити сильне пошкодження бічного коріння, розташованого близько до поверхні, грунт у міжряддях культур у перші два роки після садіння рекомендується розпушувати на глибину 8-Ю, а в наступні роки — 5-6 см (навесні та восени — глибше, влітку — на меншу глибину). У посушливих районах глибина розпушування збільшується на 1-2 см з метою створення більш могутнього мульчувального шару, який зберігає нижній горизонт від висушування. Тривалість і кількість доглядів залежать від грунтово-кліматичних умов складу порід, економічних та інших факторів. В особливо посушливі роки кількість доглядів збільшується

Кількість доглядів можна скоротити, поєднуючи фізичні та хімічні засоби боротьби з бур’янистою рослинністю. Для знищення бур’янів застосовуються різні гербіциди залежно від виду рослин, фази їх розвитку, вологості грунту тощо.

Вчені С.-Петербурзького НДІЛГ рекомендують для знищення бур’янів у культурах застосовувати такі гербіциди (кг/га): симазин (8-10), пропазин (10-15), атразин (6-10). Симазин і пропазин вносять восени у рік садіння сіянців або навесні наступного Року. Найбільш ефективно симазин і пропазин діють на трав’яні рослини з поверхневою кореневою системою. Атразин вносять навесні або на початку наступного після садіння року. Цей гербіцид знищує рослини з кореневою системою, що глибоко залягає. Рекомендується також використовувати препарати 2,4-Д (1,5-2,0 кг/га) суміш 2,4-Д (2 кг/га) і далапона (7 кг/га). Обприскування проводять у період масової появи бур’янів злакових видів. Гербіциди обробляють смуги завширшки 0,5-1 м уздовж рядів.


Під час обрахунку ручного догляду беремо до уваги площу обробітку яка складається із захисної зони (30см=15+15см), до кожного рядка причому у заданій повторюваності доглядів. Всі обрахунки занесеш в таблицю 4.

Для знаходження площі механізованого догляду на ділянці ширину ділянки ділю на відстань між рядами, а число рядів яке отримала перемножую на захисну зону та довжину рядів. Від площі 1 гектар віднімаю число, яке отримала і знайдеу площу механізованого догляду яку переводимо в гектари. Кожен ряд має захисну зону 30см яка не обробляється механізовано. Знаючи кількість та площу доглядів механізованих та ручних ми можемо знайти вартість їх проведення використавши з додатків тарифні розряди робітників та їх розцінки на роботах, а також витрати пального для механізмів з переводжу на ціни сьогодення на дизельне пальне. Дані занесемо до таблиці 4.


Таблиця 4.1 Підбір механізмів для механізованого догляду за культурами,та визначення загальної площі доглядів у рік(1 ділянка)

Роки

Опис лісокультурної площі (кількість пеньків грунт і ширина та довжина ділянки розташування рядків)

Площа догляду (площа ділянки га х кратність доглядів)

Повторюваність механізованих доглядів

Площа догляду, га.

Опис знарядь

Площа меха-нізо-ваного догля-ду

Повто-рюва-ність ручного догляду

Площа ручно-го догля-ду

2013

1 Ділянка. Зруб нерозкор-чований. Похилий.

3,2

4

12,8

ДТ-75М

КРВН-2,5

10,88

3

1,44

2014

3

9,6

8,16

2

0,96

2015

2

6,4

5,44

1

0,48

2016

1

3,2

2,72

_

_

Разом

2,88

2 Ділянка

2013

2 Ділянка землі,що вийшли з під с/г користування.

2,8

4

11,2

ДТ-75МВ

КПН-4Г

9,52

3

1,26

2014

3

8,4

6,74

2

0,84

2015

2

5,6

4,76

1

0,42

2016

1

2,8

2,38

_

_

2,52


Таблиця 4.2 Витрати на проведення механізованого догляду за культурами( 1 Ділянка)

Роки

Механізми

Обєм робіт (з ура-хува-нням повто-рюва-ності),га

Норма виро-бітку, га

Необ-хідно маши-нозмін

Витра-ти паль-ного на 1 га

Ціна за 1 л

Сума за пальне

Тариф-ний розряд тракто-риста

Кіль-кість лю-дино-днів

Тарифна ставка (за 8 год)  

Зар. плата

2013

ДТ-75М

КРВН 2,5

10,88

8,4

1,3

8,9

10,20

987,7

5

1.3

49,12

63,85

2014

8,16

8,4

1

8,9

10,20

740,8

5

1

49,12

49,12

2015

5,44

8,4

0,65

8,9

10,20

493,8

5

0,6

49,12

29,47

2016

2.72

8,4

0,3

8,9

10,20

246,9

5

0,3

49,12

14,74

Ра-зом

3,2

2409,2

3,2

157,18


Таблиця 4.3 Витрати на проведення механізованого догляду за культурами( 2 Ділянка)

Роки

Механізми

Обєм робіт (з ураху-ванням повто-рюва-ності),га

Норма виробітку,га

Необхідно маши-нозмін

Витрати пального на 1 га

Ціна за 1 л

Сума за пальне

Тарифний розряд тракториста

Кількість людино-днів

Тарифна ставка (за 8 год)

Зар. плата

2013

ДТ-75МВ

КПН-4 Г

11,2

10

1,12

6,7

10,20

765,4

5

1.12

49,12

55

2014

8,4

10

0,84

6,7

10,20

574,1

5

0,84

49,12

41,26

2015

5,6

10

0,56

6,7

10,20

382,7

5

0,56

49,12

27,51

2016

2.8

10

0,28

6,7

10,20

191,4

5

0,28

49,12

13,75

Ра-зом

2,8

1916,6

2,8

137,52


РОЗДІЛ 5 ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ СІЯНЦІВ ДЛЯ СТВОРЕННЯ КУЛЬТУР

У цьому розділі в розрізі виробничих відділень розсадника та кожної породи окремо обґрунтовується й описується технологічний процес вирощування садивного матеріалу.

5.1 Вирощування сіянців

Стратифікація - це спосіб підготовки, що забезпечує проростання насіння, що мають тривалий насінний спокій. Стратифікації піддаються насіння, що без попереднього підготування не дають сходів у той же рік. Сутність стратифікації полягає в створенні умов, необхідних для проходження початкової стадії проростання насіння. її проводять у спеціальних приміщеннях, у теплих, холодних і літніх траншеях чи під снігом. Оптимальна температура стратифікації для більшості насіння 4-б°С з припустимими коливаннями від 0 до 10° С. Тривалість стратифікації в залежності від породи коливається від одного до восьми місяців. Кращим середовищем для стратифікації є торф’яна крихта (сухий торф, просіяний через решето з отворами в 5 мм) і чистий річковий чи добре промитий материковий пісок (розмір часток 0,5-1 мм).

Для стратифікації насіння добре перемішують з потрійним обсягом торф’яної крихти чи піску (на одну частину насіння три частини торфу чи піску). Суміш насіння з торфом чи піском змочують до помірковано вологого стану. Необхідна вологість піску (50-60% від повної вологоємності) досягається шляхом додавання до нього води з розрахунку 0,15 л/кг. При такій вологості пісок, стиснутий у руці, не виділяє воду, але і не розсипається, тобто зберігає форму. Вологість торф’яної крихти перевіряють аналогічним образом. Якщо при стиску вода з її виступає повільно, рідкими краплями, вологість вважається нормальною.

Стратифікацію проводять у дерев’яних коробках, установлених на стелажах у спеціально виділених для цієї мети приміщеннях. Насіння, змішані з піском чи торфом, засипають у коробки з висотою 0,3 м, шириною 0,4 м, довжиною 0,6-0,7 м, і отворами діаметром 0,5 см. у дні для стікання зайвої води та у бічних стінках для аерації. Зверху коробки для захисту від гризунів накривають металевими сітками і ставлять у підвали на підлогу чи на стелажі.

Для прискорення стратифікації насіння, зібране торік, попередньо замочують на 3-5 і більш діб в залежності від особливості будови їхнього зовнішнього покриву. Воду щодня змінюють. Насіння липи, скумпії, кизилу, шипшини;, - що мають найбільш твердий покрив, замочують звичайно протягом 10 діб. Насіння повинні добре набрякнути. Це визначають шляхом їхнього взрізування.

Під час стратифікації суміш піску з насінням періодично (не рідше
одного разу в 15 днів) висипають із коробок, ретельно перемішують і
зволожують, якщо це необхідно, до первісної вологості.

Зниження температури в приміщенні допускається до -4°С, але не більше ніж на 2-3 дня. У тих випадках, коли насіння почнуть проростати раніше терміну, коробки виносять зі сховища в тінисте місце, де закапують у сніг з таким розрахунком, щоб товщина сніжного шару над ними була не менш 1 м чи ж (якщо снігу немає) установлюють на льодовик. Зверху, щоб сніг не танув, його покривають чи соломою гноєм. Можна помістити коробки в холодильну камеру і зберігати їхній там до весняного посіву.

Якщо заготовлена велика партія лісових насіння і немає спеціальних складів, то для стратифікації використовують траншеї у відкритому ґрунті. Траншеї риють зимові (холодні, що промерзають, і теплі, що не промерзають) і в залежності від тривалості і терміну підготовки насіння до посіву. їх розташовують на сухому, підвищеному місці, навколо проривають канаву глибиною і шириною 0,5 м зі стрімкими гладкими стінками для захисту насіння від знищення гризунами. Стінки повинні знаходитися на відстані не ближче 1 м до траншеї.

Насіння зі спокоєм більш 4 місяців стратифікують у теплих зимових, траншеях. їх роблять глибиною 100 см, шириною 1 м, довжиною до 2 м. На дні траншеї на підставках висотою 20-25 см  (для дренажу) укладають дошки, а в центрі для аерації встановлюють пучок очерету діаметром 30-40 см.. На підлогу насипають шар злегка зволоженого піску (5 см), а на нього шар
(0,5 м) попередньо підготовленої і зволоженої суміші насіння з піском чи торфом, заповнену траншею закривають дошками і шаром соломи товщиною 25 см; з настанням холодів шар соломи збільшують, до 50-75 см, а зверху насипають шар снігу товщиною 35-40 см. До настання стійких морозів суміш один раз у 10 днів перелопачують.

У холодних зимових траншеях піддають стратифікації насіння з більш коротким насінним спокоєм 3-4 місяці. Від теплих зимових траншей вони відрізняються меншою глибиною - 60 см., у зв’язку з чим і шар піску, що засипається в них, чи торфу з насінням теж менше 30-35 см.. Шар соломи, що прикриває траншею складає всього 15 см..

Наприкінці зими, щоб уникнути передчасного проростання, солому з траншей знімають, а замість її насипають шар снігу товщиною 80-100 см. і втоптують, його.

Насіння з тривалим насіннєвим спокоєм для осіннього посіву стратифікують у літніх траншеях (липа, ясен звичайний, клен татарський і ін.). Літні траншеї являють собою неглибокі, викопані в притінку канави глибиною 0,3 м, шириною 0,5 м і довжиною до 5 м. Звичайну суміш насіння з піском чи торфом засинають у траншею, накривають дошкою, зверху насипають шар землі товщиною 20 см.. Через кожні 10 днів насіння перелопачують і в міру необхідності воложать.

Насіння сосни, модрини, жимолості, шовковиці білої й інших деревних порід вважаються добре підготовленими до посіву при стратифікації їх під снігом протягом 1-4 міс. до весняного посіву.

Мокре протруювання проводиться шляхом занурення насіння, поміщених у мішечки чи в сітчасті коробки, у 0,15 %шга ; розчин формаліну (1 частина 40%-ого формаліну в 300 частинах 1 води) і витримують 3-5 хв., чи 0,5 %ний розчин марганцевокислого калію (500 м марганцевокислого калію на 100 л води), після чого просушують у тіні й у той же день висівають. Марганцевокислий калій не знижує схожості навіть при високих концентраціях, він не отрутний і тому знайшов широке застосування в практиці. Насіння в ньому витримують протягом 2ч.

Сухе протравлювання - це опудрювання насіння хімікатами в спеціальних протравлювальних машинах при строгому дотриманні санітарно-гігієнічних правил. Для сухого протравлювання можна застосовувати гранозан І меркуран. На 1 кг насіння потрібно 0,5-Іграм гранозана чи 1-2 грам меркурана. Насіння протравлюють не раніше ніж за З дні до посіву.

Напівсухе протравлювання проводиться шляхом рясного обприскування насіннєвого матеріалу (при ретельному перелопачуванні) 0,5%-ним розчином формаліну (1 частина 40%-ого формаліну розбавляється 80 частинами води) з наступним томлінням під брезентом протягом 2 годин після чого його негайно висівають.

Залежно від розташування насіння на площі розрізняють такі способи посіву:

1. Висів насіння рівномірним розкиданням (розсіюванням) по поверхні ґрунту;

2. Висів насіння у посівні борозенки.

Висів розкиданням практикують при вирощуванні сіянців у закритому ґрунті (теплицях, оранжереях) та для видів рослин, насіння яких висівають у ґрунт без загортання (тополя, верба, береза, вільха та ін.).

У розсадниках більш поширений висів насіння у посівні борозенки. Для висіву дрібного насіння з невеликою глибиною загортання, посівні борозенки готують втискуванням, що сприяє підняттю вологи по капілярах до насіння і тим самим створює сприятливі умови для його проростання. Середнє та велике за розмірами насіння висівають у посівні борозенки, які роблять сошниками сівалок або вручну з застосуванням спеціальних знарядь. Залежно від ширини посівної борозенки розрізняють посіви:

вузькоборозенкові (3-5 см шириною);

широкоборозенкові (5-20 см шириною).

В лісових розсадниках переважно застосовують вузькоборозенкові посіви за допомогою сівалок “Литва-25”, СЛП-М та ін. Широкоборозенкові посіви доцільно використовувати тільки в зрошуваних розсадниках та на полях з родючими ґрунтами І достатнім природнім зволоженням. Застосування таких посівів дозволяє значно збільшити вихід стандартних сіянців та зменшити витрати на їх вирощування.

Грядкові посіви практикують переважно в розсадниках лісової зони на погано дренованих перезволожених і охолоджених ґрунтах. Грядки готують

шириною 0.8-1.Ом і висотою 10-25 см (плюсові) з відстанню між ними 30-40 см. Застосовують грядкові посіви також у посушливій зоні, де глибина грядки досягає 10-25 см (мінусові), і в закритому ґрунті (нульові). У грядкових посівах насіння висівають у поперечні і поздовжні посівні борозенки. Висів насіння у поперечні борозенки зустрічається дуже рідко. У постійних розсадниках при вирощуванні сіянців на грядках насіння висівають у повздовжні борозенки, що дозволяє механізувати усі процеси вирощування садивного матеріалу.

На відміну від рядкових у стрічкових посівах насіння висівають у дві або кілька зближених борозенок, які утворюють стрічку з 2-6 рядків. Між посівними стрічками залишають проміжок для проходу коліс трактора. Ширина стрічки і міжстрічкового проміжку, як правило, дорівнює 1,3-1,8 м і залежить від марки трактора та ширини захвату робочих знарядь. Відстань між зближеними посівними борозенками визначається особливостями росту сіянців окремих видів рослин.

Широкого застосування при вирощуванні шпилькових і деяких листяних порід з дрібним насінням набула стрічкова 6-рядкова схема посіву з шириною борозенки 3-5 см і попарно зближеними рядками 10-30-10-30-10-60 см (рис. 2). Перспективними є такі схеми посіву: для шпилькових 5-рядні (20-25) — (20-25) — (20-25) — (20-25) — (70-50 см), а для листяних 3-4-рядні (25-25-25-70 см, 25-45-25-55 см, 40-40-70 см). Такі схеми з рівномірно розташованими рядками дозволяють максимально механізувати усі виробничі операції по вирощуванню садивного матеріалу.

Довжину посівних борозенок (рядків) стрічкових посівів визначають за формулою:


Мал. 2. Схеми стрічкових посівів: 1-для сосни звичайної; 2-для дуба

де, Пр — довжина посівних борозенок, м/ га; К — кількість посівних борозенок у стрічці; В—ширина стрічки з міжстрічковим проміжком, м.

Сосна звичайна. Сіянці сосни краще вирощувати на достатньо родючих супіщаних і легкосуглинкових ґрунтах. Насіння сосни до висіву готують намочуванням у воді протягом 18-20 год або снігуванням. Перед висівом його протруюють фунгіцидами. Насіння висівають весною, восени, а іноді і влітку. Кращим є ранній весняний висів у вологий, достатньо прогрітий ґрунт. Весняні посіви мульчують торфокришкою або тирсою. Осінні посіви потребують покриття соломою і захисту насіння від гризунів, а літні - частих подивів.

Площа сівби визначається шляхом ділення необхідної кількості посад матеріалу на вихід сіянців з 1 га. Кількість посівних борозенок та їх ширина з урахуванням між стрічкової відстані проектується мною така
25-45-25-55 см, на основі вивченого матеріалу по розділу «Лісовий розсадник», прейскурантну вартість насіння беру з останніх цін на насіння по підприємствах даного регіону.


Таблиця 5.1 Розрахунок кількості та вартості насіння (1 ділянка)

№ п/п

Порода

Клас якості

Норма висіву насіння

Довжина посівних борозенок, м

Потреба в насіння, кг

Прейскурантна вартість 1 кг насіння, грн.

Вартість насіння, грн.

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Сзв

1

1,5

600

400

70,15

28060

2

Б

1

2,5

1600

640

14,60

9344

Разом

1040

37404


Таблиця 5.2 Розрахунок кількості та вартості насіння( 2 ділянка)

№ п/п

Порода

Клас якості

Норма висіву насіння

Довжина посівних борозенок, м

Потреба в насіння, кг

Прейскурантна вартість 1 кг насіння, грн.

Вартість насіння, грн.

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Сзв

1

1,5

600

400

70,15

28060

2

Д

1

125

1714

13,7

56,75

777,48

3

Б

1

2,5

1600

640

14,60

9344

4

1

1,1

1742

1583,6

9,90

57,42

Разом

2637,3

38238,9



Таблиця 5.3 Щорічні витрати на зберігання та підготовку насіння до сівби (1 ділянка)

№ п/п

Вид робіт

Одиниця виміру

Обсяг робіт

Норма виробітку

Розряд робіт

Потреба:

Вартість робіт, грн.

Термін виконання робіт

Л/д

Тарифна ставка

1

3

4

5

6

7

8

9

10

Сосна звичайна

1

Підготовка піску

4,0

1,2

2

3,3

31,20

102,96

2

Підготовка тирси

4,0

6,7

2

0,6

31,20

18,72

3

Заготівля та снігування насіння

4,0

3,5

2

1,14

31,20

35,57

4

Затарювання

т

0,4

3,5

2

0,11

31,20

3,43

5

Снігування

кг

400

95

2

4,2

31,20

131,04

6

Засипання насіння снігом

4

4,7

2

0,85

26,52

7

Вибирання насіння з під снігу

кг

400

323

2

1,24

38,69

8

Пересіювання насіння

кг

400

59

2

6,8

212,16

9

Відмивання насіння водою

кг

400

114

2

2,8

87,36

10

Просушування насіння

кг

400

212

2

1,9

59,28

Береза

1

Замочування насіння холодною водою

кг

640

263

2

2,4

31,20

74,88

Усього

25,34

187,2

790,61

Таблиця 5.4 Щорічні витрати на зберігання та підготовку насіння до сівби (2 ділянка)

№ п/п

Вид робіт

Одиниця виміру

Обсяг робіт

Норма виробітку

Розряд робіт

Потреба:

Вартість робіт, грн.

Термін виконання робіт

Л/д

М/з

1

3

4

5

6

7

8

9

10

Сосна звичайна

1

Підготовка піску

4,0

1,2

2

3,3

31,20

102,96

2

Підготовка тирси

4,0

6,7

2

0,6

31,20

18,72

3

Заготівля та снігування насіння

4,0

3,5

2

1,14

31,20

35,57

4

Затарювання

т

0,4

3,5

2

0,11

31,20

3,43

5

Снігування

кг

400

95

2

4,2

31,20

131,04

10-12

6

Засипання насіння снігом

4

4,7

2

0,85

26,52

7

Вибирання насіння з під снігу

кг

400

323

2

1,24

38,69

8

Пересіювання насіння

кг

400

59

2

6,8

212,16

9

Відмивання насіння водою

кг

400

114

2

2,8

87,36

10

Просушування насіння

кг

400

212

2

1,9

59,28

Береза

1

Замочування насіння холодною водою

кг

640

263

2

2,4

31,20

74,88

2


Продовження таблиці 5.4

Дуб

1

Підготовка піску

0,137

1,2

2

0,4

31,20

12,48

2

Підготовка тирси

0,137

6,7

2

0,020

31,20

0,6

3

Засипання жолудів в ями

т

0,137

1,10

2

0,0125

31,20

0,4

4

Засипання снігом

0,137

4,7

2

0,03

31,20

0,9

5

Вибирання з під снігу

кг

13,7

95

2

0,14

31,20

4,4

6

Пересіювання

кг

13,7

221

2

0,06

31,20

1,87

7

Відмивання водою

кг

13,7

342

2

0,04

31,20

1,25

8

Просушування

кг

13,7

212

2

0,065

31,20

2,03

Вільха чорна

1

Підготовка піску

15,83

1,2

2

13,2

31,20

411,84

2

Підготовка тирси

15,83

6,7

2

2,3

31,20

71,76

3

Заготівля і снігування

15,83

3,5

2

4,5

31,20

140,4

4

Затарювання

15,83

3,5

2

4,5

31,20

140,4

5

Снігування у мішки

кг

1583

95

2

16,7

31,20

521

6

Засипання снігом

15,83

4,7

2

3,4

31,20

106

7

Вибирання з під снігу

кг

1583

323

2

4,9

31,20

152,88

8

Пересіювання

кг

1583

95

2

16,7

31,20

521

9

Відмивання насіння

кг

1583

118

2

13,4

31,20

418

10

Просушування

кг

1583

212

2

7,5

31,20

234

Усього

113,2

842,4

2741,21


5.2 Агротехніка вирощування сіянців

Догляд за посівами здійснюють від висіву насіння і продовжують до викопування і вибирання сіянців, заходи по догляду умовно поєднують у дві групи:

догляд за посівами до появи сходів;

догляд за сіянцями (після появи сходів).

Догляд за посівами до появи сходів спрямований на:

створення сприятливих умов для проростання насіння;

забезпечення появи дружніх сходів.

У залежності від стану ґрунту, метеорологічних умов упродовж періоду проростання насіння, глибини висіву та інтенсивності появи сходів догляд за посівами до появи сходів може включати:

післяпосівне розпушування ґрунту;

коткування (ущільнення ґрунту) весняних посівів;

полив посівів;

мульчування посівів;

покриття посівів;

знищення бур’янів та розпушування ґрунту.

Післяпосівне розпушування ґрунту проводять переважно на осінніх посівах з метою недопущення висихання ґрунту та знищення кірки. Його здійснюють легкими боронами. Для знищення ґрунтової кірки іноді застосовують кільчасті котки.

Коткування весняних посівів легкими котками провадять для того, щоб поліпшити прилягання часток ґрунту до насіння і забезпечити капілярне підняття води до насіння, що проростає. Своєчасне коткування значно підвищує ґрунтову схожість насіння і забезпечує дружні сходів.

Полив посівів сприяє появі дружних і рівномірних сходів. Проводити його потрібно обережно, особливо на посівах з невеликою глибиною загортання насіння. Кращим способом паливу є дрібнокраплинне дощування.

Осінні посіви в разі потреби покривають 4-5-сантиметровим шаром соломи, осоки, очерету та інших матеріалів. Ранньою весною для кращого прогрівання і покращення аерації ґрунту покриття підпушують, а після появи перших сходів половину його знімають. Повністю знімають покриття перед першим доглядом за ґрунтом.

Розпушення ґрунту та знищення бур’янів проводять, як правило, одночасно. Окремо розпушують ґрунт для запобігання появи корки після зрошення або дощу, а також під час тривалих посух, що зменшує випаровування вологи і нагрівання поверхні ґрунту.

При вирощуванні дворічних сіянців ґрунт розпушують і знищують бур’яни в полі сіянців першого року 5-8, а в полі другого року - 4-6 разів. Кількість доглядів залежить від кліматичних умов і ступеня засміченості ґрунту бур’янами. Більше доглядів проводять в районах з посушливим кліматом. При цьому в першій половині вегетаційного періоду, коли інтенсивно проростають бур’яни, ґрунт розпушують і прополюють частіше, ніж у другій половині. В районах достатнього зволоження перші догляди за ґрунтом, коли сіянці ще не зміцніли, проводять на глибину 3-5 см. Глибину наступних розпушень ґрунту поступово збільшують, доводячи її до 10-12 см. У посушливих районах перше розпушення проводять на глибину 10-12 см, а наступні зменшують щоразу на 2-3 см.

Ґрунт розпушують культиваторами РКП-1,0, КФП-1,5А, КПС-4, КФУ-1,5, МВН-28 та ін. При проведенні підживлення сіянців одночасного з культивацією фунту використовують культиватори-рослинопідживлювачі КРСЩ-2,8А, КРН-2,8МО.

У боротьбі з бур’янами найбільш ефективним є поєднання хімічних та механічних доглядів, причому першими проводять хімічні.

Гербіциди, які використовують для боротьби з бур’янами у вигляді розчинів, емульсій і суспензій, за характером впливу на рослини поділяють на загальнознищуючі, селективні, системної та контактної дії. Загальнознищувальні гербіциди застосовують для знищення бур’янів на парових площах, а селективні - на полях з сіянцями. Контактні викликають

опіки і омертвіння тканин рослин в місцях потрапляння гербіциду, а системні проникають в рослину, перемішуються по судинах і спричинюють її загибель. Останні особливо ефективні для боротьби з багаторічними бур’янами з глибокою кореневою системою. Розрізняють кілька способів застосування гербіцидів: суцільний (рівномірно по всій площі), стрічковий (гербіцидом обробляють посівні рядки і захисні зони з обох сторін) і локальний (гербіциди вносять у місцях появи бур’янів).

Для обробітку ґрунту у парових полях застосовують 2,4-ДА (амінну сіль, 1,2 кг/ га), далапон (10-20 кг/ га), ТХА (трихлорацетат натрію, 50-100 кг/ га), МГ-Т (малеїновий гідразит триетаноламінової кислоти, 30 кг/ га), раундап (3-5 кг/ га). Проти кореневищних бур’янів краще використовувати ТХА, МГ-Т і далопон, а проти кореневідприскових та однорічних двосім’ядольних - 2,4-ДА та раундап. Гербіциди вносять у вигляді водних розчинів, витрачаючи 500-600 л/га.

Проріджування посівів проводять через, 15-20 днів після масової появи сходів, залишаючи на 1 м борозенки 100-150 сіянців шпилькових порід і 40-60 листяних. При зріджуванні (висмикуванні) сходів залишають найбільш розвинені рослини. Після зрідження бажано зволожити посіви.

Зрошення сіянців - важливий агротехнічний захід при вирощуванні сіянців в районах з нестійким і недостатнім зволоженням. Поливають переважно дощуванням або в борозни. Дощування проводять за допомогою спеціальних, коротко- та далекоструменевих установок. Ними водночас із зрошенням можна проводити підживлення. Полив по борознах застосовують у розсадниках з важкими ґрунтами. Недоліками цього способу є втрата площі, зайнятої каналами, неефективне використання води, можливе заболочування та засолення земель.

Системні фунгіциди дуже ефективні і для боротьби з хворобою Шютте. Для захисту сіянців сосни достатньо одного обприскування 50%-м БМК концентрацією 0,4%, 50%-м фундазолом (0,15%) або 50%-м бенамілом (0,06%) з витратою робочого розчину 400-800 л/га залежно від віку сіянців. Проти звичайного Шютте сіянці обробляють в середині липня, а проти сніжного Шютте - в середині жовтня. Крім цих препаратів використовують 1,5%-ну суспензію 90-98%-ї колоїдної сірки або 0,51 %-й цинеб (400-500 л/га).


РОЗДІЛ 6. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА СТВОРЕННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР

Позаяк при створенні лісових культур підприємства повинні знати, яка сума коштів їм необхідна для проведення усіх видів робіт, що входять в процес вирощування посадкового матеріалу, створення лісових культур та проведення доглядів в перші 4 років, то складається кошторис за всіма статтями витрат і звіт по всіх роботах.

Усі необхідні значення брали з розрахованих таблиць попередніх параграфів. Всього витрат відповідає сумі усіх витрат в тому числі і додаткових.


Таблиця 6 Кошторис на створення лісових культур та догляд за ними

п/п

Статті витрат

Необхідно людино-днів

Необхідно машино-змін

Витрати на оплату праці

Витрати на пальне

Додаткові витрати

1 ділянка

2 ділянка

1 ділянка

2 ділянка

1 ділянка

2 ділянка

1 ділянка

2 ділянка

1 ділянка

2 ділянка

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1

Вартість насіння

-

-

-

-

-

-

-

-

37404

38238,9

2

Підго-товка насіння до сівби

24,4

112,3

-

-

790,6

3539,9

-

-

-

-

4

Підготовка території до посадки сіянців

6,6

0,55

6,6

0,55

-

-

-

-

-

-

5

Посадка сіянців

2,7

2,2

0,6

0,49

-

-

-

-

-

-

6

Механі-зований догляд за культурами

3,2

2,8

3,2

2,8

157,18

137,52

2409,2

1916,6

-

-

7

Ручний догляд за культу-рами

47,6

90,8

1485,12

2832,96

Разом витрат

293,15

14,24

8943,28

4325,8

75642,9

Всього витрат

89219,37


РОЗДІЛ 7 ОРГАНІЗАЦІЯ Й ОХОРОНА ПРАЦІ

7.1 Організація праці

Організація праці при створенні лісових культур спрямована на підвищення ефективності виробництва шляхом раціонального використання трудових і матеріально-технічних ресурсів, створення сприятливих умов для працюючих у господарстві.

Для виконання найбільш важливих робіт в декоративному розсаднику потрібно, щоб працювали декілька постійних кваліфікованих працівників, завантаження яких роботою протягом року гарантовано. Останнє в зимовий період та осінній періоди можливе, якщо запланувати організацію підсобного виробництва (новорічні декоративні сувеніри, композиції з сухих рослин тощо). У разі великих обсягів робіт наприклад як весною при посадці чи осінню при вибиранні саджанців створюються спеціалізовані бригади на чолі бригадиром: бригада для виконання робіт у посівному відділенні,
у шкільному відділенні, у цеху закритого ґрунту тощо.

Я вважаю, що доцільно мати на лісокультурних роботах 24 постійних працівника, враховуючи графіки робіт та потрібну кількість людей на ці роботи. Інші 20 працівників будуть тимчасовими, і будуть найматися в той період, коли це буде необхідно. У параграфі 7.1 наводяться дані про потребу підприємства в робочій силі окремо за місяцями року на заготівлі насіння, роботах у розсаднику та створенні лісових культур на ділянках, що відведені для цієї мети у поточному році. Розраховується чисельність та склад окремих бригад. Обґрунтовується запроектована організація праці, що включає розподіл і кооперацію праці.


Таблиця 7.1 Розрахунок потреби підприємства в робочій силі

п/п

Найменування робіт

Необхідно людино-днів за місяцями

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

Листопад

Грудень

Всього

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

1

Збір насіння необхідних деревних видів (власного проекту)

-

-

-

-

-

-

-

-

1

1

1

-

3

2

Підготовка насіння до висіву

-

-

27

27

-

-

-

-

27

27

28

137

3

Підготовка площі

-

-

1

2

-

-

-

-

2

2

-

-

7

4

Посадка сіянців на постійне місце

-

-

3

-

-

-

-

2

-

-

5

5

Догляд за культурами

-

-

16

16

16

16

16

16

16

16

16

-

144

6

Разом по місяцях

-

-

44

48

16

16

16

16

45

48

44

-

296

7

Додаткові дані:

Постійних робітників

Тимчасових робітників

-

-

16

16

16

16

16

16

16

16

16

-

-

-

-

27

-

-

-

-

-

-

-

28

-

-


7.2 Охорона праці та техніка безпеки.

У параграфі 7.2 наводяться основні положення техніки безпеки й охорони праці. На час виконання основних робіт із збору насіння, вирощування сіянців, посадки саджанців, вказуються відповідальні особи за загальний стан охорони праці на даних роботах.

Під час виконання робіт на об’єктах лісового господарства повинні бути передбачені заходи з захисту працюючих від небезпечних та шкідливих  виробничих факторів.

1.  Виконання робіт на об’єктах лісового господарства слід здійснювати
згідно з затвердженою технологічною документацією відповідних норм та
правил.

2. Під чає роботи  з  технологічним устаткуванням,  машинами  та
механізмами слід   додержуватися вимог безпеки у відповідності до правил
та інструкцій з їх експлуатації  заводів-виробників.

3. Технологічне устаткування, машини,  механізми, ручний
інструмент та реманент, що використовуються у роботі, повинні бути
справними.

4. При плануванні і проведенні робіт з гербіцидами слід суворо
дотримуватися обмежень, вказаних у діючих  «Санітарних   правилах   по зберіганню, транспортуванню і застосуванню отрутохімікатів у сільському
господарстві», щоб запобігти отруєнню людей, забрудненню ними продуктів
харчування, атмосферного повітря, водоймищ,  ґрунту і  навколишнього
середовища в цілому.

5. Перед тим, як застосовувати машини і механізми для обробітку
ґрунту, ділянки робіт повинні бути обстежені на предмет виявлення
сторонніх предметів, що можуть пошкодити робочі органи машин і
механізмів.

6. Роботи зі спилювання дерев частинами, звалювання    дерев та
корчування пеньків слід виконувати бригадою у складі не менше трьох
працюючих під керівництвом особи, що відповідає за проведення робіт.

7. Збирати плоди та шишки, здійснювати роботи (окрім аварійних)
з обрізування, спилювання  та видалення дерев, а також корчування пеньків
слід тільки у світлий час доби, за відсутності грози, дощу, туману, сильного
снігопаду, ожеледі, при температурі повітря вище -10°С та швидкості вітру
не більше 3 м/с.

8. До роботи на технологічному устаткуванні, спеціальних машинах та
механізмах допускаються особи, які мають диплом спеціального навчального
закладу або посвідчення на право керування машинами та агрегатами
механічного, енергетичною, газового, холодильного та теплотехнічного
устаткування  підприємств міського зеленого господарства. Вони повинні
також пройти стажування за програмою згідно з Положенням про навчання,
інструктаж та перевірку знань, яке розроблює та затверджує організація
(підприємство).

9. Під час обробітку ґрунту вручну необхідно користуватися тільки
справними та гострими лопатами, садовими вилами, граблями та іншим
реманентом.

10. Для зачепу культиватора (плуга) І трактора останній необхідно
плавно подавати заднім ходом на малих оборотах двигуна.

11. Перед тим, як навішувати навісний культиватор (плуг) на трактор,
нього слід встановити на бокові підставки.

12. Під чає подачі трактора до культиватора (плуга) слід знаходитись
збоку від них. Після підходу трактора до культиватора (плуга) необхідно
вимкнути двигун і приєднати тяги.

13. Якщо під час роботи ґрунтообробної машини на її робочий орган
понадають сторонні предмети (велике каміння, крупне коріння, металеві
предмети тощо), необхідно негайно привести у транспортне положення
робочий орган і тільки після цього видаляти сторонні предмети.

14. Під час роботи  моторних  фрез треба  слідкувати за тим, щоб  у
зону дії фрезерного барабана не заходили працюючі.

15. Під час маневрування та холостих переїздів ґрунтообробних машин
їх робочі  органи  повинні  бути  вимкнені  та приведені  у транспортне
положення.

16. Під час обробітку ґрунту слід працювати  тільки на першій
передачі (уповільненій швидкості).

17. Під чає розпушування  ґрунту моторною  фрезою  необхідно
слідкувати, щоб грудки ґрунту або інші тверді предмети, їло відлітають від
фрези, не травмували працюючих та прохожих.

18. Під час обробітку ґрунту причіпними чи навісними культиваторами
(плугами) працюючі не повинні знаходитись на їх зчепі або рамі.


Використані літературні джерела

1. Гордієнко М.І., Фесюк А.В., Маурер В.М., Гордієнко Н.М.
Лісові культури.- К.:Камула, 1995-341 с.

2. Гордієнко М.І., Корецький Г.С, Маурер В.М. Лісові культури.- К.:
1995-327 с.

3. Дебринюк  Ю.М.,   Калінін   М.Ї.,   Гузь  М.М.,   Шаблій   І.В.   Лісове
насінництво,- Л.: Світ, 1998 ~ 427 с.

4. Родин А.Р. Лесные культури и лесомелиорация.- М.:
Агропромиздат, 1987.

5. Вакулюк П.Г. Способи обработки почви под лесные культури,
М., 1979.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

77202. Обучение персонала как фактор повышения эффективности работы организации 785.5 KB
  В наш быстроменяющийся век профессиональное обучение персонала приобретает особое значение и становится неотъемлемым условием успешного функционирования любой организации. Учитывая специфику российского рынка, особенностью которого являются быстрые и частые изменения...
77203. Формирование кадровой политики предприятия связи ОАО Липеком 739.5 KB
  Кадры управления менеджеры и их роль в процессе деятельности предприятия. Общая характеристика управления кадрами. Статья приложения структуры управления Липекома и статья приложения аудиторской проверки сканированы и отпечатаны с оригинала.
77204. Автоматизация отслеживания состояния покрытия автомобильных дорог 249.5 KB
  Общеизвестно что состояние дорожного покрытия на протяжённых участках автомобильных дорог как на территории Российской Федерации так и в некоторых других странах далеко от идеального. Характер и численность дефектов покрытия разнятся: на некоторых участках автомобилист может столкнуться...
77205. Декомпозиция временных рядов в СУБД Oracle 102 KB
  Целью данной работы являлось создание пакета процедур и функций с помощью которых можно было бы легко и эффективно манипулировать временными рядами в СУБД ORCLE. Для хранения информации о рядах создает отдельная таблица Timeseries в которой хранятся имя или идентификатор ряда...
77206. Разработка программного обеспечения системы программно-аппаратной защиты ПО 381.5 KB
  Данная курсовая работа является частью проекта по разработке системы программно-аппаратной защиты ПО. Данный комплекс представляет собой комбинированную систему, предназначенную для защиты коммерческого программного обеспечения от несанкционированного использования или для защиты...
77208. Поддержка языка Lisa в среде Eclipse 293 KB
  В компании Parallels ведётся разработка продукта StellArt IDE – среда программирования на основе Eclipse для языка Lisa. Я участвую в разработки данного продукта. Продукт разрабатывается по технологии Scrum, так что каждый месяц в течение всего периода разработки поставляется...
77209. Инструмент аспектно-ориентированного программирования Aspect.Java 628 KB
  Данная курсовая работа посвящена такой относительно новой методологии в разработке программного обеспечения как аспектно-ориентированное программирование. Суть данного подхода – поддержка разработки и модификации сквозной функциональности (cross-cutting concerns) в больших программных системах.
77210. Разработка framework для JSR 290 TCK 450 KB
  Technology Compatibility Kit (TCK) – тестовая сюита, позволяющая протестировать реализацию какого-либо Java Specification Request (JSR) на соответствие спецификации. Это одна из трех составляющих ратифицированного JSR в Java Community Process, которыми являются: Спецификация JSR JSR Reference Implementation