96154

Охорона праці в легкій промисловості. Текстильна та швейна підгалузі

Реферат

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Аналіз стану виробничого травматизму та професійної захворюваності в організаціях легкої промисловості констатує той факт що гострота проблеми в даний час пов’язана з виробничим травматизмом і професійним захворюванням не знижується тобто необхідно ретельно виявляти та аналізувати шкідливі та небезпечні фактори на виробництвах...

Украинкский

2015-10-03

105.5 KB

32 чел.

PAGE  4

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

Кафедра екологічного менеджменту

Реферат

з дисципліни: «Охорона праці в галузі»

за темою : «Охорона праці в легкій промисловості.

Текстильна та швейна підгалузі»

                                                                 

                                                                     

                                                                 Перевірив : д.т.н., проф.. Качан В.М.

Донецьк 2013

Зміст

[1] Вступ

[2] 1. Аналіз рівня травматизму та профзахворювань на виробництвах легкої промисловості.

[2.1] Легка промисловість за даними державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки Україна за 10 місяців 2013 року  посіла 14 місце серед інших галузей по рівню травматизму на підприємстві (рис.1) [3].

[3] Аналіз стану виробничого травматизму та професійної захворюваності в організаціях легкої промисловості констатує той факт, що гострота проблеми в даний час, пов'язана з виробничим травматизмом і професійним захворюванням не знижується, тобто необхідно ретельно виявляти та аналізувати шкідливі та небезпечні фактори  на виробництвах  та шукати ефективні шляхи  вдосконалення системи охорони праці, для того щоб значно знизити кількість нещасних випадків та кількість професійних захворювань.

[4] 2. Характеристика  шкідливих і небезпечних факторів у легкій промисловості.

[5] 3. Заходи щодо зменшення впливу шкідливих та небезпечних факторів на виробництвах легкої промисловості.

[6] Висновки

[7] Список використаної літератури:


Вступ

Охорона праці в наш час - найважливіша соціально - економічна проблема, що вимагає до себе постійної уваги з боку держави, роботодавців, об'єднань працівників  Товариство несе величезні економічні витрати , зумовлені недооцінкою потенційних можливостей охорони праці у підвищенні ефективності виробництва. Але в той же час ніякі економічні втрати не можна порівнювати з втратами соціальними, коли щорічно сотні тисяч людей у всьому світі гинуть або стають інвалідами унаслідок погано забезпеченої охорони праці.

Сучасне підприємство легкої промисловості - це складне енергоємні господарство, що широко використовує хімічні речовини та сировину на їх основі, а також необхідного обладнання і верстати [1, c. 28]. Підприємства легкої промисловості належать до галузі, яка не є безпечною. Навіть при використанні найсучасніших технологій, речовини, що обертаються на цих підприємствах, несуть в собі загрозу пожеж, вибухів, токсичного ураження людей і негативного впливу на навколишнє середовище [2. c. 16].

Враховуючи вищесказане, очевидно, що на підприємствах легкої промисловості завжди присутня небезпека - потенційна можливість виникнення процесів або явищ, здатних викликати ураження людей. Тому для того, щоб знизити рівень виробничого травматизму та професійних захворювань працівників легкої промисловості необхідно провести ретельний аналіз шкідливих і небезпечних факторів, а також заходів щодо зниження рівня травматизму та професійних захворювань в галузі.


1. Аналіз рівня травматизму та профзахворювань на виробництвах легкої промисловості.

Легка промисловість за даними державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки Україна за 10 місяців 2013 року  посіла 14 місце серед інших галузей по рівню травматизму на підприємстві (рис.1) [3].

Рис.1. Рівень травматизму по галузям за 10 місяців 2013 року, %.

У 2013 році в Україні спостерігається  збільшення кількості випадків травматизму на  виробництвах легкої промисловості порівняно з 2012 й 2011 роками (рис.2). Також збільшилась кількість випадків зі смертельними наслідками так у 2011 та 2012 роках таких було виявлено відповідно по одній особі, а у 2013 році за 10 місяців вже нараховано 3 смерті (рис. 3) [3]/

Рис.2. Кількість випадків травматизму на виробництві легкої промисловості за період 2011-2013 рр.

 Рис.3. Кількість випадків зі смертельними наслідками на виробництві легкої промисловості за період 2011-2013 рр.

Аналіз травматизму на підприємствах легкої промисловості показує, що через несправність устаткування відбувається близько 10% нещасних випадків, через порушення правил техніки безпеки від 1-12%, через недоліки в інструктажах і навчання з охорони праці близько 12%. В цілому, більшості нещасних випадків (75%) припадає на організаційно-технічні причини, і всього 25% на конструктивні недоліки в устаткуванні (рис 4). Серед причин також можна виділити: недоліки в навчанні та інструктажі потерпілого по ОП, знаходження потерпілого в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння [1, c. 93].

Рис.4. Причини  виникнення травматизму на підприємствах легкої промисловості.

Аналіз статевої приналежності показав, що питома вага жінок від загальної облікової чисельності працівників легкої промисловості та їх травматизму на виробництві становить 75% і 54% відповідно.

За рівнем професійних захворювань на Україні легка промисловість стоїть поряд з агропромисловим комплексом.

Основною причиною виникнення профзахворювань є невідповідність умов праці гігієнічним вимогам (68% фізичні фактори: шум, вібрація; 21% запиленість) [4].

У нозологічної структурі найбільший внесок в професійну захворюваність вносять туговухість (неврит кохлеарний) і професійний бронхіт (рис.5) 

Рис.5. Структура профзахворювань на виробництвах легкої промисловості України.

Розподіл професійної захворюваності в залежності від стажу свідчить про те, що найбільша кількість випадків реєструвалося в осіб зі стажем роботи 25 років і більше (74%) і у віковій групі 46-55 років (66%), тобто тривалість роботи в контакті з шкідливими факторами виробництва має пряму залежність від стажу та віку працюючих (рис.6 рис. 7).

Рис. 6. Розподіл профзахворюваностей в залежності від стажу працюючих на виробництвах легкої промисловості  України.

Рис. 7. Розподіл профзахворюваностей в залежності від віку працюючих на виробництвах легкої промисловості  України.

Аналіз стану виробничого травматизму та професійної захворюваності в організаціях легкої промисловості констатує той факт, що гострота проблеми в даний час, пов'язана з виробничим травматизмом і професійним захворюванням не знижується, тобто необхідно ретельно виявляти та аналізувати шкідливі та небезпечні фактори  на виробництвах та шукати ефективні шляхи  вдосконалення системи охорони праці, для того щоб значно знизити кількість нещасних випадків та кількість професійних захворювань.

2. Характеристика шкідливих і небезпечних факторів у легкій промисловості.

Основні шкідливі і небезпечні виробничі фактори у легкій промисловості зображені на рис. 8.

Рис. 8 . Основні шкідливі та небезпечні виробничі  фактори в легкій промисловості.

 Пил . Сприяє виникненню запальних процес сов очей ( кон'юнктивіт ), гнійничкових захворювань шкіри, а також надає шкідливий вплив на носоглотку і бронхи. Речовини знаходяться в пилу у початківців можуть викликати фабричну лихоманку, яка триває від 2х до 3х днів. Більш тривала робота в запилених умовах (10-15 років) може призвести до професійного захворювання легенів - бісіноз. Найбільш шкідливим компонентом пилу є вільний двоокис кремнію, який викликає захворювання силікоз.

Надмірне тепло і вологовиділення. Джерелами значного тепловиділення на підприємствах легкої промисловості є машини, верстати, виробничі установки і т.д. Джерелами значного вологовиділення являються такі процеси як шліхтування, відбілювання, мокре прядіння. Поєднання з підвищеною вологістю (65-75 %) підвищена температура затрудняє процес терморегуляції в організмі людини, внаслідок чого погіршується самопочуття працівників і значно погіршується продуктивність праці.

Промислові отрути. Можуть викликати порушення нормальної життєдіяльності організму, і когут бать причиною гострих хронічних травленим ( інтоксикація). До числа таких отрут слід віднести: сірчистий газ, хлор, ціаністий водень, окис вуглецю. Ці речовини відносяться до другого класу небезпеки, тобто являються високонебезпечними (ГДК 0,1-1 мг / м ³).

Виробничий шум. В наявних цехах підприємств, що належать до легкої промисловості , шум є одним з поширених несприятливих факторів. Він є не тільки професіональною шкідливістю, але і причиною виробничого травматизму (не чутно попереджувальних сигналів, притуплення реакції та ін.).

Бактеріальна забрудненість сировини і повітря. У ряді цехів підприємств легкої промисловості в повітрі робочих приміщень присутній бакеріальна флора, що містить велику кількість бактерій (стафілакоків від 300-13920 колоній; стрептококів 30-5710 колоній на 1 м ³ повітря). У тканинах (бавовна, шерсть, льон) містяться спори грибків. Вони сприяють виникненню захворювань дихальних шляхів, а також гнійничкових захворювань шкіри і підшкірної клітковини.

Вібрація. Збільшення швидкостей органів машин і обладнання призводить до зростання їх вібрації. Значними джерелами вібрації на підприємствах легкої промисловості яляются лентчние, швейні та ровнічниє машини й устаткування. Під впливом вібруючих верстатів і машин в ряді виробництв виникають низькочастотні коливання підлог у вертикальному та горизонтальному напрямках. Вібрація може викликати суб’єктивні відчуття у працівника від неприємних до больових. Виникає запаморочення, сонливість, болі в литкових м'язах, порушення координації руху. Тривала дія загальної вібрації призводить до розвитку вібраційної хвороби

Також, слід виділити наступні проблеми охорони праці в легкій промисловості:

1. Хімізація виробництва. Поступаючі на підприємства легкої промисловості синтетичні волокна містять незначну кількість вступивши в хімічну реакцію низькомолекулярних сполук (мономери вихідної сировини, добавки, розчинники, пластифікатори, барвники і т.д.). Будучи активними вони представляють головну небезпеку для здоров'я людини.

2. Електромагнітні поля. Застосування безшовного шиття шляхом діелектричного нагрівання матеріалу з використанням струмів високої частоти призводить до утворення у виробничих приміщеннях електромагнітних полів високої частоти які несприятливо позначаються на самопочутті працівників (головний біль, підвищена стомлюваність, порушення сну, погіршення пам'яті , випадання волосся) [5, c. 23].

3. Ультрафіолетова недостатність (світлове голодування). Відсутність природного світла в безвіконих фабриках негативно позначається на психофізіологічному стані працівника. Така робота викликає головний біль, різь в очах, дискомфорт, підвищену стомлюваність.

4. Монотонність праці. Праця окремих працівників (ткачів, прядильників і т.д.) є досить монотонною зважаючи на її одноманітності. Зростає нервово емоціональна і психолгічна напруженість праці, та знижена рухова активність також вимагає свого рішення.

3. Заходи щодо зменшення впливу шкідливих та небезпечних факторів на виробництвах легкої промисловості.

1. Нормування параметрів загальної вібрації. Якщо нормування не дотримується, то виникає втома, знижується безпеку роботи.

Одним із способів віброзахисту є вібропоглащенія і віброізоляція. Віброізоляція здійснюється з використанням амортизаторів на ткацького верстатах це стальні пружини, гума, плити різної товщини і конфігурації. В останні роки все частіше почали застосовувати спресовані металеві волокна, що значно зменшують кругову частоту. Використання таких засобів призводить до зменшення твердості коливальні системи [6, c. 112].

2. Нормування шуму. Сувора регламентація допустимих рівнів звукового тиску у всіх чутних активних смугах звукового спектру. Найбільш ефективним способом боротьби з шумом є створення принципово нових маханізмів, що виключають джерело виникнення шуму. Також існує технологічний метод зниження шуму (використання менш галасливих матеріалів).

Наприклад: заміна жорстких тканинах ременів на еластичні ремені з гладкою зовнішньою поверхнею, металеві деталі на деталі з технічного нейлону, поліуретану. Звукопоглинання і звукоізоляція за рахунок огорож, глушників шуму, акустичні екрани, кожухів з щільних матеріалів.

3 . Велике значення в профілактиці травматизму має організація робіт з охорони праці.

Необхідно підвищувати якість інструкцій з охорони праці, покращити навчання на робочих місцях, не допускати до роботи осіб, які не пройшли курс навчання.

4 . Кондиціювання повітря [6, c. 129].

5. Створення сприятливого мікроклімату з урахуванням гранично допустимого рівня вологості 40-75 %, барометричного тиску 760 мм рт.ст.і температури.

6. Систематичне прибирання споруджень.

7. Широке використання засобів колективного та індивідуального захисту.

8. Ефективна аерація будівель.

9. Проведення специфічних і загальнозміцнюючих лікувально - профі - лактіческіе заходів.

10. Проведення медичних оглядів при прийомі на роботу і періодично у перебігу.

На рис. 8. зображені засоби подолання окремих шкідливих факторів, що виникають на виробництвах легкої промисловості [1, c. 210].

Рис.8.  Засоби подолання окремих шкідливих факторів на виробництвах легкої промисловості.

Висновки

Дані про масштаб впливу небезпечних і шкідливих факторів на людину в процесі професійної діяльності, на жаль, свідчать про постійне збільшення травматизму, числа і тяжкості захворювань, кількості аварій і катастроф і викликають їх факторах.

Легка промисловість не виняток. Ведучими шкідливими факторами робочого середовища і трудового процесу для працівників основних є: шум, несприятливий мікроклімат, сукупність фізичних і хімічних факторів.

Нещасні випадки травматизму, а також появи профзахворювань у працівників не є випадковими. Їх прояв має певну закономірність. Пізнання цієї закономірності є пріоритетним при розробці заходів щодо поліпшення ОП та промислової безпеки.

Незадовільне функціонування системи управління ОП, недостатня ефективність впровадження розроблених заходів щодо запобігання травматизму обумовлюють повільні темпи зниження рівня травматизму та профзахворювань.


Список використаної літератури:

1. Керб Л. П. Основы охраны труда: учебн. пособие / Л. П. Керб. — К.: КНЕУ, 2012. — 252 с.

2. Круглов В.П. Проблемы организации автоматизированного управления безопасностью сотрудников и охраны окружающей среды в легкой промышленности / В.П. Круглов // Безопасность в техносфере. – 2012. - № 6. – С. 14-19.

3. Официальный сайт Государственной службы горного надзора и промышленной безопасности Украины [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://dnop.gov.ua/ 

4. Официальный сайт Фонда социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний Украины [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.social.org.ua/activity/profilactika

5. Панкова В.Б. Профессиональные заболевания на предприятиях легкой промышленности / В.Б. Панкова // Украинский журнал проблем медицины труда. – 2012. – № 2. – С. 21-29.

6. Панов Г.Е. Охрана труда на предприятиях легкой промышлености/ Г.Е. Панов. – М.: Недра, 2010. – 244 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73673. Механізми пересування 351.5 KB
  У вантажопідйомних машинах загального призначення механізми пересування по конструктивній ознаці розрізняють: а механізми пересування з ручним приводом б механізми пересування з машинним приводом електричний і ДВС. По конструкції опорноходової частини механізми пересування підрозділяються: а на рейкові б на без рейкові. За принципом роботи механізми пересування підрозділяються на дві принципові схеми: а механізми у яких переміщення здійснюється за рахунок сил зчеплення приводних ходових коліс з рейкою або грунтом б механізми у...
73674. Вимоги до антен по параметрах електромагнітної сумісності 370 KB
  Вимоги до антен по параметрах електромагнітної сумісності Розвиток супутникових систем звязку супроводжується зростаючим завантаженням діапазонів радіочастот. Передумови для рішення проблеми ЭМС створюють відомі просторова й частотна вибірковості антен. При аналізі діаграми спрямованості апертурних антен широко застосовуваних у супутниковому...
73675. Розрахунок механізму пересування з тяговим елементом 242 KB
  Ходові колеса кранів і рейки У вантажопідйомних машинах загального призначення залежно від типу машини призначення а також величини навантаження і швидкості пересування ходові колеса виготовляються сталевими і чавунними з циліндровим і конічним ободом. Як рейки у вантажопідйомних машинах застосовується квадратна або смугова сталь а також залізничні рейки
73676. Механізми повороту 471.5 KB
  Конструкція механізмів повороту визначається призначенням і конструкцією вантажопідйомної машини умовами експлуатації діючими навантаженнями і іншими особливостями крана. У вантажопідйомних машинах залежно від конструктивного виконання механізму повороту крана можуть бути дві принципово відмінні схеми приводу механізму повороту. По першій схемі прівод механізму повороту розташовується на неповоротній частині вантажопідйомної машини мал.
73677. Механізми зміни вильоту стріли 249.5 KB
  В цьому випадку приймають середню вантажопідйомність крана з перевантаженнямпо перекидаючому моменту в межах 1520 На практиці зміна вильоту стріли виробляється в двох випадках: Настановна зміна вильоту стріли. Маневрова зміна вильоту стріли. Зміна вильоту стріли виробляється в процесі роботи крана для горизонтального радіального переміщення оброблюваного вантажу.
73678. Стаціонарні поворотні крани 426 KB
  Верхня опора зміцнюється в стіні будівлі або в колоні іноді встановлюється на гнучких розтяжках при повороті крана на 360 градусів. Противага служить для зменшення перекидаючого моменту отже для полегшення опорних елементів крана зменшення ваги і розмірів фундаменту а також колони крана. Залежно від розташування наполегливого підшипника можливі дві схеми навантаження колони крана мал. Якщо ферма крана спирається на верхню шпильку колони в якій встановлений наполегливий підшипник то верхня опора сприймає не тільки горизонтальні...
73679. Двоопорні крани із змінним вильотом 325 KB
  Кран закріплюється на фундаменті, він звичайно виконується повноповоротним. В цьому випадку верхня опора зміцнюється на чотирьох розтяжках. Кран складається з двох симетричних ферм
73680. Мостові крани 527 KB
  До вантажопідйомних машин з подовжньо-поступальною ходою без поворотної відносяться мостові крани, козлині і консольні крани. У вітчизняній промисловості широко застосовуються вантажопідйомні машини мостового типу
73681. Козлові крани 488.5 KB
  Козлині крани загального призначення застосовуються для обслуговування відкритих складів, електростанцій, монтажу промислових і цивільних споруд.