96196

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Контрольная

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

На всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови...

Украинкский

2015-10-03

122 KB

1 чел.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

4.1. Охорона праці

Згідно зі ст. 153 – 154 закону об Охороні праці. Проектування виробничих об'єктів, розробка нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці. Виробничі будівлі, споруди, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва або реконструкції, технологічні процеси повинні відповідати нормативним актам про охорону праці.

На всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Мета розділу – поліпшення умов праці працівників, попередження виробничого травматизму, профзахворювань, пожеж та аварій на виробничих дільницях, технологічному обладнанні, в приміщеннях та на робочих місцях підприємства, які було обладнано ПЕОМ з ВДТ.

4.1.1. Аналіз будівельно-планувальних особливостей базового приміщення

Відділ знаходиться на другому поверху трьохповерхової будівлі, загальною площею 605 м2 . Комп’ютеризоване робоче місце знаходиться у окремому приміщенні, розміри якого 3х4 м, що відповідає вимогам до площі виробничих приміщень такого типу.

Режим роботи персоналу – 8-годинний робочий день. , впродовж якого фахівці відділу виконують різноманітні види робіт, більша частина яких виконується за допомогою ПЕОМ з ВДТ. Площа приміщення дозволяє розмістити лише одне комп’ютеризоване робоче місце згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.28-10.

Рис. 4.1 План робочого приміщення.

4. 1.2. Аналіз шкідливих і небезпечних виробничих чинників

Небезпечний виробничий фактор - фактор, вплив якого на працюючого у визначених умовах приводить до травми або різкому погіршенню здоров'я.

Шкідливий виробничий фактор - фактор, вплив якого на працюючого у визначених умовах приводить до захворювання або зниженню працездатності. В залежності від рівня та тривалості впливу шкідливий фактор може стати небезпечним. По природі дії на організм людини небезпечні та шкідливі виробничі фактори пiдроздiляються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні. До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів відносяться фактори, що характеризують технологічний процес (рухомі машини та механізми, рухомі частини обладнання, вироби, що пересуваються, заготовки та матеріали, гострі кромки; підвищена або знижена температура поверхней обладнання або матеріалів; пiдвищене значення електричної напруги, пiдвищений рiвень статичної електрики), та фактори, що характеризують повітря виробничих приміщень (пiдвищена запиленість та загазованість повітря робітничої зони, метеорологiчнi умови, пiдвищений рiвень шуму, ультразвукових коливань, вiбрацiї на робітничому мiсцi, недостатня освiтленiсть робочої зони i т.п.).

  •  Хiмiчнi небезпечні та шкідливі виробничі фактори пiдроздiляються:
    по характеру впливу на людину на: токсичнi (викликають отруєння органiзму), дратівні, сенсибiлiзуючi (викликають алергію), канцерогенні (викликають злоякiснi створення), мутагеннi (впливають на змінення спадковості), репродуктивні;
  •  по шляху проникнення у організм людини: проникаючі через органи дихання, шлунковокішечний тракт, шкіру та слизисті оболонки. Бiологiчнi небезпечні та шкiдливі виробничі фактори містять такі бiологiчнi об'єкти: мiкроорганiзми (бактерiї, вiруси та iн.) та продукти їх життєдіяльності, макроорганізми (рослини та тварини). Психофізіологічні НВЧ: нервово-емоційні перевантаження; монотонність; статичне, динамічне навантаження; робота в нічну зміну і т.д.

Аналіз стану повітряного середовища. Стан навколишнього середовища характеризується такими метереологічними умовами: температурою, вологістю, тиском і швидкістю руху повітря. Нормуються метереологічні умови в залежності від пори року, враховуючи категорію важкості робіт. 

Розмежування робіт на основі енерговитрат організму. Фізична робота середньої важкості (категорія ІІ) - робота, при якій витрата енергії зоставляє для категорії II а - від 172 до 232 Вт До категорії ІІ а відносяться роботи, пов'язані з постійною ходьбою, що виконуються стоячи або сидячи, але не потребують переміщення вантажів.

Для таких робіт оптимальними є метереологічні умови згідно таблиці 4.1.  Для використання оптимальних метеорологічних умов у холодну пору року використовують водяне опалення приміщення, а в теплю пору року – провітрювання шляхом відкриття вікон у приміщенні, яке не рекомендується. Незабаром планується встановлення кондиціонерів.

Таблиця 4.1

Метереологічні умови приміщення

Параметри

Холодний період

Теплий період

Температура, С

Відносна волога, %

Швидкість руху повітря, м/с

18-20

60-80

0,2

21-23

60-80

0,2

Аналіз виробничого освітлення. Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути трьох видів: природне, що створюється світлом неба (прямим і відбитим), штучне, що здійснюється електричними лампами, і поєднане, при якому недостатнє природне освітлення в світлий час доби доповнюється штучним. Освітлення характеризується кількісними та якісними показниками. До кількісних показників відносяться: світловий потік, сила світла, освітленість, яскравість, коефіцієнт відбиття. Природне освітлення залежить від пори року, часу дня і хмарності. Стіни  приміщення покриті світлою фарбою, що мають коефіцієнт відбиття 0,7-0,8.

Розрахунок і нормування природного освітлення проводять за коефіцієнтом природного освітлення (КПО), вираженого у відсотках. Величина КПО залежить від поясу світлового клімату і розряду зорової роботи. Зорові роботи згідно з ДБН В.2.5.28-2006 «Природне і штучне освітлення. Норми проектування» поділяють на розряди від I до VII і залежно від фону і контрасту об’єкта з фоном – на підрозділи а, б, в, г. Дане приміщення належить до III розряду зорової робот з підрозділом зорової роботи – в. Коефіцієнт КПО – 1,5%.

Також застосовується штучне освітлення для чого використовуються люмінесцентні лампи. Для більш ефективного використання світового потоку і обмеження освітленості лампи встановлені в освітлювальній арматурі, яка в комплексі з лампою називається світильником.

Аналіз небезпеки ураження електричним струмом. Електрообладнання, яким доводиться користуватися працівникам на підприємстві, являє собою потенційну небезпеку. Багато нещасних випадків відбувається при обслуговуванні найбільш поширеного електрообладнання, розрахованого на напругу 127-380 В. Система організаційно-технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливих впливів електричного струму, електричної дуги, ЕМ поля і статичної електрики. Порушення вимог електричної безпеки призводить до електричних травм.

Електрична травма - травма, викликана впливом електричного струму і дуги. Сукупність таких травм є електротравматизм.

Електрична установка - сукупність машин, апаратів, ліній і допоміжного устаткування, призначених для права, перетворення, трансформації, передачі і розподілу електричної енергії.

Причини електротравматизму:

  •  однофазне (однополюсне) дотик людини до неізольованих струмоведучих частин.
  •  одночасний доторк людини до 2 струмоведучих неізольованих частин під напругою.
  •  наближення на небезпечну відстань людини, до неізольованого від землі або до неізольованих струмоведучих частин під напругою.
  •  дотик людини до металевих корпусів під напругою.

Для запобігання електротравм у відділенні прийняті міри через технічні засоби електронебезпеки: ізоляція струмопровідних частин, захисне заземлення, замулення, захисне вимикання, малу напругу, вирівнювання потенціалів, електричне розділення, загороджувальні пристрої, запобіжну сигналізацію, блокування, знаки безпеки, засоби індивідуального захисту та інші. 

Аналіз шкідливих і небезпечних факторів при експлуатації ЕОМ. Умови праці на робочих місцях у виробничих приміщеннях підприємств складаються під впливом великого числа факторів, різних за природою, формами прояву, характером впливу на людину.

Згідно з ГОСТ 12.0.003-74 «Шкідливі і небезпечні чинники» небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються за своєю дією на три групи: активні, пасивні, активно-пасивні.

При роботі з ПК на людину діють такі шкідливі виробничі чинники як:

1. Монітор ПК є джерелом: електростатичного поля; слабких електромагнітних випромінювань в низькочастотному, наднизькочастотних і високочастотному діапозон (2 Гц - 400 кГц); рентгенівського, ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювань; випромінювання видимого діапазону;

2. Нерухома напружена поза оператора, протягом тривалого часу прикутого до екрану дисплея, призводить до втоми та виникнення болів в хребті, шиї, плечових суглобах;

3. Інтенсивна робота з клавіатурою викликає больові відчуття в ліктьових суглобах, передпліччях, зап'ястях, в кистях та пальцях рук;

4. Діяльність оператора передбачає візуальне сприйняття відображеної на екрані монітора інформації, тому значному навантаженні піддається зоровий апарат працюють з ПК. Факторами, що найбільш сильно впливають на зір є:

а) недосконалість способів створення зображення на екрані монітора. Ця група факторів включає в себе: неоптимальні параметри схем розгортки кінескопу; несумісність параметрів монітора і графічного адаптера; недостатньо висока роздільна здатність монітора, расфокусіровка, незведення променів і низький рівень інших його технічних характеристик; надлишкова чи недостатня яскравість зображення;

б) непродумана організація робочого місця, яка є причиною: наявності відблисків на лицьовій панелі екрану; відсутність необхідного рівня освітленості робочих місць; недотримання відстані від очей оператора до екрану.

5. Робота комп'ютера супроводжується акустичними шумами, включаючи ультразвук;

6. В процесі діалогу людини і машини користувач сприймає її як рівноправного співрозмовника. Тому виникає багато зовсім нових психологічних і психофізіологічних проблем, які необхідно враховувати при проектуванні трудового процесу;

7. Істотний вплив на стан організму людини, його працездатність надає мікроклімат у приміщенні, під яким розуміють клімат внутрішнього середовища цього приміщення, який визначається діючими на організм людини поєднаннями температури, вологості, швидкості руху повітря і теплового випромінювання нагрітих поверхонь.

4.1.3. Заходи з поліпшення умов праці

Заходи щодо забезпечення виробничого освітлення. Для забезпечення виробничого освітлення необхідно:

• очищати віконне скло та світильники не рідше ніж 4 рази на рік;

• застосовувати світильники місцевого освітлення.

Розрахунок освітлення будемо виконувати для приміщення площею 48м2 та обсягом 144м3 (довжина a = 6 м, ширина b = 8 м, висота h = 3 м).

Для визначення числа світильників визначимо світловий потік, падаючий на поверхню:

F - світловий потік, лм;

Е - нормована мінімальна освітленість, лк, для нас 150 лк;

S - площа приміщення, м2, у нас S = 48м2; 

Z - відношення середньої освітленості до мінімальної, Z = 1.1;

k - коефіцієнт запасу, k = 1,5;

 - Коефіцієнт використання;

де h - розрахункова висота підвісу.

Знаходимо за таблицею

Вирахувати світловий потік F:

лм

Для освітлення вибираємо люмінесцентні лампи типу ЛБ-80, світловий потік яких F = 4320 лм

Розраховуємо необхідну кількість ламп:

Визначимо фактичну освітленість:

Похибка освітленості:

Як видно з похибки рівень освітленості в межах допустимої норми.

При виборі освітлювальних приладів використовуємо світильники типу ОД. Кожен світильник комплектується двома лампами. Світильники будемо розміщувати в 2 ряди.

Будівельно-планувальні заходи. При оцінці робочої пози та організації робочого місця необхідно керуватися ГОСТ 12.2.032-78 «ССБТ. Робоче місце при виконанні робіт сидячи. Загальні ергономічні вимоги ». При проектуванні свого робочого місця враховують особливості професії, вид діяльності, положення (робоча поза) і т.д. З особистих фактичних параметрів виконуються розрахунки робочого місця оператора ЕОМ.

Основне завдання ергономічних розрахунків параметрів робочого місця зводиться до встановлення такого розташування екрану дисплея, клавіатури, площини сидіння та підставки для ніг, щоб забезпечити:
1) дистанцію ясного бачення (F = 60 см);
2) дистанцію периферичного огляду (f = 70 см);
3) кут огляду робочого об'єкта (
= 18о);
4) кут  периферичного огляду (
= 38о).

Робоче місце відповідає стандарту і може регулюватися рухомими частинами для інших співробітників.

1. Визначається висота ока над рівнем сидіння hГ, в позі сидячи.

hГ =72,8 см

2. Визначається довжина гомілки hП, в позі сидячи, нога перпендикулярна підлозі, за-заходів проводиться від п'яти до підколінної чашечки.

АК = АД + ДК = 78,8 + 47,1 = 119,9 см

де АД = hГ; ДК = hП

де hГ - висота ока над площиною сидіння; hП - довжина гомілки.

3. Визначається висота центру екрана дисплея над рівнем підлоги:

ВК = АК - АВ = 119,9 – 18,5 =101,4 см

де АВ - розташування центру екрана щодо лінії очей, приймається за стандартом: АВ = 60 • sin180 = 18,5 см.

4. Визначається висота розташування клавіатури над рівнем підлоги:

СК = АК – АС = 119,9 – 43,4 = 76,5 см

де АС - розташування клавіатури щодо лінії очей, приймається за стандартом: АС = 70 • sin380 = 43,4 см

5.Визначається висота підставки для ніг ЕК:

ЕК = ДК - hП = 47,1 - 47,1 = 0


Рис. 4.2 Основні параметри оператора та елементів його робочого місця.

Заходи щодо оздоровлення повітряного середовища. Для підтримки в приміщенні сталої температури і вологості незалежно від зміни зовнішніх умов застосовують кондиціонування.  Планується встановлення кондиціонера у приміщенні посту медичної сестри.  Одна частина спліт-системи з компресором закріплюється за межами приміщення. Там вона менше шумить і краще скидає тепло з кімнат на вулицю. Другий блок, внутрішній, проціджує повітря з кімнати через фільтри, охолоджує або нагріває його.  Монтаж спліт-системи здійснюють так. Зовнішній блок монтують на досить міцною стіні в місці, зручному для подальшого сервісного обслуговування. Його закріплюють на готовому монтажному кронштейні спеціальними болтами. При монтажі спліт-системи важливо врахувати, щоб внутрішній блок встановити з урахуванням функціональних вимог і дизайну приміщення. Так, не можна здійснювати монтаж спліт-системи поряд з джерелами тепла і вологості, поблизу дверного отвору, не повинно бути перешкод для видуває повітря, слід організувати злив конденсату. Місце для монтажу спліт-системи вибирають таким чином, щоб не було прямої подачі охолодженого повітря на людей. 

Заходи щодо зниження впливу психофізіологічних виробничих чинників. До психофізичних факторів належать:

  •  статичні та динамічні перенавантаження;
  •  розумове перенапруження;
  •  перенапруження зору при роботі за екранами пристроїв.

Тому слід виконувати такі рекомендації щодо режиму роботи:

через кожну годину праці необхідно робити перерву 5—10 хв., а через 2 години — 15 хв., під час яких доцільно виконувати комплекс вправ виробничої гімнастики та провести сеанс психофізіологічного розвантаження.

Таким чином, охорона праці, як галузь практичної діяльності, яка направлена на створення безпечних та здорових умов праці, є у теперішній час об'єктом особливої уваги. Проаналізувавши умови праці працівників і застосувавши впровадження правил і інструкцій використання обладнання та поведінки у НС , можна зробити висновок, що мета опрацювання розділу досягнута і умови праці поліпшені.

4.2. Безпека у надзвичайних ситуаціях

Безпека у надзвичайних ситуаціях ‒ це стан захищеності населення, об’єктів економіки та довкілля від небезпеки у надзвичайних ситуаціях [10].

Надзвичайна ситуація техногенного та природного характеру – порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об’єкті на ній або на водному об’єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, яке призвело (може призвести) до неможливості проживання населення на території чи об’єкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей та значних матеріальних втрат [2].

Захист населення і територій від НС техногенного та природного характеру – система організаційних, технічних, медико-біологічних, фінансово-економічних та інших заходів щодо запобігання та реагування на НС техногенного та природного характеру і ліквідації їх наслідків, що реалізуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, відповідними силами та засобами підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності й господарювання, добровільними формуваннями і спрямовані на захист населення і територій, а також матеріальних і культурних цінностей та довкілля [2].

Оцінка надійності системи захисту персоналу (ОГ) у НС зводиться до визначення коефіцієнта надійності Кнз [13]. Визначення цього коефіцієнта проводиться в наступній послідовності.

1.Оцінювається інженерний захист персоналу ОГ в захисних спорудах коефіцієнтом К інж.зах , якій вказує, яка частина персоналу працюючої зміни може бути вкрита в сховище.

2. Оцінюється надійність системи оповіщення коефіцієнтом Коп персоналу ОЕ.

3. Визначається коефіцієнт навчання персоналу ОГ Кнав діям в надзвичайних ситуаціях.

4. Оцінюється забезпечення персоналу ОГ індивідуальними засобами захисту коефіцієнтом Кзіз.

5.Перевірятися наявність і реальність плану евакуації персоналу ОГ та членів їх родин.

6. Визначається коефіцієнта надійності Кнз як мінімальне із всіх розрахованих раніше коефіцієнтів і формулюється висновки.

Завдання.

Оцінити надійність системи захисту персоналу офісу в захисних спорудах для наступних умов (з урахунком того, що центр управлінських технологій у найближчій перспективі планує розширити штат робітників до 12 осіб):

  •  персонал офісу 12 осіб;
  •  в сховище одночасно може бути вкрито 6 осіб;
  •  кількість оповіщеного персоналу складає 4 особи;
  •  кількість персоналу, якого навчили діям в НС, складає 3 особи;
  •  кількість персоналу, якій забезпечено індивідуальними засобами захисту 2 особи;
  •  кількість персоналу офісу, який забезпечено індивідуальними засобами медичного захисту 1 осіб;
  •  офіс має план евакуації персоналу та їх родини.

Розрахунок.

1.Визначається коефіцієнт захисту персоналу офісу в захисних спорудах за Методикою [13]:

Кінж.зах. = Nінж.зах /N, (1)

де Nінж.зах - кількість персоналу офісу, яка своєчасно може бути вкрита у сховищі = 6 осіб;

N – персонал офісу, складає 12 осіб;

К інж.зах = N інж.зах / N = 6 / 12 = 0, 5.

2. Визначається коефіцієнт оповіщення персоналу офісу:

 Коп = Nоп / N, (2)

де Nоп - кількість персоналу офісу, яка своєчасно може бути оповіщена в НС = 4 особи;

N – персонал офісу, складає 12 осіб;

Коп. = Nоп / N = 4 / 12 = 0,33.

3. Визначається коефіцієнт навчання персоналу офісу діям в НС:

 К нав. = N нав. / N, (3)

де N нав. – кількість персоналу офісу, яка обучена діям в НС, = 3 особи;

 N – персонал офісу, складає 12 осіб;

 К нав. = N нав. / N = 3 / 12= 0,25.

4. Визначається коефіцієнт забезпечення персоналу ОГ індивідуальними засобами захисту: К зіз.

 К зіз. = N зіз. / N, (4)

де N зіз. - кількість персоналу офісу, який забезпечено індивідуальними засобами захисту = 2 особи;

N – персонал офісу, = 12 осіб;

 К зіз. = N зіз. / N = 2 / 12= 0,17.

5. Визначається коефіцієнт забезпечення персоналу ОГ засобами медичного захисту : Кмз.

 Кмз. =N мз./N, (5)

де N– кількість персоналу офісу, якій забезпечений індивідуальними засобами медичного захисту = 1 особа;

  1.  персонал офісу = 67 осіб;

Кзіз.= Nзіз./N= 1/12=0,078.

Отже, в умовах цього прикладу надійність системи захисту персоналу відділу по роботі з персоналом оцінюється коефіцієнтом забезпечення персоналу ОЕ засобами медичного захисту: К мз., який складає 0,078.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 Закон України «Про охорону праці» N 2695-XII ( 2695-12) від 14.10.92, ВВР, 1992, N 49, ст.669 )

Закон України « Про правові засади цивільного захисту» за № 135 – IV від 24 червня 2004. К.

Голубенко О.Л. Охорона праці у машинобудівному виробництві: Підручник / Голубенко О.Л., Касьянов М.А., Гунченко О.М., Кожин В.М., Медяник В.О., Сало B.I., Гапонов В.В. – Луганськ: Вид-во СНУ iм. В.Даля, 2010. – 456 с.

ДСН 3.3.6.042-99. Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. – К.: МОЗ України, 1999. – 19 с. Увед. 01.01.2000.

СНиП 2.04.05-91. Отопление, вентиляция, кондиционирование. – К.: КиевЗНИИЭП, 1996. – 86 с.

ДБН В.2.5-28-2006. Природне та штучне освітлення. – К.:Мінстрой, 2006. – 76с. Чинний 10.01.2006.

ДСН 3.3.6.042-99. Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. – К.: МОЗ України, 1999. – 19 с. Увед. 01.01.2000.

Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни «Цивільний захист» (Для студентів всіх напрямів підготовки очної форми навчання) / Укл.: М.А. Касьянов, В.М. Мальоткін, О.М. Друзь, В.П. Гуляєв, І.Є. Голяєв, І..М. Арнаут, В.В. Некрутенко. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2011. – 48 с.

Русак О.Н. Справочная книга по охране труда в машиностроении. – Л., 1989.

ДСТУ 3891-99 Безпека в надзвичайних ситуаціях. Терміни та визначення основних питань. Чинний від 01.01.2000. – К.: Держспоживстандарт України, 2010. – 8с.

Методичні вказівки щодо опрацювання розділу «Охорона праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях» у розрахунково- пояснювальній записці дипломного проекту (роботи)/ Сост. Касьянов М.А.,Мальоткін В.М, Медяник В.О., Гунченко О.М.Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2011.- 21с.

Русак О.Н. Справочная книга по охране труда в машиностроении. – Л., 1989.

Надзвичайні ситуації: захист населення ті територій : навчальний посібник / В.І. Юртушкін. КНОРУС, 2010. – 368с.

Кучма М.М. Цивільна оборона (цивільний захист). Навчальний посібник. – 2ге видання, виправлене і доповнене. – Львів: Магнолія 2006, 2007. – 369с.

НПАОП 0.00-1.28-10. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. – Чинні з 05.05.2010. Затв. Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 26.03.2010 р. №65.

Бедріп Я. І., Джигирей В. С., Кидасюк А. І. та ін. Охорона праці: Навчальний посібник. - Львів, ПТВФ„Афіша", 1997.-258с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76811. Тонкая кишка 186.47 KB
  Начало тонкой кишки лежит у правого края ХII грудного или I поясничного позвонков конец в правой подвздошной яме большого таза. Отделы тонкой кишки: 12перстная duodenum тощая jejunum подвздошная ileum последовательно переходят один в другой. Общая длина всей тонкой кишки 2244 м поперечник у начала т. Просвет кишки плавно сужается от ее начала и до конца что способствует более длительному пребыванию пищевой кашицы в ее полости.
76812. Двенадцатиперстная кишка 181.15 KB
  Голотопическая проекция кишки приходится на эпигастральную и околопупочную области. Строение стенки Слизистая оболочка с подслизистой основой образует циркулярные складки во всех отделах кишки. Топография кишки Двенадцатиперстная кишка располагается большей своей частью забрюшинно у задней брюшной стенки на уровне ХII грудного III поясничного позвонков проецируется на эпигастральную и околопупочную области.
76813. Брыжеечная часть тонкой кишки (тощая и подвздошная), строение, стенки, кровоснабжение, иннервация 185.11 KB
  Брыжеечная часть называется по наличию у тощей и подвздошной кишки брыжейки которая представляет собой двойной листок брюшины косо прикрепляющийся к задней брюшной стенке по линии слева направо от второго поясничного позвонка к правому...
76814. Толстая кишка 189.72 KB
  Железы кишки выделяют мало ферментов всасывание ограничивается изза отсутствия кишечных ворсинок. Отличительные анатомические признаки: продольные ленты – tenie coli: брыжеечная сальниковая свободная tenie mesocilic tenie omentlis tenie liber сформированные длинными гладкомышечными пучками; гаустры hustre coli поперечные вздутия с поперечными бороздами между ними образованные за счет перераспределения продольных и круговых мышц; сальниковые отростки ppendicis epiploice до 45 см длиной в виде пальцевидных выростов...
76815. Слепая кишка: строение, отношение к брюшине. Топография червеобразного отростка, кровоснабжение, иннервация 184.72 KB
  В ней присутствуют все отличительные признаки толстой кишки: продольные ленты и гаустры сальниковые привески и другие признаки толстой кишки. В просвет кишки с медиальной стороны открывается илеоцекальное отверстие в виде горизонтальной щели ограниченной верхней и нижней полулунными складками слизистой которые по углам сходятся и образуют уздечку. Всё вместе взятое складки уздечка мышца составляют илеоцекальный клапан Баугиниеву заслонку vlv ileoceclis регулирующий порционное продвижение пищевой массы из тонкой кишки в толстую....
76816. Прямая кишка 183.75 KB
  На положение и фиксацию кишки значительное влияние оказывает крестцовокопчиковое искривление нижняя часть которого служит своеобразной опорой. Начало кишки находится на уровне третьего крестцового позвонка и левого подвздошнокрестцового сустава. На положение и размеры кишки особенно влияют сигмовидная кишка и матка мышцы и клетчатка тазового дна и промежности. С прямой кишки брюшина переходит на органы малого таза расположенные перед кишкой образуя у мужчин ректовезикальное углубление – excvtio rectovesiclis а у женщин ...
76817. Печень, ее развитие, строение, топография, кровоснабжение и иннервация, региональные лимфатические узлы 186.78 KB
  Печень – hepr развивается из первичного эпителия энтодермы эмбриональной первичной кишки. Из переднего возникает печень из заднего желчный пузырь. Развивающаяся печень врастает между листками вентральной брыжейки сохраняя связь с кишкой благодаря растущему холедоху.
76818. Желчный пузырь. Выводные протоки желчного пузыря и печени. Кровоснабжение и иннервация желчного пузыр 184.91 KB
  Выводные протоки желчного пузыря и печени. Желчный пузырь – vesic felle biliris seu cholecystis прирастает к висцеральной поверхности правой доли печени в одноименной ямке что лежит в передней половине правой сагиттальной борозды. Дно fundus vesic felle есть слепо расширенный конец выступающий из под нижнего края печени на уровне сращения VIIIIХ реберных хрящей справа. Тело – corpus vesic felle сужается по направлению к воротам печени и плавно сливается с шейкой над которой нередко нависает в виде своеобразного кармана прилежащая...
76819. Поджелудочная железа, развитие, топография, строение, выводные протоки, внутрисекреторная часть, кровоснабжение, иннервация, региональные лимфатические узлы 185.67 KB
  Внутрисекреторная эндокринная часть железы создаёт инсулин глюкагон соматостатин липокаин и другие гормоны для обменных процессов и роста во всем организме. Развитие железы осуществляется из переднего и заднего выростов эпителия первичной кишки в месте образования дуоденум. Аномалия развития добавочные дольки железы. Масса органа 80 г длина 1418 см ширина 9 см толщина 23 см внутрисекреторная часть составляет 12 от массы железы.