96263

СКЛАДАННЯ ПЛАНУ ТА СЦЕНАРІЮ УРОКУ МУЗИКИ

Научная статья

Педагогика и дидактика

План уроку це письмове формулювання його етапів мети й завдань фіксація музичного й додаткового матеріалу. Сценарій уроку докладний виклад його ходу з визначенням музичних прикладів формулюванням запитань до учнів і можливих відповідей описом методів і прийомів навчання домашнього завдання. Потім визначити мету уроку тобто те чого слід досягти на ньому.

Украинкский

2015-10-04

148 KB

0 чел.

СКЛАДАННЯ ПЛАНУ ТА СЦЕНАРІЮ УРОКУ МУЗИКИ

  1.  Мета й завдання уроку

Кожний учитель перед проведення уроку музики  має скласти його план та розробити сценарій  проведення.

 План уроку — це письмове формулювання його етапів, мети й завдань, фіксація музичного й додаткового матеріалу.

Сценарій уроку — докладний виклад його ходу з визначенням музичних прикладів, формулюванням запитань до учнів і можливих відповідей, описом методів і прийомів навчання, домашнього завдання.

Сценарій забезпечує вчителеві можливість проводити урок упевнено, не гаючи часу на пошук форми викладу матеріалу.

Спочатку потрібно вивчити й проаналізувати програмний матеріал теми, за якою доведеться проводити урок, що є неодмінною умовою грамотного планування. Потім — визначити мету уроку, тобто те, чого слід досягти на ньому.

Учитель повинен усвідомити й зафіксувати насамперед основну мету кожного уроку на основі аналізу конкретних музичних творів. Водночас слід урахувати, що навчальний матеріал іноді дає змогу реалізувати кілька завдань.(навчаючого, виховного, розвиваючого характеру). Наприклад, на уроці у другому класі планують повторити з дітьми «Пісню про прикордонника» С. Бугославського і розучити пісню Р. Бойка «Ми з мамою». На цьому уроці доцільно поставити дві виховні мети: викликати в дітей почуття захоплення сміливістю прикордонників; збудити почуття ніжності, чуйності.

Визначення дидактичної мети уроку пов'язано з  перспективою набуванням школярами знань, умінь, навичок. Завдання мають частковий характер і спрямовані на вирішення мети.Вони мають бути сформульовані конкретно. Наприклад:

1.На матеріані пісні А.Філіпченка “Зацвіла в долині”навчити дітей співати легко, правильно розподіляти дихання, розспівувати один склад на два звуки.

  1.  Слухаючи “Старовинну пісню” С.Людкевича, навчити визначати темп, характер твору його динамічні відтінки.
  2.  Підчас розучування пісні Р.Бойка “Ми з мамою” збудити почуття ніжності, чуйності.

  Коли планують урок, добирають найважливіші завдання, які реально можна розв'язати за певний час. Недоцільно перевантажувати урок завданнями, оскільки це призводить до їх поверхового вирішення.

Важливе значення має перспективне планування, що є основою наукової організації педагогічної праці. Відомо, що кожний урок пов'язаний як з попередніми, так і з наступними. Відсутність зв'язку між ними може призвести до того, що один буде перевантажений навчально-виховними завданнями, інші — недовантажені.

Найзагальніший вид планування — річний календарний план. Він має містити теми й кількість уроків з кожної з них.

Згідно з річним календарним планом учитель здійснює тематичне й поурочне планування. Тематичне планування потрібне для того, щоб визначити основну мету й завдання уроків з тієї чи іншої теми й оптимальні шляхи їх реалізації. Щоб усвідомити логіку навчально-виховного процесу, треба визначити, яке місце посяде конкретний урок у системі уроків з певної теми. Запропонована схема тематичного плану допоможе вчителеві побачити перспективу своєї діяльності і скласти поурочні сценарії.

Схема тематичного планування навчального матеріалу може бути такою:

№ уроку 

Тема уроку та його мета 

Основні завдання уроку 

Опорні знання 

Нові поняття 

1 

2 

3 

4 

5 

Музичний матеріал 

Додатковий матеріал з інших видів мистецтва 

Домашнє завдання 

Методична й додаткова література 

6 

7 

8 

9 

Загальній дидактичній меті може бути підпорядковано кілька часткових завдань. Наприклад:

Мета уроку: Засвоїти значення опер М. Лисенка в українській і світовій музичній культурі.

Завданнями уроку  можуть бути:

  1.  Охарактеризувати опери «Коза-дереза», «Пан Коцький».
  2.  Усвідомити зміст і значення опери М. Лисенка «Зима і Весна».
  3.  Проаналізувати засоби музичної виразності в оперних творах М. Лисенка (фрагменти).
  4.  Охарактеризувати літературні джерела, використані М. Лисенком.
  5.  Визначити зв'язки творчості М. Лисенка з  музичним фольклором.

Конкретизуючи завдання навчання, потрібно враховувати логіку їх супідрядності. Нерідко вчителі надмірно захоплюються частковими завданнями, для реалізації яких витрачають багато часу. Порушення логіки супідрядності часткових завдань і загальної мети призводить до того, що засоби навчання стають його метою. Це стосується, зокрема, музичної грамоти (вивчення нот, тонової будови мажорної і мінорної гам, інтервалів тощо).

Якщо на уроці планують вивчати елементи нотної грамоти, не слід обмежуватися формуванням у школярів знань, які мало що дають для їхнього загальномузичного розвитку. Наприклад, під час ознайомлення з інтервалами важливо, щоб діти сприйняли своєрідність звучання в їхньому мелодичному русі, консонансність і дисонансність різних гармонічних інтервалів. Доцільно привернути увагу учнів до того, що з великої терції починається мажорний тризвук, з малої — мінорний; запропонувати їм скласти мелодію, яка починається з того чи іншого інтервалу. Тільки коли вчитель зуміє підпорядкувати вузькі дидактичні завдання більш широ

ким, навчання буде розвиваючим.

Кожний урок впливає на зміни в розвиткові уваги, спостережливості, мислення, уяви, пам'яті, а також спеціальних музичних здібностей учнів: почуття метроритму, емоційної чутливості, музичного слуху (звуковисотного, ладового, гармонійного, тембро-динамічного, внутрішнього). Зважаючи на це, доцільно на основі матеріалу, що вивчається, поряд з дидактичними завданнями визначити й завдання розвитку. Проте немає потреби формулювати загальні завдання розвитку, які мають бути розв'язані в процесі навчання, оскільки узагальнене формулювання підходить для будь-якого уроку, але не дає уявлення про конкретну мету кожного з них.

Наприклад, у зв'язку з конкретним спрямуванням навчання можуть бути такі завдань розвитку:

Завдання навчання

1.Знати ступеневу й тонову величину інтервалів — велика і мала терції.

2.Уміти побудувати великі і малі терції від звуків до, ре, мі.

3.Уміти знайти ці інтервали в запропонованих нотних прикладах.

 

Завдання розвитку

  1.  Розрізняти на слух звучання вели-

   кої і малої терцій.

  1.  Чути й усвідомлювати вершину
    цих інтервалів як терцієвий тон
    мажорного й мінорного тризвуків.
  2.  Проспівати запропоновані нотні
    приклади за допомогою внутріш-
    нього слуху («про себе»).
  3.  Створити мелодію, що почина-
    ється з великої чи малої терції.
  4.  

Для реалізації дидактичного принципу свідомості в навчанні потрібно, щоб не тільки вчитель чітко уявляв, чого він вчитиме школярів на уроці, а й учні усвідомлювали, чого вони навчилися. Через те, викладаючи завдання уроку, доцільно вживати дієслова, які спрямовують діяльність насамперед учнів. Це допоможе вчителю мовби перевтілитися у своїх вихованців і глибше зрозуміти, чого саме вони повинні навчитися. Наприклад:

Невдале формулювання

  1.  Пояснити поняття «темп» у музиці.
  2.  Дати поняття про мажорний і мінорний лади.
  3.  Пояснити, що таке регістри в музиці.

 

Правильне формулювання

  1.  Засвоїти поняття «темп» у музиці.
  2.  Порівняти мажорний і мінорний лади.

3.Усвідомити виразне значення регістрів у музиці.

  1.  


Важливою умовою ефективності уроку є врахування особливостей різних класів. Кожний з них має своє обличчя, і вчителі дають класові коротку й точну характеристику: «розумний, але недисциплінований», «старанний і сумлінний», «малоактивний» тощо. Уроки в паралельних класах досвідчені вчителі проводять по-різному, враховуючи рівень розвитку учнів та їхні особливості. Слід проаналізувати, які знання, уміння, навички потрібні для засвоєння нової теми і чи мають їх школярі. Крім того, треба знати, що вивчали діти з тієї чи іншої теми в попередні роки.

 2. Початок уроку

Неабияке значення має початок уроку. Він повинен бути активним, щоб залучити всіх дітей до роботи. Крім того, на початку уроку потрібно сформулювати цільову настанову для активізації інтересу й уваги школярів. Отже, готуючись до уроку, доцільно продумати форму викладу в класі навчальної мети, щоб зацікавити учнів, створити «ситуацію здивування». Наприклад:

Діти, сьогодні я розповім вам про талановитого.українського композитора Левка Миколайовича Ревуцького, в якого з дитинства був дуже тонкий музичний слух. Коли в хаті збиралися гості і хотіли почати співати, зверталися до маленького Левка, щоб він дав правильний тон. За незвичайне музичне обдарування його називали «камертоном».

Діти, сьогодні ми послухаємо музику видатного українського композитора Семена Степановича Гулака-Артемовського,який створив відому оперу «Запорожець за Дунаєм». У дитинстві в нього був такий чудовий голос, що про це дізнався сам митрополит Київський і запросив хлопця співати в хорі при Софійському соборі.

 Приклади запитань проблемного характеру, за допомогою яких можна сформувати в молодших школярів пізнавальну мотивацію:

Чи може музика говорити різними голосами?

Чи може музика розповісти нам казку?

Чи можна записати мелодію, але не на нотному стані?

Чи є в пісні головний звук, якому підпорядковуються інші?

Такі запитання можуть прозвучати на початку уроку, допомагаючи формувати в дітей настанову на сприймання того, що відбувається.

Як організувати дітей, спонукати до навчальної діяльності, підкажуть перш за все учителеві тема й загальний задум уроку, а також художній смак і почуття міри.

     3. Добір методів навчання

Під час вибору методів потрібно враховувати мету, завдання, тип і структуру уроку, особливості класу. Те, що в одних умовах є вдалим, в інших може бути непридатним. Наприклад, неодноразове застосування на уроці в молодших класах методу розповіді спричиняє стомлення учнів.

В інших випадках внаслідок напруження уваги в процесі музичної діяльності знижується працездатність дітей, порушується дисципліна в класі. Заспокоїти учнів і підвищити їхню зацікавленість можна добре підготовленою розповіддю про композитора або історію створення музичного твору.

Щоб забезпечити активність учнів у процесі навчання, вчитель не повинен часто застосовувати й репродуктивний метод (репродукція — відтворення, його суть — «роби, як я»).

Запис слів пісні під диктовку вчителя, переписування з дошки нотних прикладів у готовому вигляді дає мало користі як для виконання навчально-виховних завдань, так і для розвитку школярів. Хоча загалом репродуктивний метод можна і треба застосовувати, наприклад у процесі формування співацьких навичок. Його використовують і в тих випадках, коли в школярів немає опорних знань для розв'язання проблемних ситуацій.

Не слід також застосовувати на кожному уроці пояснювально-ілюстративний метод. Коли матеріал, що вивчається, не є принципово новим, а логічно продовжує вивчений на попередніх уроках, і діти самостійно (або частково з допомогою вчителя) можуть висловити потрібні судження, доцільно застосовувати метод проблемного викладу. Для його використання потрібно більше часу порівняно з іншими згаданими методами. Це також треба враховувати під час планування уроку.

Наприклад, поєднання проблемного методу з пояснювально-ілюстративним:

 

  Розповідаючи четверокласникам про життя і творчість М. Лисенка, вчитель говорить, що композитора цікавили сюжети з історичного минулого українського народу. В основу одного з творів композитора покладено повість М. Гоголя «Тарас Бульба». Учням пропонують відповісти на запитання, який, на їхню думку, музичний жанр міг би якнайкраще відбити ці історичні події. Запитання спонукає школярів до розмірковування. Діти висувають різні припущення. На основі знань про музичні жанри вони роблять висновок, що такі різнопланові образи і складні життєві ситуації можна втілити тільки у великому музичному творі — симфонії або опері. Далі продовжуються міркування: для оркестру характерне тільки інструментальне звучання. В опері ж крім оркестрової партії, є сольні, ансамблеві й хорові номери, а також декорації. Неабияку роль відіграє й сценічна гра акторів. Порівняно з симфонією опера — багатоплановий, синтетичний вид мистецтва. Діти з допомогою вчителя роблять висновок, що сюжет і характерні особливості дійових осіб повісті повніше й багатогранніше можна розкрити в опері.

.

Таким чином, розуміння вчителем діалектичної сутності методів навчання, їхнього взаємозв'язку й взаємопроникнення сприятиме цілеспрямованому їх вибору в кожній конкретній ситуації.

     4.Доцільність детального планування уроку

На уроках молодих учителів часто бувають ситуації, коли вони ставлять класу запитання й самі на нього відповідають. Це не  слід робити. Адже відповідаючи на запитання замість учнів, учитель гальмує їхній розумовий розвиток. Тільки в окремих випадках учителеві доцільно відповідати на запитання, яке він поставив.

Іноді вчитель невдало формулює запитання, і школярам важко на нього відповісти. Запитання для бесіди потрібно детально продумувати й записувати в сценарій, враховуючи й час, необхідний учням для обдумування відповідей.

Слід передбачати й можливі відповіді на поставлені запитання. Буває, що молодий учитель і сам нечітко уявляє, що хотів би він почути від учнів — це видно з його реакції на їхні висловлювання. Якщо відповідь неправильна або неточна, треба спрямувати думку дітей в потрібному напрямі.

Не виключаючи можливості педагогічної імпровізації, необхідно зазначити, що вона грунтується на глибоких знаннях навчального матеріалу і завчасному продумуванні методичних прийомів згідно з віковими та індивідуальними особливостями школярів.

       Взаємодія вчителя й учнів — складний процес, в якому неможливо передбачити всі деталі. Може бути, що школярі демонструють ґрунтовніші знання та вміння, ніж передбачав учитель, або слабші; буває також, що ставлять непередбачені запитання. Бажано, щоб реакція вчителя в кожній конкретній ситуації була адекватною.

      Майстерність педагога багато в чому залежить від його вміння зорієнтуватися і діяти залежно від обставин. Якщо виникає потреба, доцільно під час уроку змінити окремі його елементи: щось випустити або виконати те, що не було заплановано. Наприклад, формувати поняття «дводольний і тридольний розмір» можна тільки тоді, коли перед поясненням актуалізовано опорні знання про сильну й слабку долі такту. Якщо опорні знання не актуалізуються, їх треба знову формувати.

У принципі будь-яка, навіть найдосконаліша структура уроку не може бути раз і назавжди усталеною. На уроці не повинно бути штампів, застиглих структур, форм і методів. Те, що раніше давало добрі наслідки, у майбутніх уроках може бути невдалим. Немає єдино можливої структури й тому, що кожну тему можна розкрити по-різному. Крім того, учні можуть бути схвильовані якоюсь подією, що відбулася перед уроком музики. У цих випадках учителеві також доведеться перебудувати урок.

Сказане  не знижує, а, навпаки, підвищує значення попереднього планування уроку. Чим глибше й різнобічніше підготовлений учитель, чим детальніше він продумав кожну педагогічну ситуацію, тим упевненіше почуває себе на уроці, тим швидша й точніша його реакція на непередбачені обставини.

  У молодих учителів нерідко виникають труднощі в проведенні уроків музики, які полягають, в основному, в недостатньому орієнтуванні в різних педагогічних ситуаціях, невмінні прийняти вдале рішення, що порушує контакт з учнями.

        Головна причина цього — недоліки попереднього планування уроку. Готуючись до заняття, вчителі здебільшого складають базову модель уроку: визначають його тему, мету і завдання, приблизний зміст, музичний матеріал. Проте створення базової моделі не гарантує високої якості уроку, оскільки не забезпечує оперативності вчителя в різних педагогічних ситуаціях. Окремі вчителі музики не враховують, що за уявною легкістю приховані неабиякі труднощі. Так, організовуючи хоровий спів, учитель повинен виявити низку професійних умінь: правильно продіагностувати якість співу (спочатку подумки), знайти точні слова для оцінки, обрати методи, за допомогою яких він зможе швидко усунути похибки.

На уроці можуть виникнути й непередбачені ситуації, наприклад: запланований музичний матеріал вже відомий учням або не викликає в них інтересу. На будь-якому уроці можливі елементи імпровізації, але не завжди вони бувають вдалими.

Небажаних наслідків можна уникнути, якщо не тільки підготувати базову модель уроку, а й здійснити тактичне передбачення, що ґрунтується на варіюванні базової моделі .  У тактичному передбаченні доцільно враховувати:

рівень загального й музичного розвитку конкретного класу;

музичні й загальнохудожні інтереси дітей;

їхнє ставлення до різних видів музичної діяльності;

індивідуальні особливості учнів і соціально-психологічну ситуацію в класі;

творчі можливості кожного учня і класу загалом.

На основі вивчення учнів за названими параметрами слід уточнити мету уроку, співвідношення домінуючих і допоміжних завдань, дібрати музичний матеріал, визначити структуру уроку, методи і прийоми роботи.

Абстрактна базова модель уроку може мати безліч варіантів, зумовлених особливостями кожного конкретного класу. Учителю доцільно навчитися створювати різні варіанти (навіть для певного класу). Підготувавши кілька варіантів моделі уроку на основі тактичного передбачення, молоді вчителі почувають себе упевненіше, оскільки мають змогу вибрати оптимальний варіант.

Вибір варіанту здійснюється безпосередньо в процесі уроку. Можливе також поєднання різних варіантів — це один з видів імпровізації вчителя. Оперативне передбачення — швидка реакція вчителя на дії учнів: грамотна діагностика й оцінка якості співу, вибір найефективніших методів у розв'язанні того чи іншого навчально-виховного завдання. Учителі музики повинні не тільки розуміти, в яких випадках доцільно змінити структуру уроку, використати незаплановані раніше музичні фрагменти, обрати інший ракурс бесіди, а й швидко перебудувати навчальний процес.

Іноді виникає потреба змінити поетапність ознайомлення з піснею чи твором для слухання музики. Так, якщо діти збуджені й учитель знає, що вони неуважно слухатимуть його вступну розповідь, варто спочатку виконати твір. Як правило, діти, слухаючи його, поступово заспокоюються, і можна розпочинати розмову.

Реалізація оперативного передбачення — складне завдання для молодих викладачів. Його можна розглядати як своєрідний заключний етап практичної підготовки вчителя музики. Передумовою оперативного передбачення є вміння забезпечити тактичне передбачення.

5.Орієнтовний сценарій уроку музики. (приклад)

Тема уроку: Осіння природа в музиці (2 клас, II чверть).

Виховна мета: виховувати естетичне ставлення до природи, емоційну чутливість до музики  (закріпити знання про зображальність і виражальність у музиці).

Завдання

  1.  Згадати, що музика може зображувати картини природи.
  2.  Закріпити знання про те, що в музиці можуть бути передані почуття й настрої людини.
  3.  На матеріалі пісеньки про сонечко виробляти навички правильного співацького дихання.
  4.  Закріпити поняття про сильні і слабкі долі в музиці.
  5.  Засвоїти знання про метро-ритмічні особливості вальсу.
  6.  Закріпити знання про те, що музика пісні має відповідати змісту літературного тексту.

.

7.Порівняти твори музичногота образотворчого мистецтва.

8.Пробудити почуття ніжності,доброти під час співу і слухання музики.

9.Охарактеризувати музичний твір перед його прослухуванням (розвиток прогностичного мислення).

10.Зміцнити слухове відчуття сильної долі такту.

11.Визначити на слух вальсоподібний характер пісні.

12.Підготувати слух до сприймання ладу й форми в музиці.

13.Підготувати слух та емоції до розучування пісні Т. Попатенко «Шпачок прощається». 

Тип уроку — комбінований.

                                  План уроку

I. Музичне вітання, організаційний момент — 3 хв.

II. Стисла бесіда про осінню природу — 5 хв.

  1.  Слухання п'єси В. Косенка «Дощик» і бесіда про неї —12хв.
  2.  Виконання пісеньки про сонечко з елементами ритміки — 10 хв.
  3.  Слухання пісні «Шпачок прощається» (муз. Т. Попатенко), бесіда про неї, гра в «оркестр» — 10 хв.
  4.  Підбиття підсумків урок. Домашнє завдання. Музичне прощання — 5 хв.

Наочно-дидактичні засоби:

два контрастні малюнки на осінню тематику; кольорові картки ; літературний текст нової пісні.

Домінуючий вид діяльності на даному уроці — слухання музики. На цій основі доцільно виконувати завдання підвищення музичної грамотності школярів: зміцнити слухове відчуття сильної долі, визначити вальсоподібний характер музики. Для цього під час звучання фортепіанної п'єси «Дощик»  вводяться ритмічні рухи. Пісенька про сонечко за логікою уроку має  підпорядковане значення, хоч у процесі її співу розв'язуються й окремі вокально-хорові завдання.

Пісню «Шпачок прощається» планується  розучити на наступному уроці, а на цьому її використано як твір для слухання музики із застосовуванням ритмічних рухів. На уроці вчитель готує дітей до сприймання ладу (через емоційний зміст музики) і форми. Музичне вітання й прощання також передбачається використовувати на наступних уроках для закріплення відповідних понять музичної грамоти.

Урок відзначається цілісністю: усі компоненти його структури взаємопов'язані між собою й підпорядковані меті уроку, а вона, у свою чергу, — темі.

Орієнтовний сценарій уроку музики в третьому класі

Тема уроку: Музика, що передає любов до рідного краю, до людей праці (IV чверть).

Мета: пробудити почуття прихильності до рідного краю, виховати повагу до працьовитих людей, ( закріпити вміння визначати характер музики й виразно передавати його в музично-виконавській діяльності).

Завдання :

  1.  На матеріалі співацьких вправ формувати вокально-хорові навички (звукоутворення,
    дикції).
  2.  Закріпити знання про тонічний тризвук. Визначити на слух , де в мелодії звучить тонічний  тризвук.
  3.  Вміти визначити мелодію за нотним записом.

4.Закріпити знання про різні засоби музичної виразності, про відповідність музики й
літературного тексту в пісні.

5. Вміти під час співу користуватися різними виконавськими прийомами, передаючи  відповідні емоції.

6.Розвивати навички слухового контролю й оцінки власного співу.

7..Розвивати музичний слух і пам'ять зіставленням нових і знайомих поспівок.

  1.  Розвивати за допомогою ритмічних рухів почуття метроритму, емоційну чутливість до музики.

                           План уроку

I. Вітання і організаційний момент — 3 хв.

II. Розспівування з музичною грамотою — 10 хв.

III. Повторення української народної пісні «Ой летів жук» — 5 хв.

IV. Сприймання і розучування пісні Т. Попатенко «Повернення шпака» — 10 хв.

V. Слухання пісні Б. Фільц «Любимо землю свою», стисла бесіда про неї — 5 хв.

VI. Повторення української народної пісні «Грицю, Грицю, до роботи» — 7 хв.

VII. Підбиття підсумків уроку, повідомлення про домашнє завдання — 5 хв.

Наочно-дидактичні  засоби:

нотний запис співацьких вправ;

малюнок на весінню тематику;

літературний текст нової пісні.

Домінуючий вид діяльності на даному уроці — хоровий спів. На цій основі не тільки формуються вокально-хорові навички в школярів, а й виконуються завдання підвищення їхньої музичної грамотності: закріпити знання про тонічний тризвук та різні засоби музичної виразності, вміти визначати мелодію за нотним записом. Ефективність засвоєння поняття «тонічний тризвук» зумовлена тим, що воно закріплюється в практичній діяльності, для якої потрібно максимально активізувати музичні здібності.

Сприймання як вид художньої діяльності наче «проникає» в хоровий спів, оскільки нова для дітей пісня «Повернення шпачка» Т. Попатенко подається їм через естетичне сприймання літературного тексту й прогнозування музики. Твір, запропонований школярам для слухання, контрастує за характером з розученими піснями, на що  звертається увага. Слухаючи його, діти мають можливість відпочити від співу.  Підбадьорити дітей в кінці уроку допоможе виконання української жартівливої народної пісні «Грицю, Грицю, до роботи» (з використанням ігрових прийомів).

На занятті передбачається використання різнохарактерні твори. Структура уроку логічна: його компоненти взаємопов'язані між собою і в комплексі розкривають тему.

6. Посилення художньо-творчої спрямованості уроків музики

Головна особливість уроків музики як мистецтва — художньо-т ворча спрямованість музичного навчання й виховання школярів. Вона має виявлятися в усьому: у змісті й структурі уроків, у методах і прийомах, що їх застосовує вчитель, в осмисленні учнями різних музичних явищ.

Музика — предмет незвичайний, не схожий на інші. Діти можуть відчути це вже на початку уроку, якщо вітання вчителя буде музичним.

Звичайні навчальні завдання будуть цікавішими для дітей. якщо запропонувати їх у віршованій формі. Наприклад:

Музиканти є в нас справжні,

Інструмент наш не мовчить.

Запитання для уважних:

Що за музика звучить?

Хто сьогодні голос має,

Має пам'ять, ще й яку?

Хто нам гарно заспіває

Нашу пісеньку дзвінку?

Толі, Тані і Марини,

Спробуйте все відгадати.

Зараз буде вікторина!

Всі готові? Не дрімати!

Важливе значення в процесі різних видів музичної діяльності має х у д о ж н ьо-т ворче осмислення музичних явиш. Так, можна просто пояснити дітям (як часто й буває), що реприза — це знак повторення. Але ж цікаво з'ясувати, чому той чи інший музичний фрагмент повторюється двічі? Може, тому, що композитору дуже сподобалася музична інтонація, і він вирішив її повторити? А може, він хоче повторити мелодію, щоб вона пролунала дещо інакше?

Згідно з теорією музики синкопа — це переміщення акценту з сильної долі на слабку. Але чому акцент (наголос) переміщується із сильної долі? Адже ми знаємо, що тому вона й зветься сильною, що енергійніша. Чому вона вирішила «віддати» свою енергію? Втім, якщо прислухатися до музики, то почуємо, що вона не віддає своєї енергії. Сильна доля в синкопі (якщо є звук на цій долі) завжди хоче бути важливішою, вона «бореться за свої права». Отже, синкопа — це своєрідна боротьба? Але й слабка доля «не здається» — боротьба надає їй сил. Хто ж перемагає в цій боротьбі?

Художньо-творче осмислення неоднозначне, варіативне. Так, одну й ту саму пісню можна проспівати по-різному, залежно від обставин: коли виконують пісню (уранці, увечері), кому виконавці її дарують (орієнтація на слухача). У бесідах про музику навряд чи варто з'ясовувати всі деталі, бажано завжди стимулювати учнів до подальших розмірковувань. Діти мають відчувати, що в музиці є якась таємниця, і розгадати її буває нелегко.

У музичному вихованні має бути ще й художнє співробітництво, тобто співпраця учнів і вчителя з поетами, композиторами. Так, пропонуючи дітям пісню для розучування, можна поряд з оригіналом виконати й інші мелодії на той самий текст. Школярі вибирають той варіант, який їм більше сподобався, обґрунтовуючи свій вибір. Таке співробітництво дуже корисне для дітей, оскільки розвиває їхнє музично-творче мислення, але й ставить високі вимоги до професійної майстерності вчителя. Можливо, що окремі діти візьмуть одну пісню, решта — іншу. Тоді доцільно розучити 2 (або 3) пісні, «інакше буде несправедливо». Учитель має показати дітям, що на один і той самий літературний текст можна створити різні мелодії, і таким чином діти поступово усвідомлять, що мистецтво багатозначне й різноманітне.

На уроках мистецтва методи, що їх застосовує вчитель, мають бути більш художніми. Так, метод розповіді перетворюється в метод художньої розповіді, метод бесіди — у метод художньої бесіди. Це залежить від використання вчителем і дітьми літературно-художніх прийомів: образних порівнянь, епітетів, ігрових елементів (які також можна вважати одним з різновидів художніх прийомів), цікавих історій, казок.

Художньо-творча спрямованість уроків може виявитися в сюжетному взаємозв'язку музичних творів, що звучать на уроці. Наприклад, заплановано повторити українську народну пісню «Галя по садочку ходила» й розучити білоруську народну пісню «Сів комарик на дубочок». Повторивши з дітьми пісню, учитель каже:

Галя знайшла хусточку, повеселішала й побігла, підстрибуючи, по садочку. Раптом побачила маленького комарика й подумала: «Який він кумедний, як цікаво за ним спостерігати!» І що ж Галя побачила? Про це й співається в пісеньці «Сів комарик на дубочок» (учитель виконує пісню).

На іншому уроці планують повторити пісню Л. Кніппера «Чому ведмідь взимку спить?» й українську народну пісню «Вийди, вийди, Іванку». Це може відбуватися приблизно так:

 Діти, ми повторили пісню «Чому ведмідь взимку спить?», а тепер давайте розбудимо ведмедя, бо незабаром весна, а він усе спить.

І діти просять «ведмедя» (рольова гра):

 Ведмедику, прокидайся, вже зима відходить від нас. Зараз будемо Іванка просити, щоб з нами веснянку заспівав.

Далі — імпровізоване інсценування: ведмідь відразу прокидається чи ні? (вчитель супроводжує інсценізацію музикою).

 Діти, ми бачимо, що ведмідь після конфузу з лисицею не хоче вилазити з барлогу. Тоді давайте попросимо Іванка, щоб з нами веснянку заспівав. Може, ведмідь почує її та й прокинеться.

Діти співають пісню «Вийди, вийди, Іванку», рольова гра триває.

Іноді навчальні завдання, запропоновані учням з допомогою ігрових прийомів, становлять певну частину уроку:

 А тепер — змах чарівної палички, і ми опинилися в гарній вітальні, де всі зібралися спеціально для того, щоб послухати музику...

В інших випадках художньо-ігрова «канва» може бути основою всього уроку, зокрема уроку-концерту, уроку-вікторини, уроку-конкурсу.

Можливі й інші типи уроків музики: урок-подорож, урок-прогулянка, урок-спектакль, урок-фантазія або урок-мрія. Урок-спектакль можна підготувати заздалегідь, а в окремих випадках провести його імпровізаційно (спілкуватися тільки музичною мовою). Такі уроки потребують неабиякої творчості вчителя: він має виконувати акомпанемент до власних співацьких «висловлювань», а також «музичні позивні» («налаштовуємося», «відпочиваємо», «мислимо», «згадуємо»).

  Різні художні типи-назви уроків дають змогу зацікавити дітей та уникнути одноманітності. Наводимо приклади таких уроків.

Урок-міркування на тему «Куди зникла мелодія?»

Учитель виконує 2-3 сучасні пісні, в яких примітивна мелодія, допомагає дітям почути, що гарної мелодії в цих звуках немає.

Діти, як на вашу думку, чому в окремих музичних творах немає мелодії?

Люди неуважні один до одного.

Вони заклопотані, усе кудись поспішають.

Люди стали грубішими, різкішими.

Далі прослухані мелодії порівнюють з іншою музикою (високохудожньою). Зазначається, що мелодія буває різною: ніжною, задумливою, радісною, схвильованою. Отже, її створюють і виконують люди дбайливі, добрі, уважні один до одного. До речі, раніше, в минулі роки, музика майже завжди була мелодійною...

Діти, а чому з вашого співу зникла мелодія ? Ви співаєте кожний звук окремо, а треба, щоб звуки «переливалися» один в одний. Спробуємо ще раз...

Але куди ж зникла мелодія ? Які будуть «версії» ?

Вона сховалася в нотах, бо ми неправильно співаємо.

Вона захворіла й лягла відпочити.

А може, вона полетіла далеко-далеко, де ніхто не може її образити ?

Перевіряємо висловлені «версії», але мелодію знайти не вдалося.

Діти, а може, мелодія сховалася в малюнки ? (Розглядаються  малюнки.) Там є лінія — негруба, красива. Але це не мелодична лінія, адже її ми бачимо, але не чуємо.

Може, пошукаємо мелодію у віршах?

Читаються 2—3 уривки з віршів.

Там вона начебто є, але все-таки це мелодія словесної мови, хоча й дуже схожа на музичну мелодію...

Діти, давайте покличемо мелодію — може, вона почує нас і прилетить назад?

Створюється пісенька-прохання (співацька імпровізація дітей і вчителя).

Можна запропонувати дітям такий текст і спільно мелодизувати його, наприклад:

Подивились в ноти ми—

Не знайшли, на диво:

Де ж ти, мелодіє,     

Ніжна і красива?

      За тобою скучили

Хлопці і дівчата.

                          Повернися ти до нас —

От це буде свято!

Після кожного куплета дівчинка, яка виконує роль мелодії, наспівує й танцює (імпровізація). Можна заспівати цю мелодію кілька разів, роль мелодії виконують різні дівчатка.

На наступному уроці ми продовжимо шукати мелодію і обов'язково її знайдемо.

Цей урок можна провести по-різному: у класі активному, занадто збудженому організувати його як урок-міркування (або урок-казку), у спокійному класі — як урок-детектив з відповідними «інтригуючими» інтонаціями. Основа цього уроку — художньо-творче осмислення музичних явищ.

Наприкінці уроку вчитель може виконати прощальну пісеньку на такий текст:

Жаль, урок вже закінчився,

                          Друзі, вдячні ми усім.

Що сьогодні ми не встигли,

Встигнемо днів через сім.

     Краще музики на світі

     Ще нічого не було.

     До побачення вам, діти,

     Не забудьте наш урок!

Отже, в музично-педагогічному процесі, що являє собою синтез науки й мистецтва, закладено невичерпні можливості для творчості вчителя й дітей. Тільки за цієї умови уроки музики будуть емоційнішими та інтелектуальнішими.

PAGE   \* MERGEFORMAT 1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

48045. Архитектура жилых и общественных зданий 157 KB
  Дипломный проект охватывает комплекс взаимосвязанных вопросов архитектурного проектирования. Постоянно увеличивающийся объем и широкий размах строительства в нашей стране требует очень большого числа специалистов в самых различных областях архитектурного творчества. Однако, как бы ни были разнообразны и актуальны задачи
48047. Методичні вказівки. Програмування 189.5 KB
  В ході самостійної підготовки, що передує курсовій роботі, вивчається лекційний та допоміжний матеріал, проводиться аналіз завдання, виконується розробка алгоритму його вирішення та підготовлюється вихідний текст програми на паперовому та електронному носії
48048. Генетика. Учебно-методическое пособие 505 KB
  Формы взаимодействия аллельных генов. Контролируются одной парой аллельных генов. Форма взаимодействия аллельных генов – полное доминирование. Определите генотипы и фенотипы потомства при условии что форма взаимодействия аллельных генов полное доминирование.
48049. Генетика. Задачник 3.79 MB
  перед генетикой ставятся все более сложные и важные задачи. Знание основных классических положений общей генетики становится потребностью все большего круга специалистов разного профиля. За период прошедший со времени выхода в свет первого издания Задачника 1976 теоретическая и практическая генетика шагнула далеко вперед. Обогатились понятия о сущности гена и его функциях.
48050. БИОЛОГИЯ С ОСНОВАМИ МЕДИЦИНСКОЙ ГЕНЕТИКИ 278 KB
  Какой цвет глаз будет у детей б Гетерозиготный кареглазый мужчина женился на гетерозиготной кареглазой женщине. Какова вероятность рождения детей с этой аномалией в семье где оба супруга страдают парагемофилией 47. От этого брака родилось двое детей – кареглазая дочь и голубоглазый сын. А Определите вероятность рождения шестипалых детей в семье где оба родителя гетерозиготны.
48051. Явления наследственности и изменчивости на уровне отдельных признаков организма 451.5 KB
  Задача. Задачи к теме 1: Методы оценки вариабельности признака Задача 1. Рассчитать достоверно ли отличие деревьев по весу семян Какие деревья могут быть отобраны для дальнейшей работы по данному признаку Задача 2. Можно ли рекомендовать популяцию ели из которой взята данная выборка для отбора на быстроту роста Групповой или индивидуальный отбор вы будете проводить...