96294

Українські землі у складі Румунії

Конспект урока

История и СИД

Мета: показати як відбувався розвиток українських земель у складі Румунії; зясувати особливості політичної боротьбі в краї; пояснити зміст основних термінів і понять; розвивати в учнів логічне та історичне мислення; виховувати їх у дусі толерантності. Міжнародне визнання приєднання до Румунії Буковини.

Украинкский

2015-10-04

60.5 KB

8 чел.

Урок

Тема:   Українські землі у  складі Румунії.

Мета:  показати, як відбувався розвиток українських земель у складі Румунії; з’ясувати особливості політичної боротьбі в краї; пояснити зміст основних термінів і  понять; розвивати в  учнів логічне та історичне мислення; виховувати їх у  дусі толерантності.

Тип уроку:   комбінований.

Основні дати:   січень 1918  р.  — окупація румунськими військами Бессарабії; листопад 1918  р.  — окупація румунськими військами Буковини; 1919  р.  — міжнародне визнання приєднання до Румунії Буковини; 1920  р.  — міжнародне визнання приєднання до Румунії Бессарабії; 18—25  вересня 1924  р.  — Татарбунарське повстання; 1927  р.  — утворення Української національної партії; 1940  р.  — входження Північної Буковини й  Бессарабії до складу СРСР.

Хід уроку

I.   Організація навчальної діяльності

ІІ.   Перевірка домашнього  завдання

ІІІ.  Вивчення нового матеріалу

  1  Характер політики румунського уряду щодо українців.

Варша́вський договір 1920 р. —Польщі і УНР, згідно з яким в обмін на визнання незалежності УНР і військову допомогу, Симон Петлюра погоджувався визнати українсько-польський кордон по річці Збруч і далі по Прип'яті до її гирла, до Польщі відходила СГ та ЗВ. Ризький мирний договір, підписаний у Ризі 18 березня 1921 представниками РРФСР і УРСР, з одного боку, та Польщі — з другого, який формально закінчив польсько-радянський збройний конфлікт 1919–1920 років. Галич., Холм., Підляшшя, ЗВ, ЗПолісся, Посяння, Лемківщина відійшли до Польщі.

- за умовами Сен –Жерменського договору 10 вересня 1919 р. (Північна Буковина, Південна Бессарабія, Хотинщина, Мармарощина) відійшли до Румунії. 

-  за умовами Тріанонського договору 4 червня 1920 р. до Чехословаччини відійшло Закарпаття.  

  •  За  офіційною  статистикою,  у   1920  р.  на  території  Румунії  проживало  майже  790  тис.  українців  (або  4,7   %  усього  населення).  Основними  місцями  їхнього  розселення  були  Пів. Буковина,  Хотин., Аккерм.  та  Ізмаїльський  повіти  Бессарабії,  а   також Мармарощина  (Південна  частина  Закарпаття).
  •  Румунія  від  самого  початку  взяла  курс  на  повну  асиміляцію  українців,  позбавивши  їх  можливості  національного  розвитку.

 Натомість економічна  політика  була  більш  гнучкою. Новоприєднані  землі  в  переважній  більшості  були  більш  розвиненими, ніж  Старе  королівство,  тому  перші  кроки  румунського  уряду  виглядали  як  пограбування  цих  областей.  

  •  Із  областей  вивозилися  обладнання заводів  і  фабрик,  цінні  речі.  Так,  до  цетральних  районів  Румунії  вивезли  обладнання  Аккерманських  трамвайних  майстерень  та  прядильної  фабрики,  Ізмаїльського порту. Уже  в   перші  роки  окупації  майже  третину  працездатного  населення  становили  безробітні.

Але  закріпивши  ці  землі  за  собою,  румунський  уряд  став  приділяти  увагу  економічному  розвитку.  Буковина  через  відносно  вищий культурний  розвиток,  наявність  кваліфікованих  кадрів  і   значних  природних  ресурсів  стала  привабливим  регіоном  для  іноземного  капіталу  та  державних  інвестицій.  Це  дало  поштовх  до  розвитку  харчової, легкої,  деревообробної,  хімічної  промисловості.  Хоча  цього  не  можна сказати  про  Бессарабію.

  •  Проте  економічна  криза,  що  охопила  Румунію  ще  в  1928  р.,  негативно  позначилася  на  економічному  розвитку.  Унаслідок  її  руйнівної  дії  кількість  підприємств  у   Північній  Буковині  до  1935  р. скоротилася  удвічі,  а   в  Аккерманському  та  Ізмаїльському  повітах   більше  ніж  на  чверть.  Робітники,  що  зберегли  роботу,  одержували зарплату  в  половинному  розмірі.

У  Бессарабії  закон  про  аграрну  реформу  набрав  чинності  від  1920  р.,  на  Буковині —  від  1921  р. Реформа  в  Бессарабії  враховувала  інтереси  поміщиків,  у  яких  у  1918  р.  відібрали  землю.  Були встановлені високі  орендні  й  викупні  платежі,  щоб  селянам  булло  невигідно  користуватися  поміщицькою  землею.  На  початку  «реформи»  орендна  плата  за  1  га  була  встановлена  в   розмірі  1160  лей, незабаром  вона  зросла  до  2  тис.  лей,  що  спричинило  хвилю  розорень. При этом, например, дневной заработок ткачихи суконной фабрики в Татарбунарах составлял 13-17 лей, дневной заработок батрака – от 25 до 50 лей.

  •  На  Буковині,  де  аграрні  перетворення  в  1918  р.  не  відбулися, 

селянам  належало  тільки  47  %  сільськогосподарських  угідь. Загалом  у   поміщиків  було  відібрано  (із викупом)  близько  75   тис.  га,  або  третину  земельного  фонду. Середній  розмір  ділянки,  яку  одержували  за  викуп  українські селяни,  не  перевищував  1  га. ї

                22  роки,  проведені  українцями  під  владою  Румунії,  історики 

умовно  поділяють  на  три  періоди.  

Україна  під  владою  Румунії

Етап Характеристика

І етап (1918—1928  рр.) На українських землях діяв воєнний стан. Легальна політична діяльність була заборонена. Ліквідація українських громадсько-культурних, освітніх установ (до 1927  р. закриті всі українські школи). Проводилася жорстка політика румунізації.

  •  1927  р.  утворилася  партія,  що відстоювала  національні  інтереси  українців   Українська  національна  партія  (УНП).  Це  була  партія  ліберального  спрямування,  що діяла  виключно  легальними  методами  та  прагнула  знайти  порозуміння  з   владою.  Лідером  партії  був  В.  Залозецький.
  •  Також  на  теренах  Буковини  діяла  Комуністична  партія  Буковини (1918—1926  рр.),  яка  увійшла  до  складу  Комуністичної  партії  Румунії.  Лідери  —  С.  Канюк,  В.  Гаврилюк,  Ф.  Стасюк  та  ін.  Вона  боролася  за  возз’єднання  з  радянською  Україною.  

ІІ етап (1928—1938  рр.) Лібералізація режиму. Відновлення українського громадського, культурного, політичного життя. Продовження політики асиміляції щодо українства. Від  1929  до  1934   р. діяла  партія  «Визволення»,  яка  виступала  за  «Радянську  червону Буковину».

ІІІ етап (1938—1940  рр.) Установлення королівської диктатури супроводжувалося повнимнищенням українського національного життя. Ліквідація політичних партій і  громадських організацій.  

Таким  чином,  характерними  рисами  політики  Румунії  в  українському  питанні були  форсована,  жорстка  асиміляція,  колоніальна експлуатація,  гальмування  економічного  розвитку,  блокування  політичної  активності  української  спільноти.

  2. Політика  УСРР та  СРСР щодо українських земель у  складі Румунії. 

Татарбунарське повстання (1924  р.). Від  початку  румунської  окупації  Буковини  в  1918  р.  Москва  категорично  вимагала  повернення  цих  земель.  Радянська  Росія  неодноразово  намагалася  збройним  шляхом  досягти  своєї  мети.  Навіть 

у  першій  половині  1920-х  рр.  робилися  спроби  організації  збройного  повстання  на  цих  теренах.  На  територію  Румунії  в  межах  дій  радянських спецслужб  активної  розвідки  закидали  озброєні  загони,  переправляли  зброю для  бессарабських  комуністів.

Восени  1924  р.  бессарабські  комуністи  зробили  спробу  використати  глибоке невдоволення  багатонаціонального  населення  Придунайського  краю економічною  та  національною  політикою  влади,  щоб підняти  повстання  під гаслом  відновлення  радянської  влади.

             Такого  повстання  потребувала  й  радянська  дипломатія,  що  вела в  той час  переговори  з  Румунією.  Вона  намагалася  використати  повстання  як  додатковий  аргумент  у   переговорах  щодо  повернення  Бессарабії.

Збройний  виступ  спалахнув  у   м. Татарбунари  у   ніч  на  16   вересня 1924  р.  Мета: відійти до СРСР. Ревком  на  чолі  з   Андрієм Івановичем Клюшниковим  захопив  розміщені  в  Татарбунарах  державні  установи  та  підняв  на  боротьбу  жителів  навколишніх  сіл   українців,  росіян,  болгар,  гагаузів,  навіть  молдаван. На  боці  влади  виступили  жителі  численних  німецьких  хуторів  і  ко-лоній.  У  боях,  які  тривали  тиждень,  брали  участь  близько  6   тис. осіб.  Повстанці  даремно  чекали  допомоги  з-за  Дністра   —  вона  не входила  до  плану,  розробленого  в   Москві.  Для  придушення  повстан-ня  було  кинуто  десять  полків  регулярної  армії  з  артилерією,  підрозділи  Дунайської  флотилії  та  Чорноморського  флоту  Румунії.  Уже 18  вересня  основні  сили  повсталих  були  розгромлені.  Велика  кількість  селян  загинула  або  була  розстріляна  без  суду  та  слідства.  Над 500   учасниками  повстання  в  1925  р.  у   Кишиневі розпочався  судовий процес  —  «процес  500».  Він  тривав  близько  100  днів  і   привернув увагу  світової  громадськості  до  колоніального  статусу  українських 

земель. Під  тиском  світової  громадськості  суд  виправдав  більшість арештованих,  але  85   повстанців  усе   ж  таки  було  засуджено.

IV.  Закріплення нового матеріалу

  1.  Коли  міжнародним  співтовариством  було  визнано  входження до складу  Румунії  Буковини  й   Бессарабії?

  2.  Яке  поняття  характеризує  політику  Румунії  щодо  українства?

  3.  Коли  відбулося  Татарбунарське  повстання?

  4.  Визначте  етапи  політики  правлячих  кіл  Румунії  щодо  українства.

  5.  Які  українські  політичні  партії  діяли  в   Румунії?

V.   Підсумки уроку

VI.  Д/з. вивчити конспект.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

17362. Фірма як основна структурна одиниця бізнес-діяльності 123.5 KB
  Фірма як основна структурна одиниця бізнесдіяльності. Фірми являють собою складне економічне утворення. Так Фірми з одного боку це особливий інститут сучасної економічної системи в якому домінує контрактне право. А Фірми з другого боку це основна...
17363. Малий і середній бізнес та його місце в Україні 55.5 KB
  Малий і середній бізнес та його місце в Україні. Світовий досвід і практика господарювання показують що найважливішою ознакою ринкової економіки є існування і взаємодія багатьох великих середніх і малих підприємств їх оптимальне співвідношення. Найбільш динам
17364. ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА 114 KB
  ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА Вступ Інновація кінцевий результат впровадження нововведення з метою зміни об'єкта управління і отримання економічного соціального екологічного науковотехнічного або іншого виду ефекту. До того ж необхідно зазначити: Людей які задумують ...
17365. ФРАНЧАЙЗИНГ 31 KB
  ФРАНЧАЙЗИНГ апгл. franchising букально це угода про передання права на використання торгової марки у широкому значенні це форма поєднання переваг великого і малого бізнесу змістом якої є система взаємовідносин між франчайзером материнською компанією і франчайз
17366. Економічна сутність заробітної плати і чинники її величини 216 KB
  1. Економічна сутність заробітної плати і чинники її величини Категорія Заробітна плата З/П є конкретизацією таких категорій як трудові відносини наймана праця робоча сила ринок робочої сили ринок праці власність на робочу силу вартість робочої ...
17367. Національна економіка і цілі її розвитку. Структура національної економіки. Економічні системи. Економічна політика держави 86.5 KB
  Національна економіка і цілі її розвитку. Структура національної економіки. Економічні системи. Економічна політика держави. Національна економіка характеризується: 1.рівнем розвитку продуктивних сил; 2.типом економічної системи; 3.характером суспільного відтворення; 4....
17368. Система національних рахунків (СНР) 57 KB
  Система національних рахунків СНР Потреба у координації статистичних міжнародних рекомендацій і необхідність створення міжнародної системи національного рахівництва вимагали країни Західної Європи. Перший варіант таких рахунків був опублікований Європейськ
17369. Економічна програма кейнсіанства. Сутність економічних досліджень Дж.Кейнса 80 KB
  Економічна програма кейнсіанства. Сутність економічних досліджень Дж.Кейнса. Запропоноване Кейнсом трактування економічного процесу потрапило у сприятливий грунт оскільки світова економіка після Великої депресії мала потребу в стимуляторах які дозволили б їй
17370. Корпоратизм як форма суспільних відносин 60 KB
  Корпоратизм як форма суспільних відносин Відносини корпоратизму властиві всім капіталістичним країнам з тією лише різницею що ступінь розвиненості соціального партнерства в них різний. З ускладненням суспільного ладу окрема особа усе в меншій мірі здатна здійснити з...