96304

Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР)

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) – українська держава, створена в листопаді 1918 р. на західноукраїнських землях (у Східній Галичині), які входили до складу Австро-Угорської імперії. Створення ЗУНР. У вересні 1918 р. у Львові було сформовано Український Генеральний Військовий Комісаріат (УГВС), який розпочав роботу з підготовки збройного повстання.

Украинкский

2015-10-05

507.96 KB

0 чел.

УРОК№44

Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР)

Є. Петрушевич           Д. Вітовський         К. Левицький

Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) – українська держава, створена в листопаді 1918 р. на західноукраїнських землях (у Східній Галичині), які входили до складу Австро-Угорської імперії. 

Створення ЗУНР

У вересні 1918 р. у Львові було сформовано Український Генеральний Військовий Комісаріат (УГВС), який розпочав роботу з підготовки збройного повстання.

  1.  16 жовтня 1918 р. – маніфест Австро-Угорського імператора Карла про перебудову імперії на федерацію.
  2.  18 жовтня 1918 р. – у Львові була створена Українська Національна Рада (очолив Є.Петрушевич), яка поставила питання про об’єднання західноукраїнських земель. Українська Національна Рада постановила про утворення на українських землях Австро-Угорщини єдиної Української держави.
  3.  1 листопада 1918 р. – українські військові формування на чолі із Д.Вітовським захопили найважливіші об’єкти Львова та Східної Галичини.
  4.  9 листопада 1918 р. – створення першого українського уряду – Державного Секретаріату (очолив К.Левицький).
  5.  13 листопада 1918 р. – проголошення самостійної незалежної ЗУНР (президентом згодом став Є.Петрушевич). Була утворена Українська Галицька Армія (УГА) на чолі з М.Омеляновичем-Павленком.

Політика ЗУНР

створення дієвих органів законодавчої та виконавчої влади в центрі та на місцях шляхом проведення демократичних виборів;
– прийняття закону про громадянство, проголошення української мови державною;
– проведення земельної реформи, згідно з якою земля забиралася у великих власників і передавалася земельним комітетам;
– запроваджувався 8 годинний робочий день;
– запровадження гривні та карбованця;
– прийнято закон про основи шкільництва;
– прийнято закон про національні меншини;
– відкриття посольств ЗУНР в Австрії, Угорщині і Німеччині, а також дипломатичних представництв уЧехословаччині, Канаді, США, Бразилії, Італії та ін.

АЛЕ ФОРМУВАННЯ ЗУНР ВІДБУВАЛОСЯ В УМОВАХ ПРОТИСТОЯННЯ З ПОЛЯКАМИ, ЯКІ ТАКОЖ ПРЕТЕНДУВАЛИ НА ПАНУВАННЯ В ГАЛИЧИНІ!!!

Українсько-польська війна

21 листопада1918 р. польські війська захопили Львів. Уряд ЗУНР переїхав до Тернополя, а згодом до Станіславова (Івано-Франківськ).

Окрім цього, 11 листопада 1918ррумунські війська захопили м. Чернівці (Буковина), а 15 січня 1919 р. чехословацькі війська захопили м. Ужгород (Закарпаття)

4 січня1919 р. було сформовано новий уряд ЗУНР на чолі з С.Голубовичем.

У січні 1919 р. було реорганізовано УГА в регулярну армію.

22 січня1919 р. у Києві відбулося урочисте проголошення Акта Злуку ЗУНР (Галичина, Буковина, Закарпаття) і УНР (Наддніпрянська Україна) в єдину соборну Українську Народну Республіку. Згідно з законом «Про форму влади в Україні», прийнятим Трудовим Конгресом України, ЗУНР офіційно припинила існувати й отримала назву «Західна Область Української Народної Республіки» (ЗОУНР).

У січні-травні 1919 р., незважаючи на постійну нестачу зброї, боєприпасів і амуніції Українська Галицька Армія контролювала ситуацію на українсько-польському фронті і поступово витісняла польську армію з території Галичини.

У середині лютого 1919 р.УГА розпочала вдалу військову Вовчухівську операцію. Але наприкінці лютого1919 р. успішний наступ української армії був припинений на вимогу Паризької мирної конференції, яка для переговорів з урядом ЗОУНР про умови перемир’я зПольщею вислала місію у складі: голова – генерал Бертелемі (Франція), члени – полковник А.Віярд (Велика Британія), професор Лорд (США) і полковник Стабіле (Італія). Місія поставила вимогу негайного припинення воєнних дій і запропонувала демаркаційну лінію між двома сторонами, на підставі якої 40% Східної Галичини (Львів і Дрогобицький нафтовий басейн) відходило до Польщі. Уряд ЗУНР цієї пропозиції не прийняв, після чого воєнні дії відновились.

Формуэмо поняття:

Паризька мирна конференція 1919 – 1920 рр. – міжнародна конференція, скликана державами переможницями для вироблення і підписання умов з переможеними державами у Першій світовій війні.

13 травня 1919 р. Найвища Рада країн Антанти зробила нову спробу укласти перемир’я між воюючими сторонами. На цей раз пропозиції міжсоюзницької комісії, яку очолював генерал Л.Бота, були прийняті українською стороною. Проте умови перемир’я, за якими Дрогобицький басейн залишався за ЗУНР, були відкинуті польським урядом.

У цих умовах15 травня1919 р. на український фронт у Галичині та Волині була кинута сформована і озброєна у Франції 80-тисячна польська армія генерала Ю. Галлера, яка (на вимогу Антанти) призначалась лише для боротьби проти більшовиків.

На початку червня 1919 року польські війська захопили майже всю Галичину, за винятком терену між Дністром і нижнім Збручем. У зв’язку з критичним становищем ЗОУНР 9 червня 1919 р. уряд С.Голубовича склав свої повноваження. Уся повнота військової і цивільної влади перейшла до Є.Петрушевича, який отримав титул диктатора ЗОУНР. Для виконання покладених на нього функцій Є.Петрушевич створив при собі тимчасовий виконавчий орган – Раду Уповноважених Диктатора і Військову Канцелярію. Начальним вождем було призначено генерала О.Грекова.

7-28 червня1919 р. УГА під командуванням О. Грекова провелаЧортківську офензиву (наступ), внаслідок якої значна частина Галичини була визволена від польських військ. Проте виснаження, нестача зброї і боєприпасів змусили УГА протягом червня-липня 1919 р. відступити на старі позиції.

16-18 липня1919 р. УГА відступила за р.Збруч (на територію Наддніпрянської України) і приєдналася до загонів УНР. Територію ЗОУНР окупували польські війська.

Доля західноукраїнських земель:

Східна Галичина

25 червня 1919 р. – визнання країнами Антанти на Паризькій мирній конференції права Польщі на окупацію Східної Галичини.

21 листопада 1919 р. – надання Польщі країнами Антанти 25-річного мандату на управління Східною Галичиною.

14 березня 1920 р. – рішення Антанти про остаточне включення Східної Галичини до складу Польщі.

Північна Буковина

Листопад 1918 р. – окупація Буковини Румунією.

10 вересня 1919 р. – перехід Північної Буковини до складу Румунії за Сен-Жерменським договором.

Сен-Жерменський договір – договір між Австрією та Антантою за підсумками Першої світової війни

Закарпаття

Березень – квітень 1919 р. – Закарпаття було автономною одиницею Угорської Радянської Республіки.

Травень 1919 р. – окупація Закарпаття військами Чехословаччини.

10 вересня 1919 р. – включення Закарпаття до складу Чехословаччини на правах автономії за Сен-Жерменським договором.

Таким чином, західноукраїнські землі опинилися на початку 20-х рр. ХХ ст. у складі трьох держав:Східна Галичина у складі Польщі, Північна Буковина у складі Румунії та Закарпаття у складі Чехословаччини.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84128. Развитие идей русской религиозной философии в рамках «метафизики всеединства» конца XIX - первой половины XX столетия (В. Соловьев, Н. Бердяев, С. Булгаков, П. Флоренский, С. и Е. Трубецкие) 36.64 KB
  Эта характерная черта русской религиозной философии была задана философской СИСТЕМОЙ ВСЕЕДИНСТВА ВЛАДИМИРА СОЛОВЬЕВА. По Соловьеву всеединство это органическое единство всего мира которое осуществляется в двух видах: 1. Следовательно у всего мира есть нечто внешнее ему некое Всеединство общее для всех его частей которое своим действием образует из множества отдельных и не причастных друг к другу частей единый мир. Следовательно Всеединство образуя из множества частей единое давая всем частям мира истинное и полноценное совместное...
84129. Русская идея как основная проблема отечественной философии истории (В.С. Соловьев, Н.А. Бердяев, И.А. Ильин) 36.2 KB
  Помимо святости как государствастолпа истинного христианства исключительность России Николай БЕРДЯЕВ обосновывал особенностями русского национального характера особенностями русской души. Это сняло с русского человека чувство личной ответственности за вопросы государственного характера и определило такие стороны его характера как: слабое осознание личных прав и личных интересов; равнодушие к политике и к политическим идеям; беспечность и лень; недостаток инициативы и самодисциплины. Восточный византийский склад характера устремляет...
84130. Космизм в русской философии (Н.Ф. Федоров, К.Э. Циолковский, А.О. Чижевский, В.И. Вернадский). Его основные положения 39.58 KB
  Его основные положения В русской философии XIX века сформировался так называемый русский космизм направление мысли пытающееся в глобальном смысле гармонизировать мир соединением человека с космосом. Истоки русского космизма как и сама его логика находились в представлениях о зависимости жизни человека от характера физических параметров ближнего космоса и вообще всей Вселенной: 1. Кроме того исходя из подобного предположения мы можем предположить и следующее глобальные процессы во Вселенной определяют и биологическую жизнь человека...
84131. Марксистская философия в России, легальное и революционное направления (П.Б. Струве, М.И. Туган-Барановский, Г.В. Плеханов, В.И.Ленин) 35.94 KB
  В противоборстве идей славянофилов и западников в России в конечном итоге победила западная ориентация которая тяготела к идеям популярного в то время в Европе марксизма. ЛЕГАЛЬНЫЕ МАРКСИСТЫ отрицали любое насилие в политическом процессе утверждали перспективность капитализма для России и предлагали совершенствовать общество путём демократических реформ. Основателем и первым идеологом легального марксизма в России стал Петр СТРУВЕ.
84132. Бытие, материя, природа как определяющие онтологические категории. Их взаимосвязь и различие 37.43 KB
  Бытие существующее сущее это действительность как таковая это всё то что реально существует. Изучением Бытия занимается раздел философии онтология поэтому Бытие как онтологическая категория выражает в философии ту сферу реальности которая не относится к процессам сознания и психики человека сфера гносеологии. Таким образом Бытие это онтологическая категория выражающая собой всё что объективно существует в мире вне сознания человека и вообще никак не зависит ни от сознания ни от воли ни от эмоций человека. Вследствие этого...
84133. Движение. Движение как способ существования материи. Становление, изменение, развитие. Основные формы движения 36.02 KB
  Основные формы движения. В таком случае само понятие движения изменения изменчивости можно понимать только относительно некоего момента устойчивости относительно некоего момента покоя содержащего в себе набор характеристик относительно которых возникает картина происходящих изменений. Следовательно само состояние устойчивости объектов систем или явлений само состояние стартового покоя от которого начинается и усматривается их изменение находится также в составе самого движения поскольку движение никогда нигде не исчезает и не...
84134. Пространство и время. Пространство и время как всеобщие формы существования материи. Принцип единства мира 32.48 KB
  Пространство и время как всеобщие формы существования материи. Концепции нераздельного с материей пространства могут предлагать его не только трехмерным но и четырехмерным например релятивизм длина ширина высота время или nмерным в еще больших количествах где каждое новое измерение отводится для того или иного отдельного физического взаимодействия фундаментального характера современные физические модели наподобие теории струн и пр. Время это некая мыслимая целостность вбирающая в себя длительность некоего движения и маркирующая...
84135. Проблемы сознания в философии. Язык и мышление как формы объективизации сознания. Их соотнесенность 36.48 KB
  Язык и мышление как формы объективизации сознания. Основной проблемой сознания в философии является вопрос его отношения к бытию. Этот вопрос имеет две стороны: онтологическую в рамках которой решается вопрос первичности материи или сознания по отношению друг к другу и гносеологическую в рамках которой решается вопрос о принципиальной возможности познания мир.
84136. Сущность познавательного процесса. Субъект и объект познания. Чувственный опыт и рациональное мышление: их основные формы и характер соотнесенности 32.99 KB
  Познание это процесс получения знания и формирования теоретического объяснения действительности. В познавательном процессе мышление замещает реальные объекты действительности абстрактными образами и оперируя ими получает возможность теоретически воспроизводить в сознании порядок реальной действительности. Субъект познания это познающее мышление познающий индивид или группа индивидов а объект познания это то в составе действительности на что направлено познающее мышление познавательная деятельность субъекта. Таким образом...