9632

Вивчення треків заряджених частинок за готовими фотографіями

Лабораторная работа

Физика

Вивчення треків заряджених частинок за готовими фотографіями Мета: ознайомитись з методами ототожнення заряджених частинок за фотографіями треків, утворених у камері ВІльсона і в товстошаровій емульсії. Обладнання: Фотографії з треками частинок, тра...

Украинкский

2013-03-14

715.5 KB

667 чел.

Вивчення треків заряджених частинок за готовими фотографіями

Мета: ознайомитись з методами ототожнення заряджених частинок за фотографіями треків, утворених у камері ВІльсона і в товстошаровій емульсії.

Обладнання: Фотографії з треками частинок, транспортир, мікрокалькулятор,   лінійка.

ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ.

Заряджена частинка, пролітаючи всередині камери ВІльсона чи товстошаровій фотоемульсії, витрачає свою кінетичну енергію на іонізацію і збудження атомів середовища і утворює трек. Якщо налітаюча частинка масою М стикається з нерухомою частинкою масою т, то може утворитись «вилка», тобто два треки, які виходять з однієї точки, що свідчить про взаємодію частинок на ядерному рівні. За фотографією такої «вилки» визначають напрями Імпульсів частинок: вони збігаються з прямолінійними відрізками треків до і після зіткнення.

На мал. 26 зображено імпульсну діаграму пружного зіткнення двох частинок. Імпульс налітаючої частинки р, її Імпульс після розсіяння р1, а імпульс відбитої частинки р2. Кут між продовженням траєкторії налітаючої частинки та напрямом ЇЇ руху після зіткнення називають кутом розсіяння Θ, а кут між тим самим напрямом початкового руху частинки та імпульсом ядра віддачі — кутом віддачі φ. Діаграма імпульсів характеризує конфігурацію треків і виражає закон збереження імпульсу:


Закон збереження кінетичної енергії для даного випадку має вигляд:

E = Е1 + E2

Використаємо формулу, яка позв'язує імпульс та енергію нерелятивістської частинки:

  (1)

Це співвідношення можна дістати, якщо рівність р = Мυ піднести до квад-
рата:
(2)

Врахувавши формулу (2), закон збереження кінетичної енергії запишемо так:

(3)

Перепишемо формулу (3):

  (4)

Запишемо рівняння (1) через проекції векторів на координатні осі:

Врахувавши це, дістаємо:

Після нескладних перетворень знаходимо:

Тому                                                                 (5)            


Фронтальна лабораторна

робота № Я - 1

«Вивчення треків заряджених частинок  за готовими фотографіями»

Варіант № 1

Фотографія (мал. 27) ілюструє зіткнення заряджених частинок в товстошаровій фотоемульсії. Ядро якого атома утворило слід d на фотографії, якщо слід c  належить розсіяній α-частинці?

Завдання

1. Показати   на    фотографії напрями імпульсів частинок до і після   зіткнення.

2. Виміряти   кути   розлітання части
нок після взаємодії.

3. Знайти з таблиць масу  налїтаючої частинки в а. о. м.

4.За формулою   (5)  визначити масу
невідомої частинки в а. о. м. Пояснити, ядру якого атома  належить слід
d на фотографії.

Контрольні запитання

  1.  Які є методи   реєстрації   частиєнок?
  2.  Які типи трекових камер ви знаєте?
  3.  Яку   властивість    фотопластинки
    використовують    для    реєстрації
    випромінювань?
  4.  Які переваги методу товстошарових  фотоемульсій  перед  іншими
    методами     реєстрації    заряджених частинок?
  5.  Чи   можна   за   допомогою   фотопластинки визначати дозу випромінювання?
  6.  


Фронтальна лабораторна робота № Я - 1

«Вивчення треків заряджених   частинок за готовими фотографіями»

Варіант № 2

На фотографії (мал. 28) видно треки частинок, які рухались у товстошаровій фотоемульсії. Ядро якого атома утворило слід b на фотографії, якщо слід а належить розсіяному тритону?

Завдання

  1.  Показати на фотографії   напрями   імпульсів частинок до і після зіткнення.
  2.  Виміряти кут розсіяння І кут віддачі після взаємодії.
  3.  Знайти з таблиць масу налітаючої   частинки   в а. о. м.
  4.  За формулою (5) визначити   масу   невідомої частинки в а. о. м.   Пояснити, ядру якого   атома
    належить слід
    b на фотографії.

Контрольні запитання

  1.  Які є методи реєстрації частинок?  
  2.  Які типи трекових камер ви знаєте?  
  3.  Яку властивість фотопластинки використовують для реєстрації випромінювань?  
  4.  Які    переваги   методу   товстошарових   фотоемульсій  перед іншими  методами  реєстрації заряджених частинок?
  5.  Чи   можна за допомогою   фотопластинки   визначити дозу випромінювання?
  6.  Чи можна  нехтувати  залежністю мас  частинок від їх швидкості під час вимірювань?
  7.  Чим відрізняється пропорційний лічильник від лічильника Гейгера — Мюллера?


Фронтальна лабораторна робота №Я-1

«Вивчення треків заряджених частинок за готовими     фотографіями»

Варіант З

На фотографії (негатив) видно треки а-части-нок у вологому азоті (мал. 29). Одна з них зіткнулась з ядром атома азоту, і утворилась «вилка». Розпізнати сліди пролітаиня α-частинки і ядра атома азоту після зіткнення в камері Віль-сона.

Завдання

  1.  Показати напрями імпульсів частинок до і після зіткнення, продовживши    на   фотографії  прямолінійні відрізки треків   до і після утворення «вилки».
  2.  Виміряти кути розлітання частинок після взаємодії.
  3.  Знайти відношення мас взаємодіючих частинок.
  4.  За формулою (5) встановити, який з кутів  належить  куту   розсіяння,
    а який   — куту  віддачі.

Контрольні запитання

  1.  Які типи трекових камер ви знаєте?
  2.  Чи можна нехтувати залежністю мас частинок від їх швидкості під час вимірювань?
  3.  


Фронтальна лабораторна робота №Я-1

«Вивчення треків заряджених   частинок за готовими фотографіями»

Варіант   4

Фотографія ілюструє зіткнення двох протонів у товстошаровій фотоемульсії (мал. 30)

Завдання.

1. Показати на фотографії напрями імпульсів частинок до   і після взаємодії.

2. Виміряти   кути    розлітання   частинок після взаємодії.

3. Знайти з  таблиць масу взаємодіючих   частинок в а. о. м.

4. Чи можна, використовуючи формулу (5), розпізнати, який із слідів належить розсіяному протону, а який — протону віддачі?

5. Показати, що коли налітаючою частинкою був протон,   то й відбитою частинкою буде протои.

Контрольні запитання

  1.  Яку властивість фотопластинки використовують для реєстрації   випромінювань?
  2.  Як зміняться кути розлітання у випадку  взаємодії  релятивістських протонів?
  3.  


Фронтальна лабораторна робота № Я – 1

«Вивчення  треків заряджених частинок за   готовими   фотографіями»

Варіант 5

На фотографії (негатив) видно треки α-частинок у камері Вільсопа, які рухалися від джерела, розміщеного в лі вій нижній частині малюнка (мал.ЗІ). Одна з α-частинок зіткнулась з атомом середовища і відхилилась на 142°. У якому середовищі рухались α-частинки?

Завдання

  1.  Показати напрями імпульсів частинок до і після зіткнення, продовживши на фотографії прямолінійні відрізки треків до і після утворення вилки.
  2.  В становити, який з кутів належить куту  розсіяння,
    а який — куту віддачі.
  3.  Виміряти кути розлітання
    частинок
  4.  За формулою (5) визначити масу відбитої частинки. Пояснити, в якому середовищі   рухалися  α-частинки.

Контрольні запитання

  1.  Які є методи реєстрації частинок?
  2.  Чи можна нехтувати залежністю мас  частинок від їх швидкості під час вимірювань?


Фронтальна лабораторна робота № Я - 1

«Вивчення    треків     заряджених   частинок за готовими фотографіями»

Варіант 6

Фотографія ілюструє пружне зіткнення заряджених частинок у товстошаровій фотоемульсії (мал. 32). Ядро якого атома утворило слід d на фотографії, якщо слід с належить розсіяній α-частинці?

Завдання

  1.  Показати   на   фотографії напрями імпульсів частинок до   і   після зі
    ткнення.
  2.  Встановити,   який   з  кутів   нале
    жить куту розсіяння, а який — ку
    ту   віддачі.
  3.  Виміряти кути   розлітання   части
    нок.
  4.  Побудувати в довільному масштабі
    трикутник Імпульсів, який харак
    теризує конфігурацію треків І ви
    ражає закон збереження імпульсу.
  5.  Вимірявши імпульси астинок піс
    ля зіткнення, виразити їх швидко
    сті    через   швидкість    налітаючої
    частинки.
  6.  Записати   закон  збереження кіне
    тичної енергії для даної   взаємодії.
    Підставити   значення   швидкостей
    частинок після  зіткнення   (п.   5)
    у    формулу   закону    збереження
    енергії.
  7.  Визначити (в а. о. м.) масу відбитої
    частинки і  записати,   ядру   якого
    атома належить  слід
    d на  фото
    графії.
  8.  


Фронтальна лабораторна робота № Я – 1

«Вивчення треків заряджених частинок за готовими фотографіями»

Варіант 7

Фотографія ілюструє пружне зіткнення заряджених частинок у товстошаровій фотоемульсії (мал. 33). Ядро якого атома утворило слід Ь на фотографії, якщо сліде; належить розсіяному тритону?

Завдання

  1.  Показати на фотографії напрями   імпульсів  ча
    стинок до І після зіткнення.
  2.  Встановити, який з кутів належить куту розсі
    яння, а який — куту віддачі.
  3.  Виміряти кути розлітання частинок.
  4.  Побудувати в довільному   масштабі   трикутник
    Імпульсів, який характеризує конфігурацію тре
    ків і виражає закон збереження   імпульсу.
  5.  Вимірявши імпульси частинок після зіткнення,
    виразити їх швидкості через швидкість наліта-
    ючої частинки,
  6.  Підставити значення швидкостей частинок після
    зіткнення у формулу закону збереження енергії.

7. Визначити    (в а. о. м.) масу відбитої частинки
і записати, ядру якого  атома   належить слід
Ь
на фотографії.

Контрольні запитання

  1.  Які типи трекових камер ви знаєте?
  2.  Чи можна за допомогою   фотопластинки   ви
    значити дозу випромінювання?
  3.  


Фронтальна лабораторна робота № Я -1

«Вивчення треків заряджених частинок  за готовими   фотографіями»

Варіант 8

На фотографії (мал. 34) видно треки α-частинок у камері Вільсона, які рухалися від джерела, розміщеного в лівій частині малюнка. Одна з α-частинок зіткнулась з атомом середовища і відхилилась на 142°. У якому середовищі рухались α-частинки?

Завдання

1. Показати на фотографії на
прями імпульсів  частинок
до і після зіткнення.

2. Встановити, який  з   кутів
належить  куту розсіяння,
а який —куту віддачі.

3. Виміряти кути розлітання частинок.

4. Побудувати в   довільному масштабі    трикутник    імпульсів,   який   характеризує  конфігурацію  треків і виражає   закон збереження   імпульсу.

5. Вимірявши  імпульси частинок після зіткнення,   виразити їх  швидкості через   швидкість   налітаючої   частинки.

6. Записати   закон   збереження   кінетичної   енергії   для   даної   взаємодії.Підставити значення швидкостей частинок після зіткнення у формулу закону збереження енергії.

7. Визначити (в а. о. м.) масу відбитої частинки. Пояснити, в якому середо вищі рухалися α-частинки.

Контрольні запитання

  1.  Які типи трекових камер ви знаєте?
  2.  Яке випромінювання реєструє лічильник Гєйгера — Мюллера?
  3.  


Лабораторна робота Я – 2

«Використання закону збереження імпульсу при вивченні треків заряджених частинок»

Варіант 1

Мета роботи. Ознайомитись із застосуванням товстошарових фотоемульсій для реєстрації заряджених частинок; переконатися в справедливості закону збереження імпульсу і кінетичної енергії під час пружних взаємодій частинок.

Обладнання. Фотографія з треками частинок (мал. 35), лінійка з ціною поділки 1 мм, транспортир, таблиці кривих «пробіг енергія» (мал. 36, 37), мікрокалькулятор.

Теоретичні відомості.

Швидкі заряджені частинки, пролітаючи крізь фотоемульсію, витрачають свою кінетичну енергію иа іонізацію і збудження її атомів. Об'єм іонізованої речовини навколо траєкторії пролітаючої частинки називається треком. Його видно в мікроскоп після проявлення емульсії. Для оцінки довжини пробігу иа фотографіях треків нанесено масштаб.

Співвідношення між енергією частинки та її пробігом у певній фотоемульсії встановлюють експериментально. На мал. 36 показано цю залежність для α-частинок, а на мал. 37 для — протонів.

Перевірка закону збереження імпульсу та енергії під час зіткнення частинок складається з окремих етапів:

  1.  Визначення енергії частинок, які взаємодіють, використовуючи графіки «пробіг — енергія»,
  2.  Визначення   sмпульсів   частинок   та   перевірка   закону  збереження кількості руху для даної взаємодії.

Встановлення   характеру  взаємодії  частинок  (пружна,   непружна).

Другий етап лабораторної роботи передбачає не тільки визначення sмпульсів частинок після взаємодії, а й перевірку закону збереження кількості руху. Для цього треба знайти результуючий вектор sмпульсу за правилом паралелограма, користуючись фотографією або виготовленою з неї копією на кальці. Якщо напрям цього вектора після взаємодії збігається з напрямом руху налітаючої частинки, то роблять висновок, що закон збереження кількості руху справджується.

Якщо закон імпульсу для даної взаємодії справджується, то, визначивши імпульси взаємодіючих частинок через їх кінетичні енергії, знаходять енергію налітаючої частинки (у нашому випадку — а-частинки) перед взаємодією. Розглянемо зіткнення   α-частинки   з   протоном.    Імпульс α-частинки до взаємодії Mv, а після взаємодії Mv'. Імпульс протона  ти. Згідно з законом збереження кількості руху   ‌‌|AC|дорівнює |Mv| (мал.26). Тому

(1)

Визначимо кількості руху частинок через їх кінетичні енергії за формулою р =√2ME

(2)

Після нескладних обчислень дістаємо:

(3)

де θ— кут між продовженням траєкторії α-частинки і напрямом її руху після зіткнення (кут розсіяння), φ — кут між тим самим напрямом початкового руху α-частинки і напрямом руху протона (кут віддачі), E' — кінетична енергія α-частинки, яку знаходять за графіком «пробіг — енергія». Порівнявши знайдене значення енергії із сумою кінетичних енергій α-частинки і протона після взаємодії, обчислених за графіком, визначають характер взаємодії (пружна, непружна). У разі пружної взаємодії ці енергії однакові, у разі непружної — сумарна енергія частинок після взаємодії менша від енергії α-частинки до зіткнення.

М ЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ.

  1.  Встановити, яким частинкам належать дані треки (див. мал. 35).
  2.  Продовжити на фотографії слід α-частинки та сліди частинок після взаємодії. Виміряти кути розлітання 6 і ер.
  3.  Користуючись фотографією, визначити довжину треків і довжину мас штабної одиниці (в мм). Врахувавши масштаб, обчислити пробіг  частинок в емульсії (мкм).
  4.  Знайти (в МеВ) енергію частинок після взаємодії, користуючись від повідною кривою «пробіг — енергія» для α-частинок і протонів,
  5.  Виразити енергію взаємодіючих частинок (у Дж).
  6.  За формулою зв'язку імпульсу й енергії для нерелятивістських части
    нок обчислити значення імпульсів частинок.

7 Перенести на кальку сліди частинок і в масштабі побудувати імпульси (вектори) частинок. За правилом паралелограма побудувати результуючий вектор імпульсу

  1.  Перевірити, чи збігається напрям початкового руху α-частинки з на
    прямом результуючого вектора імпульсу після взаємодії.
  2.  Обчислити кінетичну енергію α-частинки до взаємодії за формулою (3) і порівняти її із сумою кінетичних енергій α-частинки і протона після вза
    ємодії; зробити висновок про характер взаємодії.

10. Результати вимірювань і обчислень обробити способом підрахунку
цифр і занести в таблицю:

№ п/п

Частинка

Кут розлітання, град.

Пробіг, мкм

Маса, кг

Енергія після взаємодії

Імпульс після взаємодії, кг*м/с

Енергія до взаємодії, МеВ

МеВ

Дж

1

2

α

p



Лабораторна робота Я - 2

«Використання закону збереження імпульсу при вивченні треків заряджених частинок»

Варіант 2

Мета роботи. Ознайомитись із застосуванням товстошарових фотоемуль-реєстрації заряджених частинок; переконатися в справедливості закону збереження імпульсу і кінетичної енергії під час пружних взаємодій частинок.

Обладнання. Фотографія з треками частинок (мал. 38), масштабна лінійка, калька (прозорий папір),   транспортир, мікрокалькулятор.

Теоретичні відомості.

Швидкі заряджені частинки, пролїтаючи крізь речовину, витрачають свою кінетичну енергію на іонізацію і збудження її атомів. Об'єм іонізованої речовини навколо траєкторії пролітаючої частинки називається треком. Його видно в мікроскоп після проявлення емульсії.

Кожному значенню енергії даної частинки відповідає певна довжина пробігу. Для оцінки довжини пробігу на фотографіях треків нанесено масштаб. Поряд з кривими «пробіг — енергія» для обчислення енергії протонів і тритонів використовують напівемпіричні формули:

(1)

(2)

де EP і ET — кінетична енергія частинок у МеВ, a  RP  і RT — їх  пробіг (у мкм).

Закон збереження імпульсу застосовують звичайно разом із законом збереження енергії. Якщо закон збереження кількості руху справджується, то, виразивши Імпульси частинок через їх кінетичні енергії, знаходять енергію частинки до взаємодії:

(3)

де θ -  кут між продовженням траєкторії тритона і напрямом його руху після зіткнення (кут розсіяння), φ — кут між тим самим напрямом початкового руху тритона і напрямом руху нротона (кут віддачі), ЕT — кінетична енергія тритона, яку знаходять за формулою (2). Визначають характер взаємодії (пружна, непружна). Якщо взаємодія пружна, то енергія тритона дорівнює сумі енергій частинок після взаємодії, якщо недружна, то сумарна енергія частинок після взаємодії менша від енергії тритона до зіткнення.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ.

1. Для   записування   результатів вимірювань підготувати таку таблицю:

Частинка

Кут розлітання, градуси

Пробіг,мкм

Маса, кг

Енергія після взаємодії

Імпульс після взаємодії

Енергія до взаємодії, МеВ

МеВ

Дж

  1.  Встановити, яким мікрочастинкам належать дані треки (див. мал. 38).
  2.  Виміряти кути Θ і φ та занести їх значення в таблицю, продовжити на
    фотографії слід тритона та сліди частинок після взаємодії.
  3.  Користуючись фотографією, визначити довжини треків і довжину мас
    штабної одиниці (в мм). Врахувавши масштаб, обчислити пробіги частинок
    в емульсії (мкм).
  4.  Користуючись формулами (1) і (2), знайти в МеВ енергію частинок
    після взаємодії.
  5.  Виразити енергію взаємодіючих частинок (у Дж).
  6.  За формулою зв'язку імпульсу і кінетичної енергії обчислити значен
    ня імпульсів частинок.
  7.  Перенести на кальку сліди частинок і в масштабі побудувати імпуль
    си (вектори) частинок. За правилом паралелограма побудувати результую
    чий вектор імпульсу.
  8.  Перевірити закон збереження імпульсу в даній взаємодії.

10. Обчислити кінетичну енергію тритона до взаємодії. Порівняти енергію тритона до взаємодії із сумою енергій протона і тритона після взаємодії; зробити висновок про характер взаємодії.


Лабораторна робота Я - 2

«Використання закону збереження імпульсу при вивченні треків заряджених частинок»

Варіант З

Мет У процесі аналізу трекових матеріалів енергію α-частинок звичайно знаходять за їх пробігом у фотоемульсії, користуючись графіком «пробіг — енергія».

Обладнання. Фотографії з треками частинок (мал. 39), масштабна лінійка, калька, мікрокалькулятор, графік «пробіг—енергія» для α-частинок у фотоемульсії (мал. 40).


У процесі аналізу трекових матеріалів енергію α-частинок звичайно знаходять за їх пробігом у фотоемульсії, користуючись графіком «пробіг — енергія».

На фотографії зображено «зірку» з трьох треків, утворених внаслідок розщеплення ядра вуглецю у фотоемульсії під дією γ-кванта з енергією 25 МеВ від синхротрона.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ.

  1.  Виміряти лінійкою довжину кожного трека, і, користуючись масштабом, визначити пробіги частинок (в мкм).
  2.  За допомогою графіка «пробіг — енергія» для α-частинок знайти кінетичну енергію кожної частинки (в МеВ).
  3.  Обчислити сумарну енергію α-частинок і порівняти її з кінетичною енергією налітаючого γ-кванта. Знайти енергетичний вихід ядерної реакції.
  4.  Використавши формулу зв'язку імпульсу і  кінетичної енергії, обчислити значення імпульсів частинок.
  5.  На слідах частинок, зображених на фотографії в певному масштабі, побудувати імпульси частинок.
  6.  За правилом паралелограма знайти  результуючий імпульс  кожної пари частинок і порівняти його числове значення   та напрям з імпульсом третьої частинки.
  7.  Знайти повну енергію частинок до і після реакції.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

15422. Иммунитет. Взаимодействие антигена с антителом in vitro. Серологические реакции, их механизм. Прямые серологические реакции. Реакции агглютинации, преципитации 35 KB
  ЗАНЯТИЕ 13 Тема занятия: Иммунитет. Взаимодействие антигена с антителом in vitro. Серологические реакции их механизм. Прямые серологические реакции. Реакции агглютинации преципитации. Учебная цель занятия: Познакомиться с основами иммунодиагнос
15423. Непрямые серологические реакции. Реакция связывания комплемента (РСК). Реакция непрямой гемагглютинации (РНГА). Реакция нейтрализации токсина антитоксином (РН) 36.5 KB
  ЗАНЯТИЕ 14 Тема занятия: Непрямые серологические реакции. Реакция связывания комплемента РСК. Реакция непрямой гемагглютинации РНГА. Реакция нейтрализации токсина антитоксином РН. Учебная цель занятия: Продолжение знакомства с основами
15424. Лабораторные методы оценки функционального состояния Т- и В-систем иммунитета 42 KB
  ЗАНЯТИЕ 15 Тема занятия: Лабораторные методы оценки функционального состояния Т и Всистем иммунитета. Учебная цель занятия: Ознакомиться с основными методами лабораторных исследований Т и Всистем иммунитета значениями некоторых иммунолог
15425. Семинар. Иммунитет. Т- и В-системы иммунитета. Кооперация клеток в ходе иммунного ответа. Иммунологическая память. Иммунологическая толерантность 76.5 KB
  ЗАНЯТИЕ 16 Тема занятия: Семинар. Иммунитет. Т и Всистемы иммунитета. Кооперация клеток в ходе иммунного ответа. Иммунологическая память. Иммунологическая толерантность. Гиперчувствительность немедленного и замедленного типов. Иммунопатология. ...
15426. Бактериологическая лаборатория и правила работы в ней. Классификация микроорганизмов. Морфология бактерий. Методы определения вида микробов. Бактериоскопический метод. Техника микроскопирования с иммерсионной системой 58.5 KB
  ЗАНЯТИЕ 1 ТЕМА ЗАНЯТИЯ: Бактериологическая лаборатория и правила работы в ней. Классификация микроорганизмов. Морфология бактерий. Методы определения вида микробов. Бактериоскопический метод. Техника микроскопирования с иммерсионной системой. УЧЕБНАЯ ЦЕЛЬ ЗАНЯТ...
15427. Бактериоскопический метод. Простые и сложные методы окраски. Окраска по Граму. Структура бактериальной клетки. Методы выявления капсул, жгутиков, спор. Изучение микробов в живом состоянии 57 KB
  ЗАНЯТИЕ 2 ТЕМА ЗАНЯТИЯ: Бактериоскопический метод. Простые и сложные методы окраски. Окраска по Граму. Структура бактериальной клетки. Методы выявления капсул жгутиков спор. Изучение микробов в живом состоянии. УЧЕБНАЯ ЦЕЛЬ ЗАНЯТИЯ: Продолжить изучение бактериос
15428. Действие физических и химических факторов на микроорганизмы. Стерилизация. Методы стерилизации. Дезинфекция. Основные группы дезинфицирующих и антисептических веществ, механизм их антибактериального действия 67 KB
  ЗАНЯТИЕ 3 ТЕМА ЗАНЯТИЯ: Действие физических и химических факторов на микроорганизмы. Стерилизация. Методы стерилизации. Дезинфекция. Основные группы дезинфицирующих и антисептических веществ механизм их антибактериального действия. Физиология бактерий. Питание мик...
15429. Характер роста микробов на жидких и плотных питательных средах. Колонии микроорганизмов. Пигментообразование у бактерий. Бактериологический метод 28 KB
  ЗАНЯТИЕ 4 ТЕМА ЗАНЯТИЯ: Характер роста микробов на жидких и плотных питательных средах. Колонии микроорганизмов. Пигментообразование у бактерий. Бактериологический метод второй этап. Выделение чистой культуры бактерий. УЧЕБНАЯ ЦЕЛЬ ЗАНЯТИЯ: Изучить характер рос
15430. Ферменты бактерий. Изучение ферментативной активности микроорганизмов. Дыхание бактерий. Методы культивирования и выделения чистой культуры анаэробов 35.5 KB
  ЗАНЯТИЕ 5 ТЕМА ЗАНЯТИЯ: Ферменты бактерий. Изучение ферментативной активности микроорганизмов. Дыхание бактерий. Методы культивирования и выделения чистой культуры анаэробов. УЧЕБНАЯ ЦЕЛЬ ЗАНЯТИЯ: Ознакомиться с ферментами бактерий. Изучить методы определения ф