96346

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ФІЗКУЛЬТУРНИХ ПАУЗ У ГРУПАХ ПРОДОВЖЕНОГО ДНЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ФІЗКУЛЬТПАУЗ НА ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Курсовая

Педагогика и дидактика

Розкрити зміст базових понять курсової роботи; обґрунтувати необхідність використання фізкультурних пауз у навчально-виховному процесі в групі продовженого дня; подати методичні рекомендації щодо організації фізкультурних пауз у групах продовженого дня; дослідити вплив фізкультпауз на працездатність молодших школярів.

Украинкский

2015-10-05

187.5 KB

0 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT3

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ФІЗКУЛЬТПАУЗ У ГРУПІ ПРОДОВЖЕНОГО ДНЯ 6

1.1. Зміст поняття «фізкультпауза» 6

1.2. Особливості організації навчально-виховного процесу групи продовженого дня 9

1.3. Обґрунтування необхідності використання фізкультурних пауз в навчальному процесі в групі продовженого дня 14

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ФІЗКУЛЬТУРНИХ ПАУЗ У ГРУПАХ ПРОДОВЖЕНОГО ДНЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ФІЗКУЛЬТПАУЗ НА ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ 18

2.1. Методика проведення фізкультпауз 18

2.2. Практичне дослідження впливу фізкультпауз на ефективність навчання молодших школярів 22

ВИСНОВКИ 24

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 26

ДОДАТКИ 29


ВСТУП

Актуальність дослідження. Конституція України визнає життя і здоров'я людини найвищими соціальними цінностями. Відповідно до Основного Закону, держава зобов'язана виховувати здорове покоління, від чого значною мірою залежить соціально-економічний розвиток країни і суспільства в цілому.

Здоров’я людини нерозривно пов’язане із її заняттям фізичною культурою та спортом, з діяльністю по оздоровленню, підтриманню здорового способу життя.

В останні роки помітно зросла кількість фізично ослаблених дітей. Крім того, їх м'язове навантаження зменшується через ряд об'єктивних причин: у дітей в початковій школі практично немає можливості грати в рухливі ігри – перерви занадто короткі, а в групі продовженого дня велику частину часу займає виконання домашнього завдання та відвідування різних гуртків і факультативів. В даний час в школах вводять додаткові розвиваючі заняття. На жаль, відвідування цих занять не є обов'язковим, а повністю залежить від бажання батьків молодшого школяра. Водночас багато батьків забувають про необхідність фізичного розвитку дитини, займаючись лише інтелектуальним розвитком.

Як показує досвід роботи багатьох педагогів, фізична слабкість дитини впливає на її навчальну діяльність. Такі діти швидше втрачають свою працездатність, втомлюються. Результатом цього є постійний стрес у дитини від того, що отримані знання не засвоюються, і вона погано вчиться. Саме тому останнім часом все більше уваги вчителями початкових класів приділяється організації «малих» форм занять фізичними вправами.

Вони є значною і невід'ємною частиною процесу фізичного розвитку дитини, а також реалізують інші цілі, такі як відновлення працездатності, поліпшення мозкового кровообігу, підвищення настрою дитини, зняття стресу і втоми.

Одними із ефективних засобів підвищення працездатності і зниження втоми у дітей протягом навчального процесу є проведення фізкультурних пауз.

Зважаючи на актуальність дослідження даної проблеми нами було обрано таку тему курсової роботи: «Методика організації та проведення фізкультпауз у групі продовженого дня».

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати основи проблеми методики організації та проведення фізкультпауз у групі продовженого дня та експериментально дослідити вплив фізкультпауз на працездатність молодших школярів.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення ряду завдань:

  1.  розкрити зміст базових понять курсової роботи;
  2.  обґрунтувати необхідність використання фізкультурних пауз у навчально-виховному процесі в групі продовженого дня;
  3.  подати методичні рекомендації щодо організації фізкультурних пауз у групах продовженого дня;
  4.  дослідити вплив фізкультпауз на працездатність молодших школярів.

Об'єкт дослідження – це процес фізичного розвитку та виховання учнів, що навчаються у групах продовженого дня.

Предмет дослідження – фізкультпаузи як ефективний спосіб підвищення працездатності молодших школярів та невід'ємна частина їх здорового розвитку.

У процесі роботи над обраною темою було застосовано ряд теоретичних та емпіричних методів дослідження, таких як: діалектичний метод (здійснення всебічного пізнання об'єкта і предмета дослідження даної роботи), аналітичний метод (вивчення та аналіз наукової, навчально-методичної літератури з досліджуваної проблеми), метод синтезу, метод узагальнення всіх одержаних знань з окресленої теми, метод анкетування та педагогічні спостереження.

Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 33 сторінки. Список використаних джерел містить 23 найменування.


РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ФІЗКУЛЬТПАУЗ У ГРУПІ ПОДОВЖЕНОГО ДНЯ

  1.  Зміст поняття «фізкультпауза»

Фізкультурна пауза (фізкультпауза) – основна форма проведення гігієнічної гімнастики в режимі робочого дня. Зміст і тривалість відрізняють фізкультпаузу від фізхвилинки. Так, фізкультпауза складається з 5–7 вправ, тривалість проведення – 5–10 хвилин.

Фізкультурні паузи більш тривалі за часом, вони застосовуються як активноий відпочинок, викликають великі рекреаційні зрушення. Жорсткої регламентації з проведення фізкульпауз не існує. Найчастіше педагог вдається до їх допомоги у міру накопичення втоми в учнів, візуально визначаючи той момент, коли їм необхідний відпочинок. Наприклад, якщо протягом першого і другого уроків виправдано використання фізкультхвилинок, то на 20-25 хвилині третього необхідна повноцінна фізкультурна пауза [9, с. 14].

Основні завдання цієї форми роботи:

- відволіктися від основної діяльності, переключитися на інший її характер;

- дати невеликий відпочинок нервовій системі і групам м’язів (або органам, наприклад, очам), які піддавалися впливу навантаження;

- повернути втомленій дитині працездатність, увагу;

- попередити порушення постави.

Механізм впливу фізкультпауз на динаміку загальної працездатності школяра протягом навчального дня полягає у тому, що фізкультпауза підсилює обмін речовин в організмі, підвищується увага, поліпшується постава.

Вправи на фізкультпаузі повинні в основному охоплювати великі м'язові групи, бути простими по виконанню.

Фізкультпаузи у групах продовженого дня проводять при прояві перших ознак втоми, при зниженні активності на уроці, при порушенні уваги.

Форма виконання, кількість і зміст вправ:

• вправи виконуються стоячи або сидячи;

• комплекс складається з 5-7 вправ;

• рекомендується використовувати потягування, прогинання тулуба, напівнахилом і нахилом, напівприсяди і присяди з різними рухами руками [5, с. 75].

Залежно від вікових категорій розрізняють фізкультпаузи для:

• дошкільнят;

• школярів (молодших, середніх, старших);

• вчителів.

Вправи, що використовуються під час фізкультпаузи поділяють на:

  •  комплекси фізичних вправ (передбачають вправи для м'язів рук, спини, ніг, які здатні зняти статичне напруження, активізувати дихання, посилити кровообіг (усунути застійні явища) (Додаток А);
  •  ігрові ( стимулюють пізнавальну діяльність молодших школярів) (Додаток Б);
  •  кінезіологічні (з метою профілактики деяких соматичних захворювань у дітей) (Додаток В);
  •  імітаційні ( віршовані ) (Додаток Г);

Фахівці радять комплекси фізкультпауз складати у такій послідовності: ходьба на місці, вправи для плечового пояса і рук, нахили й повороти тулуба, вправи на координацію рухів. На фізкультпаузах, крім виконання загальнорозвиваючих вправ, можна бігати, стрибати, гратися в рухливі ігри, використовуючи для цього м’ячі, скакалки, обручі тощо.

Враховуючи особливості дітей, проведення фізкультурної паузи в умовах класної кімнати має бути добре продумано. Комплекс, як правило, включає до 5 вправ, кожне з яких вимагає 4-6 повторень. Вони можуть виконуватися сидячи або стоячи. При виконанні вправ стоячи, беручи до уваги незграбність учнів, вибирається такий спосіб їх розташування, щоб їм не заважали шкільні меблі, а самі учні, в свою чергу, не заважали один одному і могли швидко повернутися на свої робочі місця. У комплекс включаються вправи на згинання та розгинання пальців рук, ніг і тулуба, розслаблення кистей, рухи головою. Необхідні дихальні вправи і вправи для профілактики порушення постави. Позитивний емоційний фон досягається шляхом проголошення веселих і простих віршованих текстів, які дублюють або які коментують рух. При уявній простоті, підбір вправ, використовуваних під час фізкультурної паузи, здійснюється спільними зусиллями вчителя фізичної культури і медичного працівника школи [13, с. 47].

Добре зарекомендував себе досвід складання пам'ятки, що складається з декількох спеціальних комплексів (наприклад, вправи для рук, вправи для профілактики порушень постави, профілактики короткозорості), вкладеної в класний журнал.

Проведення фізкультурних пауз не слід довіряти учням. Діти, що мають виражену ступінь інтелектуальної недостатності, повільно і невпевнено включаються до виконання вправ. Для них слід підготувати окреме завдання, яке було б їм доступно і цікаво. За характером воно має бути близьким до вправ, включених в комплекс. Наприклад, дитині пропонують піднімати з підлоги різні предмети (кубики, тенісні м'ячики, невеликого розміру іграшки) і класти на полицю, розташовану на висоті витягнутої руки, на шафу або в спеціально підвішену для цього корзину. Не варто забувати, що фізкультхвилинки і фізкультпаузи показані і при виконанні домашніх завдань в групах продовженого дня. Враховуючи більш невимушену обстановку і ступінь втоми учнів, їх тривалість може збільшуватися до 7-8 хвилин. Для економії часу уроку на них можна розучувати нові комплекси вправ, а також речитативи, супроводжуючі їх виконання [14, с. 461].

Отже, фізкультпауза є більш придатною для використання під час перерв між уроками або під час прогулянок у групі подовженого дня. Разом з тим, не виключається можливість використання фізкультпаузи і на уроці.

  1.  Особливості організації навчально-виховного процесу групи продовженого дня

Група продовженого дня (ГПД) є однією із форм виховання дітей і допомагає організувати найсприятливіші умови для їхнього відпочинку, навчання і виховання, поєднання навчально-виховної роботи на уроках і в позаурочний час. Вона забезпечує, враховуючи вікові особливості, їхній розумовий, моральний, естетичний, фізичний, духовний розвиток, створює умови для організації продуктивної праці, відкриває можливості всебічного виявлення і розвитку індивідуальних здібностей, запитів та інтересів дітей.

Основними завданнями групи продовженого дня є:

- організація самостійної роботи учнів із закріплення та поглиблення знань, умінь та навичок, набутих на уроках;

- створення сприятливих умов для формування учнівського колективу та надання кваліфікованої допомоги учням у підготовці до уроків і виконанні домашніх завдань;

- організація індивідуальної, групової та колективної роботи учнів;

- організація дозвілля учнів;

- формування в учнів ціннісних орієнтацій;

- здійснення заходів, спрямованих на збереження та зміцнення здоров'я учнів, на їх психічний та фізичний розвиток, набуття навичок здорового способу життя;

- виховання позитивного ставлення до суспільно-корисної праці;

- надання допомоги батькам або особам, які їх замінюють, у вихованні учнів [17, с. 115].

Порядок утворення, комплектування та організації навчально-виховного процесу групи продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу незалежно від типу і форми власності встановлює Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2009 р. 1121.

Підставою для організації роботи групи продовженого дня є:

- необхідна кількість заяв батьків або осіб, які їх замінюють;

- необхідна матеріально-технічна база;

- умови для організації денного відпочинку (сну) першокласників;

- можливості для організації харчування у залежності від тривалості перебування учнів у групі продовженого дня;

- наказ директора навчального закладу;

- погодження місцевого органу управління освітою.

Група продовженого дня може комплектуватися з учнів одного класу, кількох класів (зокрема, перших або других, або третіх), кількох різних класів, але не більш як чотирьох вікових груп. Наповненість групи продовженого дня не повинна бути більшою 30 учнів [15, с. 101].

Зарахування учнів до групи продовженого дня та їх відрахування здійснюються згідно з наказом керівника загальноосвітнього навчального закладу на підставі відповідної заяви батьків або осіб, які їх замінюють.

Заяви про зарахування учнів до групи продовженого дня приймаються на початку кожного навчального року, як правило, до 5 вересня.

Документація ГПД:

  •  режим групи продовженого дня (затверджений директором);
  •  календарно-тематичний план, план вихователя (щоденний);
  •  журнал ГПД;
  •   зошит щодо наступності роботи вчителя і вихователя.

Успішна робота групи продовженого дня залежить не тільки від того, наскільки цілеспрямовано спланована робота, але й наскільки правильно організований у ній режим. Від раціонального, з точки зору педагогічної і гігієнічної побудови, режиму залежить підвищення успішності, збереження достатньої працездатності і попередження втомлюваності учнів. Дотримання упродовж тривалого часу правильного режиму сприяє зміцненню здоров'я, створює життєрадісний настрій і підвищує працездатність школярів. Неухильне дотримання режиму виховує в учнів такі цінні якості як дисциплінованість, акуратність, організованість.

Правильне чергування в режимі дня праці і відпочинку в свою чергу сприяє збереженню в дітей найвищої працездатності [18, с. 82].

Режим дня в групі повинен відповідати психолого-педагогічним, гігієнічним і віковим особливостям учнів і сприяти перетворенню в єдиний гармонійний процес навчально-виховну роботу, відпочинок і трудову діяльність школярів.

Режим роботи групи продовженого дня розробляється відповідно до Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, ухвалюється педагогічною радою і затверджується керівником загальноосвітнього навчального закладу.

При плануванні режиму роботи групи продовженого дня необхідно врахувати такі вимоги:

- відповідність режиму віковим особливостям школярів;

- педагогічне забезпечення чергування режимних моментів;

- раціональний розподіл часу на навчання, харчування, відпочинок, позакласні і позашкільні заходи, в тому числі максимальне перебування дітей на свіжому повітрі;

- чітку організацію роботи дитячого колективу, єдність вимог до дітей і контроль за їх діяльністю.

Орієнтуючись на рекомендовані режими і беручи до уваги місцеві умови (черговість проведення годин дозвілля і прогулянок на території школи, час роботи загально-шкільних гуртків і секцій), вихователь розробляє режим конкретної групи продовженого дня, враховуючи пропозиції вчителів, побажання батьків.

Режим роботи групи продовженого дня повинен передбачати:

1) організацію:

    - прогулянки тривалістю не менш як одна година 30 хвилин (для учнів перших-четвертих класів);

  - харчування тривалістю не менш як 30 хвилин;

  - суспільно-корисної праці;

  - денного відпочинку (сну) в групі продовженогодня, сформованої з учнів першого класу, тривалістю не менш як одна година 30 хвилин;

    2) виконання домашніх завдань (самопідготовка) для учнів другого класу тривалістю 45 хвилин, третього класуодна година 10 хвилин, четвертого класуодна година 30 хвилин;

    3) проведення:

     - виховної години;

    - спортивно-оздоровчих занять для учнів першого классу тривалістю не менш як 35 хвилин, другого-четвертого класів40 хвилин;

   - занять за інтересами, у гуртках, секціях.

Тривалість перебування учнів у групі продовженого дня становить шість годин на день, а за наявності відповідної заяви батьків або осіб, які їх замінюють, може зменшуватися [8, с. 219–220].

Режим дня є законом життя і діяльності всього педагогічного та учнівського колективів школи. Психолого-педагогічне значення режиму полягає в тому, що він забезпечує чітку організацію життя і діяльності педагогів і учнів, виробляє в них (відповідний стереотип, сприяє піднесенню якості всієї навчально-виховної роботи.

Дбаючи про виконання режиму, слід пам'ятати, що зайва регламентація діяльності вихованців стримує їх ініціативу й самодіяльність. Діти повинні мати час побути на самоті або в невеликому колі друзів.

Режим дня учнів не може бути постійним, він динамічний, і як динамічне саме життя школи.

Вагому роль у навчальному процесі груп продовженого дня має навчально-виховна робота.

Завдання навчально-виховної роботи в групі продовженого дня наступні:

1. забезпечувати комплексний підхід до здійснення патріотичного, трудового, фізичного, естетичного виховання;

2. виховувати дисциплінованість, культуру поведінки в школі і в громадських місцях;

3. виховувати бажання працювати, формувати практичні трудові навички із самообслуговування;

4. здійснювати особистісно орієнтований підхід до кожного вихованця в процесі всебічного розвитку їх здібностей;

5. сприяти формуванню дитячого колективу, комфортних умов перебування дітей у школі в другій половині дня;

6. вчити раціонально використовувати свій час (під час виконання домашніх завдань) [18, с. 93].

Важливе місце в системі мір щодо організації ефективної роботи групи продовженого дня займає внутрішкільний контроль.

Внутрішкільний контроль – це система мір, направлених на досягнення конкретних результатів педагогічної діяльності :

  •  компетентна перевірка виконання рішень керівних органів;
  •  вдале, оперативне і тактовне виправлення недоліків в діяльності виконуючих ;
  •  удосконалення управлінської діяльності керівників на основі розвитку аналітичних умінь і навичок;
  •  виявлення і узагальнення передового педагогічного досвіду.

З метою грамотної організації функції контролю керівник, контролюючий роботу ГПД, складає план контролю з вказівками конкретних направлень аналізу і термінв його виконання. Вихователь групи продовженого дня на початку навчального року повинен бути ознайомлений з цим планом [15, с. 145].

  1.  Обґрунтування необхідності використання фізкультурних пауз в навчальному процесі в групі продовженого дня

Рухова активність – це сумарна кількість рухових дій, яка виконується людиною в процесі повсякденного життя. Фахівці зазначають, що норма природної потреби в русі у дітей молодшого шкільного віку становить приблизно 1,5–2 години на добу. Але з приходом до школи рухова активність дитини помітно зменшується. Руховий режим з відносно довільного змінюється на обумовлений строгими правилами поведінки. Більшу частину доби дитина перебуває у статичному положенні. При цьому організм дитини несе велике фізичне навантаження, оскільки статичне навантаження вступає у протиріччя з фізичним розвитком дитини. Тривала нерухомість дитини під час занять, перебування протягом довгого часу в сидячому положенні викликає застій крові в області нижніх кінцівок, таза, живота. В результаті чого погіршується кровопостачання головного мозку, що негативно позначається на життєдіяльності нервових клітин. Як наслідок – зниження працездатності, млявість, позіхання, розсіяна увага, прояв негативних емоцій, погіршення загального самопочуття, скарги на головний біль. А у декого з дітей спостерігається й порушення поведінки [11, с. 110].

Крім того, дорослим потрібно пам’ятати, що у молодших школярів (особливо в учнів 1 – 2 класу) ще слабка мускулатура, яка керує збереженням певної пози. А це означає, що дитина може без утоми бігати і стрибати, а от залишатися в одній і тій же позі (сидіти, стояти) протягом навіть десяти – п'ятнадцяти хвилин видається для неї складним завданням: з’являється втома, що супроводжується неприємними відчуттями в області спини, шиї, рук. У дитини спостерігається поява мимовільних рухів, порушення постави та координації рухів. Стає зрозумілим, що у такій ситуації думати про навчання молодший школяр уже не може. Йому терміново треба порухатися, змінити положення тіла і вид діяльності [16, с. 86–87].

Отже, для попередження втоми і підтримки високого рівня активності та працездатності дитини на уроці та під час виконання нею домашніх завдань, необхідно чергувати розумове навантаження з виконанням фізичних хвилинок і пауз: щоб відпочивала голова, потрібно давати роботу тілу. У зв’язку з цим К. Д. Ушинський звертав увагу на таке: важливою умовою, яка підвищує роботу пам’яті, є здоровий стан нервів, для чого й потрібні фізичні вправи. Нагадаємо, що ознаки втоми у шестирічних дітей з’являються через 10–12 хвилин безпосередньої навчальної діяльності, у дітей 7-річного віку – через 12–15 хвилин! Ж.-Ж. Руссо говорив: «Щоб зробити дитину розумною і розсудливою, зробіть її міцною і здоровою. Хай вона бігає, стрибає, пустує, хай грає і діє, перебуває у безперервному русі». А італійський фізіолог Анджело Моссо вважав, що фізичні вправи можуть замінити багато ліків, але жодні ліки в світі не можуть замінити фізичні вправи. Під час уроків значне навантаження припадає не тільки на м’язи тулуба, особливо спини, але й на органи зору і слуху, м’язи кисті працюючої руки.

Одним з найефективніших способів попередження стомлення, покращення загального стану дітей, зміни їх діяльності у групі продовженого дня вважаються так звані фізкультурні паузи [6, с. 58].

Основи фізіологічного обгрунтування ефективності їх застосування лежать в працях видатних вітчизняних учених: Введенського Н. Є., Виноградова М. П., Крестовнікова А. Н., Маршака І. Є., Павлова І. П., Сеченова І. М., Ухтомського А. А. та багатьох інших. У роботах фізіологів, психологів і педагогів було визначено, що тривале збудження різних відділів головного мозку, постійна напруга опорно-рухового апарату, одноманітність рухових актів та їх монотонністьпризводять до зниження загальної працездатності. Водночас відносно рівномірний розподіл і співвідношення процесів збудження і гальмування або їх перерозподіл між відділами кори головного мозку нормалізує реакцію організму на виконувану роботу. Такий перерозподіл досягається введенням нових (інших) подразників, у якості яких і виступають фізичні вправи. У процесі їх виконання серед виробничих операцій (у відведені моменти часу) відбувається переміщення процесу збудження в ділянки мозку, не пов'язані з трудовою діяльністю, в результаті чого «виробничі» керуючі ділянки відновлюються і навіть можуть «надвідновлюватися» за рахунок так званої взаємної індукції, тобто знайти «другу свіжість». Водночас саме активний, а не пасивний відпочинок сприяє відновленню робочих м'язових груп не тільки за рахунок центральних керуючих механізмів, але і за рахунок більш інтенсивного, ніж при бездіяльності, виведенні продуктів метаболізму [3, с. 31].

Окремої уваги, на наш погляд, потребує проблема «комп’ютер у школі» і, зокрема, у початковій. Більшість наукових досліджень, проведених в попередні роки, стосувались вивчення впливу умов та навчальних занять з використанням персональних комп`ютерів на працездатність і здоров`я учнів старших і середніх класів та студентів. Автори дійшли висновку, що ступінь стомлення учнів на уроках з використанням ПК вища порівняно із звичайними. Робота на ПК відрізняється від інших видів діяльності значними функціональними змінами нервово-емоційного статусу, потребує напруженої роботи зорового аналізатора, супроводжується вимушеною робочою позою. Це пов`язано з тим, що користувачеві комп`ютером доводиться читати інформацію на екрані монітора (роздивлятись букви, цифри, малюнки та ін.) і одночасно на клавіатурі, тобто дуже часто відбувається переведення погляду з екрана на клавіатуру, в результаті чого виникає часта переадаптація зору. Статична сидяча поза при цьому спричиняє напруження плечового поясу [2, с. 109].

На підставі вивчення реакцій організму учнів, їх працездатності і здоров`я запропоновано такі норми тривалості безперервної праці молодших школярів на комп’ютері: для дітей 6-річного віку – 10–12 хвилин; 7–8 річних – 15 хвилин і для 9–10 річних – до 20 хвилин не більше, ніж чотири рази на тиждень. Ці нормативи стосуються практично здорових дітей. Учні, що складають групу ризику по зору та ті, що мають хронічні захворювання, повинні працювати не більше 10 хвилин на день і не частіше двох разів на тиждень з обов’язковим проведенням профілактичних вправ для зняття зорового і загального стомлення. Як зазначає професор Нікіта Смирнов, більшість учнів початкових класів не вміють правильно дихати під час виконання фізичних вправ, а також і в умовах спокою. Неправильне дихання призводить до порушення діяльності серцево-судинної і дихальної систем, до зниження насичення крові киснем, порушення обміну речовин. Саме тому потрібно вводити у комплекси фізхвилинок, фізкультпауз вправи для тренування глибокого дихання, посилення видиху, в поєднанні з різними рухами тулуба і кінцівок [7, с. 55].

Таким чином, доцільність проведення фізкультурних пауз для дітей у групах продовженого дня є очевидною – вони необхідні задля здорового розвитку та продуктивного навчання молодших школярів.


РОЗДІЛ 2

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ФІЗКУЛЬТУРНИХ ПАУЗ У ГРУПАХ ПРОДОВЖЕНОГО ДНЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ФІЗКУЛЬТПАУЗ НА ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

2.1. Методика проведення фізкультпауз

Щоб робота по забезпеченню рухової активності молодших груп продовженого дня на перервах, в урочний та позаурочний час була ефективною, вчитель має володіти не тільки професійною майстерністю, але й мати певну людську позицію, а саме глибоке переконання у важливості фізхвилинок, фізкультпауз, необхідності щоденного включення їх у навчальний процес груп продовженого дня. Окрім цього, він повинен формувати у молодших школярів розуміння важливості таких вправ, що допоможе відійти від формального їх виконання. Прислухаймося до поради К. Д. Ушинського: «Дайте дитині трохи порухатися, і вона винагородить вас знову десятьма хвилинами живої уваги, а десять хвилин живої уваги, коли ви змогли їх використати, дадуть вам в результаті більше цілого тижня напівсонних занять» [10, с. 19].

Фізкультпаузи проводяться за перших ознак втоми учнів, а саме:

- порушення нещодавно сформованих умінь;

- уповільнення координації рухових дій;

- примітивне маніпулювання (перекладання предметів, що лежать на столі, постукування по столу тощо);

- підвищення дратівливості;

- погойдування;

- позіхання;

- порушення зорових та слухових реакцій;

- зниження активності, яка наступає переважно після 20–25 хвилин робот на уроці (залежно від віку та інтенсивності розумової діяльності дітей).

Основні вимоги до вибору фізичних вправ до комплексів фізкультпауз:

- мають відповідати віковим особливостям учнів, бути простими, цікавими та доступними, мати ігровий характер, бути зручними для виконання на обмеженій площі, емоційними й досить інтенсивними;

- мають бути знайомі дітям, щоб не витрачати час на їх пояснення та розучування;

- комплекс вправ має спрямовуватися на основні великі м’язові групи і знімати статичну напругу, викликану тривалим сидінням;

- обов’язково слід добирати такі вправи, як потягування, випрямляння та вигинання хребта, на розправляння грудної клітки, що виконується з одночасними рухами рук угору і врізнобіч – вони сприяють випрямленню хребта та підвищують тонус м’язів‑розгиначів тулуба;

- рухи за своїм характером мають бути протилежними положенню тулуба, ніг, голови, рук дітей під час занять;

- вправи мають узгоджуватися з видом і тематикою занять, характером діяльності;

- остання вправа має спрямовуватися на зниження фізичного навантаження [4, с. 51].

Організація фізкультпауз передбачає підготовку приміщення й учнів, які для виконання вправ виходять із-за парт, послаблюють комірці, ремені.

Хотілося б зазначити таке: важливим моментом у забезпеченні рухової активності молодших школярів є правильна організація їх роботи і про це не варто забувати. Так, наочний матеріал бажано розташовувати по всьому периметру класної кімнати, а не тільки на дошці. З метою проведення начальних занять в режимі зміни динамічних поз, потрібно дотримуватися системи чергування протягом навчального дня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками фізичної культури, курсу «Основи здоров’я», музичного та образотворчого мистецтв, трудового навчання [1, с. 7].

Методичні поради щодо проведення фізкультурних пауз:

- на першому етапі (підготовчому) проводяться дихальні вправи без словесного супроводу. Вони можуть поєднуватися з рухами. За умови вільного, без перевтом і напружень, володіння дітьми процесом дихання, можна перейти до виконання дихальних вправ з вимовою слів, словосполучень, речень;

- усі вправи на дихання потрібно починати з видиху;

- дихання має бути спокійним, безшумним, плавним. Таке дихання називають реберно-діафрагматичним;

- залежно від характеру, від складності, дихальні вправи виконуються протягом трьох – п’яти хвилин;

- під час виконання таких вправ діти мають перебувати в спокійному стані, не напружуватись;

- заняття слід проводити в провітреній кімнаті;

- не рекомендується працювати над вправами після прийняття їжі;

- для отримання позитивного результату дихальні вправи проводяться щодня, із поступовим збільшенням рахунку для вдиху і видиху;

- учитель має виконувати вправи разом з дітьми [12, с. 47].

Комплекс вправ для фізкультпауз повинен бути різноманітним і складатися із вправ на зразок «потягування», що сприяють випрямленню хребта, глибокому диханню, підвищують тонус м’язів-розгиначів тулуба, а також вправ для м’язів ніг і тулуба. Вправи для рук корисно поєднувати з іншими вправами, які мають дещо знижувати фізичне навантаження та сприяти активації мислення внаслідок поліпшення координації рухів.

Наявні гігієнічні вимоги до проведення уроків у початкових класах передбачають відведення часу для фізкультпаузи двічі на урок у 1 класі та одного разу у 2-4 класах. Частота фізкультпауз, які впроваджуються на уроках, залежить від місця уроку в розкладі, змісту та складності. Доцільно збільшувати їх кількість на початку та в кінці тижня, семестру. Вони повинні бути не лише рухливими, а й цікавими і різноманітними за спрямуванням та змістом. Фізичні вправи у супроводі віршиків, лічилок, скоромовок, дитячих пісеньок діти завжди виконують із задоволенням [21, с. 254].

Щоразу краще змінювати характер вправ для фізкультпауз. Якщо вправи повторюються, викликають нудьгу, а не зацікавлення дітей, це призводить спершу до формального виконання вправ, потім до часткового «забування» про них взагалі, а цього робити не можна.

Фізкультпаузи проводяться на початковому етапі втоми (8-14 хвилина уроку), в залежності від віку учнів, складності матеріалу. Для молодших школярів доцільно робити фізкультпаузу між 15-20 хвилинами уроку. Вчителеві слід рекомендувати учням застосовувати розучені на уроках комплекси загально розвиваючих вправ при виконанні домашніх завдань [20, с. 19].

Позитивні емоції, які отримують учні під час виконання фізкультпауз, сприяють регуляції діяльності всіх внутрішніх органів, підвищенню тонусу кори головного мозку, спонукають дитину до активної розумової діяльності. Не менш важливий момент: вчитель повинен володіти культурою рухів та образно демонструвати вправи, вміти поєднувати рухи з музичним супроводом, знати основні терміни фізичних вправ. Фізкультпаузи та паузи є важливим засобом самовираження: вчитель може краще пізнати своїх учнів, їхні організаторські, творчі здібності, фізичні можливості. Завдяки цьому встановлюється більш тісний контакт між педагогом та дитиною, між дітьми в учнівському колективі [23, с. 13].

Допомогти зняти втому, напругу, відновити енергію класу, підтримати інтерес до теми заняття можуть й вправи-енергізатори (Додаток А). Оскільки для виконання вправ-енергізаторів в основному потрібно багато місця, краще використовувати їх у якості фізкультпауз у шкільному коридорі чи на вулиці [19, с. 30].

Учитель – це взірець для дітей. Тому він не тільки організовує дітей для виконання фізхвилинок, фізкультпауз, а й сам стає їх активним виконавцем.

2.2. Практичне дослідження впливу фізкультпауз на ефективність навчання молодших школярів

Для дослідження впливу фізкультпауз на працездатність учнів груп продовженого дня нами було використано три основні методи: метод аналізу та узагальнення літературних джерел; метод анкетування; метод спостереження.

Використовуючи метод аналізу та узагальнення літературних джерел, ми вивчили 23 літературні видання. Нами висвітлені результати праць найбільш відомих авторів, що розробляють проблему використання фізкультурних пауз в навчально-виховному процесі в групі продовженого дня.

Наступним кроком у нашому дослідженні було проведення анкетування молодших школярів двох груп.

Використовуючи метод спостереження як безпосереднє сприйняття дослідником досліджуваних процесів і явищ, ми спостерігали за станом працездатності у двох експериментальних групах.

Експеримент проводився на базі двох груп продовженого дня в період проходження практики.

На кожному уроці в початковій школі необхідно проводити фізкультпаузи, оскільни діти молодшого шкільного віку схильні до сильної стомлюваності. У кожної дитини, що прийшла в школу, підвищується психічна напруженість. Це відображається не тільки на фізичному здоров'ї, але і на поведінці дитини. Щоб зняти негативний вплив на організм молодшого школяра гіперзбудливості, загальмованості, страху, підвищити вольову активність, збільшити фізичну активність необхідно регулярно в навчальний процес включати фізкультпаузи. [13]

Мета нашого експерименту: виявлення впливу фізичних вправ на уроках на працездатність дітей груп продовженого дня.

Для зняття загального або локального стомлення застосовуються різноманітні вправи, при підборі яких необхідно звернути увагу на наступне:

  •  важливо, щоб зміст поєднувався з темою занять;
  •  перевага надається окремим віршам з чітким ритмом, оскільки під них легше виконувати вправи;

У своєму дослідженні впливу фізкультпауз на працездатність школярів груп продовженого дня ми порівнювали учнів перших класів у віці від 7 до 8 років: у першій групі ми проводили 3 фізкультпаузи, а в іншій – одну.

Наш експеримент тривав 4 тижні, за результатами якого можемо зробити наступні висновки:

  •  відсоток працездатності учнів першої групи збільшився. Раніше до середини дня працездатність знижувалася, а тепер підвищується;
  •  працездатність учнів у другій групі не змінилася, оскільки вчитель проводив по одній фізкультпаузі як до, так і під час експерименту;
  •  порівнюючи результати експерименту, проведеного в двох групах, можна судити про ефективність проведення фізкультпауз у групах продовженого дня.

Ми аналізували працездатність учнів груп продовженого дня на навчальних заняттях і перервах. На уроках діти першої групи вели себе більш емоційно, підтримували високий ритм роботи і встигали виконати набагато більше завдань, ніж учні другої групи. На перервах продовжували вести себе активно.

При розмові з класним керівником ми з'ясували, що при проведенні фізкультпауз учні почали більш відповідально ставитися до занять і працюють набагато краще.


ВИСНОВКИ

Отже, в результаті дослідження проблеми організації та проведення фізкультпауз у групі подовженого дня, можна зробити наступні висновки:

  1.  Фізкультпауза – це форма короткочасного активного відпочинку, основна форма проведення гігієнічної гімнастики в режимі робочого дня. Тривалість фізкультпауз – 5-10 хвилин; кількість вправ комплексу однієї фізкультпаузи складає 5-7 вправ. Основна функціональна мета фізкультпауз – відволіктися від основної діяльності, переключитися на інший її характер, дати невеликий відпочинок нервовій системі і групам м'язів (або органам, наприклад, очам), попередити порушення постави, повернути втомленій дитині працездатність, увагу. Залежно від вікових категорій фізкультпаузи поділяють на фізкультпаузи для дошкільнят, школярів та вчителів. Існує також поділ вправ, що використовуються під час фізкультпаузи, на комплекси фізичних вправ, ігрові, кінезіологічні та імітаційні вправи.
  2.  Група продовженого дня – це модель організації позаурочної діяльності для школярів, з метою створення сприятливих умов для поліпшення виконання домашніх завдань; в той же час такі заняття сприяють особистісному зростанню дітей. Порядок утворення, комплектування та організації навчально-виховного процесу групи продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу незалежно від типу і форми власності встановлює Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2009 р. 1121.

Комплектування груп продовженого дня, та зарахування до їх складу учнів має проводитися відповідно до чітко встановлених вказівок; режим роботи останньої повинен бути раціонально побудованим та цілеспрямовано спланованим. Неухильне дотримання режиму виховує в учнів такі цінні якості як дисциплінованість, акуратність, організованість.

  1.  Рухова активність – біологічна потреба організму, від задоволення якої залежить здоров’я дитини, її фізичний і загальний розвиток.

Проведення фізкультпауз у групах продовженого дня є необхідним перш за все з точки зору фізіологічної потреби в руховій активності молодших школярів; воно дає змогу попередити втому, покращити загальний стан дітей і підтримати високий рівень активності та працездатності дитини. Водночас нехтування фізкультпаузами може призвести до багатьох негативних наслідків, таких як зниження працездатності, млявість, позіхання, розсіяна увага, прояв негативних емоцій, погіршення загального самопочуття, скарги на головний біль. А у декого з дітей спостерігається й порушення поведінки.

  1.  Щоб робота по забезпеченню рухової активності молодших груп продовженого дня на перервах, в урочний та позаурочний час була ефективною, вчитель має володіти методикою організації та проведення фізкультпауз. Фізкультпаузи проводяться за перших ознак втоми учнів, бути цілеспрямованими, відповідати віковим особливостям учнів, інтересам, бажанням, функціональним можливостям дитячого організму. Організація фізкультпауз передбачає підготовку приміщення й учнів, які для виконання вправ виходять із-за парт, послаблюють комірці, ремені. Комплекс вправ для фізкультпауз повинен бути різноманітним. Щоразу краще змінювати характер вправ для фізкультпауз.
  2.  Порівнюючи результати експерименту щодо впливу фізкультпауз на працездатність учнів груп продовженого дня, можна судити про ефективність проведення останніх та позитивний влив, який проявляється у підвищенні активності, більш відповідальному ставленні учнів до занять, підтримання високого ритму роботи.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1.  Астахова О. В. Динамічні паузи як один із ефективних методів забезпечення оптимізації рухової активності школяра / О. В. Астахова // Основи здоров’я. – № 2. – 2011. – С. 4–11.
  2.  Барков В. А. Физкультурно-оздоровительная работа в начальных классах вспомогательной школы : Учеб.-метод. пособие / В. А. Барков, А. М. Полещук, Д. В. Тихон – Гродно : ГрГУ, 2003. –107 с.
  3.  Будник О. Педагогіка здоров’язбереження в сучасній початковій школі / О. Будник // Гірська школа українських карпат. – № 11. – 2014. – С. 30–33.
  4.  Василевская Е. С. Физкультурно-оздоровительная работа в режиме учебного дня начальной школы : пособие для учителей начальных классов / Е. С. Василевская. – Мозырь : Белый ветер, 2007. – 54 c.
  5.  Гайволя Р. Ю. Педагогічні технології формування здорового способу життя дітей молодшого шкільного віку засобами фізичної культури / Р. Ю. Гайволя // Молодіжний науковий вісник. – 2011. – С. 74–78.
  6.  Дрозд І. Особливості формування інтересу молодших школярів до занять фізичною культурою як запорука хорошого здоров’я / Дрозд І. // Молода спортивна наука України. – Львов, 2006. – Випуск 10. – Т. 4. – С. 57–60.
  7.  Заредінова Е. Впровадження в роботу вчителя початкових класів здоров’язбережувальних технологій / Е. Заредінова // Гірська школа українських карпат. – № 8–9. – 2013. – С. 54–58.
  8.  Зимняя И. А. Педагогическая психологоя [учеб-ник для вузов] / И. А. Зимняя. – М. : Логос, 2004. – 384 с.
  9.  Каралашвили Е. А. Физкультурная минутка. Динамические упражнения для детей 6–10 лет. – М. : ТЦ Сфера, 2002. – 64 с.
  10.  Коваленко І. М. Мотивація молодших школярів до фізкультурно-оздоровчої діяльності у групах продовженого дня / І. М. Коваленко // ТМФВ. – № 2. – 2011. – С. 17–36.
  11.  Кожевникова Л. Мотиваційні фактори до фізкультурно-оздоровчих занять учнів молодших класів / Кожевникова Л. // Молода спортивна наука України. – Львов, 2006. – Випуск 10. – Т. 4. – С. 109–113.
  12.  Москаленко Н. В. Особливості формування інтересу дітей молодшого шкільного віку до занять фізичною культурою / Н. В. Москаленко // Молода спортивна наука України. – Львов, 2003. – Випуск 7. – Т. 2. – С. 46–48.
  13.  Москаленко Н. В. Фізичне виховання молодших школярів : монографія / Н. В. Москаленко. — Дніпропетровськ: вид-во «Іновація», 2007. С. 46–51.
  14.  Оржеховська В. М. Здоров’язбережувальне навчання і виховання : проблеми, пошуки / В. М. Оржеховська // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : [збірник наукових праць / Інститут проблем виховання АПН України; за ред. І.Д. Беха]. – Вип. 10, т. 1. – Камянець-Подільский : Видавець Зволейко Д.Г., 2007. – С. 461–466.
  15.  Попова И.Н., Исаева С.А. Организация и содержание роботы в ГПД: Практическое пособие. Начальная школа / И.Н. Попова, С.А. Исаева. – Москва, 2004. – 187 с.
  16.  Прокопова Л. И. Двигательная активность детей школьного возраста / Л. И. Прокопова // Научное обоснование физического воспитания, спортивной тренировки и подготовки кадров по физической культуре и спорту : междунар. науч.-практич. конф., 8-10 апр. 2009 г. – Минск, 2009. – Т.–3. Ч. 2, 86–87 с.
  17.  Садовничая З. Ф. Содержание, организация и методика работы в ГПД / З.Ф. Садовничая – Москва «Просвещение», 2002. – 236 с.
  18.  Співак О. Л. Навчально-виховні заняття в групі продовженого дня / О. Л. Співак– Х. : Ранок – НТ, 2007. – 112 с.
  19.  Тітаренко А. А. Ефективність застосування позаурочних форм занять фізичними вправами з учнями молодшого шкільного віку у режимі навчального дня / А. А. Тітаренко // Слобожанський національний спортивний вісник. – Харків, 2005. – № 8. – С. 29–32.
  20.  Фарино К. С. Медико-педагогический контроль за организацией учебно-воспитательного процесса в начальной школе : Метод. рекомендации / К. С. Фарино – Мн .: Ред. науч.-метод, журн. "Пачатковая школа", 2003. – 56 с.
  21.  Холодов Ж. К. Теория и методика физического воспитания и спорта : Учеб. Пособие для студ. высш. Учеб. Заведений / Ж. К. Холодов, В. С. Кузнецов. –– М. : «Академия», 2004. – 480 с.
  22.  Якименко С. І. Формування культури здорового способу життя учнів основної школи у позакласній роботі: навч.-метод. посібник / С. І. Якименко, Н. В. Оксенчук. – К. : Видавничій Дім «Слово», 2012. – 288 с.
  23.  Якимчук Г. Фізкультхвилинки на уроках : методичні рекомендації / Г. Якимчук. – Кіровоград, 2011. – 13 с.


ДОДАТКИ

ДОДАТОК А

Комплекси фізичних вправ

Комплекс 1

  1.  В. п. – сидячи за партою, руки навхрест на парті,голову опустити.

1 – 2 – підняти голову, руки вперед угору, прогнутися, подивитися на руки (вдих);

3 – 4 – в.п. (видих).

Повторити 4–6 разів у повільному темпі. Виконуючи вправу, напружити мязи, прогнутися в попереку, потягнутися за руками вгору, приймаючи в. п., розслабити мязи.

  1.  В. п. – сидячи за партою, руки на парті.

1 – руки перед грудьми, лікті на рівні плечей, долонями вниз;

2 – руки вперед, долонями всередину;

3 – руки перед грудьми;

4 – в.п.

Повторити 4 – 6 разів у середньому темпі. Тулуб тримати вертикально. Дихати рівномірно, без затримок.

  1.   В. п. – сидячи за партою, долоні на колінах

1 – 2 – стати в. положення о. с. ( вдих).

Повторити 4 – 6 разів у повільному темпі. Підводячись, допомагати руками.

Комплекс 2

  1.  В. п. – сидячи за партою, руки до плечей.

1 – руки вперед, пальці розчепірити ( вдих);

2 – в.п. ( видих).

Повторити 4 – 6 разів у середньому темпі . Руки згинати до плечей енергійно, плечі розводити так,щоб сходилися лопатки. Голову тримати рівно.

  1.  В. п. – стоячи біля парти, ноги нарізно, ліву руку за голову, праву за спину.

1 – 3 пружні нахили вправо, натискаючи лівою рукою на голову (видих);

4 – змінити положення рук ( вдих);

5 – 8 те саме в інший бік.

Повторити 3 – 4 рази в кожен бік у середньому темпі. Ноги не згинати.

  1.  В. п. – стоячи з боку парти, обличчям до неї, руки на парті.

1 – 2 – присісти на носках, коліна розвести ( видих);

3 – 4 в. п.

Повторити 4 – 6 разів у повільному темпі. Тулуб тримати вертикально, голову не нахиляти.

Комплекс 3

  1.  В. п. – сидячи за партою, руки вперед, долонями вниз.

1 – пальці стиснути в кулак;

2 – в. п. Виконати до 6–8 стискань і опустити руки.

Повторити 4 – 6 разів у середньому темпі. Дихати довільно.

  1.  В. п. – сидячи за партою, голова опущена, руки за голову, пальці зчеплені, лікті опущені.

1 – 2 піднімаючи голову, розвести лікті і прогнутися ( вдих);

3 – 4 розслаблюючи м‘язи, повернутися у в.п. ( видих).

Повторити 4 – 6 разів. Відводячи лікті в сторони, лопатки звести.


ДОДАТОК Б

Ігрові вправи

Гра «Ведмідь»

Учитель пропонує учням уявити, як повільно ходить ведмідь, вайлувато переступаючи з ноги на ногу; як бігає – швиденько і прямо пересувається вперед, (дозволити школярам пробігти від своїх парт до дошки), як він бурчить.

Гра «Піаніно»

Поставити всі пальці на парту і під рахунок вчителя «раз і два» імітується гра на піаніно, пальці перебираються по порядку, починаючи від великого до мізинця.

Гра «Комарики»

Школярі виходять із-за парт, спочатку звуками імітують дзижчання комара, потім рухами – його політ навколо голови, рук, ніг, ловлять його оплесками. Наприклад: «Комарик над головою». Діти плещуть в долоні над головою. «Комарик біля вуха» тощо.

Гра «Зайчик»

Учні присідають біля своїх парт. На слова вчителя: «Сірий зайчик сів і жде, спритно вушками пряде», вихованці приклавши кисті до вух, то розгинають, то згинають їх. Потім класовод пропонує «зайчикам» ніжки погріти:

Зимно зайчику стояти,

Треба трошки  пострибати

Скік-скік, скік-скік, скік-скік.

Треба трошки пострибати,

Пострибавши відпочити.

«Зайчики» займають місце за партою.


ДОДАТОК В

Кінезіологічні вправи

Комплекс вправ гімнастики для очей

  •  Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.
  •  Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 – 5 разів.
  •   У середньому темпі проробити 3 – 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж самоу лівий. Розслабивши очні м’язи, подивитися вдалечінь – на рахунок 1 – 6. Повторити 1 – 2 рази.
  •   Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 – 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 – 6. Повторити 4 – 5 разів.


ДОДАТОК Г

Віршовані ( імітаційні) вправи

Щось не хочеться сидіти.

Треба трохи відпочити.

Руки вгору, руки вниз.

На сусіда подивись.

Руки вгору, руки в боки.

Вище руки підніміть.

А тепер їх відпустіть.

Плигніть, діти, кілька раз.

За роботу, все гаразд.

Встаньте, діти, посміхніться,

Землі нашій поклоніться

За щасливий день вчорашній.

І до сонця потягніться.

В різні боки нахиліться.

Веретеном покрутіться.

Раз присядьте, два присядьте.

І за парти тихо сядьте.

Раз! Два! Всі присіли.

Потім вгору підлетіли.

Три! Чотири! Нахилились,

Із струмочка гарно вмились.

П'ять! Шість! Усі веселі.

Летимо на каруселі.

Сім! Вісім! В поїзд сіли, ніжками затупотіли.

Дев'ять! Десять! Відпочили

І за парти дружно сіли.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

36318. Информационное обеспечение САПР 13.94 KB
  Совокупность данных используемых всеми компонентами САПР математическое программное информационное обеспечение составляет информационный фонд. Существует несколько способов ведения информационного фонда: использование файловой системы построение библиотек использование банков данных создание специализированных программадаптеров. Она обеспечивает начальный ввод крупных массивов данных хранение текстовых документов но малопригодны при обеспечении быстрого доступа к справочным данным хранении меняющихся данных ведении текущей...
36319. Методология построения ИАСУ 33.15 KB
  Подготовки производства АСТПП На 2 уровне – гибкие автоматизированные производства ГАП На 3 уровне – ГА участки ГАУ Уровни ИСУП. Решаются задачи текущего перспективного календарного и оперативного планирования производства также выполнение предприятиями производственной программы по объёму номенклатуре и колву выпуска продукции. Решаются задачи проектирования новых изделий организации технологического процесса для производства этих изделий выбор материалов инструмента комплектующих изделий технологической подготовки производства....
36320. Назовите и дайте определение динамических характеристик САУ. Приведите формулы аналитической связи между ними 39.43 KB
  Динамическая характеристика это зависимость связывающая между собой приращения входной и выходной величин в переходном режиме. К динамическим характеристикам относятся: 1.Частотные: комплексная передаточная функция – Wjw амплитудночастотная характеристика – Ww фазочастотная характеристика –w логарифмическая характеристика –Lw.
36321. Перечислите и поясните виды управления: централизованное, децентрализованное, распределённое многоуровневое 58.58 KB
  Перечислите и поясните виды управления: централизованное децентрализованное распределённое многоуровневое. В системе централизованного управления все сигналы с объекта а также все данные о технологическом процессе и о внешних воздействиях на объект поступают в центральный пункт системы управления. Достоинством этой системы управления является то что сосредоточение в одном месте всей информации об объекте даёт наиболее полно и правильно оценивать общий ход технологического процесса и принимать наиболее оптимальные и правильные...
36322. SCADA-пакеты как наиболее популярные средства для ППО САТП 13.9 KB
  Разработка современной SCD системы требует больших вложений и выполняется в длительные сроки поэтому разработчикам управляющего ППО представляется целесообразным приобретать осваивать какойлибо готовый инструментарий. SCDпакеты явлся одним из наиболее популярных срв для программирования систем автоматизации ТП и предназначены для создания интерфейсов человекмашина регистрирования и архивирования данных АСУТП Применение SCDпрограмм как средства разработки ПО для СУ. Применение SCD –программ как срва разработки ПО для СУ вызвана...
36323. Выбор технических средств измерения, контроля и отображения 12.26 KB
  Выбор технических средств измерения контроля и отображения. Конструктивные особенности агрегата – объекта контроля и режимы его работы могут иногда оказывать решающее значение на выбор ИУ. Для контроля температуры агрессивных газов и жидкостей приходиться применять ТП с защитными чехлами из специальных сталей. Из экономических соображений автоматическое измерение того или иного параметра должен использоваться прибор с наименьшей стоимостью при соблюдении всех других требований качественного контроля.
36324. Задание на проектирование, исходные данные и материалы 15.25 KB
  Задание на проектирование исходные данные и материалы Задание на проектирование систем автоматизации технологических процессов составляется генеральным проектировщиком или заказчиком с участием специализированной организации которой поручается разработка проекта. Задание на проектирование должно содержать следующие данные: наименование предприятия и задачу проекта: основание для проектирования; перечень производств цехов агрегатов установок охватываемых проектом систем автоматизации с указанием для каждого особых условий при их...
36325. Назовите задачи анализа САУ. Приведите структурную схему одноконтурной САУ и определите ее характеристики по каналам задания, возмущения и ошибок по заданию и возмущению 31.76 KB
  Задачи анализа САУ: изучение их общесистемных свойств и условий выполнения их функций и достижения заданных целей. В результате анализа констатируются свойства системы в целом и количественно оценивается степень удовлетворения требований к процессу управления. Основные задачи анализа: Установление фактов инвариантности робастности устойчивости.
36326. Задачи распределения ресурсов 32.62 KB
  Задачи распределения ресурсов Предприятие можно рассматривать в виде некоторой системы переработки ресурсов по участкам производства или операциям. В качестве ресурсов рассматривают материалы средства труда деньги. В качестве модели объекта при решении задач распределения ресурсов являются соответственно его производственная или операционная структура которая охватывает элементы потребления рассматриваемых ресурсов. Структура металлургического завода Таким образом всегда имеется комплекс операций а некоторые операции можно выполнить...