96352

Відображення в обліку ліквідації основних засобів, їх ремонт за допомогою програми «1С бухгалтерія»

Курсовая

Бухгалтерский учет и финансовый аудит

Відображення в обліку ліквідації основних засобів, їх ремонт. Основні засоби. Класифікація основних засобів. Оцінка основних засобів. Аналітичний облік основних засобів. Документи по обліку основних засобів. Поняття амортизації основних засобів. Ліквідація основних засобів. Облік ремонту і модернізації основних засобів.

Украинкский

2015-10-05

1.55 MB

0 чел.

ЗМІСТ

ВСТУП 3

1. Відображення в обліку ліквідації основних засобів, їх ремонт 4

1.1.Основні засоби 4

1.2.Класифікація основних засобів 5

1.3.Оцінка основних засобів 6

1.4.Аналітичний облік основних засобів 7

1.5.Документи по обліку основних засобів 8

1.6.Поняття амортизації основних засобів 9

1.7.Ліквідація основних засобів 14

1.8.Облік ремонту і модернізації основних засобів 15

1.9.Інвентаризація основних засобів 17

2. Відображення в обліку ліквідації основних засобів, їх ремонт за допомогою програми «1С бухгалтерія» 19

3. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ГІГІЄНА КОРИСТУВАЧА ЕОМ 24

ВИСНОВОК 33

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 34


ВСТУП

Одне з чинних місць в управлінні матеріальними ресурсами займає процес відтворення та вдосконалення основних засобів. Мета даної роботи розглянути поняття основних засобів,їх списання та ремонт. Розкрити зміст видів спрацювання основних засобів - фізичного та морального. Розглянути значення амортизації, процеси ремонту, модернізації і заміни основних виробничих засобів в управлінні матеріальними ресурсами.

Виробничо-господарська діяльність підприємства забезпечується не тільки за рахунок використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, але і за рахунок основних засобів.

Відмінною рисою основних засобів є їхнє багатократне використання в процесі виробництва, зберігання початкового зовнішнього вигляду протягом тривалого періоду. Під впливом виробничого процесу і зовнішнього середовища вони зношуються поступово і переносять свою початкову вартість на витрати виробництва протягом нормативного терміна служби шляхом нарахування зносу (амортизації) по встановлених нормах.

Для автоматизації ведення обліку на підприємствах використовується програма 1С Підприємство

«1С:Бухгалтерія 8 » призначена для автоматизації бухгалтерського та податкового обліку, включаючи підготовку обов'язкової (регламентованої) звітності, в організаціях, що здійснюють будь-які види комерційної діяльності: оптову та роздрібну торгівлю, комісійну торгівлю, надання послуг, виробництво і т.д. Бухгалтерський та податковий облік ведеться відповідно до чинного законодавства України.


  1.  Відображення в обліку ліквідації основних засобів, їх ремонт
  2.  Основні засоби

Облік основних засобів регулюється П(С)БО 7 «Основні засоби» та ведеться на рахунку 10 «Основні засоби» та 11 «Інші необоротні активи».

Положення (стандарт) 7 не поширюється на відтворювані природні ресурси та операції з основними засобами, особливості яких визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Основні засоби (ОЗ) — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу,якщо він триваліший за рік).

Основні засоби підприємства — це сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним та моральним зносом.(2,ст.25)

Основні засоби — матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Бухгалтерський облік повинен забезпечити:

  1.  Своєчасне, правильне документальне оформлення, відображення в обліку надходження основних засобів, їх внутрішнього переміщення (з цеху в цех, зі складу в склад і т.д.),ефективного використання,вибуття (ліквідація,реалізація,безкоштовна передача).
  2.   Своєчасне (щомісячне)відображення в обліку зносу амортизації основних засобів.
  3.   Відображення в обліку витрат на ремонт основних засобів.
  4.   Визначення результату від ліквідації ,а також збитків від списування не повністю амортизованих об’єктів основних засобів.
  5.   Виявлення зайвих та морально застарілих основних засобів.
  6.  Класифікація основних засобів

Основні засоби класифікують за видами, характером участі в процесі виробництва, степенем використання, за галузями та належністю.

  1.  По видах – транспортні засоби, будівлі і споруди,машини і обладнання і т.д. Ця класифікація закладена в побудові плану рахунків і субрахунків з обліку основних засобів.
  2.  По характеру,участі в процесі виробництва – виробничі та не виробничі

Виробничі – безпосередньо беруть участь у процесі виробництва або сприяють його здійсненню. Це будівлі виробничого призначення, станки та обладнання.

Невиробничі основні засоби не беруть участь в процесі виробництва і призначені для обслуговування комунальних і культурно – побутових потреб працівників. Це будівлі лікарень, навчальних закладів та інші.

  1.  По степені використання – знаходяться в експлуатації, знаходяться в запасі, знаходяться на консервації. Діючі основні засоби знаходяться в експлуатації на даний період.

Запасні – різне устаткування. Що перебуває в резерві та призначене для зміни об’єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються.

Недіючі знаходяться на консервації, тобто на даний період часу, не використовуються по якійсь причині.

  1.   По галузях – торгівля, промисловість, сільське господарство, медицина і т.д.
  2.  По належності – власні і орендовані.
  3.   Оцінка основних засобів

Первісна вартість - історична (фактичнa) собівартість необоротних активів у сумi грошових коштів aбo справедливої вартості іншиx активів, сплачених (переданиx), витрачених для придбання (створeння) необоротних активів.

Основні засоби протягом всього строку їх експлуатації на підприємстві відображаються первісною вартістю на рахунку 10 «Основні засоби».

Первісна вартість необоротних матеріальних активів

  1.  Суми ввізного мита;
  2.  Витрати зі страхування ризиків доставки;
  3.  Витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження;
  4.  Суми непрямих податків, пов’язані з придбанням (створенням), якщо вони не відшкодовуються підприємству.

Переоцінена вартість – вартість необоротних активів після їх переоцінки. 

Залишкова вартість – різниця між первісною вартістю (переоціненою) і сумою зносу основних засобів. 

Справедлива вартість – ринкова вартість, визначена шляхом експертної оцінки, яку визначають професійні оцінювачі. 

Вартість, яка амортизується – первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості. 

Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх використання за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією). 

  1.   Аналітичний облік основних засобів

Аналітичний облік основних засобів ведеться за об’єктами основних засобів.

Одиницею обліку основних засобів, відповідно до П(С)БО 7, є об’єкт основних засобів.

Об’єкт основних засобів – це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно об’єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно або інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством. 

Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин, що мають різний строк корисного використання, то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів.

Аналітичний облік ведеться в інвентарних картках. Картки відкриваються бухгалтером на кожний інвентарний об’єкт. В картках вказують реквізити:

  1.  номер картки;
  2.  дата її заповнення;
  3.  назва об’єкта, його інвентарний номер;
  4.  первісна вартість;
  5.  дата введення в експлуатації;
  6.  сума первісного зносу на момент введення в експлуатацію.

Інвентарні картки реєструються в описах і розміщуються в картці. В місцях використання основних засобів ведуть інвентарні списки в яких вказуються короткі від ості про об’єкти.

Облік ведеться також за видами основних засобів, місцями їх експлуатації,матеріально – відповідальними особами.

Кожному об’єкту присвоюється інвентарний номер, який наноситься на об’єкт.

  1.   Документи по обліку основних засобів

Типова форма №03-1 «Акт прийому – передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» застосування для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об’єктів для обліку введення їх до експлуатації: для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів одного цеху (відділу, дільниці) до іншого, а також для виключення їх зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству (організації).

При отриманні (купівлі) основних засобів акт складає комісія, яка призначається розпорядженням (наказом) керівника підприємства. Акт складається в одному примірнику на кожний окремий об’єкт. Складання загального акта, яким оформляються приймання декількох об’єктів основних засобів, дозволяється лише при господарського інвентарю, інструментів, обладнання тощо, якщо ці об’єкти однотипні, мають однакову вартість та прийняті в одному календарному місці.

При передачі основних засобів іншому підприємству акт складання у двох примірниках (для підприємства, яке отримує, і підприємства, яке передає основних засобів).

При оформленні внутрішнього переміщення основних засобів акт також складається у двох примірниках у тому відділу яких здає основних засобів.

Типова форма №03-2 «Акт прийому – здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів» застосовується для оформлення приймання – здачі основних засобів з капітального ремонту, реконструкції та модернізації. Якщо ремонт, реконструкцію та модернізацію виконує інше підприємство, то акт складається у 2 примірниках (другий примірник передається підприємству, що здійснило ремонт основних засобів).

Типові форми №03-3 «Акт на списання автотранспортних засобів» застосовуються для оформлення вибуття окремих об’єктів основних об’єктів основних засобів при повній або частковій їх ліквідації.

Акт складається у двох примірниках комісією, що затверджена наказом керівника організації.

Витрати з ліквідації, а також вартість отриманих матеріальних цінностей від розбору будівель, демонтажу, обладнання відображають в акті розділі «Розрахунок результатів списання об’єкта».

  1.   Поняття амортизації основних засобів

Облік зносу основних засобів відображається за рахунком 13 "Знос необоротних активів" за субрахунком - 131 "Знос основних засобів". На даному субрахунку обліковується знос будівель і споруд, передавальних пристроїв, машин та обладнання, робочої худоби, транспортних засобів, виробничого (включаючи пристрої) та господарського інвентарю, багаторічних насаджень, які досягли експлуатаційного віку.

У процесі експлуатації основні засоби бюджетних установ поступово фізично і морально зношуються.

Знос – це витрати об’єктами свої техніко – економічних якостей в процесі експлуатації виражена в грошовому вимірнику. (12.ст.46)

Знос є:

  1.  Фізичний
  2.  Моральний
  3.  Під дією сил природи

Знос нараховують на будинки та споруди, передавальні пристрої, машини та обладнання, робочу худобу, транспортні засоби, виробничий (включаючи пристрої) та господарський інвентар, багаторічні насадження, які посягли експлуатаційного віку.

Знос не нараховується на такі основні засоби:

  1.  земельні ділянки;
  2.  природні ресурси;
  3.  будинки і споруди, що є унікальними пам'ятками архітектури та мистецтва;
  4.  обладнання, експонати, зразки, діючі і недіючі моделі, макети та інші наочні посібники, що знаходяться в кабінетах та лабораторіях і використовуються для навчальних та наукових цілей;
  5.  продуктивну і племінну худобу, буйволів, волів, оленів, експонати тваринного світу (в зоопарках та інших аналогічних установах);
  6.  багаторічні насадження, що не досягли експлуатаційного віку;
  7.  бібліотечні фонди, фільмофонди, сценічно-постановочні засоби;
  8.  музейні і художні цінності;
  9.  малоцінні необоротні матеріальні активи;
  10.  основні засоби установ, що знаходяться за кордоном;
  11.  білизну, постільні речі, одяг, взуття;
  12.  орендовані основні засоби, які обліковують на за балансовому рахунку 01 "Орендовані необоротні активи".

Знос предметів (об'єктів) основних засобів нараховується один раз на рік (за повний календарний рік), незалежно від того, в якому місяці звітного року вони придбані чи побудовані.

Амортизація

Амортизація - це процес перенесення вартості основних фондів на вартість новоствореної продукції з метою їх повного відновлення. (13.ст.55)

Для відшкодування вартості зношеної частини основних фондів підприємства відраховують певні суми грошей відповідно до розмірів їх зносу (фізичного та морального), які включають до собівартості новоствореної продукції. Ці відрахування називаються амортизаційними. Після реалізації створеної продукції частина грошової суми, що відповідає перенесеній вартості основних фондів, відокремлюється і накопичується до повної величини, яка в основному відповідає первісній вартості основних фондів. Накопичені амортизаційні відрахування і є джерелом відновлення основних фондів.

Амортизація - це перенесення вартості основних фондів на вартість готової продукції, з метою відшкодування їх зношеної частини.

Амортизаційні відрахування здійснюють за певними нормами відносно балансової вартості об'єкта основних фондів.

Норма амортизації - це встановлений річний відсоток відшкодування вартості зношеної частини основних фондів. (14.ст.55)

Норма амортизації розраховується за формулою :

Нр=(100%/Т)*2

Норми амортизації, які застосовуються на підприємстві, мають бути економічно обґрунтованими і спрямованими на своєчасне відшкодування основних фондів. Під час їх розрахунку дуже важливо правильно визначити термін використання (експлуатації) основних фондів, який установлюється підприємством при зарахуванні об'єктів основних фондів на баланс.

Нарахування амортизації починається з місяця наступного за місяцем введення об’єкта в експлуатацію. Припиняється з місяця наступного за місяцем вибуття.

Строк корисного використання основних засобів – це очікуваний період часу протягом якого основного засобу будуть використовуватись підприємством.

Строк корисного використання визначається самим підприємством з врахуванням таких чинників:

  1.  потужність об’єкта та його продуктивність;
  2.  очікуваного зносу;
  3.  інших обмежень, що до строків використання.

Для нарахування амортизації використовують наступні методи:

  1.  прямолінійний;
  2.  виробничий;
  3.  прискорені методи (зменшення залишкової вартості; метод подвійного зменшення залишкової вартості; кумулятивний).

Розрахунки норм і сум амортизаційних відрахувань

Вибір методу амортизації визначається низкою об'єктивних чинників залежно від специфіки виробництва, темпів технічного прогресу, складності та особливостей розрахунків тощо.

Прямолінійний (рівномірний) метод полягає в тому, що кожного року на собівартість виготовленої продукції переноситься однакова частина вартості основних фондів.

При використанні прямолінійного методу річна сума амортизації визначається за формулою:

Ар=Ва/Т

Ар – річна сума амортизації;

Ва – вартість,яка амортизується;

Т – строк корисного використання об’єкта основних засобів.

Вартість,яка амортизується розраховують:

Ва = Пв – Лв або Ва = Прв – Лв, де

Пв – первісна вартість об’єкта основних засобів;

Прв – переоцінена вартість об’єкта основних засобів;

Лв – ліквідаційна вартість об’єкта основних засобів.

Місячна сума амортизації розраховується за формулою:

Ам = Ар/12,де

Ам – місячна сума амортизації.

Методи прискореної амортизації дають змогу протягом першої половини корисного строку використання основних фондів відшкодувати до 60- 70% їх вартості завдяки застосуванню в цей період підвищених норм амортизації.

Метод зменшення залишкової вартості визначення суми амортизаційних відрахувань множенням залишкової вартості об'єкта на початок звітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації на річну норму амортизації (у відсотках), яка визначається за такою формулою :

Ар = Зв поч. * Нр або

Ар = Пв поч. * Нр,де

Зв. поч. – залишкова вартість об’єкта на початок звітного року;

Пв. поч. – первісна вартість на дату початку нарахування амортизації;

Нр – річна сума амортизації.

Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як:

Т – термін (кількість років)  корисного використання об’єкта основних засобів.

Методи прискореного зменшення залишкової вартості

Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється виходячи з терміну корисного використання об'єкта і подвоюється.

При використанні методу прискореного зменшення залишкової вартості річна сума амортизації визначається як:

Ар=Зв*Нр або

Ар=Пв.поч.*Нр

Річну норму авторизації обчислюють за формулою:

Нр=100%/Т*2

Кумулятивний метод передбачає, що річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка визначається як добуток вартості,яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта.

Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця  строку корисного використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання.

Переваги кумулятивного методу полягають в тому,що упродовж перших років експлуатації об’єкта за допомогою нарахування амортизації накопичується значна сума коштів,необхідних для відновлення основних засобів.

Виробничий метод амортизації ґрунтується на передбаченні, що функціональна корисність основних фондів залежить не від часу, а від результатів їх використання. При цьому термін корисної служби визначається кількістю продукції та обсягом послуг, які підприємство планує виготовити або надати, використовуючи наявні засоби праці.

Ам=Ом*Вс,де

Ом – фактичний місячний обсяг продукції (робіт,послуг);

Вс – виробнича ставка амортизації.

Виробнича ставка амортизації обчислюється:

Вс=Ва/Озаг,де

Озаг. – загальний обсяг продукції (робіт,послуг),який підприємство має виконати з використанням об’єкта основних засобів.

Виробничий метод амортизації застосовується на промислових підприємствах з нерівномірним випуском продукції по періодах.

  1.  Ліквідація основних засобів

Основний засіб списується з балансу підприємства в наступних випадках:

  1.  продаж за плату в порядку реалізації майна;
  2.  передача за договором дарування стороннім юридичним та фізичним особам;
  3.  списання внаслідок зносу;
  4.  ліквідація при аваріях,стихійних лихах та інших надзвичайних ситуаціях;
  5.  в зв’язку з реконструкцією та будівництвом нових об’єктів;
  6.  передача у вигляді внеску до Статутного капіталу інших підприємств;
  7.  з інших причин.

Відповідно до п.33 ПБО 7 об’єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у випадку його вибуття внаслідок: продажу, безоплатної передачі, або невідповідності критеріям визнання активом.

Якщо об’єкти основних засобів не відповідають критеріям визнання активом, то вони ліквідуються.

Фінансовий результат від вибуття основних засобів визначається як різниця між доходом від вибуття основних засобів та сумою їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних із вибуттям основних засобів.

Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів.

У випадку часткової ліквідації об’єкта основних засобів його первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об’єкта.

  1.  Облік ремонту і модернізації основних засобів

Особи, відповідальні за експлуатацію та збереження основних засобів, повинні забезпечити своєчасне, повне і якісне виконання усіх правил їх технічного обслуговування і ремонту, необхідних для підтримання (відновлення) експлуатаційних властивостей цих засобів.

За обсягом і характером виконуваних ремонтних робіт ремонти поділяють на поточні і капітальні. Вони відрізняються складністю, обсягом, терміном виконання та періодичністю проведення.

Поточні ремонти можуть проводитися декілька разів на рік, а капітальні — як правило не частіше одного разу на рік (або й рідше). При поточному ремонті замінюють окремі деталі без розбирання усього об'єкта, тоді як при капітальному ремонті розбирають об'єкт і замінюють несправні вузли та агрегати. Ремонти основних засобів можуть здійснюватись господарським способом, тобто силами самої установи, або ж підрядним способом (силами сторонніх організацій на підставі укладеної угоди, договору, контракту).

На кожен об'єкт, що підлягає поточному чи капітальному ремонту, складають відомість дефектів, у якій вказують деталі, що потребують заміни, необхідні ремонтні роботи, норми часу на виконання робіт, виготовлення та заміну деталей, кошторисну вартість ремонту, строки початку і закінчення ремонту. Якщо ремонт виконується господарським способом, то на підставі відомості дефектів виписують наряд-замовлення, документи на одержання зі складу необхідних запасних частин і ремонтних матеріалів, наряди на виконання робіт з виготовлення, монтажу, реставрації окремих вузлів і деталей та їх заміни.

Якщо ремонт виконує підрядна організація, то відомість дефектів складають у присутності представника замовника. Один примірник відомості дефектів передають замовнику для контролю повноти і якості ремонту.

Приймання виконаних підрядною організацією ремонтних робіт оформляється "Актом прийняття-здавання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів" т. ф. № 03—2 (бюджет). Акт складають удвох примірниках — по одному для підрядника і замовника. Акт передають у бухгалтерію, де на його підставі в інвентарній картці обліку основних засобів виконують відповідні записи про виконаний ремонт. Крім того, акт т. ф. № 03—2 є підставою для списання витрат на ремонт основних засобів.

Вартість поточного і капітального ремонту основних засобів не зараховується на збільшення їх балансової вартості, а списується на поточні витрати установи за рахунок відповідних джерел фінансування. При цьому виконують такі бухгалтерські проведення.

Відображення в обліку господарських операцій з ремонту і модернізації основних засобів

Зміст господарської операції

Кореспондуючі субрахунки

Д-т

К-т

1. Списано витрачені на ремонт основних засобів ремонтні матеріали, запасні частини, пальне тощо

801,802

234, 235, 238 та ін.

2. Нарахована зарплата працівникам установи за виконані ремонтні роботи з нарахуванням на соціальні заходи

801,802

661,651, 652,653, 654

3. Прийняті роботи із закінченого ремонту основних засобів, виконаного підрядним способом (на суму з ПДВ)

801,802

364,675

4. Прийняті роботи з реконструкції основних засобів,

викопані підрядною організацією

на суму вартості робіт разом з ПДВ одночасно другий запис (на суму без ЙДИ)

801,802 103-105

631 401

Роботи з реконструкції та модернізації основних засобів виконуються, як правило, спеціалізованими підрядними організаціями. Оформляються вони аналогічно капітальному ремонту основних засобів, але роботи з модернізації, добудови, дообладнання, реконструкції об'єктів основних засобів суттєво змінюють їх технічні та експлуатаційні характеристики, а відтак їхню вартість. Тому витрати на ці роботи зараховують на збільшення первісної вартості основних засобів.

Результати реконструкції, модернізації, дообладнання, добудови основних засобів обов'язково заносяться до інвентарної картки відповідного об'єкта. Якщо ж вказані роботи суттєво змінюють характеристику і призначення об'єкта, то на нього оформляють нову інвентарну картку, а попередня вилучається і зберігається для довідки.

  1.   Інвентаризація основних засобів

Амортизація – це систематичний розподіл вартості,яка амортизується протягом терміну корисного використання основних засобів на собівартість готової продукції.

Нарахування амортизації починається з місяця наступного за місяцем введення об’єкта в експлуатацію. Припиняється з місяця наступного наступного за місяцем вибуття.

Строк корисного використання основних засобів – це очікуваний період протягом якого основні засоби будуть використовуватись підприємством.

Строк корисного використання визначається самим підприємством з врахуванням таких чинників:

  1.  Потужність об’єкта та його продуктивність;
  2.  Очікуваного зносу;
  3.  Інших обмежень, що до строків використання.

Для нарахування амортизації використовують наступні методи:

  1.  Прямолінійний;
  2.  Виробничий;
  3.  Прискорені методи (зменшення залишкової вартості,метод подвійного зменшення залишкової вартості,кумулятивний)


  1.  Відображення в обліку ліквідації основних засобів, їх ремонт за допомогою програми «1С бухгалтерія»

Програма "1С:Бухгалтерія" призначена для автоматизації всіх розділів обліку, підготовки первинних документів і звітності і може бути використана для підприємств будь-якого типу. Вона складається з двох частин - технологічної платформи (яка, у свою чергу, ділиться на три компоненти - бухгалтерський облік, оперативний облік і розрахунок) і прикладних рішень.

Для початку нам потрібно створити нову інформаційну базу,далі запустити її. Для того,щоб запустити програму потрібно натиснути Пуск → Всі програми → «1С Підприємство» → далі виберіть створену базу у вікні запуску програми та натисніть на кнопку 1С Підприємство.

Далі нам відкривається саме вікно програми "1С:Бухгалтерія"→ переходимо на вкладку Основні засоби

Мал.1 Вікно програми

Для початку нам потрібно оформити надходження товарів та послуг, натискаємо на кнопку «Надходження товарів та послуг»

Мал.2 Кнопка «Надходження товарів та послуг»

Далі нам відкривається діалогове вікно  натискаємо кнопку Додати

Мал.3 Діалогове вікно «Надходження товарів та послуг»

Після натискання кнопки Додати  відкривається діалогове вікно «Надходження товарів і послуг: Покупка, комісія. Новий*»  заповнюємо всі потрібні нам поля,наприклад такі: Організація,Контрагент, Склад, Договір, Номенклатура продукції,кількість,ціну та суму продукції і т.д.

Мал.4 Діалогове вікно документу «Надходження товарів та послуг»

Друковану форму можна переглянути натиснувши кнопку друк.

Мал.5 Документ «Прибуткова накладна»

Далі натискаємо кнопку записати та проводимо документ.

Мал.6 Документи по надходженню товарів та послуг

Також потрібно оформити документ «Введення в експлуатацію ОЗ». Для цього ми натискаємо кнопку Введення в експлуатацію ОЗ

Мал.7 Кнопка «Введення в експлуатацію ОЗ»

Далі нам відкривається діалогове вікно «Введення в експлуатацію ОЗ:Устаткування»  заповнюємо всі необхідні поля та натискаємо кнопку Записати,тобто проводимо документ

Мал.8 Діалогове вікно «Введення в експлуатацію ОЗ»

Після цього натискаємо кнопку Друк, щоб переглянути документ в друкованій формі.

Далі потрібно оформити списання основних засобів. Натискаємо кнопку Списання основних засобів  відкривається діалогове вікно Списання ОЗ  натискаємо кнопку Додати  відкривається діалогове вікно, в якому ми маємо вказати необхідні дані.

Мал. 9 Діалогове вікно «Списання ОЗ»

Натискаємо на поле Причина  відкривається діалогове вікно, в якому ми вибираємо потрібну нам причину списання ОЗ та двічі натискаємо на неї. На вкладці Основні засоби, натискаємо Підбір, в діалогову вікні вибираємо потрібний основний засіб для списання та вказуємо інші потрібні дані.

Мал.10 Проведений докумнт списання ОЗ

Натискаємо кнопку Записати та ОК.


  1.  ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ГІГІЄНА КОРИСТУВАЧА ЕОМ

Вимоги до організації робочих місць

В Україні діють державні санітарні правила та норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин від 10 грудня 1998 №7 (Д Сан ПіНЗ.3,2007-98). У цих правилах, зокрема, регламентується, що приміщення, де працюють люди з ПЕОМ, повинно розміщуватися в північній або північно-східній частині будівлі. Площа одного робочого місця повинна становити не менше 6 кв.м, об'єм - не менше 20 куб.м, відстань між робочими столами - не менше 2,5 м у ряду і 1,2 м між рядами. Стіни приміщень повинні мати коефіцієнт відбиття 0,5-0,6.

Робоче місце має відповідати основним антропометричним даним людини. Крісло або стілець на робочому місці повинні мати висоту сидіння 40-50 см від рівня підлоги, а також відповідний кут нахилу спинки. Стегна працюючих мають розміщуватися паралельно підлозі, а стопи ніг - на підлозі або підставці, передпліччя - вертикально; лікті - під кутом 70-90° до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20° відносно горизонтальної площини, нахил голови - 15-20° відносно вертикальної площини.

Висота робочої поверхні столу має бути в межах 680-800 мм. Рекомендована ширина столу - 600-1400 мм, глибина - 800-1000 мм. Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною - не менше 500 мм, глибиною - на рівні колін - не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги - не менше 650 мм.

Робочий стіл має бути обладнаний підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною нe менше 400 мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні в межах 20°. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм.

Робоче сидіння користувача повинно бути підйомно-поворотним, таким, що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за відстанню спинки до переднього краю сидіння. Регулювання кожного параметра має бути незалежним, плавним або ступінчатим, мати надійну фіксацію.

Хід ступінчастого регулювання елементів сидіння має становити для лінійних розмірів 15-20 мм, для кутових - 2-5°. Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400-500 мм, а кут нахилу поверхні - від 150 вперед до 50 назад.

Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - закругленим.

Висота спинки сидіння має становити 300x20 мм, ширина - не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині - 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0-30° відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватися в межах 260-400 мм.

Поверхня сидіння, спинки має бути напівм'якою, з неслизьким, ненаелектризовуючим, повітронепроникним покриттям.

Екран відеотермінала та клавіатура повинні бути розташовані не ближче 600 мм від очей користувача з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів (табл. 1)

Таблиця 2.1.

Відстань від екрану до ока працівника повинна складати (при розмірі екрану по діагоналі)

35/38 см(14"/15")

600-700 мм

43 см (17")

700-800 мм

48см (19")

800-900 мм

53см (21")

900-1000 мм

Площа робочого місця з обслуговування повинна бути не менше 10 кв.м. Робоче місце повинно перебувати на відстані не менше 1 м від приладів опалення. Поверхня робочого стола повинна бути виконана із струмонепровідного матеріалу. За недостатнього загального освітлення робоче місце повинно бути обладнане місцевим освітленням (стаціонарним або переносним).

Вимоги до обладнання

Відеотермінали, ЕОМ, ПЕОМ повинні відповідати:

- вимогам чинних в Україні стандартів, нормативних актів з охорони праці;

- вимогам національних стандартів держав виробників і мати відповідну позначку на корпусі або в паспорті (ВДТ, ЕОМ, ПЕОМ закордонного виробництва).

Забороняється використання для виробничих потреб нових ВДТ, ЕОМ, ПЕОМ, які підлягають обов'язкової сертифікації в Україні, без наявності виданою в установленому порядку або визнаного в Україні згідно з державною системою сертифікації УкрСЕПРО сертифіката, що засвідчує їхню відповідність обов'язковим вимогам.

ВДТ, ЕОМ, ПЕОМ (вітчизняні та імпортні), що перебувають в експлуатації, повинні пройти експертизу їх безпечності та нешкідливості для здоров'я людини в організаціях (лабораторіях), що мають дозвіл органів державного нагляду за охороною праці на проведення такої роботи.

За способом захисту людини від ураження електричним струмом ВДТ, ЕОМ повинні відповідати 1 класу захисту згідно ГОСТ 12.2.007.0 "ССБТ. Изделия злектротехнические. Общие требования безопасности", ДНАОП 0.00-1.21-98.

Вимоги до клавіатури

- виконання клавіатури у вигляді окремого пристрою з можливістю вільного переміщення;

- наявність опорного пристрою, який дає можливість змінювати кут нахилу клавіатури у межах від 5° до 15° і виготовлений з матеріалу з великим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає його переміщенню;

- виділення кольором та місцем розташування окремих груп клавіш;

- наявність заглиблень посередині клавіш;

- однаковий хід усіх клавіш з мінімальним опором натискання 0,25 Н та максимальним 1,5 Н;

- виділення кольором на клавішах символів різних алфавітів (англійського, українського або російського).

Передній ряд клавіш ЕОМ має бути розташований так, щоб можна було без зусиль натискати клавіші трохи зігнутими пальцями при вільно опущених плечах і горизонтальному положенню рук. При цьому кут між плечем і передпліччям повинен становити 90°. Щоб досягти цього, відстань від підлоги до нижнього ряду клавіатури - 60-75 см, кут нахилу клавіатури - 5-15°.

У більшості клавіатур регулюється кут нахилу клавіш, а клавіатури фірми Microsoft Natural Keyboard мають розщеплення середньої (літерної частини) і особливу форму для природнішого положення пальців над клавішами. Перед клавіатурою встановлюють спеціальні подушечки або підпірки на які оператори можуть спиратися, що запобігає перенапруженню м'язів і сухожиль.

Вимоги до моніторів

Монітори потрібно розміщувати на висоті рівня очей (висота від підлоги до нижнього краю екрану має становити 95-100 см) на відстані від оператора 60-70 см (відстань від краю столу - 50-70 см). Кут зору працюючого щодо екрану має дорівнювати 10-20° але не більше 40°; кут між верхнім краєм монітора і рівнем очей користувача має становити менш ніж 10°; найдоцільніше розміщувати екран перпендикулярно до лінії погляду користувача. Кут нахилу екрану по вертикалі має становити 0-30°. З цією метою сучасні монітори комплектують підставкою з поворотним кронштейном, що дає змогу регулювати кут нахилу монітора і горизонтально обертати його навколо вертикальної осі. Висоту екрану від поверхні підлоги регулюють, змінюючи висоту робочої поверхні столу. Іноді монітори встановлюють на спеціальні підставки, що дає можливість переміщати його у просторі у вертикальному та горизонтальному положеннях.

З метою зменшення напруження очей потрібно, щоб відстань між краями сусідніх точок зображення на моніторі не перевищувала 1, складних знаків  35-40. Оптимальні співвідношення параметрів літер і цифр такі: ширина знака  0,75 їх висоти, товщина ліній при зворотному контрасті  1/6-1/8, відстань між знаками  0,25-0,5 висоти знака, між словами  0,75-1, між рядками  0,5-1.

Вимоги щодо рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних та магнітних полів

Рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях мають відповідати ГОСТ 12.1.003-86. Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з ЕОМ, визначені Д Сан ПІН 3.32.-007-98. Потужність експозиційної дози - рентгенівське випромінювання на відстані 0,05 м від екрану при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв не повинно перевищувати значення, 7,74х10-12 А/кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год (100 мкР/год).

Напруга електростатичного поля на робочих місцях (як в зоні екрану дисплея, та і на поверхнях обладнання, клавіатури, друкувального пристрою), та електромагнітних полів не повинна перевищувати граничне допустимих значень за стандартами. (ГОСТ 12.1.045; СНМ 1757-77, ДСаН ПІН 3.3.2.-007-98).

Рівні електромагнітного випромінювання та магнітних полів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006 "ССБТ. Злектромагнитные поля радиочастот. Допустимне уровни на рабочих местах й требования к проведенню контроля", СН №3206-85 "Гранично-допустимі рівні магнітних полів частотою 50 Гц" та ДСаН ПІН 3.3.2-007-98.

Рівні інфрачервоного випромінювання не повинні перевищувати граничних відповідно до ГОСТ 12.1.005 та СНН 4088-86 з урахуванням площі тіла, яка опромінюється, та ДСаН ПІН 3.3.2-007-98.

Рівні ультрафіолетового випромінювання не повинні перевищувати допустимих відповідно до СНМ 4557-88 "Санітарні норми ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, та ДСаН ПІН 3.3.2-007-98.

Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 вміст озону в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0,1 мг/куб.м; вміст оксидів азоту -5 мг/куб.м; вміст пилу - 4 мг/куб.м

Вимоги електробезпеки

Під час використання ліній електромережі необхідно повністю унеможливити виникнення джерела загорання внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, перейти на негорючу ізоляцію.

Лінія електромережі для живлення ЕОМ виконується як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів.

Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника заборонено.

Нульовий захисний провід прокладається від стійки групового розподільчого щита, розподільного пункту до розеток живлення.

Не допускається підключення на щиті до одного контактного затискача нульового робочого та нульового захисного проводів.

У приміщенні, де одночасно експлуатуються більше п'яти ПЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

Штепсельні з'єднання та електророзетки, крім контактів фазового та нульового робочого провідників, повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Конструкція їх має бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників.

Неприпустимим є підключення ЕОМ до звичайної двопровідної електромережі, в тому числі, з використанням перехідних пристроїв.

Штепсельні з'єднання та електророзетки для напруги 12 В і 36 В за своєю конструкцією повинні відрізнятися від штепсельних з'єднань для напруги 127 і 220 В. Вони також повинні значно відрізнятися за кольорами.

Електромережу штепсельних розеток для живлення ПЕОМ при розташуванні їх уздовж приміщень прокладають по підлозі поряд зі стінами приміщень, в металевих трубах та гнучких металевих рукавах з відводами відповідно до затвердженого плану розміщення обладнання.

При розташуванні в приміщенні за його периметром близько 5 ПЕОМ, використання трипровідникового захищеного проводу або кабелю в оболонці з негорючого або важкозаймистого матеріалу дозволяється прокладання їх без металевих труб та гнучких металевих рукавів.

Основні вимоги безпеки під час експлуатації ЕОМ:

- користувачі ЕОМ повинні слідкувати за тим, щоб відеотермінали ЕОМ були справними і випробуваними відповідно до чинних нормативних документів;

- щоденно перед початком роботи необхідно проводити очищення екрану відеотермінала від пилу та інших забруднень;

- після закінчення роботи ЕОМ повинні бути відключені від електричної мережі;

- у разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно відключити відеотермінала ЕОМ від електричної мережі;

- при використанні з ЕОМ лазерних принтерів треба дотримуватись вимог санітарних норм та правил експлуатації лазерів № 5804-91, затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР в 1991 p.;

- при потребі, для захисту від електромагнітних, електростатичних та інших полів можуть використовуватися спеціальні технічні засоби, що мають відповідний сертифікат або санітарно-гігієнічний висновок.

Недопустимі такі дії:

- виконання обслуговування ЕОМ безпосередньо на робочому місці користувача ЕОМ;

- зберігання біля ЕОМ паперу, дискет, інших носіїв інформації, запасних блоків, деталей тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи;

- відключення захисних пристроїв, самочинне проведення змін у конструкції та складі ЕОМ, устаткування або їх технічне налагодження;

- робота з відеотерміналами, в яких під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;

- праця на матричному принтері зі знятою (трохи піднятою) верхньою кришкою.

Працівникам, що виконують обслуговування ЕОМ, не дозволяється:

- працювати поблизу відкритих струмовивідних частин;

- залишати без догляду увімкнуте в мережу живлення ЕОМ;

- розміщувати на одному робочому столі (місці) два або більше увімкнутих в мережу живлення відеотермінали зі знятими футлярами.


ВИСНОВОК

У даній роботі  описано методи відображення в обліку ліквідації основних засобів, їх ремонт за допомогою програми «1С бухгалтерія».

Основні засоби (ОЗ) — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою подальшого використання їх у процесі виробництва. Основні первинні документи  складаються комісією.

Основні засоби протягом всього строку їх експлуатації на підприємстві відображаються первісною вартістю на рахунку 10 «Основні засоби». Оцінка основних засобів здійснюється за первісною, переоціненою, залишковою, справедливою, ліквідаційною та вартістю, яка амортизується.

Ремонт основних засобів може здійснюватись господарським способом, тобто силами самої установи, або ж підрядним способом (силами сторонніх організацій на підставі укладеної угоди, договору, контракту).

При ліквідації основних засобів обов’язково розраховується фінансовий результат (прибуток або збиток)

Для автоматизації ведення обліку на підприємствах в даній роботі використовувалась програма 1С Підприємство

Використання "1С:Бухгалтерія" надає можливість вести облік (бухгалтерський та податковий) декількох різних підприємств в одній інформаційній базі.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1.  Сопко В.М., Гуцайнюк В.М., Щирба М.В., Бенько В.Г. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник для студентів спеціальності "Облік і аудит" вищих навчальних закладів. – Тернопіль: Астон, 2009. -496с.
  2.  Хом’як Р.Л., Лемішовський В.І. Бухгалтерський облік та оподаткування: Навчальний посібник, - Львів: Бухгалтерський центр «Ажур», 2009. – 1112 с.
  3.  Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України.: Підручн. для студ. вищ. навч. закл. економ. спец.- 5-те вид., допов. й переробл. – К.: А.С.К., 2004, - 784 с.
  4.  Щаділова С.Н. «Основи бухгалтерського обліку. Навчальний посібник» -  2009, 400с.
  5.  Радченко М.Г., Хрусталева Е.Ю. 1С Підприємство 8.2. Практичний посібник. Приклади та типові прийоми.


ДОДАТКИ




 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

53927. Шкільний КВК ,,Люби, вивчай рідну мову!’’ 70 KB
  Ведучий: Кожному народові дорога його мова Ведучий: УвагаУвагаУвага Розпочинаємо змагання на кращих знавців рідного слова між командами 6х класів.Перемагає та командаяка правильно і найшвидше це зробить КОНКУРС КАПІТАНIB Скажи без затримки†Учитель чітко називає дібрані слова що мають антоніми. Префікс від слова перенестикорінь від слова казати переказ 2. Корінь від слова квітка суфіксвід слова вудочка закінченнявід слова зірка квіточка 3.
53928. КВН «В мире точных наук» 50.5 KB
  Жюри вам не помеха Добьетесь вы успеха. Для чего же КВН веселее жить Для чего командам в бой – что бы победить Для чего нужно жюри – что бы правде быть Для чего же капитан – чтоб руководить Звучит песня: Мы начинаем КВН Выходят две команды и садятся каждая на свое место. Заповеди КВНа: Проиграл – не расстраивайся в следующий раз выиграешь Выиграл – не обольщайся в следующий раз проиграешь Уважаемое жюри О справедливости вашей можно будет судить по весам правосудия. И пусть жюри определит Того из нас кто победит.
53929. КВК «Do you know English» 36 KB
  Where do you live? What season is it now? What is the weather like today? What month is it now? What form are you in?
53930. КВК «КРИЛАТІ ВИСЛОВИ. ФРАЗЕОЛОГІЗМИ» 76.5 KB
  Багата людина в змодельованому взутті розміром 50см з загнутим носом і Бідна людина у взутті 30см Фламінго: Раніше в Україні багаті люди носили червоні чоботи. Люди середнього достатку – жовті чоботи. А найбідніші мали чорні чоботи а то й зовсім були безчобітними. Ті хто хотіли відрізнитися від зовсім бідних носили чоботи 2 кольорів: нижня частина – чорна а халяви – червоні або жовті.
53931. КВК (математичний) у 1 класі 119.5 KB
  Якщо олівець перерізати двічіто скільки буде олівців3. Двоє білих наче сніг Одне чорне скільки всіх 3 З. Скільки дітей йшло до школи 6 хлопчиків. Скільки склянок залишилось 3 6.
53932. ГЕОГРАФІЧНИЙ КВК СЕРЕД 6-Х КЛАСІВ «ЄВРО-2012» 113.5 KB
  Присутні: учні 6х класів команди класів класні керівники члени журі Обладнання: настінна політична карта Європи переносна дошка прапори європейських державучасниць фінальної стадії чемпіонату таблиці розклади матчів символи чемпіонату Мета: розширення асоціативного навчального поля при вивченні учнями географії навчання дітей формулювати висловлювати аргументувати свої думки вмінню спілкуватися працювати в команді виховання інтересу до географії з допомогою викликання емоційного піднесення розвиток творчості і фантазії дітей...
53933. Дитячий світ – країна мрій 41 KB
  Птахи зібралися у великі зграї але не можуть відлетіти в теплі краї поки їх не покличуть лагідно. Гра Поклич лагідно пташку Ластівка ластівочка зозуля зозулька журавель журавлик шпак шпачок чапля чапелька соловей соловейко лелека лелеченька жайворонок – жайвороночок б. Гра Зайвий гриб Опеньок білий гриб мухомор лисички. Гра...
53934. КВК з математики 2 клас 49 KB
  Мета. У цікавій формі закріпити одержані знання з математики; розвивати мислення, память,вміння спілкуватись. Виховувати почуття дружби, інтерес до математики.
53935. Люби, вивчай українські пісні 30 KB
  Мета: узагальнити, перевірити та оцінити набуті знання учнів, розвивати аналітичні,логічні та творчі здібності, виховувати любов до пісні та рідного краю.