96356

Впровадження технічних засобів охорони на прикладі комерційного приватного підприємства «СервісIнфо»

Курсовая

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Поняття комерцiйної таємниці. Розробка органiзацiйно-штатної структури організації. Розробка плана примiщень з вказiвкою АРМ. Моделювання об’єкту захисту. Структурна модель. Просторова модель об’єкта захисту. Моделювання загроз безпеки інформації. Порiвняльна характеристика 3-х охоронно-пожежних систем. Структурна схема системи охоронно-пожежної сигналізації.

Украинкский

2015-10-05

2.01 MB

2 чел.

58

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ЗВЯЗКУ ІМ. О.С. ПОПОВА

Кафедра інформаційної безпеки та передачі даних

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни

«Технічні засоби охорони об’єкта»

на тему:

«Впровадження технічних засобів охорони на прикладі комерційного приватного підприємства «СервісIнфо»

 Роботу виконав:

                                                                                                      cтудент 4 курсу

                                                                                                          групи  ІБ 4.01

                                                                                                             Ракута О.В.

Одесса 2015

ЗМIСТ

ВСТУП.........................................................................................................................

4

1 ОРГАНIЗАЦIЙНО-ШТАТНА СТРУКТУРА…………………………………….

5

1.1 Завдання………………………………………………………………….….

5

1.2 Поняття комерцiйної таємниці…………………………………………….

5

1.3 Розробка органiзацiйно-штатної структури організації…………………. 

6

1.4 Розробка плана примiщень з вказiвкою АРМ…………………………….

8

2 ТЕХНIЧНI ЗАСОБИ ОХОРОНИ ОБ’ЄКТIВ………………………….................

12

2.1 Завдання…………………………………………………………………….. 

12

2.2 Моделювання об’єкту захисту…………………………………………….. 

12

2.3 Структурна модель………………………………………………………

13

2.4 Просторова модель об’єкта захисту………………………………………. 

17

2.5 Моделювання загроз безпеки інформації……………………...………….

19

3 ОХОРОННО-ПОЖЕЖНА СИГНАЛIЗАЦIЯ……………………………………

23

3.1 Завдання……………………………………………………………………..

23

3.2 Теоретична частина………………………………………………………...

23

3.3 Порiвняльна характеристика 3-х охоронно-пожежних систем…………

26

3.4 Структурна схема системи охоронно-пожежної сигналізації…………...

27

3.5 Розрахунок струмових навантажень сповiщувачiв………………………

30

3.6 Розрахунок вартостi пожежно охоронної-системи……….………………

31

4 СИСТЕМА ВIДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ………………………………………….

32

4.1 Завдання…………………………………………………………………….. 

32

4.2 Теоретична частина………………………………………………………...

32

4.3 Структурна схема системи відео спостереження………………………... 

33

4.4 Визначити зони відео контролю………………………………………….. 

35

4.5 Розрахунок поля зору об’єктиву…………………………………………...

35

4.6 Розрахунок фокусної вiдстанi……………………………………………... 

35

4.7 Розрахунок мiнiмальної деталi об’єкта контролю…………………..……

36

4.8 Розрахунок чутливостi вiдеокамери …………………………..………..

37

4.9 Розрахунок вiдстанi спостереження………………………………………. 

38

4.10 Кiлькiсть i розташування монiторiв……………………………………...

39

4.11 Розрахунок обсягу дискового простору…………………………………

40

5 СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ТА УПРАВЛIННЯ ДОСТУПОМ……………………

41

5.1 Завдання…………………………………………………………………….. 

41

5.2 Теоретична частина………………………………………………………...

41

5.3 Вибiр системи СКУД ………………………………………………………

43

5.4 Розмiщення системи СКУД……………………………………………….

44

6 СИСТЕМА РЕЗЕРВНОГО ЕЛЕКТРОЖИВЛЕННЯ……………………………..

49

6.1 Завдання ……………………………………………………………………

49

6.2 Система резервного електроживлення (СРЕ)…………………………….

49

6.3 Методика розрахунку засобів резервного електроживлення……………

49

7 РОЗРАХУНОК ВАРТОСТI ВПРОВАДЖЕННЯ ТСО…………………………..

52

7.1 Завдання …………………………………………………………………...

52

7.2 Розрахунок витрат на придбанне обладнання……………………………

52

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………….

56

Додаток А Охоронно-пожежне обладнання………………………………………..

57

Додаток Б. Обладненення відео спостереження…………………………………...

63

Додаток В. Обладнання систем контролю та управління доступом……………..

71

Додаток Г. Обладнання засобів резервного електороживлення………………….

75

Додаток Д. Розробка технічного завдання…………………………………………

77

ВСТУП

Поза сумнівом, суспільство за останнє століття зазнало значні зміни. Метал, електрика, нафта, - найбільш важливі ресурси - поступово витісняються іншим видом ресурсів - інформацією.

Розвиток засобів обчислювальної техніки і глобальних мереж дають людині, що володіє інформацією, величезну владу. Із розвитком техніки та інформаційних технологій останніми роками відчутно зросли темпи розвитку технічних пристроїв для несанкціонованого оволодіння інформацією.  

Зараз набагато простіше й дешевше здобути інформацію нелегально, ніж намагатись отримати її офіційно. Якщо ж це стосується конфіденційної інформації державного значення, то неможливо отримати таку законним шляхом. Саме тому, існує таке поняття як розвідка, а її технічна забезпеченість у багатьох випадках визначає темпи розвитку деяких галузей, а іноді, й усієї країни в цілому. Саме це й є рушійною силою величезного попиту та вдосконалення шпигунської техніки, тоді як захист далеко не відповідає нинішнім вимогам. У загальному випадку оволодіння інформацією, щодо якої встановлено обмежений доступ, може здійснюватись шляхом її мимовільної втрати або несанкціонованого доступу до неї.

Природно, що доступ до інформації має бути обмежений. У сучасній літературі поняття «витік інформації» подається досить неоднозначно або розглядається як мимовільне поширення інформації за рахунок технічних чи експлуатаційних особливостей певного обладнання, втрати, пошкодження, знищення документальних та програмних носіїв інформації в результаті дії стихійного лиха, поширення інформації через потрапляння в інформаційні мережі комп’ютерних вірусів тощо.

Проблема захисту інформації існувала завжди, але нині із-за величезного стрибка науково-технічного прогресу вона прибрела особливу актуальність. Наша мета, як фахівців, полягає в оволодінні усього спектру прийомів і способів захисту інформації, навчиться моделювати і проектувати системи захисту інформації.

Метою цього курсового проекту є побудова як можна повнішої моделі об'єкту захисту з подальшим моделюванням загроз безпеки інформації.

Це повинно навчити нас усебічно аналізувати об'єкт захисту з метою виявлення найбільш небезпечних каналів просочування інформації.

  1.  ОРГАНIЗАЦIЙНОШТАТНА СТРУКТУРА

  1.  Завдання.

  1.  Розробити органiзацiйно-штатну структуру організації;
  2.  розробити план примiщень з вказiвкою автоматизоване робоче місце(АРМ);
  3.  визначити що вiдноситься до комерцiйної таємницi на нашому пiдриємствi.

  1.  Поняття комерцiйної таємницi.

Пiд комерцiйною таємницею розумiються вiдомостi, що є не державними секретами, пов’язанi з виробництвом, технологiчною iнформацiєю, керуванням, фiнансами й iншою дiяльнiстю пiдприємства (банку), розголошення (передача, витiк) яких може завдати шкоди його iнтересам. Як треба iз цього визначення, комерцiйна таємниця, власне кажучи складається iз двох взаємозалежних й у той же час самостiйних предметiв - предмета угоди й умов угоди. До предмета угоди можуть ставитися винаходи, науковi, технiчнi, конструкторськi, проектнi й технологiчнi рiшення, технологiя й технологiчний досвiд, промисловi зразки, товарнi знаки, оригiнальнi рішення по керуванню пiдприємством. До умов угоди можуть ставитися розрахунки цiн й обґрунтування угод, контрактна цiна товару або послуг, розмiри наданих знижок до й пiсля контракту, кредитнi умови й умови платежу, ринкова стратегiя й кон’юнктура, вiдомостi про постачальникiв i споживачiв, органiзацiя й розмiри обороту й т.п.

Комерцiйна таємниця – форма забезпечення безпеки найбiльш важливоїкомерцiйної iнформацiї, що пропонує обмеження її поширення.Пiд iнтелектуальним продуктом варто розумiти результат творчої працi,виражений в iнформацiйному видi i який має споживчу цiннiсть. З одногобоку, це товар, обiг з яким пiдкоряється законам товарно-грошових вiдносин, з iншого боку - iнформацiя про способи дiй i дiї, що забезпечуютькомерцiйний успiх.

1.3 Розробка органiзацiйно-штатної структури організації

Згiдно умови курсової роботи, створюємо органiзацiйно-штатну структуру пiдприємства (рис 1.1).

Таблиця 1.1 – Вихідні данні

Варiант

10

Площа примiщення, кв.м

                270

Висота примiщення, м

3

Кiлькiсть вiкон, шт

11

Кiлькiсть спiвробiтникiв

31

Вид дiяльностi

Інноваційна діяльність - діяльність, спрямована на комерціалізацію накопичених знань, технологій та обладнання. Результатом інноваційної діяльності є нові або додаткові товари/послуги або товари/послуги з новими якостями

Поверховiсть (загальна й конкретна)

9/9

Опис територiї

Наявність суміжних будівель

Згідно умови курсової роботи, створюємо організаційно-штатну структуру підприємства (рис.1.1). Штат 31 чоловiк:

генеральний директор − 1                                прибиральник – 1

секретар −1                                         інженер по безпеці – 1;

юрист − 1                                                            служба доставки та ремонту – 2

бухгалтер – 1                                                      ІТ-відділ – 5

вiддiл кадрiв – 2                                                 служба по реалізації товару – 3

начальник технічного відділу – 1                

інженери по обслуговуванню техніки – 10

служба підтримки (Call-центр) – 2


Генеральний директор

Юрист

Секретар

Начальник технічного відділу

Фінансовий відділ

Адміністративний відділ

Інженери по обслуговуванню техніки

Бухгалтер

Служба підтримки

Відділ кадрів

Прибиральник

Служба доставки та ремонту

Служба по реалізації товару

ІТ-відділ

Інженер по безпеки

Рисунок 1.1 — Органiзацiйно-штатна структура пiдприємств


1.4 Розробка плана примiщень з вказiвкою АРМ

Згiдно завдання до КП, розробимо план примiщення з вказiвкою

автоматизованих робочих мiсць (рис. 1.2).

Таблиця 1.2 – Опис примiщень пiдприемства

Позначення на плані

Найменування приміщень

1

r1

Кабінет генерального директора

2

r2

Кабінет начальника тех. відділу

3

r3

Зала засідань

      4

r4

Відділ по реалізації товару

5

r5

Відділ кадрів

6

r6

Кімната відпочинку

7

r7

Кабінет юриста

8

r8

Кабінет бухгалтера

9

r9

ІТ-відділ

10

r10

Відділ підтримки

11

r11

Кабінет начальника по безпеці

12

r12

Коридор 1

13

r13

Служба доставки і ремонту

14

r14

Канінет інженерів по обслуговуванню техніки

15

r15

Коридор 2

16

r16,17

Туалет

17

r18

Комірка

18

W1…Wn

Вікна

19

D1…Dn

Двері


                                                    Рисунок 1.2Структура пiдприємства


Таблиця 1.3 — Символи й умовнi позначення до рис. 1.2

Умовне позначення

Найменування

Умовне позначення

Найменування

ПК

Доска

Торговий автомат

Екран для проектора

Шкаф

Кімнатна рослинність

Вішалка настінна

Телевізор

Корзина для сміття

Кавоварка

Лоток для паперів

Факс

Проектор

Знищувач паперів

Телефон

Знищувач паперів

Шкафчик

Сканер

Ігрова приставка

Принтер

Данi мого пiдприємства якi можна вiднести до комерцiйної таємницi та якi потрiбно захищати:

а) Фінанси:

1 відомості, що розкривають планові й фактичні показники фінансового плану;

2 майнове положення;

3 вартість товарних запасів;

4 бюджет;

5 відомості про фінансові операції.

Б) Партнери:

1 відомості про постачальників;

2 відомості про споживачів;

3 відомості по іноземних комерційних партнерах.

в) Контракти:

1 відомості про умови фрахтування транспорту іноземних компаній і фірм під перевезення зовнішньоторговельних вантажів;

2 відомості про виконання контрактів.

г) Ціни:

1 порівняльні розрахунки економічної ефективності будівництва аналогічних           об'єктів в Україні й за рубежем;

2 калькуляція витрат виробництва;

3 витрати;

4 внутрішні прейскуранти й тарифи;

5 рівень цін і розмір знижок із прейскурантних цін.

д) Плани:

1 плани розвитку підприємства;

2планово-аналітичні матеріали.

е) Оплата праці:

1 умови укладень контрактів між главою підприємства та працівниками;

2 відомості про оплату праці, преміальні, доплати і компенсації..

ж) Управління:

1 відомості про перспективні методи управління підприємством.

        


2  ТЕХНIЧНI ЗАСОБИ ОХОРОНИ ОБ’ЄКТIВ

2.1 Завдання

  1.  Моделювання об’єкту захисту.
  2.  Побудова структурною моделi об’єкта захисту.
  3.  Побудова просторова моделi об’єкта захисту.
  4.  Моделювання загроз безпецi інформації.

2.2 Моделювання об’єкту захисту

З позицiї системного пiдходу сукупнiсть взаємопов’язаних елементiв, що функцiонують з метою забезпечення безпеки iнформацiї, утворюють систему захисту iнформацiї. Такими елементами є люди, тобто керівники спiвробiтники служби безпеки; об’єкт захисту, представляє собою будiвлю, iнженернi конструкцiї, засоби обчислювальної технiки, технiчнi засоби захисту iнформацiї та контролю її ефективностi. Проектування необхiдної системи захисту iнформацiї починається з системного аналiзу iснуючої системи захисту iнформацiї, який включає:

а) моделювання об’єкту захисту:

– визначення джерел iнформацiї, що захищається (люди, документи, фiзичнi поля, матерiальнi об’єкти);

– опис просторового розташування основних мiсць розташування джерел iнформацiї, що захищається;

б) моделювання загроз безпецi інформації:

– моделювання фiзичного проникнення зловмисника до джерел iнформації;

– моделювання технiчних каналiв витоку

Для створення повної моделi об’єкта захисту необхiдно для початку визначити ту iнформацiю, яку необхiдно захищати, тому необхiдно провести

її структурування.

Структурування iнформацiї здiйснюється шляхом класифiкацiї iнформацiї у вiдповiдностi з функцiями, завданнями i структурою органiзацiї з прив’язкою елементiв iнформацiї до її джерел. Деталiзацiю iнформацiї доцільно проводити до рiвня, на якому елементу iнформацiї вiдповiдає одне джерело.

Моделювання полягає в аналiзi на основi просторових моделей можливих шляхiв розповсюдження iнформацiї за межi контрольованої зони.

2.3 Структурна модель

Моделювання об’єкту захисту починається з побудови структурної моделi.

Для цього видiляється iнформацiя, що пiдлягає захисту. Т.к. фiрма комерцiйна, то для опису рiвня секретностi використовується три грифу конфiденцiйностi: конфiденцiйно, строго конфiденцiйно i комерцiйна таємниця. Гриф конфiденцiйностi використовується для розрахунку цiни iнформацiї.

Виберемо наступнi цiни одиницi iнформацiї (Кб) в залежностi вiд грифу  конфiденцiйностi:

Комерцiйна таємниця – 1

Строго конфiденцiйно – 0,6

Конфiденцiйно – 0,3

Iснує кiлька способiв обчислення цiни інформації.

Ціна інформації може обчислюватися залежно від збитку, що буде заподіяний фірми при її витоку. У цьому випадку ціна інформації встановлюється методом експертних оцінок.

Ціна інформації також може обчислюватися по загальному обсязі інформації по формулі:

                                                      Ц = О · Цкб,,                                                      (2.1)

де, Ц – цiна iнформацiї, О – обсяг iнформацiї у Кб, Цкб  – цiна iнформацiї за  1 Кб.

Обсяг iнформацiї в Кб може бути обчислений як:

                                                        О = Оциф + Опап · Оо,                                                (2.2)

де, Оциф  – обсяг iнформацiї в цифровому виглядi, Опап  – обсяг iнформацiї в паперовому виглядi, Оо  – середнiй обсяг iнформацiї на однiй сторiнцi.

Середній обсяг інформації в сторінці розміром А4 для шрифту кеглем 14 становить приблизно 4 тисячі знаків, що становить 4 Кб. З огляду на те, що аркуші практично не бувають заповненими повністю, можна прийняти середній обсяг інформації в 2,5 Кб на сторінку.

Необхідно врахувати, що інформація а паперовому й цифровому виді не повинна дублювати одна одну, тобто в цій формулі враховується тільки обсяг унікальної інформації. Також необхідно застосувати для обчислення обсяг корисної інформації, тобто інформації в чистому виді, тому що іноді невелика кількість інформації може займати значний обсяг. Особливо це характерно для електронної інформації.

Для обліку корисної інформації введемо «Коефіцієнт корисної цифрової інформації» (КК). У базі даних обсягом 2 Мб може втримуватися всього 100Кб корисної інформації – весь інший обсяг займають службові дані, що не мають практичної цінності. У цьому випадку «КК цифрової інформації » буде становити . Наприклад, в MsWord при створенні документа без графічних картинок «КК цифрової інформації » буде становити не більше 15%.

Очевидно, що не всі елементи інформації мають однакову вартість, тому обчислювати ціну інформацію можна тільки для інформації, що має гриф конфіденційно. Для такої інформації обчислення методом експертних оцінок буде неефективним, і обчислення за допомогою застосування обсягу інформації буде мати незначну погрішність. У всіх інших випадках ціна інформації визначається методом експертних оцінок.

Для суворо конфiденцiйної iнформацiї та iнформацiї, що становить комерцiйну таємницю, цiна iнформацiї заповнюється методом експертних оцiнок. За отриманими даними можна заповнити таблицю.

Таблиця 2.1 – Розрахунок вартості захищаємої інформації.

Найменування елемента інформації

Гриф конфіденц.

Обсяг інформації в електронному вигляді

КП циф. інф.

Обсяг інформації в паперовому вигляді

Ціна, грн.

1

2

3

4

5

6

Особисті відомості про співробітників фірми

К

3030 Кб

20%

215 стр.

21400

Відомості про заробітну плату працівників

К

500 Кб

30%

Дублює ел. інформацію

9000

Вiдомостi про

результати

надання послуг

К

     2565 Кб

  50 %

Дублює ел. інформацію

76950

 

Продовження таблиці 2.1

1

2

3

4

5

6

Вiдомостi про виробничi возможности пiдпрiємства

К

5080 Кб

50%

80 стор.

152400

Відомості про взаємовідносини з банком

К

500 Кб

40%

Дублює ел. інформацію

9000

Відомості про рекламу підприємства

К

100 Кб

30%

Дублює ел. інформацію

3000

Планово-

аналiтiчнi

матерiали за

поточний перiод

К

15030 Кб

20%

50 стор

450900

Відомості про клієнтів і партнерів

КТ

550 Кб

20%

Дублює ел. інформацію

49200

Відомості про плани протидії конкурентам

КТ

450 Кб

40%

Дублює ел. інформацію

19000

Відомості про фінансові операції

СК

400 Кб

45%

Дублює ел. інформацію

29000

Відомості про наміри розширення підприємства

          СК

650 Кб

 40%

Дублює ел. інформацію

38500


Таблиця 2.2 – Структурна модель підприємства

Найменування елемента інформації

Гриф конфіденційності

Ціна інформації

Найменування джерела інформації

Місце знаходження джерела інформації

1

2

3

4

5

6

1

Відомості про заробітну плату працівників

К

9800 грн

Компютер та паперові документи в шкафу

В кабінеті відділа кадрів

2

Вiдомостi про

систему безпеки

К

35600 грн

Компютер та паперові документи в шкафу

В кабінеті начальника по безпеці

3

Вiдомостi про

плани протидiї

конкурентам

К

16075 грн

Компютер та паперові документи в шкафу

В кабінеті бухгалтера

4

Відомості про взаємовідносини з банком

КТ

2000 грн

Компютер та паперові документи в шкафу

В кабінеті ген.директора

5

Відомості про клієнтів і партнерів

КТ

2500 грн

Компютер, папери в сейфі

Сейф і комп'ютер в кабінеті директора

6

Відомості про фінансові операції

СК

37400 грн

Компютер, папери в шафі

Шафа і комп'ютер в кабінеті бухгалтера

7

Відомості про наміри розширення підприємства

СК

29500 грн

Компютер, папери в шафі

Комп'ютери, шафи в кабінеті  начальника тех.відділа

  1.   Просторова модель об’єкта захисту

Просторова модель об'єкта це модель просторовихзон з вказаним місцем розташування джерел інформації, що захищається.

План приміщення представлений у розділі 1. На плані зазначені двері, вікна, розташування робочих місць, персональних комп'ютерів, телефонів, шаф і сейфів, кондиціонери, а також показана телефонна, мережева, силова проводки, водопровiд.

Інформація по опису об'єкта захисту структурована в таблицю.

Таблиця 2.3 Опис об’єкта захисту

1

Назва приміщення

2

ПП «СервісIнфо»

3

1

Поверх

Девятий поверх

3

Вікна

11

4

Двері

Всього 21 дверей:

  1.  скляна – центральний вхід
  2.  залізних – кабінет директора,кабінет начальника по безпеці,начальник тех. відділу, гараж.

13 дерев'яних – міжкімнатні

5

Сусідні приміщення

присутні

6

Приміщення над стелею

відсутнє

7

Приміщення під підлогою

присутнє

8

Вентиляція

Вентиляційні отвори в туалетах та кімнаті для відпочинку

9

Батареї опалення

розміщені уздовж деяких вікон

11

Телефон

7 телефонів

12

Радіотрансляція

відсутня

1

Продовження таблиці 2.3

2

3

13

Електронні годинники

відсутня

14

Побутові радіозасоби

відсутня

15

Побутові електроприлади

1 кондиціонер в кабінеті директора

1 кавоварка у кімнаті відпочинку

1 телевізор у кімнаті відпочинку

16

ПК

18 ПК на архітектрурі Intel x86:

1 в кабінеті  директора,

1 в кабінеті юриста

1 в кабінеті начальника безпеки

1 у бухгалтера

                                  1 у начальника тех.відділа

                                  5 у ІТ-відділі

                                  2 у відділі допомоги

                                  3 у відділі по реалізації товару

                                  2 у відділі кадрів

                                  1 у секретаря

17

Технічні засоби охорони

відсутня

18

Телевізійні засоби спостереження

відсутня

19

Пожежна сигналізація

відсутня

20

Інші засоби

відсутня

 


2.5
Моделювання загроз безпецки інформації

Моделювання загроз безпеки інформації передбачає аналіз способів її розкладання, змін або знищення з метою оцінки збитку.

Моделювання загроз передбачає:

  1.  моделювання способів фізичного проникнення зловмисника до джерел інформації;
  2.  моделювання технічних каналів витоку інформації.

Дія зловмисника по добування інформації й матеріальних цінностей визначається поставленими цілями й завданнями, мотивацією, кваліфікацією й технічною оснащеністю. Прогноз способів фізичного проникнення варто почати із з’ясування, кому потрібно інформація, що захищається. Для створення моделі зловмисника необхідно подумки програти з позиції зловмисника варіанти проникнення до джерел інформації. Чим більше при цьому буде враховано факторів, що випливають на ефективність проникнення, тим вище буде ймовірність відповідності моделі реальній практиці. В умовах відсутності інформації про зловмисника краще переоцінити погрозу, хоча це може привести до збільшенню витрат.

Нам необхiдно змоделювати рiзнi способи фiзичного проникнення зловмисника та доступу його до захищається iнформацiї. Найменування елементiв iнформацiї та їх цiна береться з таблицi 2.2. Кiмната призначеннязалежить вiд мiсцерозташування елемента iнформацiї.

19

Шлях складається за планами примiщення з позначеними кiмнатами i

дверима. Вiн складається з послiдовностi вiкон (w) i дверей (d), якi потрiбно подолати зловмиснику для досягнення мети.

Реальність шляху є ймовірність вибору зловмисником цього шляху. Вона визначається методом експертних оцінок. Імовірність залежить від простоти реалізації безпосередньо цього шляху проникнення. Очевидно, що через деякі вікна й двері легше проникнути, тому враховувалося кілька міркувань:

  1.  проникнути легше через вікно, що виходить на вулицю, ніж через вікно, що виходить у внутрішній двір будівлі;
  2.  проникнутилегше через двері, ніж через вікно;
  3.  легше проникнути у вікно, що не містить додаткових засобів захист, ніж у вікно із гратами;
  4.  проникнути легше через звичайні двері, ніж через залізну;
  5.  к вікно першого поверху легше забратися, ніж у вікно другого (тому що впритул до будинку не прилягають будь-які будинки й немає пожежних сходів, дах перебуває під контролером; також грати на вікнах першого поверху вертикалі, тобто забратися по них на другий поверх неможливо);
  6.  чим більше потрібно минути перешкод, тим шлях менш імовірний.

Залежно від цих міркувань вибирається оцінка реальності шляху: для малоймовірних шляхів вона дорівнює 0,1, для ймовірних – 0,5, для найбільш імовірних – 0,9.

Величину загрози знаходимо за формулою:

Вн = Ор · Ці                                                       (2.3)

де, Вн   величина загрози, Ор  – оцiнка реальностi, Ці  цiна iнформацiї. Пiслязнаходження величини загрози необхiдно провести ранжування. Вибираєморiзнi ранги для бiльш точного визначення важливостi захисту даного елемента iнформацiї. Значення величини загрози для кожного рангу наведенi втаблицi 2.4. Пiсля отримання всiх значень заповнюється таблиця 2.5.

Таблиця 2.4 – Значення величини загроз для кожного рангу

Интервал величины угрозы

Ранг угрозы

30 000  

 1

10 000 – 29 999

                                     2

1 000 – 9 999

3

100 – 999

4

50 – 99

5

1 – 49

6


Таблиця 2.5 – Структура й приклад моделі способів фізичного проникнення порушника.

Найменування елемента інформації

Ціна інформації

Ціль (кімната)

Шлях проникнення зловмисника

Оцінка реальності шляху

Величина загрози в умовних одиницях

Ранг загрози

1

2

3

4

5

6

7

8

2

Відомості про клієнтів і партнерів

2500

R1

1.w1

2.d20d1

0.9

0.5

2250

3

3

Відомості про плани протидії конкурентам

16075

R8

1.w1-d8

2. d20d8

3.d13d12-d8

0.5

0.3

0.1

8067

3

4

Відомості пор фінансові операції

37400

R8

1.w1-d8

2. d20d8

3.d13d12-d8

0.5

0.3

0.1

18700

2

5

Вiдомостi про

систему безпеки

35600

R11

1.d20-d11

2.w5– d5– d11

3.w4d4d11

0.5

0.2

0.2

17800

2

6

Відомості про наміри розширення підприємства

 29500

R2

1.w2

2. d20d2

3.w1d2

0.9

0.5

0.1

26550

2

7

Відомості про заробітну плату працівників

2500

R5

1.w5

2.d20d5

3.w4-d4-d5

0.9

0.5

0.1

2250

3

8

Відомості про взаємовідносини з банком

2000

R1

1.w1

2.d20d1

0.9

0.5

1800

3


Таблиця 2.6 – Формування пропозицій поліпшення захищеності приміщення

Найменування елемента інформації

Ранг загрози

Пропозиції щодо покращення захисту

1

2

3

4

5

  2

Відомості про клієнтів і партнерів

3

1.Встановлення високоякісних броньованих дверей у кабінет директора.відділ кадрів та бухгалтера.

2. Встановлення грат на вікно у кабінеті директора,кабінеті начальника тех.відділа, та відділа кадрів.

1.Встановлення датчиків руху у приміщеннях підприємства

2.Встановленя датчиків пожежного сповіщення у приміщеннях підприємства

3.Встановлення камер спостереження  у приміщеннях підприємства

  3

Відомості про плани протидії конкурентам

2

  4

Вiдомостi про

систему безпеки

2

  5

Відомості пор фінансові операції

2

  6

Відомості про наміри розширення підприємства

2

  7

Відомості про заробітну плату працівників

3

  8

Відомості про взаємовідносини з банком

3


3. ОХОРОННО-ПОЖЕЖНА СИГНАЛIЗАЦIЯ

3.1 Завдання

  1.  Провести аналiтичне порiвняння 3-х охоронно-пожежних систем.Данi звести в зведену таблицю. Пiсля на пiдставi отриманої iнформацiї обгрунтувати вибiр однiєї з представлених систем охоронно-пожежної сигналiзацiї. При виборi системи враховувати площу i призначення примiщень, визначених за варiантом, висоти i iншi параметри;
  2.  привести короткий опис системи з розкриттям функцiональностi основних модулiв системи (централi, типи датчикiв, лiнiї зв’язку, виконавчі пристрої i т.д.);
  3.  привести структурну схему системи охоронно-пожежної сигналізації;
  4.  обгрунтувати вибiр охоронних i пожежних датчикiв в системi ОПС;
  5.  привести умовнi позначення елементiв охоронно-пожежних систем;
  6.  виходячи з ТЗ i планiв примiщення, а також вимог до розмiщення даного обладнання провести вибiр мiсць розмiщення централi, датчикiв, виконавчих пристроїв та лiнiй зв’язку мiж ними;
  7.  провести розрахунок струмових навантажень по лiнiях живлення сповiщувачiв ОПС;
  8.  на планi примiщення показати розмiщення елементiв системи;
  9.  привести специфiкацiю i розрахувати вартiсть ОПС.

3.2 Теоретична частина

Пiд системою охоронно-пожежної сигналiзацiї слiд розумiти цiлий комплекс технiчних пристроїв, якi сприяють своєчасному виявленню, обробці та передачi надiйшовших сигналiв про початок загоряння, порушення доступу в примiщеннi, подачi певних команд, автоматично приводять у дію механiзм включення установок пожежогасiння, виклик охорони на мiсце злому, а також забезпечення спрацьовування протидимного захисту та iнших пристроїв, необхiдних для комплексного забезпечення безпеки на об’єктi.

Мета установки систем пожежної сигналiзацiї - забезпечення автоматичного виявлення об’єкта загоряння, своєчасне включення систем, iнформують людей про пожежу чи проникненнi на об’єкт, що забезпечують локалiзацiю або захист.

Автоматичнi системи пожежної сигналiзацiї, що встановлюються на об’єктах, повиннi вiдповiдати наступним вимогам:

– забезпечувати пiдвищену надiйнiсть i своєчаснiсть подачi сигналів (сповiщення) про виникнення пожежi;

– мати автоматичне регулювання посилення i ступiнчасте регулювання

чутливостi встановлених датчикiв;

– не перевищувати встановлену санiтарними нормами радiоактивнiсть

iонiзацiйних сповiщувачiв;

– мати можливiсть збору та передачi сигналiв з розрiзнених приймачів на центральний диспетчерський пульт;

– автоматично контролювати справнiсть кожного датчика, включеного в систему сигналiзацiї i стан сповiщувачiв;

– мати можливiсть повної автоматизацiї охоронно-сигналiзацiйного процесу за рахунок застосування нового програмного забезпечення;

– автоматично контролювати i визначати дiлянку, на якiй виникло пошкодження;

– вести автоматичний контроль i облiк справностi функцiонування всiх

складових системи пожежної сигналiзацiї.

Системи пожежної сигналiзацiї можуть бути:

а) Адресна. Основною вiдмiннiстю адресної системи пожежної сигналiзацiї вiд порогової вважається алгоритм, за яким вiдбувається зв’язок контрольної панелi зi сповiщувачем. В той час, як контрольна панель в порогової системi пожежної сигналiзацiї весь час «чекає» сигналу про змiну стану датчика пожежної сигналiзацiї, в адресному системi пожежної сигналiзацiї контрольна панель лише перiодично посилає запити на пiдключення пожежнi оповiщувачi. Мета запитувиявити їх стан. До переваг даної системи вiдносяться: оптимальне спiввiдношення цiна - якiсть, контроль працездатностi всiх пожежних сповiщувачiв, що входять в систему, постiйна iнформованiсть. Вагомий недолiк - пiзнiше виявлення загоряння.

б) Порогова. У данiй системi кожен пожежний сповiщувач має поріг спрацьовування. Наприклад, тепловий сповiщувач при досягненнi заданої температури навколишнього середовища подає вiдповiдний сигнал на контрольну панель пожежної сигналiзацiї. Друга вiдмiнна риса порогових систем - радiальна топологiя побудови шлейфiв сигналiзацiї. Що це значить? Вiд контрольної панелi в рiзнi боки йдуть кабелі пожежних шлейфiв - променiв. У кожен такий промiнь включають близько 20-30 датчикiв, при спрацьовуваннi одного з них контрольна панель вiдображає номер променя, до якого приєднаний спрацював пожежний сповiщувач. Перевагою таких систем є низька вартiсть. До недолiкiв можна вiднести такi фактори, як: вiдсутнiсть контролю працездатностi датчикiв, низька iнформативнiсть отриманих сигналiв від датчикiв, пiзнiше виявлення пожежi.

25

в) Адресно-аналогова. В автоматичних системах пожежної сигналізації аналогова технологiя є самою просунутою. Данi системи пожежної сигналiзацiї володiють рядом достоїнств i переваг, якi є тiльки у них. Головною вiдмiннiстю цих систем є те, що рiшення про стан на пiдконтрольному об’єктi приймає контрольна панель, а не датчик. Комп’ютеризований контрольний пульт є складним обчислювальним пристроєм, який виробляє безперервний опит пiдключених датчикiв (звiдси ж i назва «аналоговий» - безперервний). Отриманi данi система аналiзує. Далi, в залежностi вiд отриманого аналiзу, приймає остаточне рiшення. Наприклад, датчики тепла весь час передають значення температури навколишнього середовища на контрольну панель. Панель стежить за величиною цього значення i динамiкою його змiни. Це єдина система пожежної сигналiзацiї, яка дозволяє виявляти вогнища загоряння на самих раннiх стадiях розвитку, тим самим за побiгаючи можливу шкоду. Ефективнiсть виявлення вогнища спалаху подiбних систем в 15-20 разiв вище, нiж у iнших. До переваг сигналiзацiй такого роду вiдноситься: раннє виявлення загорянь, контроль працездатностi пожежних сповiщувачiв. До недолiкiв можна вiднести лише вiдносну дорожнечу обладнання.

Система охоронної сигналiзацiї (ОС) - це сукупнiсть взаємопов’язаних технiчних засобiв для виявлення ознак знаходження порушника на об’єктах, що охороняються, збору, обробки, передачi i представлення в заданому виглядi iнформацiї споживачам. Будь-яка система охоронної сигналізації складається з датчикiв (сповiщувачiв), якi безпосередньо контролюють охоронювану зону, а в разi тривоги видають електричний сигнал; приймально-контрольних приладiв (пультiв-концентраторiв), якi обробляють цей сигнал за допомогою вбудованих мiкропроцесорiв i визначають всi подальшi дії (включення сирени або автодозвону i т.п.), а також виконавчих пристроїв, до яких вiдносяться звуковi або свiтловi оповiщувачi, блоки iндикацiї, принтери для роздруку протоколу подiй i т.п. Для зручностi всi датчики об’єднуються в зони. Кiлькiсть зон, що охороняються залежить вiд вимог до рівня безпеки на об’єктi. В даний час має мiсце тенденцiя до зменшення кiлькостi сповiщувачiв в однiй зонi, що охороняється. Бiльш того, з метою визначення точного мiсця проникнення на об’єкт i мiсцеположення зловмисника, в однiй зонi, що охороняється прагнуть розмiстити один сповiщувач.

3.3 Порiвняльна характеристика 3-х охоронно-пожежних систем

Таблица 3.1 - Порівняльна характеристика 3-х охоронно-пожежних систем

Приймально-контрольний охоронно-пожежний прилад:

"R780-04"

FL150-08

BR12-574

1

2

3

4

Режим використання:

Автономний/

Централізований

Автономний/

Централізований

Автономний/

Централізований

Кількість зон:

8

7

5

Максимальна кількість зон

16 провідних  і 16 безпровідних

64 провідних  і 64 безпровідних

8 провідних  і 8 безпровідних

Області

3

4

2

Кількість клавіатур

8

7

5

Буфер подій

600

500

450

Коди користувача

32 і головний код

32 і головний код

32 і головний код

Комунікатор

+

+

-

Кількість телефонів

4

3

2

Програмування через РС

+

+

+

Автоматичне включення охорони

+

+

-

Робоча напруга

от 10,2 до 28,4 В


Від 11В до 15В

від15 В до 25 В

Допустимая рабочая температура

від -40 до +50 °С


від -25 °C до +40 °C

від -15 °C до +20 °C

Допустимая температура хранения

від -20 °C до +30 °C

від -20 °C до +35 °C

від -10 °C до +15 °C

Класс защиты по IEC 60529

IP30

IP32

IP30

Ціна:

1350 грн.

795 грн.

560грн

Оскільки Приймально-контрольний охоронно-пожежний прилад типу DC-1064 забезпечує необхідну кількість зон обслуговування , то в розглянутій системі будемо використовувати саме його.

3.4 Структурна схема системи охоронно-пожежної сигналізації

Використане обладнення охоронно-пожежної сигналiзацiї приведено вдодатку А. Пожежна безпека нашого офiсу складається з наступних компонентiв:

– наявнiсть вогнегасникiв i плану евакуацiї;

– пожежна сигналiзацiя (сповiщувачi, свiтловi табло), при необхiдностiсистеми димовидалення та пожежогасiння;

– наочна агiтацiя i iнструктаж з пожежної безпеки.

Таблиця 3.2 Умовнi позначення використаного обладнання

Датчик руху Crow SWAN-QUAD

Датчик комбінований диму та тепла СПД 3.5

Сирена Страж М-205

Прилад приймально-контрольний охоронно-пожежний PC-1864

Клавіатура РКІ DSC, PK 5500

Сповісник ручний "Тирас"

 


Рисунок 3.1 Розташування системи охоронної сигналізації


Рисунок  3.2  Розташування системи пожежної сигналізації


3.5 Розрахунок струмових навантажень сповiщувачiв

Розрахунок струмових навантажень по лiнiях живлення сповiщувачiв, пультiв управлiння, розширювачiв зчитувачiв, електрозамкiв та iнших пристроїв i блокiв проектованої системи виконується для правильного вибору перетину проводiв i кабелiв, а так само джерел живлення, проектованої системи з метою її нормального функцiонування в процесi експлуатацiї. Такий розрахунок особливо актуальний, якщо вiд одного джерела живлення здiйснюється живлення десятка i бiльше споживачiв, особливо з струмом споживання бiльше 50 мА, або довжина лiнiї живлення становить кілька десяткiв, а то й сотнi метрiв.

Початкові дані (система охоронно сигналізації):

1. Кількість сповіщувачів типу «CrowSWAN-QUAD»  - 21 шт.

2. Максимальний споживаний струм одним сповіщувачем - 12 мА.

3. Загальний споживаний струм усіма сповіщувачами: 12мА∙21шт=252мА.

4. Опір постійному струму однієї жили кабелю UTP 2х2x0, 5 дорівнює 88 Ом на 1 кілометр, або 0,088 Ом на один метр.

5. Довжина жили живлення до найдальшого сповіщувача(туди і назад)

складе 25,7м ∙ 2 = 51,4 м

Розрахуємо за законом Ома, які втрати напруги будуть в цьому кабелі при вказаних вище початкових даних:

U = J ∙ R = 0,12 А∙51,4 м ∙ 0,088 Ом = 0,54  В.

Таким чином, втрати в лінії живлення до найдальшого сповіщувача  складуть 0,95 вольта. Значить, до сповіщувача буде підведено наступну напругу: U =12В - 0,54 В = 11,45 В , де 12 B вихiдна напруга джерела живлення. Для бiльшостi сповiщувачiв нижнiй порiг робочої напруги дорівнює 9 вольтам. При можливих вiдхиленнях вихiдної напруги джерела живлення (в першу чергу в бiк зменшення) може призводити до нестiйкої роботи i помилкових спрацьовувань найбiльш вiддалених сповiщувачiв. У даному випадку для живлення сповiщувачiв вибраний правильний дрiт з великим перетином жили.

Початкові дані (система пожежної сигналізації):

1.Кількість сповіщувачів типу «СПД 3.5»  - 23 шт.

2.Максимальний споживаний струм одним сповіщувачем - 12 c.

3.Загальний споживаний струм усіма сповіщувачами:12mА∙23шт= =276mА=0,276А.

4. Опір постійному струму однієї жили кабелю UTP 2х2x0, 5 дорівнює 88 Ом на 1 кілометр, або 0,088 Ом на один метр.

5. Довжина жили живлення до найдальшого сповіщувача(туди і назад)

складе 26,7м ∙ 2 = 53,4м.

Розрахуємо за законом Ома, які втрати напруги будуть в цьому кабелі при вказаних вище початкових даних:

U = J ∙R = 0,276 А∙53,4 м ∙ 0,088 Ом = 0,62 В.

Таким чином, втрати в лінії живлення до найдальшого сповіщувача  складуть 1,91 вольта. Значить, до сповіщувача буде підведено наступну напругу: U =12В – 0,62 В = 11,37 В, де 12 B вихiдна напруга джерела живлення. Для бiльшостi сповiщувачiв нижнiй порiг робочої напруги дорівнює 9 вольтам. При можливих вiдхиленнях вихiдної напруги джерела живлення (в першу чергу в бiк зменшення) може призводити до нестiйкої роботи i помилкових спрацьовувань найбiльш вiддалених сповiщувачiв. У даному випадку для живлення сповiщувачiв вибраний правильний дрiт з великим перетином жили.

3.6 Розрахунок вартостi пожежно охоронної-системи

У приміщенні знаходиться 4 (32 грн кожна) сирена  Флейта М, 21 (72 грн кожен) датчик руху, з імунітетом домашніх тварин Crow SWAN-QUAD, 23 (43 грн кожен) датчик комбінований диму і тепла СПД 3.5, 9 (45 грн кожен) сповіщувач пожарний ручний "Тірас", 6 (59 грн кожен) сповіщувач охоронний точковий магнітоконтактний СО-102-15/1, 1 (695 грн) Прилад приймально-контрольний DSC, PC-1864H, 1 (738 грн) Клавіатура РКІ DSC, PK 5500. Загальна вартiсть пожежно-охоронної системи для приміщення становить: 3539 грн.


4. СИСТЕМИ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ

4.1 Завдання

  1. Привести структурну схему системи відеоспостереження.
  2. Визначити зони відеоконтроля.
  3. Розрахувати поле зору об'єктиву відеокамери по горизонталі івертикалі.
  4. Розрахувати фокусні відстані об'єктивів камер.
  5. Розрахувати мінімальну деталь об'єкту контролю спостереження
  6. Розрахувати чутливість відеокамери.
  7. Розрахувати відстань спостереження оператора.
  8. Обгрунтувати крайове устаткування(зовнішні і/або внутрішні відеокамери).
  9. Привести умовні позначення елементів систем відеоспостереження.
  10. Виходячи з ТЗ і планів приміщення, а також вимог до розміщення цього устаткування провести вибір місць розміщення відеореєстраторів, крайового устаткування(відеокамери), ліній зв'язку(дротяних або безпровідних), розмірів і кількості моніторів(організація робочого місця оператора).
  11. Розрахувати розмір архіву відеореєстратора.
  12. На плані приміщення показати розміщення елементів системи.
  13. Привести специфікацію і цінові характеристики вибраного в розділі відеоспостереження.

4.2 Теоретична частина

Для того, щоб використовувати переваги пристроїв вiдео-спостереження i зменшити вплив їх недолiкiв i отримати бажаний замовником результат, систему вiдеоспостереження необхiдно грамотно спроектувати. На першому етапi необхiдно обстежувати об’єкт, переговорити iз замовником, розумiючи, що вiн не є фахiвцем, i чiтко вiдповiсти для себе на все необхiднi питання, в тому числi:

  1.  визначення завдань (виявлення факту появи людини або зчитування автомобiльних номерiв).
  2.  визначення необхiдностi застосування кольорових камер (аналiз поведiнки окремих порушникiв у натовпi, появи в охоронюванiй зонi

людини - важливiсть фiксацiї кольору одягу) або чорно-бiлих камер,

але з пiдвищеним дозволом (контроль робочого мiсця).

  1.  визначення обов’язкових зон перегляду (вiкон, дверей, конвеєра)
  2.  визначення допустимостi наявностi мертвих зон i необхiдностi перехресного спостереження камерами один за одним.
  3.  визначення необхiдностi застосування поворотних камер з оптичним

зумом, керованих оператором.

  1.  визначення необхiдностi контролю дрiбних i слабоконтрастних деталей

є) изначення рiвня освiтленостi на об’єктi, наявнiсть яскравих засвiчень,

що вiдображають об’єктiв, об’єктiв створюють тiнь (дерев та iн)

  1.  визначення необхiдностi фiксацiї зображення при низької освiтленостi, в умовах мiнливої освiтленостi в широкому дiапазонi
  2.  визначення необхiдностi фiксацiї бистродвiжущихся предметiв (номерiв автомобiлiв на шосе, робота в iгрових залах казино, конвеєр) абопросто входження людини в дверi.
  3.  визначення можливостi установки, крiплення камер, пiдводки до них комунікацій.

i)визначення можливостi i доцiльностi подачi 220 В.

ї) визначення наявностi складних клiматичних умов на об’єктi (запиленiсть, пiдвищена шенная вологiсть, рiзкi перепади температур смоляної туман, вибухонебезпечнiсть).

Потiм необхiдно провести всi необхiднi розрахунки для того, щоб вибрати вiдповiдне обладнання.

4.3 Структурна схема системи відеоспостереження

Монітор 1

Монітор 2

Видеорегістратор

Внутрішня відеокамера 1

Внутрішня відеокамера 2

Внутрішня відеокамера 5 11

Рисунок 4.1– Структурна схема системи відеоспостереження

Рисунок 4.2 – Розташування системи вiдеоспостереження.


Таблиця 4.1 — Символи й умовнi позначення до рис. 4.2

відеокамера

віддалене робоче місто

сервер

4.4 Визначити зони вiдеоконтролю

До зон вiдеоконтролю в моєму пiдприємствi належать:

  1.  Кабінет директора
  2.  Кабінет начальника безпеки
  3.  Кабінет  начальника тех.відділа

Таблиця 4.2 – Значення ширини та висоти матриці

Варіант

Оптичний формат ПЗЗ-матриці, дюймів

Ширина V, м

Висота Н, мм

Відстань до об’єкта D, м

20

1/2

6,4

4,8

5

4.5 Розрахунок поля зору об’єктиву

Вибiр кожної конкретної ТК починають з розрахунку необхiдного поля зору об’єктиву по горизонталi (V) i вертикалi (Н), а також вiдстанi до об’єкта контролю (D). За цими даними кути зору необхiдного об’єктива погоризонталi () i вертикалi () визначають за формулами:

                                             = 87.6°                                                (4.1)

                                             =104°                                                  (4.2)

де V, H – поле зору об’єктива по горизонталi i вертикалi, м; D - вiдстань до об’єкта контролю, м.     

4.6 Розрахунок фокусної вiдстанi

Фокусна вiдстань об’єктива (f) визначається:

=2.28 мм                                        (4.3)

=4.064 мм                                         (4.4)

де V i H  розмiр ПЗС матрицi по горизонталi i вертикалi, мм; f1, f2 – фокуснi вiдстанi об’єктиву, мм. Iз значень f1 та f2 вибирають менше для охоплення всього необхiдного поля зору. Потiм вибирають стандартний об’єктив знайближчим меншим фокусною вiдстанню, який забезпечує кiлька бiльшеполе зору.

Оскільки розрахована фокусна відстань занадто мало, то ми будемо використовувати в системі відеоспостереження об'єктив з мінімальною фокусною відстанню, який відповідає розміру ПЗЗ матриці.

4.7 Розрахунок мiнiмальної деталi об’єкта контролю

Мiнiмальна деталь об’єкта контролю, цє мiнiмальна деталь яка може

розрiзнятися за допомогою обраних камери i об’єктиву вона розраховується

за формулами:

=14.46 мм                                    (4.5)

=18.94 мм                                   (4.6)

де R  роздiльна здатнiсть ТК(R = 540 ТВЛ), ТВЛ; D - вiдстань до об’єкта контролю, м; Sh,Sv - Розмiри МРД по горизонталi i вертикалi, мм.Після цього розраховане значення розмiру МРД по горизонталi порiвнюють з показниками, наведеними в таблицi 4.3. Отримуємо < 15 мм, що пiдходить для нашої задачi.


Таблиця 4.3 –  Розмiр МРД в залежностi вiд цiльової задачi відео контролю

Цільова задача відеоконтролю

Размір МРД по горизонталі, мм

1

2

Ідентификація

До 2

Розрізнення

До 15

Виявлення

Більш 15

4.8 Розрахунок чутливостi вiдеокамери

При визначеннi необхiдної чутливостi ТК до уваги повинно

прийматисянаступне:

- тип джерела освітлення (спектральнаа характеристика);

- освiтленiсть сцени;

- коефiцiєнт вiдбиття об’єкта контролю;

- коэффициент пропускания объектива.

Послiдовнiсть визначення чутливостi наступна:

  1.  за допомогою люксметри, який має спектральну характеристику, вiдповiдну характеристицi зору людини, вимiрюють освiтленiсть сцени;
  2.  визначають значення коефiцiєнта вiдбиття реального об’єкта контролю (за таблицi 4.4)
  3.  по технiчнiй документацiї визначають свiтлосилу об’єктиву для визначення необхiдного коефiцiєнта проходження (таблиця 4.5).
  4.  розраховують мiнiмальну освiтленiсть на датчику зображення ();

Таблиця 4.4 — Коэффициент отражения объекта контроля

Обєкт контролю

Коєфіцієнт відбиття, %

  1.  Одяг людини
  2.  Білого кольору
  3.  Брудно-білого кольору
  4.  Жовтого кольору
  5.  Жовто-коричневого кольору
  6.  Сірого кольору
  7.  

Продовження таблиці 4.4

Кольору слонової кістки

  1.  Яскраво-блакитного кольору
  2.  Яскраво-зеленого кольору
  3.  Обличча людини

80…90

75…80

75…85

30…40

20…60

75…80

35…60

50…75

15…25

                                             =164.148                                (4.7)

де – освiтленiсть на датчику зображення, лк; – освітленість сцени, лк; R - коефiцiєнт вiдбиття об’єкта контролю; F – свiтлосила об’єктиву; Т – коефiцiєнт передачi об’єктива.

= 300лк ( середнє значення для приміщення типу офіс)

R = 45% – середнiй коефiцiєнт вiдбиття об’єкта контролю;

F = 1,4 - свiтлосила об’єктиву, вiдповiдна паспортними даними на об’єктив;

T = 0,1 – коефiцiєнт проходження свiтла в об’єктивi, обраний вiдповiдно до

таблицi .

Отриманий результат повинен бути вище чутливостi, зазначеної

в паспортi на ТК для даного типу джерела освiтлення.

Таблиця 4.5  –  Свiтлосила об’єктиву i коефiцiєнт проходження

Світосила, F

Відносний отвір

Коєфіцієнт проходження

0,80

1:0,80

0,31

0,95

1:0,95

0,2

1,2

1:1,2

0,14

1,4

1:1,4

0,1

2,0

1:2,0

0,05

2,8

1:2,8

0,025

4,0

1:4,0

0,0125

5,6

1:5,6

0,00625

8,0

1:8,0

0,003125

перевищують показник чутливості камери, зазначений у паспорті на ТК.

4.9 Розрахунок вiдстанi спостереження

Вибiр вiдстанi спостереження (вiд оператора до монiтора) проводиться

наступним чином:

  1.  мiнiмальна вiдстань спостереження вибирають з мiркувань безпеки

оператора (зменшення впливу випромiнювання вiд монiтора). Воно

становить приблизно п’ять дiагоналей екрану монiтора;

  1.  максимальна вiдстань спостереження повинно бути таким, щоб

характеристики зору людини (гострота зору, пороговий контраст) не впливали на загальне роздiльна здатнiсть СОТ.

Максимальна вiдстань спостереження розраховують за формулою:

= 3,67м                                           (4.8)

де D – максимальна вiдстань спостереження, см; d – розмiр вiдеомонiтора по дiагоналi, см; R - роздiльна здатнiсть СОТ по горизонталi, ТВЛ; – гострота

зору людини.

Розрахунки проведенi для наступних даних:

  1.  гострота зору людини – 1 (одна кутова хвилина)
  2.  R = 540 ТВЛ - роздiльна здатнiсть системи; (одна кутова хвилина);
  3.  d = 0,36 м ;

4.10 Кiлькiсть i розташування монiторiв

На дослiджуваному об’єктi монiтори розташованi в зонi 1. Зона 1 – з кутами огляду ± 15 по горизонталi i вертикалi. У цiй зонi розташовують дуже часто використовуванi монiтори, що вимагають швидкого i точного аналiзу iнформацiї (наприклад iдентифiкацiї). На них рекомендується виводити ТК, встановленi в особливо важливих (або небезпечних) зонах об’єкта. У зонi 1 зазвичай умiщається (в залежностi вiд вiдстанi спостереження) від чотирьох до дев’яти монiторiв (по два або три монiтори в вертикальному i горизонтальному полях).

При розмiщеннi монiторiв на робочому мiсцi оператора необхiдно:

  1.  при необхiдностi мiсцевого освiтлення свiтильники повиннi мати непрозорi плафони i бути розташованi так, щоб свiтло вiд них не потрапляв на екран монiтора;
  2.  використовувати на монiторах спецiальнi противiдблискуючi екрани;
  3.  не допускати попадання на екран монiтора прямого або вiдбитого свiтла вiд яскравих джерел. Не можна розташовувати монiтори напроти вiкна або джерел яскравого штучного освiтлення.

Кiлькiсть монiторiв – 3 шт.

Оскільки усі приміщення мають майже однакову площу, то параметри усіх камер будуть однакові.

Таблиця 4.6 – Розрахунок параметрів камери

№ камери

Відстань до об’єкту D, м

4

5

87

104

2,28

4,064

14,46

18,94

164,148

4.11 Розрахунок обсягу дискового простору

Таблиця 4.7 – Вихiднi данi для розрахунку глибини архiву відео реєстратора

Варіант

Розмір кадру,кб

Час зберігання архіву, годин

Швидкість запису, к/с

10

20-24

43,6

168

25

Розрахунок робляться за формулою:

S=NFVT∙0.0824                                          (4.9)

де: S – обсяг дискового простору (ГБ або ТБ); N – кiлькiсть каналiв, по яких ведеться запис (данi вiдеореєстратора, кол-во портiв); F - розмiр кадру (кБ) (залежить вiд формату стиснення, див. тех. характеристики вiдеореєстратора); V – швидкiсть запису на канал (к/с); T – час, протягом якого необхiдно вести запис (кiлькiсть годин).

Маємо 22 порта. 168 ∙60∙60 = 604800 сек

S=2243,6604800∙25∙0.0824 = 1195055769 кб =119Гб

Використане обладнення приведено у додатку Б.


5 СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ТА УПРАВЛIННЯ ДОСТУПОМ

5.1 Завдання

  1.  провести аналiтичне порiвняння 3-х систем (данi звести в таблицю),

пiсля чого на пiдставi вихiдних даних, а також згiдно вибраного варiанту i об’єктивних даних, зазначених нижче перелiчених пунктах,обгрунтувати вибiр єдиною з представлених систем. Тактико-технiчнiхарактеристики i зображення елементiв системи СКУД винести в додатки курсової роботи;

  1.  обгрунтувати по ряду критерiїв вибiр системи СКУД;
  2.  в залежностi вiд отриманої конфiгурацiї (з урахуванням варiанта) привести структурну схему i короткий опис системи з розкриттям функцiональностi основних модулiв системи(Контролер, тип зчитувача,електромеханiчнi замки або засувки, турнiкети, шлюзовi камери, ворота i т.д.);
  3.  привести умовнi позначення елементiв СКУД;
  4.  провести вибiр мiсць розмiщення елементiв СКУД;
  5.  на планi примiщення показати розмiщення елементiв системи i лінії зв’язку;
  6.  згiдно з отриманими завданнями внести необхiднi коректування втехнiчне завдання (ТЗ);
  7.  привести специфiкацiю обладнання та розрахувати вартiсть обраної

системи контролю i управлiння доступом, впроваджену на пiдприємтвi.

 

5.2 Теоретична частина

Системи контролю та управлiння доступом (СКУД) - сукупнiсть технiчних чи технiчних i програмних засобiв, призначених для забезпечення санкцiонованого доступу в окремi зони (групи примiщень, огороджена територiя) i конкретнi примiщення, оперативного контролю та реєстрацiї подiй,пов’язаних з доступом або спробою доступу персоналу установи або стороннiх осiб. СКУД дозволяють здiйснювати:

  1.  

42

обмеження доступу спiвробiтникiв i вiдвiдувачiв об’єкту в примiщення, що охороняються;

  1.  часовий контроль перемiщень спiвробiтникiв i вiдвiдувачiв по об’єкту;
  2.  табельний облiк робочого часу кожного спiвробiтника;
  3.  фiксацiю часу приходу i вiдходу вiдвiдувачiв;
  4.  тимчасової та персональний контроль вiдкриття внутрiшнiх примiщень (коли i ким вiдкритi);
  5.  реєстрацiю та видачу iнформацiї про спроби несанкцiонованого проникнення в примiщення, що охороняється.

До об’єктiв СКУД в даний час можуть вiдноситися:

  1.  проходи на вiдкритi обгородженi території;
  2.  проходи (проїзди) на такi територiї можуть бути обладнанi воротами (автомобiльними, залiзничними) з автоматичними приводами, керованими шлагбаумами, турнiкетами, шлюзовими кабiнами iз застосуванням спецобладнання для виявлення диверсiйно-терористичних засобів i спецiальних виконавчих пристроїв розмежування доступу;
  3.  сукупнiсть периметрально розташованих об’єктiв такого типу утворює систему контрольно-пропускних пунктiв (прохiдних). При необхiдностi радий контрольованих пiдсистемою проходiв можуть логічно об’єднуватися, утворюючи контрольований маршрут персоналу установи, наприклад, маршрут служби охорони або iнкасацiї;
  4.  входи в окремi примiщення або їх групи;
  5.  входи на iзольованi об’єкти, розташованi в мiсцях масового скупчення людей i потребують обмеження або контролю доступу (наприклад,розмножувальна чи iнша оргтехнiка);
  6.  доступ до ПЕОМ та в обчислювальнi мережi i системи;
  7.  доступ до життєво-важливого обладнання та приладiв.

При категорiрованii об’єктiв доступу необхiдно розрiзняти:

  1.  доступ на деяку iнтегровану територiю - обгороджену забором територiю пiдприємства;
  2.  доступ в окремо розташована будiвля або окремий поверх будiвлi iт.д.;
  3.  доступ в конкретне примiщення, розташоване на цiй територiї.

У першому випадку говорять про доступ у зону контролю, а в другому

– про доступ до примiщення.

Як правило, в автоматизованих системах контролю доступу поєднуються контроль обох видiв. При цьому може вiдбуватися деталiзацiя поняттязони контролю, при якiй вся контрольована територiя може розбиватисяна декiлька непересiчних зон контролю зi своїми особливостями доступу.Кожнiй зонi контролю i кожному примiщенню з контрольованим входомвластивi свої обмеження на вхiд.

5.2.1 Рекомендацiї при побудовi систем СКУД

Вибираючи систему СКУД, слiд дотримуватися деяких вимог i рекомендацiй:

  1.  зчитувач розташовується вiд контролера на вiдстанi не бiльше 5-ти

метрiв;

  1.  турнiкет, при необхiдностi, встановлюється тiльки на головному входi в примiщення пiдприємства;
  2.  кожна дверi обладнуються дверним доводчиком (механiчним або електромагнiтним);
  3.  мережевi контролери пiдключаються до iснуючої СКС пiдприємства;
  4.  при вирiшеннi задачi впровадження СКУД використовуються тільки провiднi рiшення;
  5.  для вiдкриття дверей можуть використовуватися рiзнi типи зчитувачів i iдентифiкаторiв;
  6.  для входу-виходу в примiщення можна використовувати 2 варiанти

рiшення (1-й – iз зовнiшньої сторони дверей зчитувач, з внутрiшньої- кнопка виходу; 2-й – з зовнiшньої i з внутрiшньої сторiн дверей зчитувач).

  1.  Тип доводчика - механiчний. Вибiр проводиться, виходячи з ваги дверей i частоти вiдкриття-закриття.

Таблиця 5.1 — Вибiр параметрiв СКУД за варiантом

Тип СКУД

Тип замка

Тип доводчика

Організація вхід/вихід з приміщення

Мережева

Електромеханічний

механічний

1

У роздiлi № 5 курсового проекту (КП) необхiдно вибрати i обгрунтувати компонент СТБ, а саме, систему контролю i управлiння доступом: зробити обгрунтований вибiр елементiв системи для всiх спроектованої i змонтованої пiдсистеми технiчної безпеки - системи контролю i управлiння доступом.

При виконаннi даної частини КР необхiдно передбачити вiдповiдний роздiл при розробцi i формуваннi технiчного завдання (ТЗ) на проектування.Об’єкт дослiдження - системи контролю та управлiння доступом Предмет дослiдження - впровадження СКУД як пiдсистеми ТСО. Цiлi i завдання обгрунтувати i вибрати систему контролю i управлiння доступом для конкретного пiдприємства, враховуючи вид дiяльностi пiдприємства, специфіку трудового розпорядку i вимоги до безпеки.

5.3 Вибiр системи керування та управління доступом

5.3.1 Аналiтичне порiвняння 3-х систем керування та управління доступом

Таблиця 5.2 — Можливостi Маска ИК-15, Apollo RT-315, Bliz PK-540

Модель:

1

Маска ИК-15

2

Apollo RT-315

3

Bliz PK-540

4

Число користувачів:

30.000

30.000

30 000

Кількість подій:

100.000

200.000

300 000

Тимчасові зони:

256

256

256

Рівні доступу:

256 на пункт доступу

256 на пункт

Продовження таблиці 5.2

Закінчення таблиці 5.2-Можливості КОДОС ЕС-304,Sphinx I AnvizBL-300.

доступу

256 на пункт доступу

Двері:

1 (вход/выход), 1 (вход)

2 (вход/выход), 2 (вход)

16 аналоговых входов

Зчитувачі СКУД:

2

3

4

Замки:

1

3

5

Кнопки виходу:

1

2

4

Датчики положення дверей:

2

2

1

Додаткові входи контролера:

1

2

3

Додаткові виходи:

1

2

2

Інтерфейси зв'язку:

RS485, TCP/IP

RS320, TCP/IP

16 релейних виходів для резистивної навантаження

Клас захисту:

IP 21

IP 21


IP 30

Живлення:

9 - 14 В DC, не більше 300 мА (без урахування зчитувачів)

20 В DC, не більше 300 мА (без урахування зчитувачів)

10 або 30 В пост. струму, макс. 60 Вт Для зовнішніх пристроїв 55 ВА або через AMC2

Робоча температура:

от 0 до +25 °С без конденсации

от 0 до +20 °С без конденсации

от 0° C до +30° C

Габарити:

160 х 106 мм

160 х 106 мм

232 x 90 x 46 мм

Рисунок 5.1 — Розташування систем СКУД

У таблиці 5.3 представлені символи та умовні позначення до рисунку 5.1

Таблиця 5.3 —  Символи й умовнi позначення

Умовне позначення

Найменування

Умовне позначення

Найменування

ЗчитувачEm-marine 125 KHz — СP-Z-2B Iron Logic

Замок

Модульный контроллер доступа

Дверний доводчик

ПЕОМ

Система контролю і управління доступом (СКУД) - сукупність сумісних між собою апаратних і програмних засобів, спрямованих на обмеження та реєстрацію доступу людей, транспорту та інших об'єктів до (з) приміщення, будівлі, зони і території.

Під системою контролю доступу (СКУД) розуміють об’єднані в комплекси електронні, механічні, електротехнічні, апаратно-програмні і інші засоби, що забезпечують можливість доступу певних осіб в певні зони (територія, будівля, приміщення) або до певної апаратури, технічних засобів і предметів (ПЕВМ, автомобіль, сейф і так далі) і обмежуючі доступ осіб, що не мають такого права. Загальна схема СКУД зображена на рис. 5.1.

Рисунок 5.2 – Загальна схема СКУД

Зазвичай система управління доступом складається з:

  1.  набору карт-перепустків (ключів), які видаються користувачам системи;
  2.  зчитувачей  пристроїв, що ідентифікують ключі;
  3.  виконавчих пристроїв, якими можуть бути електрозамки, шлагбауми і електроприводи воріт будь-яких типів;
  4.  контролерів - інтелектуальних блоків, керівників системою і які приймають рішення про можливість проходу.

Як ключі-носії ознаки (повна аналогія з ключами в звичайному розумінні цього слова) можуть використовуватись карти різних типів: магнітні, Віганд, "проксимити", або ж сама людина (як носій індивідуальних біологічних ознак), людська пам'ять, що запам'ятовує набір цифр, котрим є PIN-код (індивідуальний код користувача) і ін.

Для знімання інформації з ключів призначені пристрої ідентифікації. Залежно від типа носія, природно, змінюються і пристрої ідентифікації. Знімання інформації з будь якого  вигляду карт здійснюють спеціальні зчитувачі, які використовують ті або інші фізичні принципи. Для знімання інформації про біологічні ознаки людини використовують спеціальні біометричні зчитувачі (термінали), а PIN-код вводиться з клавіатур різних типів.

Інформація, що знімається з ключів, поступає в процесорний блок – контролер, який її обробляє, аналізує, приймає рішення про можливість проходу. Будь-яка система обов'язково має плату, на якій розміщуються мікропроцесор і інші напівпровідникові елементи. Ця плата розташована в окремому блоці-контролері, або вона вставлена прямо в корпус зчитувача. В кожної з цієї архітектури є свої плюси і мінуси. Архітектура контролера, поєднаного зі зчитувачем, стійкіша до обривів мережі, але і менш захищена від злому, оскільки блок, що приймає рішення, розташований зовні охоронного приміщення.

СКД може взаємодіяти з персональним комп'ютером. У системах досить великої ємкості комп'ютер, використовуючи спеціалізоване програмне забезпечення, повністю управляє контролерами, збирає, обробляє і архівує інформацію, що поступає з об'єкту, здійснює взаємодію з сигналізацією і охоронним телебаченням.

Найважливішим елементом СКД є периферійне обладнання, оскільки саме воно вступає в безпосередній "фізичний контакт" з користувачем в процесі ідентифікації і аутентифікаціі його особи.

Для введення ідентифікаторів користувача в СКД застосовуються наступні основні види периферійного устаткування:

  1.  кодонаборні термінали;
  2.  зчитуючі пристрої;
  3.  біометричні термінали.


6 СИСТЕМА РЕЗЕРВНОГО ЕЛЕКТРОЖИВЛЕННЯ

  1.  Завдання

Необхiдно побудувати систему резервного електроживлення: зробити обгрунтований вибiр елементiв системи для всiх спроектованих i змонтованих пiдсистем технiчної безпеки - охоронно-пожежної системи, системивiдеоспостереження, системи контролю i управлiння доступом. В залежностi вiд iнфраструктури офiсних примiщень в розрахунку може враховуватися локальне та мережеве обладнання iнформацiйної мережi підприємства.

  1.  Система резервного електроживлення (СРЕ)

Для вибору АБ необхiдно провести розрахунок енергоспоживання всіх пiдсистем ТСО. Зазвичай при виборi батареї користуються розрядними та блицями або формулами, що подаються виробниками батарей. Такий метод дає найточнiшi результати. При впровадженнi системи резервного електроживлення важливим параметром є параметр часу безперебiйного електроживлення. В технiчної документацiї передбаченi рiзнi нормативи i рекомендацiї. Так, для охоронно-пожежних систем передбачається наступного мiнiмум: 24 години в черговому режимi i 3 години в режимi "Тривога". Для решти пiдсистем ТСО вимоги будуть вiдрiзнятися. В нашому випадку, скористаємося спочатку заданими параметрами нормативного часу резервного електроживлення. Параметр вибирається, виходячи з номера варiанта.

  1.  Методика розрахунку СРЕ

Загальна эмність акумуляторної батареї джерела безперебійного електроживлення повинна складати:

С = tI                                                          (6.1)

де, С - сумарна эмність акумуляторної батареї;t- час, необхідний для безперебійної роботи підсистеми, ч; IСум - сумарний струм, споживаний усією підсистемою.

Величина сумарного струму обчислюється за формулою

IСум. =nI1 + nI2 +…+nIn                                                           (6.2)

де, I1,I2,.In – струми, споживані кожним елементом підсистеми, n - кількість однотипних елементів системи

За таким же принципом розраховується величина струму, споживаного іншими підсистемами ТСО.

Порахувавши эмність, необхідну для усіх підсистем при заданому часі, отримаємо підсумкову эмність, акумулятора, необхідну для організації гарантованого електроживлення упродовж заданого часу. Вибір батареї з числа стандартних робиться шляхом округлення у велику сторону до найближчого стандартного значення (значення вказані в каталогах виробника).

У результаті вибираємо ДБЖ з підтримкою батареї отриманої эмності.

Вихідні данні: t=12 – час резервного електроживлення

Таблиця 6.1 - Показники споживання струму елементами технічної системи охорони

Наименование компонента системы

Усредненное значение

потребления тока,

mА

Сигнализация

1

Сирена Флейта М

20

2

Датчик руху, з імунітетом домашніх тварин Crow SWAN-QUAD

180

3

Датчик комбінований диму і тепла СПД 3.5

95

4

Прилад приймально-контрольнийDSC, PC-1864H

220

5

Клавіатура РКІ DSC, PK 5500

500

6

СР "Тірас"

125

8

Система видеонаблюдения

Відеорегістратор DVR-7116APE

184

1

KS-ML1520 HI SHARP TFT Монитор 15"

500

2

Камера Bosch VBC-255-51

750

3

СКУД

4300

Sphinx  Модульный контроллер доступа

1

Зчитувач Em-marine 125 KHz — СP-Z-2B Iron Logic

50

2

Дверний доводчик GEZE  TS 4000

280

3

Електромеханічний замок Atis Lock Chrome

450

4

Продовження таблиці 6.1

Сетевое и оконечное оборудование

480

Персональный компьютер (системный блок 400W)

1

LCD – монитор 22’’

540

2

Многофункциональное устройство

3510

Сумарний струм, споживаний системами дорiвнює 16.484A. Для визначення ємностi акумуляторної батареї (АБ) необхiдно знати час, протягомякого повинно працювати резервне електроживлення. Згiдно варiанту мiйпараметр t = 12 годин. Перемноживши струм, сумарно споживаний системою вiдеоспостереження, на обраний час, отримаємо 200А/г. Вибiр батареї з числа стандартних проводиться шляхом округлення в бiльшу сторонудо найближчого стандартного значення (значення вказанi в каталогах виробника).

При виборi типу АБ слiд враховувати специфiку - призначення, умови

експлуатацiї (температурний режим - АБ в примiщеннi або на вулицi), вимоги безпеки (наприклад, в примiщеннi, де знаходиться робочий персонал

необхiдно використовувати тiльки герметичнi АБ). Вибрали наступне обла-

днання: аккумуляторна батарея BOSCH Black B4008.

Використане обладнення приведено у додатку Г.


  1.  РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНІЧНОЇ СИСТЕМИ ОХОРОНА

  1.  Завдання

Необхiдно провести економiчний розрахунок витрат на виконання повного циклу з впровадження технiчних засобiв охорони на обраному пiдприємствi. при розрахунку вартостi повного циклу враховувати 3 етапи:проектування, покупка необхiдного обладнання та матерiалiв, монтажнi iпуско-налагоджувальнi роботи.

Завдання - розрахувати сумарну вартiсть повного циклу впровадженнятехнiчних засобiв охорони на пiдприємствi. Первiсний розрахунок виконатиокремо по кожнiй пiдсистемi ТСО, впровадженої на пiдприємствi. Пiдсумковий розрахунок повинен вiдображати витрати за всiма пiдсистемам ТЗО.Пiсля отримання даних, що вiдображають всi витрати, провести порівняння з показниками, що вiдображають вартiсть iнформацiї, що циркулює на пiдтприємствi, пiсля чого провести аналiз i дати рекомендацiї в частинi витратна побудову системи безпеки на пiдприємствi.

7.2  Розрахунок витрат на придбанне обладнання

При проведеннi розрахунку вартостi витрат на придбання обладнання та матерiалiв необхiднi специфiкацiї обладнання та матерiалiв, сформованi при виконаннi роздiлiв, присвячених охоронно-пожежної сигналiзацiї, вiдеоспостереження та контролю доступу, резервне електроживлення. У разi, коли при формуваннi пiдсистем ТЗО використовувалося обладнання СКС – його також необхiдно вносити в розрахунок. При проведеннi розрахунку витрат на реалiзацiю пiдсистем ТЗО данi зведенi в таблиці 7.1 -7.5

Таблиця 7.1 – Звідно-кошторисний розрахунок витрат на реалізацію підсистеми ОПС

Найменування

Кількість

Ціна за одиницю,

Грн

Вартість, грн

1

Сирена Флейта М

4

32

128

2

Датчик руху, з імунітетом домашніх тварин Crow SWAN-QUAD

21

72

1512

3

Датчик комбінований диму і тепла СПД 3.5

23

43

989

4

СПР "Тірас"

9

45

405

5

Сповіщувач охоронний точковий магнітоконтактний СО-102-15/1

6

59

354

6

Прилад приймально-контрольний DSC, PC-1864H

1

695

695

7

Клавіатура РКІ DSC, PK 5500

1

738

738

Разом обладнання: 4693

Таблиця 7.2 – Звідно-кошторисний розрахунок витрат на реалізацію підсистеми ВК

Найменування

Кількість

Ціна за одиницю,

грн.

Вартість, грн

1

Відеорегістратор DVR-7116APE

1

2000

2000

2

KS-ML1520 HI SHARP TFT Монитор 15"

2

2140

4280

3

Камера Bosch VBC-255-51монітор 19 "High Performance (Bosch)

5

1108

5540

4

Kingston SSD 64Gb (SNV125-S2BD/64G)

1

1045

1045

Разом обладнання: 12865

Таблиця 7.3 – Звідно-кошторисний розрахунок витрат на реалізацію підсистеми СКУД

Найменування

Кількість

Ціна за одиницю,

грн.

Вартість, грн

1

2

3

4

5

1

Anviz BL-300- Модульный контроллер доступа

3

1160

3480

2

Зчитувач Em-marine 125 KHz — СP-Z-2B Iron Logic

3

90

270

3

Дверний доводчик GEZE  TS4000

3

96

286

4

Електромеханічний замок Atis Lock Chrome

3

130

390

Разом обладнання: 4426

Таблиця 7.4 – Звідно-кошторисний розрахунок витрат на реалізацію підсистеми РЕ

Найменування

Кількість

Ціна за одиницю,

грн.

Вартість, грн

1

Акумулятор  BarenProfi  95 А/Ч

1

980

980

2

Джерело безперебійного живленняLogicPower 500VA-P

1

235

235

Разом обладнання:        1215

Таблиця  7.5 Підсистема структурованої кабельної мережі

Найменування

Кількість, м

Ціна за одиницю,

грн.

Вартість, грн

1

Кабель коаксіальний Кабель антенний RG-6, 1,02 ССS, 32х0, 12мм. 50m.

50

1.0332

51,66

2

Кабель сигнальний екранований мідний 4х0, 22

55

0.8118

44,649

3

UTP 2*2*0.5

600

2.5

1500

Разом обладнання:  1596,309

Загальнi витрати, зведенi у таблицю 7.6

Таблиця 7.6   Підсумкові витрати

Найменування підсистеми

Вартість підсистеми, грн

1

Підсистема охоронно-пожежної сигналізації

4693

2

Підсистема відеоспостереження

12865

3

Підсистема контролю та управління доступом

4426

4

Підсистема резервного електроживлення

1215

5

Підсистема структурованої кабельної мережі

1596,309

Всього витрати:

23745

Отриманi результати показують економiчнi витрати на закупiвлю обладнання та матерiалiв. Але, незважаючи на це, показник не є кiнцевим при розрахунку витрат. Крiм витрат на закупiвлю обладнання та матерiалiв, в повний цикл входять витрати на проектування та пуско-налагоджувальнi роботи, вартiсть яких розраховується за принципом:

                                                   проект=10% ∑затр.обор.                                                               (7.1)

де проект  витрати на проектування

                                             монтаж=35%∑затр.обор.                                                                            (7.2)

монтаж витрати витрати на монтажнi та пусконалагоджувальнi роботи при впровадженнi ТЗО на пiдприємствi.

Пiдсумковий показник витрат на впровадження повного циклу ТЗО розраховується за формулою:

                               ∑затрат=∑затр.обор.+ ∑проект+∑монтаж                                                                        (7.3)

Отриманий результат буде характеризувати пiдсумковi витрати.

проект=23745 грн

монтаж=8315грн

затрат=32060 грн

Вартість інформації, циркулюючої на підприємстві інформ= 222875 грн.

затрат=59231,49805 грн – це 14,385% від ∑інформ=59231,49805 грн (14,385%<20 %).

ВИСНОВКИ

В курсовій роботі ми спроектували структуру організації, враховуючи вихідні дані,норми та правила. Розглянули найімовірніші шляхи зловмисника,щодо несанкціонованого використання,чи крадіжки інформації. Вивели кошторис власної інформації. На основі цього побудувати комплексну систему безпеки організації.

В розділі пожежно-охоронній сигналізації врахували ряд чинників та вибрали найбільш оптимальний варіант,з точки зору захисту та економічного розрахунку, для підприємства.

У розділі системи контролю та управління доступом, яка також має вагоме значення у КСЗі, розмежували доступ по відділенням підприємства, що підвищило захист КСЗІ від антропогенних джерел загроз.

Також впровадили відео спостереження та резервоване електроживлення, що на вагомий відсоток повищує захищеність підприємства.

Розглянувши економічні розрахунки,відносно всієї системи безпеки можна сказати, що враховуючи кошторис інформації, усі підсистеми у повному обсязі, можна впроваджувати. Вартість системи займає менше 20 % від вартості інформації.


ПЕРЕЛIК ПОСИЛАНЬ

  1.  Конспект лекцій з предмета ТЗОО
  2.  Матеріали, видані лектором курсу ТЗОО
  3.  ГОСТ Р 51241-2008
  4.  Кондратьєва Н.В. - Системи контролю доступу. - Методичний посібник з практичних і лабораторних робіт з дисципліни: Технічні засоби

охорони об'єктів

  1.  Критерії оцінки СКУД
  2.  Рижова В.А. Проектування та дослідження комплексних систем

безпеки, навчальний посібник, Санкт-Петербург, 2012

  1.  Дворський М.Н., Палатченко С.Н., - Безпека об'єктів

підприємництва, том 1, Київ, видавництво А-Депт, 2006

  1.  http://www.sital.ua
  2.  http://www.ardo.odessa.ua
  3. http://www.bosch.ru/language1/press/press-conference-2012/index.html
  4. http://bosch.ru/language1/press-about-us/trust/index.html
  5. http://www.secnews.ru/company/avigilon
  6. http://cctvmax.blogspot.com/2010/08/avigilon.html
  7. http://www.video-ip.ru/advantage.htm
  8.  1http://www.securitybridge.com/biblioteka/stati_po_bezopasnosti/rol_usileniyaaru_v_sistemah_videonablyudeniya/
  9. http://www.ami-com.ru/brands/bosch-security-systems
  10. http://www.boschsecurity.ru/content/language1/html/2928_RUS_XHTML
  11. http://borlassecurity.ru/equipment_bosch.html
  12.  Нестеренко О.В. Засади забезпечення необхiдного рiвня інформаційної безпеки державної влади / Нацiональна безпека: український вимiр. - №3(22). –2009.
  13.  Нестеренко О.В. Методологiя використання сучасних iнформацiйних технологiй в iнформацiйно-аналiтичних системах органiв державної влади Реєстрацiя, зберiгання i обробка даних, – 2004. – Т.6 –№1.

Додаток А

Охоронно-пожежне обладнання 

А.1 Характеристики використаного обладнання

На рисунку А.1 наведено зовнішній вигляд приладу «Сирена

«Флейта М»»

Рисунок А.1 – Завнішній вигляд приладу сирена «Флейта М»

Технічні характеристики  сирени «Флейта М»:

  1.  використовується для сповіщення про тривогу звуковим сигналом;
  2.  живлення від центрального блоку, 9-14 В DC;
  3.  гучність сирени становить 100 дБ;
  4.  легко монтується;
  5.  органічно вписується в будь-який дизайн інтер'єрів завдяки відмінному дизайну;
  6.  максимальне споживання струму 10мА;

Вартість приладу 32 грн.

На рисунку А.2 наведено зовнішній вигляд приладу «Датчик руху, з імунітетом домашніх тварин Crow SWAN-QUAD»

Рисунок А.2- зовнішній вигляд приладу Датчик руху, з імунітетом домашніх тварин Crow SWAN-QUAD

Використовується для виявлення рухів людини

Технічні характеристики датчику руху, з імунітетом домашніх тварин «Crow SWAN-QUAD»

  1.  визначає рух на відстані 18 м горизонтальний кут огляду – 110;
  2.  ігнорує тварин вагою до 15/25 кг, чутливість регулюється;
  3.  корпус виконаний з міцного, якісного ABS пластику;
  4.  оснащений счетверенних піроелектричного сенсором;
  5.  сенсор оптимізований на виключення помилкових спрацьовувань від домашніх тварин;
  6.  підтримується будь-якими Централь, які працюють з NC шлейфами;
  7.  захищений від розтину Тампере;
  8.  автоматична компенсація температурних перепадів;
  9.  максимальне споживання струму 15 мА;

Вартість приладу 72 грн

На рисунку А.3 наведено зовнішній вигляд приладу «Датчик комбінований диму і тепла СПД 3.5»

Рисунок А.3 – Зовнішній вигляд приладу«Датчик комбінований диму і тепла СПД 3.5»

Виробник: Артон

Сповіщувач пожежний комбінований тепло-димовий ІПД-3.5, призначений для виявлення загорянь в закритих приміщеннях різних будівель і споруд, що супроводжуються появою диму, а також перевищення порогового значення температури навколишнього повітря, і передачі сигналу «ПОЖЕЖА» приймально-контрольних приладів (ППК).

Сповіщувач розрахований на безперервну цілодобову роботу в двопровідних шлейфах пожежної сигналізації з напругою живлення від 10 В до 30 В.

Сповіщувач має функцію індикації чергового режиму роботи (мигання червоного світлодіода).

Для роботи сповіщувачів з охоронно-пожежними ППК з чьотирьох схемою підключення сповіщувачів застосовується модуль узгодження шлейфів МУШ-2.

Таблиця А.4 - Технічні характеристики приладу«Датчик комбінований диму і тепла СПД 3.5»

Чутливість, дБ / м

0,05-0,2

Діапазон живлячих напруг, В

12 ± 1,2

Порогова температура спрацьовування, ° С

54-70 ° С

Струм споживання в черговому режимі, мА,

не більше 0,095

Максимальний Струм споживання в режимі «ПОЖЕЖА», мА

12-22

Габаритні розміри, мм

Ø100 × 48

Маса, кг

0,15

Діапазон робочих температур, ° С

-30 ... + 55

Середній термін служби, років,

не менше 10

Вартість приладу 43 грн

На рисунку А.4 наведено зовнішній вигляд приладу «Сповіщувачі пожежні ручні "Тірас"»

Рисунок А.4 – Зовнішній вигляд приладу«Сповіщувачі пожежні ручні "Тірас"»

Сповіщувачі пожежні ручні призначені для безперервної цілодобової роботи з приладами приймально-контрольними пожежними для передачі сповіщення «Пожежа» ручним способом.

особливості:

  1.  тип В згідно з ДСТУ EN 54-11:2004;
  2.  можливість підключення в шлейф паралельно та послідовно;
  3.  наявність світлодіодної індикації (для паралельного включення).

Таблиця А.5 - Технічні характеристики приладу «Сповіщувачі пожежні ручні "Тірас"»

1

2

Робоча напруга

8-28 В

Електричний опір контактів для послідовного включення

- не більше 0,5 Ом

Внутрішній опір контактів для паралельного включення при струмі (20 ± 2) мА

не більше 450 Ом

Діапазон робочих температур

від -10 до +55 ° С

Ступінь захисту оболонки

ІР 40

Габаритні розміри

93х90х43мм

Маса

0,12 кг

Вартість приладу 45 грн

На рисунку А.5 наведено зовнішній вигляд приладу «Прилад приймально-контрольний DSC, PC-1864H»

Рисунок А.5 – Зовнішній вигляд приладу «Прилад приймально-контрольний DSC, PC-1864H»

Для роботи автономно і в складі інтегрованої системи охорони "Оріон"

  1.  4 шлейфи сигналізації з усіма видами охоронних і пожежних сповіщувачів;
  2.  2 релейних виходи типу "сухий контакт";
  3.  2 виходи з контролем стану навантаження для підключення звукових і світлових оповіщувачів;
  4.  підключення зчитувачів з інтерфейсом Touch Memory, Wiegand, ABA TRACK II для управління взяттям / зняттям під охорону і контролю доступу. Управління двоколірним світлодіодом і звуковим сигналізатором зчитувача;
  5.  контроль доступу в приміщення, що охороняється (вхід по Proximity-карті або ключу Touch Memory, вихід по кнопці ВИХІД);
  6.  настроюваний контроль злому і блокування вхідних дверей;
  7.  можливість управління взяттям / зняттям під охорону і доступом однієї Proximity картою або ключем Touch Memory;
  8.  можливість використання подвійної ідентифікації (наприклад, Proximity-карта + PIN-код) для доступу і управління взяттям / зняттям;
  9.  можливість управління взяттям / зняттям під охорону, доступом і вихідними реле приладу по інтерфейсу RS-485;
  10.  програмовані тимчасові зони для доступу і управління шлейфами сигналізації;
  11.  взяття / зняття ШС за розкладом (автоматично в заданий час);
  12.  програмована логіка управління чотирма реле (37 тактик управління);
  13.  управління та передача повідомлень по інтерфейсу RS-485 на пульт "С2000" або АРМ "Оріон";
  14.  вбудований звуковий сигналізатор.

Безперервний контроль пам'яті програм і наявність резервної копії прошивки дозволяє автоматично відновлювати працездатність приладу при збої в результаті стресових впливів (потужні електростатичні розряди, іонізуюче випромінювання і т.п.).

Таблиця А.6 - Технічні характеристики приладу«Прилад приймально-контрольний DSC, PC-1864H»

1

2

Максимальне число зон в системі

64 провідних зони

Кількість зон на головній платі

8

Кількість незалежних груп охорони

8

Кількість виходів на головній платі

4 (відкритий колектор, навантажувальна здатність PGM 1, 3, 4 = 50mA, PGM2 = 200mA)

Модулі розширення

Підтримуються

Кількість користувачів

32 користувача + 1 адміністратор

Пам'ять подій

500 подій

Струм навантаження ППК

500 мА

Напруга живлення

від 10,2 до 28,4 В

Об'єм пам'яті Proximity-карт (ключів Touch Memory)

4096

Об'єм буфера подій

4088

Робочий діапазон температур

від мінус 40 до +55 ° С

Габаритні розміри

156x107x39 мм

Вартість приладу: 695 грн

На рисунку А.7 наведено зовнішній вигляд приладу «Клавіатура РКІ DSC, PK 5500»

Рисунок А.7 – Зовнішній вигляд приладу «Клавіатура РКІ DSC, PK 5500»

Таблиця А.6 - Технічні характеристики приладу «Клавіатура РКІ DSC, PK 5500»

1

2

Відображення інформації

ЖКИ дисплей

Зони клавіатури

1 повністю програмований вхід зони або додатковий вихід PGM (програмується)

Підключення

4-дротова шина Keybus

Працює з моделями ППК

DSC PC 585, 1565, 5010, 5020, 1616, 1832,1864

Максимальне споживання струму

125 мА

Вартість приладу 738 грн

Додаток Б

ОБЛАДНАННЯ ВIДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ

На рисунку Б.1 наведено зовнішній вигляд приладу «Відеорегістратор DVR-7116APE на 16 каналів»

Рисунок Б.1 – Зовнішній вигляд приладу «Відеорегістратор DVR-7116APE на 16 каналів»

DVR-7116APE - відеореєстратор на 16 каналів. відеореєстратор на 16 відеовходів, 1 VGA вихід, 1 BNC вихід, PAL / NTSC 1 аудіовхід, 1 аудіовихід Пентаплекс! Сукупна швидкість при спостереженні: 400 IPS (з роздільною здатністю 720х576) Сукупна швидкість запису 400IPS (360x288), 200IPS (720x288), 100IPS (720x576) Алгоритм стиснення H.264 1 внутрішній HDDSATA до 3 Тб з можливістю підключення до ПК для перегляду і копіювання архіву Швидкий пошук зображення за часом / за типом подій, запис по детектору / таймеру / тривозі / вручну, апаратний контроль зависань, відновлення запису після пропаданіяпітанія, детектор руху 22х18 зон і 6 рівнів чутливості Робота по мережі (LAN, Internet): спостереження (зі звуком), перегляд / копіювання архіву (зі звуком), upgrade, настройка, управління PTZ, об'єднання реєстраторів серії CRYSTAL по мережі, керування правами користувачів RS-485 для управління поворотними пристроями USB-порт для підключення HDD, flash, CD / DVD-RW , комп'ютерної "миші" ІК ПДУ Приблизний час запису на HDD 1 Тб близько 9 днейDVR-7116APE - відеореєстратор на 16 каналів. відеореєстратор на 16 відеовходів, 1 VGA вихід, 1 BNC вихід, PAL / NTSC 1 аудіовхід, 1 аудіовихід Пентаплекс! Сукупна швидкість при спостереженні: 400 IPS (з роздільною здатністю 720х576) Сукупна швидкість запису 400IPS (360x288), 200IPS (720x288), 100IPS (720x576) Алгоритм стиснення H.264 1 внутрішній HDDSATA до 3 Тб з можливістю підключення до ПК для перегляду і копіювання архіву Швидкий пошук зображення за часом / за типом подій, запис по детектору / таймеру / тривозі / вручну, апаратний контроль зависань, відновлення запису після пропаданіяпітанія, детектор руху 22х18 зон і 6 рівнів чутливості Робота по мережі (LAN, Internet): спостереження (зі звуком), перегляд / копіювання архіву (зі звуком), upgrade, настройка, управління PTZ, об'єднання реєстраторів серії CRYSTAL по мережі, керування правами користувачів RS-485 для управління поворотними пристроями USB-порт для підключення HDD, flash, CD / DVD-RW , комп'ютерної "миші" ІК ПДУ Приблизний час запису на HDD 1 Тб близько 9 днів [14].

Таблиця Б.1 - Технічні характеристики приладу «Відеорегістратор DVR-7116APE на 16 каналів»

Відеоканали, аналогові

16 BNC

Відеовиходи

1 BNC, 1 VGA

Аудіо, входи / виходи

1/1

Багатозадачність

Пентаплекс

Сукупна швидкість моніторингу (дозвіл)

400 IPS (720x576)

Алгоритм стиснення

H.264

Детектор руху (чутливість)

22x18 зон (6 уровней)

Сукупна швидкість запису (для аналогових камер)

400 IPS(360x288), 200 IPS(720x288), 100 IPS(720x576)

Підключення по мережі LAN

Internet

Зовнішні порти

USB 2.0, RS-485

Мережеві можливості спостереження (зі звуком)

перегляд / копіювання архіву (зі звуком),

upgrade, настройка, управління PTZ,

об'єднання реєстраторів серії CRYSTAL по мережі, керування правами користувачів

Вартість приладу 2000 грн

 

На рисунку Б.2 наведено зовнішній вигляд приладу «KS-ML1520 HISHARPTFTМонитор 15"»

Рисунок Б.2 – Зовнішній вигляд приладу «KS-ML1520 HISHARPTFT Монитор 15"»

  1.  Діагональ 14 дюймів
  2.  Висока роздільна здатність 380 ТВЛ
  3.  Режим "картинка в картинці" або функція поділу екрана для перегляду відеозображень на екрані ПК
  4.  Аналоговий вхід RGB, цифровий вхід DVI і цифровий вхід HDMI
  5.  Два композитних входу BNC і прохідні виходи
  6.  Вхід Y / C-сигналу (S-video) і прохідні входи композитного відеосигналу і аудіосигналу
  7.  Флуоресцентна підсвічування з тривалим терміном служби підтримує оптимальну яскравість екрану (300 кд/м2) протягом усього терміну служби монітора
  8.  Гребінчастий фільтр 3-D і схемотехніка, устраняющая розгорнення забезпечують відеозображення високої якості
  9.  Просте управління з дистанційним пультом і екранним меню
  10.  Блокування органів управління на передній панелі

KS-ML1520 HISHARPTFT Монитор 15"являє собою високопродуктивний відеомонітор з високим дозволом (SXGA / UXGA). Ці монітори мають ергономічний і елегантний дизайн. ВисокопродуктивнийKS-ML1520 HISHARPTFT Монитор 15"призначен длясістем відеоспостереження і оснащені двома прохідними композитними відеовходами, двома прохідними аудіовходами і одним наскрізним входом Y / C.

Гнучкий інтерфейс

Монітори оснащені аналоговим режимом RGB, цифровим входом DVI і входом HDMI (мультимедіа високої чіткості) для інтеграції ПК і цифрових відеопристроїв в системи безпеки. Для розширення можливостей підключення декількох відеовходів додана функція "картинка в картинці". Це дозволяє вставляти зображення з композитних або Y / C-входів в зображення з входів RGB / DVI / HDMI.

Функції для професіоналів

Начальник служби безпеки може виконати необхідні налаштування екрану монітора, використовуючи зручні екранні меню та елементи керування на передній панелі.

Для забезпечення додаткової безпеки монітор має можливість блокування кнопок на передній панелі. При використанні флуоресцентної підсвітки з тривалим терміном служби рівень яскравості з часом не знижується, так як завдяки своїй конструкції РК-монітори здатні не втрачати яскравість світіння на відміну від ЕЛТ-моніторів. Енергозберігаюча технологія сприяє збереженню чіткості зображення і відсутності дратівливих мерехтінь, властивих традиційним CRT-моніторів, що дозволяє зменшити або виключити стомлюваність очей при тривалій роботі.

Таблиця Б.2 - Технічні характеристики приладу «KS-ML1520 HISHARPTFTМонитор 15"»

1

2

Электричні

Номінальна напруга

~100—230 В, 50 / 60 Гц

Максимальне споживання струму

200мА

Діапазон напруги

90 —264 В

Споживана потужність при номінальній напрузі

< 50 Вт

Відеоформат

PAL / NTSC

ЖК-панель

TFT

Розмір екрану (верт. x гориз.)

376 x 301 мм

Видима область екрану

19" (483 мм) по діагоналв

1

2

Розмір пікселя (верт. x гориз.)

0,294 x 0,294 мм

Дозвіл (верт. x гориз.)

1280 x 1024 пиксела, 500 ТВЛ номінально

Формат зображення

5:4

Відображувані кольори

16,7 мільйонів кольорів

Час відгуку

< 5 мс

Підсвічування

Чотири (4) флуоресцентних ламп з холодним напруженням, час служби 45 000 годин при яскравості 50%

Оптичні параметри

Яскравість світіння

300 кд/м2

Контрасність

800:1

Кут огляду

160 ° по горизонталі, 160 ° по вертикалі

Входи сигналів

Композитний відеосигнал (CVBS)

1,0 В (0,5-1,5 В), автоматичне перемикання з несиметричного навантаження 75 Ом на Hi-Z допомогою пасивного прохідного з'єднання

Y/C-сигнал (S-video)

0,7 В (Y-сигнал), 0,3 В (C-сигнал), навантаження 75 Ом

Цифрові входи

67

DVI D, HDMI, RGB

Управління

Передня панель

Кнопки

Вхід

Вибір входу Відео 1, Відео 2, S-video, RGB, DVI або HDMI

Меню

Вибір на екранному меню: курсор вгору, вниз, вліво і вправо

Живлення

Вкл. / Викл.

Екранне меню

RGB

Користувацький, Зображення / Звук, Картинка-в-картинці і Меню установки

Індикатори

Світлодіодні індикатори

Харчування включено (зелений),

Резервний / Неактивний (миготливий червоний)

Режим очікування (помаранчевий)

Живлення вимкнуто (червоний)

Входи HDMI/DVI/RGB

Аналоговий сигнал

RGB 0,7 В (середньоквадратичне)

Картинка-в-картинці

Відео 1, Відео 2, S-video

DVI / RGB Режими синхронізації

640 x 480 пікселей, 60 / 72 / 75 Гц 
800 x 600 п
ікселей, 60 / 72 / 75 Гц
1024 x 768 п
ікселей, 60 / 70 / 75 Гц
1280 x 1024 п
ікселей, 60  Гц

HDMI Режими

640 x 480, 50 Гц 
720 x 576, 50 Гц 
1280 x 720, 50 / 60 Гц

Аудіовход

Рівеньь сигнала: 1,0 В, моно

Аудіовихід

Наскрізний лінійного рівня

Гучномовці: два (2), 2 Вт

Роз'єми

Відео 1

Композитне відео: два (2) BNC (1 вхід, 1 вихід)

Відео 2

Композитне відео: два (2) BNC (1 вхід, 1 вихід)

Y/C-сигнал (S-video)

Два (2) міні-DIN, 4-контактні (1 вхід, 1 вихід)

DVI-D
HDMI
RGB

Один (1) вхід DVI
Один (1) вх
ід HDMI
Один (1) 15-контактн
ий вхід D-sub RGB

Аудиовхід

Один (1) роз'єм для навушників 1/8 "

Відео: чотири (4) RCA (2 входи, 2 виходи)

Механічні

Корпус

Передня панель: пластик ABS

Шасі: оцинковане залізо

Габаритні розміри

(В x Г x Ш) 428,5 x 379,0 x 79,5 мм

Вага

6,36 кг

Умови експлуатації

Температура

Робоча: от 0 до +40 °C

Відносна вологість

95 %, без конденсації

Вартість приладу 2140 грн

На рисунку Б.3 наведено зовнішній вигляд приладу «Камера BoschVBC-255-51монітор 19 "High Performance (Bosch)»

Рисунок Б.3 – Зовнішній вигляд приладу «Камера BoschVBC-255-51монітор 19 "High Performance (Bosch)»

Камера VBC-255-11 являє собою компактну кольорову цифрову камеру з матрицею ПЗС 1/2 дюйми. Чудова чутливість, високий дозвіл - 540 ТВЛ і якість зображення дозволяють отримати оптимальні результати практично в будь-яких умовах спостереження.

Програма-майстер автоматично виконує розпізнавання типу об'єктива і дозволяє установникові легко відрегулювати фокусування об'єктива без спеціального інструменту і фільтрів.

Функція автоматичної настройки рівня чорного підсилює контрастність зображення, усуваючи вуаль і відблиски зображення. Функція NightSense дозволяє в 3 рази підвищити чутливість камери при роботі в чорно-білому режимі. Ця повністю автоматична камера готова до роботи і проста в установці

  1.  Висока якість зображення
  2.  Підвищена чутливість завдяки функції NightSense
  3.  Автоматичне розпізнавання об'єктива
  4.  простота установки
  5.  Робота від змінного або постійного струму

Таблиця Б.3 - Технічні характеристики приладу «Камера BoschVBC-255-51монітор 19 "High Performance (Bosch)»

Напруга живлення

AC 220В

Дозвіл

540 ТВЛ

Споживана потужність

4 Вт

Матриця

1/2" CCD

Ефективні пікселі

752 х 852

менее 50 дБ

Відношення сигнал / шум

21 дБ

посилення

Автоматическое определение (2500–9000 K)

Баланс білого

0.1 / 0.02 (F1.4)

Чутливість цв. / Чб., Lux:

(от 1/50 до 1/125 000)

Затвор Автоматичний

Горизонтальная и вертикальная, симметричная

Апертурная корекція

Центровзвешенная

Компенсація фонової засвітки

1 В, 75 Ом

Відео вихід

присутствует

Габаритні розміри

58 x 66 x 122 мм

Вага

450г

Синхронізація від мережі (тільки для живленнязмінним струмом) ця функція синхронізує камеру з проходженням через нуль фази живлення для виключення спотворень при перемиканні. Вертикальну затримку по фазі можна регулювати (0-358 °) для забезпечення вертикальної синхронізації у системах із живленням від різних фаз

  1.  внутрішня синхронізація (при живленні пост.струму або при вимкненій синхронізації від мережі) Внутрішній кварцовий еталон є стандартним для всіх моделей;
  2.  прийнятне зображення (30 IRE) Прийнятне зображення (50 IRE) Повний розмах відео сигналу;
  3.  освітленість сцени (кольоровий режим) 0,30 Люкс 0,65 Люкс 2,6 Люкс;
  4.  освітленість на матриці (кольоровий режим) 0,045 Люкс 0,1 Люкс 0,4 Люкс;
  5.  освітленість сцени (нічний режим) 0,12 Люкс 0,26 Люкс 1,04 Люкс;
  6.  освітленість на матриці (нічний режим) 0,018 Люкс 0,04 Люкс 0,16 Люкс;

Вартість приладу 1108 грн

На рисунку Б.4 наведено зовнішній вигляд приладу «Kingston SSD 40Gb (SNV125-S2BD/64G)

40GB

Рисунок Б.4 – Зовнішній вигляд приладу Жорстокий диск 2,5" Kingston SSD 40Gb (SNV125-S2BD/40G

Таблиця Б.4 - Технічні характеристики приладу «Kingston SSD 40Gb (SNV125-S2BD/40G)

Тип пристрою

твердотільний жорсткий диск SSD  2,5"

Лінійка

SSDNow V Series

Ємність

40 Gb

Інтерфейс

SATA 3.0 Gb/s

Енергоспоживання в робочому режимі

5,2 Вт

Енергоспоживання в режимі очікування

0,7 Вт

Вартість приладу 1045 грн

Додаток В

СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ТА УПРАВЛIННЯ ДОСТУПОМ

На рисунку В.1 наведено зовнішній вигляд приладу «Модульний контролер доступу Anviz BL-300»

Рисунок В.1 – Зовнішній вигляд приладу «Модульний контролер доступу Anviz BL-300»

BL-300 поєднує в собі функції зчитувача і контролера. Це стильне, повністю герметичний пристрій з 7 дюймовим РК дисплеєм (Touch screen), процесором Arm9 400mhZ і операційною системою Windows CE 5.0. Вбудована 1,3 МП камера дозволяє робити скріншоти кожного користувача намагався пройти авторизацію. У пристрої встановлений сканер відбитків пальців, який робить знімки з роздільною здатністю 500dpi. Кожному користувачеві можна додати до 10 відбитків пальців. Вбудований Wifi дозволяє віддалено адмініструвати пристрій без прокладки кабелів. У комплекті з BL-300 йде безкоштовне російськомовне ПЗ, яке дозволяє як управляти самим пристроєм, так і вести облік робочого часу. Гнучка система установки розкладів і змін співробітників, безліч звітів про події зафіксованих пристроєм. BL-300 це ідеальне рішення для контролю доступу і обліку робочого часу в приміщеннях невеликого розміру. 

Таблиця В.1 - Технічні характеристики приладу «Модульний контролер доступу Anviz BL-300»

Опис

1

Характеристики

2

Сенсор відбитків пальців

Повністю герметичний, водонепроникний, пилозахисний

Монітор

7” TFT

Метод ідентифікації

Відбиток / Картка / пароль, Відбиток + Картка, Відбиток + Пароль, Картка + Пароль, Відбиток + Картка + Пароль

Часідентифікації

≤0.5сек.

Метод реєстрації

10 відбитків пальця для кожного користувача

Кількість відбитків

5000

Кількість записів

50000

FRR

0.001%

FAR

0.0001%

Інтерфейси

TCP/IP, RS232, USB Host, Wiegand, сухі контакти, WiFi, GPRS (опціонально), SD-карта

Робоче споживання струму

<450mA

Струм спокою

<300mA

Напруга

DC5V

Область сканування

22mm*18mm

Дозвіл

500dpi

Робоча температура / вологість

-10ºС~ +40ºС / 20%-80%

Матеріал корпусу

пластик ABS

Розміри 

204(w)*208(h)*35(d)mm

Колір

Чорний

Вартість приладу 1160 грн

На рисунку В.2 наведено зовнішній вигляд приладу «Зчитувач Em-marine 125 KHz — СP-Z-2B Iron Logic»

Рисунок В.2 – Зовнішній вигляд приладу «Зчитувач Em-marine 125 KHz — СP-Z-2B Iron Logic»

Загальні відомості

Корпус зчитувача СP-Z-2B Iron Logic виготовлений з механічно міцного і вогнетривкого матеріалу і повністю повторює форми контактора для ключів DALLAS. Це дозволяє встановлювати зчитувач СP-Z-2B Iron Logic в мережевих системах контролю доступу або автономно, замість традиційних контакторів для ключів DALLAS без будь-яких змін в конструкції або складнощів в монтажі. 

Таблиця В.2 - Технічні характеристики приладу«Зчитувач Em-marine 125 KHz — СP-Z-2B Iron Logic»

1

2

Матеріал корпусу

полиамид-6

Волого і пило захищений корпус

+

Мініатюрні розміри виробу

+

Антивандальний корпус

+

Підсвічування корпусу

+

Колір корпусу

чорний

Звукова / світлова індикація

сигнал зумера

Інтеграція

в мережеві та автономні системи контролю доступу

Вихідний інтерфейс

  1.  : Dallas Touch Memory (эмуляція DS1990A)

Максимальна довжина лінії від зчитувача до контролера

не более 15 м

Робоча частота

125 KHz

Робота з картами і брелоками

Em-marine 125KHz

Відстань зчитування

0-5 см

Напруга живлення

8-18 В постійного струму

Споживання струму

35mA (max)

Робочий температурний діапазон

от -40 °C до +50 °C

Діаметр х Глибина

26 х 22 мм

Вартість приладу 90 грн

На рисунку В.3 наведено зовнішній вигляд приладу « Дверний доводчик GEZE  TS4000»

Рисунок В.3 – Зовнішній вигляд приладу « Дверний доводчик GEZE  TS4000»

TS 4000 – Доводчик з демпфуванням відкривання

Технічні характеристики

  1. Доводчик TS 4000 з важільною тягою для дверей із стулкою шириною до 1400 або 1600 мм
  2. Плавне регулювання сили закривання EN 1-6 або EN 5-7
  3. Регулювання швидкості закривання спереду і кінцевого дохлопа за допомогою важільної тяги
  4. Інтегроване демпфування відкриття, візуальна індикація сили закривання
  5. Для дверей з правим і лівим упором без перестановки
  6. Для вогне- і димозахистных дверей(з монтажною платою)
  7. В якості опції: важільна тяга з фіксацією з діапазоном фіксації 70°- 150°
  8. В якості опції: затримка закривання, що настроюється спереду, до 30 секунд(TS 4000 S)
  9. Увесь двері: до 150 кг

Вартість приладу 96 грн

На рисунку В.4 наведено зовнішній вигляд приладу «Електромеханічний замок AtisLockChrome»

Рисунок В.4– Зовнішній вигляд приладу«Електромеханічний замок AtisLockChrome»

Опис

AtisLockChrome - електромеханічний замок, який відкривається дистанційно, за рахунок подачі відкриваючого напруги 12 В постійного струму.

Таблиця В.4 - Технічні характеристики приладу «Електромеханічний замок AtisLockChrome»

Тип виробу:

електромеханічний замок

Індикатор відкриття дверей:

-

Матеріал:

хромована сталь

Вид установки:

накладний внуіренній

Положення на двері:

ліворуч / праворуч

Кнопка виходу:

+

Кодова клавіатура:

-

Джерело живлення, В:

12 DC

Струм споживання при спрацюванні, мА:

2500

Габаритні розміри, мм:

14 x 117 x 35

Діапазон робочих температур, С:

-10...+60

Вартість приладу 130 грн

Додаток Г

ОБЛАДНАННЯ ЗАСОБІВ РЕЗЕРВНОГО ЕЛЕКТОРОЖИВЛЕННЯ

На рисунку Г.1 наведено зовнішній вигляд приладу «Акумулятор BarenProfi  200А/Ч»

Рисунок Г.1– Зовнішній вигляд приладу«Акумулятор BarenProfi  200 А/Ч»

Таблиця Г.1 - Технічні характеристики приладу «Акумулятор BarenProfi  200 А/Ч»

Технічні характеристики

Тип виробу:

аккумулятор

Емність:

200 Ач

Напруга:

12В

Розмір (ВхДхШ), мм:

305 х 175 х 225

Вага, кг:

14,9

Призначення:

безперебійні блоки живлення, охоронні сигналізації, централі і т. п.

Вартість приладу 980 грн

На рисунку Г.2 наведено зовнішній вигляд приладу «Джерело безперебійного живленняLogicPower 500VA-P»

Рисунок Г.2– Зовнішній вигляд приладу «Джерело безперебійного живленняLogicPower 500VA-P»

77

Опис

  1.  Виробник: LogicPower
  2.  Потужність навантаження: 300 Вт
  3.  Вхідна напруга: 165-275 В.
  4.  Вихідна напруга: 220 В ± 10%.
  5.  Коефіцієнт потужності: 0,6.
  6.  Наявність батареї: є.
  7.  

Таблиця Г.2 - Технічні характеристики приладу «Джерело безперебійного живленняLogicPower 500VA-P»

Потужність навантаження, ВА / Вт

1000/700

Вхід / вихід

1 фаза / 1 фаза

Вхідна напруга без переходу на батареї, В

160-276

Вхідна частота, Гц

50 ± 8%

Вихідна напруга, В

220 ± 1%

Вхідний коефіцієнт потужності

0,95

Форма вихідної напруги

синусоїда у всіх режимах роботи

Перевантажувальна здатність

110%

Напруга ланцюга постійного струму, В

36

Хрест-фактор

3/1

ККД,%

85

Допустима температура, C °

0 ... +40

Час автономної роботи при 100% навантаженні, хв

7

Допустима вологість,%

0-95 (без конденсату)

Габарити, мм

150х460х218

Маса, кг

19

Вартість приладу 235 грн

Додаток Д.

Розробка технічного завдання

Технічне завдання на проектування технічних засобів охорони у складі охоронно-пожежної сигналізації, відеоспостереження, системи контролю  і управління доступом, резервного електроживлення

 

1.Загальні відомості.

Представник власника : директор ПП " СервісIнфо "

Адреса: м. Одеса, вул. Суворовська 14а.

Стадія розробки : робочий проект.

2.Початкові дані для проектування.

Опис об'єкту : об'єкт займає частину приміщень першого поверху пятиповерхового будинку площею 245 м2  . Стіни і перекриття об'єкту капітальні. Охороні підлягають усі приміщення об'єкту.

Виходячи з масштабності приміщення, а також враховуючи базове завдання, пропонуються насступні заходи:

  1.  Охоронно-пожежна підсистема.

Охоронно-пожежна сигналізація адресно-аналогова. Встановити димові датчики, сигнал вивести на центральне устаткування. У разі моделювання виникнення надзвичайної ситуації (пожежа) подати світлозвуковий сигнал, розблоковувати двері, подати сигнал на пульт центрального спостереження . Встановлення об’ємних датчиків для контролю стану приміщення. Передбачити автономне електроживлення, а також  можливість видаленого моніторингу системи через дротяні канали зв’язку.

  1.  Система контролю і управління доступом.

Організувати доступ в приміщення по proximity- карті, встановивши зчитувателі  всередині приміщень. Для довговічності використання системи передбачити доводчики. Для автономності роботи системи передбачити акумуляторну батарею. Контроллери системи  розташувати оптимально по відношенню до декору і інших систем безпеки.

  1.  Система відеоспостереження.

Для можливості вивчення параметрів системи передбачити використання аналоговові технологій. Дані відвідеокамер зводити на видеоргистратор. Середній термін зберігання відеоархіву(залежно від параметрів якості кадру) 14 днів. Кількість камер відеоспостереження : усередині приміщень - 22 камер.

6. Системи резервного електроживлення.

Передбачити автономне живлення усіх підсистем з можливістю роботи 16 годин.

  1.  Проектні роботи і узгодження

- склад документації;

- пояснювальна записка, що містить характеристику об’єкту, опис системи.;

- план приміщення з вказівкою розмірів, площ, об’ємів, конструктивних елементів  тощо;

- схема розташування робочих місць;

- структурна схема розташування на плані приміщення компонентів інтегрованої системи безпеки;

- схема прокладення дротів підсистем безпеки.;

- структурна схема  інтегрованої системи безпеки;

- обгрунтування вибору інтегрованої системи безпеки ;

- специфікацію матеріалів і устаткування.;

- звідно-кошторисний розрахунок;

- при підготовці документації керуватися нормативними документами у галузі ТЗІ, державними стандартами України, технічними умовами і іншою документацією.

  1.  Вимоги до ТСО.

8.1. Загальні вимоги.

8.1.1. Вимоги за призначенням:

  1.  захист життя і здоров’я співробітників і відвідувачів;
  2.  захист матеріальних і інформаційних цінностей, що знаходяться на об’єкті;
  3.  захист власних ресурсів системи і ТСО при спробах несанкціонованого доступу до них.

8.1.2 Вимоги по розміщенню основного устаткування : в місці, що виключає доступ сторонніх осіб і знаходиться в приміщенні, що охороняється.

 

8.1.3. Вимоги за умовами експлуатації.

Устаткування і апаратура мають бути стійкі до зовнішніх дій.

8.1.4. Вимоги до безпеки.

Вимоги по забезпеченню безпеки персоналу і відвідувачів :

  1.  встановлюване устаткування і мережі мають бути безпечними для осіб, щодотримуються правил їх експлуатації;
  2.  ТСО, що встановлюються на об’єкті, мають бути нешкідливі для здоров’я  осіб, що мають доступ на об’єкт;
  3.  встановлюване устаткування повинне відповідати вимогам електробезпеки.

  1.  Вимоги до тривалості безперервної роботи.

Система повинна функціонувати  цілодобово при номінальній  живлячій напрузі мережі.

  1.  Вимоги до гарантійних зобов’язань.

У течії гарантійного терміну з моменту приймання комплексу ТСО в експлуатацію монтаж на організація робить гарантійний ремонт, за умови дотримання власником об’єкту режимів і умов експлуатації.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76985. Краткая правовая характеристика каждого вида наказания 25.52 KB
  Конфискацией орудия совершения или предмета административного правонарушения является принудительное безвозмездное обращение в федеральную собственность или в собственность субъекта Российской Федерации не изъятых из оборота вещей. Административное выдворение за пределы Российской Федерации иностранных граждан или лиц без гражданства заключается в принудительном и контролируемом перемещении указанных граждан и лиц через Государственную границу Российской Федерации за пределы Российской Федерации а в случаях предусмотренных законодательством...
76986. Общие правила наложения административных наказаний, учет смягчающих и отягчающих наказание обстоятельств 27.21 KB
  Общие правила наложения административного наказания. Административное наказание за совершение административного правонарушения назначается в пределах установленных законом предусматривающим ответственность за данное административное правонарушение в соответствии с КоАП. При назначении административного наказания физическому лицу учитываются характер совершенного им административного правонарушения личность виновного его имущественное положение обстоятельства смягчающие административную ответственность и обстоятельства отягчающие...
76987. Назначение административных наказаний. Сроки давности привлечения к административной ответственности. Сроки действия административных наказаний 27.49 KB
  Сроки давности привлечения к административной ответственности. Если срок давности привлечения к административной ответственности истек то дело об АПН не м. После вынесения постановления сроком давности мы не связаны т. обжаловать можно без привязки к сроку давности.
76988. Административный процесс: понятие, сущность, признаки в широком и узком понятии. Структура административного процесса 28.72 KB
  Структура административного процесса. Административный процесс урегулированный нормами административного права порядок правоприменительной деятельности органов государственной власти органов местного самоуправления и их должностных лиц по реализации полномочии соответствующих органов. административную юрисдикцию в сфере административной ответственности; в порядок осуществления правосудия по публичноправовым административным спорам между органами публичной власти с одной стороны и гражданами и организациями юридическими лицами с...
76989. Понятие административно-процессуального права. Административно-процессуальные нормы и административно-процессуальные отношения 27.7 KB
  Административное процессуальное право представляет собой систему административно-процессуальных норм, регулирующих порядок (процедуры) осуществления управленческих отношений, возникающих в процессе: -построения и функционирования исполнительных органов государственной власти
76990. Административные производства и административные процедуры как составные части административного процесса 28.63 KB
  Об административных процедурах говорится как о системе административнопроцедурных правоотношений складывающихся в различных административноправовых институтах. Основная цель формирования административных процедурных правоотношений установление административного правового порядка осуществления управленческих действий; реализация прав и исполнение обязанностей граждан и организаций; обеспечение законности публичного управления; установление гарантий справедливости и обоснованности принятия административных актов или совершения...
76991. Производство по обращениям граждан: правовые основы, виды обращений, процессуальные права, обязанности, гарантии, ответственность участников производства 28.35 KB
  В известном смысле данный вид производства связан также с реализацией конституционного права граждан свободно искать получать передавать производить и распространять информацию любым законным способом за исключением сведений составляющий государственную тайну Обеспечение реализации этого конституционного права российских граждан составляет важную обязанность органов государственной власти Российской Федерации их специальных подразделений аппарата и должностных лиц. Так в аппарате Администрации Президента Российской Федерации существует...
76992. Общая характеристика производства по делам об административных правонарушениях. Задачи и принципы данного производства, обстоятельства, исключающие производство по делу 27.25 KB
  Общая характеристика производства по делам об административных правонарушениях. Задачами производства по делам об административных правонарушениях являются всестороннее полное объективное и своевременное выяснение обстоятельств каждого дела разрешение его в соответствии с законом обеспечение исполнения вынесенного постановления а также выявление причин и условий способствовавших совершению административных правонарушений. Принцип объективности выражается в обязанности государственных органов и должностных лиц уполномоченных осуществлять...
76993. Стадии производства по делам об административных правонарушениях, их правовая характеристика 29.2 KB
  Так при взыскании штрафа на месте соединяется расследование рассмотрение дела и исполнение постановления. Рассмотрение дела: подготовка дела к рассмотрению анализ и оценка обстоятельств дела принятие постановления объявление постановления. Пересмотр постановления: подача жалобы или опротестование постановления; рассмотрение жалобы или пересмотр постановления; вынесение решения; оглашение решения. Исполнение постановления: обращение постановления к исполнению; приведение постановления в исполнение; разрешение вопросов связанных с...