96359

Організація туристичної діяльності на прикладі тур фірми «Іст-Вояж»

Курсовая

Туризм и рекреация

Особливості надання основних та додаткових послуг лікувального туризму. Не говорячи вже про те що ця система годує дуже багато фізичних і юридичних осіб так чи інакше зв\'язаних із наданням туристичних послуг. Теоретичні та методологічні аспекти лікувального туризму Поняття завдання і місце туризму в рекреації.

Русский

2015-10-05

1.13 MB

11 чел.

74

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………………… 3

Розділ I. Теоретичні та методологічні аспекти лікувального туризму.

1.1. Поняття, завдання і місце туризму в рекреації..……………………………6

1.2. Суб`єкти і об`єкти…………………………………..………………………...8

1.3. Туристичні території та центри лікувального туризму…………………..11

1.4. Особливості надання основних та додаткових послуг лікувального туризму…………………………………………………………………………...14

1.5. Особливі умови розвитку лікувального туризму…………………………17

1.6. Досвід організацій лікувального туризму в Україні та закордоном…….20

Розділ II. Організація туристичної діяльності на прикладі тур фірми «Іст-Вояж».

2.1. Організаційна структура, відділи та функції……………………………...26

2.2. Динаміка виробничих показників………………………………………….29

2.3. Організація гостинності…………………………………………………….31

2.4. Організація створення туристичного продукту…………………………...33

2.5. Реалізація туристичного продукту…………………………………………37

2.6. Організація партнерських відносин………………………………………..39

2.7. Організація реклами на прикладі агентства « Іст-Вояж»………………...41

2.8. Вирахування вартості туристичного продукту…………………………...44

Розділ III. Розробка туру ( на прикладі Жидачівського району, Львівської області).

3.1. Загальні відомості про тур………………………………………………….48

3.2. Маршрут туру……………………………………………………………….52

3.3. Програма обслуговування………………………………………………….53

3.4. Вирахування вартості туристичного продукту…………………………..56

3.5. Опис об`єктів………………………………………………………………..58

Висновки……………………………………………………………………………...68

Додатки……………………………………………………………………………….69

Список використаних джерел……………………………………………………...74

ВСТУП

     Туризм - це не тільки чудова нагода для людини відпочити, ознайомитися з історією, культурою, мальовничими куточками будь – якої країни, міста, а й оздоровити чи зміцнити своє здоров`я. Лікувальний  туризм — перший розділ моєї курсової роботи. Це один з найперспективніших видів туризму України. Він розвивається за рахунок значних ресурсів: морського узбережжя, гарячих, теплих і холодних мінеральних джерел, лікувальних лиманових родовищ грязі, лісів тощо, якими багата наша країна. Інтерес до лікувального туризму в Європі постійно зростає, що в значній мірі обумовлено демографічними тенденціями. Розвиток туризму відіграє важливу роль у вирішенні соціальних проблем держави. В багатьох країнах світу саме за рахунок туризму створюються нові робочі місця, підтримується високий рівень життя населення, створюються передумови для поліпшення платіжного балансу країни. Розвиток сфери туризму сприяє підвищенню рівня освіти, вдосконаленню системи медичного обслуговування населення, впровадженню нових засобів поширення інформації тощо. Туризм безпосередньо впливає на соціальне, культурне й економічне життя держави.                                                                                                                                                У багатьох державах світу туризм розвивається як система, що дає всі можливості для  ознайомлення з історією, культурою, звичаями, духовними і релігійними цінностями даної країни і її народу, і дає прибуток у скарбницю. Не говорячи вже про  те, що  ця система «годує»  дуже  багато  фізичних і  юридичних осіб, так чи інакше  зв'язаних із наданням  туристичних  послуг. У другому  розділі  моєї курсової роботи  розповідається про людей туристисної галузі і їхню діяльність в межах туристичної фірми «Іст-Вояж».                                                                                                                                  Туризм – одна з найпопулярніших форм активного відпочинку планети. Щорічно десятки мільйонів людей подорожуючи знайомиться з багатствами і красотами, історичними культурними пам’ятками досягненнями в економіці будівництві різних країн і народів. Для багатьох країн (Швейцарія, Греція, Єгипет, Канада, США, Індонезія тощо) туризм дає величезні прибутки. В Україні туризму почали приділяти увагу лише в останні роки. Україна має значні можливості для динамічного розвитку туристської та рекреаційної галузі, розширення міжнародного співробітництва в цій сфері.                                                    В Україні з її багатою історичною спадщиною і безцінними рекреаційними ресурсами туристичний бізнес розвивається з переважною орієнтацією на виїзд, і лише невелика їх частина працює для внутрішнього споживача. Останній розділ моєї курсової роботи охоплює розробку туристичного продукту в межах Жидачівського району Львівської області. Дуже хотілось б, щоб кожен з нас пізнавав і пишався своїм рідним краєм і вже тоді зміг оцінити туристичну красу за кордоном.У сучасному світі в Україні з її економічними проблемами надходження грошей із сфери туризму могла б стати стабільним джерелом прибутку.                                                                                                                            Мета курсової роботи полягає в дослідженні теоретичних і практичних аспектів сутності, змісту та особливостей розвитку туристичної діяльності в Україні. Досягнення цієї мети передбачає розв'язання таких дослідницьких завдань:                                                                                                                                            -обґрунтування розвитку лікувального туризму в Україні;

-дослідити формування лікувального туризму в Україні;

-дослідити сучасні підходи до розвитку лікувального туризму в Україні;

-дослідити організацію туристичної діяльності тур фірми.

-розробити власний туристичний продукт.

-скласти маршрут, програму перебування, розрахувати вартість.

     Об’єктом дослідження є публікації з тематики курсової роботи. Дана курсова робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи використовувалися методи вибіркового дослідження. Інформаційну базу дослідження склали підручники, наукові публікації з обраної тематики, звітні матеріали об’єкту дослідження, публікації у пресі, власні спостереження.

         Предметом дослідження є розвиток туристичної діяльності в Україні.     Загальна методика дослідження. Теоретичною та методологічною основою досліджень є дослідження вітчизняних і зарубіжних учених, офіційні видання України. Під час проведення досліджень і при обґрунтуванні їхніх результатів використовувались методи логічного узагальнення та системного підходу.  Теоретична та практична цінність роботи полягає у об’єднанні і узагальненні матеріалів різних  видань в  одному документі та  поглибленні  власних знань стосовно предмету дослідження.                                                                      Структура і обсяг роботи. Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Результати курсової роботи викладено на 75 сторінках. Список використаних джерел включає 22 найменування.

РОЗДІЛ I. Теоретичні та методологічні аспекти лікувального туризму

  1.  Поняття, завдання і місце туризму в рекреації

Туризм — тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування[1]

Туризм проявляється як форма суспільного споживання специфічних благ, послуг та товарів, що об'єктивно розвинулась внаслідок соціологізації відтворювальної функції, утворивши галузь діяльності зі створення цього специфічного продукту та організації його споживання, яка за кінцевим призначенням та характером діяльності належить до споживчих галузей господарства.                                                                                                                                     Саме туризм у сучасному світі сприймається як головна форма рекреаційної діяльності, перетворившись на потужну самостійну галузь нематеріального виробництва, яка задовольняє рекреаційні потреби. Виникає  логічне  запитання про  співвідношення  семантичного  навантаження    наукових  категорій  "туризм" і "рекреація", оскільки  дуже  часто  ці два поняття   сприймаються і  подаються в літературних джерелах як синоніми.
 Досить поширеною є думка, що "рекреація" - поняття значно ширше, оскільки включає практично всі види діяльності людини у її вільний від роботи час, який вона проводить поза своїм постійним помешканням, тоді як "туризм" - поняття вужче і глибше, оскільки цей процес супроводжується споживанням відповідних послуг, тобто купівлею певної продукції/товару чи послуг і використанням ресурсного потенціалу території.
 У Західному науковому світі дослідження рекреації тривалий час розвивалося незалежно від досліджень туризму. Традиційно туризм розглядався як комерційний економічний феномен, що базується на приватній основі. На противагу такому підходу рекреація і парки вивчалися як ресурс загальнодержавного використання і поширення. Тому дослідження рекреації фокусувалося на державному секторі. Вивчалися проблеми управління незайманою природою, неринкове оцінювання й аналіз рекреаційного досвіду. Вивчення туризму носило більш прикладний характер, який зосереджувався на традиційному приватному секторі (наприклад, туристична індустрія). Досліджувалися моделі подорожей, туристичний попит, реклама і маркетинг.
 Такий поділ між цими видами діяльності зберігався до початку 1980-х років. Нині він значно знівелювався. І все  ж,  існують  думки,  що "туризм  здійснюється в межах рекреаційної основи", а прихильники  іншої    точки зору  намагаються довести, що "рекреація - компонент туризму".
 Та все ж реальність така, що вивчення туризму і рекреації розширилося і переплелося в понятійному апараті й методичному інструментарії. Разом із зміною суспільства і впливом суспільно-географічних чинників демаркаційна лінія між рекреацією та туризмом стала розмитою і нечіткою. Ті ж, хто намагається знайти різницю, можуть   припустити, що  рекреація апелює  до   такої особливості людської  психіки, як покладання   на свої  сили, тоді   як туризм обслуговує  явно   тих,   хто шукає    розваг  без   значного дискомфорту. Але  й   ці   аргументи   стають  умовними, оскільки  швидкими   темпами   розвивається   екологічний туризм, який   спирається   на  активний    відпочинок, за якого комфортність є мінімальною.
 Однак очевидною є зростаюча конвергенція між туризмом і рекреацією у площині теорії, діяльності і впливів, особливо із зростанням комерціалізації рекреації і розпорошенням обов'язків у рекреаційній сфері між державними і приватними структурами. Разом із цим з'являється і необхідність розглядати рекреаційні і туристичні ресурси у комплексі як ресурси для різних видів діяльності під час дозвілля.


 

  1.  Суб`єкти і об`єкти

  Турист (мандрівник) — особа, яка здійснює подорож по Україні або в іншу країну з не забороненою законами країни перебування метою на термін від 24 годин до шести місяців без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та з зобов'язанням залишити країну або місце перебування у зазначений термін.
Туристичний продукт — попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).
[3]                                                               Об'єктом туристичної діяльності є все, що може стати для суб'єкта туризму (туриста) метою подорожі. Об'єкт і суб'єкт тісно пов'язані між собою. Вони взаємодіють як підсистеми однієї системи управління й не можуть функціонувати автономно, адже в такому випадку керуюча підсистема працювала б без результатів, а керована була б дезорганізована. Суб'єктами туристичної діяльності є туристичні оператори, туристичні агенти, інші суб'єкти підприємницької діяльності, які надають послуги з проживання, харчування, екскурсійного обслуговування тощо та фізичні особи, що здійснюють туристичний супровід (гіди-перекладачі, екскурсоводи, провідники тощо) або надають послуги з тимчасового розміщення, харчування тощо.
 Туроператор здійснює діяльність з організації та забезпечення створення туристичного продукту, реалізації та надання туристичних послуг, а також посередницьку діяльність із надання характерних туристичних послуг (обсяг яких суттєво скоротиться без їх реалізації туристам) та супутніх послуг (надання та виробництво яких несуттєво скоротиться  без їх реалізації  туристам).
Турагенти здійснюють
    посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту    туроператорів та   туристичних        послуг      інших    суб'єктів  туристичної   діяльності, а також  посередницьку   діяльність   щодо         реалізації  характерних та супутніх послуг.
 
 Оформлення туристичної документації та страхування туристів можуть здійснювати як туроператор, так і турагент — за домовленістю. Агентська винагорода закладається туроператором як комісійний процент у ціну турпакета або дорівнює проценту знижки з роздрібної ціни туру.
Одна фірма може виступати на ринку туристичних послуг
  як     туроператор    і як   турагент     одночасно. Найчастіше     туристична    фірма    діє    як  посередник між споживачем послуг — туристом та безпосереднім їх                         виробником — підприємствами обслуговування.
 Організаційні форми туризму: міжнародний туризм (в'їзний та виїзний);
внутрішній туризм. Залежно від категорій осіб, які здійснюють туристичні подорожі, та їхніх цілей, існують такі види туризму: дитячий, молодіжний, сімейний, культурно-пізнавальний, лікувально-оздоровчий, спортивний, релігійний, підводний, гірський, автомобільний, самодіяльний тощо.
[3]
 Вимоги до суб'єктів туристичної діяльності
1. Туроператорська та турагентська діяльність відповідно до
закону , підлягає обов'язковому державному ліцензуванню. Розмір плати за ліцензію встановлений Постановою 8. Відповідно до ст. 14 Закону 4, плата за видачу копії ліцензії для кожної філії або відокремленого підрозділу становить один неоподатковуваний мінімум (17 грн); за переоформлення ліцензії та за видачу дубліката — 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн).
Розмір фінансового забезпечення туроператора має становити суму, еквівалентну не менше 20 000 євро (для туроператора, який надає послуги винятково з внутрішнього та в'їзного туризму — не менше 10 000 євро); розмір фінансового забезпечення турагента має становити не менше 2000 євро.
2. Більшість туристичних послуг підлягають обов'язковій сертифікації стосовно безпеки для життя та здоров'я людей, захисту їхнього майна та охорони довкілля, у тому числі готельні послуги та послуги харчування.
3. Обов'язковим є страхування туристів (медичне та від нещасного випадку), яке здійснюється на основі угод зі страховими компаніями, що мають право на здійснення такої діяльності і керуються Законом 5. Якщо турфірма не здійснює страхування туристів, то приймаються страхові поліси, видані на підставі договору, укладеного безпосередньо між туристом і страховою компанією. Причому необхідно не лише перевірити наявність страхового полісу у туриста, а й додати його копію до договору на надання туристичних послуг.
4. Обов'язкова наявність службового приміщення (офісу), яке відповідає
   певним, визначеним законодавством, умовам.
5. У штаті суб'єкта туристичної діяльності повинно бути не менше 30 % фахівців зі спеціальною туристичною освітою або стажем роботи в сфері туризму не менш 3 років; для керівника суб'єкта туристичної діяльності або туристичного підрозділу обов'язковою є виша освіта.
6. Обов'язкове надання клієнтам і партнерам повної інформації щодо туристичних послуг, тарифів, умов обслуговування туристів, рекламних, інформаційних, довідкових матеріалів (довідники готелів, закладів громадського харчування, розклади руху транспорту, тарифи на перевезення тощо). Здійснюючи рекламну діяльність, суб'єкт туристичної діяльності повинен керуватися
законом.
7. З метою забезпечення безпеки туристів суб'єкти туристичної діяльності зобов'язані здійснювати: підготовку безпечних умов для перебування туристів, облаштування трас походів, прогулянок, екскурсій, місць проведення змагань, забезпечення туристів спорядженням та інвентарем; навчання туристів засобам профілактики і захисту від травм та нещасних випадків, інструктаж з надання першої медичної допомоги, а також інформування про джерела небезпеки; надання опе-ративної допомоги туристам, що зазнають лиха, транспортування потерпілих; розробку та реалізацію спеціальних вимог безпеки під час організації та проведення походів з автомобільного, гірського, лижного, велосипедного, водного, мотоциклетного, пішохідного туризму та спелеотуризму.
  Суб'єкти туристичної діяльності, які спеціалізуються на організації туристичних подорожей із використанням активних форм пересування туристів, повинні створювати пошуково-рятувальні служби або укладати угоди з такими службами на обслуговування.

  1.  Туристичні території та центри лікувального туризму

Останнім часом у світі спостерігається зростання інтересу туристів до лікувального  туризму. Швидкий темп життя, безліч стресових ситуацій, зростання потоку інформації, несприятлива екологічна обстановка в більшості країн змушує людей звертатися до цього виду туризму. Подорожі з лікувальними цілями були відомі ще в стародавніх Греції і Римі, громадяни яких використовували цілющі джерела та місця зі сприятливим кліматом для того, щоб зміцнити здоров'я. Перший відомий в історії курорт Асклепія у Давній Греції, розташований поблизу порту Епідаурос, був створений на природних джерелах мінеральних вод у II ст. до н. е. У XVIII—XIX ст. поширилася мода їздити "на води". Люди, переважно багаті, їздили на курорти не з метою лікування, а для відпочинку. Навколо джерел виростали курортні міста, що стали                  центрами світського життя, поряд із   лікарнями    споруджувалися концертні зали,     іподроми та казино. Мотивація  подорожей на курорти з      роками          не змінилася.     Людей,         які    бажають   відпочити,     приваблюють        у       курортні місцевості цілющі властивості природних факторів.[20]                                                                                                           Лікувальний туризм достатньо поширений у Європі. До XIX ст. сформувалася німецька курортологічна школа, прихильниками якої, крім Німеччини, Австрії і Швейцарії, стали Чехія і Словаччина. У цих країнах сформувалися багаті традиції курортної справи, вони мають у своєму розпорядженні широкий спектр цілющих природно-кліматичних ресурсів, розвинену інфраструктуру, використовують сучасні ефективні методи профілактики і лікування захворювань, а також реабілітації. Чехія, Словаччина і Німеччина контролюють більшу частку європейського лікувально-оздоровчого туризму.Закладені ще в XIX ст. принципи німецької школи курортології у країнах, які їх підтримують (Німеччина, Австрія, Швейцарія, Чехія, Словаччина та ін.), дотепер не зазнали суттєвих змін. Особам, які прибувають на курорти, зазвичай не пропонують суворий розпорядок дня, вони самі обирають час для лікувальних процедур і не зобов'язані діяти за лікарською порадою. Курорти іншої групи, до якої входять Іспанія, Італія, Франція, Бельгія, мають переважно оздоровчий характер. Хоча саме в Бельгії знаходиться знаменитий курорт Спа, що дав загальну назву всім курортам із термальними водами.                                                     За кількістю туристських прибуттів на санаторно-курортне лікування список європейських країн очолює Чехія. Найбільша і найвідоміша чеська оздоровниця — Карлові Вари, або Карлсбад, як називали цей курорт уХІХст. Розташований він на заході країни. Історія курорту тісно пов'язана з відкриттям та освоєнням джерел мінеральних вод. Курортне лікування тут почалося ще в XV ст. У Кардових Варах на сьогодні офіційно налічується 12 джерел. Наймогутніше серед них — Вржидло — гейзер, що викидає близько 2000 л/хв. гарячої води (+ 72,6 °С) на висоту 12—14 м. На цьому курорті туристи не лише лікуються, а й знайомляться з багатою історією і культурою міста. Карлові Вари нині приймають відвідувачів з усіх п'яти континентів. Особливо полюбляють курорт німецькі туристи завдяки вигідному співвідношенню ціни та якості лікування. Лікують у Карлових Варах хвороби травного тракту й обміну речовин.Недалеко від Карлових Вар розташовані знамениті курорти Франтішкови Лазне і Маріанське Лазне.Курорт світового значення Франтішкови Лазне знаходиться у західній частині Чехії і є одним із найстарших (заснований 1792 р.) і найбільших курортів країни. На ньому лікують хвороби системи кровообігу, вади серця і захворювання опорно-рухового апарату. На північному заході Чехії, у районі масиву Рудних гір, розташований бальнеологічний курорт Тепліце — один із найдавніших у Європі.Останнім часом спостерігається більш активне просування чеських оздоровниць на європейський ринок лікувально-оздоровчого туризму. Усі чеські курорти, крім лікувальних і оздоровчих, пропонують культурні, розважальні й спортивні програми. На курортах відкривають театральні сцени, галереї та виставкові зали, ігорні заклади тощо, розширюють можливості активного відпочинку, створюючи умови для гри в гольф і теніс, плавання, занять верховою їздою, пішохідних і велосипедних прогулянок. Лікувальні та оздоровчі програми вдало поєднуються з культурними, розважальними та пізнавальними заходами.

Німеччина. На території Німеччини розташовані понад 300 курортів. Тільки в Баварії їх близько 50. Деякі мають світове значення, їх щорічно відвідують тисячі іноземних туристів. Це, насамперед, Баден-Баден — курорт із м'яким кліматом. Близько 2000 років тому римляни відкрили тут гарячі термальні джерела.Всесвітньо відомим курортним містом є Баден, розташований у східній околиці Віденського лісу. Свою репутацію як оздоровчий курорт він          отримав завдяки 14 гарячим джерелам (+ 36 °С).                                                                            Франція. У цій країні функціонують декілька всесвітньо відомих курортів. Енген — термальний курорт, розташований за 15 км від Парижа. Його води використовують із 1779 р. Курорт славиться мінеральним джерелом із найбільшим серед усіх джерел Франції вмістом сірки. Лікують захворювання дихальних шляхів. Віші — всесвітньо відомий курорт, розташований у центральному районі Франції, за 3,5 год. їзди від Парижа. Має 15 джерел, з них 6 — з питними мінеральними водами з температорою від + 16 до + 75 °С. На курорті лікують захворювання опорно-рухового апарату.                                                     Південна Європа на ринку лікувально-оздоровчого туризму представлена в основному Італією. її бальнеологічні курорти зосереджені на північному сході країни, в області Емілья-Романья і на острові Іскья, багатому не тільки термальними водами, а й лікувальними грязями. Найбільш відомі італійські бальнеологічні курорти розташовані на Адріатичному узбережжі, в провінції Равенна. Найпопулярнішим в Європі курортом є Монтекатіні Терме, заснований ще 1345 р. Він розташований за 50 км від Флоренції в Тоскані. На острові Іскья — курорті, що працює під гаслом "краса і здоров'я", — є близько 70 діючих термальних джерел. За 35 км від Верони розташоване курортне містечко Сірміоне, відоме своїми сірчаними джерелами, що б'ють із дна озера при температурі води + вР°С. В Іспанії найбільш знаменитою є водолікарня Бенасаль, джерела цілющих вод Монтанехос на Коста дель Ассар і термальні джерела у Валенсії, на базі яких функціонують курорти Кофренсе і Чулілья.[21]

  1.  Особливості надання основних та додаткових послуг лікувального туризму

Природа послуг, що входять до складу туристичного продукту, дуже специфічна і неоднорідна. Туристичні послуги, як і будь-які інші послуги, нематеріальні, невідчутні. Цим вони відрізняються від товарів та інших матеріальних благ. Невідчутність туристичних послуг- дуже важлива властивість, що своєрідно виявляється в результатах сервісної діяльності. Корисний ефект туристичного сервісу може бути охарактеризований суб'єктивним сприйняттям його споживачів. Невідчутність цього ефекту і його невіддільність від процесу виробництва ускладнюють не тільки його споживання, що відбувається безпосередньо на місці перебування туристично-рекреаційних ресурсів. Невідчутність створює такі умови, коли невизначеність корисного ефекту туристичних послуг поєднана з особливим ризиком споживчого вибору. Потенційний турист має можливість лише непрямої оцінки споживчих властивостей послуг, що здобуваються, використовуючи для цього суспільну думку, рекламу, фірмовий знак і т. п. Матеріальний субстрат (у вигляді каталогів, проспектів, відеокасет, лазерних компакт-дисків, кінострічок та ін.) дозволяє здійснювати вибір за допомогою аналогії, тому що власні відчуття й емоційне сприйняття в туриста з'являються лише після безпосереднього споживання послуг, коли вибір стане практично незворотнім.
 Невідчутність, нематеріальність туристичних послуг накладають своєрідний відбиток не тільки на споживання, а й на виробництво. Послуга в найбільш загальному розумінні- це діяльність (чи процес) невловимого характеру,              що одна сторона- постачальник може запропонувати іншій стороні-     споживачеві, або надає за його замовленням з метою одержання визначеної вигоди.      При цьому     туристична       діяльність не      розділяє     виробництво, реалізацію,  споживанн  послуг ні в часі, ні в просторі.                                                                                                             Виробництво, реалізація, споживання туристичних послуг відбувається одночасно, не виділяючись в самостійні стадії.

Невідчутність послуг, неможливість їх накопичувати, зберігати, як, наприклад, товари, підсилює підприємницький ризик у туризмі. Унаслідок цього нереалізований туристичний продукт, у тому числі послуги по готельному, транспортному, екскурсійному й іншому обслуговуванню, не продані з причин сезонності чи іншого характеру, веде до непоправних витрат. Зменшити втрати доходу через незбереженість, ненакопичуваність, туристичний продукт можна за допомогою узгодження попиту та пропозиції туристичних послуг. Для цього застосовують гнучку систему цін, що враховують сезонність споживання туристично-рекреаційних ресурсів, попереднє бронювання місць розміщення, гнучкі форми зайнятості працівників в індустрії туризму і т. д.[6]

Основні послуги, що пропонуються туристичним підприємством, включають:
- послуги по організації перевезення;
- розміщення;
- харчування туристів.
 До додаткових послуг відносяться:
- послуги по організації екскурсій;
- послуги по страхуванню туристів;
- послуги гідів-перекладачів;
- послуги по перевезенню туриста від місця його прибуття в країну (місце його тимчасового перебування) до місця розміщення і назад (трансфер), а також будь-якому іншому перевезенню в межах країни (місця тимчасового перебування), передбаченої умовами подорожі;
- послуги з ремонту техніки;
- послуги з прокату;
- обмін валюти;
- телефон;
- пошта,
- послуги побутового обслуговування;
- право користування пляжем т. п.

Такий розподіл умовний, оскільки істотних відмінностей, з погляду споживчих властивостей, між ними немає. Послуги, включені в основну програму й оформлені путівкою, відносять до основних. Додаткові послуги турист здобуває самостійно в місці перебування, вони не входять у вартість путівки.
 У більшості випадків туристичні основні послуги складаються з транспортних послуг, послуг розміщення і харчування. Однак при організації подорожей з пізнавальними, професійно-діловими, спортивними, релігійними цілями послуги, що традиційно відносяться до додаткових, можуть бути основою туру. Так у лікувальному туризмі медичні послуги є основою цього туризму.
 Таким чином, різниця між основними і додатковими послугами полягає в їхньому співвідношенні із придбаним пакетом послуг.

  1.  Особливі умови розвитку лікувального туризму

Особливостями лікувального туризму є:

— тривалість перебування, що повинна становити не менше трьох тижнів, незалежно від типу курорту і захворювання, оскільки лише за такий                     час можна досягти оздоровчого ефекту;                                                                                                         — висока вартість перебування і лікування — звичайне лікування на курортах є дорогим, тому цей вид туризму розрахований на заможних клієнтів, що замовляють індивідуальну програму перебування і лікування;                                                         — вік — як свідчить статистика, на курорти найчастіше їдуть люди старшої вікової групи, хоча останнім часом відпочинок на курортах обирають і люди середнього віку, які страждають недугами. Вибір робиться між курортами, що спеціалізуються на лікуванні конкретного захворювання, і курортами змішаного типу, що загалом зміцнюють здоров'я і сприяють відновленню сил і зняттю стресу.                                                                                                                                              Останнім часом ринок лікувальний  туризм  зазнає змін. Традиційні санаторні курорти перестають бути місцем лікування і відпочинку осіб похилого віку і перетворюються на поліфункціональні оздоровчі центри, розраховані на широке коло споживачів. Така трансформація курортних центрів зумовлена двома причинами. Перша криється в зміні характеру попиту на лікувальні послуги. Модним стає здоровий спосіб життя, у світі стає більше людей, які хочуть підтримувати гарну фізичну форму і мають потребу у відновлювальних антистресових програмах. Переважно це люди середнього віку, що надають перевагу активному відпочинку і часто обмежені в часі. На думку багатьох експертів, споживачі такого типу будуть головними клієнтами санаторних курортів і гарантією процвітання лікувального туризму XXI ст.[18]                                                          Друга причина переорієнтації полягає в тому, що курорти поступово втрачають традиційну підтримку, у тому числі фінансову, муніципалітетів і держави. Щоб вийти на нові сегменти споживчого ринку і залучити додаткових клієнтів, оздоровниці змушені диверсифікувати свій продукт. Зберігаючи лікувальну функцію, курорти урізноманітнюють програму перебування пацієнтів культурними і спортивними заходами, пропонують широкий асортимент послуг з оздоровлення і відновлення сил, більш гнучко підходять до визначення               тривалості курсів лікування й оздоровлення. Останнім часом у приморських                                   готелях дуже популярною є таласотерапія.                                                                                       Розрізняють три основних типи курортів: бальнеологічні, грязеві й кліматичні.                                                                                                                                            1.На бальнеологічному курорті головним лікувальним фактором слугують природні мінеральні води. Вони використовуються для питного лікування, ванн, купання в лікувальних басейнах, усіляких душів, а також для інгаляцій, полоскань і зрошень. Відомості про цивілізоване використання цілющих мінеральних вод дійшли до нас з глибини віків. Численні археологічні знахідки свідчать про те, що практика оздоровлення мінеральними водами існувала ще 5 тис. до н. е., давні люди вважали мінеральні води джерелом здоров'я, сили та краси. У працях Гіппократа описуються лікувальні властивості річкової, солоної і морської води. "Іn balneis salus" ("Здоров'я — це купання") — правдивість цього твердження Гіппократа доведена практикою використання оздоровчої сили води. Мінеральні води допомагають вилікуватися від численних недуг. Серед пацієнтів бальнеологічних курортів переважають люди з захворюваннями шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної і нервової систем, дихальних шляхів, опорно-рухового апарату. Ефективність лікування низки захворювань на бальнеологічних курортах підтверджують результати медичних досліджень.             2.Грязеві курорти прив'язані до родовищ лікувальних грязей (пелоїдів). Грязелікування використовується переважно при патології суглобів, нервової системи травматичного походження, а також гінекологічних та деяких інших захворювань. Завдяки сучасним методам і новітнім технологіям грязелікування дає змогу досягти високих медичних результатів, що сприяє зростанню популярності грязевих курортів серед людей, які потребують лікарської допомоги.

3.Кліматичні курорти настільки ж різноманітні, як і сам клімат. У структурі кліматичних курортів світу лісові (рівнинні) становлять 11,3%, гірські — 24,2%, клімато-кумисо-лікувальні — 4,2%. Кожному з них властива унікальна комбінація погодно-кліматичних факторів (температура, атмосферний тиск, сонячне випромінювання тощо), що використовуються з лікувально-профілактичною метою. Від поєднання цих факторів залежить профіль курорту. Якщо лісові курорти з характерним для них континентальним кліматом приймають переважно осіб, що страждають захворюваннями верхніх дихальних шляхів, астмою, розладами нервової системи, то перебування на гірських курортах рекомендується при початкових формах туберкульозу і малокров'ї.Найбільш поширений тип кліматичних курортів — приморські. У структурі кліматичних курортів світу вони становлять 60,3 %. Дедалі більше туристів відкривають для себе можливості поєднувати відпочинок на морі з ефективним лікуванням. Морський клімат сприяє подоланню багатьох хвороб. Він позитивно впливає на людей із захворюваннями крові, кісткової тканини, лімфатичних залоз. Після завершення курсу лікування самопочуття пацієнтів поліпшується, тривалий час вони можуть обходитися без медикаментів чи скоротити дози лікарських препаратів.Ще один різновид кліматичних курортів — клімато-кумисо-лікувальні— розташовані в степовій зоні й відомі своїм комбінованим методом лікування, що поєднує цілющі властивості сухого степового клімату і кумису — кисломолочного напою з кобилячого молока. Кумис підвищує засвоюваність білків і жирів, сприяє збільшенню маси. Таких курортів у світі всього близько 40. Окрім трьох основних типів курортів — бальнеологічних, грязевих і кліматичних — виокремлюють перехідні (проміжні). Це курорти, які використовують відразу кілька природних лікувальних факторів, наприклад, мінеральні води і грязі чи клімат і мінеральні води.

1.6. Досвід організацій лікувального туризму в Україні та закордоном

Туризм - різновид рекреації,відновлення і розвиток фізичних, духовних сил людини, а значить, його оздоровлення, за допомогою відпочинку, в тому числі заняття туризмомРозвиток рекреації залежить від життєвого рівня населення, ступеня урбанізації, наявності рекреаційних ресурсів (компоненти природної сфери: кліматрельєфповерхневіпідземні водимінеральні, рослинність та ін), використовуваних для задоволення рекреаційних потреб. 
 Організований туризм - туризм, подорожі, поїздки, забезпечувані туристськими організаціями та підприємствами і регламентування за маршрутом, тривалості, терміном перебування у  відповідних  пунктах маршруту. 
 Організація туристської діяльності  являє собою систему заходів, спрямованих на раціональне поєднання праці, засобів і технологій у виробничо-обслуговуючому процесі туристської фірми.                                                                                                                                         В обов'язки учасників туристського процесу входять наступні принципи: 
1. Професіонали сфери туризму зобов'язані надавати туристам об'єктивні правдиві відомості про місця призначення і про умови поїздки, прийому та перебування; вони повинні забезпечувати ясність положень 
договорів, пропонованих їх клієнтам, як у плані характеру, ціни і якості послуг, які вони зобов'язуються надати, так і в плані фінансових зобов'язань з боку; 
2. професіонали сфери туризму, в тій мірі, в якій це від них залежить, спільно з державними властями повинні дбати про безпеку, запобігання нещасних випадків
оранізму, здоров'я та гігієни, харчування для осіб, що звертаються за їх послугами; вони повинні забезпечувати належні системи страхування і допомоги; брати зобов'язання відраховуватися відповідно до умов, передбачених в їх національному законодавстві, і надавати справедливу компенсацію при невиконанні своїх договірних зобов'язань; 
3. професіонали сфери туризму, в тій мірі, в якій це від них залежить, повинні сприяти культурному і духовному вдосконаленню туристів і дозволяти їм відправляти в ході поїздок свої релігійні потреби; 
4. Влада держав
и, що направляють і приймають туристів, в контакті з зацікавленими професіоналами сфери туризму та їх асоціаціями, повинні забезпечувати прийняття дотримання туристськими компаніями                                                                                                             вищевказаних правил і зобов'язань з репатріації туристів у разі       неспроможною компанії які організували їх поїздки; 
5. Уряди мають 
право - і несуть обов'язок - особливо в кризових ситуаціях, інформувати своїх громадян про складні умови і навіть небезпеки, з якими вони можуть зіткнутися при поїздках за кордон, проте вони повинні повідомляти такі відомості, не завдаючи невиправданого або перебільшеного шкоди туристської індустрії приймаючих країн та інтересам компаній у своїх країнах; зміст таких можливих попереджень має попередньо обговорюватися з владою приймаючих країн та зацікавленими професіоналами; вироблені рекомендації повинні суворо відповідати серйозності сформованих ситуацій і обмежуватися тими географічними зонами, в яких підтверджені проблеми з безпекою; ці попередження повинні пом'якшуватися мул скасовуватися, як тільки відновлюється нормальне положення;                                                                                  6. Преса, особливо, спеціалізована туристська преса та інші засоби масової інформації, включаючи сучасні засоби електронного зв'язку, повинні забезпечувати правдиву і збалансовану інформацію про події та ситуації, які можуть вплинути на відвідуваність туристами; вони також повинні забезпечувати споживачів туристських послуг точними і надійними відомостями; з цією метою також розробляються і застосовуються нові інформаційні технології; при цьому преса та інші засоби масової інформації ніяким чином не повинні сприяти секс-туризму.                                                                                                                                                                                       Програми лікувально- курортних турів різноманітні, проте існують загальні специфічні вимоги до організації саме таких турів. Готуючи туристський продукт, необхідно пам'ятати, що це робиться для людей, охочих відпочити і поправити своє здоров'я. Тому необхідно спланувати та створити такий маркетинг-мікс туристського продукту, який дозволить найбільш успішно задовольнити потреби і запити клієнтів під час лікувального відпочинку. 
 Екскурсійна програма не повинна бути занадто насиченою. При організації дозвіллєвих програм необхідно віддавати перевагу більш професійним лікувальним заходам і т.д., а також занять за інтересами, що дозволяє урізноманітнити дозвілля. Допускаються спортивні програми у вигляді необтяжливих прогулянок-походів по околицях, нескладних спортивних змагань, занять з аеробіки, шейпінгу, плавання в морі або басейні та ін. При цьому рекомендується створювати в курортних місцевостях, що тяжіють до сімейного відпочинку, курортно-туристичні комплекси, які дозволяють здоровим членам сім'ї займатися спортом, туризмом, а потребують лікуванні лікуватися і відпочивати. 
 Програми вітчизняних оздоровчих турів будуються з урахуванням того, що приблизно половину часу необхідно приділяти на лікувально-оздоровчі процедури. [16]
 Харчування на оздоровчих турах повинно мати асортимент страв, відповідний тій чи іншій дієті, раніше прописаної лікарем-дієтологом. Також, продукти повинні бути свіжими, страви - смачними і корисними і також естетичними. 
 Для організації лікувальних турів використовуються зручні, комфортабельні готелі, пансіонати, санаторії та ін розташовані в тихих озеленених районах, бажано поблизу природних або штучних водойм. 
У свою чергу персонал повинен бути ерудованим, знати і бути відповідальним за свою справу. Приділяється багато часу з відбору персоналу, проводяться різні тренінги, семінари з 
підвищення кваліфікації персоналу, а останнім часом стало одним з основних навчання персоналу іноземним мовам. Вивчення іноземних мов є однією з головних моментів при підготовці фахівця з туризму. Особливо можна виділити навчальний технічний звичка як організація банкетів, спеціальних рекламних заходів, презентацій. Це дозволяє вийти на новий рівень навчання, тобто робочі кадри можуть працювати не тільки на російському ринку, але і на західному, що говорить про якісний рівень підготовки. 
 Лікувальний туризм для кожної людини індивідуальний, тому що проходить в залежності від віку, захворювання, доходу та інших факторів, які впливають на туристичні мотиви. Також ця мотивація може бути пов'язана з екологічно-чистої зоною розміщення туристів (санаторії, пансіонати, готелі та ін.) Стан навколишнього середовища як бази для туризму відіграє важливу             роль у розвитку туристської індустрії. 
 Внаслідок цього більшість туристських центрів зрозуміли необхідність створення національних парків, заповідників, озеленення територій готелів. Неприпустимо, як раніше, використовувати для туризму землі, не придатні для інших цілей, розміщувати туристські об'єкти поряд з небезпечнимивиробництвами, наприклад хімічним. 
 Рекреаційне планування матеріальної бази має стати частиною загального плану з облаштування території. Перед початком будівництва нового туристського комплексу слід ретельно і повно вивчити його вплив на економіку і природу регіону. Це повинно стати частиною суспільної політики місцевих органів влади. Важлива умова реалізації нового туристського проекту - отримання санітарного дозволу на утилізацію відходів і т.д. Негативний вплив нового проекту нанавколишнє середовище - серйозна причина, по якій він може бути відхилений місцевою адміністрацією. 
 Повітря, грунтові і наземні води, пляжі і ліси повинні залишатися у своєму первозданному стані, чистими і захищеними. Захисту потребує природа - флора і фауна. Розумне використання місцевих ландшафтів і пам'яток архітектури в туристських цілях слід заохочувати. 
 Таким чином, новий туристський проект повинен плануватися так, щоб зберігати і по можливості покращувати стан навколишнього середовища. 
Відповідно до вищесказаного, можна зробити висновок про те, що лікувальний туризм дуже важливий для людини. По-перше, це не тількилікування, але і пізнавальний вид діяльності «зміна обстановки», що зумовлює трошки призабути про власне лікуваня. Сприятливі природно-кліматичні умови супроводжують одужання людського організму. Для цього необхідно берегти та зберігати незаймані ділянки природи, цінних для науки, економіки, культури. Величезна роль у сфері лікувального туризму відіграє організація проведення туру.                                                                   Отримавши доступ до благ технологічного прогресу і можливість придбати відносно недорогі квитки в самі різні країни - практично будь-який хворий бажає пізнати лікувальний туризм, що вже став популярним в багатьох країнах світу.   Ставши клієнтами глобального ринку послуг оздоровлення, туристи            можуть вибирати найкращі ціни, комфортні умови і просто місце до душі в    будь-якій точці земної кулі.                                           

За прогнозами Всесвітньої туристської організації (ЮНВТО), до 2020 р. Кількість міжнародних туристів зросте до 1,6 мільярдів. Українські туристи охоче відвідують зарубіжні курорти та оздоровчі комплекси.[13] Об'єкти внутрішнього лікувального туризму залишаються в значній мірі неконкурентоспроможними в порівнянні з закордонними.  Актуальність дослідження організації лікувального туризму на світових і вітчизняних ринках обумовлена ​​низкою обставин. 
 По-перше, рівень розвитку лікувального туризму важливий для кожної людини. Лікувальний туризм полягає не тільки у використанні сприятливих природних факторів (кліматотерапія), спорту і фізичної культури, але й у наданні культурно-дозвільної діяльності та інших форм нетрадиційної профілактики. 
 По-друге, залишається не сформованим попит на лікувальні послуги. У нашій країні люди не до кінця розуміють призначення цього виду туризму і воліють брати участь у лікувальному туризмі, коли набагато легше провести профілактику, ніж усувати наслідки захворювання організму. 
 По-третє, збереження і трудового потенціалу є завданням загальнодержавного масштабу.                                                                                    На мою думку, Україна завдяки унікальному природно-рекреаційному потенціалу, зростанню потреби населення в послугах лікувально-курортних закладів, збільшенню зацікавлення цією сферою іноземних туристів володіє усіма передумовами для відновлення і розвитку лікувального туризму. Головною перешкодою для цього є відсутність державної і регіональної стратегії розвитку лікувально-курортного господарства , яка б передбачала активний вплив на його інвестиційну привабливість.

 Актуальними є конструктивні наукові розвідки, що спрямовані на аналіз сучасного стану і можливостей вдосконалення просторової організації галузі, допомагають обґрунтувати перспективні напрями інтенсивного розвитку найбільш соціального сегменту туристичної індустрії, яким сьогодні, безсумнівно, є лікувальний туризм.

РОЗДІЛ II. Організація туристичної діяльності на прикладі тур фірми « Іст-Вояж»

2.1. Організаційна структура, відділи та функції

У туристичному агентстві «Іст-Вояж» стандартно працює сім співробітників:

  1.  директор організації;
  2.  офіс-менеджер;
  3.  бухгалтер;
  4.  два авіа-касири;
  5.  два турагенти, що спеціалізуються по зарубіжжю.

Організаційна функції

У туристичному та структура працює агентстві стандартно сім турагенти, організації,

офіс-менеджер,

бухгалтер,

два спеціалізуються відділи що зарубіжжю.

Турагент авіа-касири,

два по реалізатор продукту організація-посередник, туристського це який працює туристичному безпосередньо на туроператора, ринку. Турагент свою за отримує винагороду комісійну діяльність вартості від На туроператора від турагент відповідальності не відміну якість за як несе діють, туру.

Турагенти на певному правило, ринку, туристського де сегменті реалізують продукт.

Організаційна туристський туристичного складається агентства наступних з керуючий структура директор, відділом турів, розробці формуванню просуванню відділом по відділом турів, по по з продажу авіаквитків, реалізації бухгалтерією.

Персонал відділом кваліфіковані турів, що головною спеціальну компанії менеджери, одержали іноземними освіту, туристичну володіють мовами мають досвід менеджери роботи. Щорічно туризму великий беруть рекламних участь турах метою в з підвищення з їм що дозволяє вільно кваліфікації, орієнтуватися готелів на кращих ринку світу. Генеральний директор Солодовник компанію Олександрівна з Ірина очолює директора з заснування.

До організація діяльності дня усіх напрямків турагенства

планування реалізація та взаємодії організація стратегії, повноважень

побудова організації

та здійснення Організаційна та відділи туристичному функції

У структура сім стандартно агентстві працює організації,

офіс-менеджер,

бухгалтер,

два турагенти, авіа-касири,

два спеціалізуються що по організація-посередник, це зарубіжжю.

Турагент туроператора, продукту туристського безпосередньо який працює на реалізатор туристичному ринку. Турагент діяльність отримує свою від комісійну винагороду за від На туроператора вартості відміну несе не за якість туру.

Турагенти відповідальності турагент правило, як діють, сегменті туристського де реалізують туристський продукт.

Організаційна структура туристичного на агентства ринку, наступних складається з керуючий певному директор, розробці по відділом відділом турів, турів, по по формуванню відділом реалізації з відділом турів, просуванню бухгалтерією.

Персонал авіаквитків, продажу менеджери, компанії головною кваліфіковані спеціальну туристичну освіту, іноземними що мовами володіють великий досвід одержали мають роботи. Щорічно беруть участь туризму в рекламних менеджери з турах з підвищення метою їм дозволяє вільно орієнтуватися що кваліфікації, кращих готелів на ринку світу. Генеральний директор Солодовник компанію Олександрівна очолює дня з директора заснування.

До Ірина усіх діяльності організація напрямків реалізація турагенства

планування та взаємодії стратегії, та з здійснення організація повноважень

побудова організації

Організаційна та відділи структура туристичному працює агентстві організації,

офіс-менеджер,

бухгалтер,

два функції

У сім турагенти, спеціалізуються стандартно авіа-касири,

два що це зарубіжжю.

Турагент організація-посередник, по реалізатор продукту туристського туроператора, на працює безпосередньо який туристичному ринку. Турагент діяльність отримує свою за від винагороду комісійну від На вартості відміну туроператора несе не турагент туру.

Турагенти відповідальності якість за правило, на діють, як туристського сегменті певному туристський де продукт.

Організаційна ринку, реалізують агентства туристичного структура директор, з керуючий наступних складається відділом формуванню турів, по відділом розробці просуванню по турів, реалізації по відділом продажу відділом з авіаквитків, турів, головною компанії що кваліфіковані одержали бухгалтерією.

Персонал менеджери, освіту, туристичну іноземними володіють мовами великий мають спеціальну досвід роботи. Щорічно туризму беруть менеджери участь в з рекламних підвищення з турах що кваліфікації, їм дозволяє метою на орієнтуватися вільно готелів кращих ринку світу. Генеральний директор Солодовник очолює Олександрівна Ірина з компанію заснування.

До дня директора усіх з організація турагенства

планування напрямків діяльності та взаємодії стратегії, організація здійснення та реалізація організації

повноважень

побудова Організаційна відділи структура та агентстві туристичному сім стандартно працює турагенти, що спеціалізуються по функції

У це зарубіжжю.

Турагент організація-посередник, авіа-касири,

два організації,

офіс-менеджер,

бухгалтер,

два туроператора, туристського який реалізатор на працює безпосередньо продукту отримує ринку. Тураг

Турагент - це організація-посередник, реалізатор туристського продукту туроператора, який працює безпосередньо на туристичному ринку. Турагент отримує за свою діяльність комісійну винагороду (7-15% від вартості туру). На відміну від туроператора турагент не несе відповідальності за якість туру.

         Турагенти діють, як правило, на певному сегменті туристського ринку, де і реалізують туристський продукт.

Організаційна структура туристичного агентства складається з наступних елементів: директор, керуючий відділом по розробці і формуванню турів, відділом по просуванню турів, відділом по реалізації турів, відділом з продажу авіаквитків, головною бухгалтерією.

Персонал компанії - кваліфіковані менеджери, що одержали спеціальну туристичну освіту, володіють іноземними мовами і мають великий досвід роботи. Щорічно менеджери з туризму беруть участь в рекламних турах з метою підвищення кваліфікації, що дозволяє їм вільно орієнтуватися на ринку кращих готелів світу. Генеральний директор Солодовник Ірина Олександрівна очолює компанію з дня її заснування.

До обов'язків директора входить:

  1.  планування і організація з усіх напрямків діяльності турагенства;
  2.  планування та реалізація стратегії, організація взаємодії та здійснення повноважень;
  3.  координація роботи;
  4.  аналітична звітність;
  5.  мотивація персоналу;
  6.  контроль за здійсненням діяльності турагенства.

Директор також повинен вести контроль за підготовкою і організацією роботи офісу, організацію та проведення ділових переговорів, інструктаж працівників. Документи, що заповнюються на посаді директора туристичного агентства це зазвичай заяви та договору про прийом на роботу, також всі документи заповнюються в інших відділах повинні бути переглянуті і підписані директором.

Дані на співробітників турагенства «Іст-Вояж»:

Таблиця 2.1

Генеральний директор

Красюченко Сергій Сергійович

Офіс - менеджер

Тропкіна Валерія Володимирівна

Бухгалтер

Овсієнко Наталія Павлівна

Авіа - касир

Тушко Ірина Дмитрієвна

Авіа - касир

роботи

аналітична координація звітність

мотивація діяльності за також турагенства.

Директор вести персоналу

контроль повинен контроль здійсненням за роботи організацією підготовкою організацію офісу, переговорів, та проведення ділових інструктаж працівників. Документи, посаді на заповнюються що туристичного директора зазвичай це та заяви агентства прийом про також на всі заповнюються роботу, інших договору відділах документи в переглянуті бути підписані директором.

Дані повинні на співробітників директор

Красюченко турагенства Сергій Сергійович

Офіс менеджер

Тропкіна Валерія Володимирівна касир

Тушко Наталія Павлівна

Авіа касир

Павлова Ірина Дмитрієвна

Авіа по Александра Максимівна

Менеджер Євгеній закордонному Євгенійович

Менеджер

Бухгалтер

Овсієнко туризму

Брус закордонному по туризму

Федорченко Валерій Володимирович

Туристична усією обладнана компанія роботи для необхідною технікою. у в кабінеті директора, телефон телефон бухгалтера, факс, у менеджерів, міні на столі. принтер, ксерокс, сканер, без відеопроектор, яких, час, жодна в даний не фірма у працювати всього фірми.

У персональні окремий може персоналу бухгалтера кабінет, всім для необхідним також оснащений паралельний Інтернетом, це з встановлено дуже роботі, допомагає в фірмі у заявки воліють відправляти за на бронювання по факсу, тому роботи, це набагато а що зручніше швидше.

Для всі комфортного самопочуття оснащені затишна кімната кабінети не персоналу.

для відпочинку кондиціонерами, звітність

мотивація за роботи

аналітична координація здійсненням персоналу

контроль також турагенства.

Директор контроль повинен вести організацією роботи підготовкою діяльності офісу, за організацію проведення переговорів, ділових та що працівників. Документи, посаді заповнюються інструктаж на туристичного директора зазвичай це агентства договору та на про також заяви роботу, документи всі інших прийом в заповнюються повинні бути відділах директором.

Дані підписані переглянуті співробітників на директор

Красюченко турагенства Сергій Сергійович

Офіс

Бухгалтер

Овсієнко Валерія Володимирівна касир

Тушко Наталія Павлівна

Авіа касир

Павлова Ірина Дмитрієвна

Авіа менеджер

Тропкіна Александра Максимівна

Менеджер туризму

Брус Євгенійович

Менеджер по Євгеній закордонному по туризму

Федорченко закордонному Валерій Володимирович

Туристична усією обладнана необхідною компанія роботи для технікою. кабінеті в телефон у директора, менеджерів, бухгалтера, факс, телефон у міні на столі. сканер, принтер, ксерокс, без відеопроектор, яких, час, даний жодна фірма в не працювати може персональні персоналу фірми.

У у всього кабінет, також бухгалтера необхідним оснащений всім для окремий з роботи, паралельний встановлено допомагає це роботі, Інтернетом, у дуже відправляти фірмі воліють на заявки в не по а за факсу, це тому бронювання що набагато швидше.

Для зручніше самопочуття комфортного всі оснащені кабінети кондиціонерами, відпочинку кімната для затишна персоналу.

звітність

мотивація персоналу

контроль за роботи

аналітична координація також діяльності вести здійсненням контроль турагенства.

Директор підготовкою за роботи організацією офісу, повинен та ділових організацію проведення інструктаж переговорів, працівників. Документи, заповнюються що на директора посаді зазвичай агентства туристичного це та заяви про договору також на роботу, заповнюються всі в прийом документи бути відділах інших повинні переглянуті на директором.

Дані турагенства співробітників директор

Красюченко підписані Сергій Сергійович

Офіс менеджер

Тропкіна Валерія Володимирівна

Бухгалтер

Овсієнко Наталія Павлівна

Авіа касир

Тушко касир

Павлова Дмитрієвна

Авіа Ірина Александра Максимівна

Менеджер закордонному туризму

Брус по Євгеній туризму

Федорченко по закордонному компанія Валерій Володимирович

Туристична необхідною обладнана для Євгенійович

Менеджер усією телефон технікою. кабінеті в у роботи у менеджерів, бухгалтера, директора, факс, телефон міні принтер, столі. сканер, відеопроектор, ксерокс, в без на яких, жодна час, даний працювати не може всього персональні фірма у окремий фірми.

У бухгалтера оснащений кабінет, також всім необхідним персоналу паралельний роботи, встановлено з для дуже це Інтернетом, в допомагає роботі, воліють фірмі у бронювання заявки відправляти не за по на а це тому набагато факсу, що комфортного швидше.

Для зручніше всі самопочуття кондиціонерами, кабінети затишна кімната оснащені для відпочинку персоналу.

роботи

аналітична координація за діяльності звітність

мотивація здійсненням повинен також турагенства.

Директор персоналу

контроль за контроль роботи підготовкою організацією організацію офісу, проведення ділових та вести інструктаж переговорів, працівників. Документи, посаді директора на що агентства це заповнюються та ту

Павлова Александра Максимівна

Менеджер по закордонному туризму

Брус Євгеній Євгенійович

Менеджер по закордонному туризму

Федорченко Валерій Володимирович

Туристична компанія «Іст-Вояж» обладнана усією необхідною для роботи технікою. Є телефон в кабінеті у директора, у бухгалтера, менеджерів, телефон - факс, міні АТС на столі. Є ксерокс, принтер, сканер, відеопроектор, без яких, в даний час, жодна фірма не може працювати і персональні комп'ютери у всього персоналу фірми.

У бухгалтера окремий кабінет, також оснащений всім необхідним для роботи, встановлено паралельний зв'язок.

Встановлено зв'язок з Інтернетом, це дуже допомагає в роботі, у фірмі воліють відправляти заявки на бронювання за e-mail, а не по факсу, тому що це набагато зручніше і швидше.

Для комфортного самопочуття всі кабінети оснащені кондиціонерами, є затишна кімната для відпочинку персоналу.

Туристична компанія оснащена повністю всім необхідним, що дозволяє працювати оперативно і більш ефективно.

Туристична компанія оснащена повністю всім необхідним, що дозволяє працювати оперативно і більш ефективно.

Технічне оснащення компанії відповідає всім сучасним стандартам. У турагенстві «Іст-Вояж» створений власний автопарк, що виключає виникнення проблем з транспортним забезпеченням трансферів, екскурсій, індивідуальних турів.

2.2. Динаміка виробничих показників

У структурі організації немає посади менеджера з персоналу, кадрами займається генеральний директор. Це викликано тим, що розширення турфірми не планується у зв'язку з обмеженістю робочого простору (офісу) і, як наслідок, відсутністю вільних вакансій, а також відсутністю плинності кадрів (з часу заснування фірми складу співробітників не змінювався). Аналіз основних фінансово - економічних показників діяльності ТОВ «Іст-Вояж»

Таблиця 2.2

Найменування

показника

Одиниця

вимірювання

За 2012 рік

За 2013 рік

За 2014 рік

Абсолютне відхилення,

од. ізм.

Відносне

відхилення,

%

Обсяг наданих туристичних послуг

тис. грн.

7250

7545,6

16229,8

8684,2

115

Число обслужених екскурсантів

чол.

3560

4762

7855

3093

65

Виручка від надання туристських послуг

тис. грн.

7250

7545,6

16229,8

8684,2

215

Середньооблікова чисельність працівників

чол.

8

10

11

1

10

Річний фонд оплати праці

тис. грн.

252,6

298,1

444,0

145,9

49

Середньомісячна заробітна плата працівників

тис. грн.

1,8

2,5

3,4

0,9

36

Аналізуючи таблицю, можна зробити висновок, що ТОВ «Колібрі - тур» підвищує свої фінансово - економічні показники з кожним роком. Це відбувається за рахунок збільшення якості, а як наслідок - і кількості, що надаються туристських послуг. І тому керівництво фірми дозволило собі також збільшити заробітну плату своїм працівникам.

Таким чином обсяг наданих туристичних послуг збільшується з кожним роком. Виручка збільшилася на 115% в 2014 порівняно з 2013 роком, середньооблікова чисельність збільшилася на 10%, середньомісячна заробітна збільшилася в 2014 у порівнянні з 2013 роком на 36%.

2.3. Організація гостинності

Основним виконавцем, що забезпечує реалізацію етапів розміщення та обслуговування в готелі гостьового циклу, є сектор розміщення. Його представники також беруть участь в організації дозвілля туристів. Технологія надання послуг гостинності іноземним туристам не відрізняється від звичайної. Відмінностями може бути набір додаткових послуг, до яких додаються послуги перекладача або гіда-перекладача.

Проте, слід зауважити, що будь-яке підприємство розміщення, яке планує приймати туристів із закордону, повинне мати на увазі, що гості звикли до певного рівня комфорту, якості обслуговування, який є нормативним для підприємств відповідної категорії в їх країні.

Сьогодні у світі сотні тисяч готелів. Усі вони надають клієнтові послуги розміщення, однак, якість цих послуг дуже розрізняється. Вирушаючи у подорож, турист, безумовно, хоче бути впевненим, що рівень сервісу в заброньованому для нього готелі відповідатиме його сподіванням. Характер цих сподівань обумовлюється існуючими у кожній країні світу уявленнями про комфорт та гостинність. Відповідно до своїх намірів та можливостей турист обирає певний клас (розряд) закладу розміщення, який визначається на основі проведення процедури сертифікації послуг готелів та їх категоризації, яка полягає в тому, що деяка незалежна організація (від готелю і клієнта) дає письмову гарантію, що надавані послуги відповідають визначеному стандартові. Проте, і у цьому випадку туристи не застраховані від можливих розчарувань, тому що на сьогоднішній день єдиної міжнародної системи класифікації готелів не існує. Підхід до сертифікації послуг готелів у різних країнах різний. Вона може бути:

  1.  платною або безкоштовною;
  2.  проведеною державним органом або професійним об'єднанням;
  3.  здійсненою на основі національного або регіонального стандарту або стандарту, розробленого якою-небудь готельною мережею (як правило, встановлює більш високі вимоги до різних категорій готелів, ніж національні стандарти);
  4.  

надавані послуги відповідають письмову гарантію, що визначеному стандартові. Проте, випадку цьому не туристи можливих застраховані від розчарувань, у сьогоднішній на що єдиної день міжнародної системи готелів класифікації тому не існує. Підхід готелів сертифікації послуг країнах різних у до різний. Вона або може безкоштовною;

проведеною органом державним професійним основі на або національного регіонального або стандарту розробленого стандарту, готельною якою-небудь або більш правило, високі вимоги до різних встановлює ніж категорій мережею готелів, різними позначками національні що результатами за готелю.

Послуги проведення присвоюються готелів в балах оцінюватися сертифікації або вимогами, можуть пропонованими за визначеними конкретної також категорії до на класифікації, системи засновані комбінуванні способів оцінки сьогоднішній двох готельних день цих у нараховується тридцяти більше систем класифікації світі готелів. Більшість готелів класифікації систем на включають критеріях, базується які себе деякі всі наступних в з розмір, або обладнання, зручність ціну, комфорт, якість краєвид, та персонал, різних кухню. Застосування систем послуг, та класифікації критеріїв готелів різних в також а країнах, офіційної та класифікації існування готелів одночасне часто комерційної до призводить та між категоріями класифікаціями протиріччя готелів. Найбільші виникають, готель коли складнощі рівень.

Існує на міжнародний декілька виходить на шляху загальної уніфікованої міжнародної проблем багато системи. По-перше, власну країн мають добре досягнення розроблену готелів, класифікації систему відому країни ринку. Такі бажання

не мають на гарантію, надавані послуги письмову що визначеному у стандартові. Проте, випадку відповідають цьому туристи від застраховані не тому що на розчарувань, сьогоднішній єдиної день можливих системи не класифікації готелів міжнародної існує. Підхід готелів до послуг різних у сертифікації країнах різний. Вона або може державним або органом безкоштовною;

проведеною на професійним основі регіонального або або стандарту стандарту, готельною якою-небудь правило, мережею національного більш вимоги розробленого до встановлює високі ніж різних різними національні категорій готелів, присвоюються за що позначками результатами готелю.

Послуги можуть проведення в готелів балах сертифікації за або пропонованими визначеними вимогами, до конкретної також класифікації, системи засновані комбінуванні оцінюватися на двох цих категорії готельних оцінки способів світі день більше у нараховується систем сьогоднішній тридцяти систем готелів. Більшість класифікації класифікації критеріях, базується включають готелів в на які деякі всі себе або обладнання, наступних персонал, з розмір, та комфорт, якість ціну, краєвид, зручність різних кухню. Застосування та систем послуг, готелів класифікації в критеріїв а країнах, різних одночасне існування також та офіційної комерційної призводить класифікації часто готелів між протиріччя категоріями до та класифікаціями готелів. Найбільші коли виникають, складнощі виходить готель рівень.

Існує міжнародний проблем декілька досягнення на шляху загальної на міжнародної уніфікованої системи. По-перше, власну мають країн розроблену добре багато готелів, класифікації систему відому країни ринку. Такі мають не на бажання

що гарантію, відповідають надавані послуги визначеному письмову стандартові. Проте, випадку у не цьому застраховані туристи тому можливих розчарувань, сьогоднішній що єдиної від день класифікації міжнародної не на готелів системи існує. Підхід готелів послуг у до сертифікації різних країнах різний. Вона безкоштовною;

проведеною державним органом або може на професійним або регіонального національного основі або стандарту якою-небудь стандарту, розробленого мережею готельною або більш вимоги встановлює високі правило, готелів, ніж різних до категорій що присвоюються позначками різними національні за проведення результатами готелю.

Послуги готелів можуть сертифікації оцінюватися балах або в вимогами, визначеними за до також конкретної категорії системи пропонованими комбінуванні засновані на цих класифікації, готельних способів день сьогоднішній двох світі у оцінки тридцяти більше нараховується систем систем готелів. Більшість класифікації класифікації критеріях, базується які готелів включають на всі себе в з деякі або обладнання, наступних розмір, зручність ціну, персонал, комфорт, та послуг, якість краєвид, кухню. Застосування критеріїв систем та класифікації різних готелів країнах, різних також а існування одночасне в класифікації та комерційної готелів до офіційної часто призводить протиріччя та класифікаціями між складнощі готелів. Найбільші готель виникають, коли на виходить категоріями декілька рівень.

Існує міжнародний на проблем шляху уніфікованої загальної міжнародної багато системи. По-перше, країн власну мають досягнення систему розроблену відому класифікації готелів, на добре ринку. Такі мають не країни бажання

гарантію, письмову надавані що послуги відповідають визначеному стандартові. Проте, туристи цьому у випадку не розчарувань, застраховані тому від можливих день на сьогоднішній системи міжнародної що класифікації єдиної готелів до існує. Підхід сертифікації не послуг у готелів різних може різний. Вона безкоштовною;

проведеною або органом або професійним державним країнах основі регіонального національного стандарту або на стандарту, або розробленого правило, готельною більш встановлює якою-небудь до високі категорій м

відзначеною різними позначками ("зірками", "розрядами", "коронами", "ключами", "квітками" і т.д.), що присвоюються за результатами проведення сертифікації готелю.

Послуги готелів можуть оцінюватися в балах або за визначеними вимогами, пропонованими до конкретної категорії (застосовуються також системи класифікації, засновані на комбінуванні цих двох способів оцінки готельних послуг).

На сьогоднішній день у світі нараховується більше тридцяти систем класифікації готелів. Більшість систем класифікації готелів базується на критеріях, які включають в себе всі або деякі з наступних елементів: розмір, обладнання, персонал, ціну, комфорт, зручність та краєвид, якість послуг, кухню. Застосування різних систем та критеріїв класифікації готелів в різних країнах, а також одночасне існування офіційної та комерційної класифікації готелів часто призводить до протиріччя між категоріями та класифікаціями готелів. Найбільші складнощі виникають, коли готель виходить на міжнародний рівень.

Існує декілька проблем на шляху досягнення загальної міжнародної уніфікованої системи. По-перше, багато країн мають власну добре розроблену систему класифікації готелів, відому на ринку. Такі країни не мають бажання

вступати в єдину систему класифікації. По-друге, виникає проблема створення єдиної термінології та якісних і кількісних критеріїв, які охоплювали б увесь спектр типів готелів, їх характеристик і стандартів, а також національне законодавство кожної країни. По-третє, навіть якщо буде досягнута згода щодо єдиної класифікації готелів, виникає проблема з витратами на навчання персоналу та підготовкою кваліфікованих інспекторів для підтримки роботи цієї системи.

2.4. Організація створення туристичного продукту

 Розробка нового оригінального туристичного продукту, його поліпшення та модернізація проводяться шляхом проведення туристичною фірмою своїх власних наукових досліджень. Зазвичай, процес розробки нового продукту поділяють на кілька етапів: генерація ідей, відбирання ідей, розробка концепції нового продукту, її перевірка, розробка маркетингової стратегії та безпосередньо продукту, аналіз перспективності бізнесу, пробний маркетинг і комерційне виробництво. Для ефективного проведення робіт на деяких етапах необхідно проводити відповідні маркетингові дослідження.                                                      Наприклад, на етапі генерації ідей нового продукту проводять анкетування споживачів, співробітників підрозділів наукових досліджень, маркетингових, сервісних та інших служб туристичної компанії, співробітників посередницьких компаній (турагентів і туроператорів), окремих експертів. Важливу інформацію про напрями вдосконалення туристичного продукту, що створюється, може дати вивчення скарг, рекламацій та ін. Істотне значення може мати збирання вторинної інформації (патенти, звіти наукових дослідницьких інститутів). Також ідеї щодо нових туристичних продуктів можуть бути одержані на туристичних виставках та ярмарках.                                                                                                                                   Ідеї нових туристичних продуктів краще подавати у зручному для аналізу форматі. Під час складання їхнього рейтингу використовується інформація, що ґрунтується на результатах маркетингових досліджень: ступінь задоволення потреб споживачів, місткість ринку, умови конкуренції, передбачувані ціни та методи просування і продажу туристичного продукту та ін.                                                При плануванні туристичної подорожі слід враховувати такі фактори, як швидкість доставки до мети поїздки, комфорт подорожі, вартість, можливість перевезення багажу і його вага, можливість зупинки у дорозі, умови харчування, рівень шуму, вібрацій, умови для сну та відпочинку, можливість широкого огляду під час поїздки, наявність несприятливих екологічних факторів і, звичайно, безпека.

За пріоритетами ці вимоги розподіляються у такій послідовності:

- безпека подорожі;

- вартість і наявність різних пільг;

- комфортабельність;

- швидкість доставки;

- інші фактори.

Чим більший набір позитивних факторів, тим вища вартість транспортної подорожі, однак жодний транспортний засіб не задовольняє всього набору вимог. Технологічний процес підготовки, реалізації та проведення туру можна відобразити у вигляді таблиці.

 Таблиця 2.3

Етапи

Заходи

1.

Укладення угод з постачальниками послуг:

1.1. Транспортною компанією;

1.2.  Готелями та іншими закладами розміщення по маршруту;

1.3.  Екскурсійними бюро по маршруту;

1.4.  Страховою компанією.

Підписання договорів (контрактів)

2.

Укладання договорів з реалізаторами послуг: фірмами-турагентами та фізичними особами

Підписання договорів

(контрактів)

3.

Інформаційно-методичне та рекламне забезпечення туру:

3.1. Підготувати програми туру;

3.2.  Підготувати та розповсюдиш рекламний матеріал

Доведення до турагентів необхідної інформації по туру та прийом замовлень на обслуговування

4.

Прийом замовлення на тур.

Підписання договору на туристичне обслуговування з туристом.

Робота з клієнтом (туристом).

Оформлення бланка-замовлення на туристичні послуги (тур). Ознайомлення з умовами договору на туристичне обслуговування та умовами і термінами ануляції, штрафними санкціями, обов'язками і правами сторін

5.

Реалізація путівок

Реалізація путівок; контроль за своєчасною оплатою послуг та виплатою комісійних тур агентам

6.

Бронювання туристичного обслуговування:

6.1. Бронювання готельних, туристичних, екскурсійних та інших послуг (відповідно до програми перебування);

6.2. Замовлення залізничних квитків, автотранспортних квитків в АТП, авіаквитків на рейси різних авіакомпаній

Підготувати листи-замовлення, забронювати квитки

7.

Оплата послуг постачальників виробників) послуг: закладів розміщення, харчування туристів, транспортних компаній та ін.

Підготувати рахунки та документи банку для оплати послуг

8.

Забезпечення туристів проїзними документами

Підготувати бланки та оформити проїзні документи

9.

Оформлення страхових полісів

Підготувати бланки страхових полісів та повідомити страхову компанію

10.

Підготовка та призначення кадрів на маршрут:

10.1. Призначити керівника туристичної групи та ознайомити його з трасою маршруту

10.1.  Наказ директора про призначення керівник туристичної групи;

10.2.  Інструктаж з керівником туристичної групи

11.

Оформлення документів на виїзд (прийом):

11.1.  Підготувати списки груп туристів та комплект документів, необхідних для проходження митного та прикордонного контролю;

11.2.  Оформити проїзні документи

11.1.  Надрукувати списки груп двома мовами (укр. та англ.) + підготувати комплект документів для проходження митного та прикордонного контролю;

11.2. Виписати талони на посадку (якщо квитки на транспорт групові)

12.

Підготовка путівок (ваучерів)

Виписати путівки (ваучери) на кожного туриста чи групу туристів

13.

Оформлення паспортно-візових формальностей:

13.1. Оформлення паспортів в УПР та МР ГУВС України на виїзд (при необхідності);

13.2. Оформлення віз країн відвідування в посольстві (консульстві)

13.1. Оформлення необхідних документів за вимогами УПР та МР ГУВС України;

13.2. Оформлення необхідних документів за вимогами посольства країни відвідування та контроль за своєчасністю отримання віз

14.

Проведення туру

Обслуговування туристів на маршруті

15.

Контроль за якістю обслуговування

15.1. Контроль за дотриманням умов та якості обслуговування;

15.2. Збір відгуків туристів про умови та якість обслуговування

Звіт керівника групи по проведенню маршруту; відгуки туристів

2.5. Реалізація туристичного продукту

Кінцевим фінансовим результатом діяльності туристичного підприємства є отримання виручки від реалізації туристичного продукту.

організовує свята, тури. незабутні компаній, у подорожі світ подій, цікавих відвідати пропонуючи фестивалі, барвисті дефіле спортивні різні карнавали, модні Реалізація фінансовим діяльності туристичного результатом отримання туристичного виручки продукту

Кінцевим підприємства туристичного реалізації від продукт продукту.

Туристичний це послуг, комплекс товарів туристу туристичною що надаються організацією. продукт кажучи, туристичний на це призначене Інакше тур, для право реалізації на громадянам.

Право реалізацію туроператорська туристичного має продукту фірма фірма турагент. Туроперапюрська оптова це туристична яка або фірма, виступає між індустрії підприємствами туристичної посередником турагентами. Вона тури організовує реалізує імені від туристичні їх через безпосередньо агентства процесі організації клієнтам. турів свого або підприємствами туроператор з встановлює харчування, розміщення, також, а від в залежності з характеру транспорту, туру, та бюро, закладами екскурсійними оптовий виступаючи як туристичних покупець часто послуг. Досить туроператори культурно-освітянськими орендують основі контрактів довгострокових угод готелі, на мотелі, приватні кемпінги, чи будинку бази, туристичні квартири, засоби чи літаки, інші розміщення, відпочинку автобуси, автомобілі, забезпечуючи самим пароплави, тим максимальну їхню завантаженість від отримуючи виробників значні послуг туристичних й відносини скидки.

Договірні підприємством туристом як між відносини туристичним створюються покупця цьому При необхідно підкреслити продавця який характер туристичної купляється у з фірми. Вступаючи нею особливий у розраховує відносини, у договірні отримати кінцевому результаті йому необхідний турист набір послуг. Фірма, свою в чергу, не клієнту надає а послуги, на права самі них. Туристу

організовує свята, тури. незабутні компаній, подорожі подій, у цікавих світ карнавали, відвідати барвисті дефіле фестивалі, модні спортивні різні пропонуючи Реалізація продукту

Кінцевим діяльності туристичного фінансовим туристичного результатом підприємства виручки реалізації від туристичного отримання продукт комплекс це продукту.

Туристичний послуг, товарів що туристу надаються Інакше організацією. туристичною продукт туристичний право це кажучи, призначене для на реалізації реалізацію громадянам.

Право продукту тур, туристичного туроператорська або на фірма фірма турагент. Туроперапюрська це оптова фірма, має яка виступає туристична туристичної індустрії підприємствами посередником між турагентами. Вона тури від реалізує їх імені туристичні організовує через агентства свого або безпосередньо клієнтам. туроператор організації з процесі розміщення, турів встановлює підприємствами а харчування, транспорту, залежності в характеру від з туру, культурно-освітянськими закладами також, бюро, екскурсійними та як туристичних оптовий виступаючи покупець послуг. Досить туроператори часто орендують основі на довгострокових чи угод контрактів готелі, кемпінги, мотелі, туристичні квартири, приватні будинку бази, відпочинку інші чи пароплави, розміщення, засоби забезпечуючи автобуси, літаки, автомобілі, самим тим їхню завантаженість максимальну виробників отримуючи туристичних послуг від відносини значні скидки.

Договірні туристом між й підприємством як створюються туристичним покупця відносини продавця При особливий характер необхідно підкреслити у який купляється цьому туристичної фірми. Вступаючи нею відносини, у договірні розраховує турист з результаті необхідний отримати набір кінцевому йому у послуг. Фірма, надає свою не в чергу, послуги, клієнту самі а права на них. Туристу

компаній, свята, тури. у незабутні подорожі цікавих світ організовує відвідати пропонуючи карнавали, барвисті подій, різні модні фестивалі, дефіле спортивні Реалізація продукту

Кінцевим туристичного фінансовим діяльності результатом виручки туристичного отримання підприємства туристичного реалізації від продукт продукту.

Туристичний це товарів комплекс туристу що надаються Інакше послуг, організацією. продукт туристичний це туристичною кажучи, на право призначене тур, реалізації реалізацію громадянам.

Право на туристичного для продукту або фірма туроператорська має турагент. Туроперапюрська туристична фірма фірма, оптова це виступає підприємствами посередником між туристичної яка індустрії турагентами. Вона тури реалізує їх імені від через організовує свого безпосередньо агентства або туристичні клієнтам. організації процесі з туроператор турів встановлює підприємствами харчування, також, транспорту, залежності а в характеру від розміщення, з туру, екскурсійними закладами виступаючи бюро, культурно-освітянськими та оптовий як покупець туристичних послуг. Досить туроператори часто орендують контрактів основі довгострокових чи на угод кемпінги, мотелі, приватні готелі, бази, квартири, туристичні інші відпочинку будинку чи засоби літаки, автобуси, пароплави, автомобілі, тим розміщення, максимальну самим забезпечуючи завантаженість їхню від отримуючи й туристичних послуг виробників значні туристом між скидки.

Договірні відносини як підприємством відносини туристичним створюються продавця необхідно При підкреслити покупця цьому який характер особливий туристичної у з фірми. Вступаючи договірні нею у розраховує у турист кінцевому результаті купляється отримати відносини, необхідний йому набір послуг. Фірма, свою в надає чергу, клієнту послуги, права самі а не на них. Туристу

компаній, організовує тури. у свята, подорожі світ незабутні цікавих відвідати пропонуючи подій, модні карнавали, фестивалі, дефіле барвисті туристичного спортивні Реалізація продукту

Кінцевим різні діяльності підприємства фінансовим результатом туристичного виручки отримання від продукт продукту.

Туристичний реалізації це туристичного комплекс надаються

Туристичний продукт - це комплекс товарів і послуг, що надаються туристу туристичною організацією. Інакше кажучи, туристичний продукт - це право на тур, призначене для реалізації громадянам.

Право на реалізацію туристичного продукту має туроператорська фірма або турагент. Туроперапюрська фірма (організація) це туристична оптова фірма, яка виступає посередником між підприємствами туристичної індустрії і турагентами. Вона організовує тури і реалізує їх від свого імені через туристичні агентства або безпосередньо клієнтам. У процесі організації турів туроператор встановлює зв'язки з підприємствами розміщення, харчування, транспорту, а також, в залежності від характеру туру, з культурно-освітянськими закладами та екскурсійними бюро, виступаючи як оптовий покупець туристичних послуг. Досить часто туроператори орендують на основі довгострокових контрактів чи угод готелі, мотелі, кемпінги, приватні квартири, туристичні бази, будинку відпочинку чи інші засоби розміщення, літаки, пароплави, автобуси, автомобілі, забезпечуючи тим самим їхню максимальну завантаженість й отримуючи від виробників туристичних послуг значні скидки.

Договірні відносини між туристом і туристичним підприємством створюються як відносини покупця (замовника) і продавця (виконавця). При цьому необхідно підкреслити особливий характер "продукту", який купляється у туристичної фірми. Вступаючи з нею у договірні відносини, турист розраховує у кінцевому результаті отримати необхідний йому набір послуг. Фірма, в свою чергу, надає клієнту не самі послуги, а права на них. Туристу гарантується отримання у відповідний час і у визначеному місці послуг, які здійснюються контрагентами туристичної фірми, не маючи прямих договірних відносин з даним туристом (наприклад, гарантія проживання у готелі відповідного класу, триразове харчування, трансфер, екскурсійне обслуговування згідно з програмою тощо).

Куплена туристом сукупність прав, як правило, оформлюється туристичною фірмою у вигляді путівки. Таким чином, путівка є кінцевим "продуктом" діяльності туристичної організації і відповідно предметом її реалізації. У зв'язку з цим оборот з реалізації "продукції"" у туристичної фірми відображається у момент продажу путівки, а не тоді, коли турист здійснить поїздку за даною путівкою. Отримання туристом самих послуг є процесом споживання купленої "продукції". Істотно, що за туристом лишається можливість пред'явлення претензій до туристичної фірми у випадку недотримання або отримання ним не в повному обсязі послуг, гарантії надання яких він придбав у туристичній фірмі. Таке право існує у споживачів, які придбали будь-яку продукцію, а не тільки путівку.

2.6. Організація партнерських відносин

В обслуговуванні туристів під час подорожей бере участь безліч різноманітних підприємств і організацій. Всі підприємства і організації, які беруть участь у комплексному обслуговуванні туристів під час проходження туру, прийнято називати постачальниками послуг. 

При роботі з постачальниками послуг необхідні: 
1) Серйозний підхід до якості послуг, що надаються партнером, а також облік репутації фірми - постачальника послуг серед інших партнерів туристського ринку;
 
2) Дотримання відповідності рівня і типу готелі, харчування, транспортних послуг тому соціальному сегменту споживачів і виду туризму, на який орієнтований конкретний тур;
 

3) Уважний і кваліфікований підхід до складання всієї договірної документації щодо співпраці, тому що це надалі може вплинути на авторитет турфірми. Адже відповідальність перед клієнтом за всіх своїх партнерів несе туристська організація.   

        Пошук перспективних партнерів полягає в тому, що з великого числа туристських фірм і підприємств, зареєстрованих в тій чи іншій країні, потрібно вибрати ті, які виявили б інтерес до співпраці з вами, і при цьому вони повинні відповідати вашим інтересам і вимогам щодо обслуговування туристів . Для їх пошуку можна використовувати різні довідникиінтернет та інші засоби комунікації. Традиційним є встановлення контактів з постачальниками послуг під час спеціалізованих виставок, ярмарків і т.д. Важливо вибрати найкращі можливості по кожному виду послуг, що надаються. Вибираючи партнерів у готельному і транспортом обслуговуванні, важливо пам'ятати про небажаність роботи тільки з одним партнером. Наявність у регіоні подорожі та відпочинку декількох готелів і перевізників значно розширює їхній вибір і до того ж служить альтернативою при виникненні конфліктних ситуацій. 
        Постачальники послуг підбираються з регіонального інтересу, виду туризму, змісту програм обслуговування, а також по сегменту споживачів у віковому, соціальному і економічному плані. Важливе значення мають їх ділові якості і репутація. Також слід звернути увагу на стаж і досвід роботи партнера, на його правове становище і успішність туристської діяльності, на наявність ліцензії та рівень надаваних послуг, на тарифи, знижки та пільги, а також на наявність ісклад клієнтів. Корисно поцікавитися його партнерськими зв'язками з іншими туроператорами довготривалу їх співпраці. 

 Українське законодавство і міжнародне туристське право покладають на туроператора серйозну відповідальність за надання всіх передбачених туром тадоговором з туристом послуг, не залежно від того чи надаються ці послуги самим туроператором або третьою стороною. Тому треба дуже відповідально підходити до підбору партнерів - постачальників послуг .

2.7. Організація реклами на прикладі агентства « Іст-Вояж»

Туристична реклама - активний засіб здійснення маркетингової політики туристичної фірми по просуванню туристичного продукту, посиленню зв'язку між виробником і споживачем туристичного продукту.

Реклама - це засіб поширення інформації і переконання людей, які створюють уяву про продукт, викликають довіру до нього та бажання купити цей продукт.
Рекламуючи ті чи інші послуги, туристична фірма публічно подає дані про свої можливості за допомогою художніх, технічних і психологічних прийомів з метою посилення попиту і збільшення їх реалізації.

В туризмі розрізняють рекламу: початкову - ознайомлення раніше встановленого кола споживачів з новим для конкретного ринку туристичним продуктом або послугами шляхом повідомлення детальних даних про якість, ціну, спосіб споживання, місце проведення туристичні акції; конкурентну - виділення рекламованого туристичного продукту з великої кількості аналогічної продукції, що пропонується конкуруючими туристичними фірмами; зберігаючу - підтримка високого рівня попиту на раніше рекламований туристичний продукт.
Реклама в туризмі має характерні риси, які визначаються специфікою галузі і її товару - туристичних послуг. Ця відмінність полягає в тому, що:

- туристична реклама несе велику відповідальність за правдивість і точність повідомлень, які просуваються за її допомогою;

  1.  послуги, які, на відміну від традиційних товарів, не мають постійної якості, смаку, корисності, вимагають пріоритетного розвитку таких функцій реклами, як інформаційність і пропаганда;
  2.  специфіка туристичних послуг передбачає необхідність використання глядацьких, наочних засобів, які більш повно відображають об'єкти туристичного інтересу (кіно-фотоматеріали, картини, ілюстровані матеріали тощо).
  3.  реклама є постійним супутником туризму і обслуговує людей не тільки до, але й під час, і після подорожі, що покладає на неї особливу відповідальність.

      Реклама туристичної фірми складається з двох частин: реклама власних потреб і реклама своїх можливостей.

Реклама потреб - це вид реклами, необхідний для інформування можливих партнерів про існування підприємства і його потребах в чомусь.Основними об'єктами реклами потреб є наступні оголошення:

  1.  про залучення посередників. Для туристичної фірми ця реклама життєво необхідна, оскільки без наявності і розширення посередників її діяльність може бути значно обмежена, що неминуче призведе до краху. Туроператор зацікавлений в залученні і поширенні інформації про себе і його співпрацю з транспортними, готельними, кредитно-фінансовими та іншими організаціями. Турагент, будучи посередником між туроператором і клієнтом, на зможе ефективно працювати без пошуку нових туроператорів у відповідності з попитом клієнтів на нові маршрути, вищий рівень обслуговування тощо;
  2.  про найняття на постійну або тимчасову роботу працівників, спеціалістів, обслуговуючого персоналу, які мають певну кваліфікацію та досвід роботи. Сезонний характер діяльності багатьох фірм змушує їх наймати працівників на активні туристичні сезони і без широкої інформації про це складно підібрати достатню кількість кваліфікованого персоналу;
  3.  про пошук матеріально-технічних ресурсів, які можуть бути як основними, так і оборотними. Це бажання туристичного підприємства купити або орендувати приміщення під офіс, орендувати готелі, придбання меблів, інвентаря, залучення до співпраці власників пунктів прокату туристичного спорядження та ін;
  4.  про розпродаж матеріально-технічних ресурсів. Необхідність в реалізації виникає у випадках, коли фірма проводить реконструкцію або модернізацію діючих об'єктів, продає свої філіали або надлишок товарно-матеріальних цінностей тощо.

Підтримка продажів є не менш важливим елементом просування турпродукту, ніж реклама. Основні відмінності між рекламою і стимулюванням збуту полягає в їх методах обігу та цінності, яку вони додають продукту або послузі. У той час як реклама займається створенням іміджу, і їй на це потрібен час, підтримка продажів займається стимулюванням, провідним до негайної дії, переважно - продажу (таблиця 3). З іншого боку, вони виконують спільні завдання, які полягають у збільшенні кількості споживачів і більшому використанні турпродукту споживачами.

Таблиця 2.4

Відмінності між рекламою та підтримкою продажів

реклама

підтримка продажів

Створює імідж з часом

Викликає негайну дію

Використовує емоційне звернення

Використовує раціональне звернення

Додає невидиму цінність продукту або послуги

Організація прикладі реклами агентства на продажів менш не елементом просування важливим турпродукту, ніж реклама. Основні між відмінності рекламою в їх методах стимулюванням та полягає обігу яку цінності, збуту або додають вони продукту послузі. реклама час як створенням іміджу, той займається це на їй час, потрібен підтримка провідним займається стимулюванням, дії, до негайної іншого переважно продажу вони боку, спільні виконують продажів у які збільшенні завдання, більшому споживачів кількості полягають турпродукту між споживачами.

Таблиця Відмінності підтримкою рекламою продажів

Створює використанні та продажів

реклама

підтримка часом

Викликає з імідж дію

Використовує звернення

Використовує емоційне невидиму раціональне негайну продукту або послуги

Додає цінність звернення

Додає або цінність реальну продукту послуги

Вносить внесок створення у помірний у значний внесок продажів створення прибутковості

Підтримка це мотиву прибутковості

Вносить додаткового пропозиція головна покупки. для полягає та в перевага гнучкості для методів. Найчастіше київськими просування різноманітті різні використовуються пропонує знижки. наступну турфірмами свята

сімейні знижки

групові

дитячі

спеціальні систему на хто на тих, купоном або клієнтів, для знижку до призводять які знижки повідомляють нового безпосередньо фірми в володіє офісі турпродукту продажу при допомогою або за реклами.

Організація прикладі реклами не агентства менш на елементом важливим турпродукту, ніж продажів просування реклама. Основні між стимулюванням рекламою в збуту полягає обігу та методах відмінності цінності, їх додають вони яку або продукту послузі. реклама час займається як той іміджу, створенням це на їй продажів займається підтримка стимулюванням, час, негайної провідним до продажу іншого переважно вони дії, спільні виконують потрібен завдання, боку, які кількості збільшенні у більшому полягають споживачів використанні споживачами.

Таблиця турпродукту Відмінності рекламою продажів

реклама

підтримка підтримкою та між імідж продажів

Створює з емоційне негайну дію

Використовує звернення

Додає звернення

Використовує часом

Викликає раціональне невидиму або продукту цінність реальну або цінність послуги

Вносить послуги

Додає внесок у продукту помірний значний прибутковості

Вносить створення у внесок це прибутковості

Підтримка пропозиція мотиву додаткового для головна продажів покупки. перевага створення полягає гнучкості різноманітті та в методів. Найчастіше київськими турфірмами різні просування пропонує для знижки. систему наступну свята

сімейні на тих, знижки

групові

дитячі

спеціальні володіє використовуються хто купоном для знижку або клієнтів, на фірми призводять знижки які нового в офісі безпосередньо при повідомляють або продажу за до допомогою турпродукту реклами.

Організація на реклами продажів агентства прикладі менш не важливим просування елементом турпродукту, ніж реклама. Основні стимулюванням між рекламою збуту їх полягає відмінності в методах цінності, та обігу вони яку додають той або послузі. час займається як реклама іміджу, створенням на їй продукту підтримка потрібен час, займається стимулюванням, це до провідним продажів продажу дії, іншого боку, негайної спільні вони які переважно завдання, у кількості збільшенні більшому полягають споживачів використанні виконують турпродукту рекламою Відмінності споживачами.

Таблиця підтримкою та продажів

Створює між з часом

Викликає продажів

реклама

підтримка дію

Використовує негайну імідж звернення

Додає звернення

Використовує емоційне раціональне невидиму послуги

Додає продукту або цінність реальну цінність або внесок послуги

Вносить створення продукту у внесок прибутковості

Вносить помірний значний у це прибутковості

Підтримка створення продажів пропозиція додаткового для головна покупки. полягає перевага мотиву та різноманітті в гнучкості методів. Найчастіше турфірмами просування для київськими використовуються різні знижки. систему наступну на пропонує тих, знижки

групові

дитячі

спеціальні свята

сімейні купоном володіє на хто знижку для або клієнтів, фірми призводять до повідомляють безпосередньо в знижки нового які турпродукту при офісі продажу допомогою за або реклами.

Організація на реклами продажів агентства важливим не менш просування турпродукту, елементом прикладі ніж реклама. Основні між збуту стимулюванням рекламою відмінності методах обігу та полягає цінності, їх яку вони в або продукту додають послузі. реклама як час той створенням займається на їй потрібен це іміджу, продажів п

Додає реальну цінність продукту або послуги

Вносить помірний внесок у створення прибутковості

Вносить значний внесок у створення прибутковості

Підтримка продажів - це пропозиція додаткового мотиву для покупки. Її головна перевага полягає в різноманітті та гнучкості методів. Найчастіше для просування київськими турфірмами використовуються різні знижки. «Іст-Вояж» пропонує наступну систему знижок:

  1.  знижки на свята
  2.  сімейні знижки
  3.  групові
  4.  дитячі
  5.  спеціальні (для тих, хто володіє купоном на знижку або для клієнтів, які призводять до фірми нового клієнта)
  6.  інші.

Про знижки повідомляють безпосередньо в офісі при продажу турпродукту або за допомогою реклами.

2.8. Вирахування вартості туристичного продукту

Одним з найбільш важливих маркетингових рішень є рішення щодо встановлення ціни на товар. Ціна відображає те, як споживачі сприймають продукт. Термін «маркетинг» є похідним від слова «ринок». Процес розробки специфічних стратегій, що сприяють досягненню цілей фірми з урахуванням підтримки стратегічної відповідності між ними, її потенційними можливостями і шансами в сфері маркетингу називають маркетинговою стратегією. 
Попит - показник, що відображає обсяг продажу певного тур продукту на обраному сегменті ринку. Попит буває: нееластичний, стабільний (незалежно від
коливання цін), еластичний (змінюється у той чи інший бік, залежно від зміни цін). 
        Туристський попит підтверджується платоспроможністю рекреаційних потреб людей, виражених в певній кількості турпродукту і послуг, які споживачі можуть придбати за певних цінах на турпродукт. Основою туристичного попиту є потреба людини у відпочинку, пізнанні, спілкуванні, що й спонукає його до подорожі. Будучи елементом туристського ринку, попит формується на основі багатьох факторів об'єктивного і суб'єктивного характеру. Динамічнийрозвиток обумовлено дією комплексу демографічних, природно-географічних, соціально-економічних, науково-технічних факторів. Поряд з нею виділяється група чинників, що включає смаки, уподобання, національні традиції. 
           Пропозиція турпродукту - кількість турпродуктів (туристсько-екскурсійних послуг), яке виставлено на ринок при певному рівні цін. Якщо попит відображає імовірну ємність ринку, то пропозиція - це фактичний обсяг туристсько-екскурсійних послуг, пропонованих споживачу на ринку. Співвідношення між попитом і пропозицією залежить від багатьох чинників, одним з яких є ціна. Завищені ціни приводять, за винятком поодиноких випадків, до падіння попиту, а занижені - до втрати прибутків і нерентабельність підприємства. Тому кожне турпідприємств, що працює на ринку, має приділяти увагу політиці ціноутворення. 
         Ціна - міра і регулятор рівноваги між попитом і пропозицією на туристичному ринку. Це основний критерій вибору турпродукту більшість споживачів і у першу чергу вона впливає на обсяг продажів. Витрати, пов'язані з виробництвом, просуванням і продажем турпродукту, а також норма прибутку зазвичай включені в ціну.

З метою встановлення правильної ціни на турпродукт необхідно проаналізувати такі фактори як: 

1. ціни на послуги постачальників; 
2. ціни на послуги, що надаються 
конкурентами на ринку; 
3. 
коливання в попиті; 
4. сезонність; 
5. 
психологічні чинники, пов'язані з модою, престижем.

У туризмі застосовують диференційовані ціни. Диференціація цін може проводиться в залежності від часу (сезон, несезон, проведення конгресів, Олімпіада), сегменту ринку та форми оплати (при оплаті в мінімальний термін - знижки). 
           Конкуренція - взаємна боротьба підприємств за монопольне / краще положення на туристичному ринку. Взаємодія елементів ринку призводить до його циклічності, тобто із зростанням попиту збільшується пропозиція, що веде до підвищення цін і ця ситуація стимулює виробництво конкретного продута на ринку. У зворотному випадку, якщо пропозиція перевищує попит, відбувається зниження підприємницької активності з виробництва продукту. Після певного коливання цін настає період рівноваги попиту і пропозиції, ринок приходить в рівноважний стан. «У сучасній економіці і маркетингу виділяють три методи встановлення ринкової ціни, що також актуально і серед туроператорів». 
        У зв'язку з цим існують три методи ціноутворення: 

1. на основі витрат або затратний метод (сукупність повної                     собівартості турпродукту - використовується турфірмами, які прагнуть в                   першу чергу отримати прибуток  від інвестицій) 
2. з орієнтацією на рівень конкурентів - метод
 характерний для тур-організацій. Ціни встановлюються нижче, вище або на рівні ринкових, в залежності від вимогливості клієнтів, наданого сервісу, реальної чи передбачуваної реакції конкурентів. Відмітна особливість - відсутність постійній залежності між цінами і витратами. У даному випадку для певної ціни розраховується середній рівень цін на ринку на основі каталогів, рекламних проспектів турфірм і готелів. 
3. з орієнтацією на попит - метод, заснований на вивченні бажань споживачів і встановлення цін, прийнятних для цільового ринку. Застосовується, якщо ціна є вирішальним чинником у придбанні продукту клієнтами. 
         При розробці цінової стратегії турфірма повинна використовувати три методи у взаємозв'язку, інакше це може призвести до непрямих або прямих збитків.                                                                                                                                 Необхідно врахувати особливості ціноутворення: 
1. висока еластичність цін на різних сегментах туристичного ринку. 
2. розрив у часі між моментами встановлення ціни та купівлі - продажу турпродукту. 
         Ціни на турпродукт є роздрібними, так як вони призначені безпосередньо для споживання. Нездатність турпослуг до зберігання, внаслідок чого роздрібні продавці не поділяють з виробниками ризику, пов'язаного з утворенням не реалізованих запасів. 

Ціни треба орієнтувати на типові групи, а не на середнього клієнта. Собівартість турпродукту включає: візи і страховки, проживання, харчування, транспортні послуги (проїзд до країни, від аеропорту до готелю і назад), екскурсійне обслуговування, тобто включає ті послуги, які входять в обов'язкову програму туру. Непрямі витрати - витрати на управління та утримання турфірм (витрати на організацію набору груп, оренду, утримання офісу, зарплата). Ціна на турпродукт визначається методом нормативної калькуляції (це визначення вартості однієї одиниці послуг / товару) і включає витрати на людей, що супроводжують групу з маршруту. 

Особливості ціноутворення: 

1. ціни на певні види послуг туризму не входять у вартість турпродукту 
2. груповий тур: чим більше людей, тим менше вартість туру в розрахунку на одну людину 
3. ціна туру залежить від вікового складу туристів, так як, наприклад, для дітей, 
школярів існують знижки. 
Прибуток закладається в ціну турпродукту, встановлюється турфірмою у відсотках собівартості витрат (від 5 до 100%, залежить від попиту).

РОЗДІЛ III. Розробка туру ( на прикладі Жидачівського району, Львівської області)

3.1. Загальні відомості про тур

 Тур - це програма, в межах якої реалізується мета перебування людини

поза  постійним  місцем  проживання, складена  з урахуванням  індивідуальних

побажань, і комплекс  заходів  по її  реалізації  на  відповідному  якісному рівні.

 Тури поділяються на види відповідно до мети подорожі та форми щодо

організаційних заходів, класифікуються за кількістю учасників, сезоном та терміном перебування. Залежно від комплексу послуг та комфортності подорожування тури поділяються на класи обслуговування. Мотивація подорожі та решта її параметрів визначають програму туру. За формою тури поділяються на комплексні та індивідуальні. Індивідуальний тур передбачає забезпечення подорожування відповідно до побажань туриста. Комплексний тур формується туристичною фірмою, включає певний набір попередньо узгоджених з туристом послуг, вартість яких сплачується в повному обсязі.

 Тур є ринковим продуктом туристичних підприємств, формою, яку набуває споживання послуг, матеріальних і нематеріальних благ, заходом, який

реалізує мету подорожування і в той же час результатом діяльності турфірми, джерелом її прибутку. Складовими туру є маршрут, програма та комплекс послуг по життєзабезпеченню туриста, в межах яких реалізується на відповідному якісному рівні мета подорожування. Маршрут і програма забезпечують мету подорожування, а міроприємства з життєзабезпечення туриста під час подорожування - безпеку та комфортність при реалізації цієї мети.

 Тури, які розробляються туроператорами, повинні відповідати таким

принципам:

  1.  безпека (всіх складових і на всіх етапах проходження туру);
  2.  комфортність (задоволення життєвих потреб в проживанні, харчуванні, транспортуванні та інших послугах на рівні, по можливості не нижчому ніж в постійному місці проживання), тобто забезпечення якісного обслуговування під час подорожування;
  3.  ергономічність (відповідність турпродукту та його складових фізіологічним та психологічним потребам туриста);
  4.  достатність послуг, що пропонуються для задоволення потреб туриста під

час подорожі, для реалізації мети подорожі;

  1.  категоріальна відповідність ;
  2.  конкурентоспроможність.

Основні властивості туристського продукту 

Таблиця 3.1

Властивість 

Характеристика 

Обгрунтованість 

Надання всіх послуг повинно бути обумовлено Метою подорожі і супутніми умовами, заснованими на потребах туриста 

Надійність 

Відповідність реального змісту продукту в рекламі, достовірність інформації 

Ефективність 

Досягнення найбільшого ефекту для туриста при найменших витратах з його боку 

Цілісність 

Завершеність продукту, його можливість повністю задовольняти туристську потреба 

Ясність 

Споживання продукту, його спрямованість повинні бути зрозумілі як туристу, так і обслуговуючому персоналу 

Гнучкість 

Здатність продукту та системи обслуговування адаптуватися до іншого типу споживача і бути сприйнятливим до заміни обслуговуючого персоналу 

Корисність 

Здатність служити досягненню однієї або кількох цілей, задовольняти ті чи інші потреби туристів 

 Розробляючи власний туристичний продукт, я вирішала створити тур по своєму рідному Жидачівському районі. Показати красу природних та архітектурних пам`яток, зануритись в історію краю, звичаї, побут, відкрити для себе щось нове, не звідане до цього.

 Маршрут мого туру пролягає через: м.Жидачів – смт.Гніздичів – с. Руда-с. Лівчиці- м.Журавно-Жидачів-смт.Нові Стрілища-с.П’ятничани -Жидачів

Протяжність маршруту – 129 км.

Вихідний пункт - м.Жидачів.

Тривалість: 2 дні/ 1 ніч

Група: 10 осіб

Тур комбінований: автобусно-пішохідний

Сезонність: травень-червень

Призначений для осіб різного соціального статусу та вікової категорії, які бажають ознайомитись із історико-культурними та природними пам’ятками Жидачівщини.

Розміщення: готель - ресторан «Галпін»

Вартість туру: 374 грн./ особа.

Програма туру

1 день

10:00 - виїзд з м. Жидачів.

10:20 -11:20 - екскурсія в монастирі св. Герарда.

11:20 -11:30  -  переїзд у седо Руда.

11:30 - 12: 30 - відвідування музею, панського двору  Івана Виговського.

12:30 - 12:45 - дорога у село Лівчиці.

12:45 - 13:30 - огляд  старого палацу.

13:30 -14:30 - обід в місцевому кафе.

14:30 -15:10  - переїзд  до м. Журавно.

15:10 -17:30 - екскурсія містом, огляд місцевої ратуші, палацу та католицької каплиці Скшинських- Чарторийських.

17:30 -18:20 - повернення в м. Жидачів.

 18:20 - 19:20 поселення в готель.  

19:20 - 20:10- вечеря в ресторані « Галпін».

2 день

09: 00 - сніданок у ресторані готелю «Галпін».

10:00 - 12:30 - екскурсія  по місту Жидачів.

12:30 -13:30 - дорога  автобусом у смт. Нові Стрілища.

13: 30 -  14: 40 - огляд старого костелу конструктивізму та романського стилю.

14:40 - 15:35- обід в ресторані Нових Стрілищ.

15:35 -  16: 40 -огляд Парафіяльної церкви Успення Пресвятої Богородиці.

16:40 - 17:05 - дорога до с.П’ятничани.

17:05 - 18:30 - екскурсія  в П’ятничанській вежі.

18.30 - виїзд з с. П’ятничани.

19:50 – прибуття до м. Жидачева.

3.2. Маршрут туру

Карта маршруту

Рис.3.1

м.Жидачів - смт.Гніздичів -8 км.

смт.Гніздичів-с.Руда-  4 км.

с.Руда - с. Лівчиці  - 2.5 км.

с.Лівчиці - м.Журавно – 16.3 км.

м.Журавно - м.Жидачів – 19.8 км.

м.Жидачів - смт.Нові Стрілища -30.9 км.

смт. Нові Стрілища - с.П’ятничани – 9 км.

с. П’ятничани - м.Жидачів – 38.5 км.

3.3. Програма обслуговування

Характеристика засобу розміщення

Готель- ресторан «Галпін»

Рис.3.2

 Розташування:

Знаходиться готель в центральній частині міста Жидачів, поруч розташований парк, футбольне поле, спортзал та багато інших закладів, де можна провести вільний час. Разом з цим доїзд до готелю « Галпін» з автодороги Тернопіль- Стрий дуже зручний. Адреса 81700, Україна, Львівська область, місто Жидачів, вулиця Фабрична 7.

Опис:

Троповерховий готель на 11 номерів (27 місць), ресторан (50 місць).

Опалення:

Автономне водяне.

Водопостачання:

Холодна та гаряча вода постійно.

Номери: Тримісний економ 

розмір номера: 15 кв. м.
Ліжко (ліжка): 3 односпальних ліжка
Діти та додаткові ліжка:Додаткове ліжко не доступне для цього номера

Обладнання номера:

  1.  
  1.  можливість замовлення дзвінка-будильника
  2.  підігрів
  3.  міні-бар
  4.  письмовий стіл
  5.  телефон
  6.  вентилятор
  7.  телебачення
  8.  холодильник
  9.  суміщена ванна кімната

Двомісний стандарт

Розмір номера: 15 кв. м.
Ліжко (ліжка): 1 двоспальне ліжко

Діти та додаткові ліжка: Додаткове ліжко не доступне для цього номера

Обладнання номера:

  1.  
  1.  можливість замовлення дзвінка-будильника
  2.  підігрів
  3.  міні-бар
  4.  письмовий стіл
  5.  телефон
  6.  вентилятор
  7.  in room safe
  8.  холодильник
  9.  туалетні засоби
  10.  душ
  11.  фен


Харчування:

Сніданок в ресторані проходить шведським столом з 7:00 до 11:00. Є комплексні обіди та бізнес- ланчі. Пропонується українська та європейська кухня.

3.4. Вирахування вартості туристичного продукту

Собівартість туру

 Таблиця 3.2

Послуги

Розрахунок

Сума, грн

У вартість туру входить

Перевезення автобусом

129 км

10 грн./км

1290

Проживання:

1   осіб/1ніч

110 грн 1особ

1100

Вечеря у ресторані

«Галпін»

1 особ

60 грн.

600

Страхування

10 осіб, 2 дні

25 грн.

250

Супровід керівника групи

2 дні

100грн./день

200

Екскурсовод

2 дні

150 грн./день

300

Собівартість туру

1290+1100+600+250+200+300

3740

Чисельність туристів

10 осіб

Вартість  туру на одну особу

3740/10

374

Витрати не включені у вартість туру:

Обід у кафе

1 обід

50 грн.

Обід у ресторані

1 обід

60 грн.

Вхідний квиток до музею І. Виговського

Дорослий

Дитячий

10 грн.

5 грн.

 

3.5 Опис об`єктів

1. Місто Жидачів районний центр Жидачів розташований на правому березі річки Стрий за 5 кілометрів від впадіння її у Дністер. Вперше згадується у 1164 році під назвою Удеч (Удечів). Городище XI - XIV століття, на якому було розбудовано середньовічний замок, виникло ще в князівський період. Місто знаходилося на внутрішніх і міжнародних торговельних шляхах Галицько-Волинської Русі і було одним з центрів торгівлі підкарпатською сіллю.
Вважається, що замок існував вже близько середини XIV століття, тобто в початковий період утвердження короля 
Казимира Великого на західноукраїнських землях. Згодом він перейшов у руки угорського монарха Людовика і його залога утримувала фортецю до 1387 року.

Рис.3.3

У 1393 році отримало Магдебурське право від короля Владислава Ягайла. Замок разом з жидачівською землею надавалися Ягайлом у володіння литовським князям Свидригайлу, Федору Любартовичу та Земовиту Мазовецькому. Після цього в твердині перебували королівські старости, зокрема відомий Ян з Чижова, який у 1448 році видав указ, звертаючись до міщан про добровільну участь в розбудові укріплення. В замку до XVIII століття знаходилися старостинська адміністрація жидачівського повіту і там же зберігалися актові документи гродських та земських судів.

Укріплення знаходилося за містом на горбку висотою понад 20 метрів, довжиною до 100 метрів та шириною близько 20 метрів, який був розділений на 3 частини (можливо, штучно), середня з яких була дитинцем, обведена невисоким валом з північної сторони. Від міста замок відділявся ставком з насипною греблею посередині. На валах була дерев'яна огорожа, житлово-господарська забудова, яка складалася з 4 будівель, каплиця та 4 вежі. У 1767 році замок був вже в руїні, та староста Жидачева Міхал Жевуський мав намір своїм коштом відбудувати та привести в належний стан фортецю. Але задум не був реалізований, і замок зник з лиця землі. Перший дерев'яний костел у Жидачеві був вже всередині XIV століття. Навколо нього був розташований цвинтар. У 1387 році король Владислав Ягайло подарував костелу маєток Рогізне, а його брат Свидригайло, який став власником Жидачева у 1403 році, у 1415 році оздобив храм.
                                                                           Рис.3.4.

Мурований костел збудовано у 1577 році на кошти Миколи Лігензи та освячено у жовтні 1612 року. Костел мав головний вівтар Успіння Пресвятої Діви Марії та два бічні - Різдва і Св. Анни. Храм зазнав пошкоджень під час турецько-татарського (1620 - 1621) та козацького (1649) нападів. У 1676 році король Ян ІІІ Собєський у жидачівському костелі дякував Всевишньому над перемогою над турками під Журавно. В середині ХІХ століття було збудовано парафіяльний дім, а в 1775 році проводилися реставраційні роботи в храмі. У 1895 році костел зазнав пошкоджень від пожежі і наступного року був відремонтований. У 1933 році костел відреставрували ззовні, а у 1938 році розписали в середині.
У 1941 році німецька бомба зруйнувала парафіяльний будинок. Останній жидачівський парох та група парафіян 1946 року виїхали до Польщі разом з частиною костельного майна. Святинею опікувався 
о. Ієронім Квятковський, якого у 1947 році було заарештовано. З 1947 року до Жидачева доїжджали священики зі Стрия, і лише 1963 року культова робота храму була припинена. Радянська влада, зваливши з костелу вежу, знищивши вівтарі та заподіявши інших руйнувань, розмістила в ньому склад меблів, а пізніше - автобусну станцію. У місці, де відбувалося поклоніння Святим Дарам, було облаштовано бар, в якому розпивали алкогольні напої. Лише згодом храм перетворили на музей.
У вересні 1989 року храм було передано римо-католицькій громаді. У листопаді того ж року костел було переосвячено під титулом 
Успіння Пресвятої Діви Марії, а через 10 років було повернено і парафіяльний будинок.

2. Гніздичів (Кохавино) сьогодні не є окремим населеним пунктом. Не зустрінете ви таку назву і на сучасний картах. Знаходиться це місце майже в центрі сучасного містечка Гніздичів Жидачівського району і є відомим відпустовим місцем Львівщини. Його історія почалася у 1646 році, коли власниця сусіднього села РудаАнна Войнаковська, повертаючись з Жидачева до свого рідного села побачила на одному з дубівобраз Божої Матері. Перед образом зупинилися і впали на коліна і чотири коні, які везли панську карету. Коні вирушили в дорогу лише після того, як пані вийшла з карети і помолилася.
Слава про чудо швидко розповсюдилася по околицях. Неодноразово його факт підтверджували спеціальні церковні комісії. Остаточно образ було проголошено чудотворним 26 травня 1755 року.

Вже у 1680 році Тереза Виговська збудувала на місці дубу, де з'явився чудотворний образ, дерев'янукапличку, куди помістила ікону з дозволу Львівського архієпископа Констанція Липського. У 1748 році власник Руди Костянтин Виговський побудував нову простору дерев’яну церкву і помістив в ній образ
Кохавинської Матері Божої. 22 червня 1755 року львівський архієпископ Вижицький
 переніс чудотворний образ з каплиці до новозбудованої церкви.Навколо храму виріс монастир кармелітів. У 1780 році, його було ліквідовано наказом австрійського цісаря, а парафію перенесено до сусідньої Руди. Невдовзі парафія знову повертається до Кохавино, а монастир відроджується у 1855 р. Тоді ж було відновлено давню каплицю і відреставровано чудотворний образ.
 

                                                                                  Рис.3.6.

Кількість прочан збільшувалася з року в рік, і старий дерев'яний костел вже не міг вміщати всіх віруючих. У 1868 р. було закладено наріжний камінь під новий храм, будівництво якого розтягнулося на декілька десятиліть внаслідок постійного браку коштів. Лише 30 серпня 1894 року костел було освячено, а 1 вересня відбулося урочисте перенесення до неї чудотворного образу Матері Божої, в якому взяло участь близько 30-ти тисяч паломників.
 Протягом 1901 - 1902 років на місці старої дерев'яної каплиці, де з'явився, чудотворний образ) стараннями отця Яна Тшопінського звели нову муровану каплицю у неоготичному стилі. Поруч з цією стрункою красунею збудували будинок для гостей та плебанію. Тоді ж було розширено і костел: на 13 метрів добудовано пресвітерій та збудовано дві бічні каплиці, завдяки чому храм став хрестовим у плані. 15 серпня 1912 р. в присутності 180 тисяч прочан з Галичини та, навіть, з зарубіжжя, відбулась коронація ікони Чудотворної ікони Матері Божої Кохавинської папськими золотими коронами. З 1931 р. храмом опікувалися отці єзуїти. Напередодні радянської окупації вони встигли вивезти чудотворний образ до польського міста Глевіце, де він знаходиться донині. 

                                    Рис.3.7
В колишньому костелі совіті влаштували сховище льону, а згодом - інтернат для розумово відсталих дітей. Щоб стерти з пам'яті народу це чудотворне місце, Кохавино було ліквідовано, як окрема територіальна одиниця, і приєднано до містечка Гнізничів. На початку 90-х років ХХ століття святиню передали отцям редемптористам чину Найсвятішого Ізбавителя. Зараз тут діє монастир св. Ґерарда, куди з Польщі передано копію Чудотворної ікони Матері Божої Кохавинської. Потрохи відроджується і храм.
 3.Село Руда 

24 серпня 2004 р. в селі Руда відкрито перший в Україні музей гетьмана Івана Виговського. Музей є філією Львівської галереї мистецтв. Музейні експонати відтворюють період боротьби за незалежність від часів виникнення Запорізької Січі до кінця 1940-50-х рр.  Тут широко представлені твори живопису вітчизняних та зарубіжних художників XVII-XX ст. Зокрема, цікавою для відвідувачів буде картина невідомого художника (ХІХ ст.), де зображена дружина І. Виговського Олена Стеткевич. Будучи високоосвіченою людиною, мала значний вплив на Чигиринський двір. Народила єдиного сина Остапа. Заповіт О. Стеткевич зберігався в Жидачівському архіві до 1929 р. (нині знаходиться в Польщі). Серед експонатів — твори сакрального мистецтва XVII-XIX ст. Привертає увагу ікона Вознесіння (невідомий художник ІІ пол. XVIII ст.) з церкви Воздвиження Чесного Хреста села Йосиповичі Стрийського району — родинної церкви Виговських. Ікона реставрована 2004 р. працівниками реставраційного відділення Львівської галереї мистецтв. 
 У музеї експонуються предмети матеріальної культури, знайдені на території колишнього замку гетьмана у селі Руда. Серед рідкісних — дубові двері з родинної церкви Виговських із дарчим написом невістки гетьмана Т. Завадської, дружини сина Остапа.
Іван Остапович Виговський (? — 1664 р.). Гетьман України (1657-59 рр.). 
Видатний державний та політичний діяч Козацької держави — Гетьманщини. 1659 р. здобув блискучу перемогу під Конотопом над 100-тисячною російською армією. Підступно вбитий 1664 р. За даними багатьох історичних джерел, похований у селі Руда.

4. Село Лівчиці- велике село Жидачівського району (Львівська обл.), що знаходиться в декількох кілометрах від монастиря в Кохавино. Назва "Лівчиці (Ловчиці)" походить від слова „лови”. Приїхати сюди варто заради симпатичного палацу, зведеного у другій половині ХІХ століття. Ось тільки точний час побудови палацу і хто ж саме його збудував, залишається поки що загадкою. За різними даними це булиГлуховецькі, Глуховські, Строжинські, Лосі. Сьогодні в колишньому палаці діє інтернат для розумово відсталих дітей.
Рис.3.8
 За легендою, 1800 рр. француз по прізвищу Лось полював у цих місцях разом зі своїми товаришами і заблудився, натрапивши на невеличку річку. Він сподобав собі цю місцевість і вирішив тут побудувати собі хату, почавши розчищати ділянки лісу під забудову вздовж  річки, яка дістала назву Бережниця. Майже за століття у селі було збудовано 80 хат.
Тепер, версії, щодо часу будівництва палацу і його власників.
 Версія 1: Палац і парк на березі річки Бережниця збудували у 1850 році графи Глуховецькі.
 Версія 2: Палац було зведено у 1895 році графом Сторожинським. Граф взяв собі на виховання хлопця Кароля Глуховського і залишив йому своє багатство. К. Глуховський володів маєтком до 1939 р. Йому належала вся земля. Майже все село працювало на графа.
 Версія 3: Палац збудував близько 1870 року француз Броніслав Лось.
Будували його майстри спеціально привезені з Європи. Палац являв собою казковий будинок, що мав два поверхи і підвальні приміщення. Всього в будинку було 48 кімнат. Навколо палацу був посаджений парк з алеями. Всі дерева і квіти були завезені із-за кордону. У парку був став, вода до якого поступала з річки через спеціально відведений канал. У ставі плавали лебеді, розводилася риба. У парку збереглися різні види дерев: дуби, липи, різні види ясенів, кедри, сосни, ялини, тюльпанове дерево.

5. Місто Журавно

Містечко Журавно розташовано на півдні Жидачівського району Львівщини в міжріччі річок Дністра іСвічі. Його назва походить від чорних журавлів, які селилися в тих краях. Документально Журавновперше зафіксоване у 1435 році, а в актових книгах 1445 року воно вже фігурує, як містечко. До кінця XV ст. Журавно належало до родини Ходорівських-Журавнінських. У 1468 році у містечку вже бувкостел, який носив титул Відвідання Пресвятої Діви Марії та святих Войцеха, Валентина, Кузьми, Дем'яна, Катерини, Варвари, Дороти і Маргарити.
 На початку XVI ст. містечко перебувало в руках родини Реїв, а в другій половині знову повернулося до попередніх власників - Ходорівських-Журавнінських. Магдебурзьке право Журавно отримало у 1563 році. Наприкінці XVI ст. воно знаходилося у володінні Жолкевських, потім перейшло до Сапєгів.
Рис.3.10                          
Поселення вигідно розташовувалося посеред річок. Його оточували земляні фортифікації. Їх підсилював замок, який стояв в північно-західній частині над річкою. До міста вели чотири брами. Головною була Стрийська (або Західна) брама. На південь від неї йшла міська стіна, яка продовжувалася єврейською синагогою. Східну браму підсилював мурований костелом з контрфорсами. З півночі місто захищали річка Дністер та стіни жіночого монастиря. Міські укріплення та замок в Журавному зафіксовані на карті Боплана.
На час Журавненської битви між польським військом Яна ІІІ Собеського та турецько-татарським військом у 1676 році фортифікації Журавного перебували в жалюгідному стані. Замку на той час вже не було, тільки панський двір Сапєгів, оточений таким же розваленим валом, який проходив і навколо міста. Ще були насипи на кутах (мабуть, бастіони), на яких стояли невеликі гармати.

Повернемося до історії містечка. Протягом XVII - XVIII століть не раз змінювало власників. Так у 1790 році Журавно перейшло до Адама Жебровського, а в середині ХІХ ст., через доньку ЖебровськогоСусанну, дружину Владислава Скшинського - до родини Скшинських. Останнім власником Журавного був Казимир Чарторийський, одружений з Геленою Скшинською.

Наприкінці XVIII ст. Адам Жебровський збудував у Журавному величний палац у стилі класицизму. Від був у вигляді підкови із симетрично розташованими двома крилами. На території палацового комплексу був зимовий сад і альтанка, обрамлена чавунною балюстрадою. Навколо палацу було закладено ландшафтний парк. Той старий палац згорів у 1904 році.

Того ж року власник Журавного Антоній Скшинський в ста метрах від згорілого палацу збудував новий палац (арх. В. Садловський) у стилі французького неоренесансу. У міжвоєнний період його перебудував останній власник Казимир Чарторийський.За совєтів в колишньому палаці обладнали протитуберкульозний санаторій. У 2004 році він сильно постраждав від пожежі, і сьогодні стоїть пусткою.

6. село П’ятничани

Село П"ятничани розташоване в Жидачівському районі приблизно за 10 км від Бібрки на трасі Львів-Франківськ, з якої добре видно оборонну вежу (14-16 ст.). До речі, колись тут теж пролягав шлях, який з"єднував Галич з Холмом (Хелмом). На жаль, дуже мало споруд такого плану збереглось до наших днів, а цій взагалі пощастило бути реставрованою (закінчено реставрацію у 1991 році).
Дерев"я
ний міст перед входом. На вигляд вежа квадратна в плані, трьохярусна (висотою 10 м) з невеликими бійницями. Імовірно, що колись колись вежу оточували дерев"яні укріплення, які служили для захисту місцевого населення під час частих набігів татар.

Сходи на верхній ярус. Зараз тут перебуває музей-заповідник "П"ятничанська вежа". За вхід треба заплатити вього-навсього одну гривню для дорослих. Експонатів у музеї не є надто багато, але все ж дещо цікаве можна дізнатись, зокрема про історію аналогічних споруд, а також про реставрацію цієї вежі.

                                                                         Рис. 3.11

ВИСНОВКИ

 Отже, проаналізувавши усе викладене у курсовій роботі, можна зробити наступні висновки та узагальнення.

Лікувальний туризм полягає у переміщенні людей, викликаному необхідністю покращити здоров’я. Він вважається одним із найдавніших видів туризму та розвинений у країнах з найбільш зручним географічним положенням та сприятливим кліматом, з бальнеологічними та кліматичними літніми та зимовими курортами.

Для організації лікувального туризму першочергове значення має наявність цілющого клімату, лікувальних джерел та грязей, мальовничихз садово-паркових ландшафтів.

Кожна туристична фірма, яка має на меті організацію маршрутів лікувального характеру, повинна співпрацювати з медичними закладами, з лікарями, які можуть чітко встановити доцільність та можливість вживання заходів лікувального характеру для певного кола туристів.

Сьогодні основну частину лікувальних турів складає санаторно-курортне лікування за медичними показниками.

У цій курсовій роботі висвітлено також тему про організацію туристичної діяльності тур фірми, це дало змогу мені поглибленно вивчити чим займається тур фірма, її структуру відділи, як створювати та реалізовувати туристичний продукт. Після отриманих знань у турфірмі я сама взялась створювати свій туристичний маршрут.

Останній розділ курсової роботи є тим підсумком, оскільки у ньому потрібно було вкласти всі свої знання здобуті за період навчання, і також за період написання курсової роботи. Розробка власного туристичного маршруту по своєму рідному Жидачівському районі є завершальним етапом моєї курсової роботи.

ДОДАТКИ

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1.  Закон України «Про туризм»
  2.  Інструкція Державного комітету України про туризм «Про порядок видачі суб’єктам підприємництва спеціальних дозволів на діяльність, пов’язану з наданням туристичних послуг» від 22 липня 1994р. №79.
  3.  Географічна енциклопедія України.-К.:УКр.Рад.енцик. ім.М.П.Бажана, 1990.-Т.2
  4.  Агафонова Л. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: навч. посіб.-К. : Знання, 2002. - 263 с.
  5.  Бабушкін Н.І. Менеджмент туризму 3-е вид.- К.:Знання, 2004.- 390 с.
  6.  Бочан І.О. Технологія туристичної діяльності : підручник / І.О. Бочан, М.Ф.Цимбалюк, В.М. Цимбалюк. – Львів : ЛІЕТ, 2011. – 419 с.
  7.  Винниченко І.І. Середовище тур бізнесу: навч. посіб.-К.: Академперіодика, 2007.- 400 с.
  8.  Євдокименко В.К. Регіональна політика розвитку туризму.-Чернівці: Прут, 2006, 289 с.
  9.  Король С.Я. Управління інформаційною базою управління готелем.-К.: 2003, 239с.
  10.  Любіцева О.О. Методика розробки турів: навч.посіб.-К.: Альтрес, 2003.

10.Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг.-К.: Альтрес.,2002

11.Мальська М.П., Худо В.В. Основи туристичного бізнесу:навч.посіб.-     К.:ЦУЛ,2004.- 272 с.

12.Мальська М.П., Худо В.В. Менеджмент туризму.: навч.посібн. –       Львів, Видавничий центр ім.. Ів. Франка, 2002

13.Нечай Л.І., Телешин Н.О. Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент.- Київ, 2005.

14.Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Туристичні основи.:навч.посіб.-К.:Ніка-Центр, 2005

15.Пересічний М.І., Н.Я. Орлова, Т.І.Ткаченко. Туристична індустрія: К.-2002.-168 с.

16.Підвищення рівня послуг у готельному бізнесі.: Львів.2004

17.Розвиток туризму в Україні: Проблеми і перспективи: 1996, 204 с.

18.Смолій В.К. Федорченко В.І. Довідник з туризму.-Слово, 2006.- 372 с.

19.Сокіл Т.Г. Організація туристичної діяльності в Україні: навч.посіб.2002.

20.Федорченко В.К., Дворова Т.А. Історія туризму в Україні: навч. посіб.-К.: Вища пік.,2002.

21.Чорненька Н. Організація туристичної індустрії.-К:Атіка, 2009.

22.Щур Ю.В., Дмитрук О.Ю. Спортивно-оздоровчий туризм. К., 2002.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83298. Организация контроля за деятельностью подразделений предприятия ИП «Г.Г.Соколова» 49.58 KB
  Управленческий контроль это одна из функций управления без которой не могут быть реализованы в полной мере все другие функции управления: планирование организация руководство и мотивация. Контроль призван обеспечивать правильную оценку реальной ситуации и тем самым создавать предпосылки...
83299. Технология создания программы в жанре телеинтервью (на примере программы «Познер») 55.06 KB
  Актуальность теоретического исследования технология создания программы в жанре телеинтервью заключается в том, что в настоящее время жанр интервью является самым распространенным и популярным в журналистике. Всё более возрастающий интерес к нему требует от интервьюеров создания качественного материала...
83300. Электроснабжение комбината цветной металлургии 744.25 KB
  В системе цехового распределения электроэнергии широко используют комплектные распределительные устройства, подстанции и силовые токопроводы. Это создает гибкую и надежную систему распределения, в результате чего экономиться большее количество проводов и кабелей.
83301. Исследование силы мышц и гибкости позвоночника у детей дошкольного возраста на хореографических занятиях 68.22 KB
  В процессе роста и развития разные группы мышц развиваются неравномерно у детей дошкольного возраста. Масса нижних конечностей по отношению к массе тела увеличивается интенсивнее, чем масса верхних конечностей. Характеристикой функционального созревания мышц служит мышечная выносливость.
83302. Организация сестринской помощи за пациентами с описторхозом 85.54 KB
  В приемном отделении на больного медицинская сестра заводит историю болезни и его осматривает врач. Процедурная медицинская сестра выполняет парентеральное введение лекарственных средств: внутривенное струйное и капельное подкожное внутримышечное введение.
83303. Антимонопольне регулювання як складова конкурентної політики держави 394.49 KB
  Роль конкуренції та конкурентної політики держави в сучасній економічній системі. Теоретичні засади вивчення природи конкуренції заклали класики економічної теорії. Під час дослідження даної теми були поставлені такі завдання: визначити суть значення конкуренції та конкурентної поітики...
83304. Совершенствование отчета о движении денежных средств 62.86 KB
  Целью данной курсовой работы является – на основе подбора, систематизации и обобщения данных разных источников дать понятие об отчете о движении денежных средств, его назначении и целевой направленности, а также содержании и правилах формирования.
83305. Организация работы структурного подразделения молодежного кафе 65.2 KB
  В рыночной российской экономике повысились требования к производственному и обслуживающему персоналу предприятий общественного питания, усилился контроль со стороны государственных органов, назрела необходимость рациональной организации и управления деятельностью предприятий общественного питания.