96380

Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Гетьманат П.Скоропадського. Директорія УНР

Доклад

История и СИД

Скоропадського поразка Німеччини в Першій світовій війні у результаті німці та австрійці вивели свої війська з території України гетьман утратив військової підтримки; відновлення старих порядків що призвело до невдоволення народом; вузька соціальна база на яку спирався гетьман буржуазія поміщики заможні селяни...

Украинкский

2015-10-05

221.78 KB

0 чел.

Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Гетьманат П.Скоропадського. Директорія УНР

_______________________________________________________________________________________

Формуємо поняття:

  1.  Білий рух (білі, білогвардійці) – військово-політичний рух, сформований у ході громадянської війни в Росії 1917 – 1923 рр. з метою повалення радянської влади і поновлення єдиної неподільної Росії на основі принципів монархізму (або на основі республіканської ідеї). Єдності між представниками білого руху не було.
  2.  Червоний рух (червоні) – більшовики, які боролися за встановлення радянської влади на території колишньої Російської імперії з метою будівництва соціалізму (комунізму). 
  3.  Червона армія – радянські військові сили більшовиків. 
  4.  Комунізм – найвища стадія розвитку соціалістичного суспільства, така організація суспільства, за якої економіка заснована на суспільній власності та засоби виробництва. Подекуди «соціалізм» та «комунізм» використовують як тотожні поняття. Російських більшовиків називали також комуністами. 

ГЕТЬМАНУВАННЯ ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО

У квітні 1918 р. у Києві була створена Українська народна громада, яка розпочала переговори з німецьким командуванням про зміну влади в Україні шляхом здійснення перевороту. 

29 квітня 1918 р. на з’їзді хліборобів владу було передано генералу П.Скоропадському. 

30 квітня 1918 р. П.Скоропадський видав грамоту, в якій проголосив себе гетьманом усієї України. 

ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ

Павло Скоропадський – український політичний діяч, військовий. Походив з козацько-старшинського роду Скоропадських. Офіцер армії Російської імперії. Перший командувач українізованого корпусу російської армії під час Першої світової війни. Гетьман Української держави. 

Політика П.Скоропадського

Сфера

Заходи

Політико-адміністративний устрій 

- УНР перестала існувати, натомість виникла Українська держава на чолі з гетьманом П.Скоропадським
- Структура влади: гетьман – Рада міністрів – губернські та повітові старости – градоначальники.
- Голови Ради міністрів: Г.Василенко, Ф.Лизогуб, С.Гербель 

Економічний розвиток 

- відновлення права приватної власності на землю;
- повернення націоналізованих підприємств, землі, майна попереднім власникам;
- скасування 8 годинного робочого дня, заборона страйків;
- запровадження гривні, відкриття українських банків;
- в основі кадрової політики був принцип професійності;
- піднесення економіки. 

Національно-культурний розвиток 

- визнання української мови державною;
- українізація освіти: відкрито
 2 українських університети у Кам’янець-Подільському та Києві; засновано українські кафедри в університетах Києва, Харкова, Одеси; відкрито понад 150 українських гімназій та велику мережу шкіл;
- створення 27 листопада 1918 р. Української академії наук на чолі з В.Вернадським;
- заснування національного архіву, державної бібліотеки, українського історичного музею, національної галереї мистецтв, українського театру драми та опери, державної капели та симфонічного оркестру;
- Українська православна церква отримала автономію у складі Московського Патріархату.
 

Військова справа 

- початок творення української регулярної армії (65 тис. осіб);
- спроба відновлення українського козацтва. 

Зовнішні відносини 

- установлення дипломатичних відносин з 12 країнами;
- пронімецька орієнтація;
- 12 червня 1918 р. підписання перемир’я з радянською Росією;
- дипломатична боротьба за повернення українських територій, які залишилися за межами Української держави. 

14 листопада 1918 р. проголошення грамоти П.Скоропадського, у якій ішлося про відмову від самостійної Української держави на користьУсеросійської федерації народів. Тобто майбутнє України П. Скоропадський вбачав у складі небільшовицької Російської федерації

Причини падіння гетьманату П.Скоропадського

  1.  поразка Німеччини в Першій світовій війні, у результаті німці та австрійці вивели свої війська з території України – гетьман утратив військової підтримки;
  2.   відновлення старих порядків, що призвело до невдоволення народом;
  3.   вузька соціальна база, на яку спирався гетьман (буржуазія, поміщики, заможні селяни) 

УТВОРЕННЯ ДИРЕКТОРІЇ ТА ПОВАЛЕННЯ ГЕТЬМАНАТУ П.СКОРОПАДСЬКОГО

У травні 1918 р. було створено Український національно-державний союз (УНДС) на чолі з П.Ніковським, до складу якого увійшли партії соціалістичного спрямування, що засудили політику П.Скоропадського.

У серпні 1918 р. УНДС перетворився на Український національний союз (УНС), який згодом очоливВ.Винниченко. УНС установила курс на повстання проти гетьманату. 

14 листопада 1918 р. для керівництва повстанням проти П.Скоропадського створено Директорію УНР у складі:

  1.  В.Винниченка,
  2.  С.Петлюри,
  3.  Ф.Швеця,
  4.  А.Макаренка,
  5.   О.Андріївського. 

Формуємо поняття:

Директорія УНР – тимчасовий орган державної влади УНР, створений для керівництва повстанням проти гетьмана П.Скоропадського. Після перемоги повстання – вищий орган державної влади УНР. 

15 листопада 1918 р. – початок повстання Директорії проти гетьманату, виступ січових стрільців у Білій Церкві. 

18 листопада 1918 р. – вирішальний бій під Мотовилівкою, що завершивсяпоразкою військ гетьмана. 

14 грудня 1918 р. – вступ до Києва військ Директорії. П.Скоропадський зрікся влади і виїхав до Німеччини. 

18 грудня 1918 р. – прибуття Директорії до Києва 

Внутрішня політика Директорії

  1.  26 грудня 1918 р. – проголошення Декларації з програмою Директорії;
  2.  відновлення УНР;
  3.  Директорія виконувала роль тимчасової верховної влади до скликання Трудового конгресу України;
  4.  встановлення в Україні національного варіанту радянської влади;
  5.  передача законодавчої влади Трудовому конгресу України (23-28.01.1919 р.) – вищому тимчасовому законодавчому органу УНР у період Директорії УНР;
  6.   створення уряду – Ради народних міністрів на чолі з В.Чехівським;
  7.  13 лютого 1919 р. главою Директорії стає С.Петлюра і Директорія перетворюється фактично на особисту диктатуру С. Петлюри. Колишній голова директорії В. Винниченко через особистий конфлікт з С. Петлюрою залишає політику й виїжджає закордон;
    - розквіт отаманщини 

Формуємо поняття:

Отаманщина – засилля різноманітних напівбандитських збройних формувань в умовах відсутності реальної державної влади. 

Соціально-економічний розвиток України за правління Директорії УНР

ліквідація приватної власності;
- аграрна реформа (конфіскація поміщицьких земель);
- відновлення 8 годинного робочого дня. 

Але в умовах громадянської війни соціально-економічні перетворення були відкладені. Головним завданням Директорії стала перемога у громадянській війні. 

Зовнішньополітична діяльність Директорії УНР

Наприкінці 1918 р. війська Антанти починають окупацію Півдня України. Після закінчення Першої світової війни Антанта (насамперед Англія та Франція) здійснює спробу втрутитися у внутрішні справи громадянської війни в Росії з метою встановлення свого контролю над Росією. Антанта виступила з підтримкою в російській громадянській війні колишнього царського генерала, лідера білогвардійського руху А. Денікіна.

Антанта погоджується визнати Директорію УНР за умов підпорядкування її військ російському генералу А.Денікіну. Директорія не погоджується. Спроба Директорії витиснути війська Антанти з України зазнала поразки.

- Відновлена в листопаді 1918 р. Польська держава на чолі з Ю.Пілсудським висуває територіальні претензії до України, західноукраїнські землі були окуповані поляками.

- Радянська більшовицька Росія не визнала владу Директорії в Україні, що призвело до другої війни Радянської Росії проти УНР: 

13 листопада 1918 р. – анулювання Радянською Росією Берестейського мирного договору, постанова про невизнання України самостійною державою, початок захоплення українських територій.

9 січня 1919 р. – ультиматум Директорії Раднаркому Росії з вимогою припинити військові дії й вивести російські війська з території України. У відповідь було заявлено, що воєнні дії ведуть між собою війська Директорії та українського радянського уряду, а не російського!

16 січня 1919 р. – оголошення Директорією війни проти Радянської Росії

5 лютого 1919 р. радянські війська ввійшли до Києва, Директорія переїхала до Вінниці. Протягом лютого-квітня 1919 р. війська Директорії були розбиті. В Україні була вдруге встановлена радянська влада.

                 Нестор Махно                                         Юзеф Пілсудський


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24462. Восприятие и его характеристики 45.5 KB
  В отличие от ощущений отражающих лишь отдельные свойства предметов в образе восприятия представлен весь предмет в совокупности его постоянных свойств. Образ восприятия выступает как результат синтеза ощущений. При этом особенно важную роль во всех видах восприятия играют двигательные или кинестетические ощущения которые регулируют по принципу обратной связи реальные взаимоотношения субъекта с предметом. В процессе слухового восприятия активную роль играют слабые движения артикуляционного аппарата.
24463. Сфера вторичных образов: эмпирические характеристика представления в сравнении с характеристиками восприятия 58.5 KB
  Сфера вторичных образов: эмпирические характеристика представления в сравнении с характеристиками восприятия. К вторичным образом относятся образы представления сновидения галлюцинации. При этом степень обобщенности того или иного представления может быть различной в связи с чем различают единичные и общие представления. Представления различаются по ведущему анализатору зрительные слуховые осязательные обонятельные по их содержанию математические технические музыкальные.
24464. Понятие о памяти, её видах и процессах. Способы повышения эффективности запоминания 72.5 KB
  Память форма психического отражения действительности заключающаяся в закреплении сохранении и последующем воспроизведении прошлого опыта делающая возможным его повторное использование в деятельности или возвращение в сферу сознания. Память является процессом обеспечивающим построение всестороннего образа мира связывающим разрозненные впечатления в целостную картину прошлое с настоящим и будущим. По длительности сохранения информации выделяют сенсорную кратковременную долговременную память. В соответствии с видом стимула сенсорная...
24465. Внимание: его характеристики и методы диагностики 69 KB
  Объектом внимания могут быть предметы явления отношения свойства предметов действия мысли чувства других людей и свой собственный внутренний мир. Внимание обладает следующими основными характеристиками: Устойчивость внимания проявляется в способности в течение длительного времени сохранять состояние внимания на какомлибо объекте предмете деятельности не отвлекаясь и не ослабляя внимание. Концентрация внимания противоположное качество рассеянность проявляется в различиях которые имеются в степени концентрированности...
24466. Понятие мышления, его виды. Фазы мыслительного процесса и мыслительные операции 70.5 KB
  Мышление это социально обусловленный неразрывно связанный с речью психический процесс поисков и открытия существенно нового процесс опосредованного и обобщенного отражения действительности в ходе ее анализа и синтеза. Мышление возникает на основе практической деятельности из чувственного познания и далеко выходит за его пределы. Мышление является базовым компонентом интеллекта. 1 Наиболее распространена среди них классификация рассматривающая такие разновидности мыслительной деятельности как нагляднодейственное нагляднообразное и...
24467. Речь и язык. Виды речи и ее функции 31 KB
  Речь и язык. Речь исторически сложившаяся форма общения людей посредством языковых конструкций создаваемых на основе определенных правил. Речь включает процессы порождения и восприятия сообщений для целей общения передачи информации или для целей регуляции и контроля собственной деятельности. Речь имеет полифункциональный характер.
24468. Эмоции и их функции. Психологические теории эмоций 32 KB
  Психологические теории эмоций. Эмоции выполняют следующие функции: Сигнальная функция эмоций выражается в том что переживания возникают и изменяются в связи с происходящими изменениями в окружающей среде или в организме человека. Регулирующая функция эмоций выражается в том что стойкие переживания направляют поведение человека поддерживают его заставляют преодолевать встречающиеся на пути преграды или мешают протеканию деятельности блокируют ее. Дифференцирующая и синтезирующая функция эмоций проявляется в таких феноменах как...
24469. Классификация эмоций. Эмоции и чувства 29.5 KB
  Эмоции и чувства. Виды эмоциональных явлений: эмоциональные реакции настроение аффект чувства эмоциональный стресс. Чувства еще более чем эмоции устойчивые психические состояния имеющие четко выраженный предметный характер: они выражают устойчивое отношение к какимлибо объектам реальным или воображаемым. Эмоции и чувства.
24470. Психические состояния их классификация 45 KB
  Психические состояния их классификация. Психическое состояние это целостная характеристика психической деятельности за определенный период времени показывающая своеобразие протекания психических процессов в зависимости от отражаемых предметов и явлений действительности предшествующего состояния и психических свойств личности. По параметру динамичности лабильности временной протяжённости состояния занимают промежуточное значение между процессами и свойствами. Функции психических состояний: Регулятивная состояния позволяют адаптироваться...