96392

ЕКОЛОГІЧНІ, ЕКОНОМІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

Лекция

Экология и защита окружающей среды

Поняття забруднення та екологічна класифікація забруднень. Стан забруднення довкілля в Україні. Екологічні аспекти забруднення довкілля. Асиміляційна здатність природного навколишнього середовища. Економічна класифікація забруднення довкілля. Соціальні аспекти забруднення довкілля.

Украинкский

2015-10-05

3.63 MB

2 чел.

ЛЕКЦІЯ 3. ЕКОЛОГІЧНІ, ЕКОНОМІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

1. Поняття забруднення та екологічна класифікація забруднень.

2. Стан забруднення довкілля в Україні.

3. Екологічні аспекти забруднення довкілля.

4. Асиміляційна здатність природного навколишнього середовища. 

5. Економічна класифікація забруднення довкілля

6. Соціальні аспекти забруднення довкілля.

1. Поняття забруднення, та екологічна класифікація забруднень.

Забруднення – це привнесення в середовище або виникнення в ньому нових, зазвичай, нехарактерних для нього фізичних, хімічних, інформаційних або біологічних агентів. Забрудненням вважають також перевищення середнього багаторічного природного рівня концентрації названих агентів.

В наш час в промисловості і сільському господарстві використовується більше 500 тисяч хімічних сполук, з яких біля 40 тисяч мають шкідливі для людини властивості, а 12 тисяч є токсичними. Потрапляючи в довкілля, забруднення викликають негативні зміни у фізичних, хімічних і біологічних характеристиках повітря, водних джерел і ґрунтів.

Щорічно світова промисловість

- скидає в ріки понад 160 км3 шкідливих стоків;

- в ґрунти вноситься близько 500 млн. т мінеральних добрив і 4 млн. т пестицидів;

- в результаті спалювання паливних ресурсів в атмосферу планети щорічно викидається понад 22 млрд. т двоокису вуглецю та понад 150 млн. т сірчаного газу. 

Отже, забруднення довкілля в наш час досягло грандіозних масштабів. Для вирішення цієї проблеми необхідно застосовувати науковий підхід, в основу якого покладено класифікацію забруднень. Класифікація необхідна для того, щоб розділити різні види забруднень за видами. Це дасть змогу до кожного з видів застосовувати відповідні заходи по зменшенню чи усуненню даного виду забруднення.

Екологічна класифікація забруднень здійснюється за декількома ознаками.

І За джерелами забруднення. За цією ознакою розрізняють механічні, хімічні, фізичні та біологічні забруднювачі.

Механічні забруднювачі – це різні тверді частки та предмети (викинуті з ужитку) на поверхні Землі, у ґрунті, воді, повітрі, космосі - від диму та пилу до уламків машин.

Хімічні – тверді, газоподібні й рідкі речовини, хімічні елементи й сполуки штучного походження, які надходять у біосферу, порушуючи природні процеси кругообігу речовин та енергії.

Прикладами хімічних забруднень є важкі метали (свинець, мідь, цинк, нікель, кадмій, кобальт, олово, ртуть), шкідливі хімічні сполуки, зокрема, пестициди і нітрати.

Фізичні – це зміни теплових, електричних, радіаційних, світлових полів у природному середовищі, шуми та вібрації, спричинені людиною.

Біологічні – різні організми, що з’явилися завдяки життєдіяльності людства, а також катастрофічне розмноження рослин чи тварин, переселених з одного середовища в інше людиною навмисне чи випадково. Прикладами є бактеріологічна зброя, нові віруси та мікроорганізми, а також ГМО.

Генетично модифіковані – це рослини, в які вбудовують чужорідні гени з метою поліпшення корисних властивостей рослини, наприклад, розвитку стійкості до гербіцидів і пестицидів, збільшення стійкості до шкідників тощо. ГМ-рослини отримують шляхом внесення в ДНК рослини гену іншого організму. Донорами можуть бути мікроорганізми, віруси, інші рослини, тварини і навіть людина. Наприклад, отриманий морозостійкий томат, в ДНК якого вбудований ген морської камбали. Для створення сорту пшениці, стійкої до посухи, було використано ген скорпіона. Проте користь від використання таких рослин значно менша, ніж побічні ефекти від їх застосування. Це, зокрема, погіршення екологічної ситуації, небезпечні і часто непередбачувані наслідки для здоров'я людей, потрапляння країни в економічну залежність від виробників ГМ-культур.

ІІ За походженням розрізняють природне та антропогенне забруднення.

ІІІ За об'єктами забруднення поділяють на безпосередні об'єкти забруднення – ґрунти, водні джерела, атмосферне повітря, та  опосередковані об'єкти, або жертви забруднення – усі живі організми (людина, рослини, тварини, гриби, мікроорганізми).

IV За часом взаємодії з довкіллям розрізняють стійкі, середньотривалі,  нестійкі забруднення (табл. 1).

Таблиця 1.

Терміни розкладання різних видів відходів

Вид відходів

Термін розкладання

Харчові відходи

від 10 днів до 1 місяця

Газетний папір

від 1 місяця до 1 року

Картон, папір

від 1 року до 2 років

Залізні банки

до 10 років

Жерстяні банки, фольга

90-100 років

Автомобільні акумулятори

до 100 років

Електричні батарейки

до 100 років

Гумові шини

більше 100 років

Пластикові пляшки

більше 100 років

Алюмінієві банки

500 років

Скло

більше 1000 років

Нестійкі забруднювачі – ті, які негативно діють короткий час і розкладаються, розчиняються чи знищуються в екосистемах завдяки природним фізико-хімічним або біологічним процесам (наприклад, харчові відходи чи папір).

Середньотривалі – термін розкладання приблизно до 10 років (це залізо чи дерево).

Під стійкими антропогенними забрудненнями розуміють такі, що довго не зникають, не знищуються самостійно природою (гума, пластмаси, скло, алюміній, а також радіоактивні речовини з тривалим періодом напіврозпаду).

V За способом впливу на біоту – прямого впливу, тобто знищення деяких видів внаслідок токсичної дії забруднюючих речовин,  та непрямого впливу – через забруднення чи руйнування природних місць існування біологічних видів: розорювання степів, вирубування лісів, меліорацію, зміну режиму поверхневих вод тощо.

VI За масштабом розповсюдження розрізняють локальні, регіональні та глобальні забруднення.

Локальні забруднення характерні для міст, значних промислових підприємств, районів видобутку тих або інших корисних копалин, значних тваринницьких комплексів.

Регіональні забруднення охоплюють значні території й акваторії, що підлягають впливу великих промислових районів.

Глобальні забруднення частіше всього викликаються атмосферними викидами, поширюються на великі відстані від місця свого виникнення і створюють несприятливий вплив на крупні регіони, а іноді і на всю планету.

2. Стан забруднення довкілля в Україні

Основними джерелами антропогенного забруднення довкілля є:

- виробники енергії (ТЕС, АЕС, сотні тисяч котельних);

- промислові об’єкти (особливо таких галузей, як металургійна, хімічна, нафтопереробна, цементна, целюлозно - паперова);

- сільське господарство;

- військова промисловість та військові об’єкти;

- автотранспорт та інші види транспорту (морський, річковий, залізничний, повітряний);

- гірничо-видобувне виробництво тощо.

В Україні розміщено 4 діючі атомні електростанції, 44 енергетичних об’єкти, близько 2 тис. об’єктів, які виробляють або використовують сильнодіючі токсичні речовини, 308 шахт або розрізів, 6 підприємств з видобутку та переробки нафти, каскад Дніпровських водосховищ, мережа трубопроводів (протяжність нафтопроводів – 7,1 млн. км, газопроводів – 34 тис. км, аміакопроводів – 810 км), а також налічується близько 11 тис. одиниць організованих стаціонарних джерел, що викидають шкідливі речовини в атмосферне повітря.

Кожен із перелічених об’єктів здійснює значний негативний вплив на довкілля. Внаслідок цього техногенне навантаження на навколишнє природне середовище в Україні у кілька разів перевищує відповідні показники розвинутих країн світу та продовжує зростати.

Особливо небезпечним для всього живого є забруднення повітря. Якщо без їжі людина може обходитись протягом декількох тижнів, без води – декілька днів, то без  повітря – лише декілька хвилин. Саме тому забруднення повітря суттєво впливає на стан здоров'я людей. Розглянемо, яка ситуація склалася із забрудненням повітря в Україні.

На рис. 1 зображена карта викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря міських поселень. Основна частка забруднень припадає на східну частину України, де основними джерелами забруднення повітря є стаціонарні джерела, тобто підприємства. У всіх великих містах України повітря забруднюється, в основному, автотранспортом. Останнім часом масова частка забруднення повітря від автотранспорту складає 70-90 % від загальної маси забруднення. На жаль, простежується тенденція до постійного збільшення забруднення повітря, особливо у північних регіонах, до яких належить і Житомирська область.

Рис. 1. Карта викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря міських поселень

Під час потрапляння в повітря величезної кількості оксидів сірки, азоту, вуглецю при взаємодії з водою вони перетворюються на розчини сірчаної, азотної і вугільної кислот.  Внаслідок цього утворюються кислотні дощі, які випадають на сушу, взаємодіючи з рослинами, ґрунтами, водами. На рис. 2 наведено карту кислотних опадів, яка практично співпадає з картою забруднення атмосферного повітря.

Рис. 2. Карта кислотних опадів в Україні

Кислотні опади викликають підкислення ґрунтів, поверхневих і ґрунтових вод. В районах кислих ґрунтів природна родючість знижена і нестійка; вони швидко виснажуються і урожаї на них низькі.

Погіршення якості ґрунтів відбувається також внаслідок їх забруднення важкими металами і пестицидами. Як видно з рис. 3, забруднення ґрунтів відбувається практично по всій території України. Звичайно, це позначається на якості сільськогосподарської продукції і стану здоров'я населення.

Рис.3. Карта забруднення ґрунтів в Україні

Ще одним небезпечним явищем є деградація ґрунтів, яка відбувається внаслідок вітрової і водної ерозії. За оцінками геологів, до того, як людина почала займатися сільськогосподарською діяльністю, ріки щорічно зносили в океан близько 9 млрд. т ґрунту. Внаслідок бездумної експлуатації землі людиною ця цифра збільшилася до 25 млрд. тонн на рік. Для України ця проблема є надзвичайно актуальною. Як видно з рис. 4, у північному регіоні землі радіоактивно забруднені, в інших областях частка еродованих земель складає від 20% до 50% від загальної площі орних земель.

Потрібно відзначити, що для утворення шару ґрунту завтовшки в 1 см необхідно не менше 100 років. Оскільки родючих ґрунтів на планеті стає все менше, тому життєво необхідно зберегти цей єдиний шар земної літосфери, на якому можуть рости рослини.

Рис. 4. Деградація ґрунтів в Україні

Ситуацію із забрудненням довкілля в Україні ускладнює нагромадження величезної кількості відходів, які займають близько 4 % території країни. На сьогоднішній день їх обсяг перевищує 35 млрд. тонн. Це – один з найбільших показників у світі.

У зв'язку із сировинною орієнтацією економіки більшу їх частину (88 %) складають гірничопромислові відходи; частина відходів інших галузей промисловості становить 10 %, побутових – 2 %. Проте останнім часом кількість і різновид твердих побутових відходів мають тенденцію до зростання.

Загальна кількість лише офіційних сміттєзвалищ та полігонів більша за 6000 одиниць. Площа земель, поглинутих сміттєзвалищами, перевищила 9 тис. га. При цьому  80 % полігонів і звалищ не відповідають сучасним санітарно-епідеміологічним нормативам, а більшість сміттєзвалищ перевантажені.

Внаслідок того, що лише 70 % населення України охоплено послугами із вивезення побутових відходів, у тому числі, лише третина сільського населення, в країні щорічно виникає приблизно 16 тис. несанкціонованих звалищ. З них близько 3,5 тис. – у сільських районах.

Які ж наслідки для екологічної, економічної і соціальної систем має забруднення природного навколишнього середовища?

3. Екологічні аспекти забруднення довкілля

Забруднення є екзогенним, тобто, зовнішнім, фактором, який негативно впливає на екосистеми і спричиняє те, що:

- екологічні системи втрачають свою стійкість, стають нестабільними;

- в екосистемах змінюються міжвидові взаємовідносини, які необхідні для саморегуляції та самовиживання;

- екосистеми стають більш вразливими по відношенню до інших екзогенних факторів;

- відбуваються небажані зміни та відхилення у процесі сукцесії;

Сукцесія – це послідовна зміна біоценозів, які виникають на певній ділянці середовища під впливом природних або антропогенних факторів. Приклади: заселення лишайниками скельних порід, деревами – необроблених полів та лук, відновлення лісів після пожеж тощо;

- обмежується розвиток одних видів, та провокується розвиток інших;

- зменшується  різноманітність видів в екологічних системах;

- біогеохімічні процеси стають менш ефективними;

- через харчові ланцюги відбувається отруєння людини.

Негативні екологічні наслідки, які викликає застосування ГМО:

1) виникнення "супербур'янів" у разі потрапляння трансгенного пилку в дикі види рослин;

2) порушення в екосистемах, в т. ч. неконтрольовані спалахи чисельності одних видів і вимирання інших;

3) поява різновидів комах-шкідників, стійких до дії пестицидів і гербіцидів;

4) порушення природної родючості ґрунту внаслідок пригнічення ГМ-рослинами життєдіяльності ґрунтових безхребетних, мікрофлори і мікрофауни.

Такі негативні екологічні наслідки забруднення довкілля. Постає питання: чи існують в природі можливості для очищення екосистем від забруднення?

4. Асиміляційна здатність природного навколишнього середовища

Дійсно, екологічні системи мають певну властивість, яка полягає в тому, що специфічні бактерії та мікроорганізми розкладають забруднювачі і перетворюють їх у речовини, які стають нешкідливими, або у поживні речовини, які можуть бути засвоєні живими організмами чи залучені до біологічного кругообігу. Така здатність забезпечувати очищення природи від забруднення і зберігати екологічну рівновагу називається асиміляційним потенціалом довкілля.

Асиміляційна здатність (або асиміляційний потенціал) довкілля – здатність природних систем без саморуйнування розкладати природні та антропогенні забруднення і усувати їх шкідливий вплив на живі організми.

Асиміляційна здатність природних систем належить до однієї з найважливіших екологічних функцій, що забезпечує можливість існування живих організмів, у т.ч., самої людини.

Процес асиміляції не є миттєвим. Як правило, він триває досить тривалий період. Іноді забруднення попередньо адсорбуються неорганічними речовинами і лише потім розкладаються живими організмами. Крім того, екологічні системи не можуть акумулювати і розкладати будь-яку кількість відходів і з будь-якими фізико-хімічними властивостями.

На рис. 5 зображена залежність асиміляційної здатності природного навколишнього середовища від обсягу відходів, які надходять до нього.

Рис. 5. Залежність  асиміляційної здатності природного навколишнього середовища від обсягу відходів, які надходять до нього

Умовні позначення:

А – асиміляційна здатність довкілля;

А0А0' – критична межа асиміляційної здатності довкілля

W – обсяг відходів, що надходять у довкілля;

We – обсяг відходів, при якому асиміляційна здатність довкілля досягає критичної межі

Якщо асиміляційний потенціал природного середовища перевищує обсяг неперероблених відходів, то якість довкілля не погіршується. Коли кількість відходів досягає рівня We при обсязі виробництва Xe, асимілятивна здатність природного навколишнього середовища  (пряма А0А0') досягає своєї критичної межі, тобто екологічні системи більше не можуть акумулювати та розкладати забруднення.

Якщо рівень економічної діяльності продовжує підвищуватися, а обсяги виробництва - зростати, то відповідно буде збільшуватися кількість відходів у довкіллі (за умов відсутності прогресивних змін у виробничих технологіях). Асиміляційна здатність екологічних систем при подальшому їх забрудненні починає знижуватися і досягає рівня А1А1'. При цьому якість довкілля погіршується, в результаті чого зменшується його здатність забезпечувати ресурсами виробництво і споживання.

Таким чином, асиміляційна здатність довкілля є обмеженою. 

В наш час внаслідок накопичення великих обсягів побутових і виробничих відходів, у тому числі токсичних і радіоактивних, здатність природних екосистем до самоочищення і саморегуляції майже вичерпана. Тому на сучасному етапі асиміляційний потенціал довкілля виступає обмежуючим фактором соціально-економічного розвитку.

5. Економічна класифікація забруднення довкілля

Така класифікація враховує біологічний, економічний та соціальний ефект забруднювачів навколишнього середовища. Введемо наступні умовні позначення: А – асимілятивна здатність довкілля; В – біологічний ефект; Е – економічний ефект; W  – обсяг відходів.

Під біологічним ефектом розуміють вплив забруднення на екологічні системи. Економічний ефект визначають, як вплив забруднення на економічну та соціальну системи.

Згідно з економічною класифікацією усі види забруднень можна поділити на три типи:

І тип: забруднення, які природними мікроорганізмами не розкладаються. Наприклад, склобій та інертні неорганічні відходи (цегла, бетон), тобто асиміляційна здатність природного середовища А дорівнює нулю.

Формалізований опис: А=0; В=0; Е=0 або Е>0

Біологічний ефект В також дорівнює нулю: екосистемам не завдається ніякої шкоди. Економічний ефект Е дорівнює нулю, якщо суспільство не зазнає ніяких втрат, пов’язаних з появою забруднювача у довкіллі; або економічний ефект вище нуля: суспільство витрачає кошти на усунення забруднень та ліквідацію його наслідків.

ІІ тип: забруднення, для яких асиміляційна здатність природного середовища А  дорівнює нулю, але біологічний ефект вище нуля: забруднення нагромаджуються і передаються харчовими ланцюгами в екосистемах, спричиняючи мутації, хвороби, загибель організмів. До таких видів забруднень належать токсичні та радіоактивні речовини.

Формалізований опис: А=0; В>0; Е=0 або Е>0

Біологічний ефект може бути віддаленим від джерела забруднення і виявитися навіть через тривалий час. Економічний ефект може дорівнювати нулю або бути вищим нуля. Це залежить від реакції суспільства на появу та накопичення у довкіллі забруднень такого типу.

ІІІ тип: забруднення, для яких асиміляційна здатність довкілля вища нуля, але є обмеженою (A'). Прикладом є органічні компоненти побутових відходів – харчові залишки, папір, деревина тощо.

Формалізований опис: А=A'; A'>0; 1) W<A'; В=0; Е=0; 2) W>A'; B>0; E=0 або Е>0

Можливі два варіанти. Перший – коли обсяг відходів знаходиться у межах потенціалу самоочищення. Тоді забруднення розкладаються, отже, біологічний ефект дорівнює 0.

Другий варіант – коли обсяг відходів вищий за асиміляційний потенціал. Тоді відходи накопичуються у довкіллі, отже біологічний ефект вище нуля. Економічний ефект дорівнює нулю, якщо суспільство не вживає жодних заходів щодо зменшення обсягу накопичених відходів та ліквідації наслідків забруднення довкілля. Економічний ефект вище нуля, якщо суспільство зазнає певні витрати на здійснення заходів, пов’язаних із припиненням забруднення.


6. Соціальні аспекти забруднення довкілля

Соціальні наслідки забруднення довкілля:

погіршення якості життя населення; забруднення продуктів харчування; погіршення умов рекреації; збільшення захворюваності населення; скорочення тривалості життя людей; загроза вимирання нації, коли смертність перевищує народжуваність.

Розглянемо лише деякі наслідки для здоров'я людей від вживання забруднених продуктів харчування, зокрема, продуктів, забруднених пестицидами і нітратами.

Пестициди є надзвичайно токсичними не лише для шкідників, а й для людини. Щорічно в світі реєструється декілька десятків тисяч випадків гострих отруєнь пестицидами, проте це лише верхівка айсберга, оскільки більшість з них отруюють організм поступово.

Потрапляння пестицидів із їжею до організму людини спричиняє: захворювання шлунково-кишкового тракту (гепатити, гастрити, хвороби нирок); алергію; захворювання нервової системи; онкологічні захворювання; порушення фізичного і розумового розвитку дітей.

Наслідки накопичення нітритів в організмі людини: важкі порушення обміну речовин, алергія, нервові розлади та розвиток онкологічних захворювань.

Ризики для здоров'я людини внаслідок вживання продуктів, що містять ГМО:

1) виникнення онкологічних захворювань. Це відбувається за рахунок здатності ГМ-рослин накопичувати гербіциди, пестициди та продукти їх розкладу. Так, гербіцид гліфосат, що використовується при обробітку трансгенних цукрових буряків і бавовнику, є сильним канцерогеном і може викликати лімфому.

2) виникнення небезпечних алергічних реакцій та харчових отруєнь. Факти: в Швеції заборонені ГМО. Від алергії там страждає 7% населення. В США, де дозволене вільне вживання ГМО, кількість населення, що страждає від алергії – 70 %.

3) виникнення небезпечних мутацій. Не виключена ймовірність того, що чужорідна ДНК здатна накопичуватися у внутрішніх органах людини, а також потрапляти в ядра клітин ембріонів, що може призвести до народження дітей з вродженими вадами або до загибелі плода. Дослідження показали, що у щурів, які харчувалися трансгенною картоплею, погіршився склад крові, були виявлені аномалії в розмірах внутрішніх органів, практично у всіх загиблих тварин була виявлена ​​паталогія кишковика або рак.

4) розвиток несприйнятливості людини до антибіотиків. У цьому випадку традиційні методи лікування запальних процесів за допомогою антибіотиків будуть неефективними. Факти: стійкість до групи антибіотиків, які використовуються для лікування легеневих інфекцій, хламідіозу та інфекцій сечовивідних шляхів у Іспанії, Нідерландах і Великобританії досягла 82%.

Починаючи з 90-х років ХХ ст. в Україні відбувається постійне скорочення кількості населення, зумовлене падінням народжуваності, зростанням захворюваності та смертності.

Рис. 6. –  Динаміка чисельності наявного населення України у 1990–2010 рр.

Якщо в 1993 р. чисельність населення становила 52,2 млн. чол., то станом на 1.02.2013 р. чисельність населення складала 45,4 млн. чол., тобто за останні 20 років зменшилася на 6,8 млн. осіб. Процес депопуляції супроводжується погіршенням стану здоров'я людей, чому також сприяють негативні наслідки аварії на ЧАЕС. Після аварії зросла частота генетичних порушень та вроджених вад розвитку, онкологічних та ендокринних захворювань, знизився імунний статус населення. Сьогодні середня тривалість життя українських громадян на 10-12 років нижча, ніж у країнах ЄС (для чоловіків це 60-64 років, для жінок 73-75), а передчасна смертність, особливо серед чоловіків працездатного віку, є вищою в 3-4 рази.

В середньому до 86% усіх смертних випадків нині в Україні припадає на три основні класи причин смерті:

1) хвороби системи кровообігу (в 2010 р. 66,6%  від  загалу померлих). Сучасний  рівень смертності  українських  чоловіків від  ішемічної  хвороби  серця майже  у 3  рази  перевищує  відповідний  показник смертності  чоловіків  у  розвинутих  країнах;

2) новоутворення (щорічно новоутворення  викликають 15–17%  усіх  смертей  осіб  працездатного  віку.  Нині  рівень онкологічної  смертності  чоловіків  працездатного  віку  в  Україні  перевищує  такий  у розвинутих країнах на 40%, а в жінок – на 20%.),

3) зовнішні причини смерті (нещасні  випадки,  отруєння  і  травми, інфекційні  хвороби). Нині  внаслідок різного роду нещасних випадків, отруєнь  та  травм в Україні  гине понад 40  тис. осіб, до 70% з яких перебуває у працездатному віці. Причому чоловіча смертність від зовнішніх причин перевищує  жіночу в 5 разів.

Отже, сьогодні, в зв’язку із постійно зростаючим забрудненням довкілля, особливо актуальною є проблема захисту генофонду населення України. Поки що ця проблема не вирішується.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

4211. Логотипи, бренди та слогани на сучасному ринку 1018 KB
  Мифы и легенды брендов Мифы и легенды давно стали условием успешности бренда на рынке. Продукт, о котором невозможно рассказать историю, брендом не является. Известные бренды окутаны мифами и легендами половина из которых это реальные факты из ис...
4212. Юстування супутникової антені за допомогаю спектроаналізатора ST-2 Rover 6.66 MB
  Отримати практичні навики налаштування приймальної офсетної дзеркальної антени на супутник телевізійного мовлення за допомогою аналізатора SAT/TV сигналов ST-2.
4213. Асиметричні алгоритми кодування 144.61 KB
  Асиметричні алгоритми кодування. Загальні відомості про криптоалгоритми В асиметричних криптоалгоритмах для шифрування повідомлення використовується один ключ, а для розшифровки інший. Ключ шифрування відомий усім, але перетворення є незворотним, т...
4214. Вступ до інструментальних методів аналізу 58 KB
  Вступ до інструментальних методів аналізу Особливості інструментальних методів аналізу Сучасна аналітична хімія відчуває сильний вплив експериментальної фізики і фізичної хімії. Прогрес цих наук, надзвичайна різноманітність і точність цих методів ви...
4215. Обємні методи комплексоутворення 68 KB
  У процесі вивчення курсу ми переконались в тому, що комплексні сполуки широко застосовуються в якісному аналізі для розділення, маскування і відкриття іонів. Не менш важливу роль реакції комплексоутворення грають у кількісному аналізі та інструментальних методах аналізу
4216. Обємні методи осадження 49.5 KB
  Обємні методи осадження Загальна характеристика методів осадження Сутність методу Мора Сутність методу Фольгарда Приклади титрування розчинами солей срібла (аргентометрія) і роданідів (раданометрія) Короткі відомості про інші методи осадження...
4217. Предмет і методи політичної економії. 65.5 KB
  Предметі методи політичної економії. Предмет економічної теорії та його відмінність від політичної теорії. Суть і структура виробничих відносин і продуктивних сил. Економічні закони, категорії і їх класифікація. Методи...
4218. Таможенно-тарифное регулирование в рамках таможенного союза: международная практика и проблемы реализации 131.5 KB
  Проект Таможенного союза, заявленный еще в докризисный период, сейчас приобрел особую актуальность. Стремление оградить собственные рынки от дешевого импорта связано с низкой конкурентоспособностью собственных товаров стран-участниц, находящих спрос исключительно на рынках постсоветского пространства.
4219. Интерфейс: новые направления в проектировании компьютерных систем 1.56 MB
  Введение Представьте себе, что вы поднялись на борт сияющего шикарной отделкой авиалайнера, оснащенного просторными, комфортабельными кожаными креслами с целым набором встроенной аудио- и видеотехники в буфете вас ожидают отличная еда и напитки. Вы...