96414

Життєвий і творчий шлях Андрія Штогаренко

Реферат

Исторические личности и представители мировой культуры

Тоді ж починає імпровізувати та складати перші п’єси для фортепіано. Пише переважно пісні для хору з фортепіано чи голосу із супроводом. У ці роки Штогаренко все частіше виступає як автор музики для кіно і театру. У 1956-1957 пише новаторський твір концерт –сюїту для фортепіано і симфонічного оркестру Партизанські картини.

Украинкский

2015-10-06

30.91 KB

0 чел.

                                                    План

1.Життєвий і творчий шлях  Андрія Штогаренко.

2. Риси стилю А. Штогаренко

3. Третя Симфонія « Київська» Риси  картинно – епічного симфонізму

  1.  Життєвий і творчий шлях Андрія Штогаренко

  Андрій  Якович  Штогаренко  належить  до  числа  українських  радянських  композиторів  з  яскравим  індивідуальним  стилем.  Глибокий  ідейний  зміст,  тісно  пов‘язаний  з  втіленням  дійсності,  високохудожня,  національно  забарвлена  форма,  своєрідність  мистецьких  засобів – такі  кращі  риси  його  творчості.

   Видатний  композитор,  педагог  та  музично – громадський  діяч  Андрій  Якович  Штогаренко     ( 1902 – 1992 ) Народився  15  січня  1902  року  в  селі  Нові  Кайдаки  під  Катеринославом  ( нині  у  складі  Дніпропетровська) .  Батько  Андрія ,  що  працював  на  металургійному  заводі  токарем,  був  освіченою  людиною  і  любив  музику.  У  сім  років  Андрій  уже  грав  у  сімейному  ансамблі,  а  згодом  почав  самотужки  ( потім  за  допомогою  вчителя  В. Казимірського )  вивчати  теорію  музики.  До  школи  хлопець  пішов  у  вісім  років, а  з  десяти  вже  став  учнем  Катеринославського  музичного  училища  у  класі  фортепіано  З.  Розловської.  Тоді  ж  починає  імпровізувати  та  складати  перші  п’єси  для  фортепіано. З  1916 року  родина  Штогаренків  переїжджає  до  Одеси,  а  потім  -  на  Донбас.  У  час  воєнного  лихоліття  1918 – 1921 сімейний  ансамбль  Штогаренків  часто  бере  участь  у  масових  революційних  дійствах  та  концертах .

  З  1922  року  Андрій  перебрався  назад  до  Катеринослава,  де  вступив  до  лав  РКСМ  й  очолив  музичний  лекторій  губернського  комітету  цієї  організації,  будучи  водночас  організатором  музичних  конкурсів.  Саме  тут  пробує  свої  сили  як композитор,  пишучи  оформлювальну  музику  до  вистав  -  агіток.  1926  року зусиллями  А. Штогаренка  і  за  його  участю  було  створено  колектив,  який  через   рік  отримав  назву  Перший  український  камерний  ансамбль  баяністів  імені  комсомолу.  З  цим  ансамблем,  у  репертуарі  якого  була  класична  західноєвропейська  і  народна  музика ,  Андрій  гастролює  містами  південної  та  лівобережної  України.  Під   час  виступів  у  Харкові  1930  року  на  нього  звернули увагу  композитори  В. Борисов  та  М. Коляда,  за  порадою  яких  юнак  вступив  до  Харківського  музично – драматичного  інституту.

   У  роки  навчання  А. Штогаренко  вступає  до  АПМУ,  стає  її  активістом  і  створює  низку  художньо  непереконливих  прокомуністичних  пісень.1936  року,  закінчивши ( по класу С. Богатирьова ) Харківську  консерваторію,  у  яку  було  реорганізовано  муздрамінститут ,  він  як  ідеологічно  надійна  особа    працює  в  Харківському  обласному  відділенні  Спілки  Радянських  Композиторів  України  а  з  1937 року  виконує  обов’язки  голови  цього  відділення.  У  роки  найстрашніших  репресій  композитор  припиняє  писати  показово  патріотичну  масову  музику,  усе  частіше  звертаючись  до  справді  патріотичних  тем  і  сюжетів  з  історії  України.  1939 Штогаренка  обрали  до  правління  СРКУ.

   У  роки  війни  композитор  перебував  в  евакуацій  в  Алма –Аті ,  Ашхабаді,  Москві.  Тут  він  допомагає  в  організаційній  роботі  туркменським  композиторам,  працює  з  ними  як   педагог,  спілкується  з  евакуйованими  до  Центральної  Азії  представниками  української  творчої  інтелігенції.  Пише  переважно  пісні  для  хору  з  фортепіано  чи  голосу  із  супроводом.  Основною  темою  творів  стала  боротьба  українських  партизанів  проти  німецьких  окупантів.  У  роки   війни  створений  один  з  найдовершеніших  творів  композитора -  кантата – симфонія « Україно  моя»   одразу  ж по написанні  1943 року  відзначена  державною  премією.  Після  повернення  на  Україну А. Штогаренко  активно  займається  музично  -  громадської  діяльністю,  а  1944  його  обирають  заступником  голови  правління  СРКУ.  У  ці  роки  Штогаренко  все  частіше  виступає  як  автор  музики  для  кіно  і  театру.

   У  1948 році  він  обраний  на  Першому  всесоюзному  з’їзді  композиторів  секретарем СК  СРСР.  У  цей  час  композитор  створює  велику  кількість  політично  вмотивованих  творів  невисокої  художньої  вартості і  водночас  створює  низку  серйозних  симфонічних  композицій,  одна  з  яких – симфонічна  сюїта  « Пам’яті  Лесі  Українки»  -  відзначена 1951 року державною  премією.

   До  1954 року  А. Штогаренко  зосереджується  на  розвиткові  міжнародних  зв’язків  музикантів  України  та  країн  - сателітів СРСР і союзних  республік.

   1954 – 1968 композитор  був  ректором  Київської  державної  консерваторії  імені  П. І. Чайковського ( з 1960 – професором,  1968 – 1990 – завідувачем  кафедри  композиції ) .  У цей  період  композитор  все  частіше  звертається  до оркестрової  музики.  У  1956 – 1957  пише  новаторський  твір  концерт –сюїту  для  фортепіано  і  симфонічного  оркестру «Партизанські  картини».

  У  наступні  роки  крім  низки замовних  ідеологізованих  творів ,  він  пише  непересічні  твори : поема  для  струнного  оркестру « Душа  поета», ( 1957 – 1960) ,  струнний  квартет « Вірменські  ескізи» ( 1960) ,  цикл  музичних  портретів « Пам’яті  музикантів» ( три  поеми  для  фортепіано) 1961,  сім  хорів  a cappella  на  вірші Т. Шевченка  « Шевченкіана» (1961),  Симфонія № 2 для  струнного  оркестру  « Пам’яті  товариша» ( 1965) ,  цикл  фортепіанних  мініатюр,  присвячених  пам’яті  Б. Лятошинського, « Образи»  ( 1970),  « Симфонічні  образи»  для  оркестру  ( 1973) ,  « Симфонічні  танці»  для  фортепіано  з  оркестром ( 1980).

  1968  року  Штогаренко  був  обраний  і  до  1989  працював  головою  Правління   Спілки  композиторів  України,  продовжуючи  до  1990 р завідувати  кафедрою  композиції  Київської  консерваторії .  Помер  А. Штогаренко  16  вересня  1992 року  в  Києві.

  Серед  учнів  Андрія  Штогаренка -  Я. Губанов,  Ю. Іщенко,  І. Поклад,  В. Філіпенко  та  ін.  Композитор  є  автором  масштабних  вокально – симфонічних  творів, т шести  симфоній,  Шести  оркестрових  сюїт  та  ін. творів  для  оркестру,  композиції  для  струнного  оркестру, для  голосу  з  оркестром,  численним  камерно – інструментальних  та  камерно – вокальних  творів,  хорів,  пісень,  музики  до  театральних  вистав  та  кінофільмів.

  1.  Риси  стилю  А. Штогаренка

   У  доробку  композитора  можна  виділити  кілька  груп  образів.  Першу  становлять  ті,  в  яких  відтворено  героїку  боротьби  нашого  народу  за  незалежність  у  роки  громадянської  і  Великої  Вітчизняної  воєн  та  мирної  соціалістичної  праці.  Мужній,  суровий ,  активно – динамічний  характер  цих  образів  накладає  свій  відбиток  на  стиль  Штогаренка  в  цілому. Особливу  увагу  композитора  привертає  партизанська  тематика,  якій  композитор  присвятив  значну  кількість  своїх  вокальних,  симфонічних  та  вокально – симфонічних  творів. Серед них  пісня  для  баса  з  супроводом  фортепіано  « Партизан  Качура»  ( 1945,  слова  П. Воронька),  балада  для  хору  а капелла  « Партизан  Бумажков»  ( 1942, сл. П . Бровки),  Одна  з  частин  кантати  -  симфонії  « Україно  моя»  ( 1942 – 1943,  текст  А. Малишка) під назвою  « Партизанська»,  Сюїта  для  симфонічного  оркестру  і  фортепіано  « Партизанські  картини»  (1957)  та  ін.

   Поряд  з  героїчними  образами  у  творах  А. Штогаренка  значне  місце  займає  лірика  найрізноманітніших  планів.  Часом  вона  світла,  спокійна,  епічно – врівноважена,  часом   -  схвильована,  емоційно  напружена  і  навіть  скорботна,  але  майже  завжди  обарвлена  в  сурово – мужні  тони. Сюїта  для  симфонічного  оркестру  « Пам’яті  Лесі  Українки»  ( 1951,  удостоєна  Державної  премії) ,  сюїта № 4 для  струнного  оркестру ( 1959),  поема  для  струнного  оркестру « Пам’яті  Кобзаря».

   Помітне  місце  у  музиці  Штогаренка  займають  також  сатиричні  і  гумористичні  образи.  Їх  втілено  у  багатьох  його  творах,  різних  за  тематикою  і  за  жанрами.  Це  й  романс  « Ви  чули  ту  пригоду?» ( 1940,  сл.  І. Франка ),  й  окремі  епізоди  вокально – симфонічної  повісті  « Шляхами  Жовтня»,  і  симфонічна  п’єса « Сатира»  ( 1968) та ін.

   Нарешті, ще  одну,  досить  визначну  сферу  музики  Штогаренка  становлять  танцювальні  образи  народного  характеру,  які  не  тільки  втілюються  в  окремих  жанрово – побутових  картинах,  а  й  накладають  свій  відбиток  на  інші  образи,  часом  навіть  ліричні. Серед  яскравих  музичних  картин  танцювального  характеру  особливо  виділяються  « Гопак»  і  «Танок – фінал»  з  симфонічної  сюїти  « Пам’яті  Лесі  Українки» ,  « Вальс»  і  « Святковий  танок»  з  сюїти № 4.

  Усі  образні  сфери  творчості А. Штогаренка  зумавилии  вибір  відповідних  виразних  засобів,  що  походять  з  різних  джерел. Одним  з  найважливіших  з  них є  українська  нарожна  творчість.

   Серед  фольклорних  жанрів  Штогаренка  цікавлять  перш  за  все  українські  думи  та  історичні  пісні,  деякі  побутові  пісні ( сирітські,  наймитські,  про  жіночу  долю ) , жартівливі  пісні – танці,  народна  інструментальна  музика.  Він  часто  використовує  характерні  для  них  інтонації,   ладові,  гармонічні,  поліфонічні,  структурні  та  інші  особливості,  творячи  за  їх  допомогою  оригінальні  теми,  які  виявляються  близькими  за  характером  до  народних  пісень  і  танців.

   Важливе  значення  для  формування  музичної  мови  Штогаренка  мала  творчість  деяких  композиторів – класиків.  Інтерес  до  музичного  фольклору,  до  окремих  гармонічних  засобів,  до   героїчних  образів  а. Штогаренко  успадкував  від  М. Лисенка.  Активно – творчий  підхід  до  народної  пісні  та  деякі  особливості  багатоголосся,  в  якому  органічно  поєднуються  підголоскові  форми  з  засобами  класичної  поліфонії,  якоюсь  мірою  споріднюють  його  і  з  М. Леонтовичем.

   Помітний  вплив  на  формування  стилю  композитора  мала  «  Могуча  кучка»,  зокрема  такі  її  видатні  представники,  як  М. Мусоргський  і  О.Бородін.  Це  відчувається  і  в  образній  спрямованості  музики  і  в  особливостях  драматургії ( двопланові  складні  образи) ,  і  в  гармонічній  мові ( кварто – квінтові  побудови,  акорди  з  пропущеною  терцією,  гармонічний  колорит  тощо). Помітні  також  зв’язки  із  Римським - Корсаковим,  особливо  у  галузі  колоритно – виразної  оркестровки.

  Великим  джерелом  формування  стилю  композитора  була  також  сучасна  йому   радянська  та  прогресивна  зарубіжна  музика. Особливо  значним  був  вплив  талановитого  українського  композитора  Миколи  Коляди,  що  відчувається  і у виборі  тем.  Образів,  і  в  орієнтації  на  композиторів « Могучої  кучки» ,  і  у  творчому  підході  до  фольклору,  і  у  застосуванні  деяких  гармонічних  засобів.

   Використовує  Штогаренко  й  окремі  особливості ( структурні.  Ритмічні.  Інтонаційні )  масових.  Ліричних,  партизанських  пісень  радянського  періоду,  а  також  деякі  досить  складні  засоби  виразності,  широко  вживані  у  професіональній  музиці  XX  століття,  зокрема  у  творах           Б. Лятошинського,  Д. Шостаковича,  С. Прокоф’єва ( дванадцятиступенева  діатоніка,  полі функціональність,   поліладовість  тривалі  остинато).

   Такими  є  коло  образів,  яке  цікавило  А. Штогаренка,  і  джерела  його  стилю.

3.Третя  Симфонія « Київська» Риси  картинно – епічного симфонізму

   Третя  симфонія « Київська» ( 1972) ,  присвячена  місту  Києву,  є  одним  з  наймонументальніших  програмних  симфонічних  творів  Штогаренка.  Певного  літературного  сюжету  симфонія  не  має,  але  конкретизований  у  відношенні  до  змісту  тематизм,  що  спирається  на  український  пісенний  і  танцювальний  фольклор,  ясно  розкриває  задум  композитора – відобразити  історію  міста  від  давніх  часів  до  сучасності,  а  разом  з  ним -  історію  народу. Ідея  створення  симфонії  зародилась  ще  на  початку    60–х років,  під  час  створення  музики  до  мультфільму  про  народного  героя  древньої  Русі ( ІХ – Х ст. ) – Микиту  Кожум’яку.  Саме  тоді  Штогаренко  вивчає  величезні  пласти  старовинних  українських  і  російських  наспівів – кантів  та  обрядових  пісень.  Композитор  звернувся  також  до  музичного  побуту  народу  більш  пізнього  періоду,  і  в  тематизм  симфонії  проникають  інтонації  « троїстих  музик»,  наймитських  пісень.  У  фіналі  симфонії  звучать  інтонації  пісні  О. Александрова  « Священна  війна»,  що  вже  була  символом  Великої  Вітчизняної  війни,  а  в  симфонії  ще  й  стала  ознакою  сучасності.

   За  типом  драматургії  « Київська»  симфонія  належить  до  епічного  симфонізму,  який  продовжує  традиції  російської  професійної  школи.  Епічність  мислення  проявилась  у  врівноваженості  форми,  розспівному  тематизмі,  розповідності  викладення  музичної  думки.  Водночас,  у  розвиток  епічного  плану  втручаються  елементи  конфліктної  драматургії,  що  надають  звучанню  героїчного  забарвлення.

   Епічність  мислення  композитора  відчувається  вже  з  перших  тактів  чотири- частинного симфонічного  циклу.

   Головна  тема  першої  частини  відтворює  образи  стародавнього  епосу.  Могутні  унісони  англійського  ріжка,  бас – кларнету,  фаготу,  струнних  у  низькому  регістрі  передають  мужню  боротьбу  слов’янського  народу  і  міста  проти  загарбників.

Богатирського  звучання  темі  надає  не  лише  унісон,  а  й  постійні  утвердження  стійких  звуків,  їх  оспівування  та  повторення  на  сильних  долях  тактів.  Ці  ознаки  споріднюють  головну  партію  з  « богатирськими»  темами  Бородіна .  Водночас,  у  стилістичній  та  образній  трансформації  теми  вже  на  початку  частини  відчувається  і  дух  сучасності:  дисонуючі  акорди,  ладові  зміни,  активний   тональний  розвиток.

   Головна  партія  першої  частини  набуває  значення  лейтмотиву  всієї  симфонії.  Побічна  партія  також  стає  лейттемою  симфонії.  Вона  побудована  на  зворотах  старовинного  канту « Ой,  зійшла  зоря»,  в  якому  розповідається  про  боротьбу  українського  народу  проти  турецьких  загарбників:

   У  другій  частині  побічна  тема  звучить  у  трансформованому  вигляді,  в  третій  і  четвертій – майже  без  змін.

   Заключна  тема  також  виконує  функції  лейттеми  та  отримує  в  симфонії  наскрізний  розвиток.

   Теми  розробляються  в  епічному  плані,  постійно  набуваючи  все  більш  монументального  звучання.

   Друга  частина  колоритно  відтворює  картини  народного  побуту,  тому  композитор  використовує  тут  багато  інтонацій  і  мелодій  танцювальних  та  ліричних  народних  пісень  -  козачкових,  коломийкових,  веснянкових.  Оркестровими  засобами  він  майстерно  досягає  колориту « троїстих  музик».  В  одному  з  епізодів  звучить   знаменитий  наспів  « Дударика»,  відомий  за  обробкою  М. Леонтовича.

   Драматургічна  функція  другої  частини  у  композиції  цілого – симфонічне  скерцо,  контрастне  до  епіко  героїчної  першої  частини,  однак  між  тематизмом  існують  тісні  зв’язки.

   Вступ  і  завершення  скерцо – мальовничо – колоритна  тема  валторн,  які  нагадують  звучання  трембіт.  Вона  лине  на  фоні   пасажів  флейт,  челести  і  тремоло  струнних,  засвоюючи  все  більш  широкий  діапазон.  До  неї  додається  ефект  передзвонів.

   Перша  танцювальна  тема  скерцо  у  виконанні  флейти – пікколо  та  дзвоники   передають  грайливий  дух  скоморохів.  Далі  слідує  ціла  низка  епізодів,  які  викликають  різноманітні  асоціації  з  позивними  сигналами  мідних  сурм,  з  драматичними  сторінками  історії  міста ,  картинами  народного  побуту.

   Третя  частини  стає  лірико – епічним  центром  симфонічного  циклу. Монументальне  Andante  асоціюється  зі  сторінками  літопису,  де  оповідається  не  лише  про  історичні  події,  але  й  про  природу,  людей,  їх  почуття.

   Після  епічної  заставки  вступає  співуча « пейзажна»  тема  флейти. В  процесі  розвитку  вона  поступово  драматизується – обплітається  контрастуючи ми  голосами,  що  інтонаційно  проростають  із  неї,  модифікується,  піддається  емоційним  і  жанровим  перетворенням.

   Побудова  третьої  частини  має  риси  рондальності.  В  якості  епізоду  звучить  тема  канту « Ой,  зійшла  зоря»  з першої  частини.

   Четверта  частина  починається  без  перерви  і  відображає  боротьбу  багатьох  поколінь  народу.  Героїзм  її  задуму  втілюється  в  особливій  побудові  головної  партії:  головна  фанфарна  тема  з  першої  частини  контрапунктично  поєднана  з  піснею  О. Александрова « Священна  війна»,  що  символізує  силу  й  мужність  народу,  збережену  у  багатовіковій  історії  від  витоків  до  сьогодення.

   Побічна  партія – ліричний  епізод,  інтонаційно  пов’язаний  з  монологом  баса ( темою – образом  українського  народу)  з  симфонії  - кантати « Україно моя!».

   Замість  репризи  фіналу  звучить  вся  експозиція  першої  частини,  але  з  новою  тональною  транскрипцією  побічної  теми « Ой, зійшла  зоря».  Завдяки  цьому  прийому  симфонічний  цикл  набуває  рис  монументального  епічного  рондо,  в  якому  функцію  рефрену  виконує  весь  тематизм  експозиції  першої  частини ( перше  проведення – початок  першої  частини,  друге – реприза  першої  частини,  третє – реприза  четвертої  частини).

   В  симфонії  переважають  героїко – епічний  та  лірико – епічний  характер  розвитку  матеріалу,  втіленого  в  різноманітних  ракурсах.  Крайні  частини  тяжіють  до  героїчної,  а  середні – до  ліричної  епічної  драматургії.  Використання  народно – жанрового  колориту  є  типовим  для  епічного  симфонізму,  а  його  поєднання  з  самобутністю  музичної  мови  і  мислення,  стрункістю  та  логічністю  композиції  поставило « Київську»  симфонію  А. Штогаренка  в  один  ряд  з  найкращими  симфонічними  зразками  української  музики  ХХ століття.

                      Список  використаної  літератури

  1.  М. Боровик Риси стилю А. Я. Штогаренка // Творчість А. Штогаренка / Упорядкування кандидата мистецтвозн. Т. Кравцова. — К. Музична Україна 1979. — С. 12 —17.
  2.  Верещагіна О. Є., Холодкова  Л. П. Історія української музики ХХ ст. : навчальний посібник для студ. муз. спец. вищих навчальних закладів. — К. : Освіта України, 2010.
  3.  Л. Корній Історія української музичної культури / Лідія Корній, Богдан Сюта. — К., 2011. — С. 566—569.

     

 

  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

42368. Побудова синтаксичного аналізатора 198.5 KB
  Синтаксичний аналізатор отримує послідовність лексем з лексичного аналізатора і перевіряє чи може ця послідовність бути утворена за заданим алогритмом граматикою. оп ввід вивід присвоєння цикл...
42370. ВИЗНАЧЕННЯ ВІДНОШЕНЬ ПЕРЕДУВАНЬ ЗА ПРАВИЛАМИ ГРАМАТИКИ 142.5 KB
  Задачею висхідного розбору є зведення вхідного термінального ланцюжка до аксіоми. Для висхідного розбору критичним є тип виводу. Вивід зліва направо визначається таким чином, що на кожному кроці замінюється основа поточної синтенсійної форми. Тоді ланцюжок справа від основи завжди буде складатися лише з термінальних символів. Ключовим питанням при висхідному розборі є питання – як знайти основу та на який не термінал її замінити? Це питання легко вирішується для граматик простого передування.
42371. Системы программирования Turbo Pascal 7.0 1.16 MB
  End Переместиться к концу строки. CtrlEnd Переместиться к последней строке окна. Найдите первое вхождение строки end в тексте программы. Замените все end на 234 .
42372. Нанесення плівок металів і сплавів у вакуумі методом термічного випаровування у вакуумі 320 KB
  Нанесення тонких плівок у вакуумі полягає в створенні потоку частинок, який направлений у бік оброблюваної підкладинки, які конденсуються з утворенням тонкоплівкових шарів на підкладинці.
42373. ПОЛУЧЕНИЕ ПЛЕНОК КАТОДНЫМ РАСПЫЛЕНИЕМ 107.5 KB
  Изучение катодного распыления привело к широкому использованию этого явления для создания весьма чистых поверхностей всевозможных тонких пленок металлов и сплавов полупроводников и диэлектриков для травления указанных выше материалов многие из которых не поддаются травлению другими способами. Поэтому в круксовом темном пространстве создается положительный пространственный заряд что приводит к перераспределению потенциала вдоль трубки и к возникновению катодного падения потенциала. С точки зрения физики разряда наиболее важной является...
42374. Измерение толщины металлических пленок с помощью интерферометра МИИ-4 175 KB
  В результате интерференции двух систем волн в фокальной плоскости окуляра наблюдаются характерные интерференционные полосы. в результате интерференции волн получаются светлые полосы а в точках где разность хода равна λ 2 3λ 2 5λ 2 и т. темные полосы. В отъюстированном микроинтерферометре при работе в монохроматическом свете в поле зрения должны быть видны чередующиеся черные и светлые полосы.
42375. Адміністрування безпеки операційної системи WINDOWS 2k 479 KB
  С помощью утилиты NET. Выполнить исследование локальной сети с помощью утилиты NBTSTT программы PWLTOOLS. С помощью утилит User2sid и Sid2user определить перечень логинов пользователей на том же удаленном компьютере что и в пункте 4.] Выполнить тестирование компьютера указанного в пункте 4 с помощью программы DDoSPing.
42376. Програмні засоби для шифрування та приховування інформації 1.79 MB
  С помощью программы PGP выполните обмен зашифрованной информацией. Для этого необходимо: а с помощью утилиты PGPkeys создать ключевую пару подчиняясь следующему порядку: выполнить запуск Strt Пуск Progrms Программы PGP PGPkeys необходимо указать собственное имя Full nme и адрес электронной почты Emil ddress не забывая что именно эти данные будут ассоциированы программой с вашими ключами выбор типа ключа Key Pir Type: ключ RS действительно архаичнее и медленнее своего ретивого молодого собрата DiffieHellmn DSS однако...