96588

Дослідження особливостей перекладу німецьких термінів у галузі астрономії на прикладі матеріалів науково-публіцистичних текстів

Курсовая

Иностранные языки, филология и лингвистика

Лінгвістичні особливості текстів в галузі астрономії. Поняття терміну, термінології, терміносистеми у галузі астрономії. Класифікація термінів за структурою та походженням. Лексичні трансформації при перекладі німецькомовної термінології. Залежність перекладу німецької термінології у галузі від контексту…. Метод калькування як спосіб перекладу астрономічних термін.

Украинкский

2015-10-07

150.61 KB

0 чел.

Структурно-семантичні особливості німецьких термінів галузі астрономії та проблеми їх перекладу українською мовою

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3РОЗДІЛ І Структурно-семантичні особливості німецьких термінів у галузі астрономії.

  1.  Лінгвістичні особливості текстів в галузі астрономії……………………….5
  2.  Поняття терміну, термінології, терміносистеми у галузі астрономії………6
  3.  Класифікація термінів за структурою та походженням……………………11                                                                                                                
    1.  Прості термінми – слова…………………………………………………..11
    2.  Складні терміни……………………………………………………………12
    3.  Складені терміни – словосполучення…………………………………….14
    4.   Абревіатури та скорочення……...………………………………………..15

1.4 Астрономічні терміни з ономастичним компонентом……………………..16

РОЗДІЛ ІІ  Дослідження особливостей перекладу німецьких термінів у галузі астрономії на прикладі матеріалів науково-публіцистичних текстів.

  1.  Лексичні трансформації при перекладі німецькомовної термінології.…..20
  2.  Залежність перекладу німецької термінології у галузі від контексту…….22
  3.  Метод калькування як спосіб перекладу астрономічних термінів………..24
  4.  Прийом транскодування як спосіб перекладу астрономічних термінів…..28
  5.  Опис як спосіб перекладу термінології,  яка не має чіткого еквіваленту у мові перекладу…………………………………………………………………32

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………35ZUSAMMENFASSUNG………………………………………………………… 37 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………..39

ДОДАТКИ……………………………………………………………………….42

ВСТУП

У роботі досліджується переклад термінологічних одиниць в галузі астрономії. Астрономія  вивчає і розробляє способи використання спостережень небесних тіл для практичних потреб людства. Її поняття та завдання формують певний лексичний склад, який є властивим саме для галузі цієї науки. Він характеризується великою кількістю термінів та власних назв, а також запозичень з інших мов (найчастіше грецька та англійська) та перенесення термінів з інших наукових галузей (географія, математика, хімія, фізика, тощо). Формування термінологічної системи напряму залежить від діяльності та досягнень людини, а також від прагнення систематизувати отриману інформацію. Переклад науково-технічної лексики також потребує певної систематизації. Таким чином, актуальність роботи полягає у використанні різних способів перекладу та визначенню найефективнішого з них у певній галузі.

         Дослідники, які працювали над темою: С.В, Гриньов, Л.С. Бархударов, Л.Л. Нелюбін, А.В. Федоров, В.  Левицький, та багато інших.     

          Об’єктом дослідження є термінологія астрономічної галузі

         Предметом дослідження є способи перекладу астрономічної термінології.

Джерелами фактичного матеріалу є науково-публіцистичні статті періодичних видань інтернет ресурсу www.astronomie.info та статті розділу «Для преси і громадськості» Інституту астрономії суспільства Макса Планка у Хайдельберзі. Загальний обсяг проаналізованих і перекладених лексичних одиниць становить 320.

Метою роботи є визначення способів перекладу німецької науково-технічної лексики у науково-популярних текстах галузі  астрономії українською мовою.

Реалізація мети передбачає вирішення таких завдань:

  1.  Аналіз будови астрономічних термінів;
  2.  Опис та поділ термінів на класи за їх структурою;
  3.  Дослідження застосування перекладацьких прийомів по відношенню до різних структурних класів астрономічної лексики.

          Теоретичне значення результатів дослідження полягає в поглибленні та розширенні знань про властивості та функції німецьких термінів та про особливості їх відтворення українською мовою.

          Практичне значення дослідження перекладу сааме термінів галузі астрономії можна пояснити подальшим застосуванням результатів цього дослідження у роботі перекладача, який працює у галузі астрономії або у сфері викладання практики усного та письмового перекладу.

Структура роботи: дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків українською та німецькою мовою, списку використаних джерел та  двох додатків. Повний обсяг курсової роботи 62 сторінки, обсяг основного тексту 40 сторінок.

У вступі розкрито стан наукової проблеми, обґрунтовано актуальність вибраної теми, сформульовано мету й завдання дослідження, його об’єкт і предмет, подано матеріал, зазначено теоретичне значення та практичну цінність роботи.

У перщій частині розкрито теоретичні питання, які стосуються теми та потрібні для подальшого дослідження у другій частині роботи.

У другій частині проаналізовано матеріали науково-публіцистичних текстів та способи їх перекладу українською мовою.

У загальних висновках викладено основні теоретичні та практичні аспекти роботи, отримані протягом дослідження та проводиться короткий підсумок результатів дослідження.

Список використаних джерел містить перелік літературних праць (32 літературних джерела та 2 джерела мережі інтернет), використаних протягом дослідження.

РОЗДІЛ І Структурно-семантичні особливості німецьких термінів у галузі астрономії.

1.1 Лінгвістичні особливості текстів в галузі астрономії

Астрономія - наука, яка має дуже довгу історію, яка виникла фактично з вмінням людини дивитись на небо, а описана перший раз була ще за часів античності. Тому німецька астрономічна термінологія дуже багата на іншомовні, в першу чергу грецькі та латинські запозичення. Основним джерелом виникнення астрономічної лексики у німеччині є переклади з інших мов. У XIXII століттях основні наукові праці греків і їх арабомовних учнів були перекладені на латину. Основоположник схоластики Альберт Великий і його учень Фома Аквінський в XIII столітті переклали та адоптували вчення Аристотеля, зробивши його прийнятним для католицької традиції та європейського читача того часу. У Епоху Відродження в Європі на Піренейському півострові здійснюкавсвя процес так званого «Астрономічного Відродження», на стику арабського і християнського світу. Спочатку визначальну роль грали прониклі з арабського Сходу трактати, та у другій половині XI століття арабські астрономи, які зібралися в Кордовському халіфаті під керівництвом Арзахеля склали Толедські таблиці, які з часом також перекладались латиною. У XII столітті завдяки Герарду Кремонського таблиці проникли в латинський світ і були адаптовані під християнський календар (Тулузький таблиці). У XV століття велику роль у розвитку наглядової астрономії відіграли праці Георга Пурбаха, а також його учня і друга Йоганна Мюллера (Региомонтану). Проте вже з 1560-х років в декількох університетах Швейцарії та Італії почалися лекції за системою Коперника. Результати своїх досліджень всі вчені записували та намагались розповсюдити (наприклад, Галілей, серія статей «Зоряний вісник» (1610) Астрономічна лексика у літературі саме німецькою мовою почала зустрічатися значно пізніше, у кінці Xlll – на початку XlX століть. Це було початком епохи багатьох відкриттів і у цей період німецька науково-технічна термінологія збагатилася як ніколи в своїй історії. Астрономія в Європі також активно розвивалася і давала німецьким мовознавцям все більше і більше матеріалів для власних досліджень. Термінологія у галузі астрономії бурно розвивається і активно збагачується і сьогодні, забираючи до свого складу визначення нових і нових понятть, винайдених іншими країнами, в основному англомовними. Але лексико-семантичні особливості німецьких термінів залишаються унікальними і треба зважати на це при їх перекладі.[5; с.24] Будова текстів у галузі астрономії має ознаки науково-технічного тексту та цілком відповідає науковому стилю. Характерні риси стилю: інформативність, логічність, точність і об’єктивність, а також ясність та зрозумілість. Крім того виділяють такі ознаки, як предметність, узагальнення, однозначність, лаконічність, доказовість, переконливість та ін. До головних мовних засобів належать абстрактна лексика, символи, велика кількість термінів, схем, таблиць, графіків, зразків-символів, іншомовних слів, наукова фразеологія, цитати, посилання, загальновживана лексика, безсуб’єктність, безособовість синтаксису, відсутність всього того, що вказувало б на особу автора, його уподобання (емоційно-експресивні синоніми, суфікси, багатозначні слова, художні тропи, індивідуальні неологізми) .[7; с.44]

1.2 Поняття «термін»,  «термінологія»,  «терміносистема»

Термін - слово або словосполучення, що виражає чітко окреслене поняття певної галузі науки, культури, техніки, мистецтва, суспільно-політичного життя. Таке визначення дає нам словник.[16;с.9] Найчастіше терміни виражаються іменниками і складаються із одного слова, однак є терміни із двох і, навіть, більше слів. Слово термін відоме ще з античних часів. У латинській мові (terminus) воно означало "кінець", "кордон", "межу". У середньовіччі набуло вже значення «визначення», «позначення», У старофранцузькій мові знаходять навіть номінацію terme – «слово». В Україні ця назва поширюється вже у XVIII столітті. У визначенні терміна немає цілковитої одностайності. Основну функцію терміна В. В. Виноградов вбачає у визначенні певного поняття. Б. М. Головін визначає термін як «слово чи словосполучення, що має професійне поняття й застосовується в процесі (і для) пізнання та освоєння певного кола об'єктів і відношень між ними – під кутом певної професії».[3; с.31] Такої самої думки дотримуються С. М.Бурдін, Я.А. Климовицький, О.В. Суперанська. У визначенні сутності терміна на першому плані перебуває співвідношення терміна й поняття, тому що будь-яка наука є чіткою системою взаємопов'язаних між собою понять, виділення яких відбувається на основі наукового узагальнення ознак. Так як єдиного визначення терміна в лінгвістичній літературі ще немає, то завдання дати таке визначення залишається актуальним. У термінознавстві поки що немає загальноприйнятого визначення поняття «термін», хоча існує чимало спроб це зробити (близько двадцяти). Чому це важко зробити? Через те, що термін є об'єктом дослідження кількох наук (логіки, лінгвістики, термінознавства тощо), і кожна з них намагається побачити ті ознаки у терміні, що є суттєвими саме з її точки зору.[17;с.56] Розгляньмо декілька визначень терміна, що існують у термінознавстві. Деякі дослідники вважають, що термін - це іменник або іменникове словосполучення, що позначає професійне поняття й призначене для задоволення специфічних потреб спілкування у сфері певної професії (наукової, технічної, медичної, виробничої, управлінської тощо). Але погодитися з думкою, що термін може бути лише іменником, важко. Відомий термінолог В. М. Лейчик сформулював визначення терміна як лексичної одиниці певної мови для спеціальних потреб, що позначає спільне (конкретне або абстрактне) поняття наукової теорії певної галузі знання або діяльності [11;с.24]. У цьому визначенні підкреслюється, що термін — це виключно лексика мови для спеціальних потреб. Багато науковців-перекладачів дають своє визначення поняттю «термін». Наприклад, М. І. Мостовий  дає таке визначення терміна:  термін  – це слово або словосполучення з історично умотивованим чи умовно закріпленим значенням, що відбиває одне поняття у спеціалізованій галузі знання чи виробництва [20; с.40]. В.І.Карабан визначає термін як мовний знак, що репрезентує поняття спеціальної, професійної галузі науки або техніки. Він вважає, що науково-технічні терміни становлять суттєву складову науково-технічних текстів. Від звичайних слів терміни відрізняються точністю семантичних меж. [4; с.121] Н.А.Баскаков визначає термін як стійке моносемантичне однозначне слово або словосполучення, яке співвідноситься з іншими термінами всередині даної сфери термінології. Але багато сучасних дослідників термінології відійшли від такого консервативного розуміння поняття терміну, і більш прийнятним вважають наступне визначення терміну. Під терміном ми розуміємо слово або словосполучення одне або декілька значень яких є спеціальними. Таке розуміння терміну ґрунтується на полісемії та передбачає, що слово в одному зі своїх значень належить літературній нормі, а в іншому одній або декільком терміносистемам.  Дослідження також показали, що не завжди термін має точні семантичні границі і виражає точно окреслене поняття. З цього випливає, що існує два підходи до вивчення терміна: нормативний, за Д. С. Лотте, і дескриптивний, за В.О.Винокуром. Термін - це мовний знак, що репрезентує наукове поняття спеціальної професійної області знань. [25; с.114] Е.Ф. Скороходько розуміє термін як слово чи усталене словосполучення, що є членом такої лексико-семантичної системи, яка репрезентує певну фахову систему понять. Слід зазначити, що це тлумачення, як і наведені раніше, виключає з кола термінів загальнонаукові лексичні одиниці. Проте в цій же праці автор наводить дещо інше визначення терміна – «слово чи усталене словосполучення, яке виражає спеціальне поняття науки, техніки або іншої галузі людської діяльності, та має дефініцію, яка розкриває ті ознаки цього поняття, що є релевантними саме для цієї галузі». Наведемо ще одну дефініцію терміна. «Термін — це мовний знак, що позначає спеціальне поняття у відповідній системі понять». Автор цього визначення [Табанакова, 1999], по-перше, вважає, що й будь-яка частина мови, й будь-який символ, цифра, літера можуть бути термінами, по-друге, вказує на суттєву ознаку терміна — системність, що відрізняє термін від нетерміна.

    Головною ознакою термінів є їх однозначність, адже від чіткого і однакового розуміння терміна вченими залежить розвиток наукової думки. Інколи одне й те саме термінологічне слово має різні значення в різних галузях знань. Хоча в більшості випадків терміни мають лише одне значення і значна їх частина є вузькоспеціалізованими, тобто такими, що не вживаються поза межами певної галузі. Говорячи про переклад термінів з точки зору теорії, можна наголошувати на тому, що термін не має конотативних значень; він позбавлений синонімів; незалежно від тексту термін перекладається терміном – повним та абсолютним еквівалентом. Переклад терміну далеко не завжди є простою заміною слова мови оригіналу словом в мові перекладу [2; с.80]. Термін - це спеціальне слово, яке мас дефініцію. Конкретний зміст поняття, визначеного терміном, стає зрозумілим лише завдяки цій дефініції - лаконічному логічному визначенню, яке зазначає суттєві ознаки предмета або значення поняття, тобто його зміст і межі. Характерні ознаки терміна:

а) належність до певної термінологічної системи;

б) наявність дефініції (визначення);

в) однозначність в межах однієї терміносистеми;

г) точність;

д) стилістична нейтральність;

е) відсутність синонімів та омонімів у межах однієї терміносистеми;

є) відсутність експресивності, образності, суб'єктивно-оцінних відтінків.

Значення термінів зафіксовано в спеціальних словниках, довідниках, і відповідно їх потрібно вживати лише в тій формі та в тому значенні, які подано у словниках. Кожна галузь науки, техніки, виробництва, мистецтва має свою термінологію. «Усяка наука, - за словами І. Свєнціцького, - це систематичне і дотепне окреслення (дефініція) певних явищ - особливою, тій науці належною мовою».[17; с.67] Терміни також поділяють на загальнонаукові та вузькоспеціальні.  Е.Ф. Скороходько розрізняє три групи термінів: які функціонують у межах одного тексту, інтрагалузеві, тобто спеціальні терміни тієї галузі, якій належить конкретний текст, екстрагалузеві, тобто спеціальні терміни інших галузей, та загальнонаукові: загальнотехнічні та міжгалузеві терміни.  Загальнонаукові терміни - це звичайні слова, які набули значного поширення, найменування предметів, якостей, ознак, дій, явищ. Вузькоспеціальні терміни - це слова чи словосполучення, які позначають поняття, що відображають специфіку конкретної галузі. Від слова термін утворено слово термінологія, яке означає сукупність термінів з усіх галузей знання (або однієї галузі знання).[18;с.26] Науку, що вивчає термінологію, називають термінознавством. Терміноло́гія — це сукупність термінів, тобто слів або словосполучень, що висловлюють специфічні поняття з певної галузі науки, техніки чи мистецтва, а також сукупність усіх термінів, наявних у тій чи іншій мові. Від звичайних слів терміни відрізняються точністю семантичних меж. Розділ лексикології, який вивчає терміни різних галузей знань. Галузеві термінології (тобто сукупності термінів конкретних галузей) називають терміносистемами, або термінологічними системами. Системність термінології зумовлена двома типами зв'язків, які надають множинам термінів системного характеру: логічними зв'язками (якщо між поняттями певної науки існують системні логічні зв'язки - а вони є в кожній науці, - то терміни, які називають ці поняття, мають теж бути системно пов'язаними) та мовними зв'язками (хоча терміни позначають наукові поняття, вони залишаються одиницями природної людської мови, а, відповідно, їм властиві всі ті зв'язки, які характерні для загальновживаних слів - синонімічні, антонімічні, словотвірні, граматичні тощо) Основні способи творення термінів: зміна значення слова звичайної мови; творення неологізмів шляхом словотвору з коренів та інших морфологічних елементів звичайної мови, що часто набирає форми кальок з іноземних мов; запозичення з іноземних мов (етранжизми). [12;с.87] Термінологічна система - сукупність термінів, тобто слів або словосполучень, що висловлюють специфічні поняття з певної галузі науки, техніки чи мистецтва, а також сукупність усіх термінів, наявних у тій чи іншій мові. Термінознавство налічує багато різних класифікацій термінів: за діапазоном застосування, за ознакою, за структурою за будовою тощо.

1.3 Класифікація за структурою та походженням

Класифікація – це розподіл багаточисельності об’єктівна класи за найбільш істотними ознаками Класифікація - латинське слово, яке складається з двох частин: classis - розряд та pacene - робити. Класифікація вживається у двох значеннях - як процес розподілу на класи та як результат розподілу, що виражений у схемах.[15;с.402] Одним із перших упорядників українських астрономічних термінів був авторитетний український математик та фізик, член Наукового товариства імені Шевченка у Львові Володимир Левицький.  У 1902 році він опублікував четверту частину словника «Матеріяли до фізичної термінолоґії»,  за якою астрономічні терміни можна поділити на прості терміни, складні терміни (композити) та складені терміни (термінні словосполуки).[14;с.89] При цьому існують вільні словосполучення, де кожний з компонентів  – термін, що може вступати в двосторонній зв'язок та зв'язані словосполучення,  де ізольовано вибрані компоненти можуть і не бути термінами, а в поєднанні вони утворюють термін-словосполучення. [20;с.43]

1.3.1 Прості терміни-слова

Серед простих однослівних термінів переважають іменники, перекладені різними способами : Аzimut (азимут), Anomalie (аномалія), Asteroid (астероїд), Aphel (афель), Stern (зірка), Lünette (люнета), Meteor (метеор), Meteorit (метеорит), Mond (місяць), Obed (овид), Planet (планета), Halbtages (полудень), Teleskop (телескоп).  Це номенклатурні власні назви, утворені від: власних назв: Андромеда (Andromed) , Венера (Venus), Геракль (Herkules), Гидра (Gidra), Касиопея (Cassiopeia), Марс (Mars), Меркур (Merkur), Нептун (Neptun), Пеґаз (Pegasus), Сатурн (Saturn), Уран (Uranus), Юпітер (Jupiter), назв тварин: Баран (Schaf), Бик (Stier), Вуж (Schlange), Дельфин (Delphin), Жирафа (Giraffe), Заяць (Hase), Змій (Drachen), Кентавр (Zentaur), Кит (Wal), Крук (Rabe), Лебедь (Schwan), Лев (Löwe), Лис (Fuchs), Лоша (Fohlen), Орел (Adler), Рак (Krebs), Риби (Fische), Рись (Luchs), Ящірка (Eidechse), назв предметів: Щит (Schild), Стріла (Pfeil), Чаша (Tasse), назв професій чи роду занять Стрілець (Schütze), Водолій (Wassermann), Косарі (Mäher).  

1.3.2 Складні терміни

Великий відсоток становлять терміни-композити (складні терміни), що з’явилися внаслідок основоскладання. Прикладами є поєднання двох елементів: Höhepunkt (горішня кульмінація), Sternhaufen (зоряне скупчення), Mondlandschaft (місячний краєвид), Sternsammeln (звіздозбір), Tagundnachtgleichе (рівнодення); або двох терміноелементів: Altazimut (альтазімут), Sternhöhenmesser (астроляб), Astrophysik (астрофізика), Heliometer (геліометр), Kosmologie (космологія), Tachymeter (тахиметр), Theodolit (теодоліт), Photosphäre (фотосфера), Chromosphäre (хромосфера). На такі приклади німецька термінологія дуже багата, для неї створення композитів – невідємна частина її існування. Складені терміни все більше з’являються в науково-технічній літературі, оскільки значення складного слова завжди точніше спеціалізоване, ніж значення відповідної  словосполуки. Перш за все потрібно розкрити значення основного компонента. Велику роль при цьому, відіграє контекст. Потім у складі складного слова − терміна слід знайти внутрішні терміни, якщо вони є, та слова які відносяться до них. Наприклад: Die für Raumfahrtschifftriebwerk nötige Teile

Raum - космос

Fahrt - поїздка

Schiff - корабель

Triebwerk - двигун

Teilе - запчастини

Значення всього терміна  −  запчастини, необхідні для двигуна космічного корабля.  Der Radiowellegeschwindigkeitsmesser: Radiowelle  −  радіохвиля, Geschwindigkeit  - швидкість, Messen – вимірюкати. Значення всього терміну  −  вимірювач швидкості радіохвилі. Не дивлячись на виникнення труднощів при перекладі, багатокомпонентні терміни є зручним засобом систематизації термінів в різних галузях, оскільки головне слово зазвичай знаходиться на останньому місці і може бути спільним для кількох термінів, а підпорядковане слово виражає відмінну рису поняття. Також багатокомпонентні композитні терміни доцільно диференціювати за типом їхньої структури (за кількістю компонентів, що входять до їх складу) наступним чином. Трикомпонентні терміни, що складаються з трьох слів. У таких терміносистемах підпорядковані слова визначають різні аспекти значення головного слова. Наприклад: Hochrisikogruppe - група підвищеного ризику»; Zylinderschaft Werkzeug - прямий різець; Unterdruckmechanismus - вакуум-коректор. Полікомпонентні терміни, що складаються з чотирьох чи більшої кількості слів. У таких багатокомпонентних терміноодиницях, як і в трикомпонентних термінах, залежні слова висвітлюють різні аспекти значення головного слова. Наприклад: Vielfachzugriffssystem - система поділу з багаторазовим доступом; natürliche organische radioaktive Stoffe - природні органічні радіоактивні матеріали; Zeitvielfachzugriff-System - система тимчасового поділу з багаторазовим доступом.[6;с.54] Для того щоб швидко та правильно підібрати вдалий варіант перекладу того чи іншого багатокомпонентного терміна, треба правильно виявити його структуру та вірно класифікувати термін, для досягнення адекватного перекладу та його відповідності до змісту та контексту матеріалу.

1.3.3 Складені терміни - словосполучення

Терміни-словосполучення поділяються на три типи.  До першого типу відносяться терміни-словосполучення, обидва компоненти яких є словами спеціального словника. Вони самостійні і можуть вживатися поза даного словосполучення, зберігаючи властиве кожному з них окреме значення. Але вони набувають нового значення, що володіє відомою змістовою самостійністю. До другого типу відносяться три види термінів словосполучень:  

- у яких тільки один компонент − технічний  термін, а  інший  належить до слів загальновживаної лексики;  

- у яких перший компонент (прикметник) має спеціальне значення, специфічне для тої  чи іншої галузі науки;

-  другий компонент яких вживається в основному значенні, але у поєднанні з першим компонентом є терміном з самостійним, специфічним для певної області значенням.

- терміни − словосполучення, обидва компоненти яких представляють собою слова загальновживаної лексики, і тільки поєднання цих слів є терміном [18;с.94]. Продуктивним способом поповнення термінології є аналітичний спосіб, в основу якого по-кладено творення складених номінацій – терміносполук. «Це зумовлено потребою уточнення наукових понять, а терміни-словосполучення, на відміну від термінів-однословів, виявляють більшу здатність до конкретизації значень завдяки залежним словам. Утворення термінних словосполучень є характерною особливістю термінології та наукового стилю загалом» [11;с.52]. «Саме у терміносполученнях відображається вся комплексно-структурна складність відповідної наукової сфери. Термін-словосполучення характеризується системністю, наявністю дефініції, відсутністю експресії, стилістичною нейтральністю» [24;с.212]. Незалежно від лінійної довжини та лексико-граматичного категорійного складу терміно-сполучення функційно виражає одне термінологічне значення. Терміни-словосполучення чітко позначають родо-видові відношення між поняттями: astronomische Instrument (астрономічний знаряд), beschreibende Astronomie (описова астрономія), Ring-Bergе auf dem Mondерстеневі гори на Місяці), Lichtstreifen auf dem Mond (світлова смуга на місяці). Для астрономічної терміносистеми характерні двокомпонентні терміносполуки. Вони побудовані за моделями підрядної залежності компонентів шляхом узгодження: geozentrische Lage (геоцентричне положення), Gesamtlänge (зведена довжина), periodischen Kometen (наворотна комета), Übergangsinstrumente (перехідний знаряд), volle Sonnenfinsternis (повне затемнення); та керування: Krone der Sonne (корона Сонця), Schwarm von Meteoriten (рій метеоритів). До складу терміносполук, утворених поєднанням двох іменників, крім загальних назв, можуть входити власні назви, творячи такі найменування: Kepler-Gesetz (закон Кеплера), Newton Gesetz (закон Нютона), Saturnring (перстень Сатурна), Plato Jahr (рік Платона), Magellan Wolke (хмара Маґеляна), Lautsprecher-Knoten (зіступаючий вузел), Sternschnuppe (падаюча зірка).[26;с.74] Двокомпонентні терміносполуки поряд із термінами-іменниками становлять основу астрономічної термінології, їх найбільше серед терміносполук. Велика кількість різноманітних моделей терміносполук дає змогу називати різні складні поняття. Термінні словосполучення, на відміну від однослівних термінів, мають конкретніше значення завдяки залежним словам, які уточнюють значення відповідної термінолексеми.

1.3.4 Абревіатури та скорочення

Разом із простими словами специфіку лексичного оформлення тексту науково-технічного стилю складають абревіатури. Скороченню підлягають переважно слова у специфікаціях або заголовній частини інструкцій. Такі скорочення стосуються, як правило, термінів, загальноприйнятих у певних областях науки і техніки [20;с.193]: одиниці вимірювань, технічні умовні позначення: m, km, kg/m2, kW, kgm, Кар. (Kapazität), HFV (Hochfrequenzverstärker), але в досліджуваної галузі, тобто галузі астрономії дуже багато абревіатур та скорочень,  які властиві або асоціюються лише з астрономією.  На приклад: AAO - Asiago Astrophysical Observatory (englisch) Auch OAA, Sternwarte der Universität Padua, Italien, ABRIXAS - A Broadband Imaging X-ray All-Sky Survey (englisch) Weltraumteleskop, mit dem eine Kartierung des gesamten Himmels im Röntgenbereich bei Energien von 0.5–15 keV durchgeführt werden sollte, das Projekt scheiterte beim Start des Satelliten, ACT - Atacama Cosmology Telescope (englisch) Radioteleskop zur Untersuchung des kosmischen Mikrowellenhintergrunds in der Atacama-Wüste. (Докладніша інформація – см. Додаток 1) Такі терміни, як правило не перекладаються,а подаються у тому вигляді, в якому вони є в оригіналі, а в дужках подається повна версія вихідною мовою, або подаються цілком мовою перекладу із зазначеним в дужках текстом оригіналу.

1.4 Терміни з ономастичним компонентом

У ролі однослівних астрономічних термінів часто використовують запозичені спеціальні назви, утворені від власних імен. Використання власних імен як твірних основ є особливістю даного роду лексики. У європейських мовах ці терміни утворено лексико-семантичним способом на основі метонімії, а в українську та німецьку мови такі терміни увійшли як безпосередні запозичення з різних мов.

Серед онімів, запозичених з європейських мов, в астрономічній термінології зафіксовано номенклатурні назви - найменування астрономічних об'єктів - планет, супутників планет, зір, сузір'їв, астероїдів, які в цих мовах утворено семантичним способом на основі метонімії, наприклад: Андромеда (Andromed), Вага (Wage), Венера (Veneris,Venus), Геркулеc (Herkules), Гідра (Hidra), Ерідан (Eridanus), Жирафа (Giraphe), Кассіопея(Cassiopea), Кефей(Cepheus), Марс(Mars), Меркурій (Mercurius), Нептун (Neptunus), Оріон (Orion), Пегас (Pegasus), Персей(Perseus), Плеяди (Plejaden), Сатурн (Saturnus),Секстант (Sextantis), Уран (Uranus), Юпітер (Jupiter). Ці власні назви астрономічна термінологія засвоїла з дещо зміненим граматичним оформленням.

В астрономічній номенклатурі є й складені найменування, переважно двослівні: Волосся Вероніки(Berenices), Гончі Пси(Hounds Hunde), Золота Риба (Goldfisch), Малий Кінь(Kleine Pferde), Південна Гідра (Süd-Hydra), Північна Корона(nördliche Krone), Полярна Зоря (Polaris), Райський Птах(König-Vogel), Чумацький Шлях (Milchstraße).

Одним із найпродуктивніших шляхів поповнення астрономічної термінології є аналітичний спосіб, в основу якого покладено творення складених номінацій - терміносполук. Це зумовлено потребою уточнити наукові поняття, а терміни-словосполуки, на відміну від термінів-однословів, виявляють більшу здатність до конкретизації значень завдяки залежним словам. У ролі компонентів термінів-словосполук нерідко використовують власні назви. Переважно це прізвища науковців, дослідників та винахідників, а також назви астрономічних об' єктів.

Різноманітні астрономічні терміносполуки з ономастичним компонентом залежно від кількості складників поділяємо на три структурні типи: двокомпонентні, трикомпонентні та багатокомпонентні.[14;с.58]

  У терміносполуках першого типу іменники-апелятиви є назвами родового поняття, тобто базовими компонентами, а прикметники-оніми уточнюють їх і є видовими назвами: Бесселів рік - Bessel Jahr (фіктивний рік, дорівнює 18 год. 40 хв. - початок відліку для всіх астрономів, що його запропонував німецький астроном, один із засновників астрометрії – Фрідріх-Вільгельм Бессель), Галілеєві супутники - Galileischen Monde (чотири супутники Юпітера, названі на честь першовідкривача - італійського астронома, фізика і математика Галілео Галілея),  Магелланові хмари - Magellanschen Wolken (супутники нашої Галактики, які вперше описав учасник кругосвітньої подорожі Фернандо Магеллана - Антоніо Пігафетта), Метонів цикл - Meton-Zyklus (проміжок часу в 6940 діб, який використовують для узгодження наближеної тривалості синодичного місяця і тропічного року в місячно-сонячному календарі, що його в 433 р. до н. е. запропонував давньогрецький астроном Метон), Фраунгоферові лінії - Fraunhofer-Linien (лінії поглинання в спектрі Сонця, зір та інших космічних об'єктів, названі на пошану їх дослідника - німецького фізика й оптика Йозефа Фраунгофера) та інші. Терміносполуки, у яких поєднуються іменник у називному відмінку з іменником-онімом у родовому відмінку, називають іменниковими конструкціями з родовим належності. У сучасній астрономічній термінології ця модель двокомпонентних термінів превалює. Терміносполуки з родовим належності є синонімічними до термінів, утворених за моделлю прикметник + іменник.

Часом до складу ономастичного компонента терміносполуки входять одразу два прізвища науковців, які або однаковою мірою причинилися до того чи іншого відкриття, працюючи незалежно один від одного, або ж здійснили винахід у тісній співпраці, наприклад: діаграма Герцшпрунга-Рессела - Hertzsprung-Russell-Diagramm (графічне зображення залежності абсолютної зоряної величини й спектрального класу зір, що його незалежно запропонували в 1910 р. данський астроном Ейнар Герцшпрунг та американський астроном Генрі Рессел), ефект Пойнтінга-Робертсона - Wirkung von Poynting-Robertson (ефект взаємодії між маленькою частинкою в космічному просторі та сонячним світлом, що його відкрив англійський фізик Джон Генрі Пойнтінг та пояснив Говард Персі Робертсон), закономірність Тіціуса-Боде - Titius-Bode-Gesetz (закономірність планетних відстаней, яку виявив у 1766 р. німецький астроном Йоган Даніель Тіціус, однак про неї не знали доти, доки інший німецький астроном Йоган Боде не опублікував інформацію у 1772р.),  межа Оппенгеймера-Волкова - Oppenheimer-Volkov Grenze (максимально можливе значення маси нейтронної зорі, яку обчислили американські науковці Роберт Оппенгеймер та Джордж Майкл Волков), модель Мілна-Еддінгтона - Milne-Eddington-Modell (модель утворення ліній поглинання в атмосферах зір, яку розробили англійські астрономи Едуард Артур Мілн та Артур Стенлі Еддінгтон у 1929 р.), нестійкість Релея-Тейлора - Rayleigh-Taylor-Instabilität (наростання малих відхилень тиску, густини і швидкості від рівноважних значень у газоподібному або рідкому середовищах із неоднорідним розподілом густини, які перебувають у гравітаційному полі або рухаються з прискоренням, що його описали англійські фізики Джон Уїльям Релей та Джозеф Тейлор), та інші. [28;с.146]

Трикомпонентні термінні сполучення мають нижчу продуктивність ніж двокомпонентні, проте кількість різновидів їх є більшою (зі збільшенням кількості компонентів зростає і можливість їх структурного комбінування для творення нових термінів і називання понять).

Серед астрономічних терміносполук зафіксовано й невелику кількість багатокомпонентних, які мають по чотири складники, наприклад: теорія кометних форм Бредіхіна - Theorie der Kometenformen von Bredikhin (наукова класифікація кометних хвостів, яку розробив 1862 р. російський астроном Федір Бредіхін), план вибраних площадок Каптейна - Kapteyn ausgewählten Bereichen (план для вивчення будови і динаміки нашої Галактики, який 1906 р. розробив голландський астроном Якобу Корнеліус Каптейн). Комптонівське розсіювання електромагнітного випромінювання - Compton-Streuungs elektromagnetische Strahlung (пружне розсіювання електро-магнітного випромінювання, яке 1922 р. відкрив англійський фізик Артур Комптон).

Взагалі, в астрономічній термінології частка двокомпонентних терміносполук із ономастичним компонентом є найбільшою. Менше зафіксовано однослівних термінів та терміносполук із трьох та більше компонентів.

РОЗДІЛ ІІ  Дослідження особливостей перекладу німецьких термінів у галузі астрономії на прикладі матеріалів науково-публіцистичних текстів.

2.1 Лексичні трансформації при перекладі німецькомовної термінології

Серед лексичних труднощів науково-технічного  перекладу В.І.Карабан виокремлює багатозначність слів (термінів) та вибір адекватного словникового відповідника або варіанту перекладу слова (терміна), особливості вживання загальнонародних слів в науково-технічних текстах, правильне застосування того чи іншого способу перекладу лексики. визначення межі припустимості перекладацьких лексичних трансформацій, переклад термінів-неологізмівабревіатур. Головним прийомом перекладу термінів є переклад за допомогою лексичного еквіваленту. Еквівалент - постійна лексична відповідність, яка точно співпадає із значенням слова. Терміни, які мають еквіваленти у рідній мові, відіграють важливу роль при перекладі. Вони служать опорними пунктами у тексті, від них залежить розкриття значення інших слів.[13;с.32] Наприклад: Saturnring (перстень Сатурна), Plato Jahr (рік Платона), Magellan Wolke (хмара Маґеляна). Але щоб знайти і вжити еквівалент, який адекватно відображав би значення терміну у мові перекладу треба провести певну лексичну трансформацію. Коміссаров В.Н. виділяє такі типи лексико-семантичних трансформацій:

  1.  конкретизація (коли слова вихідної мові мають більш ширше семантичне значення і не мають конкретного еквіваленту в мові перекладу);
  2.  генералізація (коли вужче семантичне значення замінюється більш ширшим);
  3.  смисловий розвиток (переклад завдяки контекстуальній та логічній зміні предмета, процесу або ознаки);
  4.  антонімічний переклад (переклад за допомогою слова з протилежним значенням до слова, що вживається в оригіналі);
  5.  компенсація (передача змістового значення не тими засобами, що були застосовані в оригіналі) [17, с.172].

Є багато думок щодо розподілу та застосування перекладацьких трансформацій, тому список їх існує в більш розширеному варіанті:

  1.  Антонімічний переклад.
  2.  транскрипція і транслітерація;
  3.  калькування;
  4.  генералізація;
  5.  конкретизація;
  6.  модуляція;
  7.  експлікація;
  8.  адаптація;
  9.  компенсація;
  10.  ампліфікація.

Одним з найпростіших прийомів перекладу терміна є прийом транскодування. Транскодування - це побуквенна чи пофонемна передача вихідної лексичної одиниці за допомогою алфавіту мови перекладу. Наприклад, der Laser - лазер, der Barometer – барометр.

Терміни також підлягають іншому лексичному прийому перекладу - калькуванню - передача комбінаторного складу слова, коли складові частини слова (морфеми) чи фрази (лексеми) перекладаються відповідними елементами мови перекладу. Даний прийом застосовується при перекладі складних за структурою термінів.  Наприклад: der Asterosdgürtel – пояс астероїдів, Bahn+resonanz – орбітальний резонанс; Sonnen+um+laufe – оберти навколо Сонця. До інших трансформаційних прийомів, що застосовуються при перекладі термінів можна віднести: конкретизацію та генералізацію.[21;с.118]

Конкретизація - процес, при якому одиниця більш широкого конкретологічного змісту передається в мові перекладу одиницею конкретного змісту. В українській мові необхідно робити заміну слова чи словосполучення, що мають більш широкий спектр значень, еквівалентом, який конкретизує значення згідно контексту або стилістичних вимог. Наприклад:  kreisrunde Glasscheibe - ілюмінатор (а не кругле вікно). 

Компресія - більш компактне викладення думок завдяки випущенню зайвих елементів та позамовного контексту. 

При перекладі термінів також можливим є застосування прийому генералізації. Генералізація вихідного значення має місце в тих випадках, коли міра інформаційної упорядкованості вихідної одиниці вища за міру упорядкованості одиниці, що відповідає їй за змістом в мові перекладу. Наприклад: die Marsasteroideдири на Марсі від Астероїдів, а не самі астероїди.  Загалом, метод трансформації може бути обраний відповідно до термінів, з якими він застосовується при перекладі.

На даному етапі досить продуктивним є описовий метод перекладу, оскільки наука і техніка в Німеччині більш розвинуті, ніж в Україні, і тому для багатьох німецьких термінів в українській мові відсутні еквіваленти. Такий прийом застосовується при перекладі новітніх авторських термінів-неологізмів, які подаються зазвичай в лапках, чи при відсутності відповідного терміну в мові перекладу. Наприклад: die Abnutzungsrate - процентні параметри матеріальних і людських витрат під час бойових дій у одиницю часу.[23;с.105]

2.2 Залежність перекладу німецької термінології у галузі від контексту

Як переклад термінів будь-якої технічної галузі, переклад астрономічних термінів також потребує підвищенної уваги до контексту. Виділяють загальний контекст та більш вузький контекст. Під загальним контекстом розуміють зміст конкретного речення та тексту загалом. Загальний контекст слугує ніби фоном, на якому визначається або уточнюється значення кожного слова. Під більш вузьким контекстом розуміють лексичне значення слів,

пов’язаних в реченні з деяким словом, які уточнюють його значення. Для прикметника важливо враховувати лексичне значення іменника, з яким він пов'язаний, наприклад, «dünn» – тонкий, але в словосполученні «dünne Luft», позначає розріджене повітря; для прислівника, пов’язаного з дієсловом, наприклад, «scharf» – гострий, «scharfunterscheiden» позначає чітко розрізняти. При визначенні значення іменника необхідно враховувати значення іменника в атрибутивній функції,  наприклад, «Entwicklung neuer Triebwerke» – розробка нових двигунів; деякі іменники змінюють своє значення у формі множини, наприклад, «das Verhältnis» – відношення, die «Verhältnisse»– умови. Необхідно зазначити, що деякі особливості порядку слів в німецькому реченні можуть створювати додаткові труднощі у використанні синтаксичних зв’язків слова для його перекладу. Велике значення для перекладу незнайомого слова у тексті має словотвірний аналіз. Тому важливо знати основні словотвірні моделі та елементи (суфікси, префікси), а також вміти робити компонентний переклад складних слів, наприклад, «forschen» – досліджувати, «der Foscher» – дослідник, «die Forschungsarbeit» – дослідна робота, «das Forschungsinstitut» – дослідний інститут, «die Forschung» – дослідження. О. Федоров цілком справедливо зазначає, що «помилки зустрічаються, наприклад, під час перекладу німецьких складних слів, коли значення складного слова сприймається перекладачем просто як сума значень невід'ємних складників»[], die Schalloptik – звукооптичні системи, тоді якder Schall позначає звук, die Optik – оптика. «Geföβwandungen» не варто перекладати дослівно як стінки посуду, а терміном з дещо більш загальним значенням – обмежуючі поверхні. У німецькій мові термін, що позначається одним складним словом «Sicherungstechnik» в перекладі позначає «техніка забезпечення безпеки». Для виявлення значення незнайомого слова необхідно застосовувати словотвірний аналіз як додатковий прийом після використання загального контексту та синтаксичнихзв’язків слів. Цей вид роботи привчає до сприйняття слова не як готової, неподільної одиниці, а працювати з ним свідомо. У новому слові треба бачити знайомі елементи і впізнавати способи його словотвору, тоді і переклад цього слова обґрунтованим. [23;с.46]

2.3 Метод калькування як спосіб перекладу астрономічних термінів

Калька (наподібка) (фр. calque «копія») або калькування — особливий вид запозичення: утворення нового фразеологізму, слова, або нового значення слова через буквальний переклад відповідного іншомовного елемента. Існує декілька видів кальки: словотворчі або структурні кальки — поморфемний переклад іншомовного слова. Семантичні кальки — запозичення переносного значення слова. Фразеологічні кальки — дослівний переклад фразеологізму Напівкальки — відносяться до неповного перекладу з іншої мови: частину слова або вислову перекладається, а частина залишається без перекладу Кальки виникають як реакція носіїв мови на різке зростання кількості прямих запозичень. Співвідношення калькованих слів та прямих запозичень у різних мовах різне. У деяких мовах (ісландська, тибетська) створення кальки — майже єдиний спосіб засвоєння іншомовної лексики. Найбагатша лексичними ресурсами мова не може задовольнити зростаючих потреб науки в номінації своїх понять.[1;с.165] Відсутність власних номінативних засобів спричиняє до появи в мові запозичень, які є одним з активних джерел поповнення терміносистем. Цей метод зустрічається найчастіше якщо йдеться саме про терміни, не враховуючи власні назви. Він дуже підходить для науково-технічного перекладу, в тому числі для лексики в астрономічній галузі, завдяки тому, що в ній зустрічається велика кількість багатокомпонентних та складених термінів, для яких калькування є найбільш зручним методом перекладу. Роздивимось приклади, щоб краще розуміти механізм лексичних трансформацій при перекладі термінології даної галузі. Перший приклад: Polaris und seine Begleiter Sternen  -  Полярна зірка і її компаньйони – зірки. Тут ми бачимо двоскладовий термін «зірки – компаньйони». До кожного окремого слова підібраний свій найбільш адекватний відповідник у мові перекладу і разом ці два еквівалента складають саме той термін, який треба перекласти.                                                                                                           Arcs nach den Sternen Drehung um die Himmelsnordpol produziert - дуги, зроблені зірками, які обертаються навколо Північного полюса світу. Змінився лише порядок слів. Але кожне слово має свій окремий відповідник. Далі бачимо те ж саме:

  1.  Rotation der Sterne um den nördlichen Sterne - Обертання зірок навколо північної зірки. Pfad der nördlichen Himmelspol unter den Sternen - шлях небесного північного полюса серед зірок.
  2.  Ähnliche Weg vom Südpol des Himmels - схожий маршрут від Південного полюса небес.                                                                                                                 
  3.  Die äquatorialen Koordinatensystem - екваторіальна система координат. Horizontal Koordinatensystem - горизонтальна система координат.           Celestial Navigation - астрономічна навігація.
  4.  Definition von Koordinaten in der gleichen Zeit beobachten die Sonne und den Mond - визначення координат по одночасно спостережуваним Сонцю і Місяцю.
  5.  Animation zum Gebrauch eines Sextanten um den Winkel der Sonne über dem Horizont zu messen - наочний приклад використання морського секстанта для вимірювання кута піднесення Сонця над горизонтом.

Дво- та більше складові терміни в астрономії  досить рідко перекладаються іншими методами якщо не містять в собі назву або відсутнє в українській мові поняття. Найчастіше вони перекладаються як сума лексичних значень їх складових.  

  1.  Mit dem erfolgreichen Start des ersten Sentinel-Satelliten beginnt für die ESA eine ganz neue Ära der Erdbeobachtung.   Sentinel+Satelliten – дозорні супутники. Erd+beobachtung (спостереження за Землею);
  2.  Die vorerst letzte Mond-Mission der Nasa steht kurz vor ihrem Ende: In etwa drei Wochen soll die Sonde "Ladee" auf dem Mond zerschellen. Forscher sind von der "supererfolgreichen Mission" begeistert. Mond+Mission (місія на Місяць).
  3.  Zur Erdbeobachtung hat Europas Raumfahrtagentur Esa den ersten Satelliten der neuen "Sentinel"-Reihe ins All geschossen. Der blaue Planet soll in weniger als einer Woche komplett erfasst sein. Raumfahrtagentur -  Raum(космос)+Fahrt(поїздка, подорож)+Agentur(агенція) -  агенція космічних подорожей (та спостереження).
  4.  Ganymed – ein Mond des Jupiters – ist nicht minder bemerkenswert: Sein Mantel nimmt einen Zustand zwischen flüssig und «halbgefroren» Ganymed  є назвою, тому за допомогою транскодування стає «Ганімедом». Еin Mond des Jupiters – Один з місяців Юпітера. У випадку зі словом «Mantel» в цьому реченні спостерігаємо інше значення: мантія, земна кора, тому що це добре видно з контексту.
  5.  Kosmische Schwergewichte könnten künftig mehr Schäden anrichten als ihre Vorgänger: Astrophysiker haben Hinweise darauf, dass es im Sonnensystem mehr metallische Objekte gibt als bislang vermutet.  Kosmische Schwergewichte – космічні тяжкі об’єкти;  Astro+physiker – астрофізики; Sonnen+system – Сонячна система.
  6.  Die Esa schickt mit "Sentinel-1A" einen neuen Radarsatelliten ins All: Er wird die ganze Erde mit einer Auflösung von fünf mal fünf Metern kartieren. Die Bilder sollen für jeden frei zugänglich sein.  Radar+satelliten – супутник з радаром.
  7.  Da sich der Druck mit zunehmender Tiefe über den kritischen Punkt erhöht, geht die Gashülle ohne Phasenübergang vom gasförmigen in einen flüssigen Zustand über.  Gas+hülle – газова оболонка; Phasen+übergang – фазовий перехід.
  8.  Bei dieser Gelegenheit wurde außerdem entdeckt, dass vor allem die Bahnen der dicht gedrängten inneren Monde zwischen Miranda und den Hauptringen keine stabilen Keplerbahnen sind, sondern dass die Monde auf chaotische Weise Energie und Drehmoment austauschen. Haupt+ringen – основні кільця; Kepler+bahn – Кеплеровські орбіти;  Dreh+moment – момент обертання.
  9.  In größeren Amateurteleskopen mit einem Objektivdurchmesser zwischen etwa 15 und 23 cm erscheint Uranus als eine blasse cyanfarbene Scheibe mit einer deutlichen Randverdunkelung. Mit einem leistungsfähigeren Teleskop von 25 cm oder mehr könnten auch Wolkenstrukturen und einige der größeren Monde wie Titania und Oberon zu sehen sein. Amateur+teleskopen – аматорський телескоп; Objektiv+durch+messer – діаметр об’єктива; Rand+verdunkelung – крайове затемнення.
  10.  Aus der beobachteten scheinbaren Helligkeit Plutos (15 mag) und einer plausiblen Annahme für seine Albedo, seinem Rückstrahlungsvermögen, schloss man, dass der neue Himmelskörper etwa Erdgröße habe. Andererseits war es zunächst auch in großen Fernrohren unmöglich, seinen Durchmesser direkt mikrometrisch zu messen. Daher tauchten bald Zweifel auf, ob seine Gravitationswirkung für die Bahnstörungen verantwortlich sein könne. Rück+strahlungs+vermögen – можливість відбивати світло; Gravitations+wirkung – сила тяжіння.
  11.  Die absolute visuelle Helligkeit MV erreicht −9,5 und liegt in derselben Größenordnung wie die integrale Helligkeit von Kugelsternhaufen und einigen Zwerggalaxien. Durch eine Windimpuls-Leuchtkraft-Relation kann die absolute Helligkeit mit einer Genauigkeit von 25 Prozent bestimmt werden. Diese Sterne sind damit hellere Entfernungsindikatoren als die klassischen Cepheiden durch die Perioden-Leuchtkraft-Beziehung. Größenordnung – величини;  Kugel+stern+haufen – кульові скупчення; Windimpuls-Leuchtkraft-Relation – пропорція Віндімпульса-Лейкрафта; Entfernungs+indikatoren – індикатори відстані; Perioden-Leuchtkraft-Beziehung – періодичне відношення Лейкрафта; Zwerggalaxien –карлікові галактики.
  12.  Im Gegensatz zu den zahlreich vorhanden masseärmeren Sternen, die eine Lebensdauer von mehreren Milliarden Jahren haben, so z. B. unsere Sonne mit etwa 10 Milliarden Jahren, durchlaufen Blaue Riesen ihre Wasserstoffbrennphase aufgrund der hohen Reaktionsrate in nur einigen zehn Millionen Jahren. Danach blähen sie sich zum Roten Überriesen auf und enden in einer Typ-II-Supernova. Wasserstoffbrennphase – фаза екзотермічного згорання водню. Die Hauptreihe wird in der Astronomie durch die Sterne gebildet, die ihre Strahlungsenergie durch Wasserstoffbrennen im Kern freisetzen. Strahlungs+energie – енергія випромінювання. 
  13.  Der Gleichgewichtszustand in dieser sogenannten Hauptreihenphase hängt kaum ab von der chemischen Zusammensetzung, die schon bei der Sternentstehung unterschiedlich sein kann und sich im Laufe des Wasserstoffbrennens verändert, sehr empfindlich jedoch von der Masse des Sterns. Haupt+reihen+phase – головна послідовність фаз; Zusammensetzung – склад; Stern+entstehung – зоре утворення.

Калькування є досить поширеним методом у галузі астрономїї як і у будь-якоій іншій технічній галузі.

2.4 Прийом транскодування як спосіб перекладу астрономічних термінів

Досить розповсюдженим явищем є відсутність сталих терміносистем в мовах оригіналу та перекладу, що виникає, коли процес перекладу відбувається в області знань, яка ще тільки формується, але й знаходиться на початку свого розвитку або на етапі суттєвої перебудови, заміни системи понять та системи термінів під впливом нових відкриттів або досягнень науково-технічного прогресу. У цьому випадку варто використовувати прийом перекладацького транскодування, що поєднує в собі транскрипцію як формальне пофонемне відтворення вихідної лексичної одиниці за допомогою фонем мови перекладу,  та транслітерацію - формальне побуквенне відтворення вихідної лексичної одиниці з допомогою алфавіту мови перекладу [21;с.119].

 Транскодуванням перекладаються більшість знову введених термінів у спеціальних областях. Тут однак варто пам’ятати, що в багатьох випадках нема необхідності для транслітерації чужого слова, якщо цьому слову в мові перекладу існує однозначний відповідник, який або використовувався раніше з аналогічним значенням, або використовується як знову введений термін. Використання паралельних термінів-транслітерацій поряд з уже існуючими термінами з числа одиниць мови перекладу є тотожним створенню професійних жаргонізмів, тобто виходить за межі мовних норм і вносить певний інформаційний дисбаланс у процес міжкультурної комунікації. Транскодування також використовують як компонент змішаного перекладу, паралельно з іншими трансформаціями, як, наприклад, калькування, підбір семантичних відповідників та описовий переклад [13;с.221].

Спосіб транскодування  - дуже поширений  спосіб перекладу астрономічної термінології, тому що в астрономічній галузі майже всі назви є запозиченнями. Крім назв багато інших термінів перекладаються таким способом, як то інструменти та оптичні прилади, фізичні та хімічні величини, назви процесів і явищ. Розглянемо приклади. Чимало термінолексем є запозиченими. Найбільше запозичених назв – із грецької мови: Aerolith (ẚήρ – повітря + λίϑος – камінь), Anomalie (ἀνωμαλία – нерівність, відхилення), Apogäum (ἀπο – префікс, що означає віддалення, відокремлення + γῆ – земля), Apsis (ἁψίς (ἁψῖδος) – дуга), Asteroid (ἀστεροειδής – зіркоподібний, зоряний), Astrolabien (ἄστρον – зоря + λαβή – хапання), Astrophysik (ἄστρον – зоря + φυσιϰὰ – єство, природа), Astrofotometr (ἄστρον – зоря + фотометр (φῶς (φωτός) – світло, μέτρον – міра), Bolid (βολίς (βολίδος) – метальний спис), Heliometer (ἥλιος – Сонце + μέτρον – міра), Horoskop (ὡροσϰόπος, від ὥρα – час, тривалість + σϰοπέω – дивлюсь), Heoid (γῆ – земля + εἶδος – вигляд), Gnomon (γνώμων – знавець), Ekliptik (έϰλειπτιϰή – затемнення), Epicycle (έπι – префікс, що означає перебування над чимось або на чомусь + ϰύϰλος – круг, коло, круговерть), Alter (έποχή – зупинка, затримка), Ephemera (ἐφημερίς (ἐφημερίδος) – щоденник), Tierkreis (ζωδιαϰός (ϰύϰλος) – коло із зображень тварин), Komet (ϰομήτης – волохатий, від ϰόμη – волосся), Kosmographie (ϰοσμογραφία – опис світу), Kosmologie (ϰοσμος – Всесвіт + λόγος – слово, вчення), Meteor (μετέωρος – той, що перебуває зверху, у повітрі), Meteorit (μετέωρος – той, що перебуває вгорі, у повітрі), Mikroskop (μιϰρος – малий + σϰοπέω – спостерігаю, розглядаю), Perigueux (περι – префікс, що означає навколо, кругом + γῆ – земля), Planet (πλανήτης – блукаючий), Planetoid (πλανήτης – блукаючий + εἶδος – вигляд), Teleskop (τηλεσϰόπος – далекоглядний), Theodolit (ϑεάομαι – розглядаю + δολιχός – довгий), Phase (φάσις – поява), Chromosphäre (χρῶμα (χρώματος) – колір, фарба + σφαἷρα – м’яч, куля), Chronometer (χρόνος – час + μέτρον – міра). Як видно із прикладів, маємо однослівні запозичення й запозичення, що поєднують у собі два грецькі корені. Зафіксовано запозичення і з латинської мови: Element (elementum – первісна речовина), Kalender (calendarium – боргова книжка), Quadrant (quadrant (quadrantis) – чверть, четверта частина), Quadratur (quadratura – надання квадратної форми), Observatorium (observo – спостерігаю, уважно слідкую), Präzession (praecessio – передування), Reflektor (reflecto – вигинаю, відбиваю), Refraktor (refractor, від refringo – заломлюю), Triangulatiot (triangulum – трикутник). Декілька термінів запозичено з арабської мови: Azimut (ас-сумут, від ас-самт – шлях, напрям), Almukantrat (аль-мукантарат, від кантара – вигинати дугою). Через посередництво французької мови в німецьку астрономічну термінологію увійшли такі терміни: Zenit (франц. zénith,  від араб. земт – шлях, напрям), Серед запозичень в астрономічній терміносистемізафіксовано й номени, зокрема із грецької мови – назви сузір’їв, планет: Cassiopeia (Кασσιέπεια), Zentaur (Кένταυρος), Kefey (Кηφεύ), Orion (Ωρίων), Pehaz (Пήγασος), Uranus (Оύρανός); із латинської мови – назви планет: Venus (Veneris), Eridan (Eridanus), Mars (Mars), Merkur (Mercurius), Neptun (Neptunus), Saturn (Saturnus), Jupiter (Juppiter). [29;с.117]

Розглянемо приклади з науково-публіцистичного періодичного видання Інституту суспільства Макса Планка. Тут також багато запозичених слів, еквівалент яких в багатьох мовах фонетично майже не відрізняється.

  1.  Der Vorgänger des Sextanten – Oktanten. Попередник секстанта – октанта. Бачимо, що фонетично слово мови – перекладу цілком повторює слово вихідної мови. Те ж саме бачимо в інших прикладах.
  2.  Animation zum Gebrauch eines Sextanten um den Winkel der Sonne über dem Horizont zu messen. Наочний приклад використання морського секстанта для вимірювання кута піднесення Сонця над горизонтом. –Sextant – секстант.
  3.  Ein zweiter Sentinel-Satellit soll 2015 starten. Satellit – сателіт, супутник. Mond-Mission der Nasa endet mit Bruchlandung. Nasa – НАСА. Mission – місія. 
  4.  Der Mond entstand weit nach unserem Sonnensystem – und später als bislang angenommen. Astronomen sind froh, dass sie sich nicht mehr nur an radioaktiven Elementen orientieren müssen. Astronomen – астрономи; Elementen – елементи. 
  5.  Gleich drei Planeten sind am abendlichen Himmel zu sehen: Jupiter ist dabei noch immer das hellste Objekt, Mars kommt in Opposition zur Sonne und auch Saturn ist zu sehen. Planeten – планети; Jupiter – Юпитер; Objekt – об’єкт; Mars – Марс; Saturn – Сатурн. 
  6.  Der Merkur ist nicht die öde Gesteinswelt, für die er lange gehalten wurde. Merkur – Меркур. Pyroklastisches Material an 2 Austrittsstellen, im Falschfarbenbild rotbraun eingefärbt, im Krater Kipling. Krater Kipling – кратер Кіплінга. 
  7.  Explosiver Vulkanismus setze flüchtige Substanzen im Magma voraus, so der Planetenforscher. Vulkanismus – вулканізм; Substanzen – субстанції; Magma – магма. 
  8.  Den Ursprungsort vieler Marsmeteoriten glauben norwegische und französische Forscherinnen gefunden zu haben. In einem Krater am Äquator des Planeten liegen nicht nur die richtigen Minerale zutage, auch das Alter des Kraters passt. Krater – кратер;  Äquator – екватор; Minerale – мінерали.
  9.   Einer dieser beiden Monde, der den Namen Mab erhalten hat, zerbröselt vermutlich langsam unter dem ständigen Bombardement von Mikrometeoriten und bildet dadurch einen der beiden neu entdeckten Ringe. Mikrometeoriten – мікрометеорити.

2.5 Опис як спосіб перекладу термінології, яка не має чіткого еквіваленту у мові перекладу.

Іноді виникають ситуації, що те чи інше астрономічне поняття не має еквівалентної назви у мові перекладу, в нашому випадку, в українській. Німецькі терміни в галузі астрономії формуюються у німецькій мові як і інші науково-технічні терміни, за допомогою типових засобів словотвору. Для німецької мови засоб складання основ є досить поширений та зустрічається значно частіше в термінологічних утвореннях, ніж інші. В українській мові це не так і тому виникають ситуації, коли знайти український еквівалент німецькому терміну є неможливим. Отже, треба поясити мовою перекладу що означає термін, зберігаючи при цьому його чітко окреслене смислове семантичне значення. Наприклад: die Ortungszeile – лінія розгорнення на екрані локатора. Знадобилося більше слів, але сенс переданий максимально точно. В інших прикладах спостерігаємо теж саме: 

  1.  Experten warnen vor unvorhersehbaren Risiken einer bemannten Mars-Mission – auch wegen medizinischer Bedenken. Mars-Mission – місія на Марс. Eiswelten im Sonnensystem vielleicht bewohnbar. Eiswelten – небесні тіла, покриті шаром льодовиків.
  2.  Möglicher Ursprung von Marsmeteoriten entdeckt. Marsmeteoriten – кратери на Марсі, залишені зіткненнями метеоритів з поверхнею планети. 
  3.  Amerikanischen und europäischen Astronomen ist es gelungen, einen Asteroiden mit Licht zu wiegen. Мit Licht zu wiegen – зважити за допомогою вимірювання освітленої поверхні. Asteroid auf der Licht-Waage. Licht-Waage – вимірювання маси за допомогою розрахунків на основі площі освітлюваної поверхні.
  4.  Sonde beginnt Anflug auf Asteroid. Anflug  - Розвідувальий політ. Neuer Zwergplanet entdeckt. Zwergplanet – планета класу карликів. Forscher finden Hinweise auf unbekannte Supererde. Astronomen haben das bislang entfernteste Objekt des Sonnensystems ausgemacht. Der Zwergplanet trägt nach dem US-Vizepräsidenten den Spitznamen "Biden" und weist darauf hin, dass eine unbekannte Supererde den Rand des Sonnensystems hüten könnte. Supererde – планета з масою, що значно перевищує масу Землі, але з можливою наявністю схожої атмосфери.
  5.  Es wird auch angenommen, dass der Zentralstern Teil eines Doppelsternsystems ist. Doppelsternsystems –система, у якій дві зірки гравітаційно пов’ящані, система подвійної зірки.
  6.  Physikalisch ist Uranus mit dem Neptun vergleichbar und nimmt nach ihm mit rund 14 Erdmassen in der Massenrangfolge im Sonnensystem unter den Planeten den vierten Platz ein. Erdmasse – маса, що дорівнює масі планети Земля. 
  7.  Als Besonderheit liegt die Rotationsachse des Planeten annähernd in seiner Bahnebene, er «wälzt» sich gewissermaßen in dieser voran, wenn die Achse in Richtung Sonne zeigt. Bahnebene  -  простір навколо орбіти. 
  8.  Als Voyager 2 am 24. Januar 1986 an Uranus vorbeiflog, stand die Sonne annähernd über dessen Südpol. 2007 lag sie zur Tag-und-Nacht-Gleiche kurz in seiner Äquatorebene. Äquatorebene – простір навколо та уздовж екватора, екваторіальний простір.
  9.  Uranus hat wie Jupiter ein sehr feines und dunkles Ringsystem. Ringsystem – система орбітальних кілець. 
  10.  Eine mit Russen und Amerikanern besetzte Raumkapsel konnte wegen Technikproblemen nicht an die "ISS" ankoppeln. Nun muss sie einige Tage um die Erde kreisen. Sauerstoff und Proviant sollen ausreichen. Raumkapsel – капсула для космічних польотів. 
  11.  In den meisten Fällen von gebundener Rotation ist die Rotationsperiode des Himmelskörpers identisch zu seiner Umlaufzeit. Rotationsperiode – период обертання навколо орбіти; Umlaufzeit – час обертання навколо орбіти.
  12.  Analog besteht ein Mehrfachstern (auch Mehrfachsystem oder Mehrfach-Sternsystem) aus drei oder mehr Sternen. Mehrfachstern – система з декількох зірок.

Отже, описовий спосіб є незамінним, коли термін передає таке поняття німецької мови, яке  не має єдиного чітко встановленого визначення в українській мові.

ВИСНОВКИ

Протягом дослідження було досягнуто мету, розглянуто лексико-семантичні особливості німецьких термінів в галузі астрономії та особливості їх перекладу української різними способами залежно від їх структури.  Було проаналізовано … термінів з відкритих науково-публіцистичних джерел. В ході дослідження було з’ясовано, що терміни астрономічної галузі мають досить широке застосування та використовуються також в інших наукових галузях, що робить їх більш вживаними та популярними. Дуже вузькою сферою застосування характеризує себе менша частина даної термінології, більша ж частина утворена з міжгалузевих та загальновживаних слів, превалююча кількість назв – оніми та запозичення, яких з часом стає все більше. Це означає, що Німеччина, хоч і не є ведучою країною в світі, яка освоює космічні простори та не створює нові терміни самостійно, активно розвивається в цьому напрямку, збагачуючи свій національний лексикон. Специфіка організації тексту в астрономічній галузі полягає в простоті та дослівності викладення фактів. Отже, головне при перекладі такого роду текстів – чіткість, докладність та повнота передавання інформації. Такі тексти несуть в собі у більшості гносеологічну функцію, тому мають бути дослівно перекладені для збереження усього обсягу інформації, збереження всіх дрібних деталей. Щоб дослідити яким способом краще за все перекладати лексику у поданій галузі, було запропоновано три різних перекладацьких прийомами, які є найбільш зручними та функціональними для такого роду лексики. Всі вони є актуальними для даної галузі, але найефективнішим в ході дослідження виявися метод калькування. Він полягає в тому, щоб знайти відповідник у мові перекладу, або декілька відповідників для складного терміну, та поступово перекласти весь термін по окремих частинах, потім склавши в єдине всі компоненти для отримання результату. Загалом, німецькі астрономічні терміни добре підходять для калькування, тому, що більшості з них вже є адекватний відповідник в українській мові. Другим був застосований метод транскодування, який майже повністю зберігає фонетичний склад терміну, змінюючи лише мову його написання. Цей метод добре підходить для термінів з ономастичним компонентом та для численних запозичень з інших мов. Краще всього цей метод пристосований до перекладу окремих термінів – слів. Третій метод – описовий. Частіше за все його застосовують лише при необхідності, не маючи адекватного відповідника, тобто, при частково безеквівалентному перекладі. В галузі астрономії він також є доречним тому що деякі особливості німецького термінологічного словотвору зводять нанівець усі спроби перекласти термін настільки ж лаконічно як оригінал. До того ж, цей метод передбачає найзмістовніший та найточніший переклад з усіх. Але він займає набагато більше місця і лексичного навантаження. Виходячи з результатів дослідження та спираючись на теоретичні засади в першому розділі, можна зробити висновок, що для даної галузі краще за інші підходить перекладацький прийом калькування. Для галузі астрономії він є універсальним, тому що поєднує в собі і транскодування (для назв та запозичених лексем) і опис (для окремих компонентів складного терміу якщо треба конкретизувати їх значення). Калькуванню німецька астрономічна термінологія  піддається легко, так  як цей метод точно передає значення кожної окремої частини терміну або терміносполуки, зберігаючи при цьому семантичне значення, а також лаконічну форму мови – оригіналу. Метод транскодування  таким чином є обмеженим, а описовий метод не доцільним.  Переклад можна вважати вдалим якщо вся інформація детально та зрозуміло подана, а форма тексту – перекладу максимально зберегла риси оригіналу.

ZUSAMMENFASSUNG

 Während der Forschung waren die lexikal – semantische Besonerheiten der Terminologie im Bereich der Astronomie untersucht. Indem waren verschiedene Übersetzungsweisen ausprobiert. Es waren --- Termini aus den offenen wissenschaft-publizistischen Quellen analyziert. Das Ziel kann als erreicht angesehen werden.  Während der Forschung war es dargestellt, dass die Termini aus dem Bereich der Astronomie ganz oft auch in anderen Bereichen zu treffen sind. Das zeigt darauf, dass sie aktuell und oft gebraucht sind. Es gibt doch auch ganz eigenartige Lexik und ganz viele Entlehnungen. Die Letzte sind am besten gezeigt, weil sie die größte Anzahl formieren. Die Spezifik des Textbaus im Bereich Astronomie charakterisiert sich sowohl durch leichte und genaue Konstruktionen, als auch durch hohe Effektivität und detalisierte Datenmitteilung. Das bedeutet auch, dass Übersetzung auch kurz, genau und enthaltend sein soll. Das wichtigste bei der Übersetzung den Texten im astronomischen Bereich ist solcher Weise die volle Infofmation zu behalten und möglicherweise den Fofm nicht verletzen. Es gibt mache lexikalische Transformationen, dank deren die Gleichwertigkeit erreicht wird. Drei von der sind in dieser Arbeit als Übersetzungsweisen betätigt. Erster Art der Transformation ist die Teilübersetzung. Jede Lexem wird getrennt übersetzt und dann in dem übersetzte Termin zusammengestellt. Es ist ganz effektiv, weil der Form und die Bedeutung meistens unverletzt bleiben. Zweiter Art der Transformation ist die Transliteration. Bei diesem Art bleibt der phonetischen Bestand gleich, das Wort wird einfach mit der Spache den Rezipienten geschieben. Im Bereich der Astronomie ist diese Methode weit verbreitet, weil es im Bereich viele Entlehnungen und Internationalismen gibt. Und die dritte Methode ist die Beschreibung. Im Fall, wenn es in der Sprache der Übersetzung keiner geltenden Äquivalent für bestimmten Termin gibt, wird die Bedeutung mit übrigen Worten möglichst genau und detalisiert mitgeteilt. Die Methode ist effektiv, doch für wissenschaftliche Texte nicht immer passt und bemerklich größere lexikalische Belastung auf sich trägt. Also, aufgrund der Forschung und ansehend den theoretischen Materiallen, die in erster Teil der Arbeit vorgeschlagen sind, kann man die Schlüßfolgerung machen. Die Übersetzung kann man nur dann als effektiv bezeichnen, wenn alle übersetzten Informationen voll und verschtändlich mitgeteilt sind und der Form den Text der Übersetzung maximal die Züge den Originall behalten ist. Die Teilübersetzung passt dazu am besten, weil diese ethode die Möglichkeiten der beiden anderen Methoden besitzt.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

  1.  Бархударов Л.С. Вопросы общей и частной теории перевода // Язык и перевод. - М.: Междунар. отношения, 1975. – 240 c.
  2.  Венгренівська М.А., Гнатюк А. Д. Творча майстерня перекладача. – К.: Київський університет, 1998. – 89 c.
  3.  Виноградов В.С. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы). – М.: Издательство института общего среднего образования РАО, 2001. – 224 с.
  4.  Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. – Вінниця, Нова книга, 2004,− 576 с.
  5.  Астрономічний енциклопедичний словник / [за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь]. -Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. - 548 с. 
  6.  Кияк Т.Р., Огуй О. Д., Науменко А. М. Теорія та практика перекладу (нім. мова). Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – Вінниця: Нова книга, 2006. – 592 с.
  7.  Коваленко А.Я. Загальний курс науково-технічного перекладу. - Київ, 2002. - С.58-59
  8.  Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). – М., «Высшая школа», 1990.
  9.  Коваленко А.Я. Загальний курс науково-технічного перекладу. – Київ:”Інкос“, 2002.
  10.   Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу. - К.: Юніверс, 2003. – 280 с.
  11.   Лейчик В.М. Теорія і практика перекладу. - К., "Вища школа", 1982 .
  12.   Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
  13.  Латышев Л. К. Курс перевода (эквивалентность и способы ее достижения) / Л. К. Латышев. – М. :Международные отношения, 1981. – 248 с.
  14.   Левицький В. Акустика і оптика. Астрономія і космографія. – Ч. 4. / В. Левицький // Материяли до фізичної термінольоґії: Збірник математично-природописно-лікарської секції НТШ. – Л., 1902.
  15.   Словник іншомовних слів / [за ред. О. С. Мельничука] – К. : Головна редакціяУРЕ, 1977. – 776 с.
  16.   Наталія Місник // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. Вип. 4 / [відп. ред. Л. О. Симоненко]. – К. : КНЕУ, 2001. – С. 193–194.
  17.  Процик І. Аналітична деривація в українській фізичній термінології / Ірина Процик // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка» : Серія «Проблеми української термінології». – 2000. – № 402. – С. 65–70.
  18.  Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. Очерки лингвистической теории перевода. - М., "Международные отношения", 1974.
  19.   Скороходько Е. Ф. Термін у науковому тексті (до створення терміноцентричної теорії наукового дискурсу) : монографія / Е. Ф. Скороходько. – К., 2006. – 99 с.
  20.  Суперанская А.В., Подольская Н.В., Васильева Н.В. Общая терминология: Вопросы теории. - М.: УРСС Эдиториал, 2004, — 248 с.
  21.   Стрелковский Г. М. Пособие по переводу с немецкого языка на русский и с русского языка на немецкий : [учеб. пособие для студентов вузов] / Г. М. Стрелковский. – М. : Высшая школа, 1973. – 184 с.
  22.   Стріха М. В. Український художній переклад: між літературою і націєтворенням. - К.: Факт-Наш час, 2006. – 344 с.
  23.   Сухенко К.М. Лексичні проблеми перекладу. - К., 1972.
  24.   Федоров А. В. Введение в теорию перевода / А. В. Федоров. – М. : Высшая школа, 1970. – 334 c.
  25.   Швейцер А.Д. Теория перевода: Статус, проблемы, аспекты. - М.: Наука, 1988.

ІНШОМОВНІ ДЖЕРЕЛА:

  1.  Brodmann L. Terminologische Untersuchung im Bereich der Fernwärmeversorgung  -  Hamburg, 2007 - 136 S.
  2.  Mike Brown: Wie ich Pluto zur Strecke brachte. Und warum er es nicht anders verdient hat. Heidelberg: Springer, 2012. 
  3.  Hoffmann L. Kommunikationsmittel Fachsprache. - Berlin: Akademie Verlag, 1987.-308 S.
  4.  Krzysztof Nycz Fachterminologie als Mittel des Fachwissenstransfers - Hamburg, 2008. - 196 S.
  5.  Juan C. Sager. Die Übersetzung im Kommunikationsprozeß. – Heidelberg, 1994.  
  6.  H. Schneller: Geschichte und Lichtwechsel der veränderlichen Sterne (Berlin 1963, 2. Ausg.)
  7.  Snell-Hornby M. Übersetzungswissenschaft, eine Neuorientierung. Zur Integrierung von Theorie und Praxis / M. Snell-Hornby. – Tübingen, 1994. – 390 S.

ІНТЕРНЕТ – ДЖЕРЕЛА:

  1.  ISBN 978-3-8274-2944-5 Der zehnte Planet – oder auch nicht http://www.wissenschaft.de/home/-/journal_content/56/12054/1034324/
  2.  http://www.mpia.de/Public/menu_q2.php?Aktuelles/PR/2014/PR2014.html

ДОДАТОК 1

Абревіатура

Розшифровка

Пояснення

ABRIXAS

A Broadband Imaging X-ray All-Sky Survey (englisch)

Weltraumteleskop, mit dem eine Kartierung des gesamten Himmels im Röntgenbereich bei Energien von 0.5–15 keV durchgeführt werden sollte, das Projekt scheiterte beim Start des Satelliten

ACT

Atacama Cosmology Telescope (englisch)

Radioteleskop zur Untersuchung des kosmischen Mikrowellenhintergrunds in der Atacama-Wüste

AGILE

Astro-rivelatore Gamma a Immagini LEggero (italienisch)

Kleinsatellit der italienischen Raumfahrtagentur ASI

AIP

Astrophysikalisches Institut Potsdam

Stiftung privaten Rechts und Forschungseinrichtung in Potsdam-Babelsberg

ALMA

Atacama Large Millimeter Array (englisch)

Interferometer für Millimeterwellen, bestehend aus 50 fahrbaren Einzelantennen mit jeweils 12 m Durchmesser, eines der größten Projekte der bodengebundenen Astronomie

AMBER

Astronomical Multiple BEam Recombiner(englisch)

Instrument am Very Large Telescope (VLT), kann die Strahlengänge von 2 bis 3 Teleskopen vereinen, arbeitet im nahen Infrarotbereich bei etwa 1–2 Mikrometer

AOC

Array Operations Center (englisch)

Standort in Soccoro, US-Bundesstaat New Mexico

APEX

Atacama Pathfinder Experiment (englisch)

Radioteleskop in der Atacamawüste (Chile), wurde gemeinsam vom Max-Planck-Institut für Radioastronomie (MPIfR), der Europäischen Südsternwarte (ESO) und dem Onsala Space Observatory (OSO) errichtet

ARC

Ames Research Center (englisch)

Raumforschungszentrum der NASA, Sitz in Moffett Field (Kalifornien)

ARO

Arizona Radio Observatory (englisch)

Observatorium in Arizona (USA), betreibt Radiastronomische Messungen u. a. mit dem Heinrich-Hertz-Teleskop (HHT), heute Submillimeter Telescope (SMT)

ASCA

Advanced Satellite for Cosmology and Astrophysics (englisch)

Ehemaliges, satellitengestütztes, von Japan und den USA betriebenes Weltraumteleskop für Röntgenastronomie

ASTE

Atacama Submillimeter Telescope Experiment (englisch)

Radioteleskop für den Submillimeterbereich, Einzelteleskop in der Pampa La Bola, Chile

ASTRON

Astronomisch Onderzoek in Nederland (niederländisch)

Institut in den Niederlanden, das Forschungen auf dem Gebiet der Astronomie, insbesondere der Radioastronomie betreibt

AT

Auxiliary-Telescope (englisch)

Hilfsteleskop am Very Large Telescope (VLT), ausschließlich für die Interferenzteleskopie eingesetzt

ATCA

Australia Telescope Compact Array (englisch)

Radiointerferometer für astronomische Beobachtungen, Standort bei Narrabri, Australien, zur Zeit leistungsfähigstes Radiointerferometer auf der südlichen Erdhalbkugel

BOAO

Bohyunsan Optical Astronomy Observatory (englisch)

Sternwarte auf dem Berg Bohyun in Youngchun, Südkorea

CARMA

Combined Array for Research in Millimeter-Wave Astronomy (englisch)

Verbund von Radioteleskopen, als Radiointerferometer für astronomische Beobachtungen im Millimeterwellenbereich genutzt

CDSCC

Canberra Deep Space Communication Complex (englisch)

Antennenanlage bei Canberra (Australien), Teil des Deep Space Network (DSN), das vom Jet Propulsion Laboratory für die NASA zur Kommunikation mit Raumsonden und Satelliten sowie zu radio- und radarastronomischen Forschungszwecken betrieben wird

CFHT

Canada-France-Hawaii Telescope (englisch)

Großteleskop mit Hauptspiegeldurchmesser von 3,58 m, vom National Research Council of Canada, dem Centre national de la recherche scientifique (CNRS) in Frankreich und der University of Hawaii betrieben 

CGRO

Compton Gamma Ray Observatory (englisch)

Früheres Weltraumteleskop für Gammaastronomie, das (auf einem Satelliten angebracht) die Erde umkreiste

COAST

Cambridge Optical Aperture Synthesis Telescope (englisch)

Astronomisches Interferometer im Mullard Radio Astronomy Observatory in Cambridgeshire, UK

COROT

COnvection, ROtation and planetary Transits (englisch)

Von der französischen Raumfahrtbehörde CNES betriebenes Weltraumteleskop

COSTAR

Corrective Optics Space Telescope Axial Replacement) (englisch)

Bestandteil des Hubble-Weltraumteleskops (HST), optisches Gerät zur Korrektur des Bildfehlers des Teleskops

CRIRES

Cryogenic High-Resolution IR Echelle Spectrograph (englisch)

Spektrograph, der hochauflösende Spektren im Wellenlängenbereich von 1 bis 5 Mikrometern aufnimmt, Instrument am Very Large Telescope (VLT)

DAO

Dominion Astrophysical Observatory  (englisch)

Sternwarte in Saanich (British Columbia), Kanada

DSN

Deep Space Network (englisch)

Netz von Parabolantennen der NASA zur Kommunikation mit Raumsonden und Satelliten sowie zu radio- und radarastronomischen Forschungszwecken, vom Jet Propulsion Laboratory (JPL) betrieben

EGO

Europäisches Gravitationswellen-Observatorium

Standort in Cascina in Italien

EISCAT

European Incoherent Scatter (englisch)

Organisation, betreibt mehrere Forschungsradars nördlich des Polarkreises

ENO

European Northern Observatory (englisch)

Forschungsinstitut auf den Kanaren zur gemeinsamen Nutzung der Teleskope der Sternwarten des Instituto de Astrofísica de Canarias (IAC)

ESAC

European Space Astronomy Centre (englisch)

Europäisches Weltraumastronomiezentrum, Außenstelle der Europäischen Weltraumorganisation (ESA)

ESO

European Southern Observatory (englisch)

Europäische Organisation für astronomische Forschung in der südlichen Hemisphäre, Europäische Südsternwarte, hat verschiedene Standorte in der Atacamawüste, Chile

ESRIN

European Space Research Institute (englisch)

Europäisches Weltraumforschungsinstitut, Zentrale der ESA für Erdbeobachtungsmissionen

EUVE

Extreme Ultraviolet Explorer

Ehemaliges Weltraumteleskop der NASA für Ultraviolettastronomie

FHD

Farben-Helligkeits-Diagramm

Zweidimensionales Diagramm, in dem scheinbare Helligkeiten von Sternen gegen einen Farbindex aufgetragen werden

FITE

Far Infrared Interferometric Telescope (englisch)

Interferometrisches Spiegelteleskop für astronomische Beobachtungen im fernen infrarotem Spektralbereich

FLAMES

Fibre Large Area Multi-Element Spectrograph (englisch)

Instrument am Very Large Telescope (VLT), Spektrograph, der bis zu 130 Objekte im Gesichtsfeld gleichzeitig mit mittlerer Auflösung spektroskopieren kann

FORS 1

Focal Reducer and low dispersion Spectrograph 1 (englisch)

Kamera im visuellen Spektralbereich mit großem Gesichtsfeld, Vorgänger von FORS 2, Instrument am Very Large Telescope (VLT)

GALEX

Galaxy Evolution Explorer (englisch)

Weltraumteleskop der NASA zur Beobachtung von Galaxien im ultravioletten Bereich des elektromagnetischen Spektrums

GDSCC

Goldstone Deep Space Communications Complex (englisch)

Antennenanlage, Teil des Deep Space Network (DSN), das vom Jet Propulsion Laboratory für die NASA zur Kommunikation mit Raumsonden und Satelliten sowie zu radio- und radarastronomischen Forschungszwecken betrieben wird

GLOW

Long Wavelength Consortium (englisch)

Organisation, in der sich 11 Institute für das Gemeinschaftsprojekt LOFAR (Radioinferometer) zusammengeschlossen haben.

GMRT

Giant Metrewave Radio Telescope (englisch)

Weltgrößtes Radioteleskop für Wellenlängen im Meterbereich, Standort etwa 80 km nördlich von Pune, Indien

GMT

Giant Magellan Telescope (englisch)

Geplantes Riesenteleskop im Hochland von Chile

GRANTECAN

Gran Telescopio Canarias (spanisch)

Auch GTC, astronomisches Großteleskop mit 10,4 m Spiegeldurchmesser auf der Kanareninsel La Palma

H.E.S.S.

High Energy Stereoscopic System (englisch)

System von Abbildenden Cherenkov-Teleskopen (IACTs) zur Untersuchung der kosmischen Gammastrahlung

HAWK-I

High Acuity Widefield K-band Imager (englisch)

Instrument am Very Large Telescope (VLT), das den Bedarf nach Bildern mit großem Gesichtsfeld bei gleichzeitig hoher räumlicher Auflösung decken soll

HCO

Harvard College Observatory (englisch)

Harvard-College-Observatorium, in Cambridge (Massachusetts), USA, Bestandteil des Harvard-Smithsonian Centers for Astrophysics

HCRO

Hat-Creek-Radioobservatorium (englisch)

Radiosternwarte in Kalifornien (USA), vom Radio Astronomy Laboratory der University of California, Berkeley betrieben

HEGRA

High Energy Gamma Ray Astronomy (englisch)

Experiment von 1987 bis 2002 zum Nachweis hochenergetischer Gammastrahlen astronomischer Objekte

HET

Hobby-Eberly-Teleskop

Neuartiges für Spektroskopie optimiertes Spiegelteleskop, mit Hauptspiegeldurchmesser von etwa 9 m, Standort Mount Fowlkes in Texas, USA

HHT

Heinrich-Hertz-Teleskop

Auch Submillimeter Telescope (SMT), Radioteleskop für Beobachtungen im Submillimeter-Wellenlängenbereich, Standort auf Mount Graham, USA

HRD

Hertzsprung-Russell-Diagramm

1913 auf Ejnar Hertzsprungs Arbeiten aufbauend von Henry Norris Russell entwickelt, zeigt die Entwicklungsverteilung der Sterne

HSP

HST

High Speed Photometer (englisch)

Hubble Space Telescope (englisch)

Früherer Bestandteil des Hubble-Weltraumteleskops (HST), Vorgänger des Corrective Optics Space Telescope Axial Replacement (COSTAR), optisches Gerät zur Korrektur des Bildfehlers des Teleskops

Hubble-Weltraumteleskop für sichtbares Licht, Ultraviolett- und Infrarotstrahlung, das die Erde umkreist

IAC

Instituto de Astrofísica de Canarias (spanisch)

Astrophysikalisches Institut der Kanaren

IAU

Internationale Astronomische Union

1919 gegründete weltweite Vereinigung von Astronomen mit Sitz in Paris

IBEX

Interstellar Boundary Explorer (englisch)

Forschungssatellit der NASA zur Erforschung interstellarer Grenzschichten (Termination Shock)

ICE

International Cometary Explorer (englisch)

Ehemalige Raumsonde der NASA zur Erforschung von Erde, Sonne und Kometen, auch ISEE-3

IMAGE

Imager for Magnetopause-to-Aurora Global Exploration (englisch)

Ehemaliger Forschungssatellit der NASA zur Untersuchung der Einflüsse des Sonnenwinds auf die Magnetosphäre

IRAM

Institut für Radioastronomie im Millimeterbereich

Internationales Radioobservatorium, in deutsch-französisch-spanischer Zusammenarbeit betrieben, betreibt 2 Observatorien für Radioastronomie

IRTF

Infrared Telescope Facility (englisch)

Teleskop für Infrarotastronomie am Mauna-Kea-Observatorium auf Hawaii, im Auftrag der NASA von der University of Hawaii betrieben

ISAAC

Die Infrared Spectrometer And Array Camera (englisch)

Kamera, die im Nahen Infrarotbereich Bilder und Spaltspektren niedriger bis mittlerer Auflösung aufnehmen kann, Instrument am Very Large Telescope (VLT)

ISEE-3

International Sun Earth Explorer-3 (englisch)

Ehemalige Raumsonde der NASA zur Erforschung von Erde, Sonne und Kometen, auch ICE

ISI

Infrared Spatial Interferometer (englisch)

Bildgebendes Interferometer zur astronomischen Beobachtung, besteht aus drei gekoppelten 1,65 m durchmessenden Spiegelteleskopen, Standort am Mount-Wilson-Observatorium, USA

IUE

International Ultraviolet Explorer (englisch)

Ehemaliges Weltraumteleskop für astronomische Beobachtungen im ultravioletten Bereich elektromagnetische Strahlung

JBO

Jodrell Bank Observatory (englisch)

Jodrell-Bank-Radioobservatorium, gehört zur University of Manchester (UK), 1 Radioteleskop mit einer frei beweglichen Parabolantenne (76 Meter Durchmesser)

JCMT

James Clerk Maxwell Telescope (englisch)

Radioteleskop für Wellenlängen im Submillimeter-Bereich, 15 Meter durchmessende Empfangsantenne, Mauna Kea Observatorium (Hawaii)

KAO

Kuiper Airborne Observatory (englisch)

Flugzeuggestütztes Cassegrain-Teleskop der NASA mit 91,5 Zentimeter Spiegeldurchmesser, Nachfolgesystem des Lear Jet Observatory (LJO)

KOSMA

Kölner Observatorium für SubMillimeter Astronomie

Durch das 1. Physikalische Institut der Universität Köln 1985 bei Zermatt in der Schweiz aufgebautes Radioteleskop

KPNO

Kitt Peak National Observatory (englisch)

Kitt-Peak-Nationalobservatorium, großes astronomisches Observatorium, südwestlich von Tucson (Arizona), USA

LAMOST

Large Sky Area Multi-Object Fibre Spectroscopic Telescope (englisch)

Weitwinkel-Mehrobjekt-Lichtwellenleiter-Spektroskopieteleskop, größtes chinesisches optisches Teleskop, Standort im Observatorium Xinglong Station

LGS

Laser Guide Star (englisch)

Künstlicher Leitstern, mit dem das Yepun-Teleskop ausgestattet ist

LIGO

Laser Interferometer Gravitational Wave Observatory (englisch)

Laser-Interferometer Gravitationswellen-Observatorium der USA zum Nachweis von Gravitationswellen, besteht aus zwei Observatorien in Hanford (Washington) und Livingston (Louisiana)

LISA

Laser Interferometer Space Antenna (englisch)

Von der ESA und der NASA geplanter und entwickelter interferometrischer Gravitationswellendetektor im All

LJO

Lear Jet Observatory (englisch)

Eines der ersten flugzeuggestützen Observatorien der NASA für die Infrarotastronomie

LMT

Large Millimeter Telescope (englisch)

Radioteleskop für Millimeterwellen auf dem Vulkan Sierra Negra in Puebla, Mexiko, auch GTM

LOFAR

Low Frequency Array (englisch)

Radiointerferometer, geplante Anordnung aus vielen Radioteleskopen, deren Signale zu einem einzigen Signal kombiniert werden, von ASTRON (Niederlande) und anderen Mitgliedern des Long Wavelength Consortium (GLOW) projektiert

LSST

Large Synoptic Survey Telescope (englisch)

geplantes Spiegelteleskop mit großem Sichtbereich, soll den zugänglichen Himmel komplett in drei Nächten fotografieren können

LZT

Large Zenith Telescope (englisch)

Zenitteleskop, Spiegelteleskop mit 6 m Durchmesser, aufgrund des verwendeten Primärspiegels aus flüssigem Quecksilber ausschließlich auf den Zenit gerichtet, Standort im Malcolm Knapp Research Forest der University of British Columbia, östlich von Vancouver (Kanada)

MASCOT

Mini All Sky Cloud Observation Tool (englisch)

Instrument am Teleskop, das durch ein Fischaugenobjektiv Aufnahmen des gesamten Himmels macht, und eine Abschätzung der Bewölkung ermöglicht

MDSCC

Madrid Deep Space Communications Complex (englisch)

Radioteleskop-Anlage des Deep Space Network (DSN) zur Verfolgung von Raumsonden, Lage westlich von Madrid, Spanien

MIDI MID

infrared Interferometric instrument (englisch)

Instrument am Very Large Telescope (VLT), arbeitet bei Wellenlängen um 10 Mikrometer, kann das Licht von 2 Teleskopen kombinieren

MMT

Multiple Mirror Telescope (englisch)

Auch Magnum Mirror Telescope, Spiegelteleskop mit 6,5 m Durchmesser, Standort am Fred-Lawrence-Whipple-Observatorium (Arizona), USA.

MPA

Max-Planck-Institut für Astrophysik

Forschungseinrichtung der Max-Planck-Gesellschaft (MPG) mit Sitz in Garching, Grundlagenforschung auf dem Gebiet der Astrophysik

MPIfR

Max-Planck-Institut für Radioastronomie

Standort in Bonn-Endenich, Hauptarbeitsgebiete sind Radioastronomie und Infrarotastronomie

MRO

Magdalena Ridge Observatory (englisch)

Magdalena-Ridge-Observatorium, Sternwarte in Socorro County, New Mexico (USA)

NA

Nighttime Astronomer (englisch)

Astronom, der die Nachtbeobachtung am Teleskop durchführt

NACO

Nasmyth Adaptive Optics System - Coude Near Infrared Camera (englisch)

Instrument am Very Large Telescope (VLT), System zur Bildverbesserung mit adaptiver Optik, auch NAOS-CONICA

NAOJ

National Astronomical Observatory of Japan (englisch)

Astronomische Forschungsinstitution in Japan, betreibt mehrere Observatorien in Japan und eines in Hawaii

NAOS-CONICA

Nasmyth Adaptive Optics System - Coude Near Infrared Camera (englisch)

Instrument am Very Large Telescope (VLT), System zur Bildverbesserung mit adaptiver Optik, auch NACO

NEA

Near-Earth asteroid (englisch)

Erdnaher Asteroid, Asteroid dessen Umlaufbahn in die Nähe der Erdbahn reicht

NGSS

Next Generation Sky Survey (englisch)

Unbemanntes Weltraumteleskop der NASA, das den Himmel im Infrarotbereich untersucht, auch WISE

NOT

Nordic Optical Telescope (englisch)

Astronomisches Teleskop mit 2,56m Spiegeldurchmesser, Standort auf La Palma (Kanaren)

NRT

Nançay Radio Telescope (englisch)

Außenstelle des Pariser Observatoriums und eines der größten Radioteleskope für Wellenlängen im Dezimeterbereich

NuSTAR

Nuclear Spectroscopic Telescope Array (englisch)

Satellit im Explorer-Programm der NASA, orbitales Röntgen-Teleskop für die Beobachtung von Röntgenquellen

OAA

Osservatorio Astrofisico di Asiago (italienisch)

Auch AAO, Sternwarte der Universität Padua, Italien

ORM

Observatorio del Roque de los Muchachos s#

Ansiedlung von Sternwarten am Hang des Roque de los Muchachos, auf La Palma (Kanaren)

OSO

Onsala rymdobservatorium (schwedisch)

Weltraumobservatorium Onsala, staatliche schwedische Einrichtung für Radioastronomie

OSRA

Observatorium für Solare Radioastronomie

Radioteleskop-Observatorium in der Nähe von Tremsdorf, zum Forschungsbereich Solare Radiophysik des Astrophysikalischen Instituts Potsdam (AIP) gehörend

OVRO

Owens Valley Radio Observatory (englisch)

Observatorium für Radioastronomie in Kalifornien, USA

RHESSI

Reuven Ramaty High Energy Solar Spectroscopic Imager (englisch)

Weltraumteleskop der NASA (Beteiligung anderer amerikanischer und schweizerischer Institute) zur Sonnenbeobachtung im Röntgen- und Gammabereich

SETI

Search for Extraterrestrial Intelligence (englisch)

Suche nach außerirdischer Intelligenz, umfaßt seit 1960 verschiedene wissenschaftliche Suchprogramme, die z. B. den Radiobereich des Elektromagnetischen Spektrums nach Zeichen technischer Zivilisationen im Universum erforschen

SHAO

Shanghai Astronomical Observatory (englisch)

Astronomisches Observatorium und Forschungseinrichtung in Shanghai, China

SINFONI

Spectrograph for Integral Field Observation in the Near-Infrared (englisch)

Instrument am Very Large Telescope (VLT), Nahinfrarot-Spektrograf, mit dem Spektren mit höchster räumlicher Auflösung aufgenommen werden können

SMT

Submillimeter Telescope (englisch)

Auch Heinrich-Hertz-Teleskop (HHT), Radioteleskop für Beobachtungen im Submillimeter-Wellenlängenbereich, Standort auf Mount Graham, USA

SOFIA

Stratospheric Observatory For Infrared Astronomy (englisch)

Von der NASA und dem Deutschen Zentrum für Luft- und Raumfahrt (DLR) für die Infrarotastronomie entwickeltes fliegendes Teleskop

SRZM

Stichting Radiostraling van Zon en Melkwegstelsel (niederländisch)

Vorläufer des niederländischen Instituts Astronomisch Onderzoek in Nederland (ASTRON)

SST

Swedish Solar Telescope (englisch)

Refraktor zur Sonnenbeobachtung, Öffnung von einem Meter Durchmesser, Standort Roque de los Muchachos Observatorium auf La Palma (Kanaren)

STEREO

Solar TErrestrial RElations Observatory (englisch)

Projekt der NASA, bestehend aus 2 identischen Raumsonden, die die Sonne und die Wechselwirkung ihrer Teilchenausbrüche und Felder mit der Magnetosphäre der Erde dreidimensional beobachten sollen

SUSI

Sydney University Stellar Interferometer (englisch)

Interferometer der Universität Sydney zur astronomischen Beobachtung, Standort im Paul Wild Observatory, westlich Narrabri, Australien

SWAS

Submillimeter Wave Astronomy Satellite (englisch)

Weltraumteleskop der NASA zur Gewinnung von Spektren interstellarer Materie im Submillimeterbereich

TLS

Thüringer Landessternwarte Tautenburg

Seit 1960 Institut der Deutschen Akademie der Wissenschaften zu Berlin, seit 1992 als Thüringer Landessternwarte (TLS) Karl-Schwarzschild-Observatorium

TRACE

Transition Region And Coronal Explorer (englisch)

Weltraumteleskop der NASA, speziell für die Erforschung der Korona der Sonne

TRAO

Taeduk Radio Astronomy Observatory (englisch)

Radioobservatorium in der Stadt Daejeon, Südkorea

UTR-2

Ukrainian T-shaped Radio telescope, second modification (englisch)

Größtes Kurzwellenradioteleskop der Welt in der Nähe des Dorfes Rakowo (Ukraine), vom Institut für Radioastronomie der Ukrainischen Akademie der Wissenschaften betrieben, Bestandteil des ukrainischen VLBI-Systems URAN

UVES

Ultraviolett and Visual Echelle Spectrograph (englisch)

Instrument am Very Large Telescope (VLT), hochauflösender Spektrograph mit blau- und rotoptimierten optischen Arm, Wellenlängenbereich reicht von 300 bis 1100 Nanometer

VATT

Vatican Advanced Technology Telescope (englisch)

1,8 Meter durchmessendes Gregory-Teleskop, für sichtbares und infrarotes Licht geeignet, Standort am Mount Graham (Arizona), USA

VIMOS

Visible Multi-Object Spectrograph (englisch)

Instrument am Very Large Telescope (VLT), mit dem insgesamt bis zu 6400 Spektren gleichzeitig aufgenommen werden können

VLT

Very Large Telescope (englisch)

Aus vier Einzelteleskopen bestehendes Großteleskop, dessen Spiegel zusammengeschaltet werden können

WIRE

Wide Field Infrared Explorer (englisch)

Weltraum-Infrarotteleskop der NASA, dessen Projekt an technischen Problemen scheiterte

WSRT

Westerbork Synthese-Radioteleskop (niederländisch)

Eine der größten Einrichtungen für Radioastronomie der Welt bei Westerbork, Niederlande, das von dem Institut Astronomisch Onderzoek in Nederland (ASTRON) betrieben wird

YNAO

Yunnan Astronomical Observatory (englisch)

Astronomisches Observatorium in Yunnan, China, Sternwarte der chinesischen Akademie der Wissenschaften

ДОДАТОК 2

ПРИКЛАДИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ КАЛЬКУВАННЯ

Відбивний шар Ламберта - reflektierenden Schicht Lamberts (поверхня, яка відбиває або випромінює світло рівномірно в усіх напрямках, що її описав німецький астроном, математик і фізик Йоганн Генріх Ламберт у законі, названому на його честь),

Зоряні черпки Гершеля - Sterne Scherben Herschel (метод вивчення концентрації зір у нашій Галактиці, що його запропонував англійський астроном і оптик Вільям Гершель),

Космогонічна гіпотеза Канта - kosmogonischen Hypothese von Kant (гіпотеза, яку в 1755 р. запропонував німецький філософ Іммануїл Кант), космічний телескоп Хаббла - Hubble Space Telescope (позаатмосферний великий телескоп, виведений на орбіту Землі в 1990 р. і названий на честь американського астронома Едвіна Поуела Хаббла).

Metall-Asteroide fur die Erde besonders gefahrlich. Metall+Asteroide – металічні астероїди, астероїди з металу.

Der Asteroid Chariklo ist der kleinste Himmelskorper mit einem Ringsystem. Astronomen ratseln uber den Ursprung seiner Begleiter. Bislang konnen sie ihn sich nur mit einer Kollision erklaren.    Himmels+korper – небесне тіло; Ring+system – система кілець; Kollision – зіткнення.

Messung der Staubstruktur im Zentrum. Messung – вимірювання; Staub+struktur – структура пилу. Mithilfe von Beobachtungen an ihrer eigenen Sternwarte haben Astronomen der Ruhr-Universitat nun das Zentrum eines Quasars und damit die Umgebung eines supermassereichen Schwarzen Lochs untersucht. Durch Messung von Helligkeitsschwankungen konnten sie auf den Abstand des Staubs vom Schwarzen Loch schlie?en. Stern+warte – обсерваторія (зірки та варта, з контексту це не просто спостереження за зірками, а саме місце звідки це робиться); Zentrum eines Quasars – центр квазара; super+masse+reichen Schwarze Loch – сверхмасивна Чорна Діра; Helligkeits+schwankungen – коливання яскравості;

Zudem laden die Sternbilder des Fruhlings zu Beobachtungen ein. Wer sich au-erhalb Europas aufhalt, kann eventuell sogar eine totale Mondfinsternis beobachten.  Stern+bilder – зіркові краєвиди; Mond+finsternis – місячне затемнення.

Im Blickpunkt stehen in diesem Jahr «Weltraumwusten», also Objekte mit einer wustenahnlichen Oberflache. Einige davon sind gegenwartig gut zu beobachten. Welt+raum+wusten – «космічні пустелі»; wusten+ahnlichen – схожий на пустелю; Ober+flache – поверхня.

Astronomen haben eine Erklarung dafur gefunden, warum Sterne mit hohem Alter in unserer Milchstra?e offenbar sehr unterschiedliche vertikale Geschwindigkeiten aufweisen. Zu tun hat dies mit zahlreichen Verschmelzungen unserer Heimatgalaxie mit kleineren Galaxien. Milch+stra?e – Молочний шлях (Чумацький шлях); Heimat+galaxie – рідна галактика;

Verschmelzungen mit kleineren Galaxien – злиття з меншими галактиками. Schon der Urknall ist fur viele Menschen kaum vorstellbar.

Doch das Bild der Kosmologen ist noch komplizierter: Innerhalb kurzester Zeit soll sich der Kosmos namlich wahrend einer Inflationsphase enorm ausgebreitet haben. Jetzt glauben Astronomen, erstmals auf einen direkten Beweis fur diese Inflation gesto?en zu sein. Ur+knall (старовинний, початковий + вибух) – великий вибух; Kosmo+logen – космологи; Inflations+phase – фаза розширення.

Am Sudpol des Saturnmonds Enceladus gibt es einen zehn Kilometer tiefen Ozean. Sud+pol – південний полюс; Saturn+mond – місяць Сатурна.

Asteroiden sind von einer lockeren Decke kleiner Gesteinspartikel bedeckt. Gesteins+partikel – частки гірської породи.

Verantwortlich dafur ist der Wechsel von Tag und Nacht: Die starken Temperaturschwankungen auf den luftlosen Himmelskorpern zersprengen Gesteinsbrocken effektiv in kleinere Teile. Temperatur+schwankungen – коливання температур; luftlose – безповітряне; Himmels+korpern – небесні тіла; Gesteins+brocken – уламки гірських порід

Eine Art kreisrunden und gut 1.200 Kilometer gro?en Regenbogen auf der Venus hat eine europaische Raumsonde aufgenommen. Regenbogen – райдуга; Raum+sonde – космічний зонд.

Ein Einschlag auf dem Mond im September letzten Jahres war heller und leuchtete langer als alle bekannten Pendants. Einschlag в цьому значенні повинно сприйматися як «спалах». Це теж можна прослідкувати з контексту.

In den Zentren leuchtkraftiger Galaxien ziehen riesige Gaswolken ihre Bahn. Leucht+kraftiger+Galaxien – галактик високої яскравості; Gas+wolken – газові хмари; Bahn – тут: путь, напрямок руху. Uberschuss von Wasserstoff und Sauerstoff uber dem Jupitermond enthullt. Wasser+stoff – водень; Sauer+stoff – кисень.

Zahlt man deren Nachbargalaxien in der weiteren Umgebung, so steht das Resultat im Einklang mit einer homogenen Verteilung der Galaxien im Kosmos. Nachbar+galaxien – сусідні галактики. Entdeckt: Ein “ubersehener” Galaxienhaufen. Galaxien+haufen – скупчення галактик.

Einen der ersten Galaxienhaufen des Universums hat eine internationale Astronomengruppe aufgespurt. Universum – космос, простір; Das immense Objekt ist rund 10,5 Milliarden Lichtjahre von der Milchstra?e entfernt. Licht+jahre – світові роки. Fruher kosmischer Kohlenstoff. Kohlen+stoff – вуглець.

Im Umkreis von gut einer Milliarde Lichtjahren um die Milchstra?e ist die Zahl der Spiralgalaxien, die sich im bzw. gegen den Uhrzeigersinn drehen, demnach nicht vollig ausgeglichen. Spiral+galaxien – спіральні галактики; Uhr+zeiger+sinn – проти напряму часової стрілки.

Sehr bald nach der Entstehung des Kosmos verklumpte das Gas darin zu den ersten Galaxien und Sternen. Zu diesem Schluss kommt eine internationale Astronomengruppe nach dem Blick durch ein kosmisches Vergro?erungsglas. Die dadurch erkennbare Galaxie bestand schon 950 Millionen Jahre nach dem Urknall vorwiegend aus alten Sternen. Vergro?erung+s+glas – телескоп.

Das Universum enthalt gerade genug Energie, um irgendwann eine Art Gleichgewichtszustand zu erreichen. Gleich+gewichts+zustand – стан рівноваги.

Zu diesem Schluss kommen zwei franzosische Kosmologen nach der Beobachtung ferner Galaxienpaare. Galaxien+paare – парні галактики.

Seine Ausdehnungsrate wird aber verschwindend klein werden. Ausdehnungs+rate – швидкість розширення.

Wenige Milliarden Jahre nach dem Urknall kam es demnach zu einem starken Temperaturanstieg im Gas zwischen den Galaxien. Der Grund durfte die intensive Strahlung der jungen Galaxien selbst gewesen sein. Temperatur+anstieg – підвищення температур; Strahlung – випромінювання. Fruhe Galaxie im kosmischen Nebel. Кosmische+Nebel – космічна туманність.

Die Ansammlung alter und massereicher Galaxien liegt in einer Entfernung von rund 9,6 Milliarden Lichtjahren von der Milchstra?e. Damit kann sie helfen, mehr uber die Materieverteilung im jungen Kosmos zu erfahren. Massereicher+Galaxien – масивні галактики;  Materie+verteilung – розподілення матерії.

Ein neu entdeckter Hauptgurtel-Komet ist erst kurzlich in mehrere Fragmente zerfallen, haben spanische Astrophysiker entdeckt. Somit konnte er ungeahnte Einblicke in das Innere dieser ratselhaften Objekte gewahren. Haupt+gurtel+Komet – комета основного поясу.

In der Nacht vom 8. auf den 9. Oktober rauschte die Erde durch die Trummerspur eines Kometen. Als Resultat konnten Himmelsgucker pro Stunde mehrere Hundert Meteore uber sich beobachten. Der als Draconiden bezeichnete Meteorstrom bot aber nicht nur die typischen Sternschnuppen. Trummer+spur – слід з уламків; Himmels+gucker – спостерігачі неба; Meteor+strom – метеоритний дощ; Stern+schnuppen – падаючі зорі. Die hantelformige

Gestalt mancher Kleinplaneten ist vielleicht nicht allein ihrer Rotation geschuldet. Hantel+formige – у формі гантелі; Kleinplaneten – маленькі планети; Rotation – обертання.

Entsprechende Hinweise haben amerikanische Forscher bei der Untersuchung von Staubkornchen eines Kometen gefunden. Staub+kornchen – частки пилу.

«Komet» ist mogliches Kollisionsprodukt.  Kollisions+produkt – продукт зіштовхнення. Einen sonderbaren “Kometen” haben amerikanische Astronomen im Asteroidengurtel zwischen Mars und Jupiter entdeckt.  Asteroiden+gurtel – пояс астероїдів.

Deutschland beteiligt sich mit einem Hupf-Roboter an der nachsten japanischen Asteroidenmission. Eine entsprechende Absichtserklarung haben Vertreter des Deutschen Zentrums fur Luft- und Raumfahrt (DLR) und der japanischen Weltraumbehorde JAXA unterzeichnet. Der kleine Roboter soll die Oberflache eines Asteroiden aus nachster Nahe erkunden, wahrend sein Mutterschiff Gesteinsproben fur den Transport zur Erde sammelt. Asteroiden+mission – місія, політ на астероїди; Absichts+erklarung – пояснення позиції (або, тут, меморандум); Mutter+schiff – рідний корабель.

Die Forscher ermittelten anhand von Radarbeobachtungen, wie stark das rund 500 Meter gro?e Objekt durch das Sonnenlicht aus seiner Bahn gelenkt wird. Aus der Starke dieses Effekts konnten sie wiederum auf die Masse und damit auch auf die Beschaffenheit schlie?en. Radar+beobachtungen – спостереження з радара.

Viele Asteroiden ahneln eher Gerollhalden denn massiven Felsbrocken. Diese Ansicht bestatigen Beobachtungen, die europaische Forscher kurz nach dem jungsten Vorbeiflug eines Asteroiden an der Erde durchgefuhrt haben. Demnach ist das Objekt deutlich kleiner als bislang angenommen und durfte aus lose aneinanderhangenden Gesteinsbrocken bestehen. Auf ihrem Weg zum Asteroid Vesta ist die Raumsonde Dawn in die Anflugphase eingetreten. Nach jahrelangem «Blindflug» durch das Sonnensystem wird die Sonde nun ihre Kameras fur die weitere Annaherung an das Ziel nutzen. Im Juli soll sie in eine Umlaufbahn um Vesta einschwenken und den mehr als 500 Kilometer gro?en Brocken aus nachster Nahe studieren. Anflug+phase – стадія вильоту; Blin+dflug – польот всліпу; Um+lauf+bahn – орбіта. Auf ihrer Bahn um

Die Sonne wird die Erde von einem hochst wankelmutigen Partner begleitet. Das haben nordirische Astronomen herausgefunden. Ein kurzlich entdeckter Asteroid nahert sich der Erde alle 175 Jahre abwechselnd von vorne oder von hinten – nur um von ihrem Schwerefeld wieder in Gegenrichtung geschickt zu werden. Wankel+mutigen – непостійний; Schwere+feld – гравітаційне поле.

Asteroid mit Zwillingsmonden. Zwillings+monden – подвійний місяць.

Kant-Laplace-Theorie werden zwei verwandte, aber unabhangig voneinander entwickelte kosmologische Hypothesen uber die Entwicklung des Universums und die Entstehung unseres Planetensystems genannt. Kant-Laplace-Theorie – теорія Канта-Лапласа.

Unter Wandelgestirnen versteht man in der beobachtenden Astronomie die Sonne, den Mond, sowie die Planeten (die Wandelsterne). Dazu treten irregulare Himmelskorper (Gestirne) wie Asteroiden und Kometen. Wandel+gestirnen – рухоме небесне тіло.

Der antiquiert anmutende Ausdruck ist das Gegenteil zum ebenso historischen Begriff Fixsterne fur alle sichtbaren Sterne des Himmels (au?er der Sonne). Beide Begriffe bringen zum Ausdruck, dass die Berechnung der Ephemeriden («Sternorter») fur die Fixsterne (extrasolaren Objekte) wesentlich einfacher ist als fur die Korper des Sonnensystems: Fur Fixsterne ist die Deklination (Hohe uber dem Himmelsaquator) immer weitestgehend konstant ist, sie haben also eine feste Position im aquatorialen Koordinatensystem , und alle Rechnungen konnen einfach uber Stundenwinkel und Sternzeit ausgefuhrt werden.  Fix+sterne – «нерухомі» зірки;  Koordinaten+system – система координат; Stunden+winkel – часовий кут.

Die Nebularhypothese ist eine 1796 von Pierre-Simon Laplace in seinem Werk «Exposition du systeme du monde» (Darstellung des Weltsystems) veroffentlichte Theorie zur Entstehung des Sonnensystems. Nebular+hypothese – пебулярна теорія.

Wegen der Erhaltung des Drehimpulses beschleunigte sich die Rotationsbewegung der Atmosphare. Dreh+impulses – кінетичний імпульс; Rotations+bewegung – обертальний рух. Nebulium (selten Nebulum oder Nephelium) ist der Name fur ein im 19. Jahrhundert postuliertes hypothetisches Element. Ihm wurden die grunen Emissionslinien im Spektrum planetarischer Nebel und diffuser Gasnebel zugeordnet (vgl. Emissionsnebel). Emissions+linien – емісійні лінії; Gas+nebel – газова туманність.

Der Katzenaugennebel (NGC 6543) ist ein Planetarischer Nebel im Sternbild Drache. Er ist strukturell einer der komplexesten unter den bekannten Nebeln. Hochauflosende Aufnahmen des Hubble-Weltraumteleskops enthullten au?ergewohnliche Strukturen wie Knoten, Jets und bogenartige Merkmale. Visuell ahnelt er dem Katzenauge und wurde entsprechend benannt. Katzen+augen+nebel – туманність «кошаче око»; Planetarischer+Nebel – планетарна туманність; Hubble+Weltraum+teleskop – космічний телескоп Хаббла.

Er hat eine Magnitude von 8,1 und ist daher mit dem blo?en Auge nicht erkennbar. Er hat aber eine sehr hohe Oberflachenhelligkeit. Seine Rektaszension betragt 17h 58.6m und seine Deklination 66° 38’. Seine hohe Deklination bedeutet, dass er leicht von der nordlichen Hemisphare aus beobachtet werden kann, auf der sich die meisten gro?en Teleskope befinden. NGC 6543 befindet sich fast am Nordpol der Erdbahn und ist daher auch unter dem alteren Namen. Oberflachen+helligkeit – поверхнева освітленість; Rekta+szension – пряме сходження; nordlichen Hemis+phare – рідна північна півкуля, півкуля Землі; Erd+bahn – земна орбіт.

Durch spektroskopische Analysen konnte gezeigt werden, dass er zurzeit Masse durch seinen schnellen Sternwind verliert. Stern+wind – зоряний вітер. Ein langbestehendes Problem bei Planetarischen Nebeln war die Entfernungsbestimmung. Viele bewahrte Methoden beruhten auf Annahmen, die moglicherweise nicht auf Planetarische Nebel anwendbar sind. Entfernungs+bestimmung – вимірювання відстані;

Die Akkretionsscheibe konnte durch den Massenaustausch zwischen den beiden Sternen hervorgerufen worden sein. Dadurch konnte es zu der Bildung der Polarjets gekommen sein, die dann das fruher ausgesto?ene Material beeinflussen. Durch die Prazession andert sich allmahlich die Richtung der Jets. Akkretions+scheibe – акрецій ний диск; Massen+austausch – обмін масою;

Laut neueren Studien ist das Vorkommen, das durch die Rekombinationslinien im Spektrum von NGC 6543 ermittelt wurde, ungefahr dreimal hoher als das, welches durch die Kollisionslinien ermittelt wurde. Re+kombinations+linien – рекомбінаційні лінії; Kollisions+linien – траєкторії зіткнення.

Die Umlaufbewegungen der Komponenten von visuellen, im Teleskop trennbaren Doppelsternen und Mehrfachsternsystemen fuhren ebenfalls zu messbaren Anderungen der Sternorter. Umlauf+bewegungen – орбітальний рух; Doppelsternen – подвійні зірки; Mehr+fach+stern+systemen – багато зоряні системи; Stern+orter – зоряні позиції, розташування.

Aufgrund der Endlichkeit der Lichtgeschwindigkeit ergibt sich eine scheinbare Veranderung der Sternorter um einen von der Geschwindigkeit der Erde abhangigen Wert, was als stellare Aberration bezeichnet wird. Licht+geschwindigkeit – швидкість світла.

Die heutige Skala zur Messung der scheinbaren Helligkeit geht auf die griechischen Astronomen Hipparch (ca. 190–120 v. Chr.) und Ptolemaus (ca. 100–175 n. Chr.) zuruck, welche die Sterne nach ihrer (mit blo?em Auge wahrgenommenen) Helligkeit in sechs Gro?enklassen einteilten. Scheinbaren+ Helligkeit – видима яскравість. Eine von der Entfernung unabhangige Gro?e ist die absolute Helligkeit. Absolute+Helligkeit – абсолютна яскравість.

Unter Sternort (Plural Sternorter) versteht man in der Astronomie und Astrometrie die spharischen Koordinaten von Gestirnen auf der gedachten Himmelskugel. Ster+nort – зоряна позиція; Himmels+kugel – небеса сфера.

Durch eine gro?ere Zahl von Fundamentalsternen wird auf der Himmelskugel das Fundamentalsystem der Astronomie definiert, das auch den Rahmen fur raumfeste Koordinatensysteme der Geowissenschaften darstellt.  Fundamental+sternen – основні зірки.

Die Fundamentalsterne dienen als «Anschlusssterne» bei der Bestimmung der Orter aller anderen Himmelskorper. Daher muss die Bestimmung ihrer Koordinaten unabhangig von anderen Gestirnen erfolgen, also mit einer absoluten Methode. Anschluss+sterne – «звязувальні  зірки»

Der Uranus (Latinisierung von altgriechisch  uranos «Himmel») ist von der Sonne aus mit einer durchschnittlichen Sonnenentfernung von 2,9 Milliarden Kilometern der siebte Planet im Sonnensystem und wird zu den au?eren, jupiterahnlichen (jovianischen) Planeten gerechnet. Sonnen+entfernung – віддаленість від Сонця.

In der Stratosphare, der mittleren Schicht der Uranusatmosphare, erhoht sich im Allgemeinen die Temperatur mit der Hohenlage. Strato+sphare – стратосфера; Uranus+atmosphare – атмосфера Урану.

In den letzten Jahren nahert sich Uranus seinem Aquinoktium und damit wird die Nordhalbkugel zunehmend beleuchtet. Aquinoktium – рівнодення; Nord+halb+kugel – північна полу сфера, півкуля.

Uranus ist wie alle Gasriesen im Sonnensystem von einer Menge sehr kleiner Korper und Teilchen umgeben, die den Planeten in Richtung seiner Rotation umrunden und mit ihren verschieden dicht belegten Umlaufbahnen ein System konzentrischer Ringe bilden. Diese befinden sich zumeist in der Aquatorebene des Planeten und hauptsachlich innerhalb der Roche-Grenze. Gas+riesen – газовий гігант; Aquator+ebene – район екватору; Roche-Grenze – Межа Роше.

Etwa 120 Tage vor dem Vorbeiflug werden die ersten Bilder erwartet. 90 Tage vor der Ankunft werden die Aufnahmen der Sonde das Auflosungsvermogen des Hubble-Weltraumteleskops ubertreffen. Vorbei+flug – політ повз; Auflosungsvermogen – можливість.

Auf der 26. Generalversammlung der Internationalen Astronomischen Union im August 2006 in Prag wurde zuvor eine etwas andere Definition ohne jenen Zusatz vorgeschlagen. Ein Planet ware demnach schon ein Himmelskorper, dessen Masse ausreicht, um durch seine Eigengravitation eine hydrostatische Gleichgewichtsform („nahezu runde”, d. h. annahernd spharoidale Form) anzunehmen, und der sich auf einer Bahn um einen Stern befindet, selbst aber kein Stern oder Mond eines Planeten ist. Eigen+gravitation – власна сила тяжіння; hydrostatische Gleichgewichtsform – гідростатична рівновага.

Die gebundene Rotation tritt haufig bei Monden auf, die einen Planeten relativ nahe umkreisen, so etwa beim Erdmond. Erd+mond – Луна, супутник Землі. Fur das gesamte System gilt das Gesetz der Drehimpulserhaltung. Der Gesamtdrehimpuls setzt sich aus den Eigendrehimpulsen beider Korper (Rotation) und ihren Bahndrehimpulsen beim Umlauf um den gemeinsamen Schwerpunkt zusammen. Dreh+impuls+erhaltung збереження моменту імпульсу; Bahndrehimpulsen – орбітальний момент імпульсу.

Nach der konservativsten Auffassung gemaß der Kosmogonie Immanuel Kants von 1755 sind Erde und Mond aus einer gemeinsamen lokalen Verdichtung innerhalb der prasolaren Urwolke hervorgegangen und haben von vornherein eine doppelte Zusammenballung gebildet. Рrasolaren Urwolke – До сонячна початкова Хмара; Zusammen+ballung – накопичення.

Optische Doppelsterne (scheinbare Doppelsterne): zwei Sterne, die von der Erde aus in fast gleicher Richtung am Himmel erscheinen, die sich aber gravitativ nicht gegenseitig beeinflussen. Optische Doppel+sterne – оптична подвійна зірка; scheinbare Doppelsterne – фальшива подвійна зірка.

Die Bedeutung der Doppelsterne fur die Astronomie liegt darin, dass in ihrem Fall die Chance besteht, mit Hilfe der Kepler'schen Gesetze die Masse, den Durchmesser und die Dichte von Sternen zuverlassig zu ermitteln. Kepler'schen Gesetze – закон Кеплера; Durch+messer – діаметр.

Visuelle Doppelsterne eignen sich gut, um das Auflosungsvermogen eines Fernrohrs zu bestimmen. Dazu wahlt man eine Reihe von Doppelsternen mit jeweils etwa gleich hellen Sternen, deren Winkelabstand abnimmt. Winkel+abstand- кутова відстань.

Die astrometrischen Doppelsterne verraten ihre Natur infolge periodisch veranderter Positionen relativ zu anderen Sternen in der Sichtlinie. Diese Positionsanderungen uberlagern sich mit der Eigenbewegung des beobachteten Sterns und werden durch den Umlauf um einen gemeinsamen Schwerpunkt mit einem nicht sichtbaren Begleiter verursacht. Mit dieser Methode werden auch extrasolare Planeten gesucht. Sicht+linie – лінія візування; gemeinsamen Schwerpunkt – загальний пункт прикладання ваги.

Mit dem Drehimpuls einer gravitativ kollabierenden interstellaren Wolke steigt auch die Wahrscheinlichkeit fur die Bildung eines Doppelsternsystems anstelle eines Einzelsterns. Man vermutet heute, dass Sterne in großeren Wolken («Brutgebiete») gruppenweise entstehen. Es besteht dabei eine große Wahrscheinlichkeit, dass solche nahe beieinander befindlichen Sterne sich zu einem System verbinden. Doppel+stern+systems – система подвійних зірок; Einzel+stern – одиночна зірка.

Fur das Sternpaar 61 Cygni berechnete Friedrich Wilhelm Bessel 1812 erstmals eine Sternparallaxe. Stern+parallaxe – зоряний паралакс.

Im astronomischen Kontext wird das Problem auch als Keplerproblem bezeichnet. Ursprunglich wurde angenommen, das Zweikorperproblem wurde zur Beschreibung eines heliozentrischen Kosmos ausreichen. Kepler+problem – проблема Кеплера; heliozentrische Kosmos – геліоцентричний космос.

Die Keplergleichung – рівняння Кеплера. Die Gravitationskraft ist in dieser Theorie eine Fernwirkungskraft (d.h. sie wirkt instantan uber jede Entfernung. Fern+wirkungs+kraft – сила, яка діє на відстані.

Das Entdeckerteam erhielt auch Beobachtungszeit auf dem Hubble-Weltraumteleskop. Obwohl das Gerat bei einem Winkeldurchmesser eines Objektes von nur 0,035 Bogensekunden bereits an die Grenzen seiner Leistungsfahigkeit sto?t, gelang es dem Team von Brown mit speziellen Bildverarbeitungstechniken (Dekonvolution), die Große von Eris auf 2400 ± 100 Kilometer zu bestimmen. Bogen+sekunden – кутові секунди;  

Ein Sonnenumlauf dauert etwa 560 a. Die Bahn ist, nicht unublich fur ein Objekt des Kuipergurtels, hochgradig exzentrisch (numerische Exzentrizitat 0,44). So liegt das Perihel ihrer Bahn lediglich bei 38 AE. Dabei kann sie zeitweilig der Sonne naher stehen als Pluto, dessen Aphel bei 49 AE liegt. Aphel – Афелій.

Das entspricht einer Distanz von etwa 13,5 Lichtstunden. Licht+stunden – світові години. Ein Weißer Zwerg ist ein Stern, der trotz seiner durch die Spektralklasse angezeigten hohen Oberflachentemperatur eine sehr kleine Leuchtkraft aufweist, im Hertzsprung-Russel-Diagramm also weit unterhalb der Hauptreihe liegt. Der hohen Temperatur verdankt er seine weiße Farbe, der geringen Leuchtkraft – welche auf eine entsprechend kleine Oberflache hinweist – die Bezeichnung „Zwerg“. Weißer Zwerg – білий карлік; Spektral+klasse – спектральний клас; Ober+flachen+temperatur – поверхова температура; Leucht+kraft – світлова потужність.

Ein Gelber Zwerg ist ein Stern, der auf der Hauptreihe steht und mit der Sonne in Masse sowie in Gro?e vergleichbar ist. Gelber Zwerg – жовтий карлік.

Die Sonne selbst gehort zur Gruppe der Gelben Zwerge, die aber – im Gegensatz zu Begriffen wie Weißer Zwerg oder Roter Riese – kein feststehender Begriff ist. Roter Riese – червоний гігант.

Die meisten der Gelben Zwergsterne gehoren der Sternpopulation I an. Sternpopulation – зіркова популяція.

Ein Blauer Riese ist ein Stern der Spektralklasse O oder B mit der 10- bis 50-fachen Sonnenmasse. Die Leuchtkraft Blauer Riesen ist hoher als die der Hauptreihensterne. Blauer Riese – голубий гігант; 50-fachen Sonnenmassев 50 разів важче за Сонце.

Durch diese hohe Temperatur liegt das Emissionsmaximum (nach dem Wienschen Gesetz fur einen Schwarzen Korper) im ultravioletten Teil des Lichtspektrums, was den blauen Farbeindruck dieser Sterne und somit ihren Namen erklart. Emissionsmaximum – максимальна можливість викидів.

Die zunehmenden Abweichungen der beobachteten Positionen des Uranus von den berechneten ließen Bahnstorungen durch einen noch unbekannten weiteren Himmelskorper vermuten und fuhrten zur gezielten Suche nach einem noch ferneren Planeten, die 1846 mit der Auffindung des Neptun erfolgreich war. Bahn+storungen – порушення орбіти.

Zusatzlich zwingt Neptun Pluto eine 2:3-Bahnresonanz auf. Wahrend Neptun drei Sonnenumlaufe vollfuhrt, umrundet Pluto nur zweimal die Sonne. Die Bahnen sind so synchronisiert, dass Neptun bei der scheinbaren Kreuzung der Umlaufbahn Plutos immer weit von ihm entfernt ist.  Bahn+resonanz – орбітальний резонанс; Sonnen+um+laufe – оберти навколо Сонця.

Die aquatoriale Fallbeschleunigung am Nullniveau ist unter den Planeten des Sonnensystems nur bei Jupiter hoher als bei Neptun. Fall+beschleunigung – прискорення сили тяжіння; Null+niveau  - нульовий рівень.

Neptun hat ebenso wie Jupiter und Saturn eine innere Warmequelle. Er strahlt etwa das 2,7-Fache der Energie, die er von der Sonnenstrahlung absorbiert, ab. Ein Grund dafur konnten radioaktive Prozesse sein, die den Planetenkern aufheizen. Eine weitere Moglichkeit ware die Abstrahlung der noch vorhandenen Hitze, die wahrend der Entstehung durch einfallende Materie des Planeten gebildet wurde. Es konnte auch das Brechen von Schwerewellen uber der Tropopause die Ursache dieser Warmeabgabe sein. Sonnen+strahlung – сонячне випрмінюкання; Warme+abgabe  - віддача тепла.

Daneben wurden auch noch Hypothesen erstellt, die die Weiterentwicklung der Eisriesen erklaren sollten. Eine davon schlagt vor, dass die Eisriesen nicht durch Kernakkretion von Materie entstanden seien, sondern durch Instabilitaten innerhalb der ursprunglichen protoplanetaren Scheibe. Spater seien ihre Atmospharen durch die Strahlung eines nahen massiven Sterns der Spektralklasse O oder B weggetrieben worden. Kern+akkretion – основний приріст.

Die Wanderungstheorie wird aufgrund der Moglichkeit favorisiert, die derzeitigen Resonanzen der Umlaufbahnen im Kuipergurtel, besonders die ?-Resonanzen, erklaren zu konnen. Wahrend Neptun nach au?en wanderte, kollidierte er mit den ursprunglichen Objekten des Kuipergurtels.  Wanderungs+theorie – теорія переміщення; Kuiper+gurtel – пояс Койпера.

Zwergplaneten sind eine von der Internationalen Astronomischen Union (IAU) am 24. August 2006 in Prag definierte Klasse von Himmelskorpern im Sonnensystem, die sich auf einer Umlaufbahn um die Sonne bewegen. Zwerg+planeten – карлікові планети.

Ceres oder – in der Nomenklatur fur Asteroiden –  Ceres ist ein Zwergplanet und mit einem Aquatordurchmesser von 975 km das gro?te Objekt im Asteroiden-Hauptgurtel. Sie besitzt keinen bekannten Mond.  Aquator+durch+messer – діаметр екватора. Die Periheldistanz betragt 2,54 AE, die Apheldistanz 2,99 AE. Die Umlaufbahn ist um 10,6° gegen die Ekliptik geneigt, die Bahnexzentrizitat betragt 0,080. Periheldistanz – перигелій.

Die synodische Periode von Ceres liegt bei 467 Tagen. Wahrend der Opposition ist sie zwischen 1,59 AE und 2,00 AE von der Erde entfernt und erreicht eine scheinbare Helligkeit von bis zu 6,6 mag. Ceres lasst sich daher bereits mit einem Fernglas oder einem kleinen Teleskop auffinden. Fern+glas – телескоп, труба.

Pluto benotigt fur eine Sonnenumrundung 247,68 Jahre. Im Vergleich zu den Planeten ist die Umlaufbahn Plutos deutlich exzentrischer, mit einer numerischen Exzentrizitat von 0,2488. Das hei?t, der Abstand zur Sonne ist bis zu 24,88 Prozent kleiner oder gro?er als die gro?e Halbachse. Sonnen+um+rundung – коло навколо Сонця.

Zum letzten Mal durchlief Pluto diesen Bereich, in dem er der Sonne naher ist als die Neptunbahn, vom 7. Februar 1979 bis zum 11. Februar 1999.  Neptun+bahn – орбіта Нептуна.

Die Sonne sahe fur unseren Beobachter wie ein extrem heller Stern aus, der Pluto 164 mal so hell wie der Vollmond die Erde beleuchtet. Voll+mond – повний місяць. Die Entdeckung zahlreicher weiterer transneptunischer Objekte am Rand des Planetensystems hat erwiesen, dass Pluto einer der gro?ten und jedenfalls der hellste Vertreter des Kuipergurtels ist, einer Anhaufung Tausender Asteroiden und Kometenkerne in einer scheibenformigen Region hinter der Neptunbahn. Anhaufung Tausender Asteroiden – скупчення тисяч астероїдів; Kometen+kerne Pluto ist dem gro?eren und noch kalteren Triton vom Aufbau her vermutlich sehr ahnlich. Er ist von gleicher Dichte, besitzt eine sehr dunne Atmosphare aus Stickstoff, ist ebenso von einer eher rotlichen Farbung, hat wahrscheinlich Polkappen und in Richtung des Aquators herrschen dunklere Gebiete vor. Seine Oberflache zeigt nach der des Saturnmondes Iapetus unter allen ubrigen Korpern des Sonnensystems die gro?ten Kontraste. Stick+stoff – азот; Polkappen – полюси; Saturn+mond – місяць Сатурна.

Juli 2005 konnte erstmals die thermische Emission von Pluto und seinem großen und nahen Mond getrennt gemessen werden. Dabei hat sich gezeigt, dass die Oberflache von Pluto mit ?230 °C um 10 °C kalter ist, als es einem reinen Strahlungsgleichgewicht entsprechen wurde. Der Grund dafur ist die Ausbildung der Atmosphare, durch deren Sublimation Verdunstungskalte entsteht. Strahlungs+gleich+gewicht – баланс випромінювань; Verdunstungs+kalte – охолодження випаровуванням.

Wie die ESO am 2. Marz 2009 mitteilte, herrscht auf Pluto großtenteils eine durch das Methan in der Atmosphare verursachte Inversionswetterlage, wodurch die Temperatur um 3 Grad bis 15 Grad je Hohenkilometer zunimmt. Inversions+wetter+lage – температурна інверсія.

Pluto wurde am 18. Februar 1930 durch das Lowell-Observatorium in Flagstaff, Arizona durch Vergleiche einiger Himmelsaufnahmen am Blinkkomparator nach rund 25-jahriger Suche entdeckt, allerdings nicht an genau der vorausgesagten Position. Himmels+aufnahmen – зйомка небесних об’єктів;

ПРИКЛАДИ ВИКОРИСТАННЯ СПОСОБУ ТРАНСКОДУВАННЯ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ АСТРОНОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ

Антена Кассегрена - Cassegrain-Antenne (дводзеркальна антена-рефлектор, побудована за схемою французького фізика Жака Кассегрена),

Галактики Маркаряна - Galaxie Markarian (галактики, що мають підвищену потужність випромінювання в ультрафіолетовій частині променя, названі на честь вірменського астронома Беніаміна Маркаряна),

Ера Скалігера - Scaliger-Ara (система відліку часу, яку запропонував французький вчений Жуль Сезар Скалігер наприкінці ХVI ст., назвавши її юліанською),

Ефект Блажка - Blazhko Wirkung (періодичні зміни періоду і форми кривої блиску змінної зорі, що їх відкрив російський астроном Сергій Блажко),

Ешелон Майкельсона - Michelson-Staffel (дифракційні ґратки, утворені з плоскопаралельних скляних або кварцових пластин однакової товщини, які складені на оптичний контакт у вигляді східців; уперше його застосував у 1898 р. Альберт Абрагам Майкельсон),

Закони Кассіні - Cassini Gesetze (три емпіричні закони, що їх у 1693 р. відкрив італійський астроном Джан Доменіко Кассіні, маятник Фуко - Foucault-Pendel (французький фізик Жан Бернар Фуко розробив пристрій, що слугує для демонстрації факту обертання Землі навколо своєї осі), пояс Койпера - Kuiper-Gurtel (американський астроном Джерард Петер Койпер відкрив кільце астероїдів, розташоване за орбітою планети Нептун),  

Цикл Хейла - Hale-Zyklus (американський астроном Джордж Еллері Хейл відкрив цикл 22-річної періодичності активності Сонця).

Об'єкти Хербіга-Аро - Herbig-Haro-Objekte (туманні об'єкти з емісійними лінійчастими спектрами, які розташовані в зонах формування зір малої маси, що їх вивчали в 50-х рр. ХХ ст. астрономи Джордж Хербіг та Гільєрмо Аро), цикл Бете-Вейцзекера - Bethe-Weizsacker-Zyklus (вуглецево-азотний цикл - одна з послідовностей ядерних реакцій, у яких водень перетворюється в гелій; у 1938 р. цикл пояснили німецькі фізики Ганс Бете та Карл фон Вейцзекер).

Eіn einheitlicher Kosmos. Kosmos – космос.

Im Gro?en und Ganzen ist die Materie sehr gleichma?ig im Universum verteilt. Materie – матерія.

Zu diesem Schluss kommen japanische und italienische Astrophysiker nach dem Nachweis von Kohlenstoff in einer der ersten Galaxien. Astrophysiker – астрофізики.

Demnach wird das Universum nicht unter seinen eigenen Masse wieder in sich zusammenfallen. Masse – маса.

Zerfallender Komet entdeckt. Komet – комета. Asteroid als Komet entlarvt. Asteroid – астероїд.

Was genau dabei geschieht, haben amerikanische und schottische Forscher erstmals beobachten konnen. Indem der von ihnen studierte Komet durch die Korona der Sonne raste, zerfiel er in eine Reihe gro?erer Brocken, die sich rasch auflosten und dabei extrem kurzwelliges Licht aussandten. Korona der Sonne – Сонячна корона.

Der beruhmt-beruchtigte Asteroid Apophis ist deutlich großer als vermutet. Asteroid – астероїд.

Diesen Schluss legen neue Aufnahmen des europaischen Weltraumteleskops Herschel nahe. Zeitweise als ernsthafte Bedrohung fur die Erde angesehen, konnte der Asteroid demnach gut drei Viertel mehr Masse besitzen als bisher geschatzt. Au?erdem scheint er etwas dunkler zu sein. Weltraumteleskops Herschel – космічний телескоп «Хершель»; Asteroid – астероїд.

Die europaische «Rosetta»-Mission ist der Hohepunkt des Jahres: Erstmals soll eine Raumsonde auf einem Kometen landen. Rosetta»-Mission – місія «Розета»; Komet – комета.

Außerhalb des helleren inneren Bereichs erkennt man bis zu elf konzentrische Ringe, die abgestoßen wurden, bevor sich der Planetarische Nebel gebildet hat. Der Stern befand sich damals in einem asymptotischen Gigantischen Nebenzweig des Hertzsprung-Russell-Diagramms. Hertzsprung-Russell-Diagramms – діаграма ХерцшпрунгаРуселя.

Jener Saturnring besteht offenbar aus sehr feinen Eiskristallen, die das Sonnenlicht reflektieren und die ihre Quelle in Geysiren auf dem Saturnmond Enceladus haben. Geysiren – гейзери. Die funf  Hauptmonde sind Miranda, Ariel, Umbriel, Titania und Oberon. Miranda – Міранда; Ariel – Арієль; Umbriel – Уьбріель; Titania – Тітанія; Oberon –Оберон.

Die Monde haben eine relativ geringe Albedo. Albedo – альбедо. Miranda besitzt 20 Kilometer tiefe Canyons mit Verwerfungen, terrassenformige Schichten, und eine chaotische Variation in Alter und Merkmalen der Oberflachen. Canyons – каньйони.

Der Gasplanet ist nach Neptun benannt, dem romischen Gott des Meeres und der Flie?gewasser. Sein Zeichen ? ist ein stilisierter Dreizack, die Waffe des Meeresgottes. Bei der Suche nach Exoplaneten werden Objekte, die eine ahnliche Masse wie Neptun aufweisen, von Astronomen analog zu den extrasolaren „Jupiters“ oder „Hot Jupiters“ manchmal als Planet der «Neptun-Klasse» oder als „Hot Neptune“ bezeichnet. Neptun – Нептун; «Neptun-Klasse» - класу «Нептун». Allerdings ist die Umlaufbahn von Pluto um mehr als 17,1° zur Ebene der Ekliptik geneigt. Pluto – Плутон; Ekliptik – екліптика.

Pluto wurde am 18. Februar 1930 durch das Lowell-Observatorium in Flagstaff, Arizona durch Vergleiche einiger Himmelsaufnahmen am Blinkkomparator nach rund 25-jahriger Suche entdeckt, allerdings nicht an genau der vorausgesagten Position. Observatorium – обсерваторія.

Ein mogliches Beispiel fur einen geometrischen Begleiter ist Proxima Centauri, der mit Alpha Centauri eventuell nur ein geometrisches Doppelsystem bildet, wobei Alpha Centauri seinerseits ein physischer Doppelstern ist. Daten der Position und Relativgeschwindigkeit nach Hipparcos und Gliese liefern eine im Vergleich zur Fluchtgeschwindigkeit um ein Vielfaches hohere Relativgeschwindigkeit von Proxima zu den Hauptkomponenten, wonach Proxima nicht an Alpha Centauri gebunden sein kann. Proxima Centauri – Проксіма Центавра; Alpha Centauri – Альфа Центавра.

Nun fordern sie eine lebenslange Gesundheitsversorgung fur freiwillige Mars-Astronauten. Astronauten – астронавти. Der Asteroid Chariklo ist der kleinste Himmelskorper mit einem Ringsystem.

Asteroid Chariklo – Астероїд Чарікло. Sein Licht erreicht irdische Teleskope daher aus einer Zeit, zu der das Universum lediglich ein Funftel seines heutigen Alters hatte. Teleskope – телескопи. Uranus lauft auf einer annahernd kreisformigen Umlaufbahn mit einer Exzentrizitat von 0,0457 zwischen Saturn und Neptun um die Sonne. Uranus –Уран; Saturn – Сатурн.

ПРИКЛАДИ ВИКОРИСТАННЯ ОПИСОВОГО МЕТОДУ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ АСТРОНОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ

Dunkle Wolken in strahlenden Galaxien. Dunkle Wolken - Затемнення у вигляді хмар.

Milchstra?e hat vier Arme. Arme – тут – «рукава», широкі довгі краї спіральної галактики, що звужуються на кінцях.

Selbst auf einem sehr groben Ma?stab ist das Universum kein einheitliches Gebilde. Zu diesem Schluss kommt ein amerikanischer Physiker nach der Betrachtung von mehreren Zehntausend Galaxien.

Mehreren Zehntausend Galaxien – галактики, які налічують більше десятка тисяч 

Fruhe galaktische Ruhestandler. Ruhestandler  - тутнебесні тіла, які існують вже дуже довгий час.

Еin rund 19 Kilometer gro?er vermeintlicher Asteroid tatsachlich Gas und Staub aussto?t – ganz nach Kometenart. nach  Kometenart – прямо як комета.

Immanuel Kant entwickelte seine Theorie in der Schrift Allgemeine Naturgeschichte und Theorie des Himmels (1755)  Theorie des Himmels – теорія будови світу.

Der Ulmer Kometenstreit des Jahres 1618 war eine wissenschaftliche Auseinandersetzung in Ulm zwischen dem Mathematiker und Ingenieur Johannes Faulhaber (1580–1635), genannt „deutscher Archimedes“, sowie dem Arzt und Philosophen Johannes Rumelin (1583–1632) auf der einen und dem Direktor des Ulmer Gymnasiums Johann Baptist Hebenstreit († 1638), dem Pfarrer Zimprecht (Simpert) Wehe sowie dem Mathematiker Johann Krafft auf der anderen Seite. Ulmer Kometenstreit – Конфлікт Ульмера з іншими вченими, повязаний з кометами.

Es sind 27 Monde des Uranus bekannt. Ihre Durchmesser liegen zwischen 10 und 1600 km. Vier von ihnen sind so groß, dass sie sich aufgrund der Masse im hydrostatischen Gleichgewicht befinden und daher die Form eines Rotationsellipsoids haben. Bei einem funften (Miranda) ist das wahrscheinlich auch der Fall. Rotationsellipsoids  - Орбіти у формі еліпсоїдів. Kleinkorper – небесні тіла з порівняно малою масою.

Objekte, die sich auf einer Bahn um die Sonne befinden, uber keine ausreichende Masse verfugen, um durch ihre Eigengravitation eine annahernd runde Form (hydrostatisches Gleichgewicht) zu bilden, die Umgebungen ihrer Bahnen nicht bereinigt haben und keine Satelliten sind. Hierzu gehoren die unregelmaßig geformten Asteroiden (auch als Kleinplaneten oder Planetoiden bezeichnet) und Kometen. Kleinplaneten – планети з порівняно малою масою.

Seit September 2006 hat Pluto die Kleinplanetennummer. Eine solche eindeutige Nummer wird vergeben, sobald die Bahn eines Asteroiden oder Zwergplaneten durch genugend viele Beobachtungen genau genug bekannt ist, um ihn in einer spateren Sichtbarkeit anhand der durch seine Bahnelemente erhaltenen Ephemeriden wieder aufzufinden. Kleinplanetennummer – номер, якій надається планеті з порівняно малю вагою.

Das bekannteste Beispiel dafur ist das Erde-Mond-System: Der rotationsgebundene Mond wendet der Erde stets dieselbe Seite zu. Erde-Mond-System – система гравітаційної взаємодії між Землею і Місяцем.

Eine befriedigende Naherungslosung solcher Probleme liefert daher erst das quantenmechanische Zweikorperproblem. Zweikorperproblem – проблема взаємодії двох гравітаційно повязаних небесних тіл.

Die Milchstra?e besitzt vier gro?e Spiralarme, bestatigt die Vermessung von mehr als 1.600 jungen Sternen. Deren raumliche Verteilung spricht gegen Vermutungen, die heimische Galaxis besitze lediglich zwei gro?ere Arme. Spiralarme – спірально закручені вузькі та довгі закінчення.

Unter einer weichen Schale steckt nicht unbedingt ein harter Kern. Das zeigen Aufnahmen, die die amerikanische Raumsonde.  weichen Schale – поверхня з малою щільністю.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74557. ОПТИМІЗАЦІЙНІ ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ 661.5 KB
  Постановка задачі економіко-математичного моделювання. Приклади задач економіко-математичного моделювання. Задача визначення оптимального плану виробництва. Задача про «дієту». Транспортна задача.
74558. Задача лінійного програмування та методи її розв’язування 2.06 MB
  Основні властивості розв’язків задачі лінійного програмування. Графічний метод розв’язування задач лінійного програмування. Називається допустимим розв’язком планом задачі лінійного програмування.
74559. СИМПЛЕКСНИЙ МЕТОД РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ ЛІНІЙНОГО ПРОГРАМУВАННЯ 278 KB
  Розв’язування задачі лінійного програмування симплексним методом. З властивостей розв’язків задачі лінійного програмування відомо: оптимальний розв’язок задачі має знаходитись в одній з кутових точок багатогранника допустимих розв’язків.
74560. Аналіз та управління ризиком в економіці 642.5 KB
  Економічний ризик — це об’єктивно-суб’єктивна категорія у діяльності суб’єктів господарювання, що пов’язана з подоланням невизначеності та конфліктності в ситуації неминучого вибору.
74561. Система показників кількісного оцінювання ступеня ризику 433.5 KB
  Ймовірність як один з підходів до оцінки ризику. Спрощений підхід до оцінювання ризику. Загальні підходи до кількісної оцінки ступеня ризику Виправданий ризик – необхідний атрибут у стратегії і тактиці ефективного менеджменту.
74562. Ризик у відносному вираженні 775.5 KB
  Для підприємства за базу визначення відносної величини ризику як правило беруть вартість основних фондів та оборотних засобів або плановані сумарні затрати на даний вид ризикованої діяльності маючи на увазі як поточні затрати так і капіталовкладення чи розрахунковий прибуток.
74563. Цілочислове програмування 639 KB
  Геометрична інтерпретація розв’язків цілочислових задач лінійного програмування на площині. Загальна характеристика методів розв’язування цілочислових задач лінійного програмування.
74564. Нелінійні оптимізаційні моделі економічних систем 910 KB
  Основні труднощі розв’язування задач нелінійного програмування. Раніше було розглянуто методи розв’язування задач лінійного програмування. Галузі об’єднання та окремі підприємства народного господарства функціонують і розвиваються за умов невизначеності а тому адекватно їх можна описати нелінійними стохастичними динамічними моделями. Зауважимо що сучасний рівень розвитку комп’ютерної техніки і методів математичного моделювання створює передумови для застосування нелінійних методів а це може суттєво підвищити якість розроблюваних планів...
74565. Квадратичне програмування 597.5 KB
  Метод розв’язування задач квадратичного програмування. Система має ненульовий розв’язок якщо. Метод розв’язування задач квадратичного програмування Зазначимо що відомим з теорії аналізу функцій є таке твердження: від’ємно означена квадратична форма є угнутою а додатно означена – опуклою...