96607

Технології в системах електронної комерції

Курсовая

Информатика, кибернетика и программирование

Стрімкий технологічний розвиток у сфері електроніки та кібернетики став передумовою інтенсивного нарощення процесів інформатизації усіх сфер народного господарства. Формування інформаційного суспільства призвело до виходу інформаційно-комунікаційних технологій на новий рівень, що дозволяє вирішувати складні економічні завдання як для окремих...

Украинкский

2015-10-08

438.5 KB

3 чел.

Київський професійно-педагогічний коледж імені Антона Макаренка

(повне найменування вищого навчального закладу)

циклова комісія  Інформатики, комп’ютерних та інформаційних технологій

(повна назва кафедри, циклової комісії)

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

«Інформаційні системи і технології в  комерційній діяльності»      

(назва дисципліни)

на тему: Технології в системах електронної комерції

Студента (ки)  ІІІ  курсу 42 КД 3/9 групи

напряму підготовки 0305 «Економіка і підприємництво »         

спеціальності 5.030500702 «Комерційна діяльність»     

Чайки Дар’ї Андріївни___________________

(прізвище та ініціали)

Керівник  Зайцева Олена Олександрівна

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)   

Національна шкала чотирибальна система   

Члени комісії     ____________________  Зайцева О.О.

(підпис)  (прізвище та ініціали)

 ____________________  Пальчевська Т.Г.

(підпис)  (прізвище та ініціали)

 ____________________  Сергієнко О.М.

(підпис)  (прізвище та ініціали)

м. КИЇВ  2015  рік

План

Вступ

1. Суть, зміст та особливості електронної комерції

2. Тенденції розвитку електронної комерції

3. Класифікація програмного забезпечення електронної комерції

4. Інтернет – магазин як приклад електронної комерції

Висновки

Список використаної літератури


Вступ

В останній час світ бурхливо переживає черговий бум – зсунення акцентів з комунікаційної і інформаційно-пошукової функції глобальної комп’ютерної мережі Інтернет на ведення з її допомогою сучасного бізнесу. Комунікаційні технології змінюють саму сутність бізнес-моделей – базових процесів створення продуктів і послуг виробниками та надання їх кінцевим споживачам. Будь-яка ділова активність, що використовує можливості глобальної інформаційної мережі для модифікації внутрішніх і зовнішніх зв’язків фірми з метою створення прибутку охоплюється поняттям електронний бізнес та електронна комерція.

Виникла і швидко розвивається специфічна сфера економіки – інформаційна, яка перетворилася на спеціальну сферу масового прикладення праці. За масштабами зайнятості, обсягами асигнувань ця сфера порівнянна з найбільшими галузями матеріального виробництва. Досвід показує, що в цьому випадку ми маємо справу з вельми специфічною сферою господарської практики, незвичною і несхожою на все те, з чим стикалося людство в своїй історії. Вона швидко ускладнюється технологічно та організаційно, отже, емпіричні підходи й суто практичні рішення з удосконалення управління нею стають усе більш односторонніми та неефективними.

Саме інформаційна сфера є джерелом нових ідей в організації та веденні бізнесу, менеджменту, нових організаційних рішень тощо. За темпами зростання вона посідає одне з перших місць у світі. Для неї є характерними стрімке економічне зростання або банкрутство, миттєве збагачення, нетрадиційні методи та підходи до вирішення економічних проблем. Тому вивчення закономірностей, застосовуваних методів і прийомів є надзвичайно важливим. Вирішення завдань реформування економіки України та інтеграції національного ринку в світову економічну систему потребує впровадження сучасних інформаційних систем та технологій у діяльність вітчизняних компаній. Стан та розвиток електронної комерції значною мірою визначають темпи наближення країни до побудови інформаційного суспільства, створює підґрунтя для прискорення інтеграції її економіки у світову. Тому проблема розвитку електронної комерції в Україні є безумовно актуальною.

Мета курсової роботи – вивчити суть, зміст та особливості електроної комерції, її програмне забезпечення, тенденції її розвитку, та розглянути принцип роботи Інтернет-магазину.

  1.  Суть, зміст та особливості електронної комерції

Стрімкий технологічний розвиток у сфері електроніки та кібернетики став передумовою інтенсивного нарощення процесів інформатизації усіх сфер народного господарства. Формування інформаційного суспільства призвело до виходу інформаційно-комунікаційних технологій на новий рівень, що дозволяє вирішувати складні економічні завдання як для окремих комерційних структур так і в загальнодержавному масштабі. При цьому значна частина економіки бізнесу стають електронними і переміщуються у глобальне середовище мережі Internet.

Найбільшим у світі об'єднанням локальних мереж з метою забезпечення швидкого обміну інформацією є глобальна комп'ютерна мережа Internet. Саме швидкість роботи спричинилася до початку її використання в бізнес-процесах та появи нового напрямку в розвитку інформаційних технологій - електронного бізнесу.

Електронний бізнес - будь-яка ділова активність з використанням глобальних інформаційних мереж для модифікації внутрішніх та зовнішніх зв'язків фірми з метою одержання прибутку.

Рис. 1. Основні напрямки сучасного електронного бізнесу

Основною складовою електронного бізнесу є електронна комерція, хоча ці поняття часто ототожнюють.

Електронна комерція - комерційна взаємодія суб'єктів бізнесу з приводу купівлі-продажу товарів та послуг (матеріальних та інформаційних) з використанням інформаційних мереж (Internet, мережа стільникового зв'язку, внутрішні локальні мережі фірм).

Сюди відносять електронний обмін інформацією (Electronic Data Interchange, EDI), електронний рух капіталу (Electronic Funds Transfer, EDF), електронну торгівлю (E-trade), обіг електронних грошей (E-cash), електронний маркетинг (E-marketing), електронний банкінг (E-banking), електронні страхові послуги (E-Insurance) тощо.

Кожен з видів електронної комерції включає в себе наступні операції:

  •  встановлення контактів між потенційними контрагентами;
  •  обмін інформацією;
  •  купівля-продаж товарів та послуг;
  •  до і після продажна підтримка (надання інформації про товар або послугу, рекомендації щодо використання товару, консультації замовників);
  •  електронні платежі;
  •  управління доставкою;
  •  бізнес-адміністрування.

Характерними рисами електронної комерції в порівнянні з традиційною є:

  1.  Зростання конкурентоспроможності фірми за рахунок зменшення витрат на організацію бізнесу, на рекламу та просування товару (послуги), на обслуговування клієнтів, на підтримку комунікацій, зменшення витрат часу на взаємодію з клієнтами та діловими партнерами, розширення до і після продажної підтримки;
  2.  Розширення та глобалізація ринків: для Internet не існує географічних кордонів, часових обмежень, вихідних, причому вартість та швидкість доступу до інформації не залежить від віддалі до її джерела (за винятком транспортних витрат по доставці придбаного товару). У зв'язку з цим малі та середні підприємства можуть успішно конкурувати на глобальному ринку, а споживачі мають можливість одержувати максимально широкий доступ до товарів і послуг;
  3.  Персоналізація взаємодії: за допомогою інформаційних мереж фірми можуть одержувати детальну інформацію від кожного клієнта та автоматично надавати товари та послуги за масовими ринковими цінами;
  4.  Зміни в інфраструктурі за рахунок зменшення частки або повного виключення матеріальної інфраструктури (будівлі, споруди), скорочення кількості персоналу, зменшення кількості посередників.
  5.  Створення нових продуктів і послуг, наприклад, служби електронної поставки і підтримки, надання довідкових послуг, послуг з встановлення контактів між замовниками та постачальниками і т.д.

Послуги для організації е-комерції в мережі Інтернет — послуги зі створення та обслуговування різних типів бізнес-систем для організації е-комерції в мережі Інтернет.

До головних типів бізнес-систем для організації е-комерції в мережі Інтернет належать такі системи:

  •  intranets - внутрішньофірмова система для забезпечення бізнес-процесів на основі використання внутрішніх мереж;
  •   В2В (business-to-business - "бізнес для бізнесу") - міжфірмова система для забезпечення міжкорпоративних бізнес-процесів;
  •  В2С (business-to-consumer - "бізнес для споживача") - система для здійснення електронної роздрібної торгівлі, орієнтованої на кінцевого споживача;
  •  С2С (consumer-to-consumer, або "споживач - споживач") - система для здійснення аукціонної торгівлі в Інтернеті за участю як кінцевих споживачів, так і фірм;
  •  B2G (business-to-government , або "бізнес для держави") -  система для укладання угод між компаніями та урядовими організаціями;
  •  Е2Е (exchange-to-exchange) - система інтеграції онлайнових бірж для отримання учасниками торгів доступу одразу до багатьох бірж з єдиної точки;
  •  В2Е (business-to-employee) - внутрішньо корпоративна система для забезпечення участі в бізнес-процесах географічно віддалених співробітників на основі створення різноманітних мереж.

Окремі системи можуть не містити комерційної складової, тому їх слід віднести до інформаційних, а не до бізнес-систем. Зокрема, це стосується таких систем, як:

  •   G2C (government-to-citizen — урядовий, або "держава — громадяни") — інформаційна система для взаємодії "електронного уряду" та громадян за допомогою Інтернету;
  •  B2PR (business-to-public relation — "бізнес для відносин з громадськістю") — система для створення мереж з використання інформаційних PR-технологій.

Протягом останніх років найбільшим за обсягами послуг у системі електронної комерції є сектор В2В ("бізнес для бізнесу"), що базується на використанні Інтернету для забезпечення міжкорпоративних бізнес-процесів. Одним із головних призначень систем електронної комерції типу В2В є розв'язання проблем збуту і матеріально-технічного постачання. У 2008 р. обсяги торгівлі на цьому ринку вже перевищили 4 трлн дол. США. Найбільш активно розвиваються ринки СІНА, Європи та Китаю.


  1.  Тенденції розвитку електронної комерції

Концепції "електронного бізнесу" та "електронної комерції" виникли у США у 80 роках XX ст. За чверть століття ця сфера бізнесу поширилася по всьому світу і на сьогодні охоплює майже 85 % усіх он-лайн-користувачів. Важливою передумовою реалізації такої ідеї е безпосереднє використання інформаційних технологій у процесі функціонування установ і організацій на основі створення внутрішньо фірмових і корпоративних інформаційних мереж.

Запровадження інформаційних технологій вплинуло на організацію зовнішніх відносин між компаніями та їх партнерами, а також внутрішню структуру власне компаній; виникнення нових форм організації та ведення бізнесу. Найактивніше ці процеси почали розвиватися з появою Інтернету, оскільки було:

  •  створено підґрунтя для розширення клієнтської бази;
    •  розширено сферу безготівкового обігу на основі використання сучасних фінансових інструментів (платіжних карток, систем масових електронних платежів тощо);
    •  створено нові ринки, функціонування яких пов'язано з використанням мережевих систем і телекомунікаційних технологій (наприклад, ринки похідних фінансових інструментів).

Термін "Інтернет" було визначено 24 жовтня 1995 р. у резолюції Федеральної мережевої ради США. Відповідно до цього визначення Інтернет — це глобальна інформаційна система, яка є єдністю і взаємодією трьох складових:

  1.  мережі мереж, що ґрунтується на спеціальному стандарті (протокол ТСР/ІР);
  2.  необмеженої чисельності користувачів та розробників інтернет-сайтів;
  3.  всього обсягу ресурсів, доступних користувачам Інтернету.

На сьогодні електронний бізнес (е-бізнес) розглядають як інтеграцію систем, процесів, організацій, ланцюгів, що створюють вартість, а також ринків, які використовують Інтернет і пов'язані з ним технології та концепції.

У свою чергу, електронна комерція (е-комерція) — лише частина електронного бізнесу, обмежена, власне, маркетингом і процесами продажу 9 де купівля та продаж інформації, продукції та послуг через комп'ютерні мережі.

На сьогодні в Україні розвиток сегмента електронних фінансових послуг потребує відповідного нормативно-правого регулювання, оскільки це безпосередньо пов'язано із забезпеченням стійкості та надійності функціонування банківського сектору, а також зачіпає майнові інтереси значного кола осіб, насамперед споживачів зазначених послуг. Фахівці зазначають, що до останнього часу єдиним законодавчим актом, який стосується цієї проблеми, є Закон України "Про телекомунікації" від 18 листопада 2003 р. № 1280-1V, згідно з яким до телекомунікацій належать: передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, дротових, оптичних або інших електромагнітних системах. Відповідно, телекомунікаційною мережею визнається комплекс технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень і звуків або повідомлень будь-яких по радіо, дротових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням.

Головними проблемами запровадження систем е-комерції в Україні фахівці вважають:

  •  сталі традиції готівкових розрахунків на споживчому ринку;
    •  недостатній рівень розвитку інфраструктури для застосування е-комерції;
    •  брак механізмів гарантій здійснення операцій та їх страхування;
    •  недосконалість нормативно-правової бази;
    •  стримане ставлення учасників ринку до забезпечення прозорості ведення бізнесу;
    •  брак широкого використання електронних грошей.

На думку фахівців, українським банкам для виходу на нові ринки фінансових Інтернет-послуг потрібно розробити та реалізувати відповідну стратегію освоєння нових каналів фінансового обслуговування. В основу цієї стратегії варто покласти розробку та впровадження комплексних проектів, які за функціональними ознаками та клієнтською спрямованістю можна класифікувати за такими напрямами:

  •  створення корпоративної інформаційно-довідкової системи, розміщення її в Інтернеті на спеціальному веб-сервері банку та поступове перетворення до рівня "супермаркету" фінансових інтернет-послуг;
    •  розробка підсистеми Інтернет-банкінгу з наступною її інтеграцією в корпоративну систему платежів банку;
    •  розробка та впровадження систем електронного бізнесу та поступове залучення до участі в них широкого кола клієнтів банку.

Слід зазначити, що надання інтернет-послуг ґрунтується на створенні банківськими установами відповідних програмно-технологічних комплексів, які мають забезпечувати:

— надійність інформаційних систем;

— високий рівень захисту інформації;

— можливість стандартизації та сертифікації фінансових продуктів;

— можливість інтеграції та інформаційної взаємодії з продуктами та проектами банку та його клієнтів.

  1.  Класифікація програмного забезпечення електронної комерції

Торгова інтернет - система (ТІС) - це спеціальне програмне забезпечення електронної комерції для служби збуту і постачання великих торгових компаній, корпорацій та холдингів. ТІС повністю інтегрована у вже сформований бізнес-процес компанії за рахунок підключення до автоматизованих торговельній системі та системі управління ресурсами підприємства.

За допомогою ТІС виробник може керувати своєю регіональною мережею дистрибюторів і посередників, а дистрибютори - своєї дилерської мережі. Спеціалізована ТІС дозволяє організувати ефективну систему постачання корпорацій сировиною, матеріалами та комплектуючими.

Аукціони - це спеціальне програмне забезпечення електронної комерції, встановлене на сайті організатора торгів і призначене для створення системи збуту або постачання.

Marketplace-системи (галузеві торговельні інтернет-майданчики) призначені для групи компаній, що належать однієї галузі промисловості. Marketplace-системи є вертикальними (галузеві) інтернет-ресурси, в яких обєднані сервісні, електронно-комерційні та маркетингові складові. При їх створенні використовується спеціальне програмне забезпечення електронної комерції, при цьому створюється єдина служба збуту і постачання компаній, що належать однієї галузі промисловості.

Інтернет - магазин - цей спеціальне програмне забезпечення, що спрощено складається з трьох блоків:

  •  Перший блок (фронт-офіс) - це те, що бачить покупець в інтернет-магазині: вітрину, каталог, опис товарів, систему оформлення замовлень, інформацію про торгову компанію та магазин і т. д.
  •  Другий блок (Бек-офіс) - це те, що бачить тільки менеджер інтернет-магазину. Через бек офіс-менеджер керує інтернет-магазином: видаляє або заносить новий товар в базу даних товарів; конфігурує каталог товарів; встановлює ціни і знижки на товари; задає різні дисконтні схеми для своїх дилерів та / або своїх постійних покупців; управляє складом товарів інтернет -магазину; замовлення формує на поповнення складу інтернет-магазину; обробляє статистику про всі замовлення, які товари і покупців в інтернет-магазині.
  •  Третій блок - це база даних, у якій зберігається вся інформація про товарах, покупців, замовлення. У базі даних зберігається також уся бізнес-логіка обробки замовлень і всі налаштування інтернет-магазину.

В інтернет-магазини можуть бути реалізовані практично будь-які торгові бізнес-схеми: торгівля зі складу і на замовлення; торгівля з приватними особами та з організаціями; торгівля речовими і цифровими товарами, послугами, інформацією і т. д. При цьому різні можливі поєднання схем оплати та доставки товарів і послуг, що пропонуються покупцеві на вибір.


  1.  Інтернет - магазин як приклад електронної комерції

Найбільш комплексна, хоча й складна в реалізації, система Інтернет - торгівлі – Інтернет-магазин, який охоплює всі основні бізнес-процеси торгового підприємства: вибір товарів, оформлення замовлень, проведення

взаєморозрахунків, відстежування виконання замовлень, а у разі продажу

інформаційних товарів або надання інформаційних послуг – доставку за допомогою мереж електронних комунікацій.

Інтернет-магазин – підприємство роздрібної торгівлі, розраховане на продаж товарів та надання послуг споживачам через Інтернет-мережі.

Переваги Інтернет-магазину у тому, що покупцеві можуть запропонувати персональне обслуговування, гнучку систему знижок, відразу виписати рахунок з урахуванням вартості доставки, виду платежу і страховки, податкових відрахувань. Крім того, покупець може отримати інформацію про проходження свого замовлення. Використання даної моделі в електронній комерції дозволяє суттєво зменшити товарні запаси на складах і отримати таким чином значну економію на витратах порівняно з оф-лайновими торговими комплексами.

Рис.2. Приклад Інтернет-магазину (1)

Рис.3. Приклад Інтернет-магазину (2)

Оскільки замовлення в Інтернет-магазині обробляються автоматично, менеджер вже не є необхідною ланкою при обслуговуванні покупця, його завдання – загальний контроль роботи системи.

У рамках торгівлі в Інтернет-магазинах, як правило, використовується принцип персоналізації, заснований на технологіях профайлингу - систематичного збирання й аналізу статистичної інформації про покупців.

Згідно з цим принципом віртуальний торговець забезпечує урахування купівельних переваг. Клієнту пропонується орієнтований на нього пакет послуг і набір товарів, накопичувальні знижки і т.д.

Інтернет-магазин вигідний торговій компанії, якій необхідний повний контроль і управління всіма процесами Інтернет-торгівлі і різними маркетинговими акціями. На створення Інтернет-магазину потрібні великі разові витрати, але при значному обороті використання Інтернет-магазинів виявляється рентабельнішим. 

Інтернет-магазин включає наступні основні компоненти:

  •  фронт-офіс – Інтернет-вітрина, розташована на веб-сервері і забезпечена  віртуальною споживчою корзиною, системою прийому платежу, антифродовою системою;
    •  бек-офіс – складські, бухгалтерські, управлінські інформаційні системи, система обліку і контролю виконання замовлень.

Інтернет-магазин призначений для виконання наступних завдань:

  •  реєстрація покупців;
    •  надання інтерфейсу до бази даних товарів, що продаються (у вигляді каталогу, прайс-листа);
    •  робота з електронною корзиною покупця;
    •  оформлення замовлень з вибором методу оплати, доставки, страховки і випискою рахунку;
    •  резервування товарів на складі;
    •  проведення розрахунків (при виборі електронних методів оплати) або контроль факту оплати (при використанні традиційних форм розрахунків);
    •  формування заявок на доставку товарів покупцям і оформлення супровідних документів;
    •  надання покупцеві засобів відстежування виконання замовлень;
    •  доставка товарів;
    •  надання он-лайнової допомоги покупцеві;
    •  збирання й аналіз різної маркетингової інформації;
    •  забезпечення безпеки особистої інформації покупців;
    •  автоматичний обмін інформацією з бек-офісом компанії.

Вітрина Інтернет-магазину розташовується на Інтернет-сервері і являє собою веб-сайт з активним змістом. Оскільки Інтернет-магазин повинен мати постійний зв'язок з інформаційною системою компанії, він розміщується або на корпоративному сервері в локальній мережі підприємства, або на віддаленому сервері з постійно діючим каналом зв'язку. Необхідність повної автоматизації бізнес-процесів компанії визначає високі вимоги до системи управління процесами бек-офісу. Ця система повинна забезпечувати автоматичне виконання всіх дій, пов'язаних з продажем, складськими операціями, мати внутрішні механізми контролю позаштатних ситуацій і т.д.

У загальному випадку мінімум програмно-апаратних компонентів, необхідних для функціонування фронт-офісу Інтернет-магазину, включає:

– веб-сервер (розподіляє запити, що надходять з Інтернету, проводить

розмежування доступу до інформації);

– сервер-додатків (управляє роботою торгової системи, зокрема бізнес-

логікою Інтернет-магазину);

– СУБД-сервер (забезпечує зберігання й оброблення даних про товари, клієнтів, рахунки і т.п.).

До цього комплексу підключаються платіжні системи, а в деяких випадках і системи доставки. Для інтеграції з бізнес-процесами компанії організовується шлюз електронної передачі даних між Інтернет-магазином і

внутрішньою системою автоматизації компанії (системою документообігу,

ERP-системою і т.д.).

Залежно від використовуваної моделі-бізнесу варіанти побудови Інтернет-магазину суттєво відрізняються. Розрізняють два типи:

  •  он-лайновий магазин (відсутня традиційна торгова мережа);
    •  поєднання оф-лайнового бізнесу з он-лайновим (коли Інтернет-магазин створюється на основі діючого реального магазину).

Безперечну перевагу мають магазини другого типу. У цьому випадку симбіоз додає нові можливості обом видам бізнесу:

– Інтернет-магазин користується перевагами доставки з існуючої мережі роздрібних магазинів, він може пропонувати варіант отримання товару у

вибраному магазині, та на відміну від он-лайнового магазину у нього не виникає проблем при поверненні товарів;

- оф-лайнові покупці можуть заздалегідь ознайомитися з товарним асортиментом і характеристиками на сайті, а потім прийти в найближчий

реальний магазин.

За наявністю товарних запасів Інтернет-магазини можна підрозділяти:

- на ті, що працюють за договорами з постачальниками (відсутність будь - скільки значних власних товарних запасів);

- що мають власне складське господарство (наявність товарних запасів).

Модель роботи за договорами з постачальниками базується на електронному посередництві віртуального торгового підприємства між виробниками або дистриб'юторами товарів і роздрібними споживачами.

Привабливіші, ніж у оф-лайнових конкурентів, ціни пояснюються відсутністю витрат на придбання (оренду), утримання й обладнання торгових приміщень і складів та невисоким рівнем витрат на персонал.

Ця бізнес-модель, будучи легко відтвореною, не забезпечує стратегічних конкурентних переваг. Іншими словами, коли на ринок електронної комерції виходить досить багато Інтернет-магазинів з невідомими раніше (або маловідомими) назвами і стандартним асортиментом, окремий продавець не може бути упевнений, що будь-яке значне число покупців оберуть для придбання товарів саме його сервер.

Інший тип Інтернет-магазинів – ті, що мають власний склад і товарні запаси. Це може бути організація (Інтернет-підрозділ) оф-лайнової торгово-сервісної або виробничої фірми. Схема взаємодії між продавцем і покупцем в даному випадку майже не відрізняється від першої моделі. Різниця полягає лише у тому, що в цьому випадку магазин оперує товарами власного складу, а не складу постачальника, і отже, менше залежить від зовнішніх факторів.

Ця модель не так легко копіюється конкурентами, як попередня, оскільки вона вимагає капітальних витрат на створення складської системи і товарних запасів.

Розвиток електронної торгівлі не обов'язково призводить до сумарного

зростання числа покупців і обороту торгового підприємства в цілому. Часто відбувається так звана «канібалізація» ринків збуту, тобто Інтернет-магазин починає конкурувати з оф-лайновими підрозділами фірми і нарощувати оборот за рахунок переманювання їх клієнтів.

Розглянемо переваги і недоліки основних способів оплати товарів в Інтернет-магазинах.

1) Оплата готівкою кур'єруі здійснюється у момент передачі товару.

Переваги цього способу:

– гарантія отримання товару (покупцем) і грошей (продавцем);

– можливість перевірити товар (і комплектність) відразу і, за бажання, повернути його, відмовившись від покупки;

– можливість отримати консультацію кур'єра.

Цей спосіб – один із найпростіших, надійніших і зручніших.

Недоліки – значні витрати на кур'єрську службу, особливо при продажу за межами населеного пункту дислокації магазину, і неможливість забезпечення високого рівня сервісу і передпродажних послуг.

2) Оплата й отримання раніше замовленого товару в магазині.

Цей спосіб оплати за надійністю нічим не відрізняється від простої покупки у оф-лайновому магазині. Покупець, розмістивши замовлення в Інтернет-магазині, зазначає, в якому з реальних магазинів компанії він хоче його отримати і після закінчення установленого терміну, забирає товар у призначеному магазині.

Переваги для покупця ті ж самі, що і у першому випадку, плюс:

– подивившись на магазин, покупець може зробити висновок про надійність фірми-продавця;

– процес покупки у традиційному магазині знайомий всім;

– відсутні проблеми психологічного характеру, що мають місце при кур'єрській доставці, – покупці насторожено відносяться до появи незнайомих людей в їх помешканні;

– відносно легко можна гарантувати високий рівень сервісу і передпродажних послуг.

Недолік для покупця – необхідно з'їздити в магазин за покупкою.

Недолік для он-лайнового продавця – необхідність існування реального

магазину. Подібне можуть дозволити собі, як правило, тільки Інтернет-магазини, організовані на базі оф-лайнових торгових підприємств.

3) Післяплата. Після оформлення замовлення товар надсилається покупцеві поштою. Оплата провадиться у поштовому відділенні безпосередньо при отриманні.

Переваги:

– немає географічних обмежень;

– відносно низька вартість доставки.

Недоліки:

– неможливість попереднього ознайомлення з товаром (вміст поштового

відправлення можна перевірити тільки після оплати покупки);

– ненадійність доставки (товар може зіпсуватися при транспортуванні);

– значний час доставки (найбільший з усіх можливих варіантів).

4) Оплата банківським переказом. Після розміщення замовлення покупцеві виставляється рахунок, який може бути сплачений через касу будь-якого банку (для приватних осіб) або з розрахункового рахунку (для

організацій).

Спосіб зручний для організацій. Для фізичної особи цей спосіб покупки не такий зручний – необхідно спочатку йти до банку платити, а потім чекати

отримання товару. Для даного варіанта характерні всі недоліки розрахунку

післяплатою.

5) Оплата за допомогою пластикової карти. Для здійснення платежу покупець уводить реквізити пластикової карти в спеціальну екранну форму і

отримує сповіщення про списання з рахунку, що свідчить про завершення

платежу.

Перевага – простота процесу оплати.

Недолік – низький рівень захищеності платіжних транзакцій та їхня

висока вартість.

6) Оплата з використанням електронних грошей, електронних чеків. Для того, щоб скористатися цим способом оплати, необхідно установити на своєму комп'ютері цифровий гаманець і підключитися до системи електронних грошей.

Переваги даного методу:

– високий ступінь безпеки;

– простота і зручність процесу оплати.

Недоліки методу:

– необхідність створення гаманця з електронними грошима;

– можливі відносно невеликі витрати, пов'язані з оплатою послуг платіжних систем.

Даний метод ідеально підходить для тих, хто часто здійснює покупки в Інтернеті, він надійний і безпечний.

Після замовлень і взаєморозрахунків дані про купівельну активність надходять до системи. В процесі роботи з покупцем постійно збирається й

аналізується маркетингова інформація. Власник Інтернет-магазину, маючи повну інформацію про відвідувачів веб-сайта, може будувати відповідно до неї маркетингову політику.

Окрім базових складових (товарного каталогу, архіву замовлень, електронної корзини), що забезпечують реалізацію бізнес-процесів, Інтернет-магазин містить низку додаткових інформаційних розділів:

  •  загальну інформацію про магазин;
    •  специфіку товарного асортименту;
    •  форму швидкого пошуку потрібного товару (через велику популярність форма для пошуку зазвичай знаходиться на головній сторінці);
    •  допомогу в навігації і покупці;
    •  купівельний рейтинг товарів;
    •  електронну дошку відгуків покупців, що скористалися даним товаром або послугою;
    •  новини цільового ринку;
    •  відповіді на питання, які часто ставляться, і контекстні підказчики.


Висновки

Електронна комерція чинить суттєвий вплив на всі види економічної діяльності. При застосуванні Інтернет відбувається економія витрат за рахунок скорочення обсягів посередницьких операцій і реклами. Електронна комерція також сприяє формуванню нових підприємств, електронних ринків,

віртуальних торгових мереж, зростає кількість працівників, які працюють

дистанційно на цих електронних сегментах економіки. В інформаційній економіці саме мережні форми взаємодії між суб'єктами економічної діяльності (СЕД) домінують в умовах інформаційного суспільства, і посередником, і представником традиційного підприємства в цифровому форматі в глобальній мережі стає програмне забезпечення, наприклад, програмні агенти. Україна за багатьма показниками розвитку телекомунікації відстає не тільки від розвинених країн світу, але і від країн Східної Європи.

Тому Україні потрібно інтенсивно розвивати нові перспективні послуги (мобільний зв'язок, Інтернет, послуги передачі даних), створюючи для цього

необхідні умови: цифровізації ліній зв'язку, впровадження нових технологій, розвиток конкуренції і створення можливостей для безперешкодного входження на ринок нових операторів:

  •  перехід від аналогових до цифрових мереж зв'язку;
    •  розвиток телекомунікаційної сфери, зокрема державна підтримка діяльності операторів у цифровізації сільської і гірської місцевості;
    •  збільшення спектра надання послуг за рахунок застосування нових технологій у сфері телекомунікаційних послуг;
    •  розвиток і впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в різноманітні сфери господарської діяльності;
    •  необхідно створювати вузли високошвидкісного доступу Інтернет в усіх регіонах, реалізовувати побудову мережі цифрового абонентського доступу за технологією ХDSL і АDSL, тому що Інтернет є базою для розвитку електронної комерції в Україні;
    •  підвищити рівень автоматизації виробничих і торгових підприємств, а також якість телекомунікацій, підсилити безпеку передавання й оброблення даних, створити прийнятну нормативно-правову базу електронних операцій;
    •  розвиток електронної комерції необхідно підтримувати за допомогою впровадження державної програми „Електронна комерція” на базі діалогу бізнесу, влади і громадськості;
    •  враховуючи невідворотність розповсюдження новітніх технологій, до яких належать й ІКТ, саме зараз в державі є невідкладна необхідність в ухваленні Закону України „Про електронну комерцію”, який не тільки сприятиме розвитку електронного бізнесу, але і допоможе уникнути багатьох помилок на шляху його розвитку;
    •  питання розвитку електронного бізнесу й електронної комерції як невід'ємна її складова повинен зайняти провідне місце у системі основних пріоритетів нашої держави. Розвиток і впровадження електронної комерції потрібно розглядати як засіб забезпечення конкурентоспроможності національної економіки.


Список використаної літератури

  1.  Затонацька Т.Г., Плескач В.Л. Електронна комерція. Підручник. – К.:Знання. ,  2007 – 535 с.
  2.  Литовченко І.Л. Інтернет-маркетинг. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури., 2008 – 184 с.
  3.  Олійник А.В., Швацька В.М. Інформаційні системи і технології у фінансових установах – Львів: Новий Світ – 2000., 2010 – 436 с.
  4.  Томашевський О.М. Інформаційні технології та моделювання бізнес-процесів. К.: Центр учбової літератури., 2012 – 296 с.
  5.  Тардаскіна Т.М. Електронна комерція: Навчальний посібник. – Одеса: ОНАЗ ім. О.С. Попова, 2011. – 244 с.
  6.  Янчева Л.М., Грінько А.П., Крутова А.С. Електронна комерція: організація та облік. – Харків: ХДУХТ, 2008 – 231 с.
  7.  http://pidruchniki.com/14100821/informatika/elektronna_komertsiya
  8.  http://e-commerce.com.ua/


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

30556. Задачи и принципы инженерно-технической защиты информации 50.5 KB
  Задачи Инженернотехническая защита информации одна из основных составляющих комплекса мер по защите информации составляющей государственную коммерческую и личную тайну. Этот комплекс включает нормативноправовые документы организационные и технические меры направленные на обеспечение безопасности секретной и конфиденциальной информации. Инженернотехническая защита информации включает комплекс организационных и технических мер по обеспечению информационной безопасности техническими средствами и решает следующие задачи:...
30557. Способы и средства инженерной защиты и технической охраны объектов 20.37 KB
  Проникновение злоумышленника может быть скрытным с механическим разрушением инженерных конструкций и средств охраны с помощью инструмента или взрыва и в редких случаях в виде вооруженного нападения с нейтрализацией охранников. Люди и средства ИЗТОО образуют систему охраны. В общем случае структура системы охраны объектов.
30558. Теорема о среднем для действительных функций одного действительного переменного. Теорема Ферма; теорема Ролля, теорема Лагранжа. Примеры, показывающие существенность каждого условия в теореме Ролля: теоретическая интерпретация 91.81 KB
  Все вышеперечисленные теоремы являются основными теоремами дифференциального исчисления поэтому сначала введем понятие дифференцируемости функции. Понятие дифференцируемости функции. Выражение ∆x называется дифференциалом функции fx в точке x0 соответствующим приращению аргумента ∆x и обозначается символом dy или dfx0. При этом приращение функции ∆y определяется главным образом первым слагаемым т.
30559. Первообразная и неопределенный ∫. Опр. первообразной. Опр. неопределенного ∫, свойства. Опр. по Риману. Необходимое и достаточное условие интегрируемости. Ньютон-Лейбниц 23.61 KB
  Функция Fx называется первообразной для функции fx на интервале b если в любой точке х из интервала b функция Fx дифференцируема и имеет производную F’x=fx. Совокупность всех первообразных функций для данной функции fx на интервале b называется неопределенным интегралом от функции fx на этом интервале и обозначается где fxdx – подынтегральное выражение fx – подынтегральная функция x – переменная интегрирования. Операцию нахождения первообразной восстановление функции по ее производной называют интегрированием...
30560. Непрерывные функции в Rn . Дифференцируемые функции в Rn .. Необходимые и достаточные условия дифференцируемости функции в точке. Полный дифференциал функции нескольких переменных 60.52 KB
  Дифференцируемые функции в Rn . Необходимые и достаточные условия дифференцируемости функции в точке. Полный дифференциал функции нескольких переменных.
30561. Теорема о дифференцируемости сложной функции. Правила дифференцирования. Производная по направлению. Градиент 65.41 KB
  Требования доктрины информационной безопасности РФ и ее реализация в существующих системах информационной безопасности. Доктрина информационной безопасности Российской Федерации. Понятие и назначение доктрины информационной безопасности. 9 сентября 2000 года президент РФ Владимир Путин утвердил Доктрину информационной безопасности РФ.
30562. Локальный экстремум функции многих переменных. Достаточные условия экстремума 45.86 KB
  ТочкаM0x0;y0 внутренняя точка области D. Если в D присутствует такая окрестность UM0 точки M0 что для всех точек то точка M0 называется точкой локального максимума. А если же для всех точек то точка M0 называется точкой локального минимума функции zxy. поясняется геометрический смысл локального максимума: M0 точка максимума так как на поверхности z =z xy соответствующая ей точка C0 находится выше любой соседней точки C в этом локальность максимума.
30563. Условный экстремум функции многих переменных. Необходимое условие экстремума. Метод множителей Лагранжа 274 KB
  Условный экстремум функции многих переменных. Пусть требуется найти максимумы и минимумы функции f х у при условии что х и у связаны уравнением х у = 0. Подберём так чтобы для значений х и у соответствующи экстремуму функции f х у вторая скобка в равенстве 5 обратилась в нуль метод Лагранжа. Метод неопределенных множителей Лагранжа Пусть функции fx1 x2 xn и Fix1 x2 xn i = 12 k дифференцируемы в некоторой области D с Rn .
30564. Сходимость числового ряда. Гармонический ряд. Общий член и остаток ряда. Признаки сходимости рядов 133.5 KB
  Гармонический ряд. Общий член и остаток ряда. Признаки сходимости рядов Определения.