96615

ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК УМОВА ЕФЕКТИВНОГО НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ

Курсовая

Педагогика и дидактика

Активізація навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку як умова ефективності сучасної освіти. Суть та аналіз поняття «інтерактивні технології навчаня». Інтерактивне навчання як новітній підхід до організації навчального процесу на уроках української мови. Основні форми та методи інтерактивного навчання на уроках української мови.

Украинкский

2015-10-08

1007 KB

4 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT 3

ЛУЦЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ

Кафедра словесних дисциплін

                                                        

КУРСОВА РОБОТА

з методики навчання української мови в початковій школі на тему:

«ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК УМОВА ЕФЕКТИВНОГО НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ»

Студентки 4-А групи

спеціальності 5.01010201

«Початкова освіта»                        Шулячинської Альони Альбертівни                                                

Керівник – викладач-методист

                                                                  Дмитренко Наталія Степанівна

Національна шкала____________

Кількість балів________________

Оцінка: ECTS_________________

Члени комісії

_______________ О. О. Остапюк

_______________ Н. С. Дмитренко

_______________ О. М. Гончарук

Луцьк – 2014

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

Розділ  1. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ………………6

  1.  1. Активізація навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку як умова ефективності сучасної освіти…………………………………..6
  2.  2. Суть та аналіз поняття «інтерактивні технології навчаня».................10
  3.  3. Інтерактивне навчання як новітній підхід до організації навчального процесу  на уроках української мови…………………………………....18

Розділ 2. СИСТЕМА ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ…………………………..…………………….………26

  1.  1. Основні форми та методи інтерактивного навчання на уроках української мови…………………….………………………….……….26
  2.  2. Організація педагогічного процесу з підвищення ефективності розвитку учнів за допомогою використання інтерактивних методів навчання …………………..………………………………………...…….30
  3.  3.  Структура та зміст експериментального дослідження ефективного використання інтерактивних технологій на уроках української мови………....……………………………………………………………..35

ВИСНОВКИ……………………………………………………………....……..48
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………..…….…………50
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….....54

ВСТУП

У сучасному вимогливому та швидкозмінному  середовищі рівень освіти, її вплив на особистісній розвиток дитини значною мірою залежатиме від результативності запровадження технологій навчання, що ґрунтуються на нових методологічних засадах, сучасних дидактичних принципах та психолого-педагогічних теоріях, які розвивають дієвий підхід до навчання.

Зміни життя в сучасному світі вимагають і змін мети та призначення сучасної освіти. Знижується функціональна значущість і привабливість традиційної організації навчання, передача «готових» знань від учителя до учня перестає бути основним завданням навчального процесу. Формуються сучасні уявлення про фундаментальність освіти, отримавши яку, людина здатна самостійно працювати, вчитися і переучуватися.

Науковці, вчителі-новатори вважають, що у центрі уваги сучасної освіти мають бути не стільки навчальні предмети, скільки способи мислення і діяльності школяра. Тобто необхідно навчити дитину критично мислити, вирішувати складні проблеми шляхом аналізу обставин і відповідної інформації, зважувати і враховувати альтернативні думки, приймати виважені рішення, дискутувати, спілкуватися з іншими людьми.

Метою сучасної початкової освіти є розвиток особистості дитини, виявлення її творчих можливостей, збереження фізичного і психічного здоров'я. Проблема активності особистості в навчанні – одна з актуальних у психологічній та педагогічній науці. Адже до 70% особистісних якостей закладається в початковій школі. І не тільки базові навички, такі як вміння читати, писати, вирішувати, слухати і говорити, потрібні дитині в житті. Кожній людині, що вступає в цей складний і суперечливий світ, необхідні певні навички мислення та якості особистості. Уміння аналізувати, порівнювати, виділяти головне, вирішувати проблему, здатність до самовдосконалення та вміння дати адекватну самооцінку, бути відповідальним, самостійним, вміти творити і співпрацювати – ось з чим дитині необхідно увійти в цей світ. Цьому можуть сприяти активні форми і методи навчання.

Зважаючи на актуальність і суспільну значущість проблеми удосконалення системи сучасної освіти обрано таку тему дослідження: «Інтерактивні технології як умова ефективного навчання української мови в сучасній початковій школі».

Об’єкт дослідження – процес вивчення навчальної дисципліни «Українська мова» у початковій школі.

Предмет дослідження – методи і прийоми активізації пізнавальних інтересів учнів на уроках української мовив початковій школі шляхом упровадження технологій інтерактивного навчання.

Мета роботи – теоретично обґрунтувати проблему удосконалення сучасної освіти і визначити умови ефективного використання технологій інтерактивного навчання як засобу розвитку й активізації навчальної діяльності учнів 1 – 4 класів на уроках української мови.

Завдання роботи :

  1.  Вивчити проблему підвищення ефективності навчального процесу у психолого-педагогічній науці, а також питання впровадження технології інтерактивного навчання рідної мови у початковій школі шляхом опрацювання науково-методичної літератури і фахових періодичних видань.
  2.  Виявити успішні умови використання інтерактивних технологій навчання з метою підвищення ефективності навчального процесу на початковому етапі мовної освіти.
  3.  Визначити методи, прийоми, форми інтерактивного навчання для підвищення ефективності навчального процесу на уроках української мови у початковій школі.
  4.  Експериментальним шляхом довести ефективність використання інтерактивних технологій навчання на уроках української мови в 1–4 класах.

Методи дослідження. Для виконання поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, спостереження, бесіда.

Структура курсової роботи. Курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

Робота викладена на 50 сторінці друкованого тексту.

Список використаних джерел охоплює 42 найменування.

Додатки займають 8 сторінок.

РОЗДІЛ 1.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

  1.  1.  Активізація навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку як умова ефективності сучасної освіти

Навчальна діяльність – це діяльність, спрямована на саморозвиток учня як суб’єкта навчання.

Активізація – це перехід від недіяльного стану в діяльний, або посилення діяльного стану [18, с. 98]. Відповідно, активність – це діяльний стан учня, який характеризується потягом до знань, розумовим напруженням та виявленням вольових зусиль у процесі оволодіння знаннями. Саме вона виступає як важливий аспект сприймання та пізнання чогось нового, невідомого.

На основі аналізу літератури визначаємо такі компоненти активізації навчальної діяльності молодших школярів: мета діяльності, забезпечення позитивної мотивації та готовності до виконання відповідних дій та операцій, сприймання усвідомлення та закріплення навчальної інформації, засвоєння засобів діяльності, розвиток самостійності в процесі розв’язання репродуктивних та творчих завдань, узагальнення засвоєних знань, контроль за результатами навчальної діяльності учнів, використання інтерактивних технологій навчання під час вивчення того чи іншого матеріалу [41, с. 98].

Проблема активізації навчання досліджувалася упродовж усього розвитку педагогічної науки. Однак ідеї активізації навчання не складали  раніше цілісної компетенції діяльності. Вони, як правило, являли собою окремі теоретичні положення і способи побудови відповідних методик. З історії педагогіки відомо, що різні варіанти активізації навчальної діяльності мали різні цілі: від гуманістичних (вільного саморозкриття природних обдарувань дитини) до утилітарного-прагматичних (формування навичок практичного мислення для покращення підготовки учнів до майбутньої професійної праці).

Ідеї основоположників педагогіки Я. Коменського, Ж. Руссо, К. Ушинського, В. Сухомлинського склали основу подальшого вивчення проблеми активізації навчальної діяльності. Разом з тим, наявність у педагогічній думці минулих століть різних підходів до розв’язання цієї проблеми свідчить про її складність та багатогранність [22, с. 67].

Щоб залучити школярів до навчальної діяльності для досягнення мети навчання, потрібно задіяти всі засоби активізації, зокрема, зміст освіти, методи і форми навчання. Слід зазначити, що система засобів активізації пізнавальної діяльності школярів зможе забезпечити організацію учнів як мотивованого процесі в тому разі, коли відповідатиме певним вимогам. Серед них пробудження і розвиток внутрішніх мотивів учіння школярів на всіх його етапах; стимулювання механізму організації учнів; забезпечення формування навчальних та інтелектуальних умінь школярів.

Сучасні психологічні та дидактичні дослідження підтверджують важливість інтерактивних технологій навчання як засобу активізації навчальної діяльності учнів, де навчання виступало би як спільна діяльність учителя та учня. Необхідність використання інтерактивних технологій зумовлена тим, що органічно об’єднує триєдину мету навчання: освітню, розвивальну, виховну; задовольняє різні дитячі інтереси (ігрові, пізнавальні, соціальні); забезпечує коло уявлень про навколишній світ; впливає на розвиток психічних процесів, на формування активної особистості; виступає як засіб всебічного розвитку дитини, зокрема, її пізнавальних здібностей; підвищує інтерес до навчання, розвиває уважність, забезпечує краще засвоєння навчального матеріалу; активізує розумову діяльність, розвиває трудові уміння та навички школярів; сприяє засвоєнню окремих знань та вмінь [29, с. 91].

Активізація передбачає тісний зв’язок засвоєння знань із застосуванням їх під час вирішення завдань, які потребують від учнів пошуку нового, відбору даних, видозмінення звичних дій (ініціатив), наполегливість, розв’язання завдань проблемного характеру, що в свою чергу, використання інтерактивних технологій.

Складовими компонентами навчальної діяльності, активізованої шляхом застосування інтерактивних методів, є:

а) емоційний компонент (позитивне ставлення до предмета, захоплення новим матеріалом);

б) когнітивний компонент (виникнення запитань, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, розуміння навчального матеріалу, доповнення або уточнення відповідей однокласників);

б) вольовий компонент (самостійність під час виконання завдань підвищеної складності, терпіння у подоланні труднощів, організованість);

в) дійовий компонент (актуалізація та перенесення сукупності набутих знань і навичок у нову навчальну ситуацію) [40, с. 35].

Кожен із компонентів перебуває у взаємозв’язку з іншими. Під час занять, на яких вчитель застосовує інтерактивні методи, передбачається стійка орієнтація на всебічне сприймання матеріалу, а також на творчість, яка виявляється в органічній єдності зі здібностями, що сприяє досягненню прогресивних, соціально й особистісно-значущих результатів.

У систематизації умов активізації навчальної діяльності можна виділити такі три групи: педагогічні, психологічні та соціальні.

Педагогічні умови: використання у навчальній діяльності різноманітних методів та прийомів, зокрема, наочних та словесних; виховання в учнів серйозного ставлення до навчання, усвідомлення необхідності отримання знань; розвиток розумових здібностей учнів (за допомогою проблемних ситуацій, пошукових завдань, наочного матеріалу, дидактичних ігор та вправ); урізноманітнення видів розумової праці на уроці незалежно від вікових особливостей дитини, її фізичних та психічних можливостей; новизна матеріалу, що вивчається [18, с. 89].

Психологічні умови: розвиток інтересу до навчання в учнів початкових класів: формування самостійності учнів; позитивна мотивація навчальної діяльності молодших школярів; розвиток уваги учнів початкових класів на основі емоційного піднесення, інтелектуального натхнення; гнучкість мислення.

Соціальні умови: стан освіти в державі; доброзичливе ставлення батьків до дітей у сім’ї, спільна діяльність батьків та дітей (навчальна, ігрова, трудова); матеріальне забезпечення сім’ї; освіта батьків.

Джерелами активності молодших школярів є потреби (у спілкуванні, наслідуванні, навчанні); технічні засоби навчання; дидактичні ігри; елементи проблемного навчання [19, с. 18].

Стимулюють навчальну діяльність: новизна наукових відомостей, яскравість фактів, оригінальність висновків, різноманітність засобів навчання, глибинне проникнення в суть явищ, які вивчаються.

Сприймання – це складна навчальна діяльність, яка включає в себе систему перцептивних дій, тобто дій, що дозволяють віднайти об’єкт сприймання, упізнати його, виміряти, оцінити. Саме в процесі опрацювання матеріалу з допомогою інтерактивних технологій сприймання включається в дію [18, с. 145].

Отже аналіз науково-педагогічної літератури з проблем активізації навчальної діяльності молодших школярів дозволив зробити такі висновки:

  1.  Активізація – це період від недіяльного стану в діяльний, або посилення діяльного стану.
  2.  Основоположниками педагогічної думки інтерактивні технології визначено як важливий засіб активізації навчальної діяльності молодших школярів.
  3.  Структурними компонентами активізації навчальної діяльності є визначення мети діяльності, забезпечення позитивної мотивації та готовності до виконання відповідних дій та операцій, сприймання усвідомлення та закріплення навчальної інформації, засвоєння засобів діяльності, розвиток самостійності в процесі розв’язання репродуктивних і творчих завдань, узагальнення творчих знань, контроль за результатами навчальної діяльності учнів, використання інтерактивних технологій під час вивчення того чи іншого матеріалу.
  4.  На сучасному етапі особистісно-орієнтоване навчання вимагає застосування інтерактивних методів для активізації навчальної діяльності, усвідомлення, розуміння та осмислення навчального матеріалу, а також пізнання світу та самого себе.

  1.  2. Суть та аналіз поняття «інтерактивні технології»

Передових педагогів всіх часів об’єднувало бажання і вміння працювати, аналізувати результати своєї роботи, своїми індивідуальними якостями впливати на становлення учнів як творчо мислячих, високоморальних, соціально-адаптованих особистостей [29, с.52].

Сьогодні педагогіка співробітництва найбільш відповідає принципам гуманізації та демократизації освіти, активізації пізнавальної діяльності, забезпечує партнерську діяльність вчителя і учнів, спрямовану на розв’язання системи суспільних, особистих, навчальних і життєвих проблем. При такому підході учень є співавтором уроку, основна ж стратегія вчителя полягає у виявленні його індивідуальних здібностей, нахилів та створення сприятливих умов для подальшого їх розвитку. Досягненню цієї мети сприяє впровадження інтерактивних технологій навчання у практиці сучасної школи.

Перш ніж перейти до ґрунтового розгляду інтерактивних навчальних технологій та інтерактивного уроку спробуємо з’ясувати загальну суть інтерактивного навчання і порівняємо його із загальновідомими, традиційними підходами до навчання. Виходячи з мети, яку ми поставили перед собою, скористаємося підходами, запропонованими Я. Голантом  в 60-х рр. ХХ ст., і охарактеризуємо три основні моделі навчання, що існують у сучасній школі. Я. Голант виділяв активну та пасивну моделі навчання залежно від участі учнів у навчальній діяльності. Зрозуміло, що термін «пасивне навчання» є умовним, оскільки будь-який спосіб навчання обов’язково передбачає певний рівень пізнавальної активності суб’єкта – учня, інакше досягнення результату, навіть мінімального, неможливе. У такій класифікації Я. Голант скоріше використовував «пасивність» як визначення низького рівня активності учнів, переважно репродуктивної діяльності за майже повної відсутності самостійності і творчості [40, c. 48].

До цієї класифікації додамо інтерактивне навчання як певний різновид активного, який має свої закономірності і особливості (Додаток Б).

1. Пасивна модель навчання

Учень виступає в ролі «об’єкта» навчання, повинен засвоїти й відтворити матеріал, переданий йому вчителем, текстом підручника тощо – джерелом правильних знань. До відповідних методів навчання належать методи, за яких учні лише слухають і дивляться (лекція-монолог, читання, пояснення, демонстрація й відтворювальне опитування учнів). Учні, як правило, не спілкуються між собою і не виконують якихось творчих завдань [40, c. 55].

2. Активна модель навчання

Такий тип навчання передбачає застосування методів, які стримують пізнавальну активність і самостійність учнів. Учень виступає «суб’єктом» навчання, виконує творчі завдання, вступає в діалог з учителем. Основні методи: самостійна робота, проблемні та творчі завдання (часто домашні), запитання від учня до вчителя і навпаки, що розвивають творче мислення.

3. Інтерактивна модель навчання

Термін «інтерактивна педагогіка» відносно новий, його ввів 1975 року німецький дослідник Г. Фрінц. Лінгвістичне тлумачення слова, представлене в іншомовних словниках, свідчить, що поняття «інтерактивність» походить з англійської мови («inter» – взаємний, «act» – діяти).

Таким чином, інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачену мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчує свою успішність, інтелектуальну спроможність [8, с. 114].

Інтерактивні технології навчання це така організація процесу навчання, у якому учневі неможливо не брати участь в колективному, взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників процесі навчального пізнання.

 М. Кларін, розглядаючи проблеми інтерактивного навчання,  стверджує,  що  «це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності учнів,  яка включає конкретні цілі,  а саме створення комфортних умов навчання,  за допомогою яких учень відчуває свою успішність,  свою інтелектуальну спроможність,  що робить продуктивним сам процес навчання» [7, с. 36].

  Ю. Фокін, висвітлюючи використання інтерактивних методів навчання,  дає їм  таке трактування: «Інтерактивні методи навчання орієнтовані на більш широку взаємодію учнів не тільки з вчителем, але й один з одним і на домінування активності учнів в процесі навчання» [7, с. 57].

Він також наголошує на тому, що роль учителя полягає у керуванні діяльністю учнів для досягнення цілей уроку. Вчитель також розроблює план уроку  (інтерактивні вправи і завдання, в ході яких учень вивчає матеріал).

Таким чином,  основними складовими інтерактивних уроків є вправи і завдання,  які виконуються учнями.  Важлива відмінність інтерактивних вправ і завдань від загальних в тому,  що, виконуючи їх, учні не стільки закріплюють вивчений матеріал, скільки вивчають вже новий.   

Тому, організовуючи навчальний процес, який спирається на використання інтерактивних методів навчання, треба враховувати активність в процесі пізнання всіх учнів групи. Спільна діяльність означає, що кожен вносить свій особистий індивідуальний вклад, в ході роботи відбувається обмін знаннями, ідеями, засобами діяльності.

Але сучасна початкова школа не є досконалою. «Однією з найсерйозніших хиб нашої школи є те, що, навчаючи дітей, працює переважно вчитель» [36, с. 342]. Цю думку В. Сухомлинського можна застосувати до характеристики навчального процесу й на сучасному етапі. Праця учня, який сидить мовчки за партою, слухає вчителя і намагається запам’ятати те, що йому говорять, не може забезпечити ні повноцінного формування особистості, ні найвищого щастя людини від успіхів у праці.

 Як відомо, інтерактивне навчання принципово відрізняється від традиційного.

Для більш ґрунтовної характеристики відмінних рис двох видів навчання було проведено їх порівняльний аналіз, користуючись структурою процесу навчання І. Харламова, та представлено результати порівняння в таблиці 1 (Додаток А).

Використавши дані таблиці, можна зробити висновок, що інтерактивне навчання сприяє активізації навчально-пізнавального процесу, формуванню глибокої внутрішньої мотивації, надає можливості для інтелектуального та творчого розвитку, вияву ініціативи, розвиває комунікативні вміння.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії всіх учнів. Учитель і учень є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Учитель виступає як організатор процесу навчання, консультант. Результатів навчання можна досягти взаємними зусиллями учасників процесу навчання. Учні беруть на себе взаємну відповідальність за результати навчання.

Педагог виступає в ролі організатора процесу навчання, лідера групи. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем.

Для інтерактивного навчання характерне досягнення навчальних досягнень шляхом упровадження інноваційних технологій, пошуку відповіді на питання «Як навчати? Як створити умови?» [1, c. 13].

Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам. Сьогодні в освіті відчутний пріоритет загальнолюдських цінностей. Згідно з особистісно-діяльнісним підходом до організації навчального процесу в центрі його знаходиться той, хто вчиться. Формування особистості і її становлення відбувається у процесі навчання, коли дотримуються певних умов:

- створення позитивного настрою для навчання;

- відчуття рівного серед рівних;

- забезпечення позитивної атмосфери в колективі;

- усвідомлення особистістю цінності колективно зроблених умовиводів;

- відчуття кожного активним учасником подій і власної освіти та розвитку. Це формує внутрішню мотивацію до навчання та спонукає до саморозвитку та самоспостереження.

У сучасному суспільстві джерелом знань може виступати не тільки вчитель, а й комп'ютер, телевізор, відео. Учні повинні вміти обдумувати отриману інформацію, трактувати її, застосовувати в конкретних умовах; водночас думати, розуміти суть речей, уміти висловити думку. Саме цьому сприяють інтерактивні технології.

«Сутність інтерактивного навчання, – стверджує Г. Коберник, – полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб’єктами навчання» [30, с. 76].

Інтерактивність освіти сприяє формуванню як предметних умінь і навичок, так і загальнонавчальних, виробленню життєвих цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, розвитку комунікативних якостей особистості. Така технологія, як стверджують дослідники, передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем на основі аналізу відповідної навчальної ситуації і виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншим, однієї думки над іншою. Тому під час такого навчання школярі вчаться демократично спілкуватися з іншими людьми, критично й творчо мислити, приймати обґрунтовані рішення. При цьому до роботи залучаються всі учасники процесу, які працюють у групах в облаштованому класі за підготовленим заздалегідь вчителем  матеріалом, із дотриманням процедури й регламенту, в атмосфері довіри [34, с. 32].

Підсумовуючи вищесказане, можна відзначити такі методичні особливості організації інтерактивного навчання: застосування проблемних ситуацій та формулювань, відповідна організація навчального простору, що сприяє діалогу, мотиваційне забезпечення спільної діяльності, дотримання правил навчального співробітництва, використання комунікативних методів і прийомів, оптимізація системи оцінювання процесу та результатів спільної діяльності, розвиток навичок самоаналізу і самоконтролю індивідуальної та групової діяльності.

Сьогодні вже доведено, що учні мають різні стилі навчання. Вони сприймають інформацію за допомогою органів слуху, органів зору й органів чуття. Досить часто один із цих способів отримання інформації домінує, й людина використовує його постійно.

Наприклад, в учнів у яких є слух основним способом сприйняття інформації, можна назвати аудіалами. Досить часто такі учні не ведуть конспектів. Вони бажають навчатися, прослуховуючи лекції, брати участь у дискусіях.

Візуали сприймають інформацію за допомогою зору. Вони люблять вести конспекти; люблять коли використовуються наочні посібники. Під час занять вони зазвичай мовчазні.

Кінестетики навчаються завдяки особистій участі у процесі. Під час занять вони можуть бути неспокійними і метушливими доти, доки не зможуть порухатись або самостійно щось зробити.

Звичайно, не багато учнів є чистими візуалами чи аудіалами. І для того, щоб задовольнити потреби різних учнів, навчання може бути надзвичайно різноманітним [11, с. 27].

Зміна позиції вчителя у навчанні, якої потребує інтеракція, викликає сумніви, відображені в запитаннях:

1. Чи можливо учням зосередитись на змісті матеріалу, адже інтеракція потребує від них постійного виконання дій та операцій?

Така небезпека реальна. Результатів інтерактивного навчання можна досягти тільки за умови проведення рефлексій як завершення будь-якої інтерактивної технології.

Інтерактивне навчання завжди ставить набагато конкретніші й вужчі завдання, оскільки свідомі вчителі розуміють: учні здатні запам’ятати набагато менше інформації, ніж забути. Засвоєння учнями змісту освіти відбувається за принципом: краще менше, але реально, на доступному рівні компетентності.

2. Якщо застосовується навчання в малих групах, як можна уникнути створення груп, які будуть неефективно використовувати навчальний час і не досягнуть необхідних результатів?

Особливу увагу вчитель повинен надавати процесу формування груп, провести чіткий інструктаж відносно процедури і завдань групової діяльності, розподіл ролей, вдало підібрати завдання.

Не потрібно зловживати груповою діяльністю, щоб не знизити інтересу учнів працювати індивідуально.

3. Оскільки в інтерактивних вправах часто спираються на досвід (пізнавальний і життєвий) учнів, чи варто залучати його в процесі обговорень і дискусій, чи не може статися так, що інформація, яку треба засвоїти, буде спотвореною?

Така небезпека справді є, проте переваги інтерактивного навчання будуть набагато більшими. Учитель завжди може за допомогою традиційних методів ще раз повернутися до основних теоретичних положень навчального матеріалу.

4. Чи завжди учні задоволені інтерактивним навчанням?

Звичайно, ні. Чим менш активним було їхнє попереднє навчання, тим складніше вони переходитимуть до інтеракції. Вони можуть стати в позицію спостерігача або навпаки, працюючи у групі, намагатися всю роботу зробити індивідуально. Деякі скаржитимуться – це зайва витрата часу, що не можливо індивідуально працювати плідно і творчою. Проте інтеракцію потрібно вводити поступово, учні звикатимуть і зможуть оцінити переваги такого навчання.

5. Чи не потребує інтерактивне навчання значно більшої підготовки і розвинутого творчого потенціалу вчителя, ніж традиційний урок?

Спочатку, так. Але коли набудуться навички до підготовки інтерактивних уроків, то вчитель уже бачитиме, повертаючись до викладання теми, як можна зробити це навчання інтерактивним [8, с. 123].

Головна риса інтерактивного навчання – використання власного досвіду учнями під час розв'язання проблемних питань. Їм надається максимальна свобода розумової діяльності при побудові логічних ланцюгів. 
Використання сучасних інноваційних технологій, зокрема, технології інтерактивного навчання, значною мірою підвищує ефективність навчального процесу, сприяє високому інтелектуальному розвитку учнів, забезпечує оволодіння навичками саморозвитку особистості, можливістю думати, творити [13, с. 165].

Особливістю інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до життя і громадської активності в громадянському суспільстві та демократичній правовій державі. Це потребує активізації навчальних можливостей учнів. Уроки повинні формувати основні пізнавальні та громадянські вміння, а також навички та зразки поведінки; пробуджувати в дітей інтерес та мотивацію, навчати самостійного мислення та дій. За умов інтерактивного навчання всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись: вони мають час подумати, обмінятись ідеями з партнером, а потім озвучити свої думки перед класом.

Така робота сприяє розвиткові навичок спілкування, уміння висловлюватись, критичного мислення, уміння спільного вироблення рішення.

Інтерактивне навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізувати природне прагнення людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формування вмінь [14, с. 146].

Перевага інтерактивного навчання в тому, що учні засвоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінка), у класах збільшується кількість учнів, які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активну позицію в засвоєнні знань, зростає їхній інтерес в отриманні знань. 

  1.  3. Інтерактивне навчання як новітній підхід до організації навчального процесу  на уроках української мови

Модернізація навчально-виховного процесу на сучасному етапі сприяє формуванню та розвитку творчої особистості, спроможної повноцінно реалізуватись в житті. Одним із шляхів підвищення ефективності уроку рідної мови є впровадження разом із традиційними методами навчання інтерактивних технологій навчання. Ефективними вважають уроки української мови з використання інтерактивних технологій навчання, які активізують процес особистісно-зорієнтованого навчання й унеможливлюють домінування одного учасника навчального процесу над іншим.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу

У сучасному світі неможливо одній людині знати все навіть в окремій галузі знання. Учням потрібні інші навички: думати, розуміти сутність речей, осмислювати ідеї й концепції і вміти шукати потрібну інформацію, тлумачити її і застосовувати за конкретних умов. Саме цьому сприяють інтерактивні технології. Дослідження, проведені Національним тренінговим центром (США, штат Меріленд) у 80-і рр. XX ст., засвідчують, що інтерактивне навчання дає можливість збільшити відсоток засвоєння матеріалу, впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику). Результати цих досліджень відображено у схемі, яка має назву «Піраміда навчання» [21, c. 16].

Ця схема демонструє, що найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання (лекція – 5 %, читання – 10 %), а найбільших – за умов інтерактивного (дискусійні групи – 50%, практика через дію – 75%, навчання інших або негайне застосування знань – 90 %) [21, с. 19]. Це середньостатистичні дані, й у конкретних випадках результати можуть різнитися, але в середньому таку закономірність може простежити кожен педагог.

Це, звичайно, середньостатистичні дані, і в конкретних випадках результати можуть бути дещо іншими, але в середньому таку закономірність може побачити кожен педагог.

Однією з причин незадовільного засвоєння учнями почутого на уроці є темп, із яким учитель говорить, і ступінь сприйняття дітьми його мовлення. 
Більшість учителів  промовляє приблизно від 100 до 200 слів за хвилину. Але діти нездатні сприйняти 
такий потік інформації. За високої концентрації уваги людина може сприйняти від 50 до 100 слів за хвилину, тобто половину. Проте здебільшого, навіть тоді, коли навчальний матеріал цікавий, учням важко зосереджувати увагу протягом тривалого часу. Вони відволікаються, починають обдумувати деталі почутого чи навіть проблему або ситуацію, що не стосується уроку.

Наукові дослідження твердять, що, для того, щоб учні слухали і не думали над сторонніми речами, викладачі повинні промовляти від 400 до 500 слів за хвилину. Адже це неможливо, людина говорить у чотири рази повільніше, а тому учні відволікаються, і часом їм стає нудно [26, с. 24] .

Два відомих фахівці в галузі кооперативної освіти Д. та Р. Джонсон разом з К. Смітом указують на кілька проблем:

  •  увага учнів падає з кожною хвилиною;
  •  ця форма навчання подобається учням, у яких розвинена в основному слухова пам'ять;
  •  рівень засвоєння фактичного матеріалу низький;
  •  вважається, що всім учням потрібна однакова інформація, і всі учні засвоюють її однаковими темпами, що насправді не так [26, с. 38].

Використання наочності на уроках мови  збільшує запам'ятовування матеріалу від 14 до 38%. Експеримент, проведений американськими дослідниками, показав, що використання візуальних засобів під час вивчення слів на 200 % поліпшує результати. Крім того, така презентація матеріалу забирає на 40 % менше часу, вона підсилює усну подачу матеріалу. Наочність варта не тільки сотень слів, а й утричі ефективніша за одні лише слова.

Якщо ж до роботи залучається слухова й зорова пам'ять, є більше шансів задовольнити потреби різних учнів, чий спосіб сприйняття матеріалу може суттєво відрізнятися. 

Однак використання лише зорової та слухової пам'яті недостатнє. 
Дещо змінивши слова великого китайського педагога Конфуція, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання:

Те, що я чую, я забуваю,

Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок,

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

Набагато важливіше навчити, ніж просто розповісти. Хоча останній метод простіший, доступніший і, безумовно, швидший. Ви можете швидко повідомити учням те, що вони повинні знати, і вони забудуть це ще швидше. 
Процес навчання не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної активної участі в цьому процесі. Пояснення й демонстрація самі по собі ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою активного (інтерактивного) навчання [27, с. 57]. 

Уроки рідної мови – це напружена, науково-організована й результативна праця всіх учнів у співпраці з учителем, яка розвиває творчі здібності учнів; сприяє здобуванню знань учнями самостійною роботою думки; диференціює та індивідуалізує процес навчання; стимулює роботу з додатковою літературою; розвиває аналітичне мислення, вміння робити узагальнення; формує в учнів навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності [27, с. 61].

Формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного та морального здоров'я, забезпечення пріоритетного розвитку людини основні завдання, які стоять перед навчальним закладом. У зв'язку з цим основна мета вчителів початкових класів полягає у сприянні мовленнєвому розвиткові учнів, які б уміли змістовно, зв’язко і стилістично грамотно висловлювати свої думки. Ця мета реалізується у процесі формування особистості, яка володіє вміннями і навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися мовними засобами в різних формах, сферах і жанрах мовлення, тобто в забезпеченні належного рівня мовленнєвої компетенції учнів, що є однією з найважливіших умов їхньої соціалізації.

Інтерактивні методи навчання мають суттєві переваги і певною мірою сприяють формуванню ключових компетентностей. Вони одночасно дозволяють вирішувати кілька завдань, а саме: розвивають комунікативні вміння і навички, допомагають працювати в колективі, у команді, прислухатися до думки товаришів.

Використання інтерактиву, як показує практика, знімає нервове напруження учнів, дає можливість змінювати форми їхньої діяльності, переключати увагу на основні питання теми заняття.

Тож основні позитивні риси інтерактивних методів такі:

  •  створюють комфортні умови для навчання;
  •  кожний учасник має змогу повірити в свої сили;
  •  усі учасники мають змогу зробити свій індивідуальний внесок у загальну справу унеможливлюється домінування одного учасника навчального процесу над іншим;
  •  кожен має змогу розвивати свої індивідуальні здібності;
  •  формуються навички кооперації та співробітництва, відчуття роботи в команді. Слабкі учні почуваються більш комфортно;
  •  існує можливість обмінюватися знаннями, ідеями, способами діяльності. Відбувається багатовимірне засвоєння навчального матеріалу;
  •  сприяють розвитку критичного мислення;
  •  використання інтерактивних технлогій уможливлює фахове вдосконалення, спрямовує учителя на навчання, сприяє зростанню професійної майстерності вчителя [27, с. 102].

Інтерактивні технології, в яких «школа пам’яті» поступається місцем «школі мислення», сприяють формуванню у учнів навичок, що дуже потрібні у сучасному світі: думати, розуміти сутність речей, осмислювати ідеї, концепції і вже на підставі цього вміти знаходити необхідну інформацію, тлумачити її, застосувати за конкретних умов.

Але при застосуванні інтерактивних технологій учитель зустрічається з певними труднощами. Щоб подолати складнощі в застосуванні інтерактивних методів і перетворити слабкі сторони їх на сильні необхідно їх знати [29, с. 81].

1. Інтерактивні технології потребують значної кількості часу для підготовки учнів та вчителів. Тож необхідно починати з поступового їх використання. Учні повинні засвоїти процедуру тієї чи іншої вправи і звикнути до її.

Для забезпечення швидкого та ефективного включення учнів в інтерактивну діяльність, бажано пропонувати їм пам’ятки, які містять опис алгоритму діяльності (послідовний перелік дій, які вони мають здійснювати у тій чи іншій навчальній ситуації).

2. За великий проміжок часу розглядається невеликий обсяг інформації. З метою охоплення всього необхідного обсягу матеріалу та його глибокого вивчення учитель має старанно планувати свою роботу: дати учням завдання для попередньої підготовки (прочитати, подумати, виконати самостійно підготовчі завдання), відібрати для уроку такі інтерактивні вправи, які будуть для учнів «ключем» до засвоєння теми; під час самих інтерактивних вправ дати учням час подумати над завданням. Учителю слід пам’ятати, що використання інтерактивних технологій – не самоціль, а спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, спосіб створення атмосфери в класі, котра сприяє співпраці, порозумінню та доброзичливості, дає змогу більш ефективно реалізувати особистісно-орієнтований підхід.

Якщо застосування інтерактивних технологій у конкретному класі дає протилежний результат – слід переглянути стратегію і обережно поставитися до вибору таких методів.

3. При використанні інтерактивних технологій контроль учителя над глибиною вивчення матеріалу зменшується. Тож для зміцнення контролю за перебігом навчання інтерактивними технологіями учитель має заздалегідь:

- глибоко вивчити і обміркувати матеріали, зокрема, і додаткові завдання для груп;

- ретельно планувати і розробляти заняття, а саме визначати хронометраж, ролі учасників, готувати питання і можливі відповіді, розробити критерії оцінки ефективності заняття і ознайомити з ними учнів.

4. Проблемою може бути дисципліна на уроці, тому що спілкування учнів не завжди може бути доцільним. Тож учителю треба:

- мотивувати учнів до вивчення теми шляхом добору найцікавіших випадків, проблем;

- оголошувати очікувані результати заняття і критерії оцінки роботи учнів;

- передбачати різні способи привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи на уроці.

  1.  Результати роботи учнів менш передбачувані. І тут теж необхідна

ретельна підготовка вчителя. Треба підбирати такі форми роботи, які б максимально враховували індивідуальні особливості учнів [29, с. 112].

У наш час, коли обсяг інформації збільшився, дидактична функція вчителя полягає не в передаванні знань, а у формуванні навичок здобувати їх. Процес навчання це не автоматичне вкладання програмового матеріалу в голову учня. «Завдання педагога в тому, щоб підвести до дверей, дати ключ і навчити учня користуватися цим інструментом. Ніхто, крім самого учня, не зможе ввійти у світ знання» [27, с. 43]. Сучасні підходи до навчання рідної мови великого значення надають розвиткові усного та писемного мовлення, мовленнєвій культурі особистості. Комунікативно-діяльнісний підхід  передбачає орієнтацію уроку на мовлення, на мову як засіб спілкування й пізнання. Спілкування у комунікативній функції є особливим видом інтелектуальної мовленнєвої діяльності. Мовець неодмінно ставить перед собою певні завдання й намагається їх виконати. Основним з-поміж таких завдань у спілкуванні вважають повідомлення та вплив на адресата. Від цього залежить вибір мовних засобів, жанр і стиль висловлювань. Розв'язати це завдання допоможе робота в групах, де учні роблять перші кроки до толерантного спілкування, де виховується в них повага до особистості, виробляється вміння цінувати думку опонента, переконливо доводити істину, виявляти наполегливість в обстоюванні своєї позиції [3, с. 45].

У процесі спілкування люди користуються однією і тією ж мовою, але при цьому мовлення в них різнеглибоко індивідуальне, для якого характерні певний словниковий запас, фонетична вимова, інтонація, темп, будова речень, оформлення думки.

Завдання вчителясприяти підвищенню культури мови, яка є показником рівня культури думки. А щоб говорити і писати добре, правильно, треба вміти добирати в конкретній ситуації спілкування найвдаліші, найдоречніші мовні засоби. Маємо виплекати в душі дитини прагнення мовної майстерності, якій властиві образність та творчість. Передуватиме цьому всебічна робота над словом, структурою речення. Досягти цього можна тільки навчаючи, систематично спостерігати за словом, перетворювати думку на слово [3, с. 67].

Отже, для ефективного використання інтерактивних технологій в навчальному процесі учитель повинен досконально опанувати методику, важлива наявність особистого досвіду. Це можливо, якщо учитель бере участь у різного роду тренінгах, практичних заняттях, які доречно організовувати психологічною або методичною службою школи.

РОЗДІЛ 2.

ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЙЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

  1.  1. Основні методи та форми інтерактивного навчання на уроках української мови

Одним із кроків підвищення ефективності уроку є впровадження інтерактивних технологій навчання.

Тож  розглянемо сучасні інтерактивні навчальні технології в тих моделях, які доцільно застосовувати при  навчанні української мови.

Інтерактивні технології кооперативного навчання

«Робота в парах». Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботі в малих групах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети. За умов парної роботи всі діти в класі отримують рідкісну за традиційним навчанням можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію. Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу [14, с. 123].

«Ротаційні (змінювані) трійки». Діяльність учнів у цьому випадку є подібною до роботи в парах. Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу та обговорюванню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння.

«Два - чотири - усі разом». Ще один варіант кооперативного навчання, що є похідним від парної роботи, ефективний для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь переконувати та вести дискусію.

«Карусель». Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань.

«Робота в малих групах». Роботу в групах варто використовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму. Використовуються малі групи тільки в тих випадках, коли завдання вимагає спільної, але не індивідуальної роботи.

Важливими моментами групової роботи є опрацювання змісту і подання групами результатів колективної діяльності. Залежно від змісту та мети навчання можливі різні варіанти організації роботи груп [14, с. 127].

«Діалог». Суть його полягає в спільному пошуку групами згодженого рішення. Це знаходить своє відображення в кінцевому тексті, переліку ознак. Діалог виключає протистояння, критику позиції тієї чи іншої групи. Всю увагу зосереджено на сильних моментах у позиції інших.

«Синтез думок». Дуже схожий за метою та початковою фазою на попередній варіант групової роботи. Але після об’єднання в групи і виконання завдання учні не роблять записів на дошці, а передають свій варіант іншим групам, які доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, з чим не погоджуються.

«Спільний проект». Має таку саму мету та об’єднання в групи, що й діалог. Але завдання, які отримують групи, різного змісту та висвітлюють проблему з різних боків.

«Пошук інформації». Різновидом, прикладом роботи в малих групах  є командний пошук інформації (зазвичай тієї, що доповнює раніше прочитану вчителем інформацію або матеріал попереднього уроку, домашнє завдання), а потім відповіді на запитання. Використовується для того, щоб оживити сухий, іноді нецікавий матеріал.

«Коло ідей». Метою «Кола ідей» є вирішення гострих суперечливих питань, створення списку ідей та залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання. Технологія застосовується, коли всі групи мають виконувати одне і те саме завдання, яке складається з декількох позицій, які групи представляють по черзі.

«Акваріум». Ще один варіант кооперативного навчання, що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, що учні вже мають добрі навички групової роботи [14, с. 136].

Рис. 2. 1. Інтерактивні технології кооперативного навчання

Робота в парах

Ротаційні трійки

Два-чотири-всі разом

«Карусель»

Робота в малих групах

«Акваріум»

«Діалог»

«Синтез думок»

«Коло ідей»

Технології колективно-групового навчання

До цієї групи належать інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу у всьому класі.

«Обговорення проблеми в загальному колі». Це загальновідома технологія, яка застосовується, як правило, в комбінації з іншими. Її метою є пояснення певних положень, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань учнів, до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань тощо.

«Мікрофон». Різновидом загально-групового обговорення є технологія «Мікрофон», яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

«Незакінчені речення». Цей прийом часто поєднується з «Мікрофоном» і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

«Мозковий штурм». Відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.

Мета в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу [14, с. 143].

«Навчаючи – учусь». Цей метод використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість учням взяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу підвищує інтерес до навчання.

«Ажурна пилка». Дана технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції в тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.

«Аналіз ситуації». На уроках української мови зміст деяких понять учні засвоюють, аналізуючи певні ситуації. Такі ситуації можуть аналізуватись учнями індивідуально,  у парах, в групах або піддаватися в загальному колі. Такий аналіз потребує певного підходу, алгоритму. Технологія вчить учнів ставити запитання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення.

«Вирішення проблем». Метою застосування такої технології є навчити учнів самостійно вирішувати проблеми та приймати колективне рішення.

«Дерево рішень». Як варіант технології вирішення проблем можна  використати «дерево рішень», яке допомагає дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізми прийняття складних рішень [14, с. 148].

Рис. 2. 2. Інтерактивні технології колективно-групового навчання

 

  1.  Організація педагогічного процесу з підвищення ефективності розвитку учнів за допомогою використання інтерактивних методів навчання

     Основним завданням сучасної школи є створення умов для самопізнання, саморозвитку і самореалізації кожної особистості, зокрема, молодшого школяра [29, с. 19].

      Учень повинен вміти учитися, тобто відповідно до поставленої перед ним мети вміти планувати і виконувати необхідні дії, контролювати та оцінювати свої результати. Тому вчителю необхідно навчитися вміло застосовувати особистісно-орієнтовані педагогічні технології, в основі яких лежить глибоке і всебічне вивчення особистості дитини, формування відносин співробітництва між усіма учасниками педагогічного процесу, виховання в них морально-емоційної культури взаємостосунків.

Розвиток інноваційних процесів в освіті на сучасному етапі є об'єктивною закономірністю, що зумовлюється:

  •  інтенсивним розвитком інформаційних технологій в усіх сферах людського буття; оновленням змісту філософії сучасної освіти, центром якої став загальнолюдський аспект;
  •   гуманістично-орієнтованим характером взаємодії учасників навчально-виховного процесу;
  •   необхідністю підвищення рівня активності та відповідальності педагога за власну професійну діяльність, спрямовану на формування творчої особистості вихованця, готовності до сприйняття та активної діяльності в нових соціально-економічних умовах.

Інноваційна педагогічна діяльність як особливий вид творчої діяльності спрямована на оновлення системи освіти. Вона є результатом активності людини не стільки у пристосуванні до зовнішнього середовища, скільки у зміні його відповідно до особистих і суспільних потреб та інтересів [31, с. 26].

 Умови ефективного використання сучасних активних форм і методів навчання:

- поєднання сучасних активних форм і методів навчання з традиційними;

- формування позитивної мотивації учіння;

- поєднання індивідуальних і групових форм навчання;

- диференційованого підходу до навчання;

- наявність в учнів інтелектуальних і загальних навчальних вмінь;

- використання системи активних форм і методів навчання.

Високий рівень успішності не завжди поєднується з високим рівнем творчої обдарованості. У зв’язку з цим потрібно намагатися створити сприятливі умови для самовираження кожної дитини в різних видах діяльності.

Особливістю інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до життя і громадянської активності в громадянському суспільстві і демократичній правовій державі на заняттях з будь-якого предмета шкільної програми. Це вимагає активізації навчальних можливостей учня замість переказування абстрактної «готової» інформації, відірваної від їхнього життя і суспільного досвіду. Уроки також повинні надати учням основні пізнавальні та громадянські вміння, а також навики і зразки поведінки.

Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес та мотивацію, навчати самостійному мислення та діям. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів у великій мірі залежить від умінь і стилю роботи конкретного вчителя.

Застосування інтерактивних методик висуває певні вимоги до структури уроку. Як правило, структура таких занять складається з п’яти елементів: з мотивації (не більше 5 % часу заняття); з оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів (не більше 5 % часу заняття); з надання необхідної інформації (10 – 15 % часу); з інтерактивної вправи – центральної частини заняття (45–60 % часу на уроці); з підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку (до 20% часу) [3, c. 66].

Розглянемо кожен з цих елементів ґрунтовніше, аналізуючи його методику відтворення в рамках уроків української мови.

1. Мотивація. Мета цього стану – сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація є своєрідною психологічною паузою, яка дає можливість учням насамперед усвідомити, що вони зараз почнуть вивчати інший (після попереднього уроку) предмет, що перед ними інший вчитель і зовсім інші завдання. Крім того, кожну тему можна реально вважати засвоєною, якщо вона стала основою для розвитку в особистості суб’єкта пізнання власних новоутворень. Отже, суб’єкт навчання може бути максимально налаштований на ефективний процес пізнання, мати в ньому особистісну, власну зацікавленість. Усвідомлювати, що і навіщо він зараз робитиме.

2. Оголошення, представлення теми та очікування результатів. Мета – забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти в результаті уроку і чого від них очікує вчитель. Часом буває доцільно залучити до визначення очікуваних результатів усіх учасників заняття (5 % часу) [13, c. 43].

3. Надання необхідної інформації. Мета – дати учням достатньо інформації, для того щоб на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання. З метою економії часу можлива інформація в письмовому вигляді для попереднього (домашнього) вивчення. Наприклад, деякі уроки побудовані таким чином, що в книзі учня є інформація, достатня для виконання завдань; з нею ознайомлюються до початку уроку. На самому уроці вчитель може ще раз звернути на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно – прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування (10% часу заняття) [13, c. 44].

4. Інтерактивна вправа. Мета – практичне освоєння матеріалу, досягнення поставлених цілей уроку. Інтерактивна частина заняття займає близько 60 % його часу [13, c. 44].

Послідовність проведення цього етапу така:

а) інструктування – вчитель розповідає учасникам про цілі вправи, про
правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань; запитує, чи все зрозуміло учасникам;

б) об’єднання в групи, розподіл ролей;

в) виконання завдання, під час якого вчитель виступає як організатор,
помічник, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для
самостійної роботи і навчання один з одним;

г) презентація результатів виконання вправи.

5. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку. Мета – усвідомлення того, що було зроблено на уроці, чи досягнуто поставлених цілей, як можна застосувати отримане на уроці в майбутньому. Підбиття підсумків бажано проводити у формі питань:

- що нового дізналися?

- яких навичок набули?

- наскільки це може бути корисно в житті?

Крім того, можна задати питання із проведення самого уроку:

- що було найбільш вдале?

- що сподобалося?

- що слід змінити в майбутньому?

Важливо, щоб самі учні змогли сформулювати відповіді на всі питання. Вчителю варто задуматись над тим, що підбиття підсумків уроку – це дуже важливий етап інтерактивного заняття. Саме тоді пояснюється зміст проробленого; підводиться риска під знаннями, що повинні бути засвоєні, і встановлюють зв’язок між тим, що вже відомо, і тим, знадобиться їм у майбутньому [21, с. 76 ].

Функції підсумкового етапу уроку:

- прояснити зміст опрацьованого;

- порівняти реальні результати з очікуваними;

- проаналізувати, чому відбулося так чи інакше;

- зробити висновки;

- закріпити чи відкоригувати засвоєння;

- намітити нові теми для обміркування;

- установити зв’язок між тим, що вже відомо, і тим, що потрібно засвоїти, навчитись у майбутньому;

- скласти план подальших днів.

Під підсумками уроку мається на увазі процес, зворотний інструктажу. Іншим терміном для цього стану є «рефлексія» – здатність людини до самопізнання, вміння аналізувати свої власні дії, вчинки, мотиви й зіставляти їх із діями та вчинками  інших людей. Мета рефлексії: згадати, виявити й усвідомити основні компоненти діяльності – її зміст, тип, способи, проблеми, шляхи їх вирішення, отримати результати.

Важливим фактором, що впливає на ефективність рефлексії в навчанні, є різноманітність її форм, і відповідність віковим та іншим особливостям дітей. Рефлексія не повинна бути лише вербальною – це можуть бути малюнки, схеми, графіки.

Рефлексія тісно пов’язана з іншою важливою для уроку дією – постановкою мети. Формулювання учнем мети свого навчання передбачає її досягнення і наступу усвідомлення способів досягнення поставленої мети. В цьому випадку рефлексія не лише підсумок, а й старт для нової освітньої діяльності і її нової мети.

Стадії підсумкового стану уроку:

1) установлення факторів (що відбулося?);

2) аналіз причин (чому це відбулося?);

3) планування дій (що нам робити далі?) [21, с. 89].

Під час проведення інтерактивних застосовують парну і групову роботу (в малих та великих групах). Це спонукає учнів висловлювати свої думки, формує вміння переконувати, вести дискусію. З метою підвищення ефективності уроку як основної форми навчання проводять уроки-подорожі, комбіновані уроки, уроки-казки, використовуючи різні сучасні технології: «акваріум», «мозковий штурм», «коло ідей», «метод прес», «навчаючи - вчуся», «мікрофон» тощо. Робота в малих групах дає змогу набути навичок спілкування та співпраці. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення. Інтерактивне навчання дає змогу різко збільшити відсоток засвоєння матеріалу, оскільки впливає не на свідомість учня, а й на його почуття та волю [22, с. 118].

2. 3. Структура та зміст експериментального дослідження ефективного використання інтерактивних технологій на уроках української мови

Метою експерименту є встановлення доцільності використання інтерактивних технологій навчання на уроках української мови у 2 класі, обґрунтування методів та прийомів ефективного навчання української мови в сучасній школі за умови використання інтерактивних технологій.

У дослідженні було використано методи: спостереження за навчальним процесом та активністю учнів на уроках, аналіз методичної та психолого-педагогічної літератури, визначення рівня активізації навчальної діяльності молодших школярів на уроках української мови.

Для дослідження було обрано 2-Б і 2-В класи ЗОШ №1 I-III ступенів міста Луцька, один з яких контрольний – 2-Б (29 учнів), другий – 2-В експериментальний (31 учень).

Для проведення подальшого дослідження нам необхідно було виявити рівень активізації навчальної діяльності (активність учнів) на уроці української мови у 2 класі. Критеріями активізації навчальної діяльності обрали: уміння брати участь в обговоренні, висловлювати власну думку, наводити аргументи, виконувати завдання різних видів (розпізнавального, репродуктивного, продуктивного, творчого) та швидкість їх виконання, робота учнів уподовж уроку.

Щоб встановити рівень активності учнів на уроках української мови, ми спостерігали процес  вивчення теми  «Роль дієслів у мовленні». На даному уроці велося спостереження за активністю учнів на уроці.

Щоб узагальнити результати спостереження, ми встановили три рівні активізації навчальної діяльності молодших школярів: високий, середній, низький.

До високого рівня віднесли учнів, які працювали протягом усього уроку, брали участь в обговоренні, висловлювали власну думку, наводили аргументи, виконували завдання різного характеру (розпізнавального, продуктивного, репродуктивного, творчого).

До середнього рівня віднесли учнів, які працювали лише на деяких етапах уроку, не виявляли інтересу до обговорення питань, не у всіх випадках висловлювали власну думку, виконували завдання розпізнавального, репродуктивного та частково продуктивного характеру.

До низького рівня віднесли учнів, які працювали лише на деяких етапах уроку, не виявили інтересу до обговорення питань, не висловлювали власної думки, виконували завдання розпізнавального та репродуктивного характеру. (Результати подані в таблиці 2. 3.).

Таблиця 2. 3.

Рівень активізації навчальної діяльності молодших школярів

(лютий)

Рівень

сприймання

Контрольний клас

Експериментальний клас

Кількість учнів

Відсоток

( % )

Кількість учнів

Відсоток

( % )

Високий

5

17

6

19

Середній

14

48

15

49

Низький

10

35

10

32

Проаналізувавши результати спостереження, ми виявили: у контрольному класі високий рівень активізації навчальної діяльності мають 5 учнів, що складає 17 % від загальної їх кількості; середній рівень – 14 учнів, що складає 14 %; низький рівень – 10 учнів, що складає 35 % всіх учнів.

В експериментальному класі високий рівень активізації навчальної діяльності мають 6 учнів – 19 % від загальної їх кількості; середній рівень – 15 учнів – 49 %; низький рівень 10 учнів –32 % всіх учнів.

Показники рівня активності навчальної діяльності школярів на початку експерименту ілюструє діаграма 2. 4.

Діаграма 2. 4.

Рівень активізації навчальної діяльності молодших школярів

(лютий)

Як бачимо, результати експерименту засвідчили, що рівень активізації навчальної діяльності молодших школярів на уроках української мови у контрольному та експериментальному класі на початку експерименту є приблизно однаковим. Помітно, що  у всіх класах переважає середній рівень активізації навчальної діяльності під час опрацювання матеріалу, майже такий самий відсоток учнів з низьким рівнем та удвічі менше дітей, які мають високу активність на уроці, тобто учні не досить активні, не дуже хочуть брати участь в обговорені питань та вирішені завдань,  що свідчить про відсутність мотивації та чинника, який активізує діяльність на уроці.

Для того, щоб підтвердити необхідність використання інтерактивних технологій навчання на уроках української мови, нами була розроблена експериментальна методика. Експеримент тривав з 27 січня до 22 березня 2014 року.

У контрольному класі опрацьовували матеріал за звичайною методикою, а у експериментальному класі протягом експерименту активно використовували інтерактивні технології навчання.

Вибір тієї чи іншої технології для конкретного уроку зумовлювався не тільки його навчальною метою, а й іншими факторами, зокрема, специфікою мікросередовища школи і попереднім рівнем готовності дітей, їх емоційним станом, резервом навчального часу, темою уроку.

Рамки роботи не дають змоги описати всю методику, тому покажемо роботу на прикладі опрацювання певних тем, що вивчаються у 2 класі (Додаток В).

Матеріалом для опрацювання було обрано тему «Поняття про службові слова, їх роль у реченні». Урок був проведений у формі міжгалактичної подорожі на космічній  ракеті [26; 109].  

Відповідно до теми, що опрацьовувалась, індивідуальним особливостям учнів та етапів уроку української мови було використано інтерактивні технології.

  1.  Інтерактивний прийом «Мозковий штурм»

-   З чого складається наше мовлення?  (З реченнь)

-   Що виражає речення?

-   З чого складається речення?

- Які слова ми з вами вже вивчили? Що означають? На які питання відповідають?

Іменник – назва предмета,

питання хто?, що?                            

Прикметник - ознака предмета,

питання який?, яка?, яке?, які?

Дієслово - дія предмета,

Питання що робити?                                                

  1.  Робота в групах:

-   Кожній групі роздаються картки з назвою частини мови.

Завдання:  дібрати відповідні слова на задану букву: іменники, прикметники, дієслово.

і – іскра                    п – правдивий                         д – думає

м -                             р -                                             і –

е -                              и -                                            є –

н -                              к -                                            с –

н -                              м -                                            л –

и -                              е -                                             о –

к -                              т -                                             в –

                                 н -                                             о –

                                 и –

                                 к –

  1.  Прийом передбачення:

 - Прочитайте з дошки тему уроку: «Службові слова».

- Як ви гадаєте, про що піде мова  на уроці? Що це за слова?

Бесіда про службові слова.

Прочитайте з дошки початок вірша Наталі Забіли «З неба падають сніжинки». Чого в ньому не вистачає? Давайте доповнимо.

… неба падають сніжинки

… дерева, … будинки,

… майдани, … садки,

… ялинки, … дубки.

  1.  

Метод «Навчаючи-вчуся»

Уважно прочитайте та запам’ятайте правило, а тоді розкажіть його своєму сусіду по парті.

  1.  Робота в групах

— Прочитайте вірш, записаний на дошці

Жив (на) світі дід Василь.

(У) кисіль він сипав сіль.

Цукор клав (у) холодець,

(а) (у) чай — жовтки (з) яєць.

Був дідусь наш (не) дивак,

(а) робив це просто так,

(а) робив це все (для) штуки,

(щоб) сміялися онуки.

                                                                    (В. Бичко)

Поставте до кожного слова запитання.

Що ви помітили ?

Чи відповідають службові слова на запитання ?

  1.  Гра «Мовне лото»

Дітям роздають індивідуальні картки, наприклад:

.

Віднайдіть службові слова

Прочитайте текст. Віднайдіть службові слова, прокоментуйте їх.

  1.  Прийом «Займи позицію»

Чи може існувати українська мова без службових слів?

Може                                                                Не може

  1.  Прийом «Коло ідей»

Розгляньте малюнок. Складіть речення, використовуючи службові слова .

  1.  Прийом «асоціативний кущ»

(у, в, на, біля)                      (і, й, та, але, або)            (з, без, до від)

(короткі)                                      Службові       (до них не ставляться запитання)

                                                        слова                                                                         

(повязують слова)                                               (писати окремо від  інших слів)

(службові слова потрібні)                                          (важко без службових слів)

  1.  Метод "Прес"

Чи є важливими службові слова у мовленні ?

Я вважаю, що...

(висловіть свою думку, проясніть, в чому полягає ваша точка зору)

  1.  Метод "Мікрофон"

ЦІНУЮ

Думку  товаришів                  - Нові знання                   - Корисні поради

……                                         - ………                              - …..

          

У кінці експерименту (кінець березня) під час опрацювання теми «Поняття про службові слова, їх роль у реченні» знову велося спостереження за навчальною діяльністю учнів контрольного та експериментального класів  на уроці.

Результати визначали за тими ж рівнями що і на початку експерименту: високий, середній, низький (результати спостереження подано у таблиці 2. 5.).

Таблиця 2. 5.

Рівень активності навчальної діяльності молодших школярів

(кінець березня)

Рівень

сприймання

Контрольний клас - 29 учнів

Експериментальний клас – 31 учень

Кількість учнів

Відсоток

( % )

Кількість учнів

Відсоток

( % )

Високий

6

21

10

32

Середній

15

52

17

55

Низький

8

27

4

13

Аналіз даних дозволив встановити, що у контрольному класі високий рівень активізації навчальної діяльності мають 6 учнів, що складає 21 % від загальної їх кількості; середній рівень – 15 учнів, що складає 15 %; низький рівень – 8 учнів, що становить 27 % всіх учнів.

В експериментальному класі високий рівень активізації навчальної діяльності мають 10 учнів, що становить 32 % від загальної їх кількості; середній рівень – 17 учнів – це 55 %; низький рівень – 4 учня, що складає 13 % від загальної кількості всіх учнів.

Показники рівня сприймання навчальної діяльності учнів 2-их класів наприкінці експерименту ілюструє діаграма 2. 6.

Діаграма 2.6.

Рівень активізації навчальної діяльності молодших школярів

(кінець березня)

Діаграма свідчить, що основним в контрольному та експериментальному класах є середній рівень активізації навчальної діяльності на уроках української мови інтерактивними технологіями. Проте в експериментальному класі кількість учнів з високою активністю більш ніж удвічі переважає кількість тих, які мають низький рівень, а у контрольному класі ця різниця незначна.

Для того, щоб прослідкувати, як змінився рівень активізації навчальної діяльності молодших школярів на кінець березня, ми порівняли дані, отримані у лютому, з даними у кінці березня (порівняння даних у таблиці 2.7.).

Таблиця 2. 7.

Підвищення рівня активізації навчальної діяльності учнів

( лютий – березень )

Рівень

сприймання

          Контрольний клас

Експериментальний клас

лютий

березень

приріст

лютий

березень

приріст

учні

%

учні

%

учні

%

учні

%

учні

%

учні

%

Високий

И5

117

66

221

1+1

+4

66

119

110

229

4+4

+10

Середній

114

448

115

552

1+1

+4

115

449

117

555

2+2

++6

Низький

110

335

88

227

--2

-8

110

332

44

116

--6

--16

  

Отже, наведені вище дані свідчать, що у контрольному класі кількість учнів, які мають високий рівень активізації навчальної діяльності, за лютий-березень збільшилась на 1 особу, що становить 4 % усієї кількості учнів, а в експериментальному класі кількість учнів з високим рівнем активності за той же період збільшилась на 4 особи – це 10 % усіх учнів. Кількість учнів, що мають середній рівень активності, у контрольному класі збільшилась на одного учня, тобто 4 %, а в експериментальному класі на 2 учні, що складає 6 %. Кількість учнів, які мали низький рівень активізації навчальної діяльності, у контрольних класах зменшилась на 2 учні, тобто на 8 % від загальної кількості учнів, в експериментальних класах ця кількість зменшилась на 6 учнів, тобто на 16 % від загальної кількості учнів експериментальних класів.

З узагальнених результатів дослідження можемо відзначити, що на кінець березня в експериментальному класі, на відміну від контрольного, рівень активізації навчальної діяльності молодших школярів на уроках української мови став вищим.

Таким чином, використання інтерактивних технологій на уроках української мови у 2 класі є умовою ефективного навчання молодших школярів. Це сприяє розвиткові творчого потенціалу учнів.

Дослідження довело, що у педагогічному процесі слід максимально використовувати активні (інтерактивні) методи. Вони можуть бути включені в реальний педагогічний процес.

Перевага всіх запропонованих нами методів і форм активного навчання української мови очевидна. Розумне і доцільне використання цих методів значно підвищує розвивальний ефект навчання, створює атмосферу напруженого пошуку, викликає в учнів і вчителя позитивні емоцій і формує самостійну особистість.

ВИСНОВКИ

    У курсовій роботі ми досліджували одну із актуальних проблем навчання в сучасній школі – використання інтерактивних технологій як умова ефективного навчання української мови в сучасній початковій школі.

Вивчення, аналіз та систематизація інформації літературних джерел, передового педагогічного досвіду, спостереження за шкільною практикою та результати дослідження дали змогу зробити такі узагальнення і висновки:

1. Уроки рідної мови – це напружена, науково-організована й результативна праця всіх учнів у співпраці з учителем, яка розвиває творчі здібності учнів; сприяє здобуванню знань учнями самостійною роботою думки; диференціює та індивідуалізує процес навчання; стимулює роботу з додатковою літературою; розвиває аналітичне мислення, вміння робити узагальнення; формує в учнів навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності

2. Досягненню мети і завдань навчально-виховного процесу у початковій школі сприяє використання інтерактивних технологій.

3. Інтерактивне навчання — це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету — створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

 4. Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це спів навчання, взаємне навчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють.

5. Формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного та морального здоров'я, забезпечення пріоритетного розвитку людини основні завдання, які стоять перед навчальним закладом. У зв'язку з цим основна мета вчителів початкових класів полягає у сприянні мовленнєвому розвиткові учнів, які б уміли змістовно, зв’язко і стилістично грамотно висловлювати свої думки.

6. Для ефективного використання інтерактивних технологій в навчальному процесі учитель повинен досконально опанувати методику, важлива наявність особистого досвіду. Це можливо, якщо учитель бере участь у різного роду тренінгах, практичних заняттях, які доречно організовувати психологічною або методичною службою школи.

7. Використання інтерактивних методів сприяє інтенсифікації навчально-виховного процесу.

8. Різновидом інтерактивних методів є дидактичні ігри. В процесі гри відбувається тісна взаємодія усіх її учасників, вона активізує навчальну діяльність, сприяє формуванню комунікативних вмінь, дає можливість спільно шукати і приймати рішення щодо поставлених завдань, а тому відповідає принципам інтерактивного навчання

9. Використання інтерактивних методів, поряд із численними перевагами, може супроводжуватися певними труднощами, які доводиться долати вчителю початкової школи

10. Експериментальні дослідження, а також досвід вчителів-практиків показав, що при систематичній роботі та дотриманні розроблених методичних рекомендацій можна успішно подолати проблеми використання інтерактивних методів навчання в початковій школі.    

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1.  Баханов К. О. Інноваційні системи, технології, та моделі навчання в початковій школі / О. К. Баханов. – К. : Монографія, 2000. – 160 с.
  2.  Бєляєв О. М. Інтегровані уроки рідної мови / О. М. Бєляєв. – К. : Дивослово, 2003. – №5. – С. 36-40.
  3.  Бєляєв О. М. Сучасний урок української мови / О. М. Бєляєв. – К. : Рад. школа, 1981. – 194 с.
  4.  Богданова І. М. Професійна підготовка майбутніх вчителів на основі застосування інноваційних технологій / І. М. Богданова. – К., 1998. – 22 с.
  5.  Бутрім В. Л. Граматична веселочка. Збірник нестандартних дидактичних матеріалів. 1– 4 класи / В. Л. Бутрім. – Харків: Основа, 2006. – 56 с.
  6.  Вірієнко О. М. Диференційний підхід до навчання школярів рідної мови / О. М. Вірієнко. – К. : Початкова школа. – 1991. – №9. – С. 16-19.
  7.  Гадяцький M. В. Організація навчального процесу в сучасній школі / М. В. Гадяцький. – Харків: Ранок, – 2004. –136 с.
  8.  Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології / І. М. Дичківська. – К. : Академвидав, 2004. – 198 с.
  9.  Задоя Є. С. Використання можливостей нетрадиційних технологій у підготовці майбутнього вчителя // Технології неперервної освіти : проблеми, досвід, перспективи розвитку / Є. С. Задоя. – Миколаїв : МФ НаУКМА, 2002. – С. 92-95.
  10.  Зеер Э. Ф. Личностно-ориентированное профессиональное образование / Э. Ф. Зеер. – М., Академия профессионального образования, Инстутут развития профессионального образования. – К. : Рад. Школа, 2002. – 44 с.
  11.  Литовко С. І. Диференційований та індивідуальний підхід до учнів / С. І. Литовко. – К. : Початкова школа – 1988. - №10. – С. 25-30.
  12.  Логачевська С. П. Дійти до кожного учня / За ред. О. Я. Савченко. – К. : Рад. Шк., 1990. – 169 с.
  13.  Інтерактивні методи навчання. Досвід упровадження / За ред. В. Шарко. — Херсон: Олді-Плюс. — 2002. — 207 с.
  14.  Інерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: Метод. посібник / Авт.-уклад. : Пометун О. І., Пироженко Л. В. – К. : Освіта, 2002. – 258 с.
  15.  Интерактивное обучение: новые подходы // Відкритий урок. – 2002. –№5-6.
  16.  Караман С. К.Методика навчання української мови в гімназії / С. К. Караман. – К. : Ленвіт, 2000. – 208 с.
  17.  Кларін М. В. Педагогічна технологія в навчальному процесі (Аналіз зарубіжного досвіду). – М. : Знання, 1989. – 325с.
  18.  Колеченко А. К. Энциклопедия педагогических технологий : Пособие для преподавателей / А. К. Колеченко. – СПб. : КАРО, 2002. – 368 с.
  19.  Куріпна В. І. Українська мова. Нестандартні уроки. 2-4 класи / В. І. Куріпна. – Харків: Основа, 2008. – 192 с.
  20.  Матвієнко П. І. Орієтир на освітні технології // Педагогічні технології: Досвід. Практика. Довідник / П. І. Матвієнко. – Полтава: ПОІПОППО, 1999. – 12 с.
  21.  Мельничайко В. Я., Пентилюк М. І. Удосконалення змісту і методів навчання української мови / В. Я. Мельник, М. І. Пентилюк. – К. : Рад. школа, 1982. – 256 с.
  22.  Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах / За ред. M. І. Пентилюк. — K. : Ленвіт, 2000. — C. 145-148.
  23.  Панчук О. В. Ігрова допомога на уроках української мови // Українська мова та література в школі / О. В. Панчук. – Х. : Основа 2007. - №3. – С. 27-29.
  24.  Пентилюк  М. І., Окуневич Т. Г. Сучасний урок української мови / М. І. Пентилюк, Т. Г. Окуневич. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 176с.
  25.  Петренко В. С. Форми організації навчання у сучасних педагогічних технологіях / В. С. Петренко. – Кіровоград. : Педагогічні науки. – 2002. – Вип.42. – 232.
  26.  Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання / О. І. Пометун., Л. В. Пироженко. – К. : А.С.К., 2003. – 192 с.
  27.  Пометун О. І., Пироженко Л. В. Інтерактивні технології навчання // Відкритий урок. – 2006. – № 3. – С. 25 – 29.
  28.  Пометун О. І. Енциклопедія інтерактивного навчання / О. І. Пометун. – К., 2007. – 144 с.
  29.  Пометун О. І. Інтерактивні методики та система навчання / О. І. Пометун.  – К. : Шк. світ, 2007. – 112 с.
  30.  Попова Т. Ю. Рольова гра на уроках словесності // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2007. – №16. – С. 18– 19.
  31.  Підготовка майбутнього вчителя до впровадження педагогічних технологій : Навч. посіб. / О.М.Пєхота та ін.; За ред. І.А.Зязюна, О.М.Пєхоти. – К. : Вид-во А.С.К., 2003. – 240 с.
  32.  Савченко О. Я.  Дидактика початкової школи / О.Я. Савченко. – К.,1997. – С. 56 – 62.
  33.  Сиротенко Г. O. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання / Г. О. иротенко. — Х. : Основа. —2003. — 80 с.
  34.  Стребна О. В. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи. В 6-е. / О. В. Стребна. – Х. :Основа, 2008. –159 с.
  35.  Сухомлинський В. О. Вибрані твори в п’яти томах. Том 3 / В. О. Сухомлинський. – К.: «Радянська школа», 1997. – 670с.
  36.  Українська мова: підручн. Для 2 кл. загальноосвітн. Навч. Закл.з навч. укр. Мовою. – К.: Грамота, 2012. – 176 с.
  37.  Українська мова. 2 клас. (за підручником М. С. Вашуленка, Г. С. Дубовик) / М. О. Володарська, Н. О. Ковальчук. – Х. : Вид. група Основа, 2013. – 134 с.
  38.  Навчальні програми для загальноосвітніх навч. закл. Із навчанням українською мовою. 1–4 класи. – К. : Освіта, 2013. – 392 с.
  39.  Фасоля А. М. Особистісно-зорієнтоване навчання: дидактичний аспект / А.М. Фасоля. – Х. : Основа, 2003. –  №48. – С. 15 – 19.
  40.  Фіцула М. М. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти / М. М. Фіцула. – Т: Богдан, 1997. – 192с.
  41.  Фокин Ю. Д. Преподавание и воспитание в высшей школе: Методология, цели и содержание, творчество. Учеб. пособие для студ. высш. учеб. Заведений / Ю. Д. Фокин. – М. : Издательский центр «Академия» - 2002 – 224 с.
  42.  Холодная М. А. Психология интеллекта. Парадоксы исследования / М. А. Холодная. – М. : Барс, 1997. – 96 с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Таблиця порівняння традиційного та інтерактивного навчання

Компоненти

Традиційне навчання

Інтерактивне навчання

1

2

3

Цільовий

компонент

Передавання знань через виклад навчальної інформації без залучення студентів до активної навчально-пізнавальної діяльності

Розвиток студента як суб’єкта навчальної діяльності, створення умов для активного оволодіння знаннями та реалізації творчого потенціалу.

Мотиваційний

компонент

Переважання зовнішньої мотивації

Наявність глибокої внутрішньої мотивації та мотивації спільної діяльності

Змістовний

компонент

Репродуктивне засвоєння матеріалу

Самостійний пошук та оволодіння знаннями

Операційно-

діяльнісний

компонент

Переважання методів усного викладання знань: лекції, бесіди, методу ілюстрації і демонстрації, репродуктивних методів

Інтерактивні методи „мікрофон”, „мозковий штурм”, „акваріум”, дискусія, рольова гра та ін.

Контрольно-

регулюючий компонент

Викладач контролює обсяг вивчення матеріалу, час і хід навчання. Зворотній зв’язок з учнями відсутній. Викладач є „ джерелом ” знань

Контроль викладача за обсягом матеріалу, що вивчається, ходом навчання є опосередкованим. Зворотній зв’язок з учнями є постійним. Викладач є організатором, консультантом.

Оцінно-

Результативний

компонент

Є чіткі критерії для контролю знань педагогом. Але оцінка є формальним показником результату навчання, оскільки не враховує реального рівня розвитку. Відсутні можливості для  тих, хто навчається, щодо розвитку самоконтролю та самооцінки

Оцінка викладача формується на основі врахування активності кожного студента, докладених ним зусиль, способу спілкування, вміння співпрацювати.

Додаток Б

Види навчання

Додаток В

Урок української мови з використанням інтерактивних

технологій у 2 класі

Тема: Поняття про службові слова, їх роль у реченні.

Мета: Дати учням уявлення про службові слова та їх роль у реченнях. Вчити учнів розрізняти службові слова та писати їх окремо від інших слів.

          Розвивати уміння виділяти службові слова з потоку мовлення; уміння ставити до слів питання; уміння узгоджувати слова в реченні за допомогою службових слів і питань; діалогічне мовлення; увагу; спостережливість.

        Виховувати обережність в дотриманні правил дорожнього руху; культуру мовлення.

Обладнання. Індивідуальні картки; картки на дошку; план уроку;  підручники з    української мови М.С. Вашуленка; ноутбук; робочі зошити.

Хід уроку

І. Організація класу

Добрий день, діти, гості! Починаємо урок з української мови.

Вчитель:    Наш урок цікавий,

 Він гостей зібрав ласкавих.

 Повернімося обличчям до гостей

 І лагідно промовим: «Добрий день!»

Сідайте, будь ласка!

Вчитель:     Я бачила зірниця впала,

                     Як на снігу вона лежала.

                     Як сніг, біліший від лілеї,

                     Вночі іскрився біля неї,

                     Її до класу я несу,

                     Щоб показать вам цю красу.

Подивіться, яка гостя сьогодні у нас на уроці! -             

А гостей годиться шанувати. Наша маленька гостя заблукала в міжпланетному середовищі і просить, щоб ми допомогли їй повернутися на зоряне небо.

Я гадаю, ми допоможемо їй.

Ви готові до подорожі?

Тоді сідаємо до космічної ракети і вирушаємо!

Учні:          Працюватимем старанно,

                  Щоб почути у кінці,

                  Що у нашім другім класі

                  Діти – просто  Мо-ло-дці!

Але ви повинні знати, що тільки розумні і старанні можуть досягти зоряних висот!

А щоб наша міжгалактична подорож із зірочкою була вдалою – я пропоную вам такий маршрут (план).

ПЛАН

«Готовність № 1» (Перевірка домашнього завдання)

«Старт» (Хвилинка каліграфії)

«Земля в ілюмінаторі» (Словникова робота)

«Невагомість» (Робота з новим матеріалом)

«Розумна космічна книга» (Робота з підручником)

«Парад планет» (Самостійна робота)

«Міжгалактичними дорогами» (Розвиток діалогічного мовлення)

«Рідна оселя» (Домашнє завдання)

ІІ. Перевірка домашнього завдання. «Готовність № 1»

ІІІ Актуалізація опорних знань.

Діти, а що нам необхідно для космічної подорожі? На якому транспорті будемо подорожувати? ( ракеті)

Давайте її побудуєто.

Які слова ми з вами вже вивчили? Що означають? На які питання відповідають?

іменник – назва предмета,

питання хто?, що?                                 

прикметник- ознака предмета,

питання який?, яка?, яке?, які?

Дієслово- дія предмета,

         Питаня що робити?                                            

                                                                 

Що ж, на старт! Летимо!

ІІІ. Хвилинка каліграфії.  «Старт».

Вчитель:  Урок продовжим без зупинки

         Каліграфічною хвилинкою.

Перевірте, діти, чи ви правильно сидите за партами та тримаєте ручку.

Учні: Зошит свій я відкриваю,

          Навкоси його кладу.

          Ручку я ось так тримаю.

          Сяду рівно, не зігнусь.

          Буду я писати гарно,

          До роботи я берусь.

Пропустимо два рядки і запишемо:

     Уу   їн   ра   Ук   на   

ІV.  Словникова робота. «Замля в ілюмінаторі».

Яке слово заховалося в цих складах?   Україна  Що про нього можете сказати?

Як його будемо писати? Складемо звукову схему:   • –  – •  = •′  – •

Скільки звуків і скільки букв, скільки складів у слові  Україна (7 б., 8 зв., 4 скл.)

Як поділимо це слово для переносу?

На яке питання відповідає слово Україна?

Розширте речення прикметниками.       Я люблю свою … Україну.

V.  Робота над новим матеріалом «Невагомість».

ПРИЙОМ ПЕРЕДБАЧЕННЯ

- Прочитайте з дошки тему уроку. «Службові слова».

- Як ви гадаєте, про що піде мова у нас на уроці? Що це за слова?

Бесіда про службові слова.

Прочитайте з дошки початок вірша Наталі Забіли «З неба падають сніжинки». Чого в ньому не вистачає? Давайте доповнимо.

… неба падають сніжинки

… дерева, … будинки,

… майдани, … садки,

… ялинки, … дубки.

Текст записати в зошити. Службові слова підкреслити (коментоване письмо).

Колективна робота з підручником. «Розумна космічна книга».

(Вправа 37)

Прочитайте речення.

Яке речення відповідає даній схемі?

       (Маленький зайчик вискочив на узлісся.)

Запишіть його.

Скільки слів у записаному реченні? (П'ять)

Назвіть кожне слово окремо і поставте до кожного з них питання. (Маленький — який?, зайчик — хто?, вискочив — що зробив?, на узлісся — на що?)

До якого слова в реченні не можна окремо поставити питання? (На) Підкресліть його.

Знайдіть у другому реченні слово, до якого не можна окремо поставити питання. (В)

Тож чи до всіх слів у нашій мові можна ставити питання? (Є слова, до яких питання поставити не можна.)

А чи можна обійтися без цих слів у реченні? (Звичайно, ні!)

VІ. Фізкультхвилинка «Космічна гімнастика».

VІІ. Закріплення вивченого матеріалу «Парад планет».

 

Різнорівнева самостійна робота.   

І група (сильні учні)

Зі слів кожного рядка склади і запиши речення.   Підкресли службові слова.

Зранку, на, блищала, травичці, роса.

Біля, учні, школи, посадили, квіти.

ІІ група (слабкі учні )

Утворити словосполучення, службові слова підкреслити.

Яблука, стіл                 Яблука … столі     (на)        

Діти, клас                      Діти … класі          (в)      

Квіти, ваза                   Квіти … вазі            (у)      

VІІІ. Розвиток діалогічного мовлення «Міжгалактичними дорогами».

      Вправа 39

Прочитайте діалог. (читають учні, що підготувалися до читання вдома)

Чому батьки не пускають Андрійка на ковзанку? (Бо це через дорогу, по якій цілий день сновигають машини.)

Як треба переходити дорогу? (Дуже уважно стежити, щоб не потрапити під колеса. А краще — з дорослими.)

Які службові слова ви зустріли в тексті?

Спробуйте в парах передати розмову, не користуючись текстом.

ІХ. Підсумок уроку

Над якими словами ми працювали сьогодні на уроці? Як вони називаються?

Для чого служать службові слова?

Як пишуться службові слова з іншими словами в реченні ?

Які службові слова ви запам’ятали?

ПРИЙОМ   «АСОЦІАТИВНИЙ КУЩ»

(у, в, на, біля)                      (і, й, та, але, або)            (з, без, до від)

(короткі)                                      Службові       (до них не ставляться запитання)

                                                        слова                                                                         

(пов’язують слова)                                               (писати окремо від  інших слів)

(службові слова потрібні)                                          (важко без службових слів)

Х. Домашнє завдання:  «Рідна оселя».  

Впр.38 (слабкі учні), повторити вивчені правила.

Впр. 40 (сильні учні), повторити вивчені правила.

Завдання учні для себе обирають самостійно.

Дякую за роботу. Я думаю, що сьогодні на уроці ми своєю старанністю засвітили ще одну зірку – СЛУЖБОВИХ СЛІВ і допомогли зірочці повернутися  на зоряне небо.

Урок закінчено.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

11708. Аудит ресурсов и событий 25.5 KB
  Лабораторная работа №8. Аудит ресурсов и событий. Цели работы: научиться планировать политику аудита настроить аудит для файлов и папок настроить аудит для принтеров просматривать журнал находить события в журнале заархивировать журнал безопасности конфигуриров
11709. Мониторинг ресурсов 16.19 KB
  Лабораторная работа №9. Мониторинг ресурсов. Цели работы: оптимизировать производительность дисков с помощью утилиты Check Disk оснастки Disk Defragmenter сжатия данных и дисковых квот; определить какие из папок на Вашем компьютере являются общими; контролировать общие папки;...
11710. Архивация и восстановление данных 24.25 KB
  Лабораторная работа № 10. Архивация и восстановление данных Цели :научится архивировать данные на компьютере и по сети; Научится создать расписание архивации; Научится настроить варианты архивации в Backup Wizard Мастер архивации; Научится восстанавливать данные. Ход ра
11711. Установка и настройка сетевых служб 27.5 KB
  Лабораторная работа № 11. Установка и настройка сетевых служб. Цели работы: получение практических навыков по установке и настройке служб DHCP и DNS в сетевой среде Windows. Выполнил: Слепцов И. А. Группа: 103ПО. Дата: 12.12.12. Проверил: Антипенков А. В. Ход работы Устано...
11712. Установка и конфигурирование Terminal Services и Terminal Services Licensing 27 KB
  Лабораторная работа № 12. Установка и конфигурирование Terminal Services и Terminal Services Licensing. Цели работы: установить службы Windows 2000 Terminal Services и выполнить их удаленную настройку установить службы лицензирования и открыть сеанс связи с терминальными службами. Выполнил: Слепцов...
11713. Создание Web и FTP-узлов 27 KB
  Лабораторная работа №13. Создание Web и FTPузлов. Цели работы: получение профессиональных навыков в решении проблем при создании Web и FTPузлов. Выполнил: Слепцов И. А. Группа: 103ПО. Дата: 19.12.12. Проверил: Антипенков А. В. Ход работы Настроили Webузел Administration с пом...
11714. Настройка и запуск Telnet Services 26 KB
  Лабораторная работа №14. Настройка и запуск Telnet Services. Цели работы: научиться настраивать службы Windows 7 Telnet для доступа к ним клиента Telnet; соединяться со службой Telnet при помощи клиента Microsoft Telnet Client. Выполнил: Слепцов И. А. Группа: 103ПО. Дата: 18.12.12. Проверил: Антипенко
11715. Дослідити методи завантаження програм та налаштування інтерфейсу інтегрованного середовища Borland C++ 5.02 451.5 KB
  Програма, що створюється в середовищі ВС++, називається файлом проекту і є структурою, ієрархічно звязаних між собою файлів, використовуваних в програмі (виконуваного, початкового, заголовних і так далі). Файл проекту має розширення..
11716. Основи роботи в інтегрованому середовищі програмування Borland C++ 5.02 265 KB
  Лабораторна робота №2 Тема: Основи роботи в інтегрованому середовищі програмування Borland C 5.02. Мета: Дослідити методи завантаження програм та налаштування інтерфейсу інтегрованного середовища Borland C 5.02. Послідовність виконання роботи. Ввімкнути ПК. З...