96618

ОРГАНІЗАЦІЯ БІЗНЕС–ПЛАНУВАННЯ В ПІДПРИЄМНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Курсовая

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Сутність і завдання фінансового планування Фінансове планування є необхідним елементом управління економікою. Основні з них: висока ступінь невизначеності на ринку пов’язана з триваючими глобальними змінами у всіх сферах суспільно життя їх непередбачуваність ускладнює планування; незначна частка підприємств що мають фінансові можливості...

Украинкский

2015-10-08

135 KB

0 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT1

ЗМІСТ

[1] ЗМІСТ

[2] ОРГАНІЗАЦІЯ БІЗНЕС - ПЛАНУВАННЯ В ПІДПРИЄМНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

[3] Сутність і завдання фінансового планування

[4] СТРУКТУРА І ЗМІСТ БІЗНЕС-ПЛАНУ

[5] РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ БІЗНЕС-ПЛАНУ

[6] ПОШИРЕНІ ПІДХОДИ СКЛАДАННЯ БІЗНЕС-ПЛАНУ

[7] ВИСНОВОК

[8] СПИСОК ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА


ВСТУП

Визначаючи роль планування, американські професори Р. Хизрич і М. Пітерс пишуть: В«Планування - це найважливіша складова частина успіху будь-якої господарської діяльності. Нехтування ним може дуже дорого коштувати підприємцю: адже всі, з ким він пов'язаний по справах фірми, - постачальники, споживачі, конкуренти, банки - мають свої плани, і підприємець зобов'язаний їх враховувати, а, отже, планувати і свою діяльність ».

Фінансове планування для підприємства взаємозалежне з плануванням господарської діяльності й будується з урахуванням показників виробничого плану (обсягу виробництва, реалізації, кошторису витрат за виробництво, плану капітальних вкладень та інших.). Проте складання плану перестав бути простим арифметичним перерахунком показників виробничого плану в фінансові показники. У процесі планування здійснюється аналіз показників виробничого плану, проявляються й використовуються невраховані у яких внутрішньогосподарські резерви та шляхи ефективнішого використання виробничої потужності підприємства, раціональнішого витрати потребує матеріальних та грошових ресурсів, підвищення якості продукції, розширення асортименту та інших.

Основним об'єктом фінансового планування є потік коштів. Для чинного підприємства немає початковій та кінцевої точок потоку: його рух безупинно і замкнуто. Кінцевим продуктом вважатимуться оплату сировини, основних засобів, праці, або виплату дивідендів акціонерам. Центральний елемент потоку – кошти. Розмір коштів підприємства змінюється у часі у зв'язку з мінливістю окремих елементів грошового потоку (обсягів продажу, інкасації дебіторську заборгованість, оплати боргу комерційному кредиту та інших.)

Фінансове планування в системі управління підприємством відіграє провідну роль. Це давно перевірена на практиці в розвинених країнах аксіома. Метою даної роботи є знайомство з основними елементами фінансового планування на підприємстві і визначення етапів фінансового планування. У відповідності з метою роботи поставлені і вирішені наступні завдання:

  •  Визначення сущьності і завдань фінансового планування;
  •  Вивчення методів фінансового планування;
  •  Знайомство з основними етапами розробки фінансовогог плану.


  1.  ОРГАНІЗАЦІЯ БІЗНЕС - ПЛАНУВАННЯ В ПІДПРИЄМНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
    1.  Сутність і завдання фінансового планування

Фінансове планування є необхідним елементом управління економікою. Якщо фінанси, як такі, охоплюють всі сторони діяльності підприємства, то фінансове планування, виражає ці сторони діяльності у відповідних фінансових показниках, що використовуються в управлінні економікою. Без фінансового планування не може бути досягнутий той рівень управління економікою, який забезпечує підприємству підвищення його ефективності, успіх на ринку, розширення матеріальної бази, успішне вирішення соціальних питань і питань матеріального стимулювання працівників.

Фінансове планування - це процес визначення обсягів надходження відповідних видів фінансових ресурсів (прибутку, амортизації тощо) і їх розподілу по напрямками в планованому році.

Призначення фінансового планування - визначення сукупної потреби підприємства в фінансових ресурсах у розмірах забезпечують фінансування розширення виробництва, виконання фінансово-кредитних зобов'язань перед бюджетом, банками тощо, розв'язання соціальних завдань і завдань матеріального стимулювання працівників підприємства. Крім цього, фінансове планування сприяє запобіганню понаднормативних і понадпланових видатків товарно-матеріальних цінностей і фінансових ресурсів, як по окремих видах проведених заходів, так і по підприємству в цілому.

Об'єктом фінансового планування є доходи і накопичення, їх формування та розподіл, взаємовідносини з ланками фінансово-кредитної системи, фонди грошових коштів, їх формування та використання, капітальні вкладення і оборотні активи, планування їх обсягів і джерел фінансування, визначення джерел фінансування соціальної і культурно-побутової сфер підприємства.

Поряд з усвідомленою необхідністю широкого застосування сучасного фінансового планування в нинішніх умовах діють фактори, що обмежують його використання на підприємствах.

Основні з них:

  •  висока ступінь невизначеності на ринку, пов'язана з триваючими глобальними змінами у всіх сферах суспільно життя (їх непередбачуваність ускладнює планування);
  •  незначна частка підприємств, що мають фінансові можливості для здійснення серйозних фінансових розробок;
  •  відсутність ефективної нормативно-правової бази вітчизняного бізнесу.

Великі можливості для здійснення ефективного фінансового планування мають великі компанії. Вони володіють достатніми фінансовими засобами для залучення висококваліфікованих фахівців, що забезпечують проведення широкомасштабної планової роботи в галузі фінансів.

Значення фінансового планування для господарюючого суб'єкта полягає в тому, що воно:

  •  втілює вироблені стратегічні цілі у форму конкретних фінансових показників;
    •  забезпечення фінансовими ресурсами закладені в виробничому плані економічні пропорції розвитку;
    •  надає можливості визначення життєздатності проекту підприємства в умовах конкуренції;
    •  служить інструментом одержання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.

Планування пов'язано, з одного боку, із запобіганням помилкових дій в області фінансів, з іншого - зі зменшенням числа невикористаних можливостей.

Основними завданнями фінансового планування на підприємстві є:

  •  забезпечення необхідними фінансовими ресурсами виробничої, інвестиційної та фінансової діяльності;
    •  визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка ступеня раціонального його використання;
      •  виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення прибутку за рахунок економного використання грошових коштів;
        •  встановлення раціональних фінансових відносин із бюджетом, банками та контрагентами;
        •  дотримання інтересів акціонерів та інших інвесторів;
        •  контроль за фінансовим станом, платоспроможністю і кредитоспроможністю підприємства.

Фінансовий план покликаний забезпечити фінансовими ресурсами підприємницький план господарюючого суб'єкта; він має великий вплив на економіку підприємства. Це обумовлено цілою низкою обставин.

По-перше, в фінансових планах відбувається порівняння намічуваних витрат для здійснення діяльності з реальними можливостями і в результаті коригування досягається матеріально-фінансова збалансованість.

По-друге, статті фінансового плану пов'язані зі всіма економічними показниками роботи підприємства та ув'язані з основними розділами підприємницького плану: виробництво продукції та послуг, науково-технічний розвиток, вдосконалення виробництва і управління, підвищення ефективності виробництва, капітального будівництва, матеріально-технічне забезпечення, праця і кадри, прибуток і рентабельність, економічне стимулювання і т.п.

Таким чином, фінансове планування має вплив на всі сторони діяльності господарюючого суб'єкта за допомогою вибору об'єктів фінансування, спрямування фінансових коштів і сприяє раціональному використанню трудових, матеріальних і грошових ресурсів.


  1.  СТРУКТУРА І ЗМІСТ БІЗНЕС-ПЛАНУ

Зміст і обсяг бізнес-плану залежить від:

  •  цілей розробки плану (залучення інвестицій, моделювання управління бізнесом, розвиток управлінських якостей підприємця, контакти з партнерами в бізнесі) і аудиторії, якій він адресований (потенційні інвестори: банки, індивідуальні інвестори, фонди підтримки підприємництва; сам підприємець, партнери в бізнесі, майбутні наймані працівники);
  •  сфери діяльності, до якої належить бізнес (виробництво, надання послуг, роздрібна чи оптова торгівля, будівництво, посередницька діяльність);
  •  розміру бізнесу (великий, середній, малий) і суми коштів, що необхідні для його організації;
  •  конкретних характеристик майбутнього продукту (простий чи складний, принципово новий чи традиційний, призначений для споживання чи для виробництва) і стадії його життєвого циклу.

Чим більший бізнес, що створюється, чим складніші характеристики майбутнього продукту і чим більше інвестицій цей бізнес вимагає, тим детальнішим має бути й бізнес-план.

Наявність декількох факторів, що визначають зміст бізнес-плану та його обсяг, свідчить про те, що не існує стандартної, універсальної, загальної для всіх випадків форми бізнес-плану. Однак це не означає, що не існує загальних підходів до його розробки: структури плану, послідовності та організації розробки, змісту окремих розділів.

В агропромисловому комплексі більшість підприємців розробляють бізнес-плани з метою залучення інвесторів до фінансування свого проекту, При цьому найбільші труднощі виникають під час розробки бізнес-плану у сфері виробничої діяльності. Тому далі зупинимось на структурі і змісті бізнес-плану, що орієнтований на залучення банківського капіталу у виробничу діяльність .

На зміст і структуру бізнес-плану суттєво впливають розміри бізнесу й обсяги фінансових потреб, специфіка сфери майбутнього бізнесу.

Зміст і структура бізнес-плану залежать і від інших факторів, зокрема:

  •  конкретних характеристик майбутнього продукту бізнесу та стадії його життєвого циклу;
  •  ступеня конкуренції в галузі;
  •  можливостей розширення бізнесу в майбутньому.

Структура бізнес-плану не може бути однаковою в усіх випадках, але процес формування структури бізнес-планів різних типів має багато спільного. Зокрема, в структурі будь-якого бізнес-плану можна виділити три блоки.

Перший блок — це опис ключових, найважливіших та найзначніших аспектів майбутнього бізнесу; опис того стану бізнесу, якого прагне досягти підприємець стосовно всіх компонентів менеджменту.

У другому блоці мають бути кількісно охарактеризовані заходи, які передбачається здійснити, щоб досягти поставлених цілей.

Третій блок узагальнює результати розрахунків, зроблених у другому блоці, за допомогою фінансових показників, які, зрештою, і стають найважливішими критеріями оцінювання привабливості конкретного підприємницького проекту.

Найскладнішою та найбільш повною щодо висвітлення питань є процедура розробки бізнес-плану для виробничої діяльності. Тому далі розглядатимемо структуру, зміст і методику розробки бізнес-плану, орієнтованого на залучення інвестицій у виробничу діяльність.

Бізнес-план може мати таку структуру:

  1.  Титульний аркуш.
  2.  Зміст бізнес-плану.
  3.  Резюме.
  4.  Галузь, фірма та її продукція.
  5.  Дослідження ринку продукції та послуг.
  6.  План і стратегія маркетингу.
  7.  План виробництва продукції.
  8.  Організаційно-юридичний план.
  9.  Фінансовий план.
  10.  Оцінювання і страхування ризиків.
  11.  Додатки.

Титульний аркуш

На титульному аркуші зазначається: назва та адреса підприємства (фірми); телефон фірми; прізвища, адреси, телефони власників (засновників) фірми; суть проекту; вартість проекту; посилання на секретність; місяць та рік складання бізнес-плану; прізвища авторів бізнес-плану.

Зміст бізнес-плану

За титульним аркушем наводиться зміст, який містить перелік розділів, параграфів, таблиць та іншого ілюстрованого матеріалу, додатків.

Виконавче резюме та викладення прогресивної виробничо-комерційної ідеї

Виконавче резюме фактично є скороченою версією плану, своєрідним "повідомленням про наміри". Хоч виконавче резюме наводиться на самому початку бізнес-плану, складати його слід після закінчення роботи. Лише після того, як план повністю продуманий та написаний, можна в короткій формі викласти його зміст.

Виконавче резюме — це добре сконструйована система даних про комерційні перспективи підприємницького проекту, про виробниче, організаційне і фінансове забезпечення програми його реалізації. Це визначений стандарт ділових пропозицій потенційним партнерам та інвесторам.

Основна мета цього розділу бізнес-плану — представити в максимально вигідній формі найважливішу інформацію для потенційних партнерів і для осіб, на фінансову підтримку яких розраховує підприємець. Якщо йдеться про нові товари чи послуги, слід чітко сформулювати прогресивну продуктову та виробничо-комерційну ідею.

Подальше складання бізнес-плану підприємства передбачає введення розділів, викладених нижче.

Загальна характеристика фірми

У загальній характеристиці фірми слід відобразити основні види та характер її діяльності: є фірма виробничою, торговельною чи діє у сфері послуг; що і як вона може запропонувати своїм клієнтам; де вона розташована; запланована географія розвитку бізнесу тощо. Слід також подати інформацію про ступінь розвитку фірми; дуже важливо сформулювати основну мету фірми.

У цьому розділі бізнес-плану має бути викладена коротка інформація про підприємство, включаючи його назву, юридичний статус і форму власності, дату реєстрації, адресу, короткий аналіз основних показників господарської діяльності. Враховуючи, що входження в ринок з конкретним видом товарів і послуг — це насамперед готовність вступити в конкурентну боротьбу, яка передбачає ризик, важливе місце при прийнятті рішення про надання конкретних послуг чи розробку нового продукту посідає попередній аналіз привабливості обраної сфери бізнесу.

Структура і зміст бізнес-плану

Сучасна економіка вимагає зваженого підходу до партнерів у бізнесі, що змушує прогнозувати їх діяльність у залежності від наданого бізнес-плану. Плануванню приділяється досить велика увага  в сучасному бізнесі, тому роль бізнес-плану в останній час зростає.

Бізнес-план дозволяє вирішувати низку питань, основними з яких є:

  •  обґрунтування економічної доцільності напрямів розвитку фірми; - розрахунок очікуваних фінансових результатів діяльності, у першу чергу обсягів продажу, продажу, прибутку, доходів на капітал;
  •  визначення джерела фінансування, яке намічається для реалізації обраної стратегії, стратегії, тобто способу концентрування фінансових ресурсів;
  •  підбір працівників, які здатні реалізувати даний план;

Бізнес-план, як правило, складається з таких розділів:

  •  Опис запропонованого продукту (продукту)
  •  Оцінка ринку
  •  Конкуренція
  •  Стратегія маркетингу
  •  План виробництва
  •  Оцінка ризику і страхування
  •  Фінансовий план
  •  Стратегія фінансування.

Бізнес план використовується для таких цілей:

  •  як основний документ для бізнес-планування на підприємстві (як план виробництва або план проникнення на ринок);
  •  одержання банківського кредиту;
  •  розглядання нових можливостей, нестандартних рішень, пропозицій як працівників підприємства, так і від сторонніх консультантів.

Зміст та структура бізнес-плану залежить передусім від тієї аудиторії, для якої його призначено. Вибір тієї чи іншої аудиторії, у свою чергу, залежить від цілей, які ставить перед собою підприємець, опрацьовуючи бізнес-план (залучення зовнішнього капіталу, комунікації з партнерами по бізнесу, розвиток (модернізація) вже діючого бізнесу).

На зміст та структуру бізнес-плану суттєво впливають розміри бізнесу й обсяги фінансових вкладень. Чим масштабнішим є підприємницький проект, чим більше інвестицій він потребує, тим ширше коло питань має бути висвітлено у бізнес-плані, тим детальнішими та обгрунтованішими мають бути відповідні розрахунки.

Специфіка сфери майбутнього бізнесу також суттєво впливає на зміст та структуру бізнес-плану. Так обґрунтування підприємницького проекту у сфері виробничої діяльності вимагає ґрунтовнішого та “об’ємнішого” бізнес-плану внаслідок самої природи цієї сфери.

Зміст і структура бізнес-плану залежать також і від інших факторів, зокрема:

  •  конкретних характеристик майбутнього продукту бізнесу та стадії його життєвого циклу;
  •  ступеня конкуренції в галузі;
  •  можливостей розширення бізнесу в майбутньому.

Кожний підприємець чи компанія складають бізнес-план по-своєму. Підходи до його розробки змінюються згідно з характером бізнесу, особливостями його середовища, конкретними цілями бізнес-плану, індивідуальними запитами потенційних інвесторів. Але це зовсім не означає, що не існує загальних вимог до опрацювання бізнес-плану. Є низка ключових питань, які мають бути ретельно ретельно, оцінені та висвітлені в кожному бізнес-плані.


  1.  РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ БІЗНЕС-ПЛАНУ

Бізнес-план – ретельно підготовлений документ, котрий розкриває всі сторони будь-якого запроектованого комерційного заходу. Він дозволяє передбачати не лише всі заходи для реалізації нової ідеї, а й визначити необхідне фінансове забезпечення та можливість одержання прибутку. Практично його можна вважати формою експертної оцінки доцільності та ефективності здійснення нової підприємницької ідеї.

За сучасних умов господарювання бізнес-план практично є робочим інструментом, що використовується в усіх сферах підприємництва. Його бажано розробити у разі організації нової фірми; об’єднання існуючих підприємств і створення на базі цього інтегрованого організаційно-правового утворення; трансформації власності; започаткування зовнішньоекономічної діяльності.

До основних завдань розробки бізнес-плану належать:

  •  оцінка новизни і прогресивності підприємницької ідеї, її сильних та слабких сторін;
  •  визначення витрат, фінансових ресурсів і джерел фінансування;
  •  обґрунтування і вибір стратегії діяльності фірми, визначення концепції її розвитку в період реалізації підприємницької ідеї;
  •  оцінка кон’юнктури ринку та рівня конкуренції; визначення ступеня можливого господарського ризику;
  •  пошук надійних партнерів для розробки й реалізації інноваційно;
  •  інвестиційного проекту;
  •  прогнозування (приблизні розрахунки) очікуваних результатів реалізації нової підприємницької ідеї в перші та наступні три-п’ять років.

Щодо конкретних умов господарювання в Україні бізнес-план має замінити за змістом та призначенням застосовуване раніше техніко-економічне обґрунтування доцільності розробки і реалізації будь-якого проекту.

У зв’язку з тим, що бізнес-план відбиває результати досліджень і організаційної роботи з метою обґрунтування конкретного напрямку діяльності фірми на певному ринку в сучасних умовах господарювання, він має спиратися на:

  •  конкретний проект виробництва певного товару (продукту чи послуг);
  •  всебічний аналіз виробничо-господарської діяльності фірми (ситу-аційний аналіз);
  •  глибокий аналіз ринково-конкурентної ситуації і можливих прогнозованих її змін;
  •  результати вивчення найбільш дійових організаційних, техніко-економічних та фінансових важелів, застосовуваних у підприємництві; конкретних завдань інноваційного характеру;
  •  діагностику і прогнозування зовнішньої та внутрішньої політичної ситуації.
  •  Звичайно бізнес-план є одним із сукупності ділових документів, що ви-
  •  значають стратегію розвитку фірми.
  •   Особливістю бізнес-плану як стратегічно зорієнтованого документа треба вважати узгодження поставлених завдань і реальних фінансових можливостей.

Добре розроблений та обґрунтований бізнес-план є важливим підґрунтям так званої бізнес-пропозиції, використовується у процесі переговорів з партнерами; він відіграє неабияку роль у підборі на роботу кваліфікованих фахівців; його обов’язково використовують задля залучення надійних інвесторів і кредиторів.

Зміст і загальна методологія розробки бізнес-плану

Починаючи розробку бізнес-плану, треба чітко уявляти собі, що кожний конкретний план має свої особливості і не існує якогось придатного на всі випадки життя універсального бізнес-плану.

Кожен бізнес-план має свої особливі риси залежно від того, в якій сфері починає працювати підприємець, який капітал він хоче отримати від банку чи інвестиційної компанії.

Незалежно від сфери діяльності та особливостей компанії, яка готує бізнес-план, можна визначити декілька стандартних етапів, які потрібно послідовно пройти при його розробці:

визначення мети написання бізнес-плану.

Вибір структури бізнес-плану і безпосереднє написання тексту пояснювальної записки.

Обсяг та ступінь конкретизації розділів бізнес-плану визначаються специфікою фірми і сфери її діяльності, цілями підприємництва, масштабами бізнесу, а також залежать від контактної аудиторії, на яку він розрахований.

Бізнес-план може бути розроблений за структурою, Буквальне слідування їй у всіх випадках є недоцільним. Звичайно, мета розробки бізнес-плану визначає його зміст.

На практиці не існує стандартної, універсальної, єдиної для всіх випадків форми бізнес-плану. Конкретний бізнес-план може і не бути детальним. Подана структура бізнес-плану охоплює усі головні розділи, котрі необхідно розробляти, оскільки кожний із них розкриває властиву лише йому функцію.

Розробка бізнес-плану є процесом створення моделі підприємницької діяльності.


  1.  ПОШИРЕНІ ПІДХОДИ СКЛАДАННЯ БІЗНЕС-ПЛАНУ

У процесі розробки маркетингових планів фірма визначає їх класифікацію. Тут, перш за все, необхідно відзначити, що вище керівництво компанії розробляє загальну концепцію фірми, яка надалі знаходить віддзеркалення в загальному плані, або бізнес-планах, якщо йдеться про нові напрями діяльності компанії. Бізнес-план звичайно включає основну мету виробництва і пропозиції нової продукції, цін, системи розподілу і рівня обслуговування.

Функціональні служби розробляють плани, що входять до загального плану (фінансовий, виробничий плани, план інновацій і т.д.). Маркетингова служба розробляє план маркетингу, який входить в загальний план компанії (п'ятий розділ бізнес-плану). Виробничо-господарські підрозділи компанії розробляють і подають на утвердження власні плани, які теж включаються до загального плану фірми. Крім того, управлінські і господарські підрозділи розробляють ряд програм, які уточнюють та деталізують відповідні плани.

З урахуванням сказаного, можна представити наступну класифікацію планів і програм маркетингу компанії:

Класифікація планів і програм маркетингових компаній:

  •  за рівнями управління: для вищого керівництва - більш формалізовані плани і програми (укрупнені загальні плани, що визначають рамки майбутнього розвитку компанії); для середніх і нижчих рівнів - більш докладніші (детальні плани, розроблені для конкретної ситуації і конкретних проблем маркетингу);
    •  залежно від термінів (тривалості) дії плани маркетингу можуть бути короткострокові (до 1 року), середньострокові (2-5 років), довгострокові (5-10 років). Багато фірм в своїй маркетинговій діяльності спираються на певне поєднання цих планів;
      •  за охопленням продукції (послуг), що виробляються: плани для окремих продуктів; інтегровані плани для всіх товарних груп; загальні плани, в яких є розділ маркетингу;
        •  за масштабом (глибини, складності) вирішуваних проблем маркетингу плани розділяють на стратегічні і тактичні;
        •  маркетингові плани також поділяють на звичайні і цільові: перші не передбачають виділення окремої мети плану; на відміну від них цільові плани "фокусують" всі дії на певній меті (наприклад, план розробки нового продукту, інвестицій в маркетинг-мікс, або його субмікси, план проведення рекламної компанії і т. д.).
        •  за способом складання плану маркетингу розрізняють централізовані плани (лідером розробок виступає вище керівництво, представляючи плани для низових ланок); децентралізовані плани і програми (розробляються низовими ланками для затвердження вищим керівництвом).

Централізовані методи ухвалення маркетингових програм практикуються в провідних компаніях Японії. Децентралізований метод в більшості своїй використовують компанії Західної Європи. Існують також змішані методи, згідно яким програми складаються за участю вищого керівництва і низових ланок на пріоритетних засадах. Цьому принципу в основному наслідують американські компанії, і, останнім часом, японська компанія Sony.

Слід також відзначити, що процес безпосередньо маркетингового планування, тобто розробка власне плану маркетингу, тісно пов'язаний з прогнозуванням і програмуванням маркетингової діяльності компанії.

Прогнозування маркетингових взаємодій сучасної фірми звичайно розуміють як вироблення довготривалої стратегії розвитку на основі аналізу і оцінки різних альтернативних варіантів її функціонування. Маркетинговий план-прогноз в цьому сенсі можна визначити як різновид стратегічного плану маркетингу. Програмування - це напрям планової діяльності, пов'язаний з вибором найважливіших проблем маркетинг-взаємодій фірми, схема розв'язання яких формується у вигляді маркетингових програм. Маркетингові програми розробляються як комплекс заходів, спрямованих на реалізацію найзначущіших для фірми маркетингових цілей, скоординованих між собою і пов'язаних за виконавцями, термінами і ресурсами. У цьому значенні маркетингова програма є укрупненим (інтегрованим) цільовим планом маркетингу.

У будь-якому випадку, маркетинговий план - це найважливіший документ фірми, який стає основою здійснення і координації всіх видів її діяльності.

Основне призначення плану маркетингових взаємодій фірми полягає в поясненні зацікавленим особам, як саме компанія збирається впливати на ринкову ситуацію, щоб:

  1.  а) забезпечити отримання прибутку;
    1.  б) утримати вигідних постачальників;
      1.  в) сформувати ефективну збутову мережу;
        1.  г) проводити рекламні кампанії;
        2.  ґ) вирішувати проблеми взаємовідносин із конкурентами.

Основними розділами плану маркетингу мають бути:

  •  план організації закупівель; оренди, лізингу тощо факторів виробництва та їх ув'язка за термінами і обсягами випуску продукції;
  •  фінансовий план, в якому представляється економічне обґрунтування виробничої програми і розрахунки прибутку та витрат;
  •  план організації збуту і маркетинг-логістики, який містить послідовність операцій з розподілу і збуту продукції через оптову й роздрібну мережі, включаючи необхідні транспортні засоби і складські приміщення;
  •  план організації комунікацій і стимулювання збуту, націлений на використання різних форм взаємодії фірми з постачальниками, посередниками, покупцями і конкурентами, зокрема, план рекламних акцій (компаній).

Дана структура притаманна систематизованому плану маркетингу, який інтегрує різні плани і здійснює узгодження всіх заходів, спрямованих на досягнення цілей маркетинг-комунікацій фірми. Перш ніж складати план маркетингу, фірма повинна має визначити, який з підходів вона може використати в процесі розробки плану і подальшого здійснення.

Аналітичний огляд літературних джерел з проблем теорії і практики дозволяє виділити наступні підходи до маркетингового планування:

  •  комплексний підхід, згідно якого має бути розроблений комплекс взаємозв'язаних цілей і задач. Відповідно до цього комплексу розробляється також перелік методів планування і основних економічних показників, що оцінюють заплановані та фактичні результати маркетингової діяльності фірми;
  •  інтегрований підхід, який припускає взаємоув'язку планів фірми в цілому, її маркетингової служби і окремих господарських підрозділів;
  •  програмно-цільовий підхід, який пов'язаний з виділенням пріоритетів маркетингових комунікацій фірми, під які розробляються маркетингові програми й плани;
  •  багаторівневий підхід, згідно якого виділяються рівні планування маркетингових дій фірми (зовнішній рівень, коли маркетингові зусилля компанії спрямовані на суб'єктів її зовнішнього маркетингового середовища; внутрішній - коли об'єктом маркетингових дій фірми стає її організаційна структура, функціонально-ієрархічні зв'язки між підрозділами і службами).

Окрім цього, виділяються рівні управління маркетинговою інформаційною системою, маркетинг-міксом і його субміксами, процесом розробки і реалізації плану маркетингу та процесом контроллінгу. Виділення рівнів маркетингового управління дозволяє фірмі полегшити роботу з розробки методик маркетингового планування.

Підхід, який з позицій послідовності і доцільності планових дій щодо складання маркетингового плану передбачає:

  •  визначення цілей і задач маркетингової діяльності фірми;
  •  вибір і обґрунтування стратегії маркетингу, планів і програм, які її забезпечують;
  •  розробка бюджету маркетингу;
  •  аналіз реальності запланованих обсягів продаж;

При цьому маркетинговий план має бути привабливим для потенційних інвесторів. Для самої фірми маркетинг-план має стати інструментом контролю всієї її підприємницькій діяльності.

З оцінкою і вибором підходів до маркетингового планування пов'язана найважливіша методична проблема, вирішення якої дозволяє фірмі обробити технологію маркетингового планування - проблема визначення, аналізу і угрупування основних методів планування.

В сукупності методів, метод аналізу передбачає аналіз сили і слабкості фірми, недоліків і переваг її функціонування на цільових ринках, з метою найповнішого використання можливостей, які відкриваються, і мінімізації проблем, пов'язаних із зовнішніми небезпеками.

Методи аналізу місцеположення фірми або продукції на ринку включають:

  •  аналіз структури ринку, спрямований на виявлення найближчих конкурентів;
  •  аналіз витрат, продуктивності і доходів;
  •  аналіз потенційного обсягу виробництва і збуту;
  •  аналіз іміджу фірми , який включає аналіз торгової марки.

Метод АВС-аналізу пов'язаний з виділенням "малої" частки (20%) від загальної кількості найменувань виробленої продукції, на яку доводиться не менше 80% загальної вартості випуску. На цю частку (групу А) припадає велика частина інвестицій фірми; на групу В - менша частина, і на групу С - залишок капіталовкладень.

До методів прогнозування часто відносять метод сценаріїв і методи експертних оцінок (перш за все, метод Делфі). Метод сценаріїв дозволяє розробити варіанти прогнозу розвитку ринкових факторів, які впливають на поведінку фірми, і зумовити її можливі дії. Метод Делфі передбачає отримання необхідної інформації шляхом опитування групи експертів за проблемами, що цікавлять керівництво фірми. Цей метод часто відносять до так званих евристичних планово-прогнозних методів, сутність яких полягає в творчому пошуку нових шляхів (способів) вирішення маркетингових проблем. Із цього приводу в літературі найчастіше згадується метод "мозкової атаки (штурму)" і метод синектики.

Статистичні планово-прогнозні методи (до яких перш за все відносять регресійний, варіаційний, дискримінантний аналіз, а також екстраполяцію тренда) також активно застосовуються при вирішенні стратегічних і тактичних задач маркетингової діяльності фірми. Регресійний аналіз - це статистичний метод аналізу даних для визначення залежності однієї змінної від іншої. Варіаційний аналіз призначений для перевірки того, чи істотно впливає зміна незалежних змінних на залежні.

Значну роль в процесі оптимізації цілей маркетингу може зіграти метод морфологічного аналізу, під час якого складається морфологічна таблиця (матриця) альтернативних цілей (задач) і рішень для кожного компоненту поставленої маркетингової проблеми. Морфологічний метод і метод "дерева" рішень застосовуються також на стадії розробки і здійснення планових заходів. Окрім цього, на стадії реалізації плану маркетингу активно застосовуються методи аналізу життєвого циклу товарів і портфоліо-аналіз (портфельний аналіз), які дозволяють фірмі визначити позицію її товарів і (або) виробничо-господарських підрозділів на цільових ринках (ринку). На цьому ж етапі метод калькуляції (обчислення) витрат і метод їх граничного аналізу дозволяють здійснити оптимізацію витрат на виробництво і збут товарів в запланованому асортименті.

Розробка бюджету маркетингу є найважливішою умовою реалізації маркетингових планів. У цьому значенні вдалий вибір методів складання маркетингового бюджету важко переоцінити.

Для розрахунку бюджету маркетингу застосовують такі методи:

  •  метод фінансування від можливостей, коли фірма сконцентрувала свою підприємницьку активність на виробництві, а не на маркетингу, тим більше маркетингу комунікацій;
  •  метод фіксованого відсотку, коли грошові кошти на організацію маркетингової діяльності фірми виділяються в певній частці від фактичного, минулого або планового обсягу збуту;
  •  метод орієнтації на конкурента, коли рівень витрат на маркетинг орієнтується на маркетингові витрати найближчих за якістю використання ресурсів і моделі ринкового позиціонування конкурентів;
  •  метод на основі цілей і задач, який припускає калькуляцію витрат на проведення маркетингових заходів, спрямованих на досягнення поставлених цілей;
  •  метод обліку програми маркетингу припускає розрахунок витрат на здійснення різних варіантів маркетинг-міксу залежно від альтернатив маркетингової стратегії.

При виборі методів розробки маркетингового бюджету фірмі слід врахувати наступні моменти:

а) бюджет маркетингу є складовою частиною плану маркетингу фірми, у якому прогнозуються величини доходів, витрат і прибутку всієї виробничо-маркетингової діяльності;

б) початковими пунктами формування бюджету маркетингу є план збуту і фінансовий план;

в) фірма має здійснити взаємоув'язку цих трьох підрозділів маркетингового плану, ставлячись до маркетингових витрат як до капіталовкладень.

Контроль за виконанням плану маркетингу включає цілу систему методів аналізу і зіставлення планових та фактичних результатів маркетингової діяльності фірми. Тут, перш за все, виділяють методи поточного обліку маркетингових взаємодій фірми і маркетинг-аудит.

До методів поточного обліку відносять функціональний аналіз витрат за їх видами, фінансовий аналіз прибутків/збитків, порівняльний аналіз планових і фактичних результатів маркетингової діяльності. Якщо поточний контроль маркетингової діяльності пов'язаний з рішенням задач тактичного контроллінгу, то маркетинг-аудит - це комплексний стратегічний контроль маркетинг-взаємодій фірми. Контроль за виконанням плану маркетингу має супроводжуватися складанням контрольних карт, на основі яких виявляються відхилення фактичних результатів маркетингової діяльності від планових і розробляються заходи, що коректують програму маркетингових дій фірми.


ВИСНОВОК

Фінансове планування на підприємстві взаємопов'язане з плануванням господарської діяльності і будується на основі показників виробничого плану (обсягу виробництва, реалізації, кошторису витрат на виробництво, плану капітальних вкладень і ін.) Однак складання плану не є простим арифметичним перерахунком показників виробничого плану у фінансові показники. В процесі планування здійснюється аналіз показників виробничого плану, виявляються і використовуються невраховані в них внутрішньогосподарські резерви і шляхи більш ефективного використання виробничої потужності підприємства, більш раціонального витрати матеріальних і грошових ресурсів, підвищення якості продукції, розширення асортименту та ін.

Основним об'єктом фінансового планування є потік грошових коштів. Для діючого підприємства не існує початкової і кінцевої точок потоку: його рух безперервно і замкнуто. Кінцевим продуктом можна вважати оплату сировини, основних засобів, праці або виплату дивідендів акціонерам. Центральний елемент потоку - грошові кошти. Величина грошових коштів підприємства змінюється під часу у зв'язку з мінливістю окремих елементів грошового потоку (обсягів продажів, інкасації дебіторської заборгованості, оплати заборгованості по комерційному кредиту та ін).

Інформаційної основою фінансового планування служать дані бухгалтерського обліку підприємства і результати фінансового аналізу діяльності підприємства.

Фінансове планування являє собою фінансове забезпечення господарської діяльності підприємства і утворює основу для прийняття фінансових рішень. Ось чому фінансове планування є серцевиною планування на підприємстві. Крім того, взаємозв'язок планування фінансових процесів на підприємстві випливає з взаємозв'язків інвестицій та фінансування. Тому і фінансове планування при підприємстві має бути загальним, охоплює всі відділи та сфери його діяльності.

За ринкової економіки для вирішення виробничих та комерційних завдань, які потребують вкладання коштів, необхідною є розробка внутрішньо-фірмового документа - бізнес-плану. Бізнес-план відіграє важливу роль, як на стадіях організації, так і на стадіях функціонування підприємницької діяльності в умовах ринкових економічних відносин, оскільки у ньому обґрунтовується діяльність підприємства і прогнозування результатів цієї діяльності. Відповідно, в сучасних економічних умовах актуальність даного питання набуває особливого значення.

Бізнес-план – ретельно підготовлений документ, котрий розкриває всі сторони будь-якого запроектованого комерційного заходу. Він дозволяє передбачати не лише всі заходи для реалізації нової ідеї, а й визначити необхідне фінансове забезпечення та можливість одержання доходу (прибутку). Практично його можна вважати формою експертної оцінки доцільності та ефективності здійснення нової підприємницької ідеї. Бізнес-план має: давати конкретні уявлення про те, як функціонуватиме підприємство, яке місце воно займатиме на ринку; містити всі виробничі характеристики майбутнього підприємства, детально описувати схему його функціонування; розкривати принципи та методи керівництва підприємством; містити програму управління фінансами, без якої неможливо розпочати справу та забезпечити ефективність її виконання; показати перспективи розвитку підприємства інвесторам та кредиторам.


СПИСОК ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

  1.  Волков Н.В. Сто страниц о бизнесе. - М., 1991.
  2.  Киселев А. П. Теория й практика современного бизнеса. - К., 1995.
  3.  Кісельов А. П. Бізнес як форма прояву практичної функції політекономії Проблеми викладання дисциплін економічної теорії: 36. - К,, 1994.
  4.  Осипова Л.В., І.М.Синява, «Основи комерційної діяльності», Київ, 2000р. Амстронг Девид. Основи свободного предпринимательства. - К., 1992.
  5.  Панченко Е. Управління в ринковій економіці. Менеджмент Економіка України.- 1992. -№ 12.
  6.  Рубин Ю. В. Бизнес й зкономика. - М., 1991.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

70539. ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ ІЗ ДИСЦИПЛІНИ МАКРОЕКОНОМІКА 2.15 MB
  В трансформаційних умовах розвитку економіки України всім учасникам ринкових перетворень потрібний базовий обсяг економічних знань. Що ж до майбутніх фахівців з економіки та менеджменту – студентів економічних спеціальностей, то необхідним є вивчення не лише базового курсу економічної теорії...
70542. БЕЗОПАСНОСТЬ ЖИЗНЕДЕЯТЕЛЬНОСТИ: КОНСПЕКТ ЛЕКЦИЙ 1.36 MB
  Учебная дисциплина БЖД обязательная общеобразовательная дисциплина в которой соединена тематика безопасного взаимодействия человека со средой обитания и вопросы защиты от негативных факторов и чрезвычайных ситуаций. В результате изучения курса Безопасность жизнедеятельности специалист...
70543. Моя родина 16.8 KB
  Програмовий зміст: формувати у дітей поняття «родина, сім'я», виховувати любов до свої родини і до свої родичів, розвивати навички спілкування, відповідати на запитання вихователя; вчити помічати гендерні відмінності, уважно слухати художній твір, виконувати рухи, відповідні до тексту...