96630

Формування (зміни) меж сільських рад та населених пунктів

Курсовая

Политология и государственное регулирование

Теоретичні і методологічні питання формування (зміни) меж сільських рад та населених пунктів. Принципи і завдання формування (зміни) меж сільських рад та населених пунктів. Порядок організації формування (зміни) меж населених пунктів. Оцінка соціальних та економічних наслідків встановлення (зміни) меж населених пунктів.

Украинкский

2015-10-08

135.5 KB

10 чел.

Зміст

Вступ

  1.  Теоретичні і методологічні питання формування (зміни) меж сільських рад та населених пунктів

1.1 Принципи і завдання формування (зміни) меж сільських рад та населених пунктів..

1.2 Порядок організації формування (зміни) меж населених  пунктів

1.3 Оцінка соціальних та економічних наслідків  встановлення (зміни) меж населених пунктів

  1.  Аналіз використання земель

2.1. Коротка соціально-економічна і природна характеристика об’єкту проектування

2.2. Характеристика використання земель в межах населеного пункту

  1.  Складання проекту встановлення (зміни) меж сільських рад та населених пунктів

3.1 Обґрунтування доцільності зміни меж населеного  пункту

3.2 Складання проекту встановлення (зміни) меж сільської ради та населеного пункту

3.3 Матеріали погодження та затвердження проекту встановлення (зміни) меж сільської ради та населеного пункту

Додатки

Графічні матеріали


ВСТУП

З часу проголошення земельної реформи у незалежній Україні питання реформування земельних відносин не переставали бути предметом дискусій. Таке ставлення до цього суспільства і вчених є закономірним, оскільки земельні відносини у зв’язку з їхнім реформуванням порушують важливі сторони господарського і побутового укладу українського народу. Вони спрямовані на докорінну зміну укладу життя населених пунктів.

Перехідними положеннями Земельного кодексу України визначено, що Кабінет Міністрів України здійснює визначення меж земельних ділянок, на яких розміщені об’єкти нерухомого майна, що належать до сфери управління Президента України, Верховної Ради України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищого арбітражного суду України, Генеральної прокуратури України, центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук, інших державних наукових установ та організацій; визначення меж: земельних ділянок, на яких розміщені об’єкти нерухомого майна, що перебувають у сфері управління Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. До компетенції Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій віднесено визначення меж: земельних ділянок, на яких розміщені об’єкти нерухомого майна, що перебувають у сфері управління районних державних адміністрацій.

Відповідно до частини другої статті 173 Земельного кодексу України межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів.
Статтею 46 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що для встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних творень розробляються проекти землеустрою щодо встановлення і міни меж відповідних адміністративно-територіальних утворень. свою чергу, відповідно до статті 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.
Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Крім того, Методичними рекомендаціями з розробки проектів землеустрою щодо встановлення або зміни меж населеного пункту, затверджених наказом Держкомзему від 10 липня 2008 р. № 165, встановлено, що межі населеного пункту зазначаються на картах (планах) таких масштабів, які є прийнятними для точного встановлення їх місця розташування, в разі необхідності — на окремих вкладках більш крупного масштабу.

1. ТЕОРЕТИЧНІ Й МЕТОДОЛОГІЧНІ ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ (ЗМІНИ)  МЕЖ СІЛЬСЬКОЇ  РАДИ ТА НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

  1.  Принципи і завдання формування (зміни) меж Калиновицької сільської ради та населених пунктів

1. Загальні положення

Проекти формування територій і встановлення меж Калиновицької сільської ради складаються з метою створення територіальних умов для самостійного вирішення  усіх питань місцевого життя, виходячи з інтересів населення, що на підставі законодавства України та повної економічної самостійності.

Встановлення меж території  Калиновицької сільської ради виконується одночасно в межах всього адміністративного району.

Розмежування території адміністративного району на території сільських рад проводиться, як правило, по границях землеволодінь колгоспів, радгоспів, їх підрозділів (відділень), інших сільськогосподарських підприємств, границях державних лісогосподарських підприємств та їх підрозділів (лісництв, обходів), границях землекористувань підприємств, установ і організацій, по чітко виражених контурах або живих урочищах.

Територія сільської ради формується із земель всіх без винятку землеволодінь і землекористувань. До її складу повинні входити землі всіх категорій незалежно від їх цільового призначення.

Роботи по формуванню територій і встановленню меж Калиновицької сільської ради виконується в такому порядку:

  •  підготовчі роботи;
  •  розробка схеми формування територій Калиновицької сільської ради в межах адміністративного району;
  •  розробка проекту формування і встановлення меж  сільської ради;
  •  погодження та затвердження проекту формування і встановлення меж сільської   ради;
  •  виготовлення проектної документації;
  •  перенесення проекту в натуру (на місцевість).

2. Підготовчі роботи

1.Встановлення складу сільської ради в межах адміністративного району та віднесення сільських населених пунктів до сільської ради. Встановлення кількості населення по кожному окремому населеному пункту і сільської  ради цілому.

2.Збір, систематизація та аналіз матеріалів, які характеризують природні і соціально-економічні умови району в цілому та окремих його частин.

3.Вивчення планово-картографічних матеріалів. Збір, вивчення і систематизація земельно-облікових, історичних матеріалів, матеріалів ґрунтових, геоботанічних, меліоративних, водогосподарських, агролісомеліоративних, шляхових та інших вишукувань і обстежень, матеріалів землеустрою і лісоустрою, матеріалів контурно-меліоративної і грунтоводоохоронної організації території, проектів меліорації земель тощо.

4.Вивчення і аналіз даних про фактичний стан і перспективи розселення.

5.Проведення польового обстеження території району, а також границь землеволодінь колгоспів, радгоспів, лісництв з метою формування територій сільської ради.

3. Розробка схеми формування територій Калиновицької сільської ради

Формування територій  Калиновицької сільської ради виконується на картосхемах, які складаються в масштабі 1:10000 на всю територію адміністративного району.

На картосхемі показуються населені пункти, границі землеволодінь і землекористувань, наносяться проектні межі сільської ради.

Формування територій  Калиновицької сільської ради проводиться з урахуванням існуючої системи сільського розселення і перспектив його розвитку, розміщення землеволодінь і землекористувань, гідрографії і рельєфу місцевості, забезпечення компактності території сільської ради та функціональних зв'язків між об'єктами виробництва, а також об'єктами обслуговування населення.

4. Розробка проектів формування території і встановлення меж Калиновицької сільської ради

Проектування меж території сільської ради проводиться на планах внутрігосподарського землеустрою масштабу 1:10000 на підставі розробленої схеми формування території населеного пункту.

При обстеженні територій сільської ради уточнюються назви, місцеположення та фактично зайнята площа всіх землеволодільців і землекористувачів (крім особистих підсобних господарств громадян), що знаходяться на території  ради, визначається склад угідь.

В процесі проектування межі уточнюються на місцевості в присутності представників суміжних сільських, селищних рад, про що складається акт польового обстеження та погодження суміжних меж за формою.

Проектні межі територій сільської ради погоджуються і розглядаються повноважними представниками сільської ради та представниками  лісогосподарських підприємств, інших зацікавлених землеволодільців і землекористувачів.

На території сільської ради визначаються границі особливо цінних продуктивних земель, а також земель заповідників, національних дендрологічних і меморіальних парків, ботанічних садів, поховань і археологічних пам'яток.

На графічні матеріали наносяться границі та площі, агровиробничі групи ґрунтів, наводяться відповідні показники економічної оцінки земель або ціна землі.

5. Погодження і затвердження проектів формування територій і встановлення меж Калиновицької сільської ради

Проект формування територій і встановлення меж сільської ради розглядається на сесії і з їх висновком подається на розгляд Варвинській районній раді.

Варвинська районна рада розглядає проект формування територій і встановлення меж сільської ради і затверджує проектні рішення  сільської  ради. По проектах формування територій і встановлення меж сільської ради готується висновок районної ради, який разом з проектною документацією подається для затвердження  до Чернігівської обласної ради.

6. Виготовлення проектної документації

Проектна документація по формуванню території встановленню меж Калиновицькою сільською радою складається з таких матеріалів:

-пояснювальної записки;

-графічних матеріалів;

-матеріалів погодження та затвердження проекту.

Пояснювальна записка включає:

завдання на розробку проекту, техніко-економічні показники, коротку характеристику району, особливості формування території і встановлення меж сільської ради, її загальну площу та склад земельних угідь, короткий опис виконаних робіт. В записці додається список всіх землеволодільців і землекористувачів (крім громадян) в межах території  сільської ради, а також склад угідь землеволодільців і землекористувачів (крім громадян).

Розробляється зведена по району відомість землеволодільців і землекористувачів (крім громадян).

Пояснювальна записка виготовляється в 2-х примірниках, з яких перший - проектній організації, другий - районній раді.

Для сільської ради пояснювальна записка виготовляється окремо. Ця записка включає: коротку природну та соціально-економічну характеристику території. Характеристику меж сільської ради. Площу та склад угідь по землеволодіннях та землекористуваннях (крім громадян). Якісну характеристику угідь. Перелік особливо цінних земель, площі земель запасу, земель населених пунктів.

Графічні матеріали проекту складаються із креслення меж сільської ради; картосхеми формування територій і встановлення меж Калиновицької сільської ради; креслення перенесення проекту меж в натуру (на місцевість).

Креслення меж Калиновицької сільської ради складається в масштабі 1:10000. На кресленні показуються: адміністративна границя сільської ради, геодезичні дані (міра ліній, румби); границі землеволодінь і землекористувань (крім громадян) і геодезичні дані по них; границі населених пунктів (площі особистих підсобних господарств, городів, колективних садів, пасовищ та сіножатей показуються в цілому по масиву, кварталу або населеному пункту); площі землеволодінь та землекористувань; границі та площі земель запасу; границі особливо цінних продуктивних земель; агровиробничі групи грунтів, показники економічної оцінки землі або ціна землі.

Приводиться відповідне внутрірамочне оформлення, що несе спеціальне навантаження (кількісний склад земельних угідь, перелік особливо цінних земель, номенклатура агровиробничих групи ґрунтів, опис суміжних земель та інше). Дається перелік землеволодільців і землекористувачів, вказується площа їх земель та склад угідь.

Креслення виготовляється в двох примірниках, з яких перший - проектній організації, другий – Калиновицькї  сільській  раді.

Картосхеми формування територій сільської ради складаються в масштабі 1:10000. На картосхемі показуються проектні межі сільської ради, межі землеволодінь і землекористувань (крім громадян). Карта-схема виготовляється в трьох примірниках, з яких перший - проектній організації, другий - замовнику, третій - Калиновицькій сільській раді (четвертий примірник може виготовлятись для обласної ради).

Креслення перенесення проекту меж в натуру (на місцевість) виготовляється в разі необхідності визначення меж сільської ради на місцевості і їх закріплення.

Креслення складається на плані масштабу 1:10000. На кресленні показуються: місця закладки межових знаків, прив'язка теодолітних ходів до пунктів тріангуляції або інших геодезичних знаків, координати яких обчислені в системі 1986 року. Максимально використовуються при цьому межові знаки, встановлені по окружних межах  землеволодільців та землекористувачів.

Креслення виготовляється в двох примірниках, з яких перший - проектній організації, другий - замовнику.

Матеріали погодження та затвердження проекту складаються із:

−актів польового обстеження меж та їх погодження суміжними радами;

− матеріали погодження та затвердження проектів прикладаються до пояснювальної записки.

7. Перенесення проекту в натуру (на місцевість)

Затверджений обласною радою проект встановлення меж Калиновицької сільської ради переноситься в натуру (на місцевість) у випадках, коли ці межі нечітко виражені в натурі або спірні.

Перенесенню в натуру передує його геодезична підготовка.

На креслення перенесення проекту в натуру виписуються натуральні геодезичні виміри, показуються місця встановлення межових знаків, порядок виконання робіт.

Межові знаки встановлюються в таких місцях, де є можливість забезпечити їх надійне зберігання.

Способи перенесення проекту в натуру повинні бути простими і забезпечувати необхідну точність робіт.

Роботи по перенесенню меж сільської, селищної Ради виконуються за окремим договором із замовником.


1.2 Порядок організації формування (зміни) меж населених пунктів

1.   .     Загальні положення

Проекти встановлення меж сільських населених пунктів складаються з метою забезпечення реалізації прав сільських рад по регулюванню земельних відносин на території сільських населених пунктів, що знаходяться у їх віданні.

При визначенні території населеного пункту слід керуватись: Постановами Верховної Ради України, Земельним кодексом України, БНіП 2.07.01-89, даними технічними вказівками та іншими діючими нормативно-технічними документами з цих питань.

Проекти включають техніко-економічне обґрунтування розмірів сільських населених пунктів з урахуванням розроблених проектів планування та забудови і перспектив розвитку землеволодіння та землекористування.

Проекти встановлення меж сільських населених пунктів розробляються  на  підставі завдання на проектування (додаток ), яке складається сільською радою одночасно по всіх сільських населених пунктах, розташованих на території цієї сільської ради.

Проекти розглядаються і погоджуються сільською радою, затверджуються обласною радою. На основі затверджених проектів встановлюються межі сільських населених пунктів в натурі.

2 . Підготовчі роботи

Збір, вивчення та аналіз планово-картографічних матеріалів, земельно - облікової документації, матеріалів відводу земель в межах села, проекту планування та забудови, проектів внутрігосподарського землеустрою, проектної документації з питань охорони навколишнього середовища і грунтоводоохорони, матеріалів інвентаризації земель, даних про склад та чисельність населення.

Обстеження території сільського населеного пункту. Вибір опорного  планово-картографічного матеріалу, визначення обсягів польових вимірювальних робіт з метою приведення планово - картографічного матеріалу у відповідність з натурою.

Нанесення на планову основу границь всіх землеволодінь (крім особистих підсобних господарств громадян) і землекористувань, що знаходяться на території сільського населеного пункт. Проведення польового обстеження і погодження меж сільських населених пунктів .

3. Виготовлення та оформлення  технічної документації

Проектна документація розробляється в такому складі:

- пояснювальна записка;

- графічні матеріали;

- матеріали погодження та затвердження;

Зміст пояснювальної записки:

- завдання на виконання робіт;

- коротка характеристика сільських населених пунктів;

- особливості формування території населеного пункту;

- погодження границь із суміжними земле володільцями та землекористувачами;

- короткий опис виконаних робіт;

- склад земель по вгіддях, землеволодільцях та землекористувачах, крім особистих підсобних господарств громадян,

До архівного примірника додаються:

- матеріали вирахування загальної площі села;

- матеріали польових вимірювань;

Графічні матеріали включають:

- викопіювання границь сільських населених пунктів у масштабі 1:10000, або копію проекту внутрігосподарського землевпорядкування;

- креслення перенесення елементів проекту встановлення меж в натуру в масштабі 1:10000;

- креслення меж сільського населеного пункту в масштабі 1:10000; На кресленні показуються: окружна границя, номери межових знаків, румби та міри ліній, назви суміжних землеволодінь та землекористувань; границі, геодані та площі землеволодінь та землекористувань, що знаходяться в межах населених пунктів (крім особистих підсобних господарств громадян); площі кварталів та загальна . площа населеного пункту. Креслення супроводжується експлікацією земель населеного пункту по землеволодільцях та землекористувачах, земельними угіддями загального користування.

Землі громадян, що мають у володінні земельні ділянки під особистими підсобними господарствами, а також ділянки, надані їм для індивідуальної забудови, індивідуального городництва та садівництва, що розташовані в межах населеного пункту, приводяться в складі земель сільського населеного пункту загальною площею.

Матеріали погодження та затвердження проектної документації виготовляються в такому складі:

- акт польового обстеження, погодження меж населених пунктів;

- висновок сільської ради про розгляд проекту встановлення меж сільських населених пунктів;

- рішення районної ради про за твердження проекту встановлення меж сільських населених пунктів.

Проектна документація виготовляється в трьох примірниках:

- перший примірник - УкрНДІземпроекту,

- другий примірник-сільській Раді;

- третій примірник - районній Раді.

Якість виконуваних робіт забезпечується встановленою системою контролю, що здійснюється на протязі всього періоду проектування встановлення меж сільських населених пунктів(додаток 6).

4.Перенесення проекту в натуру 

Затверджений обласною радою проект встановлення меж сільських населених пунктів переноситься в натуру (на місцевість) на тих ділянках меж, які були спірні або нечітко виражені на місцевості.

Роботи по перенесенню всіх меж сільських населених пунктів в натуру (на місцевість) виконуються за окремою заявкою замовника в таких випадках:

Межові знаки встановлюються в таких місцях, де є можливість забезпечити їх надійне зберігання. На тих відрізках границі, де проектні межі співпадають з природними, закріплення їх здійснюється лише кілками (дерев'яними або металевими) довжиною 0,3 - 0,4 м. При цьому 0,08 - 0,1 м їх довжини повинно знаходитись над землею. Окопуються такі межові знаки курганом діаметром 1,0 м, висотою насипу 0,2 м. Такі знаки, як правило, є тимчасовими на період виконання польових геодезичних робіт.

Межові знаки встановлюються на тих відрізках меж села, де неясно виражена границя і є можливість самозахвату земель. Потрібно забезпечити встановлення межових знаків довгострокового користування через 1,5 - 2,0 км, по периметру межі з метою їх подальшого використання для поновлення окремих відрізків межі села, прив'язки земельних спорів, проведення робіт по упорядкуванню земель землеволодільців та землекористувачів в населених пунктах.

Такі знаки встановлюються ланками по 3 стовпи кожна.

Знімання межових знаків провадиться, як правило, за допомогою прокладки теодолітних ходів. Координати межових знаків передаються від державної геодезичної мережі або границь землеволодінь та землекористувань. Довжина теодолітних ходів між твердими пунктами, а також і периметр полігонів не повинні перевищувати:

-13 км - при середній довжині сторін між точками 500 м і більше;

-10 км-теж, 250 м;

-7 км - те ж, 150 м і менше.

При виконанні робіт з точністю 1:5000 довжини теодоліт них ходів слід зменшити в 1,5 раза.

В системі з вузловими точками довжина теодолітних ходів може бути збільшена на 1/3.

Діагональні ходи слід прокладати вздовж існуючих лінійних об'єктів (бажано по одній із сторін смуги відведення або контуру) або в місцях розміщення ділянок землеволодільців та землекористувачів, межі яких підлягають наступному обміну або уточненню.

Горизонтальні кути в теодолітних ходах вимірюють теодолітами середньої точності одним повним прийомом з допустимим розходженням міжнапівприйомами - 1'.

Вирахування кутів проводять із заокругленням до 0,1і.

Відносні величини лінійних нев'язок не повинні перевищувати 1:1000 для сприятливих умов прокладання теодолітних ходів, 1:800 для несприятливих умов. В окремих місцях гірських та заболочених територій допускається пониження точності до 1:600.

Роботи виконуються в системі координат 1986 року Складається каталог координат межових знаків границі села, а також межових знаків довгострокового зберігання, встановлених при прокладанні діагональних ходів.

Встановлені межі проорюються в 1-2 борозни.

Перенесенню проекту в натуру передує його геодезична підготовка: складання розбивочного креслення, на якому вказуються місця закладання межових знаків, прив'язка теодолітних ходів до границь землеволодінь або землекористувань, пунктів тріангуляції або інших геодезичних знаків, координати яких обчислені в системі 1986 року.

На кресленні приводяться необхідні геодезичні дані (міри ліній, кути, румби або дирекційні кути), порядок виконання робіт.

Способи перенесення проекту в натуру повинні бути простими і забезпеччувати необхідну точність робіт.

В результаті виконаних робіт складається креслення меж сільських населених пунктів в масштабі 1:10000. Масштаб планового матеріалу вибирається залежно від характеру контурності в населеному пункті з тим, щоб дане креслення стало основою для горизонтальної зйомки населеного пункту і впорядкування земель в ньому.

Креслення границь населеного пункту виготовляється на планшетах (тверда основа) або лавсановій плівці розміром 60x80 см.

Крім абрисної частини, на графічному матеріалі подається внутрірамочне і зарамочне оформлення, яке розміщується на листах креслення у відповідності з СТП 41.31.120-80.


1.3. Оцінка соціальних та економічних наслідків встановлення (зміни) меж сільської ради та населених пунктів.

Село з соціально-економічної точки зору це ринкове поселення, що виникло і розвивається в результаті суспільного (територіального) поділу власності і праці.

На сьогодні село це насамперед:

а) осередок територіального поділу власності на землю і працю, який здійснюється через постійно існуючий ринок, концентрацію виробництва;

б) зосередженість людей, пов'язаних між собою сферами виробництва та споживання, територіальним сусідством, побутовими і сімейними чинниками;

в) нагромадження матеріальних фондів: будівель, споруд інженерних мереж, зелених насаджень тощо;

г) територія, що має певний правовий статус і характеризується специфічним середовищем: соціальним, економічним, екологічним, виробничим, архітектурним.

Так як у селах проживає майже половина населення України, то це є необхідною умовою успішного проведення економічних і соціальних ринкових перетворень. Необхідність формування сільської території великою кількістю ділянок і споруд на відносно обмеженому просторі завжди супроводжується виникненням найрізноманітніших проблемних ситуацій. Шляхом раціональної планувальної організації території, узгодженого взаємного зміщення об'єктів будівництва формуються умови для праці, побуту та відпочинку населення, організації виробництва, збереження та поліпшення навколишнього середовища. Цінність сільських земель полягає в їх здатності приносити додатковий прибуток, що виникає у селах, перш за все, завдяки зручності місце розташування відносно ринків ресурсів і збуту та інфраструктурному облаштуванню території.

Техніко-економічне обґрунтування доцільності встановлення меж визначає перспективи розвитку економічної бази села, вибір ефективних територіальних, архітектурно-планувальних, вирішень оптимізації житлового, культурно-побутового і комунального будівництва. Удосконалення системи сільського господарювання, створення сприятливого сільського середовища

Техніко-економічне обґрунтування забезпечує підвищення якості і ефективності проектних рішень на основі впровадження сучасного науково-технічного процесу, раціонального використання інвестицій та основних фондів.

При техніко-економічному обґрунтуванні застосовуються нові сучасні методи системного аналізу, які дозволяють аналізувати складні селищебудівні умови розвитку на далеку перспективу, розглядати чисельні альтернативні варіанти, виконувати їх комплексну соціально-економічну оцінку і вибір оптимального вирішення.

Економічну ефективність проектних рішень загальні соціально-економічні умови розвитку кожного села, розташування кожного району забудови в системі села і на передбачених до освоєння вільних територіях відносно місць концентрованого застосування праці та загально сільського центру, обсяги удосконалення інженерної і транспортної мережі тощо.

Техніко-економічні розрахунки виконуються для обґрунтувань рішень, прийнятих, в проекті встановлення меж. Використовується система показників, яка включає продуктивність земель, капітальні вкладення, щорічні зарплати, дохідність виробництва, задоволення соціальних потреб, рівень екологічної безпеки.

Задачею соціальної ефективності встановлення меж населеного пункту є створення такого середовища, у якому потреби людей повинні задовольнятися щонайкраще. Важливе значення мають показники соціально-економічного розвитку села, обґрунтування основних напрямків економічної політики, передбачення наслідків прийнятих рішень.

Межі села встановлюються з врахуванням розширення в плані села промислових і житлових районів, розробки функціонального зонування і планувальної структури, рішення об'ємно-просторової композиції села, трасування і класифікації магістралей, якщо такі є.

Також умовами правильного встановлення меж населеного пункту є демографічні й соціальні процеси і природні (народжуваність і смертність), механічні (міграція), рух населення й формування родин, трудова діяльність, задоволення потреб у житлі й обслуговуванні.

Для визначення й прогнозу загального економічного розвитку села, перспективних для розвитку села галузей вивчають вплив певних видів діяльності з позицій суспільства в цілому, тобто визначення того, чи при включенні в межі населеного пункту цього виду діяльності, він принесе користь не лише фінансову – своїм організаторам, а й суспільну.

Економічний розвиток села аналізується за допомогою вивчення розвитку галузей економічного комплексу села за такими параметрами, як їх зв'язки і із зовнішніми ринками, взаємозв'язки, попит та пропозицію на продукцію, їх потужність. Визначення взаємозв'язків дасть змогу виділити найбільш впливові галузі села, від розвитку яких залежить розвиток багатьох інших галузей. Сприяння розвитку таких галузей дасть великий ефект – сприятливий вплив на розвиток залежних галузей, зайнятості, рівня обслуговування населення.

Встановлена межа села є особливою умовою його розвитку. При відсутності межі населеного пункту неможливо визначити землі які входять в його межі, а які ні. Тому невідомо до чиєї компетенції відносяться ті чи інші території, хто ними розпоряджається, отримує прибуток у вигляді земельного податку від використання цих земель.

Наслідком встановлення межі населеного пункту є:

– вирішення сільською радою (територіальною громадою) усіх питань, які виникають на її території, з врахуванням інтересів жителів;

– встановлення правового режиму і умов господарювання;

– регулювання земельних відносин: розподіл земель по категоріях, власниках і землекористувачах;

– визначення земель під забудову;

– економічна, екологічна, соціальна ефективність.


2. АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ ЗЕМЕЛЬ КАЛИНОВИЦЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

2.1 Коротка соціально – економічна і природна характеристика об’єкту проектування

Природні  умови і  ресурси  Чернігівської  області

Територія Чернігівської області переважно  низовина , подекуди полого-хвиляста, плоска і розміщена  в межах Придніпровської низовини. Абсолютні висоти становлять 100-220 м. Переважають ерозійно – акумулятивні форми рельєфу ( річкові долини, яри, балки) у  поєднані акумулятивними ( льодовикові і водно льодовикові  вали ), на піщаних трасах еолові  форми  рельєфу ( горби , дюни). У багатьох місцях поверхня  заболочена.

Чернігівську область можна поділити на три зони: Поліську, Перехідну та Лісостепову, до якої відноситься Варвинський район.

Клімат області помірно – континентальний із достатньою кількістю опадів, теплим літом і порівняно м’якою зимою. Пересічна температура повітря найтеплішого місяця ( липня) +19˚- +20˚ С, найхолоднішого (січня) -6˚ - -8˚С.

Переважаючі західні та східно – західні вітри приносять до 550-600 мм опадів на рік. Найменше  опадів випадає взимку (січень – лютий), переважна їх кількість припадає на червень – серпень.

В області – 196 річок  завдовжки  понад 10км кожна. Головні  річки – Дніпро, Десна. Пересічна  густота  річкової мережі  становить  0,16 – 0,32 км./км². На  території Калиновицької  сільської ради  розташовано  сім  ставків  загальною  площею  13,6 га . Є також незначні за площею струмки.

На території Калиновицької сільської ради є такі агровиробничі групи ґрунтів:

40г – темно – сірі  опідзолені та слабореградовані легкосуглинкові;

49г – темно – сірі опідзолені і реградовані ґрунти та чорноземи опідзолені і реградовані слабозмиті легкосуглинкові;

50г – темно – сірі опідзолені і реградовані ґрунти та чорноземи опідзолені і реградовані середньозмиті легкосуглинкові;

52г - чорноземи типові слабогумусові легкосуглинкові та їх комплекси з осолоділими ґрунтами до  30%;

55г – чорноземи типові та чорноземи сильнореградовані, слабозмиті, легкосуглинкові;

56г - чорноземи типові та чорноземи сильнореградовані середньозмиті, легкосуглинкові;

209г – намиті чорноземи і лучночорноземні ґрунти легкосуглинкові.


2.2  Характеристика використання земель в межах об’єкту проектування

Калиновицька сільська Рада розміщена в межах Варвинського району Чернігівської області.

Землі сільської Ради межують із такими суміжними землекористувачами:

-на  півдні- із Гнідинцівською сільською радою  Варвинського району;

-на заході – із Варвинською селищною радою та Леляківською сільською Радою Варвинського  району;

-на півночі – з Дігтярівською сілелищною радою Срібнянського району;

-на сході – із Горобіївською сільською радою Срібнянського району  та Озерянською сільською радою Варвинського району Чернігівської  області.

Загальна площа Калиновицької сільської ради становить – 2147,4 га, з який рілля - 1593,7, сіножаті - 14,9, пасовища – 49,9, багаторічні насадження –17,0, під лісовими насадженнями, під  господарськими шляхами та прогонами, під водою. Експлікація земель сільської Ради за формою 6-зем міститься в додатках.

На території сільської ради розміщено чотири населені пункти загальною площею 195,1: с.Григорівщина площею 47,6 га, с. Сіряківщина – 21,5 га, с. Булавівщина –14,0 га та с. Калиноваця – 112,0 га.

 


3. СКЛАДАННЯ  ПРОЕКТУ  ВСТАНОВЛЕННЯ (ЗМІНИ) МЕЖ СІЛЬСЬКИХ РАД ТА НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

3.1 Обгрунтування встановлення (зміни) меж населенного пункту

Населені пункти – це території, що знаходяться під забудовою, площами, вулицями, парками, під землями сільськогосподарського використання.

Основним завданням розміщення меж населеного пункту є розробка і реалізація на його землях необхідного  обсягу  інженерно-технічних заходів  з освоєння, поліпшення якості земель, їх раціональне використання, охорони від  руйнівних процесів. Це забезпечується шляхом:

- відповідного зонування території населеного пункту з урахуванням вуличної мережі, громадська приміщень, зелених насаджень, закладів культури, відпочинку, заняття спортом, масиви зелених насаджень, лісопаркові зони, на основі  поєднання захисних і культурних освітніх цілей з виробничими функціями лісопаркових площ, здоровлення і впорядкування території населених пунктів, з розробкою заходів щодо освоєння чагарників, проведення озеленення, влаштування водойм з  урахуванням потреб екології;

- шляхом –мостового будівництва, попереджуючі підтоплення, затоплення, розмивів, утворення ярів, обвалів, зсувів, раціональне використання корисних копалин місцевого значення,  будівельних матеріалів;

- організація раціонального використання сільськогосподарських земель для забезпечення населення продуктами харчування.


3.2  Складання проекту встановлення (зміни) меж населеного  пункту

В проекті встановлених меж сільських населених пунктів визначаються  функціонально взаємоув'язані території (земельні ділянки), що використовуються для розміщення всього житлового та культурно-побутового будівництва, а також об'єктів виробничого призначення, створення систем інженерного обладнання і благоустрою, забезпечення санітарно-гігієнічних та рекреаційних умов, ведення особистого підсобного господарства, інших потреб. Загальна площа населеного пункту визначається з урахуванням потреби населення в додатковій площі для розвитку особистих підсобних господарств, індивідуальної забудови тощо.

В межі сільських населених пунктів включають:

  •  зони житлової забудови з ділянками для ведення особистого підсобного господарства (в цілому);
  •  території загального користування з громадськими будівлями, зеленими насадженнями, водоймищами, майданами, вулицями, проїздами;
  •  ділянки для розміщення об'єктів комунального призначення (водозаборів, очисних споруд тощо);
  •  виробничі зони, що знаходяться в межах села;
  •  землі, надані в установленому порядку організаціям, підприємствам, установам для цільового призначення в межах населеного пункту;
  •  рекреаційні зони, що знаходяться в межах населеного пункту або безпосередньо прилягають до нього;
  •  сільськогосподарські угіддя, які розташовані в межах населеного пункту;
  •  резервні території, необхідні для розширення забудови сільських населених пунктів у відповідності з перспективою їх розвитку і архітектурно-планіровочною структурою.

Проект встановлення меж сільських населених пунктів розробляється на основі та з урахуванням:

- вимог контурно-меліоративної організації території;

- обґрунтованих даних проектів планування та забудови сіл;

- змін в межах населеного пункту, викликаних перерозподілом земель між землеволодїльцями та землекористувачами згідно з Земельним кодексом;

На стадії складання проекту площа населеного пункту обчислюється як сума контурів, що входять з межі населеного пункту. За основу приймають дані коректування планових матеріалів минулих років. Якщо до населеного пункту відноситься частина площі контура, то обчислена площа всіх ділянок контура повинна бути ув'язана до загальної площі контура.

Вирахування площ здійснюється по окремих землеволодіннях та землекористуваннях, земельних угіддях загального користування. Провадиться розшифровка земель, що не показані на плані, шляхом рекогносцирувального обстеження кварталів населеного пункту. Як правило, на цій стадії робіт використовуються дані попереднього вирахування площ. Площа особистих підсобних господарств вираховується в цілому по населеному пункту. Розрахунки виконуються згідно з додатком 3.

Експлікація земель в межах населеного пункту складається по землеволодільцях (крім особистих підсобних господарств) і землекористувачах, землях загального користування.

В результаті проведеної роботи складається графічне креслення проекту встановлення меж сільських населених пунктів.


3.3 Матеріали погодження і затвердження проекту формування (зміни) меж населеного пункту

Проект встановлення меж сільських населених пунктів погоджується з суміжними землеволодільцями або землекористувачами, районними землевпорядним, природоохоронним, санітарним органами та органом архітектури і подається на розгляд до Калиновицької сільської ради. Сільська рада розглядає проект встановлення меж сільських населених пунктів і з своїм висновком  подає проект на розгляд районної ради.

Проект встановлення меж сільських населених пунктів розглядається і затверджується обласною радою.


Висновок

За роки земельної реформи пройшли значні зміни в формах власності на землю й формах господарювання на ній. Постійно виникають нові землекористування або відбувається впорядкування уже існуючих. Нові форми земельних відносин, такі як купівля -продаж, дарування, оренда, успадкування тощо вимагають більш динамічного обігу земель. Диференціація плата за землю в межах населених пунктів і за їх межами, по територіях місцевих рад вимагає чіткого встановлення меж адміністративно-територіальних утворень.

Для організації управління на різких регіональних і місцевих рівнях велике значення має інформація про напрями розвитку територій, яка дає змогу при прийнятті рішень всебічно враховувати довгострокові наслідки цих рішень з тим, щоб вони не суперечили інтересам територіальних громад, регіонів і держави в цілому

Усе це викликає необхідність зміни функцій землеустрою, особливо колишнього міжгосподарського землеустрою, який у сучасних умовах повинен забезпечити створення територіальних умов для функціонування економіки землекористування в усіх галузях і адміністративних територіях, формування і вдосконалення раціональної системи невиснажливого землекористування сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення, точність і безспірність встановлення в натурі (на місцевості) меж землекористувань, адміністративно-територіальних утворень, спеціальних земельних фондів, територій з особливими режимами використання і обтяжених правами інших осіб.

Список використаної літератури:

  1.  Географічна енциклопедія.
  2.  Екологічно безпечне землекористування Лісостепу України.
  3.  Земельний кодекс України від 28 жовтня 2001 р.
  4.  Землевпорядне проектування. А.М. Третяк. К.: вища освіта. 2006р.-521с.,
  5.  Земельні відносини в Україні: законодавчі акти та нормативні документи/ Держкомзем України.К.:Урожай,1998-816с,.
  6.  Екологічно безпечне землекористування Лісостепу України.
  7.   Л.В. Корнілов. Землевпорядне проектування. К.: Кондор 2005р.-150с.
  8.  Проблема охорони грунтівВ.М.Кривов,К.:Урожай,2006р.286с.
  9.  Третяк А.М., Друган В.М., Третяк Р.А.Формування меж адміністративно-територіальних утворень. Навч. метод. Посібник. К.:ТОВ УЗРУ, 2004р, 85с.,



ДОДАТКИ


ГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ

PAGE   \* MERGEFORMAT3


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74839. Повесть о взятии Царьграда Нестора – Искандера. Историко-философское осмысление событий в повести 15.23 KB
  Повесть содержит описание истории Константинополя с момента его основания, но особенно подробно рассказывается об осаде византийской столицы турками и ее взятии. Хотя в “Повести” содержится немало достоверных сведений, в целом она все же чисто литературное произведение, а не документальная хроника. Некоторые эффектные сюжетные коллизии оказываются вымыслом: так, в Константинополе во время осады не было патриарха
74840. Хождение за три моря тверского купца Афанасия Никитина 17.94 KB
  Хождение за три моря Афанасия Никитина. является Хождение за три моря тверского купца Афанасия Никитина помещенное под 1475 г. Да станет Русская земля благоустроенной и да будет в ней справедливость Православная вера является для Никитина символом родины.
74841. Памятник Муромо-Рязанской литературы – «Повесть о Петре и Февронии» Поэтичность, демократизм повести. Образ крестьянки Февронии 17.58 KB
  Герои повести — исторические лица: Петр и Феврония княжили в Муроме в начале XIII века, они умерли в 1228 г. Однако в повести историчны только имена, вокруг которых был создан ряд народных легенд, составивших основу сюжета повести. Как указывает М. О. Скрипиль, в повести объединены два народнопоэтических сюжета: волшебной сказки об огненном змее и сказки о мудрой деве.
74842. Домострой – книга, утвердившая нормы семейной жизни 15.89 KB
  Следует отнести также Домострой составление которого приписывается благовещенскому попу Сильвестру входившему в Избранную раду. Домострой регламентировал поведение человека как в государственной так и в семейной жизни.
74843. Бытовая повесть. Повесть о Горе и Злочастии 17.34 KB
  Основу сюжета повести составляет трагическая история жизни Молодца отвергнувшего родительские наставления и пожелавшего жить по своей воле как ему любо. Постоянная опека родителей не научила Молодца разбираться в людях понимать жизнь и он платится за свою доверчивость за слепую веру в святость уз дружбы. Губит Молодца похвальба своим счастьем и богатством. В сознании Молодца еще живучи традиционные представления.
74844. Житие протопопа Аввакума, им самим написанное. Автобиография «Жития». Демократизм и публицистичность «Жития». Традиция и новаторство в жанре Жития 21.16 KB
  Житие протопопа Аввакума им самим написанное. Аввакум так определяет рамки своего повествования. Центральная тема жития тема личной жизни Аввакума неотделимая от борьбы за древлее благочестие против Никоновых новшеств.
74845. Публицистика петровского времени. Юности честное зерцало 14.87 KB
  Зерцало было издано в соответствии с духом петровских реформ когда основу всей книгопечатной продукции составляли разного рода руководства и наставления. Вторая часть это собственно зерцало то есть правила поведения для младых отроков и девушек дворянского сословия.
74846. Екатерина II. «Всякая всячина». Н.И. Новиков, его литературные труды и сатирические журналы. Сатира на лица и на пороки 16.52 KB
  Новиков его литературные труды и сатирические журналы. Предполагают что свои материалы в журнал посылали Фонвизин князь Щербатов и даже Новиков. Новикова. В Трутне под подписью Правдолюбов Новиков упрекает Екатерину.
74847. Классицизм как литературное направление. А.Д. Кантемир, В.К. Тредьяковский, М.В. Ломоносов 15.87 KB
  Сын астраханского священника он подобно Ломоносову охваченный жаждой знаний ушел из родительского дома учился в Славяно-греколатинской академии а затем – за границей в Сорбонне. Одновременно с Ломоносовым был удостоен звания профессора Академии наук. Как поэта его при жизни затмили Сумароков и Ломоносов.