96649

Організація управління фінансово-економічною безпекою підприємства

Курсовая

Финансы и кредитные отношения

Фахівець з фінансово-економічної безпеки центр. Провідний фахівець технічної системи безпеки Провідний фахівець безпеки підприємства Провідний фахівець з пропускного режиму Фахівець технічної системи безпеки Фахівець з пропускного режиму Фахівець безпеки підприємства.

Украинкский

2015-10-08

303 KB

2 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT 4


Керівник служби ФЕБ

Аналітичний відділ

Відділ оперативної роботи

Керівник служби ФЕБ

Відділ (сектор) інформаційно-аналітичного забезпечення

Відділ (сектор) захисту комерційної таємниці та інтелектуальної власності

Відділ (сектор) охорони

Відділ (сектор) оперативної роботи

Відділ кадрової безпеки

Відділ фінансової безпеки

Відділ техніко-технологічної безпеки

Відділ ринкової безпеки

Відділ інформаційної безпеки

Відділ матеріально-сировинної безпеки

Керівник служби ФЕБ

Голова департаменту безпеки

Відділ фінансово-економічної безпеки

Відділ охорони

Начальник відділу фінансово-економічної безпеки

Начальник відділу охорони

Фахівець з фінансово-економічної безпеки

пд-сх р.

Фахівець з фінансово-економічної безпеки

пд-зх р.

Фахівець з фінансово-економічної безпеки

центр. р.

Провідний фахівець технічної системи безпеки

Провідний фахівець безпеки підприєм-ства

Провідний фахівець з пропуск-ного режиму

Фахівець технічної системи безпеки

Фахівець з пропуск-ного режиму

Фахівець безпеки підприєм-ства

Об´єкти ЕБП

Фінансові інтереси підприємства

Інструменти забезпечення ЕБП

Методи забезпечення ЕБП

Важелі забезпечення ЕБП

Система інформаційно-аналітичного забезпечення ЕБП

Принципи забезпечення ЕБП

Суб´єкти ЕБП

ДОДАТОК А

____________________________________________________________________________________
(повне найменування вищого навчального закладу)
____________________________________________________________________________________
(повна назва кафедри, циклової комісії)


КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
(РОБОТА)

з ____________________________________________________________________________________
(назва дисципліни)
на тему: ______________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________


 

Студента (ки) _____ курсу ______ групи
напряму підготовки ____________________________
спеціальності __________________________________
______________________________________________
                                  (прізвище та ініціали) 
Керівник _____________________________________
_____________________________________________
  (посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Національна шкала ___________________________
Кількість балів: __________ Оцінка: ECTS _______

Члени комісії

________________
(підпис)

___________________________
(прізвище та ініціали)

________________
(підпис)

___________________________
(прізвище та ініціали)

________________
(підпис)

___________________________
(прізвище та ініціали)

м. ____________ - 20__ рік



 ДОДАТОК Б

ЗРАЗОК 

ПЛАН 

курсової роботи з дисципліни «Комплексне забезпечення ФЕБ» 

студента _________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

група ________

форма навчання______________

№ теми курсової роботи ______

Тема: Організація управління фінансово-економічною безпекою підприємства.

Вступ  …………………………………………………………………………….4

1. Основи організації управління фінансово-економічною безпекою підприємства ………………………………………………………………….6

2. Напрями та принципи організації управління фінансово-економічною безпекоюпідприємства……..............................................................................11                                

3. Служба фінансово-економічної безпеки …………………………………17

4. Шляхи забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства…...27

Висновки………………………………………………………………………37

Список використаних джерел ……………………………………………….40

План затверджено:

___________________________

(підпис наукового керівника)

_________________________

(дата)

ВСТУП

Управління фінансово-економічною безпекою діяльності суб’єктів підприємництва є для України порівняно новим явищем, але разом з тим з часом воно набуло дуже серйозної актуальності.

Фінансово-економічна безпека підприємства є однією з найважливіших умов нормального функціонування і розвитку сфери підприємництва в економіці будь-якої країни. Це пов’язано, насамперед, з конкуренцією на ринку, як на внутрішньому, так і на зовнішньому. Фінансово-економічна безпека підприємства є основою його стабільного розвитку, рушійною силою для досягнення поставлених цілей, а також тих цілей, що намічені у перспективі.

Функція безпеки є невід’ємною з огляду на забезпечення життєздатності кожного суб’єкта господарювання, що об’єктивно обумовлює потребу в її включенні до планової роботи, тим більше з огляду на ускладнені умови вітчизняного економіко-правового середовища підприємницької діяльності, зокрема в торгівлі.

Фінансово-економічна  безпека  підприємства  є  динамічною ознакою, що змінюється під впливом чинників  і загроз внутрішнього та зовнішнього  середовища.  Організація надійної  системи  фінансово-економічної  безпеки  підприємства  забезпечує  його  стабільне функціонування і створює умови для зростання його економічного потенціалу.

Головною метою курсової роботи є теоретичне обґрунтування та  дослідження шляхів забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства.

Для досягнення поставлених цілей необхідно вирішити наступні завдання:

  •  Розкрити сутність організації фінансово-економічної безпеки підприємства.
  •  Проаналізувати напрямки і принципи організації управління фінансово-економічною безпекою підприємства.
  •  Дослідити та запропонувати шляхи забезпечення фінансово-економічної безпеки.

Об'єкт дослідження – фінансово-економічна безпека підприємства.

Предмет дослідження – методчні, теоретичні і практичні основи управління фінансово-економічною безпекою підприємства.

1.Основи організації управління фінансово-економічною безпекою підприємства

Однією із умов життєдіяльності підприємств у ринкових умовах є уміння його системи управління організувати систему безпеки, яка могла із певною мірою достовірності гарантувати уникнення загроз, що формуються в системі зовнішнього та внутрішнього середовища.

В сучасних ринкових умовах головною метою діяльності будь-якого підприємства є досягнення конкурентних переваг в довгостроковому періоді, які нададуть високу норму прибутку та стабільне економічне зростання. Саме тому на перший план виходять питання фінансово-економічної безпеки їх господарської діяльності, що вимагає від них розробки та впровадження як окремих механізмів самозахисту та самозбереження, так і системи організації фінансово-економічної безпеки підприємства загалом.

Під фінансовою безпекою підприємства розуміють такий фінансовий стан, що характеризується, по-перше, збалансованістю та якістю сукупності фінансових інструментів, технологій і послуг, які використовуються підприємством, по-друге, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх загроз, по-третє, здатністю фінансової системи підприємства забезпечувати реалізацію його фінансових ресурсів, по-четверте, забезпечувати розвиток цієї фінансової системи.

Організація (від  франц. – organisation, від лат. organizo – впорядковую) означає впорядкованість, створення «стрункого ладу».

Поняття «організація» охоплює такі взаємопов’язані елементи [1, с. 100-101]:

- мету, завдання;

- групування завдань для визначення видів робіт, у тому числі у відповідних підрозділах згідно з метою організації;

- делегування повноважень, розподіл відповідальності й визначення кількості рівнів у ієрархії управління;

- створення організаційного клімату, який спонукає працівників активно працювати для досягнення мети організації;

- проектування системи комунікацій, яка здатна забезпечити прийняття ефективних рішень, їхнього контролю та координації;

- побудова єдиної організаційної  системи, що забезпечує внутрішнє узгодження всіх елементів організації, адаптацію до змін зовнішнього середовища.

Отже, під організацією управління фінансово-економічною безпекою підприємства слід насамперед розуміти формування його організаційної структури (визначення складу суб’єктів управління та їхніх взаємозв’язків) та розподіл завдань, повноважень, відповідальності між окремими ланками управління.

Організація економічної безпеки у діяльності суб’єктів підприємництва починається з вироблення відповідної точки зору суб’єкта щодо забезпечення власної безпеки, відповідно до якої у подальшому і будується система безпеки. Зазвичай вироблення точки зору оформлюється як Концепція безпеки певного суб’єкта. Як правило, Концепція приймається вищим керівним органом суб’єкта підприємництва. Як документ Концепція включає характеристику ринку, особливості діяльності суб’єкта підприємництва на ньому, можливі загрози йому, основну мету та завдання безпеки, склад сил безпеки та їх функції, структуру системи безпеки та форми її діяльності, види та порядок забезпечення виконання завдань безпеки, інші питання.

Основними організаторами безпеки виступають керівники суб’єктів підприємництва. З питань безпеки до їх функцій належать наступні:

•  визначення мети забезпечення безпеки суб’єкта підприємництва, основних її завдань та напрямів зосередження зусиль;

•  створення сприятливих умов для діяльності сил безпеки у відповідності до їх функцій;

•  контроль ефективності функціонування системи безпеки. Керівники підрозділів безпеки є безпосередніми організаторами проведення заходів безпеки у ході діяльності суб’єктів підприємництва. Вони відповідають за організацію та ефективне проведення заходів безпеки, своєчасне інформування керівного складу суб’єктів про виникнення загроз.

Виділяють два принципові підходи до організації управління фінансово-економічною безпекою підприємства:

– без створення спеціалізованого підрозділу;

– зі створенням спеціалізованого підрозділу.

Якщо на підприємстві не створений спеціалізований підрозділ (відділ, служба) фінансово-економічної безпеки, функції управління фінансово-економічною безпекою підприємства виконуються його власником чи керівником або фінансово-економічним, маркетинговим та юридичним відділами. У такому випадку часто виникають проблеми координації роботи усіх структурних підрозділів підприємства щодо захисту його фінансово-економічних інтересів розмежування обов’язків, повноважень і відповідальності у сфері фінансово-економічної безпеки.

Організаційну структуру управління фінансово-економічною безпекою підприємства визначають як склад, взаємозв’язки та субпідрядність організаційних одиниць (підрозділів) апарату управління, які виконують різні функції управління фінансово-економічною безпекою підприємства.

Організаційна структура управління фінансово-економічною безпекою підприємства становить єдність і взаємозв’язок його рівнів та ланок.

Ланка управління фінансово-економічною безпекою підприємства – є відокремленим органом (працівником), наділеним функціями управління, можливістю їхньої реалізації, а також відповідальністю.

Рівень управління фінансово-економічною безпекою підприємства відображає сукупність його ланок на певному щаблі ієрархії управління.  

Організаційне забезпечення управління фінансово-економічною безпекою – це взаємопов’язана сукупність внутрішніх функціональних служб та підрозділів підприємства, які здійснюють розробку, прийняття і реалізацію управлінських рішень, що забезпечують захист його фінансово-економічних інтересів.  

Загальна схема процесу організації фінансово-економічної безпеки охоплює такі дії (заходи), що здійснюються послідовно або одночасно[12, с.125]:

1) формування необхідних фінансових ресурсів;

2) загальностратегічне прогнозування та планування фінансово-економічної безпеки;

3) стратегічне планування фінансово-господарської діяльності підприємства;

4) загально-тактичне планування фінансово-економічної безпеки;

5) тактичне планування фінансово-господарської діяльності підприємства;

6) оперативне управління фінансово-господарською діяльністю підприємства;

7) здійснення функціонального аналізу рівня фінансово-економічної безпеки;

8) загальне оцінювання досягнутого рівня фінансово-економічної безпеки.

Тільки за здійснення в необхідному обсязі зазначених дій (заходів) можна буде досягти належного рівня фінансово-економічної безпеки підприємства.

Практичне виконання організації управління фінансово-економічною безпекою підприємства серед багатьох інших завдань передбачає: регламентацію управлінських функцій, операцій і процедур; визначення складу підрозділу фінансово-економічної безпеки та кількості працівників для реалізації кожної управлінської функції; встановлення посадових прав і обов’язків, відображених у відповідних посадових інструкціях та положенні про службу (відділ, підрозділ) фінансово-економічної безпеки підприємства.

2.Напрями та принципи організації Управління фінансово-економічною безпекою підприємства.

До основних напрямів організації фінансово-економічної безпеки підприємства належать[9, с 125-126]:

1) фінансова складова (досягнення найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів);

2) інтелектуальна й кадрова складова (збереження та розвиток інтелектуального потенціалу підприємства);

3) техніко-технологічна складова (ступінь відповідності технологій, що застосовують на підприємстві, сучасним світовим аналогам щодо оптимізації витрат ресурсів);

4) політико-правова складова (всебічне правове забезпечення діяльності підприємства, дотримання чинного законодавства);

5) інформаційна складова (ефективне інформаційно-аналітичне забезпечення господарської діяльності підприємства);

6) екологічна складова(дотримання чинних екологічних норм, мінімізація втрат від забруднення довкілля);

7) силова складова (забезпечення фізичної безпеки працівників фірми, передовсім керівників, та збереження її майна).

Розглянемо більш детальніше напрямами організації фінансово-економічної безпеки підприємства за окремими функціональними складовими  

1.Фінансова складова, яка вважається провідною й вирішальною, оскільки за ринкових умов господарювання фінанси є “двигуном” будь-якої економічної системи.

Спочатку оцінюються загрози фінансово-економічній безпеці, що мають політико-правовий характер і включають:

• внутрішні негативні дії;

• зовнішні негативні дії;

• форс мажорні обставини;

У процесі оцінки поточного рівня забезпечення фінансової складової фінансово-економічної безпеки підлягають аналізу:

• фінансова звітність і результати роботи підприємства - платоспроможність, фінансова незалежність, структура й використання капіталу та прибутку;

• конкурентний стан підприємства на ринку — частка ринку, якою володіє суб'єкт господарювання; рівень застосовуваних технологій і менеджменту;

• ринок цінних паперів підприємство — оператори та інвестори цінних паперів, курс акцій і лістинг.

Важливою передумовою охорони фінансової складової фінансово-економічної безпеки є планування (включаючи й бюджетне) комплексу необхідних заходів та оперативна реалізація запланованих дій у процесі здійснення тим чи тим суб`єктом господарювання фінансово-економічної діяльності.

2. Інтелектуальна й кадрова складова - належний рівень фінансово-економічної безпеки у великій мірі залежить від складу кадрів, їхнього інтелекту та професіоналізму.

Охорона інтелектуальної та кадрової складових економічної безпеки охоплює взаємозв'язані і водночас самостійні напрями діяльності того чи того суб'єкта господарювання.

На першій стадії процесу охорони цієї складової фінансово-економічної безпеки здійснюється оцінка загроз негативних дій і можливої шкоди від таких дій. З-поміж основних негативних впливів на фінансово-економічну безпеку підприємства виокремлюють недостатню кваліфікацію працівників тих чи тих структурних підрозділів, Їхнє небажання або нездатність приносити максимальну користь своїй фірмі. Це може бути зумовлене низьким рівнем управління персоналом, браком коштів на оплату праці окремих категорій персоналу підприємства чи нераціональним їх витрачанням.

Процес планування та управління персоналом, спрямований на охорону належного рівня економічної безпеки, має охоплювати організацію системи підбору, найму, навчання й мотивації праці необхідних працівників, включаючи матеріальні та моральні стимули, престижність професії, волю до творчості, забезпечення соціальними благами.

3. Техніко-технологічна складова - процес охорони техніко-технологічної складової фінансово-економічної безпеки, як правило, передбачає здійснення кількох, послідовних етапів.

Перший етап охоплює аналіз ринку технологій стосовно виробництва продукції, аналогічної профілю даного підприємства чи організації проектувальника. Другий етап — це аналіз конкретних технологічних процесів і пошук внутрішніх резервів поліпшення використовуваних технологій. На третьому етапі здійснюється:

  •  аналіз товарних ринків за профілем продукції, що виготовляється підприємством, та ринків товарів-замінників;
  •   оцінка перспектив розвитку ринків продукції підприємства;
  •   прогнозування можливої специфіки необхідних технологічних процесів для випуску конкурентноспроможних товарів.

Четвертий етап присвячується переважно розробці технологічної стратегії розвитку підприємства. На п'ятому етапі оперативно реалізуються плани технологічного розвитку підприємства в процесі здійснення ним виробничо-господарської діяльності. Шостий етап є завершальним, на якому аналізуються результати практичної реалізації заходів щодо охорони техніко-технологічної складової економічної безпеки на підставі спеціальної карти розрахунків ефективності таких заходів.

4. Політико – правова складова - загальний процес охорони політико-правової складової фінансово-економічної безпеки здійснюється за типовою схемою, яка охоплює такі елементи (дії) організаційно-економічного спрямування:

  •  аналіз загроз негативних впливів;
  •  оцінка поточного рівня забезпечення;
  •  планування комплексу заходів, спрямованих на підвищення цього рівня;
  •  здійснення ресурсного планування;
  •  планування роботи відповідних функціональних підрозділів підприємства;
  •  оперативна реалізація запропонованого комплексу заходів щодо організації належного рівня безпеки.

5. Інформаційна складова - належні служби підприємства виконують певні функції, які в сукупності характеризують процес створення та захисту інформаційної складової економічної безпеки. До таких належать:

  •  збирання всіх видів інформації, що має відношення до діяльності того чи того суб'єкта господарювання;
  •  аналіз одержуваної інформації з обов'язковим дотриманням загальноприйнятих принципів і методів;
  •  прогнозування тенденцій розвитку науково-технологічних, економічних і політичних процесів;
  •  оцінка рівня економічної безпеки за всіма складовими та в цілому, розробка рекомендацій для підвищення цього рівня на конкретному суб'єкті господарювання;
  •  інші види діяльності з розробки інформаційної складової економічної безпеки;

6. Екологічна складова - проблему охорони екологічної безпеки суспільства від суб'єктів господарювання, що здійснюють виробничо-комерційну діяльність, можна вирішити тільки через розробку і ретельне дотримання національних (міжнародних) норм мінімально допустимого вмісту шкідливих речовин, які потрапляють у навколишнє середовище, а також дотримання екологічних параметрів продукції, що виготовляється.

Організаційна структура управління фінансово-економічною безпекою  підприємства  повинна  відповідати також певним  принципам. Такими принципами є[1, с. 102-103]:

1) адаптивність (здатність пристосовуватися до змін у зовнішньому середовищі);

2) гнучкість, динамізм (здатність швидко реагувати на зміни чинників зовнішнього середовища);

3) адекватність  (постійна  відповідність  організаційної структури параметрам керованої системи);

4) спеціалізація  (функціональна  замкнутість  структурних підрозділів,  обмеження  та  конкретизація  сфери  діяльності  кожної керуючої ланки);

5) оптимальність  (налагодження раціональних зв’язків між рівнями та ланками управління);

6) оперативність  (недопущення незворотніх змін у керованій системі за час прийняття рішення);

7) надійність  (гарантованість достовірності передавання  інформації);

8) економічність (відповідність витрат на утримання органів управління можливостям організації);

9) простота  (легкість розуміння та пристосування до даної форми управління та участі у реалізації мети організації).

Можна виділити два принципові підходи до організації управління фінансово-економічною безпекою підприємства:

– без створення спеціалізованого підрозділу;  

– зі створенням спеціалізованого підрозділу.

Якщо на підприємстві не створений спеціалізований підрозділ (відділ, служба) фінансово-економічної безпеки, функції управління фінансово-економічною безпекою підприємства виконуються його:

– власником чи керівником (якщо обсяги фінансово-економічної діяльності невеликі);

– організаційними структурними одиницями: фінансово-економічним відділом (діагностика фінансового стану, нейтралізація фінансових ризиків тощо); маркетинговим відділом (моніторинг зовнішнього середовища, конкурентна розвідка тощо) та юридичним відділом  (правовий захист), відділ кадрів (підбір персоналу) та іншими.  

У такому разі часто виникають проблеми координації роботи усіх  структурних  підрозділів  підприємства щодо  захисту  його фінансово-економічних  інтересів;  розмежування  обов’язків,  повноважень і відповідальності у сфері фінансово-економічної безпеки.  

Вказані проблеми, а також  зростання кількості  загроз, ризиків і небезпек у господарській діяльності зумовлюють необхідність створення підрозділу (відділу, служби) фінансово-економічної безпеки підприємства.  

3.Служба фінансово-економічної безпеки

Служба (відділ) фінансово-економічної безпеки підприємства – це штатний структурний підрозділ підприємства, який підпорядковується безпосередньо його першому керівникові (власнику) і організовує у взаємодії  з  іншими структурними підрозділами (а також за необхідності, органами державної влади та управління, іншими  зовнішніми  суб’єктами)  розроблення, реалізацію та контроль виконання заходів щодо захисту фінансово-економічних інтересів підприємства від зовнішніх і внутрішніх загроз.[1, с.104]  

Структура служби фінансово-економічної безпеки підприємства може бути різною.

На невеликих та середніх за обсягами фінансово-економічної діяльності підприємствах служба фінансово-економічної безпеки може складатися з двох підвідділів: аналітичного та оперативної роботи (рис. 3.1).

 

Рис. 3.1. Можлива організаційна структура служби ФЕБ  на невеликих чи середніх підприємствах

Аналітичний відділ:

– організовує збір інформації з відкритих джерел, формує інформаційні масиви і баз даних управління фінансово-економічною безпекою підприємства;  

– аналізує та оцінює рівень фінансово-економічної безпеки підприємства; дані моніторингу зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства;

– ідентифікує, класифікує загрози фінансово-економічній безпеці підприємства;  

– розробляє рекомендації щодо стратегії фінансово-економічної безпеки; заходів захисту фінансово-економічних інтересів підприємства, вдосконалення системи управління фінансово-економічною безпекою підприємства.

Оперативний відділ:

–здійснює моніторинг зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства;

– організовує збір інформації з закритих джерел;

– реалізує конкретні заходи захисту об’єктів фінансово-економічної безпеки підприємства та його фінансово-економічних інтересів;  

– контактує та взаємодіє у разі потреби з суб’єктами зовнішнього мікросередовища підприємства.

На середніх та  великих  за  обсягами  фінансово-економічної діяльності службах фінансово-економічної безпеки структура служби ФЕБ складається з окремих відділів (секторів), які забезпечують виконання певних функцій управління або захист об’єктів безпеки (рис. 3.2):

– відділ (сектор) інформаційно-аналітичного забезпечення;

– відділ (сектор) захисту комерційної таємниці та інтелектуальної власності;  

– відділ (сектор) охорони;  

– відділ (сектор) спеціального документообігу;  

– відділ (сектор) оперативної роботи;  

– відділ (сектор) розвідки та контррозвідки.

Рис. 3.2 Можлива організаційна структура служби ФЕБ  на середніх та великих підприємствах

Відділ (сектор) інформаційно-аналітичного забезпечення здійснює: збір, та систематизацію необхідної інформації; моніторинг зовнішнього і внутрішнього середовища з метою своєчасного виявлення загроз його фінансово-економічним інтересам; аналіз та оцінку рівня фінансово-економічної безпеки; прогнозування стану елементів зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства та рівня його фінансово-економічної безпеки; підтримку прийняття рішень у сфері фінансово-економічної безпеки.  

Відділ (сектор) охорони забезпечує: охорону будівель та приміщень, обладнання та майна, керівництва та персоналу, заходів, що проводить фірма, перевезень матеріально-технічних цінностей, фінансових коштів; забезпечує контроль відвідувачів та транспорту.

Відділ (сектор) інформаційної безпеки: забезпечує збереження  комерційної таємниці та інтелектуальної власності підприємства; виявляє технічні канали витоку інформації; контролює доступ до конфіденційної інформації; забезпечує технічний захист інформації підприємства.  

Відділ (сектор) оперативної роботи: у разі потреби проводить конкурентну розвідку та контррозвідку; веде облік та виконує аналіз намагань порушення фінансово-економічних інтересів підприємства; взаємодіє з правоохоронними органами, державними органами та іншими суб’єктами зовнішнього середовища з питань фінансово-економічної безпеки.

На крупних підприємствах з особливо великим обсягом господарської діяльності доцільно будувати структуру служби фінансово-економічної безпеки за її складовими (рис. 3.3).

Рис. 3.3 Варіант організаційної структура служби ФЕБ,  побудованої за принципом її складових

Головною метою діяльності служби фінансово-економічної безпеки підприємства є захист його фінансово-економічних інтересів та запобігання фінансовій, матеріальній та нематеріальній шкоді, яку може завдати реалізація зовнішніх і внутрішніх загроз.  

Загальними функціями служби фінансово-економічної безпеки підприємства є:

– організація захисту його фінансово-економічних інтересів;

– моніторинг зовнішнього та внутрішнього середовища;

– прогнозування  загроз  зовнішнього  та  внутрішнього  середовища;

– розроблення планів заходів з забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства;

– оцінка ризику альтернативних управлінських рішень;

– інформаційне забезпечення управління фінансово-економічною безпекою підприємства: організація спеціального діловодства; пошук (добування) необхідної інформації;  

– аналіз рівня фінансово-економічної безпеки та захищеності

фінансово-економічних інтересів підприємства;

– контроль за виконанням планових заходів з забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства;

– оцінка ефективності управлінських рішень у сфері фінансово-економічної безпеки.

Основними завданнями служби фінансово-економічної безпеки підприємства є:

– забезпечення збереження, ефективного використання та нарощування фінансових, матеріальних, інформаційних ресурсів, об’єктів інтелектуальної власності та персоналу;

 – своєчасне виявлення, нейтралізація чи мінімізація реалізації загроз фінансово-економічним інтересам підприємства; причин і умов, що можуть завдати фінансового, матеріального і морального збитку підприємству, порушення його нормального функціонування і розвитку;

– аналіз і оцінка рівня фінансово-економічної стійкості, ступеня захищеності від внутрішніх і зовнішніх загроз;

– створення умов для максимально можливого відшкодування і локалізації збитків, нанесених реалізацією загроз;

– прогнозування стану чинників зовнішнього  і внутрішнього середовища  підприємства, що можуть  порушити  нормальний  розвиток і функціонування підприємства;

– добування необхідної інформації для вироблення оптимальних управлінських рішень у питаннях стратегії і тактики діяльності підприємства;

– забезпечення захисту відомостей, що вважаються комерційною таємницею даної фірми (підприємства, організації): запобігання  несанкціонованого доступу до них; виявлення і локалізація можливих каналів витоку конфіденційної інформації;

– забезпечення безпеки за здійснення всіх видів діяльності, включаючи зустрічі, переговори й наради у  рамках ділового співробітництва фірми з іншими партнерами;

– охорона приміщень, устаткування, іншого майна та матеріальних цінностей, необхідних для господарської діяльності; забезпечення  особистої  безпеки  керівництва  та  провідних менеджерів і спеціалістів фірми;

– аналіз і оцінка ефективності заходів, спрямованих на захист фінансово-економічних інтересів підприємства.  

Виконуючи свої функції, служба ФЕБ тісно взаємодіє з іншими структурними підрозділами підприємства, а саме:

– з юридичним відділом (щодо підготовки контрактів і забезпечення  виконання  договірних зобов’язань партнерів, порушення позовів проти недобросовісних конкурентів; взаємодії з суб’єктами зовнішнього середовища підприємства тощо);

– з відділом кадрів (щодо підбору, перевірки, психофізіологічної  діагностики, підвищення  кваліфікації кадрів, проведення інструктажів з питань безпеки);

– відділом маркетингу (щодо аналізу інформації про споживачів, партнерів та конкурентів) та іншими.  

Функції, права, повноваження та відповідальність  керівника та працівників служби фінансово-економічної безпеки мають бути узагальнені в їхніх посадових інструкціях.  

Проаналізуємо структуру і діяльність служби економічної безпеки одного із підприємств-лідерів пивоварної промисловості ПАТ «Карлсберг Україна».

ПАТ «Карлсберг Україна»— підприємство пивоварної промисловості України, зайняте у сфері виробництва та збуту продукції броварства. До його складу входить ВАТ «Львівська пивоварня», яка у 2012 році завершила процес юридичного перейменування в ПАТ "Карлсберг Україна". Зміна юридичної назви акціонерного товариства стала останнім кроком в процесі довгострокової інтеграції пивоварні в міжнародну групу Carlsberg.

За даними дослідницької компанії AC Nielsen, за результатами першого півріччя 2013 року ПАТ «Карлсберг Україна» займає позицію №2 на ринку пива України з долею 29,5% в натуральному вираженні. У сегменті квасу компанія займає 36% ринку в натуральному вираженні. Виробнича потужність пивоварні становить 297 млн. літрів на рік. На підприємстві працює 574 працівники, кількість робочих місць зростає, незважаючи на нестабільний економічний стан країни. Пивоварня  є рентабельним, фінансово стійким підприємством, це видно зі зростання випуску пляшкового пива на 6.5% у 2013 р. у порівнянні з 2012 роком.

Подібні економічні позитивні результати були досягнуті, в першу чергу, завдяки професійно організованого відділу фінансово-економічної безпеки,який входить до департаменту безпеки. Відділ фінансово-економічної безпеки очолює провідний фахівець-економіст який добре орієнтується у всіх основних виробничих та технологічних процесах і контролює фінансово-господарську діяльність підприємства зі своїми помічниками у всіх структурних підрозділах пивоварні.У цій роботі йому також допомагає добре налагоджена діяльність служби охорони.

Начальник служби фінансово-економічної безпеки за допомогою системи відеонагляду відслідковує роботу всіх підрозділів і щодня проводить аналіз відеозапису. Також  забезпечується і безпека комерційної таємниці, конфіденційної інформації та інформаційно-аналітичної роботи на підприємстві.

Загальну організаційну структуру департаменту безпеки зображено на рис.3.4

Рис.3.4 Організаційна структура департаменту безпеки ПАТ «Карлсберг Україна»

До головних функцій, які виконує відділ фінансово-економічної безпеки на ПАТ «Карлсберг Україна» можна віднести такі:

- постійний контроль за якісними та кількісними показниками всіх матеріалів та сировини, що поставляються на підприємство в цілому;

- контроль фактичного обсягу виконаних робіт;

- збір і аналіз фактів порушення договірних взаємовідносин;

- проведення перевірок на надійність контрагентів, запобігання укладення фіктивних і нікчемних угод;

- оформлення звітів про результати роботи відділу економічної безпеки;

- розробка і втілення стратегічних і методичних рекомендацій по організації роботи відділу в напрямку забезпечення економічної безпеки;

- проведення розслідувань і перевірок за виявленими фактами неправомірних дій в господарській діяльності підприємства.

- забезпечення безпеки виробничої діяльності, захист інформації та даних, що становлять комерційну таємницю

- втілення стратегічних і методичних рекомендації по організації роботи департаменту в напрямку забезпечення економічної безпеки підприємства.

До функцій відділу охорони входять такі:

  •  охорона виробничо-господарської діяльності та захист відомостей, що є комерційною таємницею підприємства;
  •  організація роботи з правового та інженерно-технічного захисту комерційних таємниць підприємства;
  •  запобігання необґрунтованому допуску й доступу до відомостей, які становлять комерційну таємницю;
  •  організація спеціального діловодства, яке унеможливлює одержання відомостей, віднесених до комерційної таємниці;
  •  виявлення та локалізація можливих каналів витоку конфіденційної інформації в процесі діяльності та екстремальних ситуацій;
  •  створення і організація такого режиму безпеки всіх видів діяльності, які б виключали зустрічі, переговори й наради в рамках ділового співробітництва підприємств з іншими партнерами;
  •  забезпечення охорони приміщень, устаткування, офісів, продукції та технічних засобів, необхідних для виробничої або іншої діяльності;
  •  організація особистої безпеки керівництва та провідних менеджерів і спеціалістів підприємства;
  •  оцінювання маркетингових ситуацій та неправомірних дій конкурентів і зловмисників.

Тільки спільна робота відділу фінансово-економічної безпеки та відділу охорони дасть позитивний результат і ефективно забезпечить фінансово-економічну безпеку ПАТ «Карлсберг Україна».

Велику увагу на підприємстві приділяють фінансовій, техніко-технологічній і екологічній складовим системи забезпечення фінансово-економічної безпеки. Перш за все, замінили старе обладнання на новітнє, механізувавши виробничі процеси. Броварі посилили контроль за дотриманням технології. Сучасні технічні можливості забезпечують якість та безпечність продукції, що контролюється від сировини та матеріалів до відвантаження продукції. Для цього в 2011 році запровадили інтегровану систему управління якістю відповідно до вимог державних стандартів, що відповідають міжнародним. Це серйозна перевірка технічного нагляду за сертифікованою системою якості.

Важливою передумовою забезпечення фінансової складової фінансово-економічної безпеки на ПАТ «Карлсберг Україна» є планування (включаючи й бюджетне) комплексу необхідних заходів та оперативна реалізація запланованих дій у процесі здійснення тим чи тим суб`єктом господарювання фінансово-економічної діяльності

Забезпечення фінансово-економічної безпеки функціонування підприємства на ПАТ «Карлсберг Україна» здійснюється шляхом створення мотиваційних стимулів персоналу. Дирекція створила Фонд голови правління для преміювання кращих працівників.

Також забезпечення фінансово-економічної безпеки здійснюється шляхом захисту економічних і майнових інтересів підприємства; відомостей, що становлять комерційну таємницю, Найважливішим моментом охорони економічних інтересів підприємств є пошук і аналіз інформації про вразливі місця у виробництві та вироблення конкретних заходів щодо їх ліквідації.

4.Шляхи забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства

Сучасний розвиток економіки України характеризується швидкими змінами факторів внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування підприємства,  що  викликають  загрозу  його  фінансовим  інтересам, спричиняють високий рівень фінансових ризиків. Важливим завданням щодо організації роботи підприємства є забезпечення фінансової  безпеки.

Здатність підприємства стабільно розвиватися та здійснювати господарську діяльність  визначається  міцністю  його  фінансового стану, ефективністю фінансової діяльності, а також стійкістю до впливу будь-яких негативних факторів, що в цілому характеризують рівень його фінансової захищеності.

Тому  надзвичайно  актуальною  сьогодні  є  проблема  забезпечення фінансової безпеки підприємства, що є запорукою його стабільного  та успішного розвитку. З’ясування дієвого механізму забезпечення фінансової безпеки передбачає, перш за все з’ясування суті цього поняття.

Підприємство як відкрита економічна система, функціонує в умовах невизначеності та ризику, залучає ресурси для здійснення виробничо-господарської діяльності, виходить на ринки збуту з метою отримання прибутку. У зв’язку з цим важливого значення набуває формування системи економічної безпеки на підприємстві. На етапі становлення ринку, поняття «економічна безпека» розглядалось як забезпечення умов збереження комерційної таємниці та інших секретів підприємства. Забезпечення економічної безпеки розглядалося насамперед як захист інформації[18, с. 211].

Згодом трактування поняття економічної безпеки зумовлюється впливом зовнішнього середовища, яке за ринкової економіки постійно змінюється, ніколи не залишається стабільним. Саме в контексті негативного впливу зовнішнього середовища на діяльність підприємства розглядається зміст поняття економічної безпеки.

Головною метою забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства можна вважати досягнення максимальної стабільності його функціонування та створення умов для подальшого фінансово-економічного розвитку шляхом попередження внутрішніх і зовнішніх загроз.

Фінансово-економічна безпека підприємства — це захищеність його від зовнішніх і внутрішніх загроз, що дає змогу зберегти й ефективно використати матеріальний, фінансовий і кадровий потенціал.

Під забезпеченням економічної безпеки підприємства розуміється діяльність менеджерів і персоналу, спрямована на запобігання порушенням стабільності функціонування й економічного розвитку підприємства унаслідок негативних дій на його корпоративні ресурси з боку зовнішніх і внутрішніх джерел загроз. Джерела загроз — це потенційні антропогенні, техногенні або стихійні носії загрози.

До основних корпоративних ресурсів підприємства, що використовуються для забезпечення економічної безпеки, у цілому можна віднести:

- майно підприємства, включаючи засоби технологічного оснащення та інші матеріальні цінності;

- фінансові можливості підприємства за наявної структури капіталу і практики використання основних і оборотних коштів;

- кадрові можливості підприємства, перш за все компетентність і професіоналізм менеджерів і рівень кваліфікації персоналу;

- інформаційні ресурси підприємства, зокрема матеріальні носії інформації, які містять комерційну, банківську та інші таємниці підприємства, що охороняються законом;

- технології та об'єкти інтелектуальної власності підприємства.

Механізм забезпечення економічної безпеки підприємства повинен  формуватися через систему управління фінансовими відносинами шляхом використання певних принципів, фінансових важелів, інструментів, фінансових методів, правового й інформаційного забезпечення, за допомогою фінансових досліджень, які дозволяють досягти основні цілі підприємства.

Розглянемо основні складові механізму забезпечення економічної безпеки підприємства[14, с. 156].

По-перше, вони повинні формуватися зважаючи на його фінансові інтереси:

– зростання ринкової вартості підприємства;

– максимізація прибутку;

– достатність основного і оборотного капіталу;

– наявність необхідного обсягу інвестиційних ресурсів;

– оптимізація відрахувань до бюджету та ін.

По-друге, враховувати принципи управління економічною безпекою підприємства:

– первинність господарського законодавства;

– застосування програмно-цільового управління;

– обов’язкове визначення сукупності власних фінансових інтересів підприємства у складі його місії;  

– інтегрованість підсистеми управління економічною безпекою підприємства із загальною системою фінансового менеджменту;  

– взаємна матеріальна відповідальність персоналу і керівництва за стан економічної безпеки підприємства;  

– наявність зворотного зв’язку;  

– мінімізація витрат на забезпечення економічної безпеки підприємства.

Загальна схема процесу забезпечення економічної безпеки включає такі дії (заходи), що здійснюються послідовно та одночасно:

1) формування необхідних корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу, прав, інформації, технології та устаткування);

2) загальностратегічне прогнозування і планування економічної безпеки за функціональними складовими;

3) стратегічне планування фінансово-господарської діяльності підприємства (організації);

4) загальнотактичне планування економічної безпеки за функціональними складовими;

5) тактичне планування фінансово-господарської діяльності підприємства (організації);

6) оперативне управління фінансово-господарською діяльністю підприємства (організації);

7) здійснення функціонального аналізу рівня економічної безпеки;

8) загальна оцінка досягнутого рівня економічної безпеки.

Тільки за здійснення в необхідному обсязі зазначених дій (заходів) можна буде досягти належного рівня економічної безпеки. 

Забезпечення фінансово-економічної безпеки є одним з основних принципів нормального функціонування підприємства, реалізація якого передбачає використання комплексного науково-практичного системного підходу. Головний його зміст — це виявлення й усунення зовнішніх і внутрішніх загроз. Тому кожне підприємство має розробляти власну комплексну систему забезпечення фінансово-економічної безпеки. Діяльність щодо забезпечення безпеки на підприємстві спрямована на конкретні об'єкти і провадиться за допомогою особливих засобів і методів відповідно до визначених принципів. Вона тісно пов'язана з діяльністю всіх функціональних ланок підприємства і має здійснюватися комплексно. Головна роль у цьому процесі належить службі безпеки. Фахівці служби безпеки покликані відстежувати економічну ситуацію на підприємстві, у його внутрішньому та зовнішньому середовищі, і вчасно реагувати на небезпечні, ризикові ситуації й загрози.

Організаційно-методичний підхід до забезпечення економічної безпеки підприємства передбачає планування і здійснення сукупності заходів, поєднаних за функціональною ознакою в комплексну систему забезпечення економічної безпеки. Відправним пунктом побудови такої системи є філософія бізнесу, що відображає уявлення засновників підприємства про цінності й норми поведінки в бізнесі. Обов'язковою умовою побудови комплексної системи забезпечення економічної безпеки підприємства є централізоване управління, що передбачає:

- координацію дій менеджерів підприємства щодо забезпечення його економічної безпеки у межах їх компетенції;

- зосередження сукупності корпоративних ресурсів на вирішенні головних завдань забезпечення економічної безпеки підприємства;

- формування надійних гарантій підтримання законності за взаємодії з органами державної влади і місцевого самоврядування, а також підрядними організаціями;

- контроль за повнотою і своєчасністю виконання організаційно-розпорядчих актів генерального директора підприємства, що належать до забезпечення економічної безпеки.

Побудова комплексної системи забезпечення економічної безпеки підприємства здійснюється на основі дотримання таких принципів:

  1.  відповідності потенційним загрозам безпеці;
  2.  адаптивності до змін;
  3.  цілісності й системності;
  4.   розумної достатності.

Як головні завдання забезпечення економічної безпеки підприємства доцільно розглядати:

- захист законних прав та інтересів засновників, менеджерів і персоналу;

- моніторинг оточення підприємства на основі довідкових, статистичних та інших матеріалів;

- ідентифікацію потенційних загроз безпеки і оцінку небезпеки їх реалізації за вартісними показниками вірогідності;

- охорону персоналу і майна підприємства, а також матеріальних носіїв інформації, що містять відомості про підприємство, які охороняються;

- профілактику і припинення можливої протиправної діяльності персоналу на шкоду безпеці підприємства.

Для  забезпечення  економічної  безпеки  на  підприємстві  повинні  функціонувати спеціальні органи – суб’єкти економічної безпеки.

Організаційна діяльність на підприємстві передбачає створення структури, що здійснює  аналіз  стану економічної безпеки підприємства  та  розробку  мір  по забезпеченню  економічної  безпеки  на  підприємстві  в цілому. Орган, який  повинен в оперативному режимі проводити моніторинг економічної безпеки, оперативно реагувати  на  зміну  ситуації,  регулярно  готувати  документи  для  ухвалення  рішень  по тих  або  інших  проблемах і контролювати їх виконання, – це служба економічної безпеки підприємства.

Функціонування механізму забезпечення економічної безпеки підприємства відбувається шляхом здійснення певних дій над її об’єктами. Серед цих об’єктів: прибуток, джерела  та обсяги фінансових ресурсів, структура капіталу, структура грошових потоків, структура активів, інвестиції, фінансові  ризики,  система  фінансових  інновацій,  тощо.

Функції  суб’єкта  фінансової  безпеки  підприємства  в  залежності  від  розміру  останнього можуть бути покладені як на певний структурний підрозділ так і на окремого працівника.

До складу фінансових інструментів забезпечення економічної безпеки підприємства, що  визначають його фінансові  відносини можна  віднести: платіжні інструменти  (платіжні доручення,  вексель,  акредитив  та  ін.), кредитні інструменти, депозитні інструменти, інвестиційні інструменти (акції, паї), інструменти страхування (страхова угода).

Фінансові важелі забезпечення економічної безпеки підприємства – це система стимулів та заохочень для працівників за ухвалення ефективних управлінських рішень і система санкцій за негативні наслідки їх дій у сфері економічної безпеки.

Важливе значення в забезпеченні фінансової безпеки підприємства має також розробка індикаторів фінансової безпеки. Для фінансової безпеки значення мають не самі показники, а їх порогові значення, за межами значень порогових показників підприємство втрачає здатність до стійкості, динамічного саморозвитку, конкурентоспроможності на зовнішніх і внутрішніх ринках, стає об'єктом ворожого поглинання.

Методологічний  апарат забезпечення економічної безпеки підприємства може включати такі методи, як: техніко-економічні розрахунки, балансовий, економіко-статистичний, економіко-математичний, експертних оцінок, амортизації активів, логістики, аудиту, оптимізації оподаткування та ін.

Механізм  забезпечення  економічної  безпеки  підприємства  (ЕБП)  представлений  у такому вигляді (рис. 4.1.).

Рис. 4.1. Механізм забезпечення економічної безпеки підприємства.

Важливим елементом забезпечення економічної безпеки  підприємства є інформаційно-аналітична підсистема управління економічною безпекою підприємства, яка має містити наступні дані: якісні і кількісні значення  індикаторів фінансової безпеки, наявність або потенційність ризиків і  загроз,  формалізовані  фінансові  інтереси  і  стан їхньої  реалізації, стратегічний  план  (стратегія)  забезпечення  фінансової  безпеки підприємства,  фінансовий  план  (бюджет).  Системи  інформаційно-аналітичного забезпечення формується  на  базі:  даних  бухгалтерського,  управлінського,  оперативного та статистичного обліку  і звітності; галузевих показників діяльності підприємств-аналогів; звітів та планів і прогнозів, оцінки загроз фінансовій безпеці підприємницької діяльності тощо.

Таким чином, в основі механізму забезпечення економічної  безпеки, знаходиться системне поєднання певних  інструментів, методів, важелів та інформаційно-аналітичного забезпечення, створюваних на базі принципів забезпечення економічної безпеки,  що об’єктивно  існують  як  економічні  закономірності, а також виробляються суб’єктами управління  економічної  безпеки  підприємства  для  досягнення  і  захисту  фінансових інтересів підприємства.

ВИСНОВКИ

Стабільний розвиток та функціонування підприємств неможливі без належного захисту діяльності підприємств від впливу внутрішніх та зовнішніх факторів. Це забезпечується лише при підтримці достатнього рівня фінансово-економічної безпеки діяльності підприємств.

Отже, управління фінансово-економічною безпекою підприємств є досить актуальним питанням. Поступовий  перехід економіки України на ринкові відносини водночас, по-перше,  суттєво ускладнює умови  господарювання і, по-друге, сприяє зростанню конкуренції між господарюючими суб’єктами, що може погіршувати їхній фінансовий стан і більш того – призводити до банкрутства. Тому постає проблема забезпечення в ринкових умовах фінансово-економічної безпеки підприємств  шляхом запровадження  відповідного  механізму  управління.

Одним із головних чинників організації фінансово-економічної безпеки підприємства є організація її управління. Управління фінансово-економічною безпекою підприємства являє собою систему принципів і методів розробки та реалізації управлінських  рішень,  пов’язаних  із  забезпеченням  захисту  його пріоритетних фінансових інтересів від зовнішніх та внутрішніх загроз.

Процес  управління  фінансово-економічною  безпекою  підприємств  базується  на певному механізмі. Механізм управління безпекою підприємства являє собою сукупність основних елементів впливу на процес  розробки  і реалізації  управлінських  рішень  по  забезпеченню  захисту  його  фінансових інтересів  від  різних  загроз.

В результаті вивчення сутності організації управління фінансово-економічною безпекою підприємства було зроблено такі висновки:

- головна мета фінансово-економічної безпеки підприємства полягає в тому, щоб гарантувати його стабільне та максимально ефективно функціонування, а також високий потенціал розвитку в перспективі;

- здатність постійно реалізовувати свої інтереси – основа фінансово-економічної безпеки підприємства.

- до структуроутворюючих елементів фінансово-економічної безпеки підприємства відносяться такі складові, як фінансова (досягнення найбільш ефективного використання наявних корпоративних ресурсів); інтелектуальна (збереження і розвиток інтелектуального потенціалу); кадрова (ефективне управління персоналом); техніко-технологічна (відповідність застосовуваних технологій сучасним вимогам виробництва); політико-правова (всебічне правове забезпечення діяльності підприємства відповідно до норм чинного законодавства); інформаційна (ефективне інформаційно-аналітичне забезпечення господарської діяльності підприємства); екологічна (дотримання чинних екологічних норм і стандартів); силова (забезпечення фізичної безпеки персоналу та майна підприємства).

Таким  чином, управління  фінансово-економічною безпекою  підприємства  розглянуто  як  особливий  різновид  і  відносно  самостійну, локальну  підсистему  управління  підприємством.

На основі проведеного дослідження, було запропоновано шляхи забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства.

Фінансова-економічна безпека підприємства повинна забезпечуватися за рахунок:

  1.  досягнення  фінансової  стійкості,  платоспроможності  і  ліквідності підприємства,  а  також  за  рахунок  якості  формування  та  використання ресурсного  потенціалу;
  2.  протистояння  загрозам  фінансово-економічній  безпеці підприємства;
  3.  поліпшення правової захищеність усіх сфер діяльності підприємства;  
  4.  підтримання  високого  рівня  кваліфікації  персоналу;
  5.  досягнення високої конкурентоспроможності підприємства.

В основі механізму забезпечення  фінансово-економічної  безпеки,  знаходиться системне поєднання певних інструментів, методів, важелів та інформаційно-аналітичного забезпечення, створюваних на  базі  принципів  забезпечення економічної безпеки,  що об’єктивно  існують  як  економічні  закономірності, а також виробляються суб’єктами управління  економічної  безпеки  підприємства  для  досягнення  і  захисту  фінансових інтересів підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1.  Мойсеєнко І. П., Марченко О. М. Управління фінансово-економічною безпекою підприємства: навч. посібник.− Львів, 2011.−380 с.
  2.   Єпіфанов А.О. Фінансова безпека підприємств  і банківських установ: монографія  / А.О. Єпіфанов, О.Л. Пластун, В.С. Домбровський. – Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2009. – С. 94–112.
  3.   Іванюта  Т.М.  Економічна  безпека  підприємства.  навч.  посібник  / Т.М. Іванюта, А.О. Заічковський. – К.: ЦУЛ, 2009. – С. 147–160.
  4.  Управління  фінансово-економічною  безпекою:  навч.  посібник [О.А.  Кириченко,  С.М.  Лаптєв,  П.Я.  Пригунов,  О.І.  Захаров  та  ін.];  за  ред.  чл.-кор. АПН України, проф. В.С. Сідака. – К.: Дорадо-Друк, 2010.
  5.  Камлик М. І. Економічна безпека підприємницької діяльності. Економіко-правовий аспект: Навчальний посібник / М. І. Камлик. -  К.: Атіка.: 2005. – 432 с.
  6.  3ахаров  О.І.,  Пригунов  П.Я. Організація та управління  економічною безпекою суб’єктів господарської діяльності. Навчальний посібник.    К.: КНТ, 2008. - 257с.
  7.  Єпіфанов А. О. Фінансова безпека  підприємств і  банківських установ: монографія / А. О. Єпіфанов, О. Л. Пластун, В. С. Домбровський. – Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2009. −295 с.  
  8.  Ареф’єва О.В. Планування економічної безпеки підприємств / О. В. Ареф’єва, Т. Б. Кузенко. – К. – Вид.-во Європ. Ун-ту. – 2005. – 170 с.
  9.  Барановський О.І. Фінансова безпека: монографія. Інститут економічного прогнозування. – К.: Фенікс. – 1999. – 318 с.
  10.  Козаченко Г.В., Пономарьов В.П., Ляшенко О.М. Економічна безпека підприємства: сутність та механізм забезпечення: Монографія. -К.: Лібра, 2003. - 280 с.
  11.  Одинцов  А.А.  Економічна  і  інформаційна  безпека  підприємництва:  учеб.  пособие  для  вузов  /  А.А.  Одинцов.  –  М.:  Академія,  2006.  – С. 175–195.
  12.  Оробчук М.Г. Організація  і  планування  діяльності  підприємства навч.  посібник  /  М.Г. Оробчук,  Б.М.  Максимів,  О.М.  Марченко.  –  Львів:  Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – С. 26–37.  
  13.  Ортинський В.Л. Економічна  безпека  підприємств,  організацій  та установ  /  В.Л. Ортинський,  И.С.  Керницький,  З.Б. Живко  –  К.:  Правова  єдність, 2009. – 544 с.
  14.  Реверчук  Н.Й.  Управління  економічною  безпекою  підприємницьких  структур: монографія  / Н.Й. Реверчук.  – Львів: ЛБІНБУ,  2004.  – 195 с.
  15.  Горячева  К.С. Механізм  управління  фінансовою  безпекою  підприємства:  автореф.  дис.  на  здобуття  наук.  ступеня  канд.  економ.  наук:  спец. 08.06.01 / К.С. Горячева. – К., 2006. – 17 с.
  16.  Єрмошенко М.М. Фінансова  безпека:  національні  інтереси,  реальні загрози, стратегія забезпечення / М.М. Єрмошенко. – К.: Київ. нац. торг. екон. ун-т, 2001. – 309 с.
  17.  Ковальов  Д.  Економічна  безпека  підприємства  /  Д.  Ковальов, Т. Сухорукова // Економіка України. – 1998. – № 10. – С. 48–52.
  18.  Кравченко С. Основні напрямки забезпечення економічної безпеки України  / С. Кравченко, С. Теленик  // Економіка, фінанси, право. – 2002. – № 2. – С.6–10.
  19.  Підлужна Н.О. Організація управління економічною безпекою підприємства:  автореф.  дис.  на  здобуття  наук.  ступеня  канд.  екон. наук:  спец. 08.00.10  /  Н.О.  Підлужна.  –  Донецьк,  2003.  –  20  с.
  20.  Гетьман О. О. Економічна діагностика: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / О. О. Гетьман, В. М. Шаповал. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 307 с.
  21.  Зубок М. І. Безпека бізнесу: навч. посіб. у схемах і таблицях / М. І. Зубок, Є. В. Позднишев, С. М. Яременко. – К.: КНЕУ, 2008. – 480 с.
  22.  Васильців Т.Г. Економічна безпека підприємництва України: стратегія та механізми зміцнення: монографія / Тарас Григорович Васильців. – Львів: Арал, 2009. – 386 с.
  23.  Волошин В. І. Пріоритети та методи забезпечення економічної безпеки малого і середнього підприємництва : дис. … канд. экон. наук : 08.00.03 « економіка та управління національним господарством» / Володимир Іванович Волошин ; [Ін-т регіональних досліджень НАН України]. –Л., 2008. – 196 с.
  24.  Франчук В.І. Проблеми забезпечення Економічної безпеки в Україні: суть та шляхи вирішення / В.І. Франчук // Науковий вісник Львівського державного ун-ту внутр. справ. – 2006. – № 1(1). – С. 230-238.
  25.  Чаговець Л. О. Моделі оцінки та аналізу економічної безпеки підприємства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.11 “Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці“ / Л. О. Чаговець. – Харків, 2010. – 21 с.
  26.  Швець І.Б. Економічна безпека в управлінні персоналом. Наукові праці ДонНТУ. Серія: економічна. Випуск 36-1. – Донецьк. – 2009. – с. 179-184
  27.  Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія економічна. http://www.lvduvs.edu.ua/
  28.  Журнал «Економіка промисловості». http://www.econindustry.org/
  29.  Науковий журнал «Економічний часопис-ХХІ» (Ekonomicnij Casopis - XXI). http://soskin.info/ea/about.html
  30.  Журнал «Ефективна економіка». http://www.economy.nayka.com.ua/ 
  31.  Офіційний сайт «Карлсберг Україна». http://carlsbergukraine.com/
  32.  Офіційний сайт «Львівська пивоварня». http://official.lvivske.com/


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81923. Менеджмент и предпринимательство 37.56 KB
  Предпринимательство инициативная деятельность направленная на насыщение рынка товарами услугами и на получение прибыли или личного дохода и осуществляемая от своего имени на свой риск и ответственность. Предпринимательство предшествует менеджменту.
81924. Этапы развития и совершенствование менеджмента 39.25 KB
  Точка отсчета в накоплении знаний в области управления. обширный опыт управления государственным хозяйством был накоплен в Древнем Египте. Сформирован достаточно развитый государственный аппарат управления.
81925. Происхождение и эволюция менеджмента 39.4 KB
  За эти долгие годы развитие теории и практики менеджмента происходило в основном эволюционно путём непрерывного накопления опыта отражающего изменения которые происходили в обществе экономике и всей системе социальноэкономических отношений. Вместе с тем на этом долгом пути выделяют ряд этапов и революционных преобразований в подходах к проблемам менеджмента. Началом истории менеджмента принято считать зарождение письменности в древнем Шумере.
81926. Основные подходы в развитии теории и практики менеджмента 39.52 KB
  Первый из них это школы : Научного управления Создатели школы научного управления исходили из того что используя наблюдения замеры логику и анализ можно усовершенствовать большинство операций ручного труда добиться более эффективного их выполнения. административного управления классическая школа Сторонники научного направления пренебрегали материальным стимулированием сотрудников таким как заработная плата. количественных методов управления Количественная школа с 1950 года по настоящее время связана с развитием и...
81928. Классическая (административная) школа управления 37.06 KB
  Он разделил весь процесс управления на пять основных функций которые мы до сих пор используем в управлении организацией: это планирование организация подбор и расстановка кадров руководство мотивация и контроль. Суть разработанных им принципов управления сводится к следующему: разделение труда; авторитет и ответственность власти; дисциплина; единство руководства; единство распорядительства; подчинение частного интереса общему; вознаграждение за труд; координация менеджеров одного уровня; порядок; справедливость; доброта и порядочность;...
81929. Школа человеческих отношений и поведенческих наук 38.48 KB
  Родоначальником школы человеческих отношений принято считать Э. В результате движение человеческих отношений стало противовесом всему научному движению. Это связано с тем что акцент в движении человеческих отношений делался на заботе о людях а в движении научного управления на заботе о производстве.
81930. Психологічні чинники формування лідерських якостей у майбутніх фахівців 401 KB
  Мета: теоретично вивчити та експериментально дослідити психологічні чинники формування лідерських якостей у майбутніх фахівців. Гіпотеза: рівень розвитку лідерських якостей у майбутніх фахівців є обумовленим такими психологічними чинниками як: рівень розвитку комунікативних та організаторських здібностей, потреби в досягненнях.
81931. Управління формуванням попиту і стимулюванням збуту на підприємстві 868 KB
  Актуальність обраної теми дипломної роботи безперечна, оскільки управління збутом товарів промислового призначення включає рух матеріальних цінностей від підприємств виготівників, так і стрічний потік товарів. Разом з цим воно охоплює рух товарів до державних організацій...