96650

Функціональні обов’язки педагогічного колективу в організації фізичного виховання дітей

Курсовая

Педагогика и дидактика

Організація фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі. Організація фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі. Контроль за розвитком рухів та організацією рухового режиму. Лікарсько-педагогічний контроль за організацією фізичного виховання в умовах освітнього процесу.

Украинкский

2015-10-08

269.5 KB

0 чел.

ЗМІСТ

ВСТУП з

РОЗДІЛ І.  Організація фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі

1.1 .Організація фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному

навчальному закладі   6

  1.  Контроль за розвитком рухів та організацією рухового режиму 12

РОЗДІЛ ІІ.  Лікарсько-педагогічний контроль за організацією фізичного виховання в умовах освітнього процесу

  1.  Лікарсько-педагогічний контроль за організацією фізичного

виховання в умовах освітнього процесу 14

  1.  Лікарсько -педагогічні спостереження у процесі фізичного

виховання   21

  1.  Контроль за санітарно-гігієнічними умовами фізичного виховання

дітей 24

РОЗДІЛ ІІІ. Функціональні обов'язки педагогічного колективу в організації фізичного виховання дітей

3.1 Функціональні обов'язки педагогічного колективу в організації фізичного

виховання дітей 27

3.2.Контроль за проведенням загартовуючих процедур ЗО

ВИСНОВКИ 33

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 35

ДОДАТКИ 37


з

ВСТУП

Здоров'я - це найбільш необхідна цінність людини. Але до цих пір ми не навчилися бережливо ставитися до нього, забезпечувати його зміцнення. Народна мудрість говорить:" Здоров'я як вода, помічаєш його, коли його втрачаєш"

В зміцненні здоров'я людей велика роль належить фізичній культурі та спорту.

Фізична культура поєднує в собі елементи матеріальної і духовної культури, оскільки рухова діяльність виражається у фізичних якостях людини, а інформація про її рухові можливості поповнює арсенал знань про людину і дає змогу оперативно впливати на її розвиток.

Найдієвішим засобом фізичного виховання є спорт. Завдяки спорту людина відкриває неминучу цінність свого тіла, що гарантує їй радісне, повнокровне життя.

Відчуття фізичної і рухової досконалості - одна з головних умов формування почуття насолоди від життя, яка має бути властива людині.

Добрий фізичний розвиток і підвищення працездатності допомагають кращому засвоєнню знань.

І.М. Сєченов у роботі "Рефлекси головного мозку" підкреслив значення фізичної діяльності людини для успішної роботи її мозку.

І.П. Павлов своїми дослідженнями переконливо довів наявність тісного зв'язку між розумовим і фізичним розвитком. Саме фізичне здоров'я, величезний вияв на яке справляє фізичне виховання, - найважливіша передумова повноцінної розумової діяльності.

Процес фізичного виховання пов'язаний з дією цілого ряду закономірностей: соціальних, біологічних, психологічних, педагогічних.

Фізичне виховання дітей дошкільного віку - важливе завдання ДНЗ. Саме в


перші 6 років у людини закладаються основи здоров'я, довголіття, формується4 багато рухових навичок, розвиваються фізичні якості

(спритність, витривалість, сила та ін.)

Головне у фізичному вихованні дошкільників - охорона життя, зміцнення здоров'я і всебічний фізичний розвиток дітей. Його

розв'язанню сприяє створення відповідних умов (раціонального режиму харчування), урізноманітнення організаційних форм фізичного виховання (ранкова гімнастика, заняття, рухливі ігри, тощо), підвищення рухової активності протягом дня.

Спрямованість системи фізичного виховання та основні закономірності її функціонування відображено у меті, завданнях та загальних принципах, виходячи з яких здійснюється педагогічна діяльність з фізичного виховання підростаючого покоління у нашому суспільстві.

Успішне вирішення завдань фізичного виховання дітей дошкільного віку залежить від поєднання різноманітних засобів, які розподіляються на такі види: фізичні вправи, оздоровчі сили природи, гігієнічні фактори.

Мета виховання, яку ставлять перед собою люди та суспільство, містить прогноз результатів, які передбачаються досягнути внаслідок спрямованих на дитину педагогічних впливів, втілюючи їх у необхідний ступінь її фізичного та рухового розвитку, у придбання життєво-важливих знань, умінь і навичок. При цьому мета відображає потреби, що визначаються об'єктивними умовами життя суспільства на сучасному етапі його існування.

Організаційні основи системи фізичного виховання становлять дві форми керування, організації та контролю за фізичним вихованням населення України: державна та громадсько-самодіяльна.

Фізичне виховання у дошкільних навчальних закладах всіх типів будується на основі обов'язковості занять, їх систематичності відповідно до навчальних планів та програм, встановлення штатних посад з фізичного виховання, забезпечення матеріально-технічними та фінансовими засобами. Загальне керівництво всіма формами управління та здійснення фізичного


виховання забезпечується комітетами, які вирішують питання виховання різних вікових груп населення нашої країни.


РОЗДІЛ 1 ОРГАНІЗАЦІЯ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЇ РОБОТИ В ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

1.1.Організація фізкультурно-оздоровчої роботи в

дошкільному навчальному закладі

Ефективність фізичного виховання забезпечується комплексним використанням традиційних засобів фізичного виховання. Це, зокрема: фізичні вправи, оздоровчі сили природи, гігієнічні чинники.

Сукупність організаційних форм роботи, обов'язкових для впровадження в освітній процес, становлять: заняття з фізичної культури, фізкультурно- оздоровчі заходи (ранкова гімнастики, гімнастика після сну, фізкультхвилинки, фізкультпаузи, за гартувальні процедури), різні форми організації рухової активності у повсякденному житті (заняття фізичними вправами на прогулянках, фізкультурні свята й розваги, дитячий туризм, рухливі ігри, самостійна рухова діяльність, дні та тижні здоров'я, індивідуальна робота з фізичного виховання).

Фізкультурні заняття є пріоритетними у процесі систематичного, послідовного формування, закріплення і вдосконалення основних рухових умінь і навичок у дітей, розвитку їх фізичних якостей. Проводяться вони у всії вікових групах, переважно в першій половині дня, з усією групою або з підгрупами дітей.

Встановлена тривалість занять у межах: для дітей 3-го року життя - 15- 20 хв, для дітей 4-го року життя - 20-25 хв, для дітей 5-го року життя - 25-30 хв, для дітей 6-го року життя - 30-35 хв. Такі заняття є щоденними, вони проводяться двічі на тиждень за загальним розкладом занять у приміщенні або на майданчику і тричі на тиждень під час прогулянок у першій половині дня поза навчальною діяльністю протягом усього року.

Тривалість фізкультурних занять на прогулянці така сама як і у залі, але за холодної погоди може продовжуватися на 5 хвилин. Варіативність їх проведення визначається різними чинниками, як-от, пора року й погода, наявність обладнання й інвентаря, ступінь володіння дітьми основними рухами. Якщо в дошкільному закладі проводяться заняття з плавання, то в день їх проведення не планується фізкультура як заняття за розкладом і на прогулянці.

З метою активізації рухового режиму в повсякденному житті як варіант фізкультурних занять на прогулянках організовуються дитячий туризм у формі прогулянок-походів за межі дошкільного закладу, але лише за наявності відповідних природно-ландшафтних умов: лісу, лугу, узлісся, поля, водойми, лісосмуги, парку. Не можна піднімати зазначену форму роботи цільовими прогулянками та екскурсіями за межі днз, що посідають самостійне місце в освітньому процесі як форма ознайомлення дітей з довкіллям, природою.

Основна мета прогулянок-походів - оздоровлення дітей, запобігання гіподинамії, вдосконалення рухових умінь і навичок в природних умовах та розвиток фізичної витривалості.

Особливого значення набуває самостійна рухова діяльність дітей як форма активізації рухового режиму. Щодня в усіх групах на неї відводиться час у вільні від занять години ранкового прийому, прогулянок, надвечір'я.

Завдання педагогів - забезпечити належний рівень та зміст самостійної рухової діяльності дошкільників завдяки збагаченню їхнього рухового досвіду, створенню необхідної матеріальної бази в приміщеннях зали, групи, рекреацій, на фізкультурному й груповому майданчиках, використанню інших прийомів непрямого та прямого керівництва цією формою роботи.

У відведений для самостійної рухової діяльності час із вихованцями різних вікових груп щодня організовується також індивідуальна робота з фізичного виховання.

Дітей залучають до ознайомлення з основними рухами, поглибленого розучування їх та закріплення відповідних навичок, для усунення відставання в розвитку фізичних якостей. її метою є також активізація малорухливих дітей, запобігання порушенням постави і стопи, та виправлення їх. Виходячи з аналізу стану здоров'я, фізичного розвитку й підготовленості, інтересів дітей, педагоги визначають мету і індивідуальної роботи, добирають потрібне обладнання та інвентар і проводять її з однією дитиною чи підгрупами по двоє-четверо дітей.

Враховуючи провідне значення ігрової діяльності для особистого зростання дитини, руховий режим у дошкільному навчальному закладі має насичуватися рухливими іграми. Рухливі ігри - після попереднього розучування їх на прогулянці - вводиться до різних форм роботи з дітьми. В усіх вікових групах вони посідають важливе місце як самостійна форма роботи з фізичного виховання й проводиться щодня: під час ранкового прийому, на прогулянці в першу половину дня, та після сну, увечері після 17.00 години.

Розвивально - виховний та оздоровчий ефект рухливих ігор у повсякденні забезпечується правильним добором їх відповідно до віку дітей, рівня їх рухової підготовленості та стану працездатності, базових рухів в іграх та їх впливу на різні м'язові групи й системи організму, пори року та погоди, місця в режимі дня та місця проведення, а також належним педагогічним керівництвом, дотриманням оптимальних навантажень, введенням до рухового режиму різних видів ігор.

Форми активізації рухової діяльності в повсякденні спрямовані на повніше задоволення природної потреби дітей у рухах, виявлення набутих навичок, фізичних та особистісних якостей, залучення малят до здорового способу життя, а батьків - до участі в освітньому процесі дошкільного навчального закладу, як пропаганда фізичної культури є фізкультурні свята , розваги, дні, тижні здоров'я.

Фізкультурні свята проводяться починаючи з середньої групи два-три рази на рік, у фізкультурній залі чи спортивному майданчику, можна проводити їх також на стадіоні. їм відводиться місце в режимі другої половини дня в межах 40-50 хв. - для середньої групи, 1 години - для дітей старшої групи.

Головні моменти підготовки фізкультурних свят - розроблення сценарію, розподіл обов'язків з оформлення місця проведення, підготовки атрибутів, костюмів, призів та нагород. Підготовка дітей до свята починається заздалегідь і здійснюється протягом усього освітнього процесу. Припустимі масові численні репетиції всього перебігу свята, а також відсторонення когось із присутніх дітей від участі в ньому разом із групою.

Фізкультурні розваги проводяться, починаючи з 1 молодшої групи, один-два рази на місяць (переважно у 2 половині дня). їхня тривалість залежить від вікової групи: 1 молодша - 15-20 хв., 2 молодша - 20-30 хв., середня - 30-35 хв., старшій - 35-40 хв. Місцем проведення слугують фізкультурний зал, музичний зал, групова кімната, майданчик. Обов'язкова є участь кожної дитини.

Плануючи розвагу, для забезпечення оптимальних фізичних, психічних та емоційних навантажень слід передбачити раціональне чергування ігор різкого навантаження, а також колективних, масових - з іграми підгрупами чи індивідуальними, більш складних за правилами, руховими завданнями ігор - з простішими, розважальними. Використання ігор змагального характеру планується відповідно до віку дітей, зокрема: ігри-конкурси, атракціони рекомендовані для всіх вікових груп, естафетні ігри - для старших дошкільників.

Дні здоров'я організовуються з першої молодшої групи один раз на місяць. Цей день насичується різноманітними формами роботи з фізичного виховання.

Більшість заходів доцільно проводити на свіжому повітрі, добираючи до них оригінальні комплекси фізичних вправ та інших засобів і нетрадиційні форми проведення: фізкультурні заняття чи дитячий туризм, ранкова гімнастика чи гімнастика після сну, за гартувальні та лікувально- профілактичні процедури, фізкультурне свято або розвага, самостійна рухова

діяльність та інше. Не залишається поза увагою педагогів і робота з інших розділів програми. Хоча навчальні заняття з них не проводяться, однак дозвілля дітей також заповнюється бесідами, читанням художньої літератури, театралізаціями, самостійною художньою діяльністю на теми здорового способу життя. Програма дня здоров'я передбачає заходи, загальні для всього дошкільного закладу, і такі, які розраховані на кожну вікову групу.

Тижні фізкультури організовуються подібно до днів здоров'я, у час канікул (зима, весна, літо).

Руховий режим дошкільнят навчальних закладів передбачає також ряд традиційних фізкультурно-оздоровчих заходів (ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультхвилинка, фізкультпауза, за гартувальні процедури).

Ранкова гімнастика проводиться відповідно до вимог чинних освітніх програм та режиму дня. Основними умовами її ефективності є: вільний доступ свіжого повітря, раціональний одяг дітей, достатність фізичних навантажень (кількість і послідовність вправ, зміна вихідних положень, темп виконання, регулювання дихання, чіткість пояснення, вказівки, команди). Особливості проведення ранкової гімнастики визначаються віком дітей та місцем проведення (у приміщенні чи на майданчику).

Гімнастика після денного сну знімає залишки гальмування в корі півкуль головного мозку й налаштовує дитячий організм на активну та продуктивну діяльність, а також впливає на стан постави і стопи завдяки податливості рухового апарату дитини одразу після відпочинку. Для проведення в дошкільному навчальному закладі доцільні такі види: гігієнічна гімнастика після сну, повітряні ванни в русі, коригуючи гімнастика.

Гігієнічна гімнастика після денного сну реалізує зазначену вище мету. її проводять в усіх вікових групах після поступового підйому дітей із дотриманням спокійної обстановки й відповідних гігієнічних умов: у спальній кімнаті, з виходом до групової кімнати чи зали. До комплексу такої гімнастики входять загально розвиваючі вправи на різноманітні м'язові групи та

спеціальні вправи для формування стопи й постави. Кількість та дозування вправ така сама, як і на ранковій гімнастиці.

Повітряні ванни в русі - це та ж сама гігієнічна гімнастика в одночасному поєднанні з повітряною ванною, що передбачає поступове зниження температури повітря у приміщенні під час її проведення відповідно до встановлених норм загартування.

Коригуючою вважають такий вид гімнастики після денного сну. що проводиться задля корекції порушень постави та плоскостопості. Комплекси складають із спеціальних вправ та коригувальних елементів, призначених для виправлення певних вад постави та стопи. Особлива увага приділяється використанню у вправах великого й дрібного фізкультурного інвентаря, добирання допустимих вихідних положень для тулуба, рук, ніг.

Дієвими способами оптимізації рухового режиму дошкільнят слугують фізкультхвилинки та фізкультпаузи. Ці фізкультурно-оздоровчі захот-; є короткотривалими формами активного відпочинку під час навчання. Фізкультхвилинки вводять до занять , пов'язаних із тривалим сидінням

дітей на місцях. Вони використовуються, починаючи із середньої групи, з урахуванням того, що перші ознаки втоми у дітей 5 року життя виявляються на 7-9 хвилині заняття, 6 року життя на 10-12 хвилині.

Оптимального ефекту фізкультхвилинки набувають за умови забезпечення середнього рівня навантажень, якого досягають завдяки: тривалості заходу, кількості та дозування вправ, темпу виконання вправ, урізноманітненню вихідних положень, проведенню заключної вправи на зниження фізіологічних навантажень та нормалізацію дихання. Характер вправ узгоджується з характером діяльності дітей на заняттях, зміст віршів- супроводів - зі змістом занять.

Фізкультпаузи рекомендовані для проведення між заняттями, обидва з яких перебувають у малорухомих положеннях.

Для них відводяться по 5-7 хвилин. Комплекси вправ і форма проведення періодично змінюється задля інтересу в дітей та забезпечення

належної якості виконання рухових завдань. Щомісяця складають нові комплекси, один раз на місяць у дібрані комплекси вносять зміни й доповнення.

За гартувальні процедури доповнюють і підвищують ефективність усіх форм роботи з фізичного виховання.

Для масового використання в режимі дня різних вікових груп рекомендоване традиційне загартування: повітрям, водою, сонцем, відповідно до розроблених принципів, норм та методик.

Нетрадиційні за гартувальні процедури, в тому числі інтенсивне загартування та спеціальні лікувально-профілактичні заходи вводяться до загальної системи роботи за призначенням лікаря та за згодою батьків з урахуванням індивідуальних показників стану здоров'я й самопочуття дітей.

  1.  Контроль за розвитком рухів та організацією рухового режиму

Здійснюючи педагогічний контроль за виконанням програми, завідувач, методист, інспектор з дошкільної освіти відвідують заняття з фізичного виховання й аналізують їх. Перед тим, як побувати на занятті, визначається мета його відвідування. Це може бути ознайомлення з методикою роботи вихователя, перевірка ефективності розв'язування виховних завдань під час заняття, оцінка його моторної щільності.

Оцінка плану-конспекту заняття: чіткість визначення завдань заняття, відповідність змісту його завдань та умов проведення, відповідність добору засобів анатомо-фізіологічних та психологічних особливостей дітей, визначення часу на окремі етапи заняття, заплановану дозування фізичного

навантаження.

Підготовка фізкультурного залу до заняття, розміщення необхідного інвентаря, дрібних посібників, створення відповідних гігієнічних умов

Методика проведення заняття: відповідність методів та прийомів навчання вправ дітей даної групи, їх раціональність, правильність складання комплексів загально розвиваючих вправ, чіткість та якість показу вправ, пояснень, вказівок, надійність страхування, попередження та своєчасне виправлення помилок у дітей під час виконання вправ, способи організації дітей та раціональне використання фізкультурного обладнання, дозування вправ та якість їх виконання, регулювання фізичного навантаження, оцінка моторної щільності заняття.

Розв'язання виховних завдань: виховання дисциплінованості, сміливості, наполегливості, активності, колективізму.

Вміння вихователя керувати групою, вимогливість та педагогічний такт, культура мови, тон звернення до дітей, зовнішній вигляд вихователя. Загальна оцінка проведення заняття. Позитивні його сторони, недоліки, ступінь виконання поставлених освітньо-виховних завдань.

Зауваження та пропозиції, щодо поліпшення методики навчання, виховання та організації дітей у процесі заняття.


РОЗДІЛ 2 ЛІКАРСЬКО -ПЕДАГОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ОРГАНІЗАЦІЄЮ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В УМОВАХ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

2.1Лікарсько-педагогічний контроль за організацією фізичного виховання в умовах освітнього процесу

Рухова активність дітей дошкільного віку являється природною біологічною потребою. Вона виконує функції своєрідного регулятора росту та розвитку молодого організму.

"Моторне голодування" негативно впливає на фізичний розвиток дитини, її підготовленість, поставу. Діти набувають зайвої ваги, стають більш інертними, у них знижується опірність до простудних та інфекційних захворювань.

Гіподинамія від'ємно впливає на розвиток рухових якостей (швидкості, спритності, витривалості), у стані гіподинамії зафіксований низький рівень функціональних можливостей, більш тривалий характер відновлюючих процесів, зниження опірності до від'ємних факторів зовнішнього середовища, зниження розумової працездатності дітей.

Гіподинамія - одна з причин порушення постави дошкільників. Більш високий процент порушень стану опірно-рухового апарату також зафіксований у малорухливих дітей (18% у порівнянні із 6% активних дітей).

У дошкільному віці, як і в наступному шкільному, рухову активність дітей можна умовно поділити на цілеспрямовану та довільну (самостійну).

Виконання фізичних вправ під керівництвом вихователя під час занять, ранкової гімнастики, рухливих ігор та ін. - все це цілеспрямована рухова активність. Об'єм її визначений програмою виховання дітей у дитячому садку

"Українське дошкілля", за якою всі заклади Львівської області працюють з 1991 року. Ця програма включає для всіх вікових груп:

  1.  щоденне проведення ранкової гімнастики: молодша група -5-6 хвилин, середня - 6-8 хв., старша група - 8-10 хв., підготовча - 10-12 хв.;
  2.  фізкультурні заняття два рази в тиждень в залі: молодша група -15-20 хвилин, середня - 20-25 хв., старша - 25-30 хв.;
  3.  рухливі ігри, фізичні вправи на прогулянці - щоденно: молодша група у день фізкультурних занять - 6-10 хв., в інші дні - 15-20 хв.; середня група відповідно - 8-10 хв. та 20-25 хв.; старша група - 8-10 хв. та 25-30 хв.;
  4.  на заняттях та між ними - фізкультхвилинки та фізкультпаузи;
  5.  після денного сну щоденно гігієнічна гімнастика: молодша група - 4-5 вправ; середня - 5-6 вправ, старша - 6-7 вправ;
  6.  фізкультурні розваги (один раз на місяць);
  7.  фізкультурні свята (не менше двох разів на рік);
  8.  дні здоров'я (один раз у місяць).

До довільної рухової активності відносяться самостійні ігри (в основному під час прогулянок); різні пересування, коли діти вільні від занять. В умовах дошкільного закладу ця рухова активність може в значній мірі регулюватися педагогом. Тому однією із актуальних проблем фізичного виконання дітей 3-6 років є створення необхідних умов для оптимальної рухової активності.

Формуючий вплив різноманітних засобів фізичної культури на удосконалення системи та розвиток функцій підростаючого організму найбільше проявляється у період від 3 до 6 років. Завдяки достатньому об'єму рухової активності дошкільники всіх вікових груп краще розвиваються фізично, мають добре здоров' я.

Велике значення для покращення стану здоров'я дітей відіграє добра постановка та проведення медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням дітей дошкільних установ, що включає:

1. Динамічне спостереження за станом здоров'я дітей. Діти ясельних та дошкільних груп повинні регулярно оглядатись лікарем-педіатром. Після оглядів виводиться група здоров'я. їх існує п'ять:

  1.  група - здорові діти;
  2.  група - діти практично здорові, але з наявністю ризику виникнення паталогії;
  3.  група - діти хворі, але в стані компенсації патологічного процесу,
  4.  група - діти хворі, в стані суб.- та декомпенсації паталогічного процесу. Ці діти не можуть відвідувати дитячі дошкільні заклади.

Крім групи здоров'я всім дітям виводиться група по фізкультурі, їх існує три: Основна - діти без відхилень чи з незначними відхиленнями в стані здоров'я (порушення денного сну, поганий апетит, невелике відставання чи перевищення маси тіла, аденоїди І ст., гіпертрофія мигдалинів І—II ст., близорукість до 3,0 Д (при відсутності змін на очному дні).

Підготовча - часто хворіючі діти (4 та більше разів на рік), близорукість 3,0-4,0 Д, косоокість, аденоїди II та Ш-ої ступ., хронічний тонзиліт та кардіо- тензилярний синдром, "загрозливі по ревматизму" через один рік після загострення, рецидивуючий бронхіт, при відсутності залишкових явищ загострення, хворіючі діабетом, ожирінням, діти з компенсованою вадою серця, реконвалісценти із затягнувшим періодом реабілітації після гострих захворювань та ревматичної атаки, не раніше, ніж через один рік після неї, нетреновані діти, які відвідували дитячий садок 1-3 місяці, з причин, не пов'язаних з хворобою.

Спеціальна - діти із незначними відхиленнями у стані здоров'я, хворі ревматизмом, до одного року після ревматичної атаки, при відсутності клінічних ознак ураження серця та суглобів, але від'ємно реагуючих на фізичне навантаження при проведенні функціональних проб, хронічний нефрит, ендокринні захворювання, хронічна тубінтоксикація, хронічна пневмонія, бронхіальна астма, хвороби крові, епілепсія, сколіоз, хронічний гнійний отит із частими рецидивами.

Для визначення фізичного розвитку дітей користуються середніми показниками росту, маси, окружності грудної клітки та іншими показниками, такими, як високий, вище середнього, середній, нижче середнього та низький (таблиця №1,2).

Для визначення функціонального стану організму та вирішення питання про індивідуальне призначення фізичних навантажень використовуються проби із дозованим навантаженням. Ці проби проводяться дітям, які мають відхилення у стані здоров'я (II - III гр. здоров'я) 2 рази в рік (осінь, весна). Для визначення ефективності заняття, його загальної та моторної щільності застосовують метод хронометрування: фіксування часу затраченого на рухову діяльність дитини, показ виконання вправ, показ і пояснення вправ, установку й прибирання фізкультурного інвентаря, відпочинок і простій. Спостереження ведуть за однією дитиною групи протягом усього заняття і отримані дані видів її діяльності фіксують у протоколі.

Протокол хронометрування щільності заняття з фізичної культури в групі

У графі „вид діяльності" записують усі дії дитини, за якою ведеться спостереження, у тій послідовності, в якій вони даються на занятті. У наступній графі фіксуються показники секундоміра. Фіксують початок заняття і кожний вид діяльності дитини. Кінець його є початком нового виду діяльності. По закінченню заняття визначається час, затрачений на виконання вправ, інші види діяльності, простій.

При визначенні загальної щільності заняття підсумовують час, затрачений на всі види діяльності, крім часу простою, обчислюють процентне відношення їхньої суми до загальної тривалості заняття.

Моторна щільність заняття змінюється в залежності від змісту, організації, методики проведення заняття, наявності достатньої кількості фізкультурного обладнання. На перших етапах навчання нових основних рухів

при виконанні деяких складних рухів, де необхідна страховка або має місце індивідуальне навчання - моторна щільність буде нижчою. Оптимальною моторною щільністю занять з фізкультури слід вважати для дітей 1 і 2 молодшої групи -60-65 %, середньої - 65-70%, старшої- 70-75%.

Проте лише хронометрування не дає змоги оцінити головного характеру взаємодії з дітьми, тому хронометраж слід обов'язково поєднувати з педагогічним спостереженням за ходом заняття. Також цей метод не завжди об'єктивно оцінює обсяг фізнавантаження на організм дітей. Вони можуть виконувати вправи малої інтенсивності фронтальним способом, щільність при цьому буде досить велика, а фізнавантаження - незначним.

Про відповідність фізнавантаженням віковим особливостям дітей судять по фізіологічним змінам їх працездатності. Навантаження має зовнішні та внутрішні характеристики.

Зовнішні характеристики визначаються тривалістю в часі, кількістю повторень вправ та їх інтенсивністю. Вони порівняно легко піддаються контролю й обліку. Внутрішні характеристики визначаються реакцією організму і зміною фізіологічних показників внаслідок виконання вправ. Вони простежуються візуально за зовнішніми ознаками втоми або реєструванням змін частоти пульсу при різних ступенях навантажень протягом занять.

На основі зміни частоти пульсу будують фізіологічну криву заняття тобто графічне зображення частоти серцевих скорочень. Для цього креслять вертикальну та горизонтальну осі, на першій відкладають показники пульсу, на другій - моменти вимірювань пульсу протягом заняття та після відповідного періоду.

Функціональні проби проводить лікар та медсестра. Для дітей 2-3 років рекомендується проба із зміною положення тіла (кліно -орто -статична). Дитина лежить на кушетці 3-5 хвилин, у неї підраховується пульс за десятьма секундними інтервалами, потім пропонуємо дитині спокійно сісти та встати, підраховуємо пульс у вихідному положенні стоячи. Задовільною реакцією вважається прискорення пульсу не більше ніж на 18 ударів за хвилину.

Для дітей 3-6 років можна використати пробу Мартіне -Кушелевського (20 присідань за ЗО секунд, або 10 присідань за 15 секунд). У вихідному положенні сидячи підраховують пульс за 10-ма секундними інтервалами. Нормальна реакція на навантаження - прискорення пульсу більше ніж на 25- 50%; відхилення від норми, якщо пульс прискорюється більше ніж на 50%. Відновлення вихідних даних проходить на протязі 3-х хвилин.

Діти підготовчої медичної групи займаються з основною, але вихователю необхідно дозувати навантаження. Збільшують їх поступово, але із збільшенням кількості занять.

Діти спеціальної медичної групи займаються у кабінетах ЛФК дитячих поліклінік або для них організовуються заняття лікувальною гімнастикою у дитячих дошкільних закладах, які проводять медична сестра або вихователь, попередньо підготовлені до цього у поліклініці або у лікарсько- фізкультурному диспансері.

Спостереженнями спеціалістів лікарсько-фізкультурного диспансеру виявлено, що 40-60% дітей дошкільного віку не вкладаються у середні нормативи педагогічних тестів, 30% дітей старшої групи мають спірометрію нижче 1000 см , 10% - зайву вагу, 40% - порушення постави, половина дітей фізично слабо розвинена, кожна 4-6 дитина визначається як часто хворіюча.

Виходячи із наведених даних, необхідно відмітити, що багато проблем можна вирішити шляхом активізації рухового режиму у дошкільних закладах, який би передбачав використання комплексу різних засобів фізичного виховання у повному обсязі та послідовності, насичення повсякденного життя дітей різними рухливими іграми, спортивними вправами, самостійною руховою діяльністю, забезпечення співробітництва медичних працівників з педагогами дошкільних установ, батьками.

Два рази на рік (вересень-жовтень, травень-червень) вихователь та вихователь-методист у присутності медичного працівника, який проводить контроль по ЧСС (частоті серцевих скорочень) до та після навантаження, проводять обстеження фізичної підготовленості дітей.

Дані заносяться у зошит. У таблиці №4 приводяться середні показники результатів педагогічного тестування дітей дошкільного віку.


  1.  Лікарсько -педагогічні спостереження у процесі фізичного виховання.

Проводяться медсестрою або лікарем сумісно із завідуючою, вихователем-методистом та вихователем групи.

Перш за все здійснюється контроль за проведенням ранкової гімнастики, як обов'язкової форми занять фізичними вправами. Кількість вправ, кількість повторень, тривалість РГГ дозуються у залежності від віку.

2 роки

- 3-4 вправи,

4-5 повторень,

- 4-5 хв.

3 роки

- 4-5 вправ,

5-6 повторень,

5 6 хв.

4 роки

- 5-6 вправ,

6-8 повторень,

- 5 - 8 хв.

5 років

- 6-7 вправ,

6-8 повторень,

- 8-10 хв.

6 років

- 7-8 вправ,

8-Ю повторень,

- 10 -12 хв. Фізкультхвилинка

- одна із форм активного відпочинку, складається із

2-3 загальнорозвиваючих вправ, виконується на протязі 1-2 хв. Проводиться під час занять.

Фізкультпауза - проводиться між заняттями у вигляді рухливої гри або 3- 4 загальнорозвиваючих вправ.

Фізкультурні заняття - це основна форма організованого систематичного навчання дітей фізичних вправ. При цьому вирішуються завдання - оздоровчі, освітні та виховні.

Фізкультурне заняття складається із 3-х частин: підготовчої, основної та заключної. Кожна частина займає відповідно: підготовча - 2 - 6 хв.

основна - 15-25 хв.

заключна - 2 - 4 хв.

У основній частині заняття на загальнорозвиваючі вправи відводиться 3- 7 хв., на основні види рухів - 10 - 12 хв., на рухливу гру -4-6 хв.


Тривалість заняття в залежності від віку наведена на початку методичних рекомендацій.

Оцінка рухової активності дітей на занятті проводиться шляхом визначення загальної та моторної щільності..

Загальна щільність - це відношення педагогічно виправданого часу до загальної тривалості заняття, виражене у процентах.

педагогічно виправданий час

Загальна щільність =  * 100%

загальний час заняття в нормі вона складає не менше 80 - 90 %.

Моторна щільність - відношення часу, безпосередньо витраченого дитиною на виконання рухів, до всього часу заняття, виражене у процентах.

час, витрачений на рухи

Моторна щільність = * 100%

загальний час заняття

вона складає не менше 70 - 85 %, а у молодших вікових групах - 60 - 75%.

Зменшення моторної щільності може спостерігатись, коли вивчається повна програма і на пояснення та показ рухів витрачається більше часу, а також під час занять з дітьми молодших вікових груп.

Впливає на моторну щільність заняття і методика організації дітей.

При фронтальному методі

- 70 - 78% моторна щільність;

При методі колового тренування

-70-85% -//-;

При груповому методі

- 66 - 75% - // -;

При поточному методі

-63 -72% -//-;

При змінному методі

- 60 - 65% - // -;

При індивідуальному методі

-18-22% -//-;

Одним із ефективних методів, який у значній мірі підвищує рухову активність старших дошкільнят у процесі занять фізкультурою, є колове тренування. Ця назва пов'язана з тим, що діти виконують по черзі декілька


вправ, пересуваючись у підгрупах по колу (у залі чи на фізкультурному майданчику).

Засобами колового тренування є: основні рухи (метання, стрибки, лазіння, перелізання та ін.) та елементи ігор спортивного характеру. Ці вправи не повинні бути складними, щоб діти мали змогу повторювати їх у різних комплексах. Кожний комплекс колового тренування складається із 4 - 5-ти вправ (які раніше засвоїли діти), що різноманітно впливають на їх організм. Вибір методу організації дошкільників у період основної частини заняття залежить від педагогічних завдань, змісту заняття та ін.

Реакцію організму дітей на фізичне навантаження відображує фізіологічна крива заняття. Для її виведення у одної дитини підраховується частота пульсу у спокої до заняття; після підготовчої частини; виконання загальнорозвиваючих вправ; при виконанні основних рухів (3 рази); після рухливої гри; у кінці заняття. Підрахунок за 6 - 10-ти секундними інтервалами (у перерахунку на 1 хв.)

Звичайно у підготовчій частині частота серцевих скорочень зростає на 15 - 20%, в основній - на 50 - 60%, а під час рухливої гри прискорення досягає 70 - 90% (до 100%) по відношенню до вихідного пульсу. Відновлення пульсу через 2-3 хв. після заняття.

У залежності від змісту заняття, форми організації та методики проведення можна отримати криві різного типу, з одною чи з декількома вершинами.

Аналіз всього заняття проводиться у протоколі медико-педагогічних спостережень, для цього ведеться зошит.


  1.  Контроль за санітарно-гігієнічними умовами фізичного виховання дітей

Одна із сторін медико-педагогічного контролю - санітарний нагляд за місцями проведення занять (зал, спортивний майданчик).

Спортивний майданчик та зал у кожній дошкільній установі повинні бути обладнанні у відповідності із переліком спортивного обладнання, який є у кожній дошкільній установі. Звертається увага на температуру повітря у залі - в нормі + 17°С, провітрювання та вологе прибирання приміщення.

Має значення і наявність спортивної форми у дітей, як під час проведення занять у залі, так і на свіжому повітрі.

Загартовування дітей - це підвищення опірної здатності організму, пристосування до оточуючого середовища та розвиток його захисних сил. Загартування складова частина фізичного виховання.

Головна причина високої захворюваності дошкільнят погано поставлена робота у групах по загартуванню.

Серйозні недоліки у загартуванні дітей потребують поглибленої роботи. Необхідно вивчити стан здоров'я та рівень фізичного розвитку дітей, виявити практично здорових дітей, які підлягають повному комплексу загартування, дітей з обмеженими можливостями у прийомі процедур, ослаблених за станом здоров'я, поділити їх на медичні підгрупи.

Необхідно дотримуватись наступних основних правил при проведенні загартовуючих поцедур:

  1.  поступовість у зниженні температури природними факторами;
  2.  систематичність - це регулярне повторення загартовуючих поцедур;
  3.  знання індивідуальних особливостей організму дитини: стан її здоров'я, фізичного та психічного розвитку.

Загартування необхідно починати з організації повітряного режиму, провітрювання приміщення, прогулянок на свіжому повітрі. Провітрювання необхідно проводити через кожні 1,5-2 години. Ефект буде сильнішим, якщо приділяти увагу одягу дітей відповідно до пори року та погоди, привчати їх знаходитись у групі в полегшеному одязі.

Гуляти з дітьми взимку та восени в ясну погоду бажано до 3 - 5 годин (вранці, вдень, ввечері), влітку та навесні - весь час знаходитись на свіжому повітрі, за виключенням денного сну. У погану погоду (вітер, дощ) прогулянку скорочують на ЗО - 40 хвилин, а під час сну інтенсивно провітрюють групову та спальну кімнати.

Велике значення мають повітряні ванни. За 15 хвилин до підйому дітей необхідно добре провітрити кімнату і знижувати температуру повітря. Потім поступово піднімати дітей, проводити з ними гімнастичні вправи та інші загартовуючі процедури. Перші ванни тривалістю 2-3 хвилини, поступово їх збільшують на 1 - 2 хвилини. Поступово у більшості дітей покращується стан здоров'я.

Щоб закріпити успіх можна засвоїти деякі прийоми крапкового масажу, особливо це необхідно в період зростання простудних захворювань. Необхідно широко впроваджувати у дошкільних закладах систему А.Уманської. Витративши 2-3 хвилини, обробивши 8-9 активних точок на шкірі, людина мобілізує захисні сили організму. Масувати точки необхідно кінчиком вказівного або середнього пальця, обертаючими рухами спочатку за, потім проти годинникової стрілки 3-4 секунди в кожну сторону. Починати з легкого натиску, поступово підвищуючи інтенсивність дії. Зони 3 та 4 масувати легкими рухами пальців зверху вниз. Високу опірність організму підтримують тільки регулярні повторення вправ - краще всього виконувати їх вранці та перед сном. Якщо людина захворіла ці точки необхідно обробляти кожні ЗО хвилин, щоб прискорити процес виздоровлення.

Більш сильний загартовуючий засіб - водні процедури. їх проводять за такою схемою: вмивання обличчя, рук, шиї та верхньої частини грудей відповідно з миттям ніг, полосканням рота та горла підсоленою водою (2 стол. ложки солі на 3 - 4 літри води), поступово знижуючи температуру води через кожні 3 дні на 1°С, довести до 14°С.

Через місяць можна перейти на ходьбу по вологому килимку, почати обливати ноги, потім обтирання та обливання тіла. Діти з ослабленим здоров'ям переходять до тих процедур пізніше, коли будуть здорові.

Всю роботу по загартуванню дітей необхідно аналізувати та враховувати. Облік допоможе зробити висновки про виконання основних вимог: систематичності, поступовості та послідовності, комплексності, індивідуального підходу.

Санітарно-освітня робота займає важливе місце серед заходів по фізичному вихованню дошкільнят. Особлива увага приділяється перш за все освіті батьків з питань фізичного виховання, загартовування, прищеплення гігієнічних навичок у сім'ї. Батькам читаються лекції, випускаються санбюлетні за даною тематикою. Теоретичні знання батьків підкріплюються показом занять з фізкультури, спортивних свят, розваг та ін.

Бажано поповнити батьківські куточки різноманітними методичними матеріалами по організації спортивних, рухливих ігор та вправ в умовах сім'ї у різні пори року.

Приклад батьків - кращий метод переконання про користь фізичної культури. Серйозний підхід до організації фізичного виховання дитини в сім'ї дозволяє сформувати у неї звичку та потребу до систематичних занять фізичними вправами.


РОЗДІЛ З ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОБОВ’ЯЗКИ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ В ОРГАНІЗАЦІЇ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

3.1.Функціональні обов'язки адміністрації та медичних працівників в організації фізичного виховання дітей

Ефективність роботи з фізичного виховання дітей у дошкільному закладі може бути досягнута лише за умови єдності зусиль завідувача, методиста, вихователів, музичного керівника та медичних працівників, їх сумлінного ставлення до своїх обов'язків.

Завідувач здійснює загальне керівництво системою фізичного виховання дітей та оперативний педагогічний контроль за діяльністю співробітників дошкільного закладу у реалізації оздоровчих та виховних завдань з фізичної культури.

Вона бере активну участь у забезпеченні дошкільного закладу фізкультурним обладнанням та інвентарем. Під її керівництвом обладнується фізкультурний зал, майданчик, групові кімнати з урахуванням потреб та вікових особливостей дітей.

Завідувач контролює виконання встановленого режиму дня всіма співробітниками дошкільного закладу. Особлива увага при цьому звертається на створення оптимального рухового режиму для дітей різних вікових груп.

Оскільки завідувач є керівником дошкільного закладу, то вона в першу чергу несе персональну відповідальність за життя та здоров'я дітей. Вона працює в тісному контакті з медичними працівниками. Вона повинна знати, які медичні заходи і в які конкретно строки планують провести у дошкільному закладі, яка допомога педагогів та інших співробітників потрібна при цьому.

Нормальний розвиток дитини можливий лише при раціональному харчуванні. Тому завідувач стежить за тим, щоб їжа була калорійною і

відповідала віковим особливостям дітей. Разом з медичним працівником та кухарем вона складає меню.

У створенні умов для зміцнення здоров'я дітей велике значення має застосування загартовуючи процедур. Завідувач дбає про створення гігієнічного повітряного режиму у групових кімнатах, спальнях та фізкультурному залі, проведення загартовуючих процедур, систематичне перебування дітей на свіжому повітрі в будь-яку погоду, особливо взимку.

До обов'язків завідувача належить також пропаганда знань з питань фізичного виховання дитини у сім'ї серед батьків з використанням стендів, батьківських куточків, проведення батьківських зборів, консультацій.

Методист дошкільного закладу проявляє постійну турботу про неухильне зростання професійної майстерності вихователів та здійснює методичне керівництво станом фізичного виховання у дошкільному закладі, її діяльність у сучасних умовах повинна бути в основному методичною, а не адміністративною. Центром методичної роботи у дошкільному закладі з питань фізичного виховання є методичний кабінет , де зосереджується відповідна література, картотека корисних статей, матеріали конференцій, сценарії свят, розваг.

Значна увага приділяється вивченню позитивного досвіду роботи з фізичного виховання та його розповсюдженню серед педагогічного колективу дошкільного закладу. Методист організовує проведення відкритих занять з фізичної культури та їх обговорення, допомагає вихователям узагальнити свій досвід, підготувати доповіді та виступи на педагогічних радах, батьківський зборах, методичних об'єднаннях.

До функціональних обов'язків вихователя належить його персональна відповідальність за життя і здоров'я кожної дитини, за всебічний розвиток та фізичне виховання дітей своєї групи. Він повинен мати необхідні знання з теорії та методики фізичного виховання , добре вивчити вимоги та зміст програми, методично грамотно проводити всі організаційні форми з фізичної культури. При проведенні занять з фізичної культури вихователь повинен

домагатися комплексного вирішення оздоровчих, освітніх та виховних завдань, враховуючи при цьому анатомо-фізіологічні психологічні та індивідуальні особливості дітей, домагатися його високої моторної щільності, передбачити заходи щодо запобігання дитячому травматизму.

Вихователь намагається створити у групі оптимальний руховий режим . підвищуючи рухову активність дітей під час ранкової та після сну гімнастики, прогулянок. Постійна робота з батьками з питань фізичного виховання в сім'ї входить в коло обов'язків вихователя. Він проводить бесіди, консультації, збори, відкриті заняття, свята, розваги з участю батьків.

Музичний керівник допомагає вихователю у проведенні занять з фізичної культури, ранкової гімнастики, здійснюючи музичний супровід під час виконання дітьми загально-розвиваючих вправ, ігор. Використання музичного супроводу під час виконання вправ та проведенні рухливих ігор є однією з активних форм спілкування дитини з музикою, що одночасно допомагає вирішувати завдання фізичного та музичного виховання дошкільнят. Музичний супровід підвищує виразність рухових дій, сприяє збільшенню амплітуди та пластичності рухів. Музичний працівник забезпечує наступність музичних занять і занять з фізичної культури.

Медичне обслуговування дітей у дошкільних закладах забезпечують лікарі-педіатри та медичні сестри. Медична сестра здійснює ранковий прийом, термометрію та інші заходи щодо дітей , які прийшли після хвороби.

Ефективність роботи з охорони здоров'я дітей у дошкільному закладі може бути досягнуто лише за умови єдності зусиль вихователів та медичних працівників, їх сумлінного ставлення до своїх обов'язків.


3.2. Контроль за проведенням загартовуючих процедур

Загартовування дітей - це підвищення опірної здатності організму, пристосування до оточуючого середовища та розвиток його захисних сил. Загартування - складова частина фізичного виховання.

Головна причина високої захворюваності дошкільнят - погано поставлена робота у групах по загартуванню.

Серйозні недоліки у загартуванні дітей потребують поглибленої роботи. Необхідно вивчити стан здоров'я та рівень фізичного розвитку дітей, виявити практично здорових дітей, які підлягають повному комплексу загартування, дітей з обмеженими можливостями у прийомі процедур, ослаблених за станом здоров'я, поділити їх на медичні підгрупи.

Необхідно дотримуватись наступних основних правил при проведенні загартовуючих поцедур:

  1.  поступовість у зниженні температури природними факторами;
  2.  систематичність - це регулярне повторення загартовуючих поцедур;
  3.  знання індивідуальних особливостей організму дитини: стан її здоров'я, фізичного та психічного розвитку.

Загартування необхідно починати з організації повітряного режиму, провітрювання приміщення, прогулянок на свіжому повітрі. Провітрювання необхідно проводити через кожні 1,5-2 години. Ефект буде сильнішим, якщо приділяти увагу одягу дітей відповідно до пори року та погоди, привчати їх знаходитись у групі в полегшеному одязі.

Гуляти з дітьми взимку та восени в ясну погоду бажано до 3 - 5 годин (вранці, вдень, ввечері), влітку та навесні - весь час знаходитись на свіжому повітрі, за виключенням денного сну. У погану погоду (вітер, дощ) прогулянку скорочують на ЗО - 40 хвилин, а під час сну інтенсивно провітрюють групову та спальну кімнати.


Велике значення мають повітряні ванни. За 15 хвилин до підйому дітей необхідно добре провітрити кімнату і знижувати температуру повітря. Потім поступово піднімати дітей, проводити з ними гімнастичні вправи та інші загартовуючі процедури. Перші ванни тривалістю 2 3 хвилини, поступово їх збільшують на 1 2 хвилини. Поступово у більшості дітей покращується стан здоров'я.

Щоб закріпити успіх можна засвоїти деякі прийоми крапкового масажу, особливо це необхідно в період зростання простудних захворювань. Необхідно широко впроваджувати у дошкільних закладах систему А.Уманської. Витративши 2-3 хвилини, обробивши 8-9 активних точок на шкірі, людина мобілізує захисні сили організму. Масувати точки необхідно кінчиком вказівного або середнього пальця, обертаючими рухами спочатку за, потім проти годинникової стрілки 3-4 секунди в кожну сторону. Починати з легкого натиску, поступово підвищуючи інтенсивність дії. Зони 3 та 4 масувати легкими рухами пальців зверху вниз. Високу опірність організму підтримують тільки регулярні повторення вправ - краще всього виконувати їх вранці та перед сном. Якщо людина захворіла ці точки необхідно обробляти кожні ЗО хвилин, щоб прискорити процес виздоровлення.

Більш сильний загартовуючий засіб - водні процедури. їх проводять за такою схемою: вмивання обличчя, рук, шиї та верхньої частини грудей відповідно з миттям ніг, полосканням рота та горла підсоленою водою (2 стол. ложки солі на 3 - 4 літри води), поступово знижуючи температуру води через кожні 3 дні на 1°С, довести до 14°С.

Через місяць можна перейти на ходьбу по вологому килимку, почати обливати ноги, потім обтирання та обливання тіла. Діти з ослабленим здоров'ям переходять до тих процедур пізніше, коли будуть здорові.

Всю роботу по загартуванню дітей необхідно аналізувати та враховувати. Облік допоможе зробити висновки про виконання основних вимог: систематичності, поступовості та послідовності, комплексності, індивідуального підходу.

Санітарно-освітня робота займає важливе місце серед заходів по фізичному вихованню дошкільнят. Особлива увага приділяється перш за все освіті батьків з питань фізичного виховання, загартовування, прищеплення гігієнічних навичок у сім'ї. Батькам читаються лекції, випускаються санбюлетні за даною тематикою. Теоретичні знання батьків підкріплюються показом занять з фізкультури, спортивних свят, розваг та ін.

Бажано поповнити батьківські куточки різноманітними методичними матеріалами по організації спортивних, рухливих ігор та вправ в умовах сім'ї у різні пори року.

Приклад батьків - кращий метод переконання про користь фізичної культури. Серйозний підхід до організації фізичного виховання дитини в сім'ї дозволяє сформувати у неї звичку та потребу до систематичних занять фізичними вправами.


висновки

Один східний мудрець мріяв, щоб в його школі кожен день дітям викладалися чотири предмети: урок здоров'я, урок любові, урок мудрості та урок праці. Як бачимо, урок здоров'я займає першість. Вся людська діяльність зводиться до одного, до задоволення потреби людини, до нормального здорового життя.

Здоров'я народу залежить від чотирьох факторів: духовності, екології, економіки та власного бажання бути здоровим. Якщо в народу висока духовність, якщо він дотримується християнської моралі, то в такому суспільстві всі інші проблеми буде легко реалізувати.

Велике значення має стан середовища, в якому ми живемо. І тут знову на перший план виходить на скільки ми любимо і доглядаємо нашу рідну землю, своє місто чи село, ліс та річку.І у відповідь на цю любов ми отримаємо чисте повітря, чисту воду і продукти харчування. Завдяки чистоті навколишнього середовища нашому здоров'ю не буде завдано шкоди.

При високій духовності та чистоті навколишнього середовища для проживання, народ в змозі збудувати економіку України, дати можливість кожній людині виконувати таку працю, яка їй приносить радість, і за це отримувати відповідний заробіток.

І останнє - це власне бажання бути здоровим. Без наполегливої праці неможливо отримати хорошого результату. Постійна праця на користь свого здоров'я принесе можливість легко сприймати і засвоїти шкільний матеріал, мати гарне спортивне тіло і не завдавати зайвого клопоту рідним.

Погляньте, яке чудо наш організм. Кожне дихання несе до всіх органів і частин тіла кисень, а звідси одразу забирає вуглекислий газ. Кожен ковток їжі чи пиття проходить через найбільш складний конвеєр перетворень. А наші думки, наш зір, наш слух? Як це все гармонійно створено.

Київський академік Микола Амосов в книзі "Роздуми про здоров'я"

пише:

  1.  В більшості хвороб винна не природа, не суспільство, а тільки сама людина. Найбільш вона хворіє від лінощів та жадібності, а деколи від нерозумності.
  2.  Не надійтеся на медицину. Вона не погано лікує багато хвороб, але не може зробити людину здоровою. Поки що вона не може навчити людину, як стати здоровою.
  3.  Щоб бути здоровим потрібні власні зусилля, постійні і значні. Замінити їх неможливо нічим. Людський організм настільки досконалий, що повернути здоров'я можливо майже з любої риски занепаду. Тільки необхідні певні напруження виростають при дальшому старінні і поглибленні хвороб.
  4.  Для здоров'я однаково необхідні чотири умови: фізичне навантаження, розумне харчування, загартування, час і вміння відпочивати.
  5.  Ще потрібно мати щасливе життя. Говорять, що здоров'я - щастя вже саме по собі. Але це не так. До здоров'я так легко звикнути і перестати його помічати. Однак воно допомагає здобути щастя в сім'ї і роботі.
  6.  І останнє. Людина розумна, але лінива і жадібна. її призначення не для легкого ситого життя. За задоволення сито поїсти та відпочити в теплі вона повинна платити хворобами. Якщо перестаратись в першому, тобто в задоволеннях, то плата може бути великою. Страждання тіла можуть проковтнути всі блага цивілізації.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1.  Аляб”єва М. Шляхи активізації рухової активності. // Дошкільне виховання - 1981. -№12. -о.5-6.
  2.  Аракелян О.Г. Подаруємо радість руху. // Дошкільне виховання. -1988. -№6. - с.20-22.
  3.  Аракелян О.Г. Руховій діяльності дошкільників -більшу інтенсивність.// Дошкільне виховання. -1982. -№2. -с.8-9.
  4.  Вільчковський Е.С. , Курок 0.1. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку. Навчальний посібник. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2005;
  5.  Вільчковський Е.С. Методика фізичного виховання в дитячому садку. -К., 2001;
  6.  Вільчковський Е.С. Критерії оцінювання стану здоров'я, фізичного розвитку та рухової підготовленості дітей дошкільного віку. - К., 1998;

7.. Волкова С.С. Как воспитать здорового ребенка. - К., 1981;ДмитренкоТ.І. Активізація рухового режиму.// Дошкільне виховання. -1978. -№11. -с.9-10.

  1.  ДмитренкоТ.І. Методика фізичного виховання дітей раннього і дошкільного віку. // Керівництво педагогічним процесом в умовах рухового режиму.// -К.: 1986.
  2.  ДмитренкоТ.І. Руховий режим у дитячому садку. -К.: 1986. -с.96.
  3.  ДмитренкоТ.І. Руховий режим в період навчальної діяльності.// Дошкільне виховання. -1976.- №6. -с. 10-13.
  4.  Єфименко М. Золоті формули рухового розвитку.// Дошкільне виховання. - 1996. -№3. -с.22-23.
  5.  Єфименко М. Основні рухові режими.// Дошкільне виховання. 1996. -№1. - с. 12-13.
  6.  Єфименко М. І корисна, і цікава кожна ця фізична вправа.// Дошкільне виховання. -2006. -№1. -с.24.
  7.  Панасюк О. Активізуємо руховий режим (дошкільника).// Дошкільне виховання. 1982. -№3. -с.-18-19.
  8.  Рунова М.О. Рухова активність дитини в дитячому садку. Методичний посібник. - 2007.
  9.  Снігур О.І. Руховий режим і розумовий розвиток дитини. -К.: Здоров”я. - 1979. -с.64.

17.Чурилова Л. Щітковий масаж. // Дошкільне виховання. - 2006. -№7. -с.-18.

18.Чурилова Л. Нестандартне обладнання на заняттях з лікувальної фізкультури.// Дошкільне виховання. - 2006. -№1. - с.16.


Середні дані фізичного розвитку дітей дошкільного віку (по А.Ф.Синякову)

Вік

ХЛОПЦІ

ДІВЧАТА

Ріст,

см

Вага,

кг

Окружність

грудн.кл.

(пауза)

см

Індекс

Ерісмана

Життєва

ємкість

легенів,

мл

Життєвий

індекс,

мл/кг

Ріст

см

Вага,

кг

Окружність

грудн.кл.

(пауза)

см

Індекс

Ерісмана

Життєва

ємкість

легенів,

мл

Життєвий

індекс,

мл/кг

3 роки

95,7

14,82

53,5

+5,65

-

-

94,0

14,53

53,0

+6,00

-

-

4 роки

101,5

16,5

54,2

+3,45

1100

67

100,2

15,8

54,4

+4,30

900

57

5 років

108,5

18,7

56,4

+2,15

1150

61

107,5

18,0

55,9

+2,15

1000

56

6 років

114,0

21,3

58,0

+1,00

1260

59

113,6

20,8

57,2

+0,40

1120

53

Індекс Ерісмана = окружність грудн. ют. у паузі - ріст /2

Середні показники фізичного розвитку дошкільників (Є.С. Вільчковський)

Вік

Стать

АНТРОПОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ

Ріст стоячи (см)

Маса (кг)

Окружність груди, клітки (см)

міські діти

сільські діти

міські діти

сільські діти

міські діти

сільські діти

3 роки

X

98,1 ±4,66

98,0 ±4,95

15,5 ±1,42

15,7 ±1,65

53,2 ±2,43

53,3 ±2,89

Д

96,7 ±4,59

96,4 ± 5,28

15,3 ±1,34

15,3 ±1,72

52,1 ±2,57

52,6 ±2,85

4 роки

X

101,7 ±2,32

103,4 ±5,58

56,6 ±3,02

д

100,7 ±2,74

102,4 ±5,01

16,2 ±1,22

15,9 ±1,55

52,7 ±1,12

54,3 ± 3,07

5 років

X

109,2 ±2,86

108,8 ±4,75

18,8 ±1,25

18,9 ±2,72

55,7 ±1,43

58,0 ±3,09

д

110,3 ±2,71

107,8 ±3,75

18,5 ± 1,72

18,1 ±1,69

53,6 ±1,61

55,5 ±1,76

6 років

X

116,7 ±2,78

115,3 ±4,9

21,4 ±1,41

21,0 ±2,21

58,7 ±1,85

60,5 ±2,88

д

115,3 ±3,3

115,0 ±5,29

21,2 ±1,67

20,7 ±3,15

58,3 ± 1,93

59,2 ±3,5

Терміни тимчасового звільнення дітей від загальних занять
фізкультурою після перенесених захворювань

Захворювання

Терміни звільнення

Ангіна

10-15 днів

Бронхіт, ГРВІ

6-10 днів

Пневмонія, грип, гострий отит

від 2 тижнів до 1 місяця

Ревматизм, після атаки

до 6-ти місяців

Гострі інфекційні захворювання

1-2 місяці

Хвороба Боткіна

6 місяців


Середні показники дітей 3-6 років у основних рухах та відхилення від них у межах норми

(Вільчковський Є.С.)

Вік

Стать

ВИДИ ОСНОВНИХ РУХІВ

Біг 10 м

(с)

Стрибок у довжину 3 місця (см)

Стрибок у довжину з розбігу (см)

Стрибок у висоту з розбігу (см)

Метання мішочка з піском (150-200 гр) на дальність сильною рукою (м)

Місто

Село

Місто

Село

Місто

Село

Місто

Село

Місто

Село

3 роки

X

4,0 ± 0,3

3,9 ±0,3

51 ±9

53 ±9

3,22 ±0,8

3,46 ±0,8

Д

4,0 ±0,3

4,1 ±0,3

46 ±9

47 ±9

2,61 ±0,6

2,75 ± 0,7

4 роки

X

3,5 ±0,3

3,8 ±0,4

66 ±9

72 ±8

3,97 ±0,7

3,64 ± 0,9

д

3,7 ±0,3

4,0 ± 0,4

64 ±9

64 ±8

3,32 ±0,5

3,18 ±0,8

5 років

X

3,3 ± 0,2

3,4 ±0,5

80 ±8

83 ±11

144 ±20

140 ±21

46 ±4

41 ±4

5,8 ±1,3

5,87 ±1,3

д

3,4 ± 0,2

3,7 ±0,3

76 ±9

81 ±10

123 ± 16

121 ±18

45 ±4

40 ±4

4,55 ±0,6

3,74 ±0,9

6 років

X

3,1 ±0,2

2,9 ±0,3

99 ±10

97± 12

167 ± 17

160 ±23

54 ±6

49 ±7

7,96 ±1,4

7,65 ±1,5

д

3,2 ±0,2

3,0 ±0,5

95 ±9

89 ±11

152 ±14

141 ±23

53 ±4

46 ±7

5,54 ±0,5

5,21 ± 1,3


Примітка: кожній дитині вимірюється частота пульсу до та після виконання вправ. Дані заносяться у зошит визначення основних рухових навичок.

У таблиці №4 приводяться середні показники результатів педагогічного тестування дітей дошкільного віку. Починають заняття з підготовчої групи, потім, в залежності від стану здоров'я, переводять в основну групу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

65252. АВТОМАТИЗОВАНЕ УПРАВЛІННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИМ КОМПЛЕКСОМ ВИРОБНИЦТВА ПИВА 1.08 MB
  Все це приводить до зниження ефективності управління пивоварним виробництвом в порівнянні з витратами на ресурси що використовуються. Дослідження об’єктів управління пивоварного виробництва з позиції синергетики теорії хаосу теорії...
65253. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ 196.5 KB
  Процес розбудови правової держави, визначений ст. 1 Конституції України, потребує ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, що передбачає підвищення ефективності правоохоронної діяльності, провідну роль у якій відіграють органи внутрішніх справ.
65254. Методи та засоби проектування технічних і програмних компонентів безпечних ПЛІС-контролерів з паралельною архітектурою 826 KB
  Запобігання техногенних катастроф є однією із глобальних проблем сучасності. Рішення даної проблеми в значній мірі залежить від досягнутого рівня функціональної безпеки технічних і програмних компонентів...
65255. УДОСКОНАЛЮВАННЯ РОБОЧИХ ХАРАКТЕРИСТИК СТРУМИННИХ ВИКОНАВЧИХ ПРИСТРОЇВ 3.68 MB
  Як підсилювачі-перетворювачі у сучасних системах найбільш простими і надійними зарекомендували себе електропневматичні клапани ЕПК на основі електромагніту соленоїдного типу з циліндровим сердечником.
65256. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ: ІСТОРИЧНІ ТА ПРАВОВІ АСПЕКТИ 190 KB
  Державне регулювання медичної діяльності в Україні є невід’ємною частиною державної політики та державного управління в галузі охорони здоров’я. Однак законодавство охорони здоров’я як важливий інструмент державного управління галуззю в нашій державі ще не виділено в окремий інститут права.
65257. Гуманітаризація вищої культурологічної освіти в Україні ХХ – ХХІ століття 157 KB
  Серед проблем без розв’язання яких неможливий процес розбудови суверенної української держави важливе місце посідає створення сучасної системи культурологічної освіти яка б враховувала багатовіковий досвід...
65258. Раціональне формування багатошарового штабелю для стабілізації його хімічного складу та підвищення використання залізорудної сировини 6.24 MB
  Ефективність технологічного процесу агломерації шихтових матеріалів та доменного переділу металургійних підприємств визначається їх базою сировини і якістю підготовки залізорудних матеріалів на рудних дворах.
65259. Особливості токсичного впливу протипухлинних засобів на прикладі циклофосфану, тамоксифену, 5-фторурацилу, естразину та їх гігієнічне регламентування у повітрі робочої зони 282.5 KB
  Мета дослідження – з’ясування характеру та можливого механізму розвитку метаболічних порушень під впливом антинеопластичних засобів різних груп та визначення пріоритетних критеріїв для їх гігієнічного регламентування у повітрі робочої зони.
65260. ОЧИЩЕННЯ ВОДНИХ СЕРЕДОВИЩ МАГНІТНИМ АКСІАЛЬНО-СИМЕТРИЧНИМ ПОЛЕМ 1.17 MB
  В практиці водоочищення відсутні дослідження впливу постійного аксіальносиметричного поперечного магнітного поля на заряджені домішки. Тому актуальними є встановлення закономірностей руху домішок водного розчину з урахуванням їх йонізації...