96663

Контроль розрахунків із працівниками з оплати праці та соціального страхування

Курсовая

Финансы и кредитные отношения

Дослідити економічну сутність контролю розрахунків із працівниками з оплати праці та соціального страхування на сучасному етапі розвитку ринкових відносин. Здійснити критичний аналіз законодавчих актів, які регулюють контроль розрахунків із працівниками з оплати праці та соціального страхування.

Украинкский

2015-10-08

157.5 KB

4 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT3

ВСТУП

На контроль, як функцію управління соціально – економічної системи накладається безперервне спостереження за процесами виробництва, розподілу, обміну і споживання суспільно необхідного продукту, та їх перевірка, встановлення причин порушення законності фінансово – господарських операцій.

Контроль у широкому розумінні – це процес, який має забезпечити відповідність функціонування об’єкта управління прийнятим управлінським рішенням і спрямований на успішне досягнення поставленої мети.

Сутність контролю полягає у здійсненні цілеспрямованого впливу на об’єкти управління, який передбачає систематичний нагляд, спостереження за їхньою діяльністю, для виявлення відхилень від установлених норм, правил, вимог чи завдань у процесі їхнього виконання.

Мета курсової роботи – поглиблення теоретичних знань, формування вмінь їх застосовувати у практичному вирішенні питань контролю розрахунків із працівниками з оплати праці та соціального страхування, а також робити узагальнення та висновки.

Для досягнення цієї мети необхідно вирішити такі питання:

1. Дослідити економічну сутність контролю розрахунків із працівниками з оплати праці та соціального страхування на сучасному етапі розвитку ринкових відносин;

2. Здійснити критичний аналіз законодавчих актів, які регулюють контроль розрахунків із працівниками з оплати праці та соціального страхування;

3. Визначити завдання, джерела, напрямки, методичні прийоми контролю розрахунків із працівниками з оплати праці та соціального страхування, послідовність контрольних дій ревізора.

В умовах перебудови економіки України, створення нових соціальних та економічних відносин у суспільстві, розбудови нашої держави як незалежної та самостійної, важлива роль відводиться питанням організації оплати праці, тому що прогрес суспільства та його конкретних суб'єктів (підприємств, організацій) реалізується перш за все через зміцнення та розвиток особистих матеріальних стимулів, основною формою яких і є оплата праці. Саме це і визначає актуальність вибраної теми.

Предметом фінансово – господарського контролю у більш конкретному значенні є господарські та фінансові операції, та процеси суб’єктів господарювання, які розглядаються з погляду законності, достовірності, доцільності і економічної ефективності, збереження власності, правильності формування і використання власного капіталу.

Предметом дослідження курсової роботи є контроль розрахунків із працівниками з оплати праці та соціального страхування.

Загальну характеристику предмета фінансово – господарського контролю можна доповнити визначеннями конкретних його об’єктів. Так, об’єктами фінансово – господарсьго контролю у широкому розумінні є юридичні і фізичні особи, діяльність яких пов’язана з використанням суспільної власності.

До об’єктів, які характеризують контроль рзрахунків із працівниками з оплати праці та соціального страхування належить:

- кошти, розрахунки та інші активи;

- довгострокові і поточні зобов’язання;

- доходи і результати діяльності

- витрати за елементами і витрати діяльності;

- розрахунки з оплати праці.

Основними принципами фінансово – господарського контролю є: законність, обов’язковість, стратегічна спрямованість, неупередженність, всебічність (всеосяжність), системність, плановіть, регулярність, своєчасність, конкретність, економічність, гласність (за умов дотримання державної, службової, комерційної та іншої таємниці, що охороняється законом), дієвість.

Під час ревізії, ревізор керується такими методами контролю: Методи аналітичної перевірки, арифметичний метод, метод порівняння показників та вибіркове зіставлення сум.

  1.  ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ КОНТРОЛЮ РОЗРАХУНКІВ ІЗ ПРАЦІВНИКАМИ З ОПЛАТИ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

  1.  Економічна сутність контролю розрахунків із працівниками з оплати праці та соціального страхування

Оплата праці як економічна категорія належить до числа найскладніших. Її сутність в сучасних економічних умовах зводиться до таких критеріїв:

- оплата праці відображає взаємовідносини між власником підприємства і найманим працівником з приводу розподілу новоствореної вартості (доходу);

- вона є грошовим еквівалентом частки найманого працівника у новоствореній вартості (доході), яка залежить від кількості, якості, результатів праці, а також, господарської діяльності підприємства;

- в сучасних умовах господарювання вона виступає як елемент ринку праці, який має ціну товару, в формі якого найманий працівник продає свою робочу силу;

- для найманого працівника заробітна плата  це його трудовий дохід, який він отримує в результаті здібності до праці і який має забезпечити обєктивно необхідне відтворення робочої сили.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу чи надані послуги. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Трудові відносини регулюють Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 р. № 322-VІІІ і Закон України від 24 березня 1995 р. № 108/95-ВР "Про оплату праці".

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати (у грошовій і негрошовій формах) за роботи, виконані працівниками, та її розкриття у фінансовій звітності підприємствами, організаціями, іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ) визначені П(С)БО 26 "Виплати працівникам", який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 жовтня 2003 р. №601.

Згідно з П(С)БО 26 є п'ять видів виплат працівникам, згрупованих за подібними ознаками, а саме: поточні виплати; виплати при звільненні; виплати по закінченні трудової діяльності; виплати інструментами власного капіталу підприємства; інші довгострокові виплати.

Поточні виплати працівникам включають заробітну плату за окладами і тарифами, інші нарахування з оплати праці; виплати за невідпрацьований час (щорічні відпустки та інший оплачуваний невідпрацьований час); премії та інші заохочувальні виплати, що підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців по закінченні періоду, у якому працівники виконують відповідну роботу, тощо.

До цієї категорії належать будь-які виплати персоналу, передбачені в Інструкції зі статистики заробітної плати, яка затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 р. № 5.

Зобов'язання щодо виплат при звільненні визнається у разі, якщо підприємство має невідмовне зобов'язання звільнити працівника або кількох працівників до досягнення ними пенсійного віку або надавати виплати при звільненні за власним бажанням згідно із законодавством, контрактом чи іншою угодою. Виплати при звільненні визнаються витратами того періоду, в якому виникають зобов'язання за такими виплатами.

Виплати по закінченні трудової діяльності - виплати, які підлягають сплаті по закінченні трудової діяльності працівника.

Інші довгострокові виплати - виплати працівнику це виплати, які не підлягають сплаті у повному обсязі протягом дванадцяти місяців по закінченні місяця, у якому працівник виконував відповідну роботу.

Нарахована сума внесків з визначеним внеском визнається поточним зобов'язанням у періоді, протягом якого працівники виконували роботу.

Нарахування, виплата та облік заробітної плати мають проводитися згідно з чинним законодавством, нормативними та інструктивними матеріалами, які регулюють трудові відносини. Бухгалтерський облік має забезпечити:

- точне і своєчасне документальне оформлення даних про обсяг затрат праці;

- відображення обсягу виконаних робіт і затрат робочого часу кожним працівником за галузями і по підприємству в цілому;

- правильне нарахування оплати праці кожному працівникові відповідно до діючих положень;

- контроль за використанням фонду оплати праці;

- дотримання порядку розподілу оплати праці за об'єктами бухгалтерського обліку;

- повний і своєчасний розрахунок з працівниками щодо оплати праці;

- своєчасне складання та подання звітності з оплати праці.

Забезпечуючи виконання зазначених завдань, бухгалтерський облік оплати праці має великий вплив на трудову дисципліну. Правильний облік мобілізує працівників на виконання робіт і пошук резервів підвищення ефективності виробництва.

Облік праці та її оплати має бути організований таким чином, щоб сприяти підвищенню продуктивності праці, зміцненню трудової дисципліни, підвищенню якості виробництва продукції, виконання робіт і послуг.

Джерелом коштів на оплату праці в підприємствах є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності. У бюджетних установах та організаціях - це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок госпрозрахункової діяльності.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження і розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі.

Згідно із законом заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-П (далі - Закон про ЄСВ) встановлено, що з 1 січня 2011 року Україна перейшла на систему єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний соціальний внесок, ЄСВ). Це означає, що замість звичної сплати соціальних внесків до чотирьох фондів соцстрахування платіж буде один - до Пенсійного фонду України.

Пенсійний фонд України (далі - ПФУ) - орган, уповноважений відповідно до Закону про ЄСВ вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Єдиний соціальний внесок нараховується на:

заробітну плату найманих працівників, яка включає основну, додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, утому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом про оплату праці;

винагороду фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовим договором (далі - ЦПД);

оплату перших днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця;

допомогу по тимчасовій непрацездатності;

допомоги або компенсації згідно із законодавством;

грошове забезпечення.

Завдання контролю розрахунків з оплати праці:

- оцінка обґрунтованості та якості планових завдань щодо використання трудових ресурсів, норм і нормативів трудозатрат;

- встановлення правомірності застосування форм і систем оплати праці;

- оцінка законності та достовірності операцій з використання праці та відображення їх в обліку та звітності підприємства;

- виявлення та запобігання вчиненню порушень вимог трудового законодавства.

Єдиний соціальний внесок обчислюється в межах максимальної величини бази, яка дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб для працездатних осіб (ч. 3 ст. 7 і п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ). При цьому для внеску передбачено і мінімальний розмір, обчислений виходячи з мінімальної зарплати, що діє в місяці, за який нараховують зарплату, дохід (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).

Розміри ставок ЄСВ стосовно бази за категоріями платників наведено у ст. 8 Закону про ЄСВ.

1.2 Критичний аналіз законодавчих актів, які регулюють контроль розрахунків із працівниками з оплати праці та соціального страхування

Загальний підхід та вимоги до контролю розрахунків із працівниками з оплати праці та соціального страхування визначені у нормативних документах, які наведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Основні законодавчі документи які регулюють систему оплати праці та соціального страхування на державних підприємствах

пп

Назва нормативного документа

Коли і ким затвердженно

Коротка характеристика

1

Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»

Верховною Радою, 16. 07. 1999 р. № 996-XІV

Визначає правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності

2

Закон України «Про оплату праці»

Верховною Радою, 24. 03. 1995 р. № 108/95

Визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах на підставі трудового договору з підприємствами, установами всіх форм власності та господарювання, і спрямований на забезпечення відтворювальної та стимулюючої функції заробітної плати.

3

Кодекс законів про працю

Верховною Радою, 10. 12. 1971 р. N 322-VIII

Визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.

4

Закон України «Про колективні договори і угоди».

Верховною Радою, 01. 07. 1993 р. № 3356-XII

Визначає правові засади розробки, укладення та виконання колективних договорів і угод з метою сприяння

регулюванню трудових відносин та соціально-економічних інтересів

працівників і роботодавців.

5

Закон України «Про державний бюджет».

Приймається Верховною Радою щорічно.

Визначає розмір мінімальної заробітної плати на поточний рік.

6

Постанова «Про затвердження порядку обчислення

середньої заробітної плати».

Кабінетом міністрів України, 8 лютого 1995 року, №100.

Цей закон визначає порядок обчислення середньої заробітної плати.

7

Закон України «Про індексацію грошових доходів громадян.

Верховною Радою, 3. 07. 1991 р. № 1282- ХІІ

Визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Продовження таблиці 1.1

8

Колективний договір.

Приймається адміністрацією і профспілковим органом, вносяться зміни при необхідності.

Укладається на основі діючого законодавства і встановлює взаємні зобов’язання адміністрації і профспілкового комітету з метою регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин в т.ч. щодо оплати праці.

9

Конституція України

Верховною Радою, 28.06.1996 р. № 254к/96.

Гарантує право громадян на заробітну плату та її своєчасне одержання.

10

Господарський кодекс України

Верховною Радою, 16.01.2003 р. № 436-IV.

Встановлює правові основи господарської діяльності, яка грунтується на різноманітності господарських суб'єктів різних форм власності. Націлений на забезпечення зростання ділової активності господарських суб'єктів.

11

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Верховною Радою, 08. 07 2010 р. № 2464-VI.

Сплата із заробітної плати працівника єдиного внеску  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

12

Податковий кодекс України

Верховною Радою, 02. 12. 2010 р. № 2755-VI.

Регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

13

Закон України «Про зайнятість населення».

Верховною Радою, 05. 07. 2012 р. № 5067-VI

Визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття.

14

Постанова «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці».

Кабінетом міністрів України, 01 08. 1992 р. №442

Визначає порядок атестації робочих місць за умовами праці на підприємствах, де технологічний процес , використовуване обладнання, сировина і матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів, що можуть негативно впливати на стан здоров’я працюючих.

15

Постанова Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам з зв’язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці».

Кабінетом міністрів України, 15. 06 1994 р. № 414

Визначає види, розміри і порядок надання компенсації працівникам підприємств, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю.

Джерелом коштів на оплату праці працівників підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності. Дія установ і організацій, що фінансуються з бюджету, − це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел. Об’єднання громадян оплачують працю найманих працівників з коштів, які формуються згідно з їх статутами.

Відрахування із заробітної плати можуть провадитися тільки у випадках, передбачених законодавством. За порушення законодавства про оплату праці винні особи притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.

  1.  ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА КОНТРОЛЮ РОЗРАХУНКІВ ІЗ ПРАЦІВНИКАМИ З ОПЛАТИ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

  1.  Завдання, джерела, напрямки контролю розрахунків із працівниками з оплати праці та соціального страхування

У системі контролю важливою його формою є ревізія операцій з оплати праці. Завданням ревізії є активізація господарського механізму, яка націлена на раціональне використання трудових ресурсів та правильне визначення розподільчих функцій за розмірами трудових витрат.

Ревізію операцій щодо оплати праці доцільно здійснювати в такому порядку: перевірка обґрунтованості нормативів щодо оплати праці, розцінок, ставок заробітної плати, правильність її нарахування та розрахунків з персоналом, перевірка документального обґрунтування і обліку за заробітною платою та витрат, пов’язаних з оплатою праці.

Джерелами інформації є:

- трудове законодавство;

- законодавчі акти про підприємництво і підприємства;

- нормативно – законодавча інформація щодо праці та заробітної плати;

- нормативно – довідкова інформація щодо обліку праці і заробітної плати;

- первинна документація щодо обліку та правил її складання;

- регістри бухгалтерського обліку і звітність.

Контроль розрахунків ведеться за такими основними напрямами:

- спочатку треба впевнитися в тотожності сальдо за рахунком 66 і субрахунками до нього:

661 «Розрахунки за заробітною платою»;

662 «Розрахунки з депонентами»;

663 «Розрахунки за іншими виплатами»,

а після цього досліджуються сальдо субрахунків кожного зокрема щодо його відповідності даним аналітичного обліку. Сальдо рахунку 661 має відповідати підсумковим даним розрахунково-платіжних відомостей у графі «сума до видачі»;

- перевірка правомірності та достовірності нарахування заробітної плати згідно з відпрацьованим часом та трудовим вкладом працюючих. Для цього використовуються дані обліку відпрацьованого часу в табелях, нарядах та інших документах, які потрібно перевірити на правильність оформлення, достовірність даних про обсяги роботи, правомірність застосування тарифних ставок, розцінок, умов трудових контрактів, достовірність та законність доплат за роботу в нічний час, понаднормові роботи. При цьому треба також перевірити табель обліку робочого часу на відповідність даних про відсутність працівника на роботі через непрацездатність. Нарахування за час відпусток слід перевіряти відповідно до вимог Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996р. № 504 з тим, щоб не було допущено обрахунку чи завищення нарахувань шляхом виправлення кількості днів фактичної відпустки, сум заробітку, взятих для обчислення відпускних, тощо.

- перевірка розрахунку та законності відрахувань з нарахованої заробітної плати податку на доходи з фізичних осіб, єдиного соціального внеску ( обов’язкових зборів до пенсійного фонду, фонду зайнятості, внесків до страхових фондів), сум відшкодувань на користь третіх осіб, тощо;

- контроль достовірності та правильності ведення первинного  і бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці передбачають цілий ряд контрольно-ревізійних процедур з перевірки достовірності первинних документів, правильності та своєчасності їх оформлення, арифметичної точності підсумків, дотримання порядку узагальнення підсумкової облікової інформації, правильності відображення інформації на рахунках та у звітності;

- перевірка розрахунків з депонентами по заробітній платі для з’ясування  правомірності та достовірності даних, виявлення простроченої заборгованості за терміном позивної давності.

  1.   Методичні прийоми контролю розрахунків із працівниками з оплати праці та соціального страхування

Незалежно від діючих на підприємстві форм і систем оплати праці, у першу чергу, необхідно перевірити облік особового складу, що ведеться в відділі кадрів підприємства.

У зв’язку з цим перевіряють рух особового складу, що оформляється первинними документами: наказом або розпорядженням по підприємству про прийом на роботу, переведенням, звільненням, наданням відпустки.

Під час контролю перевіряються особові картки, які ведуться на кожного працівника, де зазначають необхідні анкетні дані і фіксуються всі зміни, що відбуваються в його роботі. Поряд з цим перевіряють правильність присвоєння кожному працівникові табельного номера, причому кожному виробничому підрозділу відводиться своя серія номерів.

Потім перевіряють правильність ведення оперативного обліку використання робочого часу, який може вестись або в цілому по підприємству, або по кожному виробничому підрозділу в спеціальному табелі обліку використання робочого часу. На підставі цього табеля в розрізі кожного місяця і кожного працівника перевіряють підрахунки і правильність відображення загального календарного фонду робочого часу, кількість неявок на роботу з різних причин, фактично відпрацьований час та розрахунки із заробітної плати.

Методика контролю нарахування заробітної плати залежить від діючих форм і систем оплати праці.

Розрахунок оплати праці робітників відрядників і визначення об’єму виконання робіт перевіряють на підставі первинних документів обліку виробітку. Для перевірки операцій, пов’язаних з виробітком продукції, заробітною платою, використовуються затверджені у встановленому порядку форми облікової документації, що залежать від характеру виробництва, системи організації й оплати праці та інших особливостей підприємства.

У комплексних бригадах правильність нарахування заробітної плати перевіряють шляхом множення комплексної відрядної розцінки на об’єм робіт, виконаних бригадою.

На державних підприємствах, де розподіл заробітної плати між членами бригади здійснюється за фактичними ставками фактично відпрацьованого часу, необхідно перевірити коефіцієнт трудової участі кожного працівника та визначити реальний вклад кожного члена бригади в результаті колективної праці залежно від її індивідуальної продуктивності та якості.

При ревізії розрахунків заробітної плати спеціалістів при повному робочому місяці перевіряють правильність присвоєння посадових розрядів згідно з наказом по підприємству відповідно до зайнятої посади. Перевірка розрахунку заробітної плати при неповному робочому місяці здійснюється шляхом ділення посадового окладу на кількість робочих днів цього місяця і множенням денної заробітної плати на кількість відпрацьованих робочих днів (за табелем) (див. додаток А).

Перевірка нарахування заробітної плати працівникам за тарифами здійснюється шляхом множення годинної тарифної ставки на кількість годин зміни.

Крім оплати праці за виготовлену продукцію, виконані роботи, надані послуги, відпрацьований час, перевіряють нарахування інших видів виплат за нормами, передбаченими діючим законодавством, а саме:

– за роботу в святкові і вихідні дні, де оплата здійснюється у подвійному розмірі;

– за роботу в нічний час, що оплачується у підвищеному розмірі, встановленому тарифною угодою і колективним договором, але не нижче 20 %;

– за часи простоїв не з вини працівника, що оплачується згідно з розрахунками не нижче 2/3 тарифної ставки (окладу).

На підприємстві перевіряють також правильність деяких видів виплат, розрахунок яких проводиться виходячи з середньої заробітної плати працівника. Види нарахувань, що включаються до середньої заробітної плати, порядок її обчислення регулюються діючою в даний час Постановою КМУ “Порядок обчислення середньої заробітної плати” від 8.02.95 р. № 100 з доповненнями.

Оплата виконання працівниками державних та громадських обов’язків та деякі інші види виплат визначаються згідно з розрахунком середнього заробітку за попередні два календарні місяці роботи.

Методичні прийоми контролю:

  1.  Розрахунково – аналітичні:

- економічний аналіз;

- аналітичні і статистичні розрахунки;

- економічно – математичні методи.

2. Документальні:

- експертизи різних видів;

- камеральні перевірки норм і розцінок;

Дослідження документів:

- за формою і змістом;

- зустрічна перевірка;

- взаємний контроль операцій і документів;

- аналітична і логічна перевірка.

Контроль розрахунків з персоналом щодо оплати праці залежить від чисельності працівників і порядку оформлення операцій за нарахуванням заробітної плати і форми розрахунків. Так, наприклад, нарахування заробітної плати залежно від чисельності працівників може оформлюватись або розрахунково-платіжною відомістю, або окремо розрахунково-платіжною і платіжною відомостями.

При ревізії перевіряють також правильність нарахування і оплати днів відпустки. Ці розрахунки відпускних працівникам перевіряють на підставі застосування методів аналітичної перевірки.

Відповідно до діючого законодавства перевіряють різні утримання із заробітної плати, а саме: утримання прибуткового податку та сум згідно з виконавчими листами, профспілковими внесками (за заявою працівників), підзвітних сум та сум компенсації матеріальних збитків тощо.

Для управління господарською діяльністю, зокрема операціями, пов’язаними з оплатою праці на підприємствах, необхідний постійний, абсолютно обґрунтований, юридично підтверджуючий облік цих операцій на підставі достовірних даних первинної документації. Тому під час ревізії необхідно контролювати процес проходження і обробки документації щодо обліку операцій щодо оплаті праці. Цей процес контролю включає перевірку: табелів виходу на роботу, розрахунково-платіжних відомостей, бухгалтерських записів у журналі за рахунком 66 “Розрахунки з оплати праці” (див. додаток Б)

З метою підвищення оперативності контролю розрахунків щодо оплати праці доцільно суму, яка належить до сплати працівникам підприємства, включати в табель роботи або окрему відомість і на підставі цих даних відображати при обліку операції з оплати праці, не чекаючи складання в кінці місяця розрахунково-платіжної відомості.

Перевіряють також організацію бухгалтерського обліку операцій з оплати праці. При цьому необхідно звертати увагу на скорочення обсягу документації і поліпшення її якості, тому що документація є первинною стадією відображення цих операцій і основою бухгалтерських записів на цій ділянці обліку. Перевірка і обробка документів із нарахуванням заробітної плати є найбільш трудоємкою стадією контролю. Тому важливе значення має використання комп’ютерної техніки, пов’язаної з перевіркою операцій щодо оплати праці і розрахунків із персоналом.

Облік основної та додаткової заробітної плати ведеться у відповідному обліковому реєстрі за рахунком 66 «Розрахунки з оплати праці», де узагальнюються інформація цих розрахунків. За даними кредитового сальдо за цим рахунком перевіряють суму заборгованості підприємства працівникам із нарахованої, але не виданої заробітної плати. Перевірка оборотів за дебетом зазначеного рахунка дає можливість перевірити суми видані готівкою або через перерахування, а також суми, утримані за виконавчими листами та інші утримання із заробітної плати.

Нараховані суми основної та додаткової заробітної плати відносять на собівартість продукції, робіт, послуг відповідно до діючих Правил застосування Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Не видана в строк заробітна плата (через неявку одержувачів) перевіряється за дебетом рахунка 661 “Розрахунки за заробітною платою” і за кредитом рахунка 662 “Розрахунки з депонентами”.

Перевірка операцій, пов’язаних з нарахуванням резерву на відпустку, здійснюється за дебетом рахунка 814 “Оплата відпусток” і за кредитом рахунка 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів”. Одночасно з цим перевіряються правильність відображення сум відпускних за кредитом рахунка 814 “Оплата відпусток” в дебет, відповідно, на рахунки: 23 “Виробництва”, 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати” і інші.

Перевірка правильності відображення заробітної плати на відповідних рахунках виробничих затрат здійснюється на підставі зведеної відомості її розподілу за кодами виробничих затрат, що складається бухгалтерією на основі первинних документів по заробітної плати. У відомості перевіряють правильність призначення витрат за дебетом рахунків, на які відносять нараховану суму заробітної плати.

При журнально-ордерній формі обліку перевірка нарахування заробітної плати здійснюється в журналі 5 або 5-А, а виплата заробітної плати – в журналі 1 за рахунком 301 “Каса в національній валюті”, утримання з заробітної плати податків у бюджет, сум за виконавчими листами, а також своєчасно не видана заробітна плата – в журналі 5 або 5-А.

Малі підприємства, що використовують спрощену форму обліку заробітної плати ведуть у відомостях В-8, В-3, В-5. При такій формі обліку перевірка здійснюється за даними аналітичних реєстрів і, зокрема, відомості обліку заробітної плати. За кредитом рахунка 66 “Розрахунки з оплати праці” перевіряють нарахування заробітної плати працівникам підприємства з віднесенням на відповідні рахунки, а за дебетом – утримання із заробітної плати відповідно до діючого законодавства.

Малі підприємства, в яких працює більше 10 осіб, облік нарахування заробітної плати і утримань з неї ведуть на розрахункових відомостях типових форм. Перевірка операцій за рахунком 66 “Розрахунки з оплати праці” здійснюється за даними відомості і доданих до неї аналітичних розрахункових відомостей.

Аналітичний облік розрахунків з оплати праці може вестись також на картках, особових рахунках, нагромаджувальних відомостях (журналі) або в пам’яті персональних машин (ПЕОМ). Розрахунково-платіжні відомості зіставляють із відповідними картками, особовими рахунками, нагромаджувальними відомостями або з даними пам’яті в персональних електронно-обчислювальних машинах.

При перевірці з’ясовують, чи немає випадків нарахування заробітної плати особам, які взагалі не значились у відділі кадрів. Крім того, перевіряють, чи правильно зазначені показники відпрацьованого часу. Ці показники порівнюють з даними табельного обліку. Це дасть можливість виявити випадки включення у відомості для нарахування оплати праці осіб, які були раніше звільнені, або вигаданих осіб чи нарахування одночасно зарплати і оплати за лікарняними листами, або нарахування особам, які взагалі не працювали на підприємстві.

З’ясовують також, чи немає випадків, коли в різні розрахунково-платіжні відомості включають одних і тих же осіб і тому двічі виплачують заробітну плату.

Перевіряють, чи немає випадків подвійного нарахування заробітної плати за одну і ту ж випущену продукцію (тобто нарахування за приписки фактично не випущеної продукції). Для цього порівнюють фактичний випуск продукції з даними нарядів, за якими оплачена продукція, або порівнюють із показниками виробничих звітів, маршрутних листів, даними виробничих цехів і даними прибутково-видаткових накладних на здачу продукції на склад. З’ясовують також, чи немає випадків нарахування заробітної плати за продукцію, яка взагалі не вироблялася або нарахування заробітку за випуск продукції, яка вважається як незавершене виробництво.

Приписки в обліку невиробленої продукції можна встановити шляхом порівняння показників, що відображені в документах про випуск продукції з показниками цехових журналів, маршрутних відомостей. Факти неправильного нарахування заробітної плати можна виявити шляхом порівняння первинних документів щодо обліку виробництва продукції за окремі дні з даними табельного обліку і показниками обліку особового складу працівників підприємства у відділі кадрів.

Достовірність нарахування заробітної плати виявляється також порівнянням обсягу випуску за структурою, що відображена в документах із даними оперативного обліку (картками обліку виробітку, що ведуться в цехах). Все це дає можливість визначити, чи немає випадків включення для нарахування заробітної плати обсягів не випущеної продукції з метою незаконного одержання заробітної плати.

Однією із важливих ділянок ревізії є вибіркове зіставлення сум нарахованої заробітної плати, що зазначена в первинних документах, з даними підрахунків накопичувальної відомості згідно з табличними номерами працівників, а також звіряння даних цих відомостей із сумами, зазначеними в розрахунково-платіжній відомості. Дані розрахункових і нагромаджувальних відомостей порівнюють з даними кредитового обороту за рахунком 66 “Розрахунки по оплаті праці” за даними журналів 5 або 5-А. Якщо виявляються розходження між нагромаджувальними відомостями і розрахунково-платіжною відомістю, то це може бути наслідком включення в цю розрахунково-платіжну відомість вигаданих осіб або безпідставне нарахування доплати окремим особам.

При ревізії звертають увагу також на можливі випадки спотворення при обліку даних про фактично відпрацьований час, що призводить до незаконного нарахування заробітної плати. Для цього доцільно вибірково звірити чисельність працівників за розрахунково-платіжною відомістю з даними табеля відпрацьованого часу, особових карток у відділі кадрів та даними фактично випущеної продукції або виконаної роботи. Це дозволяє виявити факти включення у розрахунково-платіжні відомості нарахування заробітної плати особам, які не працюють на підприємстві. Особливо ретельно перевіряють нарахування заробітної плати за виконання окремих випадкових або разових робіт за трудовими угодами, за завищеними розцінками.

За допомогою контрольних підрахунків по вертикалі і горизонталі в розрахунково-платіжних відомостях перевіряють правильність цих підрахунків у цих відомостях. Виявляють також приписки в підсумках розрахунково-платіжних відомостей за одним і тим же видом оплати праці в графі “Всього нараховано” і у графі відомості “Сума до видачі” на одну і ту ж суму.

  1.   Послідовність контрольних дій ревізора

Як правило, ревізію з оплати праці здійснюють вибірковим способом, їх рекомендується організувати в такій послідовності. 

Насамперед перевіряють стан трудової дисципліни, організацію праці і ведення особових справ працівників. Потім — використання затвердженого фонду заробітної плати (штатний розклад, ставки, нарахування й виплати, посадові оклади, розцінки, розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних і гарантійних виплат). Відтак перевіряють стан обліку розрахунків з робітниками й службовцями щодо оплати праці та відрахувань на соціальне страхування. При цьому перевіряють правильність складання розрахунково-платіжних відомостей, звітів з питань праці й розрахункових відомостей щодо відрахувань на соціальне страхування.

Перевірку розрахунків з оплати праці слід починати зі встановлення відповідності даних аналітичного обліку показникам синтетичного обліку за Головною книгою й балансом на одну дату, зокрема на перше число відповідного місяця (сальдо з рахунка 66 "Розрахунки з оплати праці" в Головній книзі й балансі звіряють з підсумковими сумами до видачі розрахунково-платіжних відомостей).  Якщо виявлено розбіжності між даними синтетичного і аналітичного обліку, слід встановити їх причини. Основними причинами розходжень можуть бути: підробки в розрахунково-платіжних і платіжних відомостях для приховування розкрадання грошей з каси шляхом змови бухгалтера і касира. Сам спосіб розкрадання полягає в завищенні загальної суми грошей в останній колонці розрахунково-платіжної відомості "До видачі на руки". Таку підробку можна виявити підрахунком підсумків у розрахунково-платіжних відомостях як по рядках (горизонталі), так і по стовпчиках (вертикалі). Кінцеві підсумки звіряють із сумою, показаною у видатковому касовому ордері й у первинних документах щодо нарахування заробітної плати (розрахунках). 

У такому разі арифметичній перевірці підлягають: 

- розрахунково-платіжна (платіжна) відомість; 

- видатковий касовий ордер; 

- журнал обліку прибуткових і видаткових касових ордерів; 

- касова книга (звіт касира); 

- табелі обліку робочого часу, довідки й розрахунки для нарахування заробітної плати, наряди на оплату праці тощо. 

Можуть бути випадки розкрадання грошей шляхом привласнення депонованих сум. Для цього касир разом із бухгалтером підробляють підпис депонента в розрахунково-платіжній відомості або у видатковому касовому ордері чи депонентській відомості. У цьому випадку слід звірити депоновані суми за такими документами: 

- реєстр депонованих сум;

- депонентська відомість;

- видатковий касовий ордер; 

- особовий рахунок та картка депонента; 

- журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів; 

- касова книга й звіт касира; 

- документ про прийняття на роботу або звільнення з роботи (наказ, розпорядження); 

- розрахунково-платіжні відомості за попередній період із підписами депонентів. 

Ревізуючі можуть також викликати окремих депонентів для підтвердження одержання ними відповідних сум. Ревізор перевіряє правильність нарахування заробітної плати таким чином: 

- з’ясовує правильність застосування розцінок способом зіставляння з документом, де вони передбачені, а також уточнює, чи відповідають стаж працівника, його розряд, тип підприємства, сезон, асортимент продукції тощо розцінкам;

- встановлює, чи правильно підраховано обсяг виконаної роботи й кількість відпрацьованого часу шляхом їх зіставлення з обліковими листками, нарядами, картами, подорожніми листками, табелем виходу на роботу, актами здавання-приймання виконаних робіт та іншими документами, прикладеними до журналу-ордера для нарахування заробітної плати;

- арифметичне перевіряє правильність нарахованої суми шляхом множення розцінки на кількість днів роботи, на суму товарообороту, на кількість виробленої продукції тощо. 

Доцільно також перевірити, чи зафіксовані в розрахункових відомостях на оплату праці за другу половину місяця усі раніше виплачені протягом цього місяця суми (аванс, відпускні, допомога при тимчасовій втраті працездатності), записані в журнал-ордер № 1 з рахунка 30 "Каса". 

ВИСНОВКИ

Перевірка стану розрахунків по оплаті праці починається з співставлення показників поточної і річної звітності про виконання плану по праці з щомісячним бухгалтерським зведенням даних по рахунках з робітниками і службовцями і зведення зарплати по її складу і категоріях працівників. У випадках виявлення невідповідностей між даними аналітичного і синтетичного обліку слід встановити їх причини. Забороняється залишатися невиявленими невідповідності по зарплаті.

Наступним етапом є вивчення достовірності первинних документів, дотримання порядку і послідовності їх оформлення.

Перевіряється також, чи немає випадків повторного нарахування сум по раніше проведених документах (нарядах, лікарняних листах та ін.), повторення прізвищ одних і тих же осіб в декількох розрахунково-платіжних відомостях.

Далі ревізор перевіряє нарахування зарплати, і в першу чергу адміністративно-управлінського персоналу (згідно штатного розпису). Правильність нарахування зарплати робітникам-відрядникам проводиться на основі табелів.

Особлива увага надається питанню правильності нарахування віджпускних (а саме, які виплати включаються для визначення середнього заробітку, правильність визначення сум відпускних, методика оподаткування, тривалість відпусток).

Детальній перевірці піддається рух сум депонованої зарплати на рахунку 662. При виявленні фактів несвоєчасної видачі зарплати необхідно встановити їх причини і винних осіб.

Для забезпечення збереження гошових коштів важливо перевіряти достовірність підсумків розрахунково-платіжних відомостей по зарплаті шляхом вибіркового арифметичного контролю по горизонталі і вертикалі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Законодавчі і нормативно-правові акти України

Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-вр (із змінами).

Кодекс законів про працю від 10.12.1971№ 322-VIII (із змінами).

Закон України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 № 3356-ХІІ.

Закон України «Про державний бюджет».

Постанова КМУ «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.01.1995 №100.

Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-вр (із змінами та доповненнями).

Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV (із змінами).

Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-ІІІ.

Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загально-обов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Конституція (Основний закон) України від 28.06.1996 № 254к/96-вр (із змінами від 08.12.2002).

Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами).

Основна література

Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю: Підручник. – К.:Вища школа, 1994.

Бутинець Ф.Ф. Контроль і ревізія. – Житомир, 2000р.

Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік, — Житомир: ПП Рута, 2000р.

Вітвіцька М.О. Контроль і ревізія. – 1999р.

Голов Сергій Федорович, Костюченко Валентина Миколаївна. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами: Практ. посіб. — К. : Лібра, 2004р.

Завгородній В.П., Савченко В.Я. Бухгалтерський облік, контроль і аудит в

умовах ринку. – К.: БМУ Інформ, 1995р.

Завгородній В.П. Бухгалтерський облік, контроль і аудит в системі управління підприємством, 2007р.

Допоміжна література

Панасюк В.М. Податковий облік: Навчальний посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004.

Пархоменко В. М. Бухгалтерський облік в Україні: Нормативи. Коментарі. — Луганськ, 2003р. 

Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник, 2007р. 

Сопко В. В., Завгородній В. П. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: Підручник / Київський національний економічний ун-т. — К., 2007р.

ДОДАТКИ


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

13638. Ньютон. Я видел дальше других только потому, что стоял на плечах гигантов 14.11 KB
  Я видел дальше других только потому что стоял на плечах гигантов. И. Ньютон. Эти слова сложно было бы понять не зная их автора. Но зная что автором этого высказывания является Ньютон один из самых выдающихся ученых человечества мы можем понять их смысл. Я думаю гиганта
13639. Гордиться своей нацией – патриотизм, хвалиться своей национальностью - национализм 14.12 KB
  Гордиться своей нацией – патриотизм хвалиться своей национальностью национализм И.Н. Шевелев Эссе Шевелев в своем высказывании безусловно прав. Какое прекрасное чувство – патриотизм Гордость за свой народ и богатейшую историю нации уважение и почитание традиций...
13640. Карл Краус. Мы были достаточно цивилизованны, чтобы построить машину, но слишком примитивны, чтобы ею пользоваться 14.71 KB
  Мы были достаточно цивилизованны чтобы построить машину но слишком примитивны чтобы ею пользоваться Карл Краус Высказывание Карла Крауса австрийского писателя о том что мы были достаточно цивилизованны чтобы построить машину но слишком примитивны чтобы ею по...
13641. Национализм – это не любовь к своей нации, а ненависть к чужой 14.16 KB
  Национализм – это не любовь к своей нации а ненависть к чужой И.Н. ШевелевПрежде всего хочется характеризовать нацию как исторически высшую форму организации этносоциальных общностей. Для членов нации характерно национальное самосознание т.е. отражение в индивидуальн...
13642. Наши взгляды как часы - все показывают разное время, но каждый верит только свои 14.18 KB
  Наши взгляды как часы все показывают разное время но каждый верит только свои. Я согласна с данным высказыванием. Действительно неотъемлемая черта каждого индивида приобретшего характерные черты и ставшего индивидуальностью – это свое собственное мировоззрение. Во
13643. Теплов. Не в том дело, что способности человека проявляются в деятельности, а в том, что они в ней создаются 13.87 KB
  Не в том дело что способности человека проявляются в деятельности а в том что они в ней создаются. Б. Теплов Данное высказывание связано с проблемой развития человеческих способностей. Эта проблема важна для обществознания в целом так как от развития человека зависит д
13644. Объявить себя гением легче всего по радио 14.01 KB
  Объявить себя гением легче всего по радио.Дон АминадоРадио в 19 веке стало первым шагом к появлению массовой культуры.Радио телевидение пресса Интернет – продукты информационной эпохи которые состоят на службе массовой культуры сегодня. Именно в постиндустриальном общ...
13645. Прогресс – это движение по кругу, но все более быстрое 15.12 KB
  Прогресс – это движение по кругу но все более быстрое. Л.Левинсон.Человечество находится в постоянном движении. Развивается наука техника человеческий разум и если сравнить первобытность и наши дни то видно что человеческое общество прогрессирует. От первобытного ста...
13646. Революции – варварский способ прогресса 14.02 KB
  Революции – варварский способ прогресса. Ж.Жорес Революция это коренной перелом в жизни общества ведущий к смене старых порядков на новые.Революции никогда не вписывались в канву истории. Они разрывали и перекраивали ход истории. Основанные на насилии все известные рев