96774

Розрахунок інтенсивності абонентських навантажень в аналогово-цифровій міській телефонній мережі

Курсовая

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Аналоговий вузловий район. Складається з УВС – в цей вузол входять повідомлення, який концентрує вхідне навантаження від всіх РАТС мережі до РАТС вузлового району та розподіляє між РАТС свого району, по вихідному зв’язку від кожної РАТС організовує індивідуальні пучки ущільнених ЦСЛ до ОПТС цифрових вузлових районів...

Украинкский

2015-10-09

3.01 MB

1 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT4

ВИХІДНІ ДАНІ

На аналогово-цифровій міській телефонній мережі (МТМ) обласного центру функціонують два вузлових райони (ВР):

– координатний ВР-2 у складі трьох РАТС типу АТСК-У РАТС-21, 22, 23 ємністю        N21 =  9000, N22 = 6 000 і N23 = 9 000 номерів відповідно;

– цифровий ВР-3 на базі цифрової системи комутації (ЦСК) типу Квант-Є ємністю NЦСК-31/32 = 16 000 номерів, яка складається з опорно-транзитного обладнання ОПТС-31/32, двох виносних комутаційних модулів (ВКМ) ємністю NВКМ-1=1024 номерів та NВКМ-2=1000, та одного виносного абонентського модуля ВАМ  NВАМ-3 = 200 номерів.

У відповідності з черговим етапом цифровізації МТМ передбачена заміна аналогового обладнання ВР-2 на ЦСК SI-2000/v.5, при цьому, замість РАТС-21, 22 та ВВП-2 буде встановлена ОПТС-21/22 ємністю NОПТС-21/22 = 15000 номерів. Замість РАТС-23 ємністю N23 = 9000 номерів буде встановлено необхідну кількість вузлів комутації та доступу (SAN) ємністю NSAN = 2000 кожний.

Крім цього, для забезпечення абонентів мережі широкосмуговим доступом до IР-мережі в приміщенні ОПТС-21/22 передбачено розташувати 3 вузли широкосмугового доступу DSLAM системи SI-2000/v.5 в максимальній комплектації ліній ADSL (типу AN–ВАN).

Частка квартирних ТА в ВР-2 та ВР-3 складає відповідно –
,, частка універсальних таксофонів – 0,01 від ємності станції. Для доступу до Internet при кожній ОПТС організовано пункт присутності Internet (Internet Point of Presence) – IPOP. Частка абонентів з доступом до Internet по абонентській лінії складає 0,2 від ємності станції. В обласному центрі діє зонова АМТС типу EWSD (з встановленим So
ftswitch 4 класу). При АМТС організовано пункт комутації інтелектуальних послуг SSP. Частка абонентів з доступом до пункту надання інтелектуальних послуг SSP складає 0,3.

Вузол спецслужб (ВСС) розміщений в будівлі РАТС-22.  Коефіцієнти тяжіння для МТМ вибираються самостійно в залежності від конфігурації мережі та прийнятих відстаней між станціями. Міжвузловий зв'язок організовано по транспортній мережі, яка побудована з використанням топології «кільце» на базі технології SDH.

Таблиця 2.1 – Вихідні дані для проектованої мережі

Параметр

Значення

N21/22

15000

NSAN

5

Kц-2

0,74

nAN-BB

3

N31/32

16000

NВАМ-3

200

Kц-3

0,7

KВСС

0,05

1 РОЗРОБКА СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ ПРОЕКТОВАНОЇ МЕРЕЖІ

Аналоговий вузловий район. Складається з УВС – в цей вузол входять повідомлення, який концентрує вхідне навантаження від всіх РАТС мережі до РАТС вузлового району та розподіляє між РАТС свого району, по вихідному зв'язку від кожної РАТС організовує індивідуальні пучки ущільнених ЦСЛ до ОПТС цифрових вузлових районів. РАТС всередині вузлового району зв'язуються за принципом «кожна з кожною». Нумерація для вузлового району К1 К2 ТСДЕ, де К1 - це код вузлового району, К2- код РАТС, ТСДЕ - нумерація ЛЛ в межах станції. Між собою РАТС в межах УР зв'язуються за принципом «кожна з кожною» пучками з'єднувальних ліній односторонньої дії. Вибір типу СЛ між аналоговими РАTС залежить від відстані: при l <3 км застосовуються трьохпровідні фізичні СЛ, при 3< l <8 км двопровідні СЛ; при l> 8 км - ущільнені СП типу ІКМ.

Цифрові вузлові райони побудовані на базі територіально розподіленої архітектури ЦСК, що складається з опорно-транзитного обладнання (ОПТС) і виносних комутаційних (ВКМ) та абонентських модулів (ВАМ), що зв'язуються з ОПТС пучками ліній двосторонньої дії. Опорно-транзитне обладнання  виконує функції об'єднання і розподілу вихідних та вхідних місцевих та міжміських з'єднань для всіх або частини станцій, що входять на базі виносних комутаційних модулів (ВКМ) і, можливо, ЦСК інших систем, а також використовується як центр технічної експлуатації (ЦТЕ) всього територіально розподіленого обладнання системи.

Крім цього, ця ОПТС може виконувати функції:

  •  вузла спецслужб (ВСС);
  •  інтелектуального центру обробки викликів - Саll-center;
  •  центру комутації стільникової мережі рухомого зв’язку — MSC;
  •  АМТС чи міжнародного центру комутації (МЦК);
  •  пункту присутності Internet — ІРОР;
  •  пункту комутації інтелектуальних послуг - SSP.

Виносні абонентські модулі (ВАМ) використовуються для зменшення витрат на організацію абонентських ліній (АЛ), зокрема, як концентратори в місцях скупчення невеликих груп абонентів або в мікрорайонах приватної забудови.

Для проектованої ЦСК вводиться новий план нумерації, який передбачає виділення її як окремого цифрового вузлового району, ємність якого порядку 100 000 абонентів.

Принципи взаємодії на аналого-цифровий ГТС. Зв'язок аналогових і цифрових УР здійснюється наступним чином: вхідний зв'язок до аналогового    УР - лініями односторонньої дії через УВС; виходить зв'язок забезпечується шляхом організації односторонніх пучків від кожної РАТС до цифрової ОПТС. При цьому для стику між цифрової та аналогової частиною мережі використовуються цифрові з'єднувальні лінії, утворені груповими фактами Е1 з установкою ЦСП ІКМ-30 з боку аналогових об'єктів мережі. Цифрові УР зв'язуються між собою пучками двосторонньої дії але принципом «кожен з кожним».

Структурна схема існуючої телефонної мережі зображена на рис. 1.1

 

Рисунок 1.1 − Структурна схема існуючої телефонної мережі

Для зв'язку з АМТС використовуються такі типи СЛ: ЗСЛ - замовно-з'єднувальні лінії, СЛМ - з'єднувальні лінії міжміські. Для укрупнення пучків СЛМ в аналоговому УР використовується вузол СЛМ - УВСМ, який організований разом з УВС. Цифрові ОПТС припускають організацію двосторонніх Пучків ліній ЗСЛ і СЛМ до АМТС.

Для зв'язку з УСС організовується односторонній пучок СЛ від кожної ОПТС, з урахуванням того, що УСС виконаний на аналоговому устаткуванні, необхідно забезпечити стик за допомогою ЦСП. Зв'язок аналогових РАТС з УСС здійснюється за допомогою ФСЛ односторонньої дії.

Структурна схема проектованої мережі зображена на рис. 1.2.

Рисунок 1.2 – Структурна схема проектованої мережі

Транспортне кільце, побудоване на базі оптоволоконного кабелю з використанням технології SDН забезпечує на ГГС міжвузловой зв'язок, зв'язок станцій мережі з АМТС і УСС. На всіх ОПТС мережі і УВС організовується точки доступу для підключення по транспортному кільцю, тут встановлюються мультиплексори вводу / виводу ADM.

Структурна схема звязку ОПТС і АМТС через оптичне кільце SDH зображена на рис. 1.3

Рисунок 1.3 – Структурна схема звязку ОПТС і АМТС через оптичне кільце SDH

2 РОЗРАХУНОК ІНТЕНСИВНОСТІ НАВАНТАЖЕНЬ ДЛЯ МТМ З КОМУТАЦІЄЮ КАНАЛІВ

Таблиця 2.1 – Вихідні дані для проектованої мережі

Параметр

Значення

N21/22

15000

NSAN

5

Kц-2

0,74

nAN-BB

3

N31/32

16000

NВАМ-3

200

Kц-3

0,7

KВСС

0,05

Розрахунок інтенсивності абонентського навантаження виконують з метою визначення інтенсивності навантаження створюваної усіма абонентами проектованої ЦСК. Методика розрахунку може бути різною - для всієї ємності ЦСК або для одного абонентського модуля (АМ), а потім для ОПТС, ВКМ і ВАМ.

Визначення категорій джерел навантаження.

Розрахунок інтенсивності абонентських навантажень прийнято починати з підрозділу на категорії джерел навантаження, які відрізняються середнім числом викликів, середньою тривалістю заняття і годиною найбільшого навантаження (ГНН)

Категорії джерел навантаження:

- Абоненти адміністративно-ділового сектора (АДС):

- Квартирні абоненти (КВ).

- Універсальні таксофони (Такс).

- Абоненти з доступом до Internet по телефонній лінії (dial-uр).

- Абоненти, що користуються інтелектуальними послугами SSP.

Структурний склад абонентів залежить від місця розташування впроваджуваної ЦСК і визначається часткою абонентів квартирного сектора (ККВ). Для житлового масиву ККВ становить порядку 0,8 ... 0,9, для центрального району міста - 0,6 ... 0,7, для промислової зони - 0,3 ... 0.4.

Прогнозування інтенсивностей абонентських навантажень.

Абонентська лінія характеризується наступними видами занять:

- вихідне місцеве (вих);

- вхідне місцеве (вх);

- міжміське вихідне (м вих);

- міжміське вхідне (м вх);

- Internet;

- SSР.

Залежно від виду заняття АЛ характеризується питомими інтенсивностями абонентських навантажень, які визначаються статистичними вимірюваннями на мережі, залежать від ємності мережі, категорії АЛ і виду ЧНН:

-  місцева вихідна   ;

-  місцева вхідна   ;

-  міжміська вихідна  ;

-  міжміська вхідна  ;

- вихідна Internet  

- вихідна SSР   

Таблиця 2.2 – Питомі інтенсивності навантаження та середні тривалості заняття АЛ

Параметр, Ерл

Значення

Параметр, с

Значення

yвих

0,045

tвих

85

yвх

0,04

tвх

90

yмвих

0,007

tмвих

160

yмвх

0,006

tмвх

180

yтвих

0,065

tтвих

85

yтвх

0,058

tтвх

90

yтмвих

0,2

tтмвих

160

yInt

0,05

tInt

540

ySSP

0,002

tSSP

65

Інтенсивності навантажень, створюваних абонентами одного АМ опорної станції, опорно-транзитної станції або ВКМ при місцевому і міжміському вихідному і вхідному зв'язку, зв'язку з IPOP і SSP визначаються наступними співвідношеннями:


де  - кількість джерел i категорії АМ, що розраховується;

-  питомі інтенсивності навантажень в залежності від виду заняття АЛ;

  - кількість користувачів Internet по АЛ (dial-up);

- кількість користувачів інтелектуальними послугами (кількість наданих послуг прийняти рівною 10).

Загальна інтенсивність навантаження на всі АЛ одного АМ:

Інтенсивність навантаження до вузла спецслужб:

де =0,03…0,05 частка навантаження, спрямована до ВСС.

    Інтенсивність залишеного вихідного навантаження визначимо:

Розрахуємо інтенсивність навантаження абонентського модуля Квант-Є

                                                  

Розрахуємо інтенсивність навантаження абонентського модуля SI-2000/V.5

Таблиця 2.3 – Інтенсивності навантаження на вході АМ

Абонентський модуль БАЛ Квант-Є

128

87

2

49

26

39

5,8

6,98

1,28

0,76

1,3

0,08

16,2

0,29

5,51

Абонентський модуль SI-2000/V.5

704

493

8

203

141

212

31,84

28,30

6,47

4,18

7,05

0,42

78,68

1,59

30,25

Навантаження групових трактів АМ менше навантаження абонентських ліній через різницю часу заняття АЛ і ліній ГТ. Ця відмінність визначається коефіцієнтом q, значення якого залежить від виду з'єднання (вихідне, вхідне, міжміське вихідне або вхідне, Internet, SSP).

Значення коефіцієнта при вихідному зв'язку  визначається:

де  – середня тривалість заняття абонентської лінії (див. табл. 2.2);                  

- середній час слухання сигналу "Відповідь станції", дорівнює 2;

 - час встановлення з'єднання, близько до нуля;

- час набору номера, визначається способом передачі номера від телефонного апарату (ТА).

При  цифр що набираються абонентом і імпульсному способі передачі -

 при частотному способі -  в середньому

Для розрахунку можна прийняти, що частка ТА з імпульсним і частотним способами набору однакова, тоді в середньому =0,8 с. Кількість набраних цифр для місцевого вихідного зв'язку, згідно з планом нумерації розглянутої ГТС, дорівнює .

Знайдемо :

При вхідному місцевому та міжміському зв'язку ,  оскільки прийом номера і встановлення з'єднання займає менше секунди.

Знайдемо :

Знайдемо : 

При встановленні вихідного міжміського з'єднання кількість набраних цифр становить: , , ,.

Усереднені частки викликів дорівнюють: , , , .

Знайдемо ,,:

                            

При розрахунку  необхідно врахувати, що при зв'язку з УСС середня тривалість заняття АЛ становить, а кількість набраних цифр дорівнює 4, тоді в середньому: , де = частка викликів до чотирьох знакових служб:

                                                                                               

Знайдемо ,,,:

При розрахунку  - для зв'язку з пунктом Internet IPOP, кількість набраних цифр до модемного пулу становить  = 6, набір номера виконується частотним способом:   а середня тривалість заняття АЛ в сеансі зв'язку Internet - 540 с. Час встановлення з’єднання прийняти рівним 0.

Знайдемо: ,:

                                                                                                         

                                                    

                               

При розрахунку - для зв’язку з пунктом надання інтелектуальних послуг SSP, кількість цифр що набираються становить = 10 (0-800-xxx-xxx, 0-900-xxx-xxx), набір номера виконується частотним способом , а середня тривалість заняття АЛ в сеансі зв'язку – 65 сек. Час встановлення з’єднання прийняти рівним 0.

Знайдемо ,

                                                                                                       

Інтенсивність навантаження в ГТ АМ дорівнює:

                

Розрахуємо значення коефіцієнтів q і інтенсивностей зовнішніх абонентських навантажень абонентського модулю Квант-Є.

Розрахуємо значення коефіцієнтів q та інтенсивностей зовнішніх абонентських навантажень абонентського модулю SI-2000/V.5.

Таблиця 2.4 – Значення коефіцієнтів q та інтенсивностей абонентського навантаження в ГТ АМ

Абонентський модуль БАЛ Квант-Є

0,92

0,93

0,86

0,99

0,95

5,07

0,25

0,76

6,98

0,07

1,26

1,29

15,68

Абонентський модуль MLC SI-2000/V.5

0,92

0,93

0,86

0,99

0,95

27,83

1,37

4,18

28,30

0,39

6,40

6,97

75,07

Загальне абонентське навантаження ОПТС (ВКМ) дорівнює:

де  – кількість АМ на ОПТС або ВКМ.

Розрахунки сумарного абонентського навантаження  виконаємо для всіх ОПТС та ВКМ МТМ. Результати занесемо до таблиці 2.5                      

Розрахуємо загальне абонентське навантаження для  ОПТС 21/22. Визначимо кількість АМ на ОПТС 21/22.         

де  - ємність проектованої станції ОПТС-21/22.

- ємність АМ станції ОПТС-21/22.

Знайдемо загальне абонентське навантаження ОПТС-21/22

Таблиця 2.5 – Інтенсивності абонентського навантаження для всіх станцій мережі

ЦСК типу SI-2000

Станція

N

NАМ

M

Yвих

Yвх

Yвсс

YЗЗЛ

YЗЛМ

YIPOP

Y

ОПТС 21/22

15000

704

22

612,26

622,6

30,14

140,8

91,96

153,34

1651,1

SAN 1…5

2000

704

3

83,49

84,9

4,11

19,27

12,53

22,14

226,45

ЦСК типу Квант-Є

ОПТС 31/32

16000

128

125

633,75

872,75

31,18

157,5

94,5

160,88

1950,56

ВКМ-1

1024

128

8

40,55

55,84

2

10,16

6,05

10,32

124,92

ВКМ-2

1000

128

8

40,55

55,84

2

10,16

6,05

10,32

124,92

ВАМ-3

200

128

2

10,14

13,96

0,5

2,54

1,52

2,58

31,24

Розрахунок міжстанційного навантаження передбачає розподіл вихідного навантаження від всіх ОПС, ВКМ та РАТС до інших станцій мережі.

Навантаження від станції k до станції z  визначається:

де  - інтенсивність вихідного потоку від РАТС-k  навантаження.

- інтенсивність вхідного абонентського навантаження до РАТС-z.

- коефіцієнт тяжіння між станціями z і k.

- сума інтенсивностей, які входять на всі ОПТС і ВКМ міської мережі навантажень, нормована коефіцієнтами тяжіння відносно станції k.

де  - нормована коефіцієнтами тяжіння відносно станції  сума всіх ОПТС на мережі, враховуючи ОПТС, яка проектується;

- аналогічна сума всіх ВКМ на мережі;

Інтенсивності вихідних зовнішніх та вхідних навантажень всіх станцій, попередньо розраховані, заносимо в табл. 2.6.

Таблиця 2.6 – Інтенсивності вхідного та вихідного навантаження

ОПТС 21/22

SAN-1

SAN-2

SAN-3

SAN-4

ОПТС 31/32

ВКМ-1

ВКМ-2

612,26

83,49

83,49

83,49

83,49

633,75

40,55

40,55

622,69

84,91

84,91

84,91

84,91

872,75

55,84

55,84

 

Значення  та знайдемо за формулами:

                                       =633,75 + 10,14 = 643,89 Ерл

                                       =872,75+13,96=886,71 Ерл

Нормовані коефіцієнти тяжіння  від станції k до станції z визначаються по результатам досліджень на мережі. Для зв’язку між станціями та підстанціями, розташованими на відстані одна від одної в межах 0.5 км, можна прийняти   = 1. Чим більша відстань, тим нижче коефіцієнт тяжіння. При великих відстанях  знижується відповідно до 0.9, 0.8 та навіть до 0.3.

Залежність коефіцієнтів тяжіння від відстані між станціями приведена в таблиці 2.7

Таблиця 2.7 – Залежність коефіцієнта тяжіння від відстані

L, км

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

  

1

0,9

0,8

0,75

0,7

0,65

0,6

0,55

0,5

0,48

L, км

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

  

0,45

0,43

0,4

0,38

0,36

0,32

0,3

0,29

0,28

0,25

В залежності від відстані між станціями визначаємо коефіцієнти тяжіння для даної мережі, відстань між станціями беремо з таблиці 2.8 враховуючи, що  1см = 1км, їх значення заносимо до таблиці 2.9.

Таблиця 2.8 – Відстані між станціями

ОПТС 21/22

SAN-1

SAN-2

SAN-3

SAN-4

SAN-5

ОПТС 31/32

ВКМ-1

ВКМ-2

ОПТС 21/22

0

4,5

4,6

4,7

4,8

4,9

16

19

20

SAN-1

4,5

0

9,1

9,2

9,3

9,4

20,5

23,5

24,5

SAN-2

4,6

9,1

0

9,3

9,4

9,5

20,6

23,6

24,6

SAN-3

4,7

9,2

9,3

0

9,5

9,6

20,7

23,7

24,7

SAN-4

4,8

9,3

9,4

9,5

0

9,7

20,8

23,8

24,8

SAN-5

4,9

9,4

9,5

9,6

9,7

0

20,9

23,9

24,9

ОПТС 31/32

16

20,5

20,6

20,7

20,8

20,9

0

3

4

ВКМ-1

19

23,5

23,6

23,7

23,8

23,9

3

0

7

ВКМ-2

20

24,5

24,6

24,7

24,8

24,9

4

7

0

Таблиця 2.9 – Коефіцієнти міжстанційного тяжіння

ОПТС 21/22

SAN-1

SAN-2

SAN-3

SAN-4

SAN-5

ОПТС 31/32

ВКМ-1

ВКМ-2

ОПТС 21/22

1

0,675

0,67

0,665

0,66

0,655

0,36

0,31

0,30

SAN-1

0,675

1

0,477

0,474

0,471

0,468

0,2975

0,2825

0,2725

SAN-2

0,67

0,477

1

0,471

0,468

0,465

0,297

0,282

0,271

SAN-3

0,665

0,474

0,471

1

0,465

0,462

0,2965

0,2815

0,2695

SAN-4

0,66

0,471

0,468

0,465

1

0,459

0,296

0,281

0,268

SAN-5

0,655

0,468

0,465

0,462

0,459

1

0,2955

0,2805

0,2665

ОПТС 31/32

0,36

0,2975

0,297

0,2965

0,296

0,2955

1

0,75

0,7

ВКМ-1

0,31

0,2825

0,282

0,2815

0,281

0,2805

0,75

1

0,55

ВКМ-2

0,3

0,2725

0,271

0,2695

0,268

0,2665

0,7

0,55

1

В якості прикладу розрахуємо навантаження від станції ОПТС 21/22 до всіх інших станцій МТМ за формулами (2.18, 2.19).

Результати розрахунку міжстанційного навантаження для МТМ заносимо до таблиці міжстанційного навантаження (таблиця 2.10)

Таблиця 2.10 – Інтенсивність міжстанційного навантаження

ОПТС 21/22

SAN-1

SAN-2

SAN-3

SAN-4

SAN-5

ОПТС 31/32

ВКМ-1

ВКМ-2

ОПТС 21/22

303,96

27,98

27,77

27,56

27,36

27,15

153,37

8,45

8,12

SAN-1

36,78

7,43

3,54

3,52

3,5

3,48

22,72

1,38

1,33

SAN-2

36,6

3,55

7,45

3,5

3,49

3,46

22,74

1,38

1,33

SAN-3

36,49

3,55

3,52

7,48

3,48

3,46

22,8

1,39

1,33

SAN-4

36,12

3,51

3,49

3,47

7,46

3,43

22,7

1,38

1,32

SAN-5

36,36

3,54

3,52

3,5

3,47

7,57

22,99

1,4

1,33

ОПТС 31/32

108,97

12,28

12,26

12,24

12,22

12,2

424,24

20,36

19

ВКМ-1

7,24

0,88

0,88

0,88

0,88

0,88

24,54

2,09

1,15

ВКМ-2

7,58

0,94

0,93

0,93

0,92

0,92

24,8

1,25

2,27

3 РОЗРАХУНОК НАВАНТАЖЕННЯ НА ПУЧКИ ЗЛ ТА ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ ЗЛ ДЛЯ ВСІХ НАПРЯМКІВ ЗОВНІШНЬОГО ЗВ’ЯЗКУ ДЛЯ ПРОЕКТОВАНОЇ ОПТС-21/22

Ємність пучків ЗЛ (v), ввімкнених в ЦПК ОПТС-21/22  залежить від навантаження на цей пучок, дисципліни обслуговування та норми втрат  −  

Проектована ОПТС-21/22 обслуговує найпростіший потік викликів, дисципліна обслуговування з наявними втратами. Якість роботи такої  комутаційної системи визначається ймовірністю втрат по викликам. Норма втрат для пучків міжстанційних ЗЛ та ліній ЗЗЛ на МТМ складає p=0,005 для ліній ЗЛМ до ВСС та IPOP - p=0,001.

Для розрахунку кількості ЗЛ необхідно знати: структуру комутаційного поля (КП), навантаження на пучок ЗЛ, норму втрат для конкретного пучка.

1 Розглянемо приклад розрахунку числа ЗЛ від ОПТС 21/22 до ВСС, при умові що норма втрат для даного пучка ЗЛ p=0,001.

Навантаження  визначається:

Далі знайдемо в таблиці першої формули Ерланга :

За формулою знайдемо кількість ліній Е1:

2 Розглянемо приклад розрахунку числа ЗЛ від ОПТС 21/22 до АМТС

Норма втрат для даного пучка ЗЛ p=0,001.

Навантаження  визначається:

Далі знайдемо в таблиці першої формули Ерланга :

За формулою знайдемо кількість ліній Е1:

3 Розглянемо приклад розрахунку числа ЗЛ від ОПТС 21/22 до IPOP

Норма втрат для даного пучка ЗЛ p=0,001.

Навантаження  визначається:

Далі знайдемо в таблиці першої формули Ерланга :

За формулою знайдемо кількість ліній Е1:

4 Розглянемо приклад розрахунку числа ЗЛ від ОПТС 21/22 до SAN-1 

Норма втрат для даного пучка ЗЛ p=0,001.

Навантаження  визначається:

Далі знайдемо в таблиці першої формули Ерланга :

За формулою знайдемо кількість ліній Е1:

,

Для SAN-2, SAN-3, SAN-4, SAN-5 розрахунки виконуються аналогічно.

5 Приведемо розрахунок числа ЗЛ від ОПТС -21/22 до ОПТС-31/32

Норма втрат для даного пучка ЗЛ p=0,005.

Навантаження  визначається:

Далі знайдемо в таблиці першої формули Ерланга :

За формулою знайдемо кількість ліній Е1:

,

Результати розрахунків занесемо до таблиці 3.1.

 

Таблиця 2.11 – Число ЗЛ та ГТ Е1, які підключаються до ОПТС-21/22

Напрямок

Навантаження на пучок ЗЛ, Ерл

Норма втрат, p

Число ЗЛ

Число ГТ Е1

ОПТС-21/22-ВСС

45,21

0,001

66

3

ОПТС-21/22-АТМС

351,12

0,001

400

14

ОПТС-21/22-SAN-1

147,88

0,001

182

7

ОПТС-21/22-SAN-2

147,2

0,001

180

6

ОПТС-21/22-SAN-3

146,35

0,001

180

6

ОПТС-21/22-SAN-4

146,02

0,001

180

6

ОПТС-21/22-SAN-5

145,64

0,001

180

6

ОПТС-21/22-IPOP

230,3

0,001

270

9

ОПТС-21/22-ОПТС-31/32

510,23

0,005

550

19

4 РОЗРОБКА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СХЕМИ ПРОЕКТОВАНОЇ ЦСК ТИПУ SI-2000/V.5

Архітектура ЦСК SI-2000/v.6 функціонально поділена на наступні вузли:

  •  SN(SwitchNode) – вузол комутації;

AN(Access Node) – вузол доступу (AN-NB –  вузол вузькосмугового доступу, AN-BB – вузол широкосмугового доступу);

SAN(Switch Access Node) – вузол комутації та доступу;

МN (ManagerNetwork) – вузол керування;

SVN – вузол надання послуг.

SN – вузол комутації – являється груповою ступеню комутації та виконує функції керування усіма вузлами доступу, генерації статистичною та тарифною інформації, технічного обслуговування та моніторі гну аварійних ситуацій, підтримки функцій СОРМ. Апаратно  SN  виконаний на базі модуля МСА (ModuleCentral, A), який служить для створення неблокованих з’єднань будь-яких КІ ГТ, розподілу інформації за напрямками у відповідності до адресної інформації, підтримки та руйнування з’єднань, процесорної обробки сигналізації та з’єднань, синхронізації модуля, взаємодії з вузлом керування MN.

Ємність комутаційного поля модуля МСА складає 240x240 або 480x480 трактів Е1. ЦКП дубльоване, одно каскадне типу Вп, неблоковане.

AN – вузол доступу – служить для стику з АЛ, виконує функції BORSCHT для ААЛ, організує цифрові канали для абонентських ліній базового доступу 2B+D16та первинного доступу 30B+D64, підключає АЛ xDSL, безпровідні АЛ стандартів DECTта CDMA, забезпечує сигналізацію по АЛ і концентрацію абонентського навантаження.

Апаратно вузол вузькосмугового доступу AN-NB  виконаний локальним модулем MLC (ModuleLocation, C), який має можливість в будь-якій конфігурації максимально підключити:

– до 32 зовнішніх трактів Е1,

– до 704 аналогових ліній;

– до 354 ЦАЛ базового доступу до ISDN.

Вузли доступу АN-NВ, незалежно від того, розташовані вони локально чи віддалено, вмикаються в МСА трактами Е1 (3...4 тракти) з використанням протоколу мережі доступу V5.2 .

Вузол широкосмугового доступу AN-BB служить для підключення високошвидкісних цифрових абонентських ліній технології xDSL:

– високошвидкісної симетричної цифрової абонентської SDSL (швидкості від користувача до мережі і від мережі до користувача однакові– 2 Мбіт/с). Симетричні АЛ використовуються у діловому секторі та застосовуються для відео конференцій, відправки та прийому електронної пошти при максимальному завантаженні каналу, передачі та прийому великого об’єму інформації.;

– високошвидкісної асиметричної цифрової абонентської лінії ADSL (швидкості від мережі до користувача 8 Мбіт/с, від користувача до мережі – до 1 Мбіт/с). Використовуються здебільш домашніми користувачами – відео на замовлення, високошвидкісний Інтернет, великі об’єми даних із Інтернету (відео, мультимедіа), дистанційне навчання.

Таким чином, лініяхDSL дозволяє інтегрувати в одній АЛ всі необхідні для користувача послуги – від телефонного зв’язку до високошвидкісного доступу до мережі Інтернет, передачі мультимедійної інформації, відео і т. ін. При цьому вузол АN-ВВ розділяє трафік даних та мови, трафік даних прямує в мережу пакетної комутації (АТМ) в обхід ОПТС, а телефонний трафік обслуговується системою комутації в звичайному режимі з комутацією каналів.

Апаратно вузол широкосмугового доступу АN-ВВ представлений достатньою номенклатурою модулів DSLAM. Розглянемо стислу характеристику кожного з них:

модуль широкосмугового доступу ВАN ємністю 240 абонентів ADSL. Вмикається в мережу передачі даних за допомогою інтерфейсів АТМ,що базуються на технології SDH. Функції розділення телефонного трафіку і трафіку передачі даних виконують спліттери;

гібридний вузол hBAN– дозволяє підключити 96 ліній ADSL і 288 аналогових абонентських ліній. Має центральне устаткування, аналогічне модулю MLC – контролер CLC, проте в цьому випадку CLC повинен забезпечувати мережеві інтерфейси до мережі передачі даних. Функції розділення телефонного трафіку і трафіку передачі даних виконують спліттери.

Вузол комутації і доступу SAN є повнофункціональною системою малої ємкості. Одночасно виконує функції вузла комутації і вузла мережі доступу.

Число абонентів, що обслуговуються одним SAN складає до 2800 абонентів. До одного SAN при використанні модуля МLС максимально можна підключити:

– до 704 ААЛ (локально);

– до 32 трактів Е1 – для  організації міжстанційного зв’язку та підключення вузлів мережі доступу;

– до трьох стандартних вузлів доступу АN, кожний ємністю від 320 до 704 ААЛ. Для підключення вузлів доступу використовується 3..4 тракти Е1.

Залежно від встановленого програмного забезпечення, вузол комутації і доступу може використовуватися як широкосмуговий або безпровідний вузол комутації і доступу. Управління SAN здійснюється за допомогою вузла керування MN. Підключається SAN до вузла комутації SN трактами Е1 по протоколу V5.2 . Кількість трактів визначається розрахунками навантаження.

МN – вузол керування і термінал керування МТ. Базується на платформі МN, яка є розподіленою програмно-апаратною архітектурою, з технологією клієнт/сервер і релятивістською базою даних, які гарантують майбутнє даної системи керування.

Один вузол керування  МN дозволяє керувати мережею загальною ємкістю до 100 000 абонентів. Побудований вузол керування на базі одного або декількох персональних комп'ютерів – робочих станцій. Для керування великою системою вузлів доступу робочі станції розділяються на сервер вузла MN, інші – як клієнт MN. Для віддалених вузлів доступу можливе вживання терміналів керування МТ – портативних комп'ютерів Notebook.

Процес експлуатації заснований на взаємодії оператора з системою за допомогою MN чи МТ. Зв'язок між MN і комутаційними вузлами або вузлами мережі доступу SI-2000/v.5 реалізований за допомогою протоколу ТСР/IP.

Число абонентських модулів для  ОПТС21/22  і  SAN  розраховується однаково. Число АМ MLC ємністю 704 ААЛ визначається, в залежності від ємності ОПТС  чи  SAN:

                                                  

де  – ємність проектованої ОПТС 21/22 чи  SAN.

Кількість абонентських модулів для ОПТС 21/22 та модулів SAN складе:

Ємність комутаційного поля MCA для ОПТС21/22  залежить від сумарної кількості групових трактів Е1, що включаються в зовнішніх напрямках зв’язку до інших станцій МТМ і числа трактів Е1, необхідних для підключення вузлів доступу. Таким чином, загальне число ГТ Е1, що включаються в комутаційне поле ОПТС21/22  визначається по формулі:

Блок просторово-часової комутації DSV (типу Чп, максимальною ємністю 256x256 трактів Е1) розділений на чотири секції - центральна секція ССА і три додаткові плати розширення - ІНА, що встановлюються при необхідності. Кожна секція комутатора забезпечує підключення 64x64 тракти Е1, нарощування ємності комутаційного поля виробляється по одній секції. Таким чином, залежно від кількості встановлених секцій комутатора, отримуємо можливі значення ємності комутаційного модуля МСА: 64×64, 128×128, 192×192 або 256×256 трактів Е1. Відповідно до отриманого значення Е1 вибираємо ємність комутаційного поля МСЛ 192x192 факту Е1.

На функціональній схемі проектованої ЦСК SI-2000/V.5 приведемо необхідну кількість модулів MLC (вузлів вузькосмугового доступу), які забезпечуватимуть задану ємність ОПТС-21/22, задану кількість вузлів широкосмугового доступу. Схема ЦСК включає задану кількість вузлів комутації і доступу SAN, комутаційний модуль МСА, всі пучки сполучних ліній в зовнішніх напрямах зв'язку, вузол і термінали управління.

На функціональній схемі проектованої ЦСК SI-2000/V.5 приведемо необхідну кількість модулів MLC (вузлів вузькосмугового доступу), які будуть забезпечувати задану ємність ОПТС-21/22, задану кількість вузлів широкосмугового доступу. Схема ЦСК включає в себе задану кількість вузлів комутації та доступу SAN, комутаційний модуль МСА, всі пучки з’єднувальних ліній у зовнішніх напрямках зв’язку та термінали керування.

Рисунок 4.1 − Функціональна схема проектованої ЦСК типу SI-2000/v.5


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

67503. Исторические предпосылки конфликтности российского общества 158.5 KB
  Все институты власти и саморегуляции общества складывались постепенно и пронизывали все слои общества делая его носителем единой культуры. Страна вошла в круг общеевропейской христианской культуры. Христианство впитало достижения иудейской древнегреческой и древнеримской культуры.
67504. Семь лекций по истории социологии 97.5 KB
  В книге рассматриваются основные принципы истории социологии; анализируются ключевые идеи из которых сформировалась социология и благодаря которым предыстория этой дисциплины превратилась в ее историю; представлены интеллектуальные портреты некоторых классиков социологической мысли...
67505. Структура конфликта 3.02 MB
  Структура конфликта Рассматриваемые в лекции вопросы Конфликт: сущность и специфика конфликтного взаимодействия. Структура конфликта: характеристика основных элементов конфликтного взаимодействия. Объективные и личностные элементы конфликта. Конструктивные и деструктивные функции конфликта.
67506. Классификация и параметры сетей 780.5 KB
  Информационно вычислительные сети являются сегодня мощным средством обработки информации. Компонентами Вычислительной сети могут быть ЭВМ и периферийные устройства являющиеся источниками и приемниками данных. ООД и АКД вместе представляют собой Станцию данных или узел сети...
67507. Теоретические основы финансово-коммерческих вычислений 64.5 KB
  Фактор времени в финансово-коммерческих расчетах Российская экономика все более интегрируется в мировую экономику что требует использования финансового инструментария применяемого развитыми странами и международными организациями в финансовой практике. Важность учета фактора времени...
67508. Операции наращения. Простые проценты. Формула простых процентов 223.5 KB
  При использовании простых ставок процентов проценты процентные деньги определяются исходя из первоначальной суммы долга. Схема простых процентов предполагает неизменность базы с которой происходит начисление процентов.
67509. Операции дисконтирования. Сущность дисконтирования 57.5 KB
  Такие ситуации возникают при разработке условий финансовой сделки, или когда проценты с наращенной суммы удерживаются непосредственно при выдаче ссуды. Процесс начисления и удержания процентов вперед, до наступления срока погашения долга, называют учетом, а сами проценты в виде разности наращенной и первоначальной сумм долга дисконтом.
67510. Потоки платежей и финансовые ренты. Сущность потока платежей и основные категории 203 KB
  Потоки платежей являются неотъемлемой частью всевозможных финансовых операций: с ценными бумагами, в управлении финансами предприятий, при осуществлении инвестиционных проектов, в кредитных операциях, при оценке бизнеса, при оценке недвижимости, выборе альтернативных вариантов финансовых операций...
67511. Инфляция в финансово-коммерческих расчетах. Сущность инфляции и необходимость ее учета в количественном анализе 62 KB
  Инфляция это экономическое явление которое возникает вследствие целого комплекса как политических так и социально-экономических событий. Уровень инфляции выступает обобщающим показателем финансово-экономического положения страны. Внешним проявлением инфляции является повышение общего уровня цен...