96833

Організація транспортних перевезень, експлуатація транспортних засобів та організація праці на АТП

Курсовая

Логистика и транспорт

Основним завданням АТП що вже існує чи яке тільки планується є створити всебічне задоволення потреб народного господарства і громадян у перевезеннях з високим рівнем якості при мінімальних затратах. Досягнення цієї мети передбачало виконання таких завдань: визначення правил перевезення вантажу формування маршрутів вибір транспортного засобу...

Украинкский

2015-10-11

1.64 MB

0 чел.

ВСТУП

Актуальність теми дослідження: Вантажні перевезення є невід’ємною складовою економічної діяльності людства. Експлуатація транспортних засобів, під якою розуміється система інженерно – технічних, організаційних заходів, які гарантують ефективне використання рухомого складу, низьку паливну економічність, безпеку руху і низьку собівартість технічного обслуговування та ремонту. Автомобіль являє собою систему функцій які забезпечують сукупність діючих елементів, таких як збірні одиниці та деталі. В процесі експлуатації показники якості можуть залишатись постійними (габарити, вантажопідйомність), але більша частина їх змінюється в гіршу сторону(економічність, продуктивність), тому дослідження таких показників є невід’ємною складовою планування перевезень вантажів.

В основу організації виробничих процесів в АТП покладені принципи пропорційності, неперервності і ритмічності виробництва. Принцип пропорційності – це основна передумова рівномірної роботи АТП і забезпечення безперебійного виконання технічних дій. При цьому виключається перевантаженість одних дільниць і недовикористання потужностей.

В плануванні АТП вимагається взаємне розміщення дільниць і споруд, а також розташування основних цехів, дільниць, зон має відповідати вимогам виробничого процесу, щоб визначити зустрічні і зворотні рухи.

Основним завданням АТП, що вже існує чи яке тільки планується є створити всебічне задоволення потреб народного господарства і громадян у перевезеннях з високим рівнем якості при мінімальних затратах. Необхідно перевезти конкретний обсяг вантажу даного виду автомобілем певної вантажопідйомності та типу від постачальника до споживача так, щоб АТП, маючи дуже великі затрати на утримання автомобіля, його обслуговування, ремонт, заробітну плату працівників, відрахування на соціальні заходи тощо, отримало прибуток та було рентабельним.

Мета дослідження –  встановити загальні відомості про процес організації транспортних перевезень, експлуатацію транспортних засобів та організацію праці на АТП.

Досягнення цієї мети передбачало виконання таких завдань: визначення правил перевезення вантажу, формування маршрутів, вибір транспортного засобу для перевезення заданого вантажу, узгодження процесу праці на АТП та дослідження економічних показників роботи автомобілів.

Об’єкт дослідження –  організація вантажних перевезень в містах.

Предмет дослідження –  формування маршрутів, вибір рухомого складу, організація праці, економічні показники перевезень.

Структура роботи. Дана курсова робота складається з вступу, восьми розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 30 сторінок.

РОЗДІЛ 1

ВИЗНАЧЕННЯ ПРАВИЛ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖУ

В даному курсовому проекті  запропоновані такі  види вантажів для перевезення, як пергамін, камін навалом, трава та масло. Камінь відносять до першого класу, пергамін і траву –  до другого класу, а масло – до третього. В залежності від

Транспортування пергаміну слід виконувати в критих транспортних засобах у вертикальному положенні не більше ніж у два ряди по висоті. Допускається укладання одного ряду в горизонтальному положенні зверху на вертикальні ряди. За погодженням із споживачем допускаються інші способи транспортування, які забезпечують збереження пергаміну. Рулони пергаміну повинні зберігатися в сухому закритому приміщенні у вертикальному положенні не більше ніж у два ряди по висоті. Рулони пергаміну можуть зберігатися в контейнерах і на піддонах.

Свіжу траву транспортують навалом або в рулонах. Для того, щоб трава не втратила своїх якісних властивостей, краще перевозити її в критому тентованому причепі, але перевезення у відкритих причепах також допускається.

Камінь, як матеріал, вантаж, який не потребує упакування і тому перевозяться навалом або насипом, без підрахунку місць. Цей вантаж не потребує захисту від атмосферних опадів, тому перевозяться насипом у відкритому рухомому складі. Для забезпечення механізованого розвантаження транспортування їх здійснюють в автомобілях-самоскидах. У разі перевезення каменю навалом або насипом у критих причепах застосовуються дверні загородження: дошки, обаполи, щити.

Масло представляє собою наливний вантаж. Перевозять його в автомобілях зі спеціальними кузовами типу цистерн або з іншими пристроями, укріпленими в кузові, в спеціальній тарі або контейнерах. Для навантаження і розвантаження цього вантажу застосовуються насосні установки, застосовуються методи видавлювання, самопливу, перекидання і нахилу АТС.

РОЗДІЛ 2

РОЗРАХУНОК НАЙКОРОТШИХ ВІДСТАНЕЙ

Згідно завданню до курсового проекту транспортна мережа являє собою графічне зображення основних шляхів сполучення між учасниками транспортного процесу.  

Отримуємо найкоротші відстані, використовуючи програми FLO_PUT та FLOID.ЕХЕ. Кінцевим результатом розрахунків є матриця найкоротших відстаней між відправниками і одержувачами вантажів (табл. 2.1).  

Таблиця 2.1 – Матриця найкоротших відстаней між відправниками і

одержувачами вантажів

Одержувачі вантажу

А1

А2

А3

А4

В1

В2

В3

В4

В5

В6

В7

В8

А1

-

6,8

2,1

5,2

,

9,7

3,7

5,2

1,2

2,9

5,0

2,9

А2

-

4,7

9,1

2,8

4,2

8,2

11,3

5,7

9,7

1,8

9,0

А3

-

6,0

3,4

7,6

4,5

7,3

2,0

5,0

2,9

5,0

А4

-

9,4

4,9

3,6

8,3

4,0

8,1

7,9

7,0

В1

-

7,0

7,0

10,7

5,4

8,4

4,6

8,4

В2

-

8,5

13,2

8,6

12,6

7,7

11,9

В3

-

4,7

2,5

6,6

6,4

3,4

В4

-

5,6

4,6

9,5

2,3

В5

-

4,1

3,9

3,3

В6

-

7,9

3,4

В7

-

7,2

В8

-

Таблиця 2.2 -Матриця найкоротших відстаней перевезення вантажу

Відправник

Одержувач

В1

В2

В3

В4

В5

В6

В7

В8

А1

5,5

9,7

3,7

5,2

1,2

2,9

5,0

2,9

А2

2,8

4,2

8,2

11,3

5,7

9,7

1,8

9,0

А3

3,4

7,6

4,5

7,3

2,0

5,0

2,9

5,0

А4

9,4

4,9

3,6

8,3

4,0

8,1

7,9

7,0

РОДІЛ 3

ПРИЗНАЧЕННЯ МАРШРУТІВ РУХУ АВТОМОБІЛІВ

Планом перевезень передбачено, що відправники А1... А4 мають відправити одержувачам В1... В8 досить великі обсяги вантажів, які необхідно віднести до великих партій. Тому призначення маршрутів здійснюємо на основі організації автомобільних перевезень вантажів.

Для складання маршрутів перевезення вантажів використовують план закріплення відправників за одержувачами, який наведено у вихідних даних.

Далі ми складаємо опорний план перевезення вантажів, оптимальний план перевезення вантажів та сумісну матрицю.

Таблиця 3.1 -Опорний план перевезення вантажів

Відправник

Одержувач

В1

В2

В3

В4

В5

В6

В7

В8

Об`єм

вантажу

А1

78

43

455

576

А2

197

529

726

А3

216

419

146

781

Потреба

78

43

455

197

529

216

419

146

2083

 

Таблиця 3.2 – Оптимальний план перевезення вантажів

Відправник

Одержувач

В1

В2

В3

В4

В5

В6

В7

В8

Об`єм вантажу

А1

197

17

216

146

576

А2

78

43

186

419

726

А3

455

326

781

Потреба

78

43

455

197

592

216

419

146

2083

Таблиця 3.3 – Сумісна матриця

Відправник

Одержувач

В1

В2

В3

В4

В5

В6

В7

В8

А1

А2

А3

Складаємо маршрути перевезення вантажів. Отримаємо:

Маршрут 1

Lїв = 5,7 км

L хол =  км

L м = 11,4 км

β=0,5                                                                                                  (3.1)    

= 186 автотонн,       = 76,2 тонн

Маршрут 2

Lїв = 16,8 км

L хол = 8 км

L м = 24,8 км

β   =  0,67

= 156 автотонн,       = 78 тонн

 

Маршрут 3

Lїв = 21 км

L хол = 9,4 км

L м = 30,4 км

β   =  0,69

= 86 автотонн,       = 43 тонн

Маршрут 4

Lїв = 12,3 км

L хол = 7,5 км

L м = 19,8 км

β   =  0,62

 = 51 автотонн,       = 23,97 тонн

 

Маршрут 5

Lїв = 8,7 км

L хол = 7,4 км

L м = 16,1 км

β   =  0,54

 = 432 автотонн,       = 216 тонн

Маршрут 6

Lїв = 8,7 км

L хол = 6,7 км

L м = 15,4км

β   =  0,56

= 292 автотонн,       = 146 тонн

Маршрут 7

Lїв = 14,8 км

L хол = 11,5 км

L м = 26,3 км

β   =  0,56

 = 228 автотонн,       = 107,16 тонн

Маршрут 8

Lїв = 14,9 км

L хол = 9,6км

L м = 24,5км

β   =  0,6

 = 652 автотонн,       = 267,32 тонн


Отримані маршрути заносимо в таблицю.

Таблиця 3.4 – Характеристики маршрутів

Маршрут

,

авт.т

γ

,

т

Lїв,

км

Lм,

км

β

Zї, од

1

186

0,41

76,2

5,7

11,4

0,5

1

2

156

0,5

78

16,8

22,4

0,67

2

3

86

0,5

43

21

30,4

0,69

2

4

51

0,47

23,97

12,3

19,8

0,62

3

5

432

0,5

216

8,7

16,1

0,54

2

6

292

0,5

146

8,7

15,4

0,56

2

7

228

0,47

107,16

14,8

26,3

0,56

3

8

652

0,41

267,32

8,0

12,4

0,69

2

РОЗДІЛ 4

ВИБІР РУХОМОГО СКЛАДУ ДЛЯ РОБОТИ НА МАРШРУТАХ

Після призначення маршрутів обираємо тип і модель автомобіля. Цей вибір здійснюється на основі правил перевезення вантажу та вимог, які стосуються рухомого складу.

Приймаємо три альтернативні моделі автомобілів за раціональною вантажністю:

,                                           ( 4.1.)

де  - середній об’єм перевезення по маршрутам ( визначається як середній арифметичний між запропонованими у вихідних даних вантажів), m;

- середній коефіцієнт використання вантажності автомобіля (визначається як середній арифметичний між запропонованими у вихідних даних вантажів);

- кількість обертів на маршруті за час роботи на маршруті, од;

Кількість обертів на маршрутах визначається за залежністю:

,                                                  (4.2.)

де - час роботи автомобіля на маршруті, год;

- середній час оберту автомобіля на маршруті, год;

          

,                                 (4.3.)

де - середня довжина маршруту, км;

- експлуатаційна швидкість (15 км/год).

год

 = 119,71 тонн

Отже, призначаємо три альтернативні моделі рухомого складу для роботи на маршрутах:

МАЗ 54323 вантажністю 21 т;

МАЗ 64221 вантажністю 12 т;

Scania 456 вантажністю 13 т.

Для обраних автомобілів визначаємо продуктивність і собівартість перевезень.

Годинну продуктивність розраховують для п’яти значень відстані перевезення вантажу:

,                                              (4.4)

де   - номінальна вантажність автомобіля, т;

- коефіцієнт використання вантажності;

- довжина вантажної їздки, км;

- коефіцієнт використання пробігу;

- середньотехнічна швидкість, км/год;

- час простою під навантаженням і розвантаженням, год.

При цьому виходять із значень перевезення вантажів від мінімального до максимального серед призначених маршрутів. Для розрахунків вибирають інтервал відстані (у км) по вісі абсцис за залежністю:

                                               (4.5)

де - найбільша і найменша відстань перевезення вантажу серед назначених маршрутів, км.

км

=11,4 км

=16,15 км

=20,9 км

=25,65 км

=30,4 км

Значення середньої технічної швидкості беруть виходячи із нормативів, як для населеного пункту 25 км/год – для автомобіля (автопоїзда) вантажністю менше 7 тонн та 24 км/год – для 7 і більше.

          Розрахуємо час на навантаження та розвантаження за формулою:

                              (4.6)

год

год

год

Розрахунки проводимо для усіх значень відстані перевезень і для всіх автомобілів. Результати розрахунків зводимо до таблиці 4.1.  

Собівартість перевезень визначають у вигляді витрат на транспортування 1т вантажу для п’яти значень відстані перевезень:

,                                (4.7)

де  - витрати відповідно змінні та постійні.  

          Розрахунки також проводимо для всіх автомобілів і результати зводимо до таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 – Показники для обирання рухомого складу

Показник

Модель автомобіля

Відстань вантажної їздки

11,4

16,5

20,9

25,6

30,4

Продуктивність, т/год

МАЗ 54323

5,422079

4,586912

3,974688

3,506649

3,137225

МАЗ 64221

5,036428

4,416885

3,933069

3,544781

3,226271

Scania 456

5,829521

4,965099

4,32393

3,829418

3,436409

Собівартість,

грн/т

МАЗ 54323

8,410039

11,91422

15,4184

18,92259

22,42677

МАЗ 64221

6,294352

8,916999

11,53965

14,16229

16,78494

Scania 456

3,84147

5,442082

7,042695

8,643307

10,24392

         Кінцевим результатом є побудова графіків залежності продуктивності та собівартості перевезення від відстані вантажної їздки. За допомогою аналізу графіків за критерієм   та    призначаємо модель автомобіля для роботи на маршрутах.

Рисунок 4.1 – Залежність продуктивності від вантажної їздки

Рисунок 4.2 – Залежність собівартості від вантажної їздки

РОЗДІЛ 5

ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ РОБОТИ АВТОМОБІЛІВ НА МАРШРУТАХ

Проаналізувавши графіки залежності продуктивності та собівартості перевезення від відстані вантажної їздки, обрали автомобіль, який має мінмільну собівартість та максимальну продуктивність, а саме – Scania 456. Тепер розрахуємо основні техніко-експлуатаційні показники. Перший маршрут є прикладом.

1. Довжина маршруту за один оберт    -    = 11,4 км.

2. Відстань вантажного пробігу за один оберт    -   = 5,7 км.

3. Коефіцієнт використання пробігу на маршруті :

                                                                                                      (5.1)

β =  0,5.

4. Добовий об’єм перевезення  т.

5. Коефіцієнт використання вантажності автомобіля (визначається за класом вантажу),  .

6. Кількість вантажних їздок: 1

7. Час навантажування (розвантажування) автомобіля, години: 1,1 год.

8. Час оберту рухомого складу на маршруті:

                                                                                             (5.2)

де z – кількість поїздок на маршруті за оберт, од.

год.

9. Кількість обертів автомобіля на маршруті за добу:

                                                                                                              (5.3)

10. Час роботи на маршруті (закорегований):

                                                                                                          (5.4)

                                                           год.

11. Необхідна кількість обертів на маршруті для вивезення добового обсягу перевезень:

                                                                                                       (5.5)

.

12. Кількість автомобілів на маршруті:

                                                                                                                     (5.7)

од.

12. Добовий пробіг на маршруті:

км

 

13. Пробіг з вантажем за добу:

= (5.9)

Аналогічно проводимо розрахунки для усіх інших маршрутів та заносимо результати до таблиці 5.1.

             

Таблиця 5.1 – Показники роботи рухомого складу на маршрутах

Показники

Маршрути

1

2

3

4

5

6

7

8

Довжина маршруту, км

11,40

22,40

30,40

19,80

16,10

15,40

26,30

12,40

Відстань вантажного пробігу, км

5,70

16,80

21,00

12,30

8,70

8,70

14,80

8,00

Коефіцієнт використання пробігу

0,50

0,67

0,69

0,62

0,54

0,56

0,56

0,69

Добовий    об’єм перевезень, т

76,20

78,00

43,00

23,97

216,00

146,00

107,16

267,32

Коефіцієнт використання вантажності

0,41

0,50

0,50

0,47

0,50

0,50

0,47

0,41

Кількість вантажних їздок

1,00

2,00

2,00

3,00

2,00

2,00

3,00

2,00

Час навантаження автомобіля, год.

1,10

1,10

1,10

1,10

1,10

1,10

1,10

1,10

Час оберту рухомого складу на маршруті, год

1,58

3,13

3,47

4,13

2,87

2,84

4,40

2,72

Кількість обертів за добу

5

3

2

2

3

3

2

3

Час роботи на маршруті корегований

7,88

9,40

6,93

8,25

8,61

8,53

8,79

8,15

Необх. кількість обертів

8

4

2

1

10

7

4

14

Кількість автомобілів, од.

2

2

1

1

4

3

2

5

Доб. пробіг на марш-ті, км

91,20

89,60

60,80

19,80

161,00

107,80

105,20

173,60

Вант. пробіг за добу, км

45,60

67,20

42,00

12,30

87,00

60,90

59,20

112,00

РОЗДІЛ 6

УЗГОДЖЕННЯ РОБОТИ РУХОМОГО СКЛАДУ ТА ВАНТАЖНИХ ПУНКТІВ

 

PAGE   \* MERGEFORMAT 2


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

41195. КОНТРОЛЬ ПАРАМЕТРОВ ПЛЕНОК И ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ РЕЖИМОВ ИХ НАНЕСЕНИЯ 143.5 KB
  Наиболее важен контроль в камере так как в зависимости от его результатов регулируются режимы процесса роста пленки что позволяет устранить операции подгонки ее параметров после нанесения. Метод микровзвешивания в основном используемый в производстве гибридных ИМС состоит в определении приращения массы Δm подложки после нанесения на нее пленки. При этом среднюю толщину пленки определяют по формуле: где площадь пленки на подложке; удельная масса нанесенного вещества. При измерении толщины пленки взвешиванием считают что плотность...
41196. Основные методы решения задачи теплообмена излучением 1.13 MB
  Необходимо определить: поток результирующего излучения между телами. Теплообмен излучением между телами образующими замкнутую систему. Рассмотрим два вогнутых серых тела образующими замкнутую систему. Пусть температура первого тела превышает температуру второго тела .
41197. Транзитивное замыкание графа. Алгоритм Уоршалла (Warshall) 280.5 KB
  Именно {Инициализация: } {1} for i := 1 to n do {2} for j := 1 to n do {3} if i = j then else ; {4} for k := 1 to n do {5} for i := 1 to n do {6} for j := 1 to n do {7} ; {есть матрица смежности транзитивного замыкания т. {Инициализация: } {1} for i := 1 to n do {2} for j := 1 to n do {3} if i = j then else ; {4} for k := 1 to n do {5} for i := 1 to n do {6} if then ; {есть матрица смежности транзитивного замыкания т. Следовательно матрицу можно вычислить с помощью алгоритма:...
41198. Стимулированное плазмой осаждение из газовой фазы 111 KB
  Другими достоинствами активации плазмой термической реакции являются увеличение скорости осаждения и возможность получения пленок уникального состава. Благодаря низкой температуре и высокой скорости процесса осаждения а также обеспечению таких свойств как адгезия низкая плотность сквозных дефектов хорошее перекрытие ступенек рельефа приемлемые электрические характеристики пленки полученные стимулированным плазменным осаждением хорошо подходят в качестве: пассивирующего слоя для металлов с низкой температурой плавления...
41200. Стимулированное плазмой осаждение из газовой фазы пленок переходных металлов и их силицидов 137.5 KB
  Осаждение пленок вольфрама. Чистый WF6 непригоден для использования в стимулированных плазмой процессах осаждения вольфрама из – за того что при температуре подложки выше 900С преобладает травление а не осаждение слоя поскольку атомы фтора являются основными травящими агентами вольфрама. Действительно в результате соударения с электроном генерируются атомы фтора и предельные фториды вольфрама: е WF6 ↔ WF6х хF е . 1 Если атомы фтора не удаляются из зоны реакции или не связываются каким – либо методом то происходит...